01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Прем’єр Британії привітав «чудовий момент» виходу його країни з ЄС

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон привітав завершення виходу його країни з Європейського союзу, напередодні якого сторонам вдалося укласти торговельний договір.

У новорічному зверненні до країни напередодні моменту виходу він назвав це «чудовим моментом» для Британії.

Джонсон також пообіцяв, що й після остаточного виходу з Євросоюзу Велика Британія залишиться «відкритою всередині й назовні, великодушною, інтернаціоналістською і вільною в торгівлі».

«Ми маємо в руках свободу, і від нас залежить, щоб скористатися нею найкраще», – додав він.

Незадовго до трансляції цього виступу стало відомо, що батько прем’єра Стенлі Джонсон заявив про бажання отримати громадянство Франції, щоб залишити собі всю широту зв’язків із ЄС.

Угоди про торгівлю і співпрацю між Євросоюзом і Британією вдалося досягти перед Різдвом після дев’яти місяців переговорів. Після схвалення всіма 27 нинішніми членами ЄС документ підписали голова Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн і голова Європейської ради Шарль Мішель. Після цього його британським військовим літаком доставили до Лондону, де свій підпис під документом поставив і Боріс Джонсон.

Протягом дня 30 грудня угоди ратифікували обидві палати британського Парламенту і затвердила королева як формальна голова держави. Європейський парламент має час до кінця лютого, щоб теж ратифікувати цей документ із 1246 сторінок.

Крім того, вже 31 грудня Британії вдалося досягти угоди з Іспанією про прикордонний режим із Гібралтаром, британською територією на півдні Іберійського півострова. На перехідний піврічний період, протягом якого мають досягти остаточної домовленості, цей режим залишиться таким, як був і досі, тобто мешканцям Іспанії й Гібралтару, які щодня перетинають кордон, вирушаючи на працю, не доведеться проходити повноцінного паспортно-прикордонного контролю.

Велика Британія вийшла з Європейського союзу в ніч із 31 січня на 1 лютого. Але й після цього тривав перехідний період, протягом якого щодо країни продовжувала діяти значна частина норм ЄС.

Формально вихід Великої Британії з Євросоюзу остаточно завершиться о 23-й вечора за лондонським часом, або ж опівночі за середньоєвропейським, яким користується більшість країн ЄС (у Києві буде вже 1-а ночі).

За словами критиків, Британія втратить більше, ніж здобуде, внаслідок виходу з ЄС.

читати

Україна засуджує напад на аеропорт у Ємені – МЗС

Міністерство закордонних справ України засуджує напад на аеропорт тимчасової столиці Ємену Адена 30 грудня, жертвами якого стали десятки людей, заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.

«Розглядаємо цей терористичний акт як спробу замаху на членів легітимного та міжнародно визнаного уряду Ємену. Напад має на меті підірвати зусилля, зокрема у рамках реалізації Ер-Ріядівської угоди, із стабілізації безпекової, політичної та гуманітарної ситуації в Ємені», – заявив Ніколенко.

Міністерство також висловило співчуття сім’ям загиблих і побажало якнайшвидшого одужання постраждалим.

!Україна незмінно підтримує територіальну цілісність та суверенітет Єменської Республіки. Висловлюємо солідарність із новосформованим урядом та народом Ємену у їхньому прагненні та зусиллях задля досягнення довгоочікуваного миру та злагоди в країні», – додав Ніколенко.

Щонайменше 22 людини загинули внаслідок серії вибухів та обстрілу аеропорту Адену на південному заході Ємену, пів сотні були поранені. Вибух стався невдовзі після посадки літака, на борту якого були члени нового уряду Ємену, які прилетіли з Саудівської Аравії. Представники влади поклали відповідальність за «боягузливий терористичний напад» на шиїтських повстанців Хуті. Прем’єр-міністр Маїн Абдулмалік Саїд і члени кабінету міністрів не постраждали під час нападу.

Кабінет міністрів був сформований після укладення угоди про розподіл влади між прибічниками президента Абд-Раббу Мансура Хаді і сепаратистською Південною перехідною радою.

У Ємені з кінця 2014 року триває конфлікт, після того, як підтримувані Іраном повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану.

Бойові дії призвели до загибелі понад 100 000 людей і до найгіршої у світі гуманітарної кризи, внаслідок якої мільйони людей опинилися на межі голоду.

Як сепаратисти з Південної перехідної ради, так і сили, що підтримують Хаді, є частиною антихутійської коаліції, але президента підтримує Саудівська Аравія, тоді як перехідну раду – Об’єднані Арабські Емірати.

читати

Путін висловився про рік, що минає: 2020-й «ніс тягар кількох років»

Президент Росії Володимир Путін попрощався з 2020 роком, який, за його словами, «ніс тягар кількох років». Виступаючи в своєму щорічному новорічному зверненні всього за кілька хвилин до початку 2021-го на Далекому Сході Росії, Путін нагадав, що люди в усьому світі з нетерпінням чекали змін на краще в році, що минає, але «тоді ніхто й уявити не міг, які випробування чекають нас».

Однак, за його словами, попри пандемію COVID-19, це був також рік «надії на подолання труднощів і гордості за тих, хто проявив найкращі людські та професійні якості».

Путін побажав, щоб всі «негаразди року, що минає, якомога швидше пішли в минуле, а все, що ми набули, найкраще, що є в кожній людині, залишилося з нами назавжди».

«Щиро бажаю всім вам, як рідним і близьким людям, міцного здоров’я, віри, надії і любові», – сказав Путін.

