01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Росія: речницю Навального відправили під домашній арешт

Басманний суд Москви відправив речницю опозиціонера Олексія Навального Кіру Ярмиш під домашній арешт до 23 березня.

Цей запобіжний захід вимагав Слідчий комітет Росії, стверджуючи, що Ярмиш порушила заходи безпеки та охорони праці, вжиті для припинення розповсюдження коронавірусу, закликаючи до масових акцій протесту на підтримку Навального.

Ярмиш та ще кількох соратників Навального затримали 21 січня. 2 січня суд відправив її під арешт на дев’ять днів.

Під домашній арешт за подібними звинуваченнями раніше також потрапили брат Олексія Навального Олег, адвокат Фонду боротьби з корупцією Любов Сокол та координатор московського штабу Навального Олег Степанов.

 

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

 

Read More

Косово й Ізраїль запровадили дипломатичні відносини

Косово й Ізраїль запровадили дипломатичні відносини, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Відповідний документ у ході відеоконференції 1 лютого підписали міністри закордонних справ двох країн, Меліза Харадінай-Стубла і Ґабріель Ашкеназі.

Ізраїльський міністр запровадження відносин назвав «історичним» кроком. Його колега з Приштини заявила, що «Косово довго чекало на цей день» й зазначила, що Ізраїль став 117-ою країною, котра визнала Косово як незалежну й суверенну державу.

Харадінай-Стубла додала, що взаємовизнання не було б можливе без допомоги Сполучених Штатів Америки.

Президент Сербії Александар Вучич й премʼєр-міністр Косова Авдула Хоті 4 вересня минулого року на запрошення колишнього президента США Дональда Трампа перебували у Вашингтоні й у Білому домі підписали угоду, якою передбачається розширення відносин між двома сторонами й відкриття посольств Белграда й Приштини в Єрусалимі.

Косово проголосило незалежність в односторонньому порядку в лютому 2006 року. Сербія досі не визнала незалежності Косова й називає його «так званим Косовом». Республіку Косово визнали 22 країни члени Євросоюзу. Не визнають її Росія й Китай.

Україна також не визнає Косово.

Read More

Трамп представив нових адвокатів, які захищатимуть його в справі про імпічмент

Колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті. Вони підтвердили свою участь увечері 31 січня, безпосередньо перед кінцевим терміном подачі відповіді на звинувачення.

Трампа захищатимуть Девід Шон, який часто коментує юридичні питання на телебаченні, та колишній окружний прокурор штату Пенсильванія Брюс Кастор. Вони долучилися до його захисту після того, як усі п’ять членів першої команди юристів розійшлися з експрезидентом днем раніше через розбіжності в стратегії захисту.

Згідно з заявою Трампа, Девід Шон та Брюс Кастор – «високоповажні судові адвокати», які мають досвід у кримінальному праві та захисті.

Читайте також: Поразка Трампа і Республіканська партія США: який шлях оберуть республіканці?

Кастор раніше зазнав критики за своє рішення не звинувачувати актора Білла Косбі у справі про сексуальні злочини. Шон представляв союзника Трампа Роджера Стоуна. Також він заявляв, що вів переговори про приєднання до юридичної команди фінансиста Джеффрі Епстайна в 2019 році, доки той не наклав на себе руки у в’язниці, де перебував за звинуваченнями в секс-торгівлі неповнолітніми дівчатами.

Кастор, коментуючи приєднання до команди Трампа, заявив, що справа проти нього буде «випробуванням Конституції».

«Це документ, написаний на століття, і він знову і знову тріумфуватиме над партійністю», – заявив колишній окружний прокурор Кастор.

Дедалі вищою є ймовірність, що Трамп уникне засудження через підтримку в Сенаті через підтримку Республіканської партії – всі сенатори-однопартійці, окрім республіканців, уже підтримали спробу закрити справу на конституційних підставах, заявляючи, що неможливо оголосити імпічмент президенту, каденція якого закінчилася.

Читайте також: У змові щодо штурму Капітолію звинуватили членів ультраправого руху «Хранителі клятви»: чи знайшло ФБР докази спланованості?

Розгляд справи про імпічмент планується розпочати 9 лютого, а досудове засідання Трампа відбудеться днем раніше.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.

Read More

Суд у Москві оштрафував дружину Навального

Суд в Москві оштрафував на 20 тисяч рублів (близько 7400 грн) дружину Олексія Навального Юлію. Її визнали винною в участі в неузгодженої акції, повідомляє «Интерфакс» з посиланням на її адвоката.

Навальну затримали на протесті в Москві 31 січня. У поліції вона пробула більш ніж три години, потім її відпустили з адміністративним протоколом.

Повідомлялося також про затримання Юлії Навальної на акції 23 січня.

За даними правозахисників, усього у Росії 31 січня на акціях на підтримку Навального затримали понад п’ять тисяч осіб. Це максимальне число затриманих під час російських протестів.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

Read More

Переворот у М’янмі: військові заарештували президента та Аун Сан Су Чжі

Впливові військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та інших лідерів правлячої партії в ході ранкового рейду 1 лютого.

Підконтрольний армії канал Myawaddy 1 лютого оголосив однорічний надзвичайний стан для збереження «стабільності» на тлі суперечок щодо виборів.

