Month: November 2019

Міністерство юстиції розглядає запуск приватних слідчих ізоляторів як один із заходів для покращення роботи пенітенціарної системи, заявив голова міністерства Денис Малюська на презентації планів свого відомства.

У заяві, яку цитує пресслужба Кабінету міністрів, Малюська припускає появу платних закладів для утримання, прибуток від яких можна буде спрямувати на державні ізолятори. 

«Ми плануємо спробувати дати можливість працювати приватним СІЗО. По суті, це буде щось на зразок готелів, які добре охороняються, де особи, у яких є кошти зможуть перебувати і очікувати вирок суду. За рахунок цих коштів частково ми зможемо покривати витрати і перебування осіб, які будуть перебувати в звичайних СІЗО. Спробуємо це зробити хоча б на одному пілотному проекті і побачимо, наскільки ця бізнес-модель працює, і в подальшому будемо намагатися розширити цей експеримент, якщо він виявиться успішним, на всю територію України», – сказав міністр.

Він додав, що такі зміни потребуватимуть і змін у законодавстві.

Читайте також: «Системної корупції в Мін’юсті України вже немає» – міністр​

Серед інших цілей, які декларує Мін’юст у своїй презентації: запровадження покарань, які не передбачають позбавлення волі, програм корекції, які мають підготувати засуджених до звільнення, та електронізація пенітенціарної системи.

У жовтні 2019 року Денис Малюська повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода, що його відомство розглядає можливість будівництва нових тюрем за європейським зразком.

 
…

Заступник генерального директора «Укроборонпрому» Мустафа Найєм повідомив, що на посаді у державному концерні його заробітна плата складає суму в межах 43 тисяч гривень. Про це Найєм сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Моя зарплата зараз складає близько 43 тисячі гривень, це те, що офіційно є в наказі про моє призначення. Але з того, що я розумію із планів концерну, вона буде суттєво збільшена», – сказав Найєм.

На запитання, чому зарплата його керівника, зі слів самого Айвараса Абромавичуса, складає значно меншу суму, Найєм пояснив, що причиною, серед іншого, стали процедурні питання на момент призначення Абромавичуса головою концерну «Укроборонпром».

«Генерального директора призначає уряд і президент – подає уряд, призначає президент, але далі для того, щоб директор вступив у свої повноваження, треба, щоб із ним був підписаний контракт, який підписує наглядова рада. Наглядова рада «Укроборонпрому» на момент, коли Айварас (Абромавичус – ред.) був обраний або призначений, вона не була в повному складі, не мала повноважень. Тому з ним не був підписаний контракт, а якщо з ним не був підписаний контракт, він може отримувати лише мінімум і до цього мінімуму можуть лише додаватися якісь надбавки за секретність або за науковий ступінь тощо. Все це разом складає ту суму, яку він назвав, задається, 4200 чи 4700 гривень», – сказав Найєм.

Нещодавно новий гендиректор українського державного оборонного концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус розповів у телевізійній програмі «Настоящее время» (проєкт Радіо Свобода за участю Голосу Америки), що його заплата складає близько 5 тисяч гривень. Він також зазначив, що у його  заступників зарплати «на порядок менші, ніж у заступників керівників порівняльних великих державних підприємств».

30 серпня президент України Володимир Зеленський призначив Айвараса Абромавичуса генеральним директором оборонного концерну «Укроборонпром».

21 листопада ексдепутат Мустафа Найєм підтвердив журналістам, що працює в «Укроборонпромі» заступником гендиректора концерну.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі п’ять разів обстріляли позиції Збройних сил України, жоден військовий не постраждав.

«Противник обстріляв позиції наших підрозділів з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинувачують українську армію в обстрілі околиць Горлівки.  Бойовики угруповання «ЛНР» на своїх ресурсах про обстріли упродовж дня не повідомляють.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль повідомила, що написала заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

«Кожен з нас пише «книгу свого життя». Ці книги складаються з глав, розділів та підрозділів. Сьогодні в моїй книзі я ставлю три крапки на завершенні глави, яку я писала останні п’ять з половиною років. Ця глава насичена безпрецедентною кількістю подій, різних за характером, змістом та впливом на мене та на світ. Мені пощастило писати цю главу разом з людьми, які були поруч у боротьбі за Гідність та Свободу. Для нас це не просто слова, це принципи нашого життя. Ніхто не давав нам доручення і не примушував працювати, ми просто робили те, що вважали за необхідне, нам було небайдуже і ми досягала результату. Нам є чим пишатися і є про що розповісти», – написала Зеркаль на сторінці у Facebook.