31 грудня Росія повідомила про більш ніж 27 тисяч нових випадках COVID-19. З початку пандемії загальнонаціональний показник досяг майже 3 160 000 хворих. За минулу добу 593 людини померли з-поміж загалом 57 019 осіб, яких уразив коронавірус.

читати

Диверсифікація ринку газу в Європі: постачання почав Азербайджан

Азербайджан почав постачати свій природний газ до Європи, яка намагається диверсифікувати ринок газу і зменшити залежність від Росії.

Як повідомила державна нафтогазова компанія країни SOCAR, азербайджанський газ із родовища «Шах-Деніз 2» надійшов до Італії, Греції й Болгарії через Трансадріатичний газопровід (TAP).

Президент компанії Ровнак Абдуллаєв назвав нинішній день «історичним».

«Дехто скептично ставився до цього проєкту. Тепер завдання здійснене: азербайджанський природний газ прибув до Європи», – сказав він.

Газогін TAP завдовжки 878 кілометрів є елементом Південного газового коридору, який будували сім років, витративши на нього понад 30 мільярдів доларів.

Загалом проєкт охоплює найбільше азербайджанське газове родовище «Шах-Деніз 2» і близько 3 з половиною тисяч кілометрів трубопроводів, що з’єднують регіон Каспійського моря з Західною Європою через Грузію й Туреччину.

Азербайджан уже постачає свій газ до Туреччини і має намір подавати на європейські газові ринки по 10 мільярдів кубометрів газу щороку.

За оцінками аналітиків, азербайджанський газ становить певну загрозу частці Росії на європейських газових ринках, але навряд чи змінить її панівне становище як постачальника газу до Європи.

Росія, яка нині постачає до Європи близько третини споживаного там газу, планує збільшити свій газовий експорт до регіону, зокрема й до Туреччини, до 183 мільярдів кубометрів 2021 року з більш ніж 170 мільярдів кубометрів цього року.

Москва прискорює для цього свої намагання добудувати підводний газогін «Північний потік-2» до Німеччини, будівництво якого практично припинилося рік тому через санкції США.

Вашингтон рішуче виступає проти цього російського проєкту, наголошуючи, що він загрожує національній безпеці європейських союзників у НАТО, бо збільшує їхню залежність від Росії.

Окремо державна нафтогазова компанія Азербайджану SOCAR повідомила, що підписала довготерміновий контракт на постачання нафти до Білорусі з Білоруською нафтовою компанією.

Останніми роками Білорусь із перервами конфліктує з Росією через зміни умов постачання російської нафти, яка десятиліттями надходила зі значними ціновими знижками й була завдяки такій заниженій ціні важливою підпорою білоруської економіки.

читати

«Справа Злочевського»: в ОГП відповіли на заяву НАБУ, що підозрювані можуть уникнути відповідальності

В Офісі генерального прокурора оприлюднили заяву щодо підслідності у справі щодо рекордного хабаря керівництву САП, про яку раніше сьогодні НАБУ заявило, що підозрювані через це можуть уникнути відповідальності.

«Офіс генерального прокурора вважає за необхідне відреагувати на непрофесійну риторику, яку собі дозволили окремі співробітники НАБУ щодо ролі Офісу генпрокурора у питанні розслідування так званої справи про надання хабара керівництву НАБУ і САП, в якому підозрюється колишній міністр екології (Микола Злочевський – ред.). Сьогодні в ЗМІ з’явилася новина про те, що Офіс генпрокурора намагаєть захистити ексміністра екології часів Януковича… Офіс генпрокурора пропонує своїм партнерам в особі керівництва НАБУ перейти від практики спілкування на сторінках інтернету до живої ділової дискусії, припинити розповсюджувати неправдиву інформацію та ділитися службовими даними зі сторонніми особами з метою поширення їх у ЗМІ», – заявили в ОГП.

У відомстві визнали, що ухвалою Печерського райсуду Києва від 24 грудня скарга адвоката в інтересах підозрюваного на бездіяльність генпрокурора Ірини Венедіктової в справі про вирішення спору щодо підслідності, була задоволена.

«У своїй ухвалі суддя Т.Ільєва постановила змінити підслідність в зазначеному кримінальному провадженні та доручити розслідування іншому органу досудового розслідування. Така ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва була оскаржена Офісом генпрокурора в апеляційному порядку. Станом на 31.12.2020 ні Генпрокурором І.Венедіктовою, ні будь-ким іншим з числа керівництва Офісу генерального прокурора не приймалося рішення про зміну підслідності в кримінальному провадженні. Будь-яка інформація, яка прямо або опосередковано підтверджує це твердження – брехня», – додали у відомстві.

Раніше сьогодні у НАБУ повідомили, що Печерський районний суд Києва вирішив забрати «справу найбільшого в історії антикорупційних органів хабаря» в Національного антикорупційного бюро України.

«Печерський райсуд Києва 24 грудня 2020 року втаємничено, без участі прокурорів САП, ухвалив рішення, яким фактично зобов’язав генерального прокурора забрати провадження в НАБУ та передати до іншого органу досудового розслідування. Рішення є незаконним, оскільки закон прямо забороняє передавати справи НАБУ до інших органів досудового розслідування. Саме через такі дії підозрювані можуть уникнути відповідальності», – заявили в бюро.

За даними слідства, влітку 2020 року ексміністр екології з іншими особами намагалися підкупити за 5 млн доларів США керівників НАБУ та САП, аби ті закрили кримінальне провадження за підозрою у заволодінні та подальшій легалізації коштів, виділених Нацбанком як рефінансування приватному «Реал-Банку».

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.

