Month: September 2020

Саміт лідерів Європейського союзу, запланований на цей тиждень у Брюсселі, перенесли на тиждень. Причиною цього став карантин, на який був змушений піти президент Європейської ради Шарль Мішель через контакт із хворим на COVID-19.

«Сьогодні президент Євроради дізнався, що офіцер безпеки, з яким у нього був тісний контакт на початку минулого тижня, отримав позитивний тест на COVID. Президент регулярно проходить тести, і вчора його тест був негативним. Поважаючи правила Бельгії, відсьогодні він пішов на карантин», – написав у твітері речник Мішеля Баренд Лейтс.

Він також повідомив про рішення президента Євроради перенести спеціальний саміт ЄС із 24 і 25 вересня на 1 і 2 жовтня.

Раніше сьогодні віцепрезидент Європейської комісії, високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель, який перебуває в Україні, повідомляв, що разом із президентом Європейської ради Шарлем Мішелем планує відвідати Донбас через кілька днів. Наразі невідомо, чи відбудеться ця поїздка.

На запланованому саміті мають відбутися дебати щодо можливих санкцій ЄС проти Білорусі через суперечливе переобрання президентом Олександра Лукашенка і жорсткі дії влади проти протестувальників, які вимагають його відставки і нових виборів.

Міністри закордонних справ країн ЄС раніше не змогли узгодити список санкцій, за повідомленнями, через заперечення Кіпру. Свою протидію санкціям проти Білорусі кіпрська сторона пояснювала тим, що вона намагається запровадити санкції ЄС проти Туреччини, яка проводить розвідку газу в спірних водах східного Середземномор’я.

За словами Жозепа Борреля, ЄС продовжить підтримувати національний діалог і право білоруського народу на вільні й чесні вибори. «І це не може розглядатися як втручання у внутрішні справи», – наголосив він у понеділок у Брюсселі.

До санкційного списку ЄС входить близько 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію білоруських виборів та насильство проти мирних демонстрантів. Він не може набути чинності доти, поки рішення не ухвалять одностайно всі 27 країн Євросоюзу.

У Білорусі понад місяць тривають протести з вимогою нових, чесних виборів і припинення насильства над протестувальниками. Канада, Велика Британія і кілька країн ЄС, включно з сусідніми з Білоруссю Литвою і Польщею, не визнали результати останніх виборів у Білорусі. Найбільші партії, представлені в Європейському парламенті, вже оголосили Лукашенка персоною нон ґрата. Європарламент не визнав Лукашенка легітимним президентом Білорусі і закликав ЄС запровадити санкції проти нього.

Латвія, Литва та Естонія запровадили персональні санкції та заборонили в’їзд президенту Білорусі Олександру Лукашенку і ще 29 білоруським чиновникам через фальсифікації виборів і насильницьке придушення акцій протесту. У цьому списку також є син президента Віктор Лукашенко, голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина та інші особи.

 
…

Президент США Дональд Трамп під час виступу на ювілейній, 75-й сесії Генеральної асамблеї ООН закликав притягнути до відповідальності Китай через те, що він не вжив достатніх заходів для локалізації епідемії нового коронавірусного захворювання.

Трамп виступив зі звинуваченнями на адресу Китаю в приховуванні інформації про спалах нової коронавірусної інфекції в кінці минулого року від міжнародної спільноти. 

Він знову назвав коронавірус «китайським вірусом», що викликало критику з боку Китаю і Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Як і інші лідери держав, президент США виступав дистанційно – через пандемію. 

Трамп заявив, що три вакцини перебувають на останній стадії випробувань, і пообіцяв «побороти вірус» і «закінчити пандемію».

Дональд Трамп, відомий скептичним ставленням до глобальних інститутів і договорів, раніше відмовився від участі в угоді з питань клімату, іранській ядерній програмі, оголосив про вихід США з Ради ООН із прав людини і Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Раніше генеральний секретар ООН, відкриваючи сесію, заявив про необхідність уникнути нової Холодної війни – цього разу між США і Китаєм.

