01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Імпічмент Трампа: Палата представників проведе голосування

Палата представників Конгресу США запланувала 18 грудня провести голосування щодо імпічменту президента Дональда Трампа.

Імпічмент – це передбачена конституцією США процедура відсторонення президента від посади за вчинення «державної зради, хабарництва або інших тяжких злочинів і проступків». Проти Трампа висунуті два обвинувачення – у зловживанні владою і перешкоджанні розслідуванню Конгресу. Якщо Палата представників проголосує за звинувачення, Трамп стане третім президентом в історії США, підданим процедурі імпічменту.

Оголошення президенту імпічменту, однак, не означає його звільнення з посади. Звинувачення має затвердити Сенат більшістю у дві третини голосів. Такого в американській історії ще не було (президент Річард Ніксон пішов у відставку під загрозою звільнення з посади ще до формального голосування про імпічмент).

Засідання Палати представників розпочнеться о 16:00 за Києвом, конгресмени обговорюватимуть імпічмент упродовж шести годин, після чого відбудеться голосування.

Демократ, які є опонентами Трампа та ініціаторами процедури імпічменту, мають у Палаті представників більшість. Очікується, що обидва звинувачення проти Трампа будуть підтримані. Інтригою залишається, чи проголосує за них хоча б один республіканець. Те, що імпічмент дотепер підтримували лише законодавці-демократи, є одним із аргументів прихильників Трампа, які стверджують, що йдеться про помсту демократів президенту, а не про дотримання закону.

Трамп напередодні надіслав спікеру палати Ненсі Пелосі офіційного листа, в якому звинуватив демократів у спробі шляхом «перевороту» скасувати результати виборів 2016 року. Він також пообіцяв демократам нещадний суд історії.

 

Представники Трампа заявили, що він не дивитиметься трансляцію. Саме в момент голосування очікується його виступ на передвиборчому мітингу в штаті Мічиган.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну з метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену. Звинувачення на адресу Трампа будуються на факті заморожування військової допомоги Україні влітку 2019 року і на свідченнях, що президент домагався від Києва розслідування діяльності сина Байдена в Україні. Звинувачення в перешкоджанні діяльності Конгресу пов’язане з тим, що Білий дім заборонив давати свідчення високопоставленим держслужбовцям і надавати документи, пов’язані з розслідуванням.

Республіканці і сам Трамп весь цей час стверджують, що президент не порушив жодних законів. Вони заперечують зв’язок заморожування допомоги з проханнями розслідувати справу Байдена, а самі ці прохання називають спонуканням України до боротьби з корупцією. Трамп посилається на слова президента України Володимира Зеленського, який говорив, що не відчував жодного тиску. Спробу імпічменту він називає політично вмотивованою.

Сенат розпочне процес про відсторонення Трампа з посади відразу після Нового року. У республіканців в Сенаті більшість, і більшість коментаторів вважає нереальним, що Сенат усуне президента від посади.

Опитування показують, що американці з питання про імпічмент розділені приблизно навпіл.

Read More

Після вбивства Хангошвілі з Німеччини вислали офіцера ГРУ Суцького – Bild

Одним із російських дипломатів, висланих з Німеччини після вбивства Зелімхана Хангошвілі, є заступником головного військового аташе, офіцером ГРУ Євгеном Суцьким. Про це йдеться в спільному розслідуванні німецького таблоїду Bild і міжнародної групи Bellingcat.

 

Ім’я другого висланого російського дипломата поки не повідомлялося. Про те, що обидва росіянина можуть працювати на ГРУ, раніше писали Suddeutsche Zeitung і Der Spiegel.

Спецслужби Німеччини вели спостереження за Суцьким упродовж 2019 року. За даними авторів розслідування, він міг вербувати німецьких політиків для просування інтересів російського газопроводу «Північний потік-2».

Політичний редактор Bild Юліан Рьопке опублікував фотографії Суцького. На одній із них, як стверджує Рьопке, офіцер ГРУ навчає дітей дипломатів у школі при російському посольстві в Берліні. Як зазначив журналіст, після висилки дипломатів з сайту посольства зникло повідомлення про майбутню лекцію Суцького.

 

Євген Суцький народився в 1984 році в місті Гуково в Ростовській області (це впритул до кордону з Україною). У 2005 році він вступив до Гірничого університету в Москві, в 2008-му перейшов в академію російської військової служби. У 2017 році він разом із дружиною, яку також підозрюють у співпраці з російською розвідкою, і двома дітьми переїхав до Берліна. Там він працював заступником головного військового аташе в російському посольстві.

23 серпня в Берліні був убитий Зелімхан Хангошвілі. Під час другої чеченської війни він командував одним із підрозділів сепаратистів, які воювали проти російських військ.

Влада ФРН підозрює у вбивстві громадянина Росії, МЗС Німеччини повідомило про висилку двох російських дипломатів. Росія відповіла дзеркально.