читати

З анексованого Криму в Росію етапують фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону ухвалив рішення етапувати фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» із СІЗО Сімферополя в ростовський ізолятор, повідомила громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Сафіє Шабанова.

За її словами, таке рішення було ухвалене напередодні, також суд відхилив всі клопотання захисту, а запобіжний захід продовжили на пів року.

«Запобіжний захід продовжено на шість місяців до 16 червня 2021 року», – сказала адвокат.

Наступне засідання призначене на 12 січня.

Раніше адвокат повідомляла, що фігуранти справи Ескендер Сулейманов, Асан Янік, Акім Бекіров, Сеітвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Тофік Абдулгазієв, Владлен Абулкадиров, Іззет Абдуллаєв, Меджіт Абдурахманов, Білял Аділов скаржаться на умови утримання в слідчому ізоляторі Сімферополя.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і цивільних журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками торік у березні в Криму.

читати

Микитась каже, що не ігнорував засідання суду

Колишній народний депутат і екскерівник будівельної компанії «Укрбуд» Максим Микитась заперечив заяви прокурорів про те, що він з невідомої причини не з’явився до суду.

«Свавілля й інсинуації продовжуються. Сьогодні, як і вчора, мене ганяють по всьому місту. Дзвінками і повістками за двадцять хвилин бути в іншій частині Києва. І тут же дають новину, що я не з’явився в суд… Зараз дізнався інформацію про примусовий привід до суду і побачив новини, що я нібито знову не з’явився в суд. Це брехня! Я сьогодні вранці вже був у суді», – написав Микитась у фейсбуці.

За ексдепутата словами, на 10:00 у нього була повістка «бути в поліції на допиті в іншому місці». «Поки ми туди їздили вони показати неявку і дискредитують мене», – додав Микитась і показав копію повістки.

Він також наголосив, що має намір бути на засіданні суду, яке перенесли на 13:00. Засідання почалося з більш як півгодинним запізненням. Микитась і його захист беруть у ньому участь.

Шевченківський районний суд Києва вранці 31 грудня ухвалив рішення про примусовий привід Микитася на засідання з обрання йому запобіжного заходу 31 грудня о 13:00.

Відповідне рішення оголосила слідча суддя після того, як ані Микитась, ані його захисники не з’явилися на засідання 31 грудня, і, за словами прокурорів, не вказали причини неявки.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він назвав нову справу провокацією.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

читати

Новий рік уже зустріли кілька країн

Новий рік уже зустріли кілька країн.

О 12:00 за київським часом у 2021 рік перейшли Самоа та Острів Різдва, який належить країні Кірібаті.

О 13:00 Новий рік зустріли в Новій Зеландії, країні Тонґа, на острові Фенікс (Китай) та на Фіджі

 

читати

На картах Чечні з’явилося 346 вулиць, названих на честь Кадирова і його близьких

У Чечні 346 вулиць і провулків у містах і селах названі в честь голови цього регіону Росії Рамзана Кадирова і його близьких, підрахувала російська служба Бі-Бі-Сі. Зокрема, на честь його сина названий спортивний комплекс, а Ленінський район Грозного може скоро стати Ахматовським.

Найчастіше вулиці називають на честь першого президента Чечні Ахмата Кадирова. На другому місці за популярністю сам Рамзан Кадиров, потім йдуть мати і дідусь нинішнього голови регіону. Вулиці називають на честь його сестри, племінників, чотириюрідного брата й інших наближених.

Чим ближче населений пункт до родових сіл тейпу Беной, до якого належить сім’я Кадирова, тим більше в ньому вулиць, названих на честь Кадирових, звертає увагу Бі-Бі-Сі.

Раніше редакція проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії повідомляла, що один із районів Грозного планують перейменувати на честь батька Кадирова.

Кадиров доручив назвати райони іменами «славних синів чеченського народу, які своїм героїзмом і мужністю залишили по собі добру пам’ять в історії».

читати

Голова МЗС розповів, чи отримав Зеленський запрошення на інавгурацію Байдена

Президент України Володимир Зеленський наразі не отримував запрошення на інавгурацію новообраного президента США Джо Байдена, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню ТСН.ua.

«Ще ніхто в світі не отримав запрошення на інавгурацію 46-го президента США. Тому що формат інавгурації все ще визначається. Ми не знаємо, що вирішать Сполучені Штати. Але інавгурація відбуватиметься в умовах пандемії, і ми, безумовно, сприймемо те рішення і той формат, який буде затверджено Вашингтоном», – заявив Кулеба.

У відповідь на питання про дату майбутнього візиту Зеленського до Вашингтона міністр сказав: «Це питання завжди на порядку денному: і візит нашого президента туди, і візит їхнього президента сюди».

У листопаді Джо Байден переміг на виборах президента США. Його інавгурація запланована на 20 січня.

 

читати

Reuters: США звинувачують Коломойського у нецільовому використанні коштів на нерухомість в Огайо

Прокурори США звинувачують українського бізнесмена Ігоря Коломойського та іншого українського бізнесмена Геннадія Боголюбова в нецільовому використанні коштів на придбання нерухомості в Огайо, повідомляє агентство Reuters.

Перед цим аналогічні звинувачення Коломойському висували через придбання нерухомості в Кентуккі та Техасі. Бізнесмен заперечував.

У заяві Міністерства юстиції США йдеться, що Коломойський та Боголюбов не за призначенням використовували кошти «Приватбанку» для купівлі комерційної нерухомості в Огайо. Сполучені Штати намагаються конфіскувати ці активи.

Прокурори США вважають, що у період 2008-2016 років Коломойський та Боголюбов у шахрайський спосіб отримали позики і відмивали їх через рахунки підставної компанії. Після цього кошти переправляли до США.

