01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Представляєм п’ять найнебезпечніших аеропортів світу

airport-nebezpeka

За статистикою, близько 75% авикатастроф відбуваються в момент здійснення зльоту і посадки. І навіть якщо літак повністю справний, а погодні умови близькі до ідеальних, небезпекою може стати сам аеропорт. Представляєм п’ять найнебезпечніших аеропортів світу.

Антарктика, Ice Runway

Строго кажучи, це навіть не аеропорт, а окрема злітно-посадкова смуга. Покриттям служить лід і сніг, які готують до кожного сезону, а триває він до моменту танення снігу. На смугу приземляються літаки, що перевозять вантаж і дослідників на найближчу станцію під назвою Мак-Мердо. Місце цілком надійне і безпечне, але лише до того моменту, поки все не починає танути. В таких умовах літак може просто загрузнути в снігу або ще гірше — проломити кригу. На цей період літаки перенаправляють на іншу смугу, але ризик упустити той самий момент все ж є, тому смуга стабільно утримує свою позицію списку найбільш небезпечних аеропортів світу.

Острів Сен-Мартен, Аеропорт Принцеси Юліани

Злітно-посадкова смуга в аеропорту починається відразу за пляжем Махо, тому заходження на посадку відбувається прямо в 10-20 метрах над головами відпочиваючих. З точки зору авіації, в залежності від погодних умов, зліт і посадка тут вважаються середнього і високого ступеня складності. Але туристи, які наздоганяльні свої рушники і періодично обіймають паркан, щоб не полетіти, і пасажири, які спостерігають з ілюмінаторів дану картину, вважають, що все це робить місцевий аеропорт одним з найнебезпечніших у світі.

Куршевель, Франція, Аеропорт Куршевель

Куршевель славиться не тільки своїми гірськолижними курортами, але і дуже короткою злітно-посадковою смугою. Її довжина складає всього 525 метрів, а кут нахилу — 18.5 %. Крім усього іншого на смузі не встановлена система ILS, що обмежує режим роботи аеропорту в умовах туману. До речі, сцени вісімнадцятого фільму бондіани «Завтра не помре ніколи» знімали саме тут.

Норвегія, Аеропорт Свальбард

Аеропорт біля підніжжя гори Платоберге є самим північним у світі цивільним аеропортом. Повітряна гавань має всього одну злітно-посадкову смугу без рульових доріжок. Основну небезпеку тут складають часта негода і різкі пориви вітру.

Мадейра, Аеропорт Фуншала

Спочатку в аеропорту Мадейри було дві злітно-посадкові смуги, довжина кожної з яких становила 1600 метрів. Але після авіакатастрофи в 1977 року, в результаті якої загинули 131 пасажир, інженери, нарешті, усвідомили, що такої довжини не цілком достатньо для маневрів і подовжили смуги на 200 метрів. Подібне перетворення не сильно поліпшило умови зльоту і посадки, і в 2000 році було прийнято рішення добудувати смугу, розмістивши її частину на 180 залізобетонних опорах. Незвичайну конструкцію доповнює різноманітний ландшафт: з одного боку аеропорту знаходиться море, з іншого — гори, що вимагає від пілотів певної вправності при виконанні маневрів.

Правда України

читати

Войцех Балчун повідомив, що не зможе швидко реформувати Укрзалізницю

balczun-ukrzaliznycia

Реформування Укрзалізниці триватиме роки і лише при наявності безумовної політичної підтримки проведення системних змін.

Про це заявив глава компанії Войцех Балчун, повідомляє прес-служба Укрзалізниці.

За його словами, реформування залізниці, особливо такої великої компанії як українська, вимагає тривалого часу.

У той же час, за його словами, Укрзалізниця – це фірма, яка є “звичайною політичною здобиччю і джерелом величезної кількості схем”.

“Протягом багатьох тижнів я чую про підготовлювані проти мене кампанії в медіа. Цього і треба було чекати, тому що ми починаємо потроху реально контролювати Укрзалізницю, і все частіше нам вдається вирішувати справи відповідно до інтересів національної залізниці, а не тільки за принципом: дати заробити зовнішнім постачальникам/посередникам”, – підкреслив Балчун.

Він зауважив, що треба мати терпіння, якщо потрібні реальні зміни.

“Якщо ж їй (Україні. – ред.) потрібні тільки красиві гасла і PR, зі збереженням існуючих схем і патологій, то потрібно взяти свого, добре укоріненого в місцевій реальності українського менеджера”, – додав Балчун.

Правда України

читати

Підлеглі мера Кличка вкрали 15 млн гривень на закупівлі дизпального

klychko-mer

Співробітники одного з підрозділів Київської міської держадміністрації присвоїли на закупівлі дизпального понад 15 млн гривень.

Про це повідомляє прес-служба Національної поліції. Бюджетні кошти чиновники легалізували шляхом придбання нерухомості.

Зазначається, що до складу злочинної групи входили посадові особи держустанови і керівники комерційних структур. Трьох її учасників заарештовано.

Так, до групи махінаторів входили 4 чиновники структурного підрозділу КМДА та 2 керівники комерційних структур. Організували незаконну схему привласнення керівники обох структур.

“Чиновники структурного підрозділу КМДА систематично укладали з зазначеними підприємствами угоди на постачання дизельного пального для опалення своїх приміщень. У договорах заздалегідь завищували обсяги пального, хоча фактично отримували необхідну для функціонування установи кількість. Сплачені за надлишки кошти розподілялися між членами групи”, – йдеться в повідомленні. Протягом 2013-2016 років за зазначеною схемою злочинці привласнили понад 15 млн гривень.

Правда України

читати

Латвійський парламент радикально знизив податкове навантаження на стартапи

latvia_it

Латвійський парламент прийняв закон, що радикально знижує податкове навантаження на стартапи.

Законом передбачено, що всі податкові платежі та соціальні збори для співробітників стартапів з науковим ступенем або стажем більше п’яти років компенсує держава, при цьому самі співробітники отримають повні соціальні гарантії.

Також законом передбачено податковий план для співробітників стартапів незалежно від рівня кваліфікації, який передбачає сплату податків в сумі 252 євро в місяць незалежно від суми зарплати із збереженням мінімальних соцгарантій.

Варто зазначити, що даний податковий режим не зустрічається в жодній іншій країні Європи.

Раніше близько половини витрат стартапів в Латвії припадали на виплату прибуткового податку і соціальних платежів. А податок на зарплати висококваліфікованих співробітників становив приблизно таку ж суму, як і виплачена їм зарплата.

Скористатися новим податковим режимом зможуть стартапи, які відповідають кільком критеріям: вони повинні бути інноваційними, бути запущеними не більше п’яти років тому, з річним доходом не більше 200 тис. євро за перші два роки з моменту реєстрації. Також стартап повинен залучити стартові інвестиції розміром від 30 тис. євро.

Закон вступить в силу з 1 січня 2017 року.

Очікується, що дане нововведення потенційно подвоїть приплив венчурних грошей в латвійську стартап-індустрію і зробить країну привабливою дислокацією для підприємців в сегменті IT.

Правда України

читати

Дональд Трамп планує влаштувати зачистку робочих віз в США

trump_visa

У перші 100 днів президентства Дональд Трамп планує влаштувати зачистку робочих віз в США. Чи позначиться це на програмістах?

Нещодавно обраний президент США Дональд Трамп повідомив про свої плани на посаді президента на перші 100 днів. У списку важливих справ – намір закликати Департамент праці провести розслідування щодо робочих віз.

В Геттісбергській промові він заявив, що настав час реформувати візові правила. Потрібно збільшити покарання за порушення термінів віз і гарантувати, що робочі місця будуть спочатку пропонуватися американцям. Йдеться про візу Н-1В.

Н-1В – це робоча віза для висококваліфікованих іноземних працівників. Для роботи в США її отримують і програмісти. Документи на робочу візу можуть подавати тільки компанії, а не працівники: вона прив’язана до позиції. Щороку по візі Н-1В в Штатах допускається на роботу 65-000 спеціалістів (встановлена ​​квота).

Близько половини всіх виданих віз використовують IT-компанії. Це означає, що більше 30 000 іноземних IT-фахівців щорічно влаштовуються на роботу в американських компаніях.

Ми з’ясували, скільки українських IT-фахівців працює в США, як їм там живеться і чи варто боятися нової адміністрації Білого дому.

Точних даних про чисельність українських програмістів в Штатах немає. “Вважається, ніби з 1996 року виїхало близько 200 000 програмістів. Виходить, 10 000 чоловік щорічно залишають країну. Схоже на правду. Але я схильний оцінювати статистику більш консервативно: я вважаю, що з цих 200 000 в США виїхало 100 000-120 000 . Решта – в Європу, Канаду і Азію”, – говорить Денис Довгополий.

У штаб-квартирі компанії GlobalLogic в Сан-Хосе (Каліфорнія, США) стверджують, що підприємницькі кола українських розробників в Штатах постійно зростають. В офісах компанії в США працює близько 20% українців – це кожен п’ятий.

Потік українських мізків на заробітки в теплу Каліфорнію, мабуть, збережеться найближчим часом. Згідно з останнім опитуванням, 75% українських IT-фахівців хочуть покинути країну. З них більше половини думають виїхати в США. Головна причина – пошук кращих умов для життя. Зарплата – лише четвертий за популярністю чинник. Примітно, що ті, хто вже працював за кордоном, в першу чергу мотивовані отримати міжнародний досвід. Умови життя опустилися на третє місце.

У Штати їдуть не тільки окремі фахівці, а й цілі команди. Так було з українським стартапом. Після того як його придбав Google, 20 українських розробників поїхали працювати в США. Те ж трапилося з одеським офісом стартапу: 20 співробітників переїхали до Каліфорнії.

Однією з причин, за якими Трамп і Ко хочуть посилити умови отримання візи Н-1В, є нібито демпінгова зарплата іноземних працівників. Демократичні і республіканські критики стверджують, що деякі компанії, наприклад Walt Disney, користуються візовою програмою, щоб наймати дешеву робочу силу. Виходить, низька вартість іноземних працівників перешкоджає працевлаштування американців.

Але, швидше за все, це міф. У GlobalLogic розповіли, що в США дуже затребувані інженерні таланти. І їх зарплата залежить від досвіду, кваліфікації і вміння брати на себе відповідальність. Наявність громадянства тієї чи іншої країни ніяк не позначається на оплаті праці. Це підтвердив і Олексій Столітній: “Зарплати варіюють від позиції до позиції, від компанії до компанії і від штату до штату. Проте я вважаю, що хороший інженер, який говорить англійською і знає свою справу, буде успішним – будь він українець або американець”. Виходить, зарплата залежить виключно від навичок співробітника.

Як вже говорилося, візу Н-1В можуть оформити тільки компанії для своїх співробітників. Наприклад, GlobalLogic допомагає іноземним фахівцям з візою, переїздом і поселенням. У разі тривалого працевлаштування на території США компанія сприяє тому, щоб найманий співробітник і члени його сім’ї отримали зелену карту.

