AdNewLine

У Росії слідчі органи повідомили про відкриття низки кримінальних справ після акцій протесту 23 січня.

Так, управління МВС у столиці Росії Москві порушило кримінальну справу про перекриття доріг і тротуарів після акцій. Кримінальну справу порушили за статтею про «Приведення в непридатність транспортних засобів або шляхів сполучення». Про підозрюваних поки не повідомляється. Цю справу розслідує поліція.

Крім того, про порушення кримінальних справах відзвітував Слідчий комітет Росії. За повідомленнями, справи стосуються буцімто застосування насильства до представників влади, хуліганство і порушення санітарно-епідеміологічних норм.

Правозахисники кажуть, що число кримінальних справ по країні після суботніх акцій протесту коливається в межах двох десятків.

Напередодні Слідчий комітет Росії відкрив понад десять кримінальних справ на учасників протестів на підтримку опозиційного політика Олексія Навального, який нині перебуває в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Прихильників політика звинувачують у застосуванні насильства до поліцейських, закликах до масових заворушень, залученні неповнолітніх у протиправну діяльність тощо.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Хоча, за оцінкою штабу Навального, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

У більшості міст Росії через коронавірус заборонені масові заходи. Прихильникам Олексія Навального, які подавали заявки на мітинги 23 січня, влада саме тому офіційно відмовляла в їх проведенні.
…

Компанія SpaceХ мільярдера Ілона Маска здійснила успішний запуск на орбіту 143 невеликих супутників однією ракетою-носієм.

Зокрема, у неділю компанія привела в стартову готовність важку ракету-носій Falcon 9 для запуску Transporter-1. Запуск здійснили з космодрому у Флориді. Це друга спроба, а перша відбулася в суботу, втім за кілька хвилин до запуску старт скасували.

Місія Transporter-1 особлива тому, що це вперше в історії космонавтики запуск 143 космічних апаратів здійснено за допомогою однієї ракети-носія. Також вперше застосована складна схема виведення супутників на орбіту з різними по часу інтервалами.

Раніше рекорд із виведення на орбіту найбільшої кількості супутників належав індійській місії, яка в лютому 2017 року запустила 104 супутники.
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

«Ось зараз будуть багато говорити, що на незаконні акції вийшло багато людей. Ні, вийшло мало людей, багато людей голосують за Путіна», – сказав Пєсков в інтерв’ю, яке цитують у неділю російські ЗМІ.

Він також висловився щодо «палацу Путіна», розслідування, яке разом із арештом опозиціонера Олексія Навального стало причиною протестів. На думку Пєскова, публікація не дає відповіді на запитання, «чому це приписується Путіну».

«Путін нічого там не робить, у Путіна немає палацу в Геленджику. Нам давно вже стало відомо, що готувалися так звані викриття, псевдовикриття та інформаційні атаки на президента. Вони всі мають на меті розкачку ситуації, вони не відповідають дійсності. Це чиста брехня», – заявив Пєсков.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.
…

У Росії число затриманих на акціях протесту з вимогою звільнити опозиціонера Олексія Навального наближається до трьох із половиною тисяч, що є найвищим показником у сучасній історії цієї країни.

 За даними видання «ОВД-Инфо», станом на 12:00 за московським часом 24 січня, число затриманих сягнуло 3435.

У Москві були затримані близько 1360 учасників протестів, у Петербурзі – 523. До 100 число затриманих наближається в Новосибірську, Воронежі, Казані та Нижньому Новгороді.

Влада не наводить офіційних цифр затриманих.

Всього протести відбулися більш ніж у 100 містах Росії. Загальне число учасників, за оцінками, склало понад 100 тисяч людей. Наймасштабніші протести зафіксовані в Санкт-Петербурзі та Москві, де на вулиці вийшли десятки тисяч людей. У Москві число протестувальників становило від 20 до 40 тисяч.

За даними «ОВД-Инфо», близько 30 людей повідомили, що були побиті співробітниками поліції. Госпіталізована жінка, яку поліцейський у Петербурзі вдарив ногою в живіт.

Серед затриманих були понад 100 неповнолітніх і десятки журналістів.

Більшу частину затриманих відпустили, склавши адміністративні протоколи щодо них або без протоколів, однак багато інших провели ніч у відділках поліції в очікуванні суду.

 
…

У системі іномовлення США відбулися подальші зміни: нова керівниця Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Келу Чао звільнила з посад президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Теда Ліпіна і директорів Радіо Вільна Азія і Близькосхідної мережі мовлення, яких лише місяць тому призначив попередній керівник агентства.

