01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

ЄСПЛ визнав обґрунтованим видворення з Литви журналістів телеканалу «Росія 24»

Європейський суд з прав людини опублікував рішення за скаргою чотирьох співробітників російського державного телеканалу «Росія 24» на обмеження свободи слова. Їх затримали на «Форумі вільної Росії» у Вільнюсі у березні 2016 року, а пізніше вислали, заборонивши в’їзд до Литви на рік.

ЄСПЛ в цьому не знайшов порушень їх прав.

Знімальна група телеканалу «Росія 24», що складалася з репортера Павла Зарубіна, звукооператора Олександра Макарова, оператора Андрія Мельникова і редактора Олексія Казакова, не маючи акредитації, з’явилася на конференцію і поводилася некоректно по відношенню до її учасників, через що викликали поліцію.

Литовська влада визнали дії знімальної групи загрозою національній безпеці Литви.

Європейський суд з прав людини визнав скаргу росіян неприйнятною, а доводи влади Литви – обґрунтованими.

В ЄСПЛ зазначили, що гарантії свободи слова поширюються на журналістів, якщо вони діють добросовісно з метою поширення достовірної інформації на принципах відповідальної журналістики. Це стосується в тому числі і поведінки представників ЗМІ, а в цій справі ЄСПЛ не може визнати їх такими.

Read More

Лідер республіканської більшості у Сенаті США розкритикував рішення Палати представників щодо імпічменту Трампу

Лідер сенаторів-республіканців Мітч Макконнелл засудив результати голосування щодо імпічменту у Палаті представників Конгресу США, назвавши рішення «несправедливим» і заявивши, що воно створює «токсичний» прецедент. Про це повідомляє «Голос Америки».

Макконнелл звинуватив спікера Палати представників Ненсі Пелосі у тому, що вона боїться «посилати результат їх неякісної роботи у Сенат», оскільки та у середу відмовилася уточнити, коли статті імпічменту будуть спрямовані сенаторам для проведення розгляду. Поки статті не будуть передані, процес початися не може.

За словами Макконнелла, створюється враження, що демократи починають сумніватися, чи хочуть вони проведення судового процесу щодо імпічменту у Сенаті.

 

Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Імпічмент оголошений за двома представленими демократами статтями обвинувачення – у зловживанні владою і в перешкоджанні роботі Конгресу.

Тепер питання про усунення 45-го президента з посади має розглянути Сенат США. Оскільки для відсторонення потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну тиск із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

Імпічменту, який закінчився б відстороненням обраного президента від влади, в американській історії ще не було: Річард Ніксон, щодо якого процес імпічменту було розпочато після Вотергейтського скандалу, пішов у відставку під загрозою звільнення з посади до формального голосування.

Read More

«Кива хотів мене різати на частини і їсти»: деталі бійки через ринок землі

У ніч з 18 на 19 грудня на засіданні аграрного комітету через штовханину Киви та Мотовиловця довелося оголосити переву

Read More

«Це – ноу-хау»: в ОПЗЖ пояснили, як працює їхній пристрій для кнопкодавства

Депутати Чорний і Ларін, як зафіксував рух «Чесно», кнопкодавили одне за одного за допомогою спеціальної конструкції

Read More

Білий дім: Трамп переконаний, що Сенат його виправдає

 

Прес-служба Білого дому назвала оголошення Палатою представників США імпічменту президенту Дональдові Трампу «кульмінацією … одного з найганебніших політичних епізодів в історії країни». Про це йдеться в заяві речниці Білого дому Стефані Грішем, повідомляє «Голос Америки».

Президент Трамп «впевнений, що Сенат відновить порядок, справедливість і належні правові процедури, які були проігноровані Палатою представників», додала Стефані Грішем.

Глава держави, за її словами, готовий до наступних кроків і «впевнений в тому, що він буде повністю виправданий».

«Не отримавши жодного голосу від республіканців, не надавши жодного доказу правопорушень, демократи затвердили незаконні статті імпічменту проти президента у Палаті представників», – йдеться в заяві Білого дому.

Грішем вважає, що «демократи не бачать, що потрібно країні, в якій Конгрес працює в інтересах народу. Безмежна ворожість до президента Трампа розпалює їхнє бажання анулювати результати виборів 2016 року і неналежним чином вплинути на вибори у 2020 році», – йдеться в заяві.

Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Імпічмент оголошений за двома представленими демократами статтями обвинувачення – у зловживанні владою і в перешкоджанні роботі Конгресу.

Тепер питання про усунення 45-го президента з посади має розглянути Сенат США. Оскільки для відсторонення потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду.

 

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну тиск із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

Імпічменту, який закінчився б відстороненням обраного президента від влади, в американській історії ще не було: Річард Ніксон, щодо якого процес імпічменту було розпочато після Вотергейтського скандалу, пішов у відставку під загрозою звільнення з посади до формального голосування.

Read More

Стрілянина в Москві: один працівник ФСБ загинув, двоє – тяжко поранені

Співробітник Федеральної служби безпеки Росії був убитий під час стрілянини біля будівлі ФСБ на Луб’янці в центрі Москви ввечері 19 грудня, повідомляють російські ЗМІ з посиланням на дані пресслужби ФСБ.

За повідомленням, нападник, який відкрив вогонь, за попередніми даними, з автомату Калашникова, діяв сам, він «нейтралізований». Раніше ЗМІ писали про кількох нападників.

Особу підозрюваного не повідомляють.

За даними Міністерства охорони здоров’я Росії, ще двоє співробітників ФСБ перебувають у «вкрай тяжкому стані», одного з них – поранення в голову, а всього постраждали п’ятеро людей.

Телеканал RT повідомив у соціальних мережах, що російські спецслужби кваліфікували стрілянину як «терористичний акт».

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Володимиру Путіну повідомили про інцидент.

Read More

Рада ухвалила закон про кримінальну відповідальність за «кнопкодавство»

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про забезпечення персонального голосування народними депутатами України. Рішення підтримав 261 народний депутат.

Документ, зокрема, передбачає внесення змін до Кримінального кодексу, який доповнять статтею про кримінальну відповідальність за здійснення народним депутатом України голосування замість іншого народного депутата на засіданні парламенту.

«Кнопкодавство» каратиметься штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (орієнтовно від 51 до 85 тисяч гривень).

 

Досудове розслідування таких кримінальних правопорушень здійснюватимуть слідчі органів Державного бюро розслідувань – передбачає законопроєкт.

29 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні цей документ.

На початку вересня Верховна Рада надіслала до Конституційного суду України законопроєкт про дострокове припинення повноважень народного депутата у випадку доведеного судом «кнопкодавства» та відсутності парламентаря на певній кількості засідань Ради.

Read More

У Москві повідомляють про стрілянину і загиблих біля будівлі ФСБ Росії

Невідомий відкрив стрілянину біля будівлі ФСБ Росії на Луб’янці в Москві, повідомляють російські ЗМІ.

За повідомленнями, стрілянина сталася на паркувальному майданчику, поліція огородила територію.

Надходять суперечливі повідомлення про жертви. За даними газети «Известия», три людини загинули. Водночас РБК повідомляє з посиланням на джерело в поліції Москви, що загинула одна людина. Повідомляють також про одного пораненого офіцера ФСБ.

 

Деталі події поки що невідомі. На місці працюють екстрені служби. На фото і відео соцмереж видно, як поліцейські з автоматами і в касках ховаються за машинами, а перехожі намагаються втекти з місця події.

Read More

Єлизавета ІІ: «Пріоритетом уряду є забезпечення виходу Великої Британії з ЄС 31 січня»

Королева Великобританії Єлизавета II, виступаючи з тронною промовою на відкритті нової сесії британського парламенту, розповіла про плани уряду країни стосовно Brexit.

“Пріоритетом мого уряду є забезпечення виходу Великої Британії з ЄС 31 січня», – завила королева.

Вона зазначила, що урядовці внесуть на розгляд парламенту законопроєкти, які мають забезпечити Brexit у вказану дату.

«Після цього мої міністри будуть прагнути до майбутніх відносин з ЄС на основі угоди про вільну торгівлю, яка буде вигідна всій Великій Британії. Вони також почнуть торгові переговори з іншими провідними світовими економіками», – розповіла Єлизавета ІІ.

 

Речник прем’єр-міністра Сполученого королівства Боріса Джонсона раніше заявив, що законопроєкт про Brexit 20 грудня внесуть на розгляд парламенту Великої Британії. За його словами, законопроєкт має встановити умови угоди щодо виходу країни з ЄС.

Представник Джонсона додав, що уряд впевнений у можливості укладення довгострокової угоди про вільну торгівлю з Брюсселем.

