Порошенко: в Україні мінімальну зарплату отримує понад 4,5 мільйони людей

Мінімальну зарплату офіційно отримує понад 4,5 мільйони людей в Україні, повідомив президент України Петро Порошенко під час зустрічі з представниками бізнесу.

«Зараз в Україні понад 4,5 мільйони людей працює за мінімальну заробітну плату. Це неправильно і це означає, що нам є куди рухатися», – сказав Порошенко.

Він зазначив, що «є два шляхи»: підвищувати мінімальну заробітну плану або проводити детінізацію зарплат.

З 1 січня 2018 року мінімальна зарплата була встановлена на рівні 3 723 гривень. Уряд обіцяє, що у 2019 році «мінімалка» зросте до 4 170 гривень.

читати

САП розповіла про перебіг розгляду в суді справи щодо Насірова

31 жовтня прокурори зачитали 24 сторінки обвинувального акта щодо екс-голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

«Прокурори САП на вимогу сторони захисту розпочали 7 грудня 2017 року зачитувати повний текст обвинувального акту, який складається з 774 сторінок. Упродовж сьогоднішнього судового засідання прокурорами зачитано 24 сторінки обвинувального акту. Таким чином, у справі зачитано уже 391 сторінку обвинувального акту», – заявили в САП.

Наступне засідання призначене на 20 листопада 2018 року.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. 15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

читати

Вишинський має намір скаржитися до Вищої ради правосуддя на дії судді

Підозрюваний в державній зраді глава «РИА Новости-Украина» збирається скаржитися до Вищої ради правосуддя на дії слідчого судді. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

31 жовтня Херсонський міський суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту підозрюваного в зраді глави «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського про відвід слідчого судді Галини Радченко.

При цьому суд погодився з тим, що на вересневому засіданні були допущені порушення, які дають право звернутися зі скаргою до компетентних органів.

У суді Вишинський наполягав на тому, що Радченко «фактично відмовляла йому в захисті», смс-повідомлення про засідання його адвокату прийшло із запізненням, а саму суддю він викрив у брехні.

«Суд зазначив, що були значні порушення, які дають можливість нашому підзахисному звернутися до компетентних органів з приводу дій судді, зокрема зі скаргою до Вищої ради правосуддя. Я думаю, що Кирило Вишинський цим скористається. На суді він зазначив, що буде реалізовувати свої права», – прокоментував ситуацію адвокат Андрій Доманський.

Читайте також: Вишинський, якого в Україні підозрюють у держзраді, отримав у Росії премію імені Політковської

Херсонський міський суд 6 серпня залишив під арештом обвинуваченого в державній зраді Вишинського на 60 діб, продовживши тримання під вартою до 4 листопада.

Затриманому 15 травня в Києві медіаменеджеру інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинського загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, ці гроші, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.

читати

Порошенко підписав закон «Маски шоу стоп-2»

Закон під умовною назвою «Маски-шоу стоп 2» полегшує механізм притягнення до відповідальності слідчого чи прокурора, які прийняли незаконне рішення під час розслідування

читати

Єврейська громада звинувачує НАБУ в стеженні, в Бюро заперечують

Єврейська релігійна громада Києва оприлюднила заяву, в якій звинуватила «осіб, що мають безпосереднє відношення до Національного антикорупційного бюро України» в стеженні за приміщенням Центральної синагоги Києва.

Як стверджують в общині, служба безпеки громади виявила приховане спостереження за приміщенням, транспортні засоби, які для цього використовувались, а потім знайшла пристрої «для зняття інформації» в приміщеннях духовної споруди.

Пов’язуючи ці знахідки із працівниками НАБУ, представники общини послались на власні джерела. Крім того, в заяві згадуються «висловлювання високопосадовця правоохоронного органу вищого рівня, що принижують честь і гідність єврейського народу і вірян», які НАБУ записало під час негласних слідчих дій, а потім оприлюднило.

Ім’я високопосадовця в заяві не озвучили. Однак, на думку представників єврейської общини, свідоме розсекречення таких висловлювань також є проявом антисемітизму.

