01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

ЦВК перенесла виборчі дільниці з Росії до інших країн

ЦВК ліквідувала 5 виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії

читати

Командувач ВМС України: повернення затриманих ФСБ військових – «справа честі»

Повернення в Україну затриманих ФСБ біля узбережжя Криму українських військових – головне завдання і «справа честі», сказав командувач Військово-морських сил Збройних сил України, адмірал Ігор Воронченко в новорічному привітанні, оприлюдненому 31 грудня у Facebook.

«25 листопада Росія здійснила відкритий акт агресії і захопила в полон 24 українські військові моряки. Ця подія сколихнула весь світ, згуртувала нас і об’єднала в боротьбі з країною-агресором. Бойові побратими, ми з вами», – йдеться в повідомленні.

Воронченко також зазначив, що 2019 рік стане для українського флоту «роком нових викликів, досягнень і можливостей».

«Ми продовжимо приведення організаційно-штатної структури до стандартів НАТО, отримаємо нові кораблі і катери, новітні зразки озброєння», – зазначив командувач Військово-морських сил Збройних сил України.

Воронченко додав, що у відповідь на російську агресію ВМС України розгорнули сили у Азовському морі і системно нарощують їх.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.

читати

В Україні стартувала виборча кампанія

З 31 грудня в Україні стартує передвиборча кампанія виборів президента, які мають відбутися 31 березня 2019 року.

«Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про вибори Президента України» виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев’яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за дев’яносто один день до дня голосування», – повідомили у ЦВК.

Від сьогодні і до 3 лютого кандидати можуть реєструватися у ЦВК. Комісія має оголосити імена претендентів на пост президента до 13 лютого.

читати

The Euro Currency Turns 20 Years Old on Tuesday

The euro currency turns 20 years old on January 1, surviving two tumultuous decades and becoming the world’s No. 2 currency.

After 20 years, the euro has become a fixture in financial markets, although it remains behind the dollar, which dominates the world’s market.

The euro has weathered several major challenges, including difficulties at its launch, the 2008 financial crisis, and a eurozone debt crisis that culminated in bailouts of several countries.

Those crises tested the unity of the eurozone, the 19 European Union countries that use the euro. While some analysts say the turmoil and the euro’s resilience has strengthened the currency and made it less susceptible to future troubles, other observers say the euro will remain fragile unless there is more eurozone integration.

Beginnings 

The euro was born on January 1, 1999, existing initially only as a virtual currency used in financial transactions. Europeans began using the currency in their wallets three years later when the first Euro notes and coins were introduced.

At that time, only 11 member states were using the currency and had to qualify by meeting the requirements for limits on debt, deficits and inflation. EU members Britain and Denmark received opt-outs ahead of the currency’s creation.

The currency is now used by over 340 million people in 19 European Union countries, which are: Austria, Belgium, Cyprus, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxembourg, Malta, the Netherlands, Portugal, Slovakia, Slovenia and Spain.

Other EU members are required to join the eurozone when they meet the currency’s monetary requirements.

Popularity

Today, the euro is the most popular than it has ever been over the past two decades, despite the rise of populist movements in several European countries that express skepticism toward the European Union.

In a November survey for the European Central Bank, 64 percent of respondents across the eurozone said the euro was a good thing for their country. Nearly three-quarters of respondents said they thought the euro was a good thing for Europe.

In only two countries — Lithuania and Cyprus — did a majority of people think the euro is a bad thing for their nation.

That is a big contrast to 2010, the year that both Greece and Ireland were receiving international bailout packages, when only 51 percent of respondents thought the euro was a good thing for their country.

Challenges

The euro faced immediate challenges at its beginning with predictions that the European Central Bank (ECB) was too rigid in its policy and that the currency would quickly fail. The currency wasn’t immediately loved in European homes and businesses either with many perceiving its arrival as a price hike on common goods.

Less than two years after the euro was launched — valued at $1.1747 to the U.S. dollar — it had lost 30 percent of its value and was worth just $0.8240 to the U.S. dollar. The ECB was able to intervene to successfully stop the euro from plunging further.

The biggest challenge to the block was the 2008 financial crisis, which then triggered a eurozone debt crisis that culminated in bailouts of several countries.

Tens of billions of euros were loaned to Greece, Ireland, Portugal, Cyprus and Spain, either because those countries ran out of money to save their own banks or because investors no longer wanted to invest in those nations.

The turmoil also highlighted the economic disparity between member states, particularly between the wealthier north and the debt-laden southern nations.

Poorer countries experienced both the advantages and disadvantages to being in the eurozone.

Poorer countries immediately benefited from joining the union, saving trillions of euros due to the lowering borrowing costs the new currency offered.

However, during times of economic downturn, they had fewer options to reverse the turmoil.

Typically in a financial crisis, a country’s currency would plunge, making its goods more competitive and allowing the economy to stabilize. But in the eurozone, the currency in poorer countries cannot devalue because stronger economies like Germany keep it higher.

Experts said the turbulent times of the debt crisis exposed some of the original flaws of the euro project.

However, the euro survived the financial crisis through a combination of steps from the ECB that included negative interest rates, trillions of euros in cheap loans to banks and buying more than 2.6 trillion euros in government and corporate bonds.

Future

ECB chief Mario Draghi was credited with saving the euro in 2012 when he said the bank would do “whatever it takes” to preserve the currency.

Some experts say the flexibility of the bank proves it is able to weather financial challenges and say the turmoil of the past two decades have left the ECB better able to deal with future crises.

However, other observers say that the 19 single currency nations have not done enough to carry out political reforms necessary to better enable the countries to work together on fiscal policy and to prepare for future downturns.

