Низка американських ЗМІ повідомляють про постріли у будівлі Капітолію, куди увірвалися прихильники президента США Дональда Трампа, не згодні з результатами виборів.
Телеканал CNN з посиланням на два джерела повідомив, що жінка була поранена в груди та отримувала допомогу.
Громадська телекомпанія PBS також повідомила про постріли, а газета Washington Post процитувала слова двох джерел, що когось було підстрелено.
Новина доповнюється.
…
Група європейських країн закликала Іран скасувати своє рішення відновити збагачення урану до вищих рівнів і попередила, що це порушення ядерної угоди 2015 року може мати серйозні дипломатичні наслідки.
«Цей крок, який не має ніякого вартого довіри виправдання задля цивільних цілей і тягне значні ризики щодо поширення ядерної зброї, є очевидним порушенням із боку Ірану … і далі спустошує ядерну угоду», – заявили три європейські країни-учасниці угоди у спільній заяві.
«Він також створює небезпеку підриву важливої можливості повернутися до дипломатії з приходом нової адміністрації у США», – наголосили Велика Британія, Німеччина і Франція, які, разом із Китаєм, Росією й самим Іраном, є сторонами ядерної угоди.
Вони закликали Іран негайно відмовитися від збагачення урану до рівня в 20 відсотків і повернути свою програму збагачення в межі, визначені угодою.
4 січня Іран заявив, що, як і обіцяв попередніми днями, відновив власне збагачення урану до 20-відсоткового рівня на своєму підземному комплексі «Фордо». Такий рівень є важливим вихідним пунктом для подальшого збагачення до рівнів близько 90%, потрібних для виробництва ядерної зброї, якщо раптом Тегеран вирішить створити її. Іран стверджує, що його ядерна програма має суто мирні цілі.
Ядерна угода дозволяє Іранові власне збагачення до рівня в 3,67%, а також забороняє роботу комплексу «Фордо». Останнім часом Іран свідомо порушував пункт про рівень збагачення, як і деякі інші пункти угоди, але до меншої міри – зокрема, збагачуючи уран до рівня приблизно в 4,5 відсотка.
Президент Ірану, відносно поміркований Хасан Роугані виступає проти 20-відсоткового збагачення. Але в системі влади Ірану вирішальні рішення ухвалює не президент, який є фактично обраним головою уряду – такі рішення є прерогативою «рахбара», верховного керівника Ірану, аятоли Алі Хаменеї, який є представником консервативної клерикальної верхівки, обраним у її вузькому колі.
Три європейські держави, відомі як E3, намагалися втримати ядерну угоду чинною після того, як нинішній президент США Дональд Трамп 2018 року вивів свою країну з неї і наклав тяжкі санкції на Іран, влаштувавши Тегеранові кампанію «максимального тиску».
Іран у відповідь почав поступово демонстративно порушувати окремі пункти угоди, зокрема щодо дозволеної йому кількості збагаченого урану і рівня його збагачення. Іран заявляє, що повернеться до повного виконання умов угоди, як тільки США і E3 виконають свою частину домовленості, а саме нададуть Тегеранові передбачену угодою економічну допомогу.
Обраний президент США Джо Байден давав знати, що поверне свою країну до цієї угоди, якщо Іран повернеться до її дотримання, але в цьому процесі не буде порушувати інші питання, які можуть непокоїти США, – такі, як іранська програма балістичних ракет чи підтримка Тегераном своїх регіональних союзників.
Іран же заявляє, що його ракетна програма і регіональна політика взагалі не є предметом обговорення, а для виконання Тегераном вимог угоди спершу США і E3 мають виконати свої зобов’язанні, і ніяке «переукладення» угоди неможливе.
Згадана багатостороння угода, укладена 2015 року, коли Байден був віцепрезидентом США, має на меті не допустити створення Іраном ядерної зброї і накладає на нього певні обмеження в ядерній діяльності. Трамп іще до приходу до влади твердив, що виведе США з цієї угоди, і врешті зробив це 2018 року – попри те, що інші її учасники і МАГАТЕ підтверджували, що Іран дотримувався її.
…
Суддя в Великій Британії відмовила засновникові сайту WikiLeaks Джуліанові Ассанжу в можливості вийти під заставу з-під варти, де він далі перебуває в очікуванні на апеляційне рішення щодо його екстрадиції до США.
Як вирішила суддя Ванесса Барайцер, Ассанж «має стимул до ухилення від суду», і існує високий шанс, що в разі виходу на волю він може не з’явитися на подальші слухання, тому він має лишитися під вартою.
Після цього рішення партнерка Ассанжа і мати двох його синів Стелла Моріс звернулася до президента США Дональда Трампа з закликом, щоб той помилував активіста, перш ніж залишить посаду 20 січня.
Уряд США оскаржує винесене 4 січня рішення цієї ж судді з Лондона відмовити Вашингтонові в видачі Ассанжа, що далі затягує десятирічні намагання активіста уникнути екстрадиції до США.
Там його обвинувачують за 17 пунктами, що стосуються шпигунства, і ще одним пунктом про зловживання комп’ютерами через публікації на сайті WikiLeaks у 2010–2011 роках десятків тисяч викрадених військових і дипломатичних документів.
Захисники 49-річного нині Ассанжа стверджують, що у США його можуть засудити до 30 чи й 40 років позбавлення волі. Американські прокурори заявляють, що максимальний термін, який може йому загрожувати, – близько 5 років.
Ассанжа арештували в Лондоні на запит США після того, як у квітні 2019 року його вигнали з посольства Еквадору, нова влада якого скасувала рішення про притулок для нього. Там він переховувався з 2012 року, коли Еквадор надав було йому притулок.