Головний Рабин України та Києва Моше Реувен Асман, чий підпис стоїть під заявою, закликав правоохоронні органи надати юридичну оцінку цим діям та провести розслідування. Також він звернувся до міжнародних організацій, дипломатів і єврейських общин світу із закликом взяти розслідування перелічених тверджень «під особистий контроль».

Зі свого боку Антикорупційне бюро стверджує, що звинувачення Єврейської громади не мають підґрунтя.

«Жодних пристроїв для прихованого зняття інформації у приміщенні центральної Синагоги міста Києва Національне бюро не встановлювало, візуального спостереження за будівлею не здійснювало», – заявили в прес-службі антикорупційного органу.

У своїй заяві НАБУ підкреслює, що розслідує діяльність вищих посадових осіб незалежно від їхньої приналежності до релігійних громад, і відкидає звинувачення в упередженості.

«Повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина є основними принципами діяльності Національного бюро, у якому немає місця жодним проявам ксенофобії, національної чи релігійної нетерпимості та ворожнечі», – йдеться в заяві.

читати

Austria Will Not Join Global Migration Agreement

Austria said Wednesday it will join the United States and Hungary in not signing a global agreement meant to minimize the factors that push migrants to leave their home country, while boosting safety, access to services and inclusion for those who are compelled to go.

Nations are due to gather in early December in Morocco to adopt the non-binding Global Compact for Safe, Orderly and Regular Migration, which was negotiated through a U.N.-led process during the past two years.

Austrian Chancellor Sebastian Kurz said his government fears the agreement would pose a threat to its national sovereignty and that it would blur the lines between legal and illegal migration.

Vice Chancellor Heinz-Christian Strache said there is not and should not be a human right to migration.

Hungary also cited concerns about the agreement going against national interests when it announced in July it would not be part of the pact.

Hungarian Foreign Minister Peter Szijjarto told reporters that contrary to his government’s policies, the agreement would promote migration as “good and inevitable,” and “it could inspire millions” of migrants.

The United States was the first to step away from the negotiations, deciding in December of last year that the proposed agreement was “inconsistent with U.S. immigration and refugee policies.”

Then-U.S. Secretary of State Rex Tillerson said the United States supports international cooperation on migration issues, “but it is the primary responsibility of sovereign states to help ensure that migration is safe, orderly, and legal.”

The Global Compact features 23 objectives, including boosting access to basic services, strengthening anti-smuggling and anti-trafficking efforts, eliminating discrimination, safeguarding conditions that ensure decent work, and facilitating safe and dignified return for those who are sent back home.

The United Nations estimates there are about 258 million migrants in the world — or just over three percent of the world’s population. The world body considers a migrant to be anyone who changes their country, regardless of the reason. It expects the number of migrants to increase due to factors such as population growth, trade, rising inequality and climate change.

читати

Олланд: головна мета Путіна в Україні – «заморожений конфлікт»

Президент Росії Володимир Путін понад усе прагне перетворити війну в Україні на «заморожений конфлікт», щоб контролювати цю територію, заявив колишній президент Франції Франсуа Олланд, виступаючи на конференції в університеті міста Монс у Бельгії.

«Бажання Володимира Путіна полягає в тому, щоб усі конфлікти, які були ним створені, перейшли в стадію «заморожених». У Грузії, Молдові, а тепер ще й в Україні. Його мета – не допустити того, щоб українська влада мала контроль над своєю територією, аж до кордонів з Росією, включно із Кримом», – пояснив колишній французький лідер. Він також висловив упевненість, що «часткова вина й самої України» є в тому, що «боротьба з корупцією в Україні триває так довго, а також у нереалізації Мінських угод». 

На запитання студентів, чи є добрим «нормандський формат», Олланд відповів ствердно.

