Month: September 2020

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода пояснив, чи визнає України чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка легітимно обраним на наступний термін.

«Я вважаю взагалі постановку питання звуження всієї проблеми до «легітимний» чи «нелегітимний» глибоко помилковою», – сказав він у «Суботньому інтерв’ю» 5 вересня.

За його словами, «в Білорусі зараз розгортаються надзвичайно драматичні процеси… – це інтенсифікація створення союзної держави». Мається на увазі наддержавне утворення, яке Росія і Білорусь домовилися створити ще наприкінці 1990-х років, але яке досі переважно, за деякими винятками, лишалося на папері; останнім часом керівництво Росії чинить на Білорусь дедалі більший тиск, щоб перейти до глибшої інтеграції Білорусі в Росію, а після останніх президентських виборів у Білорусі і масових протестів проти оголошених результатів цей тиск посилився ще більше.

«Питання не в тому. Вийти і сказати гасло «Ми не визнали Лукашенка», а чи вийти і сказати, що «визнали Лукашенка», – то це примітивізація процесу. Наша задача – не гаслами говорити, а конкретними діями захищати свою країну. У нас 1 084 кілометрів спільного кордону з Білоруссю. У нас нескінченна кількість родинних зв’язків. У нас купа громадян України на території Білорусі. У нас глибоко пов’язані економіки. П’ять мільярдів доларів товарообіг. За деякими товарними позиціями експорт із Білорусі до України є критично важливим для нашої держави. Я маю опікуватися цими питаннями», – сказав Кулеба.

«Ми маємо зробити так, що як би не закінчилася ця криза, Україна зазнала мінімально негативного впливу цього процесу. Ось це наша задача», – додав він.

Олександр Лукашенко нині завершує п’ятий термін на посаді, який у світі фактично визнають легітимним. Дата його вступу на посаду на шостий термін, який він, за офіційними даними, здобув, на цей час невідома. У Центральній виборчій комісії Білорусі заявляли, що інавгурація Лукашенка на новий термін відбувається, як правило, протягом місяця після офіційного оголошення результатів виборів (яке відбулося 14 серпня), але конкретну її дату визначать неуточнені «організатори», і вона відбудеться «не пізніше ніж через два місяці». Наразі не визначено, чи визнає світова спільнота шостий термін Лукашенка, який, із погляду офіційного Мінська, почнеться після цієї інавгурації.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів, які заявляють про масові фальсифікації і нечинність цих результатів виборів. Сумніви в цих результатах висловлюють і на Заході.

 
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода у відповідь на заборону в Росії чергового об’єднання місцевих українців «Сірий клин» нагадав цій країні, що саме українці розбудували свого часу значну частину її нинішньої території.

Як наголосив він у «Суботньому інтерв’ю», ця ситуація з черговою забороною приводить його лише до однієї думки: «Нам потрібно зробити одну річ: сказати нам потрібно зараз, що, дорогі українці Росії, як вам складно не було б зараз, але українська держава завжди пам’ятатиме про вас, про ваших прадідів, які будували цілі міста, розбудовували, приносили цивілізацію на окремі території Російської Федерації. Ми повинні чітко і прямо вголос говорити, що цивілізацію на значну територію Росії принесла Україна, принесли українці, які приїжджали туди, розбудовували господарство, ліси перетворювали на селища і міста, будували економіку. І ми повинні пам’ятати, і Росія повинна пам’ятати про те, що це зробили українці, а не росіяни».

Про заборону організації Кулеба нагадав: «Це ж не якийсь поодинокий випадок. Останні роки Росія планово зачищає свою територію від незалежних українських організацій. Тобто все, що не інфільтровано, не контролюється повністю ФСБ, – все піддається знищенню. Так було з бібліотекою українською в Москві. І так зараз сталося з «Сірим клином».

За словами міністра, Україні взагалі потрібно дуже серйозно переосмислити свою політику щодо закордонних українців, «зокрема щодо того, як ми можемо допомагати українцям в Росії в тих умовах майже тотального контролю ФСБ, під яким вони перебувають». «Це дуже серйозна задача. Наш інструментарій дій в Росії дуже обмежений. Але цим потрібно зайнятися», – наголосив чільний український дипломат.

