01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Albanian Protesters Throw Firebombs, Seek Early Elections

Albanian protesters threw firebombs at the police Monday evening, and the supporters of opposition parties gathered in the capital, Tirana, to ask for the resignation of Socialist Prime Minister Edi Rama and early elections.

Opposition supporters marched in front of the main government buildings amid rain, but did not attempt to break the police barrier as they did on Saturday. Instead, they threw firecrackers at the prime minister’s offices. 

Hours earlier, officials from the United States, European Union and Organization for Security and Co-operation in Europe had called for restraint.

The U.S. Embassy in Tirana called on opposition leaders to “condemn publicly the violent acts of their supporters” and on the authorities “to act with restraint.”

The violent actions that took place during Saturday’s protest “were unlawful and undemocratic,” the U.S. statement read.

European parliamentarians, from both the left and right, in an open public letter on Monday called on Albanians to show restraint and “not to jeopardize the country’s prospects on its European path.”

Albania expects to hear in June whether the EU will give the green light for opening accession talks. 

The white smoke from flares was seen in the sky Monday night, but calls for restraint appear to have been heeded. 

At the beginning of the protest, opposition leader Lulzim Basha told his supporters they were marching “in front of the institutions that symbolize the crime.” Besides the offices of the prime minister, demonstrators also protested in front of the Interior Ministry, police headquarters and parliament.

A similar protest Saturday turned violent. About 50 opposition supporters were also arrested.

Read More

Britain to Decide on Extradition Fate of WikiLeaks’ Assange     

Swedish prosecutors are reopening the rape case against WikiLeaks founder Julian Assange following a request from the lawyer of one of the alleged victims. 

Assange was arrested last month in Ecuador’s embassy in London, after the country reversed its decision to give him asylum. The 47-year-old Australian national is also wanted in the United States on hacking charges and the British government will now have to decide which extradition request should take priority.

WATCH: Britain to Decide Assange’s Extradition Fate

In 2011, Assange was accused of rape by two women following a WikiLeaks conference in Stockholm. He sought asylum in London’s Ecuadorean embassy, claiming the accusations were part of a plot to have him extradited to the United States over his whistleblowing activities. With apparently little hope of conviction, Swedish prosecutors dropped the investigation in 2017. 

In April, however, Ecuador reversed its decision to offer Assange asylum and allowed British authorities into the embassy to arrest him. One of the women who made the rape accusations requested the case be reopened.

Sweden’s deputy director of public prosecution, Eva-Maria Persson, announced the reopening of the case Monday. 

“After reviewing the preliminary investigation in its current state, my assessment is that there is still probable cause to suspect that Julian Assange committed rape,” Persson said at a press conference in Stockholm.

Assange denies the rape accusations. In a statement, WikiLeaks said reopening the case would allow him to clear his name. 

Sweden will seek a European arrest warrant and extradition after Assange has served a 50-week sentence in Britain for skipping bail. 

The United States has also issued an extradition request for Assange over computer hacking accusations, related to the release of thousands of classified military and diplomatic communications via WikiLeaks, mainly relating to the wars in Afghanistan and Iraq.

Britain’s Home Secretary will have to decide which extradition request should take precedence, says London-based extradition lawyer Anthony Hanretty.

“Whether it was hacking into computers or simply releasing information, against the allegations made in Sweden which are of the utmost severity. So it will come down politically to which one he thinks is more palatable for him to make.”

Hanretty notes that Assange has already indicated he would contest any extradition to the United States.

“He no doubt will have fears that he will be held in solitary confinement in conditions which he will say will breach his human rights. There’s also concern that if he is sent to the U.S., they will simply add further charges onto him once he is there. And it also depends on how the U.S. frames the charges against him. They will have to show that what he is accused of in the U.S. would amount to an offense in the U.K.”

Under Swedish law, the statute of limitations on the rape case expires in August of next year, so legal experts say there is pressure on Britain and Sweden to speed up the extradition process.

Read More

НБУ програв апеляцію у справі про інвестиційну перевірку «Приватбанку», готує касацію

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва 13 травня відхилив апеляцію Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду щодо перевірки «Приватбанку» напередодні націоналізації, повідомляє НБУ.

Цим рішенням Окружний адміністративний суд задовольнив позов кіпрської компанії Triantal Investments і скасував розпорядження НБУ щодо проведення інвестиційної перевірки «Приватбанку».

У НБУ заявили, що готують касаційну скаргу на рішення суддів по апеляції.

«Перевірка фінансової стійкості банків, особливо системно важливих, є не тільки одним з пріоритетних завдань регулятора, що є складовою забезпечення фінансової стабільності в Україні, а й належить до його виключних повноважень, закріплених законом», – йдеться в заяві регулятора.

НБУ наполягає на тому, що рішення про визнання «Приватбанку» неплатоспроможним та його націоналізацію ґрунтувалися на від’ємному значенні регулятивного банку фінансової установи. Претензії кіпрської фірми вважають спробою колишніх акціонерів банку оскаржити націоналізацію.

«Нагадаю, що рішення про виведення неплатоспроможного «ПриватБанку» за участю держави ухвалювалось відповідно до норм діючого законодавства, було підтримане РНБО, Урядом та міжнародними партнерами з метою забезпечення фінансової стабільності та збереження коштів громадян», – цитують у прес-службі Нацбанку начальника управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту НБУ Віктора Григорчука.

У березні 2017 року кіпрська компанія Triantal Investments Ltd звернулася до суду з вимогою визнати неправомірним і скасувати датоване жовтнем 2016 року розпорядження НБУ, яким регулятор ініціював проведення позапланової інспекційної перевірки. Окружний суд Києва 2 березня 2018 року задовольнив цей позов.

Підсумки перевірки «Приватбанку» лягли в основу націоналізації фінансової установи в грудні 2016 року.

9 квітня ЗМІ повідомили, що Коломойський і кіпрська компанія Triantal Investments LTD доповнили свій позов новими вимогами до України про повернення кожному з них пакету акцій «Приватбанку».

