Початок засідання – 10:00. Воно проходитиме у закритому режимі
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Український підприємець і волонтер, четвертий номер у виборчому списку «Слуги народу» Давид Арахамія заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що «не поважає» олігарха Ігоря Коломойського.
«Я не поважаю Коломойського. Бо коли я прилетів у Дніпро і побачив, у якому стані Дніпровський аеропорт, якщо це рідне місто такої заможної людини, то я вважаю, що йому просто «по фігу». Якщо йому «по фігу» на своє місто, то як йому може бути не «по фігу» на свою країну?» – сказав він.
Арахамія наголосив, що перш ніж погодитися приєднатися до президентської партії, питання її «зав’язків з Коломойським» було одним з вирішальним для нього.
«Дві речі, які мене турбували перед тим, як я міг погодитися чи не погодитися приєднуватися до команди. Це зв’язки з Коломойським. І друге – це ставлення до Росії. Тобто дві мої червоні лінії. З Коломойським – він (Зеленський – ред.) мені відверто сказав, що вони партнери по «Кварталу» були, не партнери, а він надавав канал, час, тому вони знайомі. Але каже: ти ще подивишся, коли з часом побачиш мої зв’язки з Коломойським з точки зору, як я буду діяти», – сказав Арахамія.
Читайте також: Арахамія про Зеленського, Коломойського і те, як став четвертим номером «Слуги народу»
Кандидат у депутати зазначив, що сам ніяк не пов’язаний з олігархом, і додав, що познайомився з ним багато років тому, коли співпрацював із «Приватбанком».
«Я кажу завжди, що я з Коломойським знайомий через «Приват-24», і то в минулому. Я бачився з Коломойським у 2014 році. Була перша зустріч волонтерів з президентом Порошенком. Коломойський був тоді «губернатором». І всі «губернатори» у першому ряду сиділи», – сказав Арахамія.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що зустрічається з усіма українськими олігархами, але не зміг згадати з ким саме. Володимир Зеленський обіцяв, що за його президентства стосунки з бізнесом будуть прозорими: «Більше жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП і прихованих від суспільства домовленостей», – писав Зеленський на своїй сторінці Facebook, анонсуючи зустріч із представниками бізнесу.
Схожі ідеї висловлювали і представники команди Зеленського, з якими «Схемам» вдалося поспілкуватися ще перед першим туром виборів президента. У відповідь на питання про те, якою б була реакція команди Зеленського, якби він кулуарно зустрічався з олігархами, «головний ідеолог» Руслан Стефанчук заявив, що він «цього не уявляє»: «Я глибоко переконаний, що цього не може статися».
А інший член команди політконсультант Дмитро Разумков наполягав, що не знає випадків, коли на рішення Зеленського впливали олігархи: «Я жодного разу не бачив, щоб рішення ухвалювались Володимиром Зеленським, і на цих нарадах був присутній хтось із олігархів. Або хтось йому дзвонив чи рекомендував».
…
У міністерстві закордонних справ Росії сподіваються, що суд в Гаазі, який почав обговорення поданого Києвом позову про порушення Росією прав України в Чорному, Азовському морях та Керченській протоці, погодиться, що він не правомочний розглядати цю справу, оскільки в її основі лежить «суперечка з приводу територіальної приналежності Криму».
«Розраховуємо, що арбітражний трибунал з належною увагою поставиться до доводів російської сторони і погодиться з нашою позицією про відсутність у нього повноважень для розгляду зазначеної справи», – мовиться в повідомленні МЗС Росії.
Постійна палата Третейського суду в Гаазі 10 червня почала слухати позов України проти Росії через порушення права на доступ до власних територіальних вод навколо Кримського півострова.
Читайте також: Гаага: судовий фронт російсько-української війни
Київ просить арбітраж «захистити його права на морі, наказавши Російській Федерації припинити свої протиправні дії у відповідних водах».
Україна та країни Заходу звинуватили Росію в нелегальному обмеженні проходу українських кораблів Керченською протокою, яка сполучає Чорне та Азовське моря. Ситуація загострилася, коли в листопаді 2018 року російські силовики захопили три українських кораблі та 24 моряків.
Росія захопила, а згодом анексувала український Крим у березні 2014 року, після чого почала агресію на сході України, внаслідок чого загинуло близько 13 тисяч людей.
…
Центральна виборча комісія відмовила Олександру Онищенку, якого підозрюють у газових махінаціях, у реєстрації кандидатом у народні депутати. Про це повідомляє прес-служба ЦВК.