28 серпня Омський обласний суд у Росії задовольнив адміністративний позов обласного управління Міністерства юстиції Росії і ухвалив рішення про ліквідацію Омської регіональної громадської організації «Сибірський центр української культури «Сірий клин». Згаданий у її назві Сірий клин – традиційна неофіційна назва значних територій на південному заході Сибіру в нинішній Росії і півночі сучасного Казахстану, які були масово колонізовані українцями, починаючи з другої половини 19-го століття.

За повідомленнями, російський Мін’юст виявив у роботі організації низку паперових порушень – таких, як ненадану вчасно звітність «про діяльність», «про використання майна», незатверджені річні бухгалтерські баланси тощо чи й «невідповідність статуту російському законодавству».

Суд в Омську вперше повідомив, що прийняв цей позов, іще на початку серпня. 13 серпня Дмитро Кулеба відреагував на ці повідомлення.

«Дорогі українці Сірого клину та інші українці, які живуть на території Росії… Ми вважаємо всіх вас невід’ємною частиною українського народу. Ми уважно стежимо за всіма протиправними діями Росії проти вас і докладатимемо всіх зусиль, аби ви зберегли право на розвиток українських традицій, української мови, української культури і української ідентичності. Ви фізично далеко від України, але ми завжди поруч з вами і будемо використовувати будь-які наявні інструменти для того, щоб вам допомогти», – сказав Кулеба під час онлайн-брифінгу.

«Нам стало відомо, що російська влада закриває чергову українську організацію в Росії – це українська громада «Сірого клину»… Ми розглядаємо це як продовження репресивної політики Росії проти громадських організацій українців у Росії», – наголосив він.

У зв’язку з цим Кулеба також нагадав, що 2010 року так само через суд була ліквідована Федеральна національна культурна автономія українців у Росії, 2012 року – ще одна загальноросійська організація, Об’єднання українців у Росії, 2017 року була закрита Бібліотека української літератури в Москві, а 2019 року Генеральна прокуратура Росії визнала Світовий конгрес українців «небажаною організацією» на території тієї країни.

«Ми рішуче протестуємо проти цих репресивних дій і вимагаємо від Росії дотримуватися норм міжнародного права і визнаних демократичних норм у цьому питанні», – сказав тоді голова МЗС.

Як прокоментував Радіо Свобода Валерій Семененко, колишній співголова однієї з провідних організацій українців у Росії, Об’єднання українців Росії, який 2012 року пережив її ліквідацію через російські суди, за російським законодавством порушення можна обов’язково знайти практично в кожній громадській організації, якщо вона потрапить під перевірку влади. За його словами, в організаціях українців у Росії такі перевірки почалися з 2009 року, і після того, як вони поклали край існуванню загальноросійських організацій українців, ці заходи тривають далі щодо регіональних.

 
…

4 вересня уряд Росії запровадив санкції проти групи народних депутатів України, в тому числі проти Петра Порошенка
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода заявив із приводу широко критикованих висловлювань першого заступника голови української делегації в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу Вітольда Фокіна, що «кожен має право на помилку».

«Давайте не будемо відразу сокирою замахуватися. І я щиро сподіваюся, що пан Фокін продовжить свою роботу у ТКГ, не припускаючись повторно таких помилок», – сказав Кулеба в «Суботньому інтерв’ю».

«Я запевняю вас, що з того, що я знаю з тих засідань, контактів в рамках ТКГ, які вже відбулися, пан Фокін займав там офіційну позицію. В інтерв’ю, яке ви згадуєте, він, очевидно, дозволив собі вийти за межі тієї позиції, яку він відстоює в ТКГ, і почав міркувати про речі, які, по-перше, стали дуже резонансними, а по-друге, і керівник офісу президента Андрій Єрмак, і я як міністр закордонних справ чітко заявили публічно про те, що це лише особисті думки пана Фокіна, вони не становлять державної, офіційної позиції України на цих перемовах», – заявив Кулеба.

Вітольд Фокін, колишній прем’єр-міністр України, нині перший заступник голови делегації України в ТКГ, в інтерв’ю проросійському виданню «Страна.уа» 29 серпня заявив, зокрема: «Сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців і командирів, моя позиція – треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу».