Згідно з даними розслідування Bellingcat, Der Spiegel і російського сайту The Insider, росіянин, заарештований у Німеччині за звинуваченням у вбивстві Хангошвілі, раніше служив у загоні спецпризначення ФСБ «Вимпел» і брав участь у кількох замовних вбивствах. Розслідувачі ідентифікували його як Вадима Красикова.

Read More

Генасамблея ООН проголосує за резолюцію щодо Криму

Генасамблея ООН 18 грудня голосуватиме за узгоджений в листопаді проєкт резолюції щодо захисту прав людини в анексованому Криму, повідомляє місія України в ООН Twitter.

«18 грудня Генеральна асамблея ООН розгляне проєкт резолюції про захист прав людини на окупованій території Криму», – йдеться в повідомленні.

Засідання розпочнеться о 17:00 за Києвом.

Представництво України в ООН зазначило, що в проєкті резолюції, серед іншого, є засудження масових затримань активістів і захисників прав людини через звинувачення у підтримці «тероризму», заклик припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за висловлювання власних думок, у тому числі до початку окупації; засудження практики призову чоловіків до ЗС Росії.

14 листопада Третій комітет Генеральної асамблеї ООН ухвалив проєкт резолюції про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації. За таке рішення проголосували 67 країн-членів комітету, проти – 23.

Резолюція набере чинності після її затвердження Генасамблеєю ООН.

Раніше ООН оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 

Read More

У США продовжують підготовку закону «про захист від агресії Кремля»

Американські сенатори продовжують обговорення законопроєкту про санкції проти Росії, який один із авторів документа республіканець Ліндсі Ґрем називав «санкціями з пекла». Нині аналітики припускають, що реальний вплив цього акту на економіку Росії буде незначним.

Комітет Сенату з міжнародних зв’язків обговорить «Акт про захист американської безпеки від агресії Кремля» із поправками під час засідання 18 грудня. Двопартійний законопроєкт, відомий за абревіатурою DASKA, передбачає санкції проти Росії за втручання в демократичні процеси за кордоном, а також за її «зловмисні» дії в Сирії та агресію проти України.

DASKA має на меті унеможливити або ускладнити нові російські державні запозичення, покарати банки, які підтримують зусилля Кремля з метою «підірвати демократичні інститути в інших країнах», окремих осіб, які продають товари чи послуги нафтогазовій галузі країни, російській кіберіндустрії, а також осіб, наближених до президента Росії Володимира Путіна.

Якщо сенатський комітет затвердить документ, він буде поданий на голосування в Палаті представників та Сенаті. Підписання президентом можливе вже в 2020 році

Росія оцінила потенційну загрозу нових санкцій і вжила заходів, щоб убезпечити від них свою економіку, вважають аналітики.

Російські валютні та золотовалютні резерви за останній рік зросли майже на 20% до 550 мільярдів доларів. Співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту становить менш як 20%, це дуже мало порівняно з іншими великими економіками.

«Про це (потенційні нові санкції – ред.) було настільки добре повідомлено, що дало Росії час на підготовку. Якщо питання в тому, чи ми шкодитимемо Росії, відповідь – ні», – сказала Еліна Рибакова, заступниця головного економіста Вашингтонського інституту міжнародних фінансів.

Російські банки мають достатньо вільних грошей, щоб викупити одержавний борг, який утримують іноземці, вказує Рибакова. Наприклад, відсутність у Росії потреби в позиках в іноземній валюті зробила марним ухвалене на початку 2019 року рішення Міністерства фінансів США заборонити банкам США брати участь у нових розміщеннях суверенного боргу Росії.

Значна кількість росіян, пов’язаних із офіційною Москвою, також репатріювали гроші та активи, які вони утримують за кордоном.

Read More

Колишній заступник голови виборчого штабу Трампа засуджений до 45 днів ув’язнення

Федеральний суддя 17 грудня засудив колишнього заступника голови виборчого штабу президента США Дональда Трампа Ріка Ґейтса до 45-денного перебування за ґратами та трирічного умовного покарання.

Ґейтс погодився на співпрацю зі слідством, яка дозволила довести звинувачення проти колишнього керівника виборчого штабу Трампа Пола Манафорта та колишнього радника Трампа Роджера Стоуна.

47-річний Ґейтс визнав свою провину в лютому 2018 року за звинуваченнями, які висунув спецпрокурор Роберт Мюллер, і погодився дати свідчення проти Манафорта.

«Я хочу заявити цьому суду, що я беру на себе повну відповідальність за свої дії, що привели мене сюди. Я дуже шкодую про помилки, яких припустився», – сказав Гейтс 17 грудня перед оголошенням вироку.