Сам Коломойський заявляв: «Мені не потрібен «Приватбанк». Але там лежало два мільярди доларів капіталу. Нехай повернуть, і немає питань».

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Read More

Україна готова відмовитися від Мінських угод, якщо деякі європейські держави доб’ються зняття санкцій з росії в Раді Європи

Павло Клімкін

Україна готова відмовитися від дотримання Мінських домовленостей, якщо деякі європейські держави доб’ються зняття санкцій тиску з Російської Федерації в Раді Європи. Про це заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін.

«Мене вчора багато хто запитував, як буде Рада Європи (діяти щодо санкцій проти росії, – ред.). Я їм чесно сказав: якщо ви вчините так, як хочуть кілька країн, я того ж дня вийду і скажу, що, по-перше, «Мінська» у нас тепер немає, і, по-друге, його вбили не тільки в Москві, але і ви – послідовно», – заявив голова МЗС журналістам у Брюсселі.

За словами Клімкіна, його позицію почули партнери з Франції, Німеччини, Нідерландів та інших країн.

Нагадаємо, в 2017 році Москва призупинила виплату внеску в бюджет Ради Європи. Згідно зі статутом Ради Європи, якщо до червня цього року російська сторона не відновить виконання своїх фінансових зобов’язань, держава може бути позбавлена репрезентаційних прав в організації. Раніше МЗС України застерегло Раду Європи від поступок Росії і заявило, що організація опинилася в кризі через шантаж РФ.

12 лютого 2015 року учасники програми Тристоронньої контактної групи за підсумками переговорів у Мінську підписали «Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей». Ці домовленості, зокрема, передбачали негайне і всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей, а також відведення важкого озброєння обома сторонами на рівні відстані. Передбачалося також відновлення Україною повного контролю над держкордоном; виведення з Донбасу російських найманців і незаконних збройних формувань і техніки. Клімкін наголосив, що на зустрічах у неділю ввечері та у понеділок уже повідомив про це колег-міністрів з європейських держав.

Водночас Клімкін наголосив, що попри відсутність прямого зв’язку між «Мінськом» та санкційним тиском на РФ у Раді Європи, Україна має підстави для такого кроку. «Якщо зараз, після того як росія почала видавати паспорти (мешканцям окупованої території Донбасу), ви підете на кроки назустріч росії – тоді тотально руйнується взагалі вся логіка того, що ми досі робили», – пояснив він.

Головним лобістом зняття санкційного тиску є Німеччина, яку підтримують французи та низка інших держав. Клімкін підтвердив, що сконцентрувався на переговорах із ними. «Німці це почули, і французи це почули, і голландці. Чи погодилися? Спитайте у них. Але з німецьким міністром ми окремо дуже довго це обговорювали сьогодні», – повідомив Клімкін.

Мережа Правди

Read More

Прізвища так званих суддів і співробітників Окружного адміністративного суду Києва, які обікрали українців на мільярди доларів

Так званий окружний адмінсуд

Окружний адміністративний суд Києва славиться своїми скандальними рішеннями. Саме у цьому суді, свого часу, судді визнавали Майдан перешкодою і схвалювали схему із “рюкзаками Авакова”. А також: заборонили поводити конкурс на посаду голови Державної митної служби, скасували ліквідацію банку “Хрещатик”, визнали законність формули “Роттердам+”, відсторонили від роботи Уляну Супрун, повернули “вертодром Януковича” фірмі нардепа БПП, відмовили журналістці у наданні копії рішення про доступ до даних з її телефону, поновили скандального Насірова на посаді голови фіскальної служби, скасували заборону на в’їзд в Україну Федору Добронравову, скасували заборону на в’їзд в Україну роспропагандону Шувалову. Напередодні той-таки Окружний адмінсуд Києва також призупинив обов’язкове перейменування Української православної церкви (Московського патріархату), яка мала внести у свою назву згадку про зв’язок з Росією.

Позов Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів щодо незаконності націоналізації “Приватбанку”, до слова, також прийняли троє суддів – Ігор Качур, Володимир Келеберда, Віталій Амельохін, які є недоброчесними. За даними активістів із руху “Чесно”, всі троє приховували значну частину своїх статків, не зазначаючи їх у деклараціях. І у прийнятті різних скандальних рішень ці судді також відзначались.

Отже, публікуємо повний перелік неповажних громадян, які, як путани, обслуговують своїх господарів за гроші, а іноді лише через страх:

ВОВК Павло Вячеславович – так званий голова суду

АБЛОВ Євгеній Валерійович – так званий заступник голови суду

КЕЛЕБЕРДА Володимир Іванович – так званий заступник голови суду

Так звані судді:
АБЛОВ Євгеній Валерійович
АМЕЛЬОХІН Віталій В’ячеславович
АРСІРІЙ Руслан Олександрович
ГАРНИК Кирил Юрійович
ГРИГОРОВИЧ Павло Олександрович
ДАНИЛИШИН Віктор Михайлович
ДЕГТЯРЬОВА Ольга Вікторівна
ДОБРІВСЬКА Наталія Анатоліївна
ДОНЕЦЬ Володимир Адольфович
ІЩУК Ігор Олександрович
КАРАКАШЬЯН Сергій Костянтинович
КАРМАЗІН Олександр Анатолійович
КАТЮЩЕНКО Віталій Петрович
КАЧУР Ігор Анатолійович
КЕЛЕБЕРДА Володимир Іванович
КОБИЛЯНСЬКИЙ Костянтин Миколайович
КОСТЕНКО Дмитро Анатолійович
КЛОЧКОВА Наталія Вікторівна
КЛИМЕНЧУК Наталія Миколаївна
КУЗЬМЕНКО Валерій Анатолійович
ОГУРЦОВ Олексій Петрович
ПАЩЕНКО Костянтин Сергійович
ПОГРІБНІЧЕНКО Ігор Миколайович
КУЗЬМЕНКО Анна Ігорівна
САНІН Богдан Володимирович
СМОЛІЙ Ігор Володимирович
СКОЧОК Тетяна Олександрівна
МАРУЛІНА Любов Олександрівна
ФЕДОРЧУК Андрій Богданович
ЧУДАК Олеся Миколаївна
ШУЛЕЖКО Віктор Петрович
ШЕЙКО Тетяна Іванівна
ШРАМКО Юлія Теодорівна
АВЕРКОВА Вікторія Вікторівна
БАЛАСЬ Тетяна Павлівна
БОЯРИНЦЕВА Марина Анатоліївна
ВАСИЛЬЧЕНКО Ірина Петрівна
ВЄКУА Нана Гуриєлівна
ВЛАСЕНКОВА Олена Олександрівна
ГОЛОВАНЬ Оксана Вікторівна
ДОБРЯНСЬКА Ярослава Іванівна
КОВЗЕЛЬ Петро Олегович
ЛІТВІНОВА Аріна Володимирівна
МАЗУР Альона Сергіївна
НАГОРЯНСЬКИЙ Сергій Іванович
ПАТРАТІЙ Олена Валеріївна
СОКОЛОВА Олена Анатоліївна
ШЕВЧЕНКО Наталія Миколаївна

