01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Лукашенку і його синові заборонили брати участь у заходах МОК, зокрема Олімпійських іграх

Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення тимчасово відсторонити представників Національного олімпійського комітету Білорусі (НОК) від участі в заходах МОК, включаючи Олімпійські ігри. Про це на пресконференції повідомив президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах. Цю інформацію підтвердив також представник МОК Крістіан Клауе.

«МОК дійшов висновку, що нинішнє керівництво НОК Білорусі не захищає від політичної дискримінації», – заявив Бах.

У зв’язку з цим МОК ухвалив такі тимчасові заходи:

виключити нинішніх членів виконкому НОК Білорусі з усіх заходів МОК, включаючи Олімпійські ігри. Це стосується Олександра Лукашенка (президента НОК) і Віктора Лукашенка як першого віцепрезидента, який відповідає за щоденне управління НОК Білорусі,
призупинити фінансування НОК Білорусі, за винятком виплат, які стосуються підготовки до Олімпійських ігор 2020 і 2022 років,
забезпечити білоруським спортсменам участь у всіх кваліфікаційних змаганнях незалежно від їхніх політичних поглядів,
призупинити всі переговори, які стосуються проведення в Білорусі майбутніх заходів МОК.

Реакції МОК на політичні репресії в Білорусі домагалися спортсмени з білоруського Фонду спортивної солідарності.

Read More

ВАКС скасував постанову САП про зупинку розслідування щодо Арбузова

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу адвоката колишнього першого віцепрем’єр-міністра України Сергія Арбузова і скасувала постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 29 квітня про зупинення досудового розслідування щодо нього. Як повідомила пресслужба ВАКС, рішення ухвалили 7 грудня, його повний текст оголосять 11 грудня.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає, йдеться в повідомленні.

У ВАКС нагадали, що дії колишнього високопосадовця кваліфіковано за статтею «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем,… вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою». Йому загрожує позбавлення волі на строк від семи до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років і з конфіскацією майна.

На початку року Вищий антикорупційний суд за клопотанням Національного антикорупційного бюро постановив узяти під варту колишнього першого віцепрем’єра уряду Миколи Азарова Сергія Арбузова.

У січні 2019 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що прокуратура завершила досудове розслідування справи колишнього голови Національного банку України та першого віцепрем’єр-міністра України Арбузова, якому інкримінується зловживання своїм службовим становищем у складі злочинної організації, що призвело до розтрати активів Нацбанку на суму 220 мільйонів гривень.

Арбузов очолював Нацбанк із грудня 2010 до січня 2013 року. Також виконував обов’язки прем’єр-міністра України з кінця січня по кінець лютого 2014 року. Його оголосили в розшук у травні 2014-го після перемоги Революції гідності.

Read More

Кулеба: резолюція щодо мілітаризації Криму є ще одним елементом правового тиску на Росію

Ухвалення посиленої резолюції щодо мілітаризації Росією Криму дозволить чинити ще більший правовий тиск на Москву, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Ухвалення резолюції свідчить про те, що мілітаризація Криму, яка здійснюється Росією як державою-окупантом, залишається в центрі уваги міжнародної спільноти, яка розглядає перетворення Криму на величезну військову базу як пряму загрозу безпеці й стабільності в регіоні», – йдеться в заяві Кулеби.

За словами міністра закордонних справ України, в резолюції вкотре вказано, що «окупація Криму Росією – незаконна».

«У ній також наголошується, що Росія перемістила на територію Криму озброєння, здатні нести ядерні заряди. Резолюція вимагає від Росії негайно припинити таку діяльність», – зазначив голова МЗС України.

Кулеба додав, що тепер Україна має в своєму юридичному арсеналі «додатковий переконливий політико-правовий аргумент для просування деокупації Криму».

У МЗС Росії поки що не коментували ухвалену Генасамблеєю ООН резолюцію щодо Криму.

Проти резолюції проголосували 17 країн, в тому числі Росія. «За» ухвалення документа висловилися 63 країни, ще 62 – утрималися.

Read More

Кремль не повідомив про одну з тем розмови Меркель і Путіна

Президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель провели 7 грудня телефонні переговори, але в Кремлі не стали розкривати одну з тем їхньої розмови.

В уряді Німеччини російській інформагенції ТАСС повідомили, що обговорювалися теми Нагірного Карабаху, України і «нормандського» процесу, а також отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального.

У повідомленні на офіційному сайті Кремля йдеться, що Меркель і Путін докладно обговорили ситуацію навколо Карабаху, конфлікт на сході Україні (ніяких нових тез у повідомленні Росії щодо Донбасу немає ­– «висловлена стурбованість у зв’язку з відсутністю прогресу в реалізації політичних аспектів Мінських домовленостей 2015 року, а також рішень «нормандської четвірки», ухвалених рік тому на саміті в Парижі»), а також співпрацю в боротьбі з коронавірусною інфекцією.

Обговорення інциденту з Навальним у повідомленні не згадано, там лише вказано, що глави держав порушили деякі інші «актуальні теми двостороннього порядку денного».

Отруєння Олексія Навального спричинило санкції щодо кількох російських чиновників, які ЄС запроадив за пропозицією Німеччини та Франції.

Аналізи, зроблені в Німеччині, показали, що Навальний був отруєний речовиною з групи «Новачок»; згодом ці висновки підтвердила Організація із заборони хімічної зброї. Берлін вимагає від Росії провести відкрите розслідування інциденту; в Москві наполягають, що приводів для цього немає, оскільки аналізи, взяті у політика в Росії, не показали слідів отруйної речовини.