Read More

Щороку від куріння помирає близько 1,2 мільйона пасивних курців – ВООЗ

Щороку від куріння помирає близько 1,2 мільйона пасивних курців, йдеться в дослідженні Всесвітньої організації охорони здоров’я. Загалом від куріння помирає понад вісім мільйонів людей.

За даними ВООЗ, з 2018 до 2020 року кількість курців знизиться на 10 мільйонів і ще на 27 мільйонів – до 2025 року. Вона становитиме 1,299 мільярда.

З 2010 року рівень паління знизився у близько 60% країн. При цьому світові уряди не встигають знизити загальну кількість курців до запланованих 30% до 2025 року.

Згідно зі звітом, у 2018 році курили майже 43 мільйони дітей у віці 13-15 років. Серед них – 14 мільйонів дівчат і 29 мільйонів хлопців.

У грудні 2012 року в Україні почала діяти заборона куріння в усіх громадських місцях. Заборона стосується куріння в приміщеннях і на території закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, на дитячих майданчиках, спортивних, фізкультурно-оздоровчих спорудах, у під’їздах житлових будинків, у підземних переходах, у приміщеннях ресторанів.

 

Read More

«Нацкорпус» перекрив рух на Хрещатику в Києві – фото

Представники праворадикальної партії «Національний корпус» перекрили рух транспорту на Хрещатику в Києві, протестуючи проти ухвалення закону про відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, близько 200 учасників акції стоять на дорозі біля перехрестя Хрещатика з вулицею Богдана Хмельницького.

Вони тримають у руках плакати з гаслами «Ні продажу землі», «Ні знищенню села», «Земля належить українському народу», «Продамо землю – продамо майбутнє» і прапори «Національного корпусу».

 

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, рух Хрещатиком паралізований. Сутичок немає.

На місці перебувають представники поліції, поліції діалогу, Нацгвардії.

Акції проти запровадження ринку землі почалися зранку 17 грудня біля Верховної Ради, тоді сталася штовханина і сутички між правоохоронцями та учасниками акції. Постраждали 23 людини.

 

«Нацкорпус» оголосив протести безстроковими.

Верховна Рада планувала цього тижня розглянути в другому читанні проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

13 листопада парламент проголосував у першому читанні за проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.

 

 

Read More

У столиці Узбекистану стався зсув ґрунту, загинули шестеро метробудівців

Зсув, спричинений сильними дощами, забрав життя шести будівельників в столиці Узбекистану Ташкенті.

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій заявило, що інцидент стався 18 грудня на ділянці Ташкентського метро Юнусобод, яка зараз будується.

Міністерство заявило, що рятувальна операція закінчилася вранці 19 грудня після того, як всі шість тіл вдалося дістати з-під шару ґрунту.

Створена урядова комісія, яка встановить, чи можна було запобігти трагедії.

Read More

П’ятьох журналістів в Ірані засудили загалом до 25 років ув’язнення – «Репортери без кордонів»

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) заявила, що «ошелешена» рішенням суду в Тегерані про засудження чотирьох журналістів інтернет-журналу Gam до 20 років ув’язнення (по 5 років кожному). Того ж дня ткий же вирок суд ухвалив у справі журналістки реформаторської газети «Шарх» Марзії Амірі.

Рішення про п’ятирічні терміни ув’язнення 18 грудня ухвалив апеляційний суд, початкові вироки Тегеранського революційного суду у вересні були набагато жорсткішими.

Журналістів заарештували рік тому. Тоді міжнародна правозахисна організація Amnesty International назвала «фальшивими» звинувачення в загрозі національній безпеці, висунуті проти журналістів за висвітлення протестів у провінції Хузестан. Тамтешні робітники страйкували через невиплату зарплати та погані умови праці.

«Їхнє кримінальне переслідування є частиною більш масштабної боротьби з активістами та журналістами, що висвітлювали протести в компанії Haft Tappeh наприкінці 2018 року», – вказували правозахисники в липні.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International раніше цього тижня заявила, що іранська влада продовжує «кампанію жорстоких репресій» після протестів, які в листопаді відбулися в усій країні. Базована в Лондоні організація вказує, що влада заарештувала тисячі протестувальників, журналістів, правозахисників та студентів.

Read More

На Донбас в’їхав останній цього року «гумконвой» з Росії

У непідконтрольні урядові України райони Донецької та Луганської областей 19 грудня в’їхав 96-й так званий «гуманітарний конвой» із Росії.