За повідомленнями посадовців, ознайомлених зі змінами, виконувачка обов’язків голови USAGM ухвалила це рішення пізно ввечері 22 січня за часом США.

Джерела в USAGM підтвердили, що тоді ж Чао направила листи про звільнення Ліпінові, а також директорці Близькосхідної мережі мовлення Вікторії Коутс і керівникові Радіо Вільна Азія Стівенові Єйтсу.

Наразі не відомо, чи будуть вони опротестовувати своє звільнення і хто може їх замінити.

Попереднього дня Чао звільнила директора «Голосу Америки» і його заступницю, а керівник Управління мовлення на Кубу подав у відставку сам.

«Голос Америки» і Управління мовлення на Кубу є державними мовцями США. РВЄ/РС, Радіо Вільна Азія і Близькосхідна мережа мовлення є недержавними неприбутковими організаціями, фінансованими з бюджету США.

Звільнення керівників цих медіаорганізацій настало по тому, як попередній керівник USAGM, призначений попереднім президентом США Дональдом Трампом, був змушений подати в відставку лише через дві години по тому, як президентську посаду перебрав 20 січня Джо Байден.

Майкла Пека, якого призначив на чоло USAGM Трамп, критикували і демократи, і республіканці через його політику і призначення, які він провадив, відколи в червні 2020 року його кандидатуру схвалили в Конгресі.

Пека також звинувачували в намаганні втрутитися в редакційну політику мовців.

Усіх звільнених 21 і 22 січня Пек призначив у грудні 2020 року.

Адміністрація Байдена призначила на його місце Келу Чао, ветеранку «Голосу Америки», яка пропрацювала там три десятки років. Вона стала тимчасовою виконувачкою керівниці USAGM 20 січня, відразу після відставки Пека.
…

По всій Росії, а також в окупованому нею Криму далі тривають розгони демонстрацій на підтримку ув’язненого опозиційного діяча Олексія Навального і затримання їхніх учасників.

Повідомлення про це надійшли вже більш ніж із сотні міст Росії і Криму. Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту в Росії, на цей час має дані про 2250 затриманих, і ці дані ще очевидно не повні – зокрема й через те, що в великих містах є зриви в роботі мобільного зв’язку й інтернету, а також через те, що протистояння на цей час іще тривають.

Найбільше затриманих – у столиці Москві (855) і другому найбільшому місті Санкт-Петербурзі (327), де демонстрації були наймасовішими. Серед затриманих у Москві була й Юлія Навальна, дружина Олексія Навального; через кілька годин її відпустили.

У Москві, зокрема, поліція заявляла число учасників у 4–5 тисяч; опозиція каже, що справжня кількість була від 20 до 40 тисяч. Таке ж число – не менш ніж 40 тисяч – подає й агентство Reuters, відоме своєю переважною точністю в оцінках кількості учасників масових акцій.

Інтернет-видання «МБХ-медіа» оцінило кількість учасників демонстрацій у всій Росії в 110–160 тисяч. Таким чином, ці протести можуть бути наймасовішими в Росії з березня 2017 року.

У багатьох випадках повідомляють про жорстокі дії поліції і про затримання журналістів і неповнолітніх. В інтернет, зокрема, потрапили кадри, як працівники поліції блокують затриманих, стаючи їм колінами на шию.

При цьому, виступаючи перед демонстрантами, один із найближчих соратників Навального Леонід Волков пообіцяв нові протестні акції на наступні вихідні.

Стурбованість із приводу придушення протестів у Росії висловили в Європейському союзі, де пообіцяли реакцію на це наступними днями.

«Слідкую за розвитком подій у Росії з занепокоєнням. Я глибоко шкодую через масові затримання, непропорційне використання сили, переривання інтернету і телефонного зв’язку», – написав у твітері верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

«Обговоримо в понеділок наступні кроки на засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС», – додав він.

Дії російської влади проти демонстрантів засудила й правозахисна організація Amnesty International, яка вимагає негайно звільнити затриманих.

«Російська влада безжалісно розв’язує репресії проти мирних демонстрантів, і те, що ми бачили сьогодні, тільки підтверджує це. Поліція проігнорувала свої обов’язки гарантувати право на мирні зібрання і замість цього вдалася до невибіркового насильства і свавільних затримань учасників протестів, багато з яких були дуже молодими людьми», – заявила директорка представництва Amnesty International у Росії Наталія Звягіна.