Read More

Європейський аналог «закону Магнітського» остаточно схвалили

Європейський союз остаточно схвалив механізм запровадження санкцій за порушення прав людини. Рішення формально затвердили на нараді голів МЗС країн ЄС 7 грудня.

Воно вступить у силу 10 грудня, у День прав людини, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Новий режим санкцій багато в чому аналогічний ухваленому в США «акту Магнітського», що дозволяє запроваджувати санкції за порушення прав людини. Його дія поширюватиметься на весь світ, на державні і недержавні суб’єкти.

У новому законодавстві ЄС згадок конкретно про Росію і про Магнітського немає, проте неофіційно самі європейські чиновники називали його раніше «Європейським законом Магнітського».

Новий режим санкцій передбачає, що ЄС зможе запроваджувати санкції проти фізичних та юридичних осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини по всьому світу, причетних до таких порушень або пов’язаних із ними. Йдеться про заборону на в’їзд до ЄС і заморожування активів. Крім того, європейським суб’єктам буде заборонено фінансувати таких осіб. Рішення про санкції буде ухвалювати Рада ЄС (тобто представники всіх 27 країн).

Держсекретар Майк Помпео заявив, що США вітають рішення ЄС про новий механізм санкцій за порушення прав людини. Він назвав це рішення видатним досягненням і висловив впевненість, що воно зміцнить захист прав людини в усьому світі. Помпео також закликав Європейський союз якомога швидше запровадити перші санкції.

Read More

Despite Promise, Few in US Adopting COVID-19 Exposure Apps

Six months ago, Apple and Google introduced a new smartphone tool designed to notify people who might have been exposed to the coronavirus, without disclosing any personal information. But for the most part, Americans haven’t been all that interested.
Fewer than half of U.S. states and territories — 18 in total — have made such technology widely available. And according to a data analysis by The Associated Press, the vast majority of Americans in such locations haven’t activated the tool.
Data from 16 states, Guam and the District of Columbia shows that 8.1 million people had utilized the technology as of late November. That’s about one in 14 of the 110 million residents in those regions.
In theory, such apps could bolster one of the most difficult tasks in pandemic control: Tracing the contacts of people infected with the coronavirus in order to test and isolate them if necessary. In practice, however, widespread COVID-19 misinformation, the complexity of the technology, overwhelmed health workers needed to quickly confirm a diagnosis, and a general lack of awareness have all presented obstacles, experts and users say.
“There’s a lot of things working against it,” said Jessica Vitak, an associate professor at the University of Maryland’s College of Information Studies. “Unfortunately, in the U.S., COVID has been politicized far more than in any other country. I think that’s affecting people’s willingness to use tools to track it.”
Charlotte, North Carolina, lawyer Evan Metaxatos was thrilled to learn in November about his state’s tracking app, called SlowCOVIDNC. He immediately downloaded it and got his parents and pregnant wife to follow suit.
But they’re still outliers in the state, which launched the app in September with little fanfare. Of roughly 10.5 million state residents, only 482,003 had installed it through the end of November.
“It won’t work great until everyone’s using it, but it’s better than nothing,” Metaxatos said.
Apple and Google co-created the primary technology behind such apps, which use Bluetooth wireless signals to anonymously detect when two phones have spent time in close proximity. If an app user tests positive for the virus, that person’s phone can trigger a notification to other people they’ve spent time near — without revealing names, locations, or any other identifying information.
In states such as Colorado, Connecticut, Maryland and Washington, as well as Washington, D.C., iPhone users don’t even have to download an app. In fact, Apple prompts users via pop-ups to activate the notification system by adjusting their phone settings.
In these states, adoption rates are notably higher. But even in the most successful state, Connecticut, only about a fifth of all residents have opted into this tracking. On Friday, Washington said that more than 1 million state residents — roughly 13% of its population — had activated the technology in its first four days.
Virginia’s COVIDWISE app launched on Aug. 5 and was the first to go live. Since then, fewer than one in ten residents have downloaded it, though the state estimates almost 20% of Virginians between the ages of 18 and 65 with a smartphone have done so. Delaware’s app downloads account for about 7% of the state’s population.
All other U.S. states analyzed have much lower adoption rates.
New York launched its app on Oct. 1. It recently surpassed 1 million downloads, which amounts to about 5% of the population. New Jersey and Pennsylvania have seen less use, with a 4% download rate.
Adoption is even lower in Wyoming, North Dakota, Michigan, Nevada and Alabama, with users representing only 1% to 3% of their state populations. The apps, which are free, can be found in Apple’s app store and the Google Play store for Android devices; they’re also typically available on state health-department websites.
Irish app developer NearForm says more than one-quarter of Ireland’s population uses its COVID-19 app. It’s been harder to get such traction in the four U.S. states where it’s built similar apps: New York, New Jersey, Pennsylvania and Delaware.
In Ireland, “all sides of the political divide came together with a consistent message on this is what we need to do,” said Larry Breen, NearForm’s chief commercial officer. “That debate continues to rage on your side of the pond.”
Elsewhere in Europe, the uptake has been mixed. Germany and Britain have penetration rates similar to Ireland’s; in Finland the figure is 45%, according to data compiled by MIT Technology Review. In France, however, less than 4% of the population is using the official COVID app, which shuns the Apple-Google approach for a more intrusive data collection system that raised privacy concerns and technical issues.
Security experts praise the Apple-Google system for protecting users’ anonymity, but it’s been a tough sell for many people. American users say partisanship, privacy concerns and stigma surrounding COVID-19 have kept participation low. A lack of state and federal efforts to boost awareness hasn’t helped.
Neither have technological and bureaucratic issues.
Lee McFarland, a loan officer from Grand Forks, North Dakota, was eager to download his state’s Care19 Alert app but said he couldn’t push a “Notify Others” button after getting the virus in late October.
“If you test positive, a public health official will call and verify your code,” said a message on McFarland’s app. “This ensures that only verified positive COVID-19 people can send notifications.”
McFarland said he forgot to tell the health worker he had the app installed on his phone. He was unsuccessful in following up with the worker to get the needed code, and has since deleted the app.
Even when that process works, however, many North Dakotans don’t actually push the button to notify others.
Tim Brookins, CEO of app developer ProudCrowd, said 91 of North Dakota’s 14,000 active users had their “Notify Others” button enabled after the state confirmed them as positive. Of the 91 users, only 29 pushed the button, which prompted 50 notifications.
Still, many users say they’ll keep the app in hopes others will see its potential benefits.
“You can say that about just about anything that not enough people are doing this or that, but everybody that does something is helping,” said David Waechter, a general contractor from Lenoir, North Carolina. “I think that the United States could use a good strong dose of E pluribus unum and stop thinking about self and start thinking about our countrymen.”