Манафорт, який відбуває понад сім років ув’язнення за злочини, пов’язані з роботою радником в Україні, був переведений до лікарні ввечері 17 грудня, повідомив його адвокат Тодд Бланш. 70-річний Манафорт має проблеми з серцем, повідомляє AP.

 

Пол Манафорт був одним із перших, кого звинувачували в розслідуванні Мюллера щодо Росії, яке вивчало можливу координацію між кампанією Трампа та Москвою у виборчій кампанії 2016 року.

Read More

Партнер Джуліані отримав 1 мільйон доларів від українського олігарха – прокурори США

Діловий партнер особистого адвоката президента США Лев Парнас отримав один мільйон доларів від адвоката українського олігарха Дмитра Фірташа, повідомили американські прокурори 17 грудня в суді.

Ділового партнера Руді Джуліані, якому інкримінують фінансові зловживання, відпустили під заставу після його арешту в жовтні. Він перебуває під домашнім арештом у Флориді.

Минулого тижня офіс федерального прокурора США попросив суддю повернути Парнаса назад у в’язницю, поки він чекає суду, мотивуючи це тим, що той занижує свої доходи й активи. 

Як кажуть прокурори, він не повідомив, що отримав 1 мільйон доларів з рахунку в Росії у вересні, за місяць до того, як його звинуватили в порушеннях фінансування кампанії, змові, дачі неправдивих свідчень та фальсифікації записів. Парнас це заперечує.

Згаданий рахунок був відкритий на ім’я його дружини, Світлани Парнас.

 

Виплата викликає нові запитання про характер і про замовників роботи, яку виконував Парнас і його помічник Ігор Фруман. Деякі нюанси їхньої діяльності залишаються нез’ясованими дотепер.

Їх звинувачують, зокрема, в тому, що, працюючи на замовлення одного або декількох українських державних чиновників, вони прагнули домогтися відставки посла США в Україні Марі Йованович. За даними джерел NBC, одним з таких чиновників є колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко. Раніше він звинуватив у корупції колишнього віце-президента США Джо Байдена і його сина Гантера. Багато хто називає ці звинувачення необґрунтованими.

Парнас і Фруман відмовилися визнавати провину за всіма пунктами обвинувачення.

Bloomberg й інші медіа писали, що Лев Парнас був пов’язаний з групою юристів українського олігарха Дмитра Фірташа, який є партнером засудженого американського лобіста Пола Манафорта і може бути екстрадований у США з Австрії.

Read More

Tech Company Takes on Food Waste

According to a United Nations study, the world produces enough food waste to feed as many as 2 billion people each year. A tech startup has a goal to get that food to those who need it. Matt Dibble reports.

Read More

Зеленський прокоментував сутички під Радою

Президент України Володимир Зеленський заявив, що 17 грудня біля Верховної Ради поліцейські і мітингувальники постраждали «через політичні гасла».

«Кожен має право на мирне зібрання. Кожен має право висловити думку. І кожен має нести відповідальність, якщо від його дій страждає інший. Дискусії про законодавчі ініціативи не повинні порушувати закон. Я поважаю думку українців, впродовж місяців ми слухаємо пропозиції стосовно реформ. Однак на мітингу щодо закону про землю звучать не голоси фермерів, а політичні гасла. Через них постраждали і мітингарі, і поліцейські», – йдеться в повідомленні у фейсбуці Зеленського.

Він додав, що влада «вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями».

 

«Якщо ми хочемо кращого життя, то маємо навчитися говорити, поважати одне одного і, зрештою, жити разом. Влада, як і обіцяла, вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями. Ми дослухаємося до людей. І саме так Україна буде рухатися до кращого життя, попри опір старих «еліт». Це я вам гарантую», – додав президент.

 

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталися сутички між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі.

 

За даними поліції, внаслідок сутичок постраждали двоє цивільних, 17 правоохоронців і були затримані 26 осіб.

Як повідомив голова поліції Києва Андрій Крищенко, відкрите кримінальне провадження за статтею «опір працівнику поліції».

19 грудня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про запровадження ринку землі в другому читанні. 

Read More

Посольство США засудило насильство біля Ради в Києві

Посольство США в Україні засудило насильство, що спалахнуло під час акцій протесту 17 грудня біля Верховної Ради.

«Сполучені Штати підтримують право на мирні протести. Ми засуджуємо насильство щодо поліції й журналістів, яке сталося сьогодні біля Верховної Ради», – йдеться в повідомленні посольства у твітері.

 

За даними поліції Києва, 17 правоохоронців і двоє цивільних постраждали внаслідок сутички між правоохоронцями й учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі.

 

В одного з військових Нацгвардії – травма голови, лікарі вирішують, чи робити йому трепанацію черепа, повідомили в поліції.

Фотокореспонденту Радіо Свобода Сергієві Нужненку силовики пошкодили камеру і розбили окуляри.

