AdNewLine

Працівники рятувальних служб виявили тіло п’ятого загиблого через чотири дні після зсуву ґрунту, який поховав під собою будинки поблизу столиці Норвегії. Про це повідомляє агентство AFP з посиланням на поліцію 3 січня.

Ще п’ятеро людей вважаються зниклими безвісти.

«Незадовго до шостої ранку було знайдено померлу людину», – йдеться у заяві поліції.

Трагедія сталася в перші години середи 30 грудня, коли будинки були зруйновані або зміщені на сотні метрів під потоком бруду в селі Аск, що лежить у 25 кілометрах на північний схід від Осло.

Читайте також: На Рівненщині під час руху загорівся поїзд, в якому було близько 250 людей – ДСНС

Четвертого загиблого знайшли в суботу 2 січня. Того ж дня поліція ідентифікувала тіло першої людини, знайденої в п’ятницю – це 31-річний Ейрік Гренолен.

Особи чотирьох інших загиблих наразі не повідомляються. Однак у п’ятницю поліція оприлюднила список імен усіх восьми зниклих людей, в тому числі дворічної та 13-річної дитини.

Внаслідок зсуву також постраждали десять людей. Одного постраждалого перевезли в Осло через серйозність травм.

Близько тисячі людей з 5000 жителів регіону евакуювали з міркувань безпеки.

Читайте також: Хорватію сколихнули нові підземні поштовхи, кількість жертв зросла до 7

Експерти кажуть, що катастрофу викликав зсув пластичної глини площею приблизно 300 на 800 метрів.

Пластична глина зустрічається в Норвегії та Швеції і відома тим, що може обвалюватися після перетворення на рідину, якщо зазначає надмірного тиску..

Прем’єр-міністр Ерна Солберг назвала цей зсув одним із найбільших, яких коли-небудь зазнавала країна.

У заяві королівського суду зазначено, що король Гаральд, його дружина Соня та кронпринц Хаакон відвідають зону лиха пізніше в неділю вранці.
…

У США група сенаторів-республіканців, чинних і обраних на виборах у листопаді 2020 року, заявила, що оскаржить обрання Джо Байдена на посаду президента США, коли наступного тижня Конгрес буде формально затверджувати результат голосування членів колегії виборників.

Цей крок вважають за символічний і такий, що на практиці не має шансу перешкодити затвердженню і приходу Байдена до влади 20 січня.

Як заявили ці 11 республіканців на чолі з Тедом Крузом (від штату Техас) 2 січня, «твердження про шахрайства й порушення на виборах 2020 року перевищили все, що було в нашому житті». Як і в попередніх схожих спробах поставити під сумнів перемогу Байдена, ніяких доказів своїм словам вони не навели.

За їхніми словами, коли Конгрес 6 січня збереться для формального затвердження перемоги Байдена, вони будуть вимагати створення спеціальної комісії, яка, на їхню думку, мала б здійснити «термінову 10-денну перевірку» результатів голосування.

Чинний президент Дональд Трамп, який опівдні 20 січня залишить посаду, досі відмовляється визнавати поразку і продовжує твердити про свою нібито «велетенську перемогу».

Дональд Трамп, цитуючи повідомлення про намагання 11 сенаторів на чолі з Крузом поставити під сумнів перемогу Байдена: «Намагання вкрасти перемогу з величезним відривом (мається на увазі гадану «перемогу Трампа» – ред.). Цього не можна допустити!» – і застереження соцмережі: «Виборчі посадовці підтвердили Джо Байдена як переможця президентських виборів у США»

Відповідно до процедури президентських виборів у США, раніше всі штати підрахували голоси виборців і затвердили перемогу в них того чи іншого кандидата. Трамп і його прихильники подавали вже чимало позовів до судів різних інстанцій у намаганні поставити під сумнів ці результати, твердячи про нібито масові порушення під час голосування й підрахунку голосів, але жодного разу не подавши доказів. Усі вони були відхилені. Міністерство юстиції США теж не виявило доказів якихсь фальсифікацій чи порушень, які могли б вплинути на результат виборів. Також низка перерахунків голосів, яких домоглися прихильники Трампа в штатах чи округах, які вони вважали суперечливими, підтвердила перемогу в них Байдена.

