01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Як живуть українські, польські і американські пенсіонери

Українці на заслуженому відпочинку отримують не менше 1247 гривень, при цьому середня пенсія наближається до двох тисяч гривень. Пенсійна система дісталася Україні у спадок від СРСР і так і не була реформована.

Наступного року, згідно з головним фінансовим документом країни, з бюджету в Пенсійний фонд направлять 156,2 мільярда гривень. Ця сума більша, ніж держава заплатить за найбільшу націоналізацію в Європі – купівлю Приватбанку.

При цьому солідарна пенсійна система має повністю забезпечувати себе за рахунок єдиного соціального внеску, а не державного бюджету.

Бідними себе вважають 76% українських сімей, 52% заробляють менше коштів, ніж необхідно для забезпечення мінімальних потреб (розрахунковий прожитковий мінімум), і 6% отримують менше офіційного прожиткового мінімуму, розповідає головний демограф країни Елла Лібанова. За межею бідності живуть більшість пенсіонерів.

Мінімальна пенсія в наступному році буде збільшуватися кілька разів: у травні з 1247 до 1312 гривень, а в грудні – до 1373 гривень. Прожитковий мінімум в січні складе 1544 гривні, у травні – 1624 гривні, а в грудні – 1700 гривень. Однак і після цього українці будуть отримувати значно менше від своїх сусідів.

Україна

Середня пенсія в Україні – приблизно 72 долари. При цьому для отримання пенсії за віком необхідно напрацювати стажу не менше 15 років. З початку цього року відрахування в Пенсійний фонд (Єдиний соціальний внесок) знизили до 22% від зарплати. На даний момент у країні працює солідарна пенсійна система – податки, які сплачують працюючі українці, йдуть на пенсії. При цьому за підсумками цього року Пенсійному фонду не вистачило 145 мільярдів гривень, “дірку” в бюджеті покрили за рахунок державного бюджету.

Є кілька причин, за якими українці отримують маленькі пенсії. Головна з них – низькі зарплати. При цьому левова частка українців частину своєї зарплати отримує “в конверті”.

Вже кілька років парламентарії і уряд обговорюють можливість введення другого рівня пенсійної системи – накопичувального. У Раді знаходиться відповідний законопроект, проте конкретних термінів, коли ідея може бути реалізована, немає. Заступник голови Пенсійного фонду Микола Шамбір припускає, що в 2017 році накопичувальна система в Україні не запрацює.

Після того, як буде впроваджена накопичувальна система, кожен працюючий українець отримає свій індивідуальний рахунок. Накопиченими коштами можна буде скористатися при виході на пенсію. Щоб заощадження не “з’їла” інфляція, їх будуть вкладати в економіку – купувати цінні папери і т.п.

Середня пенсія в Україні – менше 2000 гривень. При цьому, як підрахували в цьому році в Мінсоцполітики, споживчий кошик для українців коштує 3200 гривень. Всі, хто отримує менше, фактично перебуває за межею бідності.

За середню українську пенсію можна купити 135 кілограм цукру, орендувати однокімнатну квартиру в обласному центрі (крім Дніпра, Одеси і Львова – там дорожче) або заплатити за 290 кубометрів газу.

Польща

Середня пенсія в Польщі – 415 доларів. Другий рівень пенсійної системи – накопичувальний – ввели ще в 1999-му. А в 2012-му, незважаючи на протести опозиційних партій і частини суспільства, пенсійний вік для жінок і чоловіків прийняли рішення підвищити до 67 років. Зміни відбуваються поетапно.

Пенсійні фонди стали основним джерелом грошей для іпотеки і фінансування витрат по обслуговуванню внутрішнього боргу. В Пенсійний фонд полякам доводиться віддавати 19,52% від своєї зарплати, при цьому половину цієї суми платить роботодавець.

На середню для Польщі пенсію можна купити 584 кілограми цукру або орендувати однокімнатну квартиру в Кракові.

Франція

У середньому французи на пенсії отримують 1050 доларів. При цьому пенсійна система в цій країні одна з найскладніших у Європі. У країні працюють два рівні системи: солідарний і накопичувальний. В середньому з кожної зарплати доводиться віддавати 16,3%, половину цієї суми платить роботодавець.

Франція, як і більшість європейських країн, зіткнулася з проблемою дефіциту пенсійного фонду. У 2013 році французький уряд представив проект чергової пенсійної реформи, в рамках якої передбачено збільшення відрахувань в пенсійний фонд. За підрахунками уряду, це дозволить уникнути збільшення дефіциту до 20 мільярдів євро в 2020 році.

У випадку смерті одного з подружжя, другий отримує право на частину його пенсії. Крім того, чим раніше французи виходять на пенсію, тим менше вони будуть отримувати на “заслуженому відпочинку”. Існує також і мінімальна пенсія, на яку мають право всі громадяни – близько 800 євро. Середньої пенсії у Франції вистачить на 1381 кілограм цукру. Також цієї суми вистачить на оренду квартири в Парижі.

США

Середня пенсія в США – 1500 доларів. Цієї суми достатньо для безбідного життя практично в будь-якому з американських штатів. Пенсійний вік – 67 років. Для пенсії необхідно як мінімум 10 років відкладати 15% від зарплати. З 1935-го тут діє Закон про соціальне забезпечення, підписаний ще Франкліном Рузвельтом (Social Security Act).

Податковий кодекс дозволяє американцям вносити на свої особисті накопичувальні пенсійні рахунки частину зарплати до оподаткування прибутковим податком. У країні діє і солідарний і накопичувальний рівні пенсійної системи.

За середню пенсію можна орендувати квартиру практично в будь-якому місті, купити 2380 кілограм цукру. Крім того, навіть пенсіонери можуть оформити кредит на придбання будинку на 15-30 років зі ставкою від 2,8 до 5% річних. Для прикладу, в Україні процентна ставка за кредитами приблизно у вісім-десять разів більша.

Правда України

читати

Українська промисловість почала демонструвати ознаки пожвавлення, далі буде…

Фактично, на третій рік після зміни влади в Україні вітчизняна промисловість почала демонструвати ознаки пожвавлення.

Простежуються три тенденції. Перша – відновлюються і формуються заново галузеві кластери. Друга – підприємства активно шукають нових партнерів і нові ринки збуту. Третя – виробнича та промислова культура України все більше інтегрується в глобальні правила торгівлі, переходить на світові стандарти якості управління та логістики, приймає закони роботи на ринках позикового капіталу.

Підприємства, продукція яких раніше на 70-80% поставлялася в РФ, освоюють нові ринки. Так, «Запоріжтрансформатор» після десяти років перерви виграв тендер в Малайзії на постачання п’яти реакторів для енергетичних станцій. Крім того, вперше у своїй історії отримав замовлення на постачання трансформаторів у ПАР.

Миколаївська «НВКГ «Зоря-Машпроект», яка випускає продукцію подвійного призначення, зокрема, газові турбіни для кораблів військового флоту, посилила роботу в Південно-Східній Азії – Китай, Іран, Індія. За контрактом з останньою миколаївці оснастять чотири військові кораблі. Основний акцент на ринки Азії в своєму виробництві і зробило Сумське НВО ім. Фрунзе.

Підприємство, що спеціалізується на широкому асортименті насосного обладнання і газоперекачувальних компресорних станціях, сьогодні ще не може компенсувати скорочення від втрати ринку Росії, тому чекає пожвавлення внутрішнього ринку.

Водночас в Україні досі відсутній орган координації промислової політики – міністерство, держдепартамент, комітет, будь-який інший, але держорган. Його намагаються відродити вже років п’ять, та все безрезультатно. В результаті одна галузь не знає, що робить інша, відбуваються накладки і конфлікти.

Оголошений «Укртрансгазом» тендер на модернізацію кількох компресорних станцій на південному напрямку виявився актуальним, тому що російський «Турецький потік» зведе нанівець усі витрати в 4 млрд грн. Але підприємствам масштабу СНВО ім. Фрунзе і «Зоря-Машпроект» потрібні такі замовлення, особливо зараз.

Україна повернула у держвласність Запорізький алюмінієвий комбінат (ЗаЛК), проте не зуміла забезпечити його виробництво. Немає можливості постачати сировину. У колишнього власника – корпорації «РусАл» Олега Дерипаски – не було бажання це робити. Після експропріації ситуація на заводі, фактично, не змінилася. Його знову продаватимуть.

Втім, і у працюючих підприємств залишається маса проблем. Forbes пропонує згадати, як позначився минулий рік на основних галузях українського промислового сектору.

Металургія залишається головною промисловою галуззю України, на яку припадає більше третини валютних надходжень країни. За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel) за 11 місяців 2016 року, наша країна утримує 10-е місце в світовому рейтингу виробництва сталі. Вітчизняні заводи виробили 22,2 млн тонн, показавши зростання на 5,6% порівняно з 2015 роком.

Водночас ми втрачаємо зарубіжні ринки залізорудної сировини (ЗРС), перш за все китайський, звідки нас витісняють Австралія та Бразилія. В «Укрпромзовнішекспертизі» підрахували, що за 11 місяців експорт українського ЗРС впав на 5,74 млн тонн. Найбільше відчули втрати Північний і Південний ГЗК і Криворізький ЗРК. Лідером з виробництва та експорту залишається Полтавський ГЗК.

Частково втрата китайського ринку була компенсована зростанням поставок в Сербію, Японію і Корею. Також збільшилися поставки на внутрішній ринок: «ArcelorMittal Кривий Ріг», Алчевський і Єнакіївський метзаводи збільшили споживання на 2,8 млн тонн.

Як відомо, два останні заводи знаходяться на окупованій території Донбасу, і попередні роки вони в основному простоювали. У 2016-му виявився позитивний тренд – практично всі металургійні заводи на непідконтрольній території відновили виробництво, показали істотне зростання.

Наприклад, «Донецьксталь» майже в два рази наростила випуск чавуну і почала освоєння нових видів продукції. Ті ж Єнакіївський і Макіївський МК освоїли випуск двох видів куточків нових розмірів, які будуть йти на експорт.

ММК ім. Ілліча і «Запоріжсталь» в рамках імпортозаміщення приступили до випуску і підготовки для споживачів абсолютно нового для себе сортаменту прокату з борвмісної сталі. Цей тонколистовий прокат призначений для сільськогосподарських машинобудівників. Раніше такий метал везли з Фінляндії і Польщі.

Нарешті металурги домоглися від влади захисту внутрішнього ринку. У вересні президент підписав закон про підвищення мита на вивезення металобрухту з 10 євро/тонна до 30 євро/тонна. Підвищене вивізне мито буде діяти рік. Використання брухту у виробництві сталі значно зменшує її собівартість.

Дефіцит брухту відчувається в країні вже третій рік, а на початку 2016-го становив до 20%. І, наприклад, завод «Інтерпайп-Сталь», який працює виключно на брухті, вимушено простоював близько двох місяців. При цьому металурги змушені були більш ніж в 4 рази наростити імпорт гарячебрикетованого заліза з Росії.

У листопаді підписаний закон про скасування 5%-го імпортного мита на брухт чорних металів, що дозволить наростити ввезення в Україну цього сировини. Таким чином, українські металурги отримали серйозну підтримку з боку держави.

Правда України

читати

Використання цих стратегій підвищить результативність вашого бізнесу в 2017 році

2016-й рік був досить складним з усіх точок зору. Зокрема, і з точки зору бізнесу. Щоб не повторювати помилок минулих 12 місяців і поліпшити показники продажів в 2017 році, пропонується кілька корисних стратегій. Їх активне використання може підвищити результативність вашого підприємства найближчим часом.

Будьте уважні до своєї аудиторії

Запам’ятайте одну просту істину – якщо ви не будете пропонувати своїм клієнтам реальні цінності і вирішення їхніх проблем, вони не будуть відгукуватися на ваші пропозиції. Врахуйте це, коли будете складати наступну рекламну кампанію.

Не покладайтеся на свої контакти

Зв’язки, безумовно, важливі. Проте, вирішуючи важливі питання, не чекайте, поки хтось проведе розмову за вас або передасть ваші пропозиції. Шукайте способи особисто поспілкуватися з керівниками потенційних компаній – партнерів або клієнтів.

Пишіть як людина

Всі ми за обов’язком служби пишемо електронні листи. Відмовляйтеся від формалізму. Людям завжди приємніше читати “людські” листи, ніж канцелярські вислови.

Відмовтесь від кліше

Мова знову йде про ті ж електронні листи. Відмовтеся від виразів і фраз, які використовуються часто і не викликають нічого, крім негативу. Наприклад: “Я сподіваюся, у вас все добре” або “З нетерпінням чекатиму відповіді”.

Проявляйте стійкість

Якщо ваші запити залишаються без відповіді, не здавайтеся. Статистика говорить, що для отримання відповіді на ваше повідомлення або звернення, потрібно відправити близько 8 повідомлень. Це означає, що вам не варто здаватись після першого послання без відповіді.

