AdNewLine

Лідери Росії, Азербайджану та Вірменії на переговорах у Москві ухвалили спільну заяву про розвиток Нагірного Карабаху, повідомляє сайт Кремля 11 січня. Підписи під заявою поставили російський президент Володимир Путін, президент Азербайждану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У документа вказано, що для розв’язання проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віце-прем’єрів Росії, Вірменії та Азербайджану.

Пріоритетом роботи стане автомобільне і залізничне сполучення, конкретні проєкти до кінця лютого мають представити експертні підгрупи, сказано в заяві.

Восени 2020 року Азербайджан відвоював прилеглі до Нагірного Карабаху райони, які понад чверть століття контролювали етнічні вірмени, а також частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області включно з містом Шуша. У листопаді Баку та Єреван за участю Росії домовилися припинити вогонь.

 
…

Поблизу міста Красногорськ Московської області 11 січня вантажівка врізалася в колону автобусів Міністерства оборони Росії, повідомляють російські інформагенції та підтверджує військове відомство. У ДТП загинули четверо військових, понад 20 потерпілих доправлені до Красногорської лікарні, 16 перебувають у тяжкому стані. Всього травми різного ступеня тяжкості отримали близько 45 людей.

ДТП сталася в момент, коли військова автоколона зупинилася через несправність одного з автобусів. «Сталася поломка першого з автобусів в колоні. У цей час у колону в’їхала вантажівка «Сканія» під керуванням 36-річного жителя Володимирської області», – інформують російські ЗМІ.

За попередньою версією, водій вантажівки, який був тверезим, не впорався з керуванням.

Автобуси належать навчальному центру, який готує військових водіїв.

 
…

Консервативна соціальна мережа Parler, як і очікувалося, припинила роботу 11 січня після того, як втратила доступ до веб-сервісів Amazon через звинувачення в тому, що вона не змогла належним чином контролювати контент, що містить насильство.

Популярність Parler серед прихильників президента США Дональда Трампа та представників ультраправих зросла після того, як колишнього президента заблокувала більшість основних платформ соціальних мереж після штурму Капітолію США натовпом його прихильників 6 січня.

Повідомлення про підтримку насильства, котре потрясло Сполучені Штати, і заклики до нових протестів поширилися на платформі, що спонукало Apple і Google видалити додаток Parler зі своїх магазинів.

У листі власникам Parler Amazon заявила, що призупиняє роботу платформи, яка стверджує, що у неї більш ніж 12 мільйонів користувачів, від своїх послуг хмарного хостингу за допущення «загроз насильства». У відповідь генеральний директор Parler Джон Матц звинуватив технологічних гігантів у «війні зі свободою слова».

Parler припинив роботу відразу після півночі за тихоокеанським часом (10 година ранку за Києвом) 11 січня.

Parler був запущений у 2018 році. Мережа позиціонувала себе як «неупереджена» і користувалася популярністю серед користувачів, яким заборонений доступ до Twitter.

У дні, що передували штурму Капітолію, деякі користувачі мережі відкрито обговорювали способи зупинити визнання Конгресом перемоги обраного президента Джо Байдена. У мережі також поширювалися необґрунтовані звинувачення і наклепницькі претензії на адресу низки високопоставлених американських діячів.
…

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин став генеральним секретарем Трудової партії Кореї, повідомляє офіційне агентство KCNA. Раніше Кім Чен Ин обіймав посаду голови партії.

Джерела південнокорейського агентства «Рьонхап» повідомляють, що пізно ввечері в неділю в Пхеньяні пройшов військовий парад. Журналісти пов’язали його зі з’їздом Трудової партії.

До Кім Чен Ина посаду генсекретаря партії обіймав його батько Кім Чен Ір, а також дід – творець КНДР і засновник ідей «чучхе» Кім Ір Сен.

Після смерті Кім Чен Іра в 2011 році його син обійняв посаду першого секретаря ЦК партії. У 2016 році секретаріат був скасований, і Кім Чен Ин став головою виконавчої політичної ради партії. Тепер рада знову перейменована в секретаріат, а лідер КНДР став генеральним секретарем.

Кім Чен Ин також обіймає посаду верховного головнокомандувача Збройних сил країни і маршала Корейської народної армії.

 
…

Президент Чехії Мілош Земан порівняв події довкола Капітолія у Вашингтоні з українським Майданом.

«Загалом я не люблю насильницькі революції, тому, наприклад, не люблю Майдан. А зараз це мають прямо вдома американці», – заявив він в інтерв’ю виданню Blesk.

Земан додав, що «не може згадати, хоча, напевно, в історії такі випадки вже були, але не були в американській історії, будь-якого американського президента, який би відходив з такою ганьбою».

Мілош Земан зазначив, що останні події у Вашингтоні показали «боягузство політика, який відходить», і що Дональд Трамп «непрямо спричинився і до смерті тих п’ятьох людей, які в більшості були його прихильниками». Реакції Дональда Трампа на такі висловлювання Мілоша Земана немає.

Раніше порівняння подій довкола Капітолія з українським Майданом дозволив собі зробити перший заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський. Він назвав сцени у Вашингтоні «в стилі Майдану». Росія та особисто її президент Володимир Путін хибно стверджували, що українська Революція гідності була переворотом за підтримки США.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолія евакуювала членів Конгресу з будівлі. П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані.

В одному із видалених дописів у Twitter Дональд Трамп назвав штурм будівлі Конгресу своїми прихильниками «природною реакцією». 9 січня соцмережа Twitter назавжди заблокувала Трампа через ризик «підбурювання до насильства». Сам Трамп в офіційному твітері президента США звинуватив соціальну мережу в забороні свободи слова. Згодом його дописи видалили і звідти.

