Month: July 2020

4 липня в центрі Запоріжжя під стінами обласної ради відбулася акція «200 днів брехні» на підтримку Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, які є підозрюваними у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Учасники акції принесли з собою плакати з написами «200 днів брехні», «Хто насправді вбив Шеремета», «МВС, ви не в той бік воюєте», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Дуже часто у фейбуці і розмовах особистих чую, що суд розбереться. Я розумію, що під моє слово, що вони не винні, ніхто не повірить. Але, люди, нема судів – у нас є каральна система, яка по наказу саджає всіх, кого скажуть, і відпускає так само…Те, що зараз їх засадили – це плювок в очі нам усім. Riff – це наша армія, Збройні сили. Яна – це посестра моя, яка виконувала всі свої обов’язки на передовій. Вона не могла покинути передову – це не захотіла пішла, захотіла прийшла. Вона б ніколи не покинула своїх хлопців, яких можливо завтра, через хвилину потрібно буде рятувати; вона повинна була бути поруч. Юля – це волонтер; це плювок в очі волонтерам, які досі не здалися і допомагають нашій армії», – сказала під час акції ветеран війни на Донбасі Юлія «Білка» Матвієнко.

Також учасники акції принесли з собою плакати з портретами вбитого бердянського активіста, ветерана війни на Донбасі Віталія «Сармата» Олешка і у своїх виступах наголошували на необхідності належного, неупередженого розслідування і судового розгляду в обох резонансних справах.

«За 200 днів, які перебувають за ґратами Riffmaster, Дугарь, Кузьменко не було жодного нормального доказу їх вини, що вони причетні до справи. І є аналогічна справа з нашим побратимом з «Донбасу» «Сарматом», якого вбили у Бердянську, і тих людей, яких майже затримали на місці злочину чомусь сьогодні відпустили. Зараз перебувають на санітарному лікуванні на Азовському морі. Чому так виходить, що бути добровольцем, бути патріотом сьогодні – це злочин? Це питання до чинної влади, до тих людей, яких сюди прислали з Києва. Це питання до президента. Це питання взагалі до діючої системи», – сказав один з організаторів акції Максим Зайченко.

Аналогічні акції «200 днів брехні» сьогодні відбуваються у Києві та низці інших великих міст України.

2 липня Національна поліція повідомила, що кримінальне провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета готове для передачі до суду.

У відомстві заявили, що з моменту завершення досудового розслідування минуло 42 дні.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. 22 травня поліція повідомила, що завершила досудове слідство.

Антоненко та Кузьменко перебуватимуть під арештом до 23 і 24 липня відповідно. Дугарь у травні відпустили під заставу в 168 тисяч гривень, яку зібрали громадяни.

 
…

Під час маршу учасники вигукують «Свободу політв’язням», «Свободу Кузьменко, Дугарь, Антоненку», «Досить брехні»
…

Україна, Франція й Німеччина продемонстрували готовність докласти максимум зусиль для виконання домовленостей «нормандської четвірки», досягнутих у Парижі, й наблизити проведення саміту в Берліні, повідомив Офіс українського президента.

Як йдеться в повідомленні, поширеному вранці 4 липня за результатами зустрічі в Берліні політичних радників лідерів держав – учасниць нормандського формату, Росія взяла паузу для підготовки відповіді на «консолідовану позицію України, Франції та Німеччини».

Як повідомили в ОП, зустріч у Берліні тривала 11 годин і відбулася за декілька днів до чергового засідання Тристоронньої контактної групи у форматі відеоконференції.

«Учасники зустрічі детально, по пунктах, обговорили процес виконання домовленостей, досягнутих лідерами держав «нормандської четвірки» за результатами саміту в Парижі в грудні 2019 року, та виокремили низку нагальних завдань, які мають бути реалізовані в межах роботи під час найближчих засідань Тристоронньої контактної групи для прискорення переговорного процесу і створення передумов для проведення наступного саміту в нормандському форматі в Берліні», – йдеться в повідомленні.

За даними ОП, учасники зустрічі дійшли згоди, що потрібно «докласти максимум зусиль» для повного виконання рішень Паризького саміту лідерів держав нормандського формату. Зокрема, сторони зійшлися на думці щодо необхідності реальних заходів для забезпечення повного і всеосяжного режиму припинення вогню.

«Домовленості Паризького саміту лідерів держав – учасниць нормандського формату має бути виконано. Україна, а також її партнери за нормандським форматом, Франція та Німеччина, продемонстрували готовність докласти для цього максимум зусиль», – заявила українська делегація.

Делегацію очолював віце-прем’єр-міністр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, до її складу входив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

За словами Єрмака, зустріч «на крок наблизила проведення саміту в Берліні».

Найближчим часом сторони вирішили узгодити порядок денний для роботи ТКГ для зближення позицій для проведення саміту в Берліні.

Востаннє лідери країн «Нормандської четвірки» (України, Франції, Німеччини і Росії) зустрічалися у грудні 2019 року у Парижі, і тодішні домовленості передбачали нову зустріч глав держав через чотири місяці в Берліні.

 
…

Суд у Нідерландах в справі про катастрофу малайзійського «Боїнга» на Донбасі 17 липня 2014 року оголосив у п’ятницю рішення за низкою клопотань, які раніше внесла сторона захисту одного з обвинувачених – росіянина Олега Пулатова.

Так, суд прийняв деякі клопотання захисту, що намагається довести непричетність Пулатова до катастрофи. Адвокати поставили під сумнів основну версію слідства – про те, що «Боїнг» був збитий російським «Буком» з території, яку контролювали підтримувані Росією бойовики.

Зокрема сьогодні були прийняті клопотання захисту про допит українського військовослужбовця ППО, експертів російського концерну «Алмаз-Антей», а також про додатковий запит на розсекречення американських супутникових знімків.