Із критикою цієї заяви вже виступали голова Верховної Ради Дмитро Разумков, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, керівник офісу президента Андрій Єрмак, а також сам Дмитро Кулеба, його також планують викликати для пояснень до Верховної Ради.

Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

В Україні ще з кінця 2014 року діє закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», чинність якого Україна продовжувала вже кілька разів. У Києві й на Заході вважають, що це повністю відповідає виконанню пункту мінських домовленостей, де йдеться про «особливий статус» ОРДЛО. Москва й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР» дотримуються протилежної думки й домагаються чогось на кшталт повної автономії, іноді для всієї території Донецької і Луганської областей, а не тільки для їхньої окупованої частини, із правом блокувати будь-які неприйнятні для Кремля кроки Києва.

Крім того, за ухваленим 2014 року законом «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», який не набув чинності і який тепер у владній партії «Слуга народу» пропонують замінити на інший, непритягнення до кримінальної відповідальності, яке часто помилково називають «амністією», може стосуватися тільки тих учасників подій на сході України, хто не скоїв тяжких злочинів. При цьому правозахисники звертали увагу, що цей закон може бути надто м’яким, і закликали зменшити перелік статей Кримінального кодексу, дії за якими мають потрапити під таку «амністію».

У владній нині партії «Слуга народу» вже виступали з гаслом «Маю право на помилку»: в квітні низка депутатів від цієї партії з’явилася в Верховній Раді в футболках із такими написами. Це сталося після того, як у час суворого весняного карантину влада влаштувала для школярів телевізійні уроки, і вчителі, які їх вели, на всю країну раз за разом робили грубі помилки в елементарних моментах, що викликало критику щодо організації таких уроків і добору кадрів для них. Критики цієї партії і її уряду також звертали увагу на численні, на їхню думку, помилки нинішньої влади в керівництві державою, в економічній і соціальній політиці тощо; прихильники партії закликали натомість визнати право помилятися і заявляли, що влада має отримати більше часу для здійснення своїх планів.
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 4 вересня відхилив апеляційну скаргу адвоката і залишив під арештом фігуранта кримської «справи Хізб ут-Тахрір» Вадима Бектемірова, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Згідно з повідомленням, Бектеміров залишатиметься в слідчому ізоляторі до 2 грудня.

«У своїй апеляційній скарзі я просив у клопотанні слідчого відмовити в повному обсязі. Обґрунтував це тим, що вину у злочині мій підзахисний не визнає, проживає на території Криму тривалий час, має сім’ю. Однак суд наші доводи не врахував і залишив рішення Київського районного суду без зміни», – розповів адвокат Марлен Халіков.

Також захисник клопотав про те, щоб Вадима Бектемірова доставили в залу судового засідання, але суд не задовольнив це звернення Халікова. Підсудний брав участь у засідання суду через відеоконференцзв’язок із СІЗО.

Вадим Бектеміров – магістр за спеціалізацією «Ісламські віровчення» факультету арабської літератури і гуманітарних наук, закінчив університет «Аль-Джінан» (Тріполі, Ліван). До арешту проводив дуа на підтримку сімей політв’язнів, організовував передачі арештованим кримським татарам-мусульманам, відвідував судові засідання. Російські силовики затримали Бектемірова 7 липня після чергових масових обшуків у Криму. Його звинувачують в організації діяльності «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії та анексованому Криму.

Дії російських силовиків засудили в Представництві президента України в АРК, а Головне управління Національної поліції в АРК і Севастополі почало кримінальне провадження за фактом обшуків за ч. 2 ст. 162 КК України (порушення недоторканності житла) і за ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі).
…

Посольство США до шостої річниці підписання Мінського протоколу закликало Росію вивести з України озброєння та війська і повернути Україні повний контроль над її міжнародно визнаними кордонами. Про це йдеться у повідомленні посольства у фейсбуці.

«У шосту річницю підписання Мінського протоколу ми закликаємо Росію повністю виконати свої зобов’язання, вивести з України зброю та сили, які вона очолює, та повернути Україні повний контроль над її міжнародно визнаними кордонами», – йдеться в повідомленні.