Акції на підтримку Навального відбулися й поза межами Росії – зокрема, в Києві і багатьох інших містах різних країн світу.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня. Влада Росії попередила, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.
…

Відомий американський теле- та радіоведучий Ларрі Кінг помер 23 січня у віці 87 років.

Інформацію про смерть Кінга підтвердив його син, повідомляє телеканал CNN, на якому Кінг понад 25 років вів шоу «Larry King Live».

Причина смерті ведучого не називається.

На початку січня джерела, близькі до його сім’ї, повідомляли, що Кінга госпіталізували з COVID-19.

Раніше у Кінга теж були проблеми зі здоров’ям, зокрема, він переніс кілька інфарктів. У 2017 ведучий розповів, що у нього діагностували рак і він успішно переніс операцію в рамках курсу його лікування.

Кар’єра Ларрі Кінга почалася в Майамі у 1957 році. З 1985 по 2010 рік він працював на CNN. Після – на фінансованому Росією каналі RT і каналі Ora TV, та в стрімінговом сервісі Hulu.

Кінг був відомий як майстер радіо-, а потім телевізійних інтерв’ю. У числі його співрозмовників були майже всі президенти США, починаючи з Річарда Ніксона, Маргарет Тетчер, Мартін Лютер Кінг, Нельсон Мандела, Френк Сінатра, Михайло Горбачов, Володимир Путін та інші.
…

Російська поліція затримала дружину опозиційного політика Олексія Навального Юлію під час акції протесту у Москві.

«Юлію Навальну затримали в районі Великої Дмитрівки в Москв», – повідомив твітер-акаунт, який висвітлює протести на підтримку Навального.

Навальна опублікувала в інстаграмі фото, за її словами, зроблене в автозаку.

Раніше повідомлялося про затриманих під час протестів на підтримку Навального у Москві та Санкт-Петербурзі, а також у інших містах Росії.

Російська влада попереджала про відповідальність для учасників несанкціонованих заходів. Зокрема, Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про залучення підлітків в протиправні дії. У Татарстані порушено справу про заклики до масових заворушень. Неприпустимими мітинги назвали і в Кремлі.

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.

 
…

У російських містах Москві та Санкт-Петербурзі на акціях на підтримку опозиціонера Олексія Навального, якому загрожує тюремне ув’язнення після повернення в Росію, проходять затримання.

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

За даними «ОВД-Инфо», у Москві затримано чотирьох учасників акції, у Петербурзі – дев’ятьох, серед яких кореспондент «Медіазони» Давид Френкель, а також Олега Делімбетова і Марину Цареву з петербурзької редакції видання «Коммерсант». Журналісти були одягнені в жилети преси з відповідними позначеннями, повідомляє редакція проєкту Радіо Свобода Север.Реалии, яка веде трансляцію з акції в Петербурзі.

У Москві поліція оточила Пушкінську площу, закликає учасників акції дотримуватися соціальної дистанції і розійтися. На мітингу також перебувають цивільні особи з пов’язками «дружинник».

Крім учасників акцій, поліція превентивно затримує опозиційних активістів і співробітників регіональних штабів прихильників Навального, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Соцмережі блокують частину повідомлень із закликами прийти на мітинги або інформацією про місця їх проведення.

Російська влада попереджає про відповідальність для учасників несанкціонованих заходів. Зокрема, Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про залучення підлітків в протиправні дії. У Татарстані порушено справу про заклики до масових заворушень.

Неприпустимими мітинги назвали і в Кремлі.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.
…

США збираються переглянути угоду, укладену з рухом Талібан минулого року, щоб визначити, чи виконують бойовики угруповання свої зобов’язання в рамках мирної угоди. Як повідомив Білий дім 22 січня, радник президента Джо Байдена з питань національної безпеки Джо Салліван мав розмову зі своїм афганським колегою Хамдуллою Мохібом.

Відповідно до угоди між США і Талібаном, укладеної у лютому минулого року, всі іноземні сили повинні залишити Афганістан до травня 2021 року в обмін на гарантії безпеки з боку бойовиків, зокрема, припинення зв’язків з Аль-Каїдою. Восени афганський уряд та представники бойовиків почали мирні переговори у Катарі, які втім проходять на тлі наростаючого насильства.

Салліван підкреслив, що нова адміністрація Байдена «підтримає мирний процес енергійними регіональними дипломатичними зусиллями, які будуть спрямовані на те, щоб допомогти обом сторонам досягти міцного і справедливого політичного врегулювання і постійного припинення вогню», зазначили у Білому домі.