Олена Зеркаль зазначила, що йде з посади заступника міністра закордонних справ, але залишається дипломатом.

Раніше, пояснюючи намір піти у відставку, Зеркаль заявила, що вважає неприйнятним для себе «запит» про «дружбу з Росією», а останнім аргументом, щоб звільнитися стало її відсторонення від процесів щодо газу. Олена Зеркаль обіцяла, що звільниться після того, як проведе процесуальне слухання в Арбітражному трибуналі в Гаазі.

Олена Зеркаль працювала заступником голови МЗС з питань європейської інтеграції із серпня 2014 року. Вона представляла позицію Києва в справі «Україна проти Росії» в Міжнародному суді ООН та в Арбітражному трибуналі з морського права.

21 травня новий президент України Володимир Зеленський призначив головою своєї адміністрації Андрія Богдана. Одним із його заступників стала Олена Зеркаль.

Уже через кілька годин указ про призначення Зеркаль зник із сайту АП. Сама чиновниця заявила, що «питання не в посаді». Згодом Зеленський скасував свій указ про призначення Зеркаль.

 
…

Правоохоронці завершили досудове розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо секретаря Бориспільської міської ради Ярослава Годунка, якого президент Володимир Зеленський назвав «розбійником».

«Завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні про обвинувачення секретаря Бориспільської міської ради у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України (хуліганство). Зокрема, вказаний посадовець 29 серпня поточного року у приміщенні Бориспільської міської ради Київської області, без будь-якого пояснення, наніс потерпілому тілесні ушкодження, виражаючись при цьому нецензурною лайкою у присутності інших осіб», – йдеться в повідомленні прокуратури Київської області.

У відомстві заявили, що вказані дії караються штрафом або арештом до шести місяців, чи обмеженням волі до п’яти років.

Прокуратура Київської області раніше вручила секретарю Бориспільської міськради Ярославу Годунку підозру за фактом заяви громадського активіста Ігоря Петровскіса, який стверджував, що Годунок напав на нього в будівлі мерії Борисполя 29 серпня. Годунок, у свою чергу, називав Петровскіса ініціатором бійки.

Відомим громадськості Годунок став після того, як 10 липня президент України Володимир Зеленський вигнав його з наради у Борисполі. Годунок щось вигукував з місця, на що Зеленський сказав, що знає про його судимість за розбій і просить вийти із зали: «Вийди звідси, розбійник ти. Погано чуєш?». Незабаром після інциденту Годунок казав, що позиватиметься на президента до суду.
…

Співробітники Державного бюро розслідувань зранку 28 листопада прийшли з обшуком до помешкання громадянки України Олени Біленької, більше відомої користувачам соцмереж як блогерка Маруся Звіробій. Про це стало відомо з трансляції тривалістю близько трьох хвилин, яку на початку обшуку вела сама Звіробій.

На відео чути голос чоловіка, який називає себе слідчим ДБР Ігорем Ковизою.

«Для забезпечення безпеки присутні оперативні співробітники СБУ та представники спецпідрозділу «Альфа». Я слідчий Державного бюро розслідувань Ковиза Ігор Анатолійович. На даний час розпочинаємо слідчу дію – обшук. Ухвала вам вручена, ознайомтесь, будь ласка. Будь ласка, віддайте свій мобільний телефон і мобільні телефони всіх учасників. Мобільний телефон віддайте, він зазначений в ухвалі», – сказав слідчий, після цього через деякий час трансляція переривається.

У Державному бюро розслідувань Радіо Свобода підтвердили факт обшуку, але відмовилися повідомити подробиці. Також у ДБР відмовилися уточнити, чи відбудеться аналогічний обшук у депутатки Верховної Ради Софії Федини, пославшись на таємницю слідства. 

26 листопада Державне бюро розслідувань направило до Генеральної прокуратури України проєкт підозри народній депутатці від «Європейської солідарності» Софії Федині та волонтерці Марусі Звіробій.

На думку слідства, 26 жовтня Федина та Звіробій висловлювали погрози вбивством, адресовані Зеленському.