Read More

Генасамблея ООН підтримала резолюцію щодо мілітаризації Криму

Генеральна асамблея ООН на засіданні 7 грудня підтримала проєкт посиленої резолюції України про проблему мілітаризації Криму Росією.

Як заявили в постійному представництві України в ООН, головна мета резолюції – забезпечити виведення російських військових із анексованого Криму.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця Сергій Кислиця опублікував результати голосування: проти української резолюції проголосували 17 країн, у тому числі Росія. «За» ухвалення документа висловилися 63 країни, ще 62 – утрималися.

Так, проти проєкту резолюції голосувала Росія, Вірменія, Білорусь, Камбоджа, Китай, Куба, Північна Корея, Іран, Киргизстан, Лаос, М’янма, Нікарагуа, Сербія, Судан, Сирія, Венесуела, Зімбабве.

3 грудня перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар виступила на віртуальному заході Генасамблеї ООН про мілітаризацію Криму. Вона, зокрема, звернула увагу учасників на актуальну ситуацію з безпекою в Азово-Чорноморському регіоні й «істотні загрози внаслідок зростаючої військової присутності Росії як держави-окупанта на Кримському півострові».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові і в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

Read More

Верховний суд Киргизстану скасував 18-тирічний термін засудженому за корупцію експрем’єру

Верховний суд Киргизстану скасував 18-річний термін ув’язнення колишньому прем’єр-міністру Сапару Ісакову. Раніше ексурядовець був засуджений за звинуваченнями у корупції.

7 грудня суд направив справу на новий розгляд до районного суду Бішкека, не вказавши причин такого рішення.

У червні районний суд у Киргизстані визнав Ісакова винним у зловживанні державними коштами, виділеними на реконструкцію Національного історичного музею Бішкека та іподрому в місті Чолпон-Ата на півночі країни.

Рішення було ухвалене, коли Ісаков уже відбував 15-річний тюремний термін за звинуваченнями у корупції, пов’язаними із його участю у проєкті модернізації Бішкекської ТЕС у 2013 році.

Районний суд засудив Ісакова до 12 років позбавлення волі, але суддя вказав, що «в сукупності, беручи до уваги попередню судимість та ув’язнення на 15 років, Ісаков буде засуджений до 18 років позбавлення волі суворого режиму». Суд також наказав Ісакову сплатити близько 3,3 мільйона доларів штрафу.

Вирок підтримав міський суд Бішкека у серпні.

43-річний Ісаков, який обіймав посаду прем’єр-міністра з серпня 2017 року до квітня 2018 року, відкинув усі звинувачення проти нього, назвавши їх політично вмотивованими.

Ісаков був тимчасово звільнений із колонії поблизу Бішкека 6 жовтня на тлі антиурядових протестів проти офіційних результатів парламентських виборів, які спричинили відставку уряду та президента Сооронбая Жеенбекова.

12 жовтня Ісакову було наказано повернутися під варту, чого він так і не зробив. Наразі його місцеперебування невідоме.

 

Read More

На акції протесту пенсіонерів у Мінську сталися затримання

У Мінську перед несанкціонованою ходою пенсіонерів 7 грудня силовики затримали двох журналістів польського телеканалу «Белсат».

«Марш ще не розпочався, на нас напали шестеро чекістів в чорному. Ми намагалися сховатися в магазині, але безуспішно», – розповіла білоруській службі Радіо Свобода співробітниця «Белсату» Любов Луньова. Її затримали разом із колегою, оператором Іваном Куракевичем.

За інформацією Білоруської асоціації журналістів (БАЖ), співробітників «Белсату» привезли в ізолятор на вулиці Окрестіна, де був складений адміністративний протокол за статтею про порушення порядку організації або проведення масових заходів, передає «Інтерфакс».

За даними Радіо Свобода, сотні пенсіонерів, а також медичних працівників зібралися на акцію на площі Якуба Коласа. Посилені наряди силовиків і їхня техніка перекрили тротуари і проїжджу частину, не дозволяючи людям виходити за межі площі.

