500 млн євро від ЄС мають надійти в середині грудня – Мінфін

500 мільйонів євро від Європейського союзу мають надійти в середині грудня, повідомило Міністерство фінансів України.

У відомстві підкреслили, що ЄС надає макрофінансову допомогу у вигляді позик. Точна відсоткова ставка траншу буде відома під час виходу Європейської комісії на зовнішній ринок запозичень, але не перевищуватиме 2%. Кошти надійдуть у державний бюджет.

30 листопада Європейський союз схвалив виплату 500 мільйонів євро макрофінансової допомоги для України.

Україна та ЄС підписали кредитну угоду про залучення 1 мільярда євро у вересні. 8 листопада її схвалив парламент.

читати

Адвокат: медики до кінця не кажуть Сенцову, що з його станом

Російські медики до кінця не кажуть засудженому в Росії українському режисеру Олегу Сенцову, «що з його станом, скільки він ще буде в медичній частині колонії», заявив адвокат Дмитро Дінзе в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

«У загін він досі не повернувся. Сенцов досі перебуває в окремій палаті медчастини і проходить реабілітацію після голодування. Його один раз возили в лікарню: проводили зовнішній огляд, оглядали внутрішні органи за допомогою спеціальної медичної апаратури – здійснювали так зване інструментальне обстеження. Встановили, що у нього є органічні зміни в області серця, нирок і печінки», – зазначив Дінзе.

Авдокат розповів, що Сенцов слідкує за новинами.

«Раніше у нього працював тільки «Перший канал». Зараз зробили антену, тому він нормально відстежує ситуацію. Єдине, коли я до нього приїхав, йому кілька тижнів вже не приходила «Новая газета». Один номер «Новой газеты», наприклад, 111-й, від нього взагалі приховували. Чомусь вони його за ніс водили: так-так, принесемо, у результаті нічого не приносили», – сказав Дінзе.

Український кінорежисер Олег Сенцов засуджений у Росії до 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

читати

Країни «Групи семи» закликали Росію звільнити українських моряків

«Немає виправдання тому, що Росія використала військову силу проти українських кораблів і військового екіпажу»

читати

Українські консули намагаються відвідати полонених моряків – Клімкін

Українські дипломати в Росії намагаються отримати доступ до полонених моряків Військово-морських сил України, яких захопили російські силовики 25 листопада, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

За його словами, представники Росії підтвердили, що військовополонені наразі перебувають у Москві.

«Українські консули працюють для якнайшвидшого отримання до них доступу. Ненадання інформації і недопуск до них консулів є злочином відповідно до міжнародного права», – зазначив міністр.

Раніше кореспондент Радіо Свобода Антон Наумлюк повідомив, що, за даними представниці Громадської наглядової комісії (російська громадська організація, яка контролю дотримання прав людини в місцях примусового утримання), полонені зараз у Москві.

За даними ГНК, 21 моряк наразі перебуває в московському слідчому ізоляторі «Лефортово», а троє поранених – у медичній частині ізолятора «Матроська тиша», теж у столиці Росії.

Вранці 30 листопада призначена Росією уповноважена з прав людини в окупованому Криму Людмила Лубіна підтвердила інформацію про те, що захоплених біля Керченської протоки російських моряків перевезли до Москви.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу вимагають від Росії звільнити моряків, а президент США Дональд Трамп через відмову це зробити скасував заплановану зустріч із російським президентом Володимиром Путіним.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська області.

читати

Ukraine Bars Entry to Russian Males, Upping Ante in Conflict

Ukrainian officials on Friday upped the ante in the growing confrontation with Russia, announcing a travel ban for most Russian males and searching the home of an influential cleric of the Russian Orthodox Church.

The long-simmering conflict bubbled over Sunday when Russian border guards rammed into and opened fired on three Ukrainian vessels near the Crimean Peninsula, which Moscow annexed in 2014. The vessels were trying to pass through the Kerch Strait on their way to the Sea of Azov. The Russians then captured the ships and 24 crew members.

The Ukrainian parliament on Monday adopted the president’s motion to impose martial law in the country for 30 days in the wake of the standoff.

There has been growing hostility between Ukraine and Russia since Moscow’s annexation of the Crimean Peninsula from Ukraine in 2014. Russia has also supported separatists in Ukraine’s east with clandestine dispatches of troops and weapons. Fighting there has killed at least 10,000 people since 2014 but eased somewhat after a 2015 truce.