Адвокати Ассанжа заявляють, що обвинувачення проти їхнього клієнта є політично мотивованими зловживаннями, які мають на меті придушити свободу преси і поставити під загрозу журналістів у всьому світі.
Крім того, кажуть захисники, Ассанж потерпає від багатьох проблем із його психічним здоров’ям, зокрема, він має схильність до самогубства, яка може посилитися, якщо його ув’язнять у США.
Влада США заявляє, що розкриття викрадених документів на сайті Ассанжа поставило під загрозу близько ста людей, близько 50 отримали у зв’язку з цим допомогу, дехто був змушений втікати з рідних країн із родинами і перебратися до США чи інших безпечних країн.
Критики Ассанжа звертають увагу, що сайт WikiLeaks дуже рідко публікував викривальні матеріали з авторитарних країн і зосереджувався на країнах із демократичним ладом.
Проти екстрадиції Ассанжа до США виступають десятки правозахисних груп і організацій захисту свободи преси, серед них такі відомі, як Amnesty International, Human Rights Watch чи «Репортери без кордонів».
…
Європейське агентство з лікарських засобів (ЕМА) 6 січня рекомендувало схвалити вакцину від коронавірусу американської фірми Moderna. Вона стане другою, дозволеною до використання у ЄС.
Тепер рекомендацію має підтримати Європейська комісія, що вважається формальністю.
Новий препарат схвалили на тлі високих показників інфікування коронавірусом у багатьох країнах регіону, де проживає близько 450 мільйонів людей, та критики повільних темпів вакцинації.
«Ця вакцина надає нам ще один інструмент для подолання нинішньої надзвичайної ситуації», – зазначила виконавчий директор EMA Емер Кук.
«Це свідчення зусиль та відданості всіх учасників, що у нас є ця друга позитивна рекомендація по вакцині всього лише через рік після того, як ВООЗ оголосила пандемію», – заявила вона.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен вітала схвалення вакцини, додавши: «Зараз ми працюємо на повній швидкості, щоб схвалити його і зробити доступним в ЄС».
ЄС попередньо замовив 160 мільйонів доз від імені 27 країн-учасниць блоку, а в кінці грудня офіційно почав роздачу щеплень вакцини Pfizer / BioNTech.
Обидві вакцини вимагають двох щеплень.
Перші результати показують, що дві вакцини безпечні і захищають від вірусу. Moderna простіша у використанні, оскільки її не потрібно зберігати при ультра-низтких температурах.
США, Канада та Ізраїль вже схвалили використання цієї вакцини.
Станом на 30 грудня у світі вкололи понад 5 мільйонів доз вакцин.
На сьогоднішній день у світі виявили понад 86,5 мільйона інфікованих коронавірусом. Померли від COVID-19 більш ніж 1,8 мільйона людей.
…
Державна прикордонна служба України підтвердила Радіо Свобода, що двох затриманих громадян Туреччини вже відправили через аеропорт «Бориспіль» до країни походження через порушення українського законодавства.
За словами речника відомства, вони в новорічну ніч у складі групи іноземців (загалом тоді було затримано на кордоні з Польщею чотирьох громадян Туреччини) здійснили спробу незаконно перетнути українсько-польський кордон. Це є порушенням статті 204-1 Адміністративного кодексу, додають у ДПСУ.
«Іноземці прибули в Україну на законних підставах. Вони пройшли прикордонний контроль, до них не було застережень про заборону в’їзду в країну, дотримані всі формальності. Однак уже перебуваючи на території України, вони спробували порушити український кордон, незаконно його перетнути і потрапити до країни Європейського союзу. Далі їх було затримано. Рішенням суду на них було накладено штраф, після цього вони були повернуті до країни походження», – повідомили Радіо Свобода у відомстві.
Персональні дані цих осіб ДПСУ не оприлюднює.
Раніше у ЗМІ з’явилася інформація, що йдеться про двох турецьких вчителів – Самета Гюра і Саліха Фідана. Вже перебуваючи в «Борисполі», вони намагалися зв’язатися із правозахисними організаціями, повідомляючи, що святкували Новий рік на центральній площі прикордонного українського містечка Рава-Руська, після чого їх затримали українські силовики та доправили в Київ для видворення.
За версією чоловіків, їхнє повернення на Батьківщину ініціювало турецьке консульство, адже вони є прихильниками забороненого в Туреччині опозиційного руху Ґюлена. Вчителі-ґюленісти переконані, що вдома їм загрожує ув’язення або навіть смерть.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган та його оточення звинувачують у невдалому військовому перевороті саме 75-річного мусульманського клірика Фетхуллаха Ґюлена. Він – проповідник помірного ісламу і голова релігійного руху «Хізмет». На думку Ердогана, цей у минулому найближчий соратник, а тепер один із найзатятіших противників чинного президента, прагне перехопити владу. У Туреччині переслідують і прихильників руху Ґюлена, і так звані школи Ґюлена.
Read MoreПрезидент Азербайджану Ільгам Алієв наказав збудувати міжнародний аеропорт поблизу спірного Нагірного Карабаху в місті Фюзулі, який азербайджанські сили повернули під свій контроль.
Під час відеоконференції з новопризначеним міністром культури Анаром Карімовим він заявив, що аеропорт мають збудувати після розмінування території. При цьому він очікує, що летовище буде готове до кінця 2021 року.
Також під час онлайн-конференції Алієв оголосив місто Шуша азербайджанською культурною столицею.
«Інфраструктура, усі історичні будівлі в Шуші повинні бути оцінені; збитки повинні бути ретельно прораховані, реставраційні роботи мають бути здійснені», – сказав Алієв.