Відтак штати призначили членів колегії виборників, які за заведеною в США системою далі проголосували власне за обрання президента. Жоден із виборників не пішов всупереч вказівці свого штату, як то іноді трапляється, і Байден отримав 306 голосів виборників (за мінімально необхідних для перемоги 270), а Трамп 232 голоси.

Далі, за процедурою, 6 січня на спільному засіданні обох палат Конгресу результати голосів виборників від кожного штату зачитує чинний віцепрезидент США, а законодавці формально затверджують їх. При цьому можливість оскарження чи скасування цих голосів не передбачена.

Інавгурація обраного президента США, за Конституцією, відбувається опівдні 20 січня.
…

У Пакистані знову арештували підозрюваного ватажка збройного угруповання, яке звинувачують у кривавих нападах у місті Мумбаї в Індії 2008 року. Як повідомив 2 січня представник контртерористичної поліції Пакистану Шакіль Ахмед, цього разу підозрюваний Зейкур Рехман Лахві був узятий під варту в місті Лагорі на сході країни за обвинуваченнями в фінансуванні тероризму.

Зейкура Рехмана Лахві вважають одним із ватажків войовничого угруповання «Лашкар-е Тейба» («Військо праведників»), що його США й Індія звинувачують у низці нападів у Мумбаї в листопаді 2008 року, внаслідок яких загинули принаймні 166 людей, серед того й громадян США. Його затримали через кілька днів після тих нападів, але 2015 року пакистанські суди звільнили його.

Цього разу пакистанські правоохоронці вважають, що він влаштував у Лагорі медичний диспансер, який був прикриттям для фінансування діяльності бойовиків.

Санкційний комітет Ради безпеки ООН називає Зейкура Рехмана Лахві оперативним керівником угруповання «Лашкар-е Тейба» і звинувачує його в участі в діях бойовиків за межами Пакистану, зокрема в Афганістані, Іраці, Боснії і в Чечні на російському Північному Кавказі.

«Лашкар-е Тейба» є угрупованням, що пов’язане з ісламістською мережею «Аль-Каєда». Воно, серед іншого, влаштовує теракти проти Індії і воює проти контролю Індії над частиною спірного гімалайського регіону Кашміру. Пакистан, який нині контролює ще одну його частину, претендує на весь регіон (як і Індія – в той час, як іще частину фактично контролює Китай). Це угруповання оголосили в Пакистані і ще низці держав поза законом іще 2002 року, після того, як його пов’язали з нападом на парламент Індії.

Бойовики цього угруповання також здійснювали напади на афганські й іноземні війська в Афганістані.

Індія й Афганістан звинувачують спецслужби Пакистану в допомозі цьому угрупованню, що в Пакистані заперечують.

Зейкур Рехман Лахві є також видатною постаттю в організації «Джамаат-уд-Дава» («Товариство молитви»), яке відіграє роль напівлегального обличчя угруповання «Лашкар-е Тейба». Його очільником, а також співзасновником угруповання, є Хафіз Мухаммад Саїд – у США Міністерство юстиції призначило за нього винагороду в 10 мільйонів доларів, а сам він нині відбуває в Пакистані відразу кілька термінів позбавлення волі, до яких його засудили останніми місяцями в кількох справах. Влада Пакистану конфіскувала широку мережу мечетей, релігійних шкіл і семінарій, доброчинних фондів та інших утворень, які контролював Хафіз Мухаммад Саїд у цій країні.

Новий арешт Зейкура Рехмана Лахві в Пакистані відбувся в той час, як країні загрожує потенційно шкідливе для неї внесення до «чорного списку» з боку неурядової, але поважаної у світі організації боротьби з фінансовою злочинністю і фінансуванням тероризму, відомою як FATF. Наразі Пакистан із 2018 року перебуває в її «сірому списку», і організація закликає Ісламабад виконати низку її рекомендацій до лютого цього року.

