ЦВК перенесла виборчі дільниці з Росії до інших країн

ЦВК ліквідувала 5 виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії

читати

Командувач ВМС України: повернення затриманих ФСБ військових – «справа честі»

Повернення в Україну затриманих ФСБ біля узбережжя Криму українських військових – головне завдання і «справа честі», сказав командувач Військово-морських сил Збройних сил України, адмірал Ігор Воронченко в новорічному привітанні, оприлюдненому 31 грудня у Facebook.

«25 листопада Росія здійснила відкритий акт агресії і захопила в полон 24 українські військові моряки. Ця подія сколихнула весь світ, згуртувала нас і об’єднала в боротьбі з країною-агресором. Бойові побратими, ми з вами», – йдеться в повідомленні.

Воронченко також зазначив, що 2019 рік стане для українського флоту «роком нових викликів, досягнень і можливостей».

«Ми продовжимо приведення організаційно-штатної структури до стандартів НАТО, отримаємо нові кораблі і катери, новітні зразки озброєння», – зазначив командувач Військово-морських сил Збройних сил України.

Воронченко додав, що у відповідь на російську агресію ВМС України розгорнули сили у Азовському морі і системно нарощують їх.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.

читати

В Україні стартувала виборча кампанія

З 31 грудня в Україні стартує передвиборча кампанія виборів президента, які мають відбутися 31 березня 2019 року.

«Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про вибори Президента України» виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев’яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за дев’яносто один день до дня голосування», – повідомили у ЦВК.

Від сьогодні і до 3 лютого кандидати можуть реєструватися у ЦВК. Комісія має оголосити імена претендентів на пост президента до 13 лютого.

читати

The Euro Currency Turns 20 Years Old on Tuesday

The euro currency turns 20 years old on January 1, surviving two tumultuous decades and becoming the world’s No. 2 currency.

After 20 years, the euro has become a fixture in financial markets, although it remains behind the dollar, which dominates the world’s market.

The euro has weathered several major challenges, including difficulties at its launch, the 2008 financial crisis, and a eurozone debt crisis that culminated in bailouts of several countries.

Those crises tested the unity of the eurozone, the 19 European Union countries that use the euro. While some analysts say the turmoil and the euro’s resilience has strengthened the currency and made it less susceptible to future troubles, other observers say the euro will remain fragile unless there is more eurozone integration.

Beginnings 

The euro was born on January 1, 1999, existing initially only as a virtual currency used in financial transactions. Europeans began using the currency in their wallets three years later when the first Euro notes and coins were introduced.

At that time, only 11 member states were using the currency and had to qualify by meeting the requirements for limits on debt, deficits and inflation. EU members Britain and Denmark received opt-outs ahead of the currency’s creation.

The currency is now used by over 340 million people in 19 European Union countries, which are: Austria, Belgium, Cyprus, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxembourg, Malta, the Netherlands, Portugal, Slovakia, Slovenia and Spain.

Other EU members are required to join the eurozone when they meet the currency’s monetary requirements.

Popularity

Today, the euro is the most popular than it has ever been over the past two decades, despite the rise of populist movements in several European countries that express skepticism toward the European Union.

In a November survey for the European Central Bank, 64 percent of respondents across the eurozone said the euro was a good thing for their country. Nearly three-quarters of respondents said they thought the euro was a good thing for Europe.

In only two countries — Lithuania and Cyprus — did a majority of people think the euro is a bad thing for their nation.

That is a big contrast to 2010, the year that both Greece and Ireland were receiving international bailout packages, when only 51 percent of respondents thought the euro was a good thing for their country.

Challenges

The euro faced immediate challenges at its beginning with predictions that the European Central Bank (ECB) was too rigid in its policy and that the currency would quickly fail. The currency wasn’t immediately loved in European homes and businesses either with many perceiving its arrival as a price hike on common goods.

Less than two years after the euro was launched — valued at $1.1747 to the U.S. dollar — it had lost 30 percent of its value and was worth just $0.8240 to the U.S. dollar. The ECB was able to intervene to successfully stop the euro from plunging further.

The biggest challenge to the block was the 2008 financial crisis, which then triggered a eurozone debt crisis that culminated in bailouts of several countries.

Tens of billions of euros were loaned to Greece, Ireland, Portugal, Cyprus and Spain, either because those countries ran out of money to save their own banks or because investors no longer wanted to invest in those nations.

The turmoil also highlighted the economic disparity between member states, particularly between the wealthier north and the debt-laden southern nations.

Poorer countries experienced both the advantages and disadvantages to being in the eurozone.

