01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Міністр юстиції розповів, що можуть зробити з Окружним адміністративним судом Києва

Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва мало що змінить, розповів міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Навпаки, вона іноді може призвести до якихось негативних наслідків, якщо вона буде не продумана. Інша справа – якщо буде ухвалене рішення передати юрисдикцію частини спорів, які вирішує ОАСК, іншому суду. Або навіть ледь не всі. Або об’єднати ОАСК з іншим судом. Такого роду сценарії менше завдадуть шкоди, ніж проста і елементарна ліквідація ОАСК. Тому що, якщо ми ліквідуємо ОАСК, то це означає, що весь масив спорів, а вони дуже багато спорів розглядають, має розглянути хтось інший. Питання: хто? За які ресурси?» – розмірковує Малюська.

Він зазначив, що в ситуації з Окружним адміністративним судом Києва мало хто сумнівається в професійності суддів.

«Судді професійні і знають законодавство дуже і дуже непогано. Сумніваються у доброчесності і в етичних стандартах. Це ключове», – розповів Малюська в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він оцінив петицію до президента України Володимира Зеленського з вимогою ліквідації Окружного адміністративного суду як політичне звернення.

«Треба зробити щось з ОАСК, з тим, щоб він перестав генерувати ось ці сумнівні судові рішення, щоб йому знову можна було би довіряти. Як це зробити? Реорганізація, злиття чи передача повноважень іншому суду, чи передача разом з ліквідацією? Тобто там потрібно зробити кілька кроків, але це вже вирішувати за консультаціями», – заявив Малюська.

26 жовтня петиція до президента України Володимира Зеленського про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва набрала 25 тисяч підписів. У відповідь президент доручив розпочати консультації з Вищою радою правосуддя.

 

читати

США: Чи перетвориться ніч виборів на місяць очікування? (відео)

Через те, що на президентських виборах у США нині поштою надходять десятки мільйонів голосів, результат від 3 листопада може стати неостаточним. Наступні дні, тижні, ба більше місяць, можуть бути напововнені юридичними чварами, перерахунками голосів і заявами про шахрайство. Яким може бути результат виборів наступного президента Сполучених Штатів – у відео Радіо Свобода.

читати

Франція: у Ліоні поранений православний священник 

У французькому Ліоні нападник поранив з вогнепальної зброї священника, коли той закривав церкву, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Священник у тяжкому стані, йому надають першу медичну допомогу на місці. Район перекритий, поліція шукає нападника.

Наразі французькі правоохоронці не кваліфікували напад як теракт. 

У Франції цього тижня був оголошений максимальний рівень терористичної загрози на тлі атак у Ніцці та Авіньйоні, які сталися 29 жовтня.

У Ніцці чоловік напав на базиліку Нотр-Дам, убивши двох людей всередині і одного зовні. Стверджується, що під час нападу він кричав «Аллах акбар», що в перекладі з арабської означає «Господь великий». Мотиви нападника поки не повідомляються, у місті закриті всі церкви, злочин розслідують як теракт.

Через дві години в Авіньйоні на південному сході Франції чоловік з ножем намагався напасти на поліцейських. Він погрожував перехожим і вигукував: «Аллах акбар». Його застрелили поліцейські. У Саудівській Аравії затримано місцевого жителя, який напав на охоронця консульства Франції в Джидді. Охоронець отримав легкі поранення.

Напади відбулися через два тижні після жорстокого вбивства неподалік Парижа вчителя Самюеля Паті. Викладач обговорював із учнями свободу слова і показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. Підозрюваний у вбивстві – етнічний чеченець із Москви Абдулах Анзоров заявив, що «стратив» педагога за образу пророка.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. Заяви Макрона викликали обурення і протести серед деяких мусульман.

 

читати

МЗС ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду

Міністерство закордонних справ України ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду про скасування відповідальності за декларування недостовірної інформації, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у твітері.

«На доручення президента України МЗС ініціює взаємодію з міжнародними партнерами задля подолання негативних наслідків рішення Конституційного суду та відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні», – повідомив Кулеба.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

читати

В анексованому Криму поліція зупинила одиночний пікет матері фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір»

В окупованому Криму російські поліцейські зупинили одиночний пікет матері фігуранта червоногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Зуре. Про це повідомляє «Кримська солідарність».

Жінка стояла у селищі Жовтневе на Московській трасі, тримала в руках плакат з написом «Мій син – не терорист».

 

Біля неї зупинилося авто російської поліції. Силовики заявили, що «документують правопорушення». На їхню думку, це був не поодинокий пікет.

«Ви зобов’язані проїхати з нами у відділення поліції. Ви стоїте тут на трасі незаконно», – заявив поліцейський, який представився як «заступник начальника поліції з охорони громадського порядку».

Також на одиночний пікет з плакатом «Мій син – не терорист» вийшла мати ще одного фігуранта цієї справи Ескендера Абдулганіева, Еміне.

 

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.

У грудні 2019 року суд у Росії продовжив на пів року арешт фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».

