Мінекономіки розкритикувало київську владу за закупівлі білоруських автобусів

Міністерство економічного розвитку і торгівлі 22 жовтня прокоментувало рішення Київської міської державної адміністрації закупити в лізинг 200 автобусів виробництва білоруського заводу «МАЗ».

Згідно з заявою, відомство не підтримує закупівлю автобусів «без оголошення тендеру і без залучення вітчизняних виробників».

«Такий підхід є дискримінаційним, суперечить національним інтересам та принципам вільної прозорої конкуренції. З огляду на те, що органи місцевого самоврядування самостійно приймають рішення про здійснення закупівель, Мінекономіки вже опрацьовує питання врегулювання на законодавчому рівні неможливості повторення такої ситуації», – заявляють у міністерстві.

Читайте також: «Полководець без армії»: Лукашенко втрачає підтримку робітників

У Мінекономіки вказали на важливість підтримки національних виробників «в умовах пандемії та економічної нестабільності, коли весь світ притримується принципів здорового протекціонізму».

20 жовтня КМДА повідомила з посиланням на міського голову столиці Віталія Кличка, що Київ отримав 50 нових автобусів виробництва Мінського автомобільного заводу. За словами мера, решту 150 із закуплених білоруських автомобілів місто отримає до кінця року. Рішення закупити автобуси великої пасажиромісткості міська влада ухвалила через брат автобусів на маршрутах київського громадського транспорту.

читати

«Слуга народу», «сірий кардинал» Києва, учасник «бурштинової» перестрілки – «Схеми» показали гостей свята Медведчука

Серед гостей, які приїхали на святкування весілля пасинка кума президента Росії, народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука журналісти програми «Схеми» зафіксували його близьких соратників – братів Суркісів та однопартійця Тараса Козака, нардепа від «Слуги народу» Андрія Холодова, колишнього «сірого кардинала» Києва Вадима Столара та учасника так званої «бурштинової» перестрілки Володимира Продивуса.

Зйомкам журналістів перешкоджала охорона Медведчука. Про це йдеться у спецрепортажі програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) – «Бал у Медведчука».

Журналісти зазначають, що фіксували автівки гостей, перебуваючи у публічному місці, на в’їзді в столичний ресторан «Маячок» 10 жовтня, де відбувалося святкування, а також аналізували відео з Instagram-сторіз, які викладали гості того дня. Таким чином вони склали список відомих публічних гостей святкування.

«Така, здавалося б, світська подія не потрапила б в об’єктив камери програми журналістських розслідувань, якби не суспільний інтерес, який становлять зв’язки Віктора Медведчука – одного з лідерів проросійського політичного руху в Україні», – йдеться у спецрепортажі.

Серед них «Схеми» зафіксували близьких соратників Віктора Медведчука. Його сусідів-олігархів Ігоря та Григорія Суркісів, який також є народним депутатом від ОПЗЖ. Вони фігурували у розслідуванні «П дав добро» про аферу в енергетиці часів президента Порошенка, Григорій Суркіс свою участь у ній заперечує.

На відео гостей журналісти впізнали депутата від ОПЗЖ Тараса Козака разом із Наталією Лавренюк – його цивільною дружиною та бізнес-партнеркою Оксани Марченко у нафтовому бізнесу в Росії, майно якої народний депутат не вносить до декларації.

На територію ресторанного комплексу, зазначають журналісти, заїжджало авто екс-«регіонала», голови Федерації боксу України і фігуранта «бурштинової стрілянини» на Рівненщині Володимира Продивуса.

На відео гостей потрапив Вадим Столар, відомий за часів Порошенка як «сірий кардинал Києва», а нині – народний депутат від ОПЗЖ та керівник столичної організації цієї політсили. На прохання журналістів про коментар Вадим Столар не відреагував.

На відео гостей журналісти помітили Андрія Холодова – народного депутата від «Слуги Народу». Раніше Холодов уникав запитань про те, які має відносини із Віктором Медведчуком і чи товаришують вони родинами, пояснюючи лише, що його дружина і Оксана Марченко – куми. На питання, що він робив на весіллі пасинка Медведчука, Андрій Холодов «Схемам» не відповів.

Із території ресторану виїжджало авто ексдержсекретаря Міністерства закордонних справ Андрія Заяця. Втім, дипломат заявив журналістам, що саме в той день давав своє авто в користування, не відповівши, кому.