Тоді вони провели трансляцію у соцмережах, у якій розкритикували події, пов’язані з візитом президента Володимира Зеленського у Золоте. На цьому відео Звіробій, звертаючись до українського президента, заявила, що «там взагалі люди контужені на війні» і «вони тебе підірвуть, я тобі обіцяю», а Федина сказала, що «там ненароком може розірватися граната, а знаєш, там обстріли бувають абсолютно випадково».

У соцмережах спільноти «Останній блокпост. #Ні_Капітуляції» були оприлюднені відеозаписи спілкування Зеленського з людьми в камуфляжі, які назвалися добровольцями, в селищі Золоте-4 – частині міста Золотого на Луганщині, де через кілька днів відбулося розведення військ. Під час спілкування Зеленський, зокрема, вимагав від співрозмовників «прибрати зброю».

1 листопада «Європейська солідарність» назвала провадження ДБР щодо Федини і Звіробій переслідуванням.
…

Мер Львова Андрій Садовий збирається оскаржити рішення Вищого антикорупційного суду, який напередодні обрав йому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 мільйона 56 тисяч 550 гривень.

«Ми очікували, що буде повністю відмовлено прокуратурі в будь-якому забезпеченні, тому я буду, звичайно, подавати апеляцію, буду вимагати, щоб не було ніякого забезпечення», – сказав Садовий.

Прокуратура просила для Садового 50 мільйонів гривень застави, і також оскаржуватиме запобіжний захід.

21 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру міському голові Львова Андрію Садовому в зловживанні владою та службовим становищем під час продажу земельної ділянки в Рясному-Руському «без аукціону за заниженою вартістю».

Львівський міський голова пояснював, що у 2015 році Львів на відкритому конкурсі залучив нідерландського інвестора CTP для будівництва індустріального парку. Компанія купила земельну ділянку за 54 мільйони гривень. Садовий заперечує звинувачення у зловживаннях.

 
…

Вищий антикорупційний суд України 27 листопада обрав запобіжний захід меру Львова Андрію Садовому, якого звинувачують у зловживанні владою під час будівництва індустріального парку в мікрорайоні Рясне.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 мільйон 56 тисяч 550 гривень.

Прокуратура просила суд призначити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 мільйонів гривень.

Сам Садовий  заявив, що у його родини немає 50 мільйонів гривень для оплати такої суми, тому доведеться щось продавати, якщо суд ухвалить рішення про заставу.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру міському голові Львова Андрію Садовому. Йдеться про справу, у межах якої правоохоронці кілька разів у 2016 році проводили обшуки у міськраді Львова, а самого Андрія Садового у липні 2017 року викликали на допит у Генпрокуратуру.

Дії Садового кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
…

США нагадують про незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України перед самітом «нормандської четвірки», який має відбутися 9 грудня у Парижі. Про це заявила спікер Державного департаменту США Морґан Ортаґус.

Вона нагадала, що Сполучені Штати та їх союзники і партнери продовжують чинити тиск на Росію, щоб та виконала свої зобов’язання у рамках Мінських домовленостей та почала процес мирного відновлення повного суверенітету України над Донбасом.

«Це було б першим кроком в повному відновленні територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води», – зазначила представник Держдепартаменту.

Ортагґус нагадала про «важкі кроки», до яких вдався президент України Володимир Зеленський в останній тижні, зокрема відведення українських військових від лінії розмежування на Донбасі та дипломатичну участь у просуванні мирного процесу.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції та Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.
…

Народний депутат України Віктор Медведчук (фракція «Опозиційна платформа – За життя») подав на розгляд Верховної Ради зміни до чинного закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Як повідомляє сайт Верховної Ради, документ 27 листопада направлений на розгляд парламентського комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У доданій до законопроєкту порівняльній таблиці вказані відмінності від нині чинного закону. У преамбулі пропонованого Медведчуком документа прибрані положення про «тимчасовий порядок організації місцевого самоврядування… в окремих районах Донецької та Луганської областей». Медведчук пропонує затвердити положення, що «виключно згідно з цим Законом визначається особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Ще одне положення про тимчасовість («на період дії особливого порядку місцевого самоврядування») Медведчук пропонує прибрати зі статті 2 чинного закону.

У прикінцевих положеннях документа (стаття 10) Медведчук пропонує закріпити так звану «формулу Штайнмаєра».

Медведчук також пропонує виключити пункт 4 статті 10 закону, де містяться положення про «виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України» та «дотримання принципів політичного плюралізму і багатопартійності, рівності прав і можливостей участі у виборчому процесі».

