Month: November 2020

Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі за позовом Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» до Національного агентства з питань запобігання корупції, повідомила у четвер пресслужба суду.

«Суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Розглянувши заяву про забезпечення позову, яка надійшла одночасно із позовом, суд відмовив позивачу у вжитті заходів його забезпечення. Суд мотивував своє рішення тим, що політичною партією «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» не надано належних доказів, які б свідчили про те, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача», – йдеться в повідомленні.

У суді нагадали, що позивач просить суд визнати протиправними дії працівників НАЗК при складенні висновку про результати аналізу звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру та визнати неправомірними окремі його пункти. Серед інших вимог позову, кажуть в суді, – скасувати наказ НАЗК про зупинення державного фінансування статутної діяльності партії за четвертий квартал 2020 року.

Рух «Чесно» повідомив 25 листопада, що, згідно з висновком НАЗК, у звіті «Батьківщини» за перший квартал 2020 року виявили кілька порушень, а саме:

відсутність звіту міської організації партії міста Українка;
відсутність відомостей про наявність фінансових зобов’язань перед ТОВ «Фінейт» на 45 тис. гривень;
підписання видаткових накладних про прийом спонсорських внесків у вигляді листівок, брошур та плакатів особами, які на момент підписання цих документів перебували за кордоном (стосується сумської та київської обласних організацій);
щодо донорів київської міської організації та кіровоградської обласної організації виявили невідповідність їхнього доходу та розміру їхніх внесків на користь цих осередків у 2017- 2020 роках;
договори з низкою компаній на загальну суму понад 14 млн гривень були датовані раніше, ніж були відкриті вказані у них банківські рахунки. Йдеться про гроші, які партія отримала з держбюджету як компенсацію витрат на парламентську виборчу кампанію.

У «Чесно» повідомили, що це вже третій випадок, коли НАЗК позбавляє парламентську партію державного фінансування, але попередні дві політсили, «Опозиційний блок» та «Слуга народу», самі від нього відмовлялися.
…

Міністерство закордонних справ України взяло до уваги вручення послу України в Білорусі ноти протесту і вважає реакцію білоруської сторони «надмірно емоційною і в цілому безпідставною», повідомив Радіо Свобода речник МЗС Олег Николенко.

«Україна – європейська демократична держава, свобода слова і свобода зібрань для якої має фундаментальне значення. Ми вважаємо, що жодних підстав для обмеження права на мирний протест у цій ситуації не існує. Правоохоронні органи України вживають належних заходів, щоб на постійній основі, а особливо під час акцій протесту гарантувати безпеку як учасників акцій, так і посольства Білорусі та його працівників», – заявив речник.

У МЗС наголошують, що Україна чітко дотримується положень Віденської конвенції про дипломатичної відносини 1961 року і гарантує безпеку іноземних дипломатичних місій на своїй території.

«І ми особливо очікуємо, що білоруська сторона також із належною відповідальністю ставитиметься до своїх міжнародних зобов’язань і не допускатиме порушень дипломатичного імунітету, на кшталт безпідставних доглядів дипломатичного автомобіля посла України в Білорусі при перетині українсько-білоруського кордону. Також пригадуємо, що в період Революції гідності в Україні білоруська сторона не реагувала на провокації громадян, які під стінами посольства України в Мінську демонстрували свою вкрай недружню позицію до України й обраного українським народом європейського курсу», – заявили у МЗС.

Раніше сьогодні білоруське Міністерство закордонних справ повідомило, що викликало українського посла Ігоря Кизима і вручило йому ноту, «в якій білоруська сторона висловила рішучий протест у зв’язку з безперервною серією антибілоруських акцій» біля посольства Білорусі в Україні і зажадала «гарантувати на належному рівні безпеку дипломатичної місії відповідно до норм Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року».

У Києві регулярно відбуваються акції на підтримку протестів у Білорусі, що тривають від серпня й основною вимогою яких є відставка Олександра Лукашенка.
…

Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».