Сполучені Штати також переглянуть угоду, досягнуту за адміністрації колишнього президента Дональда Трампа, «в тому числі для оцінки того, чи виконує Талібан свої зобов’язання щодо розриву зв’язків з терористичними групами, скорочення насильства в Афганістані і ведення конструктивних переговорів з урядом Афганістану та іншими зацікавленими сторонами» .

Салліван і його афганський колега також обговорили «підтримку Сполученими Штатами Америки у питанні захисту видатних досягнень афганських жінок, дівчат і груп меншин в рамках мирного процесу».

У заяві наголошується, що США прагнуть співпрацювати з афганським урядом, союзниками по НАТО та регіональними партнерами, «щоб підтримати стабільне, суверенне та безпечне майбутнє Афганістану».
…

Інцидент стався поблизу будівель уряду, парламенту, міської адміністрації Мінська та міської ради
…

Суд у Великій Британії 22 січня засудив загалом на 92 роки ув’язнення сімох чоловіків за смерть 39 в’єтнамських чоловіків, жінок та підлітків, знайдених мертвими у причепі вантажівки 2019 року.

Лондонський кримінальний суд в Олд-Бейлі визнав чотирьох із підсудних винними у вбивстві. Вироки сягають від 13 до 27 років ув’язнення.

Як заявив суддя Найджел Суїні, мігранти померли «болісно тяжкою смертю», задихнувшись, коли їх ввозили з Бельгії до Великої Британії в жовтні 2019 року.

Ще трьох людей, причетних до «складної, довготривалої та дохідної» схеми незаконного ввезення людей, були визнані винними у змові з метою сприяння незаконній імміграції. Їх ув’язними від трьох до семи років.

Читайте також: Вбивство українця в Португалії: судове засідання перенесли

Двоє із загиблих були 15-річними підлітками. Серед них також були муляр, випускник університету та косметолог манікюрного салону.

Суд встановив, що чимало родичів жертв позичили значні кошти, щоб оплатити їм проїзд, покладаючись на їхні потенційні заробітки у Великій Британії.

У жовтні 2019 року в англійському графстві Ессекс у контейнері вантажівки знайшли тіла 39 загиблих людей. Згодом з’ясувалося, що це – нелегальні мігранти з В’єтнаму. Згодом водій автомобіля визнав свою провину в порушенні міграційного законодавства.

Виявлення 39 загиблих людей у вантажівці в промисловому майданчику на сході від Лондона шокувало як Велику Британію, так і В’єтнам, а також ще раз висвітило проблему незаконної глобальної міграції, в ході якої бідні з Азії, Африки та Близького Сходу вирішують у небезпечні подорожі на Захід.
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська взяла участь в онлайн-засіданні Ради безпеки ООН на тему свободи слова в Білорусі
…

67-річний Ллойд Остін став першим темношкірим міністром оборони США. Призначення підтримали 93 члени Сенату, двоє виступили проти.

Генерал армії в період з 2013 до 2016 року очолював Центральне командування США. Після цього він вийшов на пенсію.

Також 22 січня фінансовий комітет Сенату підтримав кандидатуру 74-річної Джанет Єллен, яка може стати першою жінкою на посаді міністра фінансів США. Тепер призначення Єллен має розглянути Сенат.

До цього Єллен працювала на інших топпосадах у галузі економіки. Зокрема, у 2014-2018 роках вона була першою жінкою – головою Федеральної резервної системи США.

 
…

Міжнародний договір про заборону ядерної зброї набув чинності. Однак залишається під сумнівом, чого насправді досягне угода, оскільки ядерні держави тримаються осторонь від неї.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що Угода про заборону ядерних озброєнь (TPNW) «є важливим кроком до цілі зробити світ вільним від ядерних озброєнь і сильною демонстрацією підтримки за багатосторонні підходи до ядерного роззброєння».

Гутерріш високо оцінив «перший багатосторонній договір про ядерне роззброєння за останні два десятиліття» і закликав усі держави «спільно реалізувати цю амбіцію щодо просування спільної безпеки».

Договір, який забороняє розробку, виробництво, випробування, володіння та використання атомної зброї, зараз є частиною міжнародного права після того, як він отримав 50-у ратифікацію в жовтні, що передбачає 90-денний період до набрання ним чинності.

Пакт схвалили у 2017 році. На Генеральній асамблеї ООН документ підтримали 122 країни – майже дві третини країн світу.

Ратифікували договір лише близько половини цих країн. Документ не підтримали жодна з дев’яти держав, які, як вважається, мають ядерну зброю. Це Велика Британія, Китай, Франція, Індія, Ізраїль, Північна Корея, Пакистан, Росія та США.