«Я провів багато годин у телефонних розмовах із Меркель, Путіним і Порошенком. Я не знаю достеменно, що ці консультації дали, але думаю, що вони дали принаймні одну річ: вівся діалог. А коли йде розмова, припиняються вбивства одних одними. Це і є і тодішньою, і нинішньою вигодою «нормандського формату», – вважає колишній лідер Франції.

Він пояснив, що «коли сепаратисти, підтримувані Росією, на Донбасі продовжували свій наступ, була нагальна потреба: домогтися припинення вогню, після чого відвести важке й легке озброєння». «У Мінську тоді гра велася між Володимиром Путіним, Петром Порошенком, з одного боку, та мною і Анґелою Меркель, які були там для досягнення мети припинити вогонь. Путін хотів, щоб режим тиші був започаткований якомога пізніше, а Порошенко – якомога швидше. Врешті, активна фаза війни була зупинена, але це не означає, що після Мінська були припинені загибелі військових», – вказав Олланд.

На початку жовтня Президент України Петро Порошенко відзначив колишнього президента Франції Франсуа Олланда однією з найвищих державних нагород України – орденом Свободи – «за визначний особистий внесок у підтримку суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України, а також у справу протидії розгортання агресії на Донбасі та деокупації Криму».

Екс-президент Франції також був відзначений за його ініціативу разом із канцлером Німеччини створити «нормандський формат», який відкрив шлях до дипломатичних переговорів для досягнення миру на Донбасі.

читати

Країни Заходу засудили в ООН намір провести незаконні вибори на Донбасі

США та європейськиі держави на засіданні Ради безпеки ООН 30 жовтня заявили, що проведення підтримуваними Росією сепаратистами виборів 11 листопада на непідконтрольних уряду України територіях Донбасу порушуватиме Мінські угоди 2015 року.

Заступник генерального секретаря ООН із політичних питань Розмарі ДіКарло підтримала цю позицію країн Заходу, що залишило Росію ізольованою. Західні союзники також заблокували пропозицію Росії долучити до обговорення представницю так званого «центрвиборчкому ЛНР» Олену Кравченко.

Перед початком наради Франція, Нідерланди, Польща, Швеція, Велика Британія, Італія, Бельгія та Німеччина оприлюднили спільну заяву, в якій засуджують незаконні «вибори» на частині території України 11 листопада. У заяві зазначається, що це є порушенням українського законодавства та «суперечить зобов’язанням», які проросійські угруповання та Москва зафіксували в угодах 2015 року. Країни Євросоюзу закликали Росію «використати свій значний вплив, щоб зупинити так звані «вибори».

Посол Росії в ООН Василь Небензя у своєму виступі зазначив, що Мінські угоди забороняють проведення муніципальних виборів, а не голів проросійських угруповань, які Москва називає «республіками». Він також звинуватив Київ у порушенні домовленостей.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

читати

UN Says Planned Elections in E. Ukraine Could Contradict International Agreements

The U.N.’s political chief cautioned Tuesday that planned local elections in two separatist areas of eastern Ukraine next month could contradict international agreements. 

“The U.N. urges all parties to avoid any unilateral steps that could deepen the divide or depart from the spirit and letter of the Minsk agreements,” Rosemary DiCarlo told a Security Council meeting on the issue. 

In 2015, France, Germany, Russia, Ukraine and pro-Russia separatists signed the Minsk agreement in the Belarus capital. It seeks to halt the fighting through a cease-fire and the withdrawal of foreign troops and heavy weapons, and open the way to a permanent, legal and political solution to the conflict in Ukraine, which began in 2014. 

De facto authorities in the separatist regions of Donetsk and Luhansk have announced that they plan to hold elections on Nov. 11. 

“As we understand, two separate ballots in both Donetsk and Luhansk are reportedly being planned: one for the “head of Republic” and one for the “People’s Councils,” DiCarlo said. She said the posts will reportedly be for five-year terms. 

She noted that election-related matters are covered in the Minsk agreements. 

“I therefore caution that any such measures taken outside Ukraine’s constitutional and legal framework would be incompatible with the Minsk agreements,” she said. 

Western council members echoed her concerns and condemned the planned ballot.

