В ОБСЄ повторили заклик до Росії звільнити Сущенка на другі роковини його затримання

В Організації з безпеки і співпраці в Європі повторили заклик до влади Росію звільнити українського журналіста Романа Сущенка з нагоди других роковин від його затримання.

«Журналісти в регіоні ОБСЄ повинні мати можливість працювати без страху перед залякуваннями чи ув’язненням. 12-річний вирок Сущенкові неймовірно суворий, і я сподіваюся, що він буде скасований за апеляцією», – заявив представник ОБСЄ у справах свободи преси Арлем Дезір.

Раніше він уже кілька разів порушував питання про Сущенка, зокрема в перебігу візитів до Києва і Москви 2017 року, нагадали в ОБСЄ.

30 вересня минає два роки відтоді, як Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником і збирав відомості про російське військо. За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило твердження, ніби Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України. Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту Сущенка і залишив вирок чинним. Захист журналіста планує звернутися до Європейського суду з прав людини.

30 вересня на підтримку Романа Сущенка виступають дипломати й політики України й інших країн, у низці міст світу відбуваються акції з вимогами звільнити Сущенка, а також інших українських політв’язнів, яких незаконно, як вважають правозахисники, утримує Росія.

читати

Nobel Prizes Still Struggle with Wide Gender Disparity

Nobel Prizes are the most prestigious awards on the planet but the aura of this year’s announcements has been dulled by questions over why so few women have entered the pantheon, particularly in the sciences.

The march of Nobel announcements begins Monday with the physiology/medicine prize.

Since the first prizes were awarded in 1901, 892 individuals have received one, but just 48 of them have been women. Thirty of those women won either the literature or peace prize, highlighting the wide gender gap in the laureates for physics, chemistry and physiology/medicine. In addition, only one woman has won for the economics prize, which is not technically a Nobel but is associated with the prizes.

Some of the disparity likely can be attributed to underlying structural reasons, such as the low representation of women in high-level science. The American Institute of Physics, for example, says in 2014, only 10 percent of full physics professorships were held by women.

But critics suggest that gender bias pervades the process of nominations, which come largely from tenured professors.

“The problem is the whole nomination process, you have these tenured professors who feel like they are untouchable. They can get away with everything from sexual harassment to micro-aggressions like assuming the woman in the room will take the notes, or be leaving soon to have babies,” said Anne-Marie Imafidon, the head of Stemettes, a British group that encourages girls and young women to pursue careers in science, technology, engineering and mathematics.

“It’s little wonder that these people aren’t putting women forward for nominations. We need to be better at telling the stories of the women in science who are doing good things and actually getting recognition,” she said.

Powerful men taking credit for the ideas and elbow grease of their female colleagues was turned on its head in 1903 when Pierre Curie made it clear he would not accept the physics prize unless his wife and fellow researcher Marie Curie was jointly honored. She was the first female winner of any Nobel prize, but only one other woman has won the physics prize since then.

More than 70 years later, Jocelyn Bell, a post-graduate student at Cambridge, was overlooked for the physics prize despite her crucial contribution to the discovery of pulsars. Her supervisor, Antony Hewish, took all of the Nobel credit.

Brian Keating, a physics professor at the University of California San Diego and author of the book “Losing the Nobel Prize: A Story of Cosmology, Ambition, and the Perils of Science’s Highest Honor,” says the Nobel Foundation should lift its restrictions on re-awarding for a breakthrough if an individual has been overlooked. He also says posthumous awards also should be considered and there should be no restriction on the number of individuals who can share a prize. Today the limit is three people for one prize.

“These measures would go a long way to addressing the injustice that so few of the brilliant women who have contributed so much to science through the years have been overlooked,” he said.

Keating fears that simply accepting the disparity as structural will seriously harm the prestige of all the Nobel prizes.

“I think with the Hollywood (hash)MeToo movement, it has already happened in the film prizes. It has happened with the literature prize. There is no fundamental law of nature that the Nobel science prizes will continue to be seen as the highest accolade,” he said.