Загалом Міністерство юстиції США оцінює вартість придбаної бізнесменами нерухомості в Кентуккі, Огайо та Техасі на рівні 60 мільйонів доларів.

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У НБУ заявляли, що банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані Нацбанку.

21 травня 2019 року «Приватбанк» звернувся до Канцелярського суду американського штату Делавер із позовом про відшкодування збитків, яких, як вважає банк, він зазнав у результаті різних протиправних дій. Ці дії, вважає «Приватбанк», вчинені проти нього його колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, їхніми наближеними особами Мордехаєм Корфом, Хаїмом Шошетом та Уріелем Лейбером, а також компаніями, зареєстрованими у США. Загалом у позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у 470 млрд доларів – тобто, майже 13 річних бюджетів України.

У позовній заяві «Приватбанк» стверджує, що Коломойський та Боголюбов є бенефіціарними власниками або мають контроль у кількох фірмах, зареєстрованих у США. І ці компанії, йдеться в позові, брали участь у відмиванні грошей, які виводились із «Приватбанку».

Загалом йдеться про десятки активів: феросплавні та металургійні заводи, комерційна нерухомість та готелі. Наприклад, завдяки грошам з «Приватбанку» одна із компаній, Optima Ventures, стала найбільшим власником комерційної нерухомості в американському місті Клівленд. Найбільше майна у Коломойського та Боголюбова «Приватбанк» виявив у штатах Огайо, Іллінойс і Техас.

4 серпня 2020 року Федеральне бюро розслідувань повідомило Радіо Свобода, що проводить обшуки в офісах компанії Optima в американських містах Клівленд і Маямі.

Коломойський і Боголюбов заперечують звинувачення і стверджують, що купили об’єкти у США на гроші від сталеливарного бізнесу.

 

читати

Суд продовжить розгляд запобіжного заходу Микитасю, якого підозрюють у викраденні людини

Шевченківський районний суд Києва 31 грудня має продовжити розгляд питання про обрання запобіжного заходу колишньому народному депутатові, екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю, якого поліція підозрює у викраденні юриста та вимаганні. 

Засідання суду з цього приводу почалося 30 грудня, проте ввечері оголосили перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді.

Сьогоднішнє засідання має початися орієнтовно о 9:00.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

читати

Бомбардувальники США пролетіли над Перською затокою напередодні роковин смерті іранського генерала

Два бомбардувальники Сполучених Штатів B-52 втретє здійснили політ над Перською затокою. Про це повідомив керівник Центрального командування США генерал Кеннет Маккензі 30 грудня.

Американські бомбардувальники здійснили 30-годинний виліт із військово-повітряної бази Майнот у Північній Дакоті на Близький Схід.

«США продовжують розміщувати боєздатні можливості в зоні відповідальності Центрального командування США, щоб стримати будь-якого потенційного супротивника і чітко заявити, що ми готові і здатні відповісти на будь-яку агресію, спрямовану проти американців або наших інтересів», – йдеться в заяві Маккензі.

Читайте також: США відкликають частину персоналу з посольства в Багдаді через загострення відносин з Іраном

За його словами, США «не шукають конфлікту, але ніхто не повинен недооцінювати їхню здатність захищати свої сили або рішуче діяти у відповідь на будь-який напад».

ВПС США вже здійснили дві подібні місії за останні 45 днів.

Вильоти вказують на дедалі більшу стурбованість Вашингтону тим, що Іран може вдатися до помсти за вбивство американськими військовими іранського військового командира генерала Касема Солеймані в Іраку в січні 2020 року.

Читайте також: МЗС: Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ

Американські чиновники також висловлюють занепокоєння з приводу того, що Іран або афілійовані з ним бойовики в Іраку можуть завдати удару в першу річницю американського удару безпілотниками, в результаті якого 3 січня біля аеропорту Багдада загинув високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані та і ще кілька лідерів іраксьских збройних угруповань.

У вересні адміністрація Трампа попередила Ірак, що закриє своє посольство в Багдаді у відповідь на неодноразові ракетні та інші напади на об’єкти інтересів США та їхніх союзників, завдані бойовиками за підтримки Ірану.

читати

В Офісі генпрокурора вважають законним указ президента про відсторонення Тупицького

Президент України Володимир Зеленський відсторонив голову Конституційного суду Олександра Тупицького згідно з вимогами законодавства, заявили в Офісі генерального прокурора 30 грудня.

Як стверджують в установі, який очолює представниця партії Зеленського Ірина Венедіктова, позиція Конституційного суду щодо відсторонення необґрунтована.

«Законодавство України потрібно застосовувати комплексно з урахуванням його бланкетних норм, які містяться у профільних кодексах та спеціальних законах. Припинення повноважень судді Конституційного Суду України чи звільнення судді КСУ з посади не охоплюють питання тимчасового відсторонення судді КСУ у зв’язку із набуттям ним статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення», – заявляють в Офісі генеральної прокурорки.

Читайте також: «Зеленський перевищив власні повноваження» – експерт про рішення тимчасово відсторонити голову КСУ

Згідно з позицією ОГПУ, відсторонення від посади є одним із інститутів кримінального судочинства, закріпленим у Кримінальному процесуальному кодексі.

Раніше сьогодні Конституційний суд України заявив, що президент Володимир Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив положення Конституції, видавши указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького, тому має негайно скасувати цей документ.

Напередодні КСУ заявив, що планує призначити спеціальне пленарне засідання через указ президента Володимира Зеленського про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади.