У п’ятницю Міністерстово юстиції США висунуло звинувачення 13 особам у злочинних діях на території Капітолія. Зокрема було заарештовано учасника акції, який раніше поширив у соцмережах відео того, як він сидить в кабінеті спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі, а також записав відео в якому розповів, що не був заарештований в середу, а зміг вийти без перешкод. 60-річного Річарда Барнетта звинуватили у проникненні на територію з обмеженим доступом, крадіжці та насильницьких діях.

Серед звинувачених і республіканець-конгресмен парламенту штату Західна Вірджинія Делл Деррік, який поширив відео своєї участі у штурмі Капітолія.

В ФБР заявили, що розслідування та правоохоронні дії тривають.
…

У Росії вперше виявили так званий «британський» штам коронавірусу, заявила голова Росспоживнагляду Анна Попова в ефірі телеканалу «Росія-1».

За її словами, вірус виявили у громадянина Росії, який прибув з Великобританії. Коли саме це сталося, невідомо. Інших подробиць чиновниця не вказала.

Новий різновид коронавірусу, за твердженнями фахівців, поширюється швидше – на 50-70 відсотків. Особливо активно – у Великобританії, через що в цій країні в останні тижні фіксуються рекордні показники нових інфікованих за добу – понад 50 тисяч. Влада знову оголосила загальнонаціональний карантин.

Про появу нової мутації COVID-19 у Великобританії стало відомо в середині грудня. Пізніше штам виявили в Китаї, Іспанії, Швеції, Франції, Данії, Нідерландах, Італії, Німеччині, а також в декількох країнах Азії і Близького Сходу. Через це понад 20 країн перервали авіасполучення з Великобританією.

При цьому у Всесвітній організації охорони здоров’я заявили, що нові штами – нормальне явище для пандемії.

У Росії один з найвищих рівнів інфікування коронавірусом у світі – на сьогодні захворіли майже 3,5 мільйона людей.
…

Кандидат в президенти Киргизстану Садир Жапаров, який, за попередніми підсумками виборів, є лідером виборів, запропонував іншим кандидатам провести консультації «заради майбутнього країни».

«Ми переможемо труднощі, об’єднавшись. Я висловлюю щиру подяку своїм суперникам – кандидатам в президенти. Зараз немає необхідності в роздорі, образі один на одного і поширенні наклепу. Так ми можемо лише нашкодити країні. Більшість кандидатів у президенти – досвідчені, великі політики, націлені служити своїй батьківщині. Ми повинні використовувати їхній досвід і світлі ідеї для країни. Тому я своїм суперникам сказав би, що було б правильно сісти і проконсультуватися, докладно поговорити заради майбутнього країни», – заявив Жапаров журналістам пізно ввечері 10 січня.

Він т акож пообіцяв боротися з корупцією в країні і забезпечити більш прозору діяльність уряду.

«За останні 30 років корупція пустила коріння у всіх сферах нашого життя, але тепер ми не допустимо, щоб це продовжувалось», – сказав Жапаров.

Жапаров зазначив, що для виходу з кризи країні необхідна політична стабільність.

За даними ЦВК Киргизстану, відповідно до даних із 98% виборчих дільниць, – із 79,16 відсотками голосів виборців лідирує Садир Жапаров.

У президентських перегонах в Киргизстані загалом взяли участь 17 кандидатів. Найближчий суперник Жапарова Адахан Мадумаров отримав 6,7 відсотка голосів. Мадумаров назвав попередні результати виборів «далекими від реальності» і пообіцяв «домагатися справедливості законними способами».

Разом з президентськими виборами у країні відбувся референдум щодо форми правління. Понад 80% виборців висловилися за президентську систему правління, що надасть Жапарову широкі повноваження. Нинішню парламентську систему підтримали 10,8 відсотка. Третій варіант – «проти всіх» – вказали майже 5 відсотків виборців.

За даними ЦВК, явка склала менш ніж 40 відсотків – законодавчо встановленого порогу для президентських виборів немає, тоді як 30 відсотків – це мінімальний поріг для визнання референдуму дійсним.

Низьку явку на сьогоднішніх виборах і перебої в роботі, зокрема черги, на деяких з понад 2300 виборчих дільниць, спричинили сильні холоди, проте повідомлення про серйозні порушення на виборах не надходили.

Центральна виборча комісія зареєструвала близько 60 скарг – переважно про використання адмінресурсу або підкуп виборців.

Дострокові вибори в Киргизстані призначили після того, як пішов у відставку колишній президент Сооронбай Жеенбеков. До цього кроку його підштовхнули масові протести громадян проти підсумків парламентських виборів, один протестувальник загинув.

52-річний Садир Жапаров був серед кількох відомих політиків, звільнених з в’язниці протестувальниками під час протестів. Він відбував 10-річний термін ув’язення за звинуваченням у захопленні заручників під час акції протесту проти видобутку корисних копалин на північному сході Киргизстану в жовтні 2013 року. Жапаров категорично заперечував звинувачення на свою адресу.

Спочатку Жапаров став прем’єр-міністром, а потім законодавці обрали його виконувачем обов’язки президента. Отримавши владу, Жапаров використав старий склад парламенту, щоб просунути свої пропозиції про референдум стосовно президентської системи правління. Крім того, орієнтовно у березні в Киргизстані має відбутися другий референдум – щодо нового проєкту конституції.

Жапаров сказав, що якщо перехід до президентської системи правління отримає підтримку виборців, то Конституційна рада вже 11 січня відновить роботу з підготовки проєкту нової конституції.

Деякі правозахисники, зокрема, організація Human Rights Watch, кажуть, що тимчасовий парламент Киргизстану не має права вносити поправки до конституції, оскільки термін його повноважень закінчився. А коли відбудуться нові парламентські вибори наразі незрозуміло.