This year’s absence of a Nobel Literature prize, which has been won by 14 women, puts an even sharper focus on the gender gap in science prizes.

The Swedish Academy, which awards the literature prize, said it would not pick a winner this year after sex abuse allegations and financial crimes scandals rocked the secretive panel, sharply dividing its 18 members, who are appointed for life. Seven members quit or distanced themselves from academy. Its permanent secretary, Anders Olsson, said the academy wanted “to commit time to recovering public confidence.”

The academy plans to award both the 2018 prize and the 2019 prize next year _ but even that is not guaranteed. The head of the Nobel Foundation, Lars Heikensten, was quoted Friday as warning that if the Swedish Academy does not resolve its tarnished image another group could be chosen to select the literature prize every year.

Stung by criticism about the diversity gap between former prize winners, the Nobel Foundation has asked that the science awarding panels for 2019 ask nominators to consider their own biases in the thousands of letters they send to solicit Nobel nominations.

“I am eager to see more nominations for women so they can be considered,” said Goran Hansson, secretary-general of the Royal Swedish Academy of Sciences and vice chairman of the Nobel Foundation. “We have written to nominators asking them to make sure they do not miss women or people of other ethnicities or nationalities in their nominations. We hope this will make a difference for 2019.”

It’s not the first time that Nobel officials have sought diversity. In his 1895 will, prize founder Alfred Nobel wrote: “It is my express wish that in the awarding of the prizes no consideration shall be given to national affiliations of any kind, so that the most worthy shall receive the prize, whether he be Scandinavian or not.”

Even so, the prizes remained overwhelmingly white and male for most of their existence.

For the first 70 years, the peace prize skewed heavily toward Western white men, with just two of the 59 prizes awarded to individuals or institutions based outside Europe or North America. Only three of the winners in that period were female.

The 1973 peace prize shared by North Vietnam’s Le Duc Tho and American Henry Kissinger widened the horizons _ since then more than half the Nobel Peace prizes have gone to African or Asian individuals or institutions.

Since 2000, six women have won the peace prize.

After the medicine prize on Monday, the Royal Swedish Academy of Sciences will announce the Nobel in physics on Tuesday and in chemistry on Wednesday, while the Nobel Peace Prize will be awarded Friday by the Norwegian Nobel Committee. On Oct. 8, Sweden’s Central Bank announces the winner of the economics prize, given in honor of Alfred Nobel.

читати

Посол України у Франції про Сущенка: ми побачили найцинічніші прояви «правосуддя» Росії

Посол України у Франції Олег Шамшур із нагоди других роковин ув’язнення в Росії кореспондента агентства «Укрінформ» у Франції Романа Сущенка заявив, що за ці два роки незаконного затримання українського журналіста світ став свідком «найбільш цинічних проявів російського псевдоправосуддя, яке не зважає ні на норми міжнародного права, ні на заклики світової спільноти».

Посол в інтерв’ю агентству «Укрінформ» висловив переконання, що причиною ув’язнення Сущенка була його професійна діяльність.

«Ми пам’ятаємо Романа як професійного журналіста, який тут, у Франції, висвітлював різноманітні теми, у тому числі найгостріші. За ці два роки могло бути написано не менше гострих репортажів, аналітичних матеріалів, але у Кремлі знайшли спосіб примусити журналіста замовкнути – зробили з нього «шпигуна», без доказів та за зачиненими дверима присудили 12 років суворого режиму. Але правду не сховаєш – нині весь світ знає про незаконні дії Росії», – наголосив керівник українського диппредставництва у Парижі.

Шамшур також нагадав про інших політв’язнів Кремля та подякував французьким митцям за підтримку й акцію, яка нині триває під стінами посольства Росії в Парижі.