Він додав, що протягом року в Шуші відбудуться дві культурні події – Дні поезії, присвячені азербайджанському поетові 18 століття Моллі Панах Вагіфу, та музичний фестиваль.
Шуша – ключове місто в Нагірному Карабасі. Воно було серед десятків населених пунктів, які Азербайджан взяв під свій контроль під час відновлених сутичок за суперечливий регіон, що розпочалися наприкінці вересня і тривали протягом шести тижнів.
9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагорному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях, в регіоні з’явилися російські військові в статусі миротворців.
Read MoreГрупа конгресменів-республіканців, лояльних президентові США Дональду Трампу, планує заперечити перемогу його опонента, обраного президента Джо Байдена, коли Конгрес США збереться 6 січня, щоб підтвердити результати колегії виборників після виборів, що відбулись у листопаді. Вони вказують на «безпрецедентні звинувачення у шахрайстві з виборцями», незважаючи на те, що ані розслідування, ані суд не знайшли ніяких доказів поширених порушень. Заявка може затримати затвердження результатів виборів Конгресом, але скасувати їх вважається практично неможливим. Цей крок викликав розкол серед законодавців від партії Трампа, і багато експертів з конституційного права відносяться до числа тих, хто заявляє, що він «підриває» довіру до виборчого процесу в США. Трамп ще не визнав, що програв, і сказав, що планує приєднатися до своїх прихильників для маршу протесту у Вашингтоні, округ Колумбія, в день, коли перемога Байдена буде підтверджена. (Відео RFE/RL, Reuters, AP, AFP)
…
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав наказ, спрямований на заборону транзакцій із китайськими мобільними застосунками. Про це Білий дім повідомив 5 січня.
За наказом Трампа, Міністерство торгівлі США має визначити, які саме транзакції підпадають під заборону. У документі перелічені такі застосунки, як Alipay, CamScanner, QQ Wallet, SHAREit, Tencent QQ, VMate, WeChat Pay та WPS Office.
Читайте також: Нью-Йоркська біржа припинила делістинг китайських операторів зв’язку
У наказі це рішення пояснюється міркуваннями безпеки.
«Отримуючи оступ до особистих електронних пристроїв, таких як смартфони, планшети та комп’ютери, пов’язані з Китаєм застосунки можуть отримати можливість захопити величезні обсяги інформації від користувачів, у тому числі чутливі дані, які дозволяють встановити особу, та особисті дані», – йдеться в тексті.
Наказ набуде чинності приблизно за місяць після того, як наступним президентом США стане Джо Байден, тож перспективи його реального втілення наразі не очевидні.
Читайте також: США можуть надати фінансову допомогу для відмови Києва від послуг Huawei – заступник держсекретаря
Alipay, який входить до групи Джека Ма Alibaba, широко використовується як цифровий гаманець. WeChat Pay – його конкурент, ним управляє техногігант Tencent.
Минулого року Трамп вже підписав два накази, спрямовані на обмеження використання китайських застосунків у США. У серпні він заборонив співпрацю з популярним застосунком соцмережі TikTok та месенджером WeChat. Виконання цих рішень, однак, були заморожені судом, тож доля цих аплікацій на ринку США наразі не визначена.
…
Німеччина продовжить загальнонаціональний локдаун до кінця січня і запровадить жорсткіші обмеження через стрімке поширення коронавірусу. Про це 5 січня оголосила канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Меркель назвала нові обмеження, узгоджені з урядами земель, «радикальними».
Зокрема, в регіонах з високим рівнем зараження пересування жителів обмежать радіусом у 15 кілометрів від їхніх помешкань. Також забороняються зустрічі з більш ніж одним членом іншої сім’ї.
У Німеччині вже посилювали обмеження перед Різдвом. Тоді заборонили роботу ресторанів, місць відпочинку, навчальних закладів, та магазинів, крім тих, які торгують найнеобхіднішим.
Меркель зазначила, що поява нового штаму коронавірусу в Англії – «ще одна причина» для збереження обмежень.
Читайте також: У світі вкололи 12 мільйонів доз вакцин від COVID-19 – Bloomberg
Рівень інфікування в Німеччині становив 134,7 на 100 000 жителів по всій країні, що набагато вище цільового показника нижче 50 на 100 000 жителів протягом семи днів, які, за словами уряду, необхідні для відстеження контактів і пом’якшення обмежень. Станом на 5 січня 317 тисяч людей отримали першу дозу вакцини у Німеччині.
Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон ввечері 4 січня оголосив про запровадження національного локдауну в Англії. Він закликав громадян лишатися вдома, як це було під час першого локдауну у березні минулого року.
5 січня Данія також ввела нові карантинні заходи, а Італія продовжила свої різдвяні обмеження.
…
Південна Корея «якомога швидше» відправить свого дипломата до Ірану після захоплення військовими іранського Корпусу вартових ісламської революції свого танкера у водах Ормузької протоки. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Південної Кореї 5 січня.
Тим часом іранська влада шукає шляхів повернення активів, які Сеул заморозив на виконання санкцій Сполучених Штатів. Ці активи пов’язані з продажами іранської нафти, здійсненими до того, як Вашингтон посилив санкції проти Ірану в 2018 році.
Речник іранського уряду Але Рабіеї відкинув звинувачення Південної Кореї у тому, що дії його країни прирівнюються до захоплення заручників.
Читайте також: США вимагають від Ірану звільнити захоплений танкер Південної Кореї
«Якщо комусь тут і можна закинути «захоплення заручників», то це південнокорейський уряд, який взяв у заручники понад 7 мільярдів доларів наших коштів під дріб’язковим приводом», – заявив Рабіеї журналістам.