Жапаров і його прихильники наполягають на проведенні референдуму, заявляючи, що країні необхідні зміни, щоб посилити роль президента, додавши йому ширші законодавчі і виконавчі повноваження, які є в інших – сусідніх країнах Центральної Азії. Критики такої ідеї зазначають, що такі повноваження можуть призвести до зловживань у владі.
…

У Киргизстані о 20:00 за місцевим часом (16:00 за Києвом) завершилося голосування на дострокових виборах президента. На сайті місцевої ЦВК публікуються перші дані голосування.

Станом на 20:20 лідирує Садир Жапаров, набравши 78,9 відсотка голосів виборців. На другому місці йде Адахан Мадумаров (6,5%), на третьому – Бабиржан Тольбаєв (2%).

Разом з президентськими виборами у країні відбувся референдум щодо форми правління. До 20:20 за президентську систему проголосували 78,7 відсотка виборців, за парламентську – 10 відсотків, проти всіх – 4,2 відсотка.

Явка за дві години до закриття дільниць на виборах президента склала 33,13 відсотка, на референдумі –33,08%.

Загальна кількість виборців становить 3 млн 563 тисяч 574.

Вибори в Киргизії проходять достроково – після того, як пішов у відставку колишній президент Сооронбай Жеенбеков. Він пішов з посади після масових протестів проти підсумків парламентських виборів. Внаслідок протестів результати виборів до парламенту були визнані недійсними. Зі своїх посад пішли також прем’єр-міністр і спікер парламенту. Виконуючим обов’язки президента став Жапаров, опозиційний політик, який під час протестів був звільнений з в’язниці.

 
…

У день виборів у Казахстані десятки активістів були затримані принаймні у трьох великих містах, зокрема столиці Нур-Султані. Також надходили повідомлення про те, що незалежним спостерігачам відмовляли у доступі або затримували їх на деяких виборчих дільницях.

Повідомлялося про блокування інтернету під час голосування у найбільшому місті країни Алмати, де була організована одна акція протесту опозиції.

Також принаймні одна заборонена опозиційна партія зібралася на післяобідній мітинг у столиці, де приєдналася до розсіяних закликів до бойкоту виборів. На цьому заході поліція оточила демонстрантів і затримала більше десятка людей. 

Кореспондентка місцевої служби Радіо Свобода Санія Тойка повідомила, що зіткнулася з перешкодами з боку органів безпеки під час висвітлення затримання активістів у Нур-Султані. Тойка повідомила, що чоловік підбіг до неї і вихопив з її рук телефон, коли вона вела зйомку.

Повідомляється також, що у Нур-Султані декілька активістів були викрадені з їхніх будинків. 

У Казахстані 10 січня відбуваються парламентські вибори. Опозиція фактично не приймає участь у виборах, а критики уряду закликали до загальнонаціональних протестів у день голосування.

Правозахисники і опозиційні політики звинуватили владу Казахстану у навмисній відмові в офіційній реєстрації опозиційних політичних груп в останні місяці, зазначивши, що таким чином уряд запобігав участі опозиційних партій у виборах.

Десятки активістів були ув’язнені за останні тижні, що правозахисники називають кампанією тиску на активістів і незалежних спостерігачів за виборами, а також обмеженням свободи слова напередодні опитувань.

Сьогоднішні вибори визначать 98 з 107 місць в Мажилісу. Дев’ять інших місць будуть обиратися окремо Асамблеєю народу Казахстану – політичним органом під головуванням Назарбаєва, покликаним представляти етнічні групи в країнах Центральної Азії.

Останні парламентські вибори у Казахстані відбулися у березні 2016 року.
…

Влада Індонезії заявила 10 січня про виявлення сигналу чорних ящиків літака Sriwijaya Air, який зазнав катастрофи поблизу Джакарти.

Пасажирський літак «Боїнг 737-500» пропав з екранів радарів через чотири хвилини після зльоту з Джакарти 9 січня.

Після того, як гідролокатор виявив сигнал з літака, індонезійські офіційні особи заявили, що військові водолази помітили частини уламків літака в Яванському морі на глибині близько 25 метрів.

Під час пошукової операції були виявлені рештки людських тіл та частини літака.

Міністерство транспорту Індонезії повідомляло, що зв’язок із літаком втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом). Літак прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. За даними ЗМІ, на борту було 62 людини.

За даними сайту відстежування польотів літаків FlightRadar24, лайнер через кілька хвилин після злету з аеропорту Джакарти раптово втратив висоту, перебуваючи над морем, і зник.

Згодом у водах на північ від Джакарти знайшли ймовірні уламки літака.
…

Так звані «дворові марші» проходять у мікрорайонах Мінська і в інших містах Білорусі.
…

У Пакистані представники національної меншини хазарейців, мусульман-шиїтів за вірою, припинили майже тижневий протест проти вбивства їхніх однокровців бойовиками сунітського угруповання «Ісламська держава» і поховали своїх убитих.

Представники цієї шиїтської меншини, яка зазнає переслідувань із боку сунітів, погодилися на компроміс із владою країни ввечері попереднього дня, 8 січня.

11 убитих гірників-хазарейців поховали на цвинтарі на околиці міста Кветти, де вже поховані близько 500 представників цієї меншини, вбитих протягом майже десятиліття нападів на них.

У похованні взяли участь десятки тисяч людей.

Протест у Кветті, який не припинявся й морозними ночами й учасники якого відмовлялися ховати вбитих, перш ніж до них не приїде і не вислухає їх прем’єр-міністр країни Імран Хан, викликав схожі протести й деінде в Пакистані, учасники яких закликали прем’єра виконати вимогу хазарейців.