«Сьогодні хочу згадати про всіх українських політичних бранців – у кремлівських в’язницях їх перебуває близько 70. Олег Сенцов та Володимир Балух на межі життя (і смерті) продовжують голодування. Разом із українськими політв’язнями у Парижі оголосили голодування французькі митці та інтелектуали, які під стінами російського посольства привертають увагу до беззаконня та жорстокості путінського режиму. Вимагаємо звільнення Романа Сущенка, Олега Сенцова та всіх політичних бранців Кремля», – наголосив посол.

30 вересня минає два роки відтоді, як Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником і збирав відомості про російське військо. За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило твердження, ніби Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України. Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

Цього дня на підтримку Романа Сущенка виступають дипломати й політики України й інших країн, у низці міст світу відбуваються акції з вимогами звільнити Сущенка, а також інших українських політв’язнів, яких незаконно, як вважають правозахисники, утримує Росія.

читати

В посольстві України в США нагадали про другу річницю ув’язнення Сущенка

30 вересня виповнюється два роки з моменту ув’язнення українського журналіста Романа Сущенка, нагадують в посольстві України у Сполучених Штатах.

Його затримання в дипломатичному відомстві назвали порушення міжнародного права та засадничих прав людини з боку російської Федеральної служби безпеки, а подальший обвинувальний вирок Московського суду – протизаконним.

«Ми закликаємо офіційних представників США, міжнародні правозахисні організації та широку журналістську спільноту вжити всіх можливих заходів, щоб домогтися звільнення і повернення до України Романа Сущенка, а також решти українських політв’язнів, яких незаконно утримують у Росії», – заявили в посольстві.

Верховний суд Росії 12 вересня розглянув апеляцію захисту Сущенка і визнав законним його вирок. У червні Московський міський суд засудив українського журналіста до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.

Захисник Сущенка Марк Фейгін у відповідь на питання Радіо Свобода заявив, що на даний час готує скаргу до Європейського суду з прав людини. Також Фейгін повідомив, що Сущенко готовий написати прохання про помилування.

Читайте також: «Вирок Сущенку не змінили. Боротьба за звільнення із в’язниці Росії триває​»

Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії 30 вересня 2016 року. Про його місце перебування стало відомо лише 2 жовтня.

Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником. ФСБ Росії стверджує, що Сущенко збирав відомості про російське військо.

За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило інформацію про те, що Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України.

Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

читати

Macedonians Vote in Name-Change Referendum

Macedonians voted Sunday whether to change the name of their country – a move that could pave the way for it to join NATO and the European Union.

Following a deal with neighboring Greece after decades of dispute, Macedonians voted on whether to change the country’s name to North Macedonia.

Nationalists, including Macedonian President Gjorge Ivanov, urged a boycott of the vote Sunday, resulting in low voter turnout.  Macedonia’s electoral commission said two days ago the referendum results would be declared invalid if less than 50 percent of the eligible voting population went to the polls.

Even if the referendum vote passed and turnout exceeded 50 percent, Macedonia’s Parliament would have to pass the name change with a two thirds majority to amend the constitution. 

Athens has argued that the name “Macedonia”  belongs exclusively to its northern province of Macedonia and using the name implies Skopje’s intentions to claim the Greek province.

Greece has for years pressured Skopje into renouncing the country’s name, forcing it to use the more formal moniker Former Yugoslav Republic of Macedonia in the United Nations.   Greece has consistently blocked its smaller neighbor from gaining membership in NATO and the EU as long it retains its name.

President Ivanov said giving into Athens’ demand would be a “flagrant violation of sovereignty.”  

He steadfastly refused to back the deal reached between Macedonian Prime Minister Zoran Zaev and his Greek counterpart Alexis Tsipras that puts the name change to a vote.

“This referendum could lead us to become a subordinate state, dependent on another country,” Ivanov said.  “We will become a state in name only, not in substance.”

читати

Маск йде з посади голови правління Tesla через позов Комісії з цінних паперів і бірж

Голова правління компанії з виробництва електромобілів Tesla Ілон Маск погодився піти зі своєї посади та заплатити 20 мільйонів доларів штрафу. Такі умови угоди, яку він уклав 29 вересня із Комісією з цінних паперів і бірж Сполучених Штатів, повідомляють західні ЗМІ.

