AdNewLine

Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, який минулого тижня перебував із триденними візитом у Москві, не виключив нових санкцій проти Росії, яка, на його думку, рухається «авторитарним шляхом».

За його словами, Росія намагається посіяти незгоду між деякими членами ЄС, і хоча подальші політичні кроки Брюсселя можуть включати нові санкції проти Росії, все ж блок повинен уникати постійної конфронтації з Москвою.

«Держави-члени повинні будуть вирішити наступні кроки (щодо Росії – ред.), але так, це можуть бути санкції», – сказав Боррелль, зазначивши, що конкретні пропозиції, ймовірно, будуть обговорюватися на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 22 лютого і на саміті ЄС у березні.

Візит до Москви минулого тижня, на думку Борреля, показав, що Росія рухається «тривожним авторитарним шляхом», що несумісний з демократією і верховенством права.

«Нинішня структура влади в Росії, що поєднує корисливі економічні інтереси, військовий і політичний контроль, не залишає можливості для демократичного верховенства закону», – сказав він, виступаючи перед європарламентарями.

Читайте також: «Європа і Росія віддаляються» – голова дипломатії ЄС після візиту до Москви

Відносини між Москвою і ЄС сильно загострилися через анексію Росією в 2014 році українського Криму, підтримку бойовиків у збройному конфлікті на Донбасі, невизнання ЄС виборів у Білорусі і критику через розгін демонстрацій проти Олександра Лукашенка. Черговою фазою загострення стало також отруєння російського критика Кремля Олексія Навального.
…

Поліція М’янми стріляла у повітря і застосувала водомети, щоб розігнати протестувальників, які, попри заборону на публічні збори, вийшли на вулиці, протестуючи проти військового перевороту.

9 лютого протести тривали четвертий день поспіль. Учасники акцій засуджують диктатуру й арешт фактичної лідерки країни Аун Сан Су Чжі.

Люди вийшли на вулиці, незважаючи на попередження хунти про те, що проти демонстрацій, які загрожують «стабільності», будуть вживати заходів.

Протести тривали у столиці М’янми Найп’їдо й інших містах країни.

Протестувальники вимагають відновити владу цивільного уряду і звільнити Аун Сан Су Чжі й інших членів уряду, затриманих після військового перевороту 1 лютого.

Військові заборонили збори більше ніж п’яти людей у Найп’їдо, Янгоні та інших районах країни, де почалися масштабні протести. Крім того, була запроваджена нічна комендантська година.

Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

 
…

Черговий протест на підтримку заарештованого в Росії опозиційного політика Олексія Навального запланований на 14 лютого, повідомив голова мережі регіональних штабів Навального Леонід Волков у коментарі «МБХ медіа».

Минулого тижня Волков заявив, що акції протесту за звільнення Навального відновляться навесні.

14 лютого, за його словами, буде не звичайний мітинг або хода.

«Наступна акція пройде 14 лютого. Ми сьогодні-завтра розповімо про її формат. Просто це буде якийсь зовсім інший формат. Ми зробимо все набагато хитріше і не будемо намагатися безпосередньо взаємодіяти з поліцією, будемо від цього йти», – сказав Волков.

Пізніше він роз’яснив формат акції: «Штаб Навального пропонує всім жителям великих російських міст увечері 14 лютого, рівно о 20:00, зробити одну просту річ. Вийдіть до себе у двір. Увімкніть ліхтарик на телефоні, підійміть його високо вгору, і кілька хвилин так постійте».

Акції протесту 23, 31 січня і 2 лютого в Росії супроводжувалися жорстокими діями поліції і масовими затриманнями – рекордними в новітній історії Росії. Поліція застосовувала до протестувальників електрошокери: іноді навіть там, де затримувані не чинили опору.

Згідно з останнім опитуванням «Левада-центру», кожен п’ятий житель Росії схвалює діяльність Навального. Соціологи вказують, що більшість росіян (68%) не змінили свого ставлення до Олексія Навального через останні події: його повернення і подальший арешт, фільм про «палац Путіна» і мітинги.

4 лютого Волков заявив, що наступні протестні акції пройдуть тільки навесні цього року.

У кінці січня проти Волкова в Росії відкрили кримінальну справу про схиляння підлітків до участі в неузгоджених мітингах. Він перебуває за кордоном, в Росії Волкова оголосили в розшук. 5 лютого у батьків голови штабів Навального провели обшук.

Кілька чільних соратників Навального заразперебувають під домашнім арештом у так званій «санітарній справі». «Меморіал» визнав їх політв’язнями.
…

Сенат США 9 лютого почне друге судове слухання щодо імпічменту колишнього президента Дональда Трампа. Виступаючи у ролі суддів, 100 сенаторів мають вирішити, чи винен колишній президент у «підбурюванні до заколоту» через його роль у штурмі Капітолію 6 січня. Слухання почнуться о першій дня за місцевим часом.

Лідер сенатської більшості Чак Шумер напередодні оголосив правила майбутнього розгляду у верхній палаті Конгресу, про які домовилися лідери Сенату.

Зокрема, передбачається, що 9 лютого Сенат визначиться щодо конституційності процесу. Починаючи з 10 лютого, сторонам дадуть по 16 годин для виступів, але не більше ніж вісім годин поспіль в один день.

Після цього сенатори матимуть чотири години для запитань, а також визначаться щодо заслуховування свідків і виступатимуть із заключним словом. По завершенню виступів й обговорення Сенат проголосує, чи оголошувати імпічмент Дональдові Трампу.

Як очікують, процес триватиме щонайменше тиждень.

Сам Трамп заявив, що не буде виступати перед Сенатом.

Більшість американців – 56% – підтримують імпічмент Трампа і заборону йому балотуватися в президенти ще раз, свідчить опитування ABC News/Ipsos, оприлюднене 7 лютого.

Водночас 50 демократам Сенату буде потрібна підтримка щонайменше 17 республіканців, щоб засудити Трампа, а це вважають малоймовірним.