Завжди додавайте щось нове

Спілкуючись із клієнтами, не важливо, вперше чи вп’яте, і пропонуючи свої продукти, давайте їм щось нове. Можна, наприклад, зробити невеликий подарунок або підключити безкоштовну послугу. В іншому випадку, ваші спроби, найімовірніше, не увінчаються успіхом.

Зверніть увагу на свій підпис у листах

Одержувачі, як правило, його читають. Якщо ви хочете показати свою лояльність, додайте в стандартне формулювання посади, наприклад, посилання на профілі в соціальних мережах.

Ставте додаткові запитання

Продаючи продукти, намагайтеся якомога менше розповідати про переваги своєї компанії і акцентуйте увагу на клієнті і його потребах. Постарайтеся дізнатися, що хвилює співрозмовника, які у нього пріоритети.

Не використовуйте софт розсилок для продажів

Це тільки відштовхне вашого користувача, позбавить його бажання витрачати гроші і зробить компанію безликою. Всі маркетингові листи повинні бути особистими і максимально людяними.

Відмовтесь від шаблонів

Усі ділові листи, а особливо рекламні, краще не робити за шаблонами та заздалегідь заготовленими макетами. По-перше, вони можуть потрапити в спам, а по-друге, залишитися без уваги клієнта. Набагато краще підходити до питання з креативної точки зору.

Ретельно перевіряйте всю інформацію

Відправляючи рекламну пропозицію, не покладайтеся лише на автоматизовані системи, і попередньо перевірте всю представлену інформацію. Відсутність контролю може спричинити невдоволення і нерозуміння з боку клієнтів.

Застосовуйте різні стратегії

Сучасна теорія маркетингу знає багато різних стратегій, що дозволяють успішно продавати. Навіть якщо одна з них успішно працює для вашої компанії, не бійтеся час від часу перевіряти і адаптувати інші рішення. Можливо, вони будуть навіть більш результативні.

Правда України

читати

Кабінет міністрів зняв обмеження термінів тимчасового перебування в Україні іноземців

Кабінет міністрів зняв обмеження термінів тимчасового перебування в Україні іноземців, які беруть участь в підготовці міжнародного конкурсу “Євробачення-2017” в Києві. Про це повідомляє прес-служба уряду.

У період з 1 січня по 15 червня 2017 року до іноземців та осіб без громадянства, які в’їжджають в Україну з метою забезпечення організаційних і технічних заходів з підготовки та проведення конкурсу на підставі відповідних запрошень Національної телекомпанії, не застосовуються обмеження щодо термінів тимчасового перебування.

Дані обмеження становлять не більше 90 днів протягом 180 днів при в’їзді іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними договорами України.

Національній телекомпанії доручено протягом 10 днів подати до Державної прикордонної служби та Державної міграційної служби зразок запрошення для участі в зазначених заходах та списки запрошених осіб.

Постанова набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Раніше повідомлялося, що на “Євробаченні” “чорні списки” для росіян не скасують.

Правда України

читати

Нікчема і хабарник харя-насір збиткується над непокірною Юлією Марушевською

Колишня голова Одеської митниці і соратниця колишнього губернатора області Михайла Саакашвілі Юлія Марушевська підозрюється в корупційних діях і потрапила під слідство. Про це заявив голова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров.

Насіров розповів, що ДФС почала розслідування у зв’язку з фактами заниження ціни товарів та іншими порушеннями. Він також додав, що під слідство потрапили і інші працівники митниці, але не уточнив, хто саме.

Насіров заявив, що після відставки Марушевської Одеська митниця відразу збільшила свої доходи на 30%, а це, за його словами, еквівалентно 300 мільйонам гривень.

Також агентство зазначає, що прес-служба Насірова надала офіційні відомості про митні надходження в період з січня по жовтень 2016 року. Так, згідно з даними, митниця не виконала план в семи з 10 місяців.

У свою чергу сама Марушевська відкинула всі звинувачення

14 листопада Юлія Марушевська написала заяву про відставку з посади голови Одеської митниці. На її думку, “всі інструменти реформування на регіональному рівні вичерпані, а багато проектів в області просто не реалізуються, незважаючи на контроль з боку вищих посадових осіб країни”.

Однак в ДФС вирішили вчинити по-своєму і два місяці по тому звільнили Марушевську за “службову невідповідність”. Документ підписав в.о. голови Державної фіскальної служби Олексій Василенко – директор Департаменту організації митного контролю ДФСУ.

Правда України

читати

Причини девальвації гривні по відношенню до долара США поточного тижня

Девальвація гривні по відношенню до долара США на валютному ринку поточного тижня викликана надмірною ліквідністю ринку в зв’язку з традиційним зростанням бюджетних платежів уряду в кінці року, але ситуація стабілізується з настанням новорічних свят, вважають експерти.

Зокрема, як зазначив Дмитро Боярчук, 160 мільярдів гривень видатків з бюджету за грудень цілком можуть бути причиною коливань на валютному ринку. “Така маса грошей, влита в систему за один місяць, це навіть крутіше, ніж націоналізація “Приватбанку”.

Там всього 116 мільярдів, які розтягнуті у часі”, – пояснив експерт. Віталій Шапран назвав поточну ситуацію на валютному ринку повторенням минулорічного сценарію.

“Результат відомий наперед – всі втомлені учасники процесу разбредутся на свята з тим, щоб в перших числах січня отримати новий приплив валюти після відновлення активності на західних ринках. Може бути, пора вже прийняти якийсь закон, що дозволяє Мінфіну не поспішати терміново все витратити, поки годинник не пробив 12?” – додав Шапран.

Крім того, він нагадав, що сьогодні – 29 грудня – останній в році повноцінний банківський день, і вже з понеділка в будь-якому обмінному пункті можна буде придбати валюту без сплати пенсійного збору у зв’язку з його скасуванням в рамках держбюджету на 2017 рік, що, найімовірніше, знизить вартість готівкового долара.

Національний банк, у свою чергу, пояснив девальваційний тиск на курс гривны цього тижня також надлишком гривневої ліквідності і відсутністю потреби у експортерів продавати валютну виручку після отримання ними відшкодування ПДВ на 12,5 мільярда гривень.

При цьому, як відзначили в НБУ, істотно зріс попит на валюту з боку учасників ринку у зв’язку з необхідністю проведення компаніями платежів за валютними кредитами в кінці року.

За інформацією регулятора, на готівковому валютному ринку продаж валюти населенням продовжує перевищувати її покупку, і з початку грудня чиста купівля валюти банками у населення склав 34 мільйони доларів США.

Як повідомлялося, сьогодні, 29 грудня, котирування гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку до середини торгів встановилися на рівні 27,15/27,35 гривні/долар.

Поточні курси готівкового ринку наближаються до позначки 28 гривень/долар. 27 грудня Нацбанк у ході аукціону для підтримки гривні продав банкам 46,8 мільйона доларів, 28 грудня – 96,8 мільйона доларів, 29 грудня – 59,1 мільйона доларів.

Історичний мінімум курсу української гривні відносно долара США, зафіксований в лютому 2015 року, становить 30,01 гривні/долар.

Правда України

читати

Компанії, що взяли в ПриватБанку великі кредити, почали процедури банкрутства

Кілька компаній, що взяли в ПриватБанку великі кредити, почали процедуру банкрутства.

Журналісти перевірили інформацію щодо поточного стану деяких з вже озвучених у ЗМІ великих клієнтів Привату, які отримували кредити від 1 млрд гривень і більше.

Виявилося, що такі компанії, як ТОВ «Натела», ТОВ «Зебріна», ТОВ «Пальміра Трейдинг», що отримували кредити від 1 млрд гривень і вище – почали процедуру банкрутства.

Станом на 1 грудня кредитний портфель Приватбанку перевищував 200 млрд гривень, тоді як всі кредити банківської системи на цю дату – понад 966 млрд гривень. У «Приваті» сконцентрована майже 1/5 всіх кредитів, виданих в Україні.

Найбільш суперечливим і скандальним є корпоративний кредитний портфель – 175 млрд гривень на 1 грудня 2016 року (для порівняння – кредитний портфель всієї системи перевищував 810 млрд гривень).

Нагадаємо, Кабінет міністрів за пропозицією Нацбанку і акціонерів ПриватБанку 18 грудня ухвалила рішення про націоналізацію фінустанови.

Правда України

читати

Google доведеться виплатити кожному співробітнику $14 600 компенсації

Керівник з продуктів Google подав позов проти компанії за політику конфіденційності останньої, звинувачуючи її в порушенні каліфорнійських законів про працю.

У позові, поданому до Вищого суду штату, йдеться, що всередині Google працює ціла розгалужена програма стеження за власними співробітниками.

Існуючі правила на цей рахунок всередині інтернет-гіганта покликані в тому числі запобігти витоку інформації, яка в теорії може нашкодити компанії. Так, співробітникам заборонено обговорювати дії всередині Google, що мають сумнівну законність, навіть зі своїми юристами. Стимулюється практика доносів співробітників на тих, хто підозрюється у винесенні сміття з хати. Нібито існує програма “Стоп витокам”, яка закликає доносити про підозрілу поведінку колег: наприклад, якщо хтось задає детальні питання про проект або роботу іншого. Одне з правил навіть забороняє співробітникам писати розповіді про роботу на корпорацію (такі як роман-антиутопія “Сфера” Дейва Еггерса) без затвердження чернетки з боку Google.

Позивач, який фігурує в справі лише під умовним ім’ям Джон Доу, як повідомляється, раніше подав подібну скаргу в Національне управління з трудових відносин США. В позові згаданий не названий по імені співзасновник Google, який на нарадах любить погрожувати звільненнями всім, хто порушить правила корпорації.

Однак якщо Google буде визнана винною в порушенні робочого законодавства Каліфорнії, вона може бути оштрафована на $100 за кожним з 12 звинувачень, помножених на більш ніж 61 тисячу співробітників. Якщо ж буде доведено, що незаконні заборони існували більше одного дня, штраф подвоюється, і сума стягується за кожного співробітника і кожен день порушення аж до року. В результаті штраф в гіршому для Google випадку може скласти $3,8 млрд (кожному співробітнику доведеться виплатити приблизно $14 600).

Правда України

читати

Голова Апеляційного суду Кіровоградської області Валерій Драний – шахрай!

Голова Апеляційного суду Кіровоградської області Валерій Драний згідно з декларацією не має ані дружини, ані житла, ані автомобіля.

Голова Апеляційного суду Кіровоградської області Валерій Драний згідно з декларацією не має ані дружини, ані житла, ані автомобіля. Однак розслідування Євгенії Слівко для програми «Наші гроші. Досудилися» виявило, що насправді суддя разом з екс-дружиною та дітьми мешкає в будинку площею 400 кв. м в престижному районі Кропивницького (Кіровоград), користується квартирою площею понад 100 кв м та автомобілем бізнес-класу Hyundai Azera. Голова суду підтвердив, що використовує це майно.

Будинок та квартиру Валерій Драний записав на дружину Ірину, з якою, за документами, перебуває у розлученні.

Автомобіль Hyundai Azera, на якому їздить голова суду, оформлений на Олексія Драного. Це рідний дядько Валерія Драного. Раніше Олекій Драний теж працював у суді, який нині очолює його племінник. Наприкінці 2013-го Олексій Драний пішов у відставку з посади простого судді. І незабаром на нього записали непросту автівку. Така іномарка на час купівлі коштувала близько $40 тис.

Навіть попри хитрощі з оформленням майна на родичів, суддя все одно мав показувати його в декларації, оскільки користується ним. «Якщо особа користується майном – на правах оренди або на будь-якому іншому праві – воно повинно зазначатися, тому це звісно порушення» – говорить Андрій Савін.

Заробіта плата голови суду Валерія Драного у 2015 р. склала 273 тис. грн. Він також отримував матеріальну допомогу – 13,4 тис грн.

Дружину та її дохід Валерій Драний в декларації не вказав, посилаючись на розлучення. Разом з тим, вже після розлучення у родини народилася друга дитина.

Розлучившись на папері 2013-го року, подружжя розпочало розподіл майна. У 2016-му цей процес завершився, і Валерій Драний оформив половину дому та квартири на себе. Тепер формально він отримав це майно від дружини внаслідок розлучення, а не придбав на суддівську зарплату.

Кваліфікаційне оцінювання, яке передбачає доведення законності походження статків, глова суду Валерій Драний ще не проходив.

Правда України

читати

Прийшов кінець монополії путляндського ядерного палива в Україні

Українські атомні електростанції готові повністю перейти на паливо американо-японської компанії “Westinghouse”, — заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.

«4 з 13 партій ядерного палива надходить від Westinghouse, а це становить 30%. Атомна енергетика готова до переходу на Westinghouse повною мірою», — сказав він і уточнив, що в січні-жовтні 2016 року Україна купувала паливо у російської компанії «ТВЕЛ» на суму $288,217 млн, а у Westinghouse — на $100,591 млн.

Раніше «Енергоатом» повідомляли, що на Запорізькій АЕС встановлено кантувач NT-P3, який буде задіяний для роботи з новими контейнерами, в яких перевозиться свіже ядерне паливо компанії Westinghouse. Це обладнання поставлено Запорізькій АЕС в рамках робіт з модернізації системи перевантаження, зберігання і транспортування палива.

