Month: December 2020

Міністерство закордонних справ України засуджує напад на аеропорт тимчасової столиці Ємену Адена 30 грудня, жертвами якого стали десятки людей, заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.

«Розглядаємо цей терористичний акт як спробу замаху на членів легітимного та міжнародно визнаного уряду Ємену. Напад має на меті підірвати зусилля, зокрема у рамках реалізації Ер-Ріядівської угоди, із стабілізації безпекової, політичної та гуманітарної ситуації в Ємені», – заявив Ніколенко.

Міністерство також висловило співчуття сім’ям загиблих і побажало якнайшвидшого одужання постраждалим.

!Україна незмінно підтримує територіальну цілісність та суверенітет Єменської Республіки. Висловлюємо солідарність із новосформованим урядом та народом Ємену у їхньому прагненні та зусиллях задля досягнення довгоочікуваного миру та злагоди в країні», – додав Ніколенко.

Щонайменше 22 людини загинули внаслідок серії вибухів та обстрілу аеропорту Адену на південному заході Ємену, пів сотні були поранені. Вибух стався невдовзі після посадки літака, на борту якого були члени нового уряду Ємену, які прилетіли з Саудівської Аравії. Представники влади поклали відповідальність за «боягузливий терористичний напад» на шиїтських повстанців Хуті. Прем’єр-міністр Маїн Абдулмалік Саїд і члени кабінету міністрів не постраждали під час нападу.

Кабінет міністрів був сформований після укладення угоди про розподіл влади між прибічниками президента Абд-Раббу Мансура Хаді і сепаратистською Південною перехідною радою.

У Ємені з кінця 2014 року триває конфлікт, після того, як підтримувані Іраном повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану.

Бойові дії призвели до загибелі понад 100 000 людей і до найгіршої у світі гуманітарної кризи, внаслідок якої мільйони людей опинилися на межі голоду.

Як сепаратисти з Південної перехідної ради, так і сили, що підтримують Хаді, є частиною антихутійської коаліції, але президента підтримує Саудівська Аравія, тоді як перехідну раду – Об’єднані Арабські Емірати.
…

В Офісі генерального прокурора оприлюднили заяву щодо підслідності у справі щодо рекордного хабаря керівництву САП, про яку раніше сьогодні НАБУ заявило, що підозрювані через це можуть уникнути відповідальності.

«Офіс генерального прокурора вважає за необхідне відреагувати на непрофесійну риторику, яку собі дозволили окремі співробітники НАБУ щодо ролі Офісу генпрокурора у питанні розслідування так званої справи про надання хабара керівництву НАБУ і САП, в якому підозрюється колишній міністр екології (Микола Злочевський – ред.). Сьогодні в ЗМІ з’явилася новина про те, що Офіс генпрокурора намагаєть захистити ексміністра екології часів Януковича… Офіс генпрокурора пропонує своїм партнерам в особі керівництва НАБУ перейти від практики спілкування на сторінках інтернету до живої ділової дискусії, припинити розповсюджувати неправдиву інформацію та ділитися службовими даними зі сторонніми особами з метою поширення їх у ЗМІ», – заявили в ОГП.

У відомстві визнали, що ухвалою Печерського райсуду Києва від 24 грудня скарга адвоката в інтересах підозрюваного на бездіяльність генпрокурора Ірини Венедіктової в справі про вирішення спору щодо підслідності, була задоволена.

«У своїй ухвалі суддя Т.Ільєва постановила змінити підслідність в зазначеному кримінальному провадженні та доручити розслідування іншому органу досудового розслідування. Така ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва була оскаржена Офісом генпрокурора в апеляційному порядку. Станом на 31.12.2020 ні Генпрокурором І.Венедіктовою, ні будь-ким іншим з числа керівництва Офісу генерального прокурора не приймалося рішення про зміну підслідності в кримінальному провадженні. Будь-яка інформація, яка прямо або опосередковано підтверджує це твердження – брехня», – додали у відомстві.

Раніше сьогодні у НАБУ повідомили, що Печерський районний суд Києва вирішив забрати «справу найбільшого в історії антикорупційних органів хабаря» в Національного антикорупційного бюро України.