Минулого тижня представники нижньої палати Конгресу США, які виступають в ролі обвинувачів на процесі імпічменту колишнього президента США Дональда Трампа, і його адвокати представили юридичні довідки з попереднім викладом своїх позицій на процесі.

В обвинувальному документі йдеться про те, що Трамп винен у підбурюванні до заколоту, в результаті якого 6 січня натовп мітингувальників увірвався до будівлі Капітолію і спробував зірвати процес затвердження обома палатами Конгресу результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден.

Обвинувачення наполягає на тому, що, закликавши під час мітингу своїх прихильників попрямувати до Конгресу і «повернути країну в свої руки», Трамп порушив президентську клятву і спробував підірвати демократичну систему.

Адвокати ж Трампа стверджують, що колишній президент не намагався зірвати процес затвердження результатів виборів, що його заяви на мітингу про фальсифікації результатів виборів захищені конституційним правом на свободу слова. Головний аргумент захисту Трампа полягає в тому, що спроба піддати імпічменту, тобто усунути від влади президента, який не перебуває при владі, є неконституційною.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа 13 січня, але фінальне рішення про відсторонення президента від влади ухвалює верхня палата Конгресу після проведення суду в Сенаті.

За імпічмент повинні проголосувати дві третини сенаторів, що малоймовірно, оскільки багато сенаторів-республіканців публічно оголосили, що суд над колишнім президентом суперечить конституції країни.

Раніше колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті.

Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.
…

Напередодні виборів до Державної думи Росії, запланованих на вересень 2021 року, президент країни Володимир Путін може оголосити про виплати російським громадянам різної допомоги та соціальних виплат на загальну суму близько 500 мільярдів рублів (6,7 млрд доларів), повідомляє агентство Reuters із посиланням на свої джерела.

За даними агентства, відповідну заяву президент Росії може зробити вже в березні, під час щорічного послання Федеральним зборам.

Джерела Reuters зазначають, що рішення про виплати обговорюють у Кремлі на тлі протестів на підтримку ув’язненого опозиціонера Олексія Навального і падіння реальних доходів росіян.

Агентство звернулося за коментарем до пресслужби адміністрації президента Росії, але запит поки що залишився без відповіді. Зі свого боку, речник голови уряду Михайла Мішустіна заявив, що йому нічого невідомо про такі плани.
…

Білорусь хоче екстрадувати опозиціонера Валерія Цепкала з Литви, повідомив білоруський державний телеканал «Білорусь 1».

Слідчий комітет Білорусі звинувачує Цепкала в низці корупційних злочинів, у тому числі отриманні хабарів в особливо великому розмірі.

Сам Цепкало наразі не коментував наміри Білорусі екстрадувати його.

Валерія Цепкала не допустили до участі у виборах президента Білорусі. 24 липня разом із дітьми він виїхав з країни. У Білорусі залишилася його дружина Вероніка Цепкало, вона брала участь у передвиборних заходах іншого опозиційного кандидата в президенти – Світлани Тихановської.

 
…

Міністерство закордонних справ Росії розкритикувало рішення Німеччини, Швеції та Польщі вислати російських дипломатів.

«Сьогоднішні рішення Польщі, Німеччини та Швеції є необґрунтованими, недружніми і є продовженням тієї самої низки дій, акцій, до яких вдається Захід стосовно нашої країни, які ми кваліфікуємо як втручання у внутрішні справи», – заявила офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова в ефірі телеканалу «Россия 1».

8 лютого Німеччина, Швеція та Польща повідомили, що висилають російських дипломатів. Кількома днями раніше Росія вирішила висилати з країни дипломатів Швеції, Польщі та Німеччини нібито через участь в акціях на підтримку опозиціонера Олексія Навального, якого затримали одразу після повернення до Росії в січні. До цього політик кілька місяців лікувався в Німеччині, куди його перевезли з Росії після отруєння.

Дипломатів-учасників акцій протесту оголосили «persona non grata». Їм наказали найближчим часом покинути територію Російської Федерації.

Європейський союз засудив рішення Міністерства закордонних справ Росії вислати з країни дипломатів.

Німеччина, Швеція та Польща заявляли, що дипломати діяли в межах своїх прав.

 
…

У 2020 році смертність у Росії виросла майже на 18 відсотків порівняно з 2019 роком, повідомила віцепрем’єр уряду Росії Тетяна Голікова з посиланням на попередні дані Росстату.

За її словами, частка померлих від COVID-19 від загального приросту смертності становила 31%.

Загалом у 2020 році в Росії померли 2 мільйони 124 тисячі людей. За даними Росстату, з квітня до грудня померли 162 тисячі росіян з діагнозом COVID-19. При цьому російська влада станом на ранок 8 лютого повідомляла, що за час пандемії від коронавірусу померли понад 75 тисяч людей.

Найбільше життів хвороба забрала в грудні – померли понад 44 тисячі людей. Водночас, відповідно до офіційних даних, лише в половини людей хвороба стала основною причиною смерті.

За даними Росстату, кількість народжених у Росії дітей – понад 1,4 мільйона – була мінімальною з 2002 року.

Показник природного спаду населення став максимальним з 2005 року. При цьому населення Росії скорочується третій рік поспіль.

 
…

Німеччина, Швеція та Польща висилають російських дипломатів у відповідь на рішення Москви вислати дипломатів цих країн.

Німеччина заявляє, що оголосила «персоною нон грата» співробітника російського посольства в Берліні. У німецькому МЗС наголосили, що рішення Москви вислати європейських дипломатів «не було виправдане жодним чином», оскільки співробітник посольства Німеччини діяв в межах своїх прав і у відповідності до Віденської конвенції, щоб «проінформувати себе про розвиток подій на місці».

Уряди Швеції та Польщі зробили аналогічні заяви.

«Ми проінформували російського посла, що людину з російського посольства попросили залишити Швецію. Це чітка відповідь на неприйнятне рішення видворити шведського дипломата, який лише виконував свої обов’язки», – написала міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде у твітері.

