У Києві відбулося перше відкрите тренування Національної збірної України для участі у змаганнях «Ігри нескорених» у 2022 році. Як спорт допомагає ветеранам «повернутися з війни» та який настрій у спортсменів? Про це у відео Радіо Свобода.
…
популярні новини
Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, який минулого тижня перебував із триденними візитом у Москві, не виключив нових санкцій проти Росії, яка, на його думку, рухається «авторитарним шляхом».
За його словами, Росія намагається посіяти незгоду між деякими членами ЄС, і хоча подальші політичні кроки Брюсселя можуть включати нові санкції проти Росії, все ж блок повинен уникати постійної конфронтації з Москвою.
«Держави-члени повинні будуть вирішити наступні кроки (щодо Росії – ред.), але так, це можуть бути санкції», – сказав Боррелль, зазначивши, що конкретні пропозиції, ймовірно, будуть обговорюватися на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 22 лютого і на саміті ЄС у березні.
Візит до Москви минулого тижня, на думку Борреля, показав, що Росія рухається «тривожним авторитарним шляхом», що несумісний з демократією і верховенством права.
«Нинішня структура влади в Росії, що поєднує корисливі економічні інтереси, військовий і політичний контроль, не залишає можливості для демократичного верховенства закону», – сказав він, виступаючи перед європарламентарями.
Читайте також: «Європа і Росія віддаляються» – голова дипломатії ЄС після візиту до Москви
Відносини між Москвою і ЄС сильно загострилися через анексію Росією в 2014 році українського Криму, підтримку бойовиків у збройному конфлікті на Донбасі, невизнання ЄС виборів у Білорусі і критику через розгін демонстрацій проти Олександра Лукашенка. Черговою фазою загострення стало також отруєння російського критика Кремля Олексія Навального.
…
Сектор безпеки і оборони України отримав із державного бюджету понад 14 мільярдів гривень на забезпечення діяльності відомства, що відповідає стовідсотковому виконанню плану фінансування, повідомила пресслужба Ради нацбезпеки і оборони.
«Згідно з планом на січень 2021 року, за рахунок загального фонду держбюджету передбачено та профінансовано сектор безпеки і оборони в сумі 14,1 млрд грн, що становить 100% від плану. Таким чином, фінансування сектору безпеки і оборони України протягом січня-2021 здійснено відповідно до помісячного розпису асигнувань у повному обсязі», – йдеться в повідомленні.
Наприкінці минулого року президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради нацбезпеки і оборони про виділення у 2021 році на безпеку і оборону України не менше ніж 267 мільярдів гривень.
…
Поліція М’янми стріляла у повітря і застосувала водомети, щоб розігнати протестувальників, які, попри заборону на публічні збори, вийшли на вулиці, протестуючи проти військового перевороту.
9 лютого протести тривали четвертий день поспіль. Учасники акцій засуджують диктатуру й арешт фактичної лідерки країни Аун Сан Су Чжі.
Люди вийшли на вулиці, незважаючи на попередження хунти про те, що проти демонстрацій, які загрожують «стабільності», будуть вживати заходів.
Протести тривали у столиці М’янми Найп’їдо й інших містах країни.
Протестувальники вимагають відновити владу цивільного уряду і звільнити Аун Сан Су Чжі й інших членів уряду, затриманих після військового перевороту 1 лютого.
Військові заборонили збори більше ніж п’яти людей у Найп’їдо, Янгоні та інших районах країни, де почалися масштабні протести. Крім того, була запроваджена нічна комендантська година.
Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.
Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.
Read More
Дружина народного депутата від проросійської політичної сили «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко відреагувала на внесення її у базу сайту «Миротворець».
«Єдине, що можу сказати всім «миротворцям»: не витрачайте свій час, нас цим не зачепити і не залякати. Господь з нами», – написала Марченко у Instagram.
У відео, яке вона виклала в мережі, Марченко також заявила про телефонні дзвінки на її мобільний номер і нецензурні висловлювання на її адресу від невідомих.
«Хлопці, не витрачайте час, ні мене, ні мого чоловіка це не зупинить і не злякає», – вказала телеведуча.
Український центр «Миротворець», який розпочав свою діяльність відразу після анексії Криму Росією, напередодні вніс Оксану Марченко до своїх списків.
«Фінансування терористів і російських окупантів. Заперечення російської агресії. Участь у пропагандистських заходах Росії (країна-агресор) проти України. Участь у спробах легалізації окупації АР Крим російськими загарбниками», – так обґрунтовувалась поява профілю Марченко на сайті.
Сайт «Миротворець» створений у 2014 році, позиціонує себе як інтернет-представництво Центру дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки громадян.
Центр є громадською організацією і відомий також збором даних про підозрюваних донбаських і кримських сепаратистів та іноземних громадян, що їх підтримують. Відповідну інформацію про цих осіб «Миротворець» публікує на своєму сайті в розділі «Чистилище».
