AdNewLine

У Німеччині засудили праворадикала до довічного ув’язнення через вбивство у 2019 році німецького політика, який виступав на підтримку мігрантів.

28 січня суд у Франкфурті визнав Стефана Ернста винним у вбивстві представника Християнсько-демократичного союзу Вальтера Любке на ґрунті «расизму та ксенофобії».

Іншого підсудного – Маркуса Хартманна – визнали винним у зберіганні зброї. Він отримав 1,5 року умовно.

Обидва засуджені мали праворадикальний досвід.

65-річний Любке був головою регіональної ради в місті Кассель у землі Гессен. У 2015 році він відкрито підтримав заклик канцлера Німеччини Ангели Меркель приймати мігрантів.

Його застрелили в голову з близької відстані в його будинку в червні 2019 року. Це було перше вбивство обраного політика в Німеччині за кілька десятиліть.

Під час засідань 47-річний Ернст сказав сім’ї політика: «Мені дуже шкода за те, що я вам зробив».

За останні роки Німеччина зіткнулася зі зростанням хвилі підтримки ультраправої політики, особливо на колишньому комуністичному сході.

Ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» – найбільша опозиційна група в парламенті країни.

 
…

Садир Жапаров, який ще три місяці тому перебував у в’язниці у справі про захоплення заручників, 28 січня склав присягу президента Киргизстану. Раніше цього місяця він переміг на виборах голови держави.

Церемонія проходила в Національній філармонії в Бішкеку в обмеженому форматі через пандемію коронавірусу.

Киргизстан перебував у кризі, відколи парламентські вибори в жовтні привели до акцій протесту, що спричинили відставку уряду й тодішнього президента Сооронбая Жеенбекова. Це втретє з 2005 року президент Киргизстану та його уряд були скинуті в результаті протестів.

52-річний Садир Жапаров був серед кількох відомих політиків, звільнених з в’язниці протестувальниками під час протестів. Він відбував 10-річний термін ув’язення за звинуваченням у захопленні заручників під час акції протесту проти видобутку корисних копалин на північному сході Киргизстану в жовтні 2013 року. Жапаров категорично заперечував звинувачення на свою адресу.

Спочатку Жапаров став прем’єр-міністром, а потім законодавці обрали його виконувачем обов’язків президента.

Отримавши владу, Жапаров використав старий склад парламенту, щоб просунути свої пропозиції про референдум стосовно президентської системи правління. Крім того, орієнтовно у березні в Киргизстані має відбутися другий референдум – щодо нового проєкту конституції.

 
…

За останні 20 років російська влада витратила 609 мільярдів доларів із державного бюджету на підтримку дружніх режимів в інших країнах і геополітичні проєкти, а близько трильйона доларів осіли в офшорах, пише російська «Нова газета» з посиланням на відомості з відкритих джерел й інформацію від російських чиновників.

Із цих грошей 109 мільярдів доларів були виділені на допомогу Білорусі, 103 мільярди – на допомогу Україні (йдеться про період до 2014 року), 32 мільярди – на сепаратистські регіони.

За даними «Нової газети», 224 мільярда доларів російська влада витратила на енергетичні проєкти, на кшталт «Північного потоку – 2» або «Турецького потоку». Експерти, опитані виданням, вважають, що вони навряд чи окупляться, оскільки є «політично мотивованими», а більша частина коштів на їхню реалізацію пішла в «кишеню» підрядникам.

Сама Москва заперечує звинувачення, що, наприклад, за допомогою «Північного потоку – 2» вона прагне до політичного впливу на ЄС, і називає газопровід виключно економічним проєктом.

Крім того, за останні 20 років Росія пробачила боргів на 116 мільярдів доларів. Із них 20 мільярдів – африканським країнам, 12 мільярдів – Ірану, 11 – Північній Кореї.

Журналісти «Нової газети» підрахували, що на гроші, які за 20 років російська влада витратила на геополітику, можна було б побудувати 15 тисяч нових лікарень або покласти на накопичувальний рахунок кожного дорослого росіянина по 400 тисяч рублів.

 
…

Новий держсекретар США Ентоні Блінкен пообіцяв сприяти відновленню зв’язків між Вашингтоном і його партнерами по всьому світу, передає «Голос Америки».

Блінкен заявив про це 27 січня, у свій перший повний день на посаді голови американської дипломатії. Блінкена зустріли оплесками, коли він з’явився в будівлі Держдепартаменту.

