Міністр юстиції розповів, що можуть зробити з Окружним адміністративним судом Києва

Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва мало що змінить, розповів міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Навпаки, вона іноді може призвести до якихось негативних наслідків, якщо вона буде не продумана. Інша справа – якщо буде ухвалене рішення передати юрисдикцію частини спорів, які вирішує ОАСК, іншому суду. Або навіть ледь не всі. Або об’єднати ОАСК з іншим судом. Такого роду сценарії менше завдадуть шкоди, ніж проста і елементарна ліквідація ОАСК. Тому що, якщо ми ліквідуємо ОАСК, то це означає, що весь масив спорів, а вони дуже багато спорів розглядають, має розглянути хтось інший. Питання: хто? За які ресурси?» – розмірковує Малюська.

Він зазначив, що в ситуації з Окружним адміністративним судом Києва мало хто сумнівається в професійності суддів.

«Судді професійні і знають законодавство дуже і дуже непогано. Сумніваються у доброчесності і в етичних стандартах. Це ключове», – розповів Малюська в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він оцінив петицію до президента України Володимира Зеленського з вимогою ліквідації Окружного адміністративного суду як політичне звернення.

«Треба зробити щось з ОАСК, з тим, щоб він перестав генерувати ось ці сумнівні судові рішення, щоб йому знову можна було би довіряти. Як це зробити? Реорганізація, злиття чи передача повноважень іншому суду, чи передача разом з ліквідацією? Тобто там потрібно зробити кілька кроків, але це вже вирішувати за консультаціями», – заявив Малюська.

26 жовтня петиція до президента України Володимира Зеленського про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва набрала 25 тисяч підписів. У відповідь президент доручив розпочати консультації з Вищою радою правосуддя.

 

читати

США: Чи перетвориться ніч виборів на місяць очікування? (відео)

Через те, що на президентських виборах у США нині поштою надходять десятки мільйонів голосів, результат від 3 листопада може стати неостаточним. Наступні дні, тижні, ба більше місяць, можуть бути напововнені юридичними чварами, перерахунками голосів і заявами про шахрайство. Яким може бути результат виборів наступного президента Сполучених Штатів – у відео Радіо Свобода.

читати

Франція: у Ліоні поранений православний священник 

У французькому Ліоні нападник поранив з вогнепальної зброї священника, коли той закривав церкву, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Священник у тяжкому стані, йому надають першу медичну допомогу на місці. Район перекритий, поліція шукає нападника.

Наразі французькі правоохоронці не кваліфікували напад як теракт. 

У Франції цього тижня був оголошений максимальний рівень терористичної загрози на тлі атак у Ніцці та Авіньйоні, які сталися 29 жовтня.

У Ніцці чоловік напав на базиліку Нотр-Дам, убивши двох людей всередині і одного зовні. Стверджується, що під час нападу він кричав «Аллах акбар», що в перекладі з арабської означає «Господь великий». Мотиви нападника поки не повідомляються, у місті закриті всі церкви, злочин розслідують як теракт.

Через дві години в Авіньйоні на південному сході Франції чоловік з ножем намагався напасти на поліцейських. Він погрожував перехожим і вигукував: «Аллах акбар». Його застрелили поліцейські. У Саудівській Аравії затримано місцевого жителя, який напав на охоронця консульства Франції в Джидді. Охоронець отримав легкі поранення.

Напади відбулися через два тижні після жорстокого вбивства неподалік Парижа вчителя Самюеля Паті. Викладач обговорював із учнями свободу слова і показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. Підозрюваний у вбивстві – етнічний чеченець із Москви Абдулах Анзоров заявив, що «стратив» педагога за образу пророка.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. Заяви Макрона викликали обурення і протести серед деяких мусульман.

 

читати

МЗС ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду

Міністерство закордонних справ України ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду про скасування відповідальності за декларування недостовірної інформації, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у твітері.

«На доручення президента України МЗС ініціює взаємодію з міжнародними партнерами задля подолання негативних наслідків рішення Конституційного суду та відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні», – повідомив Кулеба.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

читати

В анексованому Криму поліція зупинила одиночний пікет матері фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір»

В окупованому Криму російські поліцейські зупинили одиночний пікет матері фігуранта червоногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Зуре. Про це повідомляє «Кримська солідарність».

Жінка стояла у селищі Жовтневе на Московській трасі, тримала в руках плакат з написом «Мій син – не терорист».

 

Біля неї зупинилося авто російської поліції. Силовики заявили, що «документують правопорушення». На їхню думку, це був не поодинокий пікет.