Правда України

читати

Фонд держмайна переніс на наступний рік конкурси з продажу шести енергопостачальних компаній

Як і очікувалося, Фонд держмайна переніс на наступний рік конкурси з продажу шести енергопостачальних компаній – останніх, що залишилися у власності держави. Минулої осені Україна до продажу контрольних пакетів акцій «Запоріжжя-», «Харків-», «Миколаїв-», «Хмельницьк-» і «Черкасиобленерго», а також 50,99% акцій «Тернопільобленерго» виявилася неготовою.

Передусім держава не встигла підготувати можливості для ефективних продажів необхідне законодавче та регуляторне поле, не впровадила методику стимулюючого тарифоутворення для регіональних монополістів-енергопостачальників, не вирішила, що робити з мільярдними боргами енергоринку та як забезпечити 100-відсоткові розрахунки за електрику.

Втім, є надія, що вже в першій половині 2017 року ситуація для проведення аукціонів виявиться більш сприятливою.

У всякому разі, 23 листопада президент Петро Порошенко підписав закон про незалежний статус НКРЕКП, а в лютому-березні 2017 року Верховна Рада може прийняти у другому читанні законопроект про ринок електричної енергії України. Це ті два базові документи, які визначають майбутнє вітчизняного енергоринку та його регуляторного органу в особі Нацкомісії. Потенційні інвестори, таким чином, зможуть отримати хоч якесь уявлення про правила гри в енергетичній галузі.

Крім того, за словами голови НКРЕКП Дмитра Вовка, з 1 липня 2017-го обленерго зможуть перейти на нову методику стимулюючого тарифоутворення (RAB-регулювання, яке покликане спонукати енергопостачальників до економії коштів шляхом встановлення фіксованого тарифу на передачу струму на тривалий період.

Мова поки йде не про всі енергопостачальні компанії, а лише про ті з них, які встигнуть до цієї дати виконати належні умови. Зокрема, ліцензіат повинен провести оцінку регуляторної бази активів, повністю погасити або реструктуризувати борги перед ДП «Енергоринок», а також підтвердити здатність дотримуватися стандартів якості передачі електроенергії, включаючи нормативи кількості відключень. В умовах вітчизняної енергетичної галузі це не так вже й мало.

По-справжньому до переходу на RAB-регулювання сьогодні готові далеко не всі обленерго, а тільки та частина приватизованих компаній, яка готувалася до нової методики ще в 2013 році, але так і не змогла на неї перейти через мораторій екс-прем’єра Миколи Азарова на підвищення енерготарифів.

Що стосується державних «обленерго», які повинні бути продані на конкурсах в 2017 році, вони перейти на RAB-регулювання до 1 липня навряд чи встигнуть, якщо навіть конкурси відбудуться. Справа в тому, що переоцінка активів в енергопостачальній компанії – процес досить тривалий. Тільки на інвентаризацію устаткування, яке складається з 30-60 тисяч одиниць найменувань, необхідно півроку. В цілому ж переоцінка активів в обленерго займає близько півтора роки і вимагає відволікання зусиль безлічі інженерів і економістів. І це навіть у приватних енергокомпаніях, які в програмно-технічному сенсі набагато більш розвинені, ніж державні.

Саме з цієї причини в 2016 році ніхто у тих шести обленерго, які будуть виставлені на аукціони, приступати до переоцінки активів з метою переходу на стимулюючі тарифи і не намагався. Процес вирішили покласти на майбутніх приватних власників. Тим більше, що для самих потенційних покупців енергооб’єктів не настільки важливо, переведуть їхні компанії на стимулюючі тарифи роком раніше чи роком пізніше. Інвестора в першу чергу цікавлять стабільність і передбачуваність правил гри у галузі, а також можливість довгострокового бізнес-планування своєї діяльності.

Не така важлива для інвестора і сама ставка прибутковості на активи в рамках RAB-регулювання, яка зараз служить основним предметом суперечок у дискусіях про умови приватизації і яка безпосередньо вплине на рівень підвищення енерготарифів. Головне для учасників конкурсів – щоб цю ставку прибутковості не переглядали і не скасовували заднім числом, що в українських умовах цілком ймовірно. Причому чим вища ставка, тим вищий ризик її перегляду.

Втім, Дмитро Вовк твердо дотримується думки, що ставка прибутковості на базу переоцінених активів обленерго повинна відповідати середній ставці прибутковості на капітал в країні, і називає цифру 19%. Мова йде про єдину ставку прибутковості як на стару, так і на нову базу активів. Позиція глави Нацкомісії раніше була відображена у відповідному проекті постанови регулятора, опублікованому 29 червня. Цим документом НКРЕКП запропонувала збільшити ставку на нову і стару базу активів відповідно з 14,79% і 5%, затверджених ще в 2013 році, до єдиних 19,11%.

Пізніше, в ході парламентського круглого столу з енергоприватизації, що пройшов у жовтні, голова НКРЕКП заявив, що грошова виручка від продажу обленерго буде прямо залежати саме від розміру ставки прибутковості і може коливатися від 7 до 30 млрд гривень.

Втім, у більшості українських експертів подібні прогнози викликали лише посмішку з огляду на вищеописаний фактор непевності законів, правил і чиновницьких настроїв в Україні. Більше того, фахівці галузі, включаючи навіть представників самих обленерго, вважають ставку в 19,11% невиправдано завищеною і в цілому небажаною як для самих енергокомпаній, так і для їхніх споживачів.

Зокрема, Енергетична асоціація України (ЕАУ) у своєму листі від 7 липня на ім’я голови НКРЕКП назвала помилковою ідею підвищення регуляторної норми доходу на старі активи до рівня ставки на нові активи хоча б тому, що власники українських обленерго купували енергокомпанії за цінами набагато нижчими відновлювальної вартості активів. Це означає, що ідея регулятора є несправедливою, в першу чергу, по відношенню до споживача.

Також згідно з розрахунками Асоціації, застосування ставки 19,11% до старих активів замість 5% може призвести до збільшення річного тарифного доходу всіх обленерго на 20,6 млрд грн при прогнозної вартості переоцінених активів 120 млрд грн. Це потягне за собою в загальному підсумку зростання роздрібної ціни електрики для непобутових споживачів при переході до RAB-регулювання на 35%.

«Таке стрімке підвищення тарифів стане не лише предметом політичних спекуляцій, але і в цілому дискредитує ідею стимулюючого регулювання в суспільстві, що призупинить його впровадження», – йдеться в листі.

Крім того, енергопостачальні компанії, при ставці прибутковості 19,11% на старі активи, просто не зможуть у найближчі 2-3 роки освоїти отримані гроші у своїх інвестиційних програмах в силу обмежених можливостей підрядників і постачальників обладнання, відсутності відпрацьованих проектних рішень, а також з причини режимних і системних обмежень при проведенні реконструкцій в електромережах.

Схожу з ЕАУ думку висловив і представник однієї з консалтингових компаній, що працює в електроенергетичній галузі.

«Якщо виходити з класичної теорії RAB-регулювання, ставка прибутковості як на нові, так і старі активи обленерго дійсно повинна відповідати 19%, оскільки вона враховує всі ризики інвесторів. Однак спочатку RAB-регулювання готувалося для західних компаній, які були переінвестовані. В Україні ж одномоментне введення такої ставки для обленерго, які зараз перебувають на голодному пайку, призведе до стрибка роздрібних тарифів на 30-40% і до збільшення розміру інвестпрограм з нинішніх 2-3 млрд грн до, припустимо, 30 млрд грн. Ні енергокомпанії, ні національна економіка не готові до такого підвищення», – вважає джерело, на думку якого, ставка 5% прибутковості на старі активи на першому 3-літньому етапі стимулюючого тарифного регулювання цілком достатня.

Голова ЕАУ Василь Котко при цьому пропонує поетапне підвищення ставки на старі активи в різні регуляторні періоди з 5% до 7%, 9% і 10-11% з відповідним зниженням ставки на нові активи з 19% до 17%, 14% і 10-11%.

Позицію експертів підтримують і деякі народні депутати. «Таке враження, що у нас вибрали найжорсткіші ставки для споживача у світовій практиці», – каже голова підкомітету з електроенергетику парламентського комітету з ПЕК Лев Підлесецький.

До сказаного залишається додати слова Артура Огаджаняна, який 9 грудня на круглому столі з приватизації у парламенті заявив: «Ніхто з іноземних інвесторів не прийде на аукціони з шести обленерго – вони не бачать єдиних та незмінних правил гри». І якщо прогноз пана Огаджаняна збудеться, виникає риторичне питання: а для кого, власне, робиться ставка в 19,11%, яка не потрібна ні споживачеві, ні самим обленерго?

Правда України

читати

В Україні дозволили відчужувати через суд майно у своїх родичів чи партнерів

Бізнесменам спростили правила викупу нерухомості у своїх партнерів. Її можна відчужувати в примусовому порядку через суд, внісши гроші на рахунок суду, який постановив Верховний суд при розгляді справи №6-1943цс16.

“Якщо компанії не дають можливості повноцінно розпоряджатися неподільним майном — таким як нерухомість, хоча вона і володіє більшою частиною квадратних метрів. То вона може відсудити у співвласника меншу частину приміщення. Потрібно провести його оцінку і подати відповідний позов до суду, внісши на його рахунок суму. Коли суддя винесе позитивне рішення, кошти відійдуть співвласнику, а ключовий господар отримає всі права і зможе повноцінно розпоряджається майном. І продавати, закладати за кредитом.

Рік тому схоже рішення було щодо фізосіб, де також дозволили примусово викуповувати житло (якщо це у людини не єдина нерухомість), а тепер схожу справу розглянули і щодо бізнесу”, — пояснив Ростислав Кравець.

Юристи запевняють, що в Україні безліч подібних спорів. Найчастіше особисте майно або бізнес ділять колишні подружжя.

“Фактично кожне розлучення супроводжується тим чи іншим розділом спільної квартири або іншого цінного майна, спільно нажитого в період шлюбу. На випадок неможливості розійтися полюбовно (продати квартиру і поділити гроші; залишити квартиру одному з подружжя, який грошима відшкодує другому його частку) закон передбачив, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене примусово за рішенням суду на підставі позову іншого співвласника при одночасному дотриманні декількох умов”, — зазначив нам адвокат Андрій Трембич.

Всього умов чотири:

– Частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
– Річ є неподільною;
– Спільне володіння і користування майном є неможливим;
– Таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

“Перша проблема всіх подібних справ у доведенні відсутності істотної шкоди для відповідача: ну як же немає шкоди, коли когось примусово позбавляють власності (як правило житла) — нехай і з відшкодуванням (ще невідомо – чи справедливим). І в цій справі ВСУ також не роз’яснює, за якими критеріями він прийшов до висновку про допустимість створення незручностей для відповідача”, — зауважив Трембич.

Друга проблема, за його словами, — визначення “незначності частки”. Справа в тому, що раніше суд неодноразово підкреслював, що при розділі спільної сумісної власності подружжя присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може бути, лише якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі. І ось тут цікаво, що ВСУ легалізував кваліфікацію нижчестоящих судів частки одного співвласника (яка за замовчуванням при розлученні становить ½ або близько того) як незначну, хоча абсолютно очевидно, що половина квартири — ніяк не незначна частка.

“Це підводить нас до висновку, що практика іноді нехтує критерієм незначності частки, право власності на яку можна примусово припинити, і головний акцент у таких справах переміщається на “відсутність істотної шкоди” для відповідача. Тому якщо до вас заявлений позов (про припинення вашого права на частку у спільному приміщенні), основну силу заперечень варто сконцентрувати на доведенні суттєвості шкоди для вас від такого розміну частини об’єкта на гроші: відсутності іншого житла, крім спірної квартири (будинку), розміщення в ньому центру життєвих інтересів і побутових зв’язків тощо.

Якщо мова йде про комерційний об’єкт, вашу частку в якому намагається припинити партнер, аналогічно варто обґрунтовувати тісний зв’язок бізнесу з даним об’єктом, наявність стійких зв’язків вашого бізнесу з цим конкретним місцезнаходженням, його прихильність до відомої локації”, — порадив Трембич.

Юристи говорять і про інші складнощі, з якими стикаються співвласники майна.

“Відкритою залишається проблема терміна “співвласників”, використаного законодавцем у множині. Формально це означає, що для того щоб застосовувати вищезгадану статтю, потрібно щоб співвласників було не менше трьох. При існуючій судовій практиці допускається, коли позов про припинення права на частку у спільному майні, яке належить двом суб’єктам, заявляється одним співвласником до іншого. Не змінює цієї практики й коментована постанова ВСУ”, — підкреслив Олег Якимяк.

Правда України

читати

Пацієнти, які були сліпі протягом десятиліть, тепер зможуть бачити

Система називається Argus II. Завдяки мініатюрній відеокамері і чіпу, який імплантують в задню частину ока, пацієнти, які були сліпі протягом десятиліть, можуть знову бачити.