Згідно з заявою, новим виконувачем обов’язків президента став колишній генерал М’їн Све, який був першим віцепрезидентом. Також старший генерал Мін Аун Хлайн, головнокомандувач Збройних сил, отримав контроль над «законодавством, адміністрацією та судовою владою».

Це повідомлення пролунало через кілька годин після того, як військові затримали Аун Сан Су Чжі, яка мала посаду «державного радника» – де-факто голови уряду, президента Він М’їна та інших вищих діячів правлячої Національної ліги за демократію (НЛД).

Сполучені Штати, Австралія й інші країни висловили стривоженість через переворот і затримання цивільних лідерів уряду.

Державний переворот відбувся на тлі зростання напруженості між урядом і військовими керівниками протягом останніх тижнів, що викликало чутки про можливий путч.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Читайте також: США оприлюднили перелік країн-порушниць релігійної свободи

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

Втім, міжнародна репутація лауреатки Нобелівської премії миру 1991 року зазнала удару після того, як сотні тисяч мусульман-рохінджа були переселені, тисячі – вбиті в ході армійських операцій з 2017 року в західному штаті Ракхайн.

Армія заявляла, що її дії були спрямовані на ісламських екстремістів, але правозахисні організації звинуватили М’янму в проведенні етнічних чисток.

Відповідно до угоди про розподіл влади, яка допомогла країні перейти до крихкої демократії, у конституції передбачено 25 відсотків місць у парламенті для військових автоматично. Вони також контролюють посади трьох ключових силових міністерств.

Read More

Рекордні затримання на протестах у Росії: понад п’ять тисяч. У світі вимагають звільнити їх

У Росії й окупованому нею Криму за результатами розгонів акцій протесту і підтримки арештованого критика Кремля Олексія Навального 31 січня правозахисники повідомляють більш ніж про 5 тисяч 100 затриманих. Це рекордне число за тривалий час.

Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту, наразі повідомляє вже про 5135 затриманих майже в 90 містах по всій Росії, а також у Криму. Таким чином, число затриманих значно перевищило кількість тих, кого затримали на попередніх аналогічних акціях на підтримку Навального по всій Росії понад тиждень тому, 23 січня – тоді їх було понад 4 тисячі.

Нинішня кількість затримань – найбільша за один день, відколи «ОВД-Инфо» почав свій моніторинг десятиліття тому.

Найбільше затриманих – у двох найбільших містах Росії, столиці Москві (1653) і Санкт-Петербурзі (1159). Ще в п’яти містах від сотні до двохсот затриманих.

Також повідомляють про більш ніж сто затриманих журналістів і інших працівників засобів інформації.

Частину затриманих уже відпустили.

Офіційно влада Росії не підсумовувала своєї позиції щодо затриманих.

За повідомленнями, в перебігу розгону акцій поліція застосовувала грубу силу, а також електрошокери. Є потерпілі, але їхнє число ще не відоме.

До критики дій російської влади приєдналися Європейський союз і правозахисні організації.

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель написав у твітері: «Глибоко шкодую через масові затримання і несумірне застосування сили проти демонстрантів і журналістів у Росії, що знову сталися сьогодні. Люди повинні мати можливість здійснювати своє право на демонстрації без побоювань про репресії. Росія має виконувати свої міжнародні зобов’язання».

Із 4 по 6 лютого наразі запланований візит Борреля до Росії для його зустрічей із представниками влади країни і громадянського суспільства. Його вже закликали скасувати цей візит.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що всі мирні демонстранти, затримані в Москві й інших містах Росії, мають бути негайно і безумовно звільнені, а всі випадки незаконного застосування сили з боку поліції мають бути оперативно і ефективно розслідувані.

Раніше 31 січня дії російської влади різко розкритикували в США.

«США засуджують постійне застосування суворої тактики проти мирних демонстрантів і журналістів із боку російської влади другий тиждень поспіль. Ми знову закликаємо Росію звільнити затриманих за те, що вони здійснювали свої права людини, включно з Олексієм Навальним», – написав у твітері державний секретар США Антоні Блінкен.

У Москві у відповідь звинуватили США у «грубому втручанні у внутрішні справи Росії». «Підтримка порушення закону держсекретарем США Блінкеном – іще одне підтвердження залаштункової ролі Вашингтону», – заявили в Міністерстві закордонних справ Росії, не пояснивши, де вони знайшли таку «підтримку» в словах голови Держдепартаменту.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що ці акції будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

Read More

Акції протесту в Білорусі: майже 170 затриманих

У перебігу мирних акцій протесту в Білорусі були затримані майже 170 їхніх учасників, повідомляють правозахисники. Частину затриманих уже відпустили.

Правозахисний центр «Весна» наводить на цей час прізвища 167 затриманих, головно в столиці Мінську: з них повідомляють про двох затриманих у Гродні і одну людину в Новогрудку.

Інші активісти подають прізвища 168 затриманих тільки в Мінську.

Це був уже 176-й день протестів у Білорусі, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Цього дня демонстранти змінили тактику. Попередніми кількома місяцями їхні акції відбувалися переважно на околицях, відносно нечисленні і одночасно в різних місцях як «дворові марші».

Нині ж у Мінську, крім цих уже традиційних «дворових маршів» із біло-червоно-білими прапорами, кілька тисяч демонстрантів також вийшли на «прогулянку» самим центром міста. При цьому учасники цієї «прогулянки» були без політичних гасел і національної символіки, щоб не давати міліції формальних приводів для затримань, – але це не допомогло.

