01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

В ОБСЄ повторили заклик до Росії звільнити Сущенка на другі роковини його затримання

В Організації з безпеки і співпраці в Європі повторили заклик до влади Росію звільнити українського журналіста Романа Сущенка з нагоди других роковин від його затримання.

«Журналісти в регіоні ОБСЄ повинні мати можливість працювати без страху перед залякуваннями чи ув’язненням. 12-річний вирок Сущенкові неймовірно суворий, і я сподіваюся, що він буде скасований за апеляцією», – заявив представник ОБСЄ у справах свободи преси Арлем Дезір.

Раніше він уже кілька разів порушував питання про Сущенка, зокрема в перебігу візитів до Києва і Москви 2017 року, нагадали в ОБСЄ.

30 вересня минає два роки відтоді, як Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником і збирав відомості про російське військо. За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило твердження, ніби Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України. Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту Сущенка і залишив вирок чинним. Захист журналіста планує звернутися до Європейського суду з прав людини.

30 вересня на підтримку Романа Сущенка виступають дипломати й політики України й інших країн, у низці міст світу відбуваються акції з вимогами звільнити Сущенка, а також інших українських політв’язнів, яких незаконно, як вважають правозахисники, утримує Росія.

читати

Nobel Prizes Still Struggle with Wide Gender Disparity

Nobel Prizes are the most prestigious awards on the planet but the aura of this year’s announcements has been dulled by questions over why so few women have entered the pantheon, particularly in the sciences.

The march of Nobel announcements begins Monday with the physiology/medicine prize.

Since the first prizes were awarded in 1901, 892 individuals have received one, but just 48 of them have been women. Thirty of those women won either the literature or peace prize, highlighting the wide gender gap in the laureates for physics, chemistry and physiology/medicine. In addition, only one woman has won for the economics prize, which is not technically a Nobel but is associated with the prizes.

Some of the disparity likely can be attributed to underlying structural reasons, such as the low representation of women in high-level science. The American Institute of Physics, for example, says in 2014, only 10 percent of full physics professorships were held by women.

But critics suggest that gender bias pervades the process of nominations, which come largely from tenured professors.

“The problem is the whole nomination process, you have these tenured professors who feel like they are untouchable. They can get away with everything from sexual harassment to micro-aggressions like assuming the woman in the room will take the notes, or be leaving soon to have babies,” said Anne-Marie Imafidon, the head of Stemettes, a British group that encourages girls and young women to pursue careers in science, technology, engineering and mathematics.

“It’s little wonder that these people aren’t putting women forward for nominations. We need to be better at telling the stories of the women in science who are doing good things and actually getting recognition,” she said.

Powerful men taking credit for the ideas and elbow grease of their female colleagues was turned on its head in 1903 when Pierre Curie made it clear he would not accept the physics prize unless his wife and fellow researcher Marie Curie was jointly honored. She was the first female winner of any Nobel prize, but only one other woman has won the physics prize since then.

More than 70 years later, Jocelyn Bell, a post-graduate student at Cambridge, was overlooked for the physics prize despite her crucial contribution to the discovery of pulsars. Her supervisor, Antony Hewish, took all of the Nobel credit.

Brian Keating, a physics professor at the University of California San Diego and author of the book “Losing the Nobel Prize: A Story of Cosmology, Ambition, and the Perils of Science’s Highest Honor,” says the Nobel Foundation should lift its restrictions on re-awarding for a breakthrough if an individual has been overlooked. He also says posthumous awards also should be considered and there should be no restriction on the number of individuals who can share a prize. Today the limit is three people for one prize.

“These measures would go a long way to addressing the injustice that so few of the brilliant women who have contributed so much to science through the years have been overlooked,” he said.

Keating fears that simply accepting the disparity as structural will seriously harm the prestige of all the Nobel prizes.

“I think with the Hollywood (hash)MeToo movement, it has already happened in the film prizes. It has happened with the literature prize. There is no fundamental law of nature that the Nobel science prizes will continue to be seen as the highest accolade,” he said.

This year’s absence of a Nobel Literature prize, which has been won by 14 women, puts an even sharper focus on the gender gap in science prizes.

The Swedish Academy, which awards the literature prize, said it would not pick a winner this year after sex abuse allegations and financial crimes scandals rocked the secretive panel, sharply dividing its 18 members, who are appointed for life. Seven members quit or distanced themselves from academy. Its permanent secretary, Anders Olsson, said the academy wanted “to commit time to recovering public confidence.”

The academy plans to award both the 2018 prize and the 2019 prize next year _ but even that is not guaranteed. The head of the Nobel Foundation, Lars Heikensten, was quoted Friday as warning that if the Swedish Academy does not resolve its tarnished image another group could be chosen to select the literature prize every year.

Stung by criticism about the diversity gap between former prize winners, the Nobel Foundation has asked that the science awarding panels for 2019 ask nominators to consider their own biases in the thousands of letters they send to solicit Nobel nominations.

“I am eager to see more nominations for women so they can be considered,” said Goran Hansson, secretary-general of the Royal Swedish Academy of Sciences and vice chairman of the Nobel Foundation. “We have written to nominators asking them to make sure they do not miss women or people of other ethnicities or nationalities in their nominations. We hope this will make a difference for 2019.”

It’s not the first time that Nobel officials have sought diversity. In his 1895 will, prize founder Alfred Nobel wrote: “It is my express wish that in the awarding of the prizes no consideration shall be given to national affiliations of any kind, so that the most worthy shall receive the prize, whether he be Scandinavian or not.”

Even so, the prizes remained overwhelmingly white and male for most of their existence.

For the first 70 years, the peace prize skewed heavily toward Western white men, with just two of the 59 prizes awarded to individuals or institutions based outside Europe or North America. Only three of the winners in that period were female.

The 1973 peace prize shared by North Vietnam’s Le Duc Tho and American Henry Kissinger widened the horizons _ since then more than half the Nobel Peace prizes have gone to African or Asian individuals or institutions.

Since 2000, six women have won the peace prize.

After the medicine prize on Monday, the Royal Swedish Academy of Sciences will announce the Nobel in physics on Tuesday and in chemistry on Wednesday, while the Nobel Peace Prize will be awarded Friday by the Norwegian Nobel Committee. On Oct. 8, Sweden’s Central Bank announces the winner of the economics prize, given in honor of Alfred Nobel.

читати

Посол України у Франції про Сущенка: ми побачили найцинічніші прояви «правосуддя» Росії

Посол України у Франції Олег Шамшур із нагоди других роковин ув’язнення в Росії кореспондента агентства «Укрінформ» у Франції Романа Сущенка заявив, що за ці два роки незаконного затримання українського журналіста світ став свідком «найбільш цинічних проявів російського псевдоправосуддя, яке не зважає ні на норми міжнародного права, ні на заклики світової спільноти».

Посол в інтерв’ю агентству «Укрінформ» висловив переконання, що причиною ув’язнення Сущенка була його професійна діяльність.

«Ми пам’ятаємо Романа як професійного журналіста, який тут, у Франції, висвітлював різноманітні теми, у тому числі найгостріші. За ці два роки могло бути написано не менше гострих репортажів, аналітичних матеріалів, але у Кремлі знайшли спосіб примусити журналіста замовкнути – зробили з нього «шпигуна», без доказів та за зачиненими дверима присудили 12 років суворого режиму. Але правду не сховаєш – нині весь світ знає про незаконні дії Росії», – наголосив керівник українського диппредставництва у Парижі.

