01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com
Путін допустив помилку, вирішивши зупинитися на приєднанні Криму – терорист стрєлков

Путін допустив помилку, вирішивши зупинитися на приєднанні Криму – терорист стрєлков

Терорист і колишній “головнокомандувач” самопроголошеної Донецької народної республіки Ігор Стрєлков (Гіркін) назвав президента Росії Володимира Путіна заручником українського конфлікту, “оскільки відмовився приєднувати до Росії Донбас”.

“Путін допустив помилку, вирішивши зупинитися на приєднанні Криму і відразу не відправивши свої війська в Донецьк і Луганськ”, – заявив Стрєлков в інтерв’ю Bloomberg.

За його словами, Путін прийняв таке рішення, “не розуміючи, що він вже переступив червону межу”, встановлену Заходом, і під впливом високопоставлених бюрократів і олігархів.

“Тепер війна триватиме, незалежно від того, хоче цього Росія чи ні”, – сказав Стрєлков.

Він наголосив, що російська влада не мала відношення до захоплення його угрупованням Слов’янська, відмовившись коментувати пізніші твердження про масштабну військову присутність Росії на Донбасі.

Стрєлков також розповів, що йому не можна було залишатися на посаді “міністра оборони” ДНР, тому що він ніколи б не підтримав політичне врегулювання конфлікту, за яке виступала Росія.

На його думку, Київ використав час після Мінських угод для нарощування військової потужності та підготовки силового вирішення конфлікту, тому тепер буде “неможливо очистити від української армії весь донецький регіон”.

Стрєлков сказав, що про російські плани щодо врегулювання української кризи йому нічого не відомо.

“Можливо, Москва сподівається на розпад України, але в будь-якому випадку це трапиться не скоро”, – сказав колишній лідер сепаратистів.

Стрєлков вважає, що протистояння на Донбасі перетворилося на подобу окопної війни часів Першої світової, в якій сторони тільки зазнавали втрат, але не могли переламати ситуацію на свою користь.

“Війна, в яку ми вступили, хотіли ми цього чи ні, закінчиться або знищенням Росії, або воскресінням нашої національної еліти”.

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив агентству, що було б неправильно характеризувати Путіна як заручника конфлікту. Він відмовився обговорювати питання російської підтримки “ополченців”.

Нагадаємо, на початку серпня Стрєлкова відправили у відставку, і він залишив Україну. Пізніше, 3 січня, Стрєлков закликав сепаратистів наслідувати його приклад, коментуючи внутрішні розбірки між “ополченцями” ЛНР.

44-річний Стрєлков звільнився у 2013 році з ФСБ у званні полковника. Він служив у Боснії, Придністров’ї та Чечні, захоплюється історією і є прихильником монархії. Українська влада звинуватила Стрєлкова в терористичній діяльності. За свою участь у конфлікті він включений в “чорний список” США і Євросоюзу, що передбачає заборону на в’їзд і арешт активів на території цих державних утворень.

Read More
Курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер продовжує знижуватися до 25 гривнів за долар

Курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер продовжує знижуватися до 25 гривнів за долар

Нацбанк підвищив облікову ставку і вводить єдиний курс гривні. Протягом останніх тижнів Національний банк кілька разів знижував офіційний курс гривні, щоразу оновлюючи її історичний мінімум.

Такі дії регулятора були пов’язані з рішенням відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні.

Нацбанк постійно прискорював наближення офіційного курсу до ринкового, а сьогодні заявив, що курс гривні тепер буде встановлюватися банками, на підставі ринкового попиту та пропозиції.

У результаті сьогодні банки продають долар уже по 25 гривень.

На початку тижня з’явилася інформація, що Нацбанк планує відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні на міжбанківському валютному ринку.

НБУ з кінця минулого року проводить щоденні аукціони і продає близько 3 мільйонів доларів на день за заниженим курсом для встановлення індикативного курсу, на який повинні орієнтуватися банки при проведенні операцій.

Так, у понеділок, наприклад, середньозважений курс станом на 12.30 становив 16,1764 грн за долар, тоді як продаж на міжбанку здійснювався за курсом близько 21,50 грн за долар.