 

Read More

Сенатор США закликав Помпео не відкликати посла Тейлора з Києва

Американський сенатор-демократ Роберт Менендез висловив занепокоєння повідомленнями про плани адміністрації президента Дональда Трампа дочасно відкликати повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора після того, як він дав критичні свідчення під час слухань щодо імпічменту.

17 грудня Менендез, який є членом комітету з міжнародних відносин Сенату, написав листа державному секретареві США Майку Помпео, в якому закликав не відкликати Тейлора перед візитом до Києва в січні.

«Відкликання посла і навмисне залишення важливої посади вакантною під час візиту державного секретаря є вкрай незвичним і, можливо, безпрецедентним. Я стурбований нестачею керівництва посольства, яку створить відсутність посла Тейлора, в той момент, коли Україна продовжує стикатися з військовою агресією з боку Росії і звертається до США у просуванні процесу демократичних реформ», – заявив Менендез у листі.

 

Тейлор був ключовим свідком на слуханнях щодо імпічменту Трампа в Палаті представників минулого місяця.

Розслідування про можливість імпічменту в США ведеться у зв’язку з висловленими на адресу Трампа звинуваченнями в тому, що він тиснув на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену, затримуючи військову допомогу і візит Зеленського у Вашингтон.

Тейлор заявив, що вважав «божевіллям» затримку військової допомоги України, яка воює з підтримуваними Росією силами на Донбасі.

Тейлор був призначений на посаду повіреного на початку цього року після відкликання Державним департаментом посла Марі Йованович. Раніше він працював послом США в Україні в 2006-2009 роках.

 

Згідно з повідомленнями ЗМІ, Помпео здійснить свою першу поїздку до Києва на посаді держсекретаря у січні. Державний департамент США не відповів на запит Радіо Свобода про коментар. Візит Помпео надішле важливий сигнал підтримки США для Києва на тлі занепокоєння, що слухання про імпічмент погіршили відносини між США й Україною.

«Ваша спільна поява з послом у Києві також надіслала б сильний сигнал солідарності нашій професійній дипломатичній службі в той час, коли її моральний дух перебуває на історично низькому рівні. Дочасним відкликанням посла Тейлора, схожим на відсторонення посла Марі Йованович, ви ще раз знеціните роль наших дипломатів, що служать у всьому світі», – сказав Менендез.

Read More

Сенат США схвалив санкції для блокування «Північного потоку-2»

Документ набере сили після підписання його президентом Трампом

Read More

Засідання Верховної Ради відклали через консультації про ринок землі

Вечірнє засідання Верховної Ради відкрили і одразу закрили. За словами спікера парламенту Дмитра Разумкова, це пов’язано з необхідністю продовжити консультації між фракціями щодо законопроєкту про ринок землі.

«Консультації триватимуть і сьогодні, і, я думаю, що і завтра вранці. Тому була пропозиція від усіх фракцій і депутатських груп сьогодні продовжити роботу не в пленарному режимі. Оскільки регламентом передбачено проведення вечірнього засідання Верховної Ради, пропоную відкрити його, а потім відразу достроково закрити вечірнє засідання. Після цього депутати повернуться до консультацій», – сказав Разумков.

 

Верховна Рада 13 листопада проголосувала в першому читанні за проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту.

Read More

Europe Postpones Launch of Planet Mission, Seeks Soyuz Fix

European space officials on Tuesday postponed the launch of a three-year mission to study planets in other solar systems shortly before it was due to blast off.The European Space Agency announced that the launch from Kourou, French Guiana, of the Characterising ExOPlanets Satellite (CHEOPS) mission would be delayed by at least a day. It had been scheduled for 0854 GMT (3:54 a.m. EST).ESA Director of Science Guenther Hasinger tweeted that “a software error in the Fregat upper stage” of the Soyuz rocket was responsible for the postponement.”With this complex mission, we will not take any risks,” he added, advising people to “keep fingers crossed for [a launch] tomorrow” at the same time.Europe’s Arianespace, which has been operating Russian Soyuz rockets from Kourou since 2011, said during the countdown that “the Soyuz launcher’s automated sequence was interrupted at 1 hour 25 minutes before liftoff.” The launcher was put into a safe standby mode, it added.”The new target launch date will be announced as soon as possible,” the agency said in a statement.The mission will focus on 100 of the more than 4,000 extrasolar planets — ones beyond our own solar system — discovered so far, partly to determine if there’s a possibility of an Earth-like planet capable of sustaining life, Swiss astronomer and Nobel Physics Prize winner Didier Queloz, who heads the CHEOPS science team, told The Associated Press.”We are one planetary system among many,” he said. “It’s all about our place in the universe and trying to understand it.”A space telescope will analyze the exoplanets’ densities and radii and determine whether they have atmospheres, Queloz said.”We know nothing, except that they are there,” he said.Once in place, the telescope will focus on bright stars to determine the size of exoplanets as they pass in front of their host star. 