У 2016 році держави ЄС озвучили вимогу до Києва закрити сайт, коли на ньому були оприлюднені списки журналістів, у тому числі західних, які, виконуючи професійні обов’язки, змушені були отримувати акредитацію від угруповання «ДНР». Під час ситуації з оприлюдненням даних журналістів сайт оголосив про своє закриття, але згодом вирішив відновити роботу.
…
Черговий протест на підтримку заарештованого в Росії опозиційного політика Олексія Навального запланований на 14 лютого, повідомив голова мережі регіональних штабів Навального Леонід Волков у коментарі «МБХ медіа».
Минулого тижня Волков заявив, що акції протесту за звільнення Навального відновляться навесні.
14 лютого, за його словами, буде не звичайний мітинг або хода.
«Наступна акція пройде 14 лютого. Ми сьогодні-завтра розповімо про її формат. Просто це буде якийсь зовсім інший формат. Ми зробимо все набагато хитріше і не будемо намагатися безпосередньо взаємодіяти з поліцією, будемо від цього йти», – сказав Волков.
Пізніше він роз’яснив формат акції: «Штаб Навального пропонує всім жителям великих російських міст увечері 14 лютого, рівно о 20:00, зробити одну просту річ. Вийдіть до себе у двір. Увімкніть ліхтарик на телефоні, підійміть його високо вгору, і кілька хвилин так постійте».
Акції протесту 23, 31 січня і 2 лютого в Росії супроводжувалися жорстокими діями поліції і масовими затриманнями – рекордними в новітній історії Росії. Поліція застосовувала до протестувальників електрошокери: іноді навіть там, де затримувані не чинили опору.
Згідно з останнім опитуванням «Левада-центру», кожен п’ятий житель Росії схвалює діяльність Навального. Соціологи вказують, що більшість росіян (68%) не змінили свого ставлення до Олексія Навального через останні події: його повернення і подальший арешт, фільм про «палац Путіна» і мітинги.
4 лютого Волков заявив, що наступні протестні акції пройдуть тільки навесні цього року.
У кінці січня проти Волкова в Росії відкрили кримінальну справу про схиляння підлітків до участі в неузгоджених мітингах. Він перебуває за кордоном, в Росії Волкова оголосили в розшук. 5 лютого у батьків голови штабів Навального провели обшук.
Кілька чільних соратників Навального заразперебувають під домашнім арештом у так званій «санітарній справі». «Меморіал» визнав їх політв’язнями.
…
У вівторок, 9 лютого, о 10-й ранку (9:00 за Києвом) Фрунзенський районний суд столиці Бідорусі Мінська починає розгляд кримінальної справи проти колишньої журналістки Радіо Свобода, а нині кореспондентки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої та операторки Дар’ї Чульцової. Журналісток звинувачують в «організації акцій, які грубо порушують громадський порядок». Їм загрожує до трьох років позбавлення волі.
Обох заарештували 15 листопада 2020 року за стрім, під час якого Катерина в якості журналістки телеканалу «Белсат» показувала розгін мітингу вшанування пам’яті Романа Бандаренка та знищення силами безпеки народного меморіалу на «Площі змін».
Журналістки вели стрім із помешкання на 14-му поверсі будинку на вулиці Смарговського тракту, куди їх запросили господарі. Після завершення мітингу спецпризначенці зі зброєю розбили двері в квартиру та схопили дівчат.
20 листопада їх звинуватили в активній участі і проведенні «групових дій, які грубо порушують громадський порядок, що призвело до порушення роботи громадського транспорту».
За даними слідства, стрім Катерини та Дар’ї нібито призвів до припинення руху 13 автобусних маршрутів, трьох тролейбусних та трьох трамвайних маршрутів. Збиток «Мінськтрансу» оцінили у 11 562 рублів та 14 копійок (приблизно 143 750 гривень у перерахунку).
Журналістки своєї провини не визнали. Крім того, Катерина відмовилася давати свідчення під час слідства.
Катерина Андреєва та Дар’я Чульцова були визнані політичними в’язнями через чотири дні після висунення їм звинувачень.
У грудні Андреєва та Чульцова стали лауреатками премії правозахисної спільноти Білорусі «Журналіст року». Британська правозахисна організація «Стаття 19» у спеціальній заяві наголосила, що звинувачення, висунуті журналісткам, суперечать міжнародним стандартам прав людини, а їхнє переслідування є порушенням права на свободу слова.
За захист журналісток виступили Білоруська асоціація журналістів, ПЕН-центр Білорусі, Асоціація польських журналістів, Національна спілка журналістів України та Європейська федерація журналістів, російські неурядові організації «Вільне слово» та ПЕН-Москва. Спілка журналістів Литви нагородила журналісток премією «Надія свободи».
Катерина Андреєва разом зі своїм чоловіком Ігорем Ільяшем раніше співпрацювали з Радіо Свобода. Зокрема, Андреєва у 2017-2018 роках була авторкою проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії та є співавторкою книги «Білоруський Донбас» про роль білорусів у збройному конфлікті на сході України, уривки з якої друкувало Радіо Свобода. За останній рік книга двічі видавалася.