Незалежне агентство TUT.BY пише, що учасники «Маршу мудрості» дійшли до заблокованої силовиками площі Коласа, після чого розпочалися затримання.

У неділю, 6 грудня, в Білорусі на акціях проти режиму Олександра Лукашенка були затримані понад 320 людей. Такі дані навів білоруський правозахисний центр «Весна», найбільше затримань було в Мінську.

Серед затриманих були і співробітники засобів інформації. Зокрема, під час виконання редакційного завдання була затримана журналістка агенції «Інтерфакс-Захід». Її відпустили з РУВС Заводського району Мінська після перевірки документів.

За інформацією БАЖ, у Гродні затримали двох журналістів агенції БелаПАН. Їх відпустили через три години без складання протоколів.

Масові акції проти Лукашенка тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.

 

Read More

Київ сподівається, що новий санкційний механізм ЄС вплине на ситуацію в Криму

Міністерство закордонних справ України сподівається, що запровадження Європейським союзом нового універсального санкційного механізму в сфері порушень прав людини вплине на ситуацію в анексованому Росією Криму. Про це йдеться у заяві українського зовнішньополітичного відомства.

«Тимчасово окуповані Росією території України – АР Крим і Севастополь та окремі райони Донецької і Луганської областей – з 2014 року перетворилися на місця практично безконтрольного для світової спільноти безправ’я, переслідування за громадянську позицію, політично мотивованих висновків, тортур і вбивств, відсутність свободи слова, релігії та права на збереження національної ідентичності на власній землі», – йдеться у заяві.

МЗС України розраховує, що новий санкційний механізм Євросоюзу буде «ефективним і системним інструментом покарання винних у порушеннях основних прав людини на тимчасово окупованих територіях України і спонукатиме окупаційну адміністрацію до припинення цих злочинів».

«Очікуємо, що імплементація правозахисного санкційного режиму стане частиною нашого регулярного діалогу з ЄС щодо прав людини, а також консультацій із правових наслідків тимчасової окупації АР Крим і Севастополя», – зазначили у відомстві.

Посли Європейського союзу 2 грудня узгодили механізм запровадження санкцій за порушення прав людини. Його дія поширюється на весь світ, на державні й недержавні суб’єкти.

Read More

Під час стрілянини на кордоні України та Росії ФСБ застрелила цивільну особу – джерело

На території Росії в ніч на 4 грудня загинув громадянин України, житель Сумської області Голубєв Євген Володимирович (01.03.1993 р.н.). Про це Радіо Свобода повідомило власне джерело у правоохоронних органах.

За словами співрозмовника Радіо Свобода, вбитий добре відомий місцевим правоохоронцям, був фігурантом кількох кримінальних справ, звинувачувався у хуліганстві та в розбої. Часто їздив до прикордонної з Україною Бєлгородської області, де мав друзів. Як кажуть його знайомі, неодноразово організовував там вечірки на озерах «для своїх», які полюбляють рибалити.

Водночас співрозмовник Радіо Свобода у правоохоронних органах зазначає, що попри кримінальне минуле вбитого чоловіка, фактом залишається те, що представники Федеральної служби безпеки Росії вбили цивільну особу і не продемонстрували ніяких доказів його агресивних дій при затриманні.

Співрозмовник зазначає, що контрабандисти зазвичай зброю з собою не носять, максимум – тепловізор. Бо інакше, в разі затримання прикордонниками Росії, з ними простіше «домовитись» за гроші, ніж влаштовувати стрілянину. Тому, припускає джерело, цивільний громадянин України Євген Голубєв, росіянин за національністю, став випадковою жертвою прикордонників, а подальша «розкрутка» ними сценарію «героїчної» операції на кордоні схожа на спробу приховати відповідальність посадових осіб ФСБ за вбивство цивільної особи. Цілком ймовірно, зазначає співрозмовник, що найближчим часом російські прикордонники продемонструють зброю, яка начебто належала Голубєву чи навіть опублікують фотографії його тіла у формі військового зразка.

Російська сторона не оприлюднила даних про застреленого громадянина України.

Радіо Свобода звернулась з офіційними запитами до Національної поліції та Державної прикордонної служби України з проханням підтвердити особу загиблого та прокоментувати обставини інциденту.

Раніше 4 грудня Федеральна служба безпеки Росії повідомила, що на кордоні Росії та України сталася стрілянина. За версією відомства, троє невідомих осіб зі зброєю нібито намагалися прорватися до Росії з території України.

«На ділянці прикордонного управління ФСБ Росії по Бєлгородській та Воронезькій областях 4 грудня прикордонний наряд запобіг спробі порушення кордону з України до РФ трьома озброєними невідомими», – йдеться в повідомленні ФСБ.

У ФСБ заявили, що в результаті перестрілки з прикордонниками одна озброєна особа була вбита, двоє зникли «на території України».

В Державній прикордонній службі України за підсумками зустрічі 4 грудня з представниками Прикордонної служби ФСБ РФ повідомили, що російська сторона не надала підтверджень порушення свого кордону з українського боку.