Ми виступаємо за прозору політику курсоутворення і перехід до ринкових механізмів. Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс. Головним у впровадженні монетарної політики регулятора є продовження використання системи гнучкого обмінного курсу – Валерія Гонтарева, голова НБУ

Водночас Гонтарева наголосила, що регулятор не відмовляється від можливості впливати на ринок за допомогою адмінважелів і може повернутися до них у будь-який момент при наявності передумов.

Правління Національного банку України в рамках підготовки до введення режиму інфляційного таргетування вирішило припинити проведення з 5 лютого 2015 року щоденних валютних аукціонів з відмовою від індикативного курсу гривні.

“Курс гривні буде встановлюватися банками на підставі об’єктивних параметрів ринкового попиту та пропозиції”, – йдеться в повідомленні НБУ.

За словами Гонтаревої, дане рішення має сприяти встановленню прозорості, більшої ефективності та об’єктивності механізмів ціноутворення.

Перед запуском аукціонів у листопаді Гонтарева запевняла, що валютні аукціони будуть проводитися протягом від трьох до шести місяців.

Також Національний банк вирішив підвищити облікову ставку з 14% до 19,5% з 6 лютого.

Дане рішення регулятор прийняв з метою забезпечення прогнозованого і контрольованого розвитку ринкової ситуації.

Регулятор уточнює, що може застосовувати більш жорстку грошово-кредитну політику.

Основною причиною підвищення облікової ставки є посилення інфляційних ризиків, які будуть високими в найближчій перспективі.

Таке рішення правління прийняло відповідно до розроблених рекомендацій Комітету з монетарної політики на підставі аналізу перспектив розвитку економіки і грошово-кредитного ринку.

НБУ зазначає, що підвищення процентних ставок матиме мінімальний вплив на активність в реальному секторі економіки, оскільки кредитування банків залишається істотно обмеженим внаслідок підвищених ризиків ділового середовища.

Від величини облікової ставки залежить вартість ресурсів, що надаються НБУ банкам як рефінансування.

Облікова ставка є найнижчою серед процентних ставок НБУ і є базовим індикатором оцінки вартості грошових ресурсів.

У теорії облікова ставка не може бути нижчою від рівня інфляції.

Національний банк прогнозує зниження ВВП на 4-5% в 2015 році.

“Минулого року наші прогнози щодо зниження очікувалися на рівні 6-7%. Цього року очікуємо зниження на 4-5%”, – сказав директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Сергій Ніколайчук.

Ніколайчук нагадав, що прогноз щодо інфляції на цей рік становить 17,2%.

“За рахунок заходів, які ми застосовуємо, НБУ очікує уповільнення інфляційних процесів уже в 1 півріччі, тоді як за підсумками року прогноз становить 17,2”, – додав він.

Директор департаменту висловив сподівання, що в 2016 році інфляція повинна знизитися до менш ніж 10%.

“Падіння ВВП має, насамперед, структурний характер і обумовлене факторами з боку пропозиції. І хоча негативний розрив ВВП є досить суттєвим – 8-9% від потенційного ВВП, за оцінками фахівців Національного банку України, конвергенція фактичного ВВП до свого потенційного рівня в середньостроковій перспективі можлива лише внаслідок макрофінансової стабілізації, чому сприятиме і жорстка грошово-кредитна політика”, – вважає Нацбанк.

Національний банк має намір посилити повноваження своїх кураторів в банках.

“Ми будемо посилювати повноваження кураторів, але для посилення їхніх повноважень ми повинні посилити їхній захист. Наприклад, на нашого куратора у VAB Банку завели кримінальну справу”, – сказала глава НБУ.

Вона нагадала, що куратори є у всіх банках, яким видано стабілізаційні кредити.

Національний банк і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб погодили ключові параметри програми EFF з Міжнародним валютним фондом.

Глава НБУ нагадала, що програма співпраці передбачена на 4 роки.

Раніше повідомлялося, що Міжнародний валютний фонд має намір розглянути запит України про відкриття нової багаторічної програми, підтриманої розширеним кредитуванням (Extended Fund Facility, EFF), для заміни існуючої програми stand-by.

Гонтарева сподівається на розгляд радою директорів Міжнародного валютного фонду виділення Україні чергового траншу до березня.

“Сподіваюся, що завтра-післязавтра буде фінальна версія меморандуму з МВФ. Вони вже, напевно, будуть їхати, і десь через 2-3 тижні після їхнього від’їзду буде рада директорів МВФ”, – сказала глава НБУ.