«Комісія відмовила Онищенку, висунутому «Соціалістичної партією України» у виборчому окрузі №93, оскільки ним не дотримано вимоги Конституції та виборчого закону щодо проживання в Україні протягом останніх 5 років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України», – мовиться у повідомленні.
Станом на 15 червня ЦВК зареєструвала 362 кандидати в депутати, з них 318 висувались самостійно, ще 44 – висунуті політичними партіями.
Олександр Онищенко говорив про свій намір балотуватися у 93-му окрузі на Київщині, через який він був обраний до Верховної Ради цього скликання.
У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка.
За версією слідства, депутат причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.
У розшуку в Україні Онищенко перебуває з 2016 року.
Сам депутат каже, що перебуває в Іспанії і всі звинувачення на свою адресу відкидає.
Дострокові вибори до Верховної Ради призначені на 21 липня.
…
Національний банк України оскаржить рішення Баришівського районного суду Київської області щодо заборони першому заступнику Глави НБУ Катерині Рожковій виконувати посадові обов’язки. Про це регулятор повідомив 14 червня.
«Національний банк України 14 червня подав до Баришівського районного суду Київської області клопотання про скасування вжитих ухвалою суду від 11 червня заходів забезпечення позову через встановлення заборони Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління НБУ та виконувати покладені на неї посадові обов’язки першого заступника голови НБУ”, – йдеться у повідомленні.
Клопотання обґрунтоване «грубим порушенням судом норм процесуального та матеріального права». У НБУ очікують, що клопотання розглянуть до 19 червня включно.
Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова неодноразово публічно виступала на захист позиції щодо необхідності націоналізації «Приватбанку», зокрема, заявляла, що колишні власники вивели з цієї фінансової установи понад 5 мільярдів доларів. Після цього в НБУ ініціювали розслідування міжнародної аудиторської компанії, яку довело цей факт.
У Національному банку Рожкова опікується питаннями банківського нагляду. Багато власників збанкрутілих банків звинувачують її у так званому «банкопаді» 2014–2016 років. У НБУ наполягають, що очистили ринок від банків, потенційно небезпечних для стабільності фінансової системи.
…
Росія намагається змусити арбітрів Постійної палати третейського суду в Гаазі підтвердити, що нічого не змінилося з часів Російської імперії. Про це заявила заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль, коментуючи закінчення двох тижнів роботи команди України під час судових засідань в Палаці миру в Гаазі.
За словами Зеркаль, «Росія бачить себе переможцем якого не судять, тому заперечує саму можливість того, що її дії можуть розглядатися судом або трибуналом».
«Ми ж вважаємо, що Росія – міжнародний злочинець, який повинен бути притягнутий до відповідальності», – мовиться в повідомленні.
Раніше Зеркаль заявила, що Постійна палата третейського суду в Гаазі може ухвалити рішення за юрисдикцією за позовом про порушення Росією Конвенції ООН з морського права у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці протягом шести місяців.
Україна подала позов до суду у вересні 2016 року, звинувативши Росію в порушенні Конвенції з морського права в українських територіальних водах у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.
Постійна палата Третейського суду в Гаазі 10 червня почала слухати позов України проти Росії через порушення права на доступ до власних територіальних вод навколо Кримського півострова.
Читайте також: Гаага: судовий фронт російсько-української війни
Київ просить арбітраж «захистити його права на морі, наказавши Російській Федерації припинити свої протиправні дії у відповідних водах».
Україна та країни Заходу звинуватили Росію в нелегальному обмеженні проходу українських кораблів Керченською протокою, яка сполучає Чорне та Азовське моря. Ситуація загострилася, коли в листопаді 2018 року російські силовики захопили три українських кораблі та 24 моряків.
Росія захопила, а згодом анексувала український Крим у березні 2014 року, після чого почала агресію на сході України, внаслідок чого загинуло близько 13 тисяч людей.
…
У Дніпрі, на Алеї героїв, вшанували пам’ять 49 українських військових, загиблих в збитому бойовиками біля Луганського аеродрому військово-транспортному літаку Іл-76 Міністерства оборони України.
Учасники бойових дій на Донбасі, родичі та близькі загиблих бійців, представники духовенства та влади поклали квіти до підніжжя монумента- хреста та стел з іменами загиблих. Загиблих десантників та екіпаж літака згадали поіменно.
Родичі згиблих зазначають: за катастрофу літака досі ніхто не покараний.