Read More

Фракція Партії угорців України залишила першу сесію Закарпатської облради на знак протесту

Фракція «КМКС» – Партія угорців України у повному складі залишила першу сесію нового складу Закарпатської обласної ради, яка проходить сьогодні в Ужгороді. Депутати від КМКС вийшли із залу після виступу Йосипа Борто, депутата від фракції КМКС, повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Через дії СБУ та на базі безпідставних звинувачень представників Партії угорців України, через наміри залякати угорців Закарпаття, на знак протесту і засудження того, що відбувається, фракція КМКС участі у виборах керівництва обласної ради не братиме», – заявив Борто. В інших засіданнях облради депутати «КМКС», зауважив він, депутати планують брати участь.

Лідер партії Василь Брензович, який очолював виборчий список КМКС на сесії взагалі не зареєструвався.

30 листопада СБУ провела обшуки у будинку Василя Брензовича, лідера Товариства угорської культури Закарпаття та «КМКС» – Партії угорців України, у БФ «Центр економічного розвитку Еган Еде» та Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ.

 

У відносинах між Україною та Угорщиною відбувається нове загострення. 30 листопада Служба безпеки України повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі. Сіярто також повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп, «щоб висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. «Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності», – наголосив міністр.

Пізніше в МВС заявили, про випадки анонімних спроб залякування представників угорської громади.

Read More

Кліматична служба ЄС заявляє, що листопад був найспекотнішим за всю історію спостережень

Минулий листопад був найспекотнішим за всю історію спостережень «з явним відривом», оскільки в Європі спостерігалися найвищі осінні температури від початку досліджень.

Аналіз температури поверхні і повітря, проведений Службою з питань зміни клімату Copernicus (C3S), показав, що листопад 2020 року був на 0,77 градуса Цельсія тепліше, ніж в середньому за 30 років 1981-2010 років.

Середня температура вересня-листопада у Європі була найвищою за всю історію спостережень і на 1,9 градуса Цельсія вище контрольного періоду.

C3S зазначає, що 2020 рік прямує до того, щоб відповідати 2016-му, який був найтепліший з будь-коли зареєстрованих.

Минулого тижня Всесвітня метеорологічна організація заявила, що 2020 рік став одним з трьох найспекотніших років – відразу після 2016-го і 2019-го.

 

Директор C3S Карло Буонтемпо сказав, що ці дані «відповідають довгостроковій тенденції до потепління глобального клімату», і закликав політиків «серйозніше, ніж будь-коли, подумати про те, як найкращим чином виконати міжнародні зобов’язання», викладені в Паризькій кліматичній угоді. Відповідно до неї, країни зобов’язалися досягти довгострокових завдань щодо стримування зростання середньої температури до нижче 2 градусів Цельсію в порівнянні з доіндустріальної показниками і докласти зусиль, щоб обмежити його до 1,5 градусів Цельсію.

За даними Служби з питань зміни клімату, осінні температури були «максимально вищі за середній показник у 1981-2010 роках на переважній частині північної Європи, Сибіру, Північного Льодовитого океану і сусідніх прибережних морів. Температури були «набагато вище середніх» на більшій частині решти Сибіру, на Тибетському нагір’ї і в смузі від Близького Сходу до Північної Європи. У іншій частині Європи також було «в цілому тепліше», ніж в середньому.

Проте, сезон був «холодніше середнього» на більшій частині території Канади і деяких частинах Гренландії, Центральної Азії і південного Китаю.

Супутникові знімки, опубліковані C3S, показали, що площа морського льоду в Арктиці була другою за величиною за листопад в базі даних, яку почали вести у 1979 році. Найменша площа арктичного морського льоду була зафіксована у 2015 році.

Read More

Прихильники Мадуро повернули під свій контроль парламент Венесуели

У Венесуелі на виборах до Національної асамблеї більшість депутатських мандатів отримали кандидати, які підтримують президента країни Ніколаса Мадуро. Про це в понеділок, на наступний день після голосування, оголосила виборча комісія. Основні опозиційні партії вибори бойкотували, назвавши їх шахрайством.

Національна асамблея була останнім державним інститутом, який залишався поза контролем правлячих соціалістів. Тепер він знову переходить до рук союзників Мадуро – незважаючи на розвал економіки, санкції США, що перешкоджають експорту нафти, і виїзд з країни близько п’яти мільйонів громадян. За оцінками 2018 року, населення Венесуели становило понад 28 мільйонів жителів.

Як заявила глава виборчої комісії Індіра Альфонсо, за кандидатів, які підтримують президента Мадуро, висловилися приблизно 68 відсотків виборців – від загального числа в 5 мільйонів 200 тисяч громадян, які прийшли на дільниці. Явка склала 31 відсоток.

Багато венесуельців підтримали заклик бойкотувати парламентські вибори, з яким до них звернувся голова нинішньої Асамблеї, опозиціонер Хуан Гуайдо. Він просить співгромадян взяти участь у всенародному опитуванні 12 грудня, щоб висловитися з приводу легітимності недільного голосування і щодо призначення нового уряду.

США і ще десятки країн, зокрема багато держав Латинської Америки, не визнають Ніколаса Мадуро легітимним президентом Венесуели, заявляючи про підтримку Хуана Гуайдо.

Read More

Бойовики минулої доби вогонь на Донбасі не відкривали – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж неділі, 6 грудня, вогонь не відкривали.

«6 грудня на ділянках відповідальності українських підрозділів спостерігалася тиша. Від початку поточної доби, 7 грудня, у районах відповідальності українських підрозділів порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. По всій лінії розмежування спостерігається тиша», – йдеться в повідомленні штабу.