«Світ пильно дивиться на нас. Він хоче дізнатися, чи зможемо ми зцілити нашу країну. Знати, чи будемо ми грати лідерську роль завдяки силі нашого прикладу … і поставимо ми на перше місце дипломатію – (діючи) заодно з нашими союзниками і партнерами», – сказав Блінкен.

За його словами, США могли б грати роль лідера у таких сферах, як боротьба зі зміною клімату, протидія загрозам демократії. При цьому на запитання одного з журналістів про те, якій частині світу зараз слід приділити пріоритетну увагу, Ентоні Блінкен від відповіді утримався.

З приводу Росії Блінкен раніше говорив, що вона залишається викликом для США, і що нова адміністрація буде ставитися до цього виклику з усією серйозністю.

Кандидатура Блінкена була затверджена Сенатом 26 січня. У період президентства Барака Обами Блінкен деякий час обіймав другу за значенням посаду в зовнішньополітичному відомстві США – посаду заступника держсекретаря.

Новий президент США Джо Байден, виступаючи на церемонії своєї інавгурації 20 січня, запевнив, що при ньому країна «відновить відносини з союзниками», що він буде працювати з усім світом над вирішенням спільних проблем.

Буквально відразу після вступу на посаду Байден скасував низку ключових рішень, ухвалених його попередником в Білому домі Дональдом Трампом. Зокрема, Байден підписав укази про повернення США в Паризьку хартію по клімату і Всесвітню організацію охорони здоров’я.

Європейські лідери, вітаючи Байдена зі вступом на посаду президента, висловлювали надію на поліпшення зв’язків із Вашингтоном – після періоду непростих відносин з адміністрацією Трампа. Розбіжності стосувалися, в тому числі, торгівлі і внесків до бюджету НАТО.

 
…

Американські військові заявляють, що пролетіли бомбардувальником B-52 над Перською затокою в демонстрації сили, «щоб стримати потенційну агресію» на тлі побоювань, що загострення напруженості у відносинах з Іраном може привести до атак на цілі США або їхніх союзників в регіоні.

Це третя така місія за рік і перша з моменту вступу на посаду президента Джо Байдена 20 січня.

Центральне командування США повідомило, що бомбардувальник після прольоту повернувся 27 січня на базу ВПС в Луїзіані.

«Ця короткострокова оборонна місія на великі відстані мала продемонструвати здатність збройних сил США розгорнути авіацію в будь-якій точці світу для стримування потенційної агресії і продемонструвати відданість США безпеці в регіоні», – йдеться в заяві Центрального командування США.

Напруженість у відносинах між США й Іраном різко зросла з 2018 року, коли тодішній президент Дональд Трамп відкликав Вашингтон з ядерної угоди між Тегераном і світовими державами і ввів жорсткі санкції проти Ісламської республіки. Байден заявив про бажання повернутися до угоди, якщо Іран дотримується обмежень щодо своєї ядерної програми. Іран закликав Байдена спочатку зняти санкції, перш ніж можна буде робити якісь подальші кроки.
…

Європейське агентство авіаційної безпеки зняло майже дворічну заборону на польоти літаків Boeing 737 MAX.

«Провівши ретельний аналіз, ми дійшли висновку, що літаки 737 MAX можуть безпечно повернутися до польотів», – заявив головний виконавчий директор регулятора Патрік Кі.

Наприкінці минулого року повернути літаки серії MAX в експлуатацію дозволило Федеральне управління цивільної авіації США.

Читайте також: У Конгресі США назвали винуватців двох катастроф літака Boeing 737 МАХ

Польоти лайнерів моделі MAX були припинені по всьому світу в березні 2019 року, після двох авіакатастроф в Ефіопії та Індонезії. Жертвами стали 346 людей. Керівництво Boeing визнало, що в обох випадках на борту повітряних суден стався збій в роботі системи поліпшення характеристик маневрування. Корпорація пізніше внесла зміни в роботу цієї системи. Влітку минулого року пройшли льотні випробування з модернізованим обладнанням.
…

«Розслідування показало, що бригада ФСБшників діяла цинічно і самовпевнено» – розслідувачі
…

У столиці Росії Москві 27 січня відбуваються обшуки в квартирах російського опозиційного політика Олексія Навального та його дружини Юлії. Про це повідомив директор «Фонду боротьби з корупцією» Іван Жданов.

Сам опозиціонер затриманий на місяць і перебуває під вартою в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Його звинуватили в порушенні випробувального терміну у кримінальній справі 2012 року. Брат Олексія Олег Навальний, який на момент початку обшуку перебував у його квартирі, був засуджений за тією ж справою і засуджений до 3,5 року колонії.

