AdNewLine

Росія помилилася при подачі заявки на реєстрацію вакцини «Спутнік V» у Європейському союзі. Про це повідомляє Reuters.

Зазначається, що заявку на реєстрацію відправили не в те європейське агентство.

На скріншоті, розміщеному в твітер-акаунті вакцини «Спутнік V», видно, що заявка була відправлена в Управління медичних установ – агентство, яке не бере участі у процедурі реєстрації вакцин.

Насправді документ потрібно було спрямувати в Європейське агентство лікарських засобів. Раніше його представники випустили повідомлення про те, що так і не отримали заявку.

Заявник в особі Російського фонду прямих інвестицій відмовився коментувати ситуацію, однак запевнив, що процес подачі заявки просувається.

Наразі російську вакцину схвалили у 29 країнах світу, з яких тільки одна є членом Євросоюзу – Угорщина. Це рішення угорської влади розкритикували, адже «Спутнік V» не пройшов належних перевірок.

Низка країн наперед відмовилася від її використання, серед них і Україна, де заборонене використання вакцин розробки і виробництва країни-агресора, якою щодо України й є Росія.

 
…

У Москві поліцейські затримали волонтерів на місці вбивства опозиційного політика Бориса Нємцова, меморіал вперше за весь час його існування обнесли огорожею. Про це повідомляє Znak.com.

Кількох людей, які чергували на мосту, доставили у відділок в районі «Китай-міста».

Правоохоронці заявили, що мають перевірити їх «на раніше скоєні злочини».

За словами однієї з активісток, їх звинувачують у створенні перешкод руху пішоходів. Вона назвала безпрецедентними вжиті стосовно меморіалу заходи.

Інший волонтер вважає, що правоохоронці збираються знести пам’ятну інсталяцію. Він нагадав, що раніше влада неодноразово перекривала міст, але не сам меморіал. Тепер можливості підійти до нього немає.

У Росії політики та правозахисники просять мера Москви Сергія Собяніна і губернатора Санкт-Петербурга Олександра Бєглова не перешкоджати проведенню заходів пам’яті опозиційного політика Бориса Нємцова 27 лютого.

Борис Нємцов був убитий 27 лютого 2015 року на Великому Москворецькому мосту в Москві. Замовники вбивства досі не встановлені. Марші пам’яті Нємцова відбуваються в містах Росії щороку. Перший марш відбувся на наступний день після вбивства політика. У ньому брали участь понад 50 тисяч людей.
…

Суд Московського району Мінська 19 лютого закрив від преси процес у справі журналістки Катерини Борисевич і лікаря Артема Сорокіна: їх звинувачують у розголошенні обставин смерті і медичних документів убитого жителя Мінська Романа Бондаренка.

Закрити процес просив прокурор, і суддя став на його бік, пояснивши це рішення необхідністю уникнути «розголошення охоронюваної законом медичної таємниці і даних попереднього розслідування». За його словами, нібито в матеріалах справи Бондаренка є медичні документи, «у тому числі ті, що раніше не публікувалися», які не можуть бути представлені загалу.

Самі обвинувачені, а також мати Романа Бондаренка виступили проти закриття процесу.

Мінчанин Роман Бондаренко помер 12 листопада в лікарні швидкої медичної допомоги. Днем раніше невідомі в цивільному, які зривали у дворі його будинку розвішані червоно-білі протестні стрічки, схопили його і відвезли в невідомому напрямку. Через дві години Романа доправили в РУВС Центрального району Мінська побитого, в несвідомому стані. Ще через півтори години його привезли в лікарню швидкої допомоги в стані коми, після чого він помер.

Кримінальну справу за фактом смерті Романа Бондаренка відкрили лише напередодні, 18 лютого. Перед цим влада довгий час відмовлялася це робити і стверджувала, що у Бондаренка, коли його привезли до лікарні, нібито була діагностована алкогольна інтоксикація, а помер він в результаті бійки, а не тому, що був побитий силовиками.

Однак медичні документи, оприлюднені в тому числі Сорокіним і Борисевич, інформацію про інтоксикацію Бондаренка не підтверджували.

Сорокіна затримали 19 листопада у справі про розголошення медичної таємниці, що спричинило тяжкі наслідки. Того ж дня у цій же справі затримали журналістку TUT.by: вона зі слів лікаря, підкріплених документами, також розповіла, що у вечір бійки Бондаренко не був п’яний. Дії Борисевич і Сорокіна звинувачення кваліфікувало статтею «співучасть у розголошенні медичної таємниці, що спричинило тяжкі наслідки».