«За результатами розгляду повідомляємо, що запитувані вами відомості, зокрема щодо стану фінансово-господарської діяльності підрозділів СБ України, відносяться до інформації з обмеженим доступом», – заявили в СБУ.

Радіо Свобода цікавилося, скільки автомобілів нараховує автопарк Служби безпеки України та скільки автомобілів закупила СБУ у 2019 і 2020 роках.

Раніше Верховний суд повідомив Радіо Свобода, що володіє 46 автомобілями, Конституційний суд має 32 автомобілі, а Верховна Рада – 187 транспортних засобів.

 
…

Міністерство фінансів України успішно завершило переговори з Міжнародним валютним фондом про основні параметри проєкту державного бюджету на 2021 рік, повідомив Кабінет міністрів зранку 26 листопада.

В уряді наголосили, що це було однією з головних передумов для початку першого перегляду спільної з МВФ Програми Stand-by для України, визначення дати візиту місії Європейського департаменту МВФ та отримання чергового траншу.

Основний акцент перемовин стосувався формування спільного із МВФ бачення основних бюджетних показників – рамки доходів, видатків і дефіциту.

«В цілому, параметри бюджету-2021 збігаються з оцінками фахівців Фонду, що було важливим для продовження успішної співпраці між Україною та МВФ», – заявили в уряді.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.
…

Андрій Садовий офіційно зареєстрований міським головою Львова. Увечері 25 листопада міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку –  84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

Явка виборців у другому турі склала понад 37%.

Сьогодні представники п’яти  фракцій партій, які пройшли у Львівську міську раду – «Європейська солідарність», «Самопоміч», ВО «Свобода», «Голос», «Варта» підписали спільне звернення до голови міської ТВК із проханням у стислі терміни оприлюднити результати голосування в другому турі.

24 листопада три партії з п’яти, «Європейська солідарність», ВО «Свобода» і «Варта», взяли участь у першій сесії Львівської міськради і обрали тимчасову президію. Депутати від «Голосу» і «Самопопомочі» не прийшли на засідання, пояснивши це тим, що їм не повідомили про сесію.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма. Відповідний указ глава держави підписав 25 листопада, повідомляє офіційний сайт президента.

«Президент зустрівся з Віталієм Кімом, вручив йому службове посвідчення та побажав наснаги на посаді очільника Миколаївської облдержадміністрації», – ідеться в повідомленні.

Віталій Кім народився 1981 року у Миколаєві. Закінчив Український державний морський технічний університет імені адмірала Макарова, спеціаліст із економіки. Багато років працював у бізнесі. Очолював низку приватних підприємств.
…

Українська сторона у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу повідомила, що ініціює на наступному тижні позачергове засідання групи з розгляду низки питань.

«Українська сторона ініціює на наступному тижні позачергове засідання ТКГ, на якому були б розглянуті такі питання: звільнення утримуваних осіб; розблокування російською стороною роботи КПВВ; фіналізація домовленості про дев’ятнадцять ділянок розмінування; фіналізація домовленості про чотири нові ділянки розведення; забезпечення вільного та безперешкодного доступу СММ ОБСЄ до всієї території України міжнародних гуманітарних організацій до утримуваних осіб», – йдеться в повідомленні української делегації у ТКГ в фейсбуці.

Повідомляється, що голова української делегації у ТКГ Леонід Кравчук виступає за проведення до кінця поточного року нової зустрічі на високому рівні у «нормандському форматі», яка б, на його думку, «підбила підсумки спроб виконати домовленості, досягнуті за результатами Паризького саміту в грудні 2019 року та обговорити плани щодо подальшого їх виконання».

«Кравчук принципово вимагає від російської сторони як учасника ТКГ взяти на себе політичну відповідальність та офіційно визначити свою позицію щодо необхідності виконати домовленості, досягнуті на вищому рівні у Парижі у 2019 році, до кінця цього року», – йдеться в повідомленнію

Українська сторона у ТКГ вказала, що Леонід Кравчук заявив російській стороні рішучий протест через загибель вчора від кулі снайпера українського військовослужбовця на Донбасі і зажадав від представників Росії розслідування, а від СММ ОБСЄ – сприяння в розслідуванні.