«Печерський райсуд Києва 24 грудня 2020 року втаємничено, без участі прокурорів САП, ухвалив рішення, яким фактично зобов’язав генерального прокурора забрати провадження в НАБУ та передати до іншого органу досудового розслідування. Рішення є незаконним, оскільки закон прямо забороняє передавати справи НАБУ до інших органів досудового розслідування. Саме через такі дії підозрювані можуть уникнути відповідальності», – заявили в бюро.

За даними слідства, влітку 2020 року ексміністр екології з іншими особами намагалися підкупити за 5 млн доларів США керівників НАБУ та САП, аби ті закрили кримінальне провадження за підозрою у заволодінні та подальшій легалізації коштів, виділених Нацбанком як рефінансування приватному «Реал-Банку».

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
…

Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону ухвалив рішення етапувати фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» із СІЗО Сімферополя в ростовський ізолятор, повідомила громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Сафіє Шабанова.

За її словами, таке рішення було ухвалене напередодні, також суд відхилив всі клопотання захисту, а запобіжний захід продовжили на пів року.

«Запобіжний захід продовжено на шість місяців до 16 червня 2021 року», – сказала адвокат.

Наступне засідання призначене на 12 січня.

Раніше адвокат повідомляла, що фігуранти справи Ескендер Сулейманов, Асан Янік, Акім Бекіров, Сеітвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Тофік Абдулгазієв, Владлен Абулкадиров, Іззет Абдуллаєв, Меджіт Абдурахманов, Білял Аділов скаржаться на умови утримання в слідчому ізоляторі Сімферополя.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і цивільних журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками торік у березні в Криму.
…

Колишній народний депутат і екскерівник будівельної компанії «Укрбуд» Максим Микитась заперечив заяви прокурорів про те, що він з невідомої причини не з’явився до суду.

«Свавілля й інсинуації продовжуються. Сьогодні, як і вчора, мене ганяють по всьому місту. Дзвінками і повістками за двадцять хвилин бути в іншій частині Києва. І тут же дають новину, що я не з’явився в суд… Зараз дізнався інформацію про примусовий привід до суду і побачив новини, що я нібито знову не з’явився в суд. Це брехня! Я сьогодні вранці вже був у суді», – написав Микитась у фейсбуці.

За ексдепутата словами, на 10:00 у нього була повістка «бути в поліції на допиті в іншому місці». «Поки ми туди їздили вони показати неявку і дискредитують мене», – додав Микитась і показав копію повістки.

Він також наголосив, що має намір бути на засіданні суду, яке перенесли на 13:00. Засідання почалося з більш як півгодинним запізненням. Микитась і його захист беруть у ньому участь.

Шевченківський районний суд Києва вранці 31 грудня ухвалив рішення про примусовий привід Микитася на засідання з обрання йому запобіжного заходу 31 грудня о 13:00.

Відповідне рішення оголосила слідча суддя після того, як ані Микитась, ані його захисники не з’явилися на засідання 31 грудня, і, за словами прокурорів, не вказали причини неявки.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він назвав нову справу провокацією.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.
…

Шевченківський районний суд Києва 31 грудня має продовжити розгляд питання про обрання запобіжного заходу колишньому народному депутатові, екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю, якого поліція підозрює у викраденні юриста та вимаганні. 

Засідання суду з цього приводу почалося 30 грудня, проте ввечері оголосили перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді.

Сьогоднішнє засідання має початися орієнтовно о 9:00.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.
…

Президент України Володимир Зеленський відсторонив голову Конституційного суду Олександра Тупицького згідно з вимогами законодавства, заявили в Офісі генерального прокурора 30 грудня.

Як стверджують в установі, який очолює представниця партії Зеленського Ірина Венедіктова, позиція Конституційного суду щодо відсторонення необґрунтована.

«Законодавство України потрібно застосовувати комплексно з урахуванням його бланкетних норм, які містяться у профільних кодексах та спеціальних законах. Припинення повноважень судді Конституційного Суду України чи звільнення судді КСУ з посади не охоплюють питання тимчасового відсторонення судді КСУ у зв’язку із набуттям ним статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення», – заявляють в Офісі генеральної прокурорки.

Читайте також: «Зеленський перевищив власні повноваження» – експерт про рішення тимчасово відсторонити голову КСУ

Згідно з позицією ОГПУ, відсторонення від посади є одним із інститутів кримінального судочинства, закріпленим у Кримінальному процесуальному кодексі.

Раніше сьогодні Конституційний суд України заявив, що президент Володимир Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив положення Конституції, видавши указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького, тому має негайно скасувати цей документ.