 
…

Громадська палата російської столиці Москви проведе опитування серед жителів щодо встановлення пам’ятника на Луб’янській площі – перед будівлею, в якому за радянських часів працювало керівництво КДБ, а нині міститься головний офіс ФСБ Росії. Про це повідомив заступник голови палати, головний редактор радіостанції «Ехо Москви» Олексій Венедіктов.

Голосування триватиме з 25 лютого до 5 березня. Учасникам голосування будуть запропоновані два варіанти: керівник репресивного органу російських більшовиків, Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) Фелікс Дзержинський і князь ХІІІ століття Олександр Невський.

Опитування вирішили провести після того, як кілька публічних осіб, а також громадська організація «Офіцери Росії» запропонували відновити пам’ятник Феліксу Дзержинському.

Пам’ятник Дзержинському, який стояв на Луб’янці з 1958 року, демонтували на вимогу москвичів у серпні 1991 року після невдалої спроби державного перевороту – як символ радянського тоталітаризму. Відтоді він зберігається в парку «Музеон» на Кримському Валу. У різні роки політики, в тому числі представники КПРФ і колишній мер Москви Юрій Лужков, виступали за повернення пам’ятника Дзержинському на Луб’янську площу, але безрезультатно.

 
…

Щойнайменше троє громадян України постраждали у ДТП, в яке потрапив їхній автобус на трасі Шарм-ель-Шейх – Каїр, написав у твіттері речник МЗС Олег Ніколенко.

«Наразі відомо про трьох постраждалих громадян України. Вони госпіталізовані. Консули посольства України в Єгипті взаємодіють із місцевою владою для надання консульської допомоги українцям та з’ясування усіх обставин аварії», – зазначив речник.

Для того, щоб потрапити до Єгипту в умовах пандемії, українцям необхідно мати при собі негативний ПЛР-тест або ж пройти цю процедуру в аеропорту після прильоту.
…

Сполучені Штати офіційно повернулися до Паризької кліматичної угоди, це сталося через місяць після того, як президент Джо Байден заявив про такий намір у свій перший день перебування на посаді.

Повернення до кліматичного пакту 19 лютого схвально сприйняте світовими лідерами, основна увага зараз зосереджена на тому, що планують Сполучені Штати зробити для скорочення викидів парникових газів.

18 лютого генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що повернення Сполучених Штатів до угоди «дуже важливе», а колишня очільниця ООН з питань клімату Крістіана Фігерес нарікала на втрату часу в боротьбу зі зміною клімату без участі найбільшої економіки світу.

Колишній президент США Дональд Трамп заявив у 2017 році, що Вашингтон вийде з угоди, заявивши, що продовження участі в ній може принести економічний збиток. Вихід Сполучених Штатів офіційно набрав чинності 4 листопада 2020 року, на наступний день після виборів у США, на яких Трамп програв Байдену.

Адміністрація Байдена заявила, що оголосить свої цілі щодо скорочення викидів до Дня Землі, який відзначається в квітні. Понад 120 країн пообіцяли до середини століття мати нульові викиди парникових газів.

 
…

Президент США Джо Байден хоче надати 4 мільярди доларів на програму вакцинації для більш бідних країн, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на свої джерела.

Білий дім планує анонсувати свої наміри під час зустрічі «Групи семи» на віртуальному саміті й хоче спонукати інші країни на аналогічні кроки.

США мають намір одразу надати 2 мільярди доларів для міжнародної програми COVAX, яка намагається забезпечити чесне постачання вакцин у всьому світі, розповів неназваний чільний американський посадовець.

Ще 2 мільярди доларів Вашингтон має надати впродовж наступних двох років, коли інші країни виконають свої обіцянки.

COVAX – це глобальний проєкт із закупівлі та розповсюдження вакцин щонайменше для найбільш вразливих 20 відсотків у кожній країні.

 
…

США запровадили візові обмеження щодо 43 громадян Білорусі у відповідь на тюремний термін для двох журналісток телеканалу «Белсат», обшуки у журналістів і правозахисників та інші порушення прав людини під час придушення масових виступів проти Олександра Лукашенка. Про це повідомляє сайт Держдепартаменту.

