01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

ЄСПЛ долучив Нідерланди до позову України проти Росії – Ліщина

Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) ухвалила приєднати до позову України проти Росії, що стосується агресії на Донбасі, дві інші міждержавні справи. Заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина заявив 30 листопада, що це може посилити позицію України, але затягне розгляд справи в цілому.

Як повідомив у фейсбуці Ліщина, Велика палата ЄСПЛ вирішила приєднати до міждержавної справи «Україна проти Росії no. 8019/16», справу «Україна проти Росії no. 43800/14» – щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни, а також справу «Нідерланди проти Росії no. 28525/20», яка стосується катастрофи рейсу MH17 у небі над Донбасом у липні 2014 року.

Тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».

 

«Плюси в тому, що в голландській справі більше матеріалу із кримінальної справи по MH17, яких нам свого часу не дали, посилаючись на таємницю слідства. Тепер ці матеріали будуть й у нашій справі. По-друге, приєднання другого заявника до справи підсилює її контекст: порушення прав людини з боку РФ в ході вторгнення на суверенну українську територію», – інформує Ліщина.

Фахівець додав, що рішення Великої палати може затягнути розгляд справи, бо заява Нідерландів ще не комунікована Росією.

«У будь-якому випадку ми проситимемо ЄСПЛ прискорити розгляд голландської справи з тим, щоб об’єднання заяв, яке Україна підтримує, не призвело до затягування розгляду її скарг», – наголосив уповноважений з питань ЄСПЛ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 

читати

Антикорупційний суд скаржиться на тиск з боку члена ВРП. Там закликають «не викрилювати інформацію»

Вищий антикорупційний суд скаржиться на тиск з боку члена Вищої ради правосуддя. Колегія суддів ВАКС звернулася з цього приводу до ВРП та до генерального прокурора.

«Одним з членів ВРП витребувано копії матеріалів судової справи, розгляд якої не закінчено, з метою оцінки вчинених суддею процесуальних дій та ухвалених рішень. Поряд із цим, витребування матеріалів супроводжувалося попередженням про притягнення судді до відповідальності, у випадку невиконання такої вимоги», – заявили у ВАКС.

На думку суддів, такі дії є конфліктом інтересів, оскільки член Вищої ради правосуддя одночасно є членом Національної асоціації адвокатів України. Саме НААУ надіслало скаргу на дії суду до ВРП.

«Колегія судів ВАКС вважає вимогу члена ВРП надати копії матеріалів справи, розгляд якої не закінчений, такою, що суперечить принципу незалежності суддів та є проявом втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя», – розповіли в суді.

У щорічній доповіді «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» ВРП наголошувала, що будь-яка скарга на дії суддів не може розцінюватися як втручання або тиск на суддю, оскільки таке звернення є невід’ємним  конституційним правом.

Чинне законодавство не передбачає жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП зі скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, у тому числі і обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.

У ВРП заявили, що член ради, у якого на перевірці перебуває скарга, має право витребувати матеріали судової справи щодо завершеної процесуальної дії.

У Вищій раді правосуддя пояснили, що її член з огляду на те, що на запит щодо завершеної процесуальної дії пояснення не були надані, просив надіслати завірені копії ухвал суду. Наявність ухвал свідчить про завершення певних процесуальних дій. Ознайомитись з цими ухвалами у члена ВРП можливості не було через те, що вони не були внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, заявили в раді.

ВРП заявляє, що наразі не ухвалила жодного рішення щодо скарги Національної асоціації адвокатів України. Наразі здійснюється перевірка. Водночас член ради, який витребував копію ухвали, не бере участі в ухваленні рішення щодо скарги.

У Вищій раді правосуддя наголосили, що будь-які питання конфлікту інтересів вирішуються в порядку закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час розгляду справи дисциплінарною палатою.

Рада обіцяє розглянути звернення суддів Вищого антикорупційного суду про втручання в їхню діяльність, як тільки воно надійде до Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя закликає суддів Вищого антикорупційного суду «не викривлювати інформацію та не створювати видимість упередженого ставлення до них».

 

читати

Речник Путіна відреагував на пропозицію Санду про виведення російських військ із Придністров’я

Раніше вона наголосила, що ці військові перебувають там без будь-якої угоди з Молдовою і мають бути виведені разом із боєприпасами, які зберігаються на складах

читати

Єврокомісія розглядає застосування санкцій через поширення дезінформації

Європейська комісія вперше планує запропонувати Європейському союзу введення санкцій проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на більш жорсткому механізмі нагляду за онлайн-платформами. Про це повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, посилаючись на проєкт документа, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

У Плані дій щодо європейської демократії, який Єврокомісія повинна представити 2 грудня, йдеться про те, що «Європейському союзу необхідно більш систематично використовувати весь спектр із наявних інструментів для протидії іноземному втручанню і операціями впливу, а також їхньому подальшому розвитку». Пропонується після публічного виявлення таких методів «зробити їх непридатними в експлуатації», аж до застосування санкцій після повторення таких незаконних дій.

Це вперше в офіційному документі Європейська комісія пропонує ввести санкції за поширення дезінформації. У документі зазначається, що інформація може бути «оснащена іноземними гравцями». Як приклад, описуються «певні треті країни (зокрема, Росія і Китай), які брали участь в операціях впливу і кампаніях із дезінформації навколо COVID 19 у країнах ЄС, державах-сусідах і по всьому світу «з метою підірвати демократичні дискусії, посилити соціальну поляризацію і поліпшити свій власний імідж».