Proposals for greater coordination, including a eurozone banking union as well as a eurozone budget are still in the planning phases.

читати

Putin Tells Trump in New Year’s Letter He’s Open to Meeting

Russian President Vladimir Putin has told U.S. President Donald Trump in a New Year’s letter that the Kremlin is “open to dialogue” on the myriad issues hindering relations between their countries.

The Kremlin published a summary of Putin’s “greeting message” to Trump on Sunday. The summary states the Russian leader wrote: “Russia-U.S. relations are the most important factor behind ensuring strategic stability and international security.”

Trump canceled a formal meeting with Putin scheduled for Dec. 1 at the G-20 summit in Buenos Aires, tweeting “it would be best for all parties” given Russia’s seizure days earlier of three Ukrainian naval vessels.

Since then, the Kremlin has repeatedly said it is open to dialogue.

The message to Trump was among dozens of holiday greetings Putin sent to other world leaders, each tailored to reflect a bilateral theme. The recipients included Syrian President Bashar al-Assad, whom Putin has backed throughout a civil war that started in 2011.

Putin’s message to Assad “stressed that Russia will continue to provide all-around assistance to the government and people of Syria in their fight against terrorism and efforts to protect state sovereignty and territorial integrity,” according to the Kremlin summary.

Moscow hosted talks with Turkey on Saturday in which the two countries agreed to coordinate actions in northern Syria after Trump’s announcement that he was withdrawing U.S. forces from the country.

The main group of Kurdish-led forces fighting against Assad with U.S. support has said the U.S. pullout could lead to the revival of the Islamic State group.

Putin, in his message to Assad, “wished the Syrian people the earliest return to peaceful and prosperous life.”

 

читати

Journalist Group: 94 Slayings of Media Staff in 2018

An international trade association says on-the-job slayings of journalists and news media staff rose again in 2018 following an overall decline during the past half-dozen years.

The International Federation of Journalists said in an annual report set for release Monday that 94 journalists and media workers died in targeted killings, bomb attacks and conflict crossfire this year, 12 more than in 2017.

Before the declines seen in five of the past six years, 121 people working for news organizations were slain in 2012. Since the federation started its annual count in 1990, the year with the most work-related killings, 155, was 2006.

The deadliest country for people who work in the news media this year was Afghanistan, where 16 of the killings occurred. Mexico was next, with 11. Yemen had nine media slayings and Syria eight in 2018.

Beyond the tragedy of lives lost, such killings affect the pursuit of truth and sharing of information in communities and countries where they happen, the president of the International Federation of Journalists said.

“Journalists are targeted because they are witnesses,” the group’s president, Philippe Leruth, told The Associated Press. “And the result of this, when a journalist or many journalists are killed in a country, you see an increase of self-censorship.”

Iraq, where 309 media professionals were killed over the past quarter-century, long topped the federation’s annual list. The federation identified a photojournalist as the one victim in the country this year.

While 2018 brought a worldwide increase, the total remained in the double digits for a second year running. The total of 155 in.

The IFJ connects some 600,000 media professionals from 187 trade unions and associations in more than 140 countries. The group said the new report showed that journalists face dangers apart from the risks of reporting from war zones and covering extremist movements.

“There were other factors, such as the increasing intolerance to independent reporting, populism, rampant corruption and crime, as well as the breakdown of law and order,” the Brussels-based group said in a statement.

Suddenly high on the list, in sixth place, was the United States with five killings. On June 28, a gunman in Annapolis, Maryland, opened fire in the newsroom of the Capital Gazette newspaper and fatally shot four journalists and a sales associate. The man had threatened the newspaper after losing a defamation lawsuit.

The Oct. 2 slaying of Saudi writer Jamal Khashoggi, a columnist for The Washington Post who lived in self-imposed exile in the United States, had worldwide impact. He went to the Saudi Consulate in Istanbul to formalize a divorce so he could marry his Turkish fiance, but instead was strangled and dismembered there – allegedly by Saudi agents.

Khashoggi wrote critically of Saudi Arabia’s royal regime, and the alleged involvement of Saudi Crown Prince Mohammed bin Salman in the journalist’s slaying has put the governments of other countries under pressure to sever economic and political ties.

“Jamal Khashoggi was a very well-known figure, but you know, the most shocking statistic is that we know that nine of 10 journalist murders remain unpunished in the world,” Leruth said.

 

 

читати

Український моряк Костишин зустрічає свій день народження в «Лефортові» – Полозов

Морякові Владиславу Костишину, одному з захоплених у районі Керченської протоки українських військових, 30 грудня виповнилося 24 роки. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов.

«Сьогодні день народження у військовополоненого українського моряка Владислава Костишина. З днем народження, Владиславе! І якнайшвидшого повернення додому!» – написав Полозов.

Костишин – студент шостого курсу Інституту ВМС в Одесі, проходив практику на МБАК «Нікополь».

За словами Полозова, найбільше моряк хвилювався, що йому не поставлять залік в інституті через зірвану практику.

«Владислав цікавиться боксом і навіть аматорськи займається ним сам. Навіть просив свого адвоката з нашої команди захисту військовополонених Олега Єлісєєва повідомляти йому про хід боксерських поєдинків, які проходять у даний час. У «Лефортові» (слідчий ізолятор у Москві – ред.) військовополонений Владислав Костишин тримається молодцем. Він знає, що вся Україна і весь світ бореться за його свободу і свободу його товаришів. І це дає йому надію і сили», – підкреслив адвокат.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці, і закликали до стриманості й деескалації напруженості.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель увечері 28 грудня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним вдруге впродовж однієї доби висловилася за звільнення українських моряків.

Раніше 28 грудня у спільній заяві канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагали від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайно звільнити українських моряків, захоплених російськими силовиками.