Маск зберігає за собою місце в правлінні заснованої ним компанії, проте зобов’язався не претендувати на посаду голови правління та не приймати таких пропозицій протягом трьох років. Він також залишається генеральним директором – відповідатиме за стратегічні рішення, однак буде підзвітним правлінню.

Такими виявились для Маска наслідки позову Комісії через його дописи в соцмережі Twitter, в яких він допустив перетворення компанії з публічної в приватну при вартості її акцій в 420 доларів за штуку.

Регулятор побачив у цій заяві ознаки шахрайства. Співголова виконавчого відділу комісії Стефані Авакан заявила, що слова Маска ввели в оману інвесторів.

Окрім штрафу в 20 мільйонів доларів від самого Маска, таку ж суму має сплатити і компанія Tesla.

Сам Маск назвав позов «необґрунтованим». За умовами угоди, він не повинен погоджуватись із обвинуваченнями комісії або оскаржувати їх.

З іншого боку, хоча Маск і лишиться директором компанії, Tesla погодилася призначити двох незалежних членів правління, запровадити новий незалежний комітет директорів та встановити додатковий контроль над комунікаціями Маска, заявляють в Комісії з цінних паперів.

Це може означати, що Маск більше не зможе без погодження з правлінням робити гучні заяви щодо своєї компанії.

Наразі невідомо, хто стане головою правління Tesla. Маск має залишити цю посаду протягом 45 днів, починаючи з 29 вересня.

читати

Croatian Vintner Ages Wines in Amphoras on Adriatic Sea Floor

Traditional two-handled ceramic jars known as amphoras were used extensively in ancient Greece to store and transport a variety of products, especially wine. These days they are more likely to be found in shipwrecks than in stores. But wine-filled amphoras are once again being found on the sea floor, not from sunken ships, but deliberately placed there by a special Eastern European winery. Faith Lapidus explains.

читати

Tension Flares in Kosovo Over Possible Land Swap With Serbia

Tension flared in a familiar section of the Balkans as thousands of people marched Saturday in Kosovo’s capital against a possible territory swap with former war foe Serbia, while the Serbian government put its troops on alert after special police were deployed to Kosovo’s Serb-dominated north.

Serbia reacted after Kosovo’s special police moved into an area around the Kosovo side of the strategic Gazivode Lake, said Marko Djuric, director of Serbia’s Office for Kosovo and Metohija.

Kosovar President Hashim Thaci visited the area near Serbia’s border Saturday, a move that temporarily redirected attention away from the large opposition protest in Pristina. A security unit was dispatched to the area for the president’s stop, Kosovo police said.

Serbia’s Djuric said special troops must not be deployed unannounced to northern Kosovo, where the country’s ethnic Serbian minority population is concentrated. Serbian media said Belgrade had complained to NATO Secretary-General Jens Stoltenberg.

President Aleksandar Vucic, an ally of Russia in the Balkans, warned at a news conference later on Saturday that Serbia would not allow any violence against the Serb minority in Kosovo.

No ‘great global conflicts’

Asked if he would seek Russia’s help as Syrian President Bashar al-Assad did, Vucic responded he would seek advice but not military help from President Vladimir Putin during an upcoming visit to Moscow.

“I would not like to see great global conflicts take part on our territory,” said Vucic.

Serbia does not recognize Kosovo’s 2008 declaration of independence, but their governments have been in European Union-mediated negotiations for seven years. The two sides have been told they must normalize relations as a precondition to EU membership.

Thaci has said a “border correction” could be part of the discussions. Some Serbian officials have suggested an exchange of territories could help end the dispute.

One idea that has been floated by politicians in both countries involves exchanging predominantly ethnic Albanian Presevo Valley in southern Serbia with Kosovo’s Serb-populated north.