У листопаді 2008 року десять бойовиків із пакистанського збройного ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тейба» («Військо праведників») напали на низку багатолюдних об’єктів у Мумбаї в Індії, серед яких були залізничний вокзал, ресторан і лікарня, а також захопили два дорогі готелі і єврейський центр із заручниками і утримували їх по кілька днів. Внаслідок нападів загинули, за повідомленнями, принаймні 166 людей, понад 300 були поранені.
…

Обсяг видобутку сирої нафти і конденсату в Росії в 2020 році скоротився на 8,6 відсотка в порівнянні з 2019-им і склав 512,68 мільйона тонн. Статистику наводять російські ЗМІ з посиланням на дані структур Міністерства енергетики Росії.

Цей показник став мінімальним за останні дев’ять років і наблизився до десятирічного мінімуму – в 2010 році він склав 512,3 мільйона тонн. Обсяг видобутку газу за минулий рік знизився на 6,2 відсотка.

Видобуток минулого року скоротили всі великі учасники нафтового ринку. Середньодобовий показник зафіксовано на рівні 10,27 мільйона барелів з урахуванням поправки на високосний рік.

У 2019 році Росія встановила рекорд за обсягами видобутку нафти за весь пострадянський період – 568 мільйонів тонн нафти і конденсату, повідомляло агентство Bloomberg. Середньодобовий видобуток тоді склав 11,25 мільйона барелів на добу. Такий показник був досягнутий, незважаючи на угоду з Організацією країн – експортерів нафти про скорочення видобутку.

Але на початку 2020 року попит на нафту почав падати в очікуванні наслідків пандемії коронавірусу, а в березні Росія розірвала угоду про скорочення видобутку, обваливши світові ціни на нафту.

Віцепрем’єр Олександр Новак у грудні заявляв, що для відновлення видобутку для Росії оптимальна ціна нафти складає 45-55 доларів за барель. Зараз котирування перебувають у рамках цього коридору. Однак, за прогнозом ОПЕК, середньодобовий видобуток у країні скоротиться і цього року.

 
…

Іран 2 січня заявив, що планує «якомога швидше» почати збагачувати уран до 20-відсоткового рівня на підземному ядерному комплексі «Фордо», що значно перевищує межі, передбачені міжнародною ядерною угодою.

Алі Акбар Салехі, голова Організації з атомної енергії Ірану вдався до військової аналогії, щоб описати готовність своєї агенції зробити наступний крок.

«Ми – як солдати, а наші пальці – на спусковому гачку. Командир віддасть наказ – і ми стрілятимемо. Ми готові до цього», – сказав Салехі.

Його заява 2 січня з’явилася на наступний день після того, як Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що Тегеран поінформував його про свої наміри зі збагачення урану.

«Іран повідомив агентству, що для виконання закону, ухваленого нещодавно парламентом країни, Організація з атомної енергії Ірану має намір виробляти низькозбагачений уран до 20 відсотків на збагачувальному заводі «Фордо», – повідомило МАГАТЕ 1 січня.

У листі, надісланому 31 грудня, «не вказано, коли відбудеться ця збагачувальна діяльність», додали в агентстві.

На даний час Іран збагачує свої запаси урану приблизно до 4,5-відсоткового рівня, що перевищує 3,67%, передбачені ядерною угодою 2015 року, але нижче від 90-відсоткового рівня, необхідного для виготовлення зброї.

Іранська ядерна угода також забороняє Тегерану збагачувати уран на об’єкті «Фордо», розташованому глибоко в горі для захисту від авіаударів.

Іран поступово зменшив свої зобов’язання за угодою після того, як США в 2018 році в односторонньому порядку вийшли з угоди і почали запроваджувати санкції проти Тегерану.

Після вбивства 27 листопада вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде парламент Ірану ухвалив суперечливий закон, який передбачає негайно почати збагачення урану до 20 відсотків і припинити інспекції МАГАТЕ.

Уряд на чолі з президентом Хасаном Роугані виступив проти цього документа, заявивши, що він шкодить дипломатичним зусиллям, і для його реалізації не виділено коштів.