Антоніу Ґутерріш, виступаючи напередодні на урочистому засіданні в Нью-Йорку, закликав світову спільноту до відновлення багатостороннього співробітництва та дипломатії, підкресливши, що новий коронавірус «продемонстрував уразливість світу» і необхідність вирішувати проблеми спільними зусиллями.

Президент США Дональд Трамп раніше звинувачував ВООЗ в ігноруванні «достовірних повідомлень» про поширення нової коронавірусної інфекції в Китаї і звинуватив медичну організацію зі структури ООН у тому, що вона діяла занадто повільно і піддавалася на тиск із боку Пекіна.

Пандемія спричинила різке уповільнення темпів світової економіки та сплеск безробіття, загрожуючи політичному майбутньому Трампа, який прагне переобрання на другий термін на посаду в листопаді.

Трамп став об’єктом критики політичних опонентів через свої дії з приборкання епідемії.

США є світовим лідером за числом інфікованих коронавірусом і померлих від COVID-19.
…

На балконі в столиці Білорусі Мінську хтось із жителів повісив шматок білої тканини з написом червоними буквами «Це не прапор». 22 вересня до будівлі під’їхав автомобіль комунальних служб, і за допомогою підйомника співробітник зняв тканину, передає Tut.by.

Шматок із незвичайним написом висів на балконі третього поверху.

Чоловік, який піднімався на висоту, був без шолома і під час роботи курив сигарету.

Учасники протестів у Білорусі використовують національний біло-червоно-білий прапор, який втратив статус державного в 1995 році. Тоді президент Олександр Лукашенко повернув прапор, який використовувався в Білоруській РСР.
…

У Китаї відомого бізнесмена з нерухомості і критика влади Жень Чжицяня засудили до 18 років ув’язнення за звинуваченням у корупції.

Суд у Пекіні 22 вересня також зобов’язав колишнього голову Huayuan Properties, державної компанії з нерухомості, сплатити штраф у 4,2 мільйона юанів (618 тисяч доларів).

Суд визнав чоловіка винним в «корупції, хабарництві, розтраті державних коштів і зловживанні владою з боку персоналу державної компанії». Суд заявив, що Жень зізнався у «злочинах».

69-річний Жень Чжицянь, колишній член Комуністичної партії Китаю і голова Huayuan Properties, був у добрих стосунках з елітами комуністичної партії, в тому числі з «правою рукою» лідера КНР Ван Цішанем. Його виключили з партії в липні за звинуваченням у «змові із власними дітьми з метою збагачення».

Жень Чжицянь, його син і помічник зникли на початку року після того, як він опублікував статтю з критикою дій Пекіна щодо кризи коронавірусу. Хоча в його статті Сі Цзіньпін не згадувався, там йшлося про «владолюбного клоуна, який вирішив зіграти в імператора». Також Жень Чжицянь раніше неодноразово критикував Комуністичну партію Китаю в своїх дописах у соцмережах.

 
…

На суді в столиці Чехії Празі обвинувачення попросило засудити до 15 років позбавлення волі і до довічного видворення з країни громадянина Білорусі, який має право постійного мешкання в Чехії – його обвинувачують в участі в бойових діях проти України на Донбасі.

Підсудний Олександр Фадєєв свою вину заперечує і твердить, що тільки хотів допомогти людям захищатися від «українських фашистів», але сам участі в боях не брав, повідомляє чеське агентство «ЧТК». Адвокат просить зняти зі свого клієнта всі обвинувачення, бо той, мовляв, не вчинив ніякого кримінального злочину.

Фадєєв обвинувачений за статтею чеського Кримінального кодексу про «терористичний напад», що може призвести до вироку позбавлення волі на термін від 12 до 20 років. Слухання в Празькому міському суді продовжиться 22 вересня, коли підсудний має виступити із кінцевим словом.