«Для нас, для суспільства дуже важливо не тільки покарати винних у цій трагедії, а й з’ясувати причини – чому саме це сталось. Як я розумію, не тільки чийсь наказ призвів до цієї катастрофи. Треба зрозуміти, що відбувалось, – крок за кроком, хвилина за хвилиною, щоб ми у майбутньому не допустили такого», – сказала начальниця управління з питань учасників АТО облдержадміністрації Наталія Шуліка.
17 грудня 2015 року в Павлоградському міськрайонному суді на Дніпропетровщині розпочався судовий процес у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76, збитому 14 червня 2014 року озброєними сепаратистами в аеропорту Луганська. На лаві підсудних була одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником штабу антитерористичної операції. Його обвинувачували у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків).
Суд присудив йому 7 років ув’язнення, однак генерал подав на апеляцію. Її розгляд триває й досі.
14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу було уражено літак Іл-76МД. Він загорівся та впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. Усі загинули.
…
Служба безпеки України заявляє про неспростовні докази, що рішення відкрити вогонь по українському військовому літаку ІЛ-76 у 2014 році ухвалили в Кремлі. За даними української спецслужби, літак збили члени російського військового угруповання під назвою «Приватна військова компанія Вагнера».
«Слідчі СБУ встановили, що злочинний наказ віддав безпосередньо командувач 58-ю армією ЗС РФ генерал-майор Євгеній Нікіфоров, командирований на Донбас для здійснення воєнного вторгнення та окупації частини території суверенної країни. Більше того, виконавці вбивства українських воїнів – Дмитро Уткін, Андрій Гуральов та Андрій Лебедєв після повернення в Росію були відзначені [президентом Росії Володимиром] Путіним офіційними державними нагородами «Орденами Мужності», – заявили в СБУ.
7 жовтня 2017 року голова СБУ Василь Грицак розповів, що слідчі Служби безпеки виписали повідомлення про підозру керівнику «ПВК «Вагнера» Дмитру Уткіну.
5 червня колегія суддів Запорізького апеляційного суду визнала загибель командира екіпажу літака Іл-76 Олександра Білого наслідком збройної агресії РФ проти України.
14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу було уражено літак Іл-76МД. Він загорівся та впав. Тоді загинули 40 українських десантників та дев’ять членів екіпажу.
…
Правозахисна організація Human Rights Watch закликає Україну спростити процедуру виплат пенсій жителям непідконтрольних Києву регіонів Донбасу.
«Пенсіонери на сході України мають ті самі права на їхні пенсії, що й інші українці, однак уряд робить їхнє життя складнішим. Є кроки, які українська влада може і має зробити, щоб спростити життя пенсіонерів», – заявила Рейчел Денбер, заступник директора HRW у Європі та Центральній Азії.
За даними правозахисників, щомісяця близько одного мільйона людей перетинають блокпости на Донбасі. Понад половина з них – люди, які їздять на підконтрольну українській владі територію для отримання пенсій. Щоб отримати право на виплати, пенсіонери повинні отримати статус переселенця.
…
Національний банк України повідомляє, що дозволив банкам з 14 червня надавати іноземним компаніям та банкам гривневі кредити для придбання облігацій внутрішньої державної позики.
Також регулятор своєю постановою вніс купівлю ОВДП до переліку винятків, за яких українським банкам можна здійснювати операції форвард (операції за договором, який передбачає поставку валюти пізніше, ніж на другий день укладання договору) та своп (операції за договором, який передбачає купівлю чи продаж іноземної валюти зі зворотним її продажем чи купівлею на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій на момент укладення договору).
Така норма діє за умови, якщо термін здійснення операцій не перевищує 14 днів.
«Дозвіл банкам фінансувати такі операції у гривні дає інвесторам змогу краще планувати свою участь в аукціонах з розміщення ОВДП і на вторинному ринку. Це підсилюватиме їх інтерес до українського ринку», – цитує прес-служба НБУ заступника голови регулятора Олега Чурія.
Також, повідомляють у центральному банку, компанії зможуть розраховуватися за зовнішньоекономічними угодами і валютними, і гривневими платіжними картками, якщо йдеться про суму до 150 тисяч гривень
Досі резидентам України можна було надавати тільки споживчі гривневі кредити фізичним особам-нерезидентам.
У квітні 2019 року Нацбанк дозволив іноземним компаніям відкривати рахунки в українських банках.
…
Росія повинна виконати рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права і негайно звільнити 24 захоплених біля берегів Криму українських моряків і три кораблі. Про це заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер 13 червня на презентації «Доповіді про ситуацію з правами людини в Україні 16 лютого – 15 травня 2019 року».
