01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Бакуліна оголосили в розшук

Національна поліція України оголосила в розшук народного депутата з фракції партії «Опозиційний блок» Євгена Бакуліна, проти якого Генеральна прокуратура розслідує кримінальне провадження.

Інформація розміщена на сайті Міністерства внутрішніх справ у розділі «Розшукувані особи».

Датою зникнення Бакуліна вказано 19 березня 2018 року.

15 березня Верховна Рада дала згоду на притягнення Бакуліна до кримінальної відповідальності, його затримання й арешт, таким чином задовольнивши відповідне подання Генеральної прокуратури.

У ГПУ зазначили, що 19 березня Бакуліну повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених статтями 255 («створення злочинної організації»), 15 і 191 (замах на привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), 366 («службове підроблення») та 209 («легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»).

Генеральна прокуратура України викликала народного депутата на допит 5 квітня.

Раніше речниця генпрокурора Лариса Сарган заявляла, що Бакулін «уже близько трьох років» перебуває в Росії.

Згідно з даними на сайті парламенту, депутат востаннє проходив електронну реєстрацію у Верховній Раді 5 липня 2016 року.

В «Опозиційному блоці» подання ГПУ назвали політично мотивованим.

За даними прокуратури, екс-голова правління «Нафтогазу» Бакулін є фігурантом так званої справи про «вишки Бойка» – оборудки 2011-2013 років, коли команда тодішнього президента Віктора Януковича заробила на імітації тендеру для бурових установок сотні мільйонів доларів. У ГПУ хочуть притягти його до відповідальності «за створення організованого злочинного угруповання» та «розкрадання державних коштів».

Read More

Мін’юст назвав найбільших боржників із зарплат в Україні

«Харківське державне авіаційне виробниче підприємство», «Суднобудівний завод імені 61 комунара» на Миколаївщині та харківський футбольний клуб «Металіст» очолюють список підприємств – найбільших боржників із заплат в Україні. Перелік оприлюднило Міністерство юстиції на своєму сайті.

За його даними, обсяг боргу співробітникам першого зі згаданих підприємств становить 73,7 мільйони гривень, Миколаївський суднобудівний заборгував 30,3 мільйони, а «Металіст» – 28,6 мільйонів.

До п’ятірки найбільших боржників також увійшли ПАТ «Київсоюзшляхпроект» та ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот»» на Луганщині, чий борг становить 17,6 та 15,2 мільйони гривень відповідно.

Як повідомив заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр, у всіх регіонах України створено штаби з координації, моніторингу та контролю за станом виконання рішень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

Read More

Ефект холодної зими: запаси газу в ПСГ нині менші, ніж торік

Запаси природного газу в українських підземних сховищах газу (ПСГ) за останній тиждень березня скоротилися на 4,4% – до 7,681 мільярда кубометрів з 8,035 мільярда кубометрів. Про це свідчать дані оператора газотранспортної системи України держкомпанії «Укртрансгаз».

Нинішні запаси є меншими за ті, з якими Україна завершила опалювальний сезон у 2017 році – у 2016 році в опалювальний сезон країна ввійшла із запасами «блакитного палива» на рівні 14,7 і завершила сезон на рівні 8,4 мільярда кубометрів.

Україна увійшла у 2018 рік з найбільшими порівняно з початком п’яти останніх років запасами газу у підземних сховищах – 14,7 мільярда кубометрів газу. До початку опалювального сезону 2017 – 2018 років (15 жовтня 2017 року) у ПСГ було накопичено 16,8 мільярда кубометрів газу. (Близько 5 мільярдів – це технічний газ, необхідний для функціонування сховищ).

Опалювальний сезон в Україні зазвичай стартує в середині жовтня. За багаторічними стандартами, він розпочинається тоді, коли середньодобова температура повітря впродовж трьох діб становить вісім або менше градусів. Тривалість опалювального сезону становить близько півроку, але в Києві у 2017 році комунальники через суттєве потепління вимкнули опалення 1 квітня. Натомість у Львові опалювальний період фінішував лише 25 квітня, хоча перед тим навесні комунальні служби двічі вимикали тепло.

Read More

Міністр зв’язав монетизацію субсидій з посиленням відповідальності за несплату ЖКП

Міністр соціальної політики Андрій Рева в ефірі програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна» – розповів про те, як буде проходити монетизація субсидій, старт якої запланований на 1 січня 2019 року. 