Посол Ірану в Сеулі повідомив місцевій владі, що команда, в складі якої моряки з Індонезії, М’янми, Південної Кореї, В’єтнаму, перебуває в безпеці і почувається добре. Про це повідомляє новинна агенція Yonhap.
Тим часом міністерство оборони Південної Кореї повідомило, що у води Ормузької протоки прибув есмінець із підрозділом із боротьби з піратством. Там корабель «здійснює місію для захисту безпеки громадян» Південної Кореї.
Танкер Hankuk Chemi та його екіпаж із 20 чоловік були зупинені 4 січня через нібито «нафтове забруднення» в Перській затоці та в протоці.
Напівофіційне інформаційне агентство Fars заявило, що військово-морські сили Іранського корпусу охорони ісламської революції (IRGC) захопили корабель.
Іранські медіа передають із заяв Корпусу вартових ісламської революції, що захоплений танкер нібито мав на борту 7 200 тонн «нафтохімічних продуктів» і був захоплений за «багаторазове порушення морського права про захист довкілля». Оператор судна заперечує звинувачення Ірану в забрудненні вод протоки.
…
Нью-Йоркська фондова біржа припинила процедуру делістингу трьох великих китайських комунікаційних компаній. Про це біржа повідомила 4 січня.
За повідомленням, біржа запинили процедуру виключення зі свого котирувального переліку цінних паперів компаній China Telecom, China Mobile і China Unicom (Гонконг).
У повідомленні йдеться про те, що рішення ухвалене «в світлі подальших консультацій з відповідними регулюючими органами».
Читайте також: Помпео: «США мають ставитись до Росії так само, як і до комуністичного Китаю: не довіряти й перевіряти»
1 січня стало відомо, що Нью-Йоркська фондова біржа почала процедуру виключення цінних паперів трьох китайських операторів зв’язку з котирувальних списків. Це було пов’язано з указом президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Згідно з документом, з 11 січня американські інвестиції у китайські фірми, які перебувають під контролем військових Китаю, заборонені.
Міністерство закордонних справ Китаю заявляло, що Пекін проти політизації питань торгівлі урядом США і планує вдатися до заходів для захисту китайських компаній.
…
В американському штаті Джорджія 5 січня тривають вибори двох сенаторів, які визначать, яка партія отримає більшість у Сенаті США.
Від Демократичної партії балотуються Джонс Оссофф і Рафаель Ворнок. На їхню користь в столиці штату Атланті напередодні виступав обраний президент США Джо Байден. Якщо демократи переможуть, Байден отримає більшість із демократів у Сенаті.
За словами Байдена, йому потрібна більшість у Сенаті, аби ухвалити заходи з протидії коронавірусній пандемії та інші законопроєкти.
«Друзі, ось і все. Це все. Це новий рік, і завтра може стати новим днем для Атланти, для Джорджії та для Америки. Як ніколи раніше в моїй кар’єрі, один штат – один штат – може визначити курс не лише на чотири роки, а для всього покоління», – сказав обраний президент.
Читайте також: США: Мер Вашингтона мобілізувала Нацгвардію перед протестами на підтримку Трампа
Чинні сенатори – республіканці Келлі Леффлер і Девід Пердью. Трамп, виступаючи на користь Леффлер та Пердью, назвав голосування за них «останнім шансом врятувати Америку, яку ми любимо». Він застеріг, що представники Демократичної партії тягнутимуть країну у бік «лівого» курсу.
Келлі Леффлер, виступаючи на мітингу напередодні голосування, заявила, що в разі перемоги долучиться до групи конгресменів, які намагаються оскаржити програш Дональда Трампа на виборах.
4 січня газета Washington Post оприлюднила запис телефонної розмови, у якій президент США Дональд Трамп вимагав від посадовців у штаті Джорджія, щоб вони переглянули результати президентських виборів.
Read MoreМер Вашингтона Мюріел Боузер мобілізувала Національну гвардію перед запланованими протестами прихильників президента Дональда Трампа через заплановане голосування в Конгресі, яке підтверджує перемогу обраного президента Джо Байдена. Про це Нацгвардія округу Колумбія Сполучених Штатів повідомила 4 січня.
Згідно з повідомленням, більше 300 військовослужбовців Національної гвардії будуть готові забезпечити контроль натовпу та допомогу пожежно-рятувальним службам.
Боузер 4 січня звернулася з проханням про розгортання Національної гвардії та попросила місцевих жителів триматися подалі від центру міста 5 та 6 січня, а також уникати конфронтації з усіма, хто «шукає бійки».
Читайте також: Вибори у Сенат США: Трамп та Байден зустрічаються з виборцями у Джорджії
Демократка Боузер на пресконференції висловила впевненість, що Конституція США «витримає», а Байден і Камала Гарріс «будуть президентом і віцепрезиденткою США» після інавгурації 20 січня.
Виконуючий обов’язки начальника місцевої поліції Роберт Конті заявив, що запобіжні заходи були вжиті, оскільки «деякі особи мають намір привезти вогнепальну зброю в місто, і цього просто не терпітимуть».
За припущеннями, серед очікуваних 15 тисяч людей на мітингах будуть і представники націоналістичних груп, які відкрито носили зброю під час інших акцій протесту.
Міська поліція розмістила в центрі міста таблички із попередженням про те, що носіння будь-якої вогнепальної зброї є незаконним у столиці США. В цьому місті діють найсуворіші закони про зброю в країні.