…
Новообраний голова Християнсько-демократичного союзу Німеччини Армін Лашет заявив, що Україні слід відкрити європейську перспективу. Він сказав про це в інтерв’ю німецькому виданню Internationale Politik, опублікованому 8 лютого.
При цьому Лашет наголосив, що наразі це питання не піднімається.
«На даний момент це питання не піднімається. Ми дуже зацікавлені в стабільності, суверенітеті й модернізації України, і ми маємо підтримати Україну на нелегкому шляху, а також відкрити європейську перспективу», – сказав політик.
Посол України в Німеччині Андрій Мельник висловив задоволення заявою Лашета і в коментарі «Громадському радіо» заявив, що «це справжній прорив».
«Це, дійсно, перша надзвичайно обнадійлива ластівка. Адже досі жоден із впливових членів ХДС, не кажучи вже про лідерів партії, не використовував так відкрито саме термін «європейської перспективи»… Саме тому заява нового лідера ХДС є надзвичайно важливою», – заявив дипломат.
Водночас він додав, що «поки що зарано радіти, це лише гарний початок». «Тепер ми починаємо ще більш активно працювати з тим, щоб із цієї заяви з’явилися нові важливі кроки», – сказав посол.
У своєму інтерв’ю Лашет також заявив, що його не можна назвати прихильником Москви. Він наголосив, що критикує анексію Криму, конфлікт на сході України і отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, а також підтримує санкції ЄС проти Росії через її дії в Україні.
Армін Лашет 16 січня очолив консервативну німецьку партію «Християнсько-демократичний союз», лідерка якої Анґела Меркель наразі є канцлеркою Німеччини.
Вибори лідера однієї з найвпливовіших партій відбулися в критичний для Німеччини рік – у вересні повинні відбутися національні вибори.
Канлцерка Анґела Меркель після цих виборів планує піти у відставку, завершивши свій четвертий термін і загалом 16-річну роботу на посаді очільниці країни.
Read More
Сенат США 9 лютого почне друге судове слухання щодо імпічменту колишнього президента Дональда Трампа. Виступаючи у ролі суддів, 100 сенаторів мають вирішити, чи винен колишній президент у «підбурюванні до заколоту» через його роль у штурмі Капітолію 6 січня. Слухання почнуться о першій дня за місцевим часом.
Лідер сенатської більшості Чак Шумер напередодні оголосив правила майбутнього розгляду у верхній палаті Конгресу, про які домовилися лідери Сенату.
Зокрема, передбачається, що 9 лютого Сенат визначиться щодо конституційності процесу. Починаючи з 10 лютого, сторонам дадуть по 16 годин для виступів, але не більше ніж вісім годин поспіль в один день.
Після цього сенатори матимуть чотири години для запитань, а також визначаться щодо заслуховування свідків і виступатимуть із заключним словом. По завершенню виступів й обговорення Сенат проголосує, чи оголошувати імпічмент Дональдові Трампу.
Як очікують, процес триватиме щонайменше тиждень.
Сам Трамп заявив, що не буде виступати перед Сенатом.
Більшість американців – 56% – підтримують імпічмент Трампа і заборону йому балотуватися в президенти ще раз, свідчить опитування ABC News/Ipsos, оприлюднене 7 лютого.
Водночас 50 демократам Сенату буде потрібна підтримка щонайменше 17 республіканців, щоб засудити Трампа, а це вважають малоймовірним.
Минулого тижня представники нижньої палати Конгресу США, які виступають в ролі обвинувачів на процесі імпічменту колишнього президента США Дональда Трампа, і його адвокати представили юридичні довідки з попереднім викладом своїх позицій на процесі.
В обвинувальному документі йдеться про те, що Трамп винен у підбурюванні до заколоту, в результаті якого 6 січня натовп мітингувальників увірвався до будівлі Капітолію і спробував зірвати процес затвердження обома палатами Конгресу результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден.
Обвинувачення наполягає на тому, що, закликавши під час мітингу своїх прихильників попрямувати до Конгресу і «повернути країну в свої руки», Трамп порушив президентську клятву і спробував підірвати демократичну систему.
Адвокати ж Трампа стверджують, що колишній президент не намагався зірвати процес затвердження результатів виборів, що його заяви на мітингу про фальсифікації результатів виборів захищені конституційним правом на свободу слова. Головний аргумент захисту Трампа полягає в тому, що спроба піддати імпічменту, тобто усунути від влади президента, який не перебуває при владі, є неконституційною.
Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа 13 січня, але фінальне рішення про відсторонення президента від влади ухвалює верхня палата Конгресу після проведення суду в Сенаті.
За імпічмент повинні проголосувати дві третини сенаторів, що малоймовірно, оскільки багато сенаторів-республіканців публічно оголосили, що суд над колишнім президентом суперечить конституції країни.
Раніше колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті.
Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.
Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.
…
Напередодні виборів до Державної думи Росії, запланованих на вересень 2021 року, президент країни Володимир Путін може оголосити про виплати російським громадянам різної допомоги та соціальних виплат на загальну суму близько 500 мільярдів рублів (6,7 млрд доларів), повідомляє агентство Reuters із посиланням на свої джерела.