«Повинна бути посилена відповідальність за несплату послуг. Якщо ми дали людині гроші, то у неї повинен бути місяць для того, щоб вона розрахувалась за послуги», – розповів чиновник. 

Відповідно, пояснює він, організації, які постачають житлово-комунальні послуги, повинні мати право припинити постачання таких послуг, якщо протягом місяця людина не сплатила за споживання ЖКП. 

Рева навів приклад будинку в селі площею в 60 квадратних метрів, в якому проживає одна пенсіонерка з мінімальною пенсією. В такому випадку вона могла б отримати субсидію на 300 кубічних метрів газу.

Читайте також: Що буде із субсидією після монетизації?

«Беремо умовну ціну газу в сім гривень. Це 2100 грн, а ще електроенергія. Мінімальна пенсія – це 1500 гривень. З неї треба зробити обов’язкову оплату – шість відсотків, це сто гривень. Таким чином, пенсіонерка отримає від держави 2000 гривень субсидії живими грошима», – пояснив міністр. 

Він прогнозує, що можливість заощадити саме живі гроші на субсидіях дозволить знизити загальне споживання газу: «Яка реакція буде? Люди будуть економити, що зберегти ці гроші».

Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив запровадження в Україні монетизації субсидій на рівні постачальників послуг від 1 січня 2018 року. Рішення ухвалили на засіданні уряду 8 листопада.

Read More

Ляшко у 2017 році заробив більше, ніж Гройсман і Порошенко – декларація

Лідер Радикальної партії, народний депутат Олег Ляшко задекларував понад 20,6 мільйона гривень доходів у 2017 році.  

Більша частина суми – 15 911 000 гривень – дохід від продажу нерухомого майна громадянину Риженкову Олександру Миколайовичу (можливо, колишньому народному депутату). Ще 1 871 000 гривень Ляшко заробив від надання майна в оренду – також Риженкову.

Крім того, народний депутат отримав 259 308 гривень зарплати у Верховній Раді, 252 825 гривень коштів на ведення депутатської діяльності, 1 669 467 гривень процентів в «Ощадбанку», 108 439 гривень процентів у банку «Аркада» та 571 045 гривень виграшу в лотерею. Загалом парламентар задекларував 20 643 084 гривні доходу.

Росіта Сайранен, з якою, відповідно до документа, Ляшко спільно проживає, але не перебуває в шлюбі, задекларувала 559 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого майна.

У розділі «Грошові активи» Ляшко вказав 4 445 067 гривень та 713 444 долари на рахунках в «Ощадбанку», ще п’ять тисяч гривень у «Приватбанку», а також 484 тисяч доларів, 70 тисяч євро та 839 тисяч готівкою.

Сайранен задекларувала 209 тисяч гривень, 15 тисяч доларів та 20 тисяч євро готівкою. Також у неї вказаний борг у розмірі 60 тисяч доларів.

Особи, які зобов’язані подавати електронні декларації про доходи, повинні були це зробити до 1 квітня.

Президент України Петро Порошенко задекларував за 2017 рік загальну суму доходів 16,3 мільйона гривень, а прем’єр Володимир Гройсман – 17,1 мільйона гривень.

Read More

Гройсман: певні громадські заклади не допускають фахівців для перевірки безпеки

Деякі громадські заклади не допускають фахівців для перевірки дотримання вимог безпеки, заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«До мене доноситься інформація, що певні мережі не допускають контролерів. Хочу, щоб всі почули: не грайтеся з безпекою людей. Краще пройти перевірку добровільно, ніж чинити опір», – заявив Гройсман.

Він зазначив, що перевірки не є спробою тиснути на підприємців.

«До бізнесу треба ставитися з пошаною. Якщо є проблеми – виявляти їх, давати час на те, щоб швидко ліквідувати. Нам потрібні не штрафи. Нам потрібна безпека. Я не хочу створювати умови тиску, мене цікавить ліквідація будь-яких загроз безпеці громадян. Але якщо хтось ігноруватиме наші вимоги – будемо жорстко реагувати», – сказав прем’єр.

28 березня уряд доручив перевірити на пожежну безпеку торговельно-розважальні центри, кінотеатри, школи, дитячі садки й інші місця масового перебування людей. Гройсман повідомляв, що перевірки розпочнуться 30 березня.

Рішення ухвалили після пожежі в торгово-розважальному центрі в російському Кемерові 25 березня. За офіційними даними, жертвами стали 64 людини, серед них багато дітей.