Список імен тих, кому буде заборонений в’їзд на територію США, не наводиться. Однак уточнюється, що серед них «високопоставлені офіційні особи в сфері юстиції, керівники правоохоронних органів, і рядові співробітники, які затримували і застосовували насильство до мирних демонстрантів». Крім того, санкції запроваджуються проти суддів і прокурорів, причетних до засудження демонстрантів і журналістів, а також «співробітників адміністрацій навчальних закладів, що погрожували студентам, які брали участь в мирних протестах».

Раніше аналогічні заходи вже були вжиті щодо 66 білоруських чиновників.

Таким чином, всього в списку санкцій вже 109 осіб, зазначив держсекретар США Ентоні Блінкен. «Білоруський народ заслуговує на вільні та чесні вибори», – наголосив він.

18 лютого суд у Мінську засудив до двох років колонії журналісток каналу «Белсат» Катерину Андрєєву (Бахвалову) і Дар’ю Чульцову – за стрім з акції протесту 15 листопада. За версією слідства, журналістки організовували акцію протесту і створювали її масовість, щоб протистояти співробітникам міліції. Правозахисники визнали Чульцову і Андрєєву політичними ув’язненими.

16 лютого у всій Білорусі відбулася серія обшуків щонайменше у 25 журналістів і правозахисників. Влада пояснила обшуки наміром «встановити обставини фінансування протестної діяльності». Дії білоруської влади викликали жорстку критику в Євросоюзі.

 
…

Представники країн ЄС домовляться про санкції за арешт російського опозиціонера Олексія Навального 22 лютого. Про це пише Bloomberg з посиланням на дипломатичні джерела.

Зазначається, що санкції не торкнуться великих російських підприємців.

За словами співрозмовників агентства, в ЄС є розбіжності щодо того, хто має бути у санкційному списку. Брюссель також побоюється зростання впливу Пекіна спільно з Москвою. Ймовірно, обмеження запровадять проти чиновників, які причетні безпосередньо до кримінальної справи проти Навального.

За даними Reuters, Брюссель може запровадити санкції перед самітом ЄС 25 березня.

Соратники Олексія Навального звернулися до влади США і ЄС із закликом запровадити персональні санкції проти 35 людей з оточення російського президента, причетних, як вони стверджують, до корупції і порушення прав людини. Навальний і його прихильники підкреслюють, що закликають не до секторальних санкцій, а до точкових заходів впливу на конкретних осіб. Після цього в Росії стали обговорюватися питання відповідальності за заклики до санкцій, аж до позбавлення громадянства.

Європейський союз засудив затримання і ув’язнення Навального після того, як він повернувся до Росії після лікування в Німеччині від отруєння бойовою нервово-паралітичною отрутою класу «новачок», яке, за даними розслідувань, здійснили російські спецслужби. Європейський парламент закликав у зв’язку з цим запровадити санкції щодо ближнього кола президента Росії Володимира Путіна.

Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, який нещодавно побував із візитом у Москві, не виключив нових санкцій проти Росії, яка, на його думку, рухається «авторитарним шляхом».

Агентство Reuters із посиланням на джерела повідомляло, що після рішення російського суду відправити Навального в колонію нові санкції ЄС можуть торкнутися оточення президента Росії Володимира Путіна. Активи наближених до нього людей можуть заморозити, їм можуть заборонити поїздки в ЄС. Саме цього вимагають від західних дипломатів також соратники Навального.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у відповідь заявив, що Росія готова розірвати відносини з Євросоюзом у випадку значного посилення санкцій проти Москви.

 
…

У NASA додали, що апарат «живий», тобто передає сигнали на Землю. Він вже надіслав перше фото поверхні планети
…

Національне аерокосмічне агентство США (NASA) посадило космічний ровер Perseverance («Наполегливість») на поверхню Марса.

Ровер сів у запланованій точці посадки, кратері Єзеро.

Новина доповнюється.
…

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що під час відеоконференції міністрів оборони країн-членів блоку не вдалося ухвалити остаточне рішення щодо подальшої долі місії в Афганістані, а саме, чи виводити з країни війська та коли це робити.

Зустріч відбулася на фоні рішення адміністрації президента США Джо Байдена переглянути угоду з «Талібаном», згідно з якою американські війська мали залишити країну до травня. Вашингтон хоче оцінити, наскільки виконують свої зобов’язання бойовики.

Незважаючи на початок мирних переговорів між афганськими учасниками переговорів і талібами в Катарі в вересні, насильство в Афганістані різко зросла, що викликає стурбованість з приводу занадто раннього виведення військ НАТО і потенційно дозволяє повстанцям претендувати на перемогу.

