AdNewLine

Влада Болгарії повідомила, що конфіскувала понад 400 кілограмів героїну з корабля, який слідував з Дубаю та перевозив будівельні матеріали з Ірану.

Прокурор Володимир Чавдаров заявив 16 лютого, що наркотики були розділені на 487 упаковок і заховані серед катків для асфальту, які перевозило судно.

Митники чорноморського порту Варна оцінили вилучений героїн приблизно у 22 мільйони доларів.

Прокуратура повідомила, що власник компанії-імпортера і співробітник митниці були затримані і звинувачені в незаконному обороті наркотиків. Двом чоловікам може загрожувати до 20 років тюремного ув’язнення, якщо їх визнають винними.

Поліція вважає, що героїн не призначався для внутрішнього ринку, його мали продати у Західній Європі.

Болгарія знаходиться на так званому балканському маршруті незаконного обігу наркотиків, який використовують для постачання Західної Європи наркотиками з Азії та Близького Сходу.
…

Європейський суд з прав людини ухвалив, що суди Болгарії помилково відхилили дві справи про дискримінацію, порушених проти ультраправого націоналіста, проросійського політика Волена Сідерова.

Постанова Страсбурзького суду від 16 лютого стала останньою, в якій піддалася ретельній перевірці риторика Сідерова, чия проросійська партія «Атака» викликала суперечки в болгарській політиці.

Суд погодився з позивачами в двох окремих справах: один позов подали двоє болгарських євреїв; інший – двоє болгарських циган, які звинуватили Сідерова в тому, що його риторика порушує їхнє право на недоторканність приватного життя і свободу від дискримінації.

Зокрема, Сідеров заявляв, що масове вбивство євреїв нацистами під час Другої світової війни було «великим обманом». Також у липні 2005 року у своїй промові політик заявив: «Болгарія перш за все. Болгарія – для болгар».

Болгарський суд відхилив попередні позови проти нього, пославшись, серед іншого, на право Сідерова на свободу слова.

До 2019 року партія Сідерова входила до альянсу «Об’єднані патріоти», що є партнером уряду прем’єр-міністра Бойко Борисова. Партія традиційно відстоювала позиції на підтримку Росії і проти Євросоюзу і НАТО.

Відтоді Сідеров працює муніципальним депутатом в столиці Болгарії Софії.
…

Державна дума Росії ухвалила в третьому, остаточному читанні законопроєкт про штрафи за поширення інформації про «іноземних агентів» і їхніх матеріалів без вказівки статусу.

Поправки вносять до Кодексу про адміністративні правопорушення Росії.

За поширення в ЗМІ, а також у матеріалах ЗМІ, розповсюджуваних в інтернеті, інформації про так званих «іноземних агентів» (фізичних осіб, некомерційних організацій і громадських об’єднань) і вироблених ними матеріалів без відповідного маркування передбачені штрафи від 2 до 2,5 тисяч рублів для громадян, від 4 до 5 тисяч рублів для посадових осіб і від 40 до 50 тисяч рублів для юридичних осіб.

Перед другим читанням у законопроєкт внесли уточнення про те, що він стосується саме ЗМІ, а не блогерів і звичайних користувачів інтернету.

Також штрафи будуть загрожувати неурядовим організаціям-«іноагентам», якщо в їхніх матеріалах не буде мітки про те, що вони випущені «іноземним агентом». Для посадових осіб штраф складе 100-300 тисяч рублів, для юросіб – від 300 до 500 тисяч рублів.

Крім цього, як пише російське видання РБК, законопроєкт передбачає збільшення штрафів до 5 мільйонів рублів для юридичних осіб за діяльність НКО-іноагента без реєстрації.

Зміни мають вступити в силу на початку березня нинішнього року. Авторами ініціативи стали члени думської комісії з розслідування втручання в справи Росії ззовні, а також сенатори Андрій Клімов і Олег Мельниченко.

Міжнародні правозахисні групи і західні політики не раз критикували російське законодавство про некомерційні організації і ЗМІ – «іноземних агентів», вказуючи на наслідки для розвитку громадянського суспільства.
…

Білоруські силовики 16 лютого проводять обшуки у щонайменше 25 журналістів і правозахисників по всій країні, що в опозиції назвали кампанією, спрямованою на заглушення незалежних голосів.

За повідомленнями, обшукали, зокрема, офіси правозахисного центру «Весна» в Мінську і штабквартиру Білоруської асоціації журналістів.

«Весна» повідомила про затримання трьох правозахисників. Це члени могилівської філії організації Олексій Колчин і Борис Бухель. Дмитра Соловйова затримали в Мінську. У нього вилучили телефон та все обладнання.

Білоруська влада заявляє, що обшуки пов’язані з розслідуванням фінансування протестів з боку «організацій, що позиціонують себе як правозахисні».

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська засудила обшуки.

«Це справжня криза, намагаючись чіплятися за владу, режим репресує тих, хто захищає права людини. Поки це триває, всі білоруси перебувають у небезпеці. Білоруси знають, як вирішити цю кризу», – написала вона у телеграмі.

