01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Севастополь: в суді у «справі українських диверсантів» допитали свідків і понятих

У підконтрольному Росії Севастопольському міському суді у справі Володимира Дудки і Олексія Бессарабова, обвинувачених у підготовці диверсій на території Криму, допитали двох понятих і двох свідків. Про це кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реаліі розповів адвокат Сергій Легостов.

«Допитали двох понятих – студенток, які були присутні при обшуку в квартирі і гаражі Дмитра Штиблікова. Також допитали двох свідків, які розповіли про потенційні загрози інфраструктурним об’єктам, якщо раптом на цих об’єктах відбудеться диверсія. Тобто, стандартні свідчення, так само як і в справі Євгена Панова: що було б, якби», – розповів адвокат.

Легостов додав, що засудженого раніше фігуранта цієї справи Дмитра Штиблікова доставили в СІЗО Сімферополя. У суді його планують допитати 29 листопада.

9 листопада 2016 року в анексованому Росією Криму затримали Дмитра Штиблікова, Олексія Бессарабова і Володимира Дудку, яких підконтрольні Москві кримські силовики назвали членами «диверсійно-терористичної групи головного управління розвідки Міністерства оборони України».

Читайте також: «Штибліков має добрий вигляд, скарг не висловлює» – український консул після відвідин колонії в Омську

Підконтрольний Кремлю Ленінський районний суд Севастополя пізніше заарештував затриманих. Після цього термін утримання під вартою щодо Штиблікова, Бессарабова і Дудки продовжували кілька разів.

Штибліков і Бессарабов до 2014 року працювали військовими експертами в центрі «Номос». Володимир Дудка – капітан 2-го рангу запасу, в минулому – капітан корабля радіоелектронної розвідки.

У Службі безпеки України заявляли, що затримані в Криму громадяни України не є ані співробітниками служби, ані контактними особами з боку СБУ.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​

Read More

Did Russia Violate Navalny’s Rights? European Court to Rule

Russia is awaiting a European court ruling on whether it violated the rights of opposition leader Alexei Navalny when arresting him on repeated occasions.

A leading critic of Russian President Vladimir Putin, Navalny is to appear at the European Court of Human Rights in the French city of Strasbourg to hear the ruling Thursday, after a last-minute legal problem delayed his arrival.

The court ruled last year that seven of his arrests were unlawful and ordered Russia to pay 63,000 euros ($67,000) in compensation. But the court didn’t rule on Navalny’s arguments that the arrests were politically motivated.

The Russian government and Navalny appealed, and the case went to the court’s Grand Chamber, which issues its final, binding ruling later Thursday.

Article 18

Navalny, arguably Russia’s most popular opposition figure, has faced fraud charges widely viewed as political retribution for investigating corruption and leading major anti-government protests.

Navalny mounted a grass-roots presidential campaign before he was officially barred from running in this year’s election, which Putin overwhelmingly won.

Navalny’s lawyer Olga Mikhailova told The Associated Press that the legal team is most concerned with whether the court finds that Russian authorities violated Article 18 of the European Convention on Human Rights, effectively meaning the arrests were politically motivated.

Navalny says that would set an important precedent for activists across Russia who have faced challenges in staging public rallies.

Russia: Arrests justified

The Kremlin routinely dismisses Navalny as a trouble-maker with no political backing. Russia’s representative to the ECHR, deputy justice minister Mikhail Galperin, argued during a hearing earlier this year that Navalny’s arrests were all justified and that his unauthorized rallies put public security at risk. He suggested Navalny staged his arrests to get media attention.

Russia is obliged to carry out the court’s rulings as a member of the Council of Europe, the continent’s human rights watchdog. However, Russia has delayed implementing past rulings from the court and argued that it is encroaching on Russian judicial sovereignty.

About a third of the court’s cases last year involved Russia, and of 305 judgments concerning Russia in 2017, 293 found at least one rights violation.

Read More

Britain’s Brexit Secretary Quits as May Looks for Parliament’s OK

British Prime Minister Theresa May’s already tough task of persuading parliament to approve an agreement on Britain’s exit from the European Union took a hit Thursday as her Brexit Secretary Dominic Raab resigned.

“I cannot in good conscience support the terms proposed for our deal with the EU,” Raab said as he released a statement outlining his opposition to the agreement he helped negotiate.

Raab specifically objected to a key provision setting up a customs union that would eliminate the need for a hard border between Britain’s Northern Ireland and EU member Ireland while Britain and the EU work on a new trade deal.

He said not having a firm end date for such an arrangement would leave Britain without democratic control over laws governing its own territory, and would “severely prejudice” the future trade talks.

The British pound dropped sharply in value against the U.S. dollar after Raab’s resignation.

Speaking Thursday in parliament, opposition Labour Party Leader Jeremy Corbyn called the draft agreement a “huge and damaging failure.”

He said of Raab’s resignation, “What faith does that give anyone else in this place or in this country?”

​May defends deal

May defended the deal, telling lawmakers it would mean Britain would leave the European Union “in a smooth and orderly way.”

“It takes back control of our borders, law and money, it protects jobs, security and the integrity of the United Kingdom, and it delivers in ways that many said simply could not be done,” she said.

May must convince a majority in parliament to approve the agreement, but even before Raab’s resignation there were many critics, in both the camp that favors Britain leaving the EU and among those who would rather Britain remain a member.

She told parliament Thursday that failing to support the deal would only bring more uncertainty and division.

“Voting against the deal will bring us all back to square one,” she said.

May’s negotiation team has sought to keep Britain as close as possible to the EU when it leaves.  The pro-Brexit side wants a cleaner break that would give Britain more autonomy over its policies, particularly regarding trade.

Pro-EU lawmakers say the agreement puts Britain in a worse situation than existing policies.

Annmarie Elijah, associate director for the Centre for European Studies at the Australian National University, told VOA the chance of parliamentary approval “does not look promising,” and that the difficulties in the Brexit negotiations go all the way back to the 2016 referendum that set the process in motion.

“When the vote actually took place there was very little detail put around what in fact Brexit would look like,” Elijah said.  “And I think we’re now all paying the price for that in the sense that it is very difficult to know exactly how you can unwind more than 40 years of economic integration across so many public policy sectors and do that in an orderly way.”

​EU meeting Nov. 25

On the European Union side, there is much less drama in the proceedings.