Бойовики угруповання «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляли про бойові дії 6 грудня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

На світовому ринку озброєнь торік домінували американські і китайські компанії – SIPRI

Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) у звіті, опублікованому 7 грудня, заявив, що в 2019 році на світовому ринку озброєнь домінували американські і китайські компанії, на частку яких припадало понад 75 відсотків продажів за рік.

Згідно зі звітом SIPRI, з 25 найбільших світових збройових компаній 12 були американськими і на них припав 61% продажів зброї і військових послуг минулоріч, в той час як продажі китайських компаній склали 15,7%.

Вперше у звіт серед 25-ти компаній потрапили чотири китайських, жодна із них не була включена в список в попередні роки через відсутність даних.

Так, загальний обсяг продажів 25-ти найбільших компаній зріс на 8,5% до 361 млрд доларів, йдеться у звіті.

Дві російські компанії також увійшли у 25 лідерів: «Алмаз-Антей» (15-те місце) і «Об’єднане суднобудування» (25-те). Їхні продажі знизилися в порівнянні з 2018 роком і склали близько 4% від загального обсягу. Третя російська компанія United Aircraft втратила 1,3 мільярда доларів від продажу і вибула з 25-ти лідерів у 2019 році.

Список продовжує очолювати американська аерокосмічна компанія Lockheed Martin. Замикають п’ятірку лідерів Boeing, Northrop Grumman, Raytheon і General Dynamics. Китайські AVIC, CETC і Norinco посідають шосте, восьме і дев’яте місця відповідно. Британська BAE Systems – на сьомому місці.

 У звіті йдеться, що США десятиліттями домінують на міжнародному ринку озброєнь, але продажі китайських компаній в 2019 році зросли майже на 5%. Крім того, повідомляється, що вперше компанія із Близького Сходу потрапила у 25 компаній-лідерів – це EDGE з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ). Компанія, утворена шляхом консолідації близько 25 оборонних підприємств в 2019 році.

Створений в 1966 році шведським парламентом Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) відстежує військові витрати і поставки зброї в світі.

 

 

Read More

«Росія має відчувати небезпеку в Чорному морі» – генерал Бен Годжес

Як впливає водна криза в Криму на плани Кремля? І чому Керченський міст – це «зашморг на шиї України в Азовському морі»? Пояснює генерал армії США

Read More

Агенцію з оборонних технологій плануємо сформувати в 2021 році – Уруський

Віцепрем’єр, міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський повідомив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що так звану Агенцію з оборонних технологій при Міністерстві оборони планують сформувати 2021 року.

Така агенція дуже важлива для України, сказав він у «Суботньому інтерв’ю».

«На сьогодні в нас є розуміння, що ми цю агенцію будемо створювати спільно з Міноборони. Вона буде, так би мовити, подвійного підпорядкування – нашого міністерства і Міноборони. І з залученням Національної академії наук. Там є так звана секція прикладних досліджень, яка працює в інтересах різних оборонних завдань. Я думаю, що ми її також долучимо», – сказав Уруський.

«Базою може стати Інститут інформатизації і моделювання економіки, який переходить до нашого міністерства і Мінекономіки. Будемо з міністром оборони розмовляти, які науково-технічні сили будуть виділені з Міноборони і долучаться до цього процесу. Можливо, це буде якась частина Центрального науково-дослідного інституту озброєнь і військової техніки. Поки це ще все в стадії перемов, у стадії формування», – додав він.

«Я думаю, що 2021 рік якраз піде на процес того, щоб сформувати цю агенцію. І на весну щоб ми вже вийшли з бюджетом, з розумінням того, який бюджет необхідний для того, щоб воно нормально функціонувало. На 2021 рік поки що фінансів у проєкті бюджету на це, на превеликий жаль, немає. Я не виключаю, що вони ще можуть з’явитися, бо бюджет іще не ухвалений у другому читанні», – звернув увагу чільний урядовець.

Про необхідність створення такого органу в Україні говорили, зокрема, понад рік тому в Національному інституті стратегічних досліджень і Українському інституті безпекових досліджень.

Про плани створити такий орган Олег Уруський повідомив у вересні цього року.

Read More

Екзит-поли після виборів у Румунії: обидві провідні партії йдуть слід-у-слід

Після парламентських виборів у Румунії 6 грудня, на яких обирали весь склад обох палат парламенту, за результатами екзит-полів, обидві провідні партії мають близькі показники.

За офіційним опитуванням на виході з дільниць, нині владна права Національно-ліберальна партія (PNL) отримує 29 відсотків, але нині опозиційна ліва Партія соціальних демократів (PSD) дещо випереджає її з 30,5 відсотків. Ці результати майже однакові на виборах обох палат парламенту.

Це опитування не відображає голоси румунів, які голосували на закордонних дільницях за межами країни.

Та інше опитування, як повідомляють, дало PNL 32 відсотки, а PSD 28 відсотків.

Лідер PNL, нинішній прем’єр-міністр Румунії Лудовік Орбан заявив, що його партія вважає себе переможцем.

Якщо, за остаточними результатами, PSD, яка є наступницею Компартії часів соціалізму, і справді набере незначно більше голосів, ніж PNL, остання все одно, найімовірніше, отримає мандат формувати уряд від президента Румунії Клауса Йоханніса – який до свого обрання сам очолював лібералів.

Вона, за оцінками, зможе створити владну коаліцію з третьою за кількістю відданих голосів партією, праволіберальним «Альянсом-2020 USR-PLUS». Ця партія, за даними обох екзит-полів, отримує близько 16 відсотків голосів. Крім того, до коаліції зможуть приєднатися й кілька з дрібніших партій, які пройдуть до парламенту.