Серед затриманих цього дня опинилася і швейцарська журналістка Люція Чиркі, яка має належну акредитацію для роботи в Білорусі; через кілька годин її відпустили після дипломатичного втручання МЗС Швейцарії.

Також 31 січня Генеральна прокуратура Білорусі повідомила, що буде пропонувати посилення відповідальності за «екстремістську діяльність», до якої фактично залічують усі виступи проти чинної влади країни, як і за будь-яке «сприяння» такій діяльності – за яке, зокрема, будуть вважати і використання «екстремістської символіки».

Тим часом 29 січня в Генпрокуратурі країни вже повідомляли, що до неї надійшло «колективне звернення» близько сотні громадян, які просять відомство визнати екстремістським біло-червоно-білий національний прапор Білорусі, який нині є головним символом противладних демонстрантів. Як сказала тоді речниця відомства, там тепер готують пакет документів про визнання цього прапора й іншої білоруської національної символіки «екстремістськими» – що перетворить цю символіку на офіційно заборонену, а її використання на кримінальний злочин.

Нині ця символіка, яку широко використовують демонстранти, є лише «незареєстрованою», і її використання переслідується у вигляді притягнення до відповідальності за адміністративним законодавством.

Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня, найбільші відбуваються зазвичай на вихідні. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти близько 33 тисяч людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.

Read More

Фермери в Індії протестують через реформу агросектору – прем’єр заявляє про «образу країни»

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді 31 січня пообіцяв продовжувати реформу сільського господарства. За заявою Моді, протестувальники-фермери, які штурмували Червоний форт у Делі у День Республіки, завдали «образи» країні.

Це були перші публічні коментарі Моді про багатомісячні протести фермерів, які за останні тиждень загострилися.

«Марш тракторів» 26 січня переріс у насильство, коли деякі учасники акцій відхилились від попередньо узгоджених маршрутів, вступили в сутички з поліцією й увірвалися до історичного комплексу Червоний Форт у Делі. Одна людина загинула, сотні зазнали поранень.

«Країна була засмучена образою Триколору (індійського прапору – ред.) 26 січня в Делі. Уряд прагне модернізувати сільське господарство і також робить багато кроків у цьому напрямку», – сказав Моді в радіозверненні 31 січня.

Читайте також: Родичі викраденого в Афганістані американця закликають Байдена не виводити війська до його звільнення

Лідери протесту заперечують свою відповідальність за насильство. Вони кажуть, що його викликала меншість учасників параду, додавши, що уряд залишив відкритою можливість для відновлення переговорів між двома сторонами.

30 січня Моді заявив лідерам опозиційних партій, що пропозиція заморозити закони на 18 місяців все ще існує.

Десятки тисяч фермерів понад два місяці живуть у протестному таборі в околицях Делі. Вони протестують проти нових аграрних законів, стверджуючи, що дерегуляція приносить користь великим корпораціям за рахунок дрібних виробників. Уряд Моді наполягає на необхідності модернізації сільського господарства.

У сільському господарстві зайнято близько половини робочої сили Індії. Хвилювання серед приблизно 150 мільйонів землевласників є одним із найбільших викликів для уряду Моді з часу його приходу до влади в 2014 році.

Read More

У Росії число затриманих перевищило чотири тисячі сто

У Росії і в окупованому нею Криму число затриманих учасників акцій підтримки арештованого критика Кремля Олексія Навального, про кого відомо на цей час, перевищило чотири тисячі сто, і це число вочевидь не повне. Хоча офіційно марші завершилися, люди, зокрема в Москві, ще розходяться, і в деяких місцях іще стаються сутички з силовиками.

Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту, наразі повідомляє про 4132 затриманих у 85 містах по всій Росії, а також у Криму. Таким чином, число затриманих уже перевищило кількість тих, кого затримали на попередніх аналогічних акціях на підтримку Навального по всій Росії понад тиждень тому, 23 січня – тоді їх було понад 4 тисячі. Цифри щодо затриманих на сайті весь час зростають.

Найбільше затриманих – у двох найбільших містах Росії, столиці Москві (1220) і Санкт-Петербурзі (890). Ще в п’яти містах більш ніж по сотні затриманих.

Також, за даними «ОВД-Инфо», станом на 17.05 московського часу (16.05 за Києвом) було затримано принаймні 82 журналісти в 31 місті Росії. Серед них був і журналіст-дописувач Радіо Свобода.

Уже після появи цієї інформації надійшли повідомлення про затримання ще кількох журналістів.

Також серед затриманих, за повідомленнями, і дружина діяча Юлія Навальна.

Влада на цей час не наводить офіційних цифр щодо затриманих.

Як повідомляють, у перебігу розгону акцій поліція застосовувала грубу силу, а також електрошокери. Є потерпілі, але їхнє число ще не відоме.

Також акції на підтримку Навального відбувалися й в інших країнах світу.

Нинішні дії російських силовиків розкритикували, зокрема, у США.