читати

Батрак: активістку Українського культурного центру в окупованому Сімферополі змусили звільнитися

Активістку Української Культурного центру у окупованому Сімферополі Галину Балабан, у квартирі якої 28 листопада проходив обшук, змусили звільнитися з роботи. Про це в Facebook повідомив кримський активіст Михайло Батрак.

Балабан працювала в Кримському інженерно-педагогічному університеті, на кафедрі біології, екології та безпеки життєдіяльності, фахівцем з навчально-методичної роботи.

«Після обшуку їй неодноразово пропонували написати заяву про звільнення, але вона принципово цього не робила. І ось, нещодавно, ректор Університету Чингіз Якубов, пояснив Галині, що через її діяльність, прохання звільнити її йому надходили і раніше, але він ще міг це владнати, а ось зараз якщо він її не звільнить, то будуть проблеми у нього особисто, також і у університету. Тому, як він пояснив Галині, якщо вона не піде з роботи добровільно, її звільнять за статтею, з якою її не візьмуть працювати навіть прибиральницею. Через це вона була змушена написати заяву на звільнення з університету. Сьогодні був її останній робочий день в університеті, в якому вона працювала з 2009 року», – написав Батрак.

Активіст підкреслив, що ноутбук і телефон, які були у неї вилучені під час обшуку, їй досі не повернули. Також, Балабан ще жодного разу навіть не дзвонили зі слідчого комітету, тому вона навіть не знає що відбувається в її справі.

Сама Галина Балабан поки не коментує інцидент зі звільненням. Також поки не з’явилася офіційна позиція щодо цього ректора університету Чингіза Якубова.

Читайте також: Ситуація з правами людини в Криму не змінилася – ООН

У квітні цього року активістів Українського культурного центру в Криму Олену Попову і Ольгу Павленко викликав «на бесіду» старший помічник призначеного Росією прокурора Сімферополя Олексій Пучков. Співробітника прокуратури цікавила робота центру і випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не свідчити проти себе і своїх близьких.

Український культурний центр Криму не є політичною організацією. Він створений з метою збереження і популяризації на півострові української культури. При цьому фактична влада анексованого Росією Криму чинить тиск на учасників центру: їх викликають на допити і «бесіди» до правоохоронних органів, попереджають про неприпустимість екстремізму. Одному з лідерів Українського культурного центру в Криму Леоніду Кузьміну в 2017 році після погроз і тиску з боку силовиків довелося залишити півострів.

читати

Sacked Macron Bodyguard Defends Use of Diplomatic Passports

Emmanuel Macron’s former security aide, who was sacked this summer after his violent conduct fueled a political scandal, acknowledged on Sunday he was still traveling on a diplomatic passport, in an affair that has rattled the French presidency.

After he was fired when a video emerged of his beating a May Day protester, Alexandre Benalla returned to the spotlight in France this week, under scrutiny over his recent consultancy work and unauthorized use of diplomatic passports.

The original Benalla scandal became a major headache for Macron just over a year into his tenure, after the president, whose popularity ratings have since slipped, was criticized for acting too slowly in dealing with a member of his inner circle.

Benalla said in an interview with France’s Journal du Dimanche (JDD) on Sunday that he would return the diplomatic passports in the coming days, and rejected that he was somehow trying to profit from his status as a former insider by using them or in his work as a consultant.

“Maybe I was wrong to use these passports,” Benalla said, in a telephone conversation from overseas according to the JDD. “But I want to make it clear that I only did it for my own ease, to facilitate my passage through airports.”

The French presidency has sought to distance itself from the former bodyguard, and the government said it had formally requested the passports be returned on at least two occasions.

Paris prosecutors on Saturday opened a preliminary inquiry into Benalla’s usage of the passports.

Benalla maintained in the JDD, however, that he had initially returned the two ID documents in August, and that they were returned to him along with other personal items by a member of the president’s staff in October.

Scrutiny over Benalla comes at a sensitive time for Macron, who is grappling with a wave of “yellow vest” street protests by disgruntled voters calling for more measures to help lift household incomes.

читати

Луценко: коло підозрюваних у вбивстві Шеремета дуже серйозно звузилося

Коло підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета серйозно звузилося. Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко в ефірі програми «Рандеву» на «5 каналі».

«Коло підозрюваних у виконанні (убивства – ред.) дуже серйозно звузилося – з декількох тисяч до декількох сотень», – зазначив прокурор.

Він додав, що наразі правоохоронці розшукують саме виконавців злочину, а про замовників поки не йдеться.

За словами Луценка, у встановленні осіб, які здійснили злочин, «навіть ФБР не змогла надати жодної допомоги».

Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство.

читати

Tiny Tracking Devices Help Protect Endangered Species From Poaching

A French technology company has created a tiny tracking device to combat poaching. The tracker is smaller, lighter and cheaper than previous methods, such as radio collars. The creators say the technology can also allow those in remote villages to share information on the internet regardless of language or literacy barriers. Arash Arabasadi reports.

читати

Juncker: EU Is Not Trying to Keep Britain In

The European Union is not trying to keep Britain in and wants to start discussing future ties the moment the U.K. parliament approves Brexit, partly to focus on its own unity ahead of May elections, the head of the bloc’s executive said Saturday.

“It is being insinuated that our aim is to keep the United Kingdom in the EU by all possible means. That is not our intention. All we want is clarity about our future relations. And we respect the result of the referendum.” Jean-Claude 

Juncker, the head of the European Commission, told German newspaper Welt am Sonntag in an interview. 

Juncker said the EU was ready to start negotiating a new deal with Britain right after the British Parliament approves the divorce deal. A vote is now due in the week starting Jan. 14. 