European Council President Donald Tusk said Thursday that EU leaders would meet November 25 to finalize the Brexit deal.

He made the announcement after talks with EU Brexit chief negotiator Michel Barnier, and Tusk and praised what he said was a deal that limits the damage of Britain leaving the European Union while securing the interests of the remaining member states.

“Since the very beginning, we have had no doubt that Brexit is a lose-lose situation, and that our negotiations are only about damage control,” Tusk said.

He laid out a basic timeline of how the European Union will progress toward the November 25 meeting, with EU ambassadors gathering in the coming days to assess the agreement and their government’s back home evaluating it next week.

Painless as possible

Tusk said the summit to formalize the deal will go forward “if nothing extraordinary happens.”

“Let me say this to our British friends.  As much as I am sad to see you leave, I will do everything to make this farewell the least painful possible, both for you and for us,” he said.

The uncertainty on the British side leaves several options for how the situation will play out in the coming months.  If Britain’s parliament and EU members agree, then the terms negotiated by the two sides will govern their relations going forward.

If the agreement fails the votes, there could be a so-called “No-deal Brexit,” a potentially chaotic ending that would bring divorce without terms on matters such as trade and immigration.

Other outcomes could oust May as prime minister or bring another referendum like the one in 2016.

“When you strip away the detail, the choice before us is clear,” May said after the Cabinet meeting.  “This deal, which delivers on the vote of the referendum, which brings back control of our money, laws and borders; ends free movement; protects jobs, security and our union; or leave with no deal; or no Brexit at all.”

Read More

Draft Brexit Deal Ends Britain’s Easy Access to EU Financial Markets 

The United Kingdom and the European Union have agreed on a deal that will give London’s vast financial center only a basic level of access to the bloc’s markets after Brexit. 

The agreement will be based on the EU’s existing system of financial market access known as equivalence — a watered-down relationship that officials in Brussels have said all along is the best arrangement that Britain can expect. 

The EU grants equivalence to many countries and has so far not agreed to Britain’s demands for major concessions such as offering broader access and safeguards on withdrawing access, neither of which is mentioned in the draft deal. 

“It is appalling,” said Graham Bishop, a former banker and consultant who has advised EU institutions on financial services. The draft text “is particularly vague but emphasizes the EU’s ability to take decisions in its own interests. … This is code for the UK being a pure rule taker.” 

Britain’s decision to leave the EU has undermined London’s position as the leading international finance hub. Britain’s financial services sector, the biggest source of its exports and tax revenue, has been struggling to find a way to preserve the existing flow of trading after it leaves the EU. 

Many top bankers fear Brexit will slowly undermine London’s position. Global banks have already reorganized some operations ahead of Britain’s departure from the European Union, due on March 29. 

Currently, inside the EU, banks and insurers in Britain enjoy unfettered access to customers across the bloc in all financial activities. 

No commercial bank lending

Equivalence, however, covers a more limited range of business and excludes major activities such as commercial bank lending. Law firm Hogan Lovells has estimated that equivalence rules cover just a quarter of all EU cross-border financial services business. 

Such an arrangement would give Britain a similar level of access to the EU as major U.S. and Japanese firms, while tying it to many EU finance rules for years to come. 

Many bankers and politicians have been hoping London could secure a preferential deal giving it deep access to the bloc’s markets. 

Under current equivalence rules, access is patchy and can be cut off by the EU within 30 days in some cases. Britain had called for a far longer notice period. 

The draft deal is likely to persuade banks, insurers and asset managers to stick with plans to move some activities to the EU to ensure they maintain access to the bloc’s markets. 

Britain is currently home to the world’s largest number of banks, and about 6 trillion euros ($6.79 trillion) or 37 percent of Europe’s financial assets are managed in the U.K. capital, almost twice the amount of its nearest rival, Paris. 

London also dominates Europe’s 5.2 trillion-euro investment banking industry. 

Rachel Kent, a lawyer at Hogan Lovells who has advised companies on future trading relations with the EU, said the draft deal did not rule out improved equivalence in the future. 

“I don’t see that any doors have been closed,” she said. “It is probably as much as we could hope for at this stage.” 

Read More

Вже 38 країн стали співавторами резолюції щодо Криму для комітету Генасамблеї ООН – Джеппар

Кількість країн-співавторів резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна», яку 15 листопада розгляне третій комітет Генеральної Асамблеї ООН, збільшилася до 38. Про це повідомила перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар.

«Вже 38 країн-співавторів резолюції щодо ситуації з правами людини в АРК і Севастополю, яку винесуть на голосування в третьому комітеті ООН, а в грудні – в Генасамблеї ООН. Завтра будемо знати остаточну кількість країн, які приєдналися до співавторства», – зазначила Джеппар.

Заступник міністра додала, що зараз у Нью-Йорку перебуває заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, який «буде захищати позицію України на засіданні Комітету».

Постійне представництво України в ООН раніше повідомило, що Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН у четвер, 15 листопада, розгляне оновлений проект резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна».

19 грудня 2017 року Генеральна Асамблея ООН остаточно ухвалила резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».

В результаті голосування, 70 країн виступили «за» ухвалення документа, 26 – проти і 76 утрималися. Проти резолюції виступили Білорусь, Вірменія, Росія, Сирія, Зімбабве та інші країни.

У документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму і забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Клімкін поїхав з робочим візитом до США

Міністр закордонних справ США 14-16 листопада перебуватиме з робочим візитом у США. Про це повідомили у прес-службі МЗС.

«Головною метою візиту є проведення 16 листопада інавгураційного засідання оновленого формату Комісії стратегічного партнерства Україна – США. Захід пройде під спільним головуванням глав зовнішньополітичних відомств України і США», – ідеться у повідомленні.

Під час візиту у Вашингтон Клімкін збирається зустрітися з держсекретарем США Майклом Помпео, американськими законодавцями і експертами.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Обвинувачення одеському міському голові Труханову можуть читати протягом кількох засідань

Обвинувальний акт по міському голові Одеси Геннадію Труханову та іншим обвинуваченим у привласнені майна на суму 185 мільйонів гривень можуть читати кілька засідань. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За клопотанням адвоката одного з підсудних, прокурори мають оголосити повну версію документу – це 173 сторінки. Протягом першого судового засідання зачитали лише перші 12 сторінок.