Шамшур також нагадав про інших політв’язнів Кремля та подякував французьким митцям за підтримку й акцію, яка нині триває під стінами посольства Росії в Парижі.

«Сьогодні хочу згадати про всіх українських політичних бранців – у кремлівських в’язницях їх перебуває близько 70. Олег Сенцов та Володимир Балух на межі життя (і смерті) продовжують голодування. Разом із українськими політв’язнями у Парижі оголосили голодування французькі митці та інтелектуали, які під стінами російського посольства привертають увагу до беззаконня та жорстокості путінського режиму. Вимагаємо звільнення Романа Сущенка, Олега Сенцова та всіх політичних бранців Кремля», – наголосив посол.

30 вересня минає два роки відтоді, як Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником і збирав відомості про російське військо. За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило твердження, ніби Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України. Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

Цього дня на підтримку Романа Сущенка виступають дипломати й політики України й інших країн, у низці міст світу відбуваються акції з вимогами звільнити Сущенка, а також інших українських політв’язнів, яких незаконно, як вважають правозахисники, утримує Росія.

читати

В посольстві України в США нагадали про другу річницю ув’язнення Сущенка

30 вересня виповнюється два роки з моменту ув’язнення українського журналіста Романа Сущенка, нагадують в посольстві України у Сполучених Штатах.

Його затримання в дипломатичному відомстві назвали порушення міжнародного права та засадничих прав людини з боку російської Федеральної служби безпеки, а подальший обвинувальний вирок Московського суду – протизаконним.

«Ми закликаємо офіційних представників США, міжнародні правозахисні організації та широку журналістську спільноту вжити всіх можливих заходів, щоб домогтися звільнення і повернення до України Романа Сущенка, а також решти українських політв’язнів, яких незаконно утримують у Росії», – заявили в посольстві.

Верховний суд Росії 12 вересня розглянув апеляцію захисту Сущенка і визнав законним його вирок. У червні Московський міський суд засудив українського журналіста до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.

Захисник Сущенка Марк Фейгін у відповідь на питання Радіо Свобода заявив, що на даний час готує скаргу до Європейського суду з прав людини. Також Фейгін повідомив, що Сущенко готовий написати прохання про помилування.

Читайте також: «Вирок Сущенку не змінили. Боротьба за звільнення із в’язниці Росії триває​»

Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії 30 вересня 2016 року. Про його місце перебування стало відомо лише 2 жовтня.

Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником. ФСБ Росії стверджує, що Сущенко збирав відомості про російське військо.

За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило інформацію про те, що Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України.

Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

читати

Macedonians Vote in Name-Change Referendum

Macedonians voted Sunday whether to change the name of their country – a move that could pave the way for it to join NATO and the European Union.

Following a deal with neighboring Greece after decades of dispute, Macedonians voted on whether to change the country’s name to North Macedonia.

Nationalists, including Macedonian President Gjorge Ivanov, urged a boycott of the vote Sunday, resulting in low voter turnout.  Macedonia’s electoral commission said two days ago the referendum results would be declared invalid if less than 50 percent of the eligible voting population went to the polls.

Even if the referendum vote passed and turnout exceeded 50 percent, Macedonia’s Parliament would have to pass the name change with a two thirds majority to amend the constitution. 

Athens has argued that the name “Macedonia”  belongs exclusively to its northern province of Macedonia and using the name implies Skopje’s intentions to claim the Greek province.

Greece has for years pressured Skopje into renouncing the country’s name, forcing it to use the more formal moniker Former Yugoslav Republic of Macedonia in the United Nations.   Greece has consistently blocked its smaller neighbor from gaining membership in NATO and the EU as long it retains its name.

President Ivanov said giving into Athens’ demand would be a “flagrant violation of sovereignty.”  

He steadfastly refused to back the deal reached between Macedonian Prime Minister Zoran Zaev and his Greek counterpart Alexis Tsipras that puts the name change to a vote.

“This referendum could lead us to become a subordinate state, dependent on another country,” Ivanov said.  “We will become a state in name only, not in substance.”

читати

Маск йде з посади голови правління Tesla через позов Комісії з цінних паперів і бірж

Голова правління компанії з виробництва електромобілів Tesla Ілон Маск погодився піти зі своєї посади та заплатити 20 мільйонів доларів штрафу. Такі умови угоди, яку він уклав 29 вересня із Комісією з цінних паперів і бірж Сполучених Штатів, повідомляють західні ЗМІ.

Маск зберігає за собою місце в правлінні заснованої ним компанії, проте зобов’язався не претендувати на посаду голови правління та не приймати таких пропозицій протягом трьох років. Він також залишається генеральним директором – відповідатиме за стратегічні рішення, однак буде підзвітним правлінню.

Такими виявились для Маска наслідки позову Комісії через його дописи в соцмережі Twitter, в яких він допустив перетворення компанії з публічної в приватну при вартості її акцій в 420 доларів за штуку.

Регулятор побачив у цій заяві ознаки шахрайства. Співголова виконавчого відділу комісії Стефані Авакан заявила, що слова Маска ввели в оману інвесторів.

Окрім штрафу в 20 мільйонів доларів від самого Маска, таку ж суму має сплатити і компанія Tesla.

Сам Маск назвав позов «необґрунтованим». За умовами угоди, він не повинен погоджуватись із обвинуваченнями комісії або оскаржувати їх.

З іншого боку, хоча Маск і лишиться директором компанії, Tesla погодилася призначити двох незалежних членів правління, запровадити новий незалежний комітет директорів та встановити додатковий контроль над комунікаціями Маска, заявляють в Комісії з цінних паперів.

Це може означати, що Маск більше не зможе без погодження з правлінням робити гучні заяви щодо своєї компанії.

Наразі невідомо, хто стане головою правління Tesla. Маск має залишити цю посаду протягом 45 днів, починаючи з 29 вересня.

читати

Croatian Vintner Ages Wines in Amphoras on Adriatic Sea Floor

Traditional two-handled ceramic jars known as amphoras were used extensively in ancient Greece to store and transport a variety of products, especially wine. These days they are more likely to be found in shipwrecks than in stores. But wine-filled amphoras are once again being found on the sea floor, not from sunken ships, but deliberately placed there by a special Eastern European winery. Faith Lapidus explains.

читати

Tension Flares in Kosovo Over Possible Land Swap With Serbia

Tension flared in a familiar section of the Balkans as thousands of people marched Saturday in Kosovo’s capital against a possible territory swap with former war foe Serbia, while the Serbian government put its troops on alert after special police were deployed to Kosovo’s Serb-dominated north.

Serbia reacted after Kosovo’s special police moved into an area around the Kosovo side of the strategic Gazivode Lake, said Marko Djuric, director of Serbia’s Office for Kosovo and Metohija.

Kosovar President Hashim Thaci visited the area near Serbia’s border Saturday, a move that temporarily redirected attention away from the large opposition protest in Pristina. A security unit was dispatched to the area for the president’s stop, Kosovo police said.

Serbia’s Djuric said special troops must not be deployed unannounced to northern Kosovo, where the country’s ethnic Serbian minority population is concentrated. Serbian media said Belgrade had complained to NATO Secretary-General Jens Stoltenberg.

President Aleksandar Vucic, an ally of Russia in the Balkans, warned at a news conference later on Saturday that Serbia would not allow any violence against the Serb minority in Kosovo.