«США засуджують постійне застосування суворої тактики проти мирних демонстрантів і журналістів із боку російської влади другий тиждень поспіль. Ми знову закликаємо Росію звільнити затриманих за те, що вони здійснювали свої права людини, включно з Олексієм Навальним», – написав у твітері державний секретар США Антоні Блінкен.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

Read More

Родичі викраденого в Афганістані американця закликають Байдена не виводити війська до його звільнення

Родичі Марка Фрерікса, співробітника армії Сполучених Штатів, якого вважають викраденим екстремістами, закликають президента США Джо Байдена не продовжувати виведення військ із Афганістану, доки Фрерікс не буде звільнений з полону. Свою заяву члени сім’ї та прихильники Фрерікса оприлюднили 31 січня, в річницю його зникнення.

Марк Фрерікс працював над інженерними проектами в Афганістані, коли його викрали. Представники США вважають, що його утримує пов’язана з угрупованням «Талібан» група «Хаккані». Таліби публічно не визнали, що Фрерікс у них.

Читайте також: Байден «дуже стурбований» через ситуацію з Навальним

«Ми впевнені, що він все ще живий і здоровий. У нас немає жодних припущень, що він може бути мертвий або поранений» – сказала сестра зниклого Шарлін Какора агентству Associated Press.

Фрерікс – один із кількох громадян США, відповідальність за долю яких успадкувала адміністрація Байдена.

Пол Овербі, 78-річний письменник із США, зник у 2014 році в провінції Хост біля кордону з Пакистаном, досліджуючи книгу. За словами дружини Овербі, перед зникненням він, ймовірно, планував перетнути кордон із Пакистаном, щоб домовитись про інтерв’ю з керівником мережі «Хаккані».

Читайте також: Афганістан: внаслідок хвилі атак загинули понад 20 людей

Державний департамент США запропонував винагороду до 5 мільйонів доларів за інформацію, яка допомагає знайти та звільнити Фрерікса та Овербі. Серед інших громадян США, які, як вважається, перебувають у полоні за кордоном, – Остін Тіс, який зник у Сирії в 2012 році, а також морський піхотинець США Тревор Рід та корпоративний топменеджер Пол Вілан, обидва ув’язнені в Росії.

23 січня представники адміністрації Байдена заявили, що переглядають мирну угоду від лютого 2020 року між Сполученими Штатами та «Талібаном» на тлі застережень щодо того, чи виконує «Талібан» своє зобов’язання зменшити насильство в Афганістані.

За кілька днів до вступу Байдена адміністрація експрезидента Дональда Трампа, що відходить, заявила, що досягла своєї мети зменшити кількість американських військ в Афганістані приблизно до 2500. Це було частиною більш широкого плану виведення всіх американських військ до травня.

Read More

В Росії протестують на підтримку Навального (трансляція)

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо і разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні

Read More

Reuters: президент Литви висунув Світлану Тихановську на Нобелівську премію миру

Прийом кандидатур на Нобелівську премію миру 2021 року завершиться 31 січня, ім’я переможця буде оголошене восени

Read More

У США зробили обов’язковим носіння масок у всіх видах транспорту

Центри з контролю і профілактики захворювань США (CDC) оголосили про обов’язкове носіння захисних масок в усіх видах громадського транспорту. Про нове правило, що базується на указі президента Джо Байдена, виданому 21 січня, і покликане допомогти боротися з поширенням коронавірусного захворювання COVID-19, оголосили пізно ввечері 29 січня.

Розпорядження набуває чинності о 23:59 1 лютого (за київським часом це буде ранок 2 лютого).

Люди повинні будуть носити маску під час посадки, висадки і під час подорожі у будь-якому транспортному засобі до США чи в межах країни. Правило діятиме щодо пасажирів літаків, поїздів, метро, автобусів, таксі.

Згідно з розпорядженням, користувачі транспорту під час поїздки мають носити маску, що прикриває ніс і рот. Крім того, розпорядження стосується очікувальних зон, зокрема, аеропортів, залізничних платформ і станцій метро.

Це «захистить американців і дасть впевненість, що ми зможемо знову подорожувати безпечно навіть під час цієї пандемії», заявили у CDC.

Згідно з рішенням, відмова носити маску є порушенням федерального законодавства.

США перебувають на першому місці в світі за кількістю інфікованих та померлих від COVID-19 – число жертв інфекції перевищило 400 тисяч.

Ще в грудні Джо Байден заявляв, що після вступу на посаду попросить американців носити захисні маски протягом його перших 100 днів президентства.

Американські органи охорони здоров’я заявляють, що носіння маски забезпечує певний захист людині, яка її вдягає, і допомагає зменшити передачу вірусу від заражених людей.

Авіакомпанії, аеропорти і більшість громадського транспорту в країні вже вимагали носіння масок.

Крім того, згідно з даними Американської асоціації пенсіонерів, 37 штатів і столиця Вашингтон видали розпорядження про носіння масок у громадських місцях.

Рішення штатів різняться, але, як правило, вони вимагають, щоб люди носили маски в закритих громадських приміщеннях і на відкритому повітрі, коли не можуть тримати 2-метрову дистанцію від інших.

Read More

Bellingcat розслідує смерть двох чиновників РУСАДА на початку 2016 року

Раніше оприлюднили інформацію про три убивства, до яких можуть бути причетні співробітники ФСБ Росії, запідозрені в отруєнні Навального

Read More

МВС Росії застерегло від участі в протестах 31 січня і попередило про відповідальність

Міністерство внутрішніх справ Росії закликало громадян країни утриматися від участі в акціях, планованих на 31 січня прихильниками арештованого опозиційного політика Олексія Навального, зважаючи на обмеження, викликані пандемією коронавірусу. Ці акції влада Росії не погоджувала.