«На даному етапі ми не ухвалили остаточного рішення про майбутнє нашої присутності», – наголосив Столтенберґ. Він додав, що найближчим часом союзники продовжать консультації з цього приводу, осільки за угодою дедлайн – 1 травня.

Напередодні віртуальної зустрічі міністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер заявила, що мирні переговори не досягли достатнього прогресу для повного виведення військ. «Це означає, що нам доведеться підготуватися до зміни ситуації в області безпеки і зростаючої загрози як для міжнародних військ, так і для наших власних солдат», – зазначила вона.

Держсекретар США Ентоні Блінкен 18 лютого обговорив з президентом Афганістану Ашрафом Гані поточний огляд стратегії США в Афганістані, повідомив Держдепартамент. Блінкен сказав Гані, що Сполучені Штати дотримуються мирної угоди, яке включає «справедливе і міцне політичне врегулювання, а також постійне і всеосяжне припинення вогню».

Раніше члени Конгресу США та міжнародні правозахисні організації закликали Вашингтон відкласти виведення військ через зростання насильства у Афганістані.

Лише 18 лютого два професори Кабульського університету загинули в результаті вибуху бомби, прикріпленої до їхнього автомобіля в столиці.

«Ми стикаємося з багатьма дилемами, і легких варіантів немає. Якщо ми залишимося після першого травня, ми ризикуємо [зіткнутися зі] ще більшим насильством, новими нападами на наші власні війська… Але якщо ми підемо, то ми також ризикуємо втратити те, чого вдалося досягнути», – заявив Столтенберґ після відеоконференції.

Він додав, що міністр оборони США Ллойд Остін пообіцяв проконсультуватися з союзниками і партнерами щодо подальших дій.

 
…

Московський суд залишив чинним запобіжний захід брату російського опозиційного політика Олексія Навального, Олегу Навальному.

Суд відхилив апеляцію захисту Навального щодо рішення суду нижчої інстанції відправити його під домашній арешт за звинуваченням у порушенні протиепідемічних заходів шляхом публічних закликів до участі у несанкціонованих мітингах на підтримку Олексія Навального

Олег Навальний – один з 10 прихильників і соратників Навального, затриманих в січні напередодні несанкціонованих масових мітингів проти арешту критика Кремля. Більшість з них помістили під домашній арешт, звинувативши їх у порушенні протиепідемічних заходів. У випадку визнання винними їм загрожує до двох років позбавлення волі.

8 лютого правозахисний центр «Меморіал» в Москві визнав їх політв’язнями.

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального.

Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

На засіданні 2 лютого суддя вирішила задовольнити відповідне клопотання російських тюремників, які просили змінити Навальному умовне покарання на ув’язнення терміном три з половиною роки у справі «Ів-Роше», заявляючи, що він порушив умови випробувального терміну. Навальний це заперечував і просив суд звільнити його.

 
…

Владна партія Грузії «Грузинська мрія» назвала Іраклія Ґарібашвілі новим прем’єр-міністром через кілька годин після того, як Ґіорґі Ґахарія подав у відставку з цієї посади.

Досі 39-річний Ґарібашвілі, який здобув освіту в Парижі, був міністром оборони в уряді Ґахарії.

Ґахарія оголосив про відставку 18 лютого, пояснивши це розбіжностями з командою влади щодо виконання рішення суду стосовно лідера опозиції Ніки Мелії.

17 лютого суд заарештував Мелію, лідера грузинської опозиційної партії «Єдиний національний рух», якого звинувачують в організації та керівництві груповим насильством на акції протесту перед будівлею парламенту в червні 2019 року після візиту російського депутата Сергія Гаврилова. Захист Мелії називає рішення суду політично мотивованим. У разі засудження йому загрожує до дев’яти років позбавлення волі.

За словами Ґахарії, рішення про арешт Мелії може призвести до подальшої ескалації політичної кризи і загрожуватиме добробуту громадян Грузії.

Після рішення Ґахарії, Міністерство внутрішніх справ заявило, що тимчасово відкладає затримання Мелії.

Ґарібашвілі був невідомим у політиці до того, як колишній прем’єр-міністр і мільярдер Бідзіна Іванішвілі призначив його міністром внутрішніх справ у жовтні 2012 року. Це сталося після того, як партія «Грузинська мрія» Іванішвілі перемогла на вибрах прихильників експрезидента Міхеїла Саакашвілі.

