Month: December 2019

Київська міська рада вирішила назвати один зі скверів у центрі столиці на честь загиблого журналіста Павла Шеремета. Відповідне рішення депутати ухвалили 12 грудня.

Під час громадського обговорення ідею про присвоєння скверу імені Шеремета підтримали 81% учасників голосування.

Журналіст загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

 
…

Президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю Всеросійській державній телевізійній та радіомовній компанії.

«Головне, що всі ми почали спілкуватися», – сказав Зеленський.

Повну версію розмови обіцяють оприлюднити 15 грудня в ефірі програми «Москва. Кремль. Путін» на телеканалі «Россия-1».

9 грудня після першого за три роки «нормандського саміту» Зеленський запропонував російським журналістам приїхати до України, на Донбас, щоб побачити все на власні очі.

У відповідь вони поскаржилися, що мають проблеми під час візитів до України. 

Вранці 12 грудня на сайті телеканалу Міноборони Росії «Звєзда» з’явилася інформація про те, що знімальну групу цього каналу пустили в Київ. Кореспондентка Діана Сіразі й оператор Олександр Столєров прилетіли у «Бориспіль». На телеканалі стверджують, що приїхали до Києва «після запрошення українського президента Володимира Зеленського».

У Державній прикордонній службі повідомили, що представників «Звєзди» можуть притягти до адміністративної відповідальності за проведення незаконної зйомки під час перетину кордону.

 
…

Речниця Міністерства закордонних справ Марія Захарова заперечила необхідність Москви видати на запит Нідерландів фігуранта справи про збиття малайзійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році Володимира Цемаха, повідомляє російська державна інформагенція «ТАСС».

«Цемах не був оголошений прокуратурою Нідерландів в розшук, не був внесений в базу Інтерполу як особа, яка розшукується. Якби російська влада повірили запиту прокурора з Нідерландів, то самі б порушили б цим статтю 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Вона стосується права на свободу і особисту недоторканність. Російське законодавство в цій галузі також було б порушене», – заявила Захарова.

За її словами, «переконливої» доказової бази в розслідуванні катастрофи MH17 немає.

2 грудня Прокуратура Нідерландів заявила, що 19 листопада було отримане повідомлення від російської влади, що запит на арешт Володимира Цемаха не може бути виконаний через відсутність даних про місцеперебування Цемаха на території Росії. На думку нідерландських правоохоронців, Росія свідомо дозволила Цемаху покинути російську територію.

7 вересня Україна передала Росії Володимира Цемаха в межах обміну утримуваними особами. Цемах – колишній «командир протиповітряної оборони» угруповання «ДНР» у місті Сніжне, поблизу якого в липні 2014 року був збитий малайзійський «Боїнг» рейсу MH17.

У Нідерландах повідомили, що Україна затримала обмін утримуваними особами, щоб дати можливість прокуратурі Нідерландів допитати Цемаха, затриманого українськими розвідниками наприкінці червня під час спецоперації на окупованих територіях.

11 вересня стало відомо, що Нідерланди перекваліфікували Володимира Цемаха зі свідків у справі про збиття літака рейсу MH17 у небі над Донбасом у підозрювані.

Дочка Володимира Цемаха Марія Левченко-Цемах заявила у коментарі проєктові Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время», вони з батьком повернулися з Росії на територію Донбасу, підконтрольну російським гібридним силам і бойовикам угруповання «ДНР».

Рейс МН17 «Малайзійських авіаліній» прямував з Амстердама в Куала-Лумпур. Лайнер був збитий 17 липня 2014 року. Загинули всі 298 людей на борту, переважно громадяни Нідерландів.
…

П’ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко вважає кримінальне провадження про державну зраду, відкрите щодо нього Державним бюро розслідувань, «підтвердженням подвійних стандартів Російської Федерації». Про це він заявив в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

На думку Порошенка, президент Росії Володимир Путін з одного боку «їде в Париж, де говорить про необхідність імплементації Мінських угод», а з іншого – «реалізує свої помисли» через представників колишнього українського лідера Віктора Януковича, що втік до Росії.

Про відкриття кримінального провадження щодо Порошенка спочатку заявив колишній перший заступник голови адміністрації президента при Вікторі Януковичі Андрій Портнов, який подав відповідну заяву в бюро. ДБР підтвердило цю інформацію Радіо Свобода.

Звинувачення на адресу Порошенка пов’язані з підготовкою і проведенням переговорів щодо Мінських угод у лютому 2015 року.