Домовленості з ним вдалося досягти попри те, що раніше 8 січня він назвав ці протести різновидом «шантажу» – це викликало різку критику з боку активістів, опозиційних партій і пересічних пакистанців, зокрема в соцмережах.

За домовленістю, прем’єр надасть хазарейцям гарантії безпеки, але вони поховають убитих іще до зустрічі з ним.

Відтак після похорону 9 січня Імран Хан прибув до Кветти і зустрівся з родинами вбитих недалеко від місця їхнього протесту.

Він заявив, що напад на гірників мав на меті спровокувати конфлікт між представниками двох головних течій ісламу, сунітами й шиїтами, щоб дестабілізувати Пакистан.

Гірників-хазарейців викрали і вбили бойовики угруповання «Ісламська держава» 3 січня біля містечка Мачх, що приблизно за 50 кілометрів на південний схід від Кветти – там видобувають вугілля. Це вбивство викликало протести в кількох містах Пакистану з вимогами надати кращий захист шиїтам у переважно сунітському Пакистані.

За звичаями ісламу, померлих чи загиблих треба ховати якнайшвидше, бажано ще в день смерті. Але родичі вбитих гірників відмовлялися ховати їх, поки не будуть арештовані вбивці, а прем’єр особисто відвідає їх і гарантуватиме їм безпеку.

Хазарейці, перськомовний народ, за вірою мусульмани-шиїти, живуть головно в Афганістані, де вони є третьою за чисельністю національною групою. Вони також становлять великі національні меншини в Пакистані й Ірані і мають великі діаспори в Австралії і країнах Європи. Вони нерідко стають жертвами нападів із боку сунітських ісламістських угруповань в Афганістані й Пакистані.

Кветта є центром багатої на природні ресурси багатонаціональної провінції Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном. Від 2004 року становище в ній напружене через насильство між різними національними й релігійними групами, напади ісламістських угруповань і збройний сепаратистський рух серед народу белуджів. Усе це забрало там життя тисяч людей.
…

У Білорусі вкотре відбулися акції протесту проти чинної влади країни у традиційній останнім часом формі «дворових маршів» чи «сусідських маршів».

Найбільше таких акцій відбулося в столиці Мінську, де вони також були найчисленніші.

Крім того, про менші такі акції повідомили з Бресту й Гродна.

Вони відбулися переважно в першій половині дня – частина таких маршів почалася ще за темряви.

Попередні такі марші відбулися в містах Білорусі ввечері в п’ятницю, 8 січня.

Про затриманих за ці дні повідомлень наразі немає.

У перебігу таких маршів люди збираються переважно в дворах житлових масивів чи в парках і лісопарках із національною символікою – біло-червоно-білими прапорами – і гаслами проти влади і за вільну Білорусь.

Іноді живі ланцюги з такими прапорами й гаслами влаштовують на нетривалий час і в центрах міст.

Уже тривалий час у Білорусі замість великих багатодесятитисячних демонстрацій протесту, які міліція й спецпризначенці жорстоко розганяли, влаштовують численні менші акції в різних частинах міст і на нетривалий час, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили і зменшити ймовірність затримань.

Наймасовіші з них відбуваються по неділях.

У нинішній Білорусі національна біло-червоно-біла символіка не заборонена формально, але її використання як «незареєстрованої символіки» суворо переслідується і карається.

Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за даними ООН іще на початок грудня, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований.

Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
…

Статки американського підприємця та найбагатшої людини планети Ілона Маска вперше перевищили 200 мільярдів доларів, свідчать дані Bloomberg.

Станом на 9 січня вони сягають 209 мільярдів доларів.

На другому місці в «Індексі мільярдерів» іде засновник Amazon Джефф Безос, маючи 186 мільярдів доларів.

7 січня Маск, який є засновником компанії з виробництва електромобілів Tesla та космічної компанії SpaceX, вперше став найбагатшою людиною планети.

Агентство Bloomberg писало, що протягом минулого року Маск наростив свої статки більш ніж на 165 мільярдів доларів, що є, ймовірно, найшвидшим збагаченням в історії. За цей час вартість акцій Tesla зросла на 743 відсотки, а з часу першого виходу на біржу у 2010 році – більш ніж на 23 тисячі 900 відсотків.

Позначку у 200 мільярдів доларів до цього долала лише одна людина – Джефф Безос. У 2020 році йому вдавалося зробити це двічі.

 
…

Міністерство закордонних справ України перевіряє, чи були українці на борту загубленого індонезійського літака.

«За інформацією індонезійської влади, поблизу Джакарти втрачено зв‘язок із літаком місцевих авіаліній рейсу SJ182. Тривають пошукові роботи. Посольство України в Індонезії перевіряє наявність українців серед пасажирів», – повідомив речник МЗС Олег Ніколенко у твітері.

Міністерство транспорту Індонезії повідомляло, що зв’язок з літаком втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом). Літак прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. За даними ЗМІ, на борту було 62 людини.

Згодом у водах на північ від Джакарти знайшли ймовірні уламки літака.

 
…

Федеральний суддя Сполучених Штатів Америки заблокував запропоновану адміністрацією президента США Дональда Трампа реформу, яка передбачає нові обмеження для прохачів притулку.

Суддя Окружного суду Каліфорнії прийняв позов, поданий адвокаційними групами іммігрантів, які стверджували, що виконувач обов’язків, який санкціонував заходи, не був законно призначений на посаду.

Реформа мала набути чинності 11 січня. Вона змінювала принципи отримання статусу біженця в США. Якби заявка на статус біженця була визнана «необґрунтованою», прохач притулку міг би назавжди бути позбавленим права отримати захист у Сполучених Штатах.

8 січня Трамп відкликав свою пропозицію призначити посадовця, який затвердив реформу, – виконувача обов’язків міністра національної безпеки США Чеда Вульфа. Це сталося після того, як Вульф засудив штурм Капітолію США прихильниками Трампа 6 січня.