Так званий керівник апарату суду – Миронюк Дмитро Миколайович

Так званий заступник керівника апарату суду – Мельниченко Наталія Володимирівна

Так званий заступник керівника апарату суду – Прокопенко Олександр Петрович

Так званий начальник відділу забезпечення діяльності керівника апарату суду та правової роботи Пенцова Наталія Володимирівна

Так званий начальник відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) ВІТЮК Оксана Володимирівна

Так званий начальник відділу планово-фінансової діяльності та звітності ТВЕРДОСТУП Ніна Іванівна

Так званий начальник відділу систематизації законодавства та узагальнення судової практики БОНДАР Юрій Олегович

Так званий начальник відділу упраління персоналом та антикорупційного моніторингу ВІКТОРУК Вікторія Валеріївна

Так званий начальник відділу інформаційного та комп’ютерного забезпечення КАЛУГІН Андрій Володимирович

Так званий начальник відділу судової статистики СМИРНОВА Катерина Андріївна

Так званий начальник відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення КОРНІЄНКО Алла Валентинівна.

Ці нікчеми живуть серед нас, дихають українським повітрям, їдять український хліб і знищують Українську Державу. Ми не визнаємо їх суддями і не визнаємо рішення цього так званого суду.

ГАНЬБА ВИРОДКАМ І ЯНИЧАРАМ!

Мережа Правди

Read More

Моґеріні: ЄС вивчить можливість введення санкцій проти Росії через видачу паспортів українцям

Раніше парламент України звернулася до міжнародних організацій, ЄС і США із закликом посилити санкції проти Росії через рішення Москви щодо паспортів

Read More

У Росії хочуть утилізувати військову техніку України в анексованому Криму після 2024 року

Російська влада має намір утилізувати українську військову техніку, яка залишилася в Криму після анексії півострова 2014 року, якщо Київ не забере її до 2024 року. Про це заявив голова комітету з оборони Державної думи Росії, колишній командувач Повітряно-десантних військ Росії Володимир Шаманов.

«Це перш за все задача керівництва України. Виходячи з міжнародних норм, протягом 10 років вони повинні або забрати, або за 10 років ми змушені будемо це утилізувати, тому що те, що не є в експлуатації, старішає і стає непридатним. Сучасних зразків ми не спостерігали, а ті, що є, Збройним силам Росіїйської Федерації нецікаві», – цитує Шаманова державне інформаційне агентство Росії ТАСС.

Читайте також: Військова техніка, яку Росія пропонує повернути з Криму, обійдеться Україні в мільярди – Гайдук​

Президент Росії Володимир Путін 11 січня заявив, що Росія готова повернути Україні її військову техніку з анексованого Криму.

У лютому того ж року міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що Україна не погодиться на пропозиції Кремля щодо передачі української військової техніки та озброєння з анексованого Криму, оскільки для Києва це може мати негативні наслідки як з юридичної, так і з політичної позиції.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

У Росії залишили під арештом чотирьох фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір»

Таганрозький міський суд в Ростовській області Росії 13 травня продовжив запобіжний захід чотирьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», затриманих під час масових обшуків в анексованому Криму 27 березня.

Сейран Муртаза, Енвер Аметов, Меджіт Абдурахманов і Рустем Сейтхалілов будуть перебувати в СІЗО до 15 серпня, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Все було стандартно і шаблонно: набори чергових фраз про необхідність продовження запобіжного заходу і утримання в СІЗО через допит 15 свідків і проведення ряду слідчих заходів. Єдине клопотання, яке було задоволене за цей процес – допуск родичів на оприлюднення», – розповів Крим.Реалії адвокат Айдер Азаматов.

Він додав, що судове засідання було закрите нібито через те, що буде оголошуватися інформація, що є таємницею слідства. Однак інші аналогічні засідання, які проходять зараз в Ростові-на-Дону, відбуваються у відкритому режимі.

Засідання в Таганрозі проходило в закритому режимі з ініціативи прокурора Артура Ширяєва, активісти і родичі заарештованих не змогли потрапити до суду.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму.

27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих активістів.

29 березня російські силовики затримали 24-го кримськотатарського активіста Едема Яячикова, який після масових обшуків у Криму перебував у розшуку.

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 16 квітня продовжив до 16 травня запобіжний захід у вигляді утримання під вартою фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (друга сімферопольська група) Енверу Аметову і Меджиту Абдурахманову, затриманим під час масових обшуків 27 березня в Криму.

Read More

Курс гривні росте на 9 копійок і оновлює максимум – НБУ

Національний банк України встановив офіційний курс гривні на 14 травня на рівні 26,11 гривень за долар. Це на 9 копійок менше порівняно з 13 травня – 26,20 гривень за долар.

Таким чином, українська валюта встановила новий максимум 2019 року.

За даними сайту «Мінфін», на міжбанківському ринку долар станом на кінець дня 13 травня купували за ціною 26,12, продавали – за 26,15 гривень за одиницю.