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій Росії повідомило, що це останній цього року вантаж для «жителів Донбасу», у ньому буцімто – «медикаменти та новорічні подарунки».

«У 2019 автоколони МНС Росії доставили до Донецька і Луганська області понад 5,3 тисячі тонн гуманітарної допомоги», – йдеться в повідомленні.

Українська сторона не має змоги перевірити вантаж, який Росія везе на захоплені бойовиками території. Міністерство закордонних справ України після кожного такого порушення державного кордону висловлює протест. Офіційний Київ вимагає припинити вчинення міжнародно-протиправних діянь проти суверенітету української держави.

Росія з серпня 2014 року направляє в зону бойових дій на Донбас так звані «гуманітарні конвої». Митну та прикордонну служби України до огляду цих вантажівок не допускають.

Read More

Ситуація на Донбасі минулої доби: 1 загиблий цивільний та 1 поранений військовий

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби сім разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого один Український військовий був поранений.

«Окрім цього, у населеному пункті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї загинув цивільний мешканець», – додали у штабі.

За даними українських військових, з початку цієї доби проросійські бойовики вогневої активності не проявляли, втрат у ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 

Read More

Уряд Пакистану висловився проти смертної кари Мушаррафу

Уряд Пакистану виступив проти смертного вироку колишньому президентові, генералу Первезу Мушаррафу, стверджуючи, що відповідачу не було надано право на «справедливий судовий розгляд».

Прем’єр-міністр Імран Хан 18 грудня у Женеві скликав екстрену нараду своєї пакистанської партії «Техрік-е-Інсаф», щоб обговорити вирок Мушаррафу, який наразі перебуває в Дубаї.

76-річний Первез Мушарраф у відеозверненні з лікарняної палати на початку грудня назвав справу проти нього «необґрунтованою» і сказав, що це «вендета» проти нього.

17 грудня суд в пакистанському Ісламабаді після декількох років судового розгляду виніс рішення про смертний вирок колишньому президентові Первезу Мушаррафу за звинувачення у державній зраді через призупинення дії Конституції у 2007 році.

Мушарраф керував Пакистаном у період 1999-2008 років.

У 1999 році Мушарраф повалив владу тодішнього прем’єр-міністра Наваза Шаріфа завдяки військовому перевороту. Він призупинив Конституцію і ввів надзвичайнй стан 3 листопада 2007 року, перш ніж подати у відставку в серпні 2008-го, щоб уникнути можливого імпічменту.

Військові керували Пакистаном майже половину існування з часу незалежності країни від Британії в 1947 році.

Read More

Росія: збитки від пожежі на кораблі «Адмірал Кузнецов» склали півтора мільярда доларів

Збитки від пожежі на російському важкому авіаносному крейсері «Адмірал Кузнецов» склали 95 мільярдів рублів (це близько півтора мільярда доларів або 35 мільярдів гривень). Про це повідомляє російське видання «Коммерсант» із посиланням на джерело в штабі Північного флоту.

За словами джерела, в цю суму входить не тільки пошкодження конструкцій авіаносця, але і зламане ремонтне обладнання, а також травмовані військові і цивільні фахівці.

12 грудня в результаті пожежі на «Адміралі Кузнецові», який перебуває на ремонті, загинули дві людини, ще 14 постраждали.

Загоряння на авіаносці сталося від іскри при проведенні зварювальних робіт. За попередніми даними, зварювальна окалина потрапила на неприбраний мотлох у трюмі, згодом вогонь перекинувся на електрокабелі. Гасили пожежу понад добу.

 

Важкий авіаносний крейсер «Адмірал Кузнецов» – єдиний авіаносець у складі російського флоту. У квітні 2018 року він був переданий у відання Об’єднаної суднобудівної корпорації (ОСК). Цивільним фахівцям треба було повністю модернізувати його енергосистеми і озброєння. На ці роботи було укладено контракт вартістю близько 65 мільярдів рублів. Ще 23 мільярди рублів було заплановано на реконструкцію сухого доку для ремонту. Ремонт корабля мав тривати до кінця 2022 року, але тепер це забере щонайменше на рік довше, відзначають джерела видання «Ведомости».

У жовтні 2018 року, коли корабель стояв у плавучому доку на заводі в Мурманську, стався збій у електропостачанні. Док затонув, а один з кранів впав на палубу авіаносця, залишивши діру розміром чотири на п’ять метрів.