Деякі аналітики припускають, що Іран може скористатися кроком парламенту, щоб отримати важелі впливу на майбутніх переговорах зі США.

Решта учасників угоди – Китай, Франція, Німеччина, Росія і Велика Британія – заявили 21 грудня, що готуються до можливого повернення Сполучених Штатів до угоди після вступу на посаду обраного президента Джо Байдена 20 січня.

Байден заявив, що спробує повернутися до угоди, укладеної в той час, коли він був віцепрезидентом.

 
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав закон про скасування смертної кари, йдеться в повідомленні на сайті голови держави. Таким чином Казахстан приєднався до Другого факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, спрямованого на скасування цього виду покарання.

Тепер згадки про страту потрібно прибрати зі 17 статей кримінального кодексу. У чинному законодавстві Казахстану смертна кара передбачена за тероризм і за особливо тяжкі злочини, скоєні у воєнний час, а також за посягання на життя президента країни і колишнього президента Нурсултана Назарбаєва.

23 грудня цей законопроєкт ухвалив парламент. Представляючи документ у Мажилісі, міністр закордонних справ Мухтар Тлеуберди заявив, що після ратифікації протоколу Казахстан зможе застосовувати смертну кару тільки в одному випадку, повідомляє казахстанська служба Радіо Свобода.

«Згідно зі статтею 2 Другого факультативного протоколу, Казахстан залишає за собою право виносити смертний вирок під час війни особам, засудженим за серйозні воєнні злочини», – сказав міністр.

З січня 2004 року в Казахстані діяв мораторій на смертну кару. Правозахисники неодноразово закликали владу повністю скасувати смертну кару.

У грудні 2019 року президент Касим-Жомарт Токаєв доручив МЗС розпочати процедуру приєднання до міжнародного протоколу.

З моменту проголошення незалежності Казахстану були виконані 536 страт. Останній смертний вирок був ухвалений у 2016 році Руслану Кулекбаєву, якого визнали винним у вбивстві десяти людей у місті Алмати.

На пострадянському просторі тепер лише білоруська влада продовжує застосовувати смертну кару. З 1990 року в Мінську було розстріляно понад 400 засуджених.
…

Кількість країн, які заявили про виявлення нового штаму коронавірусу SARS-CoV-2, вперше зафіксованого у Великій Британії, зросла до 33.

Із поширенням цього штаму, який вважають більш заразним, пов’язують різке зростання кількості випадків захворювання COVID-19 у Британії.

Через це Британія закрила початкові школи в Лондоні, оскільки за останні чотири дні кількість щоденних заражень становила 50 000.

Cлужба охорони здоров’я заявила, що готується до очікуваного росту пацієнтів і потребує більше ліжок, так само і багато інших країн очікують спалаху COVID-19 після свят.

Вчені вважають, що новий штам коронавірусу, попри те, що є більш заразним, не призводить до більшої кількості смертей. Його також не вважають стійким до наявних вакцин.

Поширення його в 33 країнах викликало занепокоєння, що новий штам може стати домінуючим у багатьох місцях у найближчі місяці.
…

Сенат США більшістю голосів (81 голос «за» і 13 «проти») проголосував за те, щоб скасувати вето президента Дональда Трампа на законопроєкт про політику в галузі оборони. Це сталося 1 січня на позачерговому новорічному засіданні Сенату, контрольованому республіканцями.

Таким чином Сенат приєднався до Палати представників під керівництвом демократів, яка 28 грудня проголосувала також за скасування вето (322 голоси «за» і 87 «проти»).

Президент США Дональд Трамп ветував проєкт оборонного бюджету США (NDAA) на 2021 рік 23 грудня, заявляючи, що він обмежив його можливості вести зовнішню політику, включаючи зусилля з виведення американських військ з таких місць, як Афганістан. Крім того, Трамп закликав включити в законопроєкт обмеження щодо соціальних мереж, які, на його думку, були упередженими щодо нього під час його передвиборчої кампанії.

До вето Трампа обидві палати Конгресу схвалили законопроєкт двопартійними більшостями.