У плані дій вказується, що оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, підрозділ дипломатичного корпусу ЄС, Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS), що відстежують дезінформацію з боку Росії, виявили понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації про COVID-19 за рік і понад 10 тисяч прикладів прокремлівської дезінформації з моменту початку моніторингу в 2015 році.

Документ також пропонує більш жорсткі правила ЄС для онлайн-платформ, які «можуть використовуватися зловмисниками для поширення і розповсюдження неправдивого і такого, що вводить в оману контенту».

У документі йдеться також про необхідність схвалення в майбутньому закону про цифрові послуги (DSA), який буде представлений Єврокомісією в наприкінці цього року з метою оновити правову базу ЄС щодо ведення онлайн-бізнесу. У ньому пропонується, щоб великі платформи були зобов’язані оцінювати ризики, які представляють їхні системи – не тільки щодо незаконного контенту і продуктів, але і системних ризиків для захисту інтересів і основних прав, здоров’я та безпеки громадян.

Читайте також: Дезінформація і фейки такі ж згубні, як природні чи екологічні катастрофи – бельгійський експерт

У 2018 році Європейська комісія розробила правила протидії дезінформації, до яких на добровільних засадах приєдналися такі платформи, як Facebook, Google і Twitter, щоб повідомляти про заходи, вжиті для забезпечення прозорості розміщення реклами та дій проти фейкових облікових записів та спамерів. Комісія досі залишалася незадоволеною результатом і тепер пропонує «більш надійний підхід, заснований на чітких зобов’язаннях і за умови наявності відповідних механізмів нагляду, необхідних для більш ефективної боротьби з дезінформацією».

читати

Представники уряду і РНБО проводять консультації, чи потрібен локдаун – ОП

Представники уряду, а також Ради національної безпеки й оборони 30 листопада зберуться на нараду, щоб дати прогнози розвитку епідемічної ситуації й визначитися, чи потрібно впроваджувати повний локдаун і коли, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, у нараді візьмуть участь, зокрема, представники Кабінету міністрів, відповідальні за запобігання поширенню коронавірусної інфекції: з Міністерства охорони здоров’я, Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства, Міністерства внутрішніх справ.

Про результати наради в ОП обіцяють повідомити якнайшвидше, щоб «поінформувати людей заздалегідь і підготуватися з точки зору економіки та надання послуг населенню».

«Нам треба визначитися з реалістичними прогнозами, щоб зрозуміти, чи витримає навантаження наша медична система і наша економіка. Ми розробили економічну програму допомоги, постійно вдосконалюємо систему охорони здоров’я. Треба, щоб і бізнеси, і люди були готовими, якщо уряд вважатиме, що жорсткого карантину не оминути», – сказав президент Володимир Зеленський на селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

У зв’язку зі значним наростанням пандемії COVID-19 уряд України ухвалив 11 листопада нові протиепідемічні обмеження. Цей так званий «карантин вихідного дня» запроваджений наразі на шість конкретних вихідних днів –14, 15, 21, 22, 28 і 29 листопада, і діє з 00:00 суботи до 00:00 понеділка.

Це рішення викликало акції протесту в Києві і ще низці українських міст, а в кількох містах міська влада відмовилася виконувати рішення уряду України.

У Кабміні заявили, що в разі, якщо карантин вихідного дня не дасть очікуваного зниження проросту хворих на COVID-19, в Україні можуть запровадити повний локдаун.

читати

Білорусь: Сергію Тихановському продовжили арешт ще на три місяці

Білоруському опозиціонерові й блогеру Сергієві Тихановському продовжили термін утримання під вартою ще на три місяці – до кінця лютого, повідомила його адвокат Наталія Мацкевич виданню «Нехта».

Попередній термін утримання під вартою у Тихановського закінчився 29 листопада. Він є обвинуваченим у рамках кримінальної справи про підготовку масових заворушень у Білорусі.

Тихановський перебуває в СІЗО вже пів року, і його повинні були або відпустити, або направити справу в суд. Однак слідчі органи пішли іншим шляхом і висунули опозиціонерові нове звинувачення, яке дозволяє утримувати його під вартою до 18 місяців, розповів TUT.BY адвокат Віктор Мацкевич.

Подробиці у справі захисники не озвучують: із них взяли підписку про нерозголошення.

Тихановському висунули звинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу:

організація дій, що грубо порушують громадський порядок у зв’язку з подіями в Гродні 29 травня, де його затримали;
перешкоджання роботі Центральної виборчої комісії – голова ЦВК Лідія Єрмошина повідомила, що визнана потерпілою у справі;
розпалювання расової, національної, релігійної або іншої соціальної ворожнечі або ворожнечі, вчинене групою осіб або спричинило по необережності смерть людини або інші тяжкі наслідки.

За словами захисниці Наталії Мацкевич, Тихановський, як і раніше, перебуває у слідчому ізоляторі в’язниці міста Жодіно, двічі на тиждень його відвідують адвокати.

«Почуває він себе нормально, внутрішня сила ще є. Але, звичайно ж, він обурений і звинуваченнями, і тим, що термін продовжено», – додала Мацкевич.

Сергій Тихановський – білоруський блогер і керівник ініціативної групи своєї дружини, колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської.