У EPAM також існує програма підтримки професіоналів, які переїжджають в інші країни для роботи над конкретним продуктом для клієнта.

Компанії не тільки допомагають з отриманням візи, а й дбають про те, щоб її продовжити. “Компанії готові боротися за людей, які є незамінними. Я знаю випадок, коли роботодавець витратив на еміграційних адвокатів $60 000, щоб отримати візу для іноземця”, – розповів Денис Довгополий.

Візова програма може незабаром зазнати перевірок з подачі новообраного президента США Дональда Трампа і його прихильника, сенатора Джеффа Сешнса. Останній вже давно критикує програму. Сешнс ще в минулому році представив законопроект, мета якого – зробити візи більш дорогими і менш доступними для великих аутсорсингових компаній. Чи позначиться це на розробниках?

Олексій Столітній розповів, що в США є багато роботи – особливо для інженерів ПО. Країна потребує їх у більшій кількості, ніж є зараз. Так що, в разі чого, компанії будуть відстоювати своїх працівників. “Я вважаю, що легальним емігрантам-розробникам боятися нічого. Однак ми можемо опинитися в ситуації, коли компанії стануть більше інвестувати в освіту і підготовку інженерів ПО на місцевому рівні. Отже, будуть створювати все більше робочих місць для американців. Але, на мій погляд, це просто ще один виклик для українських фахівців конкурувати з ними”.

У компанії EPAM пояснили, що міркувати про плани нової адміністрації США не можуть. Але якщо раптом трапиться біда, у них існує програма внутрішньої мобільності для людей, які співпрацюють з компанією. “Програма дає фахівцям можливість працювати в різних країнах, в яких представлена ​​компанія – це більш ніж 25 країн”, – говорить директор напрямку Ольга Бобіна.

У GlobalLogic очікують, що кількість пропозицій для інженерів і технічних фахівців у США буде тільки рости. Виходить, якщо Штати не підготують необхідну кількість місцевих фахівців, то компаніям доведеться наймати іноземних.

“У всьому світі існує дефіцит висококваліфікованих програмістів. Він вимірюється сотнями тисяч чоловік. Якщо вони (компанії в США. – Ред.) Не візьмуть українця або поляка, то кого вони візьмуть на роботу? Американця – водія автобуса?” – обурився Денис Довгополий.

Як би там не було, експерти кажуть, що хороших фахівців (інженерів) не вистачає в кожній окремій країні, і США не виняток. Тому обмеження навряд чи торкнуться затребуваних спеціалістів.

Правда України

читати

10% найбагатших росіян володіють 90% сукупного добробуту всіх російських домогосподарств

bidnist-ru

На кожного дорослого росіянина припадає в середньому $10 344 чистих активів: близько $2000 – фінансових, близько $10 000 – нефінансових і близько $2000 боргів. За рік – до середини 2016 р. – добробут пересічного росіянина зменшився на 14,5%, що відбулося в основному через падіння курсу рубля, який відкотився до показників 2005 р. Медіанний розмір добробуту (більше і менше якого у однакового числа людей) скоротився майже на третину і становить всього $991.

За оцінками Credit Suisse, 10% найбільш забезпечених росіян володіють 89% сукупного добробуту всіх російських домогосподарств, за рік ця частка зросла на 2 процентні пункти. Вона істотно більша, ніж в інших великих економіках, порівнюють автори огляду: в США на частку 10% найбільш забезпечених припадає 78% добробуту країни, в Китаї – 73%. Висока концентрація багатства знаходить своє відображення в тому, що за кількістю мільярдерів Росія поступається тільки Китаю і США, відзначає Credit Suisse.

Водночас більше 70% дорослого населення Росії належить до менш забезпеченої половини населення світу, в тому числі чверть росіян – в числі найбідніших 20% людства. Вище, ніж у Росії, частка бідняків в Індії і деяких країнах Африки.

Приміром, в Конго і Танзанії до менш забезпеченої половини людства належить більше 90% населення. У розвинених країнах ця частка становить від 10% у США до 20% в Німеччині і Швеції.

Майже 94% росіян мають статки менше $10 000 на кожного дорослого, 5,7% – від $10 000 до $100 000, 0,8% – від $100 000 до $1 млн, а в середньому у світі добробут розподілений більш рівномірно. За рік нерівність в Росії зросла: частка людей у першій групі (менше $10 000 на людину) зросла майже на 2 п. п., у другій – на стільки ж зменшилась, а от росіян, які володіють більш ніж $100 000, стало трохи більше (0,6%).

Правда України

читати

20 найнадійніших кредитних установ України 2016 року

bankyua-2016

Складено список 20 найнадійніших кредитних установ країни 2016 року.

Перше, що слід сказати про рейтинг, що вперше після Майдану у ньому змінився лідер. Державний Ощадбанк поступився першістю Райффайзен Банку Аваль, «доньці» однойменної австрійської установи.

Банк минулого року зміг залучити в число акціонерів авторитетний міжнародний фінансовий інститут — ЄБРР. Також Райффайзен за дев’ять місяців 2016‑го заробив рекордні для системи 2,5 млрд грн чистого прибутку та достроково завершив програму рекапіталізації.

Лідер минулого року Ощадбанк опустився на третю сходинку При цьому держбанк входить у число кращих за показником довіри вкладників. За дев’ять місяців 2016 року у структури, яку реформує Андрій Пишний, зростання вкладів становило 33% без урахування девальвації гривні.

Неприємним, хоча й очікуваним сюрпризом 2016‑го стало те, що в рейтинг найнадійніших не потрапив найбільший за активами та обсягом депозитів ПриватБанк. Він був виключений зі списку надійних оскільки поки незрозуміло, чи погодяться акціонери банку виконати вимоги регулятора щодо докапіталізації, що множить чутки про можливу націоналізацію дітища Коломойського.

Загалом більшість з учасників топ-20 рейтингу, як і раніше, становлять дочірні структури іноземних банків. «Є сподівання, що наступного року в рейтингу буде більше українських імен», — зазначає аналітик Анастасія Туюкова.

Згідно класифікації НБУ, зараз банківська система країни перебуває на етапі перезавантаження. В цей час акціонери мають докапіталізувати свої установи за нормативами Нацбанку.

Як пояснила НВ Валерія Гонтарева, голова держрегулятора, її підлеглі вже завершили діагностику 40 найбільших банків та проаналізували активні операції з пов’язаними особами 58 найбільших фінустановах.

«Удосконалена система оцінки кредитних ризиків сьогодні дозволяє практично виключити кредитування банками неплатоспроможних підприємств і купівлю цінних паперів неякісних емітентів»,— пояснила голова Нацбанку.

Про поліпшення ситуації в банківській системі свідчить зниження депозитних ставок. За даними, у жовтні 2016-го цей показник щодо тримісячного роздрібного вкладу у гривні в середньому становив 16,3% проти 21% в четвертому кварталі 2015‑го.

У 2017‑му, за планами регулятора, має відбуватися третій етап реформи — перехід до нормальної роботи. Але нормальна робота окремих банків не означатиме, що загалом система здорова.

«Після очищення вона може вважатися більш цивілізованою. Але потрібно ще змінити валютне регулювання, податкові норми і посилити захист прав кредиторів»,— каже Сергій Наумов. Адже сьогодні банки не можуть досягти необхідного рівня надійності в тому числі через величезну кількість неповернених позик.

У будь-якому разі експерти радять українцям бути обережними. «Банки, які успішно пройшли випробування кризою, сміливо можна назвати надійними, але все ж таки завжди важливо звертати увагу і на репутацію акціонера, прозорість структури власності, фінансову звітність, рівень капіталізації і питому вагу кредитів пов’язаним особам»,— розповідає Тамара Савощенко.

«Все це ми і намагалися врахувати у нашому рейтингу»,— резюмує Туюкова.

Правда України

читати

Лише сегмент “сірої” кави в Україні становить близько 630 млн грн на рік

kava-falsyfikat

Ринок фальсифікованої продукції в Україні величезний. Тільки сегмент “сірої” кави становить близько 630 млн грн на рік. При цьому на такий розквіт нелегального бізнесу належним чином не реагує жоден уповноважений державний орган.

Про це сьогодні під час загальної зустрічі Європейської бізнесасоціації повідомила заступник начальника відділу департаменту економічної безпеки Нацполіції України Катерина Заремба.

“Хочу сказати кілька слів про фальсифіковану продукцію. Це внутрішня українська тема. Ми нещодавно поміряли цей ринок, він величезний. Тільки сегмент кави становить 630 млн грн в рік, додати чай — це ще 500 млн грн в рік”, — зазначила вона.

За словами К.Заремби, поліція у Печерському районі 20 листопада поточного року в рамках експерименту придбала нелегальну каву, на місце її продажу була викликана слідчо-оперативна група, однак до цього часу рішення про внесення даних з цього приводу до ЄРДР немає.

“Я вже не кажу, скільки часу треба підприємству (порушнику — ред.), аби довести до стадії утилізації такої (нелегальної — ред.) продукції. Це гроші, які лежать на поверхні, я вже не кажу про те, що споживач отримав неякісний продукт, і — це проблема відкритих ринків.

Ми розуміємо, що держава не робить ніяких кроків і ми, якщо чесно,… якщо є від державних органів більш ефективні пропозиції — вилучення такої фальсифікованої продукції, ми їх готові почути. Це ж є величезний сегмент, і фактично що держава не здійснює ніяких кроків, аби забезпечити механізм боротьби із такою продукцією”, — розповіла вона, і додала, що в ЄС, наприклад, у разі виявлення нелегальної продукції на ринку її вилучення відбувається одразу, максимально протягом години.

Правда України

читати

Єврооблігації Приватбанку стрімко дешевшають з середини минулого тижня

pryvatbank-deshevshae

Єврооблігації одного з найбільших українських банків – “Приватбанку” – з середини минулого тижня стрімко дешевшають на зростаючих побоюваннях серед учасників ринку щодо можливої націоналізації фінустанови.

Котирування цінних паперів з погашенням в січні і лютому 2018 року з 17 листопада впали в ціні на 15,242 відсоткових пункти (п.п.) – до 65,033% номіналу і 13,754 п.п – до 64,896% номіналу відповідно.

Їх прибутковість при цьому зросла на 23,512 п.п. – до 55,02% річних і 19,892 п.п. – до 52,387% річних відповідно.

“Весь фінансовий ринок зараз тільки і говорить про ризик націоналізації “Приватбанку”, – повідомив агентству фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Сергій Фурса.

За його словами чутки про можливу націоналізацію найбільшого банку країни вже давно ходять по ринку, але останнім часом вони активізувалися.

Також, побоювання серед інвесторів щодо націоналізації “Приватбанку” зазначив і керівник аналітичного відділу Олександр Паращій.

“Згідно з меморандумом співпраці між Україною і Міжнародним валютним фондом, якщо буде націоналізація банку, власники його єврооблігацій будуть змушені погодитися на примусову реструктуризацію або конвертацію боргових зобов’язань (bail-in). Яким чином буде проходити така боргова операція, в документі не уточнюється . Ймовірно, власникам цінних паперів можуть запропонувати або величезне списання боргу (haricut), або обмін облігацій на акції банку”, – підкреслив він.