Законопроєкт про оборонний бюджет, зокрема, передбачає понад 740 мільярдів доларів на військові програми, збільшення заробітної плати для американських військових на три відсотки, містить санкції щодо газопроводу Nord Stream-2 та передбачає витрати на оборонну підтримку України у 250 мільйонів доларів.
…

У Боснії і Герцеговині, в одному з сіл на південному заході, від отруєння чадним газом 1 січня померли восьмеро студентів університету і старшокласників.

Як повідомила влада, загиблим – від 18 до 20 років. Вони святкували Новий рік в котеджі в Трібістово, приблизно за 150 кілометрів на північний захід від Сараєва.

Поліція розпочала розслідування.

У Боснії і Герцеговини 2 січня оголосили днем жалоби, а в регіоні Західна Герцеговина – триденний траур.

Боснійські і хорватські ЗМІ повідомили, що трагедія сталася, ймовірно, через витік газу з котла для обігрівання котеджу, де молоді люди святкували Новий рік.

Окис вуглецю (чадний газ) не має запаху і кольору та може накопичуватися в замкнутих приміщеннях, де використовуються газові обігрівачі.
…

Папа Римський Франциск у виголошеній молитві «Ангел Господній» в перший день нового року висловився за те, щоб 2021-й став «роком братерської солідарності», повідомляє пресцентр Ватикану.

Понтифік заявив, що новий рік має стати часом, витраченим на «загальнолюдське та духовне зростання, згладжування ненависті та поділів, яких багато, часом, коли всі почуватимемося братами, часом будувати, а не руйнувати».

«Болючі події, якими був позначений шлях людства минулого року, особливо, пандемія, вчать нас, наскільки необхідним є цікавитися проблемами інших та поділяти їхні турботи… Нехай кожен постарається, аби це був рік братерської солідарності та миру для всіх, рік, наповнений довірливим очікуванням і надій», – наголосив папа.

Папа Римський Франциск нині нездужає, через що не зміг очолити новорічне богослужіння. Як повідомила канцелярія Ватикану, у папи – невралгія сідничного нерва.

 
…

Відповідальність за вбивство поліцейського в столиці російського регіону Чечні 28 грудня взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Видання Al-Naba, афілійоване з «ІД», розмістило заяву 31 грудня, не надавши подробиць і доказів.

Напад стався в центрі Грозного 28 грудня. За офіційною версією, двоє братів, уродженців сусідньої Інгушетії, напали на співробітників патрульно-постової служби з ножами і спробували заволодіти їхньою зброєю.

У ході нападу загинув один поліцейський, його колега був поранений, нападників убили під час затримання, повідомила влада Чечні.

Загиблі не мали судимості й історії причетності до екстремізму. Влада Інгушетії звернулася до Чечні за деталями інциденту.

Антикадирівський Telegram-канал стверджував, що інцидент був частиною конфлікту між кланами і що раніше люди, наближені до голови Чечні Рамзана Кадирова, викрали батьків і сестру підозрюваних у нападі.

44-річний Кадиров очолює Чечню з моменту призначення його президентом Росії Володимиром Путіним у 2007 році. Російські й міжнародні правозахисні організації звинувачували його у масових порушеннях прав людини, зокрема позасудових вбивствах, катуванні, викраденні й переслідуванні представників ЛГБТ-спільноти.

 
…

Президент Сербії Олександар Вучич урочисто відкрив сербську ділянку газопроводу «Балканський потік», який буде транспортувати російський газ.

Вучич оголосив про відкриття 403-кілометрової секції трубопроводу відкритою 1 січня в селі Господжінці поблизу Нового Саду. Подію транслювали місцеві телеканали.

Церемонія мала пройти 30 грудня, але її перенесли без будь-яких пояснень.

У церемонії також взяли участь посол Росії в Сербії, представники компанії «Сербіягаз» і російських газових і будівельних компаній.

Газогін «Балканський потік» є частиною більшого газпроводу «Турецький потік», який має транспортувати російський газ через Туреччину, Болгарію, Сербію й Угорщину до газового хабу Баумґартен біля Відня в Австрії.