У Білорусі від серпня тривають масові акції протесту проти Олександра Лукашенка, з вимогою його відставки і проведення чесних виборів. Влада розганяє протестувальників і загалом затримала тисячі людей і змусила Тихановську й інших представників опозиції залишити країну. Декілька протестувальників загинули, а, за даними правозахисників, до декого із затриманих застосовували тортури.

Лукашенко відкидає звинувачення в тому, що вибори президента в серпні були сфальсифіковані на його користь і відмовляється від переговорів з опозицією.
…

Військові командири М’янми виправдали захоплення влади в країні шахрайствами на виборах. Водночас вони заперечують організацію перевороту.

На першій пресконференції з моменту зміни влади речник правлячої ради пообіцяв, що у М’янмі відновлять цивільну владу після нових виборів.

«Наша задача – провести вибори і передати владу партії-переможниці», – заявив бригадний генерал Зав Мін Тун 16 лютого.

Військові не повідомили дату нових виборів, але заявили, що надзвичайний стан у країні триватиме рік.

Протести у М’янмі є найбільшими в країні за останні десять років. 1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

 
…

Апеляційний суд столиці Азербайджану Баку відхилив апеляцію журналіста Полада Асланова, ув’язненого на 16 років за обвинуваченням у державній зраді, яке і він, і правозахисники відкидають як політично мотивоване.

Суд підтримав вирок суду нижчої інстанції. Як повідомила Радіо Свобода його дружина Ґульміра Асланова, наступним кроком буде касаційна скарга до Верховного суду країни.

За її словами, журналіст уже 15 днів тримає голодівку протесту проти проти вироку. Він скаржиться на біль у нирках і шлунку, але не отримує медичної допомоги, заявила вона.

Полад Асланов, головний редактор новинних інтернет-порталів xeberman.com і press-az.com, критично висловлювався про владу країни, в якій, за даними організації «Репортери без кордонів», багато засобів інформації були закриті чи змушені закритися або мусили перебратися за межі країни, провідні незалежні сайти заблоковані, і ще принаймні два журналісти нині перебувають в ув’язненні.

Асланов, зокрема, працював над матеріалом, який мав звинуватити членів Державної служби безпеки Азербайджану в шантажі, в той час, коли він був заарештований у червні 2019 року і відтак звинувачений у державній зраді. В обвинуваченні, що було оголошене в листопаді 2020 року і яке міжнародні організації захисту журналістів називають сфальсифікованим, слідчі стверджують, що Асланов передав таємну інформацію Іранові в обмін на гроші. Асланов відкидає звинувачення, заперечуючи будь-які порушення, заявляє його адвокат.

За «Індексом свободи преси», який укладають «Репортери без кордонів», Азербайджан 2020 року був 168-м зі 180 досліджених країн і територій.

Критики багаторічного авторитарного президента Азербайджану Ільгама Алієва і його уряду стверджують, що влада країни часто прагне змусити замовкнути журналістів, правозахисників т прихильників громадянського суспільства. При цьому багато людей в Азербайджані потрапляють до в’язниць. Алієв заперечує будь-які порушення прав людини.
…

Французьке агентство кібербезпеки повідомило, що викрило хакерську операцію, спрямовану проти французьких організацій, що мала схожість із іншими кібернападами, які пов’язують зі спецслужбами Росії.

Як мовиться в звіті французького Національного агентства безпеки інформаційних систем, хакери скористалися вразливістю в моніторинговій програмі, яку продає паризька компанія Centreon і яку застосовують сотні клієнтів.

За повідомленням, зламування комп’ютерних систем через цю вразливість тривали з кінця 2017 року і до 2020-го.

Агентство не навело назв і числа потерпілих, сказавши лише, що це були головно «провайдери інформаційних технологій, особливо вебхостингу».

Також у звіті хакери не визначені прямо, але мовиться, що воно діяли схожим чином, як російська кібершпигунська група, що її часто називають Sandworm і що, як вважають, має зв’язки з російською військовою розвідкою.

Компанія Centreon повідомила, що серед приблизно 600 її корпоративних клієнтів у всьому світі є Міністерство юстиції Франції й низка провідних французьких компаній, таких, як енергетична EDF, оборонна Thales чи нафтогазова Total.

Останнім часом фахівці з кібербезпеки у США намагаються розібратися з масовою кампанією зламувань комп’ютерних мереж за схожою схемою – через вразливість у моніторинговому програмному забезпеченні американської фірми SolarWinds.

За даними спецслужб США, за цими кібершпигунськими операціями, що були виявлені в грудні минулого року і вразили мережі і державних установ, і приватних компаній у США й низці інших країн стоїть, найімовірніше, Росія.

Також раніше цього місяця агентство Reuters писало, що на клієнтів компанії SolarWinds також нападали, ймовірно, китайські хакери.
…

Європейський союз готує рішення про санкції через порушення прав людини у зв’язку з ув’язненням у Росії опозиційного діяча Олексія Навального, але не встигне підготувати їх до розгляду на засіданні Ради ЄС у форматі міністрів закордонних справ 22 лютого. Про це повідомляє редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі.