У листопаді 2013 року Ґарібашвілі став наймолодшим головою уряду в Європі, коли його призначили прем’єр-міністром, він перебував на посаді до грудня 2015-го.
…

Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальну справу за фактом заподіяння тяжких травм, що призвели до смерті мінчанина Романа Бондаренка. Про це відомство повідомило 18 лютого матері загиблого Олені Бондаренко. Згодом Генпрокуратура підтвердила це через свою пресслужбу.

31-річний Роман Бондаренко помер від ушкоджень головного мозку після затримання особами в цивільному одязі на «Площі змін» – так називають один з дворів, де регулярно відбуваються протести. Громадські активісти та незалежні засоби інформації вважають, що до його смерті причетні люди з найближчого оточення Олександра Лукашенка.

Олена Бондаренко розповіла виданню TUT.BY про телефонну розмову з представником Генпрокуратури Білорусі. Жінці повідомили, що порушена кримінальна справа за фактом умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило з необережності смерть її сина.

Йдеться про частину 3 статті 147 Кримінального кодексу Білорусі. За цей злочин передбачене позбавлення волі на термін від 5 до 15 років.

Невдовзі пресслужба Генпрокуратури підтвердила цю інформацію в офіційному релізі. Як зазначає видання, там є уточнення: «Причетність співробітників органів внутрішніх справ до заподіяння Бондаренкові Роману Ігоровичу тілесних ушкоджень не встановлена».

За словами Олени Бондаренко, її запросили прийти до Генпрокуратури наступного тижня для оформлення необхідних документів про визнання її потерпілою у справі.

Увечері 11 листопада 31-річний Роман Бондаренко вийшов у двір свого будинку, щоб запитати в осіб у цивільній формі і масках, навіщо вони знімають розвішані на подвір’ї біло-червоно-білі стрічки. За словами очевидців, ці невідомі особи схопили Бондаренка і відвезли його в міліцейському мікроавтобусі. Через деякий час Романа доставили в лікарню в стані коми, сильно побитого. Наступного дня він помер.

У МВС назвали подію «дворовим конфліктом» і «конфронтацією поглядів». За версією відомства, «небайдужі громадяни» нібито «намагалися відновити порядок і не допускати порушень правил благоустрою». За версією Олександра Лукашенка і білоруських силовиків, Роман нібито був п’яний, але аналізи, зроблені відразу після того, як Бондаренка привезли до лікарні, цього не підтвердили. Хто саме був причетний до його побиття, досі невідомо.
…

Провідні дипломати зі США, Німеччини, Франції та Великої Британії 18 лютого обговорять майбутнє укладеної в 2015 році ядерної угоди з Іраном, з якої Вашингтон вийшов у 2018 році за президентства Дональда Трампа. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас та міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб мають зустрітися з французьким колегою Жаном Івом Ле Дріаном у Парижі. Новий державний секретар США Ентоні Блінкен візьме участь у цій нараді за допомогою відеозв’язку.

Угода, підписана Тегераном із чотирма західними державами, Китаєм та Росією, передбачає контроль за програмою збагачення урану в Ірані в обмін на скасування санкцій.

Однак президент Дональд Трамп у травні 2018 року оголосив про вихід США з угоди та відновив санкції проти Ірану, заявивши, що умови не є достатньо жорсткими, щоб перешкодити Ірану розробляти ядерну зброю.

Іран завжди заперечував спроби розробити ядерну зброю, заявляючи, що його ядерна програма призначена виключно для мирних цілей.

Від часу виходу США з угоди Тегеран дедалі частіше порушує обмеження, на які погодився в 2015 році.

 
…

«Українська ініціатива в Чеській Республіці» закликає українців повідомити про своє походження під час загальнонаціонального перепису, який розпочнеться у березні.

«Не важливо, чи українці приїхали на кілька місяців, чи народилися в Чехії, сподіваюся, що наш інформаційний ролик буде корисним. Підтримуйте свою культуру і гідність», – наголосив у коментарі Радіо Свобода голова громадської організації Богдан Райчинець.

Учасники ролика – оперний співак, працівниця готелю, будівельник, вчителька, юрист і керівниця хору – закликають українців у Чехії мати спільний голос і не цуратися свого.

Перепис населення у Чехії має розпочатися з 26 на 27 березня цього року. Електронну форму можна заповнити до 9 квітня, а після цього – з 17 квітня до 11 травня – потрібно заповнити друкований бланк.

Участь у переписі є обов’язковою, за відмову громадянам загрожують високі штрафи у розмірі 10 тисяч крон (це приблизно 500 доларів).