Тристороння контактна група в столиці Білорусі Мінську 1 жовтня узгодила й підписала документ, що розвиває так звану «формулу Штайнмаєра». Документ передбачає запровадження закону про особливий статус окупованої частини Донбасу після проведення там місцевих виборів, відповідно до законодавства України.

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях на тимчасовій основі. Після того, як ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.

У відповідь на рішення узгодити текст «формули Штайнмаєра» в українських містах періодично відбуваються акції «Ні капітуляції!»

3 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що буде розроблений новий закон про так званий «особливий статус Донбасу», і він буде написаний «разом з усім українським суспільством».

18 листопада міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що варто мати напрацювання щодо законопроєкту до зустрічі лідерів у «нормандського форматі». Того ж дня голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що новий законопроєкт про «особливий статус Донбасу» буде розроблятися після зустрічі в «нормандського форматі».

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України».

У жовтні 2017 року парламент продовжив дію закону на рік, а у жовтні 2018-го – ще на рік – до 31 грудня 2019 року включно.
…

Київський апеляційний суд у понеділок, 2 грудня, повинен оголосити рішення у справі ексдепутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша, раніше засудженого до 12 років позбавлення волі за держзраду. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Ганиша Андрій Руденко.

«У нас уже в понеділок останнє слово і оприлюднення судового рішення. Яким воно буде – ми не знаємо. Але, хотіли б, щоб було багато журналістів, оскільки справа не проста. Аналогічні підозрювані вже в Криму і з умовним терміном. Ми бачимо в цьому «зраду», – сказав Руденко.

За словами адвоката, сторона захисту наполягає на повному виправданні Ганиша.

14 лютого 2019 року Київський апеляційний суд почав розглядати 3 скарги адвокатів Ганиша. У них захисники просять повністю виправдати ексдепутата.

19 листопада 2018 року Дніпровський районний суд Києва визнав ексдепутата Верховної Ради Криму Василя Ганиша винним у державній зраді і засудив його до 12 років позбавлення волі без конфіскації майна. Засуджений також зобов’язаний виплатити 5389 гривень судових витрат. До набуття законної сили рішення суду Ганиш має перебувати під домашнім арештом. Такий запобіжний захід діяти, поки апеляційний суд не винесе рішення.

Суд вважає, що ексдепутат 11 квітня 2014 року брав участь у голосуванні за російську «конституцію Криму» і висувався на виборах до міськради Феодосії, які проводилися 14 вересня 2014 року за російським законодавством. Суддівська колегія вирішила, що таким чином Ганиш сприяв підривній діяльності Росії в Криму і вчинив державну зраду. Точно так само дії Ганиша оцінювала прокуратура.

Сам ексдепутат називає себе єдиним депутатом, який проголосував проти проведення «референдуму про приєднання Криму до Росії». Він каже, що не голосував за російську «конституцію Криму», і в день її ухвалення прийшов до парламента для особистої зустрічі з міністром соціальної політики. Ганиш підтверджує, що балотувався на російських виборах до міськради. Але каже, що робив це на прохання місцевого меджлісу, щоб «відтягнути» голоси у кандидата від Компартії.
…

Президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит до Литовської Республіки, інформує офіційний сайт глави української держави 27 листопада.

«У Вільнюсі глава держави проведе зустрічі з президентом Литовської Республіки Гітанасом Науседою та спікером Сеймасу Литви Вікторасом Пранцкетісом. Під головуванням Володимира Зеленського та Гітанаса Науседи відбудеться 12-те засідання Ради президентів України та Литовської Республіки», – ідеться в повідомленні.

Також глави держав візьмуть участь в роботі Українсько-литовського економічного форуму.

До Литви Зеленський прибув з Естонії, де 26 листопада перебував з офіційним візитом.

 
…

Кабінет міністрів України 26 листопада оголосив міжнародний тендер на будівництво мосту в Запоріжжі.

«Цей міст має нарешті розв’язати гостру транспортну проблему у Запоріжжі. Вона накопичувалася роками, бо міст ніяк не могли добудувати. Сьогодні зроблено реальний крок. Сподіваюсь, вже навесні почнуться реальні роботи, щоб з’єднати транспортною магістраллю лівий та правий береги Дніпра», – сказав Гончарук.

Міст через річку Дніпро в Запоріжжі почали будувати у 2004 році, проте досі роботи не завершили. На початку листопада Гончарук заявив, що уряд виділив 1,2 мільярда гривень для відновлення будівництва.
…