читати

Справа Микитася: суд взяв паузу до завтра через заяву про відвід слідчого судді

Суддя Шевченківського суду оголосила перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді у справі колишнього народного депутата Максима Микитася. Про це вона заявила в залі суду увечері 30 грудня.

«Оскільки подання даної заяви про відвід слідчого судді унеможливлює подальший розгляд справи, очевидно, така заява буде передана на авторозподіл. Орієнтовно дана заява буде розглянута завтра о 9 годині в цьому ж приміщенні», – заявила вона.

Раніше захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

30 грудня суд почав обирати запобіжний захід розгляд справи проти екснародного депутата, колишнього керівникі будівельної компанії «Укрбуд» Максима Микитася, в якій його звинувачують у викраденні людини та вимаганні грошей. Про відповідну підозру Національна поліція повідомила йому 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

читати

Палата громад британського парламенту схвалила торговельну угоду з ЄС

Палата громад британського парламенту схвалила торгову угоду з Євросоюзом. Вона вступає в дію 1 січня 2021 року. Документ ще має розглянути Палата лордів. Підпис на документі поставить королева Великої Британії Єлизавета II.

Раніше 30 грудня керівники ЄС підписали угоду про взаємини між Брюсселем і Лондоном після «Брекзиту».

Після всіх формальностей документ остаточно повинен ратифікувати і Європарламент, він має для цього час до кінця лютого.

Рада ЄС раніше вирішила, що в найближчі два місяці угоду можна застосовувати в тимчасовому режимі.

Угода про торгівлю та співробітництво між Великою Британією і ЄС заснована на нульових тарифах і нульових квотах. Якби її не вдалося підписати, то сторони мали б укладати угоди за правилами Світової організації торгівлі із застосуванням всіх мит і квот. Це загрожувало б втратами для бізнесу і зростанням безробіття.

Влітку 2016 року британці проголосували за вихід з Євросоюзу.

Згідно з домовленостями, Велика Британія залишить блок 31 січня, але залишиться в межах єдиного ринку та митного союзу до кінця 2021 року.

читати

США наклали санкції на венесуельських суддю й прокурора за вирок співробітникам Citgo

Казначейство США 30 грудня оголосило про санкції проти двох венесуельських чиновників, які головували під час винесення вироку шести колишнім нафтовим керівникам, пов’язаним зі Сполученими Штатами, за «політично мотивованими звинуваченнями».

Цей крок заморожує всі активи США та криміналізує операції з венесуельською суддею Лореною Кароліною Корніеллес Руїс та прокурором Рамоном Антоніо Торресом Еспіносою після того, як шестеро пов’язаних із США обвинувачених отримали штрафи та тюремний термін від 8 до 14 років.

Американські чиновники вимагають звільнення підсудних, відомих як «шістка Citgo» за назвою базованої в США дочірньої компанії венесуельської державної нафтової компанії PDVSA.

«Несправедливе затримання та винесення вироку цим шістьом особам США ще більше демонструє, як глибоко корупція та зловживання владою вкорінилися в установах Венесуели», – заявив міністр фінансів Стівен Мнучин, оголошуючи про санкції. 

Читайте також: Прихильники Мадуро повернули під свій контроль парламент Венесуели

У заяві Казначейства йдеться про те, що шістьох підсудних «несправедливо ув’язнили» після того, як їх «заманили до Каракасу під фальшивим приводом».

Сім’ї чоловіків заявляють, що їх заманили до Венесуели та заарештували в листопаді 2017 року за звинуваченнями, обумовленими високим рівнем корупції у Венесуелі.

Венесуела є одним з найбільших світових виробників нафти, і валютні доходи від продажу нафти допомогли зміцнити владу Ніколаса Мадуро в умовах економічного та політичного хаосу.

США та деякі інші країни підтримали твердження опонента Хуана Гуайдо про те, що він є законним президентом Венесуели з початку 2019 року, тоді як Росія, Китай та Куба підтримали Мадуро, незважаючи на ознаки масової фальсифікації виборів.

читати

Малюська анонсував приватизацію чотирьох тюрем у 2021-му

Активну фазу «Великого продажу в’язниць» у 2020 році почати не вдалося, заявив міністр юстиції Денис Малюська 30 грудня.

За його словами, на заваді стали бюрократичні перешкоди. Водночас Малюська вказав на те, що в державному бюджеті 2021 року передбачені доходи від продажів в’язниць.

«Доходи від приватизації в’язниць будуть розподілятися за пропорцією 70/30 (70% – у спецфонд та, відповідно, на нове будівництво, 30% – у загальні доходи бюджету). Це хоч і трохи затягує строки, але все-одно надає нам змогу врешті-решт продавати в’язниці у межах процедури малої приватизації. Тож у 2021 році очікуйте приватизацію щонайменше чотирьох в’язниць», – написав він.

Читайте також: «У нас є в’язниці, де на одного засудженого припадає менше ніж 1 кв.м простору» – правозахисниця

Також Малюська анонсував публікацію «Рейтингу в’язниць», відкриття нових об’єктів в’язничної інфраструктури, будівництво нових слідчих ізоляторів та зміни в законодавстві, які мають змінити систему кримінальних покарань.

Серед досягнень 2020 року міністр назвав появу платних камер у СІЗО та скорочення мережі в’язниць.

«Під ніж» пішли 12 установ з гіршими, у порівнянні з аналогами, умовами утримання. Це дозволило нам зменшити кількість співробітників та дещо підвищити заробітні плати тим, хто залишився», – зазначив він.

У серпні Міністерство юстиції оголосили про початок великого розпродажу нерухомого майна пенітенціарної системи.