However, the idea has faced opposition from Germany and other EU nations, which have said they fear a Kosovo-Serbia trade could trigger demands for territory revisions in other parts of the volatile Balkans.

Thousands of supporters of Kosovo’s opposition Self-Determination Party marched peacefully through the capital, Pristina, on Saturday to protest any potential change of borders. The protesters held national Albanian flags.

‘Grandiose protest’

Opposition leader Albin Kurti said he considered Thaci a collaborator with Serbia and called for fresh elections.

“Such a grandiose protest is our response to the deals from Thaci and Vucic,” Kurti said.

Thaci has rejected both border revisions based on ethnicity and a possible land trade. But he has not clarified how Serbia could be persuaded to give away the Presevo Valley without something in exchange.

Three weeks ago, Serbian leader Vucic visited the lake in northern Kosovo that Thaci traveled to Saturday.

NATO-led peacekeepers in Kosovo, a force known as KFOR, called for calm and restraint. They said they would continue monitoring the situation along the Serbia-Kosovo border with ground patrols and helicopters.

Thaci’s office issued a statement acknowledging his visit to a border crossing and the lake.

“During the weekends the head of state usually goes to Kosovo’s beauties,” the statement said.

The governments in both Pristina and Belgrade have said they hope the EU-mediated talks will result in a legally binding agreement.

“Talks [with Serbia] that continue will be on peace and stability,” Thaci said Saturday.

читати

Catalan Separatists, Police Clash as Tension Rises

Catalan separatists clashed with police Saturday in downtown Barcelona, with two arrests being made, as tensions increased before the anniversary of the Spanish region’s illegal referendum on secession that ended in violent raids by security forces.

Separatists tossed and sprayed colored powder at the local police, filling the air in a thick rainbow cloud and covering anti-riot shields, police vans and the pavement on a downtown boulevard in a panoply of bright colors. Some protesters also threw eggs and other projectiles and engaged with the police line, which used baton strikes to keep them back.

The clashes erupted after local Catalan police intervened to form a barrier when a separatist threw purple paint on a man who was part of another march of people in support of Spanish police demanding a pay raise. Officers used batons to push back the oncoming separatists and keep apart the opposing groups.

The Catalan police told The Associated Press that both people were arrested on charges of aggressions against police officers.

There were more confrontations between separatists and local police as the separatists tried to invade Barcelona’s main city square where 3,000 people supporting Spanish police had ended their march.

Furious shouts

Separatists shouted “Get out of here, fascists!” and cried for `”Independence!” at the Spanish police supporters, who responded by shouting “We will be victorious!” and “Our cause is just!”

Barcelona Mayor Ada Colau issued a plea for peace when the first scuffles broke out.

“I make a call for calm,” Colau told Catalunya Radio. “This city has always defended that everyone can exercise their rights to free speech.”

The pro-police march had originally planned to end in another square that’s home to the regional and municipal government seats, but 6,000 separatists, according to local police, gathered in the square to force regional authorities to alter the march’s route.

The police march was organized by the police association JUSAPOL, which wants Spain’s two nationwide police forces, the national police and Civil Guard, to be paid as much as Catalonia’s regional police.

JUSAPOL holds marches in cities across Spain, but Saturday’s march in Barcelona came two days before Catalonia’s separatists plan to remember last year’s referendum on secession that the regional government held despite its prohibition by the nation’s top court.

That Oct. 1 referendum was marred when national police and Civil Guard officers clashed with voters, injuring hundreds.

JUSAPOL spokesman Antonio Vazquez told Catalan television TV3 that while the march’s goal was to demand better salaries, they also wanted to support the national police and Civil Guard officers who had been ordered to dismantle last year’s referendum.

“The national police and Civil Guard agents who acted last year were doing their duty and now they are under pressure and we have to support them,” Vazquez said.

Rallying call

Last year’s police operation that failed to stop the referendum has become a rallying call for Catalonia’s separatists, who argue that it was evidence of Spain’s mistreatment of the wealthy region that enjoys an ample degree of self-rule.