He also said Britain should get its act together. 

“And then tell us what it is you want,” he said. 

“I am working on the assumption that it will leave, because that is what the people of the United Kingdom have decided,” he added, refusing to be drawn into whether Britain would hold a second Brexit vote. “That is for the British to decide.” 

Watching Trump

On other challenges facing Europe, Juncker said he was watching U.S. President Donald Trump closely on trade. 

“I trust him for as long as he keeps his word. And if he no longer keeps it, then I will no longer feel bound by my word, either,” Juncker said of tensions between the EU and Washington around car tariffs. 

He said he felt EU citizens were increasingly growing apart, another problem to tackle ahead of Europe-wide parliamentary elections in May. 

“We have to ensure that these rifts do not become too deep,” Juncker said. “We must not imply that the populists are right. … They are just loud and do not have any specific proposals to offer on solving the challenges of our time.” 

He said Europe had to stand united “in combating the trolls and hacker groups from China or Russia” that could seek to sway the European vote. 

He expressed doubt about EU state Romania, which takes over the bloc’s rotating presidency Jan. 1 but struggles with corruption and bitter divisions. 

“The government in Bucharest has not yet fully understood what it means to take chair over the EU member states. … Romania’s internal situation is such that the country cannot act as a compact unit in Europe,” Juncker said. 

читати

Земан закликав Чехію офіційно висловити протест проти звеличення «воєнних злочинців» в Україні

Президент Чехії Мілош Земан «публічно закликав, щоб Прага офіційно висловила протест проти звеличення воєнних злочинців Україною», написав у Twitter-і речник президента Їржі Овчачек.

Міністерство закордонних справ Чехії, зокрема, його очільник Томаш Петршічек, «на вшанування бандерівців в Україні боязливо мовчить». «Якщо б це діялось в Росії, будуть видавати тисячі різних заяв. Ганьба!» – зазначено далі у Twitter-і Їржі Овчачка.

Натомість міністр закордонних справ Томаш Петршічек вважає, що Україна має сама впоратись зі своєю історією. «Україна повинна буде сама впоратись з болючими місцями своєї історії. Для цього вона мала б отримати необхідний час. Я про це говоритиму зі своїми колегами під час візиту до України на початку наступного року», – наголосив Петршічек.

Чеський міністр зазначає, що хотів би цю тему обговорити особисто, а не вказувати на щось посередництвом ЗМІ.

«Зі складними сторінками історії кожна країна повинна впоратись сама. Це не справа дипломатії оцінювати чи досліджувати історію, це справа істориків», – вважає чеське МЗС.

Верховна Рада України 6 грудня ухвалила закон, який надає «статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська січ», Української народної революційної армії (УНРА) і збройних підрозділів Організації українських націоналістів». Міжнародні суди не визнавали цих організацій «воєнними злочинцями», але з такими заявами постійно виступає Москва.

Президент Чехії Мілош Земан відомий своєю прихильністю до позиції Кремля і особисто президента Росії Володимира Путіна. Він не раз виступав із зовнішньополітичними заявами стосовно Росії і України, які суперечать зовнішній політиці Чехії і на які він не мав повноважень – у Чехії, відповідно до Конституції країни, зовнішня політика є виключною прерогативою уряду.

читати

Філарет продовжить служити у Володимирському соборі – Епіфаній

Патріарх Філарет залишається лідером української нації – глава ПЦУ

читати

«Нафтогаз» подав позов проти Росії за вкрадені в Криму активи – Коболєв

НАК «Нафтогаз України» подав позов до арбітражного суду проти Росії на 5 мільярдів доларів за активи, які втратила компанія в Криму в результаті незаконної анексії півострова. Про це повідомив глава компанії Андрій Коболєв в інтерв’ю радіо «Новое время».

«Щодо Криму ми судимося приблизно на 5 мільярдів доларів проти Росії. Ситуація досить важка, тому що згідно з документами, які сфабрикувала окупаційна влада Криму, або ті люди, які там виступили сепаратистами в першу чергу, вони спробували націоналізувати активи «Нафтогазу» до того моменту, як Росія почала приєднувати півострів до себе», – сказав він.

За його словами, НАК «Нафтогаз України» очікує рішення щодо юрисдикції у наступному році.

«Після цього буде слухання по суті. Юрисдикція – найважчий етап. Якщо ми її доводимо, все інше – це вже питання техніки», – уточнив Коболєв.

Бурові установки та інше майно української державної компанії «Чорноморнафтогаз» Росія захопила 2014 року під час анексії Криму. Таким чином «Нафтогаз України» втратив контроль над цим кримським підприємством і заявив, що судитиметься з Росією за кримські активи.

читати

Порошенко підписав закон про морську прилеглу зону України

Президент України Петро Порошенко 29 грудня підписав закон «Про прилеглу зону України», ухвалений Верховною Радою України 6 грудня. Про це повідомили в Адміністрації президента.

«Метою закону є гармонізація морського законодавства України з законодавством інших причорноморських держав та інших держав-учасниць Конвенції ООН з морського права 1982 року. Також закон спрямований на попередження здійснення контрабандних операцій та нелегальних заходів суден до закритих портів тимчасово окупованих територій України», – мовиться у повідомленні.

Згідно з законом, прилегла зона України – це зона відкритого моря, яка прилягає до територіального моря держави і зовнішня межа якого перебуває на відстані не більше від 24 морських миль, «відлічених від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря України».

У документі також зазначається, що відповідні органи, відповідальні за недоторканність державного кордону і охорону суверенних прав України, можуть зупиняти, перевіряти, затримувати й арештовувати судна у виключній морській економічній зоні України і її прилеглих водах. Виняток – військові кораблі та інші державні плавзасоби, які використовуються з некомерційною метою.

Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруженості.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Прилегла зона України – про що йдеться?

Договір про російське озеро

читати

У Мінекономрозвику Росії підрахували вартість заборонених товарів з України

Імпорт заборонених до ввозу в Росію українських товарів оцінюється приблизно у 510 мільйонів доларів. Про це повідомили у прес-службі міністерства економічного розвитку Росії.

Як зазначили у відомстві, загальний імпорт товарів з України у Росії минулого року склав понад 4,9 мільярда доларів.

29 грудня Росія запровадила ембарго на ввезення в країну промислових і сільськогосподарських товарів, а також сировини і продовольства, вироблених в Україні або переміщуваних через її територію. 

Раніше цього тижня уряд Росії розширив список фізичних і юридичних осіб України, щодо яких запроваджені санкції. Дмитро Медведєв заявив, що це зроблено для захисту інтересів російської держави, компаній і громадян. Тепер в списку санкцій 567 фізичних та 75 юридичних осіб.

Київ у відповідь заявив про підготовку нових санкцій щодо Москви.

читати

UN Chief Calls for International Cooperation to Overcome Dangers to Humanity

In his New Year’s message, U.N. Secretary-General, Antonio Guterres urges international cooperation to resolve the many dangers and divisions facing humanity.

As Secretary-General of the United Nations, Antonio Guterres carries the burdens of the world upon his shoulders.  At the same time, he is expected to be the world’s cheer-leader-in-chief, reassuring nations that solutions to the world’s many problems are available.

He does not disappoint in either category.  On the one hand, he wishes the world a happy, peaceful and prosperous New Year.  On the other hand, he issues a stark warning about the many crises and risks threatening global stability and security.  

Chief among these is climate change, which he says is moving faster than it can be controlled.  But Guterres does not throw up his hands in despair.   Rather, he notes work is moving ahead, albeit slowly, to confront this danger.

“The United Nations was able to bring countries together in Katowice to approve the Work Program for the implementation of the Paris Agreement on climate change,” Guterres said. “Now we need to increase ambition to beat this existential threat.  It is time to seize our last best chance.  It is time to stop uncontrolled and spiraling climate change.”  

Guterres warns geo-political divisions are deepening, making conflicts more difficult to resolve.  He says inequality is growing with only a handful of people owning most of the world’s wealth.  He notes intolerance is on the rise.

Despite this grim picture, he sees reasons for hope.  The U.N. chief finds chances for peace in Yemen and South Sudan are better than ever.   He says a recently signed agreement between Ethiopia and Eritrea is easing tensions between the two countries.

He says these and other hopeful developments show when international cooperation works, the world wins.

 

читати

Is Russia Prosperous? Depends Whom You Ask

During the past four years, Russia’s $1.7 trillion economy has been plagued by under-investment, broadening state ownership of enterprise and Western sanctions over Moscow’s 2014 annexation of Crimea. Kremlin economic ministers have even warned of unexpectedly high inflation, but you wouldn’t know that talking to people passing through one of Moscow’s shopping districts as Russians prepare for their legendary Christmas and New Year’s holiday celebrations.

“I don’t plan to economize,” said Andrey, a Muscovite who suggested he personally has no financial constraints. “This is a planned holiday for which the budget has already been allocated without any real economy.”

Others, however, offered more conservative assessments. Some say they are worried about spending this year.

“I’m certainly concerned,” said Tatiana, who lives on a fixed income. “I see that the situation among the ordinary people is not getting better.” Tatiana, like an estimated 40 million Russians who live on a pension, says she feels vulnerable.

“My financial position depends, naturally, solely on the policy pursued by the state,” she said, saying she feels like no one is watching out for her interests. “I wish someone would think more about the pensioners.”

Like many Russians in the post-Soviet era, her greatest sense of security comes from her family.

“Thank God I have a son who takes care of me,” she said. “That’s why the situation affects me less than other people.”

Those concerns are not unfounded, analysts say.

Parallel economies

“Despite the fact that we have economic growth, we have had for years slumping real incomes,” said Andrei Kolesnikov, a senior analyst with the Carnegie Moscow Center who describes the Russian economy as “contradictory.”

“Here’s one more Russian paradox: high salaries, growing salaries and decreasing real incomes. This is all because of the quite big shadow sector, the black economy, without any official taxation.”

 

WATCH: Russia’s Prosperity Depends on Whom You Ask

A combination of international sanctions and prevailing state economic policies are likely to result in reduced holiday spending compared to the prior four years, Kolesnikov said.

There are efforts to change Russia’s tax laws, and draft legislation is pending in the Duma to tax black market gains. But Kolesnikov and others say a new law could backfire because the notion of additional tax inspections will not go over well with most Russians.

“This isn’t good time for such an intervention from the government side,” he said, referring in part to an impending value-added tax hike slated for January, and the Central Bank’s decision this month to raise interest rates, which analysts warn might only exacerbate inflation and hurt ordinary Russians.

“It will be quite harmful for normal businesses, primarily middle- to small-sized businesses,” Kolesnikov said.

In Moscow, which accounts for 20 percent of total income nationwide, consumers may well weather an economic downturn better than their counterparts in other parts of the nation where much of Vladimir Putin’s support base is.

​Sanctions hurt ordinary Russians

Asked about the degree to which Western sanctions are having a direct impact on normal Russian consumers nationwide, Kolesnikov offered a pointed assessment.

“Right now it’s quite harmful when you’re sanctioning oligarchs, which are controlling big sectors of the Russian economy,” he said.

In an economy “monopolized by oligarchs,” he said, the targeted sanctions have an impact distinct from those levied against nations where small- and mid-sized businesses are the primary economic drivers.