За його словами, наразі можна чекати на певну політичну домовленість із цього приводу з тим, що офіційне схвалення санкційних заходів буде ймовірне на засіданні Європейської ради (саміті Євросоюзу) в березні.

Європейський союз засудив затримання і ув’язнення Навального після того, як він повернувся до Росії після лікування в Німеччині від отруєння бойовою нервово-паралітичною отрутою класу «новачок», яке, за даними розслідувань, здійснили російські спецслужби. Європейський парламент закликав у зв’язку з цим запровадити санкції щодо ближнього кола президента Росії Володимира Путіна.

Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, який нещодавно побував із візитом у Москві, не виключив нових санкцій проти Росії, яка, на його думку, рухається «авторитарним шляхом».

Агентство Reuters із посиланням на джерела повідомляло, що після рішення російського суду відправити Навального в колонію нові санкції ЄС можуть торкнутися оточення президента Росії Володимира Путіна. Активи наближених до нього людей можуть заморозити, їм можуть заборонити поїздки в ЄС. Саме цього вимагають від західних дипломатів також соратники Навального.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у відповідь заявив, що Росія готова розірвати відносини з Євросоюзом у випадку значного посилення санкцій проти Москви.
…

Поліція Чехії припинила розслідування справи про підозрюване викрадення сина прем’єр-міністра країни Андрея Бабіша в Україну, зокрема в окупований Крим. Як повідомив речник міської прокуратури столиці Праги Алеш Цимбала, рішення ухвалили минулого тижня.

За його словами, поліції так і не вдалося допитати Андрея Бабіша-молодшого, який живе в Швейцарії, але вона зібрала достатньо інформації, щоб ухвалити таке рішення, і з ним також погодилася й прокуратура.

Із заявою про викрадення і обмеження особистої свободи свого часу звернувся до поліції сам Бабіш-молодший, написавши про це 2018 року електронного листа з України, а також повторивши ці твердження дещо пізніше в інтерв’ю журналістам, – але далі на контакт із правоохоронцями він не пішов.

Як стверджував тоді прем’єрів син, його викрали, щоб він не міг дати свідчення в гучній справі, яка відома в Чехії як «Лелече гніздо» і стосується його батька-прем’єра. В ній ішлося про підозрювані махінації з коштами, що надходили як дотації Європейського союзу в компанії з бізнес-імперії мільярдера Бабіша-старшого, і його син як формальний посадовець однієї з цих фірм із назвою «Лелече гніздо» спершу був одним із обвинувачених, але потім обвинувачення з нього зняли.

Бабіш-старший, зі свого боку, заперечував синові слова і заявляв, що його подорожі до України, зокрема до Криму й Кривого Рогу, були добровільні, а його заяви спричинила психічна хвороба Бабіша-молодшого, його сина від першого шлюбу, який потерпає від шизофренії.

На початку лютого Бабіш-молодший після більш ніж дворічного мовчання погодився ще на пару інтерв’ю чеським засобам інформації, в яких знову заявив, що підтверджує свої заяви з інтерв’ю 2018 року, коли він говорив про викрадення.
…

Китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» збільшили попередню суму арбітражних вимог до України на 100 мільйонів доларів – із 3,5 до 3,6 мільярда доларів, йдеться у повідомленні інвесторів.

«Зростання суми попередніх вимог зумовлено тим, що початкова група позивачів була розширена шляхом включення ще декількох китайських акціонерів, які також зазнали значних збитків внаслідок дій України в порушення її міжнародних зобов’язань», – йдеться у повідомленні.

Арбітражний спір, ініційований ПАТ «Мотор Січ», розглядатиметься арбітражним трибуналом ad hoc (створеним для конкретного випадку) відповідно до арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.

Наразі сторони справи узгоджують процедурні питання та формують склад арбітражного трибуналу, після чого арбітражним трибуналом буде видано процесуальний наказ, яким визначатиметься графік розгляду справи, повідомляло Міністерство юстиції.

Станом на 5 лютого відомство ще не уклало договору про закупівлю юридичних послуг, проте готується провести відповідні закупівлі.

4 вересня 2020 року китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» направили Міністерству юстиції України повідомлення про інвестиційну суперечку з вимогою про відшкодувати 3,5 мільярда доларів. 5 грудня китайська сторона направила українському уряду звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна «відповідно до угоди між урядом України та урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій».

Інколи рішення подібних суперечок знаходиться під час доарбітражного періоду урегулювання. У Мін’юсті запевнили, що намагались домовитись із китайською стороною, утім, інвестори ПАТ «Мотор Січ» наполягли на арбітражі.

Американські та українські санкції заблокували активність китайського інвестора Skyrizon Aircraft Holdings Limited, який понад три роки тому придбав акції української компанії «Мотор Січ», одного з найбільших виробників авіадвигунів у світі. Спробу китайців та їхнього партнера в Україні Олександра Ярославського провести збори акціонерів та змінити керівництво компанії зупинила СБУ.

Офіційний Пекін обурений запровадженням санкцій.
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан попросив парламент продовжити дію розширених повноважень його уряду для боротьби з коронавірусним захворюванням COVID-19 у країні.