читати

Кількість виявлених випадків COVID-19 у світі перевищила 45 мільйонів

Станом на 31 жовтня у світі кількість підтверджених випадків захворювання на COVID-19 перевищила 45,6 мільйона. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Одужали від початку пандемії більш ніж 29,7 мільйона, померли майже 1,2 мільйона людей.

 

Найбільше інфікованих виявили у США (понад 9 мільйонів хворих, 229,7 тисячі померли), Індії (8,1 мільйона хворих, 121,6 тисячі померли) та Бразилії (5,5 мільйона хворих, 159,4 тисячі померли).

Більше мільйона хворих на COVID-19 виявили у Росії, Франції, Іспанії, Аргентині та Колумбії.

Як зазначає Reuters, з моменту виявлення перших випадків коронавірусного захворювання у Китаї у грудні 2019 року, випадки COVID-19 підтвердили у понад 210 країнах та територіях.

Від початку пандемії в Україні виявлено понад 387 тисяч інфікованих коронавірусом, померли 7 196 людей, одужали – майже 159 тисяч. Минулої доби встановлено черговий рекорд – 8 752 нових хворих.

читати

У МЗС Росії сказали, за яких умов можуть втрутитися у конфлікт між Вірменією та Азербайджаном

У міністерстві закордонних справ Росії відреагували на звернення прем’єр-міністра Вірменії Никола Пашиняна щодо допомоги у конфлікті в Нагірному Карабасі.

Йдеться про можливу допомогу, зокрема, у рамках «Договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Республікою Вірменія від 29 серпня 1997 р Ряд статей цього Договору передбачає конкретні дії в разі виникнення загрози збройного нападу або акту агресії в відношенні території один одного», зазначили у МЗС Росії.

«Відповідно до Договору Росія надасть Єревану всю необхідну допомогу, якщо зіткнення будуть перенесені безпосередньо на територію Вірменії», – мовиться у відповіді міністерства.

У МЗС Росії закликали обидві сторони конфлікту у Нагірному Карабасі припинити вогонь та повернутися до переговорів.

 

Напередодні дипломати Азербайджану та Вірменії почали зустрічі з міжнародними медіаторами в Женеві в спробі укласти угоду, яка зможе покласти край бойовим діям у спірному регіоні Нагірний Карабах після того, як попередні три домовленості про перемир’я провалилися.

Читайте також: Азербайджан передав Вірменії тіла 29 загиблих військових – міноборони Вірменії

 

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.

читати

У Туреччині і на грецькому острові вдарив сильний землетрус, принаймні 19 загиблих

Місто Ізмір на заході Туреччини і розташований неподалік грецький острів Самос в Егейському морі вразив сильний землетрус, унаслідок якого наразі повідомляють про 19 загиблих і понад 700 поранених чи травмованих.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

Додаткові руйнування після самого землетрусу спричинили на узбережжі високі припливні хвилі, що виникли внаслідок землетрусу на кшталт цунамі і затопили значні території.

 

У майже 3-мільйонному Ізмірі, третьому найбільшому місті Туреччини, повідомляють на цей час про 17 загиблих, із яких одна людина втонула, і 709 поранених чи травмованих. Там кажуть про 4 повністю зруйновані будинки і понад 10 значною мірою зруйнованих, іще багато будівель тією чи іншою мірою пошкоджені.

На острові Самос із його 45-тисячним населенням повідомляють про двох загиблих підлітків, яких завалила зруйнована стіна, і принаймні про 19 травмованих.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.

читати

Щонайменше 14 людей загинули через землетрус в Туреччині і Греції

Потужний землетрус вдарив по турецькому узбережжю Егейського моря та грецькому острову Самос 30 жовтня – щонайменше 14 людей загинули, сотні отримали поранення.

За даними турецької влади, у місті Ізмір – третьому за розміром місті Туреччини, де живе близько 3 мільйони людей – загинули 12 мешканців, 400 поранені.

Також двоє підлітків загинули через падіння стіни на Самосі, повідомляє влада Греції. Ще восьмеро людей потрапили до лікарень із пораненнями.

Землетрус спровокував невелике цунамі. Вода затопила один з районів Ізміра та порт у Самосі, пошкодивши кілька будівель.

Губернатор Ізміра Явуз Селім Косґер повідомив, що чотири будівлі в місті зруйновані, ще десять – обрушилися. Інші будинки зазнали менших пошкоджень.

Читайте також: В Ірані стався землетрус магнітудою 5,1

За даними Геологічної служби США, землетрус сягнув магнітуди в 7. Його можна було помітити і в столицях обох держав – Афінах і Стамбулі. Туреччина, своєю чергою, оцінює магнітуду землетрусу в 6,6, Греція – в 6,7.

Обидві країни розташовані на тектонічних зламах і часто потерпають від землетрусів.

В лютому 2020 року дев’ятеро людей загинули через землетрус у турецькій провінці Ван. Ще кілька людей отримали поранення.

читати

У «Слузі народу» заявляють про «безальтернативність» законопроєкту Зеленського про розпуск суддів КСУ

У президентській партії «Слуга народу» заявляють про «безальтернативність» подолання кризи після рішення Конституційного суду України щодо антикорупційного законодавства саме шляхом ухвалення поданого президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про припинення повноважень нинішніх суддів КСУ.