Попередній максимум гривня щодо долара встановила 10 травня: тоді офіційний курс на наступний день становив 26 гривень 21 копійку.

Аналітики називають серед причин посилення гривні успішне розміщення минулого тижня Міністерством фінансів облігацій внутрішньої державної позики. Для купівлі номінованих у гривні цінних паперів нерезиденти виходили на ринок із пропозицією валюти.

Read More

Китай запровадить мита на американські товари у відповідь на рішення Трампа

Китай підвищить мита на американські товари, повідомляють ЗМІ з посиланням на комісію з тарифної політики Державної ради КНР.

Рішення є дзеркальним заходом після того, як про підвищення мит щодо Китаю оголосив президент США Дональд Трамп.

Влада Китаю підніме податок на окремі американські товари від 5 до 25 відсотків. Зміни торкнуться товарів загальною вартістю близько 60 мільярдів доларів. Ці заходи відкладено до 1 червня, що дозволяє США і Китаю сісти за стіл переговорів з метою скасувати обмеження в двосторонньому порядку, зазначає The New York Times.

5 травня президент США заявив про плани накласти 25-відсоткові мита на весь китайський імпорт у США обсягом 325 мільярдів доларів.

З 10 травня США у два з половиною рази збільшили мита на китайські товари на суму близько 200 мільярдів доларів. Мита зросли через відсутність прогресу в торговельних переговорах із Китаєм, твердить Трамп.

Read More

Pompeo Changes European Trip Plans

U.S. Secretary of State Mike Pompeo has had a change of plans for his European trip. 

Pompeo’s first stop will be Brussels instead of Moscow. 

A State Department official says Pompeo will meet with European officials Monday “to discuss a range of pressing matters including Iran.” Originally Pompeo had planned to meet Monday with U.S. diplomats and business leaders in Moscow. 

It was not immediately clear why there was a change in the schedule.

The rest of his trip plans remain intact. 

The secretary of state travels to Sochi Tuesday for talks with Russian President Vladimir Putin and Russian Foreign Minister Sergey Lavrov.

​​Pompeo’s trip comes a few weeks ahead of a G-20 summit meeting in Osaka, Japan, which both U.S. President Donald Trump and Russian President Putin will attend.

Pompeo’s trip to Russia also comes as tensions simmer between the two countries over Iran.

The U.S. is strengthening its military presence in the Middle East in what officials said was a “direct response to a number of troubling and escalatory indicators and warnings” from Iran.

The USS Abraham Lincoln aircraft carrier strike group and four B-52 bombers have arrived in the Middle East in response to concerns Iran may be planning an attack against American targets.

On Wednesday, Lavrov asked Pompeo to use diplomacy instead of threats to solve issues after Lavrov’s talks with Iranian Foreign Minister Mohammad Javad Zarifin Moscow.

Read More

Lithuania Presidential Run-Off Pits Novice Against Ex-Minister

An economist and political novice, Gitanas Nauseda, took a thin lead in the first round of Lithuania’s presidential election on Sunday and will face Ingrida Simonyte, a conservative ex-finance minister, in a May 26 run-off set to focus on inequality and poverty in the Baltic eurozone state.

Center-left Prime Minister Saulius Skvernelis vowed to quit after he was eliminated from the run-off having finished in third place.

Conceding that “the failure to get into the second round is an assessment of me as a politician,” Skvernelis told reporters that he would “step down on July 12.”

He did not rule out early elections. The next regularly-scheduled parliamentary elections are due in October 2020.

Nauseda, promising to seek the political middle-ground and build a welfare state, won 31.07 percent of the vote, according to near-complete official results.

“I want to thank all the people who took to their hearts our message that we want a welfare state in Lithuania and we want more political peace,” Nauseda told reporters in Vilnius.

The 54-year-old is seeking to bridge the growing rich-poor divide in the former Soviet republic of 2.8 million people, which joined the European Union and NATO in 2004.

“Nauseda has a greater chance to attract votes that went to other candidates, especially from the left,” Vilnius University analyst Ramunas Vilpisauskas told AFP. 

In all, nine candidates ran in the first round vote.

In second place, Simonyte, who is popular with wealthy, educated urban voters, garnered 29.46 percent of the vote while resonating with the rural poor, Skvernelis’s populist approach secured 20.72 percent support.

Simonyte, 44, a technocrat who also warns against deepening inequality and the rural-urban divide, has vowed to reduce it by boosting growth further. 

Socially liberal, Simonyte supports same-sex partnerships which still stir controversy in the predominantly Catholic country.

​Simonyte said she would resist “populism” during her second-round campaign and seek support from political forces “with consistent views that do not try to be on the right with one leg and the left with the other.” 

Lithuanian presidents steer defense and foreign policy, attending EU and NATO summits, but must consult with the government and the prime minister on appointing the most senior officials.

Popular incumbent President Dalia Grybauskaite, an independent in her second consecutive term, must step down due to term limits.

The politician nicknamed the “Iron Lady” for her strong resolve has been tipped as a contender to be the next president of the European Council.

Both Nauseda and Simonyte are strong supporters of EU and NATO membership as bulwarks against neighboring Russia, especially since Moscow’s 2014 military intervention in Ukraine.

Analyst Vilpisauskas said that both Nauseda and Simonyte are very likely to opt for continuity in foreign and defense policy.

“With Nauseda, there can be some tactical changes when it comes to communication with neighbors but the strategical line is unlikely to change.”

Although Lithuanian presidents do not directly craft economic policy, bread and butter issues and tackling corruption dominated the campaign.

Lithuania is struggling with a sharp decline in population owing to mass emigration to Western Europe by people seeking better opportunities. 

The global financial crisis triggered a deep recession 10 years ago and austerity measures imposed to prevent further crisis took a high toll, especially on low-income earners.

Despite solid economic growth, a recent EU report noted that almost 30 percent of Lithuanians “are at risk of poverty or social exclusion” and that this risk is “nearly double” in rural areas.