«Росія повинна виконати рішення, видані двома окремими судовими органами в рамках системи ООН. Перша постанова від 2017 року, оголошена Міжнародним судом ООН – Росія повинна скасувати заборону діяльності Меджлісу. Друге рішення, оголошене в травні 2019 року Міжнародним трибуналом ООН з морського права – негайно звільнити 24 членів українських екіпажів і військово-морські кораблі, захоплених в листопаді минулого року поблизу Керченської протоки», – наголосила Фрейзер.
Вона також закликала Росію дотримуватися в окупованому нею Криму своїх зобов’язань відповідно до міжнародних стандартів прав людини та міжнародного гуманітарного права.
«Це, серед іншого, означає незастосування свого законодавства в Криму, забезпечення гуманного поводження з усіма затриманими, забезпечення свободи віросповідання всім групам віруючих», – зазначила Фрейзер.
Наразі немає реакції російської сторони щодо цієї заяви.
25 травня в Гамбурзі була оголошена постанова Міжнародного трибуналу з морського права у справі захоплених Росією українських моряків. Відповідно до нього, Росію зобов’язали звільнити три українські кораблі – «Бердянськ», «Яни-Капу» і «Нікополь» – і 24 утримуваних українських моряків і повернути їх під юрисдикцію України. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що цей трибунал «не має юрисдикції» розглядати справу про захоплення українських моряків. А у Кремлі заявляли, що рішення Міжнародного трибуналу в Гамбурзі не вплине на долю моряків, яку повинні вирішити російські слідство і суд.
25 листопада 2018 року в Чорному морі російські прикордонники і співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів і членів їхніх екіпажів. Москва звинуватила 24 українських моряків у нібито «незаконному перетині кордону Росії».
…
З повідомлень про підозру, що була оголошена, зокрема, трьом посадовцям Держприкордонслужби України випливає, що твердження органу досудового розслідування про розкрадання державних коштів в рамках реалізації проекту «Стіна» не підтверджується належними доказами. Про це йдеться у заяві Держприкордонслужби, оприлюдненій у відповідь на повідомлення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про передачу до суду обвинувального акту у справі.
«Державна прикордонна служба активно співпрацювала із органами досудового розслідування та надавала усю необхідну інформацію. В той же час, як випливає із повідомлень про підозру, твердження органу досудового розслідування не підтверджується жодними належними доказами. Крім цього, висновки, згідно з повідомленнями про підозру, врученими підозрюваним у даному кримінальному провадженні, також спростовуються низкою доказів, наявних у сторони захисту», – йдеться в повідомленні.
У ДПСУ стверджують, що головними доказами у кримінальному провадженні стали експертизи, проведення яких, як переконані у відомстві, відбулося «зі значними порушеннями».
«Передача справи до суду свідчить про завершення досудового розслідування, в подальшому докази сторін уже слухатиме суд. У разі, якщо вина військовослужбовців ДПСУ буде встановлена, вони нестимуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства», – додали у Держприкордонслужбі.
13 червня у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили, що за фактом розтрати державних коштів на облаштування українсько-російського державного кордону передали обвинувальний акт до суду після висунення обвинувачення трьом посадовцям Держприкордонслужби України, трьом директорам фірм підрядників та двом посередникам.
У 2017 році детективи НАБУ почали розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати коштів державного бюджету під час реалізації проекту «Стіна». За версією слідства, державі було завдано збитків на понад 16 мільйонів гривень. У липні минулого року Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про завершення досудового розслідування справи про розкрадання бюджетних коштів проекту «Стіна».
За даними слідства, розкрадання відбувалося через завищення обсягів фактично виконаних робіт порівняно із зазначеним в актах приймання-передачі. Крім того, у документах зазначалися роботи, які взагалі не виконувалися.
У вересні 2014 року український уряд затвердив запропонований Державною прикордонною службою проект «Стіна». Як повідомив на той час прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, проект передбачає захисні укріплення у вигляді металевої сітки висотою два метри, також планувалося, що згори буде натягнутий колючий дріт, по деяких частинах якого проведуть електричний струм.
У державному бюджеті на 2019 рік заклали 400 мільйонів гривень для цього проекту. Виконання проекту продовжили до 2021 року.
На початку поточного року у ДПСУ повідомили, що проект «Стіна» на кордоні з Росією реалізований на третину. Загальна ділянка спільного з Росією кордону складає 2,3 тисяч кілометрів.
…
Президент України Володимир Зеленський 17 червня відвідає Францію, а 18-го – Німеччину. Про це повідомили у адміністрації глави держави.