На першому судовому засіданні колегія суддів Малиновського районного суду також відмовила прокурорам в залученні до матеріалів справи окремого цивільного провадження щодо компенсації 185 мільйонів в інтересах одеської територіальної громади. На попередньому засіданні прокуратура відкликала подібний цивільний позов – схожий за суттю він відрізнявся обґрунтуванням, каже прокурор по справі Максим Кравченко.

«Прокурором були вивчені додаткові рішення суду, якими задовольнялась вимога прокурора саме як цивільного позивача. І щоб ці аргументи навести безпосередньо в позові, прокурор використав це право (відкликав попередній позов – ред.). По сутті позивних вимог він був той самий, але по суті змісту, яким прокурор обґрунтовує повноваження в данному випадку представляти інтереси територіальної громадин, він більш розширений з урахуванням практики, яка була прийнята Верховним судом в цьому складі», – наголосив Кравченко.

Читайте також: Труханов і ще семеро осіб отримали обвинувальні акти у справі «Краяну» – НАБУ

Можливість подати цивільний позов була у одеської міської ради, але вона нею не скористалась, зазначив прокурор. За словами Кравченко, тепер у випадку перемоги в суді, цивільне провадження треба буде подавати окремо.

Захист був проти цивільного позову від прокуратури – за словами адвокатів прокурор не може виступати представником органів місцевого самоврядування, а шкоди державі в цій справі не нанесено. Суд погодився із захистом, зазначивши, що прокурор недостатньо обґрунтував своє клопотання і не довів своїх повноважень в цивільному позові.

«Ми провели процедуру згідно із усіма вимогами норм законодавства. Сьогодні ви почули обвинувальний акт і нічого крім посмішок він не викликає. Кожен відпрацьовував свої функціональні обов’язки на своєму робочому місті. Компанія нам провела оцінку, ми порівняли із іншими цінами та прийняли рішення. Якщо нам сьогодні повернуть ці гроші (по цивільному позову – ред.) ми скажемо «дякую», оскільки це буде поступлення до бюджету», – заявив міський голова Одеси Геннадій Труханов, коментуючи цивільний позов про можливість повернення грошей за придбання.

 Якщо буде доведена незаконність, то міська влада буде подавати такий позов, зазначив він.

Перед засіданням судді також попросили вийти з зали тих, кого допитували як свідків в досудовому слідстві. Серед таких були депутати міської ради Олександр Шеремет, Олег Бриндак і Андрій Кісловський, депутат одеської обласної ради Євгенія Абрамова та інші. Трансляція суду однак продовжувалась.

У лютому 2018 року детективи НАБУ і прокурори САП затримали Одеського міського голову Геннадія Труханова і його заступника Павла Вугельмана.

Згодом суд відпустив Труханова під особисту поруку народного депутата Дмитра Голубова («Блок Петра Порошенка»), а Вугельмана відпустили на поруки народних депутатів Олександра Пресмана з групи «Відродження» та Юрія Мірошниченка з фракції партії «Опозиційний блок». Також у привласненні коштів одеситів обвинувачують голову постійної комісії з комунальної власності одеської міської ради Василя Шкрябая, директора муніципального департаменту комунальної власності Олексія Спектора, його заступника Володимира Радіонова, директора ТОВ «Девелопмент Еліт» Петра Загодіренка, директора ТОВ «Valton Group» Ігоря Кравченка і директора оціночної компанії «Брокбізнесконсалт» Галини Богданової.

За даними слідства, у вересні 2016 року Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка, в свою чергу, на початку 2016 року заплатила за цей комплекс на аукціоні, організованому ліквідатором держпідприємства, 11,5 мільйона гривень.

У НАБУ заявляють, що отримані від мерії 185 мільйонів гривень фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності, проте на рахунки компанії-продавця будівлі був накладений арешт. У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що розслідування у цій справі завершили.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Prince Charles Turns 70 with Party, New Family Photos

Britain’s Prince Charles is turning 70 with a family birthday party, and a firm commitment to his environmentalist views.

Charles is due to have tea on Wednesday with a group of people who are also turning 70 this year, before a Buckingham Palace party thrown by his mother, Queen Elizabeth II.

The prince’s Clarence House office released two family portraits to mark the birthday. The photos by Chris Jackson show Charles with his wife Camilla, sons Prince William and Prince Harry, their wives Kate and Meghan and his grandchildren: 6-year-old Prince George, 3-year-old Princess Charlotte and 6-month-old Prince Louis.

The environmentalist prince writes in the latest edition of Country Life magazine, urging people not to take the natural world for granted but to “think ahead to what our grandchildren will want and need.”

Read More

British Army Shortfall Opens Door for Commonwealth Citizens

Britain is to allow citizens from all Commonwealth countries to join its armed forces — even if they have never lived in Britain. The new rules are aimed at tackling a recruitment crisis. But campaigners want clarity over the citizenship rights of the new recruits after they leave the services.

Touring Africa earlier this month, Prince Charles paid tribute to soldiers of the former Empire who fought for Britain.

Out of the empire came the Commonwealth — and it is from those countries that Britain is now looking to recruit.

The government says all roles and ranks will be open to citizens from all Commonwealth countries who are aged 18 or over. It’s aimed at plugging a gap in recruitment — with a shortfall in armed forces personnel estimated at over 8,000, says Paul Barnes, visiting fellow at Britain’s Royal United Services Institute.

“It seems that they are not coming forward in the numbers that they used to. And with the gap opening in manning, we need to find a rapid fill. And that rapid fill is often best found from the Commonwealth,” he said.

Previously most Commonwealth recruits had to have lived in Britain for at least five years. That has now been dropped — and the armed forces hope to recruit an extra 1,350 people every year through the scheme. Barnes says they will bring added value.

“Commonwealth soldiers will come with a high level of education, and they will easily fit into those specialist roles that are more difficult. But also you gain a strength in terms of diversity, a strength in terms of diversity of view, in decision-making, in our perspective of the world, our cultural understanding,” he said.

Commonwealth recruits also qualify to become British residents after four years, or citizens after five years’ service  — a major pull factor for signing up.

Doctor Hugh Milroy is CEO of Veterans Aid — which has supported dozens of former Commonwealth soldiers who struggled to gain citizenship.