No ‘great global conflicts’

Asked if he would seek Russia’s help as Syrian President Bashar al-Assad did, Vucic responded he would seek advice but not military help from President Vladimir Putin during an upcoming visit to Moscow.

“I would not like to see great global conflicts take part on our territory,” said Vucic.

Serbia does not recognize Kosovo’s 2008 declaration of independence, but their governments have been in European Union-mediated negotiations for seven years. The two sides have been told they must normalize relations as a precondition to EU membership.

Thaci has said a “border correction” could be part of the discussions. Some Serbian officials have suggested an exchange of territories could help end the dispute.

One idea that has been floated by politicians in both countries involves exchanging predominantly ethnic Albanian Presevo Valley in southern Serbia with Kosovo’s Serb-populated north.

However, the idea has faced opposition from Germany and other EU nations, which have said they fear a Kosovo-Serbia trade could trigger demands for territory revisions in other parts of the volatile Balkans.

Thousands of supporters of Kosovo’s opposition Self-Determination Party marched peacefully through the capital, Pristina, on Saturday to protest any potential change of borders. The protesters held national Albanian flags.

‘Grandiose protest’

Opposition leader Albin Kurti said he considered Thaci a collaborator with Serbia and called for fresh elections.

“Such a grandiose protest is our response to the deals from Thaci and Vucic,” Kurti said.

Thaci has rejected both border revisions based on ethnicity and a possible land trade. But he has not clarified how Serbia could be persuaded to give away the Presevo Valley without something in exchange.

Three weeks ago, Serbian leader Vucic visited the lake in northern Kosovo that Thaci traveled to Saturday.

NATO-led peacekeepers in Kosovo, a force known as KFOR, called for calm and restraint. They said they would continue monitoring the situation along the Serbia-Kosovo border with ground patrols and helicopters.

Thaci’s office issued a statement acknowledging his visit to a border crossing and the lake.

“During the weekends the head of state usually goes to Kosovo’s beauties,” the statement said.

The governments in both Pristina and Belgrade have said they hope the EU-mediated talks will result in a legally binding agreement.

“Talks [with Serbia] that continue will be on peace and stability,” Thaci said Saturday.

читати

Catalan Separatists, Police Clash as Tension Rises

Catalan separatists clashed with police Saturday in downtown Barcelona, with two arrests being made, as tensions increased before the anniversary of the Spanish region’s illegal referendum on secession that ended in violent raids by security forces.

Separatists tossed and sprayed colored powder at the local police, filling the air in a thick rainbow cloud and covering anti-riot shields, police vans and the pavement on a downtown boulevard in a panoply of bright colors. Some protesters also threw eggs and other projectiles and engaged with the police line, which used baton strikes to keep them back.

The clashes erupted after local Catalan police intervened to form a barrier when a separatist threw purple paint on a man who was part of another march of people in support of Spanish police demanding a pay raise. Officers used batons to push back the oncoming separatists and keep apart the opposing groups.

The Catalan police told The Associated Press that both people were arrested on charges of aggressions against police officers.

There were more confrontations between separatists and local police as the separatists tried to invade Barcelona’s main city square where 3,000 people supporting Spanish police had ended their march.

Furious shouts

Separatists shouted “Get out of here, fascists!” and cried for `”Independence!” at the Spanish police supporters, who responded by shouting “We will be victorious!” and “Our cause is just!”

Barcelona Mayor Ada Colau issued a plea for peace when the first scuffles broke out.

“I make a call for calm,” Colau told Catalunya Radio. “This city has always defended that everyone can exercise their rights to free speech.”

The pro-police march had originally planned to end in another square that’s home to the regional and municipal government seats, but 6,000 separatists, according to local police, gathered in the square to force regional authorities to alter the march’s route.

The police march was organized by the police association JUSAPOL, which wants Spain’s two nationwide police forces, the national police and Civil Guard, to be paid as much as Catalonia’s regional police.

JUSAPOL holds marches in cities across Spain, but Saturday’s march in Barcelona came two days before Catalonia’s separatists plan to remember last year’s referendum on secession that the regional government held despite its prohibition by the nation’s top court.

That Oct. 1 referendum was marred when national police and Civil Guard officers clashed with voters, injuring hundreds.

JUSAPOL spokesman Antonio Vazquez told Catalan television TV3 that while the march’s goal was to demand better salaries, they also wanted to support the national police and Civil Guard officers who had been ordered to dismantle last year’s referendum.

“The national police and Civil Guard agents who acted last year were doing their duty and now they are under pressure and we have to support them,” Vazquez said.

Rallying call

Last year’s police operation that failed to stop the referendum has become a rallying call for Catalonia’s separatists, who argue that it was evidence of Spain’s mistreatment of the wealthy region that enjoys an ample degree of self-rule.

Pro-secession lawmaker Vidal Aragones of the extreme left CUP party called the police march an “insult to the Catalan people.”

“It is not acceptable,” Aragones said. “They have come here to remember the violence that they employed.”

Two weeks ago, police had to intervene to keep apart two separate rallies by Catalan separatists and Spanish unionists in Barcelona, the region’s capital.

Catalonia’s separatist-led government is asking Spain’s central authorities to authorize a binding vote on secession.

Polls and recent elections show that the region’s 7.5 million residents are roughly equally divided by the secession question.

читати

Геращенко: Олег Сенцов – в’язень концтабору

«Жахом» назвала поширену російськими тюремниками фотографію українського в’язня Олега Сенцова перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко.

«Це в’язень концтабору», – написала Геращенко у Facebook 29 вересня.

«Російська генеральша на посаді омбудсвумен (Геращенко вказує на уповноважену президента Росії з прав людини Тетяну Москалькову – ред.) продовжує талдичити про «задовільний стан здоров’я». Попри тиск і вимоги України, президента Порошенка, всього світу Путін продовжує знущатися з Олега та інших українців – Балуха, Сущенка, кримських татар, заручників в окупованих Донецьку і Луганську. Жодна наша ініціатива і пропозиція – по передачі росіян і бойовиків в обмін на звільнення українців з тюрем РФ і окупованих територій, не буда почута, підтримана», – вказала Геращенко.

Управління федеральної служби виконання покарань Росії у Ямало-Ненецькому автономному окрузі 29 вересня оприлюднило фото засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, який 139 днів голодує в російській колонії.

Як випливає з повідомлення тюремників, фото зроблене під час «планового обстеження», на яке Сенцова вивозили з колонії в міську лікарню Лабитнангі 28 вересня.

Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він голодує в російській колонії з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, утримуваних у Росії.

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Олега Сенцова висунули на премію імені Сахарова «За свободу думки». Крім того, є ініціативи з висування його кандидатури на Нобелівську премію миру.

читати

Петиція про припинення діяльності «112 Україна» та NewsOne набрала 25 тисяч підписів

Петиція з вимогою «припинити антиукраїнську діяльність телеканалів «112 Україна» та NewsOne» набрала на сайті парламенту необхідні для розгляду підписів

читати

МВС збільшує присутність в Азовському морі через Росію – Аваков

Підрозділи Міністерства внутрішніх справ України збільшують свою присутність в акваторії Азовського моря через дії Росії, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.

Як повідомляє прес-служба МВС, він сказав про це 29 вересня, під час відкриття частини водолазних пошуково-рятувальних робіт акваторії Азовського моря Держслужби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.