Читайте також: Лідер республіканців у Сенаті США привітав Байдена з перемогою на виборах
Прихильники Трампа планують зібратися в столиці США 5 і 6 січня на підтримку не підкріплених доказами заяв чинного президента про широкомасштабну фальсифікацію виборців.
Протести збігаються з голосуванням у Конгресі, яке має відбутися 6 січня, і яке, як очікується, засвідчить результати виборчої колегії з виборів 3 листопада.
Сам президент заохочував протести. 3 січня він натякнув, що може виступити на одному з мітингів, поширивши в Твітері анонс акції із повідомленням: «Я буду там. Історичний день!».
Трамп продовжує заперечувати перемогу демократа Джо Байдена, яку Колегія виборців затвердила минулого 306 голосами проти 232.
Конгрес має конституційний мандат для підрахунку та підтвердження результатів президентських виборів, що зазвичай є формальністю. Але принаймні 12 республіканських сенаторів та близько 140 членів Палати представників від Республіканської партії пообіцяли проголосувати проти підтвердження, посилаючись на звинувачення Трампа в фальсифікаціях виборів.
Трамп, який відмовився визнати перемогу Байдена, продовжив оскаржувати результати виборів попри те, що представники обох політичних партій, губернатори ключових штатів у перегонах, а також Міністерство юстиції США дійшли висновку, що широкомасштабних фальсифікацій не було.
Крім того, майже всі позови юридичної команди Трампа та його союзників були відхилені суддями, у тому числі два – відхилені Верховним судом.
…
Саудівська Аравія в понеділок, 4 січня, відкрила свої наземні, повітряні та морські кордони з Катаром, які залишалися закритими більш ніж три роки, з літа 2017 року.
Про відкриття кордонів повідомив глава МЗС Кувейту, який виступив посередником на переговорах. Також повідомляється, що емір Катару відвідає саміт країн Перської затоки в Саудівській Аравії у вівторок.
Очікується, що під час саміту підпишуть угоду про нормалізацію відносин між Саудівською Аравією, ОАЕ, Бахрейном і Єгиптом з одного боку і Катаром з іншого. У церемонії повинні взяти участь високопоставлені представники США, зокрема радник президента Джаред Кушнер.
Чотири країни в 2017 році розірвали дипломатичні відносини з Катаром, звинувативши його в підтримці тероризму і в проіранській позиції. Катару були висунуті 13 вимог. Він відмовився їх виконувати, після чого відносини між учасниками дипломатичного конфлікту були заморожені
…
Президент США Дональд Трамп і обраний президент Джо Байден у понеділок, 4 січня, виступають на передвиборних заходах в штаті Джорджія, де 5 січня відбудеться другий тур виборів на два пости у Сенаті. Результати виборів визначать баланс сил у верхній палаті Конгресу на наступні два роки.
Трамп візьме участь у мітингу в місті Далтон на підтримку діючих сенаторів-республіканців Девіда Пердью і Келлі Леффлер.
Байден виступить в Атланті на підтримку їхніх суперників-демократів: Джона Оссоффа і пастора Рафаеля Ворнока.
Другий тур виборів знадобився, оскільки жоден з чотирьох кандидатів не отримав більшості на виборах 3 листопада.
Джорджія також є одним зі штатів, де Трамп оскаржує перемогу Байдена на президентських виборах, заявляючи без надання підтверджень про масштабні фальсифікації під час голосування. Представники виборчих органів штату, в тому числі республіканці, підтвердили, що підрахунок голосів був точним. Кілька судів відхилили позови Трампа.
Це питання знову опинилося у центрі уваги в неділю, коли видання Washington Post опублікувало аудіозапис розмови Трампа з держсекретарем Джорджії. Згідно із записом, президент зажадав від голови виборчої системи штату «знайти» достатньо голосів, щоб змінити підсумки виборів в цьому штаті на його користь.
Якщо обидва демократа переможуть на виборах у вівторок, партія отримає більшість в Сенаті: місця розділяться порівну, а вирішальний голос отримає обраний віце-президент Камала Гарріс. Якщо ж переможе хоча б один з республіканців, Конгрес залишиться розділеним: Палату представників контролюватимуть демократи, а Сенат – республіканці.
Байден став першим з 1992 року кандидатом у президенти від Демократичної партії, який здобув перемогу в Джорджії. На виборах у листопаді у штаті проголосували близько 5 мільйонів виборців, з них 3,6 мільйона – достроково. У другому турі достроково проголосували трохи більше 3 мільйонів виборців. У листопаді більшість тих, хто голосував достроково, підтримали демократів, тому для республіканців явка у вівторок має ключове значення.
…
Китайський мільярдер та засновник компанії Alibaba Джек Ма не з’являвся на публіці вже два місяці.
Востаннє його бачили наприкінці жовтня на форумі в Шанхаї, де він критикував китайську регуляторну систему.
У листопаді Ма замінили у фінальному епізоді шоу для підприємців під назвою «Бізнес-герої Африки». Мільярдер був там суддею. Речниця Alibaba повідомила Reuters, що зміна відбулася через конфлікт графіків. Вона не надала інших коментарів.
Джек Ма під час візиту до України в листопаді 2019 року
Після промови Ма в жовтні китайська влада почала антимонопольне розслідування проти Alibaba.
Крім того, дочірня компанія Alibaba Ant Group, яка володіє найбільшим у Китаї платіжним сервісом Alipay, планувала здійснити первинне розміщення своїх акцій (IPO). Китайські регулятори зупинили IPO. Ant Group планувала залучити рекордні 34,4 мільярда доларів.
Forbes оцінює статки Ма в 38,8 мільярда доларів. Його ставлять на 17 місце в рейтингу найбагатших людей планети.