За даними агентства, відповідну заяву президент Росії може зробити вже в березні, під час щорічного послання Федеральним зборам.
Джерела Reuters зазначають, що рішення про виплати обговорюють у Кремлі на тлі протестів на підтримку ув’язненого опозиціонера Олексія Навального і падіння реальних доходів росіян.
Агентство звернулося за коментарем до пресслужби адміністрації президента Росії, але запит поки що залишився без відповіді. Зі свого боку, речник голови уряду Михайла Мішустіна заявив, що йому нічого невідомо про такі плани.
…
Білорусь хоче екстрадувати опозиціонера Валерія Цепкала з Литви, повідомив білоруський державний телеканал «Білорусь 1».
Слідчий комітет Білорусі звинувачує Цепкала в низці корупційних злочинів, у тому числі отриманні хабарів в особливо великому розмірі.
Сам Цепкало наразі не коментував наміри Білорусі екстрадувати його.
Валерія Цепкала не допустили до участі у виборах президента Білорусі. 24 липня разом із дітьми він виїхав з країни. У Білорусі залишилася його дружина Вероніка Цепкало, вона брала участь у передвиборних заходах іншого опозиційного кандидата в президенти – Світлани Тихановської.
Read More
After a brief honeymoon, China appears to have blocked a popular, invitation-only audio app called Clubhouse.The iPhone-only app had seen a surge in users over the weekend as users were able to discuss taboo topics like reunification with Taiwan and the plight of the Muslim minority in Xinjiang province.But on Monday, users began reporting difficulty connecting, fueling speculation the app had been blocked by the so-called Great Firewall.“Clubhouse created the space many Chinese yearn for – the means to communicate with each other and the world outside of the Great Firewall unconstrained by censorship,” said Angeli Datt, a senior research analyst at Freedom House. “The Chinese government swiftly blocked Clubhouse because it knows the most effective way to control free speech is to swiftly clamp down on the channels and tools used to communicate rather than policing individual conversations.” The user surge started last week when Elon Musk of SpaceX and Tesla appeared on the app unexpectedly and held a discussion with Vlad Tenev, CEO of Robinhood, the app instrumental to the GameStop drama. Chinese media covered the conversation.According to Bloomberg, Clubhouse was a hot topic on Chinese social media, and some were even selling invitations to the app on Alibaba’s online retailer. Some of the invites were going for as much as $44.60, according to Bloomberg.As with many banned apps, Chinese users can still access Clubhouse using a virtual private network (VPN), and CNN reported that many were doing so. One such user was Susan Liang, a 31-year-old from Shenzhen.”It is too rare an opportunity. Everyone has lived under the Great Firewall for so long, but on this platform, we can talk about anything,” she told CNN. “It’s like someone drowning and can finally breathe in a large gulp of air.”She said she feared a crackdown as VPNs not approved by the government are illegal.Clubhouse has so far not responded to media inquiries, Reuters reported.While Clubhouse was fully accessible, VOA Mandarin observed several Chinese-language clubs where users joined discussions on wide-ranging and sensitive topics including Uighur rights, the origins of the COVID-19 pandemic, Taiwan’s independence, China’s national identity and gender issues. In a club conversation titled “Politically Incorrect Reporters,” users engaged in a heated debate about the continuing influence of former U.S. President Donald Trump. In another people were chatting about women’s rights in different places In the “room of silence” chat, the description read, “Today is the death anniversary of Dr. Li Wenliang. We remember him not because he’s a hero, but because everyone of us could be him.” Li was a Chinese whistleblower doctor who died from the coronavirus a year ago.Chinese Whistleblower Honored on Anniversary of His DeathDr. Li Wenliang, 34, was one of eight whistleblowers whom local authorities punished early on for ‘spreading rumors’ about a SARS-like virus; it turned out to be COVID-19, which eventually killed him Graham Webster, editor of the DigiChina project at the Stanford University Cyber Policy Center, told VOA Mandarin that Chinese netizens had seized the rare chance to hold open, free discussions with their peers in Hong Kong and Taiwan. “[The conversations] were open and people were having a really interesting engagement in a way that they might not be able to in writing, which is a much more censorship and surveillance intensive form,” he said. He added that the app was helping people working across the Chinese border to have connections with one another when travel is difficult because of the COVID-19 pandemic. A netizen said in a Chinese language chat room that he/she valued the platform mostly because it offered people from mainland China, Hong Kong and Taiwan a chance to sit down and just talk about anything. “I think it’s a rare ecology, it’s quite Utopian,” the user said, “I want to learn more and get more information from it.” Datt said it is unlikely that China will unblock the app, adding, “Even if the developers of the app comply with Chinese censorship and surveillance laws, which would be difficult for a small startup, there is no guarantee that censors would unblock Clubhouse.” Adam Xu and Lin Yang of VOA Mandarin contributed to this report.