«Ви зобов’язані проїхати з нами у відділення поліції. Ви стоїте тут на трасі незаконно», – заявив поліцейський, який представився як «заступник начальника поліції з охорони громадського порядку».

Також на одиночний пікет з плакатом «Мій син – не терорист» вийшла мати ще одного фігуранта цієї справи Ескендера Абдулганіева, Еміне.

 

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.

У грудні 2019 року суд у Росії продовжив на пів року арешт фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».

читати

Кількість виявлених випадків COVID-19 у світі перевищила 45 мільйонів

Станом на 31 жовтня у світі кількість підтверджених випадків захворювання на COVID-19 перевищила 45,6 мільйона. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Одужали від початку пандемії більш ніж 29,7 мільйона, померли майже 1,2 мільйона людей.

 

Найбільше інфікованих виявили у США (понад 9 мільйонів хворих, 229,7 тисячі померли), Індії (8,1 мільйона хворих, 121,6 тисячі померли) та Бразилії (5,5 мільйона хворих, 159,4 тисячі померли).

Більше мільйона хворих на COVID-19 виявили у Росії, Франції, Іспанії, Аргентині та Колумбії.

Як зазначає Reuters, з моменту виявлення перших випадків коронавірусного захворювання у Китаї у грудні 2019 року, випадки COVID-19 підтвердили у понад 210 країнах та територіях.

Від початку пандемії в Україні виявлено понад 387 тисяч інфікованих коронавірусом, померли 7 196 людей, одужали – майже 159 тисяч. Минулої доби встановлено черговий рекорд – 8 752 нових хворих.

читати

У МЗС Росії сказали, за яких умов можуть втрутитися у конфлікт між Вірменією та Азербайджаном

У міністерстві закордонних справ Росії відреагували на звернення прем’єр-міністра Вірменії Никола Пашиняна щодо допомоги у конфлікті в Нагірному Карабасі.

Йдеться про можливу допомогу, зокрема, у рамках «Договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Республікою Вірменія від 29 серпня 1997 р Ряд статей цього Договору передбачає конкретні дії в разі виникнення загрози збройного нападу або акту агресії в відношенні території один одного», зазначили у МЗС Росії.

«Відповідно до Договору Росія надасть Єревану всю необхідну допомогу, якщо зіткнення будуть перенесені безпосередньо на територію Вірменії», – мовиться у відповіді міністерства.

У МЗС Росії закликали обидві сторони конфлікту у Нагірному Карабасі припинити вогонь та повернутися до переговорів.

 

Напередодні дипломати Азербайджану та Вірменії почали зустрічі з міжнародними медіаторами в Женеві в спробі укласти угоду, яка зможе покласти край бойовим діям у спірному регіоні Нагірний Карабах після того, як попередні три домовленості про перемир’я провалилися.

Читайте також: Азербайджан передав Вірменії тіла 29 загиблих військових – міноборони Вірменії

 

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.

читати

У Туреччині і на грецькому острові вдарив сильний землетрус, принаймні 19 загиблих

Місто Ізмір на заході Туреччини і розташований неподалік грецький острів Самос в Егейському морі вразив сильний землетрус, унаслідок якого наразі повідомляють про 19 загиблих і понад 700 поранених чи травмованих.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

Додаткові руйнування після самого землетрусу спричинили на узбережжі високі припливні хвилі, що виникли внаслідок землетрусу на кшталт цунамі і затопили значні території.

 

У майже 3-мільйонному Ізмірі, третьому найбільшому місті Туреччини, повідомляють на цей час про 17 загиблих, із яких одна людина втонула, і 709 поранених чи травмованих. Там кажуть про 4 повністю зруйновані будинки і понад 10 значною мірою зруйнованих, іще багато будівель тією чи іншою мірою пошкоджені.

На острові Самос із його 45-тисячним населенням повідомляють про двох загиблих підлітків, яких завалила зруйнована стіна, і принаймні про 19 травмованих.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.

читати

Щонайменше 14 людей загинули через землетрус в Туреччині і Греції

Потужний землетрус вдарив по турецькому узбережжю Егейського моря та грецькому острову Самос 30 жовтня – щонайменше 14 людей загинули, сотні отримали поранення.

За даними турецької влади, у місті Ізмір – третьому за розміром місті Туреччини, де живе близько 3 мільйони людей – загинули 12 мешканців, 400 поранені.

Також двоє підлітків загинули через падіння стіни на Самосі, повідомляє влада Греції. Ще восьмеро людей потрапили до лікарень із пораненнями.

Землетрус спровокував невелике цунамі. Вода затопила один з районів Ізміра та порт у Самосі, пошкодивши кілька будівель.

Губернатор Ізміра Явуз Селім Косґер повідомив, що чотири будівлі в місті зруйновані, ще десять – обрушилися. Інші будинки зазнали менших пошкоджень.