 
…

В Індонезії втратили зв’язок з пасажирським літаком Boeing 737-500, повідомило місцеве Міністерство транспорту.

Літак компанії Sriwijaya Air прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. Зазвичай, подорож триває 90 хвилин.

Зв’язок з ним втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом).

Наразі незрозуміло, скільки пасажирів та членів екіпажу було на борту. Розпочаті пошуки літака.

 
…

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан закликав протестувальників з числа шиїтської меншини хазара поховати шахтарів, вбитих майже тиждень тому в провінції Белуджистан, і не «шантажувати» голову уряду. Про це він заявив 8 січня, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Сидячий протест представників меншини триває шостий день у столиці провінції Кетті та портовому місті Карачі. Через них затримуєть хід повітряного, залізничного та автомобільного транспорту.

Демонстрації з вимогою до уряду країни забезпечити безпеку хазара відбулися також на північному заході Пакистану.

Попри низьку температуру, родичі вбитих шатарів та інші учасники розбили табір на шосе на під’їзді до Кетти. Вони відмовляються ховати вбитих, вимагаючи, поміж іншого, аби Хан відвідав осередок протесту та гарантував їм захист.

Читайте також: У Пакистані засудили підозрюваного ватажка нападників у Мумбаї 2008 року

Натомість під час церемонії в столиці Ісламабаді прем’єр-міністр застеріг протестувальників.

«Не можна ось так шантажувати прем’єр-міністра… Перш за все, поховайте загиблих. Якщо зробите це сьогодні, гарантую, що я сьогодні ж приїду до Кетти», – заявив він.

За правилами ісламу, мерців необхідно ховати якомога швидше.

Тим часом щонайменше 25 сидячих протестів відбулося 8 січня в різних частинах Карачі. У місті з активним економічним життям заблоковані головні дороги.

Понад 500 тисяч вантажівок стоять на трасах та в двох портових терміналах останні чотири дні через блокадників, повідомив Радіо Свобода президент Асоціації перевізників товарів Рана Аслам.

Голова Асоціації експортерів Пакистану Вахід Ахмад заявив, що через протести на складах та в дорозі застрягли 400 контейнерів із фруктами, ймовірні збитки оцінюються в 4,6 мільйона доларів.

Національна авіакомпанія «Пакистанські національні авіалінії» доповіла про 51 скасований рейс всередині країни та за кордон, місцева залізниця також звітує про затримки міжміських потягів.

Десятки людей також влаштували 8 січня мітинги в Пешаварі на північному заході та в переважно шиїтському Парачінар, що в племінному районі Куррам.

Протести почалися 4 січня, на наступний день після того, як вночі проти 3 січня бойовики екстремістського угруповання «Ісламська держава» викрали і стратили 11 чоловіків-шиїтів із етнічної меншини хазара.

Багата на ресурси провінція Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, часто потерпає від нападів фанатичних релігійних груп та сепаратистського руху, які призвели до тисяч смертей, починаючи з 2004 року.

Представники меншини хазара, які сповідують шиїтський іслам, вже ставали об’єктами нападів екстремістів, які ідентифікують себе як сунніти, в тому числі – угруповання «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані.
…

Одному із затриманих за штурм Капітолію в столиці Сполучених Штатів Вашингтоні знадобився перекладач російської мови, повідомляє американське видання Washington Post 8 січня.

Про це журналісти повідомили за підсумками першого судового засідання Вищого суду у Вашингтоні, де розглядали звинувачення проти 40 із затриманих у зв’язку з подіями в Капітолії.

Читайте також: «Більше шкоди, ніж користі»: сенатор-республіканець Грем про намір імпічменту Трампа

«Одну людину заарештували за володіння «автоматичною зброєю військового типу» та 11 коктейлями Молотова, повідомили прокурори. Ще одному відповідачу пред’явили звинувачення у нападі на офіцера поліції з хокейною клюшкою. Ще один, якому знадобився перекладач російської мови, сказав судді: «Я не знаю, про яке незаконне проникнення ви говорите», – повідомляє кореспондент WP.

Інша журналістка, співробітниця BuzzFeed Ема О’Коннор, повідомила, що затримана – жінка, яка говорить тільки російською.

«Хтось, хто говорить лише російською і має російського перекладача, наразі притягена до відповідальності за незаконне проникнення та порушення комендантської години, як і інші заколотними, хоча вона сказала, що не розуміє, про що йдеться, тому що «нікуди не проникала». Я не вловила її імені, але вона живе в штаті Орегон», – написала О’Коннор у Твітері.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.

 
…

Суд у Пакистані визнав винним і засудив підозрюваного ватажка збройного угруповання, яке звинувачують у кривавих нападах у місті Мумбаї в Індії 2008 року. Як повідомив Контртерористичний департамент поліції пакистанської провінції Пенджаб, суд у центрі провінції Лагорі виніс Закіур-Рехманові Лакхві вирок у п’ять років позбавлення волі і також засудив до штрафу в 100 тисяч пакистанських рупій (близько 622 доларів США) за обвинуваченнями в фінансуванні тероризму.

Закіур-Рехмана Лакхві арештували минулого тижня і звинуватили в тому, що він влаштував у Лагорі медичний диспансер, який був прикриттям для фінансування діяльності бойовиків.

Його вважають одним із фактичних ватажків войовничого угруповання «Лашкар-е Тейба» («Військо праведників»), що його США й Індія звинувачують у низці нападів у Мумбаї в листопаді 2008 року, внаслідок яких загинули принаймні 166 людей, серед того й громадяни США. Він є видатною постаттю в організації «Джамаат-уд-Дава» («Товариство молитви»), яке відіграє роль напівлегального обличчя угруповання «Лашкар-е Тейба».