«Програмою візитів передбачено зустрічі Глави держави з керівництвом Франції та Німеччини, очільниками парламентів, а також із провідними представниками французького та німецького бізнесу», – мовиться у повідомленні.
Наразі Зеленський, який перебуває на посаді президента менше місяця, здійснив лише один закордонний візит – до Брюсселю.
…
На українському міжбанківському валютному ринку 13 червня відбувається зміцнення гривні, повідомляє сайт «Мінфін», який відстежує перебіг торгів. Ранкові котирування становили 26 гривень 40-44 копійки за долар, до 12:00 національна валюта посилилася до 26 гривень 39-42 копійок за долар.
«На торгах по долару на 12:00 пропозиція перевищила попит, що відбилося у вигляді зниження котирувань. Тривають операції по лотах до 1 мільйона доларів при присутності на міжбанку практично всіх великих гравців», – відзначають фахівці.
Національний банк України опівдні встановив довідкове значення на рівні 26 гривень 40 копійок за долар, це майже не відрізняється від офіційного курсу на 13 червня.
…
Котирування нафти марки Brent увечері 12 червня впали нижче за позначку 60 доларів за барель, а зранку 13 червня перебувають вище цього рівня.
Оприлюднені цього тижня у США статистичні дані свідчать, що запаси нафти і нафтопродуктів виросли до найвищого рівня майже за два роки. При цьому США і Китай усе ще далекі від розв’язання торговельного конфлікту, який негативно впливає на світову економіку і попит споживачів на сировину.
Попри нинішнє зниження котирувань, аналітики швейцарської фінансової компанії UBS очікують, що впродовж трьох місяців нафта марки Brent знову опиниться близько 75 доларів за барель. Водночас віддалені перспективи виглядають не такими позитивними, вважають фахівці. В UBS передбачають, що зростання пропозиції з боку країн, що не входять в ОПЕК, у 2020 випередить темпи зростання попиту, і повідомляють про зниження 6-місячного прогнозу з 75 до 70 і 12-місячного – з 70 до 67 доларів за барель.
Котирування нафти впливають на формування бюджетів країн-експортерів цього продукту, таких, як Росія чи Саудівська Аравія.
…
Нещодавно призначений начальник Генерального штабу Збройних сил України Руслан Хомчак прокоментував події в Керченській протоці листопада 2018 року, коли російські силовики обстріляли і захопили три українських військових кораблі та екіпажі.
В інтерв’ю Радіо Свобода Хомчак розповів, що спілкувався з начальник Військово-морських сил України Ігорем Воронченком з приводу подій в Чорному морі.
«Він (Воронченко – ред.) мені доповів, що це був не перший прохід наших військових кораблів, що він віддавав команди, які потрібні були: повертатися, коли їх не пускали, коли вони стояли, зробили заявку, що вони готові пройти під тим мостом, як це було в попередні рази. Провокація була з російського боку, вони ж навіть кари показували, як вони це робили. Тобто вони не збиралися просто виконувати норми морського права, гуманітарного права. У військових є свої закони. А так, як повелася Росія біля Керченської протоки – класифікація була нашого керівництва, що це відкрита військова агресія, і я з цим погоджуюся», – сказав Хомчак.
Він підкреслив, що українські кораблі не планували вступати в протистояння з російськими, а мали намір пройти до визначеного місця базування. За його словами, для оцінки дій моряків із захоплених буксира та двох катерів їх спершу треба повернути з російського полону.
«Якщо йти туди – то це рішення було прийняте відповідними керівниками, які в той час були, для того, щоб пройти з метою посилення угруповання в Азовському морі. Вони проходили відкрито, заявили, що вони йдуть, тобто так, як треба були йти судам через цю протоку – вони проходили», – підсумував він.
Хомчак анонсував, що ВМС України і надалі здійснюватимуть прохід військових кораблів через Керченську протоку, однак постараються уникнути повторення ситуації, яка виникла восени минулого року.
Читайте також: Суд в Москві залишив під арештом чотирьох українських моряків – адвокат
«Військові спроби – звичайно, ми повторювати так само, як воно було, не збираємося, але будемо думати, як це робити так, щоб не було таких наслідків», – сказав він.
25 листопада 2018 року у Азовському морі прикордонники та співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів та членів їхніх екіпажів. Кілька моряків при цьому отримали поранення. Росія звинуватила 24-х українських моряків у нібито незаконному перетині кордону Росії.
Київ вважає те, що сталося, актом агресії, а моряків називає військовополоненими. Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз. ООН визнала захоплених моряків військовополоненими.