Видання «База» без посилання на джерело повідомило, що обшук може відбуватися в новій кримінальній справі, порушеній проти соратників Навального. За інформацією журналістів, справа порушена за статтею про порушення санітарно-епідеміологічних правил після мітингів на підтримку політика 23 січня. Згодом це підтвердив і Іван Жданов.

23 січня в акціях протесту на захист Навального в понад 120 містах Росії взяли участь більш як 100 тисяч людей, близько 3,5 тисячі були затримані. Акції не були узгоджені з владою.

 
…

Влада Білорусі не змогла провести розслідування звинувачень про застосування тортур проти протестувальників, затриманих під час антиурядових акцій із вимогою відставки Олександра Лукашенка, пише у звіті від 27 січня правозахисна організація Amnesty International.

Правозахисники наголошують, що в Білорусі карають жертв, а не справді винних, і закликають міжнародне співтовариство вжити заходів для забезпечення справедливості й притягнення винних до відповідальності.

«Ми неодноразово закликали до ефективних розслідувань для притягнення винних до відповідальності, але на це мало надії з боку системи, яка не тільки захищає міліцію анонімністю, але й заохочує до залякування й подальшого насильства щодо жертв та свідків», – сказала Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.

У звіті зазначається, що не було розпочато кримінальних розслідувань щодо понад 900 скарг на зловживання силовиків, які, як визнають білоруські органи влади, вони отримали від початку протестів після президентських виборів у серпні, на яких переможцем ЦВК оголосила Лукашенка.

Натомість влада порушила кримінальні справи проти протестувальників, звинувативши їх в участі у масових заворушеннях та насильстві проти поліцейських.

Стразерс заявила, що неспроможність білоруської системи правосуддя забезпечити покарання для винних означає, що правосуддя тепер слід добиватися на міжнародному рівні.

«Уряди, міжнародні й регіональні організації повинні використати всі свої можливості для тиску на владу Білорусі з метою припинення цього посягання на права людини», – наголосила вона.

Тим часом, лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала ЄС і США бути «сміливішими і сильнішими» у своїх діях, спрямованих на те, щоб допомогти зупинити правління Лукашенка.

Виступаючи на онлайн дискусії 27 січня, Тихановська закликала ЄС пришвидшити процес схвалення четвертого пакету санкцій проти Лукашенка і його соратників. Крім того, вона закликала провести міжнародне розслідування порушень прав людини в Білорусі.

За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти понад 32 тисячі людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
…

Державна дума Росії проголосувала за продовження ядерної угоди New START зі Сполученими Штатами Америки. Рішення ухвалили одноголосно.

Пакт був підписаний у 2010 році. Він має завершитися наступного тижня. Документ передбачає обмеження кількості стратегічних ядерних боєголовок, ракет та бомбардувальників.

Демократ Джо Байден вступив на посаду президента США 20 січня. Він оголосив про наміри продовжити New START. Росія привітала пропозицію.

Вашингтон хотів розширити угоду, включивши в неї Китай. Пекін, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі в таких переговорах.

26 січня Байден та президент Росії Володимир Путін у своїй першій телефонній розмові обговорювали продовження дії договору New START.

 
…

Кількість підтверджених випадків COVID-19 у світі від початку пандемії перевищила 100 мільйонів, свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Такої позначки в світі досягли 26 січня у той час, як число смертей від коронавірусної інфекції зросло до 2,15 мільйона. Справжня кількість випадків COVID-19 і смертей від захворювання, як вважають, може бути значно більшою.

Найбільше випадків коронавірусного захворювання і смертей від нього виявили у США. На вихідних число тих, хто захворів, тут перевищило 25 мільйонів, кількість смертей сягнула 425 тисяч, згідно з даними Університету Джонса Гопкінса.

Дані США разом із випадками в Індії, Бразилії, Росії та Великій Британії становлять більше ніж половину усіх випадків захворювання на COVID-19 у світі.

Зафіксовані 100 мільйонів випадків припадають на 1,3 відсотка населення світу, але експерти з охорони здоров’я кажуть, що про багато випадків не повідомляють, тобто реальна кількість тих, хто захворів, ймовірно, набагато вища.