…
Наступне засідання підконтрольного Росії Верховного суду Криму, де заочно розглядається кримінальна справа проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, відбудеться 15 лютого.
Як повідомив проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії призначений у справі адвокат Олександр Осокін, очікується приведення на засідання свідків, які раніше не з’явилися.
На засіданні сьогодні, за словами адвоката, допитували російського сенатора з Криму Ольгу Ковітіді.
Водночас адвокат голови Меджлісу кримськотатарського народу Микола Полозов повідомив, що його так і не допустили до справи у якості захисника Рефата Чубарова.
«На попередньому судовому засіданні мене не допустили у якості захисника. Ми оскаржимо це. Що стосується судового процесу, то він йде з призначеним захисником, а про його подробиці мені не повідомляють. Ми наприкінці січня подали касаційну скаргу (на недопуск Полозова до захисту Чубарова – ред.). Поки ніяких повідомлень про розгляд справи або відмову в розгляді справи немає. Тому чекаємо, яке рішення прийме касаційний суд», – йдеться в повідомленні.
У липні минулого року в Сімферополі почався розгляд по суті кримінальної справи стосовно Рефата Чубарова. Його судять в анексованому Криму заочно. Призначений у справі адвокат Олександр Осокін оскаржив проведення судового розгляду за відсутності голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Як пояснив раніше адвокат Микола Полозов, його не допустили до захисту Чубарова в цій справі, пославшись на «конфлікт інтересів».
Російські слідчі в анексованому Криму заочно висунули звинувачення голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову за статтями про «організацію масових заворушень», «публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії».
Чубаров зазначив, що російська влада «почали чергову хвилю репресій проти кримськотатарського народу».
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала цю справу незаконною і «ще одним із різновидів репресій проти корінного народу Криму».
Прокуратура АРК відкрила провадження через кримінальну справу, яку російські слідчі відкрили проти Чубарова.
…
Міністерство закордонних справ Росії розкритикувало рішення Німеччини, Швеції та Польщі вислати російських дипломатів.
«Сьогоднішні рішення Польщі, Німеччини та Швеції є необґрунтованими, недружніми і є продовженням тієї самої низки дій, акцій, до яких вдається Захід стосовно нашої країни, які ми кваліфікуємо як втручання у внутрішні справи», – заявила офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова в ефірі телеканалу «Россия 1».
8 лютого Німеччина, Швеція та Польща повідомили, що висилають російських дипломатів. Кількома днями раніше Росія вирішила висилати з країни дипломатів Швеції, Польщі та Німеччини нібито через участь в акціях на підтримку опозиціонера Олексія Навального, якого затримали одразу після повернення до Росії в січні. До цього політик кілька місяців лікувався в Німеччині, куди його перевезли з Росії після отруєння.
Дипломатів-учасників акцій протесту оголосили «persona non grata». Їм наказали найближчим часом покинути територію Російської Федерації.
Європейський союз засудив рішення Міністерства закордонних справ Росії вислати з країни дипломатів.
Німеччина, Швеція та Польща заявляли, що дипломати діяли в межах своїх прав.
Read MoreУ 2020 році смертність у Росії виросла майже на 18 відсотків порівняно з 2019 роком, повідомила віцепрем’єр уряду Росії Тетяна Голікова з посиланням на попередні дані Росстату.
За її словами, частка померлих від COVID-19 від загального приросту смертності становила 31%.
Загалом у 2020 році в Росії померли 2 мільйони 124 тисячі людей. За даними Росстату, з квітня до грудня померли 162 тисячі росіян з діагнозом COVID-19. При цьому російська влада станом на ранок 8 лютого повідомляла, що за час пандемії від коронавірусу померли понад 75 тисяч людей.
Найбільше життів хвороба забрала в грудні – померли понад 44 тисячі людей. Водночас, відповідно до офіційних даних, лише в половини людей хвороба стала основною причиною смерті.
За даними Росстату, кількість народжених у Росії дітей – понад 1,4 мільйона – була мінімальною з 2002 року.
Показник природного спаду населення став максимальним з 2005 року. При цьому населення Росії скорочується третій рік поспіль.
Read MoreВ Офісі генпрокурора заявили про оголошення підозри колишній судді одного з районних судів Києва у «справі Майдану». Як передає пресслужба ОГП, судді у відставці інкримінується незаконне перешкоджання проведенню мітингів і демонстрацій.
«За даними слідства, 23 січня 2014 року, з метою перешкоджання проведенню мітингів і демонстрацій, суддя притягнула до адміністративної відповідальності за відсутності доказів та обставин, що обтяжують відповідальність, трьох осіб за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП (невиконання водіями вимог про зупинку). Вказані особи 29 грудня 2013 року були учасниками руху колони транспортних засобів від вул. Хрещатик м. Києва до резиденції колишнього президента України «Межигір’я» в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. При цьому, заради залякування мітингувальників, суддя призначила їм найбільш суворий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією вказаної статті, – позбавлення права керування транспортним засобом», – розповіли в ОГП.