Як заявила речниця МВС Росії Ірина Вовк, влада допускає провокації з боку організаторів і активних учасників, спрямовані на порушення громадського порядку.

Вона заявила, що порушники порядку «будуть затримані і притягнуті до відповідальності».

Прихильники Навального планують 31 січня провести нові акції на його підтримку. Попередні – 23 січня – завершилися рекордним числом затримань: більше ніж чотири тисячі людей, за даними правозахисного порталу «ОВД-Инфо», були доставлені у відділи поліції по всій Росії. Слідчий комітет порушив 21 кримінальну справу за підсумками акцій.

Нову протестну акцію на підтримку арештованого Олексія Навального його соратники анонсували щонайменше в 70 містах Росії.

Російська влада розцінює ці заходи як незаконні. 29 січня Генеральна прокуратура попередила, що дії учасників акції можуть бути кваліфіковані за статтею про масові заворушення.

Генпрокуратура також зажадала від Роскомнагляду блокувати доступ до інтернет-сайтів із закликами до проведення акцій.

Соратників Олексія Навального й опозиційних активістів по всій Росії затримують, заарештовують і виносять «попередження» перед акцією 31 січня.

У російській столиці Москві 31 січня закриють на вхід і вихід сім центральних станцій метрополітену.

Read More

Посол США в Росії: послаблювати санкції проти Москви не планують

США і Євросоюз не планують послаблювати санкції проти Москви, запроваджені, зокрема, через анексію Криму, заявив посол США в Росії Джон Салліван в інтерв’ю телеканалу «Дождь».

Підхід Вашингтона до України і мінських угод не змінюється, підкреслив дипломат. За його словами, Сполучені Штати Америки продовжать діалог щодо Донбасу в різних форматах, в тому числі «нормандському».

Коментуючи публікацію на сайті американської дипмісії про неузгоджені акції протесту проти арешту російського опозиціонера Олексія Навального, Салліван сказав, що це було зроблено для безпеки громадян США. Посол зазначив, що американцям не варто ходити на мітинги в Росії. Раніше повідомлення на сайті дипмісії викликало різку критику російського МЗС. У міністерстві назвали дії посольства «втручанням у внутрішні справи» Москви.

Дипломат зауважив, що у Вашингтона і Москви є розбіжності з усіх питань, пов’язаних з отруєнням Навального і його арештом після повернення з лікування в Німеччині.

Про можливе посилення санкційної політики щодо Росії – в тому числі за переслідування опозиції – раніше неодноразово заявляла адміністрація нового президента США Джо Байдена.

 

 

Read More

Росія: в день акції на підтримку Навального у Москві закриють 7 станцій метро

У день запланованої на 31 січня нової акції на підтримку критика Кремля Олексія Навального у російській столиці Москві закриють на вхід і вихід сім центральних станцій метрополітену, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Згідно з повідомленням, низка станцій не працюватимуть із 8-ї години ранку.

Також вирішено обмежити рух пішоходів через «заклики громадян до участі в несанкціонованих акціях», повідомило у п’ятницю Головне управління МВС Росії у Москві. Всі обмеження будуть діяти до особливого розпорядження поліції, зазначили у відомстві.

Раніше прокуратура столиці Росії Москви попередила керівників п’яти російських й іноземних інтернет-компаній, що організація неузгодженого мітингу 31 січня, а також участь у ньому призведуть до «встановленої законодавством Росії відповідальності».

23 січня по всій Росії пройшли масові акції протесту на підтримку опозиційного політика Олексія Навального. Його заарештували на 30 діб після повернення в Росію з Німеччини. По всій країні минулої суботи затримали понад 3700 людей, адмінарешти і штрафи отримали понад 100 затриманих. Слідчий комітет порушив щонайменше 21 кримінальну справу.

Read More

Українець встановив чеський рекорд у боротьбі з курінням

Український психотерапевт Ростислав Прокоп’юк увійшов до Чеської книги рекордів за те, що позбавив тисячі людей звички палити. Він представив нагороду 29 січня.

«Це вельми позитивна справа, яку робить пан Прокоп’юк, – допомагає сотням і тисячам людей», – сказав Радіо Свободі Мірослав Марек, президент агенції «Добрий день», який зафіксував рекорд 20 січня.

За 29 років роботи Прокоп’юк допоміг кинути палити близько 6 тисячам пацієнтів, серед яких багато артистів чеського шоу-бізнесу. Слава до лікаря прийшла після ефіру на чеському телебаченні з акторкою Їржиною Богдаловою, яка кинула курити на очах мільйонів глядачів.

Прокоп’юк допомагає позбутися й інших шкідливих звичок за один 15-хвилинний прийом у формі розмови – він називає це методом «зворотної реальності». Послуга коштує 3 тисячі чеських крон (3,9 тисячі гривень), або 2,5 тисячі крон (3,2 тисячі гривень) для пенсіонерів, студентів і вагітних жінок.

Лікар каже, що дає річну гарантію на результат, але додає, що лише 10 відсотків клієнтів повертаються для повторної терапії. Єдина умова для успішного результату – людина справді має захотіти позбутися шкідливої звички.