Тим часом, країни намагаються запобігти поширенню нових штамів коронавірусу і розподілити вакцини від COVID-19.
…

Процедурне голосування в Сенаті США щодо продовження судового процесу про імпічмент Дональда Трампа за статтею за «підбурювання до заколоту» засвідчило, що для засудження колишнього президента бракує голосів республіканців.

Голосування 26 січня стосувалося заперечення сенатора-республіканця Ренда Пола, який заявив про те, що ідея імпічменту колишнього президента є неконституційною.

Це заперечення відхилили 55 голосами проти 45, відповідно, судовий процес у Сенаті щодо імпічменту Трампа, перший в історії США процес проти вже нечинного президента, почнеться, як і планували, в першій декаді лютого.

При цьому під час голосування до 50 демократів Сенату приєдналися лише п’ятеро демократів із 17, необхідних для досягнення двох третин голосів для імпічменту.

«Це один із небагатьох випадків у Вашингтоні, коли програш насправді є перемогою. 45 голосів означає, що процес імпічменту провалений», – заявив Ренд Пол.

Він і інші республіканці стверджують, що розгляд справи є неконституційним, оскільки Трамп більше не працює на посаді президента.

Розгляд справи має розпочатися на тижні, який починається 8 лютого, але 26 січня члени Сенату США склали присягу як судді і члени журі присяжних для того, щоб офіційно визначатися у справі імпічменту колишнього президента Дональда Трампа.

Хоча багато сенаторів-республіканців засудили роль Трампа у справі про штурм Капітолію його прихильниками, лише небагато з них виявили готовність засудити Трампа. Вони також кажуть, що судовий розгляд лише спричинить більший розкол.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Оголошення про імпічмент з’явилося після того, як група прихильників на той момент чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей у результаті подій загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.

 
…

Адміністрація президента США Джо Байдена зіткнеться з чималою кількістю зовнішніх та внутрішньополітичних викликів: від поновлення контролю над озброєнням Росії і протидії напористій політиці Китаю до боротьби із загрозою спалаху тероризму всередині Сполучених Штатів, зазначають оглядачі. (Відео AP, AFP, Reuters).
…

У Киргизстані затриманий колишній прем’єр-міністр країни Мухаммедкалий Абилгазієв, повідомляє телеканал «Настоящее время» з посиланням на киргизстанські джерела.

За цими даними, він затриманий після допиту в кримінальній справі за фактом незаконного збагачення. Також він фігурує у справі, пов’язаній із родовищем Кумтор, інші подробиці не уточнюються.

Колишній голова уряду перебуває в слідчому ізоляторі Державного комітету національної безпеки на дві доби ­– до обрання запобіжного заходу судом.

Абилгазієв подав у відставку 15 червня 2020 року. За місяць до цього він пішов у відпустку на тлі розслідування кримінальної справи, пов’язаної з продовженням і переоформленням радіочастот, а також звинувачень у корупції.

Мухаммедкалий Абилгазієв став прем’єр-міністром Киргизстану навесні 2018 року. У 2010 році він став головою Соціального фонду і очолював його до 2016 року, після чого був призначений першим віце-прем’єром в уряді Сооронбая Жеенбекова. До прем’єрства він також попрацював радником і головою апарату президента Жеенбекова.

 
…

Прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте 26 січня подав у відставку. Про це повідомили в канцелярії президента Серджіо Маттарелли.

Рішення про відставку очікувалося після того, як уряд Конте втратив абсолютну більшість у Сенаті. Це стало наслідком виходу з його кабінету представників партії колишнього прем’єра Маттео Ренці через суперечки про стратегію боротьби з коронавірусом та рецесією в економіці.

Як пишуть італійські ЗМІ, Конте сподівається сформувати новий кабінет. Його, як і раніше, підтримують провідні партії нинішньої коаліції: популістський «Рух п’яти зірок» і лівоцентристська Демократична партія.

Читайте також: Суд у Мілані пояснив, чому звільнив українського солдата Марківа

Президент почне консультації з лідерами партій. Якщо не вдасться сформувати уряд, в країні можуть пройти дострокові вибори. За них виступає права опозиція – «Ліга» Маттео Сальвіні, яка раніше входила до правлячої коаліції, але потім вийшла з неї, і партія Сильвіо Берлусконі.

За опитуваннями, Конте – досить популярний, проте він є безпартійним і прямо не пов’язаний з жодною з політичних сил.

За конституцією Італії, обидві палати парламенту фактично рівноправні – без більшості в Сенаті уряду практично неможливо домагатися схвалення необхідних законопроєктів.