Виступаючи перед журналістами 25 грудня, Вучич заявив, що уряд планує продовжити трубопровід у межах Сербії для постачання газу до міст Вранє та Валєво.

«Ми прокладемо газові лінії, щоб завести туди нові заводи й інвесторів, а також постачати газ населенню», – сказав він.

Як і проєкт газопроводу «Північний потік», що проходить через Балтійське море з Росії до Німеччини, «Турецький потік» призначений для виключення України зі системи транспортування газу в Європу.

У липні 2020 року держсекретар США Майк Помпео назвав обидва проєкти «кремлівськими інструментами» для розширення європейської залежності від російських енергоносіїв і підриву ситуації України.
…

Ймовірно, пов’язані зі владою Росії хакери, які стояли за масштабним зломом корпоративних й урядових систем США, змогли отримати доступ до внутрішніх систем корпорації Microsoft і переглянути вихідний код, який використовується для створення програмних продуктів, повідомила компанія 31 грудня.

Раніше Microsoft підтвердила, що, як і американські урядові установи й інші компанії, завантажила модифіковане хакерами шкідливе програмне забезпечення від компанії SolarWinds.

Інформація, яка вказує на те, що хакери отримали доступ до внутрішніх систем Microsoft, є новою і ставить питання про наміри хакерів. У компанії не повідомили, яку частину вихідного коду переглянули хакери.

У Microsoft наголосили, що хакери отримали доступ до кількох внутрішніх акаунтів і могли лише переглядати вихідний код, але не вносити в нього зміни.

Жодних змін не було внесено до того, як ситуацію «розслідували і виправили», наголосила компанія.

«Ця діяльність не ставить під загрозу безпеку наших послуг або будь-яких даних про клієнтів, але ми хочемо бути прозорими і ділитися тим, що дізналися, борючись із тим, що, на нашу думку, є дуже просунутим підтримуваним державою суб’єктом», – заявила Microsoft.

Американський уряд і експерти з питань кібербезпеки все ще намагаються зрозуміти повний масштаб зламу, який почався ще в березні, коли хакери вставили шкідливий код в оновлення програмного забезпечення SolarWinds, що використовується урядом і тисячами підприємств та організацій.

Американські високопосадовці звинуватили хакерів із російських спецслужб в атаці. Москва це заперечила.

 
…

Президентка Мая Санду заявила, що посаду т.в.о. прем’єра обійматиме міністр закордонних справ та європейської інтеграції Аурел Чокой
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон привітав завершення виходу його країни з Європейського союзу, напередодні якого сторонам вдалося укласти торговельний договір.

У новорічному зверненні до країни напередодні моменту виходу він назвав це «чудовим моментом» для Британії.

Джонсон також пообіцяв, що й після остаточного виходу з Євросоюзу Велика Британія залишиться «відкритою всередині й назовні, великодушною, інтернаціоналістською і вільною в торгівлі».

«Ми маємо в руках свободу, і від нас залежить, щоб скористатися нею найкраще», – додав він.

Незадовго до трансляції цього виступу стало відомо, що батько прем’єра Стенлі Джонсон заявив про бажання отримати громадянство Франції, щоб залишити собі всю широту зв’язків із ЄС.

Угоди про торгівлю і співпрацю між Євросоюзом і Британією вдалося досягти перед Різдвом після дев’яти місяців переговорів. Після схвалення всіма 27 нинішніми членами ЄС документ підписали голова Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн і голова Європейської ради Шарль Мішель. Після цього його британським військовим літаком доставили до Лондону, де свій підпис під документом поставив і Боріс Джонсон.

Протягом дня 30 грудня угоди ратифікували обидві палати британського Парламенту і затвердила королева як формальна голова держави. Європейський парламент має час до кінця лютого, щоб теж ратифікувати цей документ із 1246 сторінок.