Раніше сьогодні представник окремих районів Донецької та Луганської областей на переговорах ТКГ Сергій Гармаш повідомив, що Україна висунула вимогу Росії надати свій план врегулювання ситуації на Донбасі, «не посилаючись на ОРДЛО, які не є членами ТКГ».

Водночас голова делегації Росії у ТКГ Борис Гризлов російській агенції ТАСС заявив, що «українська делегація передала Контактій групі абсолютно неадекватний, внутрішньо суперечливий проєкт, що містить прямі порушення Мінських угод. Сьогодні Росія підтримала план окремих районів Донецької та Луганської областей як єдиний з представлених Контактній групі документів».

24 листопада українська делегація у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу повідомила, що представник Росії заявив про підтримку Москвою плану дій із врегулювання на Донбасі, запропонованого представниками ОРДЛО. Українська делегація попросила російську сторону підтвердити цю заяву у письмовому вигляді до наступного засідання ТКГ.

5 листопада голова делегації України в ТКГ, експрезидент України Леонід Кравчук заявив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.
…

Україна висунула вимогу Росії надати свій план врегулювання ситуації на Донбасі. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода) заявив представник окремих районів Донецької та Луганської областей на переговорах ТКГ Сергій Гармаш. Він зазначив, що українська делегація на переговорах вперше зайняла принципову позицію.

«Дуже жорстке сьогодні засідання. Вперше Україна займає таку принципову позицію. Ми напряму висунули вимогу Росії, щоб вона, як член Тристоронньої контактної групи і учасник конфлікту, надала свій документ, не посилаючись на ОРДЛО, які не є членами тристоронньої контактної групи», – зазначив Гармаш.

За його словами, представник Росії Борис Гризлов, не надав жодної відповіді на це питання. Крім того, сторони переговорів звинуватили одне одного в намірі вийти з Тристоронньої контактної групи та Мінських домовленностей.

Водночас російська агенція ТАСС цитує голова делегації Росії у ТКГ Бориса Гризлова: «Донбас запропонував план спільних дій, тобто дорожню карту врегулювання конфлікту, відповідно до Мінської угоди, яка може бути підтримана Верховною Радою і президентом України. Україні було також запропоновано представити свою версію оптимальної дорожньої карти… Українська делегація передала Контактій групі абсолютно неадекватний, внутрішньо суперечливий проєкт, що містить прямі порушення Мінських угод. Сьогодні Росія підтримала план окремих районів Донецької та Луганської областей як єдиний з представлених Контактній групі документів».

24 листопада українська делегація у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу повідомила, що представник Росії на засіданні політичної підгрупи заявив про підтримку Москвою плану дій із врегулювання на Донбасі, запропонованого представниками тимчасово окупованих окремих районів Донецької та Луганської областей.

Українська делегація попросила російську сторону підтвердити цю заяву у письмовому вигляді до наступного засідання ТКГ.

5 листопада голова делегації України в ТКГ, експрезидент України Леонід Кравчук заявив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.
…

«Із переходом більшості навчальних закладів на дистанційну форму навчання, кількість таких випадків і форм самих порушень вражає…»
…

Кабінет міністрів України на засіданні 25 листопада схвалив зміни до постанови від 30 грудня 2015 року «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації».

Відповідна постанова продовжує до 31 грудня 2021 року дію режиму найбільшого сприяння СОТ, який передбачає застосування вищих ставок ввізного мита для російських товарів замість нульової ставки, що діяла на деякі російські товари відповідно до угоди про режим вільної торгівлі між країнами СНД.

Україна та Росія запроваджують обопільні санкції з 2014 року, від часу анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

У березні 2019 року набрали чинності українські санкції щодо 294 юридичних та 848 фізичних осіб.