“Russians are perceiving the situation not as an attack on oligarchs, but on their own working places,” he said. “At the end of the day, Russians are paying the price. Oligarchs will just get help from government, as they’re quite close to it.”

читати

Russia’s Prosperity: Depends on Whom You Ask

In the past four years, Russia’s $1.7 trillion economy has been in the world’s top 20. But in 2018, it has been plagued with problems stemming from under-investment, broadening state ownership of enterprise and Western sanctions over the 2014 annexation of Crimea. Now, rising value added tax and interest rates are triggering inflation warnings. VOA’s Pete Cobus reports from Moscow on how those warnings affect Muscovites preparing for their lavish Christmas and New Year’s holiday celebrations.

читати

UK Honors Cave Rescue Divers, Twiggy, Monty Python’s Palin

British divers who rescued young soccer players trapped in a flooded cave in Thailand are among those being recognized in Britain’s New Year’s Honors List, along with 1960s model Twiggy and Monty Python star Michael Palin.

Twiggy, a model who shot to stardom during the Beatles era, will become a Dame — the female equivalent of a knight — while Palin, whose second career has seen him become an acclaimed travel documentary maker, receives a knighthood.

Jim Carter, who played the acerbic Mr. Carson in “Downton Abbey,” was also recognized, as was filmmaker Christopher Nolan, director of “Inception” and “Dunkirk,” and best-selling author Philip Pullman, creator of the Dark Materials trilogy.

The list released Friday also named 43 people who responded quickly to the extremist attacks in Manchester and London in 2017.

The honors process starts with nominations from the public, which are winnowed down by committees and sent to the prime minister before the various honors are bestowed by Queen Elizabeth II or senior royals next year.

The 92-year-old monarch has increasingly called on her children and grandchildren to hand out the coveted awards.

Divers

Divers Joshua Bratchley, Lance Corporal Connor Roe and Vernon Unsworth will be made Members of the Order of the British Empire for their roles in the risky Thai cave rescue last summer.

Four other British cave divers will receive civilian gallantry awards for their roles in the thrilling rescue of 12 boys and their coach, who were trapped in the cave for more than two weeks.

Richard Stanton and John Volanthen, the first to reach the stranded children and their coach, have been awarded the George Medal, while Christopher Jewell and Jason Mallinson received the Queen’s Gallantry Medal.

Twiggy​

Twiggy, whose modeling career lasted for decades, burst on the London Mod scene as one of the original “It” girls. She earned worldwide fame by 17 and went on to a career in theater and films.

“It’s wonderful, but it makes me giggle,” said Twiggy, 69, whose real name is Lesley Lawson. “The hardest thing has been keeping it a secret.”

Michael Palin

Palin’s knighthood recognizes his contribution to travel, culture and geography. He said the news had not sunk in yet but noted “I have been a knight before, in Python films. I have been several knights, including Sir Galahad.”

“I don’t think it will (sink in) until I see the envelopes addressing me as Sir Michael Palin,” said the 75-year-old. 

 

читати

РПЦ знову виступила проти Православної церкви в Україні

Процес переходу парафій УПЦ (МП) в ПЦУ вже почався. Очікують, що цей процес значно прискориться після офіційного надання ПЦУ томосу про автокефалію

читати

Аваков висміяв запит із Росії до ГПУ про його «притягнення до відповідальності»

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков висміяв запит Генеральної прокуратури Росії до Генеральної прокуратури України про правову допомогу у притягненні його до кримінальної відповідальності, про яке повідомили у пресі.

«У руслі актуального дискурсу процитую з Приповістей Соломонових: Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому. Коментую документи, що з’явилися у ЗМІ, тільки з причини курйозності підходу: Генеральна прокуратура Росії висловлює готовність надавати ГПУ правову допомогу в розслідуванні справ, учасниками яких Росія і Україна. В цьому випадку я готовий дати свідчення в так званій справі про перешкоджання голосуванню на виборах Путіна в обмін на екстрадицію громадянина Януковича!» – написав Аваков у фейсбуці.

Цитуючи повідомлення преси про чергову кримінальну справу проти нього в Росії, Аваков також заявив: «Я, звісно, не веду обліку, скільки щодо мене відкрито кримінальних справ, бо не вважаю їх хоч скількись обміркованими і обґрунтованими. Всі ж розуміють, що їх відкривають через політичну доцільність із погляду путінського режиму. Але з тієї ж причини кожну таку справу вважаю за позитивну оцінку моєї роботи на посаді міністра внутрішніх справ України».

Він послався на повідомлення видання «Лівий берег» із посиланням на джерело в Генеральній прокуратурі України про те, що Генеральна прокуратура Росії у вересні 2018 року направила в ГПУ запит Слідчого комітету Росії про правову допомогу для притягнення до кримінальної відповідальності міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Як мовиться у статті, у квітні 2018 року Головне слідче управління Слідчого комітету Росії порушило кримінальну справу стосовно Авакова через рішення МВС не пускати громадян Росії на виборчі дільниці на материковій частині України на виборах президента Росії 18 березня 2018 року. Ці дії в Росії кваліфікували за статтею російського Кримінального кодексу про «перешкоджання здійсненню виборчих прав або роботі виборчих комісій». У запиті про правову допомогу Україну просять, серед іншого, повідомити про розслідування «фактів перешкоджання участі російських громадян» у Києві, Львові, Одесі й Харкові та надати копії матеріалів. Також росіяни попросили надати інформацію і документи Авакова, такі, як дані про громадянство і видачу паспорта України, про склад сім’ї, про освіту, місце роботи, трудову книжку, службову характеристику та інше.