Як мовиться, зокрема, в заяві партії «щодо варіантів виходу з кризи, створеної провокаційним рішенням Конституційного суду», «теперішній склад Конституційного суду спровокував в Україні глибоку кризу».

Розкритикувавши рішення КСУ і його наслідки, партія стверджує: «У держави може бути тільки три шляхи виходу з кризи, яку спровокував теперішній склад Конституційного суду. Або судді КС добровільно підуть у відставку, відкривши можливості до відновлення доброчесності, професіоналізму та конституційності у діяльності органу. Або долю цих суддів та їхніх нікчемних рішень вирішить вулиця. Або – третій шлях – Верховна Рада ухвалить справедливе та єдине логічне рішення, проголосувавши за запропонований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт № 4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Перший шлях є нереалістичним з огляду на поведінку суддів протягом цього тижня. Другий шлях створює додаткові небезпеки для державності. Тож третій шлях виходу з кризи залишається безальтернативним».

У партії також заявляють, що «Верховна Рада вже ухвалювала політико-правові рішення для виходу з аналогічних криз».

Поданий президентом до парламенту 29 жовтня як невідкладний, законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» містить дві статті.

Перша, «Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах», пропонує вважати згадане рішення КСУ «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів», і відновити дію положень закону «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу, що їх КСУ визнав неконституційними.

Друга стаття, «Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України», пропонує припинити повноваження всього складу КСУ, що є на момент ухвалення рішення суду, і невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу КСУ «на конкурсних засадах із подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний суд України».

Критики звертали увагу, що цей закон, який суперечить цілій низці положень Конституції України, в разі ухвалення лише посилить кризу і рівень правового нігілізму в Україні і має бути скасований як неконституційний. Серед іншого, Конституція містить вичерпний перелік припинення повноважень суддів КСУ – їх не можна припинити рішенням парламенту. Крім того, рішення КСУ є остаточними і обов’язковими до виконання, і їх так само не можна скасувати чи змінити рішенням парламенту.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вважає, що цей законопроєкт «має ознаки конституційного перевороту».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції, що значно обмежує повноваження Національного агентства з запобігання корупції. НАЗК, зі свого боку, заявило, що КСУ діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

читати

Українська делегація в ТКГ: домовилися продовжувати перемир’я на Донбасі після загибелі двох бійців

Українська делегація в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу заявляє, що на позачерговій зустрічі ТКГ після загибелі внаслідок прицільних обстрілів двох українських військовослужбовців домовилися продовжувати перемир’я на Донбасі.

Серед іншого, на цій зустрічі безпекової робочої підгрупи в ТКГ, яку ініціювала українська делегація і яка відбулася як відеоконференція, сторони домовилися дотримуватися режиму тиші і обговорили заходи для запобігання подальшим випадкам порушення перемир’я, повідомила делегація в соцмережах.

Консультації з цього приводу продовжать на наступному черговому засіданні ТКГ, що заплановане на 10 листопада.

«Українська делегація забажала від російської сторони і запросила допомоги у представників ОБСЄ вжити негайних заходів щодо припинення порушення режиму припинення вогню та ескалації збройного конфлікту, яка має ознаки заздалегідь запланованої», – заявили в делегації.

«Слід додатково зазначити, що українська делегація розуміє: гарантовано домовитися можливо лише тоді, коли головний гравець, який стоїть за спиною однієї зі сторін на лінії розмежування, дає згоду домовитися», – наголосили також у делегації, традиційно не називаючи прямо цього гравця, тобто Росію.

«Тому в української делегації залишається питання: чи розуміють наші візаві весь ступень своєї відповідальності щодо можливої ескалації збройного конфлікту?» – завершується повідомлення.

Російська сторона конфлікту наразі не коментувала результати зустрічі.

Представники підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, а в ТКГ як не сторони конфлікту є не повноправними учасниками, а запрошеними, зі свого боку, стверджують, що нинішня зустріч завершилася безрезультатно, бо Київ, мовляв, не пристав на їхні плани.

Пресслужба Об’єднаних сил, що ведуть операцію проти російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу, повідомила тим часом уже про три обстріли українських позицій від початку доби. Всі три сталися на ділянці біля села Водяного на півдні Донеччини. Внаслідок перших двох обстрілів, що були прицільними, невдовзі по півночі загинули двоє українських військовослужбовців.

Тим часом керівник офісу президента України Андрій Єрмак продовжував стверджувати, що перемир’я далі триває, хоча й стаються провокації. З такою заявою він виступив на зустрічі з послами країн «Групи семи», повідомив офіс президента.

«Керівник офісу президента розповів про пріоритетне для влади і особисто голови держави питання досягнення миру на Донбасі. За його словами, режим припинення вогню на сході України триває вже майже 100 днів, але стаються провокації з боку незаконних збройних формувань з метою його зриву», – навів слова Єрмака сайт Банкової.

Офіс президента і українська делегація в ТКГ, з одного боку, і пресслужба Об’єднаних сил, із іншого, навели різні дані про реакцію української сторони на загибель своїх військових.