Read More

КСУ: підпорядкування НАБУ та ДБР президенту через призначення керівників створює загрозу незалежності цих органів

Законопроєкт про внесення змін до статті 106 Конституції України, який дозволяє президенту призначати та звільняти голів Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань, визнано таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України. Про це мовиться у висновку Конституційного суду України.

«Системний аналіз положень законопроєкту вказує на те, що в разі ухвалення законопроєкту його положення можуть порушити баланс конституційних повноважень між президентом України та Кабінетом міністрів України, фактично створивши паралельну виконавчу владу, підпорядковану президенту України», – мовиться у повідомленні.

 

Стосовно статей, яким документ відповідає, то у статті 157 йдеться про те, що Конституцію не можуть змінювати в умовах воєнного або надзвичайного стану, а в 158-й, що закон про зміни до Конституції, якщо його не схвалила Верховна Рада, повторно можна подати лише через рік.

Президент України Володимир Зеленський подав законопроєкт до парламенту 29 серпня. 4 вересня комітет Ради визнав його таким, що не містить ризиків. Згодом документ направили на розгляд Конституційного суду.

Read More

Росія: рядовий Шамсутдінов, який убив вісьмох, став потерпілим у справі про «дідівщину»

Рядовий російської армії Раміль Шамсутдінов, який застрелив вісім осіб у військовій частині Забайкалля, став потерпілим у справі про «порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями», повідомив адвокат солдата Руслан Нагієв. За його словами, кримінальна справа про «дідівщину» порушена центральним апаратом Слідчого комітету Росії.

Нагієв також повідомив, що спілкувався з Шамсутдіновим у СІЗО. Заарештований за вбивство товаришів по службі розповів йому, що перед цим, перебуваючи на бойовому чергуванні, не спав три доби. Спати йому не давали офіцери, погрожуючи в разі непокори занурити головою в унітаз. Також Шамсутдінов стверджує, що під час вбивства діяв несвідомо.

25 жовтня у військовій частині №54160 у селищі Гірський Забайкальського краю рядовий Раміль Шамсутдинов застрелив вісім чоловік, у тому числі двох офіцерів. Згідно зі свідченнями солдата, він піддавався знущанням з боку товаришів по службі, а один із офіцерів погрожував йому зґвалтуванням. Батько рядового також розповів, що його син останнім часом скаржився на нестерпні умови служби.

У Міністерстві оборони спочатку заперечували факт нестатутних відносин у військовій частині. Спеціальна комісія не підтвердила фактів насильства над рядовим. У відомстві заявили, що солдат міг прийняти за загрозу зґвалтування висловлену в нецензурній формі обіцянку командира покарати його.

Пізніше в Міноборони визнали, що у Шамсутдінова був конфлікт з одним із офіцерів і що командири військової частини відправили рядового в караул, порушивши наказ керівника відомства Сергія Шойгу.

Заступник головного військового прокурора Росії Сергій Скребець повідомив, що в 2019 році кількість насильницьких злочинів у російській армії зросла. За офіційними даними, з початку року від свавілля командирів постраждали понад 100 військовослужбовців.

Read More

Британія встановила жорсткі строки укладення угоди про Brexit

Велика Британія встановила жорсткий термін для укладення угоди з Євросоюзом про вихід країни з ЄС. Про це повідомляє Reuters.

Лондон планує укласти угоду з Брюсселем до кінця 2020 року.

Сьогодні, 17 грудня, прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон та президент Єврокомісії Урсула фон Дер Ляйєн домовилися працювати більш енергійно, щоб вчасно досягти домовленості.

 

Речник прем’єр-міністра Сполученого королівства Боріса Джонсона напередодні заявив, що законопроєкт про Brexit 20 грудня внесуть на розгляд парламенту Великої Британії. За його словами, законопроєкт має встановити умови угоди щодо виходу країни з ЄС.

Представник Джонсона додав, що уряд впевнений у можливості укладення довгострокової угоди про вільну торгівлю з Брюсселем.

Read More

Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент призупинив голодування

Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент призупинив оголошене ним 10 грудня безстрокове голодування. Про це він заявив 17 грудня на прес-конференції в Києві, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«У неділю (15 грудня – ред.) блаженніший митрополит Єпіфаній (предстоятель ПЦУ, митрополит Київський і всієї України – ред.) просив призупинити голодування. Я не можу піти проти волі блаженнішого і я пообіцяв, що я припиню голодування. Але тимчасово. Якщо я побачу, що питання не буде вирішуватися, тоді я продовжу це голодування. І я не буду дивитися ні на чиї обіцянки, тому що 6 років обіцянок і брехливих заяв від уряду», – сказав архієпископ Климент.

За його словами, 18 грудня уряд України має надати перші результати, які допоможуть вирішити ряд питань з кримської єпархією.