Навіть Японія, єдина країна, яка зазнала ядерних ударів, не підтримує договір, вважаючи документ нереалістичним.

 
…

Члени Європейського парламенту закликали керівництво Європейського Союзу сприяти забезпеченню вакцинами від коронавірусу країн Східного партнерства та Західних Балкан. Про це йдеться у зверненні євродепутатів до керівників ЄС 22 січня.

«Ми закликаємо вас не розрізняти наших безпосередніх сусідів на Сході та Півдні та забезпечити підтримку для придбання вакцини проти COVID-19 для країн Східного партнерства та Західних Балкан», – мовиться в документі.

Читайте також: Розробка української вакцини від COVID-19: шлях, який потрібно пройти до кінця – академік Андрій Сибірний

Члени Європарламенту також закликали підготувати детальний план щодо кількості та періоду отримання вакцин.

У документі зазначили, що деякі країни Західних Балкан вже отримали вакцини від неназваної держави-члена ЄС.

Члени Європарламенту додали, що надання вакцин Росією та Китаєм посилить позиції цих держав у регіоні Східного партнерства та Західних Балкан.

Читайте також: Угорщина схвалила російську вакцину всупереч закликам до європейської солідарності

Звернення підписав 21 євродепутат.

В ЄС вже затверджено використання двох вакцин від коронавірусу: Pfizer-BioNTech та Moderna, і кампанія щеплень у Євросоюзі почалася 27 грудня.

Очікують, що за тиждень Європейське агентство лікарських засобів оголосить результати перевірок і визначиться також із вакциною AstraZeneca.

Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що ЄС буде повністю забезпечений вакцинами, бо вже уклав замовлень на придбання 2,3 мільярда доз від принаймні шести фармацевтичних компаній: Pfizer, Moderna, AstraZeneca, Johnson&Johnson, Curevac, SANOFI-GSK.

 
…

Президент Європейської ради Шарль Мішель 22 січня під час телефонної розмови повідомив президентові Росії Володимиру Путіну, що збирається скликати дебати щодо відносин із Росією через ситуацію з опозиціонером Олексієм Навальним. Про це заявила пресслужба Європейської ради.

«Президент Європейської ради поінформував президента Росії про намір скликати стратегічну дискусію в березні у Європейській раді щодо відносин ЄС та Росії», – йдеться в повідомленні.

Мішель поінформував Путіна про глибоку стурбованість ЄС та його держав-членів останніми подіями та закликав повністю та безумовно поважати права Олексія Навального, зазначили в пресслужбі.

«Шарль Мішель заявив, що ЄС єдиний у своєму заклику до Росії швидко звільнити Навального та продовжити розслідування замаху на нього у повній прозорості та без подальших зволікань», – додали у пресслужбі.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.

 
…

У Литві пропонують розширити санкційні списки щодо Білорусі, додавши до чільних посадовців також і виконавців зловживань, таких, як працівники спецзагонів міліції чи судді, які судять демонстрантів, сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода новий міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.

«Думаю, треба звернути увагу на тих, хто порушує права інших людей. Я маю на увазі цю воєнізовану поліцію, «ОМОН» (із рос. «Відділ міліції особливого призначення» – ред.). Також треба звернути увагу на суддів, які садять людей під арешт у всіх цих псевдосудах. І я думаю, що цю групу людей можна додати до «чорного списку» ЄС», – сказав він.

«Думаю, це було б дуже сильним сигналом, що не тільки провідні політики, які ухвалюють найважливіші рішення, потрапляють під санкції в Європі, а й ті, хто реально завдає людям болю на вулицях, хто б’є їх, порушує їхні права, ув’язнює їх, хто позбавляє їх прав. Думаю, це було б сильним сигналом», – наголосив міністр.

За його словами, в Литві зараз працюють над пакетами свідчень про такі групи людей, які є в цій країні.

Литва стала однією з тих країн, які приймають утікачів від репресій у Білорусі, різко критикують білоруський режим за ці репресії і виступають за негайне звільнення білоруських політв’язнів і відхід Олександра Лукашенка від влади, а також за якнайшвидші нові й чесні президентські вибори в цій країні.

Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти понад 32 тисячі людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
…

Президент США Джо Байден у другий день своєї роботи в Білому домі підписав ще кілька указів, які мають сприяти боротьбі з пандемією коронавірусної інфекції COVID-19.

10 нових указів Байдена, на додачу до тих, що були підписані раніше, мають на меті, зокрема, активізувати повільний початок програми вакцинації, розширити тестування і носіння масок, а також посилити збір та аналіз даних, щоб допомогти формувати подальшу політику.