Раніше в ЗМІ з’явилася інформація, що уряд найближчим часом ухвалить рішення про націоналізацію “Приватбанку”.

У “Приватбанку” цю інформацію спростували і назвали її фейком.

Як відомо, 2015 рік банк закінчив із прибутком 216 млн гривень, а в 1 півріччі прибуток банку становив 530,9 млн гривень.

41,66% акцій “Приватбанку” належать бізнесменові Ігорю Коломойському, 33,2525% – бізнесменові Геннадію Боголюбову.

Правда України

читати

Окупаційне фсб залякує кримчан, одних вербуючи, інших оголошуючи шпигунами

fsb-krym

СБУ припускає, що ті люди, яких в Криму оголошують українськими шпигунами чи диверсантами, просто відмовилися зрадити присязі і працювати на російські спецслужби.

Про це у п’ятницю під час брифінгу заявив керівник апарату голови СБУ Олександр Ткачук.

“На сьогоднішній день наша служба не виключає, що всі ті голосні затримання, про які рапортує російське ФСБ з Криму, насправді це просто невдалі спроби вербовок громадян України. І для того, щоб показати свою начебто силу, російські спецслужби реалізують ті погрози, які вони висловлюють нашим громадянам під час перебування на території Автономної Республіки Крим”, – сказав він.

Як відомо, Ткачук на цьому брифінгу оголосив, що СБУ виявила масштабні спроби російських спецслужб завербувати українських військових, переважно – тих, які до окупації розміщувалися в Криму.

Він запевнив, що СБУ запобігла цим спробам.

Раніше ФСБ РФ заявила, що 9 листопада в Севастополі затримали “учасників диверсійно-терористичної групи Головного управління розвідки Міноборони України”. Пізніше з’ясувалося, що затримано Бессарабова Олексія Євгеновича, Штиблікова Дмитра Анатолійовича й Дудка Володимира Михайловича.

ФСБ продемонструвала відеозаписи їхніх “зізнань”.

Трьох підозрюваних у підготовці диверсій арештували.

Управління розвідки Міноборони України заперечує, що в Криму затримали його співробітників.

Правда України

читати

Іспанії оголосила в міжнародний розшук путінського газового шахрая Дмитра Фірташа

firtash-spain

Антикорупційна прокуратура Іспанії оголосила в міжнародний розшук українського газового магната Дмитра Фірташа за підозрою у відмиванні великих сум грошей.

Про це повідомив представник прокуратури.

Як повідомляється, Фірташ оголошений в розшук разом з двома спільниками – громадянами України.

Назвати прізвища цих осіб він відмовився, пояснивши відмову “інтересами слідства”.

Співрозмовник видання також зазначив, що одночасно з видачею ордера на розшук в Барселоні і в місті-курорті Марбелья 24 листопада були затримані п’ять інших спільників Фірташа.

Вони безпосередньо займалися відмиванням капіталів українського олігарха. Серед затриманих – відомий іспанський адвокат Антоніо де Фортуна.

За даними прокуратури, ці люди створили для Фірташа ряд офшорних компаній в Панамі, хоча певна частина капіталів осідала в Іспанії – вкладалася в нерухомість.

За словами співрозмовника, мова йде про “десятки мільйонів євро незаконного походження”. Назвати точні суми представник прокуратури відмовився.

Він також повідомив, що справу Фірташа розглядає прокуратура в рамках операції “Варіола”, розпочатої в липні 2016 року з арешту в Барселоні сина колишнього мера Києва Леоніда Черновецького – Степана Черновецького, і ще 11 осіб, також підозрюваних у відмиванні грошей.

Степан Черновецький був звільнений з-під арешту ще влітку, але залишається під слідством.

Документи, знайдені в ході обшуків у справі Черновецького, і допомогли слідству вийти на Фірташа, зазначив представник прокуратури.

Разом з тим він засумнівався в тому, що український олігарх коли-небудь потрапить в руки іспанського правосуддя. Адже Фірташа вже кілька років безуспішно розшукує Федеральне бюро розслідувань США в зв’язку з більш серйозними звинуваченнями, включаючи хабар в обмін на ліцензію на розробку родовищ титану в Індії.

Правда України

читати

Брехливі ляшківці, всупереч власним заявам, не здали свої диппаспорти

brehlo-liashko

Члени фракції Радикальної партії, всупереч власним заявам, не тільки не відмовилися від дипломатичних паспортів, а навіть не виконують вимоги здавати їх після службових закордонних поїздок на зберігання в МЗС.

Про це йдеться у відповіді МЗС на наш запит.

Як пояснили у відомстві, відповідно до закону, на МЗС покладено функції щодо організації роботи з оформлення, видачі, обміну, повернення державі, зберігання та знищення дипломатичних паспортів України.

“Дипломатичний паспорт видається народному депутату України на строк виїзду у службове відрядження за кордон і підлягає поверненню на зберігання МЗС України протягом десяти днів після закінчення строку, на який його було видано. Станом на 23 листопада ц. р. від Апарату Верховної Ради на зберігання до МЗС не надходили дипломатичні паспорти 19 з 21 вказаних у зверненні народних депутатів фракції ВРУ “Радикальна партія”, – йдеться у повідомленні МЗС.

У відомстві відмовилися назвати імена двох депутатів, які здали паспорти.

Як відомо, Ляшко під час виступу в парламенті 16 листопада заявив про готовність відмовитися від дипломатичного паспорта і закликав усіх народних депутатів, поки немає безвізового режиму, “здати кожен свій дипломатичний паспорт так, як це роблять депутати від фракції Радикальної партії”.

Раніше у цій новині повідомлялося, що свій паспорт не здав, у тому числі, Ляшко. Однак існує ймовірність, що він присутній серед тих двох депутатів від Радикальної партії, які свій паспорт здали. Сам депутат на своїй сторінці у Facebook наполягає, що зробив це.

Правда України

читати

Мораторій на продаж сільськогосподарської землі – це добро чи зло

moratoriy-zemlia

Загальний економічний ефект створення лібералізованого ринку за оцінкою організації EasyBusiness — близько 100 мільярдів доларів упродовж наступних десяти років після запуску ринку.

Недавно президент поставив свій підпис під законом, що продовжує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на рік — до 1 січня 2018 року.

Трактувати такий вчинок можна двояко: як вияв виваженості в ухваленні складного рішення або ж як подальше заморожування ринку землі.

Хто гальмує, а хто підганяє земельний віз і що робити далі в умовах продовжених обмежень?

У 2001 році мораторій ухвалювали, щоб він діяв тимчасово — “до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку”. Минуло більше 15 років, а формулювання залишилися все тими ж.

Офіційне інтернет-представництво президента дублює і деталізує цитати п’ятнадцятирічної давності: “Реалізація закону дозволить забезпечити формування належного нормативно-правового забезпечення та встановлення чіткого правового механізму функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення”.

Основним посланням наведених цитат є спільне бачення, що його втілять у нормативно-правовій базі, глобальна візія розвитку ринку землі. Проте спільне бачення й глобальні візії, як НЛО: усі про них говорять, але ніхто не бачив. Важливіше у справі спільного планування — не тільки його мати, а й виконувати.

Не затягувати розроблення на п’ятнадцять років і не ховатися за сторінками ефемерного проекту. Глобальні візії без реалізації — це лише папірці, задекларовані й підтверджені лише порожніми обіцянками і пущеними на вітер словами.

В історії вже був прецедент, коли Центральна рада на чолі з Михайлом Грушевським зволікала із земельною реформою. Більшовики скористалися такою нерішучістю й ухвалили популістський декрет про землю, де на папері роздали її всім.

Історик Владислав Верстюк переконаний, що Ленін, на відміну від Центральної ради, і не думав шукати ефективних заходів для збереження сільського господарства, його не цікавили інтереси селянства, для нього важливим було використати деструктивну енергію для розвалу старого світу.

Більшовики тоді, на жаль, перемогли, а українцям доводиться мати справу з їхньою архаїкою — земельним соціалістичним спадком. Чи варто знову дослухатися до популістських гасел?

Глобальна візія, що частенько є ґрунтовним виправданням консервації ринку, насправді не є цілісною, а розбивається на кілька уламків.

Профільний комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, Міністерство аграрної політики та продовольства, Держгеокадастр — ось головні гравці в реалізації законодавчих ініціатив щодо земельних відносин. Вони немов вийшли із байок Глібова, бо тягнуть земельний віз, як лебідь, рак і щука — хто вгору, хто у воду, а хто опирається.

Крім того, що в кожного з них власне бачення проблеми, всередині установ теж нема злагодженості. До прикладу, Мінагрополітики припускає поетапний запуск ринку або його впровадження у форматі продажу прав оренди.

Які ідеї витають у повітрі? Як може розвиватися ринок землі? Які сценарії пропонує кожна структура?

Ідеї продовження мораторію ще на десять років озвучують народні депутати, зокрема й ті, що входять до складу профільного комітету.

Наприклад, показовими є міркування Миколи Кучера, який спирається на економічні тенденції: “Ми не готові до купівлі-продажу землі у цій економічній ситуації. Це буде — рано чи пізно, можливо, через п’ять років, а може, через десять”.

Сценарій під умовною назвою “Залишити все, як є” пропонує умовну стабільність для великих агрохолдингів. Однак він поглиблюватиме як юридичний аспект проблеми — неможливість власників розпоряджатися землею, так і економічні ризики — виснаження ґрунтів, інвестиційну непривабливість галузі, низькі орендні ставки.

Якщо уявити далеке майбутнє з мораторієм, там буде аж ніяк не орендний рай.

Продовження мораторію на рік, остаточно реалізоване 297 голосами депутатів та президентським підписом, є пом’якшеною версією попереднього сценарію, проте з меншою ймовірністю консервування галузі.

Член профільного комітету Олег Кулініч ще до продовження мораторію був упевнений у його безумовності: “Наразі це об’єктивна реальність, від якої нікуди не дінешся”.

Сценарій дає час на переформатування правової бази, про що вели мову президент, прем’єр-міністр та спікер, а також шанси на ухвалення розроблених компромісних законопроектів. Однак у ньому є вагомі “але”.

Перше із них — сценарій живить міфи, що для скасування мораторію необхідні суттєві зміни до законодавства, проте насправді їх варто імплементувати для прозорого функціонування ринку.

Друге “але” — чи готові ініціатори змін відмовитися від бурхливих дискусій, дійти згоди й розробляти врешті компромісні законопроекти.

Третє — чи вистачить у них часу встигнути реалізувати свої амбітні плани.

Четверте “але” сформулював перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк.

На його думку, агрохолдинги можуть використати цей час для перегрупування активів або переукладання договорів, щоб вивести земельний банк з обігу після запуску ринку, або ж застосувати інтенсивні технології, щоб максимізувати прибутки до створення ринку і в такий спосіб погіршити стан ґрунтів.

Щоправда, найважливіше запитання у сценарії до його тимчасовості: чи затягнеться річний мораторій всього на рік?