Орбан хоче, щоб мандат продовжили ще на 90 днів, на відміну від попереднього разу в березні, коли він попросив і отримав безстрокові надзвичайні повноваження, що викликало міжнародну критику.

Виступаючи 15 лютого, Орбан закликав законодавців підтримати його прохання. Як очікують, рішення буде позитивним з огляду на те, що в парламенті більшість має права партія Орбана «Фідес».

«Ми хочемо більшого, ніж просто повісити на двері знак «Зачинено». Ми хочемо відновити економіку й усе громадське життя», – сказав Орбан.

Він вкотре розкритикував Європейський союз за повільну вакцинацію в блоці.

Самого Орбана неодноразово критикували лідери ЄС у Брюсселі за його авторитарне управління в країні.

Орбан також захищає рішення свого уряду в односторонньому порядку закуповувати вакцини у Росії та Китаю без схвалення ЄС. Минулого місяця угорські органи охорони здоров’я схвалили вакцини китайської державної компанії Sinopharm, а також російську вакцину Sputnik V. Угорщина стала першою країною ЄС, яка зробила це.

«Найважливішим завданням, яке стоїть перед нашою країною, є намагання отримати якомога більше вакцин. Не пізніше, як це обіцяють з Брюсселя, а швидко», – сказав він.

Служби охорони здоров’я країни 12 лютого почали розподіляти російські вакцини в лікарнях Будапешта.

Станом на 15 лютого в Угорщині було майже 389 тисяч випадків COVID-19 та майже 14 тисяч смертей. На сьогодні понад 310 тисяч людей отримали принаймні одну дозу вакцини.

Європейський парламент 14 травня 2020 року обговорював верховенство права в Угорщині після того, як прем’єр-міністр країни Віктор Орбан отримав надзвичайні повноваження в рамках пакету екстрених заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією коронавірусу. Угорщина не мала свого представника на дебатах після того, як Орбан відмовився особисто взяти участь і запропонував натомість послати міністра юстиції Джудіт Варґу – на що не погодився ЄС.

 
…

Щонайменше 65 журналістів та активістів-правозахисників загинули в Афганістані з 2018 року, повідомила Організація Об’єднаних Націй.

Серед загиблих 32 правозахисники та 33 працівники медіа.

В оприлюдненому 15 лютого звіті йдеться, що в країні в період із січня 2018 до січня 2021 року зріс рівень насилля на тлі активізації нападів бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» на урядові та інші цілі. Водночас у документі прямо не звинувачують талібів у смертях журналістів та правозахисників.

«У час, коли діалог та завершення конфлікту шляхом переговорів повинні бути у фокусі, голоси правозахисників та медіа повинні бути почутими більш ніж будь-коли. Натомість їх змушують замовкнути», – заявила спеціальний представник генсекретаря в Афганістані Дебора Лайонс.

У місії заявили, що атаки на журналістів та працівників медіа мали охолоджувальний ефект, спонукаючи багатьох до самоцензури або кинути роботу. Деякі навіть втекли з країни в пошуках безпеки для себе та своїх сімей.

Серед загиблих – журналіст Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Ільяс Даї. У середині листопада 2020 року до його автомобіля прикріпили вибухівку.

Підтримуваний світовою спільнотою уряд Афганістану та бойовики «Талібану» проводять повільні перемови про завершення війни, яка триває в країні десятиліттями. Водночас напади продовжуються. Часто в них звинувачують талібів.

У звіті ООН ідеться, що з початку внутрішньоафганських переговорів у вересні в країні вбили 11 працівників медіа та правозахисників.

 
…

У колонії суворого режиму №27 Приморського краю Росії виявили мертвим ув’язненого, засудженого за вчинення двох терактів у Москві в 1999 році. Як повідомляють російські ЗМІ з посиланням на Слідчий комітет, за цим фактом відкрили справу за статтею «вбивство».

Загиблого ідентифікують як 65-річного Халіда Хугуєва, який відбував 22-річний термін ув’язнення.

Управління Слідчого комітету в Приморському краї заявило 15 лютого, що 65-річного ув’язненого вбив інший в’язень. Імені Хугуєва у повідомленні не згадано.

Хугуєва засудили за організацію терактів у Москві в 1999 році в готелі «Інтурист» і торговому комплексі «Мисливський ряд». Крім нього, був засуджений – за виконання терактів – Магумадзаір Гаджиакаєв.

У готелі «Інтурист» вибух стався в квітні 1999 року. Постраждали 11 людей. Вибух в «Охотному ряду» прогримів 31 серпня того ж року. Постраждали 40 людей, одна з поранених пізніше померла.

Хегеєву спочатку призначили 25 років колонії, Гаджиакаєву – 15. У 2010 році Верховний суд Росії знизив термін для Хугуєва до 22 років колонії, для Гаджиакаєва – до 13 років.
…

У Росії на заклик штабу ув’язненого критика Кремля Олексія Навального 14 лютого протестували проти політичних репресій у цій країні ввімкненими ліхтариками мобільних телефонів, кілька людей були затримані.