Йоханніс уже заявляв, що не допустить повернення соціалістів до влади, доки триває його президентський термін, тобто до 2024 року.

Нинішні вибори, на яких обирають усіх 329 членів Палати депутатів і 136 членів Сенату, відбуваються через рік по тому, як після колапсу уряду соціалістів ліберали створили свій нинішній уряд меншості. Тоді депутати проголосували за недовіру урядові соціалістів після скандалу з корупційними звинуваченнями на адресу її колишнього лідера Лівіу Драґні. Новий лідер соціалістів Марчел Чолаку відмежовується від спадщини Драґні і різко критикує уряд Лудовіка Орбана, звинувачуючи його в «некомпетентності» в протистоянні коронавірусній пандемії.

У Румунії, за словами спостерігачів, нині, в часи пандемії, дійсно відчувається розчарування в нинішньому уряді і загалом у політиці. Явка на вибори склала лише трохи більше ніж 32 відсотки.

Але на остаточний результат можуть помітно вплинути виборці, що перебувають за межами Румунії і проголосували на закордонних дільницях. Вони переважно голосують за лібералів чи інші праві сили. Багато з них заявляє, що вони були змушені виїхати за кордон саме через корумпованість урядів соціалістів.

За кордоном нині перебуває, за оцінками, до чотирьох мільйонів румунів, населення в самій Румунії нині становить понад 19 мільйонів. Загальне число виборців, разом із тими, хто за кордоном, становить близько 18 мільйонів. За повідомленнями, на нинішніх виборах проголосували близько 260 тисяч закордонних румунів – удвічі більше, ніж на попередніх виборах 2016 року.

Read More

У Молдові близько 20 тисяч людей вийшли підтримати обрану президентку

Мая Санду на мітингу повторила вимогу відставки уряду прем’єра Йона Кіку і позачергових виборів парламенту

Read More

Підприємство «Мотор Січ» має залишатися стратегічним для України – Уруський

Віцепрем’єр, міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що, на його думку, підприємство «Мотор Січ» має залишатися тим стратегічним, яким воно є для України, хоч це й приватне підприємство.

«Воно є одним із лідерів на світовому ринку, як би там не було. Хоча і втрачає ринки», – нагадав він у «Суботньому інтерв’ю».

«Я знаю, що зараз там відбуваються різні процедури, ті, які повинні здійснюватися на державному рівні, відповідними органами. Коли вони розв’яжуться, тоді й будемо думати, як це все», – прокоментував він ситуацію навколо підприємства.

Коментуючи погрози китайського інвестора, який заплатив гроші за акції підприємства, піти до суду, Уруський сказав: «Тоді суд і буде вирішувати».

Чільний посадовець висловив сподівання, що ситуація найближчим часом вирішиться.

Інтерв’ю було взяте до того, як стало відомо, що китайські інвестори ПАТ «Мотор Cіч» направили українському урядові звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна «відповідно до угоди між урядом України м урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій».

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Компанія постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу.

Коли стало відомо про продаж більш ніж половини акцій компанії китайським інвесторам, це викликало занепокоєння США на тлі погіршення американсько-китайських відносин.

Акції підприємства «Мотор Січ», продані китайським інвесторам, перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі. До цього китайські інвестори мали домовленість про спільну концентрацію акцій компанії з державним концерном «Укроборонпром»: він мав отримати близько 25% акцій, китайський інвестор – сконцентрувати понад 50%. Наразі українська й китайська сторони називають ту угоду неактуальною.

4 серпня 2020 року китайська компанія Skyrizon відкликала з Антимонопольного комітету заявку на концентрацію активів, яку вона раніше подавала разом із ДК «Укроборонпром». Того ж дня китайська Skyrizon і українська DCH Олександра Ярославського домовилися про співпрацю і подали нову спільну заявку до Антимонопольного комітету України про намір сконцентрувати активи «Мотор Січі».

4 вересня китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» направили Міністерству юстиції України повідомлення про інвестиційну суперечку з вимогою про відшкодувати 3,5 мільярди доларів, зафіксувавши свій намір звернутися до міжнародного арбітражу.

Read More

У Білорусі тривали протести й затримання

У Білорусі 120-й день поспіль тривали акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня і сваволі силовиків. Силові структури, зі свого боку, масово затримували демонстрантів.

Такі акції традиційно найчисельніші по неділях. Нині, вже третю неділю поспіль, протест, названий «Марш волі», відбувався в форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих. Це змушує силовиків розпорошувати свої сили.

У столиці Мінську таких акцій відбулися десятки в різних частинах міста, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Люди збиралися в своїх дворах і йшли невеликими колонами до визначених у кожному мікрорайоні пунктів. У найчисленніших колонах було й понад тисячу людей.

Такі акції координуються через соцмережі. Як повідомляють, у різних містах Білорусі на певний час зникала доступність інтернету – і мобільного, і стаціонарного.

Силовики їздили Мінськом і здійснювали розгони й затримання. Цього разу, за повідомленнями, в їхніх акціях брали участь і службові собаки з провідниками. Як повідомили в пресслужбі Внутрішніх військ Білорусі, собак залучили тому, що «собака є чинником стримування для людини».

Міліція Мінська повідомила про затримання близько 300 осіб.