Українська делегація в ТКГ, виходячи з позиції Зеленського про необхідність збереження перемир’я будь-якою ціною, вустами свого нового речника, блогера Олексія Арестовича заявляла, що обстріли з боку противника були припинені «за допомогою координаційних механізмів», без згадок ні про які дії українських військ у відповідь. Задля позірного дотримання перемир’я, яке формально чинне нині, українські війська вкрай рідко відповідають на обстріли.

Натомість у пресслужбі Об’єднаних сил навели цього разу іншу версію: «на вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь», своїм вогнем змусивши його «повернутись до режиму тиші».

Командувач Об’єднаних сил у зв’язку з нічним обстрілом заявив: така «зухвалість» противника свідчить, що російські гібридні сили спрямовано йдуть на зрив домовленостей про припинення вогню. «Сьогоднішній обстріл доводить, що противник не має на меті досягнути миру», – наголошено в його заяві.

Водночас угруповання «ДНР», із захопленої яким території обстрілювали українських військових, нічого не повідомляє ні про які бойові дії протягом 30 жовтня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». При цьому російські гібридні сили порушують її практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу зазнають поранень чи й гинуть. Українська сторона, дотримуючись перемир’я зі свого боку, вкрай рідко відповідає на ці обстріли.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за останніми оприлюдненими оцінками ООН станом іще на 31 жовтня 2019 року, загинули від 13 тисяч до 13 тисяч 200 людей, із яких було щонайменше 3 тисячі 354 цивільних, приблизно 4 тисячі 100 українських бійців і приблизно 5 тисяч 650 членів російських гібридних збройних формувань. За цими ж даними, за цей час російської агресії також були поранені від 29 тисяч до 31 тисячі людей: приблизно від 7 тисяч до 9 тисяч цивільних, від 9 тисяч 500 до 10 тисяч 500 українських бійців і від 12 тисяч 500 до 13 тисяч 500 членів російських гібридних збройних формувань.

читати

В Женеві почалися переговори за участі представників Вірменії та Азербайджану

Дипломати Азербайджану та Вірменії почали зустрічі з міжнародними медіаторами в Женеві в спробі укласти угоду, яка зможе покласти край бойовим діям у спірному регіоні Нагірний Карабах після того, як попередні три домовленості про перемир’я провалилися.

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян 30 жовтня зустрівся з представниками Мінської групи медіації – Росії, Франції та Сполучених Штатів. Після цього голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов провів окрему зустріч з міжнародними дипломатами.

Наразі невідомо, чи Мнацаканян та Байрамов планують зустрічатися особисто.

Читайте також: Азербайджан передав Вірменії тіла 29 загиблих військових – міноборони Вірменії

Переговори мали початися днем раніше, але їх відтермінували після того, як у Нагірному Карабасі знову спалахнули сутички.

Попри передачу азербайджанською стороною тіл 29 загиблих вірменських військових, сторони продовжують обвинувачувати одне одного в порушенні перемир’я.

Мінська група заявила, що під час зустрічі в Женеві планується «обговорити, досягнути угоди і почати впроваджувати всі кроки, необхідні для досягнення мирного врегулювання в конфлікту в Нагірному Карабасі, відповідно до таймлайну, який ще належить узгодити».

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.

 

читати

ЄС запровадить санкції проти Лукашенка і нової групи посадовців із Білорусі наступного тижня

Європейський союз має розширити свої санкції на додаткову групу білоруських посадовців, а також особисто на Олександра Лукашенка, наступного тижня, повідомив редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі.

Як написав він у твітері, посли країн-членів Євросоюзу в Брюсселі мають схвалити запровадження візових заборон і замороження активів Олександра Лукашенка і ще 14 білоруських громадян у середу, 4 листопада, а остаточно затвердити їх мають наприкінці наступного тижня, 6 листопада.

Розширення санкцій на подальших чільних посадовців Білорусі, а також на Лукашенка в ЄС принципово узгодили 12 жовтня, відтоді ці санкції готували робочі групи ЄС.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет санкцій, наразі проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку на цей час іще немає Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі раніше наголошували, що нині чинний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Про ці санкції в ЄС у принципі домовилися ще в серпні, але їхнє запровадження кілька разів відкладалося з різних причин, не пов’язаних із подіями в Білорусі. За той час список розширився з 12 осіб у перших його версіях до нинішніх 40.

Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.

читати

Рішуча реакція влади врятує «безвіз» – Ольга Стефанішина

Рішення Конституційного суду підриває довіру до України з боку західних партнерів, проте представники української влади своїми діями і кроками демонструють готовність продовжувати реформи. Таку думку висловила в прямому ефірі Радіо Свобода віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

«Такі рішення підривають довіру і послідовність українських реформ. Треба зазначити, що питання боротьби з корупцією були частиною переговорів щодо отримання Україною безвізового режиму, і сьогодні Європейський союз має спеціальний механізм, коли Україна відступає від вимог, і Єврокомісія може ініціювати такі процедури. Водночас рішучі кроки, продемонстровані українською владою, зокрема засідання РНБО і публічна позиція ключових гравців (президент, уряд і парламент), свідчать про те, що Україна налаштована продовжувати ці реформи, і наразі питання щодо перегляду умов «безвізу» не є на порядку денному», – сказала віцепрем’єр.