«Цього тижня відбулися зустрічі з міністром (у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України – ред.) Оксаною Колядою. Вона дала певні доручення профільним міністерствам до середи підготувати пропозиції для того, щоб до кінця тижня сформувати відповідну постанову і розпорядження, які будуть підписані прем’єр-міністром України», – додав Климент.

 

Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент оголосив голодування 10 грудня біля будівлі Кабінету міністрів України. Він вийшов із плакатом «Забезпечте права релігійної свободи українців в Криму» і заявив, що починає голодування.

Минулого тижня Климент повідомив, що написав заяву в російську поліцію про крадіжку церковного майна з Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира і Ольги в Сімферополі.

Голова Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній просив президента Володимира Зеленського, Кабінет міністрів і правоохоронні органи вжити заходів для припинення тиску на ПЦУ в Криму.

24 вересня 2019 року в управлінні російського Міністерства юстиції анексованого Криму втретє відмовили в реєстрації українського православної єпархії на півострові.

 

Арбітражний суд Центрального округу російської Калуги 14 листопада відхилив касаційну скаргу представників Кримської єпархії Православної церкви України. Представники ПЦУ намагалися оскаржити рішення російського Міністерства майнових і земельних відносин анексованого Криму про розірвання договору оренди собору в центрі Сімферополя.

Чиновники пояснили вимогу до церкви залишити будівлю Кафедрального собору в Сімферополі закінченням терміну дії договору з єпархією УПЦ КП, яка перейшла в створену Православну церкву України.

Комітет ООН з прав людини двічі просив Росію не виселяти Кримську єпархію Православної церкви України з кафедрального собору Володимира та Ольги в Сімферополі.

Фактична влада Криму стверджує, що не отримувала рекомендацій ООН щодо храму ПЦУ в Сімферополі.

Read More

Сутички під Радою: правоохоронці розігнали частину мітингувальників і знесли намети

Правоохоронці розігнали частину мітингувальників і знесли намети, встановлені біля Верховної Ради в Києві, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Під час сутичок співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка.

 

Поліція Києва повідомила, що демонтувала військові намети та затримали «найбільш активних» учасників акції.

«Учасники заходу не виконували законних вимог правоохоронців, встановили на вулиці Грушевського військові намети та влаштували сутичку: двох поліцейських доставили у лікарню», – заявили поліцейські.

Правоохоронці не уточнили кількість затриманих громадян.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту.

19 грудня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про запровадження ринку землі в другому читанні.

Read More

Експрезидента Пакистану Первеза Мушаррафа засудили до страти у справі про державну зраду

Суд в пакистанському Ісламабаді 17 грудня після декількох років судового розгляду виніс рішення про смертний вирок колишньому президентові Первезу Мушаррафу за звинувачення у державній зраді через призупинення дії Конституції у 2007 році.

Мушарраф, який керував Пакистаном у період 1999-2008 років, зараз живе у вигнанні в Дубаї (ОАЕ).

У 1999 році Мушарраф повалив владу тодішнього прем’єр-міністра Наваза Шаріфа завдяки військовому перевороту. Він призупинив Конституцію і ввів надзвичайнй стан 3 листопада 2007 року, перш ніж подати у відставку в серпні 2008-го, щоб уникнути можливого імпічменту.

Військові керували Пакистаном майже половину існування з часу незалежності країни від Британії в 1947 році.

Read More

У 2019 році загинули 49 журналістів – «Репортери без кордонів»

У 2019 році в світі були вбиті 49 журналістів, що є найнижчим показником з 2003 року, відзначає у своєму щорічному звіті міжнародна організація «Репортери без кордонів». Порівняно з 2018-м це число скоротилося на 44%, відзначають експерти. Вони вказують, що суттєва відмінність від середньорічного показника у приблизно 80 смертей є насамперед результатом зменшення числа загиблих журналістів у зонах збройних конфліктів.

Висвітлення конфліктів у Сирії, Ємені та Афганістані було вдвічі менш загрозливим для життя журналістів: у цих трьох країнах 17 вбитих журналістів – порівняно з 34 у 2018 році.

«Таке безпрецедентне падіння не має затьмарити той факт, що кількість журналістів, загиблих у мирних країнах, як і раніше, залишається такою ж, як і в попередні роки. Наприклад, у Мексиці в 2019 році було вбито 10 журналістів, стільки ж, як і торік», – відзначають автори звіту.

Ще одним тривожним аспектом фахівці називають зростання числа затриманих журналістів. У всьому світі 389 журналістів перебувають у в’язниці у зв’язку з їхньою роботою, це на 12% більше, ніж торік. Майже половина затриманих припадає на три країни: Китай, Єгипет та Саудівську Аравію.

 

Read More

Бойовики минулої доби стріляли 5 разів, поранений 1 військовий – штаб ООС

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби п’ять разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого поранень зазнав один військовослужбовець.