…
Печерський районний суд Києва взяв під варту до 12 липня підозрюваного в організації вбивства Віталія Олешка «Сармата» Михайла Сігіду.
Сторона обвинувачення наголошувала, що він міг втекти, тиснути на суд чи знищити речові докази. Окрім того, в прокуратурі наголосили, що Сігіда не має постійного місця проживання.
Адвокат Сігуди вказав, що його підзахисний погано почувається, а ризики назвав необґрунтованими.
6 червня Печерський районний суд Києва під час неанонсованого засідання пізно ввечері відхилив клопотання слідства про продовження терміну тримання під вартою Михайла Сігіди. Суддя Сергій Вовк вирішив випустити підозрюваного під домашній арешт.
Олешка вбили в Бердянську Запорізької області вдень 31 липня 2018 року на території готелю, що належить його родині: невідомий зайшов на територію готелю і здійснив два постріли. За підозрою у вбивстві «Сармата» спочатку було затримано п’ятьох осіб – чотирьох з них біля Василівки Запорізької області.
У грудні 2018 року було затримано шостого підозрюваного в причетності до вбивства Олешка – бізнесмена з Дніпра Євгена Бродського – в аеропорту Харкова при спробі перетнути кордон. За версією поліції, він може бути одним із замовників. Сам Бродський під час обрання йому запобіжного заходу у суді заявляв, що не був знайомий з Олешком.
Керівництво Національної поліції заявляло, що вбивство «Сармата» було замовним. Розглядається декілька версій вбивства.
У вересні 2018 року в Нацполіції відзвітували: «виконавець дав свідчення щодо замовника, його встановлено і шукають».
…
Представник президента Володимира Зеленського у Верховній Раді Руслан Стефанчук вважає, що Конституцію України потрібно змінити, а конституційну комісію відновити.
Стефанчук підкреслив, що Конституція точно буде змінена. Однак, поки що в ЗЕ-команді не в курсі, зміниться якась частина або повністю Конституція!?!?
Він також вказав, що робота конституційної комісії буде відновлена, тому що президент і влада повинні “задавати напрямок, а саме професіонали повинні формувати структуру і логіку”.
При зміні Конституції будуть звертати увагу на права і свободи людей, а не на повноваження Верховної Ради або президента, як це робилося раніше. Там маса декларативних прав, які абсолютно не мають ні механізму реалізації, ні механізму захисту цих прав. Це треба міняти, – сказав Стефанчук.
Раніше повідомлялося, що у Зеленського заявили про ймовірність правок до мовного закону.
…
Зеленський виключив з міжнародної делегації, яка вирушить до Гааги, заступника міністра юстиції Сергія Пєтухова, який повинен був очолювати цю делегацію. Про це свідчить указ №400 на сайті АП.
Зе вирішив виключити Пєтухова зі складу делегації на дипломатичну сесію Гаазької конференції з міжнародного приватного права. Замість нього поїде український посол в Нідерландах Всеволод Ченцов.
Сергій Пєтухов публічно заявляв про те, що нинішній глава Адміністрації президента Андрій Богдан потрапляє під люстрацію. Відповідно, на посаді він перебуває незаконно.
Нагадаємо, у Порошенка вірять, що Пристайко призначать на посаду глави МЗС. Геращенко вважає, що міністра закордонних справ потрібно призначити якомога швидше.
…
Давид Арахамія, який балотується в парламент від партії “Слуга народу” заявив, що зможе перетворити 1 мільйон доларів в 10 мільйонів, а якщо цього не станеться, то він піде у відставку!?!?!
Він вважає українців ідіотами.
Давид хоче провести експеримент, для якого йому потрібен один мільйон доларів на рік. Він каже що буде їздити на світові виставки і знаходити інвесторів. Цим людям Давид планує продавати ідею України як країни, де є багато можливостей.
Він точно вважає українців ідіотами.
Раніше повідомлялося, що Давид Арахамія, який в списку партії “Слуга народу” йде під №4 ще після другого туру виборів президента влаштовував флешмоб на підтримку Петра Порошенка. На сторінці в соціальній мережі Арахамія пропонував писати пости на підтримку колишнього президента з хештегом #спасибіПОП. Давид вказав, що жив по сусідству з Петром Порошенко і бачив, у скільки той повертався додому, як багато сил і енергії вкладав в роботу. Кандидат в депутати від партії “Слуга народу” подякував Порошенку за те, що той не зрадив Україну в вирішальний момент.
