Прем’єр Британії привітав «чудовий момент» виходу його країни з ЄС

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон привітав завершення виходу його країни з Європейського союзу, напередодні якого сторонам вдалося укласти торговельний договір.

У новорічному зверненні до країни напередодні моменту виходу він назвав це «чудовим моментом» для Британії.

Джонсон також пообіцяв, що й після остаточного виходу з Євросоюзу Велика Британія залишиться «відкритою всередині й назовні, великодушною, інтернаціоналістською і вільною в торгівлі».

«Ми маємо в руках свободу, і від нас залежить, щоб скористатися нею найкраще», – додав він.

Незадовго до трансляції цього виступу стало відомо, що батько прем’єра Стенлі Джонсон заявив про бажання отримати громадянство Франції, щоб залишити собі всю широту зв’язків із ЄС.

Угоди про торгівлю і співпрацю між Євросоюзом і Британією вдалося досягти перед Різдвом після дев’яти місяців переговорів. Після схвалення всіма 27 нинішніми членами ЄС документ підписали голова Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн і голова Європейської ради Шарль Мішель. Після цього його британським військовим літаком доставили до Лондону, де свій підпис під документом поставив і Боріс Джонсон.

Протягом дня 30 грудня угоди ратифікували обидві палати британського Парламенту і затвердила королева як формальна голова держави. Європейський парламент має час до кінця лютого, щоб теж ратифікувати цей документ із 1246 сторінок.

Крім того, вже 31 грудня Британії вдалося досягти угоди з Іспанією про прикордонний режим із Гібралтаром, британською територією на півдні Іберійського півострова. На перехідний піврічний період, протягом якого мають досягти остаточної домовленості, цей режим залишиться таким, як був і досі, тобто мешканцям Іспанії й Гібралтару, які щодня перетинають кордон, вирушаючи на працю, не доведеться проходити повноцінного паспортно-прикордонного контролю.

Велика Британія вийшла з Європейського союзу в ніч із 31 січня на 1 лютого. Але й після цього тривав перехідний період, протягом якого щодо країни продовжувала діяти значна частина норм ЄС.

Формально вихід Великої Британії з Євросоюзу остаточно завершиться о 23-й вечора за лондонським часом, або ж опівночі за середньоєвропейським, яким користується більшість країн ЄС (у Києві буде вже 1-а ночі).

За словами критиків, Британія втратить більше, ніж здобуде, внаслідок виходу з ЄС.

читати

Україна засуджує напад на аеропорт у Ємені – МЗС

Міністерство закордонних справ України засуджує напад на аеропорт тимчасової столиці Ємену Адена 30 грудня, жертвами якого стали десятки людей, заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.

«Розглядаємо цей терористичний акт як спробу замаху на членів легітимного та міжнародно визнаного уряду Ємену. Напад має на меті підірвати зусилля, зокрема у рамках реалізації Ер-Ріядівської угоди, із стабілізації безпекової, політичної та гуманітарної ситуації в Ємені», – заявив Ніколенко.

Міністерство також висловило співчуття сім’ям загиблих і побажало якнайшвидшого одужання постраждалим.

!Україна незмінно підтримує територіальну цілісність та суверенітет Єменської Республіки. Висловлюємо солідарність із новосформованим урядом та народом Ємену у їхньому прагненні та зусиллях задля досягнення довгоочікуваного миру та злагоди в країні», – додав Ніколенко.

Щонайменше 22 людини загинули внаслідок серії вибухів та обстрілу аеропорту Адену на південному заході Ємену, пів сотні були поранені. Вибух стався невдовзі після посадки літака, на борту якого були члени нового уряду Ємену, які прилетіли з Саудівської Аравії. Представники влади поклали відповідальність за «боягузливий терористичний напад» на шиїтських повстанців Хуті. Прем’єр-міністр Маїн Абдулмалік Саїд і члени кабінету міністрів не постраждали під час нападу.

Кабінет міністрів був сформований після укладення угоди про розподіл влади між прибічниками президента Абд-Раббу Мансура Хаді і сепаратистською Південною перехідною радою.

У Ємені з кінця 2014 року триває конфлікт, після того, як підтримувані Іраном повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану.

Бойові дії призвели до загибелі понад 100 000 людей і до найгіршої у світі гуманітарної кризи, внаслідок якої мільйони людей опинилися на межі голоду.

Як сепаратисти з Південної перехідної ради, так і сили, що підтримують Хаді, є частиною антихутійської коаліції, але президента підтримує Саудівська Аравія, тоді як перехідну раду – Об’єднані Арабські Емірати.