«Вона мусить прийти, сісти й пустити мене до своєї підсвідомості. Я ввожу її в стан, коли вона закурила свою першу сигарету й повертаю її зворотно. Вона викурює «другу сигарету» й переконується, що вже не курить», –сказав Прокоп’юк Радіо Свобода.

Виходець з Волині Прокоп’юк також допомагає своїм співвітчизникам та просуває українську культуру. Він створив «Форум культурного партнерства», що організовує українські культурні події в Празі, та збирає гроші на ліки для українських військових.

Зокрема, Прокоп’юк перераховує військовому госпіталю в Києві гроші з продажу своїх образотворчих робіт. Одну з них перетворили на найбільшу в Чехії картину з шоколаду – що також відзначили в Чеській книзі рекордів влітку 2019 року.

 

Read More

Путін підписав закон про продовження дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь

Президент Росії Володимир Путін підписав закон, який ратифікує продовження на п’ять років двостороннього договору зі США про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Відповідний документ був схвалений Держдумою 27 січня, і того ж дня – Радою Федерації.

«Продовження договору відповідає національним інтересам Росії, дозволяє зберегти прозорість і передбачуваність стратегічних взаємин Росії і США», – йдеться в повідомленні на сайті Кремля.

СНО-3, також відомий як New START, був підписаний терміном на 10 років у Празі навесні 2010 року. Він вступив в силу 5 лютого 2011 року, відповідно термін його дії закінчується 5-го числа наступного місяця. Це останній з чинних між Москвою і Вашингтоном договорів про контроль за ядерними озброєннями.

СНО-3 передбачає, що кожна зі сторін скорочує свої запаси ядерних боєзарядів до 1550 одиниць, і до 700 одиниць для розгорнутих носіїв – міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників.

Читайте також: Байден виступає за продовження договору New START із Росією ще на 5 років – Білий дім

Джо Байден, який вступив 20 січня на посаду президента США, давно виступав за пролонгацію угоди, навіть якщо вона залишиться в колишньому вигляді. 26 січня в першій телефонній розмові Путіна з Байденом в якості глави Білого дому сторони підтвердили готовність продовжити договір. У США схвалення Конгресу для цього не потрібно.

Адміністрація колишнього американського президента Дональда Трампа наполягала на приєднанні до угоди Китаю, переговори відтак призупинились, залишивши це питання вже новому господареві Білого дому.

Read More

Бухарест: кількість жертв пожежі у лікарні зросла до 5

Щонайменше п’ятеро людей загинули внаслідок пожежі в одній з лікарень Бухаресту, де перебували пацієнти з COVID-19, повідомляє місцева влада.

Раніше було відомо про чотирьох загиблих.

Міністр внутрішніх справ країни Луціан Боде зазначив, що тіло п’ятої жертви знайшли в одному з туалетів лікарні.

Пожежа спалахнула на першому поверсі близько 5-ї ранку за місцевим часом. За даними рятувальників, на той час у лікарні перебували близько 200 людей.

Причини займання наразі невідомі. За фактом пожежі відкрили кримінальну справу.

У листопаді в румунському місті П’ятра-Нямц на північному сході країни жертвами пожежі у відділенні інтенсивної терапії стали 10 пацієнтів із COVID-19. У МОЗ країни тоді повідомили, що причиною пожежі могло стати коротке замикання в електропроводці.

В Румунії, одній із найбідніших країн Європейського союзу з населенням у 19 мільйонів людей, виявили понад 721 тисячу випадків COVID-19, 18100 людей загинули.

Read More

Росія: главі регіональних штабів Навального Волкову висунули звинувачення

Слідчий комітет Росії заочно висунув звинувачення за статтею про залучення неповнолітніх в участі в несанкціонованій акції голові регіональних штабів Олексія Навального Леоніду Волкову.

Волков перебуває за кордоном. Російська влада оголосила його в розшук.

Підставою для порушення справи слідство називає відеоролики, в яких Волков нібито закликає підлітків брати участь у мітингах проти арешту Навального. Відомство наполягає, що опозиціонер «достовірно знав про відсутність погоджень уповноважених органів» на проведення демонстрацій.

Сам Волков відреагував на це посиланням на роман «1984» Джорджа Оруелла: «Як завжди, чорне це біле, свобода це рабство, двічі по два дорівнює п’яти», – написав він у фейсбуку. Напередодні, у заяві, яку він опублікував у соцмережі, активіст запропонував батькам піти на мітинг замість неповнолітньої дитини.

 

Рідного брата Олексія Навального Олега і юристку Фонду боротьби з корупцією Любов Соболь раніше затримали в Москві на дві доби як підозрюваних у кримінальній справі про порушення санітарно-епідеміологічних правил.

27 січня поліція і співробітники Слідчого комітету Росії провели щонайменше 15 обшуків у близьких і прихильників Олексія Навального, який перебуває в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». 28 січня має відбутися судове засідання по апеляції на його арешт.

У ФБК повідомили, що більшість обшуків проводили в рамках кримінальної справи про порушення санітарно-епідеміологічних правил, відкритої після мітингів на підтримку Олексія Навального 23 січня. Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років, а в разі, якщо порушення призвели з необережності до загибелі людей, винні можуть позбутися волі на строк до семи років.

23 січня в десятках міст Росії пройшли акції на підтримку опозиційного політика Олексія Навального, утримуваного в московському слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Влада відмовилася їх узгоджувати, в більшості випадків пославшись на санітарні обмеження, запроваджені у зв’язку з пандемією коронавірусу.