За повідомленнями російських правозахисників, за акції, в перебігу яких учасники мали ввечері в визначений час увімкнути ліхтарики мобільних телефонів або, як варіант, запалити свічки і викласти з них зображення серця, були затримані 17 осіб у Росії і ще 5 в окупованому нею Криму.

Більшість затриманих врешті відпустили, на декого наклали штрафи, повідомляє російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту.

Акція 14 лютого збіглася з популярним останнім часом «днем закоханих» – це день святого Валентина, коли католицька церква вшановує трьох давньохристиянських святих із цим іменем (православні церкви вшановують двох із них в інші дати). На цей день штаби Навального оголосили акцію «Кохання сильніше за страх».

Як видно з повідомлень в інтернеті, зокрема в соцмережах, тільки в найбільших містах Росії в цих акціях подекуди брали участь одночасно десятки чи й сотні людей, деінде це були лише одиниці.

Крім того, вдень 14 лютого в столиці Москві і другому найбільшому місті Росії Санкт-Петербурзі були влаштовані жіночі «ланцюги солідарності» з політв’язнями, на кшталт аналогічних акцій, які влаштовували в Білорусі. В Москві в ньому взяли участь близько 200 жінок, у Санкт-Петербурзі близько 70.

Раніше в низці міст Росії активісти отримали застереження від прокуратури про неприпустимість «здійснення екстремістської діяльності» і проведення акції на підтримку Навального 14 лютого. Про акції також говорили депутати Держдуми, зокрема, Петро Толстой дорівняв їх до дій нацистських пособників під час Великої Вітчизняної війни.

А «Роскомнагляд» заблокував сайт видання «Спектр» через те, що в його статті називалося точний час акції, коли треба було ввімкнути ліхтарики. Російська влада заявляла, що вважатиме будь-які повідомлення про акції з ліхтариками за заклики до масових заворушень.
…

Британський принц Гаррі і його дружина Меган Маркл чекають на другу дитину, повідомив 14 лютого прессекретар подружжя.

«Ми можемо підтвердити, що Арчі буде старшим братом», – повідомив їхній представник, вказавши, що герцоги Сассекські щасливі в очікуванні другої дитини.

Первісткові пари в травні виповниться два роки.

За словами представника Букінгемського палацу, королева Єлизавета зраділа звістці і висловила привітання.

На початку 2020 року 39-річна Меган Маркл і 36-річний Гаррі оголосили, що перестають виконувати королівські обов’язки і переїжджають в США, нарікаючи на те, що британські ЗМІ плрушують привітність їхнього життя. Нещодавно подружжя придбало маєток у Санта-Барбарі, Каліфорнія.

Нині пара займається благодійною діяльністю, має кілька контрактів з медіа. У грудні вони запустили свій дебютний подкаст.
…

У Косові відбулися позачергові парламентські вибори, результат яких може погіршити відносини з сусідньою Сербією, про відокремлення від якої Приштина односторонньо заявила 2008 року і з якою нині намагається відновити діалог за посередництва Європейського союзу.

Дільниці закрилися о 19-й годині місцевого часу (20-й за Києвом), перші результати почнуть надходити наступними годинами.

За опитуваннями, на виборах переможе лівацька популістська націоналістична партія «Самовизначення» (Vetëvendosje) – вона може здобути від 40 до 50 відсотків голосів. Але, якщо вона не отримає понад половину мандатів, їй доведеться шукати коаліційного союзника для створення уряду.

Ця партія здобуває підтримку завдяки обіцянкам її лідера Альбіна Курті подолати всюдисущу корупцію і не йти й на найменші компроміси у відносинах із Сербією.

«Косово – незалежна держава, і цієї неділі вона повертається своєму народові як джерелу її суверенітету. Маємо проголосувати з любов’ю до своєї країни», – сказав Курті вранці, голосуючи в столиці Приштині.

Виконувачка обов’язків президентки Косова Вйоса Османі була змушена призначити нинішні позачергові вибори внаслідок рішення Конституційного суду Косова 21 грудня 2020 року. Те рішення, ухвалене за скаргою «Самовизначення», визнало неконституційним результат червневого 2020 року голосування в парламенті за призначення уряду прем’єр-міністра Авдуллаха Хоті. За нього проголосувала мінімально можлива більшість у 61 депутата зі 120, але, як з’ясувалося, один із тих депутатів отримав мандат незаконно, бо був засуджений, але приховав це, коли балотувався до парламенту.

Партія «Самовизначення» перемогла й на попередніх виборах восени 2019 року і створила на початку 2020-го уряд на чолі зі своїм лідером Альбіном Курті. Але вже менш ніж через два місяці, в березні 2020 року, партія «Демократична ліга Косова» Авдуллаха Хоті влаштувала голосування про недовіру до нього. В червні по кількох місяцях політичних сварок був призначений уряд на чолі з Хоті, професором економіки й колишнім міністром фінансів.
…

У Москві і Санкт-Петербурзі 14 лютого жінки вишикувалися в ланцюг солідарності на підтримку дружини російського опозиціонера Олексія Навального, Юлії й інших жінок, які потрапили під репресії.

У руках в учасниць акції – біла стрічка, квіти і червоні сердечка з іменами переслідуваних за політичними мотивами.