Read More

НАБУ і САП закликають Зеленського ветувати закон щодо скасування недоторканності депутатів

Вони оприлюднили спільну заяву

Read More

У поліції показали, як знайшли міну в офісі в будинку Антоненка

Національна поліція України опублікувала відео, на якому показано, як знайшли міну, яку, за даними силовиків, один із підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко нібито просив забрати з його квартири.

«Боєприпас вилучили в офісному приміщенні, розміщеному на першому поверсі будинку, де мешкав Андрій Антоненко разом із дружиною та її братом. Призначена комплексна експертиза», – йдеться в повідомленні поліції, оприлюдненому 18 грудня.

 

У поліції заявляють, що встановили хронологію подій і в рамках розслідування кримінального провадження отримали інформацію про те, що підозрюваний попросив забрати із шафи пакунок: «скориставшись своїм правом зателефонувати адвокату, Андрій Антоненко о 15:10 надіслав повідомлення невідомій особі із проханням забрати пакунок у шафі, о 15:12 написав пост у соціальній мережі про своє затримання, а о 15:14 зателефонував родичу, щоби впевнитися, чи він забрав річ із квартири».

 

«13 грудня 2019 року слідчі провели невідкладні слідчі дії. У результаті під час обшуку в офісі, що розміщений на першому поверсі будинку, де мешкав підозрюваний, виявили предмет, схожий на протипіхотну міну МОН-50. Очевидці у своїх поясненнях вказали, що сусід із третього поверху (брат дружини Антоненка, який проживає спільно із ним) залишив на зберігання предмет, назвавши його роутером. Вказаний предмет був захований у купюроприймач терміналу», – йдеться в повідомленні.

За даними поліції, призначена комплексна експертиза, «у тому числі молекулярна».

 

Раніше про вилучення згаданої міни заявляв міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

12 грудня голова МВС написав у соцмережах, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних, зокрема, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко, а також ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

Антоненко, Кузьменко і Дугарь відкидають звинувачення і заявляють про невинуватість.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

 

Read More

Уряд Пакистану заперечив проти смертного вироку Мушаррафу

Пакистанський уряд заперечив проти смертного вироку, винесеного спеціальним судом у справі колишнього президента Первеза Мушаррафа, заявляючи, що його право на «чесний суд» не було забезпечене.

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан 18 грудня скликав екстрену зустріч своєї партії «Техрік-е-Інсаф», щоб обговорити вирок проти Мушаррафа, який на даний час перебуває в Дубаї.

Спеціальний суд у пакистанському Ісламабаді 17 грудня після декількох років судового розгляду ухвалив рішення про страту колишнього президента Первеза Мушаррафа за звинуваченням у державній зраді через призупинення дії Конституції у 2007 році.

Мушарраф, який керував Пакистаном у період 1999-2008 років, раніше цього місяця назвав справу проти себе «необґрунтованою».

Мушарраф повалив владу прем’єр-міністра Наваза Шаріфа в результаті безкровного перевороту в 1999 році. Сам Мушарраф пішов у відставку в 2008 році. Він призупинив дію Конституції і запровадив надзвичайний стан 3 листопада 2007 року, перш ніж подати у відставку, щоб уникнути можливого імпічменту, й вирушив у вигнання за кордон.

Він повернувся до Пакистану в 2013 році, після чого був позбавлений права залишати країну через численні судові позови. Цю заборону було знято, щоб Мушарраф міг звернутися по медичну допомогу.

Read More

Країни ЄС приймуть понад 30 тисяч біженців наступного року

Країни Європейського союзу у 2020 році приймуть понад 30 тисяч біженців. Така кількість місць буде надано в рамках програми переселення, перш за все з кризових регіонів світу, мовиться в повідомленні Єврокомісії.

Пріоритет в рамках програми отримають мігранти з Туреччини, Лівану, Йорданії, країн середземноморського регіону, Нігеру і Руанди, уточнює Управління верховного комісара ООН у справах біженців.

За даними Єврокомісії, понад 65 тисяч біженців прибули до країн Євросоюзу за програмою переселення з 2015 року. З бюджету ЄС країна отримує за кожного біженця 10 тисяч євро в якості фінансової підтримки.