Крім того, журналісти зафіксували, як із території «Маячка» вийшов Сергій Коровченко – ексміністр юстиції Криму, фігурант так званих «плівок Глазьєва» як «людина Медведчука» у супроводі Владислави Молчанової – довіреної особи Юлії Тимошенко на президентських виборах 2019 року. Втім, вони обоє були одягнуті в спортивний одяг. Молчанова пояснила журналістам, що вони з Коровченком приїжджали туди «збирати гриби», Сергій Коровченко теж озвучив цю версію, додавши, що з Віктором Медведчуком не знайомий і не є його людиною. «Схеми» надіслали запитання до ГО «Український вибір», яку очолює Віктор Медведчук. Відповідей поки що не отримали.

 

читати

Конституційний суд Польщі заборонив робити аборти через несумісні з життям дефекти плоду

Конституційний суд Польщі 22 жовтня ще більше обмежив перелік ситуацій, в яких жінки можуть легально зробити аборт. Суд ухвалив рішення, за яким аборти через захворювання чи нежиттєздатність ембріону вважаються неконституційними.

Це означає, що жінка не матиме права перервати вагітність попри ризик народити дитину із серйозними вадами або ж узагалі без шансів на виживання.

Під цю категорію підпадала більшість абортів, які досі були законними в Польщі. Відтак легальними лишається переривання вагітності, яка настала внаслідок згвалтування, інцесту або ж загрожує життю матері. Ці випадки становлять близько 2% від загальної кількості абортів, які робили в Польщі щорічно останні кілька років.

Читайте також: Папа Франциск не говорить про підтримку одностатевих шлюбів – релігійні експерти

Законодавство щодо абортів у Польщі і до цього рішення вважалося одним із найбільш суворих в Європі.

Противниці нового обмеження протестували біля будівлі Конституційного суду в костюмах героїнь серіалу-антиутопії «Оповідь служниці». Цей серіал, базований на однойменному романі Маргарет Етвуд, зображає світ, у якому жінки не мають майже жодних прав, у тому числі права розпоряджатися своїми тілами.

Натомість рішення суду вітали прихильники заборони абортів.

«Сьогодні Європа є прикладом для Європи, прикладом для світу», – цитує агенція Reuters активістку руху «Стоп аборти» Кацю Ґодек.

Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович засудила рішення Конституційного трибуналу Польщі, назвавши його порушенням прав жінок.

«Сьогоднішє рішення Конституційного суду означає підпільні або закордонні аборти для тих, хто може це собі дозволити, і навіть серйозніші випробування для решти. Сумний день для прав жінок», – написала Міятович у своєму твітері.

Запит на перегляд закону 1993 року, який дозволяв аборти в разі серйозних дефектів плоду, подала правляча партія «Право і справедливість», яка також номінувала більшість суддів, які брали участь в ухваленні рішення.

У жовтні 2016 року польський Сейм не став затверджувати повну заборону абортів на тлі масових протестів жінок, які дістали назву «Чорний протест».

читати

«Верніться додому!» – президент Словацької лікарської палати звернувся до колег за кордоном

З огляду на складну ситуацію, викликану епідемією коронавірусу в Словаччини, президент Словацької лікарської палати Маріан Коллар звернувся до словацьких лікарів, які працюють закордоном, із закликом повернутись додому.

«Прошу вас, щоб ви негайно повернулися додому, до країни, яка вас не тільки виховала, дала вам освіту, але й цієї хвилини вас потребує, ви для неї незамінні», – написав Маріан Коллар у зверненні на своїй Фейсбук-сторінці.

Голова Лікарської палати звертає увагу колег за кордонами країни на тисячі нових інфікованих COVID-19 у Словаччині щоденно, на кількість хворих в шпиталях, яка зростає, і що «в бою проти цього тяжкого ворога нам недостає найважливіших – лікарів з достатніми професійними знаннями і досвідом».

 

Коллар у своєму зверненні торкнувся і теми невисокої заробітної платні лікарів у Словаччині. Попри це, він наполегливо попросив колег повернутися додому, щоб допомогти словацькій системи охорони здоров’я.

Як повідомляє міністерство охорони здоров’я Словаччини, всього в країні інфіковано коронавірусом 35 330 людей, 21 жовтня позитивний тест на COVID-19 підтверджений у ще 1 728 осіб, померло 115 людей.

У Словаччині, яка переживає спалах епідемії коронавірусу, однією з головних проблем є брак медичних працівників – лікарів і медичних сестер. Вже кілька років поспіль багато з них з огляду на вищі заробітки виїжджає працювати за кордон, переважно до сусідньої Чехії.