«Російська Федерація, окупувавши Крим і частину Донбасу, продовжує наступати на наш суверенітет. У тому числі, в межах акваторії Азовського моря. Саме тому ми збільшуємо присутність підрозділів МВС, а саме компоненти Держслужби з надзвичайних ситуацій і Держприкордонслужби. Для нас принципово важлива безпека узбережжя Азовського моря, нашого судноплавства. Ми не будемо потурати агресивним побажанням країни-окупанта», – сказав міністр.

За його словами, підрозділ укомплектований чотирма плавзасобами. Всього там працюватиме 54 особи. Одне з основних завдань частини – гуманітарне розмінування водних об’єктів і порятунок громадян.

Голова Держслужби з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін нагадав, що у 2014 році донецький гарнізон ДСНС втратив 80% техніки і понад 50% інфраструктури.

На початку вересня Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення посилити військово-морську присутність в Азовському морі.

Читайте також: «Криза на Азовському морі: Росія продовжує блокувати українські порти»

Азовське море стало останнім часом місцем численних провокацій із боку російських силовиків, у першу чергу прикордонників, які, користуючись формулюваннями українсько-російської угоди про статус цього моря 2003 року, перепиняють для тривалих перевірок судна, що прямують до українських портів чи з них.

 

читати

Набув чинності бюджет Пентагону, який передбачає 250 млн доларів для України – посольство

Посольство України в США повідомляє, що набув чинності бюджет Пентагону на 2019 рік, який передбачає збільшення безпекової допомоги Україні до 250 мільйонів доларів. Це на 50 мільйонів доларів перевищує бюджет 2018 року.

«Президент США Дональд Трамп підписав раніше ухвалений Конгресом «Закон про асигнування на потреби Міністерства оборони на 2019 рік», яким виділяється 250 мільйонів доларів для підтримки України… Високо цінуємо зростаючу підтримку України нашим ключовим стратегічним партнером – Сполученими Штатами Америки, спрямовану на зміцнення обороноздатності нашої Держави у протидії російській агресії», – заявили в посольстві.

У цю суму закладені й кошти на оборонні летальні види озброєнь.

Читайте також: США для України – стратегічний союзник чи ситуативний партнер?

Як повідомила Радіо Свобода у квітні цього року посол США в Україні Марі Йованович, від 2014 року США надали Україні майже один мільярд доларів на безпекову допомогу.

27 вересня в морському порту американського Балтимора відбулася церемонія передачі Україні патрульних катерів класу «Айленд». Катери передали Україні без зброї, ВМФ доведеться вирішувати, якими озброєннями їх обладнати.

Вирішення бюрократичних перепон щодо отримання цих катерів у подарунок Україною тривало роками. Процес активно зрушив з місця лише навесні 2018 року після виходу розслідування програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Раніше цього року Сполучені Штати надали Україні снайперські гвинтівки і 37 протитанкових комплексів Javelin.

читати

Journalists Jailed in Record Numbers Worldwide

Journalists are being jailed in unprecedented numbers across the globe, with 262 detained for their work at the end of 2017, according to the Committee to Protect Journalists.

“The jailing of journalists is a brutal form of censorship that is having a profound impact on the flow of information around the world,” CPJ Executive Director Joel Simon told a press freedom event Friday at the United Nations.

At the end of 2017, the worst offenders were Turkey, with 73 journalists jailed; China with 41; and Egypt with 20.

CPJ says that slightly more than half of all imprisoned journalists were jailed for reporting on human rights violations.

 

WATCH: A Pakistani American Startup Fighting Media Censorship

Simon said the United Nations has not been a strong enough voice on the issue because it has a culture of rarely naming and shaming its member states.

The event, organized on the sidelines of the U.N. General Assembly annual meeting, highlighted the cases of five reporters CPJ says have been unjustly detained. They are nationals of Bangladesh, Kyrgyzstan, Egypt and Myanmar.

The two most high-profile cases are of Reuters reporters Wa Lone and Kyaw Soe Oo in Myanmar. The two men were detained in December 2017 while they were investigating the mass killing of Rohingya Muslim men and boys by Buddhist villagers in the Rakhine state village of Inn Din.

Myanmar’s military launched a crackdown on the minority Rohingya in August 2017 after Rohingya militants attacked several police checkpoints and killed a dozen Myanmar police officers. In a matter of a few months, 700,000 Rohingya fled to neighboring Bangladesh. Survivors gave accounts of horrific abuses, including widespread rapes, torture, and the looting and burning of their homes. The United Nations has deemed the atrocities a “textbook case” of ethnic cleansing. 

British barrister Amal Clooney is representing the two Reuters reporters. She says the Myanmar authorities did not want their story about the massacre at Inn Din to come out.

“So police planted government documents on the journalists while other officers lay in wait outside to arrest them,” Clooney said of how the two men were set up. “The journalists were arrested and were then prosecuted and subjected to a show trial in which their conviction was guaranteed.”

Earlier this month, the two were sentenced to seven years in prison for violating a law on state secrets. Clooney said they are seeking a presidential pardon in Myanmar for them, as it is the only avenue currently available to win their freedom.

“The attack on them is a chilling warning to other journalists worldwide,” said Reuters President Stephen Adler. “Myanmar is not the only country where attempts are made to deter investigative news gathering, scare sources and whistle-blowers, dim the spotlight of reporting, and thereby allow officials to act in darkness with impunity.”

Other arrests

Azimjon Askarov, a Kyrgyz journalist, has been serving a life sentence since July 2010. CPJ’s Simon says he was covering deadly ethnic clashes in southern Kyrgyzstan in the summer of 2010. During the trial, he and his lawyer were both assaulted.

“CPJ conducted its own investigation into the case in 2012 and found that charges against Askarov were in retaliation for his reporting on corrupt and abusive practices by regional police and prosecutors,” Simon said.

Bangladeshi photojournalist and commentator Shahidul Alam was arrested last month while covering student protests in Bangladesh. A Dhaka court ordered that he be held for seven days to determine if he violated an information law by spreading propaganda and false information.

“When Shahidul was brought into court, he screamed that had been tortured. He was unable to walk without assistance,” Simon told the panel. He remains in detention.

Since 2013, CPJ says, Egypt has been among the world’s worst jailers of journalists, often detaining reporters on politically motivated anti-state charges.

Alaa Abdelfattah, a well-known Egyptian blogger and activist who has written about politics and human rights, is one of them. He is serving a five-year sentence on charges that he organized a protest and assaulted a police officer.

“We believe the charges are trumped up and in retaliation for Alaa’s coverage of alleged human rights abuses by the police and security forces,” Simon said.

“We are witnessing a growing hatred of journalists worldwide, which unfortunately is not limited to authoritarian regimes,” said Margaux Ewen, North America director of Reporters Without Borders. “We are seeing democratically elected regimes also attack the press more and more frequently, which is why we need to continue to address wrongs as they occur.”

U.S. President Donald Trump refers to negative news coverage of him and his administration as “fake news,” and reporters at his rallies and during his campaign reported encountering hostility from his supporters.

Reporters in the United States are facing a more dangerous work environment. CPJ says at least three journalists have been arrested this year and 34 last year. In June, five people were killed in the newsroom of an Annapolis, Maryland, newspaper.

Journalists covering white nationalism and the far-right political movement have reported receiving threats, and at least 24 journalists have been assaulted, shoved or had their equipment damaged while working.

“A free press is not an adversary, but an essential component of democracy,” Ewen said.