За останні роки до Європи з країн Африки та Близького Сходу втекли десятки тисяч людей. Багато з них загинули, намагаючись перетнути Середземне море. У 2019 році там загинули понад 400 біженців, зокрема діти.

Деякі країни ЄС відмовляються приймати біженців.

Read More

Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про захист прав людини в окупованому Криму

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії

Read More

Справа Шеремета: адвокати Антоненка та Кузьменко оскаржили їхній арешт

Адвокати двох підозрюваних у справі про вбивство білоруського журналіста Павла Шеремета подали апеляції на арешт Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко.

Адвокат Антоненка Костянтин Татарченко вказав, що Антоненко не вчиняв дій, у яких його підозрюють, а слідство не надало «жодного документального підтвердження вчинення злочину».

 

Адвокат Кузьменко Добош зазначив, що ухвала суду щодо його підзахисної є «необґрунтованою та невмотивованою».

 

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

Read More

У Москві затримали учасницю Pussy Riot Марію Альохіну

У Москві поліцейські затримали учасницю групи Pussy Riot Марію Альохіна. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За словами Альохіної, затримання пов’язане з акцією, яка відбулася минулого місяця.

8 листопада активісти «Декомунізації» і Pussy Riot вивісили банер із написом «Стоп (!) ГУЛАГ» та іменами тих росіян, яких вони вважають політв’язнями, на великому Москворіцькому мосту поблизу Кремля.

Read More

У Мінську затримали одного з організаторів протестів проти інтеграції з Росією

У Мінську затримали одного з організаторів вуличних акцій проти інтеграції Білорусі з Росією Павла Северинця. Про затримання повідомила його дружина, зараз зв’язку з Северинцем немає, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Зазначається, що також затримали координатора кампанії «Європейська Білорусь» Максима Вінярського. Наразі причина затримань невідома.

 

20 і 21 грудня противники інтеграції з Росією збираються провести в Мінську нові акції протесту. У середу вони ухвалили звернення до співробітників правоохоронних органів Білорусі. Вони закликають їх не розганяти акцію протесту і захищати суверенітет країни, якій, як вони стверджують, загрожує поглинання Росією. В цьому випадку, пишуть автори листа, білоруські військові і поліцейські можуть стати жертвами «імперських амбіцій» Москви і їм буде загрожувати, наприклад, відправка в Сирію.

7 і 8 грудня у Мінську відбулися неузгоджені з місцевою владою акції протесту. Їх не розганяли, однак організаторів почали викликати в міліцію для складання протоколів.

Акції супротивників інтеграції приурочені до переговорів президента Олександра Лукашенка в Росії. 7 грудня він зустрічався у Сочі з російським колегою Володимиром Путіним, а на 20 грудня призначена нова зустріч – у Санкт-Петербурзі. Російська влада ставить питання про поглиблення інтеграції у рамках Союзної держави. Представники білоруської опозиції побоюються, що підсумком переговорів може стати фактична втрата країною суверенітету.