Учасниці висловили солідарність із художницею Юлією Цвєтковою, політиками Любов’ю Соболь і Юлією Галяміною, художницею й активісткою Льолею Нордик, активістками Марією Альохіною, Люсею Штейн, Анастасією Шевченко, речницею Навального Кірою Ярмиш та іншими жінками.

Вони вимагали звільнити всіх політичних в’язнів, припинити сфабриковані кримінальні й адміністративні справи, припинити тортури на акціях і у відділеннях поліції та насильство на адресу мирних протестувальників.

На акцію солідарності прийшли невідомі в касках НАТО і з іграшковими автоматами. Ймовірно, чоловіки є активістами прокремлівського руху НОД. Вони роздають учасницям акції «долари», у відповідь жінки скандують «Ганьба!», повідомляє «МБХ медіа».

14 лютого також проходить акція «Любов сильніша за страх», анонсована прихильниками Олексія Навального. Раніше МВС, Слідчий комітет Росії і Генпрокуратура попередили про відповідальність за участь у неузгоджених акціях.

Формат жіночих ланцюгів солідарності з’явився в Білорусі під час акцій протесту 2020 року.

 
…

Прихильники російського опозиціонера Олексія Навального, який перебуває в СІЗО, в різних містах Росії 14 лютого, в День святого Валентина, який відзначається як день закоханих, проводять флешмоби на підтримку політика.

На заклик його штабу вони в певний час запалюють на вулиці ліхтарики на мобільних телефонах, а також викладають зі свічок фігури сердечок. Девіз акції: «Любов сильніша за страх».

Акції вже відбулися в Петропавловську-Камчатському, на Сахаліні, у Владивостоку, Хабаровську, Читі, Іркутську. З опублікованих в соцмережах фотографій важко зробити висновки про те, скільки людей взяли участь в акції.

Повідомлень про те, що влада перешкоджає учасникам флешмобів, поки що не було.

Раніше в низці міст Росії активісти отримали застереження від прокуратури про неприпустимість «здійснення екстремістської діяльності» і проведення акції на підтримку Навального 14 лютого.

«Роскомнагляд» заблокував сайт видання «Спектр» через те, що в його статті називався точний час акції.

У кінці січня і на початку лютого в містах Росії відбулися кілька масових вуличних акцій протесту прихильників Навального. Більше ніж 10 тисяч їх учасників були затримані, багато кого відправили під арешт. Леонід Волков оголосив, що акції протесту поновляться навесні, а акція 14 лютого відбудеться «в іншому форматі», щоб уникнути затримань із боку поліції.

 
…

У Косові відбуваються дострокові парламентські вибори, на яких, як очікують, переможе лівонаціоналістична партія Vetevendosje («Самовизначення»).

Близько 1,8 мільйона виборців, які мають право голосу, 14 лютого почали голосувати на майже 2400 виборчих дільниць, що відкрилися о 7-ій ранку за місцевим часом. Виборці обирають 120 депутатів серед понад тисячі кандидатів від 28 політичних груп.

Вибори відбуваються в умовах пандемії коронавірусу, тому виборцям рекомендують мати на собі маску і дотримуватися дистанції в два метри під час перебування на дільниці.

Перші офіційні результати, як очікують, будуть оголошені через кілька годин. Опитування засвідчили, що Vetevendosje може отримати від 40 до 50 відсотків голосів виборців.

Ці вибори – п’яті з часу проголошення незалежності Косова в 2008 році.

Голосування призначили після того, як у грудні Конституційний суд ухвалив, що призначення уряду на чолі з прем’єр-міністром Авдуллою Хоті було незаконним, бо один із членів парламенту, який голосував за уряд, раніше був засуджений до ув’язнення. Саме його голос був вирішальним – уряд здобув підтримку 61 обранця зі 120.

Скаргу до Конституційного суду подала партія Vetevendosje. Ця партія перемогла на виборах 2019 року і створила тоді уряд на чолі зі своїм лідером Альбіном Курті, але в березні партія «Демократична ліга Косова» Авдуллаха Хоті влаштувала голосування про недовіру до нього. У червні по кількох місяцях політичних сварок був призначений уряд на чолі з Хоті, професором економіки й колишнім міністром фінансів.

 
…

Президент США Джо Байден 13 лютого направив для схвалення до Сенату низку кадрових пропозицій, зокрема, він пропонує призначити Вікторію Нуланд заступником державного секретаря з політичних питань замість Девіда Гейла.

Про те, що Байден висунув кандидатуру Нуланд на посаду в Держдепартамент, стало відомо в січні.

Нуланд в адміністрації колишнього президента США Барака Обами була помічницею держсекретаря у справах Європи і Євразії і, зокрема, курувала український і російський напрямок зовнішньої політики США. Її робота у відносинах із Україною й Росією часів Революції гідності 2013–2014 років викликала невдоволення Кремля.
…

Колишній президент США Дональд Трамп назвав другу невдалу спробу визнання його винним черговою спробою «полювання на відьом» з боку його політичних опонентів.