Напередодні КСУ заявив, що планує призначити спеціальне пленарне засідання через указ президента Володимира Зеленського про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади.
…

Суддя Шевченківського суду оголосила перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді у справі колишнього народного депутата Максима Микитася. Про це вона заявила в залі суду увечері 30 грудня.

«Оскільки подання даної заяви про відвід слідчого судді унеможливлює подальший розгляд справи, очевидно, така заява буде передана на авторозподіл. Орієнтовно дана заява буде розглянута завтра о 9 годині в цьому ж приміщенні», – заявила вона.

Раніше захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

30 грудня суд почав обирати запобіжний захід розгляд справи проти екснародного депутата, колишнього керівникі будівельної компанії «Укрбуд» Максима Микитася, в якій його звинувачують у викраденні людини та вимаганні грошей. Про відповідну підозру Національна поліція повідомила йому 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.
…

Активну фазу «Великого продажу в’язниць» у 2020 році почати не вдалося, заявив міністр юстиції Денис Малюська 30 грудня.

За його словами, на заваді стали бюрократичні перешкоди. Водночас Малюська вказав на те, що в державному бюджеті 2021 року передбачені доходи від продажів в’язниць.

«Доходи від приватизації в’язниць будуть розподілятися за пропорцією 70/30 (70% – у спецфонд та, відповідно, на нове будівництво, 30% – у загальні доходи бюджету). Це хоч і трохи затягує строки, але все-одно надає нам змогу врешті-решт продавати в’язниці у межах процедури малої приватизації. Тож у 2021 році очікуйте приватизацію щонайменше чотирьох в’язниць», – написав він.

Читайте також: «У нас є в’язниці, де на одного засудженого припадає менше ніж 1 кв.м простору» – правозахисниця

Також Малюська анонсував публікацію «Рейтингу в’язниць», відкриття нових об’єктів в’язничної інфраструктури, будівництво нових слідчих ізоляторів та зміни в законодавстві, які мають змінити систему кримінальних покарань.

Серед досягнень 2020 року міністр назвав появу платних камер у СІЗО та скорочення мережі в’язниць.

«Під ніж» пішли 12 установ з гіршими, у порівнянні з аналогами, умовами утримання. Це дозволило нам зменшити кількість співробітників та дещо підвищити заробітні плати тим, хто залишився», – зазначив він.

У серпні Міністерство юстиції оголосили про початок великого розпродажу нерухомого майна пенітенціарної системи.
…

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що українська сторона очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака «Міжнародних авіаліній України» на початку року. Про це йдеться в заяві речника МЗС, що є в розпорядженні Радіо Свобода.

«Констатуємо, що далі заяв, які іранська сторона робить в ЗМІ останніми днями, взаємодія не просувається. Домовленості, досягнуті під час другого раунду консультацій в Тегерані наприкінці жовтня 2020 року, Іран досі не виконав. Така ситуація є особливо неприйнятною, оскільки йдеться про долі невинних людей», – йдеться в заяві.

У МЗС також прокоментували заяви Ірану про схвалення виплат по 150 тисяч доларів родинам загиблих у катастрофі літака МАУ.

«Розмір компенсацій для родичів громадян, загиблих внаслідок збиття Іраном літака рейсу PS752, має бути визначений шляхом переговорів сторін. Важливою передумовою має стати встановлення причин трагедії та притягнення винних до відповідальності. При визначенні розміру компенсацій також буде враховуватися міжнародна практика у подібних катастрофах», – йдеться в заяві.

У МЗС наголосили, що Україна разом з іншими постраждалими країнами продовжить докладати максимальних зусиль для встановлення справедливості у цій справі й притягнення винних до відповідальності.

28 грудня в Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що представили свій технічний звіт для України та інших сторін за результатами розслідування причин катастрофи літака, втім у МЗС заявили, що не отримували звіту.

Цей звіт від іранської сторони українські дипломати називали фінальним документом, на якому базуватиметься як кримінальне розслідування катастрофи, так і визначення сум компенсацій для рідних жертв.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.
…

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко та лідер Радикальної партії Олег Ляшко очолили рейтинг недовіри серед українців, йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.

Тимошенко не довіряють або скоріше не довіряють 78,1%, Порошенку – 75,7%, а Ляшку – 69,8%.