читати

Путін висловився про рік, що минає: 2020-й «ніс тягар кількох років»

Президент Росії Володимир Путін попрощався з 2020 роком, який, за його словами, «ніс тягар кількох років». Виступаючи в своєму щорічному новорічному зверненні всього за кілька хвилин до початку 2021-го на Далекому Сході Росії, Путін нагадав, що люди в усьому світі з нетерпінням чекали змін на краще в році, що минає, але «тоді ніхто й уявити не міг, які випробування чекають нас».

Однак, за його словами, попри пандемію COVID-19, це був також рік «надії на подолання труднощів і гордості за тих, хто проявив найкращі людські та професійні якості».

Путін побажав, щоб всі «негаразди року, що минає, якомога швидше пішли в минуле, а все, що ми набули, найкраще, що є в кожній людині, залишилося з нами назавжди».

«Щиро бажаю всім вам, як рідним і близьким людям, міцного здоров’я, віри, надії і любові», – сказав Путін.

31 грудня Росія повідомила про більш ніж 27 тисяч нових випадках COVID-19. З початку пандемії загальнонаціональний показник досяг майже 3 160 000 хворих. За минулу добу 593 людини померли з-поміж загалом 57 019 осіб, яких уразив коронавірус.

читати

Диверсифікація ринку газу в Європі: постачання почав Азербайджан

Азербайджан почав постачати свій природний газ до Європи, яка намагається диверсифікувати ринок газу і зменшити залежність від Росії.

Як повідомила державна нафтогазова компанія країни SOCAR, азербайджанський газ із родовища «Шах-Деніз 2» надійшов до Італії, Греції й Болгарії через Трансадріатичний газопровід (TAP).

Президент компанії Ровнак Абдуллаєв назвав нинішній день «історичним».

«Дехто скептично ставився до цього проєкту. Тепер завдання здійснене: азербайджанський природний газ прибув до Європи», – сказав він.

Газогін TAP завдовжки 878 кілометрів є елементом Південного газового коридору, який будували сім років, витративши на нього понад 30 мільярдів доларів.

Загалом проєкт охоплює найбільше азербайджанське газове родовище «Шах-Деніз 2» і близько 3 з половиною тисяч кілометрів трубопроводів, що з’єднують регіон Каспійського моря з Західною Європою через Грузію й Туреччину.

Азербайджан уже постачає свій газ до Туреччини і має намір подавати на європейські газові ринки по 10 мільярдів кубометрів газу щороку.

За оцінками аналітиків, азербайджанський газ становить певну загрозу частці Росії на європейських газових ринках, але навряд чи змінить її панівне становище як постачальника газу до Європи.

Росія, яка нині постачає до Європи близько третини споживаного там газу, планує збільшити свій газовий експорт до регіону, зокрема й до Туреччини, до 183 мільярдів кубометрів 2021 року з більш ніж 170 мільярдів кубометрів цього року.

Москва прискорює для цього свої намагання добудувати підводний газогін «Північний потік-2» до Німеччини, будівництво якого практично припинилося рік тому через санкції США.

Вашингтон рішуче виступає проти цього російського проєкту, наголошуючи, що він загрожує національній безпеці європейських союзників у НАТО, бо збільшує їхню залежність від Росії.

Окремо державна нафтогазова компанія Азербайджану SOCAR повідомила, що підписала довготерміновий контракт на постачання нафти до Білорусі з Білоруською нафтовою компанією.

Останніми роками Білорусь із перервами конфліктує з Росією через зміни умов постачання російської нафти, яка десятиліттями надходила зі значними ціновими знижками й була завдяки такій заниженій ціні важливою підпорою білоруської економіки.

читати

«Справа Злочевського»: в ОГП відповіли на заяву НАБУ, що підозрювані можуть уникнути відповідальності

В Офісі генерального прокурора оприлюднили заяву щодо підслідності у справі щодо рекордного хабаря керівництву САП, про яку раніше сьогодні НАБУ заявило, що підозрювані через це можуть уникнути відповідальності.

«Офіс генерального прокурора вважає за необхідне відреагувати на непрофесійну риторику, яку собі дозволили окремі співробітники НАБУ щодо ролі Офісу генпрокурора у питанні розслідування так званої справи про надання хабара керівництву НАБУ і САП, в якому підозрюється колишній міністр екології (Микола Злочевський – ред.). Сьогодні в ЗМІ з’явилася новина про те, що Офіс генпрокурора намагаєть захистити ексміністра екології часів Януковича… Офіс генпрокурора пропонує своїм партнерам в особі керівництва НАБУ перейти від практики спілкування на сторінках інтернету до живої ділової дискусії, припинити розповсюджувати неправдиву інформацію та ділитися службовими даними зі сторонніми особами з метою поширення їх у ЗМІ», – заявили в ОГП.

У відомстві визнали, що ухвалою Печерського райсуду Києва від 24 грудня скарга адвоката в інтересах підозрюваного на бездіяльність генпрокурора Ірини Венедіктової в справі про вирішення спору щодо підслідності, була задоволена.