Read More

German Minister Wants to Rebuild Trust with Russia After Spy Standoff

German Foreign Minister Heiko Maas wants to resume dialogue with Russia and gradually improve ties after diplomatic expulsions over a nerve agent attack on a former Russian spy in England that Britain blames on Russia, he said on Sunday.

Conservative German Chancellor Angela Merkel and Maas have joined the United States and other European countries in standing with Britain in a major standoff over the attack on former double agent Sergei Skripal and his daughter.

Maas, a member of the Social Democrats (SPD) who are split on how tough to be on Moscow, told Bild am Sonntag much trust had been lost in the last few years due to Russia’s behavior.

“At the same time, we need Russia as a partner to settle regional conflicts, for disarmament and as an important pillar of multilateralism,” he was quoted as saying in the paper.

“We are therefore open for dialogue and are trying to rebuild trust bit by bit if Russia is ready.”

He also, however, defended the decision to expel diplomats, “to show solidarity with Britain but also as a signal of unity.”

In the last week, as part of mass expulsions on both sides, Germany expelled four Russian diplomats and Moscow has reciprocated with the same number, prompting talk of a crisis in relations between Russia and the West.

Some Social Democrats have urged the ‘grand coalition’ of their party and Merkel’s conservatives to ensure a new Cold War does not start, and business groups are also worried.

Germany relies on Russia for roughly a third of the gas it uses and, before Western states imposed sanctions on Russia over its role in the Ukraine crisis, Europe’s biggest economy exported about 38 billion euros of goods to Russia.

London accuses Moscow of being responsible for the first known use of a military-grade nerve agent on European soil since World War II and Germany has repeatedly called on Moscow to cooperate more with the investigations.

Read More

Medical Ethics: UK Uses Data from Doctors to Find Migrants

To track down people in Britain who may have broken immigration rules, the government is turning to a new and controversial source of information: doctors.

In letters made public last month, politicians sparred with immigration officials over a data-sharing agreement quietly signed in 2016 that gives the government access to personal information collected by the country’s family doctors. Medical details are excluded.

 

A parliamentary health committee condemned the situation as “unacceptable,” calling for the agreement to be suspended. But Britain’s immigration department has dismissed those concerns, arguing that such data sharing allows the U.K. to remove people “who might pose a danger to the public.”

Doctors who work with refugees and asylum-seekers have described it as a major breach of medical ethics, saying it isn’t up to physicians to enforce immigration rules.

 

“We understand the government has a job to do, but going into health records to get patient information is not OK,” said Lucy Jones, director of programs at Doctors of the World U.K. “The idea that any patient information is being shared with a government body immediately breaks their trust in a doctor-patient relationship.”

Several leading medical organizations, including the Royal College of General Practitioners, Public Health England and the General Medical Council, have all slammed the data-sharing deal, saying it could worsen the health of vulnerable people and drive disease outbreaks underground, hurting health care for all.

Dalia Omer, a refugee from Sudan who was granted asylum in the U.K. in February after nearly two years, sought medical help several times while awaiting the government’s decision. She said had she known about the data sharing arrangement, she would not have been as forthcoming.

 

“If I knew the doctors could share information with the Home Office, I would not tell them everything,” she said, referring to the British department that oversees immigration and security. She said she might even lie about certain details to protect herself.

 

Dr. Kitty Worthing, a London-based doctor with the group Docs Not Cops, said “the cornerstone of the doctor-patient relationship is confidentiality and this data-sharing is a direct breach of that.” She said when she’s advised people that their personal information could be shared with immigration officials “their reaction is always fear.”

Elsewhere in Europe, many countries have a strict firewall that stops information gathered by health services from being disclosed to other government agencies. Germany’s data protection office said regulations prohibit any blanket sharing of such information. In France, no data obtained by doctors is shared with the Interior Ministry.

 

Some health experts said it was critical that some types of health care are available to everyone in the U.K., regardless of their immigration status.

 

“With HIV treatment, it makes much more sense to treat everybody with HIV, because treatment lowers the level of virus in your blood so you can’t pass it on,” said Kat Smithson of the National AIDS Trust. “If people are not diagnosed because they’re not accessing health care, they’re not aware they’re living with HIV, which means they’re far more likely to pass it on to somebody else.”

The British government, however, says protecting its borders outweighs those concerns.

 

“We believe that the release of (patient) information is lawful and proportionate action in pursuit of the effective enforcement of the U.K.’s immigration policy,” wrote Caroline Noakes, the minister of state for immigration and James O’Shaughnessy, parliamentary undersecretary of state for health, responding to lawmaker’s concerns.