Експерти випробували Argus II на десяти пацієнтах протягом останніх восьми років. Результат вважають успішним – 68-річний Кіт Хейман з Ланкашира, який жив у темряві протягом 25 років, став одним з перших пацієнтів. У серпні 2009 року його оснастили біонічним оком.

“Провівши майже половину свого життя в темряві, я тепер можу сказати, коли мої онуки біжать до мене і можу розгледіти мерехтливі вогні на ялинці. Я міг говорити з кимось, а коли той ішов, я не знав і продовжував говорити. Цього не відбувається, завдяки новій системі”, – говорить Хейман.

Argus II являє собою спеціальні окуляри. Там розміщена камера, яка знімає і передає відеозображення в електричні імпульси. Вони передаються бездротовим каналом на електроди, що знаходяться поверх пошкоджених клітин в задній частині сітківки ока. Ці імпульси стимулюють клітини сітківки, в результаті чого мозок розпізнає світло. Потім пацієнт навчається інтерпретувати ці візуальні візерунки.

Міністерство охорони здоров’я Англії буде фінансувати проект протягом пілотних 12 місяців. І на початку 2019 уряд вирішить, чи поширювати винахід.

Вартість такого ока – 150 тис. фунтів стерлінгів.

Правда України

читати

У 2017 році буде зростання зарплат лікарів на третину, а педагогів – на 50%

Державний бюджет України на 2017 рік передбачає зростання зарплат лікарів на третину, а педагогів – на 50%.

Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду 21 грудня 2016 року.

За його словами, тепер зарплата лікарів залежно від їхньої категорії буде коливатися в межах 3960-8475 гривень.

Що стосується оплати праці педагогів, то вона виросте і завдяки підвищенню їх на два кроки в Єдиній тарифній сітці, а також зростанню окладу першого тарифного розряду з 1335 грн до 1600 гривень.

“Нам вдалося підняти середньомісячну зарплату на кожного вчителя від 1572 грн до 2140 гривень. Це плюс до тієї зарплати, яку українські вчителі отримували в 2016 році. І так, це від 3960 грн до 6841 гривень”, – підкреслив Гройсман.

Одним з найважливіших нововведень Держбюджету-2017 є значне підвищення соцстандартів. Так, якщо на 1 січня 2016 року мінімальна зарплата становила 1378 грн, то з 1 січня 2017 року вона зросла до 3200 гривень. Таким чином, річна різниця склала 232%. Крім того, очікується, що зростання реальних зарплат буде ще більше.

Правда України

читати

За 2016 рік вартість оренди квартир піднялася лише на 10-15%

На ринок нерухомості в 2016 році, як і на ціни на довгострокову оренду квартир, в Україні вплинуло багато факторів. Це і суттєве зростання вартості комунальних послуг, і падіння рівня платоспроможності населення, і в цілому погіршення економічної ситуації в країні, говориться в результатах дослідження.

За 2016 рік вартість оренди квартир піднялася на 10-15%, відзначають фахівці.

“Девальвація гривні змушувала власників квартир робити кроки в бік індексації цін. Але, з іншого боку – економічна криза зменшила кількість платоспроможного населення країни (тепер арендатори частіше шукають квартири подалі від центру, на периферії, без євроремонту)”, – йдеться у підсумках дослідження.

Незначно під кінець року зменшилася і сама кількість квартир, які здають в довгострокову оренду. Це може бути пов’язано і з новорічними святами (в цей період господарі можуть здати квартиру на кілька днів (подобово), а заробити як за місяць).

Найдорожчим районом Києва залишається Печерський: оренда однокімнатної квартири в престижній зоні Києва обійдеться в середньому в 8630 грн, а трикімнатної, наприклад, в 25690 грн. При цьому, найдешевше можна зняти квартиру в Деснянському районі (4510 грн – найнижча медіанна ціна).

Середня ціна на оренду однокімнатної квартири в столиці становить 5 640 грн, при цьому, така ж квартира в Одесі обійдеться набагато дешевше – в районі 5000 грн на місяць.

Найдешевша оренда залишається в Запоріжжі, Житомирі та Чернігові і не перевищує в середньому 2200 грн. На тимчасово окупованих територіях ситуація не радісніша: У Донецьку і Луганську за оренду “однушки” просять 2000-2300 грн. Водночас, в Севастополі за аналог доведеться викласти приблизно 5900, відзначають фахівці.

Аналітики прогнозують стабілізацію вартості оренди квартир на ринку в першому кварталі нового року.

“Значного зниження цін на житло не варто очікувати – бо, якщо б це сталося, то безумовно в жовтні-листопаді 2016 року, коли почали приходити нові рахунки за опалення, електрику і т. д. Що стосується підвищення вартості за оренду – особливих передумов до цього теж немає. У будь-якому разі, ринок оренди, як і весь ринок нерухомості, гостро реагує на події, які відбуваються в країні. І якщо політична і економічна ситуації будуть продовжувати погіршуватися, ринок виразно відреагує спадом попиту на оренду”, – розмірковують експерти.

Правда України

читати

Як путінська пропаганда користується українськими партіями та обходить закони

Як московська пропаганда користується українськими партіями та обходить закон про запобігання політичній корупції.

Нагадаємо, у жовтні 2015 року парламент підтримав закон, який передбачає фінансування політичних партій бюджетним коштом. Ми детально описували, як це працюватиме.

Крім отримання коштів з бюджету, політичні партії повинні ще й звітувати перед громадянами: подавати фінансові звіти про майно, доходи, видатки та фінансові зобов’язання до Національного агентства з питань запобігання корупції і оприлюднювати їх на власних офіційних сайтах.

Перші звіти 2016 року свідчать, що окремі політичні партії займаються відвертою профанацією. Звітування виконується не повною мірою, а деякими парламентськими силами відкрито саботується.

Політична партія представника донецького олігархічного клану та партнера “сім’ї Януковича” Олександра Клименка “Успішна країна” винайшла дієвий механізм не показувати своїх спонсорів.

Вона зареєструвала громадську організацію з однойменною назвою і таким же логотипом, як у партії, і тепер основні платежі проходить через неї. Більше того, у третьому кварталі 2016 року основним спонсором партії була та ж організація.

“Успішна країна” — це партія, лідер та почесний голова якої переховується у сусідній державі. Це одна з багатьох партій, яка зародилася внаслідок розпаду Партії регіонів і працює на дестабілізацію ситуації в Україні. Вливання коштів на її розвиток не зменшується, реклама виготовляється і партія повноцінно функціонує.

Клименко втік з країни під час Революції гідності в ранзі міністра доходів і зборів.

За даними Генпрокуратури, проти екс-міністра відкрите кримінальне провадження за частиною другою статті 164 Кримінального кодексу. Вона передбачає позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Також Клименко підозрюється у вчиненні інших кримінальних порушень, але досудове розслідування призупинене у зв’язку з переховуванням підозрюваного.
Партійні рахунки

На початку 2016 року рахунки партії були відкриті в Укрсоцбанку та банку “Юнісон”. Власником останнього є сам Клименко — почесний президент “Успішної країни”.

У травні 2016 року НБУ ввів в “Юнісонбанк” тимчасову адміністрацію та оголосив його неплатоспроможним, тож партія відкрила рахунок ще й в Укргазбанку.

Головний офіс партії на Жилянській, 110 площею 105 кв м партія орендує у ТОВ “Компанія “Ековторресурси”, кінцевим бенефіціаром якої є Андріас Караоліс з Кіпру, а засновником — компанія з Віргінських островів. Керівник фірми в Україні — Юлія Баришнікова. Вартість оренди — 22 тис грн щомісяця.

Компанія була пов’язана з підприємствами монополії олігарха Ріната Ахметова. У 2012-2014 роках її звинувачували в ухилянні від сплати податків на 7,2 млн. грн.

В кінці першого кварталу партія наймала три офіси — два у Києві та один у Житомирі, а в кінці червня були взяті в оренду ще три — у Дніпрі, Харкові та Покровську, Донецька область. Це свідчить про серйозність намірів партії і про те, що московські гроші Клименка безперешкодно заходять в Україну.

Цікаво, що за жоден офіс, крім офісу на Жилянській, партія не сплачує орендну плату і не вказує, що це преференція.

Фінансових внесків від юридичних осіб за перший та другий квартали не було, проте фізичні особи партії за перші шість місяців 2016 року поповнили партійний бюджет майже на 1,4 млн грн. Хто ці люди?

По-перше — Марина Дєдушева, голова партії і соратник Клименка. Вона була членом наглядової ради банку “Юнісон” та першим заступником начальника головного офісу Міністерства доходів і зборів.

По-друге — брати Євген та Олександр Качури. Коли Клименко очолював податкову службу, Євген був куратором АРК та Севастополя, а Олександр — першим заступником міністра охорони здоров’я при Раїсі Богатирьовій, а до того очолював цю сферу в Донецькій області.

Саме Олександр Качур 6 грудня 2013 року оголосив: чоловік, який помер на Майдані, мав відкриту форму туберкульозу, що може викликати небезпечну інфекцію. Ця заява була підставою для правоохоронців штурмувати Майдан.

По-третє — Олена Петряєва, колишній заступник голови Донецької облдержадміністрації та помічник народного депутата, члена фракції блоку Петра Порошенка “Солідарність” Олега Недави.

По-четверте — Сергій Лісняк, головний “завгосп” податкової часів почесного голови партії. Не виключено, що самі ці люди й обслуговували всі схеми колишнього керівника міністерства.

Однак найбільше коштів партії перерахував медик Андрій Голубєв — 1,2 млн грн. Він обирався в міську раду Донецька і був заступником голови міської організації Партії регіонів. Більше того, він та Олександр Качур зареєстрували в Ірпені громадську організацію “Всеукраїнське об’єднання “Успішна країна”.

Саме ця громадська організація у третьому кварталі стала основним спонсором партії і внесла на її рахунок 485 тис грн. Хто фінансує цю неприбуткову організацію, виявити не вдалося. Таким чином, зводиться нанівець вся ідея оновленого закону про політичні партії.

Аналітики зробили запит в органи фіскальної служби щодо отримання даних про діяльність цієї організації, але отримали відповідь, що ця інформація не підлягає оприлюдненню. Очевидно, що нові антикорупційні органи повинні перевірити походження коштів громадської організації.

Хоча партія не представлена в органах влади, принаймні офіційно, у пресі її присутність неабияка. Це пов’язано з тим, що Клименко володів холдингом “Вєсті”. У видатках партії є суми, 3,5 тис грн та 24 тис грн боргу, за розміщення реклами ТОВ “Нові медіа”, засновником якого є медіа-холдинг “Вєсті Україна лтд”.

Ще 43,7 тис грн партія перерахувала ТОВ “Ранді” за рекламу в газеті. Власник фірми — Денис Мозговой. Саме йому Клименко передав активи холдингу.

До слова, газета “Вєсті” не раз була в центрі скандалів. Її систематично звинувачують у підтримці сепаратизму в країні та викривленні фактів на користь Кремля. Щоденно власники роздають газети на суму близько 200 тис грн тільки у Києві. Яка мета таких дій — залишається тільки здогадуватися.

175 тис грн партія перерахувала ТОВ “Український газетний синдикат”, що в Броварах. Саме тут друкують безкоштовну газету “Вєсті”.

Наприкінці вересня також роздавали газету “Успішна країна”, де на першій сторінці було фото Клименка з дитиною та голубом.

“Успішна країна” начебто нічого не порушує, але, схоже, партійні функціонери активно шукали шпарини в законі і таки їх знайшли.

За формальними ознаками це середньостатистична українська партія. Якщо ж придивитися уважніше, то відразу помітно, що її керівництво — уродженці Донецької області, найближче оточення лідера партії та її спонсори — колишні працівники злочинної системи Януковича, а ідеологія партії направлена на розкол українського суспільства та синхронізована з московською пропагандою.

Багато політологів вважають, що Клименко хоче повернутися в українську політику. Насправді ж цей політичний проект — черговий інструмент в руках московських загарбників, а керівництво партії — кремлівські маріонетки.

Правда України

читати

Все про реформу системи охорони здоров’я України, яка починається в 2017 році

Якщо є лікар, який доглядає вас або членів вашої родини, ви до нього звикли і він вас влаштовує – просто підпишіть з ним угоду, і організація, у якій він працює, буде отримувати кошти за вашу підтримку.

Якщо він вас не влаштовує – запитайте друзів та родичів, чи є в них лікар, якому вони довіряють.

Пам’ятайте, що краще обирати лікаря, який практикує поруч з вами: лікарі будуть видавати направлення, рецепти на ліки, які підпадають під програму реімбурсації (відшкодування вартості від держави) та будь-які медичні довідки.

Усі лікарі, що працюють за контрактом з Національною службою здоров’я України, будуть доступні в єдиній відкритій електронній базі, прив’язаній до мапи.

На який термін укладатиметься угода з сімейним лікарем?

Угода укладається безстроково і діє до моменту, поки ви не вирішите підписати угоду з іншим лікарем.

Чи буде прив’язано вибір лікаря до місця реєстрації громадянина?