Закіур-Рехмана Лакхві затримали через кілька днів після тих нападів, але 2015 року пакистанський суд звільнили його.

Очільник організації «Джамаат-уд-Дава» Хафіз Мухаммад Саїд заперечує її причетність до нападів у Мумбаї. У США Міністерство юстиції призначило за нього винагороду в 10 мільйонів доларів, а сам він нині відбуває в Пакистані відразу кілька термінів позбавлення волі, до яких його засудили останніми місяцями в кількох справах, зокрема у справі про фінансування тероризму. За такими ж звинуваченнями були засуджені й інші члени організації. Влада Пакистану конфіскувала широку мережу мечетей, релігійних шкіл і семінарій, доброчинних фондів та інших утворень, які контролював Хафіз Мухаммад Саїд у цій країні.

Санкційний комітет Ради безпеки ООН називає Закіур-Рехмана Лакхві оперативним керівником угруповання «Лашкар-е Тейба» і звинувачує його в причетності до дій бойовиків угруповання за межами Пакистану, зокрема в Афганістані, Іраці, Боснії й Герцеговині і в Чечні на російському Північному Кавказі.

Вирок Закіур-Рехманові Лакхві в Пакистані винесений у той час, як країні загрожує потенційно шкідливе для неї внесення до «чорного списку» з боку неурядової, але поважаної у світі організації боротьби з фінансовою злочинністю і фінансуванням тероризму, відомої як FATF. Наразі Пакистан із 2018 року перебуває в її «сірому списку», і організація закликає Ісламабад виконати низку її рекомендацій до лютого цього року.

У листопаді 2008 року десять бойовиків із пакистанського збройного ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тейба» напали на низку багатолюдних об’єктів у Мумбаї в Індії, серед яких були залізничний вокзал, ресторан і лікарня, а також захопили два дорогі готелі і єврейський центр із заручниками і утримували їх по кілька днів. Унаслідок нападів загинули, за повідомленнями, принаймні 166 людей, понад 300 були поранені.

«Лашкар-е Тейба» є угрупованням, що пов’язане з ісламістською мережею «Аль-Каїда». Воно, серед іншого, влаштовує теракти проти Індії і воює проти контролю Індії над частиною спірного гімалайського регіону Кашміру. Пакистан, який нині контролює ще одну його частину, претендує на весь регіон (як і Індія – в той час, як іще частину фактично контролює Китай). Це угруповання оголосили в Пакистані і ще низці держав поза законом іще 2002 року, після того, як його пов’язали з нападом на парламент Індії.

Бойовики цього угруповання також здійснювали напади на афганські й іноземні війська в Афганістані.

Індія й Афганістан звинувачують спецслужби Пакистану в допомозі цьому угрупованню, що в Пакистані заперечують.
…

Високопоставлені члени Демократичної партії планують вже вдруге обговорити імпічмент президента Сполучених Штатів Дональда Трампа за підбурення своїх прихильників до штурму Капітолію.

Членкиня Палати представників Кетрін Кларк, яка входить до керівництва демократичного крила в нижній палаті Конгресу, заявила каналу CNN перед початком партійної конференції (о 19 годині за Києвом), що процедурні кроки можуть дозволити законодавцям рухатися набагато швидше щодо імпічменту Трампа, ніж минулого року.

«Дональда Трампа необхідно усунути з посади, і ми будемо надалі вживати всіх необхідних інструментів, щоб забезпечити це для захисту нашої демократії», – сказав Кларк.

Читайте також: «Це важливо для всього демократичного світу» – реакція України та світу на насильницький штурм у Вашингтоні

За її словами, якщо віцепрезидент Майк Пенс не посилатиметься на 25 поправку Конституції США щодо усунення Трампа через його неспроможність виконувати свої обов’язки, демократи «будуть рухатися далі з процедурою імпічменту».

Тим часом Трамп нарешті засудив насильство у будівлі Конгресу, внаслідок якого загинули п’ятеро людей, у тому числі офіцер поліції Капітолію США.

У відео, опублікованому вночі проти 8 січня, президент Республіканської партії закликав до примирення, а також пообіцяв плавний і впорядкований перехід влади до адміністрації обраного президента Джо Байдена.

За його словами, настав час «продовжувати справу Америки» і момент «вимагає зцілення та примирення».

Трамп також назвав події в Капітолії «огидним нападом», який осквернив місце американської демократії, і висловив своє обурення.

Трамп не визнав своєї ролі у нападі, хоча багато депутатів, в тому числі деяких республіканців, звинуватили його в підбурюванні до насильства. Водночас у відео він каже прихильникам, що знає, що вони «розчаровані», і натякає, що має намір продовжувати займатися політикою.

Провідний сенатор-республіканець Бен Сассе зі штату Небраска 8 січня заявив, що «однозначно розгляне» імпічмент, якщо Палата представників зможе його ухвалити.

«Президент проігнорував свою присягу», – сказав Сассе в інтерв’ю каналу CBS вранці 8 січня, додавши, що дії Трампа з підбурювання натовпу до Капітолію були «аморальними».

Спікерка Палати представників Ненсі Пелосі також закликала до негайного усунення або імпічменту Трампа, повторюючи подібний заклик лідера меншини Сенату Чака Шумера.

Читайте також: Штурм Капітолію: від отриманих травм помер офіцер поліції

Інші депутати від Демократичної партії закликали кабінет міністрів посилатися на 25-ту поправку, щоб змусити Трампа обійти посаду, але для цього віцепрезидент і більшість кабінету повинні визнати президента непридатним.

За останні дні кілька високопосадовців адміністрації Трампа покинули посади. В тому числі – міністерка освіти Бетсі Девос та міністерка транспорту Ілейн Чао.