Правозахисна група «Весна» наводить на цей час імена принаймні 310 затриманих по всій Білорусі (головно в Мінську), інші активісти називають уже не менш ніж 380 імен. Списки продовжують поповнюватися.

Крім Мінська, акції протесту відбулися, зокрема, в Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродні й інших містах і містечках країни.

Із Мінська повідомляють про затримання, серед інших, 79-річної жінки, а також іншої відомої пенсіонерки-активістки, 72-річної Ніни Багінської, яка не пропускає жодного протесту. Свого часу через її відомість Олександр Лукашенко наказував її не затримувати. Через деякий час її відпустили.

Також серед затриманих – двоє журналістів, які висвітлювали протест у Гродні.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів, які тривають практично щодня з дня виборів 9 серпня, в Білорусі, за даними ООН, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований. Серед них – 373 журналісти, принаймні 6 із них і нині перебувають за ґратами. Кілька людей унаслідок придушення протестів загинули.

Read More

Україна обговорює з Туреччиною можливість спільно створювати ракетоносії – віцепрем’єр

Україна обговорює з Туреччиною можливість спільно створювати ракетоносії, повідомив віцепрем’єр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський в інтерв’ю Радіо Свобода.

За його словами, Україна працює по міжнародному проєкту «Антарес» – «це фактично постачання перших ступенів для американських ракетоносіїв». 

«Це невеличкі замовлення поки. Але ми зараз шукаємо серйозних партнерів, у тому числі розмовляємо з Турецькою Республікою, щодо можливості комерціалізації ракетної галузі в плані того, щоб створити спільно ракетоносії, щоб можна було стартувати з території третіх країн. Тому що ні наша, ні турецька сторона місця для космодрому нормального надати не можемо», – сказав Уруський в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Віцепрем’єр зазначив, що Україна повинна знайти врешті-решт своє місце в міжнародному розподілі в таких високотехнологічних галузях, як авіація і ракетно-космічна.

 

Read More

Явка на виборах у Кривому Розі становить 18,4% – ЦВК

Явка на виборах мера Кривого Рогу становить 18,4%, повідомила Центральна виборча комісія.

Дані наведені станом на 13:00.

6 грудня в Кривому Розі відбувається другий тур виборів мера.

На посаду мера балотуються кандидат від партії «Слуга народу», гендиректор ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитро Шевчик та кандидат від «Опозиційної платформи – За життя», радник мера Кривого Рогу Костянтин Павлов.

Чинний міський голова, 71-рчний Юрій Вілкул, який працює на цій посаді впродовж 10 років, лідирував за підсумками першого туру виборів. Однак 17 листопада він заявив, що знявся з другого туру виборів через стан здоров’я.

 

Read More

Молдова: тисячі людей вийшли на вулицю з вимогою провести нові парламентські вибори

Тисячі протестувальників вийшли на вулиці в столиці Молдови Кишиневі. Вони вимагають змінити склад уряду та провести дострокові парламентські вибори.

Демонстранти зібралися на площі біля будівлі парламенту в Кишиневі з гаслами «Ми – народ!» та «У тюрму!»

Мітинг скликала новообрана президентка Молдови Мая Санду, яка виступає за більш тісні відносини з Європейським союзом. Це сталося після того, як депутати ухвалили закон, який передає контроль над розвідкою від президента до парламенту.

Під час мінтингу Санду закликала уряд прем’єра Іона Чіку подати у відставку та провести нові парламентські вибори. Вона також звинуватила парламент у спробі саботажу її можливостей боротися з корупцією.

Очікується, що Конституційний суд визнає перемогу Санду над чинним президентом Ігорем Додоном 10 грудня. Інавгурація має відбутися впродовж двох наступних тижнів.

 

Read More

Білорусь: силовики почали затримувати людей на антиурядових протестах

Білоруські силовики почали затримувати людей під час вуличних антиурядових протестів у різних містах, включно з Мінськом, Брестом та Гродно.

Демонстранти зібралися в Мінську та інших білоруських містах з вимогою змусити Олександра Лукашенка відмовитися від влади.

Серед затриманих у столиці – 79-річна жінка. У Гродно силовики схопили двох журналістів видання BelaPAN.

Це третій недільний протест, на який люди виходять під гаслом «Марш сусідів». Стратегію розробила опозиція, яка намагається децентралізувати протести й зробити складнішим для поліції оточити активістів.

У Мінську закрили кілька станцій метро. Силовики оточили щонайменше два сквери.

У кількох містах люди повідомляють про проблеми з доступом до телеграму.

 

Read More

Зеленський приїхав на Донбас

Президент України Володимир Зеленський приїхав до Донецької області з робочою поїздкою, повідомив Офіс президента.

«Глава держави зустрінеться з військовими, які несуть службу на передовій у зоні проведення Операції об’єднаних сил», – заявили в ОП.

6 грудня в Україні відзначають День Збройних сил України.

 

Read More

Зеленський вручив «Золоту Зірку» Героя України батьку загиблого солдата

Президент України Володимир Зеленський вручив «Золоту Зірку» батьку загиблого солдата Ігоря Філіпчука, якому 3 грудня присвоїли звання Героя України посмертно.

Вручення ордену відбулося під час урочистостей до Дня Збройних сил України в Києві.

Ігор Філіпчук загинув влітку 2014 року. Йому був 31 рік. Він пішов воювати на Донбас добровольцем, де ціною власного життя знищив танк контрольованих Росією сил.

 

Read More