Month: June 2020

У Росії правозахисний центр «Меморіал» визнав політичним в’язнем жителя віддаленого регіону Якутія Олександра Габишева, якого російська влада переслідує за намагання провести обряд «вигнання Путіна».

Правозахисники вважають, що Габишева, який називає себе шаманом, позбавляють свободи з огляду на його політичні та релігійні переконання. «Нездатність слідства за дев’ять місяців пред’явити Габишеву обвинувачення у кримінальній справі свідчить на користь його невинуватості», – йдеться в заяві «Меморіалу».

Раніше депутат Держдуми від Якутії Федот Тумус попросив генерального прокурора Росії Ігоря Краснова втрутитися в справу Габишева, якого примусово госпіталізували до психоневрологічного диспансеру.

Правозахисна організація Amnesty International вимагає звільнення Олександра Габишева.

Рішення про примусову госпіталізацію Габишева суд ухвалив 2 червня. При цьому фактично цей чоловік перебував у диспансері з середини травня. Наприкінці травня лікарська комісія диспансеру оприлюднила висновок про небезпеку Габишева для себе самого й оточення. Це сталося після того, як він подав заяву на ім’я головного лікаря про відмову від госпіталізації.

У рішенні суду не вказаний термін примусової госпіталізації. В акті про стан здоров’я вказано, що Габишев має «переоцінку своєї особистості» і «закликав до повалення законно обраної влади».

Олександр Габишев у березні 2019 року рушив до Москви для проведення «обряду вигнання Путіна». Його затримали 19 вересня на кордоні Бурятії та Іркутської області. Він був доставлений до Якутська і поміщений до психоневрологічного диспансеру. Відносно «шамана» порушили кримінальну справу про заклики до екстремізму. З нього взяли підписку про невиїзд. Психолого-психіатрична експертиза на замовлення слідства визнала Габишева неосудним.
…

У США виявили найбільшу від кінця квітня кількість нових випадків коронавірусу за останню добу – 24 червня: понад 34,7 тисячі.

Такі дані надійшли після значного збільшення кількості проведених тестів, але експерти з охорони здоров’я стверджують, що стійке зростання нових випадків протягом останніх тижнів значною мірою пов’язане з послабленням обмежень у травні. У низці штатів кількість шпиталізованих людей і тих, хто потрапив до відділення інтенсивної терапії, також встановлюють рекорди.

Губернатор Техасу закликав людей залишатися вдома через «масштабний спалах», а губернатор штату Арізона закликав людей носити маски.

У Техасі, який почав скасовувати обмеження 1 травня, за останні два тижні кількість шпиталізованих подвоїлася, а нові випадки зросли втричі. Губернатор Грег Абботт заявив, що в штаті можуть запровадити нові обмеження.

Влада Каліфорнії 24 червня повідомила про понад сім тисяч нових випадків за 24 години, тоді як у Флориді ця кількість зросла до 5500 – на 25 відсотків більше порівняно з рекордом, встановленим минулого тижня.

Більшість нових випадків COVID-19 зафіксували у південних і західних штатах, тоді як у Нью-Йорку і Нью-Джерсі, які раніше були «гарячими точками», спостерігається спад рівня захворюваності.

Через спричинене коронавірусом захворювання COVID-19 у США померли понад 120 тисяч людей – найбільше в світі. 

Понад 2,3 мільйони американців заразилися.

Загалом у світі від COVID-19 померли понад 480 тисяч людей, понад 9,3 мільйона заразилися, свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

 
…

У Білорусі вдень 25 червня проходить обшук у одного з адміністраторів популярного білоруського Telegram-каналу «РБ головного мозга» Ігоря Лосіка.

Як повідомили на сторінці блогу, на обшук прибули дев’ять правоохоронців та двоє свідків.

Причина обшуку невідома, але правоохоронці показали ордер на обшук, підписаний прокурором.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, на канал «РБ головного мозга» у Telegram підписані понад 165 тисяч користувачів, у твітері – більш ніж 173 тисячі.

Тиск на ЗМІ в Білорусі збігається з тиском Лукашенка на лідерів опозиції. Заарештовано головних потенційних кандидатів, і це, як вважають спостерігачі, стало найбільшим викликом Олександру Лукашенку за весь період його правління.