Обидві пояснили свої рішення атакою на Капітолій, хоча їм залишалося працювати на посадах менше двох тижнів.

Оскільки каденція Трампа майже закінчилася, невідомо, чи вистачить часу для завершення процесу імпічменту.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента.

У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.
…

Винні у катастрофі літака «Міжнародних авіаліній України» в Ірані будуть притягнені до відповідальності, заявив президент України Володимир Зеленський у фейсбуці.

«Зрозуміло, що всі винні в цій катастрофі обов’язково будуть притягнуті до відповідальності. У сучасному світі немає шансу, що такий злочин залишиться без належної реакції. Строку давності у таких злочинів теж немає. Тим більше, що Іран уже визнав свою провину. І ми, очевидно, також ідемо до дієвого покарання винних та отримання належних компенсацій для сімей загиблих. Все це обов’язково буде зроблено. Бо тільки так справедливо. Хоча все це, на превеликий жаль, уже ніколи не компенсує людських втрат», – написав Зеленський.

За його словами, «уже ні в кого немає сумнівів у тому, що двома ракетами були злочинно забрані життя 176 мирних людей на борту мирного літака».

«Не знати тоді, що в повітрі саме пасажирський літак, було неможливо. Не зрозуміти, що перша ракета вразила зовсім не військову ціль, також було неможливо. Це вже аксіоматичні дані. Це те, що вдалося дуже швидко встановити завдяки професійній роботі наших спеціалістів з безпеки, експертів і дипломатів. Це те, з чим абсолютно погоджується світова спільнота», – додав Зеленський.

Президент повідомив, що зовсім скоро буде пам’ятне місце, «куди могли б прийти родичі, близькі загиблих, просто громадяни».

«Щоб згадати, подумати, посидіти поруч зі своїми. І де можна було б хоча б частково позбутися відчуття тієї шаленої несправедливості від того, що сталося. Скільки б часу та зусиль не потребував процес переговорів і вся необхідна міжнародна робота, ми отримаємо всі відповіді та обов’язково одержимо всі необхідні компенсації», – підкреслив голова держави.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

 
…

Угорщина продовжила частковий локдаун до 1 лютого.

Прем’єр Віктор Орбан 8 січня заявив: «Оскільки ми не маємо достатньо вакцини, ми дотримуватимемося обмежень, які ми маємо».

Обмеження включають комендантську годину з восьмої вечора до п’ятої ранку, заборону на зібрання та закриття готелів та ресторанів (їжу можна замовляти лише навинос).

Початкові школи й дитячі садки залишатимуться відкритими. У більш старших класах та університетах навчання продовжуватимуть дистанційно.

Обмеження були запроваджені в листопаді на тлі спалаху COVID-19 в Угорщині. Станом на 8 січня унаслідок викликаних хворобою ускладнень померли 10 440 людей.

Угорщина вже отримала 80 тисяч доз вакцини від COVID-19 виробництва компанії Pfizer. Щеплення зробили понад 42 тисячам медичних працівників.

Орбан розкритикував Європейський союз через закупівлю вакцини.

«Британці замість того, щоб дати Брюсселю зробити це, вели переговори самостійно і зараз у набагато кращому стані», – сказав прем’єр.

Угорщина брала участь у випробовуванні російської вакцини, тому країна отримала невеликі партії препарату Sputnik V. Уряд також веде переговори, щоб отримати вакцини від Китаю та Ізраїлю.

 
…

У Білорусі 7 січня був офіційно оприлюднений і тим набув чинності закон про зміни до закону про державні символи, яким дещо змінений герб країни. Як і анонсували майже рік тому, змінений герб, за задумом авторів нового зображення, має стати «менш войовничим», і на ньому тепер «менше Росії».

Як заявляли в лютому 2020 року в Міністерстві юстиції Білорусі, яке ініціювало ці зміни, вони є «технічними».

Зокрема, як заявляв тоді міністр юстиції, червона п’ятикутна зірка на дотеперішньому гербі мала «дещо войовничий характер». «Республіка Білорусь – миролюбна держава, яка зберігає нейтралітет, не розглядає агресію як спосіб своєї політики», – заявляв він. Тепер кути цього символу зображені менш гострими.

Серед іншого, також змінений колір контуру території Білорусі – з зеленого на золотий.

Крім того, на гербі змінилося зображення земної кулі – не тільки кольори, якими зображені суша й вода, а й розташування на гербі євразійського континенту. Дотепер його зображення вкривало більшу частину видимої на гербі частини земної кулі, так що було видно головно територію Росії. Відтепер зображення повернуте так, щоб у центрі видимої частини опинилося місце, де розташована Білорусь. Таким чином, на зображення в гербі потрапила вся Європа, зате на ньому стало «менше Росії».

Ці зміни були анонсовані на початку 2020 року, коли влада Білорусі на чолі з Олександром Лукашенком опиралася тискові Росії з метою змусити його до тіснішої інтеграції Мінська з Москвою.

Сучасний герб Білорусі був схвалений у результаті референдуму, ініційованого Лукашенком, у 1995 році. Тоді він, голова колгоспу, який 1994 року став президентом країни, використав ностальгію за радянськими часами як засіб зміцнення своєї влади.

Цей герб за своєю структурою майже точно повторював колишній герб Білорусі в складі СРСР, тільки з заміною серпа й молота на контур країни і з усуненням радянських написів про «єднання пролетарів усіх країн». Таким чином, на зображенні земної кулі на її видимій частині залишалася переважно територія колишнього СРСР, а нині в першу чергу Росії.