Вона змогла зареєструватися, коли в цьому відмовили її чоловікові. Сергій Тихановський перебуває під арештом від 29 травня за звинуваченням у грубому порушенні громадського порядку і втручанні в роботу виборчих комісій.

У нього провели кілька обшуків, в результаті останнього з них був знайдений пакет з 900 тисячами доларів. Відеоблогер і його родичі вважають, що гроші йому підкинули.

29 червня Олександр Лукашенко під час зустрічі з активом Мінської області в Солігорську зізнався, що це він «дав сигнал» затримати свого можливого опонента Тихановського.

читати

Суд у Росії продовжив арешт звинуваченого в державній зраді ексжурналіста Сафронова

Суд у столиці Росії Москві 30 листопада продовжив на три місяці арешт колишнього журналіста, радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова, якого звинувачують у державній зраді, повідомляють російські інформагенції.

Співробітники суду не дозволили зайти на засідання журналістам, заявивши, що з «преси не акредитований ніхто». На засідання також не пускали родичів обвинуваченого. Однак пізніше дівчині Сафронова Ксенії Мироновійї і його сестрі Ірині дозволили присутність на оголошенні рішення.

У жовтні слідчий ФСБ відмовив Сафронову в телефонному дзвінку матері для привітання її з днем народження. Співробітник відомства вирішив, що оскільки мати обвинуваченого є свідком у його кримінальній справі, то Сафронов може використовувати розмову «для прихованого обміну інформацією, виконання інших розвідувальних завдань іноземної спецслужби, спрямованих проти безпеки Росії і на протидію слідству».

Колишній журналіст видань «Коммерсант» і «Ведомости» Іван Сафронов був затриманий ФСБ на початку липня, а потім заарештований за звинуваченням у державній зраді. За версією слідства, в 2017 році, працюючи в «Комерсанті», Сафронов передав чеській розвідці секретні дані про російський військово-промисловий комплекс. Колишній журналіст провини не визнає.

2 вересня Лефортовський суд Москви за клопотанням слідчого ФСБ продовжив Сафронову термін перебування під вартою до 7 грудня. Захист просив змінити Сафронову запобіжний захід на не пов’язаний із перебуванням у слідчому ізоляторі і надав суду понад 150 звернень журналістів, політиків і правозахисників із клопотанням про взяття на поруки.

 

читати

Україна запросить Росію до майданчика з деокупації Криму – Джеппар

Україна запросить Росію до участі у переговорах в рамках «Кримського майданчика», де йтиметься про деокупацію півострова. Про це заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

«Однозначно, будемо запрошувати. Ми це вже оголосили. Ми шукаємо відповідну форму запрошення. Ми вважаємо, що це країна номер один яка повинна брати участь у подібних форматах, бо це країна, яка окупувала Крим, яка несе повну відповідальність за ситуацію в Криму, зокрема щодо захищеного населення, а це 2,5 мільйонів громадян України», – наголосила Джеппар.

 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про плани проведення у травні 2021 року в Києві саміту Кримської платформи. 

Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня заявив, що мир на Донбасі та деокупація Криму є його пріоритетами. Він нагадав про створення «Кримської платформи», яка працюватиме щодо питання деокупації півострова. На думку голови держави, «поки Крим залишається окупованим, а українці і кримські татари регулярно там переслідуються, світ не повинен забувати про Крим».

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.

 

У жовтні 2020 року про свою зацікавленість в цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.

У Кремлі не раз вказували на те, що питання Криму закрито і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.

читати

Разумков показав негативний тест на COVID-19

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков показав негативний ПЛР-тест на COVID-19 і заявив про повернення до «звичного робочого графіка».

«Нарешті знову звичний робочий графік! Ще раз усім дякую за щиру підтримку», – написав Разумков у фейсбуці вранці 30 листопада й оприлюднив копію результатів тесту.

26 листопада спікер заявляв, що після двох тижнів на на самоізоляції через COVID-19 почувається «значно краще, але результат тесту досі «позитивний».

Увечері 11 листопада голова Верховної Ради повідомив, що захворів на COVID-19. Так само захворів його перший заступник Руслан Стефанчук.

27 листопада виконувачка обов’язків голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила, станом на той день на коронавірусне захворювання COVID-19 хворіли 27 народних депутатів і 51 працівник апарату парламенту.

читати

Байден 30 листопада отримає перше президентське зведення від розвідки

Обраний президент США Джо Байден 30 листопада отримає перше щоденне президентське зведення. Про це повідомили у його офісі.

Подібні зведення, зокрема, містять інформацію про основні загрози національній безпеці в усьому світі.

У канцелярії обраного президента заявили, що після цього Байден зустрінеться з радниками.

Білий дім дозволив Національній розвідці США передавати Байдену щоденне зведення про загрози національній безпеці 24 листопада.

23 листопада Управління служб загального призначення повідомило обраного президента Байдена про те, що він може офіційно приступити до процесу передачі владних повноважень. Емілі Мерфі, яка очолює відомство, письмово підтвердила, що Байден може отримати доступ до ресурсів, в яких йому було раніше відмовлено через судові позови, поданих командою Дональда Трампа для опротестування результатів виборів у низці штатів.

Інавгурація президента США запланована на 20 січня 2021 року.