Поетапний запуск ринку готує Держгеокадастр. Для цього вже розробили законопроект “Про обіг земель сільськогосподарського призначення” та інтерактивну публічну кадастрову карту України з окремою опцією “Розпорядження сільськогосподарськими землями”.

Очевидною перевагою є створення власне ринку, не квазіринку, не ефемерного ринку, не ринку оренди з обмеженими можливостями реалізації законних прав власників.

Максим Мартинюк, який свого часу очолював Держгеокадастр, прогнозує, що упродовж перших трьох років ціна на земельні ділянки зросте приблизно на чверть, натомість урожайність за два роки — на третину.

Локальні ціни регулюватимуться на відкритих електронних аукціонах. З ринком нарешті повноцінно розвиватиметься мале і середнє фермерство, воно матиме переваги мобільності порівняно з агрохолдингами.

У запуску насторожує його поетапність. Спершу продаватимуть землі державної та комунальної власності, а через два роки перейдуть до приватних ділянок. З одного боку, така послідовність дозволить скоригувати процедуру, проте з іншого — знову затримуватиме реалізацію прав власників.

У земельних справах зможуть працювати ринкові перекупники, що спекулюватимуть ділянками, а ініціатори змін замість розробки та втілення державних програм з підтримки малих та середніх фермерів сконцентруються на коригуванні процедури, яку можна вважати регуляторною. Ринок все ж таки мусить бути вільним.

На противагу пропозиціям Держгеокадастру, Мінагрополітики має альтернативний сценарій і женеться за власними ідеями: запускати ринок у форматі продажу прав оренди.

Механізм полягає в тому, що власники залишатимуться незмінними, а орендарі використовуватимуть власні угоди для продажу. Таке право може стати новим видом банківської застави й допоможе залучити інвестиції у сільське господарство, що, відповідно, спричинить незначне зростання податкових надходжень.

Щоправда, банки мовчать щодо перспектив так само, як досі не реагували на можливість запуску ринку.

Продаж прав оренди ще більше ускладнить і без того складну ситуацію, посилить описаний в першому сценарії орендний “рай”, а у власників від їхньої власності залишиться лише назва.

Продовження мораторію на довгий строк супроводжується не тільки орендними угодами, а й механізмом емфітевзису. Умовно він означає ту саму оренду, проте гнучкішу й укладену не на кілька, а на десятки років або ж безстроково.

Емфітевзис можна відчужувати, тож на практиці договір подекуди означає прихований продаж, адже грошові вливання можуть бути разовими — на етапі укладання. Розмір плати регулюється умовами договору, на відміну від орендних ставок, контрольованих законодавством.

Великі гравці, ймовірно, застосують інструмент для реалізації сценарію “залишити все, як”, тим паче, що практика укладання таких угод вже існує.

Навіть якщо ринок запустять, то землевласники будуть зв’язані правовою кабалою прописаних обов’язків, хоч угода нібито гарантує власнику земельної ділянки переважне право на придбання права емфітевзису, тобто його припинення.

Умовно кажучи, вільний ринок пройде повз їхні ділянки, агрохолдинги ж отримають у користування землі за фіксованою ціною ще на десятки років.

Якщо порівнювати механізм продажу прав оренди та емфітевзис, то чіткої різниці нема. Видається, що це або дублювання, або не зовсім конституційна ініціатива, що може змінити режим чинних договорів.

Як показує аналіз, всі попередні сценарії мають свої хиби. Якщо міркувати з використанням винятково економічних категорій, то продовження мораторію матиме нульовий ефект для економіки.

За даними Мінагрополітики впровадження обігу прав оренди або використання інструменту емфітевзису прогнозовано принесе близько 33 млрд дол, поетапний запуск — удвічі більше.

Натомість, загальний економічний ефект створення лібералізованого ринку за оцінкою організації EasyBusiness — близько 100 млрд дол упродовж наступних десяти років після запуску ринку.

Усі сценарії, окрім відкритого, нівелюють правовий аспект та порушення конституційних прав землевласників.

Міжнародний аспект скасування мораторію оповитий міфами: мовляв, ціни будуть страшенно низькими, а всю землю скуплять чи вивезуть іноземці. Ці фантоми переслідують українців, затьмарюють їм розум і провокують вирішувати за інших. Землевласники обурюються: “А чому хтось має вирішувати за мене?”.

Видається, що ухвалений закон не має реального впливу на ситуацію і є інертним бюрократичним рухом, адже мораторій за своєю юридичною природою безстроковий.

Щоб земельний віз не стояв на роздоріжжі, як упродовж останніх 15 років, потрібно обстоювати ідею вільного ринку.

Якщо штовхати його об’єднаними зусиллями, він неодмінно прибуде в пункт призначення — країну, де ані на права людини, ані на аграрний сектор не накладатимуть мораторій.

Правда України

читати

Столичного жителя постійно мучить спокуса пожити сільським життям

zamiske-zhytlo

Добре там, де нас немає. І загартований сільський житель з глибинки спрямовується в столицю, переборюючи чималі труднощі, а розпещеного столичного жителя постійно мучить спокуса вибратися з перевантаженого людьми і машинами мегаполісу. Про те, як поживає ринок заміської нерухомості в околицях Києва, нам розповіли Віктор Коваленко, Сергій Костецький і Андрій Кошиль.

З одного боку, ситуація з приміськими новобудовами не може не радувати споживача. Пропозиція цікавих, вдало розташованих і комфортно облаштованих об’єктів зростає, а ціни на них продовжують знижуватися. Наприклад, на порталі представлено 273 новобудови Київської області, в яких зараз пропонуються квартири. А що стосується здешевлення, то немислима колись ціна 350 доларів за квадратний метр вже виглядає майже звично — на ринку можна знайти і дешевші пропозиції.

Наприклад, в облаштованому, зеленому і красивому місті Буча (15 хвилин маршруткою до ст. м “Академмістечко”) можна купити квартиру за 9 тис. грн за кв. м. Правда, за цією ціною йдуть тільки трикімнатні і тільки в будинку, який обіцяють закінчити в II кварталі 2017 р. Хочете дешевше? 8414 грн коштує 1 кв. м великих квартир у с. Білогородка (теж маршруткою до ст. м. “Житомирська”) — в секції, яка повинна бути здана в І кварталі наступного року. Щоб ще знизити ціну, потрібно йти далі — або географічно від Києва, або за часом здачі. Наприклад, в м. Ірпінь (до метро “Академмістечко” можна доїхати громадським транспортом) є квартири по 8300 грн за 1 кв. м. Але здачі будинку доведеться чекати аж до ІІ кварталу 2018 р. Від’їжджаємо трохи далі, в сел. Ворзель: тут є квартири від 7700 грн за “квадрат” (здача запланована на І квартал 2018 р.). А якщо нам це дорого, то по тій же лінії приміської електрички їдемо до смт Немішаєве. Звідси до Києва добиратися вже не так комфортно, все-таки більше 30 км, зате і ціна квадратного метра в будинку, який обіцяють здати в IV кварталі 2018 р. — всього 7500 грн.

Втім, не треба думати, що всі заміські квартири настільки недорогі. Під Києвом є новобудови і дорожче — 16 тис. грн за “квадрат”. В цілому ж складається враження, що основна частина пропозицій квартир потрапляє в діапазон 9,5-13 тис. грн за 1 кв. м.

Але низькі ціни — це тільки одна сторона медалі. З іншого боку, попит на житло продовжує залишатися дуже низьким. “Активність ринку в сегменті новобудов знизилася, — говорить Віктор Коваленко. — Через викриття будівельних афер і публікацій про велике число ошуканих “інвесторів” люди вже бояться вкладати на ранніх етапах будівництва, а тільки в готові або майже готові будинки”. У недовіри покупців є серйозні підстави. І вони якраз побічно пов’язані, в тому числі і з низькими цінами. “Забудовники часто-густо продають квартири нижче собівартості, — розповідає Сергій Костецький. — Просто у них немає виходу. Банківське фінансування у будівельній галузі зараз практично відсутнє, великі інвестори в цей ринок теж не вкладають своїх коштів бракує… Виходить, що треба будувати за рахунок покупців. Для цього продають за максимально низькими цінами — лише б отримати якісь гроші на найближчі роботи”. Тож це — привабливий період, коли житло можна купити практично за собівартістю. Але при купівлі потрібно бути дуже обережним.

Крім близькості до природи та інших пасторальних спокус, у народу сьогодні з’явився ще один стимул до переселення в приватні будинки в передмістях. “Це пов’язано ще і з тим, що дуже швидко зростають комунальні платежі, і, відповідно, вартість проживання в квартирі сьогодні може бути значно вищою, ніж проживання у власному будинку”, — вважає Андрій Кошиль. Але з огляду на загальну економічну ситуацію, брак коштів у населення і фактичну відсутність іпотечного кредитування відчутного пожвавлення на ринку готових будинків не вийшло.

При цьому ціни на будинки практично припинили знижуватися. За рік в середньому по області доларова ціна квадратного метра впала всього на 3% — до $598. Найдорожчими сьогодні є Обухівський ($913 за кв. м) та Києво-Святошинський ($872 за “квадрат”) райони. Навіть помітне збільшення пропозиції не призвело до обвалу цін. За словами Сергія Костецького, далі знижуватися просто вже нікуди, більше того, квадратний метр в сучасному і дійсно якісно побудованому котеджі як коштував від тисячі доларів, так коштує і зараз. Відносно невелика середня ціна визначається переважанням на ринку старого житла, часто не відповідає сучасним стандартам комфорту та енергозбереження.

Втім, серед усієї цієї маси пропозицій можна відшукати і цілком пристойні за відносно невисокою ціною. Наприклад, візьмемо один з найдорожчих напрямків — Житомирську трасу. В 23 км від Києва тут пропонується сучасний теплий котедж з хорошим плануванням площею 170 кв. м за $108 тис., тобто виходить $635 за “квадрат”. Якщо цей будинок здається маленьким і задорогим і ви згодні жити подалі від столиці, то до ваших послуг безліч варіантів. Наприклад, погодитеся жити в 45 км від Києва, поруч з лісом та озером, недалеко від Київського моря? Тут пропонують будинок з усіма зручностями площею 210 кв. м (не рахуючи тераси у 42 кв. м) за $58 тис. тобто за $276 кв. м. І ділянку пристойну — 12 соток. Звідки така низька ціна? Можливо, звідти, що будинок збудований за дешевою каркасною технологією — вона зараз стає у нас все більш популярною.

Цього року сегмент котеджних містечок порадував небувалою (за останні роки, звичайно) активністю. “З початку року в Київській області з’явилося 44 нові об’єкти, — розповідає Віктор Коваленко. — Найбільше в Києво-Святошинському районі, — 21. Тепер там всього 140 містечок. В інших районах — по 2-3”.