Ті, хто прибуває з-за кордону повинні будуть надати негативний тест на COVID-19 перед виїздом до Сполучених Штатів і пройти карантин після прибуття.

Байден також доручає агенціям використовувати Закон про оборонне виробництво (Defense Production Act), що дозволяє уряду спрямовувати промисловість на виробництво запасів, необхідних під час надзвичайних ситуацій у країні.

Байден пообіцяв, що за перші 100 днів його президентства в країні буде вироблено не менше ніж 100 мільйонів доз вакцин від коронавірусу (цього вистачить для вакцинації 50 мільйонів людей).

«Наш план починається з проведення агресивної, безпечної та ефективної кампанії вакцинації для досягнення нашої мети», – сказав він.

Подолання кризи через пандемію Байден назвав своїм пріоритетом. Він планує розробити національну стратегію з подолання COVID-19 із залученням федерального уряду.

США перебувають на першому місці в світі за кількістю інфікованих та померлих від COVID-19 – число жертв інфекції перевищило 400 тисяч. Байден попередив, що кількість американців, які помирають від коронавірусної інфекції, може в наступному місяці перевищити пів мільйона. «Перш ніж настане поліпшення, ситуація буде погіршуватися», – сказав він.

Президент США також підтримує ухвалення Конгресом нового проєкту економічної допомоги людям і галузям, які постраждали від пандемії.

Напередодні Байден підписав 15 указів, багато з яких спрямовані на перегляд дій його попередника Дональда Трампа. Серед них і документ про скасування виходу США зі Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

 
…

Управління Слідчого комітету Росії по республіці Татарстан порушило кримінальну справу про заклики до масових заворушень у зв’язку з підготовкою 23 січня акції на підтримку критика Кремля Олексія Навального, заарештованого 18 січня.

Як повідомили у відомстві, 20 січня в одній із соцмереж «невстановлена особа» зробила публікацію, в якій містилися заклики до вчинення масових заворушень і давалися «відповідні інструкції з антигромадської поведінки». На даний момент слідчі шукають автора публікації.

Прихильники Навального в Казані планують провести 23 січня акцію на підтримку політика в центрі міста. На цей же день заплановані акції по всій Росії. Жодна з них не узгоджена з владою. У зв’язку з цим поліція затримує прихильників Навального, щоб не допустити скоординовану організацію протестів.

У Москві були затримані речниця Олексія Навального Кіра Ярмиш, один з авторів розслідування про «палац Путіна» Георгій Албуров, юристи Фонду боротьби з корупцією Любов Соболь і Владлен Лось. Останньому – в зв’язку з тим, що він є громадянином Білорусі – вручили припис залишити Росію до 25 січня.

Також прихильників Навального затримали в Липецьку, Калінінграді, Омську і Краснодарі.

Попередження щодо участі в несанкціонованих акціях і закликів до них були вручені співробітнику ФБК Миколі Ляскіну, журналістам Олександру Плющеву, Сергію Смирнову і Світлані Прокоп’євій, московським муніципальним депутатам Юлії Галяміній і Костянтину Янкаускасу, колишньому лідеру Лібертаріанської партії Росії Сергію Бойку і колишньому голові партії «Громадянська ініціатива» Дмитру Гудкову.

 
…

У Молдові існують райони, в яких українська мова має більше поширення, ніж російська – із висновків суду
…

Чеський президент Мілош Земан закликав владу Росії звільнити лідера російської опозиції Олексія Навального, в якому бачить можливого майбутнього кандидата на посаду президента Росії.

Земан на своїй сторінці у фейсбуці зазначив, що знайомий з аргументами обох сторін щодо затримання опозиціонера, але вважає «зайвим робити з нього мученика».

Президент Чехії вважає, що Навальному варто дати можливість претендувати на президентське крісло.

«Нехай добивається прихильності виборців», – наголосив Земан, додавши, що наразі ситуація нагадує йому цензуру. «Тому що когось закрити в тюрмі є формою цензури. Цензури кандидата», – зазначив він.

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року відразу після повернення з Берліна.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухиляється від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

Захист Навального оскаржив арешт політика на 30 діб.

 
…

Народний депутат від «Слуги народу» Ігор Васильковський лобіював приїзд в Україну російського співака Елджея – попри те, що на той момент для нього діяла заборона СБУ на в’їзд через гастролі у Криму після анексії українського півострову Росією. У депутатському зверненні до Державної прикордонної служби Васильковський просив роз’яснення щодо можливості в’їзду російського репера та допуску до участі у гастролях на території України. Про це йдеться у матеріалі проєкту «Схеми», журналісти якого отримали доступ до численних депутатських звернень у різні державні органи, яких немає у публічному просторі.