читати

Поліція зареєструвала 11 заяв щодо порушень виборчого процесу під час голосування в Чернівцях

Поліція зареєструвала 11 заяв і повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого процесу під час другого туру виборів мера Чернівців 29 листопада, повідомило управління Нацполіції у Чернівецькій області.

За двома зверненнями слідчі поліції розпочали кримінальні провадження.

«Більшість звернень, що надійшли до поліції у період голосування, стосувалися здійснення виборцями фото- і відеофіксації в кабінах для голосування. Також надходили повідомлення про незаконні дії з виборчими бюлетенями та порушення термінів передвиборчої агітації. Кожне звернення поліцейські одразу вносили до системи єдиного обліку заяв і повідомлень НПУ і здійснювали ретельні перевірки отриманої інформації», – йдеться в повідомленні.

Охорону публічного порядку здійснювали понад 200 поліцейських, додали в управлінні. Надзвичайних подій чи грубих порушень законодавства, пов’язаних із виборами Чернівецького міського голови, не було, повідомили в поліції.

29 листопада у Чернівцях проходив другий тур виборів мера.

За підсумками проведених двома компаніями екзит-полів, у другому турі виборів міського голови перемогу здобуває кандидат від політичної партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук, який випереджає іншого кандидата – від партії «Команда Михайлішина» – Віталія Михайлішина.

Центральна виборча комісія повідомила, що, за інформацією від ТВК, середня явка на виборах міського голови у Чернівцях склала 22,65%. У першому турі виборів, 25 жовтня, в Чернівцях проголосували 29,50% виборців.

читати

У Женеві починається новий раунд переговорів по Сирії

У Женеві 30 листопада мають зустрітися для чергового раунду переговорів представники сирійського уряду, опозиційні лідери та представники громадськості.

«Ми сподіваємось, що те, чого ми досягли, почало створювати довіру між сторонами», – заявив напередодні переговорів спеціальний посланник ООН Гейр Педерсон. За його словами, ключовим питанням переговорів будуть принципи нової конституції.

Громадянський конфлікт у Сирії, який переріс у війну, почався у березні 2011. За час конфлікту понад 400 тисяч людей загинули, мільйони вимушені були залишити свої домівки. Понад 12 мільйонів людей змушені були залишити свої домівки.

Росія та Іран надали ключову підтримку режиму Асада, тоді як США та Туреччина підтримали різні групи повстанців.

Екстремістські угруповання, зокрема й «Ісламська держава», також брали участь у боях, але їх в основному витіснили з території, яку вони раніше захопили в урядових сил.

Організація Об’єднаних Націй, Росія та Туреччина сприяли окремим мирним переговорам, але кровопролиття триває.

читати

Смерть Марадони: поліція Аргентини почала розслідування щодо одного з лікарів легендарного футболіста

Аргентинська поліція провела 29 листопада обшуки в будинку та офісі одного з лікарів Дієго Марадони в рамках розслідування нещодавньої смерті футбольної зірки.

Чиновники вилучили медичні записи з дому та офісу невролога Леопольдо Луке. Останній заявив, що співпрацює зі слідством та заперечив будь-які протиправні дії.

Він сказав, що «абсолютно впевнений», що всі його дії як лікаря були найкращим з того, що можна було зробити для Марадони. Луке сказав, що він не був головним лікарем Марадони, а лише частиною команди медиків. Луке, які і інші лікарі, на початку місяця залучався до операції на головному мозку Марадони.

Прокуратура, яка вивчає, яку медичну допомогу Марадона отримував до смерті, наразі опитує родичів футбольної легенди.

60-річний Марадона мав чимало проблем зі здоров’ям, деякі – через вживання наркотиків та алкоголю. Лікарі називають причиною смерті серцевий напад.

Леопольдо Луке називав Марадону важким пацієнтом, який «робив те, що хотів».

Смерть Дієго Марадони 25 листопада викликала емоційні реакції в Аргентині та серед футбольних фанатів по всьому світі. Десятки тисяч шанувальників вишикувалися в чергу, щоб пройти повз труну в президентському палаці перед похованням Марадони 26 листопада.

читати

Франція здобула перемогу на «Дитячому Євробаченні», Україна – сьома

Одинадцятирічна представниця Франції Valentina (Валентина Тронель) з піснею J’imagine («Я уявлю собі») стала переможницею «Дитячого Євробачення-2020». Фінал пісенного конкурсу відбувся у неділю в Польщі. Представники Казахстану та Іспанії серед 12-ти конкурсантів посіли друге і третє місця відповідно.

Українцеві Олександру Балабанову з піснею «Відкривай» дісталася сьома сходинка.

«Дитяче Євробачення» через карантинні обмеження проходило у форматі телемосту – ведучі були у Варшаві, а учасники – в своїх країнах.

Читайте також: Україна візьме участь у «Дитячому Євробаченні-2020» – НСТУ

читати

ЦВК озвучила дані щодо активності виборців під час другого туру виборів мера Чернівців

Центральна виборча комісія повідомила, що, за інформацією від ТВК, середня явка на виборах міського голови у Чернівцях склала 22,65%.

«Для порівняння, 25 жовтня у Чернівцях проголосувало 29,50%. Нагадуємо, результати голосування ТВК повинні встановити до 4 грудня включно», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

Громадянська мережа «Опора» оцінювала явку на виборах мера Чернівців у 23%, вказуючи на похибка – 2,17%.