“These sham elections staged by Russia run directly counter to efforts to implement the Minsk peace agreements,” said U.S. deputy U.N. Ambassador Jonathan Cohen. “The elections also obstruct and undermine efforts to end the ongoing conflict in eastern Ukraine.”

“We do see these so-called elections as illegitimate,” said British Ambassador Karen Pierce. “They are the latest example in the Russian campaign to destabilize Ukraine. They are a clear breach of the Minsk agreements, and they are illegal under Ukrainian law.”

Even China, a close ally of Moscow, expressed concerns. 

“China respects the sovereignty and territorial integrity of all states, including Ukraine, and opposes the interference in Ukraine’s internal affairs by any external forces,” Beijing’s deputy envoy told the council. 

Russian Ambassador Vassily Nebenzia dismissed the criticism. 

“Today, we are witnesses of the latest round of hypocrisy — the total and inexcusable sabotage by Kyiv of the Minsk agreements, over the long term, factually from Day One, has been completely ignored,” Nebenzia said. “Instead of recognizing this fact, in the discussion in the Security Council we are discussing the forthcoming elections in November, which are a necessary measure in conditions of sabotage by Kyiv of its political commitments.”

He said European and American sanctions imposed on Moscow because of the Ukrainian situation is an invitation to Kyiv to continue undermining its Minsk obligations because Russia will be the one to pay for it. 

Ukraine’s ambassador, Volodymyr Yelchenko, said holding these “so-called early elections’ would amount to putting armed gangs’ leaders in seats in illegitimate representative bodies.” He said the move is a “provocation” and a “further escalation” of the situation by Russia. 

While he acknowledged to reporters later that there is little Kyiv authorities can do to stop the voting from going forward, he said the results would be null and void and not be recognized by Ukraine or the international community. 

After a brief calm over the summer months, the U.N. said during the past six weeks, cease-fire violations have spiked, and casualty levels have risen. It also reports increased tensions in the Sea of Azov, warning there is a “need to avoid any risk of escalation, provocation or miscalculation.” 

The Kyiv government has been clashing with Russian-backed separatist rebels in eastern Ukraine since 2014. The United Nations says more than 3,000 civilians have been killed, and up to 9,000 injured since the start of the conflict.

читати

Merkel Looks to Africa to Cement A Legacy Shaped by Migration

German Chancellor Angela Merkel pledged on Tuesday a new development fund to tackle unemployment in Africa, a problem spurring the mass migration that has shaped her long premiership as it nears its end.

Merkel hosted a summit of African leaders a day after her announcement that she would retire from politics by 2021, which sent shockwaves across Europe and started a race to succeed her.

She needs the Compact with Africa summit to show that progress has been made in addressing the aftermath of one of the defining moments of her 13 years in power: her 2015 decision to open Germany’s doors to more than a million asylum seekers.

The Berlin summit, attended by 12 presidents and prime ministers including Egypt’s Abdel Fattah al-Sissi, South Africa’s Cyril Ramaphosa, Ethiopia’s Abiy Ahmed and Rwanda’s Paul Kagame, is designed to showcase the continent as a stable destination for German investment.

International Monetary Fund Managing Director Christine Lagarde is also there, along with a host of international development officials.

The aim is to create good jobs for Africans, easing the poverty which, along with political instability and violence, has encouraged large numbers to head for Europe. But with Africa’s population growing at almost three percent a year, the task is enormous.

“We Europeans have a great interest in African states having a bright economic outlook,” Merkel said in her opening speech, announcing the fund to help small and medium-sized enterprises from both Europe and Africa to invest on the continent.

The 119,000 Africans who arrived in Europe in 2018, according to the International Organization for Migration, are the tip of the iceberg. International Labor Organization figures show that 16 million migrants were on the move within Africa in 2014.

While European Union countries invested $22 billion in Africa in 2017, breakneck economic growth will be needed to help bring down the migrant numbers.

Berlin hopes Germany’s manufacturing-based economy, which drove Eastern Europe’s rapid economic growth after the 1989 collapse of Communism, could turn things round.