Нині Фадєєв уже перебуває в ув’язненні у зв’язку з засудженням через інший кримінальний злочин. Як заявляє обвинувачення, він долучився до конфлікту на Донбасі «з наміром активно підтримати сепаратистські угруповання на сході України, які домагаються відокремлення від України і створення самостійного державного утворення, так званої «Донецької народної республіки». За словами прокурорів, Фадєєв неодноразово в період від листопада 2014 до травня 2016 року виїжджав до України.

За документами справи, Фадєєв отримав у лавах угруповання «ДНР» зброю і брав участь у різноманітних воєнних завданнях у складі так званої «республіканської гвардії ДНР». Але він не тільки займався патрулюванням, а й брав активну участь у боях проти українських військ, які захищають суверенітет і територіальну цілісність України, заявили прокурори.

На попередніх слуханнях на суді в червні Фадєєв заявляв, що не долучався безпосередньо до боїв проти «націоналістів», а брав участь тільки в допоміжних акціях, як-то патрулюванні. Зі зброї, яку він отримав від сепаратистів, він, за його словами, стріляв тільки на полігоні. Крім того, він нібито не знав, що діяльність угруповання «ДНР» суперечить Конституції України. Також він стверджував, що його не цікавило, з яких джерел фінансується «республіканська гвардія ДНР».

Обвинувачення ж вважає вину Фадєєва за доведену. Кримінальний кодекс Чехії визначає «терористичний напад» як злочин, скоєний проти Чехії з метою зашкодити її конституційному ладові, чи проти міжнародної організації, – але при цьому чеське право надає захист від терористичних дій і іноземним державам.

Адвокат Фадєєва, зі свого боку, твердить на захист свого клієнта, що, мовляв, Конституцію України порушила сама українська армія, тому підтримка його клієнтом організації, яка захищається від неї, не може вважатися терористичним актом.

Це в Чехії не перший такий випадок.

Раніше в Чехії обвинувачували її громадянина, колишнього військовослужбовця Еріка Ешту, в тероризмі через його участь у боях проти України на Донбасі, але врешті він був засуджений лише умовно за службу в «іноземних збройних силах» і позбавлений чеського військового звання. Таку кваліфікацію і вирок недавно підтвердив Верховний суд Чехії. Ешту також твердив, що їздив до України тільки як турист і мандрівник, а в однострої бойовиків фотографувався, мовляв, тільки «на пам’ять».

Крім нього, також умовний термін за участь у діях російських гібридних сил на Донбасі проти України отримав на початку липня громадянин Чехії Павел Кафка.

За словами чеських дослідників, на Донбасі в лавах російських гібридних сил побували вже десятки громадян Чехії, де досить сильно працює російська і проросійська пропаганда й дезінформація.

Дані про участь громадян Чехії в війні проти України підтверджували і в Службі безпеки України.

Як заявляв понад рік тому посол України в Чехії Євген Перебийніс, Чехія розслідує можливу участь 20 своїх громадян у конфлікті на Донбасі на боці російських гібридних сил.
…

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що отруєння російського опозиціонера Олексія Навального вимагає рішучої міжнародної відповіді і закликав Росію провести ретельне і відкрите розслідування.

Столтенберг зробив цю заяву під час онлайн-форуму вашингтонського Центру аналізу європейської політики (CEPA), на якому обговорювали майбутнє трансатлантичних відносин, повідомляє «Голос Америки».

«Це було посягання не на одну людину, а на основні демократичні права. Це також серйозне порушення міжнародного права і Договору про контроль над озброєннями – Конвенції про заборону хімічної зброї. Так що, це вимагає рішучого міжнародного відповіді», – сказав он. Для подолання нових викликів і загроз, зокрема з боку Росії і Китаю, НАТО повинен бути не тільки військовим, а й політичним альянсом», – заявив Столтенберг.

На думку глави Альянсу, це дозволить «послати очевидний і єдиний політичний сигнал, тому що країни-союзники по НАТО представляють половину світової економічної та військової могутності і майже мільярд громадян».