Польща повідомила, що попросила залишити країну співробітника російського консульства в західному місті Познань.

Росія вирішила висилати з країни низку дипломатів Швеції, Польщі та Німеччини через участь в акціях на підтримку опозиціонера Олексія Навального, якого затримали одразу після повернення до Росії в січні. До цього політик кілька місяців лікувався в Німеччині, куди його перевезли з Росії після отруєння.

Дипломатів-учасників акцій протесту оголосили «persona non grata». Їм наказали найближчим часом покинути територію Російської Федерації.

Європейський союз засудив рішення Міністерства закордонних справ Росії вислати з країни дипломатів.

 
…

Правозахисний центр «Меморіал» назвав брата російського опозиціонера Олексія Навального Олега політичним в’язнем. Його заарештували до 23 березня.

Центр вважає політичними в’язнями ще кількох фігурантів так званої «санітарної справи»: Марію Альохіну, Дмитра Барановського, Анастасію Васильєву, Миколу Ляскіна, Любов Соболь, Олега Степанова, Люсю Штейн та Кіру Ярмиш. Більшість з них перебувають під домашнім арештом.

«Ми вважаємо, що кримінальна справа проти них політично мотивована і пов’язане з їхніми політичними переконаннями, а також реалізацією їхнього права на свободу вираження поглядів та свободу зібрань. Їхнє переслідування здійснюється з порушенням права на справедливий судовий розгляд і направлена на примусове припинення опозиційної діяльності і залякування прихильників опозиційного політика Олексія Навального», – заявили в центрі.

Правозахисники закликають звільнити фігурантів справи і притягнути до відповідальності винуватих в їхньому незаконному кримінальному переслідуванні. Справу відкрили 24 січня – на наступний день після акцій на підтримку Навального – за статтею про підбурювання до порушення санітарних норм.

23 січня в Росії відбулися акції з вимогою звільнити опозиціонера Олексія Навального, якого затримали одразу після повернення до Росії з Німеччини, де він проходив лікування після отруєння.

2 лютого Симонівський суд Москви скасував умовний термін Навальному і засудив його до трьох з половиною років колонії загального режиму. Фактично Навальний має провести в колонії 2 роки і 8 місяців, адже суд врахував ті 10 місяців, які політик провів під домашнім арештом.

Сторона звинувачення наполягала на тому, що Навальний мав з’являтися до інспекції двічі на місяць, аби підтверджувати виконання свого умовного терміну. Сторона захисту наполягала, що Навальний не міг відвідувати інспекцію, адже перебував у Німеччині на лікуванні після отруєння.

 
…

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу не визнав себе винним за звинуваченням у корупції. Судовий процес у справі відновився за шість тижнів до виборів, на яких Нетаньягу сподівається перемогти.

«Я підтверджую письмову відповідь, представлену від мого імені», – засвідчив Нетаньягу в суді 8 лютого.

Він мав на увазі документ, який його адвокати передали суду, в якому вони стверджували, що він не винен за звинуваченнями у хабарництві, зловживанні довірою та шахрайстві.

Нетаньягу звинувачують у тому, що він приймає щедрі подарунки від багатих друзів і домагається схвалення регулюючих органів для медіа-магнатів в обмін на сприятливе висвітлення подій.

71-річний прем’єр-міністр назвав своє судове переслідування політичним «полюванням на відьом».

Судовий процес почався дев’ять місяців тому, але згодом був відкладений через пандемію.

У той час Нетаньягу щойно отримав політичну перемогу, сформувавши коаліційний уряд зі своїм конкурентом на виборах Бенні Ганцем. Але в грудні ця коаліція розпалася.

23 березня в Ізраїлі відбудуться четверті менш ніж за два роки парламентські вибори, а дії Нетаньягу у зв’язку з кризою COVID-19 і його ймовірні проблеми з корупцією викликають щотижневі протести проти нього.

Нетаньягу є прем’єр-міністром Ізраїлю з 2009 року після першого терміну з 1996 по 1999 рік.
…

Фільм «Палац для Путіна. Історія найбільшої хабаря» подивилися 26% жителів Росії, свідчать дані опитування «Левада-центру». Ще 10% росіян повідомили, що не бачили фільм, але знайомі з його змістом, 32% – щось чули про нього без подробиць. Нічого не знає про фільм 31% респондентів.

Менше ніж п’ята частина тих, хто подивився фільм або чув про нього (17%), впевнені, що все сказане в ньому – правда. Більше ніж третина (38%) – вважають, що викладена у фільмі інформація схожа на правду, але її достовірність оцінити складно.

33% – впевнені, що в фільмі показана неправда. Частка тих, хто вважає, що автори фільму брешуть, збільшується з віком – від 11% в групі 18-24 роки до 49% у віці від 55 років.

Майже третина опитаних вважають, що президент Росії Володимир Путін ніколи не зловживав владою. Ще 24% – упевнені, що навіть якщо такі звинувачення правдиві, при ньому країна стала «жити краще». 17% – вважають, що Володимир Путін точно винен у зловживаннях, 25% – що він винен так само, як і інші високопоставлені чиновники.

Як пояснює директор «Левада-центру» Лев Гудков, для більшості глядачів інформація про корумпованість верхівки російської влади не стала новиною, вони лише дізналися про нові деталі, тому ставлення до президента Росії погіршилося серед невеликого числа людей.

Опитування проводилося з 29 січня по 2 лютого 2021 року. У ньому взяли участь 1616 осіб у віці від 18 років у 137 населених пунктах, 50 суб’єктах РФ. Дослідження проводилося вдома у респондентів методом особистого інтерв’ю.