Petro Tsygykal, chief of the Ukrainian Border Guard Service, announced at a security meeting on Friday that all Russian males between 16 and 60 will be barred from traveling to the country while martial law is in place.

President Petro Poroshenko told the meeting that the measures are taken “in order to prevent the Russian Federation from forming private armies” on Ukrainian soil.

The announcement follows Thursday’s decision by U.S. President Donald Trump to scrap the much-anticipated meeting with Russian leader Vladimir Putin. Trump said it isn’t appropriate for him to meet with Putin since Russia hasn’t released the Ukrainian seamen.

Meanwhile, the Ukrainian intelligence agency announced on Friday that they are investigating a senior cleric of the Russian Orthodox Church.

Ihor Guskov, chief of staff of the SBU intelligence agency, told reporters that its officers are searching the home of Father Pavlo, who leads the Pechersk Monastery in Kiev. He said the cleric is suspected of “inciting hatred.”

The Pechersk Monastery, the spiritual center of Ukraine, is under the jurisdiction of the Russian Orthodox Church.

The Ukrainian church, which has been part of the Russian Orthodox Church for centuries, moved close to forming an independent church — fueled by the conflict with Russia Ukraine’s Orthodox communities earlier this year.

There are currently three Orthodox communities in Ukraine, including two breakaway churches. Ukrainian authorities sought to portray the Russian Orthodox clerics in Ukraine as supporting separatists.

Ukraine’s president announced on Thursday that the Constantinople patriarchy has approved a decree granting the Ukrainian Orthodox Church independence from the Russian Orthodox Church, a major boost to the president’s approval ratings.

Both the Russian Orthodox Church and Russian authorities are strongly against the move and have warned Ukraine not to do it, fearing sectarian violence.

Russian government-appointed ombudswoman for Crimea told Russian news agencies that all the seamen have been transported from a detention center in Crimea. The three commanders have been taken to Moscow, she said. It wasn’t immediately clear where the other 21 have been taken.

A Crimea court earlier this week ruled to keep the Ukrainian seamen behind bars for two months pending the investigation.

читати

Report: Russia, China ‘Stress-Testing’ Resolve of West

Russia and China are among several countries attempting to “stress-test” the resolve of traditional powers, according to a report from the London-based International Institute for Strategic Studies.

It claims so-called “challenger” nations are persistently testing the tolerance of established powers for different forms of aggression, from proxy wars to cyberattacks.

The researchers cite the seizure this week of three Ukrainian naval vessels by Russian forces in the Azov Sea off Crimea, the territory that was forcibly annexed in 2014. Moscow claims these are Russian waters, in contravention of a 2003 deal between Moscow and Ukraine, which agreed the Azov Sea would be shared.

Ukraine warns its Black Sea ports are being cut off. A bridge built by Russia linking it with Crimea now limits the size of ships able to navigate the Kerch Strait.

Probing for weaknesses

The aim is to change the facts on the ground, said Nicholas Redman, co-author of the institute’s “Strategic Survey” report.

“They’re testing tolerances, probing for weaknesses, getting a measure of the resolve of other states by acts that are generally aggressive but are below the threshold of something that would obviously require a military response,” Redman told VOA.

Iran is also accused of conducting “tolerance warfare” by using its Revolutionary Guard and proxies across the Middle East to destabilize other countries, such as Syria.

Beijing’s activities in the South China Sea are also seen as part of the strategy to test Western resolve in that arena.

“China has used not its navy, but its coast guard or some other at-water capabilities in order to slowly push the envelope in the South China Sea. And obviously, the island-building campaign and the growth of infrastructure around there is about — without directly confronting anyone — nevertheless changing facts on the ground,” Redman said.

How to respond

So how should those on the receiving end of “tolerance warfare” respond? The report’s authors praise Britain’s reaction to the attempted chemical poisoning of a former double agent on British soil earlier this year, which London blamed on the GRU, the intelligence branch of Russia’s armed forces.

“What we saw was a powerful, asymmetric response. Sanctions, a tremendous degree of allied solidarity over diplomatic expulsions, and then an information operation over several months to systematically expose GRU activity,” Redman said.

The report warns a new era of geopolitical competition urgently requires new rules governing international behavior but negotiating such a global framework is fraught with difficulty.

читати

ЄС схвалив виплату 500 мільйонів євро макрофінансової допомоги для України

Європейський союз схвалив виплату 500 мільйонів євро макрофінансової допомоги для України. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі.