Відтоді герб уже змінювали кілька разів. Зокрема, в першій версії квіти льону на правій (із погляду глядача) частині вінка з колосків були намальовані з шістьма пелюстками, хоча насправді їх по п’ять; це виправили пізніше. Також перша версія герба 1995 року була більш схематична, ніж дотеперішня й нинішня.

Тоді ж, у 1995-му, був відновлений і прапор Білорусі, що ґрунтувався на радянському, з усуненням із нього серпа й молота з п’ятикутною зіркою. І прапор теж відтоді вже змінювали, а саме зображення національного орнаменту на ньому.

До цього, від часу відновлення незалежності Білорусі 1991 року й до 1995-го, державним гербом Республіки Білорусь був традиційний герб «Погоня», що нагадує герб сучасної Литви. Він був гербом Великого Князівства Литовського, Руського й Жемайтського, яке в пізньому середньовіччі охоплювало й Білорусь і значну частину України, як і частину Росії й інших держав у сучасних кордонах. Державним прапором Білорусі в 1991–1995-му був національний біло-червоно-білий прапор. Вони були державними символами і Білоруської Народної Республіки, яка виникла після розпаду Російської імперії в 1918 році, але проіснувала лише кілька місяців, перш ніж її окупували більшовики.

Зараз герб «Погоня» продовжує використовувати частина опозиції.

А біло-червоно-білий прапор став символом не тільки політичної опозиції, а й широких масових громадянських протестів, які відбуваються в Білорусі з дня суперечливих президентських виборів 9 серпня 2020 року.

Ця символіка в сучасній Білорусі формально не заборонена. Але її використання як «незареєстрованої символіки» на практиці переслідується й карається.
…

Суд у Нью-Йорку засудив обвинуваченого у кіберзлочинах росіянина Андрія Тюріна до 12 років в’язниці. Після виходу з ув’язнення він буде екстрадований до Росії.

Тюріна затримали у вересні 2018 року на території Грузії і екстрадували до Сполучених Штатів. Там росіянин визнав себе винним у крадіжці персональних даних у більш ніж 80 мільйонів клієнтів американських фінансових структур, серед яких JPMorgan Chase, Fidelity Investments, E-Trade Financial і Dow Jones.

Сторона обвинувачення заявила про найбільший в історії США кіберзлочин проти американського банку. За версією правоохоронців, підсудний передавав спільникам інформацію, яку вони потім використовували для шахрайських схем.

Андрій Тюрін був екстрадований у США з Грузії у вересні 2018 року. Представники Секретної служби США відзначали, що Тюріна можуть засудити до тюремного ув’язнення тривалістю до 92 років. Росіянин спочатку заявляв про свою невинуватість, але потім, згідно з матеріалами суду, пішов на угоду з прокуратурою.
…

Ілон Маск, засновник американської компанії електромобілів Tesla, став 7 січня найбагатшою людиною світу після того, як акції цієї компанії зросли в ціні відразу на 7,9%, повідомило агентство Bloomberg.

Таким чином, мовиться в повідомленні агентства, Маск обійшов в «Індексі мільярдерів», який укладає це агентство, засновника компанії інтернет-торгівлі Amazon Джеффа Безоса. Тепер статки Маска оцінюються в 194,8 мільярда доларів, або на 9,5 мільярда більше, ніж у Безоса.

При цьому ще 6 січня в цьому ж індексі Маск був другим зі 181 мільярдом доларів, відстаючи від Безоса приблизно на 3 мільярди, звернув увагу щоденник Washington Post – який при цьому нагадав, що Безос є його власником.

Друге місце в світі Маск обійняв у листопаді 2020 року.

Обидва підприємці також є суперниками в галузі приватного освоєння космосу, де Маск має компанію Space Exploration Technologies, більше відому як SpaceX, а Безос – компанію Blue Origin.

Як пише агентство «Блумберґ», протягом минулого року Маск наростив свої статки більш ніж на 165 мільярдів доларів, що є, ймовірно, найшвидшим збагаченням в історії. За цей час вартість акцій компанії Tesla зросла на 743 відсотки, а з часу першого виходу на біржу 2010 року ці акції подорожчали більш ніж на 23 тисячі 900 відсотків.

Сума цього річного зростання статків Маска більша, ніж загальний статок третьої нині найбагатшої людини світу Білла Ґейтса з його 132 мільярдами доларів, за «Індексом мільярдерів».

Агентство зазначає при цьому, що більша частка статків Маска є акціонерним капіталом у його компаніях, включно з компанією Tesla, яка на свої акції не виплачує дивідендів, і його компаній SpaceX і Boring Company, що розробляє проєкти швидкісного транспортного сполучення підземними тунелями.

Як мовиться в статті агентства, Маск не висловлює прилюдної зацікавленості своїми матеріальними статками і на повідомлення про свій новий статус найбагатшої людини світу відреагував у твітері дописами «Як дивно» і потім «Ну, знову до праці».

Але все ж минулого місяця він підтвердив, що переніс місце свого власного постійного проживання з Каліфорнії в Техас – штат, який приваблює багатіїв нульовим податком на доходи фізичних осіб, пише агентство.

«Вашингтон пост» нагадує, що Маск почав створювати свої статки зі співзаснування компанії PayPal, за продаж якої він потім здобув 165 мільйонів доларів. У компанію Tesla він став інвестувати в 2004-му, через рік після її заснування, і зберігає в ній приблизно 20-відсоткову частку, за інформацією журналу Forbes. 2004 року він був призначений президентом компанії, але втратив цю посаду 2018-го. Тим часом від 2008-го й досі він лишається її директором.

А компанію SpaceX він заснував іще два десятки років тому, прагнучи досягти польоту на Марс.
…

Про це заявив офіційний представник Капітолію
…

33-річний Оссофф стане наймолодшим сенатором США. Він переміг 71-річного Девіда Пердью
…