Здебільшого йдеться не про класичні котеджні містечка з 50-60, а то і сотнями будинків з власною інфраструктурою у вигляді магазинів, спортзалів тощо, що дозволяє мешканцям комфортно себе почувати і в ізоляції від зовнішнього світу. “Це в основному дуже невеликі проекти, починаючи від 12-16 таунхаусів або від 8 котеджів, — уточнює Віктор Коваленко. — Видно слід приватних інвесторів, у яких є невеликі ділянки, на яких вони переважно будують таунхауси”. Зустрічаються також дуплекси, тобто спарені будинки. І у відносній меншості — традиційні котеджі. Зрозуміло, що традиційною для котеджних містечок інфраструктури у новачків немає і в помині. Зате на відміну від старих містечок, що будувалися осторонь від населених пунктів, нові часто знаходять собі місце прямо в селах і селищах. Тож їхні мешканці можуть використовувати інфраструктуру населеного пункту.

Серед будівель, за словами Коваленка, переважає каркасна технологія, що дозволяє пропонувати досить комфортні помешкання за $15-30 тис. за будинок. Популярні також будинки з газобетону — завдяки простоті й дешевизні будівництва. В середньому вартість квадратного метра в котеджному містечку знизилася з початку року на 800 грн — з 17 069 грн до 16 266. Найбільше впали ціни у Вишгородському районі — було 24 065 грн за кв. м, стало — 20 700 грн. “Там, де будинки були дорогі, продажі не йдуть, і забудовники змушені сильніше знижувати ціни”, — пояснює Коваленко.

З одного боку, як каже Андрій Кошиль, здоровою ситуацію на ринку землі не назвеш. З іншого — за твердженням Сергій Костецького — серед усіх ринків, що лежать на дні, саме ринок землі ворушиться найпомітніше. “Це єдиний сегмент, на якому зростає кількість угод”, — стверджує Костецький.

Справа в тому, що, розчарувавшись в ідеї придбання квартири в новобудові і не маючи коштів для придбання гарного будинку, багато людей ідуть альтернативним шляхом. “Чому б людині не купити відносно недорого ділянку землі і не поспішаючи, відповідно до своїх можливостей, поступово не побудувати будинок? — говорить Сергій Костецький. — При цьому вона ні до кого не прив’язана, ні від кого не залежить, ніхто її по-крупному підвести не може… І вже точно гроші не “згорять”, як це може бути з вкладами в банку або за невдалу купівлю квартири”. А також немає ніяких сумнівів, що коли економічна ситуація в країні піде на лад, почне зростати і вартість земельних ділянок. Тож це практично безпрограшна інвестиція, якщо дивитися в довгостроковій перспективі.

“Люди шукають варіанти купівлі землі і дешевого будівництва, — підтверджує Андрій Кошиль. — Це досить актуальна тема. Благо, продавці нарешті відчули глибину кризи і почали знижувати ціни на землю. Якщо раніше всі відштовхувалися від витрат на отримання землі, зміну призначення тощо, то сьогодні продавці вже розуміють, що неможливо орієнтуватися на 2007-2008 роки”. В результаті навіть у столиці можна знайти землю від $1,5—2 тис. за сотку. А якщо йти в область, то там ще дешевше. Середня ціна сотки в області — $1810 (рік тому $1852). Але навіть і ціна майже в $2700, як середня в Києво-Святошинському районі, не може бути нездоланною перешкодою. “Не так важлива ціна сотки, скільки те, скільки треба віддати за об’єкт, — каже Андрій Кошиль. — Буває, що в хорошому місці беруть буквально пару соток і платять умовно по дві з гаком тисячі за сотку. І отримують місце, де можна поставити невеликий будинок, аналог квартири. І це масова ситуація”.

Правда України

читати

Як живуть українські ІТ-фахівці в польському Кракові

krakiv-it

Ми продовжуємо серію інтерв’ю про те, як живуть українські ІТ-фахівці за кордоном. На цей раз ми поговорили з Ольгою Гуйван, яка понад рік тому переїхала з чоловіком до Кракова. Ольга присвятила себе тестуванню. За її плечима шість років роботи.

– Чому вирішили переїхати саме в Польщу?

– Ми з чоловіком переїжджали з особистих причин: збиралися заводити дитину. Тому їхали не для збільшення своїх доходів, а через гарну медицину. У нас були чисто побутові завдання.

– Ви переїжджали по певній програмі?

– Найпопулярніша схема переїзду в Польщу – коли один з членів сім’ї, влаштовується на роботу через міжнародну компанію, що працює в Україні. Мій чоловік виїхав два роки тому. Ці компанії найбільші «постачальники» українців до Польщі. Тільки за два роки одна з них релокувала близько 2-2,5 тисячі людей. Цю цифру можна множити на три, тому що люди виїжджали з сім’ями. У Кракові, де проживає 800 тисяч чоловік, напевно, 50 тисяч українців.

– Які ще є варіанти переїзду в Польщу?

– Можна шукати роботу в польських або міжнародних компаніях. Але тут є два важливих моменти. Вони не будуть оформляти вам документи, все доведеться робити самим. Тільки якщо компанія буде сильно в вас зацікавлена, вона допоможе з оформленням. Більш того, будь-яка польська фірма буде вимагати від вас дуже хорошого знання польської мови на рівні В1В2. Але в Кракові не дуже багато безпосередньо польських компаній. Також можна виїхати, відкривши свою фірму.

– Що необхідно знати перед переїздом?

– Перш за все, потрібно розрахувати свої витрати. За вас цього не зробить ніхто – ні релокатор, ні посередники, які можуть все організувати. Якщо ви будете переїжджати, але не будете знати, скільки вам обійдеться оренда квартири, скільки потрібно коштів на поточні витрати, то вас чекають матеріальні збитки. Тому що з одного боку Польща – європейська країна, але, з іншого боку, в ІТ там немає захмарних зарплат. Айтішники отримують практично стільки ж, як і в Україні. При цьому податки складають 30%. Більшість моїх знайомих повернулися назад саме через те, що не розрахували свої доходи і витрати.

Взагалі всі європейці вважають свої гроші. Для них не рідкість працювати СЕО у великій компанії і їздити на метро. Це нормально. Цим відрізняється європейський менталітет від українського.

– Податки для всіх однакові?

– Ставка податку залежить від контракту. Є три варіанти і все передбачають різні розміри податку.

Крім того, в Польщі є податок на креативність. При цьому, developer звільняється від сплати цього податку – його вважають виробником матеріальних цінностей, тобто коду. Тестувальники платять тільки 50% податку. А ось менеджерам не пощастило: вони платять 100%. Але тут є свої нюанси: щоб співробітники могли використовувати понижуючий коефіцієнт – компанія повинна бути підписана на цей податок. Фірма в Кракові оформила для своїх співробітників такий податок. В результаті, людина на 6-7 тисячах злотих економить тисячу на сплату податку.

Всі тонкощі з податками потрібно з’ясовувати при оформленні на роботу. Тому що кожна компанія по-різному підходить до цього питання.

– Чи є в Польщі таке поняття як ФОП?

– Взагалі дуже складно переводити польські юридичні терміни на українську мову, але такого поняття як приватний підприємець там немає. Тому не вірте людям, які обіцяють, що відкриють вам СПД і ви будете спокійно працювати в Польщі. Такого немає. Для роботи необхідно реєструвати юрособи.

– Чи легко його відкрити і що для цього потрібно?

– Я відкривала юрособу більше року тому, тому зараз точно не скажу. Польща країна з перехідною економікою – у них дуже часто змінюється законодавство. Тільки за останній рік зміни кардинальні. Тому потрібно все дізнаватися в момент, коли вирішили відкрити. Там дуже багато різних нюансів. Але якщо ви зареєстрували свою фірму, то вам обов’язково знадобиться бухгалтер і юрист. Польща не та країна, куди можна приїхати і робити все самим. Також потрібно пам’ятати, що якщо з юрособою щось трапиться, то вас попросять залишити країну. Звичайно, не відразу, а коли закінчиться Карта побиту, але все ж ситуація неприємна.

– Чи запитані наші IT-фахівці в Польщі?

– У Польщі цілком вистачає своїх фахівців, не бракує. У них велика проблема з безробіттям. Дуже багато поляків стоять на біржі праці. Тому для державних установ важливо працевлаштувати поляків. Компанії, які беруть не поляків, навіть не отримують певних доплат.

Взагалі ринок саме польських ІТ-компаній дуже маленький. Але там є міжнародні проекти. Часто відкривають свої офіси в Польщі англійські фірми. Також багато ірландських компаній. До речі, Ірландія, зараз айтішна Мекка – там знизили податки і розвивають цю галузь.

– Які в Польщі існують особливості при влаштуванні на роботу?

– У них є чіткий поділ на «свої – чужі». Вони не зацікавлені в людях, які не мають наміру працювати у них в компанії постійно. Тому вам потрібно довести, що ви не тимчасовий співробітник, що це для вас не перевалочний пункт. Якщо роботодавець відчує, що через певний час ви втечете, то це буде знаком не брати вас.

Як я вже говорила, існує три типи контракту при прийомі на роботу. По перших двох ви будете позаштатним працівником. Третій тип договору передбачає, що вас зарахують до штату. Відмінність в тому, скільки грошей вам дадуть, коли звільнять. Наприклад, у мого чоловіка третій тип контракту, він зарахований у штат. Але його можуть звільнити, не виплачуючи 3-6 зарплат. Умови контракту завжди потрібно обговорювати заздалегідь. Вони також можуть змінюватися.

– Яке польське місто можна вважати центром ІТ?

Багато ІТ-проектів у Варшаві. Також у Вроцлаві та Кракові. Гданськ також можна вважати центром ІТ.

Польща поділена на воєводства. Кожне з них має розвивати певну галузь, наприклад, сільське господарство, послуги з поліпшення життя. Малопольське воєводство, куди входить Краків, заточене під ІТ. Коли в Польщі приходять транші з ЄС, то в Кракові їх направляють на розвиток ІТ. Там багато інноваційних інститутів, стартапів, багато варіантів для креативу, є можливість отримати грант під ідею.

До Кракова дуже вигідно їхати вчитися на ІТ-фахівця: там крутяться всі інноваційні проекти.

А зарплати по всій Польщі приблизно однакові, немає якогось різкого перепаду. Можливо, що в Варшаві і Кракові будуть трохи вище ніж, наприклад, у Вроцлаві.

– Чи є якісь ІТ-спільноти?

– Звичайно. І в Кракові вони крутяться шалено. Також вони є і в Варшаві. Але ІТ-співтовариство не таке бурхливе, як в Києві, немає такої консолідації. Регулярно збираються джавісти, автоматизатори, багато семінарів і конференцій.

– Чи можна отримати паспорт ЄС, переїжджаючи до Польщі?

– Ні, можна отримати тільки польський паспорт, але він не дорівнює паспорту ЄС. Він дозволяє мати право голосу, з ним ви можете, наприклад, працювати в Іспанії, але такої можливості як залишитися там назавжди він не дає.

Спочатку, коли переїздиш в Польщу, то дають або Карту поляка, або Карту побиту, але вони дозволяють працювати тільки на території країни. Для роботи в Європі потрібно мати Блакитну карту. Нам її не дали. Для її отримання необхідно мати або п’ятирічний досвід роботи за поточною спеціальністю, або вищу освіту.