Poorer countries immediately benefited from joining the union, saving trillions of euros due to the lowering borrowing costs the new currency offered.

However, during times of economic downturn, they had fewer options to reverse the turmoil.

Typically in a financial crisis, a country’s currency would plunge, making its goods more competitive and allowing the economy to stabilize. But in the eurozone, the currency in poorer countries cannot devalue because stronger economies like Germany keep it higher.

Experts said the turbulent times of the debt crisis exposed some of the original flaws of the euro project.

However, the euro survived the financial crisis through a combination of steps from the ECB that included negative interest rates, trillions of euros in cheap loans to banks and buying more than 2.6 trillion euros in government and corporate bonds.

Future

ECB chief Mario Draghi was credited with saving the euro in 2012 when he said the bank would do “whatever it takes” to preserve the currency.

Some experts say the flexibility of the bank proves it is able to weather financial challenges and say the turmoil of the past two decades have left the ECB better able to deal with future crises.

However, other observers say that the 19 single currency nations have not done enough to carry out political reforms necessary to better enable the countries to work together on fiscal policy and to prepare for future downturns.

Proposals for greater coordination, including a eurozone banking union as well as a eurozone budget are still in the planning phases.

читати

Putin Tells Trump in New Year’s Letter He’s Open to Meeting

Russian President Vladimir Putin has told U.S. President Donald Trump in a New Year’s letter that the Kremlin is “open to dialogue” on the myriad issues hindering relations between their countries.

The Kremlin published a summary of Putin’s “greeting message” to Trump on Sunday. The summary states the Russian leader wrote: “Russia-U.S. relations are the most important factor behind ensuring strategic stability and international security.”

Trump canceled a formal meeting with Putin scheduled for Dec. 1 at the G-20 summit in Buenos Aires, tweeting “it would be best for all parties” given Russia’s seizure days earlier of three Ukrainian naval vessels.

Since then, the Kremlin has repeatedly said it is open to dialogue.

The message to Trump was among dozens of holiday greetings Putin sent to other world leaders, each tailored to reflect a bilateral theme. The recipients included Syrian President Bashar al-Assad, whom Putin has backed throughout a civil war that started in 2011.

Putin’s message to Assad “stressed that Russia will continue to provide all-around assistance to the government and people of Syria in their fight against terrorism and efforts to protect state sovereignty and territorial integrity,” according to the Kremlin summary.

Moscow hosted talks with Turkey on Saturday in which the two countries agreed to coordinate actions in northern Syria after Trump’s announcement that he was withdrawing U.S. forces from the country.

The main group of Kurdish-led forces fighting against Assad with U.S. support has said the U.S. pullout could lead to the revival of the Islamic State group.

Putin, in his message to Assad, “wished the Syrian people the earliest return to peaceful and prosperous life.”

 

читати

Journalist Group: 94 Slayings of Media Staff in 2018

An international trade association says on-the-job slayings of journalists and news media staff rose again in 2018 following an overall decline during the past half-dozen years.

The International Federation of Journalists said in an annual report set for release Monday that 94 journalists and media workers died in targeted killings, bomb attacks and conflict crossfire this year, 12 more than in 2017.

Before the declines seen in five of the past six years, 121 people working for news organizations were slain in 2012. Since the federation started its annual count in 1990, the year with the most work-related killings, 155, was 2006.

The deadliest country for people who work in the news media this year was Afghanistan, where 16 of the killings occurred. Mexico was next, with 11. Yemen had nine media slayings and Syria eight in 2018.

Beyond the tragedy of lives lost, such killings affect the pursuit of truth and sharing of information in communities and countries where they happen, the president of the International Federation of Journalists said.

“Journalists are targeted because they are witnesses,” the group’s president, Philippe Leruth, told The Associated Press. “And the result of this, when a journalist or many journalists are killed in a country, you see an increase of self-censorship.”

Iraq, where 309 media professionals were killed over the past quarter-century, long topped the federation’s annual list. The federation identified a photojournalist as the one victim in the country this year.

While 2018 brought a worldwide increase, the total remained in the double digits for a second year running. The total of 155 in.

The IFJ connects some 600,000 media professionals from 187 trade unions and associations in more than 140 countries. The group said the new report showed that journalists face dangers apart from the risks of reporting from war zones and covering extremist movements.

“There were other factors, such as the increasing intolerance to independent reporting, populism, rampant corruption and crime, as well as the breakdown of law and order,” the Brussels-based group said in a statement.

Suddenly high on the list, in sixth place, was the United States with five killings. On June 28, a gunman in Annapolis, Maryland, opened fire in the newsroom of the Capital Gazette newspaper and fatally shot four journalists and a sales associate. The man had threatened the newspaper after losing a defamation lawsuit.