“Under the old system, and I really do hope this has been picked up, you had no access to benefits, and you had no right to work. So in fact for many years, we were stopping people starving,”  he said. “My advice to anyone coming here to join the armed forces is, this is almost the first thing you want to deal with as soon as you arrive here and join the armed forces. Don’t wait till the end, because it takes so long to do.”

The British Ministry of Defense told VOA that citizenship requirements had not changed — and new Commonwealth recruits would have to meet the same criteria as before.

 

 

 

 

 

 

 

 

Read More

Britain Army Recruitment Crisis Opens Door for Commonwealth Citizens to Join

Britain is to allow citizens from all Commonwealth countries to join its armed forces – even if they have never lived in Britain. The new rules are aimed at tackling a recruitment crisis. But as Henry Ridgwell reports from London, activists want clarity over the citizenship rights of the new recruits after they leave the services.

Read More

Гривня посилюється на міжбанку

Українська валюта посилюється на міжбанківському валютному ринку після кількох днів незначних послаблень. Як інформують учасники ринку, на торгах є надлишок пропозиції долара.

Станом на 10:30 за Києвом котирування долара на міжбанку становили 27 гривень 81,5–82,5 копійки.

Національний банк України встановив на 14 листопада курс 27 гривень 92 копійки за долар.

Українська зміцнюється на міжбанківському валютному ринку від початку місяця. Зранку 6 листопада вона закріпилася на рівні менш як 28 гривень за долар.

5 листопада НБУ повідомив, що міжнародні резерви України складають понад 18 мільярдів доларів. Вони зросли майже на півтора мільярда доларів завдяки розміщенню урядом єврооблігацій з початку листопада, уточнюють у прес-службі Нацбанку.

Читайте також: Україна може отримати 8 мільярдів доларів після розблокування програми МВФ – Ослунд

У жовтні 2018 року Україна оголосила про випуск євробондів на суму 2 мільярди доларів.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Геращенко: Росія «категорично» проти позачергового засідання контактної групи

Росія відмовилася від проведення позачергового засідання контактної групи, яке українська сторона пропонувала провести у зв’язку з псевдовиборами на Донбасі, заявляє перша віце-спікер Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) Ірина Геращенко.

«Росія, попри готовність представників ОБСЄ негайно скликати позачергове засідання ТКГ у зв’язку з фейковими виборами на Донбасі, категорично відмовилася від цієї ініціативи України, заявивши, що «не бачить у ній потреби». ОБСЄ отримало від російських представників відповідного листа», – написала Геращенко у Facebook 13 листопада.

Напередодні вона повідомляла, що українська сторона в Тристоронній контактній групі офіційно запропонувала провести позачергове засідання групи в Мінську у зв’язку з проведенням так званих «виборів» на Донбасі.

Країни Заходу засудили проведення цих «виборів» і закликали Росію вивести свої війська й озброєння з території України й ліквідувати незаконні збройні угруповання «ДНР» та «ЛНР» і їхні структури.

У США і Євросоюзі також дали знати про можливість нових санкцій проти Росії через ці «вибори».

Росія заявляє, ніби «вибори» нових ватажків угруповань «ДНР» та «ЛНР» і їхніх «депутатів парламентів» відповідають мінським домовленостям, на тій підставі, що в цих угодах ні про які такі вибори взагалі не згадано – а відтак вони, мовляв, і не заборонені.

Мінські ж домовленості взагалі не передбачають існування й діяльності будь-яких структур угруповань «ДНР» і «ЛНР» і за єдині можливі вибори на нині окупованих територіях визначають місцеві, що мають бути проведені після політичного врегулювання конфлікту, за рішенням української влади і відповідно до законодавства України, а також відповідати стандартам ОБСЄ.

Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Котирування нафти Brent упали до 65 доларів за барель

Котирування нафти еталонного сорту Brent упали 14 листопада до рівня майже 69 доларів за барель. Станом на 8:20 за Києвом ціна становила 65 доларів 9 центів.

Нинішня ціна на чверть нижча від пікового значення за чотири роки, досягнутого на початку жовтня 2018 року. Тоді котирування сягали 87 доларів за барель.

Ціна американського еталону Light Sweet ще на майже 10 доларів нижча – трохи вище 55 доларів за барель, це найбільше падіння за три роки.

Ціни майже без зупинок йдуть вниз понад місяць. Зміна настроїв на ринку нафти викликана інформацією про збільшення видобутку на тлі прогнозів щодо зниження світового попиту на цей енергоресурс. Втрата ринком через санкції США значного обсягу іранської нафти спричинила лише короткотерміновий ефект, ці втрати будуть повністю перекриті за рахунок зростання видобутку саудівської, російської та американської нафти. Згідно з офіційними американськими даними, у вересні Сполучені Штати стали найбільшими в світі виробниками нафти, збільшивши за рік її виробництво на 20% завдяки розробці сланцевих родовищ.

12 листопада президент США Дональд Трамп у повідомленні в мережі Twitter висловив сподівання, що Саудівська Аравія та Організація країн-експортерів нафти в цілому не скорочуватимуть видобуток цієї сировини. «Ціни на нафту мають бути набагато нижчими, беручи до уваги пропозицію!» – наголосив американський лідер.

У понеділок, 12 листопада, ціни на «чорне золото» на короткий час призупинили своє падіння і навіть зросли до понад 70 доларів за барель марки Brent. Зранку того дня міністр енергетики Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх заявив, що ОПЕК узгодила скорочення пропозиції на 1 мільйон барелів на день у 2019 році, порівняно з обсягом зафіксованим у жовтні.

Нідерландський банк ING заявив, що надлишкова пропозиція та загроза глобального економічного спаду означають, що «скорочення постачання в 2019 році неминучі». «Ринок буде бачити значний надлишок принаймні в першій половині 2019 року», – вказали аналітики цього банку.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Правозахисника засудили до 4 років ув’язнення в анексованому Криму

Суд в анексованому Росією Криму засудив кримськотатарського правозахисника Юнуса Машаріпова до чотирьох років колонії і штрафу в 110 тисяч рублів (близько 41 тисячі гривень). Активіста визнали винним у виготовленні і зберіганні вибухових речовин, повідомляє підконтрольне фактичній владі Криму агентство «Кримінформ» з посиланням на прес-службу ФСБ.

За версією слідчих, Машаріпов нібито зібрав два вибухові пристрої за допомогою яких збирався здійснити підпал лісу, щоб дестабілізувати ситуацію в регіоні.