Уряд Росії в квітні 2019 року ухвалив рішення про розширення санкцій проти України.

У свою чергу у травні того ж року Україна доповнила перелік російських товарів, які заборонені до ввезення в Україну. Серед заборонених є кілька груп промислових товарів, мінеральних добрив, сільськогосподарської продукції, транспортних засобів. Загальна вартість цієї продукції становить 510 мільйонів доларів на рік.

Також уряд затвердив запровадження спеціального мита для товарів із Росії, яке застосовується з 1 серпня 2019 року незалежно від інших видів мита.
…

Оновлена структура апарату Міністерства освіти і науки України вступить в дію лише після погодження з Міністерством фінансів України, повідомили у відповідь на запит Радіо Свобода в пресслужбі МОН.

«Офіційна позиція буде опублікована на сайті Міністерства одразу після завершення всіх етапів обговорення й погоджень», – йдеться в повідомленні.

Подробиць у міністерстві не навели.

На початку тижня депутатка від «Голосу» Інна Совсун повідомила, що, за її даними, т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет пропонує скоротити кількість директоратів МОН із шести до чотирьох, а число державних експертів зменшити з 93 до 50.

Натомість, за даними Совсун, у МОН має з’явитися дев’ятий заступник міністра.

У МОН не відповіли на уточнювальні питання Радіо Свобода щодо реорганізації й того, з чим вона пов’язана.

Нещодавно ЗМІ повідомляли, що Євросоюз застеріг українську владу від змін у структурі Міністерства освіти, заявивши, що вони руйнують проведені раніше реформи.

Водночас очільник міністерства заперечив це: «Між МОН та ЄС триває конструктивний діалог і результативна співпраця. Ми опрацьовуємо як питання реалізації вже запущених реформ в освіті, так і розробляємо нові».

Про те, що Міністерство освіти та науки подало на розгляд Кабінету міністрів проєкт рішення про реорганізацію структури відомства, яка фактично ліквідує усі директорати і повертає міністерство до старої моделі управління, на початку листопада в коментарі Радіо Свобода сказала і співзасновниця ГО «Смарт Освіта» Іванна Коберник.

25 червня 2020 року уряд призначив Сергія Шкарлета тимчасовим виконувачем обов’язків міністра освіти на науки, а парламент так і не проголосував за його затвердження на посаді очільника відомства. Через кілька днів біля Кабміну і Офісу президента відбулися акції протесту проти призначення Сергія Шкарлета.
…

Анна Дурицька в інтерв’ю Дмитру Гордону розповіла про події 27 лютого 2015 року, коли вбили російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

Нємцова вбили на Великому Москворецькому мосту о 23:31 27 лютого 2015 року. За три години до загибелі він брав участь в ефірі на «Ехо Москви», де говорив про відповідальність президента Росії Володимира Путіна за розв’язання війни на сході України і про корупцію в російській владі. Потім зустрівся в кафе в ГУМі на Красній площі зі своєю подругою – українською моделлю Дурицькою і разом із нею йшов додому на Малу Ординку.

Як розповіла Дурицька, після вечері вона запропонувала поїхати додому на машині, але Борис Нємцов наполіг на тому, щоб пройтися пішки. «Я відчувала, що в той вечір він був особливо тривожним», – згадує вона.

«На мосту я почула хлопки. Ми йшли дуже близько один до одного. І я підняла голову вгору, бо подумала, що це салюти. І коли відчула, що Борис схопив мене за руку, я зрозуміла, що в нього стріляють. Але, обернувшись, я побачила тільки сірий автомобіль, що швидко від’їжджав. Я присіла до Бориса і до останнього думала, що це був чийсь злий жарт, йому просто вистрілили в ногу і він залишиться живий. Але я бачила, як він задихається і намагався кашляти, а з рота у нього пішла кров», – розповіла Дурицька.