Читайте також: В Ірані стався землетрус магнітудою 5,1

За даними Геологічної служби США, землетрус сягнув магнітуди в 7. Його можна було помітити і в столицях обох держав – Афінах і Стамбулі. Туреччина, своєю чергою, оцінює магнітуду землетрусу в 6,6, Греція – в 6,7.

Обидві країни розташовані на тектонічних зламах і часто потерпають від землетрусів.

В лютому 2020 року дев’ятеро людей загинули через землетрус у турецькій провінці Ван. Ще кілька людей отримали поранення.

читати

У «Слузі народу» заявляють про «безальтернативність» законопроєкту Зеленського про розпуск суддів КСУ

У президентській партії «Слуга народу» заявляють про «безальтернативність» подолання кризи після рішення Конституційного суду України щодо антикорупційного законодавства саме шляхом ухвалення поданого президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про припинення повноважень нинішніх суддів КСУ.

Як мовиться, зокрема, в заяві партії «щодо варіантів виходу з кризи, створеної провокаційним рішенням Конституційного суду», «теперішній склад Конституційного суду спровокував в Україні глибоку кризу».

Розкритикувавши рішення КСУ і його наслідки, партія стверджує: «У держави може бути тільки три шляхи виходу з кризи, яку спровокував теперішній склад Конституційного суду. Або судді КС добровільно підуть у відставку, відкривши можливості до відновлення доброчесності, професіоналізму та конституційності у діяльності органу. Або долю цих суддів та їхніх нікчемних рішень вирішить вулиця. Або – третій шлях – Верховна Рада ухвалить справедливе та єдине логічне рішення, проголосувавши за запропонований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт № 4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Перший шлях є нереалістичним з огляду на поведінку суддів протягом цього тижня. Другий шлях створює додаткові небезпеки для державності. Тож третій шлях виходу з кризи залишається безальтернативним».

У партії також заявляють, що «Верховна Рада вже ухвалювала політико-правові рішення для виходу з аналогічних криз».

Поданий президентом до парламенту 29 жовтня як невідкладний, законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» містить дві статті.

Перша, «Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах», пропонує вважати згадане рішення КСУ «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів», і відновити дію положень закону «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу, що їх КСУ визнав неконституційними.

Друга стаття, «Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України», пропонує припинити повноваження всього складу КСУ, що є на момент ухвалення рішення суду, і невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу КСУ «на конкурсних засадах із подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний суд України».

Критики звертали увагу, що цей закон, який суперечить цілій низці положень Конституції України, в разі ухвалення лише посилить кризу і рівень правового нігілізму в Україні і має бути скасований як неконституційний. Серед іншого, Конституція містить вичерпний перелік припинення повноважень суддів КСУ – їх не можна припинити рішенням парламенту. Крім того, рішення КСУ є остаточними і обов’язковими до виконання, і їх так само не можна скасувати чи змінити рішенням парламенту.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вважає, що цей законопроєкт «має ознаки конституційного перевороту».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції, що значно обмежує повноваження Національного агентства з запобігання корупції. НАЗК, зі свого боку, заявило, що КСУ діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

читати

Українська делегація в ТКГ: домовилися продовжувати перемир’я на Донбасі після загибелі двох бійців

Українська делегація в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу заявляє, що на позачерговій зустрічі ТКГ після загибелі внаслідок прицільних обстрілів двох українських військовослужбовців домовилися продовжувати перемир’я на Донбасі.

Серед іншого, на цій зустрічі безпекової робочої підгрупи в ТКГ, яку ініціювала українська делегація і яка відбулася як відеоконференція, сторони домовилися дотримуватися режиму тиші і обговорили заходи для запобігання подальшим випадкам порушення перемир’я, повідомила делегація в соцмережах.

Консультації з цього приводу продовжать на наступному черговому засіданні ТКГ, що заплановане на 10 листопада.

«Українська делегація забажала від російської сторони і запросила допомоги у представників ОБСЄ вжити негайних заходів щодо припинення порушення режиму припинення вогню та ескалації збройного конфлікту, яка має ознаки заздалегідь запланованої», – заявили в делегації.

«Слід додатково зазначити, що українська делегація розуміє: гарантовано домовитися можливо лише тоді, коли головний гравець, який стоїть за спиною однієї зі сторін на лінії розмежування, дає згоду домовитися», – наголосили також у делегації, традиційно не називаючи прямо цього гравця, тобто Росію.

«Тому в української делегації залишається питання: чи розуміють наші візаві весь ступень своєї відповідальності щодо можливої ескалації збройного конфлікту?» – завершується повідомлення.