читати

Watchdog: Journalists Jailed in Record Numbers Worldwide

Journalists are being jailed in unprecedented numbers across the globe, with 262 detained for their work at the end of 2017, according to the Committee to Protect Journalists.

“The jailing of journalists is a brutal form of censorship that is having a profound impact on the flow of information around the world,” CPJ Executive Director Joel Simon told a press freedom event Friday at the United Nations.

At the end of 2017, the worst offenders were Turkey, with 73 journalists jailed; China with 41; and Egypt with 20.

CPJ says that slightly more than half of all imprisoned journalists were jailed for reporting on human rights violations.

 

WATCH: A Pakistani American Startup Fighting Media Censorship

Simon said the United Nations has not been a strong enough voice on the issue because it has a culture of rarely naming and shaming its member states.

The event, organized on the sidelines of the U.N. General Assembly annual meeting, highlighted the cases of five reporters CPJ says have been unjustly detained. They are nationals of Bangladesh, Kyrgyzstan, Egypt and Myanmar.

The two most high-profile cases are of Reuters reporters Wa Lone and Kyaw Soe Oo in Myanmar. The two men were detained in December 2017 while they were investigating the mass killing of Rohingya Muslim men and boys by Buddhist villagers in the Rakhine state village of Inn Din.

Myanmar’s military launched a crackdown on the minority Rohingya in August 2017 after Rohingya militants attacked several police checkpoints and killed a dozen Myanmar police officers. In a matter of a few months, 700,000 Rohingya fled to neighboring Bangladesh. Survivors gave accounts of horrific abuses, including widespread rapes, torture, and the looting and burning of their homes. The United Nations has deemed the atrocities a “textbook case” of ethnic cleansing. 

British barrister Amal Clooney is representing the two Reuters reporters. She says the Myanmar authorities did not want their story about the massacre at Inn Din to come out.

“So police planted government documents on the journalists while other officers lay in wait outside to arrest them,” Clooney said of how the two men were set up. “The journalists were arrested and were then prosecuted and subjected to a show trial in which their conviction was guaranteed.”

Earlier this month, the two were sentenced to seven years in prison for violating a law on state secrets. Clooney said they are seeking a presidential pardon in Myanmar for them, as it is the only avenue currently available to win their freedom.

“The attack on them is a chilling warning to other journalists worldwide,” said Reuters President Stephen Adler. “Myanmar is not the only country where attempts are made to deter investigative news gathering, scare sources and whistle-blowers, dim the spotlight of reporting, and thereby allow officials to act in darkness with impunity.”

Other arrests

Azimjon Askarov, a Kyrgyz journalist, has been serving a life sentence since July 2010. CPJ’s Simon says he was covering deadly ethnic clashes in southern Kyrgyzstan in the summer of 2010. During the trial, he and his lawyer were both assaulted.

“CPJ conducted its own investigation into the case in 2012 and found that charges against Askarov were in retaliation for his reporting on corrupt and abusive practices by regional police and prosecutors,” Simon said.

Bangladeshi photojournalist and commentator Shahidul Alam was arrested last month while covering student protests in Bangladesh. A Dhaka court ordered that he be held for seven days to determine if he violated an information law by spreading propaganda and false information.

“When Shahidul was brought into court, he screamed that had been tortured. He was unable to walk without assistance,” Simon told the panel. He remains in detention.

Since 2013, CPJ says, Egypt has been among the world’s worst jailers of journalists, often detaining reporters on politically motivated anti-state charges.

Alaa Abdelfattah, a well-known Egyptian blogger and activist who has written about politics and human rights, is one of them. He is serving a five-year sentence on charges that he organized a protest and assaulted a police officer.

“We believe the charges are trumped up and in retaliation for Alaa’s coverage of alleged human rights abuses by the police and security forces,” Simon said.

“We are witnessing a growing hatred of journalists worldwide, which unfortunately is not limited to authoritarian regimes,” said Margaux Ewen, North America director of Reporters Without Borders. “We are seeing democratically elected regimes also attack the press more and more frequently, which is why we need to continue to address wrongs as they occur.”

U.S. President Donald Trump refers to negative news coverage of him and his administration as “fake news,” and reporters at his rallies and during his campaign reported encountering hostility from his supporters.

Reporters in the United States are facing a more dangerous work environment. CPJ says at least three journalists have been arrested this year and 34 last year. In June, five people were killed in the newsroom of an Annapolis, Maryland, newspaper.

Journalists covering white nationalism and the far-right political movement have reported receiving threats, and at least 24 journalists have been assaulted, shoved or had their equipment damaged while working.

“A free press is not an adversary, but an essential component of democracy,” Ewen said.

читати

Finnish Unions Call for Oct. 3 Strike over Layoff Law

Four large Finnish unions called on Friday for tens of thousands of their members to go on strike on Oct. 3 to protest against what they called attacks on workers’ rights.

The unions said the strike was over government plans to make it easier for small companies to dismiss workers.

“The obstinacy of the right-wing government … has not left us with any choice,” the Industrial Union’s chair Riku Aalto said in a statement.

Service sector union PAM, professionals’ union Pro and the Finnish Electrical Workers’ Union also called the 24-hour strike.

Finnish food industry workers had already announced plans to strike on Oct 3. against the government plans.

The government led by the Center Party has said the changes will end up creating more jobs as they will make small companies more willing to hire.

читати

France Calls for New Global Coalition, With or Without US

France’s leaders are proposing a new international coalition to revive global cooperation that they say is being threatened by countries like the United States and Russia.

Foreign Affairs Minister Jean-Yves Le Drian announced the plan Friday while speaking at Harvard University, calling for an alliance of “goodwill powers” that believe in cooperation and share democratic values.

Any nation could join, but the minister says he hopes it would include countries like India, Australia and Japan, along with others in Europe. He says it would go on with or without the U.S.

His speech came days after U.S. President Donald Trump told the United Nations General Assembly that he rejects “the ideology of globalism.”

French President Emmanuel Macron countered with calls for greater cooperation and said “nationalism always leads to defeat.”

читати

Лавров в ООН говорив про «оонівську охорону місії ОБСЄ» і про «внутрішньоукраїнський конфлікт»

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який представляє свою країну на сесії Генеральної асамблеї ООН, у своєму виступі, говорячи про Україну, вкотре заявив, що Москва згодна лише надати «оонівську охорону» спостерігачам місії ОБСЄ.

Щодо можливості розгорнути на Донбасі повноцінну миротворчу місію ООН, якої домагаються Україна і її західні союзники і проти якої виступає Москва, Лавров сказав так: «Замість виконання мінських домовленостей, замість діалогу з Донецьком і Луганськом Київ тішить себе ілюзіями про введення на Донбас окупаційних сил за підтримки Заходу».

Він також традиційно твердив про нібито «зростання радикал-націоналізму і неофашизму в Україні» як «один із головних чинників затягнутого внутрішньоукраїнського конфлікту».

Росія прагне створити місію ООН на Донбасі в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Україна і Захід відкидають такий підхід, що означав би замороження нинішнього конфлікту, і домагаються створення місії, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, включно з кордоном із Росією.