Ні.

Чи може бути декілька угод, якщо пацієнт живе в різних місцях?

Лікар первинної ланки – це лікар, який підтримує пацієнта протягом тривалого періоду. Він повинен знати свого пацієнта. Тому такий лікар звичайно один. Звісно, є ситуації, коли лікар у відпустці або коли пацієнту в чужому місті потрібна допомога лікаря.

У таких випадках громадянин може звернутись до найближчого чергового центру первинної допомоги.

Чи можуть бути разові угоди з лікарем, якщо пацієнт до нього не приписаний?

Ці відносини не покриваються коштами в рамках договору Національної Служби Здоров’я України.

За що повинен буде платити пацієнт?

Уся допомога на рівні первинної ланки покривається страховими коштами НСЗУ та надається безоплатно так само, як екстрена допомога. Також концепція реформування системи охорони здоров’я, прийнята Кабміном, передбачає, що на подальших етапах реформи будь-які доплати, які можуть з’явитись в рамках солідарної системи медичного страхування, будуть однаковими для всіх громадян. Однак послуг первинної медичної допомоги це не стосується.

Що робити, якщо лікар вимагає кошти?

Дзвонити на гарячу лінію, яка буде працювати у Національної служби здоров’я, або звертатися до найближчого регіонального відділення. Вимагання коштів за послугу, яку оплачено НСЗУ – причина, з якої може буде розірвано контракт з лікарем на обслуговування всіх пацієнтів з можливою забороною подальшої праці в рамках системи НСЗУ.

Чи отримаю я допомогу, якщо не буду користуватись послугами сімейного лікаря?

Звичайно, ви отримаєте невідкладну допомогу за будь-яких умов. Але якщо ви вирішили звернутися до лікаря вторинної ланки (спеціаліста) без скерування від сімейного лікаря, це не буде покриватися страховкою, і вам доведеться оплачувати ці послуги з інших джерел.

Чи буде існувати якийсь рейтинг поліклінік, лікарень і власне лікарів?

Так. Сьогодні уже існують такі рейтинги, які допомагають пацієнтам обирати приватного лікаря. Кількість таких сервісів буде збільшуватися. Але головне – реальний контакт. Обирати потрібно того лікаря, якому довіряєш.

Як буде забезпечуватись контроль якості лікування?

Лікарі будуть діяти в рамках договорів з НСЗУ – і якість буде контролюватися також з боку цієї агенції.

Згідно із сучасними стандартами, лікарі повинні працювати за допомогою медичних протоколів лікування та діагностики. Тому і контролюватися повинно дотримання лікарем цих протоколів. Важливо, що контроль за роботою лікарів будуть здійснювати також люди з медичною освітою, які будуть співробітниками НСЗУ.

Другий спосіб контролю – сам пацієнт і його право вибору. Пацієнт завжди зможе поміняти лікаря, якщо послуги були неналежної якості.

Що входить до гарантованого пакету медичної допомоги?

Реформа починається в 2017 році з первинної ланки. Вона повністю покривається гарантованим пакетом медичних послуг, так само як і екстрена допомога. Вторинна ланка (послуги спеціалістів та лікарень) входить в реформу з 2018-го року.

Гарантований пакет медичних послуг та ліків на 2018 рік вже буде включати послуги і первинної, і вторинної ланки, а його структура буде розроблена протягом 2017 року.

Хто та як буде визначати список обов’язкових послуг в гарантованому пакеті медичної допомоги?

Цей список розробляє НСЗУ та затверджує уряд. Бюджет для забезпечення гарантованого пакету медичних послуг приймає Верховна Рада. На першому етапі реформи гарантований обсяг (стандарт) для первинної медичної допомоги розробить МОЗ.

Чи покриваються реанімаційні заходи страхуванням?

Реанімаційні заходи є частиною екстреної допомоги, а тому за будь-яких умов покриваються для пацієнта.

Як будуть покриті страховкою соціально незахищені родини та громадяни зі статусом інвалідності?

В концепції реформи передбачено, що будь-яка співоплата, яка може з’явитись в системі, єдина для всіх та незалежно від доходів. Але для соціально незахищених родин ці доплати можуть компенсуватися з інших джерел – національних чи регіональних програм.

Це стосується послуг на вторинній ланці, допомога на первинному рівні покрита повністю для всіх громадян.

Чи може приватний лікар вимагати додаткові кошти за послуги, які знаходяться в гарантованому пакеті, щоб різниця була покрита пацієнтом або його страховою компанією?

Ні. Якщо лікар працює по контракту з НСЗУ, то за послуги, які покриваються національним страхуванням, ніяких додаткових коштів він брати не може. Додаткові кошти можуть бути сплачені лише за послуги, які не входять до гарантованого пакету.

Яким чином будуть компенсуватися послуги приватних лікарів?

Приватні лікарі зможуть укласти договір з НСЗУ на надання медичних послуг населенню. Цей договір буде єдиним для всіх – незалежно від форми власності. Якщо приватний заклад або приватно практикуючий лікар приєднався до системи національного страхування, він працює за національними тарифами та дотримується загальних вимог.

Сімейні лікарі зазвичай працюють там, де живуть їх пацієнти. Десь може бути приватна клініка, яка бачить у себе ресурси обслуговувати більше пацієнтів. Чому не приєднатися до умов програми національного страхування?

Інфраструктура та ж сама, а дохід вище за рахунок страхових коштів від НСЗУ.

Що буде при відмові у наданні медичної допомоги, її несвоєчасності та неадекватності?

Доволі важко дати відповідь на таке загальне питання. Якщо говорити про загальний підхід – у системі будуть чіткі прописані несуперечливі правила, зафіксовані в договорах.

Звичайно, відмова у наданні медичної допомоги – це порушення базової лікарської етики, і може тягнути не лише розірвання договору, але й позбавлення ліцензії. Однак такі ситуації повинні бути розглянуті індивідуально.

Яка буде заробітна платня у лікарів?

Національна Служба Здоров’я в рамках прямих контрактів платить страхові ризик-тарифи, покриваючі підтримку пацієнтів на рівні первинної допомоги.

Це – дохід медичної практики. Звичайно, є й витрати – інфраструктура, у якій працює лікар та власне час лікаря, медсестер та адміністративного персоналу.

Заробітна платня у лікарів залежить від ефективності практики: організації роботи, витрат на інфраструктуру, енергоефективність. Навіть в умовах діючого фінансування, у лікаря, до якого йдуть пацієнти та який уміє ефективно організувати практику, може бути гідна платня, вища за середню зарплату.

Які будуть обмеження та регулювання щодо зарплатні лікарів?

Зарплатня лікарів в медичних бюджетних заклади регулюється тарифною сіткою так само, як зарплатні будь яких бюджетних закладів в країні.

При перетворенні бюджетного закладу в комунальне некомерційне підприємство питання зарплатні регулюється домовленостями всередині підприємства та чинним трудовим законодавством.

Лікар стає не бюджетником, а вільним працівником.

Хто буде отримувати гроші – лікар чи лікарня?

Гроші від НСЗУ може отримувати тільки суб’єкт господарювання – тобто медичний заклад у формі комунального некомерційного підприємства або, наприклад, приватна клініка в формі ТОВ.

Лікар-ФОП це також суб’єкт господарювання, він може підписати контракт з НСЗУ на стандартних умовах.

НСЗУ не наймає лікарів на роботу, вона підписує договори з медичними практиками.

В будь-якому випадку лікар не буде працювати сам – мінімальна практика буде включати медичних сестер.

Чи буде опубліковано систему тарифів, за якими Національна Служба Здоров’я України буде контрактувати медзаклади?

Звичайно, усі тарифи в системі будуть відкриті.

Чи не почнуть лікарі “гризтися” за пацієнтів, компрометувати один одного?

Останнім часом я багато часу проводжу в поїздках по регіонах і зустрічах з лікарями. Як не дивно, але я часто чую, що атмосфера в колективах при діючій системі фінансування, м’яко кажучи, не колегіальна. На мій погляд, це насамперед результат нездорової системи фінансових відносин усередині медичних закладів.

Ми ж створюємо максимально прозору систему – платимо за результат і даємо можливість на місцях обирати будь-які форми організації. Це означає, що лікарі будуть зосереджені на пацієнті, а не на компрометації одне одного.

Чи планується індивідуальне ліцензування медичних працівників з можливістю позбавлення ліцензії?

Так. Це стратегічна мета реформи, яка потребує істотних змін до законодавства. Позитивом є те, що проблема визнається і МОЗ, і профільним комітетом парламенту.

Отже, є надія на її вирішення.

Як буде побудована взаємодія первинки та вторинки?

Лікар первинної ланки – це провідник пацієнта в системі, яка покривається страховим фінансуванням від НСЗУ.

Пацієнт може прийти до лікаря вторинної ланки сам, але це не буде покриватися національним страхуванням. Звичайно, якщо пацієнту потрібні регулярні консультації лікаря вторинної ланки, то не потрібно буде кожного разу ходити до сімейного лікаря за скеруванням.

Але сімейний лікар – це людина, до якої збирається вся інформація про здоров’я пацієнта і який може бачити взаємозв’язки, які не побачать профільні лікарі.

Тому він – головний контакт громадянина та системи.

Вторинна ланка буде фінансуватись НСЗУ за іншим механізмом. Тобто, оплачуватись буде лікування конкретних випадків у пацієнтів. Розрахунок ціни послуги за методикою “діагностично-споріднених груп” – це наше завдання на 2017 рік.

Вторинна ланка переходить на нову схему фінансування з 2018 року.

Чи залишиться модель ЦПМСД?

Усі моделі організації будуть рівні в своїх правах на заключення договорів з НСЗУ.

ЦПМСД (центри первинної медико-санітарної допомоги) є ефективними для населення від 30 тисяч мешканців. Для менших громад постачальниками послуг можуть бути комунальні амбулаторії чи приватні лікарські практики.

Як буде фінансуватися адміністративний та обслуговуючий персонал?

На первинній ланці витрати на адміністративний та обслуговуючий персонал включені в тарифи від НСЗУ, які отримує медичний заклад чи лікар-ФОП. Розмір цих платежів – предмет домовленості усередині колективу.

Медичним практикам буде вигідно тримати в себе мінімально можливу кількість адмінперсоналу, але при якому якість обслуговування пацієнтів та робота практики не страждатиме.

Що буде з міськздороввідділами?

Громади володіють дуже великим обсягом медичної інфраструктури. Нею потрібно керувати. Існує також чимало регіональних програм з охорони здоров’я.

Зараз голова місцевого здороввіділу зайнятий тим, що змушує якось працювати давно поламану систему. Після зміни фінансування, заклади будуть господарювати автономно.

Але наймач голови місцевого здороввідділу – громада. Тому його завданням буде забезпечити, щоб ця інфраструктура була спланована максимально розумно, а місцеві програми працювали ефективно. І це дуже багато роботи.

А як будуть працювати відомчі лікарні, наприклад, Феофанія?

Поступово вони інтегруються до загальної системи і будуть працювати так само, як і всі інші заклади.

Що робити з проблемою, коли головні лікарі почнуть передавати інфраструктуру афілійованим людям?

Проблема “афілійованих людей” у тому, що вони зазвичай погано лікують. Поріг входу в систему для лікаря-ФОПа дуже низький, а коштів від контрактування НСЗУ буде вистачати на практику включно з орендою.

Тому головні лікарі з “симпатіями” дуже швидко залишаться без лікарів, без пацієнтів, а відтак без бюджету лікарні й без роботи. А громада отримає лікарню, у якій нема ані лікарів, ані пацієнтів, натомість є борг по комунальних сплатах.

Тому я б на місцевих громад ретельно слідкував, що відбувається з їх майном.

Яка зараз укомплектованість оснащення медзакладів у містах та селах? Як буде забезпечуватись оснащення закладів апаратурою?

Дуже сильно залежить від регіону. Але всім зрозуміло, що ця укомплектованість далека від ідеалу.

Апаратура закладів це питання насамперед власників цих закладів – місцевих громад. Нам до цієї ситуації ще треба дійти. Однак забезпечення базовим рівнем укомплектованості первинної ланки у 2017 році – цілком посильна задача для громад, особливо в умовах фінансової децентралізації.

Яку функцію хоче виконувати влада?

Роль Національної служби здоров’я України – оператор. Вона також контролює виконання договорів та проводить розрахунок тарифів на медичні послуги.

МОЗ – регулятор, встановлює стандарти та визначає політику в галузі.

Кабінет Міністрів затверджує гарантований пакет медичних послуг. Кабмін координує роботу НСЗУ через міністра охорони здоров’я.

Верховна Рада голосує за бюджет, частиною якого буде і гарантований пакет медичних послуг.

Чому обрано саме таку модель страхування?

У національному солідарному страхуванні кошти збираються через систему загального оподаткування, страховий пул є частиною бюджету країни, а виплати здійснює окремий оператор.

Зараз в України вже є два перших елемента, тому з практичної точки зору така система найпростіша до впровадження. За рекомендаціями міжнародних організацій така система найкраще підходить для країн, що розвиваються. Вона дозволяє покрити усіх громадян гарантованим рівнем медичного обслуговування, причому управління системою відносно нескладне.