Машаріпов був затриманий у вересні 2017 року. За словами правозахисника, співробітники Федеральної служби безпеки Росії били його і катували струмом, тому йому довелося обмовити себе.

Російські державні структури, в тому числі підрозділи ФСБ, працюють у Криму з моменту його анексії в березні 2014 року.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Після анексії півострова російська влада неодноразово проводила обшуки у цивільних активістів, активістів кримськотатарського національного руху і кримських мусульман.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

EU Court Rules Taste Cannot Be Copyrighted

The European Union’s highest court has ruled that the taste of a food cannot be protected by copyright.

The European Court of Justice said Tuesday “the taste of a food product cannot be identified with precision of objectivity,” thus making it ineligible “for copyright protection.”

Dutch cheese maker Levola had argued that a rival company copied its herbed spread called Heksenkaas or witches’ cheese. The company claimed Heksenkaas was a work protected by copyright and asked the Dutch courts to insist that the rival firm cease production and sale of its cheese.

But the judges ruled that unlike books, movies, songs and the like, the taste of food depends on personal preferences and the context in which the food is consumed, “which are subjective and variable.”

“Accordingly, the court concludes that the taste of a food product cannot be classified as a ‘work,’ and consequently is not eligible for copyright protection under the directive,” the judges said.

This is not the first time the European Court of Justice had to settle disputes about food.

In July, it ruled Nestle could not trademark the four-finger shape of its KitKat chocolate bars.

Read More

Germany’s Merkel Calls for a European Union Military

German Chancellor Angela Merkel called on Tuesday for an integrated European Union military, echoing language used by French President Emmanuel Macron last week that infuriated U.S. President Donald Trump.

Merkel told the European Parliament such an army would not undermine the U.S.-led military alliance NATO but would be complementary to it, remarks that were met with loud applause in the legislature though also with boos from nationalist members.

“The times when we could rely on others are over. This means we Europeans have to take our fate fully into our own hands,” Merkel said. “We should work on a vision of one day establishing a real European army.”

Macron’s call, which reflected a broad trend of EU thinking but is not universally accepted, was meant to show European willingness to meet U.S. demands that Europe do more for its own security and rely less on America’s security umbrella.

However, on Twitter on November 9, Trump accused Macron of seeking to develop the EU’s own military to defend itself from the United States, which EU and French officials said was a misunderstanding.

On Tuesday Trump took aim at Macron again, blasting France over its near-defeat to Germany in two world wars, its wine industry and Macron’s approval ratings.

In his remarks on November 6, Macron had been referring to computer hackers who could attack Europe from anywhere, including from inside the United States, officials said.

First proposed in the 1950s and taken up four years ago by European Commission President Jean-Claude Juncker as a response to fraying EU unity, an EU armed forces is seen as strengthening the global power of the bloc, which is an economic giant but a geopolitical minnow.

With Britain’s pending departure from the EU, there may be more momentum for remaining member states to find common ground on defense, although there remain divisions.

Supporters of a European defense union say the EU has struggled in military and humanitarian missions in the Balkans, Libya and Africa, and that it was caught off guard by Russia’s annexation of Crimea.

“No place for nationalism”

Merkel’s address comes at a time when the EU is searching for answers to a U.S. president who views the EU with contempt, to the rise of illiberal democracies and nationalist parties within its borders, and to Britain’s vote to leave the bloc.

She made appeals for tolerance and solidarity, saying “nationalism and egotism should no longer have a place in Europe” to a sustained applause.

As a deadline looms for Italy’s euroskeptic government to re-submit budget plans to the European Union, Merkel said the euro zone would only work if all member states meet their treaty responsibilities.

“Our common currency can only function if every individual member fulfils their responsibility for sustainable finances,” Merkel said, adding that otherwise the strength and the stability of the euro zone were at risk.

“We want to extend a hand to Italy,” she later said. “But Italy also agreed to all sorts of rules and it can’t just tear them up.”

Merkel dominated European politics for over a decade, but she is now a diminished force, weakened by the fragility of her coalition and the rise of the far-right in Germany. She announced in late October that she would step down as leader of her party, though remain chancellor.

Her foot-dragging over far-reaching reforms to the eurozone has frustrated the energetic Macron. In the summer, they agreed to a budget for the single currency area but failed to deliver any big-bang reforms. Few concrete steps have been taken since.

On Tuesday, she kept her vision for deeper monetary cooperation vague: “We need to develop our monetary policy better. We’re working on a banking union,” she said. “We have to look at responsibility and control, a banking union and then later a European insurance system.”

Merkel also trained her sights on Poland and Hungary, two countries whose leaders other member states worry are undercutting democratic institutions.

The European Parliament in September voted to sanction Hungary for flouting EU rules on democracy, civil rights and corruption, while concerns have grown in the EU over Warsaw’s accelerated judicial overhaul.

“Solidarity is always linked to commitments of the community, and the principles based on rule of law,” Merkel said.

Read More

NATO Looks to Startups, Disruptive Tech to Meet Emerging Threats 

NATO is developing new high-tech tools, such as the ability to 3-D-print parts for weapons and deliver them by drone, as it scrambles to retain a competitive edge over Russia, China and other would-be battlefield adversaries. 

Gen. Andre Lanata, who took over as head of the NATO transformation command in September, told a conference in Berlin that his command demonstrated over 21 “disruptive” projects during military exercises in Norway this month. 

He urged startups as well as traditional arms manufacturers to work with the Atlantic alliance to boost innovation, as rapid and easy access to emerging technologies was helping adversaries narrow NATO’s long-standing advantage. 

Lanata’s command hosted its third “innovation challenge” in tandem with the conference this week, where 10 startups and smaller firms presented ideas for defeating swarms of drones on the ground and in the air. 

Winner from Belgium

Belgian firm ALX Systems, which builds civilian surveillance drones, won this year’s challenge.

Its CEO, Geoffrey Mormal, said small companies like his often struggled with cumbersome weapons procurement processes. 

“It’s a very hot topic, so perhaps it will help to enable quicker decisions,” he told Reuters. 

Lanata said NATO was focused on areas such as artificial intelligence, connectivity, quantum computing, big data and hypervelocity, but also wants to learn from DHL and others how to improve the logistics of moving weapons and troops. 