«Противник обстріляв наші підрозділи із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, а також з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

За даними штабу, від початку поточної доби бойовики обстріляли позиції ЗСУ неподалік Новолуганського з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах звинувачують українських військових у обстрілах сіл Набережне та Сміле.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

«Турботиждень» і земельна реформа – у фракції «Слуга народу» розповіли про плани ВР

Народний депутат, заступник голови фракції партії «Слуга народу» Євгенія Кравчук повідомила, що більшість готується до останнього в цьому році «турботижня» у Верховній Раді і серед ключових – земельна реформа в Україні.

«Засідання фракції проходило з одним питанням порядку денного – запровадження ринку землі. Дискусії тривають. Але не про те потрібен він, чи ні, а про параметри функціонування ринку. А значить ми дуже близько підійшли до оптимального рішення, яке найбільше підійде Україні. А саме: Комітет з питань аграрної та земельної політики фіналізує формулювання з приводу того, що іноземці не зможуть купувати землю, доки рішення про це не буде ухвалено на всеукраїнському референдумі; Щодо концентрації землі в одних руках, поріг буде значно зменшено. Розмови йдуть про цифру 10-20 тисяч гектарів, що вдесятеро менше, ніж було запропоновано в першому читанні», – написала Кравчук у фейсбуці за підсумками засідання фракції «Слуга народу» 16 грудня.

Водночас сьогодні перед засіданням парламенту депутати зібралися на позачергове засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики, повідомляє сайт парламенту. У порядку денному на сьогодні розгляд законопроєкту про земельну реформу в другому читанні поки не стоїть. Попередньо, це питання Рада має розглянути у четвер.

Верховна Рада 13 листопада проголосувала в першому читанні за проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.

Read More

США: сенатори просять розвідку оцінити вплив від непродовження договору про ядерну зброю з Росією

Троє американських сенаторів попросили виконувача обов’язків директора Національної розвідки США Джозефа Магуайра провести оцінку впливу того, як реагуватимуть Росія та Китай, якщо Вашингтон відмовиться від останнього з існуючих договорів з Росією про ядерну зброю.

Сенатор-демократ Боб Менендес 16 грудня приєдналися до колеги Кріса Ван Голлена та республіканця Тодда Янґа у зверненні до розвідки із запитом, що буде, якщо не продовжувати Договір про скорочення стратегічного озброєння (New Start), термін дії якого має збігти в лютому 2021 року.

«Якщо дозволити розірвати New Start і не укласти угоди натомість, США опиняться в умовах, коли російський ядерний арсенал буде абсолютно не обмежений. Ми вважаємо, що негативні наслідки відмови США від New Start, коли Росія його виконує і прагне його продовжити, будуть серйозними в короткостроковій і довгостроковій перспективі», – йдеться у зверненні сенаторів до очільника розвідки.

Адміністрація президента США Дональда Трампа заявила, що хоче розширення нового Договору про стратегічне скорочення озброєння, щоб включити Китай. Однак деякі законодавці не вірять, що з Китаєм може бути досягнуто домовленості до закінчення терміну дії договору.

«Відносини між США та Китаєм ніколи не визначалися ядерною конкуренцією, як це було у випадку Росії. Нам незрозуміло, чи продовжиться цей нинішній статус-кво, якщо процес контролю над озброєнням між США та Росією повністю порушиться», – вказують сенатори.

Інші законодавці Сенату побоюються, що настане гонка озброєнь, якщо договір не буде продовжений, а це, у свою чергу, може значно збільшити витрати з бюджету.

Сполучені Штати і Росія є двома підписантами нового Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, який набрав чинності в 2011 році.

Китай, третя за величиною атомна держава, має намір подвоїти свій ядерний арсенал протягом наступного десятиліття, заявив на слуханнях в Сенаті 2 грудня помічник держсекретаря з питань міжнародної безпеки та нерозповсюдження Крістофер Форд. Тим не менше, арсенал Китаю все ще менший від половини того, що є у США і Росії.

Read More

Boeing призупиняє виробництво літаків моделі 737 МАХ

Американська авіабудівна корпорація Boeing призупинить виробництво літаків моделі 737 MAX з січня 2020 року. Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті компанії. Коли випуск літаків буде відновлений, у повідомленні не уточнюється.

Це рішення в компанії пояснюють продовженням сертифікації 737 МАХ до наступного року і невизначеністю щодо її термінів і умов. Співробітників, зайнятих у виробництві моделі, направлять на інші проекти.

У Boeing вважають, що зниження виробництва дозволить зосередитися на доставці вже готових літаків. Це рішення є найменш руйнівним для підтримки довгострокової системи виробництва і справності ланцюжка поставок, ідеться в заяві.