– Яка вартість оренди квартири?

– У Кракові ми знімаємо двокімнатну квартиру за 500 євро. У цю суму вже включені комунальні послуги. Квартира знаходиться не в центрі. Але у нас дуже хороший ремонт, є гараж, вихід в сад. У центрі також можна знайти за 500 євро, але вже не з таким ремонтом. Ми не знімаємо квартиру в центрі, тому що там пічне опалення дровами і в зв’язку з цим не дуже хороше повітря.

Я знаю хлопців, які знімають трикімнатну за 600 євро. Але їм пощастило.

Що добре в оренді житла в Кракові – це легальний контракт, який є одним з умов отримання Карти побиту.

– Як з медициною?

– У Польщі відмінна страхова медицина. Однак є свої нюанси. Якщо ви приходите з апендицитом, то вам його виріжуть. Але якщо ви прийдете з зубним болем і будуть зайняті всі фахівці, то ви залишитеся без допомоги. Наприклад, до стоматолога, офтальмолога потрібно записуватися за два місяці. Виходить, що ви повинні прийти зі своєю проблемою раніше, ніж вона трапиться. Польща в цьому плані дуже схожа на Європу. Там нікого не хвилює, що у вас щось болить або ви щось не дорахували: про все повинні піклуватися самі. Вони, звичайно, все ввічливо повідомлять, якщо раптом з’явиться місце, але не більше. Тому ви або оплачуєте приватного лікаря, або чекаєте.

Медична страховка безкоштовна і виходить автоматично з Картою побиту.

– Чи не бояться ІТ-компанії в Польщі обшуків?

– У Польщі обшуків немає. Але там є повна заборона на алкоголь на робочому місці, що зазвичай шокує українців.

Правда України

читати

В Україні шалено росте попит на телевізори, холодильники, смартфони і… фітнес-трекери

pobutova-tehnika

Кажуть, восени із початком опалювального сезону левова частка доходів населення йде на оплату комунальних послуг. Можна було б повірити, якби не зрадлива статистика. Дані української дослідницької компанії свідчить, що в Україні на третину зросли продажі недешевої побутової техніки. Найактивніше беруть телевізори, холодильники, смартфони. І, що цікаво… фітнес-трекери!

У грошовому еквіваленті купівельна активність населення на ринку побутової техніки оцінюється майже у 15 млрд грн. Це на 31% більше, ніж за аналогічний період 2015 року.

Високі показники зростання зафіксовані в секторах телекомунікаційного обладнання, великої побутової техніки та побутової електроніки.

Панельні телевізори – хіт сезону. Їхні продажі виросли на 38%. Аналітики стверджують, що зростає попит на телевізори з невеликими екранами, але з більш сучасними технологіями, наприклад, Smart TV. Певно, українці – просунуті глядачі. Адже купують техніку, яка дозволяє спостерігати реальність буквально в режимі «все включено». Наприклад, депутатські бої. Ще б техніка дозволяла брати в них участь, ото був би фурор!..

Що стосується інших покупок. У секторі великої побутової техніки в третьому кварталі 2016 року швидше за все росли продажі холодильників – на 36%. У секторі інформаційних технологій – персональні комп’ютери (58%). Електронні книги та планшети вже не популярні (скорочення на 6,4%). Аналітики пов’язують це зі збільшеним популярністю смартфонів з великими екранами.

Але рекордсменами стали (ніколи б не здогадалися!) фітнес-трекери та смарт-годинники. Плюс 287%! Повний розрив шаблону, чесно кажучи.

Але, якщо подумати, то не така вже й дивина. Через дії політиків та статки чиновників українці перебувають у великому стресі. Вочевидь, людям вкрай необхідно контролювати удари пульсу, тиск, спалені калорії, фази сну та інші фізіологічні параметри здорового світосприйняття нинішнього політичного балагану. Тут без спеціальних приладів ніяк…

Якщо серйозно, то причини зростання ринку в основному лежать в динаміці економічних показників України, відзначають експерти. Стверджуючи, що мова йде про зростання в національній валюті, в кількісних показниках цифри були б скромнішими. «Рік тому квартальна динаміка була негативною, наприклад, у другому кварталі 2015 року ВВП країни скоротився майже на 15%. Цього року фіксується невелике зростання ВВП. Також трохи зростають реальні доходи українців», – коментує Андрій Осадчий. А це, мовляв, відбивається і на динаміці ринку побутової техніки та електроніки.

«Ринок спочатку ріс фактично за рахунок однієї продуктової групи – смартфони. В умовах обмеженого бюджету – це був явний лідер споживчих переваг, – каже експерт. – З холодильниками, наприклад, усе простіше. Будується і продається більше житла – звідси і попит. А тут ще й доступ до кредитних ресурсів полегшився».

На думку Андрія Осадчого, ще одним фактором, який штовхає ринок вгору, є відкладений попит. В останні роки українці в середньому купували менше техніки, ніж зараз, і нібито тільки зараз почали його реалізовувати, коли з’явилася така можливість. Або прийшов час замінити морально застарілу техніку.

Дійсно, перераховані фактори – це не одномоментне явище. Але визначальним, на наш погляд, є все ж таки інше – люди просто рятують свої заощадження. Побутова техніка, що продається в Україні, на 90% – імпортна, тобто її ціна залежить від валютного курсу.

Згадаймо, що до січня 2014 року курс долара кілька років залишався напрочуд стабільним – 8 грн/$. А потім болісно змінилася влада і пішов свистопляс… Квітень 2014-го – 11 грн/$, січень 2015-го – 16 грн/$, квітень 2015-го – стрибок майже до 30 грн/$, нинішні коливання навколо 26-27 грн/$. І саме в цей момент, звернімо увагу, реалізувався той самий відкладений попит…

«Співпадіння? коли б то! В народній пам’яті ще живі оповідки людей старшого віку про «два телевізори, три холодильники та надцять чайників» у якості регулярного матеріального забезпечення. Але тоді був дефіцит, а сьогодні інша напасть – валютний курс та ціни.

Кажуть у людей нема грошей. Неправда. Станом на 01 січня 2016 року у готівковому обігу України, за даними Нацбанку, перебувало готівки на загальну суму 308 млрд грн. Якщо враховувати чистий відтік валютних депозитів фізичних осіб у 2015 році, оціночний чистий щомісячний попит і грошові перекази з-за кордону, то валютні накопичення на руках населення можуть становити $5-6,5 млрд лише за поточний рік. Загалом під матрацами може «лежати» від $60 до 90 млрд.

Ну, самі подумайте. Що таке для українця маленький телевізор? Це 1-2 свині, здані заготівельникам живою вагою! (Рахуємо: середня льоха – 150 кг, закупівельна ціна 16-17 грн/кг). Отже, 3-4 свині – і ПК, 4 – пристойний двокамерний холодильник літрів на 250-300. От на розкішну плазмову панель, діагоналлю десь так за 40 дюймів, доведеться виростити невеличку домашню свиноферму – штук 8-10. Але, якщо самому стати до торгівлі м’ясом, то кілька базарів – і омріяна панель на стіні. То, чого ми прибідняємось?

Правда України

читати

Британські провайдери будуть зберігати інформацію про всі дії користувачів у мережі

kontrol-internetu

Члени Палати лордів схвалили законопроект про повноваження слідчих, також відомий як Хартія шпигунів. Якщо закон отримає схвалення королеви, то телекомунікаційні компанії будуть зобов’язані зберігати інформацію про всі дії користувачів мережі, включаючи відвідування сайтів і завантаження файлів.

Законопроект про повноваження слідчих дозволить державним структурам отримувати доступ до історії всіх дій користувачів у мережі в реальному часі, а також зламувати комп’ютери і інші пристрої, що належать підозрюваним злочинцям. Телекомунікаційні компанії в цих умовах будуть зобов’язані зберігати інформацію протягом 12 місяців і надавати їх спецслужбам на першу вимогу.

Зазначимо, що законопроект допускає лише базовий доступ до даних користувачів завантаженням, використання додатків і відвідування сайтів. Держструктури зможуть дізнатися, на який сайт заходила людина, але які саме посилання він відкривав, повідомлятися не буде. Також можна буде відстежити початок і кінець сесії в месенджері, але прочитати повідомлення уряду не вдасться.

Вперше законопроект був запропонований минулого року. Одним з його авторів виступила прем’єр-міністр Тереза Мей, яка тоді займала посаду міністра внутрішніх справ. Вже тоді правозахисні організації Big Brother Watch і Privacy International виступили проти законопроекту. Мей підкреслює, що новий закон робить дії уряду більш прозорими. Раніше влада таємно зв’язувалася з телекомунікаційними компаніями і отримували доступ до повідомлень користувачів, а тепер система стане більш відкритою.

Законопроект набере чинності після затвердження королеви Великобританії. Ця процедура носить формальний характер, проте коли саме вона відбудеться, поки невідомо. Як зазначається, рішення варто очікувати до кінця року.

Найбільш суворі закони, що передбачають стеження в інтернеті, діють в Китаї. На початку листопада в країні прийняли закон про інтернет-безпеку, відповідно до якого іноземні месенджери й інші інтернет-компанії повинні реєструвати користувачів тільки під реальними іменами, вказувати справжні персональні дані і блокувати заборонений контент. До 2020 року влада Китаю має намір створити сервіс оцінки політичної благонадійності громадян. Бали будуть присуджувати за порядність та дотримання плану партії, а за скарги в інтернеті і порушення ПДР бали будуть знімати. Володарі низького рейтингу позбудуться низки привілеїв, і за ними буде встановлено стеження.

Правда України

читати

Президент звільнив від оподаткування благодійну діяльність релігійних організацій

opodatkuvannia-cerkov

Президент України Петро Порошенко підписав закон №5050 про звільнення від оподаткування благодійної діяльності, що здійснюється релігійними організаціями, — повідомляє прес-служба президента.

Президент підкреслив значимість церкви на фронті. «Яку величезну допомогу ви їм надаєте, в першу чергу — молитвою, словом Божим, унікальною діяльністю капеланів… Впевнений, що сьогоднішній закон, який я підписую, буде лише сприяти вашій діяльності», — заявив він.

6 жовтня Верховна Рада прийняла закон №5050 про внесення змін до Податкового кодексу України. Зміни стосуються уточнення окремих податкових положень для неприбуткових організацій, зокрема, звільнення релігійних громад від сплати податків і позбавлення їх від необхідності вносити відповідні зміни у статутну документацію.

Одним із важливих моментів нового документа є пункт, що дозволяє релігійним організаціям перерозподіляти і акумулювати доходи, призначені для благодійної діяльності (у тому числі гуманітарної допомоги). Раніше релігійні спільноти були зобов’язані використовувати кошти, що надходять від парафіян та благодійників, виключно для забезпечення статутної діяльності. Тепер новий закон знімає багато обмежень для представників різних культів.

Правда України

читати

Питання безвізового режиму з Україною таки включено до порядку денного Ради ЄС

rada-eu

Питання буде розглянуто в найближчий четвер, 17 листопада.