Білоруська Асоціація журналістів і 40 засобів масової інформації, що діють в Білорусії, 23 червня випустили спільну заяву з вимогою припинити «переслідування журналістів». У заяві міститься звинувачення на адресу білоруської влади в застосуванні насильства проти працівників ЗМІ.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.
…

Університет в Ірані визнав, що оголошував догани і відстороняв студентів за організацію меморіальної акції в пам’ять про загиблих з українського літака, збитого над Тегераном у січні.

Раніше на сайті Ensafnews у короткому звіті було сказано, що 20 студентів були покарані за організацію церемонії запалення свічок для вшанування жертв. Дата події не згадувалася.

Після цього пресслужба університету Мохакека Ардебілі оприлюднила листа, в якому зазначила, що студенти не просили дозволу на збори, і їх слід було покарати за «порушення порядку». Тому університет оголосив догану і відсторонив 15 студентів.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.
…

25 червня уряд Киргизстану вирішить, чи поновлювати надзвичайний стан у двох великих містах та двох провінціях країни через нові спалахи епідемії коронавірусу.

Під час попереднього режиму НС, який закінчився у травні, Киргизстан заблокував кілька міст та районів, зокрема столицю Бішкек, де діяла комендантська година.

Президент Киргизстану Соронбай Жеенбеков пропустив парад 24 червня у Москві, оскільки дві людини на борту його літака отримали позитивний результат тесту на COVID-19 після прибуття.

Офіс Джеенбекова повідомив киргизьській службі Радіо Свобода, що позитивний тест на COVID-19 отримали очільник зовнішньополітичного відділу адміністрації президента Даніяр Сидиков та один з охоронців.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 25 червня у Киргизстані підтвердили 3 726 випадків коронавірусної інфекції, 43 людини померли.
…

США офіційно попросили Раду Безпеки ООН продовжити ембарго на озброєння стосовно Ірану і після жовтня поточного року. Відповідно до міжнародної ядерної угоди 2015 року, чинні протягом 13 років обмеження на торгівлю зброєю з Іраном закінчуються восени.

Постійна представниця США при ООН Келлі Крафт і спецпредставник США по Ірану Брайан Хук «практично ознайомили» Раду безпеки ООН із запропонованою резолюцією про продовження ембарго, йдеться у повідомленні Держдепартаменту США від 24 червня.

В інтерв’ю Reuters Хук поскаржився, що Росія та Китай блокують продовження заборони, заявивши, що вони ризикують бути ізольованими в ООН та в міжнародному співтоваристві.

«Минулого тижня Росія і Китай зазнали ізоляції в МАГАТЕ, а тепер це станеться і в Раді безпеки, якщо вони продовжать рухатися в напрямку антиутопії», – сказав Хук.

П’ятирічна заборона продажу звичайних озброєнь Ірану була встановлена у поєднанні з ядерною угодою 2015 року щодо обмеження ядерної програми Ірану в обмін на скасування санкцій. Якщо продовжити ембарго не вдасться, Вашингтон погрожує домогтися відновлення всіх санкцій ООН щодо Ірану в рамках процесу, передбаченого ядерною угодою, хоча США вийшли з неї у травні 2018 року. Іран періодично порушує обмеження, встановлені в угоді, і каже, що може відмовитися від своїх дій, якщо інші учасники угоди – Великобританія, Франція, Німеччина, Китай та Росія – посилять економічні стимули для Тегерана.
…

Районний суд у Мінську не задовольнив скаргу адвокатів на затримання потенційного кандидата на посаду президента Білорусі Віктора Бабарика.

Тепер адвокати планують оскаржити рішення в Мінському міському суді. За словами захисників, у випадку з Бабариком сталося порушення його права на захист – від дня затримання. Тоді юристів до нього не пустили.

Згодом адвокат Дмитро Лаєвський бачився з Бабариком у СІЗО КДБ 20 червня, коли в його присутності відбувалися процесуальні дії. 24 червня адвокат повідомив, що знову зміг побачитися із підзахисним в ізоляторі лише через чотири дні. Попередні відмови пояснювали епідеміологічною ситуацією.

Лаєвський зазначає, що подав до Генпрокуратури вже три скарги на перешкоди в наданні юридичної допомоги. Про реакцію прокуратури на них поки невідомо, повідомляє з посиланням на адвоката сайт Tut.bу.