Чому не запускається модель, що фінансується через окремий податок із заробітної платні?

В Україні дуже великий ринок тіньової праці. Якщо ми введемо новий податок на заробітну платню, то, по-перше, ми вдаримо по всій економіці, а по-друге, ті, хто працює легально, почнуть платити за лікування всіх.

Але непрямі податки – ПДВ та акцизи платять усі, хто живе в Україні. Кожного разу, коли ви їдете в автобусі, ви платите акциз на бензин. Будь-яка покупка в магазині – це сплата ПДВ.

Тому канал фінансування страхового пулу – це непрямі податки.

Чому НСЗУ назвали саме так?

Ми занадто довго дивились на медицину як на спосіб лікування хвороб.

Звичайно це важливо, але куди важливіше – залишатись здоровими. Крім того, у назві ми наголошуємо, що національне страхування – це служба, тобто сервіс для нас з вами.

Чи буде введено копеймент, щоб системою не зловживали?

Копеймент дійсно використовується в багатьох країнах. Концепція реформування системи фінансування охорони здоров’я України, ухвалена урядом, передбачає, що будь які співоплати з боку громадян будуть єдиними для всіх громадян, коли вони будуть запроваджені на подальших етапах реформи.

Чому реформу не можна зробити швидко, за рік?

Реформа будь-якої великої системи, на жаль, займає час. Навіть у “найшвидших” країнах вона займала від 5 до 7 років.

Україні відкладати реформу немає куди, тому реформа починається в 2017-му році й протягом трьох років буде в цілому завершена для всієї системи.

Первинна ланка простіше за організацією, тому ми встигаємо запустити фінансування первинної ланки вже у 2017 році.

Заклади вторинної ланки та вище мають на цей рік декілька завдань: навчитись автономно планувати штатний розпис, працювати в межах “глобального” бюджету, розрахувати вартість своїх послуг.

Є спільне з громадами завдання: автономізація закладів, планування госпітальних округів.

З 2018-го ці заклади теж перейдуть на нове фінансування за прямими договорами.

Де взяти професійних лікарів?

Навчити.

Ми не можемо набрати лікарів так як патрульних поліцейських. Тому медична реформа передбачає не тільки зміни в фінансуванні медичних закладів, а ще й зміни в системі навчання та підвищення кваліфікації лікарів.

Правда України

читати

Як перестати боятися нових медичних технологій в галузі медицини

Як довірити роботу взяття крові з вени, як звикнути до экзоскелетів і роботів-хірургів, а головне, як перестати боятися нових медичних технологій? Ми зібрали лякаючі розробки в галузі медицини.

Навіть без участі роботів процес забору крові вселяє неспокій — іноді медсестра не може знайти вену з першої спроби, що ускладнює процедуру. Робот Veebot знаходить вену з точністю 83% і проводить збір аналізів за одну хвилину. Ось тільки з медсестрою завжди можна перекинутися парою слів, а з машиною справа йде складніше. Що якщо щось піде не так, або робот не припинить процедуру вчасно?

За оцінками експертів, до 2020 року продажі хірургічних роботизованих пристроїв складуть $6,4 млрд. Але поки що роботи не можуть замінити реальних лікарів. Робот da Vinci не прагне замінити хірурга, замість цього він допомагає фахівцю більш точно та якісно виконати операцію. Лягати під ніж робохірурга перший час буде страшно, але роботу пристрою в будь-якому випадку контролюватиме справжній доктор, а ймовірність помилки буде практично виключена.

За даними ВООЗ, у світі бракує 4,3 млн терапевтів, медсестер та іншого медичного персоналу. При цьому потреба в послугах охорони здоров’я зростає: хвороби все легше підхопити, сучасні жителі часто страждають хронічними захворюваннями — діабет або ожиріння, а літні люди, кількість яких зростає, потребують допомоги. Підготувати достатню кількість кваліфікованих фахівців неможливо, тому в лікарнях все частіше з’являються пристрої для телемедицини. Люди по всьому світу вже користуються системою InTouch Health, яка дозволяє отримати консультацію про серцево-судинні захворювання та з приводу інших проблем.

Чатботи захоплюють все більше сфер впливу: вони допомагають оскаржувати штрафи, захищатися в суді і отримувати візу. В найближчому майбутньому саме до чатботів ми будемо звертатися за первинною консультацією, в тому числі і з медичних питань, а вони направлять нас до терапевта тільки в разі необхідності реального огляду.

Правда України

читати

Tesla Motors визнає, що перебільшила технічні характеристики свого електрокара

Американська компанія Tesla Motors відшкодує норвезьким власникам фастбека Model S P85D завданий збиток у розмірі 7700 дол. Автовиробник таким чином визнає, що прикрасив технічні характеристики електрокара.

Так, під час рекламної кампанії американці обіцяли своїм майбутнім клієнтам, що нова версія електромобіля з приставкою P85D зможе в особливому режимі розганятися до 100 кілометрів на годину всього за 3,4 сек, однак на практиці такого прискорення досягти так і не вдалося.

Ошукані норвежці вирішили подати до суду, щоб добитися компенсації збитку.

Варто зазначити, що Tesla вдалося вдвічі зменшити суму компенсації, однак крім грошей автовиробник запропонував клієнтам безкоштовне оновлення власного автомобіля, комплект колісних дисків або вигідний кредит на придбання нового авто.

Правда України

читати

Естонія стала зразком для наслідування в сфері електронних державних послуг

Естонія – одна з «молодих» європейських країн з економікою, яка зростає. Багато років тому уряд країни вирішив взяти курс на розвиток технологій і технологічних бізнесів, тому сьогодні Естонія стала зразком для наслідування в сфері електронних державних послуг, стрімко зростає в рейтингу простоти ведення бізнесу і стає привабливішою для IT-спеціалістів з-за кордону.

Підтримка і розвиток високотехнологічних бізнесів – щасливий квиток у заможне майбутнє.

В Естонії є три типи технологічних компаній: чисто естонські; спершу естонські, які стали потім міжнародними (це багато успішних естонських стартапів, наприклад); спершу міжнародні компанії. Саме міжнародні компанії активніше від інших наймають фахівців з-за кордону, зокрема, в цій країні є попит на IT-спеціалістів з України.

В колах українських айтішників побутує думка, що основна причина, чому компанії шукають фахівців у нашій країні – це можливість економити на зарплаті. Мовляв, треба платити он скільки, а українець працюватиме за півціни. Мовляв, для якихось країн це і справедливо. Але в Естонії серйозний зарплатний ценз, держава ставить високі вимоги щодо оплати праці іноземних фахівців. Позаяк ціни тут невисокі і зарплати можна порівняти скоріше з нашими, ніж з західноєвропейськими, айтішник при переїзді в Естонію матиме високий за місцевими мірками дохід та купівельну спроможність при порівнянній з Україною зарплатою.

Перебираючись в країни Західної Європи, наші айтішники дуже втрачають у купівельній спроможності порівняно з тим, що у них було в Україні. З Естонією ситуація не така. Тому конкретно в контексті цієї країни на перший план виходять інші речі.

«Є декілька причин, з яких розроблювачі з інших країн можуть прагнути до Естонії, і вони варіюються від людини до людини, але головна з них – це підвищення рівня життя. Багато з них відзначають, що ситуація тут менш напружена, фахівці отримують більш повний і цікавий професійний досвід, бо мають можливість працювати над проектом від початку і до кінця, на відміну від України, де вони залучені тільки в певну частину (мова йде про аутсорс-компанії, – прим. редакції). Якість життя покращується завдяки широкому спектру електронних послуг, які Естонія може запропонувати. Культурні відмінності з Україною невеликі, російська мова досить поширена, як і англійська, тому з поступовою адаптацією немає проблем».

Леонардо Ортега, менеджер проектів: “По-перше, Естонія невелика країна, тут проживають 1,31 млн осіб, це вдвічі менше, ніж офіційно в одному Києві. IT-фахівців за різними даними – від 21,4 до 29 тис. на всю Естонію (в Україні приблизно в 3,5-4 рази більше), але потреба в таких фахівцях велика і зростає, тому наймання людей з-за кордону стає все більш важливим для естонської технологічної галузі. В країну готові перебиратися не тільки українські, білоруські чи російські айтішники, але жителі сусідньої Фінляндії, де безробіття вище на кілька відсотків”.

Другий момент – Естонія прагне залучати до себе висококваліфікованих фахівців з усього світу, щоб зміцнювати IT-галузь кваліфікованими професіоналами, а економіку – високотехнологічними компаніями. На рівні держави стає легше взяти на роботу кваліфікованого іноземця, бо уряд вводить правила і схеми для підтримки цього. Під висококваліфікованим фахівцем мається на увазі преьендент з вищою освітою та досвідом роботи не менше п’яти років.

«В Естонії їдуть люди з більш розвинених країн. У нас на проекті були люди США, Австралії, Іспанії, інших. Хтось – з особистих причин. Хтось – тому що податки менші. Якщо від доходів в Естонії відняти витрати на оренду житла, їжу, податки, то з великою ймовірністю буде залишатися більше грошей, ніж в якій-небудь країні Старої Європи», – розповідає Михайло Мороз, який чотири роки тому перебрався в Естонію.

Як і в інших країнах світу, в Естонії IT-фахівці отримують більше від середньостатистичних співгромадян. За даними OSKA, середня зарплата в 2013 році становила 1325 євро (брутто):

За словами рекрутерів Світлани та Мартіна Круусвалл з естонського HR-агентства, яке спеціалізується якраз на фахівцях з третіх країн, наймання людей з-за кордону, навпаки, тягне за собою великі витрати. Це послуги агентства (хоча так чи інакше, їх компаніям треба оплачувати), витрати на переліт і проживання претендентів на етапі співбесід. Якщо етапів кілька, витрати, відповідно, зростають. До цього додаються витрати на перший місяць проживання нового співробітника.

Зазвичай їх на себе бере компанія (хоча це не обов’язкова умова). Вона має забезпечити фахівцу максимальний комфорт далеко від дому. «Везти людину – це додаткові витрати, відповідальність. Фінансова і моральна – ти ж як роботодавець забираєш людину з рідного середовища, можливо, навіть з сім’єю, потрібно допомогти їй, щоб вона почувалася комфортно», – розповідає Світлана Круусвалл.

В Естонії прийнято, щоб роботодавець допомагав іноземцям з переїздом – в штаті є люди, які допомагають з пошуком житла для оренди, дають поради, що краще вибрати, часу на побут йде менше, тоиу що більшість проблем вирішується онлайн – про це розповідає Олег Стасула: «В Естонії у мене більше часу для себе, більше можу подорожувати. Немає проблем з візами, лоукостери літають по всій Європі з Талліна, Риги та інших міст поруч», – говорить Олег. При деяких компаніях є мовні курси, також від держави є безкоштовні курси естонської і програми адаптації.

Фахівцю з-за кордону повинні платити не менше середньорічної зарплати, помноженої на коефіцієнт 1,24, у випадку, якщо фахівець претендує на «синю карту ЄС» — на коефіцієнт не менше 1,5. Якщо мова йде про деякі позиції, які закриваються кадрами з-за кордону без урахування вимоги естонської каси по безробіттю, то застосовується коефіцієнт 2. На даний момент середньорічна зарплата в Естонії знаходиться на рівні 1163 євро.

Випробувальний термін в Естонії триває чотири місяці. За словами рекрутерів, у більшості випадків все проходить гладко, тому що на початковому етапі відбувається жорстка фільтрація і пропозицію щодо роботи роблять тільки тоді, коли в людині вже дуже впевнені. Обговорювати зміну зарплати прийнято через півроку-рік, після Performance Review. На пам’яті Світлани та Мартіна тільки один працівник не пройшов випробувальний термін.

Щорічно Естонія оцінює свою потребу в ІТ-спеціалістах додатково в 1500 осіб, з них 70% – з вищою освітою, 30% – з профільних. Найперспективніші – люди з вищою освітою в міждисциплінарних напрямках. По мірі зростання індустрії ця цифра буде зростати.

«Ми, безумовно, спостерігаємо тренд: зростає попит на висококваліфікованих IT-фахівців. І він продовжить рости. Наприклад, в 2013 році в Естонії було 23 тисячі IT-фахівців, а до 2020 їх буде, імовірно, 37 тисяч».

Приблизно половина естонських айтішників працює в сфері ICT, решта – це фахівці у сфері IT, але в компаніях з інших секторів. За словами президента Естонської асоціації інформаційних технологій і телекомунікацій, Аннелі Хейнсоо, найбільш затребувані в Естонії висококваліфіковані розробники, системні аналітики/архітектори в галузі розробки ПЗ і в телекомунікації.