 

читати

New Huawei Phone Comes at Crucial Time for Chinese Company

Huawei’s new smartphone has an upgraded camera, its latest advanced chipset and a better battery. What it may not have outside the Chinese tech giant’s home market is very many buyers.
Huawei, which recently became the world’s No. 1 smartphone maker, on Thursday unveiled its Mate 40 line of premium phones, a product release that comes at a crucial moment for the company as it runs out of room to maneuver around U.S. sanctions squeezing its ability to source components and software.
The Mate 40 could be the last one powered by the company’s homegrown Kirin chipsets because of U.S. restrictions in May barring non-American companies from using U.S. technology in manufacturing without a license.
Analysts say the company had been stockpiling chips before the ban but its supply won’t last forever.
“This is a major challenge to Huawei and it’s really losing its market outside of China,” said Mo Jia, an analyst at independent research firm Canalys. The latest U.S. restrictions mean it “100% has closed doors for Huawei to secure its future components.”
Executives said this summer that production of Kirin chips would end in mid-September because they’re made by contractors that need U.S. manufacturing technology. In a press preview this week ahead of the Mate 40’s launch, staff declined to answer questions on Huawei’s ability to source chips. The head of Huawei’s consumer business, Richard Yu, referred only briefly to the issue at the end of  a virtual launch event Thursday.
“For Huawei, nowadays we are in a very difficult time. We are suffering from the U.S.
government’s third round ban. It’s an unfair ban. It makes (the situation) extremely difficult,” Yu said.
Huawei, which is also a major supplier of wireless network gear, is facing pressure in a wider global battle waged between the U.S. and China over trade and technological supremacy. The U.S. government’s efforts to lobby allies in Europe to not give it a role in new high-speed 5G wireless networks over cybersecurity concerns has been paying off, with countries including Sweden and Britain blocking its gear.
Huawei phones are not widely available in the U.S., but they’re sold in Europe, the Middle East and Asia. The company climbed to the top of the global smartphone rankings this summer, knocking Samsung off top spot by shipping 55.8 million devices in the second quarter to gain a 20% share of the market, according to research firms Canalys and International Data Corp. But the performance was driven by strong growth in China while smartphone sales in the rest of the world tumbled due to the coronavirus pandemic.
Analysts say it will be hard for Huawei to remain No. 1.
“Huawei’s in a tight spot,” said Ben Wood, chief of research at CCS Insight. Along with the U.S. sanctions, it’s also hurt by slumping confidence in the brand that makes retailers less keen to stock its phones. “And sadly, I don’t think you’re going to see the Mate 40 performing particularly well outside of China.”
Huawei has a small but enthusiastic fan base in Europe, its biggest market outside China. But some users are turned off by the idea of sticking with the brand because of a related problem: recent models like the Mate 40, priced at 899 euros ($1,070) and up, can’t run Google’s full Android operating system because of an earlier round of U.S. sanctions.
Instead, they come with a stripped down open source version of Android, which doesn’t have Google’s Play Store and can’t run popular apps like Chrome, YouTube and Search.
Mark Osten, a 29-year-old architect in Preston, England, bought a Huawei P30 last year when the contract on his previous Samsung phone ended.
He says the camera is great but hesitates to recommend the brand to others because of the uncertainty.
“I just can’t imagine life without YouTube or Google,” said Osten.
To make up for losing Google services, Huawei has built its own app store and has been paying developers to create apps for it. Users can request apps that aren’t yet available, but it’s not something that appeals to Chloe Hetelle, a 35-year-old events organizer in Toulouse, France, who bought a Huawei P20 model two years ago after switching from an iPhone.
“I don’t want to request apps, I just want to have YouTube,” said Hetelle. “I’m not really keen on struggling to get something that I would have easily with another phone.”

читати

Зеленський назвав причини затримки траншу МВФ: «є люди, які працюють проти держави»

Президент Володимир Зеленський визнає, що Україна сьогодні не може обійтися без західних грошей, і стверджує, що Київ виконав усі вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ) для отримання другого траншу за програмою stand-by.

«Я вважаю, що ми всі (вимоги – ред.) виконали… Але я вважаю… що і всередині країни, і зовні є люди, які працюють проти держави. І вони, повірте мені, лобіюють свої інтереси, свою зацікавленість, щоб стабільності в Україні не було», – сказав Зеленський в інтерв’ю чотирьом телеканалам, яке показали в ефірі 22 жовтня.

Зеленський не став називати цих людей, але додав, що вони є в політиці. «Я не хочу перед виборами називати їхні прізвища. Я розумію, що вони роблять, і які кошти вони вкрали у держави і зараз їх витрачають на лобізм на Заході», – заявив Зеленський.

Ще на початку вересня голова Національного банку Кирило Шевченко висловлював сподівання, що Міжнародний валютний фонд передасть Україні новий транш до кінця 2020 року. З аналогічними заявами виступали й інші представники української влади.