У розмові з Радіо Свобода Петро Порошенко висловив упевненість, що керівництво ДБР понесе відповідальність «за те беззаконня, яке вони тут вчинили».

Це не перша справа, яку ДБР розслідує стосовно Порошенка – їх вже понад 10. Захист політика вважає їх «російським замовленням» і спробою завдати шкоди репутації.

Коментуючи саміт «нормандської четвірки» 9 грудня в Парижі, на якому вперше пройшла зустріч нинішнього президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним, Порошенко заявив, що не може назвати переговори в Парижі кроком вперед, але також і не вважає їх двома кроками назад.

Колишній президент зазначив, що до учасників переговорів була донесена позиція, яку підтримує очолювана ним партія «Європейська солідарність» і її парламентські партнери по опозиції: незаперечність європейського і євроатлантичного вибору України, а також неприпустимість зняття з Росії відповідальності за анексію Криму і компромісу щодо суверенітету і територіальної цілісності України.

9 грудня в Парижі пройшов саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії. Головною темою зустрічі стали пошуки шляхів мирного врегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

Учасники домовилися про забезпечення режиму припинення вогню до кінця 2019 року, а також обмін утримуваними особами за форматом всіх на всіх. За підсумками зустрічі ухвалили декларацію, в якій сторони висловили прихильність Мінським угодами як базі для подальших переговорів.

Після зустрічі Володимир Зеленський заявив про низку розбіжностей між ним і Володимиром Путіним, які вирішити не вдалося. Головна з них – питання про контроль над кордоном.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров 12 грудня повідомив, що його три години утримували румунські прикордонники в аеропорту Бухареста. Він бачить в цьому «слід російських спецслужб».

«Не очікував, що отруйні щупальця російських спецслужб постараються дістати мене в Румунії. Сьогодні при прильоті в Бухарест і проходженні прикордонного контролю румунські прикордонники вилучили у мене паспорт і 3,5 години без пояснення причин утримували мене в трансферній зоні аеропорту», – написав Чубаров у фейсбуці.

За його словами, метою візиту до Румунії є заплановані на 12 грудня зустрічі з 3ержавним секретарем Міністерства закордонних справ, а також з експертами German Marshall Fund of the United States для обговорення ситуації в анексованому Росією Криму та мілітаризації півострова і Чорного моря.

Як зазначив Чубаров, в ситуацію довелося втрутитися послу і консулу України в Румунії.

«Зрозуміло, що те, що сталося, буде предметом звернення посольства України в Румунії в компетентні органи Румунії з метою отримати чіткі пояснення причин мого затримання», – написав він.

Офіційні коментарі представників дипломатичних відомств України і Румунії щодо цього інциденту поки відсутні.

5 липня 2014 року, коли Рефат Чубаров повертався в анексований Росією Крим з виїзного засідання Меджлісу на Херсонщині, російські силовики заборонили йому в’їзд на 5 років. На адмінкордоні з півостровом Чубарова зустрічала тодішній російський прокурор Криму Наталія Поклонська. Вона зачитала йому попередження «про неприпустимість екстремістської діяльності», після чого російські прикордонники вручили голові Меджлісу повідомлення про заборону на в’їзд на територію Росії.

5 липня 2019 року п’ятирічний термін заборони на в’їзд закінчився. Але, як пояснив Чубаров, він досі не може поїхати в Крим через заочний арешт за нібито вчинення ним певних «злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки російської держави».
…

Верховна Рада України 12 грудня збереться на позачергове засідання, щоб розглянути, серед іншого, внесення змін до закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» щодо продовження терміну його дії на один рік.

10 грудня голова фракції «Слуги народу» у Верховній Раді Давид Арахамія та його перший заступник Олександр Корнієнко зареєстрували законопроєкт, який пропонує зміни до статті 1 відповідного закону. Ця стаття визначає дію закону до 31 грудня 2019 року.

Перед цим в столиці Франції Парижі відбулася зустріч лідерів країн «нормандського формату». Вони «висловили зацікавленість» у досягненні домовленостей «щодо всіх правових аспектів» закону про «особливий статус Донбасу» з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.

Після зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив, що закон може бути продовжений ще на рік.
…

Активісти тримали плакати: «Я вам відповім «Какая разніца». Артем Мирошниченко вбитий за українську мову», «Вбивцям справедливе покарання»
…

Адвокат Назім Шеіхмамбетов оскаржив постанову підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя про продовження запобіжного заходу українському активісту Олегу Приходьку. Про це повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

На думку адвоката, суд не врахував усіх доводів захисту при ухваленні свого рішення.