 
…

Суд у Росії 28 січня розгляну апеляцію на арешт опозиціонера Олексія Навального. Про це 26 січня повідомив помічник Навального Леонід Волков.

«Вчора раптом закрутилися шестерні «правосуддя», почали оформлюватися документи, і сьогодні адвокати були сповіщені про те, що апеляція на арешти була призначена на 28 січня – на післязавтра. Цілком неочікувано», – написав він у своєму Твітері.

Він долучив до допису сповіщення від Хімкінського міського суду.

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» 26 січня закликала Євросоюз запровадити санкції проти російських урядовців після того, як під час протестів на підтримку Навального затримали понад 50 журналістів.

Натомість речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «не буде діалогу» із учасниками «нелегальних» протестів.

Російський опозиціонер Олексій Навальний був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Читайте також: ЄС чекатиме на рішення суду щодо Навального, перш ніж вдаватися до санкцій проти Росії – Маас

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою. Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Попри масові затримання протестувальників на вихідних, Волков закликав людей виходити на нові акції 31 січня.

 
…

Президент США Джо Байден висловив стурбованість через затримання російського опозиціонера Олексія Навального та силовий розгін протестувальників у Москві.

Він ще не вирішив, якою буде відповідь на ситуацію з Навальним, але висловив надію, що Сполучені Штати та Росія зможуть співпрацювати у сферах, де обидві країни можуть отримати користь.

Байден зазначив, що країни повинні співпрацювати над контролем ядерної зброї та договором New START, який завершується 5 лютого.

Президент сказав журналістам у Білому домі, що він вважає можливим дати зрозуміти Росії, що Сполучені Штати «дуже стурбовані їхньою поведінкою».

Байден також згадав про велике втручання, ймовірно, російських хакерів в американські комп’ютерні мережі в грудні та повідомлення, що Росія пропонувала талібам щедрі винагороди для вбивства американських солдатів в Афганістані.

«Я попросив відповідні відомства детально дослідити для мене кожну з цих проблем, уточнити, де вони є, і я, не вагаючись, порушуватиму ці питання перед росіянами», – сказав президент.

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Договір New START обмежує кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок до 1550, а розгорнутих систем стратегічної доставки – до 700.

 
…

Президент Таджикистану Емомалі Рахмон оголосив країну «вільною від коронавірусу», заявивши, що цього місяця не було нових випадків захворювання.

Рахмон заявив про це в своєму зверненні до парламенту 26 січня, хоча раніше міністерство охорони країни повідомляло, що від початку року було зареєстровано кілько нових випадків захворювання на COVID-19.

Заявивши про відсутність захворювання у країні Рахмон додав, що це не означає, що громадяни можуть нехтувати такими правилами, як носіння масок і соціальне дистанціювання.

Людей, які приїжджатимуть з інших країн, як і раніше поміщатимуть на карантин.

З 1 лютого мають відновити роботу мечеті, якщо будуть відповідати санітарним нормам.

У Таджикистані багато хто сумнівається у необхідності збереження протиепідемічних правил, адже їх і так не дотримуються в таких місцях як ринки чи громадський транспорт.

Загальна кількість зареєстрованих випадків інфікування коронавірусом у Таджикистані складає 13 308, 90 людей померли.

Втім, як показало розслідування місцевої служби Радіо Свобода минулого ріка, фактична кількість летальних випадків у Таджикистані може бути вищою у рази, зокрема йдеться про десятки лікарів та медсестер, які працювали з хворими на COVID-19.
…

74-річна Джанет Єллен стала першою жінкою, яка очолила міністерство фінансів США.

Кандидатуру Єллен підтримали 84 сенатори, 15 виступили проти.

У 2014-2018 роках вона була першою жінкою – головою Федеральної резервної системи США. Працювала також головою ради економічних радників Білого дому.

Очікується, що Єллен намагатиметься стабілізувати економіку на тлі пандемії COVID-19. Президент США Джо Байден хоче, щоб Конгрес затвердив план з надання допомоги на 1,9 трильйона доларів. Документ передбачає фінансування вакцинації, додаткові 400 доларів до щотижневих виплат по безробіттю для американців та 1 400 доларів виплат більшості громадян.

Адміністрація Байдена вважає, що додаткове фінансування необхідне, щоб запобігти руху економіки вниз по спіралі. Президент говорив, що переговори з республіканцями в Конгресі можуть зайняти ще два тижні.

 
…

26 січня Сенат США розгляне кандидатуру дипломата Ентоні Блінкена на посаду державного секретаря.