За словами Стефанішиної, «послідовність і рішуча політична реакція» з боку влади є запорукою стабільної роботи з міжнародними партнерами, європейської та євроатлантичної інтеграції.

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків і скасувати внесені судом зміни до Закону «Про запобігання корупції». Це випливає з проєкту закону «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства».

У КСУ заявили, що законопроєкт президента України Володимира Зеленського має ознаки конституційного перевороту.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

читати

Єрмак після загибелі на фронті двох бійців: перемир’я триває, але бувають провокації

Керівник офісу президента України Андрій Єрмак після загибелі на лінії фронту на Донбасі двох українських військовослужбовців унаслідок прицільних обстрілів противника продовжує стверджувати, що перемир’я далі триває, хоча й стаються провокації.

Із такою заявою він виступив на зустрічі з послами країн «Групи семи», повідомляє офіс президента.

«Керівник офісу президента розповів про пріоритетне для влади і особисто голови держави питання досягнення миру на Донбасі. За його словами, режим припинення вогню на сході України триває вже майже 100 днів, але стаються провокації з боку незаконних збройних формувань з метою його зриву», – наводить слова Єрмака сайт Банкової.

За цими словами, «вчора (тобто 29 жовтня – ред.) під час таких ворожих обстрілів, на жаль, двоє українських військових загинули, ще двоє зазнали поранень, ситуацією на місці нині займається начальник Генерального штабу, а Україна ініціювала сьогодні термінове засідання робочої підгрупи з безпеки Тристоронньої контактної групи».

«Керівник офісу президента закликав послів країн G7 та уряди їхніх держав підтримати Україну в захисті позицій і закликати всі сторони дотримуватися режиму тиші», – мовиться в повідомленні без уточнень, які саме «сторони» гібридної агресії Росії проти України на частині Донбасу, на думку Єрмака, треба до цього закликати.

Двоє українських бійців загинули насправді 30 жовтня, невдовзі по півночі, внаслідок прицільного вогню російських гібридних сил по українських позиціях біля села Водяного на півдні Донеччини. Попереднього дня, 29 жовтня, там же й теж унаслідок прицільного вогню ще один український військовослужбовець був поранений (і ще один був поранений на іншій ділянці фронту).

При цьому, виходячи з позиції Зеленського про необхідність збереження перемир’я будь-якою ціною, українська делегація в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу вустами свого нового речника, блогера Олексія Арестовича заявила, що обстріли з боку противника були припинені «за допомогою координаційних механізмів», без згадок ні про які дії українських військ у відповідь. Задля позірного дотримання перемир’я українські війська вкрай рідко відповідають на обстріли.

Натомість у пресцентрі Об’єднаних сил, що ведуть операцію проти російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу, навели цього разу іншу версію: «на вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь», своїм вогнем змусивши його «повернутись до режиму тиші».

Командувач Об’єднаних сил у зв’язку з цим обстрілом заявив: така «зухвалість» противника свідчить, що російські гібридні сили спрямовано йдуть на зрив домовленостей про припинення вогню. «Сьогоднішній обстріл доводить, що противник не має на меті досягнути миру», – наголошено в його заяві.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». При цьому російські гібридні сили порушують її практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу зазнають поранень чи й гинуть. Українська сторона, дотримуючись перемир’я зі свого боку, вкрай рідко відповідає на ці обстріли.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за останніми оприлюдненими оцінками ООН станом іще на 31 жовтня 2019 року, загинули від 13 тисяч до 13 тисяч 200 людей, із яких було щонайменше 3 тисячі 354 цивільних, приблизно 4 тисячі 100 українських бійців і приблизно 5 тисяч 650 членів російських гібридних збройних формувань. За цими ж даними, за цей час російської агресії також були поранені від 29 тисяч до 31 тисячі людей: приблизно від 7 тисяч до 9 тисяч цивільних, від 9 тисяч 500 до 10 тисяч 500 українських бійців і від 12 тисяч 500 до 13 тисяч 500 членів російських гібридних збройних формувань.

читати

Лукашенко погрожує учасникам протестів: «у полон нікого не беремо»

Олександр Лукашенко, якого ЦВК Білорусі проголосив переможцем президентських виборів, заявив про перехід учасниками протестів «червоних ліній». Про це він сказав на зустрічі з керівництвом Міністерства внутрішніх справ Білорусі 30 жовтня, інфіормує державна інформагенція «Белта».

«Від сьогодні, особливо в квартирах громадян, куди вони ховаються, ми в полон нікого не беремо… Якщо хтось доторкнеться до військовослужбовця, він повинен піти звідти щонайменше без рук», – сказав Лукашенко і додав, що відступати не збирається.

Лукашенко попередив про відрахування студентів, якщо вони далі виходитимуть на несанкціоновані акції.

Студенти щонайменше дев’яти білоруських вишів першими підтримали оголошений опозицією загальнонаціональний страйк із вимогою відставки Лукашенка, коли 26 жовтня закінчився термін так званого «народного ультиматуму».