читати

У Росії завершили пошуки рибалок із затонулого судна, 17 людей вважають загиблими

У Баренцевому морі завершили активну стадію пошуків російських рибалок із затонулого судна «Онега» (порт приписки Мурманськ). Воно затонуло 28 грудня.

Із 19 членів екіпажу вдалося врятувати двох. 17 моряків вважають загиблими.

У район катастрофи судна попрямує буксир для моніторингу дна.

За версією МНС Росії, найбільш ймовірна версія події – перекидання при витягуванні риболовецького тралу. Порушено кримінальну справу за статтею про порушення правил безпеки руху та експлуатації морського і водного транспорту.

читати

МЗС: Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що українська сторона очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака «Міжнародних авіаліній України» на початку року. Про це йдеться в заяві речника МЗС, що є в розпорядженні Радіо Свобода.

«Констатуємо, що далі заяв, які іранська сторона робить в ЗМІ останніми днями, взаємодія не просувається. Домовленості, досягнуті під час другого раунду консультацій в Тегерані наприкінці жовтня 2020 року, Іран досі не виконав. Така ситуація є особливо неприйнятною, оскільки йдеться про долі невинних людей», – йдеться в заяві.

У МЗС також прокоментували заяви Ірану про схвалення виплат по 150 тисяч доларів родинам загиблих у катастрофі літака МАУ.

«Розмір компенсацій для родичів громадян, загиблих внаслідок збиття Іраном літака рейсу PS752, має бути визначений шляхом переговорів сторін. Важливою передумовою має стати встановлення причин трагедії та притягнення винних до відповідальності. При визначенні розміру компенсацій також буде враховуватися міжнародна практика у подібних катастрофах», – йдеться в заяві.

У МЗС наголосили, що Україна разом з іншими постраждалими країнами продовжить докладати максимальних зусиль для встановлення справедливості у цій справі й притягнення винних до відповідальності.

28 грудня в Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що представили свій технічний звіт для України та інших сторін за результатами розслідування причин катастрофи літака, втім у МЗС заявили, що не отримували звіту.

Цей звіт від іранської сторони українські дипломати називали фінальним документом, на якому базуватиметься як кримінальне розслідування катастрофи, так і визначення сум компенсацій для рідних жертв.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

читати

ЄС і Китай уклали інвестиційну угоду після семи років переговорів

Європейський Союз і Китай після близько семи років переговорів досягли цілісної інвестиційної угоди, які надададуть взаємний доступ до ринків. Про це 30 грудня повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Це повідомлення вона зробила після зустрічі президента Китаю Сі Цзінпіня з лідерами Євросоюзу.

«ЄС має найбільший єдиний ринок у світі. Ми відкриті для бізнесу, але прив’язані до взаємності та рівних правил гри і цінностей», – написала фон дер Ляєн.

За словами Сі Цзінпіня, якого цитує проурядове агентство Xinhua угода надасть і китайським, і європейським інвесторам доступ до більших ринків та кращих бізнес-середовищ.

Поміж іншого, угода лібералізує деякі галузі інвестицій з обох сторін та встановлює рівні умови для запобігання загроз конкуренції через державну допомогу.

ЄС у своїй заяві називає угоду «економічним значенням найвищого значення» і зазначає, що Китай зобов’язався забезпечити «безпрецедентний рівень доступу на ринок для інвесторів ЄС».

Китай, який має найбільший у світі ринок праці, також зобов’язався «ефективно впроваджувати» норми Міжнародної організації праці (МОП), які він вже ратифікував, «і працювати над ратифікацією основних конвенцій МОП, в тому числі про примусову працю».

Угода також включає зобов’язання щодо зміни клімату.

Читайте також: Китай засудив до різних термінів 10 активістів із Гонконга, які хотіли втекти на Тайвань

Але директор аналітичного центру з питань торгівлі ECIPE Хосук Лі-Макіяма, сказав, що інвестиційну угоду, як правило, важче виконувати, ніж торговельну, яка може включати відповідні тарифи.

Лі-Макіяма припустив, що деякі переваги угоди для Пекіна досі незрозумілі.

«Жодна велика держава, не в останню чергу Китай, не дає нічого безкоштовно, тому буде компроміс», – заявив аналітик, додавши, що такий компроміс просто не зазначений в угоді.

За словами представників ЄС, угоду ще потрібно доопрацювати та ратифікувати – процес, який може тривати кілька місяців.

читати

Тимошенко, Порошенко та Ляшко очолили рейтинг недовіри серед українців – КМІС

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко та лідер Радикальної партії Олег Ляшко очолили рейтинг недовіри серед українців, йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.

Тимошенко не довіряють або скоріше не довіряють 78,1%, Порошенку – 75,7%, а Ляшку – 69,8%.

Далі ідуть міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (68,2%), лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок (65,3%), один з лідерів «Опозиційної платформи – За життя» Віктор Медведчук (62,7%), колишній прем’єр Володимир Гройсман (62,2%) та президент України Володимир Зеленський (59,6%).

Опитування проводили з 17 до 23 грудня 2020 року. Методом особистого інтерв’ю з використанням планшетів опитали 1200 респондентів, що мешкають у 85 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим).

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки не перевищує: 2,9% — для показників, близьких до 50%, 2,5% — для показників, близьких до 25%, 1,9% — для показників, близьких до 12%, 1,3% — для показників, близьких до 5%.