«Нами було оскаржено постанову Київського районного суду про продовження запобіжного заходу громадянину України Приходьку Олегу Аркадійовичу. Ми подали скаргу, обґрунтували свої позиції, в тому числі ми звернули увагу на те, що, по суті, постанова Київського районного суду не включає доводи і позицію, які були викладені як в запереченнях адвоката на шести аркушах, так і в запереченнях самого обвинуваченого на п’яти аркушах. Ми вважаємо, що суд не провів належним чином аналіз доводів захисту і з огляду на це прийшов до помилкових висновків про обґрунтованість клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу на два місяці у вигляді утримання під вартою», – розповів Шеіхмамбетов.

6 грудня суд в анексованому Криму до 10 лютого 2020 року продовжив арешт українському активісту Олегу Приходьку.
…

Служба безпеки України затримали в Івано-Франківську організовану групу з чотирьох людей, яка незаконно продавала інформацію із закритих державних інформаційних ресурсів, у тому числі і військового. Про це інформує СБУ у Львівській області.

За даними оперативної служби, четверо мешканців Івано-Франківської і Львівської областей організували нелегальний бізнес. Вони створили сайт, розмістивши його на закордонному сервері, і пропонували придбати інформацію з обмеженим доступом. Це були, зокрема, відомості військового характеру про закупівлю та переміщення техніки.

Лише до одного із «сервісів» зловмисників підключили майже 50 замовників. Серед них і клієнти з Росії.

Під час слідчих дій оперативники управління СБУ у Львівській області виявили в офісі і за місцями проживання учасників злочинної групи комп’ютерну техніку з базами даних, що є власністю держави з обмеженим доступом, кредитні картки, на які особи отримували кошти за продану інформацію.

Кримінальне провадження відкрите за статтями про несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів та несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом.
…

В Одесі представили книгу «2 мая: мифы и пропаганда» Володимира Саркісяна, присвячену подіям 2 травня 2014 року., повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Тоді в результаті протистояння між проукраїнськими та проросійськими активістами загинули 48 людей – шість із них у центрі міста від вогнепальних поранень, а 42 – через пожежу в Будинку профспілок на Куликовому полі.

Саркісян входив до так званої «Групи 2 травня» – групи з кількох журналістів і експертів, які з самого почали вести самостійне розслідування подій. Матеріали їхнього розслідування були опубліковані в жовтні 2016 року. В тому числі там була розписана похвилинна реконструкція подій – сьогодні із ними можна ознайомитись на сайті групи. 

В новій книзі Саркісян, експерт з токсикології, розвінчує близько десятка найбільш відомих міфів російської пропаганди щодо подій 2 травня – про нібито вбивство вагітної жінки, нібито геноцид одеситів і нібито використання білого фосфору для вбивства людей.

Як розповів Саркісян, ідея книги прийшла йому на думку наприкінці 2014 року, але потім інтерес до подій 2 травня зійшов нанівець. Лише наприкінці 2018 року, коли експерт побачив, що на питаннях цих подій знову починають спекулювати в російських і навіть європейських виданнях, то він повернувся до ідеї написати книгу.

«Під час своєї роботи я спілкуюсь із людьми із усієї України, і мене вразило, що навіть через п’ять років люди в інших містах досі не знають, що відбувалось в Одесі 2 травня 2014 року. Прочитавши мою книгу ви не зробите для себе великого відкриття – все, що тут написано, окрім декількох деталей, було відоме з матеріалів розслідування групи 2 травня», – говорить Саркісян. Він додав, що серед його джерел були і публічні, і непублічні персони, деякі з яких ділилися інформацією лише на умовах анонімності.

Саркісяна підтримала ще один член «Групи 2 травня» Тетяна Герасімова, яка також прийшла на презентацію книги.

«Впродовж останніх п’яти років мені іноді здавалось, що треба припиняти думати про ці події – нехай їх вивчають історики. Але останнім часом я бачу, що знову підіймається хвиля російської пропаганди, в якій на жаль беруть участь одесити, які вже залишили місто. В рамках цієї пропаганди дуже обережно знову просуваються міфи про 2 травня», – заявила Герасімова під час обговорення книги. 