Merkel needs results fast if she is to ensure the leadership of her Christian Democrats passes to a centrist ally, such as its general secretary, Annegret Kramp-Karrenbauer.

A marshall plan for Africa?

Other candidates for the party leadership, including Health Minister Jens Spahn or her old rival, the strongly pro-business Friedrich Merz, are well to her right politically and could be expected to want to challenge much of her legacy.

Merkel has said she will remain chancellor but that her current, fourth term up to 2021 will be her last. A whopping 71 percent of Germans welcomed Merkel’s decision, a poll released Tuesday by broadcasters RTL and n-tv showed.

Germany has introduced tax incentives for its companies to set up plants in Africa, reflecting her view that state aid must give way to private investment if jobs are to be created in their millions.

This would be part of a “Marshall Plan for Africa” – named after the U.S.-funded plan that helped to rebuild European states including Germany after World War II – that she sees as central to her legacy.

Merkel presented her decision to open Germany’s borders in 2015 as an unavoidable necessity driven by the vast scale of the human tide, that year mostly fleeing the civil war in Syria.

An agreement with Turkey sharply curtailed the arrival of refugees into the EU through Greece. But hundreds of thousands of mainly African migrants continued to travel across the Mediterranean, a flow that finally began to abate in the past year with improved efforts to halt smuggling from Libya.

The crisis has upturned European politics, bringing the far right to power in Italy and Austria, and in Germany revitalizing the Alternative for Germany (AfD) party, whose demand that the country shut its borders to migrants helped to fuel its surge into parliament in last year’s election.

A successful outcome to the summit may help to strengthen Merkel’s case for remaining chancellor even after stepping down from the party leadership, and could quieten her coalition partners in Bavaria’s conservative CSU and the Social Democrats (SPD).

All three parties have suffered punishing setbacks in regional elections this month, building internal party pressure for them to switch leaders or break up the coalition.

читати

Вісім посадовців не подали декларації за 2017 рік – НАЗК

Вісім посадовців не подали електронні декларації про доходи за 2017 рік, повідомило Національне агентство України з питань запобігання корупції.

«Під час здійснення контролю своєчасності подання декларацій було встановлено, що сім посадових осіб не подали декларації після звільнення за 2017 рік, а одна особа – щорічну декларації за цей же рік», – заявили в НАЗК.

У відомстві зазначили, що серед посадовців, які не дотрималися вимог закону «Про запобігання корупції» – колишні аудитор одного з відділів Нацбанку, завідувач сектору Державної казначейської служби, спеціалісти окружного адміністративного суду, територіальних органів Мін’юсту, Пенсійного фонду, командири відділень ДСНС.

Крім того, у НАЗК заявили, що під час перевірки декларацій слідчого територіального управління Нацполіції в Чернівецькій області встановили ознаки декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (понад 460 тисяч гривень).

У відомстві зазначили, що з початку року направили до правоохоронних органів 83 обґрунтовані висновки щодо неподання декларацій посадовцями та 69 – щодо недостовірних відомостей у декларації на суму понад 250 прожиткових мінімумів.

Національне агентство з питань запобігання корупції, яке фактично створене у 2016 році, серед іншого, здійснює перевірку декларацій, проводить моніторинг способу життя чиновників, посадових осіб, держслужбовців, суддів, прокурорів.

читати

11 Dead in Italy as Storms Batter Europe

The death toll from flooding and gale-force winds battering Italy rose to 11, authorities said Tuesday as storms raged across Europe.

Roads were reported blocked and thousands were left without power in southern and central Europe, where fierce winds and rain felled trees.

Venice flooded to a level seen few times before in the lagoon city’s history, with tourists and residents holding bags above their heads as water sloshed above their knees.

Debris from pulverized yachts filled the harbor of Rapallo near Genoa after a dam broke under the pressure of flood waters.

Heavy snow trapped many in their cars and hotels in the mountainous intersecting border regions of Italy, Switzerland, and France. 

читати