Read MoreПрем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон ввечері 4 січня оголосив про запровадження національного локдауну в Англії. Він закликав громадян лишатися вдома, як це було під час першого локдауну у березні минулого року.
Джонсон виступив із телезверненням після того, як йому повідомили про зростання кількості нових випадків COVID-19 на всій території Англії через новий штам коронавірусу.
З сьогоднішнього вечора жителів Англії просять залишатися вдома, окрім п’яти винятків:
для роботи, якщо люди не можуть працювати з дому, наприклад, працівники будівельного сектора або робітники ключових галузей;
для придбання предметів першої необхідності, таких як продукти харчування або ліки;
для занять спортом один раз на день у своїй місцевості. У цьому випадку може долучатися одна людина, що не є членом сім’ї;
для надання допомоги або допомоги вразливим людям;
для отримання медичної допомоги або щоб уникнути загрози заподіяння шкоди або насильства.
За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 4 січня у Великий Британії коронавірус виявили у більш ніж 2,7 мільйонів людей. Від початку пандемії від COVID-19 померли понад 75 тисяч хворих.
Як повідомляє агентство Reuters, у понеділок в Британії повідомили про рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 за добу – 58 784.
Read MoreСотні людей зібралися на акцію протесту в столиці провінції Белуджистан Кетті через вбивство 11 представників меншини хазара 4 січня, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.
Близько 800 протестувальників, у тому числі жінки та діти, принесли труни із тілами вбитих до околиць міста, вимагаючи не ховати їх, доки влада не знайде вбивць. Згодом їх віднесли в місце для богослужіння поблизу.
Вночі проти 3 січня група озброєних людей напала на шахтарів вугільного родовища Мач у Белуджистані. Бойовики відокремили 11 чоловіків-шиїтів із етнічної меншини і забрали їх у гори, де розстріляли.
Читайте також: У Катарі відновлюються переговори між урядом Афганістану і талібами
Розвідувальна група SITE напередодні повідомила, що відповідальність за напад на себе взяло екстремістське угруповання «Ісламська держава».
Багата на ресурси провінція Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, часто потерпає від нападів фанатичних релігійних груп та сепаратистського руху, які призвели до тисяч смертей, починаючи з 2004 року.
Представники меншини хазара, які сповідують шиїтський іслам, вже ставали об’єктами нападів екстремістів, які ідентифікують себе як сунніти, в тому числі – угруповання «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані.
…
Росія припинила тижневий пошук тіл 17 рибалок з судна «Онега», яке перекинулося у Баренцевому морі 28 грудня. Російське федеральне агентство морських та річкових перевезень («Росморрічфлот») заявило 4 січня, що пошукові роботи припиненні, хоч жодного з тіл не виявили.
Судно «Онега» (порт приписки Мурманськ) перекинулося під час сильного шторму. Двох з 19 рибалок вдалося врятувати.
30 грудня решту 17 зниклих безвісти офіційно оголосили мертвими.
Наразі невідомо, що саме спричинило перекидання судна.
ЗМІ повідомляють, що накопичення льоду на рибальському човні, на якому перебував російський екіпаж, могло призвести до затоплення. За версією МНС Росії, найбільш ймовірна версія події – перекидання при витягуванні риболовецького тралу. Слідчий комітет Росії розпочав розслідування «можливого порушення експлуатації судна».
Як повідомляється, судно експлуатувалося з 1979 року.
…
Суд у Великій Британії 4 січня відхилив запит Сполучених Штатів на екстрадицію засновника порталу WikiLeaks Джуліана Ассанжа. Про це його рішення стало відомо 4 січня.
Як повідомляють міжнародні агенції, суддя Ванесса Барейцер пояснила відмову тривогою за ментальне здоров’я Ассанжа.
За словами судді, є ймовірність, що в разі екстрадиції до США Ассанж скоїть самогубство.
Суд почався вранці в Лондоні 4 січня.
Очікується, що апеляція буде подана незалежно від рішення Барайцер, і це може привести до продовження судових спорів у 10-річній справі.
Читайте також: У засновника Wikileaks Ассанжа народилося двоє дітей, поки він ховався в посольстві Еквадору – ЗМІ
Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.
Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.
Десятки організацій з прав людини і свободи преси, в тому числі Amnesty International, Human Rights Watch і «Репортери без кордонів», виступають проти екстрадиції, а влада Німеччини закликала взяти до уваги його фізичне і психічне здоров’я. Стелла Моріс, партнерка Ассанжа і мати двох його синів, звернулася до Дональда Трампа з проханням про помилування до того, як він покине свій пост 20 січня.
…
Агентство з регулювання алкогольного і тютюнового ринку та розвитку виноробства Узбекистану внесло на розгляд уряду законопроєкт про заборону реалізації жувального тютюну – насвая, повідомляє Узбецька служба Радіо Свобода з посиланням на Міністерство охорони здоров’я країни.
Згідно з повідомленням, у МОЗ ввкажають, що широке вживання саморобного насвая негативно впливає на здоров’я громадян і завдає шкоди економіці країни.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рівень вживання насвая серед підлітків 13-15 років в Узбекистані є найвищим серед сусідніх країн – 6%. У Киргизстані цей показник становить 5,1%, в Таджикистані – 1,8%, в Казахстані – 0,6%, в Туркменістані – 0,2%.
Насвай вживають переважно жителі Центральної Азії. Його виробляють найчастіше кустарно, в домашніх умовах.
…
Авіаносець Військово-морських сил Сполучених Штатів Nimitz залишиться у водах Перської затоки через «нещодавні погрози» з боку Ірану, йдеться в заяві чинного міністра оборони США Крістофера Міллера 3 січня.