«У своїй ухвалі суддя Т.Ільєва постановила змінити підслідність в зазначеному кримінальному провадженні та доручити розслідування іншому органу досудового розслідування. Така ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва була оскаржена Офісом генпрокурора в апеляційному порядку. Станом на 31.12.2020 ні Генпрокурором І.Венедіктовою, ні будь-ким іншим з числа керівництва Офісу генерального прокурора не приймалося рішення про зміну підслідності в кримінальному провадженні. Будь-яка інформація, яка прямо або опосередковано підтверджує це твердження – брехня», – додали у відомстві.

Раніше сьогодні у НАБУ повідомили, що Печерський районний суд Києва вирішив забрати «справу найбільшого в історії антикорупційних органів хабаря» в Національного антикорупційного бюро України.

«Печерський райсуд Києва 24 грудня 2020 року втаємничено, без участі прокурорів САП, ухвалив рішення, яким фактично зобов’язав генерального прокурора забрати провадження в НАБУ та передати до іншого органу досудового розслідування. Рішення є незаконним, оскільки закон прямо забороняє передавати справи НАБУ до інших органів досудового розслідування. Саме через такі дії підозрювані можуть уникнути відповідальності», – заявили в бюро.

За даними слідства, влітку 2020 року ексміністр екології з іншими особами намагалися підкупити за 5 млн доларів США керівників НАБУ та САП, аби ті закрили кримінальне провадження за підозрою у заволодінні та подальшій легалізації коштів, виділених Нацбанком як рефінансування приватному «Реал-Банку».

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.

читати

З анексованого Криму в Росію етапують фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону ухвалив рішення етапувати фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» із СІЗО Сімферополя в ростовський ізолятор, повідомила громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Сафіє Шабанова.

За її словами, таке рішення було ухвалене напередодні, також суд відхилив всі клопотання захисту, а запобіжний захід продовжили на пів року.

«Запобіжний захід продовжено на шість місяців до 16 червня 2021 року», – сказала адвокат.

Наступне засідання призначене на 12 січня.

Раніше адвокат повідомляла, що фігуранти справи Ескендер Сулейманов, Асан Янік, Акім Бекіров, Сеітвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Тофік Абдулгазієв, Владлен Абулкадиров, Іззет Абдуллаєв, Меджіт Абдурахманов, Білял Аділов скаржаться на умови утримання в слідчому ізоляторі Сімферополя.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і цивільних журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками торік у березні в Криму.

читати

Микитась каже, що не ігнорував засідання суду

Колишній народний депутат і екскерівник будівельної компанії «Укрбуд» Максим Микитась заперечив заяви прокурорів про те, що він з невідомої причини не з’явився до суду.

«Свавілля й інсинуації продовжуються. Сьогодні, як і вчора, мене ганяють по всьому місту. Дзвінками і повістками за двадцять хвилин бути в іншій частині Києва. І тут же дають новину, що я не з’явився в суд… Зараз дізнався інформацію про примусовий привід до суду і побачив новини, що я нібито знову не з’явився в суд. Це брехня! Я сьогодні вранці вже був у суді», – написав Микитась у фейсбуці.

За ексдепутата словами, на 10:00 у нього була повістка «бути в поліції на допиті в іншому місці». «Поки ми туди їздили вони показати неявку і дискредитують мене», – додав Микитась і показав копію повістки.

Він також наголосив, що має намір бути на засіданні суду, яке перенесли на 13:00. Засідання почалося з більш як півгодинним запізненням. Микитась і його захист беруть у ньому участь.

Шевченківський районний суд Києва вранці 31 грудня ухвалив рішення про примусовий привід Микитася на засідання з обрання йому запобіжного заходу 31 грудня о 13:00.

Відповідне рішення оголосила слідча суддя після того, як ані Микитась, ані його захисники не з’явилися на засідання 31 грудня, і, за словами прокурорів, не вказали причини неявки.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він назвав нову справу провокацією.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

читати

Новий рік уже зустріли кілька країн

Новий рік уже зустріли кілька країн.

О 12:00 за київським часом у 2021 рік перейшли Самоа та Острів Різдва, який належить країні Кірібаті.

О 13:00 Новий рік зустріли в Новій Зеландії, країні Тонґа, на острові Фенікс (Китай) та на Фіджі

 

читати

На картах Чечні з’явилося 346 вулиць, названих на честь Кадирова і його близьких

У Чечні 346 вулиць і провулків у містах і селах названі в честь голови цього регіону Росії Рамзана Кадирова і його близьких, підрахувала російська служба Бі-Бі-Сі. Зокрема, на честь його сина названий спортивний комплекс, а Ленінський район Грозного може скоро стати Ахматовським.