Як з’ясували журналісти, 19 травня 2020 року Ігор Васильковський направив депутатське звернення на ім’я голови Державної прикордонної служби Сергія Дейнеки, у якому просив повідомити офіційну позицію та роз’яснення «щодо можливості в’їзду та допуску до участі у гастрольних заходах на території України громадянина Російської Федерації Узенюка Олексія Костянтиновича (псевдонім – Елджей)».

Таке прохання нардеп пояснив тим, що до нього з цим питанням раніше звернулись організатори концертів та гастролей в Одесі та області.

«На той час діяла заборона на в’їзд в Україну цього російського співака через концертну діяльність у в окупованому Криму. Невже український депутат лобіював інтереси російського співака, якому був заборонений в’їзд?» – йдеться у розслідуванні.

На запитання «Схем», в чиїх інтересах «слуга народу» писав звернення, Васильковський відповів: «В інтересах Елджея, він хлопець творчий, має виступати».

Прикордонники надали таку відповідь на звернення народного депутата: «Державна прикордонна служба України готова надати дозвіл на перетинання державного кордону України зазначеному у вашому листі іноземцю у разі виконання ним усіх умов в’їзду в Україну, визначених статтею 8 Закону «Про прикордонний контроль».

З 2018 року, після звернення на той момент народного депутата Володимира Парасюка, СБУ заборонила Елджею відвідувати Україну – строком на 3 роки. Парасюк помітив у YouTube виступ співака у Коктебелі, вже після анексії Росією Криму. У червні 2020 року за позовом Елджея Окружний адмінсуд Києва скасував йому заборону на в’їзд. Одна із мотивацій рішення – суд помітив, що відео перебування Елджея в Криму містить напис «відео недоступне». В СБУ це рішення суду не оскаржували.

«Схеми» звернулися до керівництва спецслужби з проханням пояснити, чому – відповіді поки не отримали.

Депутатські звернення не є публічними і не реєструються апаратом Верховної Ради України, – йдеться у розслідуванні. Раніше «Схемам» вдалось отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.

Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців.
…

Угорщина стала першою країною у Європейському союзі, яка схвалила використання російської вакцини від коронавірусу «Спутнік V» російського виробництва. Про це повідомляє агентство Reuters.

Угорський фармацевтичний регулятор схвалив російську вакцину для екстреного використання. Це було зроблено незважаючи на те, що Європейський союз поки не дозволив застосування «Спутнік V» на своїй території.

Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) підтвердив реєстрацію вакцини в Угорщині. У пресрелізі фонду мовиться, що вакцину зареєстрували «в рамках прискореної процедури», ґрунтуючись на даних клінічних досліджень вакцини в Росії.

Також в Угорщині схвалили використання вакцини, розробленої спільно Оксфордським університетом та компанією AstraZeneca.

Препарат «Спутнік V»  був зареєстрований у Росії 11 серпня, ставши тим самим першою зареєстрованою вакциною від коронавірусу нового типу в світі. При цьому до моменту реєстрації вона пройшла тільки дві фази клінічних випробувань, тобто була випробувана на кількох десятках людей.

Препарат також схвалили у Білорусі, Сербії, Аргентині, Болівії, Алжирі, Палестині, Венесуелі, Парагваї і Туркменістані. За даними РФПІ, вакциною «Спутнік V» щеплені вже півтора мільйона росіян. Ця оцінка викликає серйозні питання у експертів, які відзначають, що вони не бачать наслідків масової вакцинації. Розробники вакцини «Спутнік V» повідомляють, що її ефективність склала 91,4 відсотка.

В Євросоюзі зараз схвалені до використання вакцини Pfizer/BioNTech та Moderna.
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Росію звільнити з-під арешту опозиційного політика Олексія Навального. Про це повідомляє Deutsche Welle.

За словами канцлера, уряд ФРН вважає такий крок дуже правильним.

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року відразу після повернення з Берліна.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухиляється від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

Захист Навального оскаржив арешт політика на 30 діб.

 
…

У столиці Росії Москві поліцейські затримали юристку Фонду боротьби з корупцією опозиціонера Олексія Навального, Любов Соболь, повідомив її адвокат Володимир Воронін.

Як написав захисник у твіттері, поліція зупинила його автомобіль, в якому перебувала і Соболь, і забрала її до відділення поліції, щоб скласти на неї протокол через заклики до акції 23 січня на підтримку Навального.