«Це стало черговою фазою найбільш грандіозного полювання на відьом в історії нашої країни. І полювання триває, тому що наші противники ніяк не можуть забути, що за мене кілька місяців тому проголосували 75 мільйонів осіб. Це найвищий показник в історії для чинного президента», – зазначив він у заяві.

Трамп пообіцяв продовжити боротися за інтереси громадян США. «Наш історичний і прекрасний рух «Зробимо Америку знову великою» лише розпочинається. У найближчі місяці я збираюся поділитися з вами багатьма думками. Я готовий продовжити цю видатну пригоду, мета якої – домогтися величі для всіх американців», – наголосив колишній президент.

Сенат США 13 лютого не ухвалив обвинувального вироку в справі про імпічмент 45-го президента США Дональда Трампа. За визнання Трампа винним за звинуваченням у підбурюванні до штурму Капітолію проголосували 57 сенаторів – усі представники Демократичної партії, до яких приєдналися семеро республіканців. Проти проголосували 43 сенатори з Республіканської партії.

Для ухвалення обвинувального вироку необхідно було 67 голосів сенаторів.

Засудження Трампа могло призвести до голосування за заборону колишньому президентові знову балотуватися на будь-яку виборну посаду.

 
…

Сенат США не ухвалив обвинувального вироку в справі про імпічмент 45-го президента США Дональда Трампа. За визнання Трампа винним за звинуваченням у підбурюванні до штурму Капітолію проголосували 57 сенаторів – усі представники Демократичної партії, до яких приєдналися семеро республіканців. Проти проголосували 43 сенатори з Республіканської партії.

Для ухвалення обвинувального вироку необхідно було 67 голосів сенаторів.

Адвокати Дональда Трампа 12 лютого виклали аргументи сторони колишнього президента. Вони наполягають, що звинувачення проти Трампа мають бути відхилені як «явно неконституційна» помста демократів.

Раніше цього тижня демократи з Палати представників, які виступають у ролі прокурорів, закінчили виклад звинувачень проти Трампа, закликаючи сенаторів засудити його за підбурювання до атаки на будівлю Капітолію 6 січня.

Засудження Трампа могло призвести до голосування за заборону колишньому президентові знову балотуватися на будь-яку виборну посаду.

 
…

У Сенаті США 13 лютого тривають слухання у справі про імпічмент колишнього президента Дональда Трампа. Дотепер ані адвокати Трампа, ані менеджери з імпічменту не заявляли про намір викликати свідків. Це спричинить виступи сторін з «остаточними аргументами», що означає і швидке остаточне голосування з питання про винуватість Трампа.

Уранці в суботу, на початку засідання відбулося голосування з питання про виклик свідків. Клопотання про виклик свідків підтримали всі демократи і п’ятеро республіканців. Але під час перерви, як повідомляє «Голос Америки», сторони дійшли згоди про те, що викликати свідків не слід.

12 лютого адвокати Трампа завершили виголошення аргументів захисту. Для цього знадобилося три години із виділених регламентом 16-ти. Захист Трампа наполягає, що колишній президент не має відповідати за напад на Капітолій 6 січня.

Для ухвалення обвинувального вироку в справі про імпічмент потрібні дві третини голосів сенаторів – тобто всі 50 від демократів і не менш як 17 від республіканців.

 
…

Наразі влада Білорусі утримує одинадцять журналістів за звинуваченнями, які правозахисники вважають політично вмотивованими
…

Президент України Володимир Зеленський привітав нового голову уряду Італії Маріо Драгі, який 13 лютого склав присягу.

«Бажаю вам успіху на вашій новій посаді та з нетерпінням чеаю на зміцнення дружби та партнерства між Україною та Італії», – написав президент у Твітері.

Колишній глава Європейського центрального банку Маріо Драгі склав присягу 13 лютого як голова нового уряду Італії.

Попередній уряд на чолі з Джузеппе Конте розпався після розбіжностей із союзником по коаліції щодо використання коштів Єврооюзу, виділених на відновлення від наслідків пандемії COVID-19.

Драгі та члени його уряду склали присягу на церемонії в президентському палаці Квіріналь перед президентом Серджо Маттареллою.

Новий склад уряду Драгі представляє широку коаліцію, яка теоретично дасть йому значну більшість у парламенті. Але він все ще повинен отримати підтвердження депутатів обох палат парламенту.

73-річний економіст заявив, що збереже деяких міністрів із попереднього складу уряду. Водночас ключові посади в ньому також обійняли Драгі експерти та технократи.

Луїджі Ді Майо залишатиметься міністром закордонних справ, а Роберто Сперанса збереже крісло міністра охорони здоров’я. Ексголова Конституційного суду Марта Картабія стане міністеркою юстиції.

Драгі, який вів інтенсивні переговори з представниками партій у Римі, отримав несподівану підтримку як з боку невдалої лівоцентристської коаліції Конте, так і від правої консервативної опозиції.

Медіа відзначали, що перспектива спрямування понад 200 мільярдів євро (близько 240 мільярдів доларів) від ЄС на реабілітаційні проєкти практично за одну ніч перетворила євроскептика, лідера правої «Ліги» Маттео Сальвіні на гарячого прихильника Європи.