За її словами, вона почала питати про те, що їй робити, але Нємцов уже не говорив. «Я підняла голову вгору і побачила снігоприбиральну машину. Через сильний страх, що в мене теж почнуть стріляти, я побігла вперед. Підбігла до снігоприбиральної машини, у мене був сильний шок, я забула номери поліції, номери швидкої допомоги. А ще я втратила дар мови. Я просто не могла говорити. Я не могла вимовити ні слова. Побачила водія снігоприбиральної машини і ледве промовила слова: «Убили людину, наберіть «швидку». Але я не розуміла, чому він такий байдужий: він стояв і курив мовчки», – сказала вона.

Дурицька розповіла, що потім вона сама викликала поліцію і «швидку», але «біля Бориса вже був якийсь хлопець, який його розглядав: він дивився його телефон, документи».

За її словами, вона почула шість пострілів, але це «були секунди». Вона також заперечила версію про те, що Нємцов після пострілів ще був живий і його «добивав» чоловік, який підійшов. «Ні, ні, Борис був убитий відразу», – сказала Дурицька.

За звинуваченням у вбивстві Нємцова було заарештовано і засуджено п’ятьох осіб (всі вони – вихідці з Чечні), проте ні організатор, ні замовник злочину досі не знайдені.

Представники потерпілих вимагали повернути справу в прокуратуру і судити обвинувачених не просто за вбивство, а за посягання на життя державного і громадського діяча. Але Верховний суд Росії відмовився зробити це.

ОБСЄ в лютому цього року закликала Росію провести нове розслідування, а також передати в Парламентську асамблею його матеріали. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що міжнародне розслідування суперечить російським законам, а МЗС повідомило, що в матеріалах справи є держтаємниця. У ході судового процесу (він був відкритим) на жодному з понад 80 засідань будь-які секретні матеріали не згадувалися.
…

Прокуратура АРК і Севастополя направила до суду обвинувальний акт щодо судді, який причетний до переслідування заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, повідомляє пресслужба наглядового відомства.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений сприяв становленню окупаційної влади Росії та брав безпосередню участь у реалізації політики держави-окупанта, спрямованої на переслідування громадян України, незгодних з окупацією півострова», – йдеться у повідомленні.

За цими даними, суддя підконтрольного Росії Бахчисарайського районного суду незаконно використовував законодавство Росії, зокрема, при розгляді адміністративних протоколів, які були складені проти одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу за участь у зазначеному представницькому органі.

Наразі підозрюваного оголосили в розшук. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років. Ім’я та прізвище судді не вказані.

Раніше прокуратура АРК повідомила про підозру судді, який в анексованому Росією Криму виносив вирок заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерову. Йшлося про суддю Сімферопольського районного суду Криму.

У 2016 році слідчі ФСБ порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу за статтею про екстремізм.

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд 27 вересня 2017 року засудив Умерова до двох років колонії-поселення. Також йому заборонили два роки займатися публічною діяльністю і виступати в ЗМІ. Умеров називав порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засуджених у Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова і передала їх Туреччині, пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва.
…

Апеляційний суд Амстердама призначив нового суддю для розгляду справи про «скіфське золото», повідомила проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

«Ми можемо підтвердити, призначення судді відбулося, тепер може продовжитися розгляд нашої апеляції. Ми плануємо передання нашого подання на розгляд суду найближчим часом і сподіваємося, що нові слухання по суті справи будуть призначені вже скоро, максимум через кілька місяців», – повідомила Джапарова.

Як повідомляє російське інформагентство ТАСС з посиланням на речника Апеляційного суду Амстердама Марьям ван Пулґейст, нового суддю звуть Джерард Левін.

Україна раніше подала запит про відвід судді у зв’язку з виявленням додаткових матеріалів, які свідчать про упередженість судді та його зв’язки з Росією. 28 жовтня Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення про відвід судді.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав «великим досягненням» рішення суду. Він сказав, що Україна боротиметься до перемоги в даному процесі.

Російські музейники заявили, що розчаровані рішенням суду в Амстердамі.
…