Month: October 2020

Національне антикорупційне бюро України повідомило про відсутність підозрюваних у кримінальному провадженні щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб колишнього судді Миколи Чауса через державний кордон України до Молдови. Про це пресслужба НАБУ повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода.

«У вказаному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлялось, досудове розслідування триває», – відповіли у НАБУ.

Надати подробиці щодо обставин здійснення досудового розслідування у НАБУ відмовилися, пославшись на таємницю слідства.

У вересні у Державному бюро розслідувань повідомили Радіо Свобода, що передали до НАБУ кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб колишнього судді Миколи Чауса через державний кордон України до Молдови. 

А Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила Радіо Свобода, що екстрадиція підозрюваного в хабарництві Миколи Чауса з Молдови затягується через судові розгляди.

«На даний час за запитом України триває процес екстрадиції вказаного судді з території Республіки Молдови, правоохоронці якої взаємодіють з Україною щодо його екстрадиції. Разом із тим, повідомляємо, що вказана особа оскаржує в судовому порядку відмову президента Республіки Молдова в наданні політичного притулку», – повідомили у САП у відповідь на запит Радіо Свобода.

Одночасно в суді першої інстанції в Молдові триває судовий розгляд питання екстрадиції судді до України. Наступне судове засідання призначене на 25 жовтня, додали у прокуратурі.

У САП нагадали, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за обвинуваченням Чауса в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

На запитання, коли можна очікувати екстрадиції екссудді, у прокуратурі не відповіли.

9 серпня 2016 року у НАБУ повідомили, що викрили суддю Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів. За повідомленням, ці кошти виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя особисто закопував у дворі власного приватного домоволодіння.

Верховна Рада 6 вересня 2016 року підтримала подання ГПУ про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді. З 11 листопада 2016 року Микола Чаус перебував у міжнародному розшуку за лінією Інтерполу з метою арешту й подальшої екстрадиції в Україну.

1 березня 2017 року Чауса затримали в Молдові. Одразу після цього Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про наміри вимагати видачі його Україні для проведення досудового розслідування відповідно до законодавства.

На початку березня 2017 року документи на екстрадиційний арешт судді направили молдовській стороні. Захист екссудді Чауса заявляв, що наполягатиме на наданні йому політичного притулку в Молдові.

У листопаді 2017 року Вища рада правосуддя звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва, бо 1 вересня 2016 року в судді закінчилася відпустка, однак після цього він на роботі не з’являвся.

У липні 2019-го слідчі Державного бюро розслідувань зареєстрували кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб судді через державний кордон України до Молдови.

 
…

Колишні українські прокурори звинувачують один одного у проблемах із розслідуванням справ щодо газовидобувної компанії Burisma. А нинішні слідчі органи не повідомляють про перебіг розслідування, пояснюючи, що ці матеріали – з обмеженим доступом. Про це йдеться у спецрепортажі Радіо Свобода «Вибори в США: фактор «справи Burisma».

Генеральна прокуратура України у 2014 році розпочала розслідування щодо компанії Burisma, яку створив ексміністр екології Микола Злочевський, серед звинувачень – незаконне збагачення і видача дозволів на користування надрами. Найбільша приватна газовидобувна компанія України та її засновник заперечують порушення.

У 2014 році британські правоохоронці заарештували 23,5 мільйони доларів на рахунках фірм, пов’язаних зі Злочевським, за підозрою, що вони мали злочинне походження. Але коли Лондон звернувся до української Генпрокуратури за документами про підстави арешту, їх вчасно не надали, тому арешт коштів зняли.

Ексгенпрокурор України (2015-2016) Віктор Шокін покладає провину за це на Віталія Каська, заступника генпрокурора Віталія Яреми, а потім – і заступника самого Шокіна, коли той очолив відомство після Віталія Яреми.

«Це пан Касько, на жаль, котрий відповідав за міжнародний блок, і повинен був надати довідку своєчасно в суд Лондона. Але він чомусь, і з цього приводу було кримінальне провадження, цього не зробив своєчасно, і це дало змогу зняти цей арешт», – заявив Віктор Шокін у коментарі Радіо Свобода.

Але документи доводять, що восени 2014 року Віталій Касько звертався з проханням передати такі документи у Лондон невідкладно. Раніше в інтерв’ю виданню Bloomberg Касько заявив, що «справа Burisma» лежала в ГПУ на полиці.

Натомість Віктор Шокін наполягає, що працював ефективно, але не зміг завершити розслідування немовби через політичний тиск. Це ставить під сумнів, зокрема, Сергій Горбатюк, ексначальник управління спеціальних розслідувань ГПУ (2014-2019). «Якщо би воно активно розслідувалось, то фактично залишався би лише розшук Злочевського», – сказав Горбатюк у коментарі Радіо Свобода.

Ексгенпрокурор України (2014-2015) Віталій Ярема, зі свого боку, повідомив Радіо Свобода, що розслідування у справі Burisma не було для нього пріоритетом, бо «тоді ще кров не висохла на Майдані». 