Місія МВФ прибула в Україну для зустрічей із владою 8 січня.

Планувалося, що вона буде працювати в Києві до 29 січня, проте термін візиту був продовжений до 6 лютого.

На думку провідного експерта інформаційно-аналітичного центру Андрія Шевчишина, введення Нацбанком єдиного курсу валют спровокує підйом долара на міжбанку до позначки 23 гривні.

Фінансист вважає, що наміри Нацбанку встановити ринковий курс мають відношення до роботи місії МВФ в Україні.

“Ймовірно, це одна з вимог МВФ. Питання реальності такої дії (встановлення єдиного курсу – ред.) необхідно розглядати через призму вольового і, певною мірою, політичного кроку. Оскільки найбільш ймовірно отримати на момент встановлення єдиного курсу міжбанківський високий курс в районі 21 -23 грн за долар замість бажаного 16-17 грн за долар”, – говорить експерт.

І хоча економічні агенти вже звиклися з високими курсовими позначками, платити державі (за борги, імпорт, озброєння і т.д.) за таким курсом буде накладно, вважає економіст.

Шевчишин розповів, що заява НБУ про скасування індикативного курсу вже позначилася на ринку валют. “В останні дні ми спостерігаємо очікування зростання курсів валют. Кількість охочих придбати валюту збільшилася, а експортери притримують виручку в очікуванні підвищення курсів”.

При цьому експерт прогнозує, що якщо в найближчі кілька місяців не з’являться додаткові нормативні обмеження від НБУ, можна очікувати появу валюти у вільному продажу, хоча і за більш високим курсом.

Разом з тим курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер продовжує знижуватися: котирування на початок торгів становили 23,5- 24,5 гривні за долар, а до 11:30 розширилися до 23,5- 25 гривні за долар.

Попередній історичний мінімум на міжбанку був зафіксований 4 лютого, коли реальний курс гривні знизився до 23,05 гривні за долар з 22,2 гривні за долар.

Read More
Екс-президент Грузії Міхaїл Саакашвілі готується стати директором Національного антикорупційного бюро України

Екс-президент Грузії Міхaїл Саакашвілі готується стати директором Національного антикорупційного бюро України

Екс-президент Грузії Міхaїл Саакашвілі готується стати директором Національного антикорупційного бюро України. Як пишуть ЗМІ, Саакашвілі вважає, що фронт боротьби за свободу Грузії проходить сьогодні в Україні. І корупція — це ворог для України не менший, ніж російські війська і російські танки. Тому політик готує пакет відповідних документів і збирається взяти участь у публічному конкурсі на посаду директора НАБУ. Який, як відомо, був оголошений 12 січня цього року. Прийом документів триватиме 30 календарних днів — до 12 лютого.

Інформація про Саакашвілі на посаді директора НАБУ не нова. Грузинського політика «сватали» на цю посаду ще восени минулого року, як тільки в парламенті «знайшлося» достатньо голосів, щоб створити орган з боротьби із вищою політичною корупцією. Але тоді Саакашвілі не бачив для себе за можливе відмовитися від громадянства країни, президентом якої він був майже 10 років. «Мені запропонували посаду першого віце-прем’єра України. Але для цього я мав отримати українське громадянство, відмовившись від грузинського. Я відмовився. На цьому етапі для мене це не є можливим», — сказав він тоді в інтерв’ю.

Виходить, що за останні два місяці щось у житті Міхеїла Саакашвілі суттєво змінилось, якщо він вже готовий відмовитися від грузинського громадянства заради боротьби з українською корупцією. Адже, хоча конкурсна комісія і змінила, порушуючи чинне законодавство, умови участі в конкурсі, дозволивши іноземцям кандувати. Однак чинна редакція закону України про Національне антикорупційне бюро чітко визначає, що директор НАБУ не може бути громадянином/громадянкою іншої держави. Українське громадянство — обов’язкове. І, як відомо, станом на учора в планах парламентської коаліції не було задуму змінювати цю статтю. Хоча сам закон таки поміняють.

Минулої п’ятниці — 30 січня 2015 року — в парламенті було зареєстровано законопроект №1660-Д, який дозволить повернути в Закон України «Про Національне антикорупційне бюро» більшість статей, вилучених в ніч перед голосуванням.