«Сфери діяльності і спеціалізація IT-фахівців залежать від конкретних компаній, – уточнює Іво Ласн. – Є стійкий попит на розробників, які володіють різними мовами, аналітиків і системних адміністраторів. Звичайно, є вакансії в різних IT-сфери – потрібні QA, менеджери продукту та проекту, техпідтримка. Принаймні, вони дуже популярні в Playtech. За даними останніх досліджень, в Естонії середня зарплата фахівця в IT-сфері в півтора рази вища, ніж середня зарплата в Естонії (вона становить 1160 євро брутто). Водночас зарплати в галузі дуже різні, адже вони залежать від позиції і рівня. У тому ж дослідженні йдеться, що середня зарплата розробника становить 2550 євро на місяць (брутто)».

За словами рекрутерів, в Естонії можуть знайти роботу IT-фахівці починаючи з рівня Middle і вище, головне, щоб це були люди з продуктовим мисленням. Це можуть бути фахівці з галузі аутсорсу, бо в Україні найбільш розвинена саме вона. У таких кандидатів роботодавець цінує різноманітний досвід і розуміння роботи у багатьох сферах, але чекає, що претендент прийняв рішення поглибити свої знання конкретно в його напрямку.

Фахівець повинен показати, що він зацікавлений в конкретному продукті, готовий брати на себе відповідальність за його якість та пропонувати способи поліпшення. Бажано, звісно, продемонструвати це вже на етапі інтерв’ю. У роботі важлива проактивність та схильність до аналізу, а також самостійність. Типова IT-компанія в Естонії має горизонтальну ієрархію, де вільно поспілкуватися і поділитися знаннями може кожен співробітник, незалежно від рангу.

В окремому матеріалі про Естонію ми вже докладно розповідали про інфраструктуру для стартаперів в Естонії. В Естонії створюються умови для підтримки стартапів в рамках державної ініціативи Startup Estonia, до 2020 року їх хочуть бачити не менше тисячі. Талановиті айтішники з інших країн можуть потрапити в естонський стартап, взявши участь у хакатонах.

За словами Олега Стасула, який поїхав до Естонії 1,5 роки тому, хакатони в Естонії проходять часто, мало не кожні вихідні. До них легко потрапити. Якщо представлений на хакатоні проект отримає фінансування – команда приступає до роботи над ним, і іноземець, необхідний для роботи на проекті, може отримати візу для участі в роботі над проектом.

«Нещодавно запустилися кілька стартапів в сфері кібербезпеки. Місцеві успішні стартапи концентруються на наданні аналітичних послуг для клієнтів. Крім того, маємо велику потребу в розробниках програмного забезпечення, тому будь-який бізнес, який фокусується на цьому, не буде відчувати проблем з пошуком клієнтів», – коментує питання про перспективні естонські стартапи Аннелі Хейнсоо.

Але оскільки Естонія – маленька країна, місцеві стартапи не орієнтуються тільки на внутрішній ринок – проекти спершу орієнтуються на міжнародну роботу.

Найвідомішим естонським технологічним проектом є Skype, який встиг змінити двох господарів і побути найпопулярнішим месенджером у світі. Тепер це частина Microsoft, але найбільший офіс, які і раніше, знаходиться в Талліні. І аж ніяк не єдиний перспективний естонський проект, проте жителі країни і влада дуже натхненні його прикладом і мріють повторити успіх Skype.

В країні вже зараз є чимало молодих компаній, колись успішних місцевих стартапів, які вчасно отримали підтримку, і тепер багато з них завойовують міжнародні ринки.

Податки за працівників в Естонії виплачує роботодавець. З роботодавцем традиційно обговорюється рівень окладу до податку, він же вказаний в договорі. Точну суму, яку працівник отримає на руки, рекрутери радять відразу уточнювати у них або у роботодавця – обидва компетентні дати відповідь на запитання. Зарплата виплачується повністю на банківський рахунок. В країні готівка, звичайно, в ходу, але завдяки розвиненим цифровим послугам зазвичай в них немає потреби. За офіційними даними, 99% банківських транзакцій здійснюються у безготівковому вигляді. Оплата податків – теж в електронному вигляді.

Якщо в Україні податок на доходи фізичних осіб становить 18%, в Естонії – це 20%. Тобто різниця між нашими країнами невелика (в Польщі для порівняння утримується від 19% до 30%, у Німеччині, Франції, Нідерландах ця цифра ще вища, і прив’язана не тільки до розміру доходу, але і сімейного стану). Неоподатковуваний мінімум – 170 євро. Соціальний податок в Естонії становить 33%, і його також виплачує роботодавець. Страхування безробіття для працівника – 1,6%, для роботодавця – 0,8%. Обов’язковий внесок в накопичувальний пенсійний фонд – 2%.

«В Естонії порівняно з іншими європейськими країнами невеликі податки. В Україні податок для працівників 18%, в Естонії – 20%. Різниця невелика. У нас, звичайно, багато айтішників платять як приватні підприємці символічні 5%, майже вся зарплата залишається їм. У тій же Німеччині податки набагато вищі. Якщо дивитися на податки з точки зору компанії, то Естонія все одно вигідно відрізняється. В Естонії якщо компанія не виводить свій дохід, а реінвестує його в розвиток бізнесу, то вона звільняється від сплати податку з тієї суми, яка була реінвестована», – розповідає Михайло Мороз.

Естонський роботодавець не платить податок на зарплату, яку отримує нерезидент Естонії, якщо його місце діяльності розташоване за межами країни. З коштів, які інвестуються в бізнес, податок теж не сплачується. Тільки з виведеного прибутку. Тобто молоді компанії, які весь свій прибуток направляють на зростання компанії, винні з цих грошей державі 0%.

Естонія регулярно зміцнює свої позиції в рейтингу простоти ведення бізнесу і економічних свобод. Тут немає деяких податків для фізичних або юридичних осіб, зокрема, на спадщину, нерухомість, приріст капіталу.

Перелік державних податків в Естонії:
1. Прибутковий податок
2. Соціальний податок
3. Земельний податок
4. Податок з азартних ігор
5. Податок з обороту
6. Митний збір
7. Акцизи
8. Податок на великовагові транспортні засоби

Правда України

читати

Українці повинні більше платити за тепло в квартирах, якщо використовують їх як офіс

Українці повинні більше платити за тепло в квартирах, якщо використовують їх не для житла, а для професійної діяльності. Так постановив Верховний суд, розглядаючи справу №6-1926цс16.

“ВСУ розглядав випадок з використанням квартири нотаріусом і постановив, що він повинен платити за опалення більше, ніж платять за житлові приміщення. Це десь в півтора-два рази дорожче. Але подібний принцип стосується не тільки нотаріусів, а й інших громадян, які використовують квартири в комерційних цілях. Наприклад, тих же перукарень або швейних майстерень. Їм комунальні підприємства можуть перерахувати платіжки, якщо з’ясується, що вони платили за тепло за житловими тарифами”, – пояснив старший партнер адвокатської компанії Ростислав Кравець.

Ціни на комунальні послуги не вперше оскаржуються в суді комунальними підприємствами.

“Питання оплати комунальних послуг нотаріусами, за тарифами, відмінними від тарифів для населення, має тривалу історію. Зокрема, 26.09.2012 Верховний суд України, за результатами розгляду справ № 6-43цс12 і № 6-72цс12 зробив правовий висновок, в якому вказав, що тарифи для оплати послуг з теплопостачання для населення застосовуються для здійснення оплати фізичними особами послуг з теплопостачання в приміщеннях, що використовуються ними для проживання.

Водночас, послуги з теплопостачання в приміщеннях, які використовуються приватними нотаріусами для зайняття нотаріальною діяльністю за такими тарифами оплачуватися не можуть”, – розповів адвокат Володимир Бандура.

Правда України

читати

Прогнозується повільна девальвація євро відносно долара у 2017 році

У банку Citi прогнозують повільну девальвацію євро відносно долара вже у найближчий рік.

Так, експерти вважають, що протягом наступних трьох місяців за 1 євро будуть давати 1,05 доларів (зараз показник знаходиться на рівні 1,07 доларів), а вже через півроку-рік 1 євро коштуватиме 0,98 доларів. В цілому, за прогнозами, девальвація складе 7,5%.

Британський фунт стерлінгів, на думку аналітиків банку, також втратить позиції відносно долара США. Зараз за один фунт дають 1,23 долара. За прогнозами, протягом року цей показник знизиться до 1,14 долара. Курс російського рубля до долара залишиться незмінним — близько 64 рублів за один долар.

Згідно з дослідженням Bloomberg серед трейдерів, ймовірність того, що курс долара і євро досягне паритету в 2017 році, становить 43%. А в німецькому Deutsche Bank і зовсім стверджують, що наступного року євро буде дешевше долара. Так само вважають експерти банку Societe Generale.

Правда України

читати

Кількість вакансій для студентів збільшилася в п’ять разів

З початку 2015 року кількість вакансій для студентів збільшилася в п’ять разів. З початку нинішнього року їх чисельність збільшилася в 2,5 рази. Загальна кількість вакансій зросла втричі. Про це в коментарі розповіла експерт порталу з пошуку роботи Тетяна Пашкіна.

“Ринок вакансій для молодих фахівців випереджає зростання ринку праці в півтора рази. Однак у роботодавців, які готові працювати з молодими фахівцями, існує проблема – пошукові системи часто не приходять на співбесіду”, – говорить Пашкіна.

Найактивніше влаштовують на роботу у Києві, а також Харківській та Дніпропетровській областях. Найбільше претендентів без досвіду роботи беруть у менеджери з продажу. Це майже третина від усіх вакансій здобувачів без досвіду. Студентів приймають в оператори контакт-центрів, офіціанти, консультанти.

“Роботодавці готові на ці посади надавати не тільки підробіток, але і постійну роботу, розвивати, вкладати гроші в навчання фахівців, гарантувати кар’єрний ріст і підвищувати зарплату. Однак рекрутери нарікають, що з десяти молодих людей, запрошених на співбесіду, приходить третина. Роботу за фахом знайти складніше, але і тут існують пропозиції щодо стажування та працевлаштування з неповним робочим днем”, – каже фахівець.

Правда України

читати

Чат-боти можуть стати для брендів сервісами доданої вартості

Ера чат-ботів вже почалася. Удосконалення технології штучного інтелекту і популярність месенджерів безпосередньо впливають на цей зростаючий тренд. Всього за кілька останніх місяців власні чат-боти запустили деякі банки, платіжні системи American Express і Mastercard.

Ці програми використовують месенджери як інтерфейс для виконання різних завдань, як планування зустрічей, надання відомостей про погоду, управління рахунком або здійснення покупки. Світовий ринок чат-ботів все ще перебуває в стадії зародження, і моделі монетизації цієї технології до кінця не опрацьовані. Втім, на сьогоднішній день існує ряд стратегій (наприклад, чат-бот як додаткова послуга або елемент партнерського маркетингу), що доводять ефективність ботів для бізнесу.

Чат-боти можуть стати для брендів сервісами доданої вартості, які безпосередньо не генерують прибуток, але допомагають компаніям краще обслуговувати клієнтів і досягати своїх цілей, а також підвищують продуктивність. До таких, у першу чергу, належать боти, які використовуються для дослідження, пошуку клієнтів та їх обслуговування.

У новому звіті BI Intelligence досліджується питання, як компанії можуть монетизувати свої чат-боти шляхом адаптації існуючих моделей. Крім того, вивчаються різні способи використання чат-ботів з метою скорочення операційних витрат бізнесу.

Основні висновки дослідження:

– Популярність чат-ботів стрімко росте в США, де більше половини користувачів месенджерів у віці від 18 до 55 років вже скористалися цією опцією.

– Чат-боти володіють низкою функцій, які роблять їх ідеальним інструментом взаємодії брендів з користувачами. До них відносяться глобальне охоплення, високий показник утримання аудиторії і спроможність зацікавити молодь.

– Компанії і бренди прагнуть використовувати потенціал монетизації чат-ботів. BI Intelligence визначає чотири існуючі моделі, які можуть успішно застосовуватися для чат-ботів: боти як послуга, нативний (корисний контент, партнерський (афілійований) маркетинг і роздрібні продажі.

– Чат-боти можуть забезпечити бренди сервісами доданої вартості. Боти, які використовуються для дослідження, пошуку клієнтів та їх обслуговування можуть скоротити операційні витрати компаній.

– Існує кілька бар’єрів, які чат-ботам необхідно подолати, щоб стати успішними генераторами доходу.

Правда України

читати

Де краще заплатити Visa чи MasterCard, а де готівкою

У розвинутих країнах готівка може і зовсім не знадобитися — розрахуватися карткою можна без проблем. Швеція посіла перше місце в ЄС за кількістю безготівкових розрахунків. Схожа ситуація в Данії, Норвегії, Швейцарії, Фінляндії.

А якщо ви зібралися кудись в Африку або на Кубу, то варто запастися місцевими паперовими грошима.

Ще картка безпечніша — її рідше намагаються вкрасти, ніж готівку. А якщо і вкрадуть, то зняти гроші відразу, швидше за все, не вийде, тож є час виявити пропажу і заблокувати кошти.

Але якщо захочеться зняти гроші в банкоматі іншої країни, то доведеться заплатити комісію кілька відсотків.

Звертайте увагу на те, яку картку оформляєте.