The Oct. 2 slaying of Saudi writer Jamal Khashoggi, a columnist for The Washington Post who lived in self-imposed exile in the United States, had worldwide impact. He went to the Saudi Consulate in Istanbul to formalize a divorce so he could marry his Turkish fiance, but instead was strangled and dismembered there – allegedly by Saudi agents.

Khashoggi wrote critically of Saudi Arabia’s royal regime, and the alleged involvement of Saudi Crown Prince Mohammed bin Salman in the journalist’s slaying has put the governments of other countries under pressure to sever economic and political ties.

“Jamal Khashoggi was a very well-known figure, but you know, the most shocking statistic is that we know that nine of 10 journalist murders remain unpunished in the world,” Leruth said.

 

 

читати

Український моряк Костишин зустрічає свій день народження в «Лефортові» – Полозов

Морякові Владиславу Костишину, одному з захоплених у районі Керченської протоки українських військових, 30 грудня виповнилося 24 роки. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов.

«Сьогодні день народження у військовополоненого українського моряка Владислава Костишина. З днем народження, Владиславе! І якнайшвидшого повернення додому!» – написав Полозов.

Костишин – студент шостого курсу Інституту ВМС в Одесі, проходив практику на МБАК «Нікополь».

За словами Полозова, найбільше моряк хвилювався, що йому не поставлять залік в інституті через зірвану практику.

«Владислав цікавиться боксом і навіть аматорськи займається ним сам. Навіть просив свого адвоката з нашої команди захисту військовополонених Олега Єлісєєва повідомляти йому про хід боксерських поєдинків, які проходять у даний час. У «Лефортові» (слідчий ізолятор у Москві – ред.) військовополонений Владислав Костишин тримається молодцем. Він знає, що вся Україна і весь світ бореться за його свободу і свободу його товаришів. І це дає йому надію і сили», – підкреслив адвокат.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці, і закликали до стриманості й деескалації напруженості.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель увечері 28 грудня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним вдруге впродовж однієї доби висловилася за звільнення українських моряків.

Раніше 28 грудня у спільній заяві канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагали від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайно звільнити українських моряків, захоплених російськими силовиками.

читати

Батрак: активістку Українського культурного центру в окупованому Сімферополі змусили звільнитися

Активістку Української Культурного центру у окупованому Сімферополі Галину Балабан, у квартирі якої 28 листопада проходив обшук, змусили звільнитися з роботи. Про це в Facebook повідомив кримський активіст Михайло Батрак.

Балабан працювала в Кримському інженерно-педагогічному університеті, на кафедрі біології, екології та безпеки життєдіяльності, фахівцем з навчально-методичної роботи.

«Після обшуку їй неодноразово пропонували написати заяву про звільнення, але вона принципово цього не робила. І ось, нещодавно, ректор Університету Чингіз Якубов, пояснив Галині, що через її діяльність, прохання звільнити її йому надходили і раніше, але він ще міг це владнати, а ось зараз якщо він її не звільнить, то будуть проблеми у нього особисто, також і у університету. Тому, як він пояснив Галині, якщо вона не піде з роботи добровільно, її звільнять за статтею, з якою її не візьмуть працювати навіть прибиральницею. Через це вона була змушена написати заяву на звільнення з університету. Сьогодні був її останній робочий день в університеті, в якому вона працювала з 2009 року», – написав Батрак.

Активіст підкреслив, що ноутбук і телефон, які були у неї вилучені під час обшуку, їй досі не повернули. Також, Балабан ще жодного разу навіть не дзвонили зі слідчого комітету, тому вона навіть не знає що відбувається в її справі.

Сама Галина Балабан поки не коментує інцидент зі звільненням. Також поки не з’явилася офіційна позиція щодо цього ректора університету Чингіза Якубова.

Читайте також: Ситуація з правами людини в Криму не змінилася – ООН

У квітні цього року активістів Українського культурного центру в Криму Олену Попову і Ольгу Павленко викликав «на бесіду» старший помічник призначеного Росією прокурора Сімферополя Олексій Пучков. Співробітника прокуратури цікавила робота центру і випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не свідчити проти себе і своїх близьких.

Український культурний центр Криму не є політичною організацією. Він створений з метою збереження і популяризації на півострові української культури. При цьому фактична влада анексованого Росією Криму чинить тиск на учасників центру: їх викликають на допити і «бесіди» до правоохоронних органів, попереджають про неприпустимість екстремізму. Одному з лідерів Українського культурного центру в Криму Леоніду Кузьміну в 2017 році після погроз і тиску з боку силовиків довелося залишити півострів.