Законопроект було зареєстровано депутатами від різних політичних сил і погоджено комітетом Верховної Ради з боротьби із корупцією та організованою злочинністю.

«Цей законопроект став консенсусом між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, різними політичними силами та Адміністрацією Президента, — стверджує Єгор Соболєв, голова парламентського комітету з боротьби із корупцією та організованою злочинністю. — Він містить суттєві правки до закону, яке дозволить запустити роботу Бюро та частково поверне йому незалежність, прозорість та повноваження, які були попередньо вилучено».

Законопроектом №1660-Д повертаються високі зарплати співробітникам Бюро, що дозволить убезпечити майбутніх борців із корупцією від хабарів. Також повертається і норма про заборону працювати в Бюро осіб, які за останні п’ять років працювали в антикорупційних підрозділах СБУ, МВС та прокуратури тощо.

«Ця норма була однією з ключових, що була вилучена в ніч перед голосуванням та яку обов’язково потрібно було повернути в закон, — стверджує голова правління Віталій Шабунін. — Адже не можна допускати працювати в Бюро старих «борців» із корупцією, що вже «наборолися» до того, що Україна — одна з найкорумпованіших країн світу».

Одним з важливих норм закону стало повернення в підслідність НАБ екс-президентів. Законопроектом конкретизується конкурсна процедура з добору директора НАБ: чіткіше визначено кваліфікаційні вимоги до кандидатів на цю посаду; конкурсній комісії з добору директора надається право проводити інтерв’ю з будь-якою кількістю дібраних претендентів, внаслідок чого комісія має шляхом відкритого голосування дібрати двох або трьох кандидатів, із яких Президент України визначає кандидата, що призначається на посаду директора.

Ще одна важлива новація — створення інституту детективів. Усередині НАБ працюватимуть справжні детективи, які одночасно будуть і слідчими, і оперативними співробітниками. Цим детективам дозволятимуть навіть моніторити банківські рахунки.

Окремим важливим кроком є створення спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка має здійснювати нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування НАБ та підтримувати державне обвинувачення у відповідних провадженнях.

До речі, експерт зауважують, що призначення Саакашвілі — це далеко не просте питання. Адже воно тягне за собою низку наслідків у міждержавних стосунках і може суттєво позначитися на відносинах офіційного Тбілісі та Києва. «Призначення Саакашвілі не зрозуміють ні його виборці, бо це означатиме відмову від громадянства, ні, тим більше, Маргвелашвілі…», — сказав Віталій Шабунін.

Read More
Військові дії на сході України змушують іноземних інвесторів обережніше вкладати гроші в українські проекти

Військові дії на сході України змушують іноземних інвесторів обережніше вкладати гроші в українські проекти

Військові дії на сході України і ризик мобілізації ключових співробітників змушують іноземних інвесторів обережніше вкладати гроші в українські проекти. Торік це в першу чергу відчули розробники ПЗ на експорт, яким довелося відкривати офіси в Польщі, Словаччині та інших європейських країнах, щоб мінімізувати ризики. Зараз під ударом можуть опинитися стартапи, команди яких зазвичай складаються з молодих людей призовного віку.

Після недавньої заяви Генштабу про можливе обмеження виїзду призовників з України чотири європейські інвестфонди відмовилися розглядати стартапи з України, повідомив керуючий партнер BVU Group Денис Довгополий. Назви цих фондів він не розголошує. Ще дві угоди, які з великою часткою ймовірності мали відбутися, за його словами, зірвалися з тих же причин. «Основна цінність стартапу – команда. Вона піддавалася великому ризику через призов, і це інвестори враховували (95% співробітників стартапу підлягають призову). Тепер цей цінний актив виявився обмежений у мобільності », – пояснив він.

З ним погоджується і інвестор фонду TMT Investments, голова наглядової ради бізнес-інкубатора Happy Farm Ігор Шойфот: «На жаль, війна сама по собі – завжди поганий фактор для економіки (крім військової галузі). А здалеку взагалі складно зрозуміти, що в Києві і навіть в Дніпропетровську ніякої війни немає». Мобілізація означає додаткові ризики в плані втрати членів команди. «У мене в кількох стартапах таке є», – зізнається він «Капіталу». Обмеження на виїзд ці ризики підвищує. Адже інвестори вкладають гроші в Україну, щоб заробити, продавши стартап. А покупці практично завжди знаходяться в Америці. Якщо члени команди не можуть приїхати в США, то це величезний мінус і додатковий ризик. «З іншого боку, як людина, що два роки служила в армії, вважаю що це обов’язок і честь для кожного чоловіка – захищати свою країну зі зброєю в руках», – підкреслив він.