Раніше сьогодні повідомлялося, що у Чернівцях, за підсумками проведених двома компаніями екзит-полів, у другому турі виборів міського голови перемогу здобуває кандидат від політичної партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук, який випереджає іншого кандидата – від партії «Команда Михайлішина» – Віталія Михайлішина.

29 листопада у Чернівцях проходив другий тур виборів мера. Поліція повідомляла про поодинокі факти можлививх порушень.

читати

Заступник Єрмака заявив, що Ситник має піти з посади голови НАБУ, в ОПУ кажуть – заява Татарова не є позицією Зеленського

В Офісі президента України у неділю ввечері заявили, що заява заступника керівника Офісу президента України Олега Татарова щодо діяльності НАБУ є його особистою думкою та не відображає офіційної позиції глави держави.

«Як неодноразово заявляв президент України Володимир Зеленський, визнання неконституційними окремих положень закону «Про Національне антикорупційне бюро України» хоч і створювало загрозу для роботи НАБУ, але, зрештою, не змогло зруйнувати легітимність і незалежність як Національного антикорупційного бюро, так і його чинного директора. Та найближчим часом цей закон буде вдосконалено для його повної відповідності Конституції України. Як заявив Олег Татаров, він працює в команді президента України та повністю підтримує його вектор на співпрацю з міжнародними партнерами для зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів», – йдеться в повідомленні.

ОПУ наводить цитату, вказуючи, що вона належить Татарову: «Учора я висловив свою особисту думку, яка жодним чином не впливає на мою підтримку всіх законодавчих ініціатив президента щодо зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів».

Повідомляється, що, за словами керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, позиція щодо підтримки цілісності, незалежності та ефективності антикорупційної системи в Україні, «незмінна, і лише ця позиція є пріоритетною в команді президента Володимира Зеленського».

28 листопада колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ часів Януковича, а нині заступник голови Офісу президента Олег Татаров в інтерв’ю виданню «Закон і бізнес» заявив, що голова НАБУ Артем Ситник «не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і повинен піти».

27 листопада у парламенті було зареєстровано законопроєкт про зміни до закону про НАБУ, яким пропонується забрати в президента повноваження призначати директора Національного антикорупційного бюро України.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль як один з ініціаторів законопроєкту раніше вказував, що нинішній керівник НАБУ Артем Ситник продовжуватиме здійснювати свої повноваження до моменту призначення нового керівника.

Наприкінці серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. У суді погодилися, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Конституцією до посад, призначення на які здійснює президент.

НАБУ назвало рішення Конституційного суду політично вмотивованим. Там заявили, що ухвала не означає звільнення Артема Ситника з посади директора бюро або скасування попередніх рішень.

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.

читати

На «Марші сусідів» у Білорусі силовики затримали близько 400 людей – правозахисники

У Мінську та інших містах Білорусі поліція вдалася до розгону і затримань протестувальників на організованому у неділю «Марші сусідів». Як передає правозахисний центр «Весна», у списку затриманих понад 350 людей, і дані постійно оновлюються.

Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих є економіст, член Координаційної ради Дмитро Крук, юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка, двоє журналістів «Брестської газети» Станіслав Коршунов і Максим Хлібець.

До початку маршу в Мінську силовики стягнули спецтехніку, центральні станції метро закрили, були повідомлення про проблеми з мобільним інтернетом.

У Білорусі четвертий місяць тривають масові протести і акції непокори після серпневих президентських виборів, після яких ЦВК Білорусі оголосила Олександра Лукашенка президентом ушосте. Опозиція відмовилася визнавати результати виборів, заявивши про фальсифікації. Протестувальники вимагають від Лукашенка припинити насильство силовиків, звільнити всіх політв’язнів і піти у відставку. Сам Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає.

читати

У Бішкеку кількасот людей протестували проти змін до конституції

У столиці Киргизстану Бішкеку у неділю кілька сотень людей взяли участь в акції проти змін до конституції країни, повідомляє Киргизька служба Радіо Свобода «Радіо Азаттик».

Сотні громадських активістів та політиків, які виступають проти конституційного референдуму, зібралися перед залізничним вокзалом у Бішкеку і дійшли до центральної площі Ала-Тоо. Люди скандували «Ні референдуму», «Країна без крові» та «Верховенство закону». Ходу супроводжували правоохоронці.

Серед учасників протесту були три кандидати в президенти: Канибек Іманалієв, Равшан Жеенбеков і Канат Ісаєв.

Садир Жапаров, який призупинив свої повноваження прем’єр-міністра Киргизстану для участі в президентських виборах, раніше запропонував 10 січня 2021 року разом із виборами провести в країні народний референдум про систему правління – президентську чи парламентську. Втім пізніше виявилося, що це неможливо через спеціальний закон. Тому влада тепер пропонує провести голосування 17 січня.

Якщо поправки до конституції ухвалять, президент зможе призначати глав місцевих адміністрацій і майже весь судовий корпус. Повноваження парламенту будуть серйозно урізані. Депутати, згідно з поправками, більше не зможуть відправляти у відставку і формувати уряд. Тепер це буде робити президент. Допомагати йому буде новий державний орган – Народний курултай, який буде скликати президент. Рішення курултаю матимуть рекомендаційний характер і президент не буде зобов’язаний його виконувати.