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, у Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.
…

21 вересня Мінський міський суд заслухав скарги захисту опозиціонерів Марії Колесникової та Іллі Салея на їхнє затримання. Після засідання, яке тривало більше трьох годин, суд відхилив апеляції захисту, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Причини суддя не пояснив. Якщо ми отримаємо рішення, ми будемо продовжувати його оскаржувати у Верховному суді», – повідомила адвокат Колесникової Людмила Козак.

Колесникова брала участь у засіданні в режимі відеозв’язку. Вона привітала свого батька та західних послів та дипломатів, які прибули на зустріч та чекали винесення вироку.

7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.

9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».

18 вересня Колесниковій продовжили арешт до 8 листопада.
…

Італійці підтримали на референдумі рішення про зменшення кількості депутатів та сенаторів. Відповідні поправки до конституції країни підтримали 60 відсотків тих, хто взяв участь у голосуванні.

Відповідно до поправок, з 2023 року кількість депутатів скоротиться з 630 до 400, а сенаторів  з 315 до 200.

Окрім референдуму на вихідних у низці регіонів Італії також відбулися місцеві вибори.

Як свідчать екзитполи, зростає кількість тих, хто підтримує праві партії, зокрема, популістську «Лігу» Маттео Сальвіні.

 
…

Міністри закордонних справ ЄС 21 вересня спробують вийти з глухого кута щодо застосування санкцій проти Білорусі на зустрічі в Брюсселі. Три тижні тому ЄС пообіцяв ввести санкції щодо білоруських чиновників, яких блок звинувачує у зловживаннях щодо протестувальників та фальсифікаціях на виборах, які принесли перемогу Олександрові Лукашенку.

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська також прибула до Брюсселя, де розпочалася її неформальна зустріч із верховним представником Євросоюзу з закордонних справ Жозепом Боррелем.

21 вересня президенти Литви, Польщі та Румунії заявили, що проситимуть блок підготувати пакет підтримки для Білорусі. Йдеться про пакет допомоги, який би, серед іншого, передбачав торгівлю з ЄС, допомогу в переговорах про вступ до Світової організації торгівлі, безвізовий режим для громадян Білорусі тощо.

ЄС раніше підготував список санкцій проти Білорусі, але Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.

Німеччина заявляє, що введення санкцій проти Туреччини може мати неприємні наслідки, оскільки спровокує рішучу відповідь Анкари, чия співпраця важлива для ЄС у питаннях щодо біженців та врегулюванні конфліктів в Сирії та Лівії.

За словами дипломатів, якщо тупикова ситуація із санкціями щодо Білорусі не буде вирішена міністрами закордонних справ ЄС, то це питання, ймовірно, буде розглянуте на саміті ЄС 24-25 вересня.

ЄС може ввести санкції, тільки якщо їх підтримають всі 27 членів блоку.

 
…

У Білорусі 20 вересня за порушення закону про масові заходи силовики затримали 442 людини, з них у Мінську – 266, повідомляє МВС країни.

«До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення в місця тримання затриманих поміщені 330 осіб», – йдеться в повідомленні.

За даними відомства, 20 вересня відбулися 24 протестні акції, у яких, за підрахунками МВС Білорусі, взяли участь понад 20 тисяч людей, у Мінську – 18 тисяч.

Застосування сльозогінного газу в Бресті в МВС пояснили припиненням протиправних дій з боку протестувальників.

Удень 20 вересня у Білорусі відбулися «Марші справедливості»: акції протесту були в Бресті, Гомелі, Гродні, Солігорську, Жодині та інших містах. У Мінську ще до початку ходи в центрі розпочалися затримання, а мобільний інтернет відключили.

У Бресті, за словами очевидців, були затримані четверо людей. Брестське видання «Бінокль» опублікувало відео, на якому можна побачити, як силовики розпилюють газ в обличчя демонстрантам. Силовики в Бресті також вистрілили в повітря, згодом в МВС вказали, що це було зроблено «з попереджувальною метою».

Марш 20 вересня став шостим недільним маршем прихильників змін після президентських виборів 9 серпня. Люди по всій країні вимагають відставки Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та переслідування сил безпеки за побиття мирних демонстрантів та катування. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.

 
…