Далі ідуть міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (68,2%), лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок (65,3%), один з лідерів «Опозиційної платформи – За життя» Віктор Медведчук (62,7%), колишній прем’єр Володимир Гройсман (62,2%) та президент України Володимир Зеленський (59,6%).

Опитування проводили з 17 до 23 грудня 2020 року. Методом особистого інтерв’ю з використанням планшетів опитали 1200 респондентів, що мешкають у 85 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим).

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки не перевищує: 2,9% — для показників, близьких до 50%, 2,5% — для показників, близьких до 25%, 1,9% — для показників, близьких до 12%, 1,3% — для показників, близьких до 5%.

 
…

Україна отримає 1,8 мільйона доз вакцини проти COVID-19 від китайського виробника вакцин, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, Міністерство охорони здоров’я після переговорів, які вело з вересня, «на виконання завдання президента Володимира Зеленського» уклало контракт про постачання на територію України «в максимально короткі терміни» вакцини виробництва компанії Sinovac Biotech проти респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

В Офісі президента повідомили, що Sinovac Biotech є найбільшою китайською компанією з виробництва вакцин. «Щорічно вона виготовляє від 300 до 500 мільйонів доз вакцин, які схвалені в 34 країнах світу. Компанія розробила та вивела на ринок вакцини проти гепатиту А і В, вірусів грипу, включно з пташиним, паротиту. Рішення про закупівлю вакцини Sinovac Biotech проти COVID-19 у кількості 50 мільйонів доз вже ухвалила зокрема Туреччина», – йдеться в повідомленні.

Україна використовуватиме вакцину Sinovac Biotech для захисту насамперед тих громадян, які мають критичний ризик інфікування, і тих, хто виконує критичні функції у боротьбі з пандемією, додали в ОП. Щеплення буде безкоштовним.

За даними Офісу президента, вакцина Sinovac Biotech (CoronaVac) є інактивованою вакциною, яка випускається у шприці та зберігається при температурі від +2 до +8 градусів за Цельсієм. «Проведені клінічні випробування у різних країнах, за результатами проміжних даних, показали ефективність препарату до 97%. Так, ІІІ фазу клінічних випробувань було проведено в Індонезії (1600 пацієнтів, ефективність 97%) та Туреччині (1325 пацієнтів, ефективність 91%). Завершується III фаза клінічних випробувань у Бразилії, проміжні результати очікуються 7 січня 2021 року», – йдеться в повідомленні.

На січень наступного року планується отримання дозволу на застосування препарату в Китаї та інших країнах, також вакцина буде подана на прекваліфікацію до ВООЗ у лютому 2021 року, додали в ОП.

Вартість однієї дози вакцини складає 504 гривні.

За умовами договору, перша партія вакцини у кількості 700 тисяч доз буде поставлена в Україну протягом 30 днів після офіційної реєстрації в Китаї, або одним із компетентних органів Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Ізраїлю, Індії, Мексики, Бразилії, або за централізованою процедурою компетентним органом Європейського союзу.

В Офісі президента уточнили, що постачання здійснюватиметься окремо від механізму COVAX, за яким Україні гарантовано отримання восьми мільйонів доз вакцини безкоштовно.

У липні Китай розпочав програму екстреного використання вакцини, спрямовану на працівників критичних сфер та інших осіб із високим ризиком зараження. Станом на середину листопада він щепив близько одного мільйона людей, використовуючи принаймні три вакцини – дві розроблені державною китайською національною групою Biotec (CNBG) і одна – Sinovac Biotech.

Дані про випробування вакцини проти COVID-19, розробленої китайською компанією Sinovac Biotech, різнилися: проміжні дані випробувань на пізній стадії в Туреччині показали, що її вакцина CoronaVac ефективна на 91,25%, тоді як дослідники в Бразилії кажуть, що «постріл» був ефективним на понад 50%.

Раніше про те, Україна веде переговори з Китаєм про постачання вакцини від коронавірусного захворювання COVID-19, повідомляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська влада інтенсифікує переговори зі світовими фармацевтичними компаніями й урядами інших країн, щоб прискорити постачання в Україну якісної й перевіреної вакцини від COVID-19.

За словами Зеленського, МОЗ проводить переговори з багатьма західними партнерами: «і Moderna, і AstraZeneca, і з китайськими виробниками, і з європейськими виробниками про постачання вакцини».