Італія – одна з країн Європейського Союзу, яка найбільше постраждала від пандемії. З понад 2,6 мільйона хворих у цій країні померли 93 045 людей.

Уряд Драгі – 67-й, який вступив на посаду з 1946 року, і лише сьомий за останнє десятиліття. Це також третій уряд, який очолює країну з 2018 року.
…

Неподалік від Єревану 13 лютого стався землетрус, повідомляє вірменська служба Радіо Свобода.

Землетрус магнітудою 4,7 зареєструвала сейсмологічна мережа Територіальної служби сейсмічного захисту на 40,11 градусі північної широти та 44,54 градуса східної довготи на глибині 10 кілометрів.

Поштовхи сталися о 15:29 за місцевим часом (13:29 за Києвом). За даними місцевого Міністерства надзвичайних ситуацій, воно отримало сигнали про руйнування.

Магнітуда землетрусу в епіцентрі складала 6-7. Поштовхи відчувалися в Єревані з магнітудою 5-6, у Арагацотнської, Араратської, Ширакської, Армавірської, Вайоцдзорській областях – із магнітудою 3-4.

Читайте також: Землетруси у Криму і Керченський міст: чому вчені знову заговорили про небезпеку підземних поштовхів?

Згідно з повідомленням МНС, з кількох вулиць столиці надійшли сигнали про руйнування, викликані землетруси.

Згодом МЧС повідомляло про дедалі слабшу активність після поштовхів. Всього зареєстрували близько 20 афтершоків.

«Ми закликаємо населення залишатися на відкритому просторі. Додаткова інформація буде надана», – заявили в міністерстві.

Тиждень тому в районі села Шоржа Гегаркунікської області стався землетрус силою 6-7, після якого відбулися кілька десятків більш слабких поштовхів. Після цього місцеве МНС прогнозувало слабкий або помірний землетрус у найближчі дні у Вірменії та на прилеглих територіях.
…

Суд у Москві заарештував членів релігійної організації «Свідки Єгови» Олександра Серебрякова і Юрія Темірбулатова за «участь в екстремістській організації». Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Раніше цього тижня, 10 лютого, в релігійній громаді на півночі Москви відбулися обшуки. Слідчий комітет опублікував відеозапис, на якому видно, як поліцейські вдираються до квартири одного з імовірних учасників релігійної організації і наказують йому лягти на підлогу.

Як повідомляє Європейська асоціація Свідків Єгови, поліцейські били затриманих і зв’язували їм руки пластиковими стяжками. Згодом родина одного з вірян заявила, що після обшуків у них зникла велика сума заощаджень. Імена людей, про яких ідеться, не розкриваються.

Обшуки відбулися в 16 квартирах, де, за даними російських силовиків, віряни після заборони організації в 2017 році збиралися для вивчення релігійної літератури і проводили віртуальні збори. За підсумками заходів слідчі оголосили про затримання організаторів і учасників організації «Свідки Єгови».

Також цього тижня, 10 лютого, суд у Краснодарському краї засудив до 7,5 року колонії 63-річного послідовника «Свідків Єгови» Олександра Івшина – за участь у забороненій релігійній організації.

У 2017 році Верховний суд Росії визнав цю церкву екстремістською організацією і заборонив її діяльність у країні. У грудні 2018 року російський лідер Володимир Путін на зустрічі з членами президентської Ради з прав людини назвав визнання єговістів екстремістами «нісенітницею», заявивши, що вони «теж християни» і переслідувати їх нема за що. Проте, за даними сайту «Свідків Єгови», на початок листопада 2020 року число обвинувачених в екстремізмі вірян перевищило 400. Багато із затриманих заявляли про тортури.

 
…

Іранський чиновник, якого підозрюють у підбурюванні до вбивства іранського дисидента в 2019 році, був заарештований у Туреччині, повідомляє Reuters.

Цитуючи неназвані джерела, агентство Reuters заявило, що підтверджує повідомлення турецької газети Sabah, що Мохаммад Реза Насерзаде був затриманий на початку цього тижня за підозрою в плануванні стрілянини по Масудові Молаві Варданджані, критика політичного та військового керівництва Ірану.

Видання Sabah вказувало, що Насерзаде працював у відділі реєстрації актів цивільного стану консульства Ірану в Стамбулі. Reuters заявив, що не може самостійно підтвердити цю інформацію.

Інцидент може ускладнити відносини між Туреччиною та Іраном. МЗС Ірану назвало повідомлення газети «безпідставним».

Варданджані, колишній співробітник іранських спецслужб, який викривав корупцію за участю іранських чиновників, був застрелений у Стамбулі 14 листопада 2019 року – через рік після виїзду з Ірану. Він був фігурантом розслідування в Ірані.

У звіті турецької поліції, опублікованому в березні, зазначається, що Варданджані працював у галузі кібербезпеки в міністерстві оборони Ірану, перш ніж стати критиком іранського режиму. Двоє високопоставлених турецьких чиновників заявили агентству Reuters у 2020 році, що вбивство Варданджані було ініційоване представниками спецслужб у консульстві Ірану в Стамбулі.

 
…