Американські дипломати наголосили, що підтримка суверенітету та територіальної цілісності України з боку США залишається непорушною.

Читайте також: Зеленський не бачить підстав для відмови від Мінська як майданчика для переговорів ТКГ

5 вересня 2014 року у столиці Білорусі Мінську на зустрічі Тристоронньої контактної групи було підписано попередній протокол до угоди про припинення вогню на Донбасі. Документ підписали представники України, Росії та ОБСЄ.

20 вересня в Мінську за підсумками зустрічі Тристоронньої контактної групи було підписано меморандум із низки пунктів, зокрема про заборону на застосування всіх видів зброї та ведення наступальних дій, про обмін утримуваними особами, забезпечення гуманітарної допомоги, моніторинг режиму припинення вогню на кордоні тощо. Згідно з меморандумом, сторони зобов’язалися відвести свою важку військову техніку від лінії фронту на 15 кілометрів кожна, а уздовж всієї ділянки російсько-українського кордону мала працювати місія ОБСЄ.

Пізніше до цього меморандуму був підписаний додаток, який уточнював пункти меморандуму.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

В Офісі президента України прокоментували рішення про розширення урядом Росії санкційного списку проти громадян України, до якого потрапили і члени низки українських парламентських партій.

«Мотивація подібних дій завжди не має очевидних логічних пояснень і носить, найімовірніше, ситуативний спекулятивний характер. У пропагандистських цілях. Проте зараз цей «технологічний прийом» з боку РФ застосований на тлі низки скандальних подій – насамперед безумовного отруєння опозиційного лідера Олексія Навального та тривалої політичної кризи в Білорусі, які різко погіршують ставлення світової спільноти до самої Російської Федерації та змушують світове співтовариство вкотре переглянути формати відносини з РФ у бік подальшої жорсткості й ізоляції. Цілком можливо, що таким нехитрим чином, санкційно атакуючи окремих наших громадян, РФ намагається захищати свої ситуативні інтереси та зменшувати інформаційний вплив численних негативних чинників на громадську думку всередині країни», – йдеться в повідомленні.

В ОПУ додали, що, якщо «запровадження обмежувальних санкцій стосується принципових позицій», зокрема, територіальної цілісності України, стандартів демократії, свободи та прав людини, непорушності постулату про країну-окупанта, то «рекомендуємо запроваджувати санкції відразу проти всіх наших парламентаріїв і навіть проти всіх наших громадян», вказали в президентській канцелярії.

Читайте також: Кулеба про блокування санкцій проти Росії: Кіпр захищає свої національні інтереси

«Якщо ж має місце чергова спроба погратися в різні маніпуляції напередодні чергових виборів у нас (що, природно, виключати не можна, враховуючи схильність РФ до глобальних медійно-пропагандистських провокацій) і підіграти певним політичним групам, то, на жаль, для російської сторони, всі подібні маніпуляції ми прекрасно вміємо читати й вони абсолютно не впливають на наше внутрішнє політичне здоров’я», – йдеться в повідомленні.

4 вересня російський уряд запровадив санкції проти групи народних депутатів України, в тому числі проти п’ятого президента України, народного депутата й лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка. Окрім Петра Порошенка, до санкційного списку потрапили ще 40 людей. Серед них – його колеги з фракції «ЄС» Яна Зінкевич, Михайло Забродський, Софія Федина та Олег Синютка, лідерка партії «Голос» Кіра Рудик, парламентарі від цієї політичної сили Сергій Рахманін, Ярослав Юрчишин, Соломія Бобровська, Ольга Стефанишина та інші.

Підсанкційним став і засновник «Голосу» Святослав Вакарчук, який вийшов з фракції та був позбавлений мандата в червні. Також до списку потрапили представники «Батьківщини» та позафракційні.

Росія заявила про запровадження санкцій щодо України в жовтні 2018 року. Перелік був розширений в грудні того ж року. У обмежувальний список тоді потрапили 322 фізичних особи та 68 юридичних осіб. Для них передбачені блокування безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії, а також заборона на виведення капіталу за межі Росії.

 
…