Російська сторона конфлікту наразі не коментувала результати зустрічі.

Представники підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, а в ТКГ як не сторони конфлікту є не повноправними учасниками, а запрошеними, зі свого боку, стверджують, що нинішня зустріч завершилася безрезультатно, бо Київ, мовляв, не пристав на їхні плани.

Пресслужба Об’єднаних сил, що ведуть операцію проти російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу, повідомила тим часом уже про три обстріли українських позицій від початку доби. Всі три сталися на ділянці біля села Водяного на півдні Донеччини. Внаслідок перших двох обстрілів, що були прицільними, невдовзі по півночі загинули двоє українських військовослужбовців.

Тим часом керівник офісу президента України Андрій Єрмак продовжував стверджувати, що перемир’я далі триває, хоча й стаються провокації. З такою заявою він виступив на зустрічі з послами країн «Групи семи», повідомив офіс президента.

«Керівник офісу президента розповів про пріоритетне для влади і особисто голови держави питання досягнення миру на Донбасі. За його словами, режим припинення вогню на сході України триває вже майже 100 днів, але стаються провокації з боку незаконних збройних формувань з метою його зриву», – навів слова Єрмака сайт Банкової.

Офіс президента і українська делегація в ТКГ, з одного боку, і пресслужба Об’єднаних сил, із іншого, навели різні дані про реакцію української сторони на загибель своїх військових.

Українська делегація в ТКГ, виходячи з позиції Зеленського про необхідність збереження перемир’я будь-якою ціною, вустами свого нового речника, блогера Олексія Арестовича заявляла, що обстріли з боку противника були припинені «за допомогою координаційних механізмів», без згадок ні про які дії українських військ у відповідь. Задля позірного дотримання перемир’я, яке формально чинне нині, українські війська вкрай рідко відповідають на обстріли.

Натомість у пресслужбі Об’єднаних сил навели цього разу іншу версію: «на вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь», своїм вогнем змусивши його «повернутись до режиму тиші».

Командувач Об’єднаних сил у зв’язку з нічним обстрілом заявив: така «зухвалість» противника свідчить, що російські гібридні сили спрямовано йдуть на зрив домовленостей про припинення вогню. «Сьогоднішній обстріл доводить, що противник не має на меті досягнути миру», – наголошено в його заяві.

Водночас угруповання «ДНР», із захопленої яким території обстрілювали українських військових, нічого не повідомляє ні про які бойові дії протягом 30 жовтня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». При цьому російські гібридні сили порушують її практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу зазнають поранень чи й гинуть. Українська сторона, дотримуючись перемир’я зі свого боку, вкрай рідко відповідає на ці обстріли.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за останніми оприлюдненими оцінками ООН станом іще на 31 жовтня 2019 року, загинули від 13 тисяч до 13 тисяч 200 людей, із яких було щонайменше 3 тисячі 354 цивільних, приблизно 4 тисячі 100 українських бійців і приблизно 5 тисяч 650 членів російських гібридних збройних формувань. За цими ж даними, за цей час російської агресії також були поранені від 29 тисяч до 31 тисячі людей: приблизно від 7 тисяч до 9 тисяч цивільних, від 9 тисяч 500 до 10 тисяч 500 українських бійців і від 12 тисяч 500 до 13 тисяч 500 членів російських гібридних збройних формувань.

читати

В Женеві почалися переговори за участі представників Вірменії та Азербайджану

Дипломати Азербайджану та Вірменії почали зустрічі з міжнародними медіаторами в Женеві в спробі укласти угоду, яка зможе покласти край бойовим діям у спірному регіоні Нагірний Карабах після того, як попередні три домовленості про перемир’я провалилися.

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян 30 жовтня зустрівся з представниками Мінської групи медіації – Росії, Франції та Сполучених Штатів. Після цього голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов провів окрему зустріч з міжнародними дипломатами.

Наразі невідомо, чи Мнацаканян та Байрамов планують зустрічатися особисто.

Читайте також: Азербайджан передав Вірменії тіла 29 загиблих військових – міноборони Вірменії

Переговори мали початися днем раніше, але їх відтермінували після того, як у Нагірному Карабасі знову спалахнули сутички.

Попри передачу азербайджанською стороною тіл 29 загиблих вірменських військових, сторони продовжують обвинувачувати одне одного в порушенні перемир’я.

Мінська група заявила, що під час зустрічі в Женеві планується «обговорити, досягнути угоди і почати впроваджувати всі кроки, необхідні для досягнення мирного врегулювання в конфлікту в Нагірному Карабасі, відповідно до таймлайну, який ще належить узгодити».

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.

 

читати