Міллер повідомив, що наказав Nimitz «зупинити своє планове передислокування», вказавши на погрози, які, за його словами, іранські лідери «озвучили проти президента Трампа та інших службовців уряду США».
«Авіаносець ВМС США Nimitz залишиться на посту в районі операцій Центрального командування США. Ніхто не повинен сумніватися в рішучості Сполучених Штатів Америки», – заявив голова Пентагону.
Читайте також: Іран пригрозив США помстою «зсередини» за вбивство іранського генерала
Напередодні видання New York Times повідомило, що Nimitz, який патрулював у Перській затоці з кінця листопада, повертається додому. Чиновники, яких цитували журналісти, стверджували, що такий крок мав на меті сигнал до деескалації напруги Тегерану, аби уникнути конфлікту в останні дні президентства Дональда Трампа. Заява Міллера суперечить цьому повідомленню.
3 січня в Ірані й Іраку відзначали роковини загибелі високопоставленого іранського генерала Касема Солеймані та лідера впливового іракського шиїтського угруповання Абу-Магді аль-Мугандіса. Вони загинули рік тому
Тижнями американські чиновники припускали, що Іран або об’єднані іракські угруповання можуть здійснити напади у відповідь на відзначення 3 січня річниці вбивства Солеймані.
У січні 2020 року в аеропорту Багдада в результаті авіаудару США був вбитий командувач спецпідрозділу «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Сулеймані та заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу-Магді аль-Мугандіс. Після інциденту парламент Іраку підтримав резолюцію про виведення міжнародних військ з країни.
Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська і їхні іракські союзники. Вони були попереджені про загрозу і зуміли уникнути загибелі і тяжких поранень.
…
4 січня в Лондоні очікується рішення про те, чи може засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж бути екстрадований до США для судового розгляду у справі про публікацію секретних військових документів.
Окружний суддя Ванесса Барайцер має винести рішення о 10-й годині ранку за місцевим часом (12:00 за Києвом). Якщо вона задовольнить запит, міністр внутрішніх справ Приті Пател ухвалить остаточне рішення про те, чи слід екстрадувати Ассанжа.
Очікується, що апеляція буде подана незалежно від рішення Барайцер, і це може привести до продовження судових спорів у 10-річній справі.
Джуліан Ассанж виступає проти спроб американських прокурорів отримати дозвіл на його видачу до США, де його розшукують за 18 пунктами обвинувачення через публікацію WikiLeaks секретних військових і дипломатичних документів десять років тому.
Екстрадиційні слухання почалися в лютому минулого року, але потім були перенесені на кілька місяців, а по завершенні цього періоду далі відкладені через локдаун у зв’язку з пандемією коронавірусу.
7 вересня 2020 року слухання відновилися в Лондоні. На засіданні адвокати Ассанжа просили перенести засідання на січень, щоб дати їм змогу краще підготуватися.
Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.
Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.
Десятки організацій з прав людини і свободи преси, в тому числі Amnesty International, Human Rights Watch і «Репортери без кордонів», виступають проти екстрадиції, а влада Німеччини закликала взяти до уваги його фізичне і психічне здоров’я. Стелла Моріс, партнерка Ассанжа і мати двох його синів, звернулася до Дональда Трампа з проханням про помилування до того, як він покине свій пост 20 січня.
…
Новий склад Конгресу США офіційно почав роботу. 3 січня новообрані конгресмени склали присягу.
У Палаті представників кількість демократів скоротилася на 11, але вони зберігатимуть більшість – 222 місць із 435.
До другого туру виборів у Джорджії, який запланований на 5 січня, Сенат залишається під контролем республіканців. У попередньому складі Сенату було 52 республіканці і 48 демократів. Наразі це співвідношення становить 51 до 48.
На першому засіданні Сенату лідер більшості Мітч Макконнел зазначив, що «заявити, що 117-й Конгрес збирається в складний час, значить не сказати нічого».
«Від політичних розколів і смертоносної пандемії до противників по всьому світу – перешкоди, що стоять перед нами, численні і серйозні», – заявив Макконнел.
Водночас, за його словами, є багато підстав для надії. Серед них – «оптимістичний, спрямований в майбутнє і рішучий дух» американців і впровадження безпечних та ефективних вакцин від COVID-19.
Спікер Палати представників Ненсі Пелосі, звертаючись до своїх однопартійців, також зазначила, що новий склад Конгресу починає роботу в період епідемії коронавірусу й економічної кризи.
«Складаючи присягу, сьогодні ми беремо на себе відповідальність настільки ж велику і висуваючу високі вимоги, як і та, яку несли попередні покоління лідерів», – заявила Пелосі.
Вона подякувала своїм колегам за нове висування на посаду спікера палати.
Через вірус члени Палати представників голосуватимуть групами, що затягне процедуру. Лідери палати оголосили, що для дотримання соціального дистанціювання в залі будуть перебувати не більш як 72 законодавці одночасно.
Республіканський сенатор від Джорджії Келлі Лефлер була призначена на посаду замість сенатора, який достроково пішов у відставку. Вона зберігає своє крісло в очікуванні другого туру виборів, який відбудеться 5 січня.
Термін повноважень іншого сенатора-республіканця від Джорджії, Девіда Пердью, закінчився, тому він дізнається, чи зможе він знову зайняти своє місце, тільки після підведення підсумків виборів.
Якщо Лефлер або Пердью переможуть, у Сенаті збережеться республіканська більшість на чолі з Мітчем Макконелом.
Якщо в обох випадках в Джорджії переможуть демократи, то партії розділять Сенат рівно навпіл, 50 місць на 50, і в разі рівної кількості голосів «за» і «проти» вирішальне слово буде належати обраному віцепрезиденту Камалі Гарріс, яка вступить на посаду 20 січня.