Найчастіше вулиці називають на честь першого президента Чечні Ахмата Кадирова. На другому місці за популярністю сам Рамзан Кадиров, потім йдуть мати і дідусь нинішнього голови регіону. Вулиці називають на честь його сестри, племінників, чотириюрідного брата й інших наближених.

Чим ближче населений пункт до родових сіл тейпу Беной, до якого належить сім’я Кадирова, тим більше в ньому вулиць, названих на честь Кадирових, звертає увагу Бі-Бі-Сі.

Раніше редакція проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії повідомляла, що один із районів Грозного планують перейменувати на честь батька Кадирова.

Кадиров доручив назвати райони іменами «славних синів чеченського народу, які своїм героїзмом і мужністю залишили по собі добру пам’ять в історії».

читати

Голова МЗС розповів, чи отримав Зеленський запрошення на інавгурацію Байдена

Президент України Володимир Зеленський наразі не отримував запрошення на інавгурацію новообраного президента США Джо Байдена, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню ТСН.ua.

«Ще ніхто в світі не отримав запрошення на інавгурацію 46-го президента США. Тому що формат інавгурації все ще визначається. Ми не знаємо, що вирішать Сполучені Штати. Але інавгурація відбуватиметься в умовах пандемії, і ми, безумовно, сприймемо те рішення і той формат, який буде затверджено Вашингтоном», – заявив Кулеба.

У відповідь на питання про дату майбутнього візиту Зеленського до Вашингтона міністр сказав: «Це питання завжди на порядку денному: і візит нашого президента туди, і візит їхнього президента сюди».

У листопаді Джо Байден переміг на виборах президента США. Його інавгурація запланована на 20 січня.

 

читати

Reuters: США звинувачують Коломойського у нецільовому використанні коштів на нерухомість в Огайо

Прокурори США звинувачують українського бізнесмена Ігоря Коломойського та іншого українського бізнесмена Геннадія Боголюбова в нецільовому використанні коштів на придбання нерухомості в Огайо, повідомляє агентство Reuters.

Перед цим аналогічні звинувачення Коломойському висували через придбання нерухомості в Кентуккі та Техасі. Бізнесмен заперечував.

У заяві Міністерства юстиції США йдеться, що Коломойський та Боголюбов не за призначенням використовували кошти «Приватбанку» для купівлі комерційної нерухомості в Огайо. Сполучені Штати намагаються конфіскувати ці активи.

Прокурори США вважають, що у період 2008-2016 років Коломойський та Боголюбов у шахрайський спосіб отримали позики і відмивали їх через рахунки підставної компанії. Після цього кошти переправляли до США.

Загалом Міністерство юстиції США оцінює вартість придбаної бізнесменами нерухомості в Кентуккі, Огайо та Техасі на рівні 60 мільйонів доларів.

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У НБУ заявляли, що банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані Нацбанку.

21 травня 2019 року «Приватбанк» звернувся до Канцелярського суду американського штату Делавер із позовом про відшкодування збитків, яких, як вважає банк, він зазнав у результаті різних протиправних дій. Ці дії, вважає «Приватбанк», вчинені проти нього його колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, їхніми наближеними особами Мордехаєм Корфом, Хаїмом Шошетом та Уріелем Лейбером, а також компаніями, зареєстрованими у США. Загалом у позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у 470 млрд доларів – тобто, майже 13 річних бюджетів України.

У позовній заяві «Приватбанк» стверджує, що Коломойський та Боголюбов є бенефіціарними власниками або мають контроль у кількох фірмах, зареєстрованих у США. І ці компанії, йдеться в позові, брали участь у відмиванні грошей, які виводились із «Приватбанку».

Загалом йдеться про десятки активів: феросплавні та металургійні заводи, комерційна нерухомість та готелі. Наприклад, завдяки грошам з «Приватбанку» одна із компаній, Optima Ventures, стала найбільшим власником комерційної нерухомості в американському місті Клівленд. Найбільше майна у Коломойського та Боголюбова «Приватбанк» виявив у штатах Огайо, Іллінойс і Техас.

4 серпня 2020 року Федеральне бюро розслідувань повідомило Радіо Свобода, що проводить обшуки в офісах компанії Optima в американських містах Клівленд і Маямі.

Коломойський і Боголюбов заперечують звинувачення і стверджують, що купили об’єкти у США на гроші від сталеливарного бізнесу.

 

читати

Суд продовжить розгляд запобіжного заходу Микитасю, якого підозрюють у викраденні людини

Шевченківський районний суд Києва 31 грудня має продовжити розгляд питання про обрання запобіжного заходу колишньому народному депутатові, екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю, якого поліція підозрює у викраденні юриста та вимаганні. 

Засідання суду з цього приводу почалося 30 грудня, проте ввечері оголосили перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді.

Сьогоднішнє засідання має початися орієнтовно о 9:00.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

читати