Повідомляється, що пізніше апеляційним судом вказані рішення були скасовані, а провадження закриті через відсутність складу правопорушення.
Інформації щодо особи екссудді, якій оголошено підозру, в ОГП не вказали.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…
Президент України Володимир Зеленський обговорив з директором американської компанії Pfizer Альбертом Бурлою контракт на постачання в Україну вакцини в найкоротші терміни.
«Дякуємо, що зробили все можливе, щоб пришвидшити постачання вакцини Pfizer до України. Ми готові створити всі необхідні умови для використання вакцини. COVID-19 все ще залишається головним викликом для світу. Ми високо цінуємо, що фармацевтичні компанії борються за нас на передовій», – сказав президент України.
Згідно з повідомленням Офісу президента, голова правління Pfizer пообіцяв зробити все можливе, щоб Україна отримала перші партії вакцини за контрактом якнайшвидше.
Американська компанія Pfizer та німецька BioNTech розробляли вакцину від COVID-19 спільними зусиллями. Її ефективність становить 95%.
Зеленський заявляв, що в Україні мають намір охопити вакцинацією від COVID-19 щонайменше половину населення протягом цього і на початку 2022 року. Україна домовилась про постачання вакцин від компаній Pfizer, Sinovac, AstraZeneсa і Novavах. Ідею закуповувати російську вакцину глава держави відкинув зі словами: «українці – не кролики, експериментувати не маємо права».
Read MoreНімеччина, Швеція та Польща висилають російських дипломатів у відповідь на рішення Москви вислати дипломатів цих країн.
Німеччина заявляє, що оголосила «персоною нон грата» співробітника російського посольства в Берліні. У німецькому МЗС наголосили, що рішення Москви вислати європейських дипломатів «не було виправдане жодним чином», оскільки співробітник посольства Німеччини діяв в межах своїх прав і у відповідності до Віденської конвенції, щоб «проінформувати себе про розвиток подій на місці».
Уряди Швеції та Польщі зробили аналогічні заяви.
«Ми проінформували російського посла, що людину з російського посольства попросили залишити Швецію. Це чітка відповідь на неприйнятне рішення видворити шведського дипломата, який лише виконував свої обов’язки», – написала міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде у твітері.
Польща повідомила, що попросила залишити країну співробітника російського консульства в західному місті Познань.
Росія вирішила висилати з країни низку дипломатів Швеції, Польщі та Німеччини через участь в акціях на підтримку опозиціонера Олексія Навального, якого затримали одразу після повернення до Росії в січні. До цього політик кілька місяців лікувався в Німеччині, куди його перевезли з Росії після отруєння.
Дипломатів-учасників акцій протесту оголосили «persona non grata». Їм наказали найближчим часом покинути територію Російської Федерації.
Європейський союз засудив рішення Міністерства закордонних справ Росії вислати з країни дипломатів.
Read MoreПравозахисний центр «Меморіал» назвав брата російського опозиціонера Олексія Навального Олега політичним в’язнем. Його заарештували до 23 березня.
Центр вважає політичними в’язнями ще кількох фігурантів так званої «санітарної справи»: Марію Альохіну, Дмитра Барановського, Анастасію Васильєву, Миколу Ляскіна, Любов Соболь, Олега Степанова, Люсю Штейн та Кіру Ярмиш. Більшість з них перебувають під домашнім арештом.
«Ми вважаємо, що кримінальна справа проти них політично мотивована і пов’язане з їхніми політичними переконаннями, а також реалізацією їхнього права на свободу вираження поглядів та свободу зібрань. Їхнє переслідування здійснюється з порушенням права на справедливий судовий розгляд і направлена на примусове припинення опозиційної діяльності і залякування прихильників опозиційного політика Олексія Навального», – заявили в центрі.
Правозахисники закликають звільнити фігурантів справи і притягнути до відповідальності винуватих в їхньому незаконному кримінальному переслідуванні. Справу відкрили 24 січня – на наступний день після акцій на підтримку Навального – за статтею про підбурювання до порушення санітарних норм.
23 січня в Росії відбулися акції з вимогою звільнити опозиціонера Олексія Навального, якого затримали одразу після повернення до Росії з Німеччини, де він проходив лікування після отруєння.
2 лютого Симонівський суд Москви скасував умовний термін Навальному і засудив його до трьох з половиною років колонії загального режиму. Фактично Навальний має провести в колонії 2 роки і 8 місяців, адже суд врахував ті 10 місяців, які політик провів під домашнім арештом.
Сторона звинувачення наполягала на тому, що Навальний мав з’являтися до інспекції двічі на місяць, аби підтверджувати виконання свого умовного терміну. Сторона захисту наполягала, що Навальний не міг відвідувати інспекцію, адже перебував у Німеччині на лікуванні після отруєння.
Read MoreПрем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу не визнав себе винним за звинуваченням у корупції. Судовий процес у справі відновився за шість тижнів до виборів, на яких Нетаньягу сподівається перемогти.
«Я підтверджую письмову відповідь, представлену від мого імені», – засвідчив Нетаньягу в суді 8 лютого.