 

читати

Україна домовилася про поставки 1,8 мільйона доз вакцини проти COVID-19 з китайською компанією – ОП

Україна отримає 1,8 мільйона доз вакцини проти COVID-19 від китайського виробника вакцин, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, Міністерство охорони здоров’я після переговорів, які вело з вересня, «на виконання завдання президента Володимира Зеленського» уклало контракт про постачання на територію України «в максимально короткі терміни» вакцини виробництва компанії Sinovac Biotech проти респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

В Офісі президента повідомили, що Sinovac Biotech є найбільшою китайською компанією з виробництва вакцин. «Щорічно вона виготовляє від 300 до 500 мільйонів доз вакцин, які схвалені в 34 країнах світу. Компанія розробила та вивела на ринок вакцини проти гепатиту А і В, вірусів грипу, включно з пташиним, паротиту. Рішення про закупівлю вакцини Sinovac Biotech проти COVID-19 у кількості 50 мільйонів доз вже ухвалила зокрема Туреччина», – йдеться в повідомленні.

Україна використовуватиме вакцину Sinovac Biotech для захисту насамперед тих громадян, які мають критичний ризик інфікування, і тих, хто виконує критичні функції у боротьбі з пандемією, додали в ОП. Щеплення буде безкоштовним.

За даними Офісу президента, вакцина Sinovac Biotech (CoronaVac) є інактивованою вакциною, яка випускається у шприці та зберігається при температурі від +2 до +8 градусів за Цельсієм. «Проведені клінічні випробування у різних країнах, за результатами проміжних даних, показали ефективність препарату до 97%. Так, ІІІ фазу клінічних випробувань було проведено в Індонезії (1600 пацієнтів, ефективність 97%) та Туреччині (1325 пацієнтів, ефективність 91%). Завершується III фаза клінічних випробувань у Бразилії, проміжні результати очікуються 7 січня 2021 року», – йдеться в повідомленні.

На січень наступного року планується отримання дозволу на застосування препарату в Китаї та інших країнах, також вакцина буде подана на прекваліфікацію до ВООЗ у лютому 2021 року, додали в ОП.

Вартість однієї дози вакцини складає 504 гривні.

За умовами договору, перша партія вакцини у кількості 700 тисяч доз буде поставлена в Україну протягом 30 днів після офіційної реєстрації в Китаї, або одним із компетентних органів Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Ізраїлю, Індії, Мексики, Бразилії, або за централізованою процедурою компетентним органом Європейського союзу.

В Офісі президента уточнили, що постачання здійснюватиметься окремо від механізму COVAX, за яким Україні гарантовано отримання восьми мільйонів доз вакцини безкоштовно.

У липні Китай розпочав програму екстреного використання вакцини, спрямовану на працівників критичних сфер та інших осіб із високим ризиком зараження. Станом на середину листопада він щепив близько одного мільйона людей, використовуючи принаймні три вакцини – дві розроблені державною китайською національною групою Biotec (CNBG) і одна – Sinovac Biotech.

Дані про випробування вакцини проти COVID-19, розробленої китайською компанією Sinovac Biotech, різнилися: проміжні дані випробувань на пізній стадії в Туреччині показали, що її вакцина CoronaVac ефективна на 91,25%, тоді як дослідники в Бразилії кажуть, що «постріл» був ефективним на понад 50%.

Раніше про те, Україна веде переговори з Китаєм про постачання вакцини від коронавірусного захворювання COVID-19, повідомляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська влада інтенсифікує переговори зі світовими фармацевтичними компаніями й урядами інших країн, щоб прискорити постачання в Україну якісної й перевіреної вакцини від COVID-19.

За словами Зеленського, МОЗ проводить переговори з багатьма західними партнерами: «і Moderna, і AstraZeneca, і з китайськими виробниками, і з європейськими виробниками про постачання вакцини».

В інтерв’ю Радіо НВ головний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив, що Україна може безкоштовно отримати додаткові вісім мільйонів доз вакцини від коронавірусу в межах ініціативи COVAX на додачу до вже гарантованих восьми мільйонів.

Раніше Міністерство охорони здоров’я спільно з Центром громадського здоров’я затвердило загальнонаціональний план вакцинації.

Він передбачає впродовж 2021–2022 років охопити вакцинацією від коронавірусу щонайменше 50% населення України (або близько 20 мільйонів людей).

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявляв, що МОЗ розраховує провести першу вакцинацію від COVID-19 в лютому 2021 року.

читати

Росія заявляє, що розширила список британських громадян, яким заборонено в’їзд в країну

Росія заявляє, що розширила список британських громадян, яким заборонено в’їзд в країну у відповідь на «неконструктивне і недружнє» рішення Лондона про санкції проти російських чиновників через отруєння критика Кремля Олексія Навального.

Міністерство закордонних справ Росії оголосило про цей крок 30 грудня, не зазначивши кількості та імен британців, яких було внесено в «чорний список».

Британія разом із Європейським союзом у жовтні ввела заборону на виїзд та заморозила активи щодо шести високопосадовців Росії та державного науково-дослідного центру за «спробу вбивства» Навального, який зараз проходить реабілітацію в Німеччині. Російські чиновники, включаючи президента Володимира Путіна, заперечують свою причетність до отруєння і відмовляються відкривати кримінальне провадження за фактом інциденту.

29 грудня МЗС Росії повідомило про заборону на в’їзд на свою територію керівним співробітникам силових структур Німеччини після того, як ЄС та Великобританія внесли у санкційний список представників російських спецслужб за хакерський напад на парламент Німеччини 2015 року.

читати

Парламент Аргентини підтримав закон про легалізацію абортів

Парламент Аргентини, країни з одним із найсуворіших в світі законодавством про переривання вагітності, ухвалив закон, що дозволяє аборти до 14-го тижня вагітності.