Robust annual wage growth of around 10 percent has raised the average gross monthly salary to 970 euros ($1,00) but poverty and income inequality remain among the highest in the EU, largely due to weak progressive taxation.

Unemployment stood at 6.5 percent in the first quarter of 2019, and the economy is forecast to grow by 2.7 percent this year, well above an average of 1.1 percent in the 19-member eurozone.

Brussels has urged Vilnius to use solid growth fueled mostly by consumption to broaden its tax base and spend more on social policies.

Nauseda voter Feliksas Markevicius said he wanted the new president to help emigrants to return home to Lithuania.

“We need to improve living conditions because many people are forced to work abroad,” the pensioner told AFP after voting in Vilnius on Sunday.

Voter turnout was 54.96 percent, according to the Central Elections Commission.

Read More

Pope’s Charity Chief Breaks Into Building to Restore Electricity to Homeless

Pope Francis’ almoner, a church leader who personally distributes charity in the name of the Vatican, took action to restore electricity to about 450 people in Rome.

Cardinal Konrad Krajewski broke into an abandoned government building where 450 homeless people are living.

Authorities cut off power and water to the building last week because of an unpaid bill reported to be more than $300,000. 

Krajewski ignored the possible legal consequences when he broke the police seal on the building, went underground, and flipped a switch to turn the lights back on in the darkened building.

A nun who works with the homeless told Italian radio and television that when workers went to the building to cut off the power again, they found a note from the cardinal asking them to leave it on.

Krajewski called his act “a gesture of desperation.”

Read More

Народні депутати беруть під захист волонтерський намет у Харкові, який хоче знести міська влада

На акції протесту в Харкові 12 травня збирали підписи під зверненням із закликом зберегти волонтерський намет

Read More

У Зеленського оприлюднили рекламний відеоролик за розпуск Верховної Ради

Відеоролик російською мовою записав один із соратників Зеленського, комедійний актор Руслан Ханумак

Read More

Spain Says 52 Migrants Climb Fence into Its African Enclave

Spanish authorities say 52 migrants have climbed a guarded fence to gain entry into Spain’s North African enclave of Melilla from Morocco.

An official with the Spanish Interior Ministry in Melilla says four police officer and one migrant sustained light injuries as the group scaled the high fence around dawn Sunday.

The official spoke on condition of anonymity, in line with government rules.

Spain’s proximity to North Africa has made it a target for migrants trying to reach the European Union. The migrants try to get in either by land via Spain’s two North African enclaves or by crossing the Mediterranean Sea in small boats.

Spain became the leading entry point to Europe last year, with some 60,000 migrants arriving irregularly, almost all of them by sea.

Read More

Berlin Airlift Remembered, Key Moment in Cold War

Berliners on Sunday celebrated the 70th anniversary of the day the Soviets lifted their blockade strangling West Berlin in the post-World War II years with a big party at the former Tempelhof airport in the German capital.

Among the invited guests of honor was 98-year-old U.S. pilot Gail Halvorsen, who dropped hundreds of boxes of candy on tiny parachutes into West Berlin during the blockade.

 

Halvorsen came to Berlin from Utah with his two daughters on Friday, the German news agency dpa reported.

 

On Saturday, a baseball field at Tempelhof airport was named after him — the “Gail S. Halvorsen Park — Home of the Berlin Braves” in honor of his help for Berliners during the Cold War.

 

Dressed in a military uniform, Halvorsen told Berlin’s mayor Michael Mueller that “it’s good to be home.”

 

The airlift began on June 26, 1948, in an ambitious plan to feed and supply West Berlin after the Soviets — one of the four occupying powers of a divided Berlin after World War II — blockaded the city in an attempt to squeeze the U.S., Britain and France out of the enclave within Soviet-occupied eastern Germany.

 

Allied pilots flew a total of 278,000 flights to Berlin, carrying about 2.3 million tons of food, coal, medicine and other supplies.

 

On the operation’s busiest day, April 16, 1949, about 1,400 planes carried in nearly 13,000 tons over 24 hours — an average of one plane touching down almost every minute.

 

On the ground in Berlin, ex-Luftwaffe mechanics were enlisted to help maintain aircraft, and some 19,000 Berliners, almost half of them women, worked around the clock for three months to build Tegel Airport, providing a crucial relief for the British Gatow and American Tempelhof airfields.

 

Finally, on May 12, 1949, the Soviets realized the blockade was futile and lifted their barricades. The airlift continued for several more months, however, as a precaution in case the Soviets changed their minds.

 

Halvorsen is probably the best known of the airlift pilots, thanks to an inadvertent propaganda coup born out of good will. Early in the airlift, he shared two sticks of gum with starving Berlin children and saw others sniffing the wrappers just for a hint of the flavor.

 

Touched, he told the children to come back the next day, when he would drop them candy, using handkerchiefs as parachutes.

 

He started doing it regularly, using his own candy ration. Soon other pilots and crews joined in what would be dubbed “Operation Little Vittles.”

 

After an Associated Press story appeared under the headline “Lollipop Bomber Flies Over Berlin,” a wave of candy and handkerchief donations followed.

 

To this day, the airlift still shapes many Germans’ views of the Western allies, especially in Berlin. After the Sept. 11 attacks on the U.S. in 2001, some 200,000 Berliners took to the streets of the German capital to show their support for the country that had helped prevent their city falling completely to the Soviets.

 

On Sunday, up to 50,000 people were expected to participate in the festivities, which include musical performances, talks with witnesses, exhibitions of historical vehicles and lots of activities for children, dpa reported.

Read More

Міська влада Харкова планує знести намет волонтерів, у центрі міста зібралися активісти

​10 травня мер Кернес подякував містянам за підтримку петицій про скасування перейменування проспекту імені Жукова на Петра Григоренка, а також знесення намету волонтерів у центрі Харкова

Read More

Pompeo to Meet With Putin, Lavrov Amid Tensions

U.S. Secretary of State Mike Pompeo meets with Russian President Vladimir Putin and Russian Foreign Minister Sergey Lavrov this week, as the two countries clash over a number of issues including Venezuela, Iran, and Russian interference in the 2016 U.S. election.