На офіційному сайті про перепис чеського уряду є інструкції різними мовами, включно з українською.

Станом на кінець 2020 року в Чехії офіційно жило майже 166 тисяч українців – це найбільша меншина в країні.

У Чехії відновлюють згорілу українську церкву, пам’ятку 17-го століття

 
…

Відеоконференція міністрів оборони країн-членів НАТО почалася 17 лютого. Це перша така нарада з моменту вступу на посаду президента США Джо Байдена.

Під час конференції мають розглянути питання бюджету НАТО, розширення місії в Іраку і можливе завершення операції в Афганістані. В ній вперше бере участь новий міністр оборони США Ллойд Остін.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав європейських союзників виконувати зобов’язання, пов’язані з ростом витрат на оборону. Домогтися вкладу в загальний бюджет НАТО від кожного союзника на рівні двох відсотків від внутрішнього валового продукту – така мета була поставлена ще в 2014 році, нагадав Столтенберґ. У той час Джо Байден був віцепрезидентом США.

Столтенберґ зазначив, що мета, поставлена у 2014 році стала відповіддю на «агресивну поведінку Росії, анексію Криму і більш жорстокі форми тероризму». Він наголосив, що ці загрози збереглися, а до них додалася кіберзагроза.

Конференція продовжиться 18 лютого.
…

Європейське космічне агентство вперше в історії анонсувало набір парастронавтів.

«ЄКА шукає людей, які психологічно, когнітивно, технічно і професійно кваліфіковані, щоб стати астронавтами, але мають фізичну ваду, яка зазвичай не дозволяє їм відповідати вимогам, пов’язаним з використанням сучасного космічного устаткування», – мовиться у повідомленні.

У агентстві наголосили, що готові інвестувати у проєкти з адаптації космічного устаткування, щоб дати можливість цим висококваліфікованим фахівцям можливість працювати в якості членів екіпажу у космічних місіях.

«Попереду нас чекає багато невідомого, єдина обіцянка, яку ми можемо дати сьогодні, – це серйозно, цілеспрямовано і чесно спробувати розчистити шлях в космос для астронавтів з обмеженими можливостями», – мовиться в оголошенні агентства.

У ЄКА також анонсували запуск дослідження, яке має визначити, які потенційні адаптації космічного устаткування необхідні, щоб парастронавти змогли літати у космос.

Паралельно Європейське космічне агентство проводитиме набір звичайних астронавтів.

Заявки будуть приймати з 28 травня 2021 року. Результати набору планують оголосили у жовтні 2022 року.

 
…

Група законодавців з Республіканської та Демократичної партії США закликала адміністрацію президента Джо Байдена проінформувати Конгрес щодо заходів, спрямованих на зупинку будівництва російського газопроводу «Північний потік-2».

У листі від 17 лютого, адресованому держсекретареві Ентоні Блінкену, чотири члени Палати представників запросили інформацію про статус проєкту «Північний потік-2», який, як вважається, завершений приблизно на 90 відсотків.

Законодавці також хочуть знати, чи робила Німеччина якусь пропозицію про припинення або пом’якшення санкцій США щодо трубопроводу. Санкції США проти «Північного потоку» стали проблемою в американо-німецьких відносинах, і Берлін продовжує підтримувати цей проєкт.

16 лютого газета Financial Times повідомила, що німецькі міністри Німеччини розглядають пропозицію, згідно з якою Сполучені Штати знімуть санкції і дозволять завершити проєкт в обмін на механізм повернення, який дозволить Берліну перекрити «Північний потік-2», якщо Росія чинитиме тиск на Україну.

Раніше два американських сенатори закликали президента Сполучених Штатів Джо Байдена забезпечити виконання санкцій, спрямованих на зупинку проєкту газопроводу «Північний потік-2» з Росії до Німеччини.

Сенатори республіканець Джим Ріш та демократка Джин Шагін у своєму листі від 12 лютого закликали Державний департамент не відкладати оприлюднення звіту для Конгресу, як це передбачено санкціями, ухваленими минулого місяця в річному законопроєкті про оборону.

Читайте також: Німеччина винна Росії «Північний потік-2» за звірства нацистів? Заява Штайнмаєра та реакції експертів

На початку лютого консорціум «Північний потік-2» повідомив про відновлення будівництва газопроводу.