Поправки до конституції також стосуються свободи слова – влада зможе закривати ЗМІ і забороняти акції протесту, які «суперечать моральним цінностям Киргизстану».

читати

Шмигаль заявив про бажання України розширити торговельну співпрацю з Туреччиною

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про бажання України розширити торговельну співпрацю з Туреччиною. Як передає урядовий портал, на зустрічі з міністром промисловості та технологій Туреччини Мустафою Варанком Шмигаль відзначив великий потенціал у сфері торговельного співробітництва між Україною та Туреччиною.

«Впевнений, що з підписанням Угоди про вільну торгівлю між нашими країнами, ми подвоїмо цей потенціал з 5 млрд доларів щорічного обороту сьогодні до 10 млрд доларів, які можна досягнути разом», – сказав Шмигаль.

Він запропонував турецькій стороні відновити регулярні засідання спільної українсько-турецької групи з координації співпрці у сфері ОПК, а також заявив про зацікавлення України взаємодіяти у науково-технічній сфері.

29 листопада прем’єр-міністр України Денис Шмигаль перебуває з офіційним візитом у Туреччині.

читати

В Мінську силовики розганяють «Марш сусідів» – відомо про понад сотню затриманих

В Мінську та інших містах Білорусі міліція розганяє колони протестувальників, які вийшли на черговий недільний марш проти фальсифікацій результатів виборів і насильства. Попри це, люди збираються знову, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих – станом на зараз їхня кількість сягає 127, але дані оновлюються.

Користувачі соцмереж поширюють відео пострілів та розпилення газу проти протестувальників у столиці та околицях, зокрема в селі Боровляни Мінської області.

Читайте також: Тихановська: «Режим Лукашенка захитався і от-от упаде»

Серед затриманих – член Координаційної ради економіст Дмитро Крук, а також юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка.

Також у Бресті затримали журналістів «Брестської газети» Станіслава Коршунова, Максима Хлябця, а також пенсіонерку Олену Гнавк. Її вже чотири рази судили за участь у акціях протесту.

У Мінську на «Марш сусідів» вийшло понад 20 колон демонстрантів. Акції відбулися і в інших містах країни.

 

читати

Підрив смертника в Афганістані: мінімум 30 загиблих

Щонайменше 30 афганських співробітників служб безпеки загинули внаслідок вибуху машини смертника на армійській базі в провінції Газні 29 листопада, повідомляє місцева влада.

Вибух стався на в’їзді до бази, розташованої в Третьому районі Газні, близько 8 ранку. Ще 24 людей отримали поранення.

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану підтвердив факт нападу, але не надав деталей щодо кількості загиблих.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за вибух.

Читайте також: Кулеба розповів, як Україна готова допомогти у відбудові Афганістану

Цього ж дня самогубець на авто напав на конвой голови ради провінції Зубал Аттаджана Хакбаята. Троє людей загинули, 12 поранені. Хакбаят вижив, отримавши легкі поранення.

Провінція Газні регулярно ставала місцем сутичок між афганськими силовиками та бойовиками екстремістського угруповання «Талібан» протягом останніх місяців. Близько 10 з 19 районів провінції перебувають під контролем талібів.

Ще раніше, в серпні 2018 року, бойовики напали на місто Газні, внаслідок чого загинули сотні людей – військових і цивільних.

Кількість нападів талібів та інших екстремістів у Афганістані – і особливо в Кабулі – зросла з того часу, як мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном припинились.

читати

В одній із «справ Хізб ут-Тахрір» захист очікує на попереднє слухання

Захист фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Шабана Умерова очікує вручення обвинувального висновку і призначення попереднього слухання. Про це громадському об’єднанню «Кримська солідарність» повідомив адвокат Назім Шейхмамбетов.

Він також додав, що 25 листопада під час слідчих дій було підписано протокол про завершення процесу ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, однак його підзахисний не встиг вивчити всі томи.

«Попри те, що Шабан Умеров ознайомився з 39-ма томами кримінальної справи з 57-ми, слідчий ФСБ припинив процес ознайомлення. Під час даної слідчої дії була заявлена низка клопотань, зокрема: про виклик свідків, про залучення письмових доказів, про додаткові допиті, проведенні очних ставок з прихованими свідками і про витребування низки доказів. Підсумки поки нам невідомі», – розповів Шейхмамбетов.

Надалі кримінальну справу передадуть до прокуратури і направлять до суду.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’​єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня в Криму.

читати

Помер актор Девід Прауз, який грав Дарта Вейдера в оригінальних «Зоряних війнах»

Британський актор та бодібілдер Девід Проуз помер 28 листопада у віці 85 років. Про це його агент повідомив 29 листопада, зазначивши, що причиною смерті стала коротка хвороба.

Проуз тричі ставав чемпіоном Великої Британії з бодібілдингу, а також запам’ятався виконанням ролі культового антагоніста «Зоряних воєн» Дарта Вейдера у фільмах оригінальної трилогії «Нова надія» (1977), «Імперія завдає удару у відповідь» (1980) та «Повернення джедая» (1983). Втім, його обличчя у фільмі так жодного разу і не з’явилося, а голос дублював актор Джеймс Ерл Джонс.

Виконавець ролі Люка Скайвокера Марк Гемілл, коментуючи смерть колеги, написав у твітері, що той був «доброю людиною і набагато більшим, ніж просто Дарт Вейдер».