Закон уже був схвалений на початку місяця Палатою депутатів і отримав підтримку президента Альберто Фернандеса, що означає, що голосування в Сенаті є його останньою перешкодою.

Проти закону виступила католицька церква, яка залишається дуже впливовою в латиноамериканській країні.

Досі аборти дозволялися тільки в разі зґвалтування чи коли здоров’я матері щоось загрожувало.

Читайте також: Конституційний суд Польщі заборонив робити аборти через несумісні з життям дефекти плоду

Аборти повністю заборонені в Сальвадорі, Нікарагуа і Домініканській Республіці, та дозволені тільки за певних обмежених обставин в більшості інших латиноамериканських країн. Тільки Уругвай, Куба, Гаяна і Мексика дозволяють жінкам аборт з різними межами на термін вагітності, протягом якого переривання є законним.

читати

Радник Єрмака: секретар РНБО зробив подання на звільнення Кривоноса кілька місяців тому

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов зробив подання на звільнення генерала-майора Сергія Кривоноса з посади заступника секретаря РНБО ще кілька місяців тому, повідомив радник голови Офісу президента Андрія Єрмака Олексій Арестович у фейсбуці.

«На своїй новій посаді себе не проявив, і рішенням секретаря РНБО кілька місяців тому був поданий на звільнення і повернення в розпорядження міністра оборони України. Зокрема, Кривонос провалив підготовку законопроєкту про територіальну оборону, був відсторонений з позиції керівника робочої групи з підготовки закону», – написав Арестович.

За його словами, після цього Кривонос почав «інтригувати» проти нового закону і «зайнявся організацією політичної кампанії, спрямованої на дискредитацію вищого військово-політичного керівництва України».

Він додав, що «правоохоронним органам України належить ще визначити в рамках кримінальної справи про спробу організації державного перевороту у 2017 році, за якою Кривонос проходить «свідком», чи був він там свідком, чи соратником організаторів».

Сам Кривонос наразі не коментував допис Арестовича.

29 грудня президент України Володимир Зеленський звільнив його з посади заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Це сталося за кілька днів після того, як Кривонос розкритикував ідею Зеленського мобілізувати чоловіків і жінок у випадку нападу Росії. Своє звільнення генерал-майор назвав «новорічним подарунком».

Заступником секретаря РНБО Сергій Кривонос став іще за часів п’ятого президента України Петра Порошенка.

Кривонос був призначений на цю посаду 12 березня 2019 року – невдовзі після рішення припинити участь у президентських виборах. До цього він обіймав посаду заступника командувача Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

 

читати

КСУ призначить спеціальне засідання через рішення Зеленського відсторонити Тупицького

Конституційний суд планує призначити спеціальне пленарне засідання через указ президента Володимира Зеленського про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади. Про це йдеться в повідомленні суду 29 грудня.

У суді посилаються на Кримінальний процесуальний кодекс України, згідно з яким президент може відсторонювати осіб, яких призначає, на основі клопотання прокурора «в порядку, встановленому законодавством».

Також пресслужба КСУ вказує на гарантії незалежності суддів цього органу, в тому числі – особливий порядок припинення повноважень чи звільнення судді.

«Рішення про звільнення судді Конституційного Суду України з посади з підстав, визначених частиною другою статті 149-1 Основного Закону України, ухвалюється виключно Конституційним Судом України на спеціальному пленарному засіданні, і жоден інший орган чи посадова особа не можуть ухвалити таке рішення замість нього. Таким чином, з цього приводу буде призначено спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України», – заявили в КСУ.

29 жовтня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення на два місяці голови Конституційного суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ, повідомляє пресслужба президента.

За повідомленням, таке рішення президент ухвалив «після отримання та опрацювання фахівцями Офісу президента клопотання Офісу генерального прокурора».

28 грудня в Офісі генерального прокурора повідомили, що планують відправити клопотання президенту України про усунення Олександра Тупицького з посади голови Конституційного суду України.

Читайте також: Тупицький – підозрюваний. Що далі?

Перед тим у понеділок голова Конституційного суду України Олександр Тупицький не з’явився до Офісу генерального прокурора, куди його викликали для вручення підозри. Оскільки Тупицький не з’явився до ОГП, повідомлення про підозру йому направили поштою. Як уточнили в ОГП, тепер голова КСУ вважається підозрюваним у підкупі свідка та в завідомо неправдивих показаннях свідка.

21 грудня журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ в розслідуванні «Плівки Тупицького», які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

Зокрема, Тупицькому інкримінують вчинення злочинів, передбачених статтею 384 (завідомо неправдиві показання) та статтею 386 (примушування свідка до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань та підкуп свідка з тією самою метою).

«Схеми», зокрема, опублікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить про те, що голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.

Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили із подіями того часу. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.

читати

Українців немає серед постраждалих унаслідок землетрусу в Хорватії – Кирилич

Українців немає серед постраждалих унаслідок землетрусу в Хорватії, повідомив посол України в цій країні Василь Кирилич.

«За попередньою інформацією, українців немає серед постраждалих унаслідок землетрусу в Петрині, Хорватія», – написав Кирилич у твітері у вівторок ввечері.

Він закликав громадян до обережності.

Напередодні Посольство України в Хорватії рекомендувало, що робити і куди звертатися в разі проблем, пов’язаних із землетрусом.

Землетрус магнітудою 6,3 стався в Хорватії на південь від столиці країни Загреба. Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії. Щонайменше шестеро людей загинули, ще понад 20 поранені. Землетрус пошкодив будівлі в кількох містах і селах, у тому числі в столиці. Пошукові та відновлювальні роботи тривають.

читати