Віктор Бабарико є одним із провідних суперників Олександра Лукашенка на президентських виборах, які призначені на 9 серпня. 18 червня ексбанкіра затримали і згодом взяли під варту разом із сином Едуардом, який очолює ініціативну групу свого батька. Обох звинуватили в справі «Білгазпромбанку», який Бабарико очолював 20 років. Влада звинувачує співробітників банку в ухиленні від сплати податків, розкраданні, хабарництві, переведенні великих сум грошей за кордон. У Комітеті держконтролю Білорусі Віктора Бабарика назвали організатором і керівником протиправної діяльності. Сам він говорить про спробу політичного тиску.

Опозиція звинувачує чинного президента Лукашенка, який балотується на шостий термін, у нездатності вести чесну передвиборчу боротьбу і репресіях проти політичних суперників. Лукашенко стверджує, що владі вдалося зірвати масштабний план дестабілізації ситуації в країні, в якому брали участь зовнішні сили.
…

У США Апеляційний суд округу Колумбія розпорядився закрити кримінальну справу проти колишнього помічника президента Дональда Трампа з національної безпеки Майкла Флінна, передає Reuters.

Суд наказав нижчій інстанції задовольнити клопотання уряду в особі міністерства юстиції про припинення справи і скасував рішення судді федерального округу Колумбія Еммета Саллівана, який планував провести слухання за участю незацікавлених осіб щодо подальшого розгляду.

Флінн, відставний генерал армії, був одним із тих, кому висунули звинувачення в межах розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році. Майкл Флінн двічі визнавав себе винним у наданні неправдивих свідчень ФБР про свої контакти з колишнім російським послом Сергієм Кисляком у період перед інавгурацією Трампа. Пізніше ексрадник змінив юридичну тактику, звинувативши ФБР у спробі заманити його в пастку.

Клопотання про закриття справи міністерство юстиції подало після того, як Трамп і його союзники публічно засудили розгляд відносно ексрадника президента, зазначає «Голос Америки».

Москва звинувачення у втручанні в вибори в інших країнах завжди категорично заперечувала.
…

У Сербії внаслідок паводків проголосили надзвичайний стан у 20 округах. Затоплені сотні житлових будинків й кілька тисяч гектарів орної землі в західних і центральний областях країни, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ евакуювали приблизно 300 людей. Безвісти зникли дві літні людини, рятувальники знайшли одне тіло.

Вода знесла кілька мостів й пошкодила регіональні шляхи. Перерване місцеве транспортне сполученні й постачання, десятки сіл і селищ залишилися фактично відрізаними від світу.

Президент Александар Вучич, який перебуває з дводенним візитом у Москві, пообіцяв, що влада надасть потерпілим всю необхідну допомогу.

Місцеві ЗМІ повідомляють, що причиною повеней стали як кількаденні дощі, так і недбалість місцевого населення: гірські річки й потоки переповнені сміттям, на берегах всупереч забороні побудовані тисячі будинків.

У попередніх масштабних повенях 2014 року в Сербії, за офіційними даними, загинула 51 людина.

 
…

Гаазький прокурор висунув звинувачення проти президента Косова Хашима Тачі, колишнього голови парламенту Кадрі Веселі й «інших» осіб у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, ймовірно, скоєних під час конфлікту в Косові 1998-1999 років або після нього.

У заяві від 24 червня спеціалізована прокуратура (SPO) зазначила, що підозрювані «несуть кримінальну відповідальність за майже 100 вбивств», а також за «насильницьке зникнення осіб, переслідування та катування».

За даними прокуратури, серед згаданих злочинів – скоєні проти «сотні відомих жертв серед косовських албанців, сербів, ромів та інших етнічних груп, а також проти політичних опонентів».

Обвинувальний акт із 10 пунктів подали до Спеціального суду для розгляду злочинів, скоєних в Косові під час війни 1998-99 років.

Цей суд почав працювати на початку 2019 року. Західні держави сподіваються, що новий суд розслідуватиме злочини майже 20-літньої давнини, що були скоєні обома сторонами конфлікту, сербськими солдатами та бійцями Армії визволення Косова.

Рішення організувати суд за межами Косова пов’язане з тим, що попри те, що з часів війни минуло вже два десятиліття, ті події досі залишаються «чутливим питанням», адже можливі підозрювані можуть вважатися героями у суспільстві, а свідки можуть почуватися у небезпеці», відзначали в Міністерстві закордонних справ Нідерландів.

За оцінками, під час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей, більшість з яких – етнічні албанці.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами, не визнали незалежності Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова. Євросоюз намагається переконати Белград і Приштину нормалізувати відносини, проте поки що переговори не дали істотних результатів.

 
…