«Коментувати щось, що відбувалось на рівні слідчих якогось окремого кримінального провадження я, на жаль, через п’ять років вже не можу», – додав він.

За розвал цієї справи у 2014 році прокурорам ГПУ, ймовірно, заплатили хабар у розмірі 7 мільйонів доларів. Про це в жовтні 2019 року на закритому слуханні в Конгресі США розповів Джордж Кент, заступник помічника Державного секретаря з питань Європи та Євразії. Про це йдеться у проміжному звіті про справу Burisma, який представили у Сенаті США у вересні 2020 року.

Віталій Ярема каже, що вперше почув про ймовірний хабар від Радіо Свобода і до цього не причетний. 

Американські сенатори у вересні 2020 року звернулися до ФБР з проханням надати інформацію про ймовірній хабр. Діяльність компанії Burisma опинилася в центрі уваги у США через те, що син ексвіцепрезидента і нинішнього кандидата на президента США, демократа Джо Байдена входив до Ради директорів компанії з 2014-го по 2019 роки.

29 вересня президент США Дональд Трамп згадав про роботу Гантера Байдена на українську компанію під час перших передвиборчих дебатів, у відповідь Джо Байден наголосив, що його син нічого поганого в Burisma не робив. Сенатори-республіканці вважають, що така діяльність створювала конфлікт інтересів, але не виявили наскільки присутність сина Байдена в Burisma вплинула на політику США щодо України.

Радіо Свобода звернулося із запитом до Офісу генпрокурора України, аби з’ясувати, чи розслідуються справи щодо компанії Burisma зараз. Звідти відповіли, що справи, в яких Миколі Злочевському оголосили підозру, не стосуються діяльності компанії Burisma. В НАБУ повідомили Радіо Свобода, що дані про хід розслідування справ, в яких фігурують компанія Burisma чи Микола Злочевський, належать до інформації з обмеженим доступом. 
…

Дослідник Стенфордського університету і колишній посол США в Україні Стівен Пайфер вважає, що немає на сьогодні підстав говорити про намір Росії анексувати, за аналогією із Кримом, територію Донбасу. Про це він сказав в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії ТВ.

«Подивіться на останні шість років: спочатку росіяни незаконно застосували військову силу для захоплення Криму, провели цей абсолютно фальшивий референдум, а потім незаконно анексували півострів. Той факт, що це нелегальні дії, підтверджується тим, що так мало країн в світі визнали включення Криму до складу Росії. Але якщо говорити про Донбас, то Росія не намагалася його анексувати. Там не зробили нічого, що наводило б на думку про те, що Москві потрібен Донбас. У Росії засвоїли, що захоплення Криму обійшовся набагато дорожче, ніж очікувалося», – сказав Пайфер.

На його думку, Донбас «коштував би» Росії ще дорожче, ніж Крим, і вона, ймовірно, не згодна на такі «витрати».

«Схоже, Кремль дійсно використовує Донбас як засіб: це спосіб чинити тиск на уряд в Києві. Існує не так багато ознак того, що росіяни насправді анексують Донбас. Думаю, це наближає Донбас до врегулювання ситуації. На жаль, Росія не зробила того, що повинна була, щоб залагодити цей конфлікт. Це одна з причин, чому я вважаю, що в якийсь момент Заходу слід розглянути питання про подальші санкції, щоб спробувати вплинути на витрати і прибуток Москви від того, що вона робить на Донбасі», – резюмував експосол США в Україні.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
…

Росії треба було подумати про водопостачання Криму до того, як вона незаконно захопила український півострів, розповів в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії ТВ, дослідник Стенфордського університету і колишній посол США в Україні Стівен Пайфер.

«Я можу зрозуміти стурбованість Росії, але вона повинна була подумати про це (водопостачання півострова – ред.), перш ніж незаконно захоплювати Крим у 2014 році», – наголосив експосол.

Він повідомив, що при цьому Росія навряд чи зважиться на військові дії через дефіцит води в Криму, тому що, якщо дивитися на канал від точки, де той виходить з Дніпра, і до точки, де він фактично перетинає лінію з Кримом, то його протяжність становить приблизно 100 кілометрів.

«І якщо ви збираєтеся захопити цей канал і пустити ним воду, ви повинні контролювати весь канал, оскільки в іншому випадку його можуть заблокувати. Це була б серйозна військова операція. Я думаю, що операція такого масштабу майже напевне призведе до нового раунду ще жорсткіших санкцій з боку Сполучених штатів і Європи. Санкції допоможуть надати стримувальний ефект на росіян, якщо ті задумають щось подібне. Крім того, масштаби таких військових дій – це досить складне завдання для Росії», – резюмував Пайфер.

Раніше окупаційна влада Сімферополя повідомляла, що жителі міста продовжують скаржитися на проблеми з водопостачанням – слабкий тиск і недотримання графіку подачі води, обмеження у водопостачанні анонсували на 1-2 жовтня.

З 7 вересня у Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху і обміління водоймищ ввели третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води.

У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Окупаційна влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.
…