…
Заявки на участь у державному конкурсі на залучення приватного партнера для розробки і видобування нафти та газу на найбільшій за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі подали чотири компанії. Серед них: американська Frontera Resources, яка сама й ініціювала цей конкурс, Trident Black Sea колишнього депутата Державної думи Росії Іллі Пономарьова, азербайджанська компанія Caspian Drilling Company LTD та «Укрнафтобуріння», бенефіціаром якої є український олігарх Ігор Коломойський.
Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), які були присутні під час розкриття пропозицій у Міністерстві енергетики України 12 червня.
Один із претендентів – компанія Trident Black Sea. Вона на 90% належить Trident Acquisitions Corp, а ще на 10% – ірландській San Leon Energy PLC. Раніше «Дзеркало тижня» повідомляло, що ключовим акціонером Trident Acquisitions Corp. є Ілля Пономарьов – екс-депутат Держдуми, який емігрував з Росії в Україну. Ще 10% акцій належить співвласникові мережі супермаркетів «АТБ» Геннадію Буткевичу.
Сам Пономарьов у коментарі Радіо Свобода зазначив, що має громадянство України, а від російського відмовився. І додав, що компанія Trident Black Sea в разі перемоги планує інвестувати 1 мільярд доларів у розробку ділянки шельфу.
Читайте також: Полювання на «Дельфіна»: хто поклав око на найбільшу газоносну ділянку в Чорному морі?
Іншим претендентом є українська компанія «Укрнафтобуріння». ЇЇ кінцевими бенефіціарами через офшорні компанії є олігарх Ігор Коломойський, депутат від групи «Відродження» Віталій Хомутиннік і колись російський, а тепер український бізнесмен Павло Фукс.
Caspian Drilling Company (CDC) була заснована у вересні 1996 року Державною нафтокомпанією Республіки Азербайджан (55%) спільно із «Санта-фе» (45%) на базі Морської розвідувальної бурової компанії СРСР. Від червня 2009 року Державній нафтовій компанії Азербайджану належить понад 92% CDC.
Про компанію Frontera Resources як потенційного фаворита цього конкурсу «Схеми» розповідали на початку червня.
Журналісти з’ясували, що саме ця компанія й ініціювала проведення конкурсу. Крім того, вони виявили, що Frontera Resources має сумнівні проекти у Молдові та Грузії, а її фінансовий звіт за частину 2017 та 2018 років свідчить про те, що компанія є збитковою. Інвестиційний банкір Ерік Найман називає збитковість компанію «хронічною».
Відповідно до закону комісія зобов’язана визначити переможця та надати пропозицію до Кабінету міністрів протягом місяця – тобто до 12 липня 2019 року. У свою чергу, уряд має тоді укласти угоду протягом двох місяців – до 12 вересня 2019 року.
Напередодні голова Адміністрації президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан закликав Кабінет міністрів продовжити конкурс на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі. Він зазначив у своєму офіційному листі, що «штучне зменшення термінів виглядає невипадковим» і «як навмисно створений бар’єр з метою швидкого розіграшу у виборчий період стратегічно важливої нафтогазової ділянки між «своїми» та фірмами, що переслідують виключно спекулятивні завдання». Однак до його звернення міністр енергетики та голова конкурсної комісії Ігор Насалик не дослухався.
Потенційні інвестори мали 60 днів на подачу заявок. Умовами до інвестора були – півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку, щонайменше п’ять свердловин за перші п’ять років, а державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.
…
Українська авіакомпанія SkyUp Airlines оскаржила рішення Баришівського районного суду Київської області щодо припинення ліцензії, повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян.
«Дана ухвала вже оскаржена авіакомпанією у Київському апеляційному суді», – написав він у Facebook, додавши, що наразі авіакомпанія працює у звичайному режимі.
Міністр додав, що питання видачі чи анулювання ліцензій належить до компетенції Державіаслужби.
Баришівський районний суд Київської області зупинив ліцензію «першого українського лоукосту» SkyUp. Водночас суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті». Відповідне рішення суд ухвалив 24 травня. У реєстрі судових рішень його оприлюднили 3 червня.
Згідно з документом, позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що SkyUp не надав та відтермінував послуги. 12 червня компанія SkyUp назвала дії суду «абсурдними та неправомірними» та пообіцяла оскаржити рішення. Прес-служба лоукостера стверджує, що позов подала людина, «яка ніколи не купувала квитки в SkyUp Airlines і відповідно ніколи не була її клієнтом».