У Москві говорять про необхідність для Києва виконати обов’язки за мінськими домовленостями і йти на «прямий діалог із Донецьком і Луганськом», маючи на увазі підтримуваних Росією бойовиків на окупованій частині Донбасу. При цьому в Москві заявляють, що Росія не має ніяких обов’язків, бо, мовляв, не є стороною домовленостей. Тим часом усі три мінські домовленості уклали саме Україна, Росія і ОБСЄ, представники підтримуваних Росією сепаратистів підписалися під ними в неофіційному статусі. І Київ, і Захід наголошують, що переговори з бойовиками неможливі, бо ті є не стороною конфлікту, а лише представниками «окупаційних адміністрацій Росії», і діють за вказівками Росії – яка й є стороною російсько-українського конфлікту, хоча намагається представити свою агресію як «внутрішньоукраїнський конфлікт». У Росії ж прагнуть такого варіанту врегулювання конфлікту, який надав би підтримуваним і керованим Москвою проросійським сепаратистам на окупованій частині Донбасу вирішальний голос у визначенні внутрішньої і зовнішньої політики України.

читати

Суд дозволив Насірову зняти електронний браслет – САП

Шевченківський районний суд Києва 28 вересня звільнив колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова від обов’язку носити електронний браслет, повідомляє у Facebook Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

«Питання, яким чином відсутність електронного засобу контролю забезпечуватиме реалізацію політичних, громадських та інших особистих прав та інтересів Насірова Р.М., на яких наголошувала сторона захисту, просячи відмовити у задоволенні клопотання, залишається для сторони обвинувачення відкритим», – зазначили у відомстві.

Натомість суд задовольнив аналогічне клопотання прокурорів САП керівника Департаменту погашення боргу ДФС і продовжив термін носіння браслета Володимирові Новікову (той був підлеглим Насірова).

За даними прокуратури, наступне засідання заплановане на 23 жовтня.

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС. До цього, 17 січня, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що направить подання «з підтвердженням подвійного громадянства (Насірова – ред.), що є порушенням закону про державну службу». За його словами, Велика Британія заявила про наявність у посадовця британського паспорта. Сам Насіров назвав своє звільнення «незаконним і нечесним».

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. 15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

читати

Тимошенко пообіцяла після виборів ліквідувати «Нафтогаз»

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що після виборів компанію «Нафтогаз України» буде ліквідовано, а ціну газу для українців знижено принаймні вдвічі.

Як сказала вона на прес-конференції в Києві, виступаючи з позиції, що на майбутніх виборах президента і парламенту переможе саме вона і її політсила, «Нафтогаз» буде ліквідований протягом півроку після виборів як корупційний «посередник, який не потрібен», ринок газу буде «демонополізований» для бізнесу, а українці отримають газ «за ціною, щонайменше вдвічі нижчою за сьогоднішню».

Так само, заявила Тимошенко, будуть ліквідовані й інші «посередницькі» структури, які створить «Нафтогаз».

Вона також обіцяла, що «природний газ матимуть можливість завозити всі, хто захоче, а не лише корумповане керівництво «Нафтогазу», яке під патронатом (президента України Петра) Порошенка через підставні компанії втричі дорожче везе до України нібито європейський, а насправді російський газ».

Підтверджень своїм звинуваченням у корумпованості, обґрунтувань її заяв і розрахунків Тимошенко не надала.

Невдовзі після її виступу «Нафтогаз» нагадав про надходження до державного бюджету України від його податків і дивідендів, розмістивши в соцмережах порівняльну схему цих надходжень, із одного боку, і витрат держбюджету на рекапіталізацію «Нафтогазу» попередніми роками і фінансування субсидій для споживачів газу.

У компанії також іронічно прокоментували суть пропозицій Тимошенко, як їх сприйняли в «Нафтогазі».

Попереднього дня, 27 вересня, «Нафтогаз» повідомляв, як змінив баланс зовнішніх розрахунків із негативного на позитивний і став значним донором держбюджету.

За даними компанії, в порівнянні з 2013 роком вона збільшила свою частку в бюджеті більш ніж у шість разів.

Напередодні, 26 вересня, «Нафтогаз» повідомив, що створить три дочірні підприємства для продажу газу, одне з яких має продавати газ комерційним клієнтам, інше тепловим електростанціям і третє безпосередньо населенню. Запровадження цієї схеми прямих продажів, зокрема, дало б можливість усунути зі схеми нинішні облгази, які, за словами критиків, належачи олігархам, є тими посередниками, які нарощують ціну. Тимошенко в нинішньому виступі не пропонувала усунути облгази зі схеми постачання газу споживачам.

Окремо «Нафтогаз» пояснив, що в результаті змін настане прозорість і виконання закону на внутрішньому ринку газу, результат торгівлі газом стане максимально відкритий, використання пільгового газу стане більш прозорим і підзвітним, і «у випадку з «Нафтогазом», який на 100% належить державі, будь-яка компенсація одразу повернеться в держбюджет у вигляді дивідендів, додаткових витрат у бюджету буде 0».

«Нафтогаз», усупереч твердженням Юлії Тимошенко, не є монополістом у постачанні газу до України. За даними «Нафтогазу», 2016 року газ до України імпортували 34 компанії, 2017 року – вже 67 компаній.

«Нафтогаз» як найбільший імпортер купує останніми роками природний газ у країнах Європи; при цьому фізично може йтися і про газ із Росії, закуплений європейськими країнами. Попередніми роками ціна цього газу була нижчою, ніж потенційна ціна газу за російсько-українськими газовими контрактами, які уклала Тимошенко, на той час прем’єр-міністр України, 2009 року. Останніми місяцями, з урахуванням рішень Стокгольмського арбітражу, газ із Росії був би для України дешевшим, ніж із Європи, але російський газовий монополіст «Газпром» відмовляється виконувати рішення арбітражу й поновити продаж газу Україні.

Юлію Тимошенко вважають одним із провідних претендентів на майбутніх президентських виборах. Останнім часом вона виступає з різкою критикою на адресу чинного президента Петра Порошенка – на думку багатьох оглядачів, саме вони будуть головними суперниками на виборах. Тимошенко заперечує звинувачення в тому, що вона є, по суті, проросійським політиком.

читати

У «Воді Донбасу» озвучили версії, що відбувається з водою у Макіївці

Підприємство-водопостачальник «Вода Донбасу» повідомило про взяття одночасно з міською санітарно-епідеміологічною службою проб питної води, яку отримують споживачі Макіївки на Донеччині.

Результати експертизи санепідемслужби мають бути готові у понеділок, інформують на підприємстві, тож остаточні висновки про причини отруєння кількох десятків людей можна буде зробити після їхнього аналізу. А до того часу постачальник радить споживачам кип’ятити воду перед вживанням.

Читайте також: Від десятків до сотень: дані про отруєних водою у Макіївці постійно змінюються 

За даними «Води Донбасу», якість води останнім часом погіршилася через зношеність систем водопостачання. Окрім того, раніше споживачі скаржились на поганий запах води, але це явище на підприємстві називають тимчасовим і нешкідливим.

«Нехарактерний запах у питній воді розподільної мережі міста, що зберігається протягом вересня, пов’язаний із сезонним масовим розвитком водоростей у каналі Сіверський Донець–Донбас. Це природний процес, (він – ред.) спостерігається щороку, як правило навесні і восени, який пов’язаний зі зміною температурного режиму в водоймі. З огляду на аномально спекотне літо цього року, розвиток водоростей проходить з посиленою інтенсивністю. У цей період вода підлягає додатковій обробці, передбаченій технологією підготовки питної води», – мовиться у повідомленні.

Раніше представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Луганській і Донецькій областях Павло Лисянський заявив, що ймовірною причиною отруєння є використання марганцю замість хлору для дезінфекції води.