Читайте також: НБУ повідомив про зустріч свого голови з тимчасовою повіреною у справах США в Україні

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні. 9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала вже 12 червня.

Але 1 червня голова Національного банку України Яків Смолій подав у відставку, заявивши про «систематичний політичний тиск». Його відставка, а потім і призначення на його місце Кирила Шевченка викликали значне занепокоєння у світі, зокрема в фінансових установах, у тому числі і в МВФ, і в бізнесових колах, щодо незалежності Нацбанку і подальшого перебігу реформ в Україні. Новий голова Нацбанку заявив про продовження партнерства з МВФ.

 

читати

Юридичний комітет Сенату схвалив кандидатуру Трампа до Верховного суду

Юридичний комітет Сенату Сполучених штатів 22 жовтня проголосував за просування кандидатури Верховного суду від президента США Дональда Трампа Емі Коні Баррет до слова Сенату.

Голова комітету сенатор Ліндсі Грем та ще 11 республіканців у комітеті підтримали кандидатуру Баррет, відкривши шлях до голосування на рівні Сенату. Голосування виявилося одностайним, адже всі 10 демократів у комітеті бойкотували слухання, попередивши про це напередодні.

У разі схвалення її кандидатури на цю пожиттєву посаду, Барретт змінить баланс сил у суді на користь консервативної більшості, що може змінити ідеологічний напрямок установи на десятиліття.

Читайте також: США: Трамп і Байден зустрінуться на останніх перед виборами дебатах

Бойкот демократів підкріплює політичне послання, яке вони вважають її висування незаконним безпосередньо перед виборами 3 листопада, і їх твердження, що республіканці хочуть, щоб Барретт сидів у суді, перш ніж він розгляне важливу справу щодо реформи охорони здоров’я США, призначеної на незабаром після виборів.

Вони також звинуватили республіканців у лицемірстві за блокування висуванця колишнього президента Барака Обами до суду.

Республіканці звинуватили демократів у «відході» від процесу.

«Це все шоу, це спроба перехопити наратив і приховати їхні справжні наміри», – сказав сенатор-республіканець Джон Корнін.

Республіканці заявляють, що демократи планують додати нових членів до Верховного суду, створивши більшість ліберальних суддів, якщо їх кандидат, колишній віце-президент Джо Байден, переможе на виборах 3 листопада.

Повне голосування в Сенаті заплановане на 26 жовтня.

Баррет працювала судовим клерком у судді Верховного суду Антоніна Скаліа, який помер у 2016 році. Вона є поборницею текстуалістського підходу Скаліа до Конституції США, згідно з яким основний закон має трактуватися суто за оригінальним текстом, без врахування поточного контексту.

Трамп і республіканці в Сенаті вирішили швидко знайти наступника судді Верховного суду, ікони ліберального руху Рут Бейдер Гінзбург, яка померла 18 вересня у віці 87 років. Її смерть дала Республіканській партії можливість розширити консервативну більшість у Верховному суді.

Натомість демократи, в тому числі головний опонент Трампа Джо Байден, стверджують, що нового суддю має обрати новообраний президент після виборів у листопаді.

Вони апелюють до того, що в лютому 2016 року Сенат відмовився розглядати номінанта до Верховного суду від тодішнього президента Барака Обами, пославшись на те, що вже за кілька місяців мають відбутися президентські вибори.

читати

Уряд призначив нового тимчасового керівника Державної митної служби

Кабінет міністрів на позачерговому засіданні звільнив Андрія Павловського з посади виконувача обов’язків голови Державної митної служби, повідомляє 22 жовтня Урядовий портал.

«Уряд  визнав таким, що втратило чинність, розпорядження про тимчасове виконання обов’язків голови Державної митної служби України Андрієм Павловським та прийняв розпорядження про звільнення Андрія Павловського з посади заступника Голови Державної митної служби України».

Тимчасове виконання обов’язків голови ДМС покладено на заступника голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Євгенія Єнтіса.

19 серпня уряд призначив тимчасовим виконувачем обов’язків голови Державної митної служби Андрія Павловського, який був раніше заступником голови відомства.

читати

Іран та Росія відкидають звинувачення США у втручанні у вибори

Росія та Іран відкинули заяви влади США, що ці дві країни втручаються у заплановані на 3 листопада президентські вибори.

22 жовтня Іран заявив, що викликав швейцарського посла в Тегерані, який представляє інтереси США в країні. Дипломату був висловлений протест проти «безпідставних» звинувачень США.

«Для Ірану не має значення, хто саме переможе на виборах у США», – сказав представник МЗС цієї країни Саїд Хатібзаде.