30 жовтня, за інформацією незалежного порталу Tut.By, у багатьох вишах відбуваються акції на підтримку студентів та викладачів, яких відраховують і звільняють через громадянську позицію. Зокрема, понад 60 співробітників Академії мистецтв, у тому числі проректор із навчальної роботи Олена Бохан, вимагали відновити відрахованих студентів. У їхньому листі йдеться, що політична криза може бути вирішена тільки шляхом діалогу, який неможливий, якщо влада використовує методи жорсткого переслідування громадян.

До страйку продовжують приєднуватися працівники білоруських підприємств. Число протестувальників поповнили працівники БМЗ і «Білоруськалій». Керівництво заводів за це загрожує звільненням. Влада стверджує, що роботу великих підприємств страйк не зупинив.

Масові протести в Білорусі тривають із 9 серпня, коли в країні відбулися президентські вибори, переможцем яких був оголошений Лукашенко. Учасники виступів вважають, що результати були сфальсифіковані на його користь і називають переможцницею голосування колишню кандидатку від опозиції Світлану Тихановську.

За час протестів щонайменше четверо людей загинули, шестеро вважаються зниклими безвісти. Точна кількість постраждалих і затриманих досі невідома, але ідеться про тисячі людей.

читати

Емомалі Рахмон розпочав п’ятий термін на посаді президента Таджикистану

У Таджикистані 30 жовтня відбулася церемонія інавгурації новообраного президента Емомалі Рахмона, повідомляє таджицька служба Радіо Свобода.

Рахмону вручили президентські символи – штандарт, знак, орден «Зірка президента Таджикистану» першого ступеня і посвідчення президента, після чого він уп’яте склав присягу президента.

Рахмон у своїй програмній промові пообіцяв, що в найближчі сім років Таджикистан досягне повної енергетичної незалежності і стане транзитною країною. Інший стратегічним завданням, за його словами, залишається гарантування продовольчої безпеки країни.

 

Після цього Рахмон прийняв парад, у якому брали участь понад 7 тисяч військовослужбовців, співробітників силових структур і курсантів військових навчальних закладів.

Вибори президента Таджикистану відбулися 11 жовтня. У них, за даними ЦВК країни, Емомалі Рахмон набрав понад 90% голосів. Єдина опозиційна Соціал-демократична партія традиційно вирішила бойкотувати вибори, заявляючи, що за нинішньої влади в Таджикистані голосування не може бути чесним.

Рахмон править Таджикистаном із 1992 року. Парламент Таджикистану в грудні 2015 року затвердив законопроєкт «Про засновника миру і єдності і Лідера нації», офіційно проголосивши Рахмона довічним лідером таджиків. Цей статус дає Рахмону право балотуватися на посаду глави держави без обмеження числа термінів.

Крім того, згідно з цим законом, його родина і майно отримують право недоторканності. Зокрема, законопроєкт назавжди звільняє Емомалі Рахмона від притягнення до відповідальності за дії, вчинені ним у період президентства.

читати

Тупицький не збирається іти у відставку з посади голови Конституційного суду

Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький не збирається іти у відставку з посади голови Конституційного суду.

«Вимоги про відставку я не чув. Вона має бути мотивованою. Якщо буде такий ультиматум, ми це обговоримо з вами. Я давав присягу народові», – розповів Тупицький.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».

Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту.

 

читати

Американський робот успішно помістив на зберігання зразки поверхні астероїда Бенну – NASA

Космічна станція Osiris-Rex успішно помістила на зберігання зразки поверхні астероїда Бенну, який розташований у 330 мільйонах кілометрів від Землі, повідомило Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA).

29 жовтня вперше в американській історії космічний корабель забрав «чисельні» зразки з астероїда.

Хоча операція була успішною, у NASA визнають, що під час операції були певні напружені моменти, коли одна зі скель заклинила кришку контейнера.

Протягом наступних трьох років вчені не знатимуть точно, скільки зразків вдалося зібрати. Osiris-Rex не повернеться на Землю до вересня 2023 року. Наступним великим маневром буде відправлення станції з околиць астероїда, але цього не станеться принаймні до березня. У цей час астероїд та Земля повинні оптимально вирівнятися, щоб станція могла почати дорогу додому.

Osiris-Rex розпочав свою подорож на Бенну у 2016 році з космічного центру імені Кеннеді в американському штаті Флорида. Він перебував на орбіті астероїда близько двох років, готуючи свій маневр.

21 жовтня Osiris-Rex зібрав зразки з поверхні астероїда Бенну. Станції знадобилося 4,5 години, щоб спуститися з орбіти до маленького району посеред кратера Найтінґейл.

У зв’язку з тим, що 500-метровий астероїд має невелику гравітацію, Osiris-Rex не мав змоги приземлитися. Натомість він використав свою понад триметрову «руку», щоб загребти принаймні 60 грамів зразків поверхні астероїда.

Вчені вважають, що карбоновмісний матеріал з поверхні Бенну може надати дані про структурні елементи сонячної системи й навіть про формування життя на Землі.