Читайте також: Помер перший виконавець ролі Джеймса Бонда Шон Коннері

В одному зі своїх інтерв’ю британському мовнику BBC Проуз висловлював жаль через те, що постійно був у масці в «Зоряних війнах».

«Всі актори хочуть впізнаваності і я хотів би її отримати, як Люк Скайвокер чи (інший персонаж, зіграний Гаррісоном Фордом – ред.) Хан Соло», – казав він.

Наприкінці третього фільму трилогії Дарт Вейдер знімає маску, але в цій сцені його грає інший актор, Себастьян Шоу.

Інша зірка «Зоряних війн», виконавиця ролі принцеси Леї Керрі Фішер, померла у 2016 році у віці 60 років.

читати

Компанія-будівельник «Північного потоку-2» планує продовжити роботи, попри санкції

Будівництво газопроводу «Північний потік-2», що проходить під Балтійським морем з Росії в Німеччину, відновиться на початку грудня після річної паузи через санкції США, заявила компанія Nord Stream 2 AG 28 листопада.

Згідно з заявою компанії, підводні роботи з прокладання труб відновляться на 2,6-кілометровій ділянці кожного з відгалужень газопроводу в межах ексклюзивної економічної зони Німеччини.

Німецька телерадіокомпанія NDR 1 Radio MV з посиланням на Управління водних шляхів та судноплавства Балтійського моря у Штральзунді повідомила, що роботи відновляться 5 грудня.

У грудні 2019 року будівництво «Північного потоку-2» було зупинене через санкції США проти проєкту, який подвоїть обсяги постачання російського природного газу до Німеччини.

Читайте також: Сертифікаційна компанія з Норвегії відмовилася працювати з «Північним потоком – 2»

Санкції спрямовані на будь-яке судно, яке будує трубопровід «Північний потік-2», змусивши швейцарську компанію Allseas припинити роботи незадовго до їх завершення.

Конгрес США розглядає ще один законопроєкт, який би розширив спектр дії, поширивши її на будь-яку фізичну або юридичну особу, яка надає страхові послуги, технічну сертифікацію або зварювальні роботи для проекту.

Наразі невідомо, яке судно з прокладання труб буде задіяне для закінчення «Північного потоку-2». Потрібно завершити ще 16 кілометрів у німецьких водах та 60 кілометрів у ділянці Данії.

Очікувалось, що газопровід «Академік Черський» закінчить будівництво, але, за даними служб відстеження морського руху, корабель під російським прапором залишив німецький проєктний центр Мукран і перебуває біля узбережжя російського анклаву Калінінград.

Читайте також: США запровадять санкції проти страхувальників «Північного потоку-2» – Bloomberg

За повідомленням NDR 1 Radio MV, незрозуміло, чи це судно отримало необхідну сертифікацію від уряду Данії. Норвезький сертифікатор вже оголосив про частковий вихід із робіт, пов’язаних із будь-якими кораблями, але не з самим трубопроводом.

Тим часом німецька земля Мекленбург-Передня Померанія, де трубопровід закінчується, цього тижня вирішила створити громадський трест під контролем офісу прем’єр-міністра землі для захисту компаній, що працюють на «Північному потоці-2», від санкцій США.

Санкції проти «Північного потоку-2» стали джерелом протиріччя в американсько-німецьких відносинах. Берлін звинуватив Вашингтон у застосуванні екстериторіальних обмежень щодо суверенного проєкту.

Американський уряд хоче запобігти завершенню газопроводу, заявляючи, що це посилить енергетичний тиск Росії на Європу і знизить роль України як транзитної країни для російського газу.

Читайте також: Коболєв у Вашингтоні закликав США запровадити більше санкцій проти «Північного потоку-2»

«Північний потік-2» – це проєкт на 10 мільярдів доларів, який веде російський газовий монополіст «Газпром». Половину фінансування забезпечують німецькі Uniper та Wintershall, що належить концерну BASF, англо-голландська нафтова компанія Shell, австрійські OMV та Engie.

Спочатку Росія очікувала завершити трубопровід на початку 2020 року. Після ухвалення санкцій проти кораблів президент Росії Володимир Путін висловив надію, що трубопровід буде завершений до початку 2021 року.

читати

У Франції відбулися акції проти обмеження свободи інформації

У суботу, 28 листопада, у багатьох містах Франції відбулися багатолюдні маніфестації проти закону «про глобальну безпеку». Як повідомило Міжнародне французьке радіо (RFI), в останні дні наростало напруження навколо 24-ї статті закону, яка забороняє фотографувати поліцейських під час виконання ними службових обов’язків.

За даними Міністерства внутрішніх справ, близько 46 000 чоловік пройшли маршем в Парижі і 133 000 людей брали участь у протестах по всій країні.

Як повідомляє AFP з посиланням на поліцію, в Парижі зчинилось кілька пожеж, горіли машини, кіоск і пивний ресторан. У поліції зазначили, що протестувальники не дозволили пожежним гасити пожежу. Затримано дев’ять осіб.

Деякі протестувальники закидали камінням співробітників сил безпеки, які у відповідь застосували сльозогінний газ і водомети, повідомляє AFP.

Міністр внутрішніх справ Франції Джеральд Дарманен засудив «неприйнятне» насильство щодо поліції, заявивши, що 37 співробітників сил безпеки були поранені по всій країні. Інші акції протесту відбулися в Бордо, Ліллі, Монпельє і Нанті.