Фонд боротьби з корупцією опозиціонера Олексія Навального стверджує, що резиденція президента Росії площею 68 гектарів на мисі Ідокопас на узбережжі Чорного моря була побудована в 2010 році, її вартість становить близько 100 мільярдів рублів, на її території є підземний льодовий палац, церква, 80-метровий міст «для підходу до чайного будиночка», тунель для спуску з палацу до моря. Стверджується, що палац зараз ремонтують, і в ході ремонту будують нові об’єкти.
…

У Індія рятувальні бригади продовжують пошуки щонайменше 170 зниклих безвісти після сходження льодовика у Гімалаях, що спровокувало повінь.

Наразі відомо про 14 загиблих, однак їх кількість може зрости.

Повінь сталася після того, як 7 лютого частина льодовика Нанда-Деві відкололася.

Потоком води було зруйновано ГЕС, яку будували, іншу ГЕС пошкоджено. Зниклі люди працювали на цих двох об’єктах.

Щонайменше 30 робітників потрапили в пастку у тунелях на заводі в Дауліганзі, заявила влада.

Прем’єр-міністр Нарендра Моді написав у твіттері, що «нація молиться за безпеку всіх» в Уттаракханді та пообіцяв виплати найближчим родичам загиблих.

Вчені стверджують, що катастрофа підкреслює небезпеку глобального потепління у Гіндукуші та Гімалайських горах, які в замерзлому стані містять величезні запаси прісної води.
…

Сенат США цього тижня має почати друге судове слухання щодо імпічменту колишнього президента Дональда Трампа.

100 сенаторів почнуть слухання 9 лютого. Виступаючи у ролі суддів, вони мають вирішити, чи винен колишній президент у «підбурюванні до заколоту» через його роль у штурмі Капітолію 6 січня.

Більшість американців – 56% – підтримують імпічмент Трампа і заборону йому балотуватися в президенти ще раз, свідчить опитування ABC News/Ipsos, оприлюднене 7 лютого.

Водночас 50 демократам Сенату буде потрібна підтримка щонайменше 17 республіканців, щоб засудити Трампа, а це вважають малоймовірним.

Минулого тижня представники нижньої палати Конгресу США, які виступають в ролі обвинувачів на процесі імпічменту колишнього президента США Дональда Трампа, і його адвокати представили юридичні довідки з попереднім викладом своїх позицій на процесі.

В обвинувальному документі йдеться про те, що Трамп винен у підбурюванні до заколоту, в результаті якого 6 січня натовп мітингувальників увірвався до будівлі Капітолію і спробував зірвати процес затвердження обома палатами Конгресу результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден.

Обвинувачення наполягає на тому, що, закликавши під час мітингу своїх прихильників попрямувати до Конгресу і «повернути країну в свої руки», Трамп порушив президентську клятву і спробував підірвати демократичну систему.

Адвокати Трампа стверджують, що колишній президент не намагався зірвати процес затвердження результатів виборів, що його заяви на мітингу про фальсифікації результатів виборів захищені конституційним правом на свободу слова. Головний аргумент захисту Трампа полягає в тому, що спроба піддати імпічменту, тобто усунути від влади президента, який не перебуває при владі, є неконституційною.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа 13 січня, але фінальне рішення про відсторонення президента від влади ухвалює верхня палата Конгресу після проведення суду в Сенаті. За імпічмент повинні проголосувати дві третини сенаторів, що малоймовірно, оскільки багато сенаторів-республіканців публічно оголосили, що суд над колишнім президентом суперечить конституції країни.

Раніше колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті. 

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.
…

Колишній державний секретар США та видатний державний секретар Джордж Шульц помер у віці 100 років.

Інститут Гувера повідомив, що Шульц пішов з життя напередодні. В установі його називають «одним із найбільш послідовних політиків усіх часів».

У часи президента Річарда Ніксона Шульц був міністром фінансів, міністром праці та директором Офісу менеджменту та бюджету США. У 1982-1989 роках він працював державним секретарем. Тоді президентом був Рональд Рейган.

Шульц – один з двох посадовців, який був керівником одразу чотирьох американських відомств.

Перші роки перебування на посаді Державного департаменту Шульца ознаменувалися напруженістю з Радянським Союзом через радянський газопровід до Європи, розміщення ядерних ракет середньої дальності в Європі та збиття пасажирського літака Korean Air Lines у 1983 році.

Після приходу до влади в Радянському Союзі Михайла Горбачова Шульц закликав Рейгана розвивати особистісні стосунки з радянським керівником. У 1987 році два лідери підписали Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності – єдину угоду часів Холодної війни, яка ліквідовувала цілий клас ракет.

Шульц також доклав багато зусиль для вирішення палестинсько-ізраїльського конфлікту та завершення жорстокої громадянської війни в Ліван в 1980-х роках.

Після відходу з політики Шульц був старшим співробітником Інституту Гувера в Стенфордському університеті. Працював непублічним радником багатьох політиків-республіканців.

Коли Джордж Буш-молодший брав участь у виборах президента у 2000 році, Шульц представив йому Кондолізу Райс. Згодом вона стала радником Буша з питань нацбезпеки та державним секретарем.

 
…

Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що США мають зняти всі санкції з Ірану, якщо хочуть, щоб Тегеран повернувся до ядерної угоди із Заходом, повідомило 7 лютого іранське державне телебачення.

«Якщо вони хочуть, щоб Іран повернувся до своїх зобов’язань, то США повинні скасувати всі санкції, тоді ми проведемо перевірку і подивимося, чи були санкції зняті правильно, і повернемося до своїх зобов’язань», – сказав Хаменеї.

Аналітики кажуть, що ці коментарі Хаменеї стали першими після інавгурації президента США Джо Байдена, який заявив, що хоче повернутися до угоди.

Раніше міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф закликав Вашингтон діяти швидко і повернутися до ядерної угоди 2015 року.

Іран поступово зменшив свої зобов’язання за угодою після того, як США в 2018 році в односторонньому порядку вийшли з угоди і почали запроваджувати санкції проти Тегерану.

Після вбивства 27 листопада вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде парламент Ірану ухвалив суперечливий закон, який передбачає негайно почати збагачення урану до 20 відсотків і припинити інспекції МАГАТЕ.