«Група 2 травня» була створена майже одразу після подій – туди увійшли журналісти Віра Запорожець, Валерія Івашкіна, Тетяна Герасимова, Юрій Ткачов, Леонід Штекель, Павло Поламарчук і Сергій Дібров, експерти Володимир Саркісян, Юрій Мукан, Владислав Балінський і Юрій Весілик. Пізніше до групи приєдналися спеціаліст з ведення переговорів Євген Пересипкін, підполковник МВС у відставці Владислав Сердюк і Світлана Підпала. В 2016 році була створена громадська організація «Експертно-аналітичне агентство «Група 2 травня», куди увійшли Тетяна Герасимова, Владислав Балінський, Сергій Дібров, Юрій Мукан, Світлана Підпала, Володимир Саркісян і Владислав Сердюк.

23 вересня 2019 року колишній голова Верховної Ради та народний депутат Андрій Парубій заявив, що Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо нього через сутички 2 травня 2014 року в Одесі. 30 жовтня 2019 року Верховна Рада відмовилася створювати тимчасову слідчу комісію для розслідування сутичок, які відбулися 2 травня 2014 року в Одесі. Проєкт постанови ініціювали представники «Опозиційної платформи – За життя».
…

Після бійки у Верховній Раді народний депутат від «Слуги народу» Андрій Богданець потрапив до лікарні з підозрою на струс мозку, повідомила його колега Євгенія Кравчук у Facebook.

11 грудня в стінах парламенту стався конфлікт між Богданцем та народним депутатом сьомого скликання, представником «Свободи» Едуардом Леоновим. Останній стверджує, що бійку почав депутат від «Слуги народу».

Водночас «Слуга народу» стверджує, що «група осіб» напала на Богданця.

«Вважаємо цей інцидент свідомою провокацією, яка має на меті зрив законотворчого процесу і дестабілізацію ситуації в Раді на догоду певним політичним силам. Дуже показовою для нас є кооперація у спробі зриву роботи комітету між представниками партій проросійського спрямування і політичних сил, які називають себе патріотичними», – заявили в «Слузі народу».

У фракції звернулися до правоохоронних органів з вимогою «належним чином відреагувати на цей інцидент відповідно до чинного законодавства».

11 грудня комітет почав розгляд законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення. Наразі «Свобода» виступає проти запровадження ринку землі.

13 листопада Верховна Рада в першому читанні підтримала проєкт закону про ринок землі сільськогосподарського призначення з 1 жовтня 2020 року.

Мораторій на продаж землі запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

Президент України Володимир Зеленський обговорив із новим президентом Європейської ради Шарлем Мішелем продовження санкцій проти Росії, повідомив Офіс президента України.

«Розраховую, що лідери держав – членів ЄС зберігатимуть єдність у підтримці суверенітету й територіальної цілісності України, а також у продовженні санкційного тиску на РФ до повного виконання Мінських домовленостей та відновлення територіальної цілісності України», – сказав Зеленський.

Він підтвердив, що Україна залишатиметься надійним партнером у питанні транзиту газу, і подякував ЄС за підтримку у тристоронніх переговорах.

Шарль Мішель привітав прогрес України у впровадженні євроінтеграційних реформ та підтвердив готовність Європейського союзу й надалі надавати необхідну допомогу в цьому процесі.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.
…

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що у анексованому Росією Криму постійно порушуються права українців і кримських татар.

«Українські та кримськотатарські громади залишаються найбільш вразливими групами в окупованому Росією Криму. Їхні права постійно порушуються. На даний момент в Криму за сфабрикованими звинуваченнями затримано не менш, ніж 35 кримських татар», – мовиться у повідомленні.

14 листопада Третій комітет Генасамблеї ООН ухвалив резолюцію про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації.

Організація об’єднаних націй раніше оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Велика Британія привітала домовленості, досягнені на зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі 9 грудня. Про це повідомили у посольстві Сполученого королівства.

«Ми вітаємо зобов’язання, взяті Сторонами на саміті Нормандської четвірки, зокрема, подальше розведення сил, всебічне припинення вогню та обмін утримуваних осіб. Велика Британія залишається рішучим прихильником України та прагнень президента Зеленського до припинення конфлікту», – мовиться у повідомленні.

Британія також закликала Росію виконати її зобов’язання за Мінськими домовленостями.

9 грудня у Парижі лідери Франції, Німеччини, України та Росії домовилися, що до кінця року Київ та Москва проведуть обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх» до 31 грудня. Вони підтримали повне припинення вогню на сході України, яке має розпочатися до кінця 2019 року.

Крім того, лідери країн «нормандської четвірки» вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство.

Після зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив, що закон про особливий статус Донбасу може бути продовжений ще на рік.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель повідомила, що сторони домовилися знову зустрітися через чотири місяці, щоб, серед іншого, обговорити місцеві вибори на нині окупованій частині Донбасу.

 
…