Рада Євросоюзу в четвер, 17 листопада, розгляне питання про початок міжінституційних переговорів з Європарламентом і Єврокомісією про завершення процесу прийняття рішення щодо скасування візових вимог для українських громадян. Питання безвізового режиму включено до порядку денного засідання Комітету постійних представників країн-членів при Раді ЄС.

“Це питання буде розглянуто Радою ЄС в четвер. Якщо буде позитивне рішення, то міжінституційні переговори почнуться відразу, як будуть досягнуті домовленості щодо нового механізму призупинення безвізових режимів. Сподіваюся, що це станеться в найближчі тижні”, – розповів співрозмовник агентства.

Правда України

читати

Франція, Німеччина та Бельгія гальмують надання безвізового режиму Україні

bezviz-ua

Незважаючи на те, що українська влада виконала усі 144 критерії Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму, деякі європейські країни, передусім Франція, Німеччина та Бельгія, намагаються загальмувати надання безвізового режиму Україні.

“Україна виконала усі критерії щодо безвізового режиму, однак деяким країнам ЄС нецікаві наші успіхи. Передусім, це стосується Франції, Німеччини та Бельгії, які намагаються знайти якусь зачіпку, щоб використати її як претекст для ненадання Україні безвізового режиму з Євросоюзом”, – зазначив дипломат.

За його словами, причини такої поведінки пов’язані з внутрішньополітичною ситуацією в цих країнах, де питання міграції є дуже чутливим. З огляду на це, французи та німці зацікавлені відкласти введення безвізового режиму до проведення виборів (президентських у Франції весною та парламентських у ФРН восени 2017 року).

“Хтось з неурядових організацій в Україні, наприклад, заявив про проблеми у боротьбі з корупцією, і відразу ж, на переговорах у Брюсселі французький чи німецький представник про це говорить. Мовляв, є проблеми, хай Єврокомісія підготує нову доповідь про виконання Україною Плану дій щодо візової лібералізації. А це ще десь півроку може зайняти”, – зазначив співрозмовник.

На його переконання, влада та громадськість в Україні мають виступати спільним фронтом та вимагати від ЄС виконання своїх зобов’язань. “Складається унікальна ситуація: якщо раніше Україну звинувачували в тому, що щось не робимо, то зараз все навпаки – європейці обіцяли і не роблять”.

Окремо співрозмовник агентства висловив сподівання, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС буде ратифікована на саміті Європейської Ради 15-16 грудня. Він назвав величезним успіхом української дипломатії те, що нідерландська сторона продовжила термін знаходження взаємоприйнятного рішення з питання ратифікації “асоціації”, “оскільки до 1 листопада загроза відкликання Нідерландами свого підпису під ратифікацією була реальною”.

“Зараз уряд Нідерландів у співпраці з українською стороною напрацьовує документ, де будуть внесені голландські зауваження. Потім цей документ виноситься для ухвалення на саміт Європейської Ради. Для нас ключове, що голландці врахували три наших так званих “ні”: ніяких подальших змін до тексту Угоди, ніяких нових переговорів і ніяких відкладань в імплементації”, – повідомило джерело.

Правда України

читати

Міністр путіна вимагав $2 млн хабара у підприємців за своє сприяння

ulukaev-aresht

Міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв затриманий за підозрою в отриманні хабара в $2 млн за те, що його відомство схвалило викуп компанією «Роснефть» державного пакета акцій «Башнефти».

Найгучніша угода, заявляє слідство, здійснена на законних підставах і предметом розслідування не є.

Даних про обставини поки що небагато. Слідство повідомляє лише, що Улюкаєв був затриманий на місці злочину і що гроші він вимагав, погрожуючи представникам «Роснефти».

Як повідомила представник СК РФ Світлана Петренко, в понеділок Улюкаєв отримав $2 млн – за видану Мінекономрозвитку позитивну оцінку, яка дозволила «Роснефти» викупити у держави 50,08% акцій «Башнефти». «Йдеться про вимагання хабара, поєднане з погрозами представникам «Роснефти». Улюкаєв був затриманий на місці злочину при отриманні грошей», – сказала співрозмовниця.

Кримінальну справу порушено за ч. 6 ст. 290 КК РФ («Одержання хабара»). Максимальна санкція цієї статті передбачає штраф у розмірі від 80-кратної до 100-кратної суми хабара з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 15 років або позбавленням волі на строк від восьми до 15 років зі штрафом у розмірі до 70-кратної суми хабара або без такого.

«Найближчим часом наслідком планується пред’явити Олексію Улюкаєву звинувачення і клопотати про обрання запобіжного заходу», – повідомила Петренко, не уточнивши, якого запобіжного заходу слідство домагатиметься для міністра.

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи затримання міністра економічного розвитку РФ Олексія Улюкаєва, заявив, що це дуже серйозне звинувачення, яке вимагає дуже серйозного доказу, вирішити щось може тільки суд.

Правда України

читати

Ляшко, Гринів, Яценко і Добкіни – депутати з найсумнівнішими статками

deputaty-habarnyky

Директора Антикорупційного бюро Артема Ситника закликають порушити кримінальні провадження щодо п’ятьох народних депутатів, які володіють великими статками й не мають підстав для них.

Відповідне звернення подав депутат від “Самопомочі”, голова антикорупційного комітету Верховної Ради Єгор Соболєв, повідомляє його партія.

“Олег Ляшко – один із них. Він прийшов у парламент бідною людиною і став доларовим мільйонером”, – заявив Соболєв.

“Ігор Гринів – це голова президентської фракції, який майже все життя пробув у політиці і заробив чудову власність, починаючи із дуже коштовної колекції дорогих ікон і книг”, – додав він.

“Два брати Добкіни, які представляють “Опозиційний блок”, мають одну спільну рису. Вони справді володіють великою кількістю майна і мають мало підстав його пояснити”, – сказав Соболєв.

“І Антон Яценко, який за документами все життя провів на державній службі і так само став дуже успішним мультимільйонером”, – продовжив він.

Водночас, на думку нардепа, бійки між депутатами під час погоджувальної ради – це не більше, аніж вистави, покликані відволікти увагу громадськості.

“Я вважаю, що коли Антикорупційне бюро почне розслідувати ці кримінальні провадження, притягати до відповідальності людей, які боролись за інтереси бідних і стали багатими, це буде дуже класне зривання всіх планів Путіна”, – сказав Соболєв.

“Як тільки парламент ухвалить цього тижня закон про право Антикорупційного бюро без контролю СБУ, за рішенням суду проводити прослуховування корупціонерів, це також буде зривання планів Путіна”, – вважає він.

“І коли парламент ухвалить закон про викривачів, який дозволить кожній людині чи журналісту викривати корупцію і отримувати за це винагороду з державного бюджету, – це теж буде зриванням планів Путіна”, – додав Єгор Соболєв.

Правда України

читати

Майновий комплекс “Гулівер” заарештований Шевченківським райсудом Києва

gulliver-aresht

Шевченківський райсуд Києва прийняв рішення про накладення арешту на майновий комплекс “Гулівер”.

Про це на своїй сторінці у мережі написав генеральний прокурор Юрій Луценко.

“Сьогодні за поданням столичної прокуратури Шевченківський райсуд Києва прийняв рішення про накладення арешту на власність Поліщука (глава банку “Михайлівський” – ред.) – майновий комплекс “Гулівер””, – написав Луценко.

За словами генпрокурора, в ході розслідування розкрадання банку “Михайлівський” встановлено, що власником банку є ТОВ “Екосіпан”, 92,5% якого є власністю Поліщука.

Як відомо, кілька років тому “Ощадбанк” видав компанії “Три О”, що управляє столичним ТРЦ “Гулівер” 460 млн дол.кредиту, в той час як ринкова вартість заставного майна становила ледь половину від цієї суми.

Як повідомлялося, прокуратура Києва розраховує залучити до відповідальності власника мережі з продажу побутової техніки та електроніки “Ельдорадо” і ТОЦ Gulliver Віктора Поліщука за банкрутство банку “Михайлівський”, в якому він раніше володів 92,501% статутного капіталу.

Раніше Шевченківський райсуд Києва арештував колишнього голову правління банку “Михайлівський” Ігоря Дорошенка на два місяці з правом внесення 137,8 млн гривень застави.

У травні в банк “Михайлівський” була введена зовнішня адміністрація. Пізніше стало відомо, що за день до цього банк продав свої кредити іншим фінкомпаніям.

23 травня правління Національного банку прийняло рішення про віднесення ПАО “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних.

У липні Фонд гарантування вкладів почав ліквідацію банку.

Правда України

читати

У Дніпрі суддя разом з подільниками захопив 32 чужі квартири

korumpovanyi-sud

В Дніпрі суддя разом з адвокатом і підприємцем за кілька років заволоділи квартирами, нерухомим майном громадян на суму понад 77 млн грн.

Про це йдеться у повідомлення Генпрокуратури на офіційному сайті.

Вказується, що через злочинну схему ці троє заволоділи 32 квартирами, що належать іншим громадянам.

“Фігуранти справи, діючи у складі організованої групи, використовуючи підроблені документи та завідомо неправосудні судові рішення, реєстрували право власності на нерухоме майно громадян (квартири) за підконтрольними їм особами. У подальшому вказане майно відсуджувалось на користь третіх осіб та товариств з обмеженою відповідальністю, керівниками яких були самі ж адвокат та підприємець”, – повідомили в ГПУ.

Усім учасникам злочинної схеми повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах, службовому підробленні та використанні підроблених документів.

Крім цього, судді повідомлено про підозру у постановленні завідомо неправосудних рішень, що спричинило тяжкі наслідки.

Правда України

читати

Юлія Тимошенко та декілька народних депутатів ведуть інформаційну кампанію проти НБУ

tymoshenko-nbu

Лідер політичної партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко та декілька народних депутатів ведуть інформаційну кампанію проти регулятора і маніпулюють фактами для одержання політичної вигоди.

Про це йдеться у зверненні голови Національного банку України Валерії Гонтаревої.

“Вже понад місяць НБУ перебуває під спланованою політичною інформаційною атакою.

Лідер політичної партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко, яка збирає вкладників збанкрутілих банків на мітинги, відверто обманює українців. Цифри та факти, якими вона послуговується у своїх виступах та агітматеріалах, не відповідають дійсності та не витримують ніякої критики”, – заявила Гонтарева.

За її словами, до Тимошенко приєдналися декілька народних депутатів, які намагаються дестабілізувати економічну ситуацію, аби використати це у власних політичних цілях.

“Популістські гасла вигідні і для власників збанкрутілих банків. Їм Нацбанк завадив проводити схемні операції, виводити кошти з банків, продовжувати кредитувати депозитами вкладників виключно свій бізнес. І при цьому вони не хочуть повертати борги”, – йдеться у зверненні.

Гонтарева зазначає, що негативні наслідки емісії, яка пропонується політиками, відчують на собі десятки мільйонів українців.

“За сьогоднішніх умов це спровокує стрімке зростання цін на продукти та послуги, знецінення гривні, здорожчання імпортних товарів (у першу чергу медикаментів та палива). І вже ніхто з міжнародної спільноти не підтримає Україну та не допоможе нам”, – наголошує голова НБУ.