Як повідомляє агентство Reuters, задоволені також клопотання про вивчення показів свідків захисту, які виступають на підтримку так званих альтернативних версій катастрофи, наприклад, що літак був збитий військовим літаком. Ці версії, про які часто повідомляли російські ЗМІ, були відкинуті слідством.

Водночас багато клопотань захисту були відхилені, серед них і про переклад всіх матеріалів справи (близько 40 тисяч сторінок – ред.) на російську мову.

Частина клопотань поки відкладена – до часу, коли захист зможе зустрітися з Пулатовим і прояснити його позицію. Адвокати стверджували, що їм необхідно особисто зустрітися з підзахисним, але зараз це неможливо, оскільки кордон Росії з країнами ЄС закрито через пандемію коронавірусу.

Сьогоднішнє засідання суду стало останнім перед тривалою перервою попереду. Судовий процес в окружному суді Гааги відновиться 31 серпня.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.
…

Відставка Смолія вигідна Росії та українським групам впливу, зокрема ексвласникам «Приватбанку» – експрем’єр України
…

Представництво Євросоюзу в Україні 3 липня прокоментувало розгляд законопроєкту про медіа. В своїй заяві дипломатична місія закликала продовжувати громадські обговорення документу.

«Ми підтримуємо прогрес щодо законопроєкту про медіа в Україні №2693 у відповідальному комітеті Верховної Ради та узгодження українського законодавства про ЗМІ згідно з правилами ЄС. Заохочуємо подальші громадські обговорення законопроєкту та продовжуємо спільну роботу з Офісом Ради Європи в Україні в обміні досвідом з Україною», – заявляє представництво блоку.

Читайте також: «Закон про медіа»: чіткі правила для усіх чи наступ на свободу слова й інтернет​

1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт про медіа попри заклики громадських організацій і журналістів відхилити його.

Напередодні було оприлюднене звернення, яке підписали 70 представників ЗМІ та громадських організацій України, що закликали Верховну Раду відхилити законопроєкт «Про медіа» через загрози свободі слова.

Верховна Рада 19 травня відправила законопроєкт про медіа на повторне перше читання у травні цього року.
…

3 липня Верховна Рада підтримала постанову про відставку голови Національного банку України Якова Смолія. За рішення проголосували 286 народних депутатів, проти – 43. Одинадцять парламентарів утрималися, 29 не голосували. Хто тепер може та має очолити НБУ? Відповідь на це питання дали народні депутати і міністр фінансів.
…

Україна виступає за запровадження нових санкцій Євросоюзу проти Росії за запуск залізничного руху мостом через Керченську протоку до анексованого Криму. Про це в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Кулеба пояснив, що міжнародні санкції проти Росії здебільшого стосуються порушень прав людини та мінародного права, до яких Кремль вдається на окупованій території. У таких випадках Міністерство закордонних справ надає закордонним партнерам Києва докази для розгляду питання про санкції.

«Наприклад, в нас є така зараз проблемна тема. Ми виступаємо за те, що мають бути запроваджені додаткові санкції ЄС за запуск залізничного сполучення Керченським мостом між материковою Росією і Кримом окупованим. Але, на жаль, якогось такого жвавого дуже відгуку поки що не маємо. Але ми включаємо це в наш порядок денний. І на всіх рівнях починаємо це питання проштовхувати», – зазначив міністр.

23 грудня залізничний рух мостом між Кримом і сусідньою Росією формально відкрив президент Росії Володимир Путін, який вкотре прибув на окупований український півострів на порушення норм міжнародного права і українського законодавства. Автомобільний рух цим мостом відкрили 2018 року.

Читайте також: Міністр Криклій назвав запуск потягів із Росії до Криму «інфраструктурною атакою»​

Побудова цього мосту стала черговим порушенням Росією суверенітету і територіальної цілісності України, крім того, міст обмежив максимальну висоту суден, здатних пройти під ним в Азовське море. Офіційний Київ засудив цей проєкт.

ЄС і США також засудили спорудження мосту і запровадили санкції проти тих, хто брав участь у його будівництві, зокрема проти бізнесмена Аркадія Ротенберга, близького соратника Володимира Путіна, чия компанія отримала права на будівництво мосту.
…

Верховна Рада України 3 липня ухвалила за основу і в цілому законопроєкт №3734, який дозволяє абітурієнтам з окупованих областей Донбасу та анексованого Криму вступати до вищих навчальних закладів в межах квот без складання зовнішнього незалежного оцінювання.

Відповідне рішення підтримали 310 народних депутатів, проти висловився один. 13 парламентарів утрималися, 44 не голосували.

Читайте також: Без ЗНО: чи є в ідеї Зеленського «зрада»

Головно проти законопроєкту висловилися представники «Європейської солідарності», які на певний час заблокували трибуну. Народний депутат від фракції Михайло Забродський пояснив позицію своєї політичної сили тим, що документ потребує доопрацювання.

«Про нерівність, яку ми вносимо цим законом, ви всі чули неодноразово. Про небезпеку потенційну, яку несе таке рішення, яке запроваджене цим законом, ми теж чули. Тому я закликаю всіх поділити нашу позицію стосовно того, що закон потребує виваженого доопрацювання. Давайте винайдемо інший механізм, якщо в нас дійсно календарні терміни не дозволяють це зробити», – сказав Забродський перед голосуванням.

Читайте також: Як діти з Луганська готуються та вступають до ВНЗ України (рос.)

Попри його заклик, більшість зміни в законодавстві підтримала.

24 червня президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує дозволити вступ до всіх вишів «за вступними іспитами в межах установлених квот для вступників, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та територія населених пунктів на лінії зіткнення».
…