Крім того, вже 31 грудня Британії вдалося досягти угоди з Іспанією про прикордонний режим із Гібралтаром, британською територією на півдні Іберійського півострова. На перехідний піврічний період, протягом якого мають досягти остаточної домовленості, цей режим залишиться таким, як був і досі, тобто мешканцям Іспанії й Гібралтару, які щодня перетинають кордон, вирушаючи на працю, не доведеться проходити повноцінного паспортно-прикордонного контролю.

Велика Британія вийшла з Європейського союзу в ніч із 31 січня на 1 лютого. Але й після цього тривав перехідний період, протягом якого щодо країни продовжувала діяти значна частина норм ЄС.

Формально вихід Великої Британії з Євросоюзу остаточно завершиться о 23-й вечора за лондонським часом, або ж опівночі за середньоєвропейським, яким користується більшість країн ЄС (у Києві буде вже 1-а ночі).

За словами критиків, Британія втратить більше, ніж здобуде, внаслідок виходу з ЄС.
…

Президент Росії Володимир Путін попрощався з 2020 роком, який, за його словами, «ніс тягар кількох років». Виступаючи в своєму щорічному новорічному зверненні всього за кілька хвилин до початку 2021-го на Далекому Сході Росії, Путін нагадав, що люди в усьому світі з нетерпінням чекали змін на краще в році, що минає, але «тоді ніхто й уявити не міг, які випробування чекають нас».

Однак, за його словами, попри пандемію COVID-19, це був також рік «надії на подолання труднощів і гордості за тих, хто проявив найкращі людські та професійні якості».

Путін побажав, щоб всі «негаразди року, що минає, якомога швидше пішли в минуле, а все, що ми набули, найкраще, що є в кожній людині, залишилося з нами назавжди».

«Щиро бажаю всім вам, як рідним і близьким людям, міцного здоров’я, віри, надії і любові», – сказав Путін.

31 грудня Росія повідомила про більш ніж 27 тисяч нових випадках COVID-19. З початку пандемії загальнонаціональний показник досяг майже 3 160 000 хворих. За минулу добу 593 людини померли з-поміж загалом 57 019 осіб, яких уразив коронавірус.
…

Азербайджан почав постачати свій природний газ до Європи, яка намагається диверсифікувати ринок газу і зменшити залежність від Росії.

Як повідомила державна нафтогазова компанія країни SOCAR, азербайджанський газ із родовища «Шах-Деніз 2» надійшов до Італії, Греції й Болгарії через Трансадріатичний газопровід (TAP).

Президент компанії Ровнак Абдуллаєв назвав нинішній день «історичним».

«Дехто скептично ставився до цього проєкту. Тепер завдання здійснене: азербайджанський природний газ прибув до Європи», – сказав він.

Газогін TAP завдовжки 878 кілометрів є елементом Південного газового коридору, який будували сім років, витративши на нього понад 30 мільярдів доларів.

Загалом проєкт охоплює найбільше азербайджанське газове родовище «Шах-Деніз 2» і близько 3 з половиною тисяч кілометрів трубопроводів, що з’єднують регіон Каспійського моря з Західною Європою через Грузію й Туреччину.

Азербайджан уже постачає свій газ до Туреччини і має намір подавати на європейські газові ринки по 10 мільярдів кубометрів газу щороку.

За оцінками аналітиків, азербайджанський газ становить певну загрозу частці Росії на європейських газових ринках, але навряд чи змінить її панівне становище як постачальника газу до Європи.

Росія, яка нині постачає до Європи близько третини споживаного там газу, планує збільшити свій газовий експорт до регіону, зокрема й до Туреччини, до 183 мільярдів кубометрів 2021 року з більш ніж 170 мільярдів кубометрів цього року.

Москва прискорює для цього свої намагання добудувати підводний газогін «Північний потік-2» до Німеччини, будівництво якого практично припинилося рік тому через санкції США.

Вашингтон рішуче виступає проти цього російського проєкту, наголошуючи, що він загрожує національній безпеці європейських союзників у НАТО, бо збільшує їхню залежність від Росії.

Окремо державна нафтогазова компанія Азербайджану SOCAR повідомила, що підписала довготерміновий контракт на постачання нафти до Білорусі з Білоруською нафтовою компанією.