Уряд на чолі з президентом Хасаном Роугані виступив проти цього документа, заявивши, що він шкодить дипломатичним зусиллям, і для його реалізації не виділено коштів.

Деякі аналітики припускають, що Іран може скористатися кроком парламенту, щоб отримати важелі впливу на майбутніх переговорах зі США.

Решта учасників угоди – Китай, Франція, Німеччина, Росія і Велика Британія – заявили 21 грудня, що готуються до можливого повернення Сполучених Штатів до угоди після вступу на посаду обраного президента Джо Байдена 20 січня.
…

Білоруська влада просить офіційну Варшаву видати засновників телеграм-каналу Nexta Степана Путила і Романа Протасевича, повідомили 7 лютого білоруські ЗМІ з посиланням на Слідчий комітет Білорусі.

Слідчий комітет звинувачує Путила і Протасевича за трьома кримінальними статтями: організація масових заворушень; організація дій, що грубо порушують громадський порядок; розпалювання соціальної ненависті за професійною належністю.

Білоруська влада зазначає, що надіслала документи через генерального прокурора Польщі, з якою Білорусь має угоду про правову допомогу у кримінальних справах.

Протасевич у вересні залишив посаду головного редактора проєкту, а 20 жовтня стало відомо, що телеграм-канал Nexta-Live і логотип Nexta визнані екстремістськими в Білорусі. Потім канали змінили назви на кириличні.

У листопаді Комітет державної безпеки Білорусі вніс засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора каналу Романа Протасевича до переліку організацій і фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності. 

МЗС Білорусі раніше звернулося до Польщі й закликало в найкоротші терміни видати Путила і Протасевича «з урахуванням суспільної небезпечності їхньої злочинної діяльності».

У відповідь на заяву МЗС Путило вкотре звинуватив Олександра Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».

Протасевич заявив про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в «обмін на примусове транспортування Лукашенка в Міжнародний суд в Гаазі».

Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».

Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.

Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.

Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.
…

У М’янмі 7 лютого десятки тисяч людей вийшли на акції протесту по всій країні, засуджуючи нещодавній переворот і вимагаючи звільнення фактичної лідерки країни Аун Сан Су Чжі. Це найбільші акції протесту в країні після Шафранової революції 2007 року, яка допомогла стимулювати перехід до демократії.

У другий день широкомасштабних акцій проти військової хунти протестувальники у найбільшому місті країни Янгоні були в червоних сорочках, тримали червоні прапори і червоні кульки. Червоний вважають кольором партії Національна ліга за демократію Аун Сан Су Чжі.

Вони скандували: «Ми не хочемо військової диктатури! Ми хочемо демократії!»

За повідомленнями, мітинги 7 лютого були набагато більшими, ніж ті, що відбулися днем раніше, коли десятки тисяч людей вийшли на вулиці під час першої масової акції протесту проти державного перевороту, попри блокування соцмереж.

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

 
…

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек заявляє, що на даний момент немає пропозицій щодо запровадження додаткових санкцій ЄС проти білоруської влади. Водночас, за його словами, Білорусь залишається на порядку денному.

«На даний момент пропозицій щодо додаткових санкцій немає. Однак Білорусь залишається на початку порядку денного, і міністри закордонних справ регулярно обговорюють, які кроки потрібно зробити. І я готовий ще раз обговорити зі своїми колегами, як активізувати зусилля, щоб допомогти білоруському суспільству висловити занепокоєння щодо майбутнього своєї країни», – заявив Петршічек в інтерв’ю білоруській службі Радіо Свобода.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська визначила 7 лютого Днем солідарності з Білоруссю, закликаючи міжнародних лідерів, активістів, журналістів і всіх друзів Білорусі підтримати протестувальників, які вимагають відставки Олександра Лукашенко і проведення нових виборів. 

Тихановська запропонувала висловити свою солідарність із тими, хто щодня протестує в Білорусі, «і подякувати їм за відвагу і сильну волю».

Вона рекомендувала проводити мітинги, писати про підтримку в соціальних мережах, писати листи політичним в’язням й освітлювати фасади будівель червоно-білим кольорами – символом білоруського опозиційного руху.

Раніше Тихановська закликала Європейський союз і США бути «сміливішими та сильнішими» у своїх діях, щоб допомогти покласти край правлінню Лукашенка.

«Міжнародна реакція все ще занадто скромна», – сказала Тихановська 27 січня під час онлайн-заходу з кількома міністрами закордонних справ ЄС.

5 лютого США та Європейський союз заявили, що підтримують День солідарності, і привітали демонстрантів.

«Ми продовжуємо дивуватися винятковій силі, стійкості та мужності білоруського народу перед непохитними репресіями», – заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс.

«Вони продовжують вимагати свободи та демократії. Світ був натхненний народом Білорусі, особливо білоруськими жінками, які мирно виступають за право мати голос у майбутньому Білорусі», – сказав Прайс.

Він додав, що США підтримують «мирний і всеохопний діалог» у Білорусі.

Європейський союз опублікував подібну заяву, вказавши на «багато тисяч» затриманих у Білорусі і «сотні задокументованих випадків катувань».

Протести в Білорусі тривають від 9 серпня, коли в країні пройшли вибори президента, переможцем яких влада назвала Лукашенка.

 
…

Консорціум «Північний потік-2», що будує однойменний газогін із Росії до Німеччини дном Балтійського моря в обхід України, повідомив, що поновив прокладання труб на морській ділянці неподалік берегів Данії.

За цим повідомленням, російське судно-трубопрокладач «Фортуна» (яке перебуває під санкціями США) завершило необхідні випробування і почало вкладати труби в водах Данії.

У повідомленні зауважено, що «всі роботи здійснюються з належними дозволами» і що подальша інформація про перебіг і плани будівництва буде надана «в належний час».

24 січня консорціум повідомляв, що почав у водах Данії роботи для відновлення будівництва газопроводу.