 

Pompeo heads to Moscow Sunday, in his first visit to Russia as chief U.S. diplomat.

 

Top U.S. officials, including Pompeo and Vice President Mike Pence, have accused Russia of working against Venezuela’s democratically elected opposition leader Juan Guaido in his attempts to oust embattled President Nicolas Maduro.

 

The United States accuses Russia of seeking a foothold in the Western Hemisphere through Venezuela.

 

“We are concerned about Russia’s actions in Venezuela, and we think the support for Maduro is a losing bet. So our support to the Venezuelan people continues, and that will be a subject for the discussion,” a senior State Department official told reporters last week.

Pompeo arrives in Russia on Monday to meet with American diplomats at the U.S. Embassy in Moscow before meeting with U.S. business leaders. He will also lay a wreath at the Tomb of the Unknown Soldier, in honor of those who fought against the Nazi regime.

The secretary of state will then travel to Sochi Tuesday for talks with Putin and Lavrov.

Pompeo’s trip comes a few weeks ahead of a G-20 summit meeting in Osaka, Japan, which both U.S. President Donald Trump and Russian President Putin will attend.

“It is in our interest to have a better relationship with Russia,” said the senior official. “When we have concerns, we’re going to raise them directly, narrow those differences and find areas we can cooperate.”

 

The official declined to comment on whether a meeting between Trump and Putin on the sidelines of the G-20 summit is being arranged.

The State Department says Pompeo is expected to bring up Americans being detained in Russia, including former U.S. Marine Paul Whelan and Michael Calvey, founder of the Moscow-based Baring Vostok private equity group.

Whelan was accused of espionage, a charge he denies. He is due to be kept in pre-trial detention until May 28 while the investigation continues.

Calvey was detained in February, pending a trial on embezzlement charges that he has denied. He says the case was being used to pressure him in a corporate dispute over control of a Russian bank.

“The administration places the highest priority on the safety and the welfare of U.S. citizens overseas. We stand ready to provide all appropriate consular services in cases where U.S. citizens are detained,” said the senior official.

Last month, U.S. Ambassador to Russia Jon Huntsman visited Whelan in a Moscow jail. American diplomats have asked Russia to “stop playing games,” saying Russian officials are likely trying to get a forced false “confession” from Whelan.

Pompeo’s trip to Russia also comes as tensions simmer between the two countries over Iran.

 

The U.S. is strengthening its military presence in the Middle East in what officials said was a “direct response to a number of troubling and escalatory indicators and warnings” from Iran.

The USS Abraham Lincoln aircraft carrier strike group and four B-52 bombers have arrived in the Middle East in response to concerns Iran may be planning an attack against American targets.

 

On Wednesday, Lavrov asked Pompeo to use diplomacy instead of threats to solve issues after Lavrov’s talks with Iranian Foreign Minister Mohammad Javad Zarifin Moscow.

Read More

Порошенко звільнив заступника голови своєї адміністрації Філатова

Президент України Петро Порошенко звільнив Олексія Філатова з посади заступника голови Адміністрації президента. Відповідний указ розміщений на сайті президента.

Документ датується сьогоднішньою датою.

Олексій Філатов став заступником голови Адміністрації президента в липні 2014 року. 

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація про ймовірну причетність заступника голови Адміністрації Олексія Філатова та інших посадовців з оточення Петра Порошенка до злочинів бізнесмена з орбіти екс-президента Віктора Януковича Сергія Курченка. Йшлося про те, що їм вже оголошені підозри. Але Генеральна прокуратура пізніше спростовувала інформацію про повідомлення підозри Філатову та іншим посадовцям, зокрема колишньому голові Адміністрації президента Борису Ложкіну і екс-голові Нацбанку Валерії Гонтаревій, у причетності до злочинів Курченка. У ГПУ вказували, що такі підозри були здійснені з порушенням процесуального законодавства.

Read More

18 травня буде хвилина мовчання в пам’ять жертв геноциду кримських татар – Чубаров

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 18 травня по всій території України і на території анексованого Росією Криму о 12:00 буде оголошено хвилину мовчання в пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

Чубаров звернувся до журналістів, телекомпаній, блогерів, користувачів соцмереж і всіх громадян долучитися до цієї акції.

«Просимо вас 18 травня о 12:00 поставити в ефірі, на своїх сторінках електронних ресурсах, в інший помітній спосіб, метроном, присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу», – написав Чубаров у Facebook.

Щорічно 18 травня в Україні згадують трагічні події 1944 року, коли корінний кримськотатарський народ радянська влада вислали за межі півострова до Центральної Азії. Всього були депортовані понад 180 тисяч людей. В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

Прокуратура Автономної Республіки Крим в грудні 2015 року почала розслідування у кримінальному провадженні за фактом насильницького переселення в 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АРСР.

Read More

У Раді суддів планують «моніторинг» Окружного адмінсуду Києва через неявку суддів на оцінювання

Рада суддів України розглядає можливість здійснення моніторингового візиту до Окружного адміністративного суду міста Києва задля з’ясування питань, пов’язаних із забезпеченням нормальної роботи цієї судової установи. Про це йдеться у повідомленні на сайті суду.

«Рада суддів України розглядає можливість здійснення моніторингового візиту до Окружного адміністративного суду міста Києва задля з’ясування питань пов’язаних із забезпеченням нормальної роботи цієї судової установи. Представники Ради суддів України повинні скласти об’єктивну оцінку ситуації, що склалася і повідомити свою думку громадськості», – повідомили у прес-службі Ради суддів після того, як у з’явилася інформація, що понад 30 суддів установи не з’явилися на кваліфікаційне оцінювання.

У Раді суддів заявили, що проходити чи не проходити кваліфікаційне оцінювання вирішує кожний суддя самостійно, проте непроходження такого оцінювання призводить до наслідків, передбачених законом.

«Відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади», – йдеться в повідомленні.