They cited the case of a Pakistani citizen who overstayed a visitor’s visa. After the Pakistani was refused residency in 2013, contact with the Home Office was broken off. Immigration officials sent a request to health services, which revealed a new address.

“The Home Office visited the address and arrested the individual, a convicted sex offender, who is now complying with the Home Office and will leave the U.K.,” Noakes and O’Shaughnessy wrote, describing patients’ non-medical data as being “at the lower end of the privacy spectrum.”

From last November to January, health officials agreed to nearly 1,300 requests for information. Of those, health officials found 501 cases where patients had a different address from the one in Home Office records.

Some Londoners said it was OK for immigration officials to get data from doctors under certain conditions.

“If the Home Office needs the information for a good reason, I guess it’s OK, but they should ask the people for permission,” said Farooq, outside an east London clinic that provides health care largely for migrants. He declined to give his last name because he was worried about the immigration status of his father, originally from Afghanistan.

 

Farooq said data sharing could make migrants nervous about getting medical attention.

“It could put people in a risky situation if they’re worried about their visa and they need to see a doctor,” he said.

Read More

Данилюк: легалізація грального бізнесу може принести близько 5 мільярдів гривень щороку

Легалізація грального бізнесу може збільшити надходження державного бюджету України на п’ять мільярдів гривень, заявив міністр фінансів України Олександр Данилюк в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», яке було оприлюднене 30 березня.

«За експертними оцінками, від легалізації всього грального бізнесу на соціальне забезпечення громадян, підтримку охорони здоров’я, спорту та культури держава може додатково отримувати близько п’яти мільярдів гривень щороку», – заявив Данилюк.

Згідно з державним бюджетом на 2018 рік, Україна очікує отримати 1,9 мільярда гривень надходжень від лотерейної діяльності.

В Україні діяльність закладів із азартними іграми заборонена від 2009 року.

Read More

Christians Celebrate Easter

Christians around the world Sunday are celebrating Easter —

the day they believe Jesus arose from the dead. It is the holiest day of the Christian calendar.

Easter is Christianity’s “moveable feast,” falling on a different date each year. Western Christian churches celebrate Easter on the first Sunday following the full moon after the vernal equinox.

Thousands of the faithful gathered in the Vatican’s Saint Peter’s Square to hear Pope Francis deliver the annual “Urbi et Orbi” — “to the city and to the world” — Easter address.

Easter marks the end of Holy Week, which is the week before Easter and includes Maundy Thursday, the day of Jesus’ last supper with his disciples. Holy Week also includes Good Friday, the day Jesus was crucified.

The Eastern Orthodox church celebrates Easter next Sunday, April 8.

The two Easters are usually weeks apart with the Western Christian church following the Gregorian calendar, while the Eastern Orthodox uses the older Julian calendar. Last year, however, Easter was celebrated on the same day in both traditions.

 

Read More

Порошенко заявив, що зустрінеться з Меркель 10 квітня

Президент України Петро Порошенко планує зустрітися з канцлером Німеччини Анґелою Меркель 10 квітня, повідомив його речник Святослав Цеголко у Twitter.

«Під час зустрічі з громадою Маріуполя президент проанонсував, що 10 квітня, одразу після Великодня, здійснить візит до Берліна для переговорів з канцлером Німеччини», – написав Цеголко.

В Адміністрації президента уточнили, що Порошенко планує обговорити питання запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі.

Ця зустріч має стати першою після того, як Меркель склала присягу канцлера Німеччини на четвертий термін.

Меркель виступає за деокупацію Кримського півострова, який Росія анексувала у 2014 році, і врегулювання конфлікту на Донбасі.

Read More

ДСНС перевіряє культові споруди на пожежну безпеку перед Великоднем

Державна служба України з надзвичайних ситуацій перевіряє культові споруди на пожежну безпеку перед Великоднем, повідомила прес-служба відомства.

У ДСНС розповіли, що впродовж цього тижня фахівці відвідали культові споруди Луганської, Волинської, Харківської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької, Херсонської та Житомирської областей.

«Під час рейдів співробітники служби порятунку звертають особливу увагу на наявність у будівлях вогнегасників, шляхів евакуації прихожан, протипожежного водопостачання та сигналізації, знаків пожежної безпеки, стан утримання електрогосподарства та приладів опалення», – заявили в ДСНС.

Цього року християни західного обряду святкують Великдень 1 квітня, а християни східного обряду – 8-го.

Read More