…
Рятувальники знайшли сім тіл після зсуву ґрунту в Норвегії. Троє людей залишаються зниклими безвісти.
Поліція повідомила, що 3 січня знайшла три тіла в селі Аск, що розташоване на північний схід від Осло.
Село постраждало від зсуву ґрунту чотирма днями раніше. Потік бруду переніс деякі будинки на кілька сотень метрів, деякі будинки були зруйновані.
За даними влади, постраждали 10 людей. Одна людина із серйозними травмами була госпіталізована в Осло.
Близько п’ятої частини містечка з населенням у п’ять тисяч людей евакуювали через побоювання нових зсувів ґрунту.
Експерти кажуть, що катастрофу викликав зсув пластичної глини площею приблизно 300 на 800 метрів. Пластична глина зустрічається в Норвегії та Швеції і відома тим, що може обвалюватися після перетворення на рідину, якщо зазнає надмірного тиску.
Прем’єр-міністр Ерна Солберг назвала цей зсув одним із найбільших, яких коли-небудь зазнавала країна.
…
Сполучені Штати заявили у Генеральній Асамблеї ООН заперечення проти окремих положень бюджету Організації на 2021 рік. Про це повідомив Державний департамент Сполучених Штатів 3 січня.
Згідно з повідомленням, заперечення Вашингтону пов’язані з підтримкою ООН Дурбанської декларації.
«Обурює, що ООН готова фінансувати захід на підтримку положень Дурбанської декларації – документу, просоченого антисемітизмом, антиізраїльським упередженням і ворожістю проти свободи висловлювань», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Між Україною й Ізраїлем починає діяти зона вільної торгівлі
США закликали Організацію об’єднаних націй до пошуку нових засобів, щоб «конструктивно та інклюзивно протидіяти расизму та расовій дискримінації».
«ООН не повинна бути майданчиком для тих, хто має намір розділяти і знецінювати, але, на жаль, це відбувається надто часто», – зазначили в Державному департаменті.
Дурбанська декларація укладена в 2001 році в Дурбані, Південна Африка. Цей документ, згідно з його формулюваннями, має на меті протидію расизму, расовій дискримінації та ксенофобії. Конференцію, яка передувала його укладенню, бойкотували кілька країн, у тому числі Сполучені Штати та Ізраїль.
…
Папа Римський Франциск прийняв відставку католицького архієпископа з Мінська Тадеуша Кондрусевича.
У грудні Кондрусевичу дозволили повернутися на Батьківщину. Із серпня архієпископу, який критикував білоруську владу, був заборонений в’їзд до країни.
Наразі невідомо, чи відставка Кондрусевича була очікуваною.
При цьому Ватикан розповів, що архієпископи отримують право на відставку, досягши віку 75 років.
Під час перебування в Польщі громадянин Білорусі Кондрусевич дав інтерв’ю на радіо, у якому він закликав міліцію припинити насилля проти протестувальників та вимагав відставки Олександра Лукашенка, якого в серпні вшосте поспіль оголосили переможцем президентських виборів. Низка країни Заходу не визнають Лукашенка президентом Білорусі.
Сам Лукашенка звинувачував Кондрусевича у змові для того, щоб «зруйнувати країну».
Католицизм – друга за поширеністю релігія в Білорусі після православ’я.
Read MoreТисячі іракців зібралися на центральній площі Тахрір у Багдаді 3 січня, щоб відзначити перші роковини смерті високопоставленого іранського генерала Касема Солеймані та лідера іракської впливового шиїтського угруповання Абу-Магді аль-Мугандіса.
Багато демонстрантів тримали портрети Солеймані та Аль-Мугандіса, деякі вимагали видворення американських військ з Іраку.
Тисячі скорботних людей вийшли на шосе, що вело до аеропорту Багдада, увечері 2 січня, щоб вшанувати Солеймані та Аль-Мугандіса та ще вісьмох людей, загиблих внаслідок нападу США.
Місце, де в автомобілі із військовими поцілили безпілотники США, перетворили на подобу святині, огородженої червоними мотузками. Посередині встановили фотографії Солеймані та Аль-Мугандіса, коли траури запалювали свічки.
Читайте також: Іран пригрозив США помстою «зсередини» за вбивство іранського генерала
Вбивство Солеймані викликало побоювання відкритого військового конфлікту між США та Іраном.
В Іраці напередодні заходу посилили заходи безпеки. Міністерство внутрішніх справ заявило 2 січня, що був розроблений план для запобігання заворушенням.
Заходи безпеки також були посилені в околицях Зеленої зони Багдада, де розташовані іноземні посольства та урядові установи.
Тижнями американські чиновники припускали, що Іран або об’єднані іракські угруповання можуть здійснити напади у відповідь на відзначення 3 січня річниці вбивства Солеймані.
Читайте також: В Ірані повісили трьох людей за звинуваченнями в тероризмі і вбивствах
Напруженість між Вашингтоном і Багдадом загострилася після того, як в січні в аеропорту Багдада в результаті авіаудару США був вбитий командувач спецпідрозділу «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Сулеймані та заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу Махді аль-Мухандіс. Після інциденту парламент Іраку підтримав резолюцію про виведення міжнародних військ з країни.
Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська і їхні іракські союзники. Вони були попереджені про загрозу і зуміли уникнути загибелі і тяжких поранень. У ході іранських ударів, однак, засоби ППО країни помилково збили український літак. Тегеран визнав провину і через рік після катастрофи пообіцяв виплатити сім’ям жертв по 150 тисяч доларів.
…