Приватний український перевізник SkyUp розпочав польоти в травні 2018 року. Компанія наразі літає в Хорватію, Вірменію, ОАЕ, Францію, Португалію, Болгарію, Словаччину, Грузію, Іспанію, Італію та Кіпр.
…
Українська гривня після ситуативного падіння на торгах міжбанку у вівторок повернулася до зміцнення в середу, 12 червня.
Як відзначають аналітики сайту «Мінфін», це відбувається завдяки успішному розміщенню міністерством фінансів облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Держава продала 11 червня цінних паперів майже на 6,6 мільярда гривень, це були переважно номіновані в гривні облігації. Для їхньої купівлі нерезиденти продавали валюту.
Станом на 13:00 котирування впали з ранкових 26,46-50 гривні за долар до 26,36-38 гривні за одиницю американської валюти.
Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу на рівні 26 гривень 39 копійок за долар, це на 9 копійок більше за офіційний курс на 12 червня.
…
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повторно звернувся до депутатів Верховної Ради з проханням підтримати рішення про свою відставку. Таке звернення він оприлюднив у Twitter.
«Щиро прошу депутатів підтримати моє прохання про відставку. Як то кажуть, дуже дякую. Заздалегідь», – написав голова дипломатичного відомства.
11 червня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про звільнення Павла Клімкіна з посади голови МЗС і ще одне – про призначення на цю посаду Вадима Пристайка.
Читайте також: Клімкін заявив, що піде на парламентські вибори самовисуванцем
17 травня Клімкін заявив, що іде у відставку. Однак Верховна Рада не підтримала обидві постанови з таким рішенням – від парламентського комітету із закордонних справ та президента Зеленського.
Павло Клімкін очолює МЗС з 19 червня 2014 року.
…
Голова Адміністрації президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан закликав Кабінет міністрів продовжити конкурс на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі . Раніше про цей конкурс і його потенційного фаворита – американську компанію з сумнівною репутацією Frontera Resources – розповіли журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Полювання на «Дельфіна».
У листі до уряду від 3 червня, який опублікувала Економічна правда, Андрій Богдан запропонував продовжити конкурс щонайменше на 120 днів. Водночас, зараз потенційним інвесторам відведено 60 днів на подачу заявок і цей строк спливає 12 червня, коли в Міністерстві енергетики мають розкрити пропозиції.
«Враховуючи масштаб ділянки, площа якої понад 9,4 тис. кв. км, та складність реалізації такого проекту, Україні потрібно залучати саме іноземні газовидобувні підприємства з практичним досвідом роботи на шельфі, а також з відповідним технічним та фінансовим забезпеченням», – йдеться в листі голови АП Зеленського.
Також у листі зазначено, що штучне зменшення термінів виглядає як «невипадковим» і «як навмисно створений бар’єр з метою швидкого розіграшу у виборчий період стратегічно важливої нафтогазової ділянки між «своїми» та фірмами, що переслідують виключно спекулятивні завдання».
Крім того, у листі від Богдана наголошується що ініціатор цього конкурсу – маловідома компанія Frontera Resources – «не зарекомендувала себе як оператор, спроможний розробляти складні нафтогазові проекти».
Раніше «Схеми» розповіли, що право розробляти і видобувати вуглеводні на одній із найбільших газоносних ділянок у Чорному морі «Дельфін» може отримати американська компанія із сумнівною репутацією Frontera Resources. Вона сама й ініціювала цей конкурс.
Умови до інвестора – півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку, щонайменше п’ять свердловин за перші п’ять років, а державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.
«Поки невідомо, скільки надійшло заявок і наскільки великий інтерес до родовища. Але один претендент зайняв проактивну позицію. Це компанія, яка сама ж і ініціювала проведення конкурсу – Frontera Resources» – йдеться у розслідуванні.
Як виявили «Схеми», Frontera Resources має сумнівні проекти у Молдові та Грузії, а її фінансовий звіт за частину 2017 та 2018 років свідчить про те, що компанія є збитковою. Інвестиційний банкір Ерік Найман називає збитковість компанію «хронічною».
«Їм не вдається заробляти гроші. При чому вони так «проїдають» капітал, якого не так вже й багато. У них дефіцит власного капіталу. Мінус 37 мільйонів доларів власного капіталу і збитки щорічні генеруються в районі по кілька мільйонів доларів на рік», – каже Найман.
«Схеми» намагалися отримати коментарі безпосередньо з американського офісу фірми Frontera Resources – надіслали лист з переліком запитань щодо попередньої діяльності фірми та планів щодо приходу в Україну. Але до ефіру відповіді так і не надійшло.
…