Тим часом, «Вода Донбасу» запевняє, що всіх реагентів на очисних підприємствах достатньо.

«У періоди інтенсивного «цвітіння» водоростей в джерелах для усунення сторонніх запахів і присмаків додатково застосовуються перманганат калію і активоване вугілля. На фільтрувальних станціях є запас необхідних реагентів для нормального режиму очищення води. Однак хотілося б підвищити запаси перманганату калію, активованого вугілля і хлору на випадок тривалого періоду погіршення якості води», – написали представники підприємства.

Представники угруповання «ДНР», під контролем якого перебуває Макіївка, на своїх ресурсах пишуть, що причиною отруєння людей стала недостатня дезінфекція води. В.о. керівника угруповання Денис Пушилін заявив, що в справі призначене розслідування. За його словами, на даний момент вода відповідає нормам.

 

читати

В МЗС Росії вимагають розслідувати «огидну акцію» біля Торговельного представництва Росії в Києві

Міністерство закордонних справ Росії висловило своє обурення діями представників українських націоналістичних організацій біля будівлі російського Торговельного представництва в Києві.

«Невідомі особи кинули на територію установи димові шашки, залишили на огорожі написи образливого змісту, спричинили суттєві збитки припаркованому поруч автотранспорту російських дломатів: прокололи шини, відірвали державні реєстраційні знаки, облили фарбою і нечистотами чотири автомобілі, серед яких була офіційна автомашина Тимчасового повіреного у справах Росії в Україні. Уся ця огидна акція супроводжувалася нецензурною лайкою та образами на адресу Росії і її керівництва», – заявляють в дипломатичному відомстві.

В МЗС Росії стверджують, що «витівка» є порушенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини з боку України та прямим доказом «потурання з боку офіційного Києва агресивному націоналізму з нацистським відтінком, який набирає силу в країні».

Дипломати заявили, що вручили ноту протесту радникові-посланника Посольства України в Москві, і закликали Київ публічно засудити дії учасників акції.

Напередодні представники націоналістиних організацій влаштували акцію буля будівлі Торговельного представництва Росії в Києві. Як повідомляв журналіст Роман Шовкошитній, акція була «проводами» колишнього керівника «Росспівробітництва» Костянтина Воробйова.

читати

У ГПУ підтверджують розслідування справи проти екс-майора Мельниченка

Генеральна прокуратура України підтверджує, що веде досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою колишнього майора Держохорони Микола Мельниченка, який у 2000 році оприлюднив записи з кабінету тодішнього президента Леоніда Кучми, що презвело до так званого касетного скандалу.

Як повідомили в ГПУ у відповідь на запит Радіо Свобода, Мельниченка підозрюють у державній зраді, розголошенні державної таємниці і перевищенні повноважень. За цими статтями йому може загрожувати до 15 років позбавлення волі.

За даними прокуратури, 25 листопада 2016 року Мельниченка, який живе у США, оголосили в розшук, а в лютому 2017 року ГПУ підготувала клопотання про міжнародну правову допомогу, яке направила до відділу міжнародних справ кримінально-правового управління Департаменту юстиції США.

«На даний час розслідування кримінального провадження триває і вживаються передбачені кримінальним процесуальним законодавством України заходи для повного, об’єктивного і неупередженого дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення», – додали в ГПУ.

Читайте також: 18 років з дня зникнення Георгія Гонгадзе: 6 архівних відео, які показують, яким був журналіст 

Подробиць у прокуратурі не навели, пославшись на таємницю досудового розслідування.

Раніше цього місяця ЗМІ повідомили про рішення суду, який, за клопотанням прокуратури, постановив арештувати майно Мельниченка і дав дозвіл на його затримання.

Мельниченко відкинув усі звинувачення на свою адресу.

Восени 2000 року в Україні після оприлюднення «плівок майора Миколи Мельниченка» вибухнув так званий касетний скандал. На оприлюднених записах вказується про причетність екс-президента Леоніда Кучми і низки інших високопосадовців до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

читати

Депутати оскаржують діяльність АРМА в Конституційному суді, захищаючи власне арештоване майно – «Схеми»

Група народних депутатів оскаржує у Конституційному суді діяльність Агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) через можливий власний бізнес-інтерес. Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший).

Загалом під конституційним поданням підписалися 56 обранців, та частина з них, як виявили журналісти, є власниками активів, які наразі знаходяться під арештом та в управлінні цього відомства, бо це майно, на думку слідства, отримане корупційним шляхом. На період слідства гроші з цього бізнесу йдуть державі, і власники не мають змоги продовжувати на них заробляти.

Зокрема, депутат-підписант від групи «Партія «Відродження» Дмитро Святаш – віддавна пов’язаний з групою компаній «АІС» – великим автодилером на ринку України. На це майно (а це понад 100 об’єктів нерухомості у 18 обласних центрах України) зараз накладено арешт та передано в управління АРМА.

Національна поліція проводить досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом привласнення кредитних коштів «УкрСиббанку», виготовлення та використання підроблених документів посадовими особами групи компаній «АІС», пов’язаної зі Святашем.

Ще один підписант конституційного подання – народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенко» Ярослав Дубневич. Він разом зі своїм братом, також народним депутатом, Богданом Дубневичем є власником двох ТЕЦ у Львівської області, майно яких також передано в управління АРМА. Це відбулося в рамках кримінального провадження НАБУ за фактом розкрадання природного газу.

Головний експерт антикорупційної групи «Реанімаційний пакет реформ» Олександр Лємєнов вважає, що ці випадки свідчать про наявність конфлікту інтересів.

«Коли певна особа, чиновник діє в умовах реального конфлікту інтересів. Саме тому можна чітко сказати, що це конституційне подання спрямоване виключно на одне – блокування роботи АРМА», – вважає Лємєнов.

Сам Дмитро Святаш у коментарі журналістам заявив, що положення закону про АРМА «порушують конституційні права на власність». Однак коментувати запитання про можливий конфлікт інтересів не став. «Я не маю відношення до групи компаній «АІС», – сказав він.

Ярослав Дубневич вважає, що окремі положення закону про АРМА начебто не відповідають тексту, який був ухвалений у кінцевій редакції. «Нехай Конституційний суд розбереться і дасть своє рішення», – зазначив він.

Ще один народний депутат, який підписався під поданням – позафракційний Борислав Розенблат. Його майно (рухоме й нерухоме) також арештоване в рамках кримінальної справи НАБУ і потенційно також може бути передане в управління Агентства.

Сам депутат у цьому конфлікту інтересів не бачить: «Тут питання у правах людини… Просто сьогодні відібрати майно і передати його комусь без рішення суду – це є антиконституційна норма».

Загалом серед 56-ти підписантів конституційного подання – вихідці з Партії регіонів, які зараз є депутатами «Опозиційного блоку», партії «Відродження» та групи «Воля народу», обранці від «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту», а також позафракційні.

Не виключено, що групу депутатів «Опозиційного блоку» цікавить усунення Агентства від управління активами саме через те, що серед цих активів – майно, яке належить високопосадовцям часів Віктора Януковича.

Читайте також: «АРМА віддала в управління заарештовані підприємства одеського екс-регіонала​»

Наприклад, квартири та поверхи бізнес-центру «Гулівер» у Києві – власність екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка.

Опитані журналістами депутати або не змогли пригадати, чому вони вирішили підписатися під конституційним поданням, або тікали, почувши питання про можливий конфлікт інтересів.