Водночас Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму сайті вказала, що 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва для складення іспиту 17 квітня 2019 року не з’явились «з підстав тимчасової непрацездатності, що підтвердили копіями відповідних документів».

«Рішенням Комісії від 8 травня 2019 року вказаним 30 суддям причини неявки на іспит визнано поважними та призначено складення іспиту на 21 травня 2019 року. Кваліфікаційне оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва наразі триває. Комісія звертає увагу, що останніми днями склалася вкрай політизована ситуація навколо процедури кваліфікаційного оцінювання», – додали у ВККСУ.

10 травня у ЗМІ з’явилось повідомлення, що одразу 34 судді Окружного адмінсуду Києва не пройшли оцінювання, бо нібито захворіли в один день.

23 квітня судді Окружного адміністративного суду Києва, які визнали незаконним рішення про націоналізацію «Приватбанку», попросили Вищу раду правосуддя ініціювати процедуру імпічменту президента Петра Порошенка. Судді заявляли, що «керівництво держави, коментуючи їх рішення про визнання незаконною націоналізацію «Приватбанку», зробило заяви, що є прямою погрозою судовій системі України».

18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». Після цього Порошенко скликав засідання Ради національної безпеки і оборони про можливі загрози внаслідок визнання незаконною націоналізації «Приватбанку».

Read More

Polish Nationalists Protest US Over Holocaust Claims

Thousands of Polish nationalists have marched to the U.S. Embassy in Warsaw, protesting that the U.S. is putting pressure on Poland to compensate Jews whose families lost property during the Holocaust.

The protesters included far-right groups and their supporters. They said the United States has no right to interfere in Polish affairs and that the U.S. government is putting “Jewish interests” over the interests of Poland.

The nationalists say that Poland was a major victim of Nazi Germany during World War II and that it is not fair to ask Poland to compensate Jewish victims when Poland has never received adequate compensation from Germany.

“Why should we have to pay money today when nobody gives us anything?” said 22-year-old Kamil Wencwel. “Americans only think about Jewish and not Polish interests.”

 

Read More

Мер Львова оголосив про намір боротися за місце прем’єр-міністра України

Мер Львова, голова партії «Об’єднання «Самопоміч» Андрій Садовий заявив 11 травня, що готовий очолити партійний список на парламентських виборах і боротися за посаду прем’єр-міністра. Про це він сказав на з’їзді «Самопомочі», який відбувається в Києві.

Садовий вказав, що готовий іти у парламент, якщо буде довіра однопартійців. «Готовий боротися за посаду прем’єр-міністра і наводити лад в країні», – наголосив Садовий.

У квітні Садовий повідомив, що найближчим часом частина депутатів від «Самопомочі» залишить парламентську фракцію. Тоді депутати Єгор Соболєв і Семен Семенченко, які були обрані у 2014 році до Верховної Ради за списками «Об’єднання «Самопоміч», оголосили про намір вийти з партії.

10 травня Садовий заявив, що Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Олександр Опанасенко, Іван Мірошніченко та Олександр Данченко також вийдуть з лав партії «Самопоміч», але залишаться членами парламентської фракції.

Read More

Гройсман: відповідальність за незаконне збагачення треба повернути

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман підтримує відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Про це він заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», оприлюдненому 11 травня.

«Ми створили Національне антикорупційне бюро, ми пережили люстрації, електронні декларації чиновників, створили Антикорупційний суд і мали покарання за незаконне збагачення. Навіщо це руйнувати? Ми вже все це створили і зафіксували, тепер з цим потрібно жити. Я за те, щоб її повернули», – сказав Гройсман.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці березня опублікувала перелік 65 кримінальних справ, закритих через скасування статті про незаконне збагачення.

У Національному антикорупційному бюро України тоді ж повідомили, що детективами розслідувались факти незаконного збагачення на понад півмільярда гривень в межах більш ніж 60 кримінальних проваджень, втім від 27 березня бюро більше немає таких справ про незаконне збагачення.

27 лютого Конституційний суд визнав неконституційним притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Суд дійшов висновку, що стаття про незаконне збагачення не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності.

Read More

Поплічник Кличка депутат Микитась, що будує Шулявську розв’язку, оштрафований за змову на інших тендерах

Антимонопольний комітет України оштрафував дві компанії з орбіти народного депутата та столичного забудовника Максима Микитася – «Північно-український будівельний альянс» і «Спецбуд-плюс» – за антиконкурентні узгоджені дії під час тендерів на будівництво лікарні Амосова та гімназії у Києві на загальну суму майже 150 мільйонів гривень із забороною брати участь у тендерах строком на три роки.

Про участь цих двох компаній у тендері на реконструкцію Шулявської розв’язки у центрі Києва, розіграному з порушеннями, раніше розповідали журналісти.

«​Сьогодні нарешті ми ухвалили рішення щодо змови двох компаній корпорації «​Укрбуд»​, а саме: ТОВ «​Спецбудплюс»​ і компанії «​Північно-український будівельний альянс»​ щодо змови на торгах –​ це лікарня Амосова і торги щодо реконструкції гімназії Бойченка на загальну суму порядка 3 мільярдів гривень. Київським обласним територіальним відділенням було зібрано докази, цих доказів достатньо, в сукупності доказів було повністю доведено вину та змову цих двох компаній»​, –​ заявив голова Київського територіального відділення Антимонопольного комітету Олексій Хмельницький.

Присутні на засіданні представники «Північно-українського будівельного альянсу»​ в коментарі журналістам заявили, що оскаржуватимуть це рішення.

В АМКУ також підозрюють змову між двома вищезгаданими компаніями під час проведення тендеру на ремонт Шулявського мосту. Раніше комітет вже відкрив справу за ознаками «антиконкурентних узгоджених дій». За словами Хмельницького, рішення АМКУ може бути наприкінці травня.

«Там докази схожі, але є ще докази, які нам надали правоохоронні органи. По Шулявському мосту надіслані подання з попередніми висновками, це є проекти рішень, одна компанія вже їх отримала, іншій компанії або сьогодні вручили або вона отримає на днях, –​ пояснив Хмельницький. –​ Із цього моменту в них буде 10 днів на надання заперечень, після чого ми їх вивчимо і призначимо колегію для розгляду цього питання. Я планую, що це буде кінець травня –​ початок червня», –​ додав він.