Тоді, навесні 2018-го, Арсен Аваков заявляв, що громадян Росії не допускатимуть на територію російських дипломатичних установ в Україні для участі в голосуванні на виборах президента Росії, на яких на четвертий термін був знову переобраний Володимир Путін, – за винятком російських дипломатів. При цьому голова МВС послався на заяву Міністерства закордонних справ України про те, що таке голосування буде можливе тільки за умови, що цього голосування Росія не буде проводити на окупованій території України – у Криму і в Севастополі; Росія таки незаконно провела тоді ці вибори.

Росія також відмовляється екстрадувати до України для суду колишнього президента Віктора Януковича, якого в Україні заочно судять у кількох кримінальних справах.

Зі свого боку, Москва останніми роками порушила десятки чи й сотні кримінальних справ проти багатьох громадян України, в тому числі представників найвищого керівництва країни і військових, у першу чергу за звинуваченнями в нібито воєнних злочинах у перебігу захисту України від російської гібридної агресії на Донбасі, але також і з інших причин.

читати

Italy’s Foreign Minister to Visit Washington

Italy’s foreign minister, Enzo Moavero Milanesi, will be visiting Washington from Jan. 3-4, meeting with Secretary of State Mike Pompeo at the State Department and with national security adviser John Bolton at the White House

Italy’s foreign minister, Enzo Moavero Milanesi, will be visiting Washington in early January, meeting with Secretary of State Mike Pompeo at the State Department and with national security adviser John Bolton at the White House. 

Italy’s Foreign Ministry said Friday that topics for the Jan. 3-4 meetings include global security, the migrant situation in the Mediterranean Sea, efforts to stabilize Libya, peace efforts in the Middle East, economic and social growth in Africa and trans-Atlantic political, economic and commercial ties. 

The ministry said “Italy intends to further intensity its relations with the United States,” which have been enhanced by nearly two centuries of an Italian-American community “that enlivens American life with its cultural, entrepreneurial and political dynamism.”

читати

Rights Activists Fear China’s Human Rights Record Will Deteriorate

In China, 2018 has been a year that rights defenders worldwide say was extremely repressive, particularly when it comes to religious persecution.

China’s communist party leadership has strongly defended its actions amid growing calls that its actions may constitute crimes against humanity.

Those actions include the internment of hundreds of thousands – perhaps more than a million – Muslims in Xinjiang, the demolition and shuttering of Christian churches nationwide and the systemic crackdown on dissidents.

“2018 has been a year of human rights disasters in China, where all walks of people have paid a dear price over rights abuses. In the past year, China has systemically enforced the most audacious ever persecution policies,” said Dilxat Raxit, spokesman for the exile Germany-headquartered World Uighur Congress.

After months of denying their existence, China admitted that the camps do exist and launched a global propaganda campaign defending its interment of ethnic Uighurs and other Muslim minorities in the western region of Xinjiang.

Beijing has yet to confirm how many have been detained and calls the “vocational centers” a necessary part of their fight against terrorism and religious extremism. The reality, rights advocates argue, is that Muslim minorities are being detained and made to work overtime and without pay in factories for so-called job training.

China is also reportedly planning Xinjiang-style “re-education” camps in Ningxia  home to the Hui minority Muslims. Such moves highlight the communist party’s drastic efforts to wipe out ethnic Muslims and extend control over religious groups, Raxit said.

Bob Fu, the founder of China Aid, agrees. His group, based in the U.S. state of Texas, is committed to promoting religious freedom in China.

“This is a 21st century concentration camp, like Nazi Germany in 1930s and 1940s, so, the international community should unequivocally condemn and urge the Chinese regime to immediately stop this crime,” he said.

Call for sanctions

Rights advocates have called on governments worldwide to impose sanctions on Chinese officials involved in human rights abuses.

U.S. senators including Marco Rubio have denounced Xinjiang’s internment camps and other alleged abuses as possible crimes against humanity.  In November, Rubio and a group of bipartisan lawmakers introduced legislation to address the situation and urged American policymakers to be clear-eyed about the global implications of China’s domestic repression.

The bipartisan bills urge President Donald Trump’s administration to use measures including economic sanctions to defend Uighurs and other Muslim minorities. If that happens, China has said it will retaliate in proportion.

Intensified persecution

It is not just Muslims who have found themselves caught in the communist party’s crosshairs. China Aid’s Fu said China has also escalated its crackdown on Christian communities.

Authorities have torn down houses of worship and in some places, there is a push to ensure that anyone under the age of 18 cannot attend church or be under the influence of religion. China is officially atheist, but says it allows religious freedom.

In early December, Chinese police arrested Pastor Wang Yi, along with more than 100 members of his Early Rain Covenant Church in Chengdu, Sichuan.

The arrests may have been triggered by his manifesto, titled “Meditation on the Religious War,” in which he condemns the communist party and urges Christians to perform acts of civil disobedience.

“It’s just really the tip of the iceberg of overall religious persecution in China since the president, Xi Jinping, took power,” Fu told CNN recently about the case.

Political dissidents

If convicted, Wang could face a jail term of up to 15 years and he has vowed not to plead guilty or confess unless physically tortured, said Jonathan Liu, a priest with the San Francisco-based Chinese Christian Fellowship of Righteousness.

Liu said the pastor’s detention serves the dual purpose of suppressing Christians and silencing political dissidents in China as Wang is a follower of Calvinism  a branch of Protestantism that emphasizes social justice.

“Deeply affected by Calvinism, he cares for those who are socially disadvantaged or rights defenders. So, his church has formed many fellowships to provide care for those people,” Liu said, “In the eyes of the Chinese government, his church has become a hub for [political] dissidents.”