Він мав на увазі документ, який його адвокати передали суду, в якому вони стверджували, що він не винен за звинуваченнями у хабарництві, зловживанні довірою та шахрайстві.
Нетаньягу звинувачують у тому, що він приймає щедрі подарунки від багатих друзів і домагається схвалення регулюючих органів для медіа-магнатів в обмін на сприятливе висвітлення подій.
71-річний прем’єр-міністр назвав своє судове переслідування політичним «полюванням на відьом».
Судовий процес почався дев’ять місяців тому, але згодом був відкладений через пандемію.
У той час Нетаньягу щойно отримав політичну перемогу, сформувавши коаліційний уряд зі своїм конкурентом на виборах Бенні Ганцем. Але в грудні ця коаліція розпалася.
23 березня в Ізраїлі відбудуться четверті менш ніж за два роки парламентські вибори, а дії Нетаньягу у зв’язку з кризою COVID-19 і його ймовірні проблеми з корупцією викликають щотижневі протести проти нього.
Нетаньягу є прем’єр-міністром Ізраїлю з 2009 року після першого терміну з 1996 по 1999 рік.
…
У Міністерстві закордонних справ України закликали Twitter заблокувати акаунт МЗС Росії в окупованому Криму, який отримав позначку, що свідчить про верифікацію профілю.
«На додачу до двох попередніх закликів ми знову наголошуємо, що абсолютно неприйнятно давати позначку про верифікацію так званому «представництву МЗС Росії в Криму» у той час, як вся міжнародна спільнота, зокрема більшість країн-членів ООН, чітко заявляють: Крим – це Україна. Twitter має заблокувати цей акаунт негайно», – написала у твіттері перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.
Коли саме з’явилася позначка біля акаунта – не уточнюється.
Read More
Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін заявила, що Україна не залишиться наодинці із проблемою вакцинації населення від коронавірусу на тлі глобальної імунізації, яка розгорнеться цьогоріч по світу і буде «надзвичайно складним завданням».
«Сполучені Штати підтримують Україну, і вже виділили державі приблизно 43 мільйони доларів. І ми використовуємо ці ресурси, аби відповідати на всі виклики, які постали перед нами через COVID-19. Підтримка США надходить не тільки у формі допомоги медикам, але й у вигляді гуманітарної допомоги. Ми допомагаємо малим і середнім бізнесам пережити такі важкі часи, а також протидіємо дезінформації, яка є загрозою для всіх», – сказала повірена у справах США в Україні на форумі у Києві.
Крістіна Квін також заявила, що президент США Джо Байден пообіцяв подвоїти зусилля, щоб відповісти на кризу, викликану пандемією. Україна і надалі матиме підтримку Сполучених Штатів, додала вона.
Триденний всеукраїнський форум «Україна 30. Коронавірус: виклики та відповіді» розпочався 8 лютого. На форумі обговорюватимуть плани уряду на 2021 рік щодо подолання пандемії, зокрема, заходи з відновлення економіки, допомоги вразливим верствам населення, адаптації освіти, співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.
…
Фільм «Палац для Путіна. Історія найбільшої хабаря» подивилися 26% жителів Росії, свідчать дані опитування «Левада-центру». Ще 10% росіян повідомили, що не бачили фільм, але знайомі з його змістом, 32% – щось чули про нього без подробиць. Нічого не знає про фільм 31% респондентів.
Менше ніж п’ята частина тих, хто подивився фільм або чув про нього (17%), впевнені, що все сказане в ньому – правда. Більше ніж третина (38%) – вважають, що викладена у фільмі інформація схожа на правду, але її достовірність оцінити складно.
33% – впевнені, що в фільмі показана неправда. Частка тих, хто вважає, що автори фільму брешуть, збільшується з віком – від 11% в групі 18-24 роки до 49% у віці від 55 років.
Майже третина опитаних вважають, що президент Росії Володимир Путін ніколи не зловживав владою. Ще 24% – упевнені, що навіть якщо такі звинувачення правдиві, при ньому країна стала «жити краще». 17% – вважають, що Володимир Путін точно винен у зловживаннях, 25% – що він винен так само, як і інші високопоставлені чиновники.
Як пояснює директор «Левада-центру» Лев Гудков, для більшості глядачів інформація про корумпованість верхівки російської влади не стала новиною, вони лише дізналися про нові деталі, тому ставлення до президента Росії погіршилося серед невеликого числа людей.
Опитування проводилося з 29 січня по 2 лютого 2021 року. У ньому взяли участь 1616 осіб у віці від 18 років у 137 населених пунктах, 50 суб’єктах РФ. Дослідження проводилося вдома у респондентів методом особистого інтерв’ю.
Фонд боротьби з корупцією опозиціонера Олексія Навального стверджує, що резиденція президента Росії площею 68 гектарів на мисі Ідокопас на узбережжі Чорного моря була побудована в 2010 році, її вартість становить близько 100 мільярдів рублів, на її території є підземний льодовий палац, церква, 80-метровий міст «для підходу до чайного будиночка», тунель для спуску з палацу до моря. Стверджується, що палац зараз ремонтують, і в ході ремонту будують нові об’єкти.