NATO Secretary-General Jens Stoltenberg said increasing military spending by NATO members would help tackle some of the challenges, but efforts were also needed to reduce widespread duplication and fragmentation in the European defense sector. 

Participants also met behind closed doors with chief executives from 12 of the 15 biggest arms makers in Europe. 

Read More

Порошенко зустрівся з кількома архієреями УПЦ (МП) – ЗМІ

Порошенко зустрічався з представниками УПЦ (МП), які підтримують створення помісної української церкви – «Громадське»

Read More

У Словаччині вперше висунули обвинувачення за участь у боях в Україні

У Словаччині громадянину країни вперше висунули звинувачення у справі про участь у бойових діях на сході України на боці підтримуваних Росією бойовиків, повідомила 12 листопада поліція країни в своєму Facebook.

За даними слідства, місцевий житель Маріо Р., прізвище якого не розкривається, воює на боці контрольованих Росією бойовиків від липня 2015 року. Його звинувачують у веденні бойових дій у «складі організованої озброєної групи на території іншої держави». У разі повернення на батьківщину обвинуваченому загрожує позбавлення волі на строк до восьми років.

Серед десятків тисяч бойовиків на Донбасі, що протистоять українським урядовим військам, крім кадрових російських військовослужбовців, воюють також найманці з низки країн, зокрема, Сербії, Бразилії, Росії, Білорусі.

Раніше суд у Белграді виніс 28 вироків проти громадян Сербії, що брали участь у війні в Україні. Прокуратура країни повідомила Радіо Свобода, порушила справу проти 45 осіб, яких обвинувачують в участі у війнах за кордоном, а справу в організації участі в таких війнах порушили проти двох осіб.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Котирування нафти впали нижче за 69 доларів за барель Brent

Котирування нафти еталонного сорту Brent упали 13 листопада до рівня нижче за 69 доларів за барель. Станом на 13:43 за Києвом ціна становила 68 доларів 76 центів.

Нинішня ціна більш як на 20% нижча від пікового значення за чотири роки, досягнутого на початку жовтня 2018 року.

Це сталося після того, як президент США Дональд Трамп у повідомленні в мережі Twitter висловив сподівання, що Саудівська Аравія та Організація країн-експортерів нафти в цілому не скорочуватимуть видобуток цієї сировини. «Ціни на нафту мають бути набагато нижчими, беручи до уваги пропозицію!» – наголосив американський лідер.

У понеділок, 12 листопада, ціни на «чорне золото» на короткий час призупинили своє падіння і навіть зросли до понад 70 доларів за барель марки Brent. Зранку того дня міністр енергетики Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх заявив, що ОПЕК узгодила скорочення пропозиції на 1 мільйон барелів на день у 2019 році, порівняно з обсягом зафіксованим у жовтні.

Нідерландський банк ING заявив, що надлишкова пропозиція та загроза глобального економічного спаду означають, що «скорочення постачання в 2019 році неминучі». «Ринок буде бачити значний надлишок принаймні в першій половині 2019 року», – вказали аналітики цього банку.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Омбудсмен: інформації про стан Сенцова немає, до нього поїде адвокат

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявляє, що не має конкретної інформації про стан здоров’я ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова.

За її словами, наприкінці листопада його планує відвідати адвокат.

Як повідомила Денісова, російський омбудсмен Тетяна Москалькова заявила, що стан Сенцова нормальний, і що він практично вийшов із наслідків голодування.

«У це мало віриться, оскільки і до голодування він був нездоровий… Скоро, наприкінці листопада, туди поїде на чергове побачення адвокат. Можливо, від нього отримаємо точнішу інформацію», – сказала Денісова 13 листопада в Києві.

Читайте також: Сестра Сенцова оприлюднила заповіт режисера

Українець Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Раніше російські тюремники заявили, що Сенцов «майже вийшов» із голодування, яке тримав 145 днів. Адвокат засудженого Дмитро Дінзе не коментував цю інформацію.

25 жовтня Сенцову присудили премію Європарламенту «За свободу думки» імені Сахарова. Церемонія нагородження має відбутися 12 грудня в Страсбурзі.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

ЦВК планує створити окремий підрозділ з питань кібербезпеки

Центральна виборча комісія планує створити окремий підрозділ для гарантування кібербезпеки під час виборів, повідомила секретар комісії Наталія Бернацька на першій прес-конференції нової ЦВК 13 листопада.

«У наших планах створити окремий підрозділ, який буде опікуватися питаннями кібербезпеки. Ми шукаємо висококваліфікованих спеціалістів, запрошуємо їх на конкурси. Просимо збільшити кількість ІТ-спеціалістів, щоб наступного року ми могли кібербезпеку забезпечити вище, ніж на виборах в інших країнах», – сказала Бернацька.

Втім, як зазначив заступник голови ЦВК Олег Конопольський, на відкриті вакансії ІТ-спеціалістів ще не було жодного охочого. 

Читайте також: ЦВК, аеропорти, електростанції: що відомо про загрозу кібератак перед виборами в Україні?

За новий склад ЦВК Верховна Рада проголосувала 20 вересня. Тоді депутати підтримали всі 14 кандидатур, які поставив на голосування голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Перед цим депутати звільнили з посад 13 із 15 членів ЦВК, зокрема, голову ЦВК Михайла Охендовського, його заступників Андрія Магеру і Жанну Усенко-Чорну й інших членів ЦВК, у яких сплив семирічний термін повноважень.

5 жовтня у Верховній Раді нові члени ЦВК склали присягу. 

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

«Нафтогаз» призначив відповідального за переговори з «Газпромом»

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомила 13 листопада про призначення Юрія Вітренка виконавчим директором, відповідальним, зокрема, за ведення переговорів із російським газовим монополістом «Газпромом».

«Юрій Вітренко на посаді виконавчого директора сфокусується на арбітражному процесі з ПАТ «Газпром» включно з примусовим виконанням рішення у транзитній справі та переговорами щодо майбутнього транзитного контракту. Він також координуватиме проект щодо вирішення проблеми зі сталим розвитком ПАТ «Укрнафта» та підрозділ НАК «Нафтогаз України» з маркетингових досліджень та аналізу», – вказано в повідомленні компанії.