Напередодні комітет з питань закордонних справ Сенату підтримав кандидатуру Блінкена. За нього проголосували 15 членів комітету, троє виступили проти.

Очікується, що Блінкен отримає міцну підтримку з боку обох партій. Багато законодавців, включно з деякими республіканцями, закликали Сенат діяти швидко в питанні затвердження державного секретаря, який повинен вирішувати зовнішньополітичні проблеми.

У випадку успішного голосування Блінкен повинен буде оновити американську дипломатію після політики «America First» («Америка – насамперед») попереднього президента США Дональда Трампа.

Серед його найперших пріоритетів буде деескалація відносин з Іраном, відбудова відносин з партнерами й управління погіршеними відносинами з Китаєм.

Блінкен був радником нинішнього президента США Джо Байдена з питань національної безпеки в часи його роботи на посаді віцепрезидента. Також працював заступником радника з питань безпеки президента США Барака Обами й заступником державного секретаря.

До цього Блінкен був директором з питань персоналу в комітеті Сенату з питань закордонних справ. Тоді комітет очолював Байден.

 
…

На тлі повідомлень про виявлення нового штаму коронавірусу в Південній Африці влада країн посилює карантинні обмеження.

Про такі рішення на американському і європейському континентах заявили після того, як британські науковці вказали, що новий штам може бути не тільки більш заразним, а й спричиняти вищу смертність.

За оцінками, кількість зареєстрованих випадків коронавірусу в світі може перевищити 100 мільйонів, оскільки загрозливим є не лише південноафриканський, а й інші штами, що були виявлені раніше у Великобританії і Бразилії.

Провідний інфекціоніст США Ентоні Фаучі 25 січня назвав південноафриканський штам є «відмінним від британського і більш агресивним».

У понеділок компанія Moderna заявила, що її вакцина, схвалена в США, Європі та інших країнах, викликає імунну відповідь проти штамів, виявлених у Великобританії і Південній Африці. Проте, американська фармацевтична компанія заявила, що попередні лабораторні тести показали, що вакцина викликає більш слабку імунну відповідь на південноафриканський штам. Повідомляється, що почалася розробка вакцини, націленої на цей новий штам.

Фармкомпанії Pfizer і BioNTech, які виробляють аналогічну вакцину проти COVID-19, раніше повідомляли, що їхній продукт ефективний проти штаму з Великобританії. Але немає чіткої відповіді щодо ефективності стосовно штаму з Південної Африки.

Щоб захистити країну від нових спалахів, президент США Джо Байден 25 січня додасть Південну Африку в список, що обмежує прибуття в країну мандрівників які побували там, як це раніше було щодо Бразилії, Ірландії, Великобританії та інших країн Європи.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив 25 січня, що розглядає можливість посилення правил прикордонного карантину через ризик появи нових різновидів коронавірусу.

Сьогодні ж Єврокомісія запропонувала оновлені правила для в’їзду в ЄС через нові штами коронавірусу.

25 січня міністр охорони здоров’я Болгарії заявив, що всім мандрівникам, які прибувають в країну, тепер необхідно мати негативний результат тесту на коронавірус. Франція також заявила, що мандрівники, які прибувають морем чи авіатранспортом із сусідніх країн Європейського союзу, треба мати такий негативний тест. Це потрібно і мандрівникам з країн, що не входять в ЄС, із середини січня.

Швеція заявила, що заборонить в’їзд із сусідньої Норвегії на три тижні, починаючи з 25 січня, після того, як в Осло виявили випадок нового штаму коронавірусу.
…

Президент США Джо Байден підписав указ, яким скасовується часткова заборона на службу трансгендерів в американській армії.

Підписуючи указ в Овальному кабінеті 25 січня Байден пояснив, що робить це для того, аби «дозволити всім кваліфікованим американцям служити своїй країні у військовій формі».

Віцепрезидентка Камала Гарріс, міністр оборони Ллойд Остін і голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі стояли поруч з президентом, коли він підписував указ.

Документ передбачає також транссексуальним військовослужбовцям «необхідний медичний догляд, пов’язаний з перехідним періодом, відповідно до законодавства».

Колишній президент-демократ Барак Обама в 2016 році вперше дозволив трансгендерам відкрито служити і отримувати медичну допомогу для здійснення трансгендерного переходу.