У Німеччині точаться дискусії щодо доцільності добудови газопроводу, який готовий вже більш ніж на 90 відсотків, – у зв’язку з загрозою санкцій США, а також внутрішньою і зовнішньою політикою Росії. Низка політиків закликала запровадити мораторій на будівництво «Північного потоку-2» у зв’язку з погіршенням ситуації з правами людини в Росії.

Також Європейський парламент давно виступає проти газопроводу. 21 січня він ухвалив чергову резолюцію з вимогою зупинити добудову «Північного потоку-2», зокрема, в відповідь на отруєння, а потім арешт у Росії тамтешнього опозиціонера Олексія Навального.

Але влада Німеччини твердо виступає за добудову газогону і заявляє, що можливі нові санкції проти Росії через питання прав людини не зачеплять цього проєкту. 5 лютого цю позицію вкотре підтвердила канцлерка Німеччини Анґела Меркель. Влада Німеччини також різко критикує санкції США проти «Північного потоку-2».

Наприкінці 2020 року Конгрес США посилив американські санкції проти «Північного потоку-2», спершу накладені ще наприкінці 2019 року, і вніс їх до оборонного бюджету країни, який ухвалили 9 грудня. 28 грудня цей закон підписав тодішній президент США Дональд Трамп.

Під ці санкції потрапляють не лише виконавці проєкту, а й ті компанії, які займаються його фінансуванням, сертифікацією і страхуванням, а також ті, які надаватимуть, орендуватимуть продаватимуть судна-трубопрокладачі для цього проєкту.

19 січня на виконання цього закону США запровадили санкції проти російського трубопрокладальної баржі «Фортуна», яка в грудні 2020 року на короткий час відновила будівництво газопроводу у водах Німеччини. До цього роботи не велися майже рік через загрозу американських санкцій. Також США запровадили обмежувальні заходи щодо компанії-власника трубопрокладача «КВТ-РУС», компанії «Рустанкер» і суден Sierra і «Максим Горький», що беруть участь у будівництві.

Також через загрозу санкцій США вже протягом 2021 року ще принаймні чотири великі компанії, відповідальні за важливі частини проєкту, за повідомленнями, вийшли з нього. 19 січня стало відомо, що російський газовий монополіст «Газпром», який є 100-відсотковим власником компанії-оператора проєкту Nord Stream 2 AG, вперше визнав, що газопровід може й не бути добудований.

За повідомленнями компанії, на цей час із загальної довжини двох ниток газопроводу в 2460 кілометрів у водах Німеччини лишилося прокласти близько 28 кілометрів і ще 120 у водах Данії, де нині й поновлена робота. Тим часом уже виданий було дозвіл продовжити прокладання труб у водах Німеччини тимчасово втратив чинність – його оскаржили дві екологічні організації, і поки їхню скаргу не розглянуть, чинність цього дозволу поновити не можна.

Як заявляли раніше в компанії, будівництво планували завершити в червні цього року.

Нинішній президент США Джо Байден не раз давав знати, що він теж різко проти завершення цього проєкту. За його словами, це «погана оборудка для Європи». За повідомленнями, його адміністрація має намір продовжити накладати санкції проти «Північного потоку-2» на компанії, пов’язані з його будівництвом, підготовкою до експлуатації тощо.

США давно домагаються зупинити будівництво «Північного потоку-2», який вважають, як і багато хто в Європі, суто політичним проєктом Росії. Сполучені Штати стверджують, що він зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, підриваючи її безпеку й економіку.

Трубопровід має на меті переспрямувати природний газ, призначений для Європи, в обхід України, позбавляючи Київ мільярдів доларів щорічних транзитних зборів.
…

У Китаї регулюючий орган схвалив для використання вакцину виробництва Sinovac Biotech. Про це заявили у компанії, повідомляє Reuters.

Зазначається, що дозвіл вдалося отримати базуючись на результатах двомісячних клінічних випробувань на пізніх стадіях, які проводилися за кордоном. Остаточних даних щодо цих випробувань ще немає.

Випробування першої і другої фази I і II в Китаї показали, що вакцина безпечно викликає імунну відповідь у немолодих учасників, і вона також тестується на учасниках у віці від трьох до 17 років. Однак у компанії попередили, що дані про безпечність вакцини для людей у віці 60 років і старше «обмежені».

Наприкінці грудня в Офісі президента повідомляли, що Україна отримає 1,9 мільйона доз вакцини проти COVID-19 від китайського виробника вакцин.

13 січня видання The Wall Street Journal повідомило, що створена китайською компанією Sinovac Biotech вакцина від COVID-19 показала 50% ефективності під час випробувань у Бразилії.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, коментуючи інформацію щодо результатів випробування вакцини у Бразилії на брифінгу 13 січня, зазначив, що згідно з укладеним договором про закупівлю цієї вакцини, її ефективність повинна бути не менше 70%. В іншому випадку Україні повинні повернути кошти.

Він заявив, що ВООЗ вважає ефективність у 50% достатньою для реєстрації вакцини.

Міністерство охорони здоров’я України планує завершити кампанію з вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19 до кінця цього року.

 
…

У Кабулі внаслідок вибухів загинули щонайменше три людини, зокрема представники індуїстської меншини. Четверо людей отримали поранення, повідомили у поліції.

Зазначається, що перший вибух стався у магазині в районі Баг-е-Казі. Внаслідок нього обвалилася будівля магазину. Другий вибух пролунав незабаром на тому ж місці, коли поліція та місцеві жителі надавали допомогу пораненим. Загинули двоє мирних жителів.

Відповідальність за вибухи наразі ніхто на себе не взяв.

В іншому нападі у північній частині Кабула вибухнула бомба-липучка, прикріплена до поліцейської машини, в результаті чого загинув один співробітник сил безпеки. За словами офіційних осіб, напад стався в районі Хесе-Аваль.