Read More

Fiat Chrysler and Peugeot Sign Deal for 50-50 Merger

The boards of Fiat Chrysler Automobiles and PSA Peugeot on Wednesday signed a binding merger deal creating the world’s fourth-largest auto company with the scale to confront the challenges of stricter emissions regulations and the transition to new driving technologies.The companies said in a joint statement the new group will be led by PSA’s cost-cutting CEO Carlo Tavares, with Fiat Chrysler’s chairman John Elkann as chairman of the merged company. Fiat Chrysler CEO Mike Manley will stay on, but it was not announced in what capacity.No name for the new company has been decided, executives said in a conference call, but both Tavares and Manley insisted that it was not a “touchy subject.”The deal, which was unveiled in October, was announced as a 50-50 merger, but PSA has one extra seat at the board and Tavares at the helm, giving the French carmaker the upper hand in daily management.The executives said they expect the deal to take 12-15 months to close. It will give birth to a group with revenues of nearly 170 billion euros and producing 8.7 million cars a year – just behind Toyota, Volkswagen and the Renault-Nissan alliance.The merger is expected to create 3.7 billion euros in annual savings, which will be invested in “the new era of sustainable mobility” and to meet strict new emissions regulations, particularly in Europe.”‘The merged entity will maneuver with speed and efficiency in an automotive industry undergoing rapid and fundamental changes,” the carmakers said in the joint statement.New technologies includes electrified engines, autonomous driving and connectivity, part of what Tavares described as `’the transition to a world of clean, safe and sustainable mobility.’’No plants will be closed under the deal, the companies said. Savings will be achieved by sharing investments in vehicle platforms, engines and new technology, while leveraging scale on purchasing.But the executives also said there would be cuts. Decisions on where those will come will be made after the deal closes.FILE – In this Jan. 2, 2014 file photo, a Fiat logo pictured on a car in Milan, Italy. Italian-American carmaker Fiat Chrysler Automobiles on Oct. 30, 2019, confirmed that it is in talks with French rival PSA Peugeot.”There is room for sharing (a) significant amount of existing platforms and avoiding excess investments for the future,” Tavares said.Both the Peugeot and Fiat brands are strong on small-car technology, with significant overlap in Europe. Manley said that the convergence of platforms would be “an early target” that will likely take two years to achieve.The company will be legally based in the Netherlands, and traded in Paris, Milan and New York.The executives played down the significance of the new entity’s name and headquarters location, but both are symbolic choices that go a long way to signaling who is in the driver’s seat, where engineering and management brains will be based, and the relative importance of each entity in the new company.The French and Italian governments as well as unions will be on the look-out for the responses, given the national significance of the auto industries to both economies. The French government helped bail out PSA Peugeot in 2014 and owns a 12-percent stake in the French company through the state investment bank.While the merger of Fiat and Chrysler has been a success, with the Italian-American automaker thriving on the strength of the U.S. market and the executive prowess of longtime CEO Sergio Marchionne, the history of car mergers is littered with failed tie-ups. Most famous among those is the Daimler-Chrysler merger, which foundered on cultural differences between the German and U.S. entities.Manley said the new name “‘is an exercise we’re embarking on now. We have two very historic companies coming together. … I don’t think it will be a touchy subject, just an interesting process.'”The new company will start with a strong base in Europe, where PSA is the second-largest carmaker, and while Fiat makes most of its profits in North America and has a strong presence in Latin America. It will be looking to strengthen its position in China, where both PSA and FCA lag.”That is part of the opportunities,” Tavares said. “‘We are not happy with our performance there. We think we should be doing better in China.'”Tavares said the deal has the support of its Chinese partner and investor Dongfeng, which ‘”understood what needed to be done.'”As part of the deal, Dongfeng’s stake in the new company will be diluted from 6.2% to 4.5%, through the sale of 30.7 million shares.FCA will pay its shareholders a 5.5 billion-euro ($6.1 billion) premium, raising questions about whether the new company will be saddled with too much debt. Analysts estimate that Peugeot is paying a hefty 32% premium to take control of Fiat Chrysler.Fiat Chrysler has long been looking for an industrial partner to shoulder investment costs as the industry faces a transition to electrified power trains and autonomous driving. A previous deal with French rival Renault last spring fell apart over French government concerns about the role of Renault’s Japanese partner, Nissan.Tavares said both the French government and unions backed the new deal from the beginning.

Read More

У Мар’їнці через обстріл бойовиків загинув цивільний – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі сьогодні загинув цивільний.

«Сьогодні близько 12:00 у місті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї, було поранено цивільного мешканця. Військовослужбовцями зі складу Об’єднаних сил було оперативно організовано евакуацію пораненого з під щільного ворожого вогню у секторі обстрілу. Проте, на жаль, врятувати чоловіка не вдалося, він помер дорогою до лікарні», – йдеться в повідомленні.

Ніяких повідомлень з цього приводу на сайтах бойовиків немає. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

МВС озвучило оновлені дані щодо постраждалих через сутички під Радою 17 грудня

Перший заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий заявив, що до 23-х зросла кількість постраждалих під час сутичок біля Верховної Ради 17 грудня правоохоронців.

«Під час масових акцій постраждало 23 правоохоронці – 17 поліцейських та шестеро гвардійців. 12 поліцейських та п’ятьох гвардійців доставлено до медичних закладів. Офіцер-гвардієць наразі перебуває у тяжкому стані», – сказав Яровий.

Посадовець також додав, що до медиків звернулися 11 громадян, серед них один журналіст.

Напередодні у поліції заявляли, що після сутичок під парламентом були затримані 26 осіб, 17 поліцейських і 2 цивільних особи вказувались як постраждалі.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту. Однак пізніше  правоохоронці розігнали частину мітингувальників і знесли намети, встановлені біля Верховної Ради.

Під час сутичок співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка.

Read More