…
Торгівля України з Китаєм «шалено росте», попри пандемію коронавірусу, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Я нещодавно розмовляв з міністром закордонних справ Китаю. Дуже тепла розмова. У цьому році ми відзначаємо річницю стратегічного партнерства між Китаєм і Україною. Торгівля у нас шалено росте, попри коронавірус і все. Тому я й наголошую, що Китай важливий», – сказав міністр.
Він наголосив, що найближчим часом МЗС буде працювати з питанням «Мотор Січі» для того, щоб «вона не руйнувала наші українсько-китайські відносини».
«І будемо готуватися до контактів на різних рівнях для того, щоб рухати ці відносини вперед», – додав Кулеба.
Щодо прав людини в Китаї, то голова МЗС зауважив, що це питання під час останньої його розмови з китайським колегою не обговорювали.
У січні Державна митна служба повідомила, що в 2020 році Китай був головним торговельним партнером України. Найбільше товарів до України імпортували саме з Китаю (на 8,3 млрд доларів), Німеччини (5,1 млрд доларів) та Росії (4,6 млрд доларів). Експортували з України найбільше до того ж Китаю (7,1 млрд доларів), Польщі (3,3 млрд доларів) та Росії (2,7 млрд доларів).
…
Голова української делегації у Тристоронній контактній групі зі врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що на обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків треба відповідати дзеркально: обстрілами у відповідь.
«Якщо ми подивимося на останні події, то вони очевидні. Вчора і сьогодні убивають наших солдатів, стріляють, при чому вже зі 120-мм мінометів, тобто порушують всі можливі й неможливі домовленості. Я скажу свою думку, я б діяв дзеркально: на кожен постріл відповідати пострілом. Не треба видумувати, що це провокація чи не провокація. Постріл є постріл. Якщо вони стріляють, відповідати маємо так само», – сказав Кравчук в ефірі каналу «Україна 24» ввечері 7 лютого.
«Не треба чекати, поки когось уб’ють чи поранять. Вони використовують будь-які можливості, щоб провокації перетворювати на реалії. Тобто звинувачувати Україну, вимагати від України і стріляти в солдатів України. Чого ми маємо спостерігати і робити вигляд, що цього не відбувається? Має бути відповідна жорстка реакція у всьому, інакше вони будуть розуміти, що наші поступки – це ознака нашої слабкості», – додав він.
Кравчук також висловився про те, як влада повинна реагувати на постійні заяви Росії про те, що Україна порушує Мінські угоди.
«Ми реагуємо і словами, й іншими способами. Найкращою реакцією було б взяти й викинути їх з Донбасу і Криму. Вони на це заслуговують. Але це війна, ми домовилися, що ми будемо працювати дипломатичними політичними методами. Інша справа – не можна залишати поза увагою жодного факту, якоїсь брутальної лайки, ставлення, оцінки, політичної брехні. На будь-яку брехню треба відповідати правдою, фактами. У нас таких фактів, такої правди до біса», – сказав він.
Ввечері 7 лютого оперативно-тактичне угруповання «Схід» повідомило, що в Донецькій області внаслідок снайперського обстрілу поранений український військовий. Попередньої доби, за даними пресцентру операції Об’єднаних сил, на Донбасі загинули двоє, були поранені четверо українських військових.
Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню», яка формально чинна й далі, попри численні порушення її російськими гібридними силами. Ці сили порушують її, як і всі попередні такі домовленості, практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу – і останнім часом дедалі частіше – зазнають поранень чи й гинуть.
Тим не менше, українська сторона, попри всі ці порушення, заявляє, що перемир’я триває далі, бо, мовляв, щоб говорити про його зрив, потрібні принаймні два тижні бойових дій.
На цей час, за повідомленнями, внаслідок обстрілів противника протягом нинішнього перемир’я загинули принаймні десять українських військовослужбовців, іще понад 35 були поранені.
Read MoreУ Індія рятувальні бригади продовжують пошуки щонайменше 170 зниклих безвісти після сходження льодовика у Гімалаях, що спровокувало повінь.
Наразі відомо про 14 загиблих, однак їх кількість може зрости.
Повінь сталася після того, як 7 лютого частина льодовика Нанда-Деві відкололася.
Потоком води було зруйновано ГЕС, яку будували, іншу ГЕС пошкоджено. Зниклі люди працювали на цих двох об’єктах.
Щонайменше 30 робітників потрапили в пастку у тунелях на заводі в Дауліганзі, заявила влада.
Прем’єр-міністр Нарендра Моді написав у твіттері, що «нація молиться за безпеку всіх» в Уттаракханді та пообіцяв виплати найближчим родичам загиблих.
Вчені стверджують, що катастрофа підкреслює небезпеку глобального потепління у Гіндукуші та Гімалайських горах, які в замерзлому стані містять величезні запаси прісної води.
…