“Ми закликаємо депутатський корпус припинити політичні інсинуації та працювати разом із нами над реформою фінансового сектору. Ухвалюйте закони, які будуть кориснішим ніж тисячі політичних гасел, десятки мітингів та сотні виступів на ток-шоу. Кожен має сумлінно виконувати свою роботу”, – закликала Гонтарева.

Глава НБУ просить українців не піддаватися на маніпуляції.

“Вимагаймо разом від політиків виконувати свою роботу – ухвалювати важливі для країни закони, а від акціонерів збанкрутілих банків – повернути кошти вкладників та держави. В економіці немає місця популізму!”, – підсумувала вона.

Правда України

читати

Мобільний банкінг за відбитками пальців та безконтактна оплата продуктів і послуг

mob-banking

Можна буде впізнавати за відбитками пальців, чатитись зі співробітниками банку, оплачувати безконтактно і замовляти продукти і послуги.

Ось сидиш в редакції, занурений в черговий текст, і раптом чуєш, як тут і там мобілки одна за одною весело повідомляють про смс. А слідом за цим йде хвиля радісних вигуків співробітників: на картковий рахунок “впала” зарплата. І ти вже продовжуєш працювати зовсім з іншим настроєм і планами на найближче майбутнє. Так просто, так зручно, так звично – а як взагалі без цього? Що може бути природніше смс про кожне зняття з рахунку – чи то отримання готівки в банкоматі, або оплата карткою в магазині, або якийсь із “автоматичних” платежів – за банківське обслуговування, наприклад?

Як не дивно, навіть такі елементарні можливості мобільного банкінгу радують сьогодні далеко не кожного власника рахунку. Виявляється, ще не всі банки в Україні всерйоз взялися за розвиток цього напрямку.

І навіть у тих, хто ніби як намагається, далеко не всі носії банківського пластику серед клієнтів підключені до відповідних мобільних сервісів. Крім того, як відомо, автоматизація порядку збільшує порядок, а автоматизація хаосу плодить хаос жахливих розмірів. Так і з мобільними функціями: судячи з відгуків користувачів, долучається до мобільного банкінгу, деяким фінустановам для початку непогано б навести елементарний порядок у своїй офлайн-роботі. Наприклад, якщо людині потрібно витратити мало не тиждень, щоб отримати можливість користуватися мобільним сервісом, це суперечить самій ідеї “мобілізації”.

“Розвиток мобільного банкінгу в Україні навряд чи можна назвати вибуховим або революційним, – розповідає Олександр Овчарук. – Навіть впровадження 3G, всупереч очікуванням, не привело до стрімкого розвитку даних послуг.

Процеси, які зараз відбуваються в сервісах мобільного банкінгу, скоріше можна назвати зваженими і такими, що стабільно розвиваються. Основні учасники ринку пильно стежать за появою новинок на інших ринках і, щоб уникнути витрат на експерименти, оцінюють, що з цього зможе “злетіти” в Україні”.

За словами “мобільний банкінг” можуть ховатися абсолютно різні можливості. Наприклад, в одному відомому банку це має на увазі отримання смс про зарахування і зняття коштів з карткового рахунку, а також – отримання за запитом такої інформації: баланс рахунку, перелік карт і карткових рахунків, п’ять останніх операцій по рахунку, а ще – блоковані суми на рахунку . Крім того, так само можна заблокувати свою платіжну карту, якщо її викрали або ви підозрюєте проведення шахрайських операцій.

В іншому банку зі свого мобільного ви можете здійснювати перекази, шукати найближче відділення або банкомат на карті, змінюватися повідомленнями з банком. У списку функцій від третього банку присутні також історія операцій по кожній карті, швидкі платежі з поточних рахунків або платіжних карт за збереженими шаблонами, управління і поповнення депозитів.

До речі, згадані швидкі платежі за збереженими шаблонами – це в тому числі і оплата комунальних послуг та інших часто зустрічаються платежів. Деякі банки цю можливість вказують окремо – для не надто догадливих клієнтів. Так само як і надають окрему функцію створення шаблонів платежів і регулярних платежів. В повний перелік послуг входить також оплата інтернету і мобільного зв’язку, управління лімітами за своїми картковими операціями, ініціація випуску додаткових карт.

Здавалося б, це все що можна взагалі придумати. Але ж ні! Є такі додатки мобільного банкінгу, які дозволяють замовити таксі, купити квитки на транспорт і придбати інші товари або послуги.

На це питання в прес-службі одного з банків нам відповіли так: “Розвиток безконтактних платежів на основі NFC, доступ в мобільний банкінг на основі сканування відбитку пальця”. NFC (від Near Field Communication – бездротовий зв’язок близького дії) – це те, що дозволяє здійснювати безконтактний обмін даними між пристроями, розташованими на невеликих (до 10 см) відстанях один від одного. У нашому випадку мова йде, наприклад, про спілкування стільникового телефону і зчитувального терміналу в магазині або будь-якому місці, де вам треба сплатити послугу або товар. Зрозуміло, що для справжнього повсюдного розвитку цього сервісу одного бажання банків недостатньо – треба, щоб такі термінали з’явилися на кожному кроці. Що стосується ідентифікації скануванням відбитка пальця, то Олександр Овчарук теж виділяє його як один з основних напрямків розвитку. Тут чисто об’єктивним обмеженням є і те, що сама функція сканування відбитків поки що реалізована тільки на вузькому переліку моделей смартфонів.

“В цілому, з найцікавіших тенденцій я б виділив прагнення наблизити банкінг до найбільш звичного способу спілкування сучасної людини, такого як месенджери, соціальні мережі. Банк майбутнього – це не банк з безліччю мобільних додатків, а банк, який дозволяє виконати потрібну клієнту операцію в зручному форматі. у цьому плані цікава можливість інтеграції банківських додатків прямо в iMessage на iPhone. Упевнений, що цю тенденцію підтримає і Google”, – говорить Овчарук.

Правда України

читати

Перемога Трампа — це гіркі, але дуже необхідні ліки для України

tramp-ua

Гривня моментально відреагувала на перемогу республіканця, різко опустившись на готівковому ринку. Експерти побоюються, що це початок наступного витка девальвації, причиною якого стануть відсутність траншів від МВФ, та й загалом досить помірна економічна підтримка із Заходу.

У середу, 9 листопада, на міжбанку долар зріс незначно — лише на копійку, до 25,55–25,57 грн/$, зате на готівковому ринку валюта стрибнула відразу на 10-20 копійок, до 26,4–26,5 грн/$.

Правда, в Нацбанку вважають, що це тимчасово. «Як і у випадку з Brexit раніше, посилення турбулентності на зовнішніх ринках буде транслюватися на українську економіку через світові сировинні ринки. При цьому, на нашу думку, найбільше на результати виборів в США відреагують ціни на нафту. За нашими прогнозами, ціни на зернові, олію і метали, які є основним експортним товаром України (а отже, заводять валюту в країну. — Авт.), відреагують менш істотно», — запевнив заступник глави Нацбанку Олег Чурій.

Експерти менш оптимістичні. На думку Еріка Наймана, наприкінці року долар в Україні буде дорівнювати 30 грн. «Якщо Кабмін і НБУ не допустять дурниць, то курс може бути до 30 грн/$», — вважає він.

З ним згоден і економічний експерт Олександр Охріменко. «При хорошому розкладі долар у нас буде 30 грн. Причому спочатку буде девальвувати долар відносно євро. І вже цей фактор буде тиснути на нашу гривню», — говорить Охріменко.

Пояснюють девальваційні прогнози тим, що фінансові потоки з-за океану з перемогою Трампа істотно скоротяться. «При перемозі Трампа ми не будемо мати ні летальної зброї, ні гарантій по боргах, ні грошей МВФ. А це додаткова дірка в фінансуванні в $5-6 млрд, що на міжнародних ринках Україна навряд чи отримає. Знову загостриться питання курсу», — вважає Ерік Найман.

З тим, що нам кредитів МВФ тепер не бачити, згодні й інші експерти. «У 2017-18 роках можливість отримання траншу від Міжнародного валютного фонду скорочується в рази. І можна забути про гарантії США під наші єврооблігації. А це дуже серйозний фактор. До речі, у середу якщо ще на міжбанку курс гривні встояв, то наші єврооблігації на світових ринках почали падати», — говорить Олексій Кущ.

Також, на його думку, скоротиться і грантівська допомога Україні. «Республіканці в принципі завжди виступають за скорочення зовнішньої міжнародної допомоги. А без неї в 2019 році у нас зросте ризик дефолту. Хоча перемога Трампа — це тяжкі, але необхідні для нас ліки. Інакше кредитна модель економіки, яку зараз сповідує наша влада, призведе до ще більш важких наслідків», — говорить Кущ.

Втім, є думка, що програми від МВФ збережуться. «Можливо, скоротяться програми USAID, і є питання щодо кредитних гарантій уряду США. Але що найголовніше — зміниться підхід до оцінки наших реформ. Трамп точно не буде закривати очі на невиконання обіцянок. А під старі кредитні гарантії Україна пообіцяла структурні реформи та боротьбу з корупцією», — вважає Олег Устенко.

Правда України

читати

Хакери атакували сайти як мінімум п’яти найбільших банків агресора

hak-ru-banks

За даними “Лабораторії Касперського”, хакери атакували сайти як мінімум п’яти банків, що входять в першу десятку фінансових інститутів Росії, в DDoS-хвилі брали участь десятки тисяч машин з 30 країн.

Хакери провели серію атак на найбільші російські банки. Про це в середу, 9 листопада, повідомило агентство РИА, з посиланням на джерело, близьке до Центробанку РФ. Пізніше в антивірусній компанії “Лабораторія Касперського” підтвердили цю новину, зазначивши, що атака, яка розпочалася 8 листопада і триває другий день, стала першою в 2016 році масштабною DDoS-хвилею, спрямованою на російські банки.

Пізніше цю інформацію підтвердили в прес-службах Сбербанку і Альфа-банку.

“Атаки організовані з ботнетів, що включають десятки тисяч машин, територіально розподілених по кількох десятках країн”, – йдеться в повідомленні прес-служби Сбербанку.

При цьому в “Лабораторії Касперського” уточнили, що в атаках брали участь комп’ютери з 30 країн, причому більше половини пристроїв перебували на території США, Індії, Тайваню та Ізраїлю. Середня тривалість кожної атаки склала близько години, найдовша тривала майже 12 годин, при цьому максимальна потужність досягала 660 тисяч запитів на секунду.

DDoS-атаки – зовнішні впливи на системи банку, які в кінцевому підсумку можуть призвести до зупинки роботи фінансової установи. Остання масштабна серія атак сталася в жовтні 2015 року, коли були атаковані вісім відомих російських банків. Всього з жовтня 2015 року по березень 2016 року Центробанк зафіксував 21 кібератаку на платіжні системи російських фінансових організацій. Шахраї намагалися викрасти з їхніх рахунків 2,87 млрд рублів.

Правда України

читати