Президент України Петро Порошенко назвав рішення Брюсселю важливим сигналом «незмінної підтримки Євросоюзу в умовах останніх викликів з боку російського агресора».

«Щиро вдячний Єврокомісії за позитивне рішення про виділення Україні першого траншу Четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС в обсязі 500 мільйонів євро», – зазначив президент.

Україна та ЄС підписали кредитну угоду про залучення 1 мільярда євро у вересні. 8 листопада її схвалив парламент. 

Міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що Україна отримає новий транш макрофінансової допомоги до кінця 2018 року.

Реалізація Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди дозволить Україні залучити додаткові фінансові ресурси Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда євро для їх подальшого спрямування до державного бюджету, зазначали на Банковій.

читати

Britain’s May to Talk With Saudi Crown Prince About Khashoggi Killing

The British prime minister says she intends to talk about the killing of Washington Post columnist Jamal Khashoggi with Saudi Crown Prince Mohammed bin Salman at the G-20 meeting in Argentina.

Theresa May said on the airplane to Buenos Aires that the British government “wants to see a full and transparent investigation in relation to what happened and obviously those responsible being held to account.”

The Guardian, a British newspaper, said Downing Street sources have not officially confirmed a bilateral meeting but have suggested that May and the crown prince would be “engaging.”

Khashoggi, a Saudi national and critic of the crown prince, was killed last month after entering the Saudi Arabian consulate in Istanbul, where he had gone to obtain documents needed for his upcoming wedding.

Saudi Arabia has denied allegations that Salman played a role in Khashoggi’s death, blaming the killing on rogue agents. U.S. President Donald Trump has echoed Riyadh’s denials and said the matter remains an open question.

South Carolina Republican Sen. Lindsey Graham, a frequent defender of Trump has joined other U.S. lawmakers in demanding a briefing by the CIA on Khashoggi’s death and has threatened to withhold votes on urgent legislation if it does not occur.

читати

ЦВК зареєструвала нового народного депутата

Центральна виборча комісія України зареєструвала народним депутатом від партії «Блок Петра Порошенка» Володимира Куренного.

У комісії зазначили, що він замінив Ірину Фріз, яку Верховна Рада призначила міністром у справах ветеранів.

51-річний Куренной уже був народним депутатом п’ятого та сьомого скликань. З квітня 2015 року був керівником департаменту місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації президента України.

читати

Лише 84 депутати відвідали всі засідання Ради в листопаді – КВУ

Лише 84 депутати відвідали всі засідання Верховної Ради в листопаді, повідомила громадська організація «Комітет виборців України».

Згідно з підрахунками КВУ, за даними письмової реєстрації і якщо не враховувати дані позачергового засідання щодо воєнного стану, то на всіх засіданнях були 45% депутатів (188 із 422).

«Шість політиків не були зареєстровані на жодному засіданні. Це Євген Бакулін, В’ячеслав Константіновський, Вадим Кривохатько, Сергій Клюєв, Олександр Онищенко та Надія Савченко. У порівнянні із попередніми місяцями цей список дещо змінився. Так, на позачерговому засіданні ВР 26 листопада був зареєстрований Дмитро Ярош, який за весь час роботи ВР відвідав лише 3% засідань. До цього політик востаннє був у Раді 13 липня 2018 року», – завили в КВУ.

В організації зазначили, що «найбільше прогульників» – у групі «Воля народу», а найменше – у фракції «Радикальної партії Олега Ляшка».

За даними КВУ, у жовтні всі засідання Ради відвідали 157 народних депутатів.

читати

Керченська криза: країни Вишеградської четвірки підтримали Україну

Міністри закордонних справ країн-членів Вишеградської «четвірки» – Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини, обговорюючи сьогодні ситуацію навколо Керченської кризи, висловили підтримку Україні, її суверенітету і територіальній цілісності.

Читайте також: Трамп скасував зустріч з Путіним через Керченську кризу​

Як повідомляє міністерство закордонних справ Словаччини, в контексті обговорення проблеми «лунала сильна підтримка  всіх чотирьох міністрів країн «четвірки» територіальної цілісності України в суперечці з Росією, в дусі ухвалених спільних заяв  ЄС і НАТО».

На зустрічі Вишеградської четвірки, яка відбулась у Братиславі,  міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутовіч, його візаві зі Словаччини Мірослав Лайчак, з Угорщини – Петер Сійярто і з Чехії – Томаш Петршічек також обговорили питання, які стосуються підготовки саміту Вишеградської четвірки і «Східного партнерства».