Visa чи MasterCard, ось в чому питання. Ці платіжні системи відрізняються основною валютою. Для Visa це долар. Це означає, що операції, пов’язані з конвертацією валют, будуть проходити через долар. Для MasterCard — долар і євро. Тому при поїздці в Штати краще взяти з собою доларову Visa, а якщо ти збираєшся відвідати країну єврозони, то варто брати евровую MasterCard.

Ось кілька прикладів того, як може відбуватися конвертація валюти.

1. Рахунок UAH, купівля EUR. При оплаті карткою Visa буде подвійна конвертація: UAH > USD > EUR, а при оплаті MasterCard тільки одна: UAH > EUR.

2. Рахунок EUR, купівля EUR. При оплаті карткою Visa буде подвійна конвертація: EUR > USD > EUR, а при оплаті MasterCard конвертації не буде.

3. Рахунок USD, купівля USD. При оплаті карткою Visa конвертації не буде, а при оплаті MasterCard буде потрійна конвертація: USD > EUR > USD.

4. Рахунок UAH, купівля GBP (або будь-який інший валюті, крім UAH, USD, EUR). При оплаті карткою Visa буде подвійна або навіть потрійна конвертація: UAH > USD > EUR > GBP чи UAH > USD > GBP, а при оплаті MasterCard — тільки подвійна: UAH > EUR > GBP.

У будь-яку іншу країну можна брати будь-яку картку. Також платіжна система не має значення і при розрахунках усередині України.

Правда України

читати

Перелік випадків, що дають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб

Поліцейські назвали причини для зупинення водія. Як виявилося, кілька таких випадків, але про них варто пам’ятати всім, хто сідає за кермо.

Так, законом п. 1-9 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік випадків, що дають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб. Таких випадків всього дев’ять:

1. Якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2. Є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3. Є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

4. Транспортний засіб перебуває в розшуку;

5. Необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6. Необхідно залучити водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення або матеріалів ДТП;

7. Уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження або заборону руху;

8. Спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9. Порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Поліцейський зобов’язаний інформувати водія про конкретну причину зупинки ним транспортного засобу з докладним описом підстави зупинення, визначеної в цій статті.

Правда України

читати

В Україні не шанують таланти, а балом правлять неуки, злодії і шахраї

Марчук вважає Україну могильником для талантів.

Відомий український художник Іван Марчук в інтерв’ю заявив, що «зробив велику дурницю свого часу, коли повернувся в Україну». Адже в Україні таланти не шанують належним чином.

«Але що мені вже зараз кудись їхати, десь у дорозі вмирати? Та я в Україні приношу задоволення людям – це добре. Я виходжу на вулиці, і люди просто чіпляються до мене. Всі впізнають, здоровкаються. Я кажу: я вас не знаю. А це, кажуть, неважливо, ми вас знаємо. І всі запитують: де вас можна побачити? Не мене особисто, звісно, а картини», – розповів Марчук.

Сам особисто, зізнався митець, він не часто відвідує виставки. Адже, вважає він, цікаві виставки бувають рідко.

«У нас є багацько талановитих художників. У Львові, наприклад, живе мій колега Любомир Медвідь – це глиба! Олег Мінько – це глиба. Віктор Гонтарів був (помер у 2009 році. – «Главком») – теж глиба, мав цілу свою школу. Я говорю зараз тільки про унікальних художників. Є ті, хто не втік, і Україна цим може втішатися. Але Україна це ніколи не цінувала», – зазначив художник.

«В Україні сила-силенна талантів, які просто в’януть, бо їх ніхто не поливає. Україна народжує на квадратний метр найбільше розмаїтих талантів у різноманітних галузях: наука, культура, мистецтво і так далі. У жодної країні в світі такого немає, в цьому плані ми найбагатші. Але ті таланти ніхто не виховує, не пестить, і вони пропадають. Одні в’януть, інші виїжджають на землю, яка буде їх годувати. Талант дається від Бога, і він мусить прорости, віддати себе людству. А якщо він потрапив на поганий ґрунт, він не розвивається, тому він повинен шукати землю, яка дозволить йому процвітати», – впевнений Марчук.

Причину цьому художник радить шукати в українському менталітеті.

«На території, яка називається Україною, ніколи не проріс світового рівня талант. Усі, хто себе проявив, зробили це за межами України. Україна шанує тільки тих, кого вже немає. А хто є, тому по-чорному заздрять. І державі на це абсолютно наплювати. Якщо є така держава – Україна. Бо я вважаю, що її просто немає. Земля є, держави – немає», – додав Марчук.

«Україна – це могильник для талантів. Таланти тут гинуть. Я приїхав, бо думав, що їду вже в державу, яка буде державою, за яку гинули мільйони людей. Я був обдурений… Радості я не маю. Тут немає чому тішитися. Це дуже погано. Людина має щодня хоч чомусь тішитися, а я не тішуся. Я тішуся, коли малюю картину, ізолююся, милуюся тим, що і скільки я наробив», – розповів митець.

Довідка: Марчу́к Іва́н Степа́нович (нар. 12 травня 1936, с. Москаліївка, нині Лановецького району Тернопільської області, Україна) — український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин Києва й Тернополя. У 2007 році потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, який уклали в Британії.

Правда України

читати

За 25 років площа зелених насаджень у Києві зменшилася вдвічі

На що перетворилася найзеленіша столиця Європи і чому так сталося?

Ще чверть століття тому Київ був містом, у якому хотілося жити, а кияни по праву пишалися тим, що столиця була найзеленішим мегаполісом Європи. Проте за 25 років «господарювання» площа зелених насаджень у Києві зменшилася вдвічі. Сьогодні на одного киянина припадає менше 14,5 кв. м рослинності за європейської норми у 25 кв. м.

Стратегія розвитку столиці до 2025 року передбачає забезпеченість зеленими зонами загального користування у 2025 році на рівні 20 кв. м рослинності на мешканця. Та чи буде досягнуто цього результату за нинішніх темпів тотальної забудови та принципів господарювання у місті?

Рік тому, під час виборів мера та депутатів Київради, програми кожної політичної сили чи кандидата обіцяли киянам створення «комфортного міста». Вочевидь, і мер, і теперішні «виразники інтересів киян», яким довірливі жителі столиці віддали свої голоси, поняття «комфорт» трактують по-своєму, відповідно до власних інтересів. Тим часом у міжнародних рейтингах Київ стабільно визнається одним з найгірших за рівнем життя містом.

Згідно з нещодавно оприлюдненим журналом Economist рейтингом найбільш придатних для життя міст, Київ перебуває в останній десятці (загалом у списку 140 позицій). Там ми випереджаємо столиці Зімбабве, Нігерії та Папуа Нової Гвінеї. Останнє місце, до речі, посів наполовину полеглий у руїнах Дамаск.

Майже щодня відбуваються протести киян проти неконтрольованих та незаконних забудов, які поступово, але невідворотно знищують зелені насадження в Києві. Відсутність комплексного підходу до розвитку та забудови столиці призводить до значного погіршення її екологічного стану.

У Києві практично не створюються нові зелені зони, але при цьому активно знищуються навіть ті, що якимось дивом вдалося зберегти. Внаслідок цього сьогодні наша столиця посідає аж 30-те місце в екологічному рейтингу міст Європи з показником індексу екологічного добробуту на рівні 32,33 зі 100.

За два роки у Києві з’явилося 37 нових скверів і на 30 га збільшилася площа зелених зон. Про це заявив мер Києва Віталій Кличко під час звіту про результати своєї діяльності на посаді. «Київ здавна вважався зеленою столицею. І два роки тому ми поставили завдання – повернути це звання нашому місту. Тож за два останніх роки статус скверу було надано 140 земельним ділянкам, на 30 га збільшилась площа зелених зон, з’явилося 37 нових скверів, оновлено понад 100 зелених зон міста», – запевнив Кличко.

За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії, загальний рівень забруднення у Києві є вищим від середнього по Україні й характеризується як високий. У повітрі – понад два десятки різних шкідливих домішок: діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід і звичайний пил. Особливу небезпеку становить діоксид азоту – його концентрація перевищує норму вдвічі.

Одним з основних та найбільш шкідливих джерел забруднення повітря у Києві є транспорт, насамперед автомобільний. Ще у 2012 році кількість зареєстрованих автотранспортних засобів перетнула мільйонну позначку. Іншою гострою екологічною проблемою міста залишається неправильне поводження з відходами.

Досі в Києві не запроваджено системи утилізації сміття та знешкодження токсичних відходів. Внаслідок безграмотного підходу до розв’язання цього стратегічного з екологічної точки зору питання малі річки, що колись були окрасою нашого міста, перетворюються на стічні канави.

Однією з найважливіших причин забруднення столиці є наявність промислових підприємств у межах міста, серед яких «Радикал», «Захід», «Радон» та сміттєспалювальний завод «Енергія».

Стверджувати, що такий екологічний стан справ можливий через недосконалість законодавства, не можна. Навпаки, у нас на диво прогресивні закони й цілком прийнятні екологічні норми.

Нещодавно, 4 жовтня 2016 року, парламент ухвалив законопроект «Про оцінку впливу на довкілля» (№2009а-д), який зараз готується на розгляд після вето президента. Документ передбачає визначити в Кодексі про адміністративні правопорушення відповідальність за порушення у сфері оцінки впливу на довкілля.

Так, за надання неправдивої чи неповної інформації про вплив планованої діяльності на стан довкілля або порушення процедури оцінки впливу чиновників та підприємців планується карати штрафом у розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 3400 грн). За недотримання екологічних умов під час ведення господарської діяльності штраф сягатиме 200–500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400–8500 грн). Проте чого варті ці штрафи, коли, наприклад, існує налагоджена корупційна система, за якої інспектори екологічних інспекцій за хабарі заплющують очі на очевидні порушення екологічних норм?

Київська влада матиме неабиякий вплив на реалізацію вказаного законопроекту, оскільки саме орган місцевого самоврядування приймає рішення про провадження планованої діяльності, яка матиме вплив на довкілля, та затверджує параметри й умови її провадження. Приймаючи рішення про здійснення планованої діяльності, міська рада буде зобов’язана враховувати рішення з оцінки впливу на довкілля.

Слід зазначити, що, відповідно до положень законопроекту, процес оцінки впливу на довкілля обов’язково включатиме громадське обговорення. Громадськість матиме право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності. Отже, реалізація даного законопроекту та екологічне майбутнє міста у першу чергу залежатиме від місцевої влади та місцевої громади.

Київ міг би бути подібним до міста Калгарі у Канаді, яке визнається найчистішим містом світу. У ньому розміщено безліч підприємств з видобутку газу та виробництва біодизельного пального. Однак ретельно спланована, а головне – виконана програма захисту довкілля, а також велика площа, відведена під парки, забезпечують місту чисте повітря. У Києві ж промислові зони та шкідливе виробництво, транспорт та щільне будівництво поступово перетворюють екологічний стан на катастрофічний.

Чому так сталося? Не тільки тому, що владу в Києві, наче смачний пиріг, ділили та продовжують ділити ті, для кого комфорт міста – це їхній особистий комфорт, що полягає у збагаченні за будь-яку ціну на будівництві висоток та торговельно-розважальних центрів, всупереч логіці та будівельним нормам.
Їм байдуже, адже їхнє справжнє життя минає в інших країнах, або принаймні в елітних поселеннях за межами столиці. Вони не користуються послугами дільниць з обслуговування житлового фонду (колишніх ЖЕКів), не їздять у громадському транспорті, не водять дітей до звичайних дитячих садків і шкіл. Їм комфортно заробляти на тому, що вони руйнують колись найкраще для життя місто. Бо це не їхнє місто, це не їхнє життя.

Київська влада не має жодного уявлення про те, як керувати розвитком міста, що в інших країнах здійснюється за допомогою спеціальної науки – урбаністики. Багато вчених присвятили своє життя створенню ідеологій управління міським простором. У праці «Міста-сади майбутнього», що на багато років випередила свій час, Ебенізер Говард писав, що економічного та екологічного добробуту може бути досягнуто, якщо місто керується колективно.

Засновник чиказької школи соціальної екології Роберт Парк розробив теорію організації міст, що базується на соціальному контролі та консенсусі між різними групами жителів. Парк, зокрема, вперше обґрунтував провідну роль у функціонуванні міської спільноти, тобто «сусідства» – невеликого району (мешканців якого об’єднують соціальні й культурні зв’язки) з виборними органами низового самоуправління.

У розвинених країнах уже багато років працює технологія управління містом, яка передбачає участь громадян та їхніх спільнот у прийнятті рішень, а також їхню цілеспрямовану підтримку з боку влади. Спираючись на цей успішний досвід, таку ідеологію має бути запроваджено і в Києві.

Саме завдяки небайдужості киян, їхній активності та прагненню жити у справді комфортному місті мрія про покращення якості життя та розмаїте міське середовище з привабливим публічним простором та цікавим суспільним життям стане реальністю. Саме тоді Київ знову очолить рейтинги найпривабливіших міст світу.

Правда України

читати