В інтерв’ю Радіо НВ головний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив, що Україна може безкоштовно отримати додаткові вісім мільйонів доз вакцини від коронавірусу в межах ініціативи COVAX на додачу до вже гарантованих восьми мільйонів.

Раніше Міністерство охорони здоров’я спільно з Центром громадського здоров’я затвердило загальнонаціональний план вакцинації.

Він передбачає впродовж 2021–2022 років охопити вакцинацією від коронавірусу щонайменше 50% населення України (або близько 20 мільйонів людей).

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявляв, що МОЗ розраховує провести першу вакцинацію від COVID-19 в лютому 2021 року.
…

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов зробив подання на звільнення генерала-майора Сергія Кривоноса з посади заступника секретаря РНБО ще кілька місяців тому, повідомив радник голови Офісу президента Андрія Єрмака Олексій Арестович у фейсбуці.

«На своїй новій посаді себе не проявив, і рішенням секретаря РНБО кілька місяців тому був поданий на звільнення і повернення в розпорядження міністра оборони України. Зокрема, Кривонос провалив підготовку законопроєкту про територіальну оборону, був відсторонений з позиції керівника робочої групи з підготовки закону», – написав Арестович.

За його словами, після цього Кривонос почав «інтригувати» проти нового закону і «зайнявся організацією політичної кампанії, спрямованої на дискредитацію вищого військово-політичного керівництва України».

Він додав, що «правоохоронним органам України належить ще визначити в рамках кримінальної справи про спробу організації державного перевороту у 2017 році, за якою Кривонос проходить «свідком», чи був він там свідком, чи соратником організаторів».

Сам Кривонос наразі не коментував допис Арестовича.

29 грудня президент України Володимир Зеленський звільнив його з посади заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Це сталося за кілька днів після того, як Кривонос розкритикував ідею Зеленського мобілізувати чоловіків і жінок у випадку нападу Росії. Своє звільнення генерал-майор назвав «новорічним подарунком».

Заступником секретаря РНБО Сергій Кривонос став іще за часів п’ятого президента України Петра Порошенка.

Кривонос був призначений на цю посаду 12 березня 2019 року – невдовзі після рішення припинити участь у президентських виборах. До цього він обіймав посаду заступника командувача Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

 
…

Конституційний суд планує призначити спеціальне пленарне засідання через указ президента Володимира Зеленського про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади. Про це йдеться в повідомленні суду 29 грудня.

У суді посилаються на Кримінальний процесуальний кодекс України, згідно з яким президент може відсторонювати осіб, яких призначає, на основі клопотання прокурора «в порядку, встановленому законодавством».

Також пресслужба КСУ вказує на гарантії незалежності суддів цього органу, в тому числі – особливий порядок припинення повноважень чи звільнення судді.

«Рішення про звільнення судді Конституційного Суду України з посади з підстав, визначених частиною другою статті 149-1 Основного Закону України, ухвалюється виключно Конституційним Судом України на спеціальному пленарному засіданні, і жоден інший орган чи посадова особа не можуть ухвалити таке рішення замість нього. Таким чином, з цього приводу буде призначено спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України», – заявили в КСУ.

29 жовтня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення на два місяці голови Конституційного суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ, повідомляє пресслужба президента.

За повідомленням, таке рішення президент ухвалив «після отримання та опрацювання фахівцями Офісу президента клопотання Офісу генерального прокурора».

28 грудня в Офісі генерального прокурора повідомили, що планують відправити клопотання президенту України про усунення Олександра Тупицького з посади голови Конституційного суду України.

Читайте також: Тупицький – підозрюваний. Що далі?

Перед тим у понеділок голова Конституційного суду України Олександр Тупицький не з’явився до Офісу генерального прокурора, куди його викликали для вручення підозри. Оскільки Тупицький не з’явився до ОГП, повідомлення про підозру йому направили поштою. Як уточнили в ОГП, тепер голова КСУ вважається підозрюваним у підкупі свідка та в завідомо неправдивих показаннях свідка.

21 грудня журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ в розслідуванні «Плівки Тупицького», які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

Зокрема, Тупицькому інкримінують вчинення злочинів, передбачених статтею 384 (завідомо неправдиві показання) та статтею 386 (примушування свідка до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань та підкуп свідка з тією самою метою).

«Схеми», зокрема, опублікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить про те, що голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.

Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили із подіями того часу. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.
…