 

Read More

Росія: рівень довіри до Путіна опустився до 53 відсотків – опитування

Рівень довіри до президента Росії Володимира Путіна опустився до мінімуму за останній рік і становить 53 відсотки. Про це свідчать результати опитування російського Фонду «Общественное мнение», повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Про недовіру Путіну заявили 35 відсотків респондентів – це повторення максимального річного значення, зафіксованого в березні 2020 року. Ще 12 відсотків не змогли відповісти на питання: «Ви швидше довіряєте або не довіряєте Володимиру Путіну?».

У опитуванні, яке проводили 22-24 січня, брали участь три тисячі людей. Згідно з попередніми опитуваннями фонду, рівень довіри Путіну за весь минулий рік не опускався нижче 55 відсотків.

Опитування також показало, що 60 відсотків росіян позитивно оцінюють роботу Путіна на посту президента, а 26 відсотків – негативно.

Згідно з опитуванням «Левада-центру», в січні минулого року про довіру президенту Путіну заявили трохи більше третини росіян (35 відсотків).

А за результатами дослідження «ВЦИОМ», рівень довіри росіян Володимиру Путіну у березні минулого року впав до мінімуму за 14 років. Тоді про довіру президентові заявили 28 відсотків учасників опитування, такого низького показника не було за всю історію спостережень. Після цього «ВЦИОМ» змінив методику і почав ставити закрите питання – про те, чи довіряє респондент конкретно Володимиру Путіну чи ні. Однак і таке формулювання питання показала зниження довіри до президента – з 74 відсотків в січні 2020 року до 67 відсотків в березні.

Read More

OCCRP: Тисячі тонн токсичних відходів із 2019 року зберігаються у порту Херсона. Поліція веде розслідування

Центр із дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) повідомляє, що українські правоохоронці розслідують ввезення в країну кількох тисяч тонн небезпечних відходів, які з 2019 року зберігаються у Херсонському морському торговельному порту.

«Відходи відправили до України з ділянки, де реалізується проєкт Всесвітнього банку з відновлення виведеної з експлуатації верфі Бієла на Адріатичному узбережжі Чорногорії. Там за довгі роки накопичилися забруднений ґрунт і пісок, що залишилися після піскоструминного оброблення корпусів океанських суден», – йдеться у розслідуванні.

Агентство з охорони довкілля Чорногорії погодило доправлення кількох тисяч тонн піску в Україну після того, як французька інженерна компанія Valgo SA засвідчила, що він не містить небезпечних речовин, для експорту яких слід мати спеціальну ліцензію.

Саме з дочірньою компанією Valgo SA було укладено контракт на утилізацію відходів із Бієли. Утім, журналісти виявили, пише OCCRP, що вона надала владі Чорногорії неправильні зразки. А це дало можливість французькій компанії Valgo SA обійти чорногорські та міжнародні правила, які регулюють транспортування небезпечних матеріалів.

Лабораторні тести, надані OCCRP Міністерством екології України, підтверджують, що відходи дуже небезпечні: містять багато речовин, що можуть викликати рак і вроджені дефекти.

Як наслідок, близько 3600-3800 тонн токсичних відходів наразі зберігаються у порту Херсона, й міська влада не має ні можливостей, ні коштів їх утилізувати, цитує колишнього мера Херсона Володимира Миколаєнка OCCRP.

За даними OCCRP, група Всесвітнього банку проводить внутрішнє розслідування, щоб з’ясувати, як небезпечні відходи опинилися в Україні. А Агентство з охорони довкілля Чорногорії, яке відповідає за проєкт з очищення Бієли, очікує спершу на результати розслідування українських правоохоронців.

Радіо Свобода надсилає запит до Національної поліції, аби з’ясувати, коли правоохоронці відкрили провадження та якими є результати розслідування.

Окрім того, Радіо Свобода звернулось із запитаннями про умови зберігання цих тисяч тонн токсичних відходів до чинного мера Херсона Ігоря Колихаєва, та очікує на відповідь.

Також Радіо Свобода звертається до Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України щодо того, яких заходів вживало відомство з 2019 року, щоб ліквідувати або вивезти ці токсичні відходи з території держави.

 

Read More

Novavax заявляє, що її вакцина від COVID-19 ефективна на 90%, але менш дієва проти одного з нових штамів

Американська компанія Novavax оголосила, що її вакцина проти COVID-19 продемонструвала ефективність у майже 90% під час випробувань, проведених у Великій Британії.

Як повідомила компанія 28 січня, її вакцина діє і на нові штами коронавірусу, але ефективність проти штаму, виявленого у Південній Африці ефективність препарату є значно меншою.

Представники сфери охорони здоров’я занепокоєні тим, чи будуть вакцини від COVID-19, які зараз поширюють у світі, ефективними проти нових штамів, вперше виявлених у Британії, Бразилії, Південній Африці.

Компанії Moderna і Pfizer/BioNTech на початку цього тижня заявили, що їхні вакцини ефективні проти штаму коронавірусу, який переважає у Великій Британії, але менше захищають від південноафриканського штаму.