У НАЗК пообіцяли розглянути це питання у відповідь на запитання «Схем», як у відомстві оцінюють дії народних депутатів.

АРМА було створене наприкінці 2016 року за аналогом установ, які успішно функціонують у державах-членах Європейського Союзу.

Про алгоритм роботи АРМА та можливий конфлікт інтересів – у розслідуванні. Зараз, за підрахунками голови АРМА Антона Янчука, в управлінні відомства майже півтисячі активів. Серед них також резиденція Межигір’я президента-втікача Віктора Януковича.

читати

World Digests UN General Assembly, Trump’s Tough Talk on Iran, China

As global leaders digest the fallout from a stormy United Nations General Assembly in New York this week, China has strongly denied accusations from President Donald Trump that it is trying to interfere in the U.S. midterm elections next month.

Meanwhile the diplomatic tussle has intensified between the United States and other signatories over the future of the 2015 Iran nuclear deal, as the U.S. prepares to hit Tehran with fresh sanctions.

Trump’s accusations against China took many at the U.N. by surprise. In a news conference Wednesday evening, the president was asked by reporters what evidence he had to support his claim.

“It will come out. I can’t tell you now. But it came, it didn’t come out of nowhere,” he said.

 

WATCH: World Digests Stormy UN General Assembly, Trump’s Tough Talk on Iran, China

China, not Russia?

Beijing strongly denies trying to influence U.S. politics, and many in China question why President Trump did not mention the investigation into Russian meddling, says analyst and professor Steve Tsang, director of the China Institute at the University of London’s School of Oriental and African Studies.

“It would appear that the allegation that Donald Trump made against China, when he deliberately not mentioned about Russia, really was to distract attention domestically in the United States. So the Chinese are rather upset about it. And I would expect that Putin in Russia is rather pleased about it,” Tsang told VOA.

Trump’s accusation, taken alongside the ramping up of trade tariffs, marks a significant escalation of tensions between Washington and Beijing.

“The real issue for China is the status and the standing of President Xi and therefore the Communist Party in the country as a whole. President Xi cannot afford and therefore will not agree to appearing to be weak in front of an American onslaught like that,” Tsang said.

​Iran sanctions

Meanwhile the diplomatic tussle intensified at the United Nations between the United States and other signatories over the future of the 2015 Iran nuclear deal, as the U.S. prepares to hit Tehran with fresh sanctions. Chairing a U.N. Security Council meeting Wednesday, President Trump set his sights firmly on Iran, accusing it of spreading “chaos, death and destruction.” Middle East analyst Aziz Alghashian of the University of Essex says Trump’s words are aimed at others in the region.

“I think he is trying to appease the allies that he has in the region, the GCC (Gulf Cooperation Council), Saudi Arabia and Israel. And I think that is very important for him because he tried to repatch the bad relations, or the tense relations that the allies had with Obama.”

The United States pulled out of the 2015 Iran nuclear deal, known as the Joint Comprehensive Plan of Action (JCPOA) in May. The five remaining signatories, the U.K., France, Germany, China and Russia, want to create an alternative payment system to bypass U.S. sanctions. At a press conference Thursday, Secretary of State Mike Pompeo reacted with anger to those plans.

“By sustaining revenues to the regime you are solidifying Iran’s ranking as the No. 1 state sponsor of terror,” he said.

At the U.N. Wednesday, Iran’s President Hassan Rouhani praised efforts to keep the nuclear deal alive.

“Until such time when we keep reaping the benefits promised within that agreement for our nation and our people, we will remain in the agreement. Should the situation change, we have other paths and other solutions,” President Rouhani told reporters in New York.

Analyst Aziz Alghashian believes Europe has little room for maneuver.

“There’s a lot of European companies that rely on the American economy, so they must take that into account as well when the sanctions hit,” Alghashian said.

Those new sanctions are set to hit in November. President Trump has pledged that they will be “tougher than ever before.”

читати

World Digests Stormy UN General Assembly, Trump’s Tough Talk on Iran, China

As global leaders digest the fallout from a stormy United Nations General Assembly in New York this week, China has strongly denied accusations from U.S. President Donald Trump that Beijing is trying to interfere in the U.S. midterm elections in November. Meanwhile, the diplomatic tussle has intensified between the United States and other signatories over the future of the 2015 Iran nuclear deal, as the U.S. prepares to hit Tehran with fresh sanctions. Henry Ridgwell reports.

читати

Macedonia’s President Calls Name Change ‘Historical Suicide’ 

President Gjorge Ivanov on Thursday urged Macedonians to boycott a referendum on changing the country’s name, saying making such a change would amount to “historical suicide.”

“On September 30, I will not go out and vote, and I know that you, my fellow citizens, will make a similarly wise decision,” Ivanov said in a speech to the U.N. General Assembly.

Macedonians are being asked to change the name of their country to North Macedonia to end a decades-old dispute with neighboring Greece and pave the way for the country’s admission into NATO and the European Union.

Athens has argued that the name belongs exclusively to its northern province of Macedonia and that using the name implies Skopje’s intention to claim the Greek province.

Greece has for years pressured Skopje into renouncing the country’s name, forcing it to use the more formal moniker Former Yugoslav Republic of Macedonia in the United Nations.

It has also consistently blocked its smaller neighbor from gaining membership in NATO and the EU as long as it retains its name. 

Ivanov said giving into Athens’ demand would be a “flagrant violation of sovereignty.” He has steadfastly refused to back a deal reached between Macedonian Prime Minister Zoran Zaev and his Greek counterpart, Alexis Tsipras, that put the name change to a vote.

“This referendum could lead us to become a subordinate state, dependent on another country,” Ivanov said. “We will become a state in name only, not in substance.”

читати

Russia Derides New Claims in Skripal Poisoning

Moscow has responded derisively to a report by a Britiain-based investigative group claiming one of the two men suspected of poisoning ex-spy Sergei Skripal is a highly decorated colonel in Russian military intelligence.

A report by Bellingcat asserted Wednesday that the man identifying himself as Ruslan Boshirov is really Anatoly Chepiga, a military intelligence colonel awarded the Hero of Russia, the country’s highest honor.

Russian Foreign Ministry spokeswoman Maria Zakharova characterized the report as a stunt timed to coincide with British Prime Minister Theresa May’s address to the U.N. General Assembly.

“There is no proof, so they are continuing their information campaign whose main task is to divert attention from the main question: WHAT HAPPENED IN SALISBURY?” Zakharova wrote on Facebook Wednesday, referring to the British town where the poisoning occurred.

President Vladimir Putin’s spokesman Dmitry Peskov said the president’s administration had seen the Bellingcat report but dismissed it.

“Lots of people look like one another,” he said when questioned about the physical similarities between Boshirov and the photo of Chepiga published in the report.

Putin has denied that the men in question are spies, repeatedly identifying them as civilians.

His government has been accused of being behind the March poisoning of Skripal and his daughter Yulia with Novichok, a nerve agent developed in the Soviet era.

The report said the man identified as Chepiga, 39, graduated from the Far-Eastern Military Command Academy, one of the country’s top training grounds for marine commandos and special forces.

He is said to have fought in Chechnya and possibly Ukraine, receiving the Hero of Russia award in 2014 for “conducting a peace-keeping mission,” probably a reference to the Ukraine conflict.

The report said it was “highly likely” that Putin knew Chepiga as he personally hands out the Hero of Russia awards.

 

читати