No prospects for improvement

During the United Nations’ periodic review of its rights record, China defended itself, arguing that criticism was “politically motivated” with UN members deliberately disregarding China’s “remarkable achievements.”

For critics, the outlook for 2019 isn’t promising.

“I can see no prospect that there would be any improvement in the coming year. And in fact, the last year, the most horrible thing is to see that the government is openly and fragrantly acting against the law, in total contempt of the [judicial] system they’ve set up,” Albert Ho, chairman of China Human Rights Concern Group in Hong Kong.

The fact that rights lawyer Wang Quanzhang is still being held incommunicado proves that China has little respect for its own laws, Ho said.

Among more than 300 rights lawyers and activists ensnared in China’s 2015 crackdown, lawyer Wang is the last awaiting trial.

After almost three and a half years of arbitrary detention, Wang was finally put on trial in a closed-door hearing in Tianjin on December 26. He reportedly fired his state-appointed lawyer “in the first minute” of his trial,signs of his refusal to cooperate with the authorities.

His wife, Li Wenze, and supporters, as well as western diplomats and journalists, were all barred from attending the hearing, which the court said involved “state secrets,” but rights activists denounced as a blatant violation of China’s own judicial principles.

The court said on its website that a verdict will be announced on a later date. Rights activists argued that Wang would be a blatant case of political persecution shall he be convicted with a maximum 15-year sentence.

Li and three other wives of lawyer victims who have been carrying out a long and loud campaign to secure Wang’s release as well as others, recently shaved their hair to protest his detention for more than three years.

“They (the authorities) keep on shamelessly breaking the law. So today we are using this act of shaving our heads in protest, to show they are persistently and shamelessly breaking the law,” Li said.

читати

У міжнародних експертів 30 днів на перевірку кандидатів до антикорупційного суду – Transparency International

Міжнародні експерти мають 30 днів для того, щоб ветувати сумнівних кандидатів на посади у Вищому антикорупційному суді, повідомляє міжнародна антикорупційна організація Transparency International Ukraine.

27 грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила результати іспитів кандидатів, до Вищого антикорупційного суду, зокрема й до Апеляційної палати ВАС.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви, пояснюють у Transparency International.

«У разі, якщо міжнародні експерти матимуть сумніви щодо доброчесності та професійності того чи іншого кандидата, вони ініціюватимуть розгляд цього питання на спільному засіданні із ВККС. Якщо щонайменше троє із шести членів ГРМЕ не підтвердять доброчесність та професійність певного кандидата, такий кандидат залишить конкурс», – йдеться в заяві організації.

Згідно з нею, активісти від Transparency International, Центру протидії корупції, фундації DEJURE і Автомайдану проаналізували список кандидатів і знайшли серед них тих, хто виносив вироки учасникам Революції гідності та осіб, чия етичність викликає сумніви.

Громадські діячі планують презентувати перелік тих кандидатів, яких не вважають гідними працювати в антикорупційному суді, 9 січня.​

У листопаді Кабінет міністрів України виділив для антикорупційного суду приміщення в Солом’янському районі Києва.

Читайте також: В Антикорупційний суд можуть потрапити «сірі» кандидати – Красносільська​

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

читати

Меркель і Макрон вимагають вільного проходу суден через Керченську протоку і звільнення українських моряків

Канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагають від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайного звільнення українських моряків, захоплених російськими силовиками. Про це сказано у спільній заяві Меркель і Макрона про ситуацію в Україні, оприлюдненій 28 грудня.

«Вони (українські моряки – ред.) теж повинні мати можливість святкувати прийдешні свята в колі своїх сімей», – йдеться в заяві.

Меркель і Макрон також привітали домовленість, досягнуту в рамках Тристоронньої контактної групи, про встановлення режиму тиші до зимових свят, який має вступити в силу 29 грудня.

Президент Франції і німецький канцлер закликали сторони конфлікту дотримувати домовленості про перемир’я і зосередитися на потребах цивільного населення.

27 грудня Тристороння контактна група оприлюднила за результатами переговорів заяву про те, що підтримала чергове перемир’я на Донбасі, цього разу новорічно-різдвяне. Воно має почати діяти від 00:01 годин (за київським часом) 29 грудня 2018 року.

Це вже принаймні шоста спроба домовитися про перемир’я лише за 2018 рік. Припинення вогню й раніше проголошувалися як безстрокові, але порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні, за даними ООН, загинули понад 10 тисяч 300 людей іще станом на кінець 2017 року – відтоді нових даних не оголошували.

читати

Полторак анонсував сто нових проходів суден через Керченську протоку

Міністр оборони України Степан Полторак анонсував нові проходи українських кораблів через Керченську протоку. Таку заяву він зробив 28 грудня в ефірі телеканалу ZIK, інформує прес-служба Міністерства оборони України.

«Буде і 20, і 30, і 100 (проходів через протоку – ред.), і це буде завжди, тому що Азовське море – це частина України. Маріуполь, Бердянськ, наші порти – це частина України, це частина нашої економіки. І ми точно не відмовимося від нашого права на вільний прохід через Керченську протоку із дотриманням всіх міжнародних норм», – сказав Полторак.

Він зазначив, що Росія побачила в планах України подальші проходи через Керченську протоку і бажання посилити угруповання в Азовському морі. Тому російська сторона «якраз і використала другу спробу для того, щоб здійснити провокацію з кораблями».

Раніше президент Росії Володимир Путін під час прес-конференціх в Москві заявив, що українські військові кораблі «не можуть просто шастати туди-сюди» через Керченську протоку без домовленостей із російськими прикордонниками.​

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Всі 24 моряки також оголосили себе військовополоненими, відмовились давати свідчення і визнавати свою провину в нібито «незаконному перетині Росії».

​Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.

читати