Pro-secession lawmaker Vidal Aragones of the extreme left CUP party called the police march an “insult to the Catalan people.”

“It is not acceptable,” Aragones said. “They have come here to remember the violence that they employed.”

Two weeks ago, police had to intervene to keep apart two separate rallies by Catalan separatists and Spanish unionists in Barcelona, the region’s capital.

Catalonia’s separatist-led government is asking Spain’s central authorities to authorize a binding vote on secession.

Polls and recent elections show that the region’s 7.5 million residents are roughly equally divided by the secession question.

читати

Геращенко: Олег Сенцов – в’язень концтабору

«Жахом» назвала поширену російськими тюремниками фотографію українського в’язня Олега Сенцова перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко.

«Це в’язень концтабору», – написала Геращенко у Facebook 29 вересня.

«Російська генеральша на посаді омбудсвумен (Геращенко вказує на уповноважену президента Росії з прав людини Тетяну Москалькову – ред.) продовжує талдичити про «задовільний стан здоров’я». Попри тиск і вимоги України, президента Порошенка, всього світу Путін продовжує знущатися з Олега та інших українців – Балуха, Сущенка, кримських татар, заручників в окупованих Донецьку і Луганську. Жодна наша ініціатива і пропозиція – по передачі росіян і бойовиків в обмін на звільнення українців з тюрем РФ і окупованих територій, не буда почута, підтримана», – вказала Геращенко.

Управління федеральної служби виконання покарань Росії у Ямало-Ненецькому автономному окрузі 29 вересня оприлюднило фото засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, який 139 днів голодує в російській колонії.

Як випливає з повідомлення тюремників, фото зроблене під час «планового обстеження», на яке Сенцова вивозили з колонії в міську лікарню Лабитнангі 28 вересня.

Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він голодує в російській колонії з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, утримуваних у Росії.

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Олега Сенцова висунули на премію імені Сахарова «За свободу думки». Крім того, є ініціативи з висування його кандидатури на Нобелівську премію миру.

читати

Петиція про припинення діяльності «112 Україна» та NewsOne набрала 25 тисяч підписів

Петиція з вимогою «припинити антиукраїнську діяльність телеканалів «112 Україна» та NewsOne» набрала на сайті парламенту необхідні для розгляду підписів

читати

МВС збільшує присутність в Азовському морі через Росію – Аваков

Підрозділи Міністерства внутрішніх справ України збільшують свою присутність в акваторії Азовського моря через дії Росії, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.

Як повідомляє прес-служба МВС, він сказав про це 29 вересня, під час відкриття частини водолазних пошуково-рятувальних робіт акваторії Азовського моря Держслужби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.

«Російська Федерація, окупувавши Крим і частину Донбасу, продовжує наступати на наш суверенітет. У тому числі, в межах акваторії Азовського моря. Саме тому ми збільшуємо присутність підрозділів МВС, а саме компоненти Держслужби з надзвичайних ситуацій і Держприкордонслужби. Для нас принципово важлива безпека узбережжя Азовського моря, нашого судноплавства. Ми не будемо потурати агресивним побажанням країни-окупанта», – сказав міністр.

За його словами, підрозділ укомплектований чотирма плавзасобами. Всього там працюватиме 54 особи. Одне з основних завдань частини – гуманітарне розмінування водних об’єктів і порятунок громадян.

Голова Держслужби з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін нагадав, що у 2014 році донецький гарнізон ДСНС втратив 80% техніки і понад 50% інфраструктури.

На початку вересня Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення посилити військово-морську присутність в Азовському морі.

Читайте також: «Криза на Азовському морі: Росія продовжує блокувати українські порти»

Азовське море стало останнім часом місцем численних провокацій із боку російських силовиків, у першу чергу прикордонників, які, користуючись формулюваннями українсько-російської угоди про статус цього моря 2003 року, перепиняють для тривалих перевірок судна, що прямують до українських портів чи з них.

 

читати