Попередник Джо Байдена Дональд Трамп вперше оголосив про заборону транссексуалів служити в Збройних силах в 2017 році. Він стверджував, що медичні витрати для трансгендерів надто високі. Прийом трансгендерів в армію призупинили, залишивши персонал, який не виконував бойових завдань.

Близько 1,3 мільйона людей нині служать у збройних силах США. Офіційних цифр, що підраховують трансгендерів у війську, немає, але, за оцінками, це число складає від 1320 до 6630 осіб.
…

Першою в історії Єстонії жінкою – прем’єр-міністром стала Кая Каллас. Це відбулося після того, як парламент затвердив новий коаліційний уряд між її правоцентристською «Партією реформ» і лівою Центристською партією.

Новий уряд має більшість у 59 депутатів з-поміж 101-го парламентаря, і замінить попередній кабінет міністрів, який пішов у відставку на початку цього місяця через корупційний скандал. Також припиняється участь ультраправої партії EKRE у правлячій коаліції.

«Перше, з чим ми збираємосm впоратися, це криза охорони здоров’я», – сказала Каллас 25 січня, маючи на увазі пандемію COVID-19.

43-річна Кая Каллас є ексдепутаткою Європарламенту, вона – дочка Сіїма Калласа, одного із засновників «Партії реформ», колишнього прем’єр-міністра і екскомісара Європейського союзу.

«Партія реформ» і «Центристська партія» стали основними політичними силами в Естонії відтоді, як балтійська країна здобула незалежність від Радянського Союзу в 1991 році. Обидві рішуче підтримують членство Естонії в ЄС і НАТО.

13 січня прем’єр-міністр Естонії і лідер «Центристської партії» Юрі Ратас оголосив про відставку на тлі корупційного скандалу, хоча наполягав, що особисто не зробив нічого поганого. Ратас був прем’єром з листопада 2016 року. За день до його відставки поліція повідомила, що проводить розслідування в офісах державного кредитного агентства KredEx за підозрою в корупції через позику на 39 мільйонів євро, видану на житловий комплекс в столиці Таллінна.
…

Іран, ймовірно, блокує приватний зашифрований месенджер Signal – про це свідчать дані аналітичного щомісячного видання Peivast, оприлюднені 25 січня.

Раніше цього ж дня на блокування месенджера вказала Відкрита обсерваторія втручання в роботу мереж (OONI).

«Сьогодні Іран, схоже, почав блокувати застосунок Signal», – йдеться в повідомленні організації.

14 січня Signal зник з локальних платформ для застосунків після того, як фільтраційний комітет Ірану, за повідомленнями, визнав його таким, що поширює «злочинний вміст».

Влада не оприлюднювала офіційних коментарів про рішення заблокувати Signal.

Читайте також: Нові правила WhatsApp: чому користувачі переходять до інших месенджерів

Чимало іранців почали користуватися цим месенджером останніми днями після повідомлень про оновлення політики приватності WhatsApp, після якого дані користувачів цього додатку опиняться в розпорядженні компанії Facebook.

У 2019 році Іран заблокував Телеграм, який використовувало близько половини 81-мільйонного населення країни, пояснивши це міркуваннями національної безпеки. Влада країни блокує десятки тисяч вебсайтів, в тому числі сайти новинних видань та соцмереж. Громадяни країн отримують доступ до них завдяки застосункам для обходу блокування.
…

Консультант Радіо Свобода та адміністратор Телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Ігор Лосик зупинив голодування на 42-му дні. Про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на адвоката Дмитра Лепретаря, який 25 січня відвідав політв’язня в Жодінському слідчому ізоляторі.

Через адвоката Ігор передав звернення всім, хто його підтримав.

«Я вирішив припинити голодування. Чому я це зробив? Насправді за власним бажанням. Я не їв більше 40 днів і ще відчуваю силу і здатність протриматися ще. Але мене просто вразила неймовірна хвиля солідарності. Як і прохання сотень і тисяч білорусів зупинитися, дочекатися нашої спільної перемоги здоровим», – йдеться в зверненні Лосика.

Читайте також: У Білорусі тривали акції протесту і затримання

Він також додав, що знає про інших білорусів, які голодують разом із ним, і не може взяти на себе відповідальність за них.

Лосик нагадав, що його заарештували ще до виборів президента Білорусі в серпні, і він «не усвідомлював тих кардинальних змін, які відбулися за останні пів року».

«За зимою завжди йде весна, ніч змінюється світанком. Історичні процеси ще нікому не вдалося скасувати чи зупинити жодними декретами, арештами чи розстрілами», – підсумував блогер.