читати

Sacked Macron Bodyguard Defends Use of Diplomatic Passports

Emmanuel Macron’s former security aide, who was sacked this summer after his violent conduct fueled a political scandal, acknowledged on Sunday he was still traveling on a diplomatic passport, in an affair that has rattled the French presidency.

After he was fired when a video emerged of his beating a May Day protester, Alexandre Benalla returned to the spotlight in France this week, under scrutiny over his recent consultancy work and unauthorized use of diplomatic passports.

The original Benalla scandal became a major headache for Macron just over a year into his tenure, after the president, whose popularity ratings have since slipped, was criticized for acting too slowly in dealing with a member of his inner circle.

Benalla said in an interview with France’s Journal du Dimanche (JDD) on Sunday that he would return the diplomatic passports in the coming days, and rejected that he was somehow trying to profit from his status as a former insider by using them or in his work as a consultant.

“Maybe I was wrong to use these passports,” Benalla said, in a telephone conversation from overseas according to the JDD. “But I want to make it clear that I only did it for my own ease, to facilitate my passage through airports.”

The French presidency has sought to distance itself from the former bodyguard, and the government said it had formally requested the passports be returned on at least two occasions.

Paris prosecutors on Saturday opened a preliminary inquiry into Benalla’s usage of the passports.

Benalla maintained in the JDD, however, that he had initially returned the two ID documents in August, and that they were returned to him along with other personal items by a member of the president’s staff in October.

Scrutiny over Benalla comes at a sensitive time for Macron, who is grappling with a wave of “yellow vest” street protests by disgruntled voters calling for more measures to help lift household incomes.

читати

Луценко: коло підозрюваних у вбивстві Шеремета дуже серйозно звузилося

Коло підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета серйозно звузилося. Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко в ефірі програми «Рандеву» на «5 каналі».

«Коло підозрюваних у виконанні (убивства – ред.) дуже серйозно звузилося – з декількох тисяч до декількох сотень», – зазначив прокурор.

Він додав, що наразі правоохоронці розшукують саме виконавців злочину, а про замовників поки не йдеться.

За словами Луценка, у встановленні осіб, які здійснили злочин, «навіть ФБР не змогла надати жодної допомоги».

Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство.

читати

Tiny Tracking Devices Help Protect Endangered Species From Poaching

A French technology company has created a tiny tracking device to combat poaching. The tracker is smaller, lighter and cheaper than previous methods, such as radio collars. The creators say the technology can also allow those in remote villages to share information on the internet regardless of language or literacy barriers. Arash Arabasadi reports.

читати

Juncker: EU Is Not Trying to Keep Britain In

The European Union is not trying to keep Britain in and wants to start discussing future ties the moment the U.K. parliament approves Brexit, partly to focus on its own unity ahead of May elections, the head of the bloc’s executive said Saturday.

“It is being insinuated that our aim is to keep the United Kingdom in the EU by all possible means. That is not our intention. All we want is clarity about our future relations. And we respect the result of the referendum.” Jean-Claude 

Juncker, the head of the European Commission, told German newspaper Welt am Sonntag in an interview. 

Juncker said the EU was ready to start negotiating a new deal with Britain right after the British Parliament approves the divorce deal. A vote is now due in the week starting Jan. 14. 

He also said Britain should get its act together. 

“And then tell us what it is you want,” he said. 

“I am working on the assumption that it will leave, because that is what the people of the United Kingdom have decided,” he added, refusing to be drawn into whether Britain would hold a second Brexit vote. “That is for the British to decide.” 

Watching Trump

On other challenges facing Europe, Juncker said he was watching U.S. President Donald Trump closely on trade. 

“I trust him for as long as he keeps his word. And if he no longer keeps it, then I will no longer feel bound by my word, either,” Juncker said of tensions between the EU and Washington around car tariffs. 

He said he felt EU citizens were increasingly growing apart, another problem to tackle ahead of Europe-wide parliamentary elections in May. 

“We have to ensure that these rifts do not become too deep,” Juncker said. “We must not imply that the populists are right. … They are just loud and do not have any specific proposals to offer on solving the challenges of our time.” 

He said Europe had to stand united “in combating the trolls and hacker groups from China or Russia” that could seek to sway the European vote. 

He expressed doubt about EU state Romania, which takes over the bloc’s rotating presidency Jan. 1 but struggles with corruption and bitter divisions. 

“The government in Bucharest has not yet fully understood what it means to take chair over the EU member states. … Romania’s internal situation is such that the country cannot act as a compact unit in Europe,” Juncker said. 

читати