Читайте також: У Стамбулі мітингували на підтримку суверенітету України (фото, відео)​

Саміт має відбутись весною наступного року з нагоди 10-ліття  започаткування програми «Східного партнерства». Зокрема, йшлося про потребу активізувати і зміцнити співпрацю з країнами «Східного партнерства».

Політика «Східного партнерства» ставить за мету зміцнення співпраці із сусідніми країнами Євросоюзу, в тому числі й з Україною. «Східне партнерство» було започатковане на засіданні Європейського союзу в Празі у травні 2009 року.

читати

Kerch Naval Clash Upends Planned Trump-Putin Talks

Until the Russian attack Sunday on Ukrainian vessels in the Black Sea, the White House and the Kremlin had at least agreed on one thing, the agenda for Saturday’s scheduled face-to-face between U.S. President Donald Trump and his Russian counterpart Vladimir Putin, their second summit meeting.

Arms control, security issues as well as the Middle East and North Korea were all set to figure prominently, senior U.S. and Russian aides told reporters in the run-up to the meeting.

The Kremlin had earmarked as their key issue, say Russian officials, Trump’s recent decision to abandon a landmark Cold War-era agreement prohibiting the U.S. and Russia from possessing ground-launched short-range nuclear missiles.

For the White House, securing a public commitment from the Russians to enforce United Nations sanctions on North Korea before next month’s planned summit between Trump and North Korean leader Kim Jong Un was a key objective, according to U.S. officials.

But the Russian attack on three Ukrainian vessels shifted the dynamics of Saturday’s planned two-hour face-to-face between Trump and Putin on the sidelines of the G-20 summit in Argentina, say analysts, with the U.S. leader being urged to take a tough line that might imperil his overall determination to improve U.S.-Russian relations.

Trump suggested Tuesday he might cancel the meeting after Russian ships opened fire on and seized the Ukrainian ships near Crimea.  Then on Thursday, after telling reporters the meeting will go ahead, he tweeted that he has canceled the meeting “based on the fact that the ships and sailors have not been returned to Ukraine from Russia.”  “I look forward to a meaningful Summit again as soon as this situation is resolved!” he said.

Kremlin officials had earlier said they expected the meeting to be held.

“We don’t have to agree on all issues, which is probably impossible, but we need to talk.  It’s in the interests of not only our two countries, it’s in the interests of the whole World,” Kremlin spokesman Dmitry Peskov said.

Earlier this week John Bolton, the U.S. National Security Adviser, said Trump was planning to discuss security, arms control and regional issues with Putin.  “I think it will be a continuation of their discussion in Helsinki,” he said, referring to the first summit meeting between the two leaders held in Finland in July, when they met for more than two hours with only their translators present.

The Helsinki sit-down prompted widespread criticism of Trump from across the U.S. political spectrum, with Republican and Democrat lawmakers expressing dismay at what they saw as the U.S. leader’s amplifying of Putin denials of Russian meddling in the 2016 U.S. presidential elections.

State Department Spokeswoman Heather Nauert said Washington wanted to see tougher enforcement of sanctions against Russia as a consequence of the Russian action, the first time the Kremlin has staged open aggression against Ukraine since Putin annexed Crimea four years ago and launched a destabilization campaign in Ukraine’s Donbas region.

German chancellor Angela Merkel is expected to address the Kerch incident at the G-20 meeting.

Ukrainian president Petro Poroshenko piled pressure Thursday on the G-20 by calling for a tough collective response to Russia, saying he fears Moscow intends broader military action against his country.  European Union hawks have called for more sanctions to be imposed on Russia, although with the bloc already divided over policy towards Russia it is unlikely that will happen swiftly without a strong lead from Washington, say diplomats.

Trump waited more than 24 hours after the maritime clash before he commented on the incident, prompting criticism, once again, that he was going lightly on his Russian counterpart.  But once he did address the clash, his irritation was clear.  “I don’t like that aggression.  I don’t want that aggression at all,” he told the Washington Post.

Steven Pifer, a former U.S. ambassador to Ukraine and now an analyst at the Washington-based Brookings Institution told VOA if Trump “does not raise the question of the Russian conflict against Ukraine … the Russian would calculate the President is weak on this issue.  That’s going to be bad for Ukraine, but also bad for American foreign policy.”

 

 

читати