США давно домагаються зупинити будівництво «Північного потоку-2», який вважають, як і багато хто в Європі, суто політичним проєктом Росії. Сполучені Штати стверджують, що він зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, підриваючи її безпеку й економіку.

Трубопровід має на меті переспрямувати природний газ, призначений для Європи, в обхід України, позбавляючи Київ мільярдів доларів щорічних транзитних зборів.
…

Щороку, починаючи з 1723 року, в Бразилії карнавалом відзначають початок Великого посту, і тільки 2021-й став винятком
…

Ввечері 16 лютого чоловіка королеви Великої Британії Єлизавети ІІ, герцога Единбурзького госпіталізували у одну з лондонських лікарень. Про це повідомили у Букінгемському палаці.

Зазначається, що госпіталізація 99-річного принца Філіпа – «запобіжний захід» після того, як йому стало зле.

ВВС з посиланням на джерело у палаці повідомляє, що герцог вже кілька днів почуває себе погано, але це не пов’язано з коронавірусом.

Співрозмовник ВВС додав, що принц Філіп перебуває «у доброму гуморі». Як очікується, він проведе у лікарні кілька днів для обстеження та відпочинку.

94-літня Єлизавета ІІ залишається у Віндзорському замку.

 
…

У Росії політики та правозахисники просять мера Москви Сергія Собяніна і губернатора Санкт-Петербурга Олександра Бєглова не перешкоджати проведенню заходів пам’яті опозиційного політика Бориса Нємцова 27 лютого. Про це розповів в ефірі радіостанції «Ехо Москви» голова Фонду Бориса Нємцова Володимир Кара-Мурза-молодший.

Раніше організатори щорічного маршу пам’яті Бориса Нємцова вирішили відмовитися від ходи в Москві через коронавірусні обмеження.

Автори звернення просять московську владу надати можливість людям, які прийдуть покласти квіти на місці загибелі Нємцова між 13:00 і 14:00 27 лютого, зробити це спокійно, дотримуючись усіх необхідних заходів обережності. У Москві в зв’язку пандемією діють обмеження на проведення масових заходів, що, за словами Кара-Мурзи-молодшого, стало ще одним приводом для заборони акції владою.

Члени Координаційної ради опозиції Петербурга впевнені, що громадяни мають право 27 лютого покласти квіти в пам’ять про Бориса Нємцова біля Соловецького каменя. Організатори кажуть, що всі учасники жалобних заходів прагнутимуть дотримуватися соціальної дистанції та використовувати засоби індивідуального захисту.

Борис Нємцов був убитий 27 лютого 2015 року на Великому Москворецькому мосту в Москві. Замовники вбивства досі не встановлені. Марші пам’яті Нємцова відбуваються в містах Росії щороку. Перший марш відбувся на наступний день після вбивства політика. У ньому брали участь понад 50 тисяч людей.

 
…

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що Іран хоче бачити «дії, а не слова» від підписантів ядерної угоди 2015 року.

«Ми чули багато хороших слів та обіцянок, які на практиці були зламані, відбувалися протилежні дії. Слова і обіцянки – це не добре. Цього разу [ми хочемо] тільки дії з іншого боку. І ми також діятимемо», – сказав Хаменеї в телевізійній промові.

Новий президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон повернеться до ядерної угоди, якщо Тегеран першим почне виконувати передбачені документом вимоги. Іран заявляє, що Вашингтон має діяти першим.

Угода, укладена 2015 року, передбачає полегшення санкцій проти Тегерана в обмін на обмеження ядерної діяльності Ірану. Документ підписали п’ять постійних членів Ради безпеки ООН, Німеччина та Європейський союз, але США вийшли від угоди у 2018 році та запровадили нові санкції, які можуть зашкодити фірмам, що ведуть бізнес з Іраном.

 
…

Колишній президент США Дональд Трамп розкритикував лідера республіканської меншості в Сенаті Мітча Макконнелла і висловив намір використати свою популярність серед членів Республіканської партії на користь кандидатів, які підтримують його порядок денний. В оприлюдненій 16 лютого заяві Трамп назвав Макконнелла «похмурим політичним писакою» і додав, що якщо сенатори-республіканці залишаться вірними йому, він зробить усе можливе для їхньої перемоги на наступних виборах.

Заява Трампа стала ще одним свідченням посилення суперечностей усередині Республіканської партії після виправдання Трампа у зв’язку з заворушеннями в Капітолії США 6 січня.