І хоча ніякі обмеження на переміщення поки не працюють (парламенту ще належить розробити відповідну базу), сама заява про намір стала тривожним дзвінком для інвесторів. «Негативний вплив самого факту війни на ставлення інвесторів до України, звичайно, посилюється необережними заявами на кшталт обмеження виїздів за кордон, які, на щастя, поки не підтверджуються», – додає директор проекту Микола Палієнко.

За словами Довгополого, перспектива таких обмежень вже зараз змушує підприємців не думати, а діяти в напрямку еміграції. Навіть тих, хто пішов би воювати, якби призвали. За словами виконавчого директора асоціації «IT України» Віктора Валєєва, зараз багато українських компаній створюють офіси за кордоном – цього вимагають замовники. «Міжнародна інформаційна політика України дуже слабка. За кордоном бачать тільки, що у нас війна і політичні проблеми », – розповідає він. Невеликі компанії і стартапи іноді переїжджають всією командою. Так, наприклад, в кінці минулого року всім офісом в Чорногорію переїхала харківська компанія-розробник. Хоча причини переїзду керівництво компанії не називає.

Зупинити масовий відтік компаній за кордон можна шляхом впровадження реформ, дерегуляції, захисту приватної власності та вирішення питання з війною на сході, впевнений Палієнко. Що стосується мобілізації, то ризики для IT та інших секторів економіки можна було б вирішити, надавши офіційну можливість не служити за гроші. Ці кошти можна спрямовувати на підвищення привабливості служби в армії шляхом збільшення грошового забезпечення та страхування життя і здоров’я військовослужбовців. «За будь-якою війною стоїть економіка, і забирати високооплачуваних фахівців служити, коли є сотні тисяч безробітних, економічно недоцільно», – резюмує співрозмовник видання.

Read More
Завтра валютний міжбанк почне працювати за новими правилами: НБУ відмовляється від індикативного курсу

Завтра валютний міжбанк почне працювати за новими правилами: НБУ відмовляється від індикативного курсу

Завтра валютний міжбанк почне працювати за новими правилами: НБУ відмовляється від індикативного курсу. ПравдаUA запитала банкірів, як це вплине на курс гривні.

Про відмову від індикативного курсу глава НБУ Валерія Гонтарєва оголосила в понеділок на зустрічі з менеджерами 40 найбільших банків. «Ми виступаємо за перехід до ринкових механізмів курсоутворення, – цитує прес-служба НБУ Гонтарєву. – Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс».

Гіпотетично це означає, що банки не будуть імітувати торги по 16 гривень за долар, офіційні та неофіційні курси на міжбанку вирівняються, офіційний курс НБУ прийде у відповідність з ринковим, обмінні пункти банків виставлять курси, близькі до реальності. Так чи буде насправді?

Ми звернулися за роз’ясненнями в НБУ, але там сказали, що зможуть надати коментарі тільки в четвер.

Банкіри теж поки не отримали жодних роз’яснень з новими правилами роботи на міжбанку. Вони погодилися висловити свої очікування від цього рішення тільки анонімно. Гонтарева ще минулого тижня особисто просила бути стриманими у висловлюваннях про курс.

У понеділок в НБУ була щотижнева нарада з представниками банків. Там повідомили, що з четверга скасовується індикатив. З приводу аукціонів питання залишається відкритим. НБУ поки не надав жодної нормативної бази, тому залишається гадати на кавовій гущі. Ймовірно, днями НБУ підніме офіційний курс до рівня міжбанку. Слід очікувати зростання котирувань міжбанку до рівня 24-25 гривень за долар. Зараз всі учасники ринку чекають якісь документи від регулятора.

Спред на чорному ринку скоротиться, щоб залучити більше клієнтів. Чи стане чорний ринок менше? Не варто забувати, що діє 2% -й збір до ПФ при купівлі валюти через касу банку та обмеження в 3000 гривень на одного клієнта. Котирування в касах банку будуть в межах ринкових і велика частина клієнтів відразу побіжить скуповувати валюту, що підштовхне курс знову вгору. Розраховувати на те, що експортери стануть у великих обсягах заводити виручку, теж не варто, у багатьох банках існує відкладений попит, який обов’язково вистрілить.