Він подякував усім за підтримку і зазначив, що «чекатиме добрих новин».

Ігор Лосик перебуває у в’язниці з 25 червня 2020 року – 212 днів – за звинуваченням у «організації й підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок». З 15 грудня 2020 року він відмовлявся їсти на знак протесту проти нових звинувачень за статтею 293 – підготовка до участі в заворушеннях.

Читайте також: Білорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка

Стан Ігоря почав погіршуватисяБілорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка після місяця голодування, минулого тижня його перевели в камеру з цілодобовим відеоспостереженням.

Окрім Лосика, білоруська влада переслідує, затримує та позбавляє акредитації інших журналістів Радіо Свобода, які висвітлювали президентські вибори та їхні наслідки. 2 жовтня МЗС Білорусі скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють в іноземних медіаорганізаціях. На сьогодні жодного громадянина Білорусі, який працює в західних ЗМІ, не акредитували за новими процедурами.
…

Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) не подаватиме апеляцію на рішення Спортивного арбітражного суду (CAS), який підтримав санкції щодо російського спорту за позовом Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА). 

У грудні 2020 року CAS позбавив РУСАДА статусу відповідності Всесвітньому антидопінговому кодексу у справі про маніпуляції з допінг-пробами російських спортсменів. Суд також підтримав рішення ВАДА відсторонити Росію від великих міжнародних змагань, але скоротив термін покарання з чотирьох до двох років (до 16 грудня 2022 року).

«Ставлячи на перше місце інтереси російських спортсменів і російського спорту в цілому, а також виходячи з необхідності досягнення правової визначеності, РУСАДА ухвалило рішення не оскаржувати рішення CAS в Федеральному суді Швейцарії», – заявили у агентстві.

В звіті Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), оприлюдненому 10 грудня 2020 року, зазначалося, що спортсмени з Росії найчастіше порушували антидопінгові правила в 2018 році.

У 2019 році Росія передала ВАДА матеріали лабораторних тестів минулих років. Це було умовою зняття обмежень на участь Росії в основних міжнародних змаганнях. Обмеження були запроваджені в 2015 році за спроби приховати використання допінгу. ВАДА заявила, що виявила нові махінації, і продовжила мораторій ще на чотири роки.

У липні колишній голова московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков заявив в інтерв’ю Бі-бі-сі, що ситуація із застосуванням допінгу в російському спорті не змінюється. У першому інтерв’ю, яке Родченков дав після торішнього рішення Всесвітньої антидопінгової агенції (ВАДА) про відсторонення російських спортсменів на чотири роки від основних змагань, він наголосив, що масштаб фальсифікацій наростає.
…

У столиці Білорусі Мінську на вихідних затримали близько 160 учасників акцій проти Олександра Лукашенка.

За даними правозахисного центру «Весна», 24 січня багато протестувальників були затримані, коли групи людей взялися за руки, щоб сформувати живий ланцюг і продемонструвати солідарність з в’язнями, включно із заарештованим блогером Ігорем Лосиком, який голодує з середини грудня.

Поліція заарештувала відомого білоруського блогера та консультанта білоруської служби Радіо Свобода з питань соцмереж Лосика наприкінці червня за звинуваченнями в сприянні підготовці порушень громадського порядку. Йому загрожує до трьох років в’язниці.

Організація Об’єднаних Націй підрахувала, що білоруські силовики затримали понад 30 тисяч протестувальників з початку протестів.

 
…

У столиці Грузії Тбілісі у неділю вдень розпочалася акція проти обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Як передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», протестувальники зібралися перед будівлею адміністрації уряду Грузії. Серед учасників були представники бізнесу, а також різних політичних сил.

Акція протесту в Тбілісі продовжилася і під час комендантської години, коли протестувальники з плакатами пройшлися центральними вулицями грузинської столиці.

Влада Грузії раніше вирішила, що і після 1 лютого будуть збережені більшість обмежувальних заходів, введених наприкінці листопада через погіршення епідситуації щодо COVID-19.

В країні продовжить діяти «комендантська година». Заборона на пересування в нічний час, з 21:00 до 05:00, продовжена до 1 березня. Як і раніше, будуть закриті гірськолижні курорти, ресторани, бари, фітнес-центри і басейни.

Крім того, в трьох найбільших містах Грузії – Тбілісі, Кутаїсі та Руставі – громадський транспорт не курсуватиме ще щонайменше місяць. На дистанційному навчанні залишаться тисячі школярів і студентів.
…