Москва також назвала звинувачення «абсолютно безпідставними».

Ці реакції надійшли на наступний день після того, як представники спецслужб США заявили, що Іран і Росія отримали інформацію про американських виборців та намагаються вплинути на громадську думку напередодні виборів.

Ця заява демонструє стурбованість уряду США з приводу зусиль іноземних країн щодо поширення неправдивої інформації, призначеної для зменшення явки виборців та підриву американської довіри до виборів.

Спецслужби США раніше заявляли, що Іран, Росія і Китай намагаються втрутитися у президентські вибори 2020 року.

читати

МЗС України вимагає від Росії припинити археологічні розкопки в анексованому Криму

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест Росії, вимагаючи припинити археологічні розкопки в Альмінській долині під Бахчисараєм і в Севастополі в рамках проєкту «Кримська війна». 

У МЗС нагадали, що дії археологів в окупованому Росією Криму порушують міжнародне право і законодавство України.

«Росія має припинити всі незаконні археологічні розкопки та земляні роботи на території Альмінської долини та в місті Севастополь, а також забезпечити належне ставлення до усієї української історико-культурної спадщини на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, зокрема в частині неухильного виконання зобов’язань Росії відповідно до норм міжнародного права», – зазначили у відомстві.

 

У МЗС України вказали на те, що, згідно з положеннями Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року народження, Росія як держава-окупант повинна поважати культурні цінності України в Криму і вживати необхідних заходів для їх збереження.

Також у відомстві додали, що відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, Росія також повинна утриматися від археологічних розкопок в Криму.

У МЗС Росії поки не реагували на заяву дипустанови.

 

читати

ВАКС не зміг обрати запобіжний захід для суддів ОАСК, бо вони не прийшли на засідання – САП

Вищий антикорупційний суд 22 жовтня не зміг провести судові засідання з обрання запобіжних заходів голові й одному із суддів Окружного адміністративного суду Києва, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

«Засідання не відбулися, оскільки до суду не з’явились підозрювані та їхні захисники. Розгляд клопотань перенесено на 09:00 і на 13:00 28 жовтня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

Прокурори САП і детективи Національного антикорупційного бюро України клопочуть про обрання суддям ОАСК запобіжного заходу у вигляді застави.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, якого пізніше відсторонили від посади.

За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».

19 липня голова ОАСК Павло Вовк заявив, що йому ніяку підозру не вручали. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.

26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило записи розмов, імовірно, суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова. Ці особи, за даними НАБУ і Генпрокуратури (нині Офісу генпрокурора), фігурують у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання в діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Того ж дня представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси. В ОАСК назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.

На початку вересня Вища рада правосуддя повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів ОАСК і ще два відмовилася задовольнити. Раніше того ж дня ВРП відмовилася відсторонити голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.

11 серпня НАБУ оголосило в розшук Вовка і ще кількох суддів ОАСК, яких підозрює в намірі захопити державну владу. У НАБУ заявили, що вдалися до такого кроку, бо підозрювані не прибували на допити, а місце їх перебування було невідоме. У відповідь Вовк заявив про тиск на суд.

Минулого місяця Вищий антикорупційний суд продовжив термін досудового розслідування у справі щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва, його голови Павла Вовка та адвокатів до 17 січня 2021 року.

читати

Киргизстан: у Бішкеку затримали «злодія в законі» Колбаєва

Правоохоронці в Киргизстані затримали в столиці Бішкеку «злодія в законі» Камчі Колбаєва, якого США додали до списку головних підозрюваних у незаконному обігу наркотиків у 2011 році. Про це повідомляє киргизьска служба Радіо Свобода.

Державний комітет національної безпеки Киргизстану заявив 22 жовтня, що 46-річний Колбаєв був затриманий за підозрою в організації злочинної групи та участь у діяльності організованої злочинної групи.

Наприкінці 2012 року Колбаєв був виданий Киргизстану з Об’єднаних Арабських Еміратів на прохання Бішкека і засуджений до п’яти з половиною років ув’язнення за звинуваченням у вимаганні, але згодом термін був скорочений до трьох років без будь-яких пояснень.

У червні 2014 року Колбаєв був достроково звільнений. Киргизькі чиновники пояснили це тим, що кожний день, проведений ув’язненим в ізоляторі, дорівнює двом дням у колонії.

За кілька тижнів до дострокового звільнення в’язня Державний департамент США запропонував винагороду до 1 мільйона доларів за інформацію, яка допомогла б зруйнувати фінансові механізми злочинної мережі Колбаєва.

читати