У теорії, з четверга банки будуть встановлювати комерційний курс, виходячи з котирувань міжбанку.

Якщо ринок не обмежуватимуть, наприклад, дзвінками і т.п., курс може вийти на рівень 22-23 гривні за долар. Який реальний ефект дасть цей режим, побачимо.

Нам НБУ в деталях нічого не пояснив, були проговорено лише загальні принципи. Чекаємо постанови або листи.

Мої відчуття – легше жити не стане. Однозначно курс долара підросте. Консенсус-прогноз від банкірів, з якими я спілкуюся: долар коштуватиме 20-21 гривню.

Коли курс тримають, а потім відпускають – він спочатку вистрілює, потім відкочується. Після цього приходить стабілізація. Такий сценарій ми можемо побачити.

Є відкладений попит на долар. Є ризик, що після відома всіх курсів в один, імпортери виставлять всі свої заявки. Тоді курс долара ще виросте. Але якщо експортери стануть ховати менше валютної виручки та заведуть її в Україну, то буде більше продавців і курс може знизитися. Та й для імпортерів курс може виявитися завищеними й економічно недоцільним для їхніх операцій. Звуження попиту від імпортерів і збільшення пропозиції від експортерів дасть можливість зміцнитися гривні.

Технічно банкам з єдиним курсом буде працювати набагато простіше, але треба розуміти, що зі зростанням курсу загострюються старі проблеми. Наприклад, проблема валютних кредитів і необхідність доформувати у великих обсягах резерви під валютні кредити.

НБУ хоче зробити один курс, щоб прибрати тіньовий ринок. Ідея правильна, але реалізована вона буде, думаю, на 30-40%. У першу чергу потрібно прибрати агентські обмінні пункти, щоб контролювати всі готівкові операції. Ці пункти – посередник між банками і чорним ринком. Прибравши його, ми зменшимо чорний ринок. НБУ вже заявляв про бажання позбутися «агентів».

Чорний ринок нікуди з четверга не дінеться. Він закриється, коли долара в банках буде більше, ніж на чорному ринку. Але в банки долар не завезли, і не варто забувати про 2% збір до ПФ.

Після скасування індикативного курсу Гонтарева повинна прийняти рішення про викуп на позицію НБУ всій приходить в країні валюти, а це близько $ 5 млрд на місяць. Гонтарева минулого тижня обговорювала з банками цю ініціативу, але поки не підтвердила її.

Прихована експортна виручка не повернеться в Україну, – немає довіри. Експортери укладають контракти за межами України.

Ми зайшли в точку рівноваги – 21 гривня. Якщо Гонтарєва відчує достатню силу – вона буде гнати курс до 17 гривень. Таким він закладений в бюджет.

Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень

Рух до єдиного курсу – це позитив для економіки. Це має додатково стимулювати експортерів заводити виручку, імпортери отримають можливість купити цю валюту на прозорих умовах. Це має прибрати можливості корупції на заробітку від різниці курсів.

Досить імовірно, що разом з відмовою від індикативного курсу буде оголошено і про те, що ми отримаємо додаткове фінансування від МВФ. Це дасть сигнал ринку, що у НБУ будуть додаткові можливості для інтервенцій.

Не можна говорити, що курс може залишитися на 21-22 гривнях, так як зміниться пропозиція валюти.

Думаю, НБУ домовиться з комерційними банками, щоб ті викидали не всі свої заявки на міжбанк (є відкладений попит), а пред’являли їх поступово – протягом декількох тижнів.

Я не думаю, що НБУ буде міняти формулу визначення офіційного курсу. На сьогодні у нас курс встановлюється за результатами торгів на 14:00, він і далі буде встановлюватися таким чином. У найближчі дні офіційний курс гривні продовжить слабшати.

Банківські обмінники теж повинні підтягти курси до ринкових. Обсяги чорного ринку повинні істотно скоротитися.

Не виключено, що через півроку, коли закінчиться опалювальний сезон і знизиться ціна на газ, а також, можливо, виростуть доходи від експорту в літні місяці, що зазвичай відбувається, – ситуація стабілізується.

Read More