Розслідувати ймовірну змову на тендері щодо Шулявської розв’язки Антимонопольний комітет розпочав ще в серпні 2018 року – після виходу розслідування «Схем». Зокрема, у відомстві звернули увагу на різницю між пропозиціями фіналістів тендеру – «Спецбуд–плюс» і «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата Максима Микитася – всього у тисячу гривень, а також на підроблений відгук-рекомендацію «Спецбуд-плюс» про успішне виконання схожого ремонту. Водночас, підкреслює Хмельницький, дві інші компанії через низку невідповідностей у документах до аукціону взагалі не допустили.

Окрім того, в Антимонопольному комітеті виявили, що IP-адреси, з яких компанії-фіналісти конкурсу «Спецбуд-плюс» та «Північно-український будівельний альянс» виходили на аукціон, належать одному провайдеру та майже ідентичні. Також в АМКУ встановили, що фірма «Спецбуд-плюс» надала переможцю безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 5 мільйонів гривень із строком повернення до 2023 року.

Раніше ми повідомляли, що до фінального аукціону на ремонт Шулявського мосту допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою через невідомі причини віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним, йдеться в розслідуванні.​

Максим Микитась у минулому відомий столичний забудовник, який, як ми фіксували, літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».

Сам Кличко в коментарі заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи Київської мерії».

На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.

Мережа Правди

Read More

Війна на Донбасі продовжується: бойовики обстріляли населений пункт Травневе

Обстріл Травневе

У зоні бойових дій на Донбасі 10 травня підтримувані Росією бойовики обстріляли з ручних протитанкових гранатометів населений пункт Травневе, створивши загрозу для життя і здоров’я цивільного населення, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил. Жертв серед цивільних вдалося уникнути, ідеться в ранковому зведенні.

У цілому бойовики 12 разів порушили режим припинення вогню, з них п’ять разів – із застосуванням заборонених Мінськими угодами артилерійських систем калібру 122 міліметри та мінометів калібрів 120 і 82 мііліметри, вказує штаб.

«Внаслідок обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення», – вказано в повідомленні.

В угрупованні «ЛНР» повідомили про вісім обстрілів з боку ЗСУ впродовж минулої доби, але про наслідки таких дій бойовики не повідомили.

Терористи зведених даних про бойові дії не подають, але заявляють, що ввечері 10 травня українські військові обстрілювали селище Жовтневе на північній околиці Донецька. Про наслідки цього обстрілу в угрупованні не повідомили.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей із усіх його боків, майже 30 тисяч – поранені.

Мережа Правди

Read More

Особистий адвокат Трампа: новий президент України Володимир Зеленський оточений людьми, які є ворогами США

Рудольф Джуліані

Особистий адвокат президента США Дональда Трампа Рудольф Джуліані скасував анонсований раніше приїзд до Києва для зустрічі з новообраним президентом Володимиром Зеленським. Сам Джуліані підтвердив це 11 травня в інтерв’ю американському телеканалу.

Адвокат вважає, що він би опинився у «середовищі людей, які є ворогами президента, а в деяких випадках і ворогами Сполучених Штатів, і в одному випадку вже засудженої особи, яка була залучена до допомоги демократам у розслідуванні 2016 року».

«Є великі побоювання, що новий президент (України Володимир Зеленський – ред.) оточений людьми, які є ворогами президента (США Дональда Трампа – ред.)», – сказав Джуліані, не уточнивши, кого саме він має на увазі.

У Зеленського наразі не коментували цієї заяви адвоката президента США.

Раніше цього тижня американське видання повідомило, що Рудольф Джуліані планує відвідати Київ найближчими днями, щоб зустрітися з новообраним президентом України Володимиром Зеленським.

Джуліані сказав представнику видання, що планує зустрітися з Зеленським, аби заохотити його дізнатися більше щодо двох справ, які мають велике значення для Трампа.

Перша – витоки розслідування спеціального прокурора щодо втручання Росії у вибори президента США 2016 року. Друга – можлива причетність сина колишнього віце-президента Джозефа Байдена у діяльність газової компанії Burisma Holding, що належить українському олігарху й політику Миколі Злочевському.

Джуліані сказав в інтерв’ю NYT, що не планує «втручатися у вибори», проте вважає себе вправі цікавитися перебігом розслідування.

«В цьому немає нічого незаконного. Хтось може сказати, що це недоречно. І це не питання зовнішньої політики – я прошу їх провести розслідування, яке вони вже здійснюють і яке інші люди вимагають від них припинити. І я збираюся дати їм причини, чому вони не повинні зупинятися, тому що ця інформація може дуже, дуже допомогти моєму клієнту, а також може виявитися корисною моєму уряду», – сказав він.

Втім, за словами Джуліані, офіційно з боку Зеленського зустріч ще не підтвердили.

Журналіст NYT припускає, що поїздка Джуліані є частиною зусиль команди Трампа «дискредитувати розслідування спеціального прокурора; підважити справу проти колишнього голови передвиборчого штабу Трампа Пола Манафорта; і потенційно нашкодити Байдену, який оголосив про намір боротися за участь у виборах президента 2020 року від Демократичної партії».

Міністр юстиції США Вільям Барр в березні в своєму листі Конгресу про підсумки розслідування повідомив, що Мюллер, який розслідував втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року і можливу змову президента Дональда Трампа чи працівників його виборчої кампанії з Росією, не зробив висновку про те, чи перешкоджав президент Дональд Трамп «російському розслідуванню».

Однак сам Мюллер не цілком погодився з тим, як Барр виклав його висновки, через що демократи в Сенаті звинуватили міністра юстиції у введенні громадськості в оману і спробах вигородити Трампа.

Сам Трамп заперечує будь-яке втручання Росії у вибори, на яких здобув перемогу.

Мережа Правди

Read More