Сполучені Штати Америки вперше збирали зразки астероїда. До цього таке робила лише Японія. У грудні повинна повернутися друга японська астероїдна місія, яка має доставити на Землю міліграми космічного пилу.

читати

Голова КСУ Тупицький хоче зустрічі із Зеленським, щоб «прибрати штучний конфлікт»

Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький хоче зустрітися із президентом України Володимиром Зеленським.

«Я хочу звернутися до президента України, що ми – Конституційний суд – хочемо поспілкуватися з президентом України. Ми запрошуємо його. У будь-якому форматі: з журналістами, потім без журналістів. Треба прибрати цей штучний конфлікт. Він нікому не потрібний», – заявив Тупицький.

Так само він запросив до розмови голову Верховної Ради про «дозволені законом форми роботи», щоб швидко виправляти ситуації із законами.

«Країна не може рухатися, якщо Конституційний суд вирішує роками, чи закон конституційний чи не конституційний», – наголосив Тупицький.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».

Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту.

 

читати

Франція вислала 14 радикально налаштованих іноземців

Франція за останній місяць вислала 14 радикально налаштованих іноземців, повідомив міністр внутрішніх справ країни Жеральд Дарманен в інтерв’ю радіостанції RTL. За його словами, найближчим часом будуть депортовані ще 18 осіб.

Раніше МВС Франції повідомило, що під наглядом влади знаходяться понад чотири тисячі іноземців, підозрюваних у поширенні радикальних ідей. Понад 200 з них очікують на депортацію.

Дарманен також повідомив, що виходець із Тунісу, який убив трьох людей у Ніцці 29 жовтня, не був у полі уваги французьких і європейських правоохоронних органів і не просив у влади про статус біженця. За даними агентства AFP, він прибув до Італії морем наприкінці вересня. У жовтні він отримав припис залишити країну і переїхав до Франції.

Ще одна атака 29 жовтня сталася в Авіньйоні. Зловмисник із ножем погрожував поліцейським і перехожим. Його вбили під час затримання.

У Франції оголошений максимальний рівень терористичної загрози.

Атаки в Ніцці та Авіньйоні відбулися через два тижні після жорстокого вбивства неподалік Парижа вчителя Самюеля Паті. Викладач обговорював із учнями свободу слова і показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. Підозрюваний у вбивстві – етнічний чеченець із Москви Абдулах Анзоров заявив, що «стратив» педагога за образу пророка.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. Заяви Макрона викликали обурення і протести серед деяких мусульман.

читати

Зеленський пропонує припинити повноваження всіх суддів Конституційного суду: текст законопроєкту

«Існує необхідність забезпечити збереження європейського та євроатлантичного вибору українського суспільства, дотримання принципу верховенства права»

читати

Голову КСУ викликали на допит у ДБР

Голову Конституційного суду України Олександра Тупицького викликають на допит у Державне бюро розслідувань. Про це повідомили у відомстві.

«Слідчими ДБР розслідується низка кримінальних проваджень у яких слідчим шляхом перевіряється Голова Конституційного Суду України до вчинення злочинів у складі злочинної організації», – заявив виконуючий обов’язки голови ДБР Олексій Сухачов.

Як зазначили у ДБР, «під час досудового розслідування досліджується вплив злочинної організації на діяльність господарських судів, винесення ними неправосудних рішень в інтересах наближених осіб для незаконного відчуження майнових активів».

Допит Тупицького призначено на 2 листопада.

 

В Офісі президента України повідомили, що на засіданні РНБО 29 жовтня глава держави Володимир Зеленський доручив невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному суді.

Міністр юстиції України Денис Малюська заявив в ефірі «Радіо Свобода», що законопроєкт про відновлення добропорядності Конституційного судочинства передано до Верховної Ради.

читати

Мер Новгорода-Сіверського помер від COVID-19. Він лідирував на виборах

Міський голова Новгорода-Сіверського на Чернігівщині, Олег Бондаренко, помер в обласній лікарні в Чернігові від COVID-19. Про це повідомляє «Суспільне» з посиланням на головного лікаря обласної лікарні Андрія Жиденка.

Бондаренка госпіталізували у ніч на 28 жовтня у важкому стані. Пізніше його підключили до апарату ШВЛ – Бондаренко мав 80-відсоткове ураження легень.

Олег Бондаренко займав посаду мера Новгорода-Сіверського з 2015 року. На останніх місцевих виборах, к зазначає «Суспільне», він, за попередніми даними, набрав найбільше голосів.

 

28 жовтня стало відомо, що міський голова Борисполя на Київщині Анатолій Федорчук помер після ускладнень, викликаних коронавірусною інфекцією. За попередніми даними, Федорчук, який три терміни був на посаді мера Борисполя, лідирував і на цих виборчих перегонах.

читати

Геловін та СOVID-19: як готуються до свята у різних країнах під час пандемії? (фотогалерея)

Чи вплинула пандемія коронавірусу на святкування Геловіна?

читати

У Франції оголошено максимальний рівень терористичної загрози

У Франції оголошено максимальний рівень терористичної загрози після двох ножових атак у Ніцці та Авіньйоні. Про це повідомив прем’єр-міністр країни Жан Кастекс.