Тим часом в південному місті Кандагар стався вибух, в результаті якого були поранені троє офіцерів поліції.

Насильство триває по всьому Афганістану, незважаючи на триваючі зусилля щодо досягнення миру між підтримуваним Заходом урядом та угрупованням бойовиків «Талібан».
…

Президент США Джо Байден вважає, що його попередник Дональд Трамп не повинен отримувати секретні брифінги розвідки через його «нестійку поведінку». Про це Байден заявив в інтерв’ю, яке транслювали 5 лютого.

Байден відмовився робити припущення щодо того, що Трамп міг би зробити з секретною інформацією, але сказав, що йому «немає необхідності» отримувати брифінги, які традиційно отримували президенти, що йшли з посади.

«Яку цінність має для нього брифінг розвідки? Який вплив він має взагалі, крім того факту, що може помилитися і щось сказати?» – заявив Байден в інтерв’ю телеканалу CBS.

Прес-секретар Білого дому Джен Псакі заявила раніше цього тижня, що питання щодо надання Трампу брифінгів розвідки ще розглядається, і чи отримає їх колишній глава держави, залежить від чинного президента.

На Трампа наступного тижня чекає другий судовий розгляд у справі про імпічмент за звинуваченням у підбурюванні до заколоту. Втім, Байден наголосив, що рішення щодо надання Трампу секретних даних пов’язане з його «нестійкою поведінкою», а не штурмом Капітолію.

У перший рік перебування Трампа на посаді в багатьох новинах з посиланням на невідомі джерела поідомлялося, що Трамп розкрив секретні матеріали провідним російським дипломатам на зустрічі в Білому домі в травні 2017 року. Пізніше Трамп, схоже, підтвердив ці повідомлення, захищаючи обмін інформацією з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і послом Росії Сергієм Кисляком, заявивши, що він має на це право і хоче, щоб Росія активізувала свою боротьбу з тероризмом.

Деякі законодавці-демократи і принаймні один колишній чиновник адміністрації Трампа сумніваються в доцільності дозволу Трампу отримувати брифінги розвідки. Сьюзан Гордон, яка займала пост головного заступника директора національної розвідки при адміністрації Трампа з 2017 по 2019 рік, закликала Байдена не дозволяти Трампу отримувати брифінги.
…

Міжнародне рейтингове агентство Fitch одним з перших оцінило можливі короткострокові і довгострокові наслідки арешту російського опозиціонера Олексія Навального і масових акцій протесту на його підтримку, які відбулися у Росії наприкінці січня і початку лютого.

Про це йдеться в опублікованому 5 лютого прогнозі Fitch. Агентство залишило довгостроковий суверенний рейтинг Росії на рівні BBB зі стабільним прогнозом. BBB – це рейтинг інвестиційної категорії, що свідчить про низькі на даний момент ризики дефолту. Однак це один з найнижчих рейтингів інвестиційної категорії.

У прогнозі Fitch наголошується, що на рейтинг Росії як і раніше негативно впливає ризик нових санкцій. При цьому агентство не очікує введення в найближчому майбутньому нових санкцій США, оскільки адміністрації Джо Байдена необхідний час для вироблення власної санкцій політики. Ризик масштабних секторальних санкцій США, на кшталт санкцій проти суверенного боргу або заборони для російських банків здійснювати транзакції в доларах, в Fitch оцінюють як невисокий. Імовірність введення нових адресних санкцій ЄС у зв’язку з арештом Навального, проте, зросла.

Самі протести аналітики агентства описують як «численніші, ніж раніше». Відзначається і потенціал для подальших соціальних хвилювань. У короткостроковій перспективі Fitch не бачить загрози дестабілізації ситуації у Росії. При цьому отримання «Єдиною Росією» конституційної більшості на виборах до Державної думи може бути ускладнене. Також може вирости дефіцит бюджету.

«У довгостроковій перспективі більш тривалі протести можуть призвести до підриву авторитету уряду», – мовиться у прогнозі.

У ньому також згадані майбутні вибори президента, які мають відбутися у 2024 році. Поправки до конституції, що дозволяють Володимиру Путіну балотуватися на черговий термін, на думку Fitch, усунули невизначеність, але при цьому створили низку проблем – збільшивши залежність системи від однієї людини і зробивши менш імовірним проведення інституційних реформ, відсутність яких, на думку агентства, веде до зростання протестних настроїв і негативно впливає на перспективи економічного зростання.

 
…

У Лівії головні сторони громадянської війни, яка точиться в цій країні, домовилися про спільний тимчасовий уряд єдності, який має замінити нинішні адміністрації-суперниці і провести в усій країні парламентські вибори, заплановані на кінець нинішнього року.

74 делегати від обох головних сторін наприкінці п’ятиденних переговорів, що відбулися за посередництва ООН у Женеві, обрали президентську раду, що складається з трьох членів, і прем’єр-міністра, який має протягом трьох тижнів запропонувати на затвердження представниками сторін склад свого уряду. Після його затвердження нинішні паралельні органи влади мають припинити діяльність.

Президентську раду очолив представник сходу країни, дипломат Мухаммад Юнес Менфі. Тимчасовим прем’єром став Абдель-Хамід Мухаммад Дбейба, підприємець, якого підтримують на заході Лівії.

Як заявила спеціальна представниця ООН у справах Лівії Стефані Вільямз, тимчасовий уряд має повністю підтримати домовленість про припинення бойових дій, досягнену минулого року, дотриматися дати виборів, що мають відбутися 24 грудня, і започаткувати «всеохопний процес національного примирення».

Домовленість привітали, зокрема, в Росії й Туреччині, які підтримують протилежні сторони конфлікту в Лівії.

У Лівії ще з часу скинення 2011 року влади диктатора Муаммара аль-Каддафі внаслідок народного повстання, підтриманого країнами НАТО, з різною інтенсивністю точаться громадянські війни.