Юрій Вітренко і до офіційного закріплення своїх нинішніх повноважень неодноразово публічно коментував перебіг судових процесів і переговорів із «Газпромом», учасником яких він є. 12 листопада у Facebook він поінформував про нове провадження про «Газпрому» в межах Стокгольмського арбітражу. Основні вимоги «Нафтогазу», за словами високопосадовця, – «переглянути транзитний тариф на 2018 та 2019 роки» та «компенсувати збитки за невиконання «Газпромом» контракту на поставку газу».

Загальна сума цих вимог з боку «Нафтогазу» перевищує 12 мільярдів доларів, вказав Вітренко.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Media: German States Want Social Media Law Tightened

German states have drafted a list of demands aimed at tightening a law that requires social media companies like Facebook and Twitter to remove hate speech from their sites, the Handelblatt newspaper reported Monday.

Justice ministers from the states will submit their proposed revisions to the German law called NetzDG at a meeting with Justice Minister Katarina Barley on Thursday, the newspaper said, saying it had obtained a draft of the document.

The law, which came into full force on Jan. 1, is a highly ambitious effort to control what appears on social media and it has drawn a range of criticism.

While the German states are focused on concerns about how complaints are processed, other officials have called for changes following criticism that too much content was being blocked.

The states’ justice ministers are calling for changes that would make it easier for people who want to complain about banned content such as pro-Nazi ideology to find the required forms on social media platforms.

They also want to fine social media companies up to 500,000 euros ($560,950) for providing “meaningless replies” to queries from law enforcement authorities, the newspaper said.

Till Steffen, the top justice official in Hamburg and a member of the Greens party, told the newspaper that the law had in some cases proven to be “a paper tiger.”

“If we want to effectively limit hate and incitement on the internet, we have to give the law more bite and close the loopholes,” he told the paper. “For instance, it cannot be the case that some platforms hide their complaint forms so that no one can find them.”

Facebook in July said it had deleted hundreds of offensive posts since implementation of the law, which foresees fines of up to 50 million euros ($56.10 million) for failure to comply.

Read More

Greater Paris to Ban Old Diesel Cars From Summer 2019

The Greater Paris region will become a low-emission zone from next summer, which will limit the circulation of old diesel cars, the regional authority decided on Monday.

The Metropole du Grand Paris council said on its Twitter feed it had voted to ban diesel cars registered before Dec. 31, 2000 from the area within the A86 second ring-road, which includes Paris and 79 municipalities around it, a region with 5.61 million inhabitants.

The ban will use France’s new “Crit’Air” vignette system, which identifies cars’ age and pollution level with color-coded stickers. Cars with the Crit’Air 5 sticker (1997 to 2000-registered diesels) as well as cars without a sticker will be banned.

The council plans to gradually tighten regulations in order to allow only electric or hydrogen-fueled cars on Greater Paris roads by 2030. In central Paris, pre-2000 diesels have been banned since July 2017.

Fifteen French metropolitan areas including Lyon, Nice, Aix-Marseille and Toulouse last month agreed to install or reinforce low-emission zones by 2020. The French government hopes this will prevent European Union sanctions over non-respect of European air quality standards.

Read More

EU, UK Inch Closer to Deal as Brexit Hangs in Balance

Britain and the European Union appeared to be inching toward agreement on Brexit on Monday, but British Prime Minister Theresa May faced intensifying pressure from her divided Conservative government that could yet scuttle a deal.

Britain leaves the EU on March 29 — the first country ever to do so — but a deal must be sealed in the coming weeks to leave enough time for the U.K. and European Parliaments to sign off. May faces increasing domestic pressure over her proposals for an agreement following the resignation of another government minister last week.

The British leader had been hoping to present a draft deal to her Cabinet this week. But no Brexit breakthrough was announced Monday after talks between European affairs ministers. The two sides are locked in technical negotiations to try to bridge the final gaps in a move laden with heavy political and economic consequences. 

May said talks were in their “endgame” but that negotiating a divorce agreement after more than four decades of British EU membership was “immensely difficult.”

May told an audience at the Lord Mayor’s Banquet in London that “we are working extremely hard, through the night, to make progress on the remaining issues in the Withdrawal Agreement, which are significant.

“Both sides want to reach an agreement,” May said, though she added she wouldn’t sign up to “agreement at any cost.”

The main obstacle to a deal is how to keep goods flowing smoothly across the border between EU country Ireland and Northern Ireland in the U.K.

Both sides have committed to avoid a hard border with costly and time-consuming checks that would hamper business. Any new customs posts on the border could also re-ignite lingering sectarian tensions. But Britain and the EU haven’t agreed on how to achieve that goal.

“Clearly this is a very important week for Brexit negotiations,” Irish Foreign Minister Simon Coveney told reporters after the meeting in Brussels. “The two negotiating teams have really intensified their engagement … There is still clearly work to do.”

And Martin Callanan, a minister in Britain’s Brexit department, said all involved were “straining every sinew to make sure that we get a deal but we have to get a deal that is right for the U.K., right for the EU and one that would be acceptable to the U.K. Parliament.”

EU Brexit negotiator Michel Barnier didn’t speak to reporters Monday and a planned news conference with him was canceled.

Instead, EU headquarters issued a short statement saying that Barnier explained to the ministers that “intense negotiating efforts continue, but an agreement has not been reached yet.”

Dutch Foreign Minister Stef Blok said the two sides “are getting closer to each other.”

“But in negotiations there is only a deal if there is full agreement,” Blok said. “There is only a 100-percent deal. There is not a 90-percent deal or a 95-percent deal.”

Earlier, France’s EU affairs minister, Nathalie Loiseau, stepped up pressure on May. “The ball is in the British court. It is a question of a British political decision,” she said.

The EU is awaiting Barnier’s signal as to whether sufficient progress has been made to call an EU summit to seal a deal. 

Rumors have swirled of a possible top-level meeting at the end of November. But Austrian EU affairs minister Gernot Bluemel, whose country holds the EU’s rotating presidency, said “so far progress is not sufficient to call in and set up another (summit).”

In recent days there have been signs of progress behind the scenes, but all parties have remained tight-lipped about the developments, given the politically charged atmosphere.

In Britain, pro-Brexit and pro-EU politicians alike warned May that the deal she seeks is likely to be shot down by Parliament.

Boris Johnson, a staunch Brexit supporter, wrote in a column for Monday’s Daily Telegraph that May’s plan to adhere closely to EU regulations in return for a trade deal and an open Irish border amounts to “total surrender” to the bloc. 