Поліція і армія будуть мобілізовані для забезпечення безпеки. У п’ятницю, 30 жовтня в країні відбудеться засідання ради з оборони.

За словами Кастекса, Франція зіткнулася з «боягузливим і варварським» нападом, який занурив у траур всю країну.

Напади сталися вдень у четвер. У Ніцці чоловік напав на базиліку Нотр-Дам, убивши двох людей всередині і одного зовні. Стверджується, що під час нападу він кричав «Аллах акбар», що в перекладі з арабської означає «Господь великий». Мотиви нападника поки не повідомляються, у місті закриті всі церкви, злочин розслідують як теракт.

Через дві години в Авіньйоні на південному сході Франції чоловік з ножем намагався напасти на поліцейських. Він погрожував перехожим і вигукував: «Аллах акбар». Його застрелили поліцейські. У Саудівській Аравії затримано місцевого жителя, який напав на охоронця консульства Франції в Джидді. Охоронець отримав легкі поранення.

В Ніццу прилетів президент Франції Еммануель Макрон. «Якщо на нас знову напали, то це через наші цінності, свободи, можливість вільного віросповідання і прагнення не піддаватися терору», – заявив Макрон.

Він додав, що влада мобілізує до 7 тисяч військових. У країні посилять охорону храмів.

У неділю, 1 листопада, католики святкуватимуть день всіх святих – християнське свято, присвячене поминанню покійних. Мусульмани 29 жовтня відзначають день народження засновника своєї релігії – пророка Магомета.

Нові напади сталися невдовзі після вбивства в передмісті Парижа вчителя Самюеля Паті.

Викладач, обговорюючи з учнями свободу слова, показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. 16 жовтня він був убитий.

читати

Hackers Could Unleash Ransomware Attacks on US Health System, US Officials Warn

Cyber criminals could soon unleash a wave of ransomware attacks targeting U.S. hospitals and health care providers, according to a statement released by three federal agencies, including the FBI.In the statement, the Cybersecurity and Infrastructure Security Agency (CISA), the Federal Bureau of Investigation (FBI), and the Department of Health and Human Services (HHS) warned they had “credible information of an increased and imminent cybercrime threat to U.S. hospitals and healthcare providers” with the goal of “data theft, and disruption of healthcare services.”Ransomware scrambles data, and it can only be unscrambled if the target pays the attacker a sum of money.Alex Holden, CEO of Hold Security, told the AP he warned federal authorities about the impending attacks Friday after seeing “infection attempts at a number of hospitals.”He added that the hackers were demanding ransoms of over $10 million per target and that he had seen attackers discuss plans to infect “more than 400 hospitals, clinics and other medical facilities.”“One of the comments from the bad guys is that they are expecting to cause panic and, no, they are not hitting election systems,” Holden told AP. “They are hitting where it hurts even more, and they know it.”In a statement reported by AP, Charles Carmakal, chief technical officer of the cybersecurity firm Mandiant, said the U.S. is “experiencing the most significant cyber security threat we’ve ever seen.”He pointed the finger at a criminal gang called UNC1878, adding it was deliberately targeting and disrupting U.S. hospitals, forcing them to divert patients to other healthcare providers.”  He said the eastern European group is “one of most brazen, heartless, and disruptive threat actors I’ve observed over my career.”Ransomware attacks have risen 40% this year with a particular spike in September, technology website CNET reported, citing data from cybersecurity firm SonicWall.  Last month, a chain of U.S. hospitals run by Universal Health Services was attacked, resulting in doctors and nurses resorting to pencil and paper at 250 facilities, AP reported. Employees said the attacks resulted in emergency room delays and problems with wireless vital signs monitoring equipment.Brett Callow, an analyst with the cybersecurity firm Emsisoft, told the AP that “a total of 59 U.S. healthcare providers/systems have been impacted by ransomware in 2020, disrupting patient care at up to 510 facilities.” 
 

читати

Арестович працюватиме в ТКГ на громадських засадах

Радник української делегації в Тристоронній контактній групі з врегулювання збройного конфлікту на Донбасі Олексій Арестович заявляє, що працюватиме у ТГК на громадських засадах. Про це він заявив в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода). Він наголошує на тому, що не є членом делегації в ТКГ.

«Треба розуміти, що це посада недержавна. Це не держслужба. Мене не вводили в члени делегації. Я радник делегації. І це на громадських засадах», – зазначив Арестович. 

При цьому він зазначив, що не припинить свою блогерську та викладацьку діяльність.

«Це не означає, що я припиню іншу свого діяльність. Як блогера, викладача в решті решт. Це додаткове навантаження», – зазначив радник.

 

28 жовтня військовий оглядач Олексій Арестович заявив, що його призначили радником з інформаційної політики української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

Тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України була створювати у 2014 році після початку збройного конфлікту на Донбасі, який за шість років забрав життя понад 13 тисяч людей. До неї входять представники України, ОБСЄ та Росії. До участі в роботі групи і її робочих підгруп залучають представників підтримуваних Росією бойовиків.

30 липня Леонід Кравчук погодився очолити українську делегацію в ТКГ замість Леоніда Кучми.

читати