Перед цим троє чоловіків прийшли додому до Соболь і намагалися вручити їй письмове попередження від прокуратури Москви щодо планованої акції.

Раніше 21 січня юриста ФБК Владлена Лося, який є громадянином Росії, затримали на нетривалий час і оголосили, що він має залишити Росію до 25 січня.

З чим формально пов’язана вимога влади Росії – наразі неясно.

23 січня прихильники Олексія Навального намір провести акції протесту проти переслідування політика, якого російська влада затримала відразу після його повернення з Німеччини, де він лікувався від отруєння «Новачком». Акції не узгоджені з владою, яка заявила, що буде їх припиняти, а також карати за заклики до них.

Поліція в останні дні почала обходити співробітників Фонду боротьби з корупцією, журналістів і активістів по всій Росії, щоб видати застереження прокуратури з приводу запланованих вуличних акцій.
…

Приблизно 3500 вірменських військовослужбовців загинули восени 2020 року під час війни за Нагірний Карабах, заявив віце-прем’єр Вірменії Тигран Авінян, виступаючи у вірменському парламенті 20 січня.

«На сьогодні з поля бою винесено 3439 тіл загиблих. Із них 766 тіл поки що не ідентифіковані. Є також безвісти зниклі особи», – сказав Авінян, додавши, що число загиблих не перевищить чотири тисячі.

Азербайджан повідомив про свої бойові втрати у війні за Нагірний Карабах на початку грудня 2020 року. міністерство оборони заявило про 2 783 загиблих і 1 245 поранених військовослужбовців. Понад 100 солдатів вважаються зниклими безвісти.

Влада Вірменії тоді повідомляла, що сумарні втрати її армії за час конфлікту склали 2 660 військовослужбовців. Азербайджан заявляв, що ця цифра занижена в рази. У відповідь на це міністр охорони здоров’я Вірменії Арсен Торосян зазначав, що йдеться не про остаточну цифру, оскільки пошук і впізнання загиблих ще не закінчені.

Конфлікт у Нагірному Карабасі триває з кінця 80-х років. Тоді влада Нагірно-Карабаської автономної області, населеної переважно вірменами, зажадали передати її зі складу Азербайджанської РСР до Вірменської. Після розпаду Радянського Союзу в регіоні почалися бойові дії. Баку втратив контроль над більшою частиною автономії і кількома сусідніми районами, тамтешнє азербайджанське населення втекло на вільну від окупації частину країни. Незалежність самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки не визнана жодною країною світу.

Різке загострення конфлікту розпочалося наприкінці вересня, коли азербайджанські військові почали наступ із метою повернути території. Війська зайняли кілька районів по периметру і частину власне Нагірного Карабаху.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення бойових дій у Нагірному Карабаху. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично утримуваних позиціях, у регіоні розміщені російські військові, які мають статус миротворців.

Азербайджан повернув усі втрачені на початку 90-х років райони по периметру Нагірного Карабаху, а також частину території власне Нагірного Карабаху з містом Шуша. Вірменії гарантується створення транспортного коридору до населеної вірменами частини Нагірного Карабаху, а Азербайджану – до ексклаву Нахічевань, розташованого між Вірменією та Туреччиною.

 
…

Щонайменше 28 людей загинули внаслідоу двох вибухів, влаштованих бойовиками-смертниками в торговому районі у центрі іракської столиці Багдада. Міністерство внутрішніх справ заявило, що щонайменше 73 людини поранені. Теракти сталися на площі Таяран.

Повідомляється, що один бойовик на ринку підірвав вибухівку, перед тим зімітувавши, що йому зле, аби привернути до себе якомога більшу кількість людей. Коли люди підійшли до поранених в результаті першого вибуху, другий бойовик привів в дію й іншу вибухівку.

Медики кажуть, що кількість загиблих може зрости, усі сили мобілізовані в районі вибухів.

Вибухи бойовиків-смертників в Багдаді останнім часом стали доволі рідкісними. У січні 2018 року в результаті підриву смертника на площі Таяран загинуло понад 30 людей. Останній такий напад стався в столиці Іраку в червні 2019 року, в результаті чого загинули кілька людей.

Жодне угруповання не взяло на себе відповідальності за сьогоднішні події. Раніше такі теракти здійснювали бойовики, зокрема приналежні до угруповання «Ісламська держава».

Ірак нині готується до дострокових загальнонаціональних виборів, які відбудуться в жовтні. Виборам в Іраку зазвичай передує ескалація насильства.
…