 

Спроби влади розширити повноваження поліції і обмежити права журналістів викликають невдоволення багатьох французів. Особливо гнівна реакція з’явилася в соціальних мережах після опублікування кадрів жорсткого розгону мігрантів на площі Республіки 23 листопада. Не менше обурення викликало побиття музичного продюсера Мішеля Зеклера у його студії в Парижі.

Статтю 24 схвалили профспілки співробітників поліції, але її різко розкритикували журналістами, які вважають «невідповідним» тиск на свободу слова та інформації.

За дозвіл публічної демонстрації фото- і відеозйомки фактів поліцейського насильства також виступають жителі паризьких передмість. Як наголошується в публікації RFI, вони активно підтримують громадську дискусію про расизм в поліції.

читати

Тихановська сумнівається, що Росія рятуватиме Лукашенка військовим вторгненням у Білорусь

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сумнівається, що Росія вдаватиметься до військового вторгнення в охоплену протестами Білорусь. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

Опозиціонерка оцінила імовірність сценарію, за яким Москва військовим шляхом допоможе втриматися Лукашенку, який вважає себе президентом Білорусі.

«Я дуже сумніваюсь в якомусь вторгненні. Тому що немає необхідності. У нас жодним чином не йдеться про геополітику. Наша боротьба скерована проти однієї людини – проти режиму і диктатури. Тому жодної необхідності в цьому немає. У нас – абсолютно мирна революція, проти кого які війська вводити?» – запитала Тихановська.

Лідерка білоруської опозиції не вбачає зараз активної підтримки з боку Кремля режиму Лукашенка. Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Тихановської, опоненти Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

25 серпня цього року речник Путіна Дмитро Пєсков привітав заяву представників Координаційної ради білоруської опозиції про те, що вони не розглядають питання відмови від взаємодії з Росією. Водночас Лукашенко підтримує активний контакт із Путіним і в розпал протестів – 14 вересня – зустрівся з російським президентом у Сочі. Під час цієї зустрічі Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. А як повідомив 12 жовтня сайт Мінфіну РФ, Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту. Це здійснено через підконтрольну РФ Раду Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР). Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Світлана Тихановська зверталася до Володимира Путіна в день його зустрічі з Олександром Лукашенком. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – стверджувала Тихановська. За її словами, всі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.

читати

Сімферопольська «справа Хізб ут-Тахрір»: Сулейманов та його захист не встигли ознайомитися з матеріалами справи

Фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендер Сулейманов не встиг за встановлений судом строк ознайомитися з усіма матеріалами своєї кримінальної справи – він переглянув лише 38 томів з 57-ми. Крім того, захист не повідомили про наявність в даній справі 56 і 57 томів. Про це адвокат Сулейманова Рустем Кямілєв розповів «Кримській солідарності».

«Ескендер ознайомився з 38 томами і теж не в повному обсязі. Ми відповідні зауваження внесли в протокол. Я з 57 томів був ознайомлений з 55. Слідчий мене навіть не повідомляв про те, що є ще да томи. Коли було засідання щодо обмеження терміну ознайомлення з матеріалами кримінальної справи мене і Ескендера, суддя сказала, що нібито ми повинні самі бути в ФСБ і цікавитися – це повний абсурд. Тобто адвокат сам повинен цікавитися цією справою, просити слідчого про те, щоб він його повідомив, хоча в кримінально-процесуальному кодексі ясно прописано, що слідчий повинен повідомляти адвоката про слідчі дії заздалегідь, протягом п’яти діб», – прокоментував адвокат.

Кямілєв заявив низку клопотань, зокрема, про виклик свідків і низки експертів на судове засідання, а також – про проведення очних ставок з прихованими свідками, які стверджували, що бачили Сулейманова на зборах. Також адвокат долучив до клопотань тексти резолюцій ООН про ситуацію в Криму, пов’язані з порушенням прав людини.

«У всіх цих резолюціях йдеться про гуманітарне право, яке на сьогоднішній день Російська Федерація порушує, незважаючи на те, що є підписантом цих міжнародних договорів. Дотримуватися цих угод – обов’язок цієї держави», – зазначив адвокат.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

читати

У Чернівцях перед другим туром виборів міського голови поліція взяла під охорону ТВК та виборчі дільниці

У Чернівцях перед другим туром виборів міського голови, який призначили на 29 листопада, поліція взяла під охорону одну територіальну виборчу комісію та 112 виборчих дільниць. Про це повідомили в обласному управлінні поліції.

Зазначається, що ще чотири виборчі спеціальні дільниці не отримали бюлетені через відсутність виборців.

«Напередодні керівництво поліції Чернівецької області провело інструктаж поліцейських, які заступили на охорону виборчих дільниць. Особовому складу наголошено на дотриманні дисципліни, законності й політичної нейтральності, а також готовності надати допомогу суб’єктам виборчого процесу в межах компетенції поліції. Поліцейські забезпечили супровід бюлетенів на виборчі дільниці і охорону під час їхнього транспортування», – мовиться у повідомленні.

У поліції додали, що для оперативного реагування було створено додаткові слідчо-оперативні та вибухотехнічні групи, а також групи превентивної комунікації.

У другий тур виборів мера Чернівців вийшли Роман Кличук (партія «Єдина альтернатива») і Віталій Михайлишин («Команда Михайлишина»).

читати