Макконнелл 13 січня в Сенаті голосував проти засудження Трампа, але дорікнув колишньому президентові, заявивши, що він «практично і морально відповідальний» за заворушення. Макконнелл також заявив, що Трамп усе ще відповідає за все, що він робив, перебуваючи на посаді, і сказав, що суди є належним місцем для притягнення його до відповідальності.

 
…

У Білорусі 16 лютого засудили до п’яти років колонії суворого режиму жителя Мінська Андрія Попова, якого поранили світлошумовою гранатою і гумовою кулею силовики. Його засудили за «участь у масових заворушеннях», а також намагалися звинуватити в насильстві над співробітником міліції, але не знайшли потерпілого. Про це пише «Настоящее время».

Попову 24 роки, він навчався в Мінському коледжі підприємництва, працював художником по металу, менеджером-економістом, паралельно вивчав комп’ютерну графіку. Правозахисники визнали його політичним в’язнем.

У суді Попов визнав, що 9 серпня брав участь у протестах в Мінську. У цей день його двічі поранили силовики. В ногу Андрію потрапила гумова куля, яку пізніше видалили в лікарні, а в обличчя потрапив осколок світлошумової гранати, порізавши чоловікові щелепу.

На відео, які були показані в суді, за словами адвоката, видно, що Попов підбіг до співробітників міліції, але ніяких дій, які можна було б кваліфікувати як напад, звинувачення так і не представило: натовп протестувальників була мирним.

Попова протримали в слідчому ізоляторі в Жодіно три дні, потім відпустили і знову затримали 1 вересня. Потерпілих у його справі в результаті не було, і прокуратура зняла звинувачення у «насильстві» щодо співробітника силових структур, яке спочатку висунули Попову.

Окрім п’яти років колонії суворого режиму, Попова також зобов’язали виплатити понад 1220 рублів судових витрат (понад 470 доларів).

 
…

Колишні військові, звільнені зі збройних сил Великої Британії через свою сексуальну орієнтацію, тепер зможуть повернути втрачені медалі.

Як повідомляє ВВС, згідно зі схемою, яка має виправити історичну несправедливість, колишні військовослужбовці зможуть звернутися до Міністерства оборони країни для відновлення належних їм почестей.

Така зміна стала наслідком успішної боротьби в суді ветерана Фолклендів Джо Усаліса за повернення нагород, які він втратив після того, як був змушений залишити Королівський флот через бісексуальність.

У Міноборони Британії заявили, що дії відомства у минулому «викликають глибокий жаль».

Заборону на службу в збройних силах Сполученого королівсьтва для лесбійок, геїв та бісексуалів скасували у 2000 році. Трансгендерам офіційно дозволили служити у британській армії у 2014 році.

Як пояснила Міністр оборони Великої Британії, баронеса Голді, через попередні дисциплінарні заходи та подальше звільнення деякі військові «залишилися без заслужених медалей», або ж втратили виплати за вислугу років.

«Я дуже рада, що тепер маю можливість виправити цю помилку», – наголосила міністерка, додавши, що закликає всіх постраждалих, або ж сім’ї жертв подати заявку про повернення своїх нагород.

Як зазначає ВВС, Осаліса, який очолив кампанію за повернення нагород та почестей колишнім військовим-представникам ЛГБТ-спільноти, звільнили з армії у 1993 році після того, як він 18 років прослужив на флоті в якості радиста. Його було звільнено, оскільки тоді в британській армії вважали, що його сексуальність «завдає шкоди порядку та морській дисципліні».

«Вони відрізали (медаль, – ред.) з моїх грудей великими ножицями», – розповів Осаліс ВВС.

Наразі невідомо, скільки військових було звільнено через їх сексуальну орієнтацію, та скільки з них можуть претендувати на відновлення в почестях та повернення нагород.
…

В Італії ввечері 16 лютого почав вивергати дим і попіл один з найактивніших вулканів світу – Етна. Італійська влада запевняє, що виверження не становить загрози для навколишніх сіл.

Втім, коли посипалися дрібні камені та попіл, місцева влада все ж закрила міжнародний аеропорт Катанії.

Співробітники МНС повідомили, що уважно стежать за ситуацією в трьох селах біля підніжжя вулкана – Лінґуаґлосса, Форнаццо і Міло.

На фото з місця подій було видно вражаючий шлейф попелу над засніженою вершиною, але хмара практично розсіялася з настанням темряви, а потоки лави продовжували світитися.

Етна, висотою 3324 метри, є найвищим діючим вулканом в Європі і виверження там трапляються досить часто.

 
…