Novavax заявила, що в результаті дослідження, проведеного з 15 тисячами людей у Великій Британії, виявлено, що її вакцина є ефективною на 89,3 відсотка, що близько до 95-відсоткового рівня захисту, який пропонують вакцини Pfizer/BioNTech і Moderna.

Тим часом, в окремому випробуванні в Південній Африці, де знайдено інший штам COVID-19, ефективність, показана вакциною, досягла близько 60% серед учасників випробувань, у яких не було ВІЛ.

У Novavax заявили, що незабаром розпочнуть випробування нових версій вакцини для захисту від нових штамів вірусу.

Read More

Папа Франциск зустрінеться з головним шиїтським кліриком Іраку під час березневого візиту

Папа Римський Франциск планує зустрітися з головним кліриком шиїтів Іраку, верховним аятоллою Алі ас-Сістані під час поїздки в Ірак, запланованої на березень.

Патріарх Халдейської католицької церкви Іраку Луїс Рафаель Сако 28 січня повідомив, що це буде «приватний візит», і два релігійні діячі, найімовірніше, зможуть обговорити ситуацію із загрозами життю людей в Іраку.

Візит проходитиме на тлі погіршення безпеки в деяких частинах Іраку і після перших за три роки потужних вибухів, скоєних в Багдаді.

Програма поїздки 5-8 березня передбачатиме меси в Багдаді і північному місті Ербіль.

В інтерв’ю 10 січня понтифік сказав, що його поїздка до Іраку може бути скасована через пандемії COVID-19, але тепер, схоже, підготовка триває.

Папа Франциск досі відвідував переважно мусульманські країни, включаючи Туреччину, Йорданію, Єгипет, Бангладеш, Азербайджан, Об’єднані Арабські Емірати і палестинські території. Він використовував поїздки для закликів до міжрелігійного діалогу.

Read More

Пандемія COVID-19: експерти ВООЗ планують відвідати лабораторії, ринки та лікарні в Ухані

Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що група експертів, яка займається розслідуванням причин пандемії COVID-19, зустрінеться з китайськими науковцями 29 січня і планує відвідати лабораторії, ринки та лікарні в китайському Ухані.

Раніше сьогодні команда експертів залишила готель, де перебувала на карантині, щоб почати польові дослідження. Команда прибула два тижні тому в Ухань, китайське місто, де вірус з’явився наприкінці 2019 року.

«Польові візити будуть включати Уханьський інститут вірусології, ринок Хуанань, лабораторію Уханьского Центру контролю та профілактики захворювань», – повідомила ВООЗ у твітері.

Команда незалежних експертів також поговорить з декотрими із перших пацієнтів, що підхопили коронавірус в Ухані, додали у ВООЗ.

В організації наголосили на важливості отримання експертами «підтримки і доступу до даних, яких вони потребують».

У китайському МЗС заявили, що експерти проведуть переговори, візити та інспекції для обміну інформацією та співпраці з відстеження вірусів.

Місія розпочала роботу тільки після серйозних суперечок між двома сторонами. Китайські офіційні особи і державні ЗМІ намагалися поставити під сумнів виникнення вірусу в Китаї. Речниця Білого дому Джен Псакі 27 січня висловила стурбованість з приводу того, що вона назвала «дезінформацією», яка виходить з Китаю, додавши, що США підтримують надійне міжнародне розслідування.

Read More

Росія: суд відхилив апеляцію на арешт Навального

Московський обласний суд відхилив апеляцію на арешт російського опозиціонера Олексія Навального.

Опозиціонер залишатиметься під вартою щонайменше до 15 лютого.

Навального затримали 17 січня на вимогу Федеральної служби з виконання покарань, яка вважає, що політик порушив умови випробувального терміну за вироком у так званій справі «Ів Роше». Наступного дня суд у Хімках відправив його в СІЗО на 30 діб.

 

Read More

ЄС вилучив Японію зі списку країн, громадянам яких дозволено в’їзд

Рада Європейського союзу 28 січня переглянула список третіх країн, громадянам яких дозволено в’їжджати на територію ЄС: з нього вилучили Японію. Про це повідомила пресслужба європейського відомства.

«В результаті обговорень, до списку третіх країн, наведеного у додатку I, слід внести зміни. Зокрема, Японію слід виключити зі списку», – йдеться в рішенні Ради ЄС.

У список не додавали нових країн, зазначено у рішенні.

На основі критеріїв та умов, викладених у рекомендації, з 28 січня держави-члени повинні поступово скасувати обмеження на зовнішніх кордонах для жителів таких третіх країн:

Австралія
Нова Зеландія
Руанда
Сінгапур
Південна Корея
Таїланд
Китай (за умови підтвердження взаємності)

Також країнам-членам рекомендують поступово знімати обмеження на поїздки для спеціальних адміністративних районів Китаю, Гонконгу та Макао, за умови підтвердження взаємності, зауважили у пресслужбі.

«Критерії для визначення третіх країн, щодо яких слід скасувати поточне обмеження подорожей, охоплюють, зокрема, епідемічну ситуацію та заходи стримування, включаючи фізичне дистанціювання, а також економічні та соціальні причини. Вони застосовуються кумулятивно», – пояснили в Раді ЄС.

На держави асоційовані з Шенгеном (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія) також поширюється рекомендація, повідомили в пресслужбі.

Європейська комісія 25 січня запропонувала нові вимоги в’їзду для людей, які подорожують з-поза меж Європейського союзу.

 

Read More