The proposed terms are scarcely more popular with advocates of continued EU membership.

Former Education Secretary Justine Greening on Monday called May’s proposals the “worst of all worlds,” and said the public should be allowed to vote on Britain’s departure again.

“We should be planning as to how we can put this final say on Brexit in the hands of the British people,” Greening told the BBC.

Johnson’s younger brother, Jo Johnson, resigned last week backing calls for a second referendum on whether the country should leave the EU. May has consistently rejected the idea of another nationwide vote on Brexit.

Read More

Дніпро: суд не зміг пояснити, чому про скасування рішення про декомунізацію вулиці повідомили майже через рік

Бабушкінський районний суд Дніпра не може пояснити, чому рішення, яке скасовує розпорядження міського голови про перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, було оприлюднене через майже рік після ухвалення. Про це йдеться у відповіді на інформаційний запит Радіо Свобода, отриманій з суду в понеділок.

За текстом документа, підписаного головою суду Ігорем Литвиненком, стаття 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантує суддям самостійність у здійсненні правосуддя, їхню незалежність від будь-якого незаконного впливу.

«З цих підстав надати вам інформацію, чому саме суддею Бабушкінського районного суду Дніпропетровська Шевцовою Т.В. вищевказане рішення не було направлено до Єдиного реєстру судових рішень, не можу», – йдеться у відповіді.

Читайте також: Дніпро: Рішення суду про скасування перейменування вулиці Героїв Сталінграда не набуло чинності – мерія​

У суді також поінформували, що суддя, яка ухвалювала рішення, у червні 2018 року рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, була притягнута до дисциплінарної відповідальності, щодо неї зробили подання про звільнення. Після цього відповідальною особою з надіслання до Реєстру електронних копій судових рішень був призначений помічник судді.

Постанова суду від 31 жовтня 2017 року була направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 24 жовтня 2018 року, підтвердили в суді.

Раніше в мерії Дніпра повідомили, що міськрада подала апеляцію на рішення Бабушкінського районного суду міста, який скасував розпорядження міського голови про перейменування – в рамках декомунізації – вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького.

Рішення суду було ухвалене ще 31 жовтня 2017 року, але на судовому засіданні було оголошено тільки вступну й резолютивну частини постанови. Повний текст постанови міська рада отримала лише 29 вересня 2018 року й тоді тільки змогла підготувати і подати апеляційну скаргу.

Читайте також: У центрі Дніпра невідомі залили фарбою пам’ятник комсомольцям – фото

1 листопада 2017 року у прес-службі партії «Опозиційний блок» повідомили, що суд задовольнив позов депутата від фракції партії в міськраді Дніпра Олександра Сироти до колишньої виконувачки обов’язків міського голови Галини Булавки щодо перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, скасувавши перейменування.

Повідомлялось, що Сирота подав до суду на Булавку ще в березні 2016 року. На думку позивача, назва вулиці не підпадала під декомунізацію, адже «ніяк не пов’язана ні з комуністичним режимом, ні з іменем Сталіна», а дана «на честь жертв Сталінградської битви».

У листопаді 2015 року в рамках виконання законів про декомунізацію в Дніпрі змінили назви кількох десятків топонімів. Відповідне розпорядження підписала тодішня виконувач обов’язків мера Галина Булавка після консультацій з Українським інститутом національної пам’яті. Згідно з документом, вулиця Героїв Сталінграда стала проспектом Богдана Хмельницького.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Україна і США домовилися далі протистояти «Північному потокові-2» – МЗС

Україна і Сполучені Штати Америки домовилися далі протистояти російському газотранспортному проектові «Північний потік-2», повідомило Міністерство закордонних справ України за результатами візиту до України міністра енергетики США Ріка Перрі.

«Було домовлено і надалі протидіяти спільними зусиллями реалізації проекту «Північний потік-2», який підриває європейську енергетичну безпеку та стабільність», – мовиться в повідомленні про один із результатів зустрічі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з американським урядовцем.

Під час зустрічі міністри обговорили питання українсько-американського співробітництва в енергетичній сфері, зокрема, посилення енергетичної незалежності України, повідомили в МЗС.

За результатами переговорів також підписано спільну декларацію стосовно намірів продовжити на наступні п’ять років дію Угоди між урядом України і урядом Сполучених Штатів Америки щодо підвищення експлуатаційної безпеки, зниження ступеня ризику експлуатації та зміцнення систем регулювання цивільних атомних об’єктів в Україні, мовиться в повідомленні.

США вже давно підтримують Україну у протистоянні російському проектові «Північний потік-2» та іншим, що мають на меті збільшити постачання російського газу до Європи, при цьому оминаючи територію України. Раніше 12 листопада Рік Перрі, зустрічаючись у Києві з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, заявив, що Сполучені Штати Америки залишаються супротивниками будівництва газопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік». «Громадяни України й Європи не повинні стати заручниками постачання енергоресурсів з одного джерела», – наголосив він.

Попередніми днями під час перебування в Києві Перрі також наголошував, що незначна кількість держав Євросоюзу, яка прагне реалізації російського проекту «Північний потік-2», має розуміти комерційну нежиттєздатність цього проекту.

Раніше цього тижня 66 членів Європейського парламенту з п’яти різних політичних груп, а також члени парламентів окремих держав написали відкритий лист канцлерові Німеччини Анґелі Меркель, у якому виступили проти політики Німеччини на підтримку російського проекту «Північний потік-2». У США привітали це звернення і також засвідчили свою опозицію до цього енергетичного проекту.

Україна і деякі європейські країни, а також США називають проект «Північний потік-2» суто політичним, без економічного обґрунтування, і закликають заблокувати його. На їхню думку, він має на меті збільшити залежність Європи від російського газу і водночас позбавити російського газового транзиту Україну і деякі східноєвропейські держави, тим самим зробивши їх вразливими перед російським газовим шантажем. Тим часом низка країн-членів Європейського союзу, в першу чергу Німеччина, компанії з яких беруть участь у будівництві газопроводу, підтримує «Північний потік-2» і говорить про нього як про «суто економічний проект». Але при цьому Меркель останнім часом заявляє, що робота нового газопроводу буде можлива лише в разі, якщо Росія не припинить транзит газу через Україну.

Read More