Головними діячами нинішньої війни є, з одного боку, міжнародно визнаний Уряд національної згоди, підтримуваний ООН, який контролює лише частину заходу країни – столицю Тріполі й сусідні території – за підтримки місцевих, переважно ісламістських угруповань, а з іншого – законно обраний і міжнародно визнаний парламент, на боці якого діє Лівійська національна армія – більша частина колись єдиних збройних сил країни на чолі з головнокомандувачем, якого призначив парламент, фельдмаршалом Халіфою Хафтаром; вони контролюють більшу східну частину країни і не визнають Уряду національної згоди.

Ці сторони, користуючись підтримкою зовнішніх сил, зі змінним успіхом воюють одне з одним; улітку 2020 року сили Уряду національної згоди зуміли відбити наступ на Тріполі військ Хафтара, який декларував намір звільнити столицю від «ісламістів», після чого сторони уклали в жовтні 2020 року перемир’я.

На боці уряду в Тріполі виступають, зокрема, Туреччина, Італія й Катар; Палата представників – парламент, який базується в місті Тобруці, – і її сили на чолі з Хафтаром мають підтримку Росії, Єгипту й Об’єднаних Арабських Еміратів, і меншою мірою Саудівської Аравії і Франції.

Крім згаданих двох головних сторін лівійського конфлікту, в країні діє чимало різноманітних місцевих сил і збройних угруповань, які тією чи іншою мірою контролюють відносно невеликі регіони.
…

Євросоюз також засудив рішення МЗС Росії вислати з країни дипломатів
…

Апеляційний суд Чорногорії скасував вироки Вищого суду в столиці Подгориці, який був судом першої інстанції в справі про спробу державного перевороту 2016 року, і відправив справу на повторний розгляд.

Як вирішив Апеляційний суд, первісні вироки були винесені в травні 2019 року зі «значними порушеннями кримінальної процедури». Повторний розгляд у Вищому суді Подгориці має відбутися з цілком іншим складом суду.

Єдиний із засуджених тоді, який нині перебував за ґратами, має бути негайно звільнений, вирішив суд. Усі інші або вже вийшли на волю, відбувши менші терміни, або на волі чекали на рішення щодо апеляції, або були засуджені заочно і за ґрати й не потрапили.

Загалом у справі, очно чи заочно, були засуджені 13 осіб із 14 первісно обвинувачених – громадяни Росії, Сербії і самої Чорногорії. Зокрема, росіяни Едуард Шишмаков і Володимир Попов, звинувачені також у спробі терористичного акту, отримали тоді заочно 15 і 12 років позбавлення волі. Їх у справі названо працівниками російської військової розвідки, відомої як ГРУ.

Також серед засуджених – восьмеро громадян Сербії і троє чорногорців. Із останніх двоє, Андрія Мандич і Милан Кнежевич, є лідерами проросійської і просербської партії «Демократичний фронт» – на час подій опозиційної, а нині члена владної коаліції. Вони отримали було по п’ять років позбавлення волі за обвинуваченням у створенні кримінальної організації.

Як встановив суд, який виніс вироки, змовники планували в день парламентських виборів 2016 року захопити будівлю парламенту, вбити тодішнього прозахідного прем’єр-міністра Мила Джукановича (інше написання: Дюкановича) і встановити проросійську владу, яка мала б не допустити, зокрема, вступу Чорногорії до НАТО.

Росія заперечує свою причетність до спроби перевороту.

Улітку 2017 року Чорногорія вступила до НАТО. Джуканович тим часом із 2018 року є президентом Чорногорії.

Демократична партія соціалістів під його проводом була владною в Чорногорії з початку 1990-х років. Але на парламентських виборах у серпні 2020 року вона зазнала поразки, а до влади в країні прийшла коаліція просербських і проросійських сил.

Нинішня влада продовжує підтримувати незалежність Чорногорії, яка остаточно відокремилася від союзу з Сербією 2006 року, і її загалом прозахідний курс. Але ця влада вже почала згортати деякі з кроків попередньої.

Зокрема, вона домоглася скасування закону, який фактично мав на меті позбавити домінантну в країні Сербську православну церкву значної частини історичного майна з тим, щоб його можна було передати незалежній від неї автокефальній, але наразі не визнаній у православному світі Чорногорській православній церкві. Той закон викликав значну критику і в Сербії, і в Росії.
…

Колишнього начальника Генерального штабу Збройних сил колишньої Югославії Момчила Перишича засудили до трьох років позбавлення волі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Його обвинувачують у шпигунстві, а конкретно в тому, що 2002 року він передав певні документи працівникові розвідки Сполучених Штатів Америки Джонові Нейбору.

Генерала Перишича і співробітника американського посольства в Белграді затримали в одному з ресторанів неподалік столиці в час передачі документів, які прокуратура назвала військовою таємницею. Перишич на той час був віцепрем’єр-міністром в уряді Сербії. Нейбора, якого сербська преса називала «працівником ЦРУ», відразу звільнили, бо він послався на дипломатичний імунітет. США заявили, що передані документи не містили ніяких таємниць, і висловили Сербії протест.

Процес проходив за закритими дверима. Засуджений, який від самого початку не визнає ніякої провини, має право оскаржити вирок. Він заявив, що продовжить юридичну боротьбу «для захисту своєї честі й гідності».

Процес над ним, розпочатий було 2004 року, перервали в 2005-му, коли Перишич вирішив здатися Міжнародному кримінальному трибуналові у справах колишньої Югославії в Гаазі, де його звинувачували в скоєнні воєнних злочинів у Хорватії та Боснії і Герцеговині.

2013 року трибунал в апеляційній інстанції виніс генералові виправдувальний вирок. після того, як у 2011-му його спершу визнали винним і засудили до 27 років позбавлення волі.

На думку оглядачів, нині йдеться про абсурдний процес, бо документи, які 18 років тому могли бути військовою таємницею, давно застаріли. Документи стосувалися насамперед дій і планів сербських сил у Косові, яке 2008 року односторонньо проголосило незалежність від Сербії.
…