Минулого тижня Федеральне авіаційне управління США (FAA) повідомило, що відновлення польотів цієї моделі не схвалять до початку 2020 року, і заборона залишиться чинною на невизначений термін.

15 грудня газета The Wall Street Journal, посилаючись на джерела, обізнані з ситуацією, написала про плани Boeing призупинити виробництво літаків 737 MAX. Після цього акції компанії впали на 4 відсотки.

Мораторій на польоти літаків цієї моделі був запроваджений практично у всіх країнах світу, включно зі США, в березні, після катастрофи в Ефіопії, жертвами якої стали 157 людей. Згідно з попередніми даними розслідування, причиною аварії 737 MAX в Ефіопії і літака тієї ж моделі в Індонезії в жовтні минулого року стали помилки в програмному забезпеченні. Обидва рази, як стверджується, зламався датчик і система помилково розпочала свою роботу, направивши літак до землі. Це з застереженнями визнав і президент корпорації Boeing Денніс Мюїленбурґ.

Read More

Трамп цього тижня збирається оголосити про виведення частини військ з Афганістану – сенатор

Президент США Дональд Трамп цього тижня збирається оголосити про виведення частини американських військ із Афганістану, повідомив сенатор-республіканець та соратник президента Ліндсі Грем.

За його словами, кількість американських військових знизиться з 12 000 до 8 600.

«Афганські силовики стають дедалі більш дієздатними. Оскільки вони досягають дієздатності, необхідна кількість американських військових може знижуватися», – сказав Грем під час візиту до столиці Афганістану Кабулі.

В Афганістані з 2001 року триває війна з екстремістським угрупованням «Талібан».

Таліби як передумову мирних переговорів безпосередньо з владою Афганістану називає повне виведення з країни всіх іноземних військ. Зараз цих військ, головно американських, у рамках навчальної, допоміжної і дорадчої місії під проводом НАТО в Афганістані перебуває близько 20 тисяч. В окремих випадках деякі американські сили залучаються й до контртерористичних операцій.

Read More

«Вибачте лисого глупця»: «Квартал» присвятив новий номер Гонтаревій

«Вечірній квартал» присвятив новий номер колишній голові Національного банку України Валерії Гонтаревій. Відео виступу оприлюднила речниця фракції партії «Слуга народу» Юлія Палійчук у Facebook.

«У жінки прошу пробачення, знову збудуєм дачу вам, гроші зберем на карточку, на «Дельта банку» карточку. Те, що лунала пісня ця, вибачте лисого глупця во ім’я сина і отця, пресвята погорілиця», – заспівав актор Євген Кошовий зі сцени.

Згодом він додав, що «український політик повинен прожити своє життя так, щоб потім не соромно було дивитися в очі своїм колегам… в Лондоні».

У випуску «Вечірнього кварталу» за 19 жовтня на телеканалі «1+1» гумористи разом з хором Верьовки фактично висміяли підпал будинку колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої.

Остання назвала подію «соромом», вказавши, що у цивілізованому суспільстві неможливо уявити, щоб хтось «насміхався над людським горем». Український олігарх Ігор Коломойський, про якого у «пісні» теж неопосередковано згадували, прокоментував номер фразою «браво» і зазначив, що найдужче йому сподобалася фраза «Валерія думає на Валерича».

Генеральний директор – художній керівник Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки Зеновій Корінець визнав, що пісня – «некоректна».

У студії «Квартал 95» назвали номер «гострою сатирою».

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої. Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

Пізніше Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.

Read More

Рябошапка звільнив прокурора Києва

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка звільнив прокурора Києва Романа Говду.

«Наказ [про звільнення] є», – сказав Рябошапка в коментарі «Українським новинам».

За його словами, наказ підписаний 11 грудня. Агентство з посиланням на свої джерела пише, що Говда сам подав у відставку.

Він став прокурором столиці в липні 2016 року. До цього Говда працював заступником Генерального прокурора та прокурором Одеської області.

Read More

Путін підписав закон про заборону колишнім співробітникам ФСБ залишати Росію

Президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє керівництву ФСБ забороняти виїзд з Росії своїм колишнім співробітникам. Максимальний термін заборони – п’ять років, починаючи з дня звільнення.

Автори законопроекту стверджували, що, розробляючи його, вони керувалися виключно інтересами самих силовиків. Зокрема, глава комітету Держдуми Росії з безпеки і протидії корупції Василь Піскарьов відзначав, що закон спрямований на «забезпечення особистої безпеки співробітників ФСБ» через «провокації проти росіян за кордоном, які почастішали».

Раніше заборонити виїзд з Росії колишнім співробітникам ФСБ можна було тільки в тому випадку, якщо вони мали доступ до секретної інформації.

У 2013 році МВС Росії заборонив чинним співробітникам виїжджати за кордон без схвалення керівництва. Це пояснювали випадками спроби вербування поліцейських іноземними спецслужбами.

Read More