Останніми роками Білорусь із перервами конфліктує з Росією через зміни умов постачання російської нафти, яка десятиліттями надходила зі значними ціновими знижками й була завдяки такій заниженій ціні важливою підпорою білоруської економіки.
…

Новий рік уже зустріли кілька країн.

О 12:00 за київським часом у 2021 рік перейшли Самоа та Острів Різдва, який належить країні Кірібаті.

О 13:00 Новий рік зустріли в Новій Зеландії, країні Тонґа, на острові Фенікс (Китай) та на Фіджі

 
…

У Чечні 346 вулиць і провулків у містах і селах названі в честь голови цього регіону Росії Рамзана Кадирова і його близьких, підрахувала російська служба Бі-Бі-Сі. Зокрема, на честь його сина названий спортивний комплекс, а Ленінський район Грозного може скоро стати Ахматовським.

Найчастіше вулиці називають на честь першого президента Чечні Ахмата Кадирова. На другому місці за популярністю сам Рамзан Кадиров, потім йдуть мати і дідусь нинішнього голови регіону. Вулиці називають на честь його сестри, племінників, чотириюрідного брата й інших наближених.

Чим ближче населений пункт до родових сіл тейпу Беной, до якого належить сім’я Кадирова, тим більше в ньому вулиць, названих на честь Кадирових, звертає увагу Бі-Бі-Сі.

Раніше редакція проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії повідомляла, що один із районів Грозного планують перейменувати на честь батька Кадирова.

Кадиров доручив назвати райони іменами «славних синів чеченського народу, які своїм героїзмом і мужністю залишили по собі добру пам’ять в історії».
…

Президент України Володимир Зеленський наразі не отримував запрошення на інавгурацію новообраного президента США Джо Байдена, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню ТСН.ua.

«Ще ніхто в світі не отримав запрошення на інавгурацію 46-го президента США. Тому що формат інавгурації все ще визначається. Ми не знаємо, що вирішать Сполучені Штати. Але інавгурація відбуватиметься в умовах пандемії, і ми, безумовно, сприймемо те рішення і той формат, який буде затверджено Вашингтоном», – заявив Кулеба.

У відповідь на питання про дату майбутнього візиту Зеленського до Вашингтона міністр сказав: «Це питання завжди на порядку денному: і візит нашого президента туди, і візит їхнього президента сюди».

У листопаді Джо Байден переміг на виборах президента США. Його інавгурація запланована на 20 січня.

 
…

Прокурори США звинувачують українського бізнесмена Ігоря Коломойського та іншого українського бізнесмена Геннадія Боголюбова в нецільовому використанні коштів на придбання нерухомості в Огайо, повідомляє агентство Reuters.

Перед цим аналогічні звинувачення Коломойському висували через придбання нерухомості в Кентуккі та Техасі. Бізнесмен заперечував.

У заяві Міністерства юстиції США йдеться, що Коломойський та Боголюбов не за призначенням використовували кошти «Приватбанку» для купівлі комерційної нерухомості в Огайо. Сполучені Штати намагаються конфіскувати ці активи.

Прокурори США вважають, що у період 2008-2016 років Коломойський та Боголюбов у шахрайський спосіб отримали позики і відмивали їх через рахунки підставної компанії. Після цього кошти переправляли до США.

Загалом Міністерство юстиції США оцінює вартість придбаної бізнесменами нерухомості в Кентуккі, Огайо та Техасі на рівні 60 мільйонів доларів.

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У НБУ заявляли, що банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані Нацбанку.

21 травня 2019 року «Приватбанк» звернувся до Канцелярського суду американського штату Делавер із позовом про відшкодування збитків, яких, як вважає банк, він зазнав у результаті різних протиправних дій. Ці дії, вважає «Приватбанк», вчинені проти нього його колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, їхніми наближеними особами Мордехаєм Корфом, Хаїмом Шошетом та Уріелем Лейбером, а також компаніями, зареєстрованими у США. Загалом у позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у 470 млрд доларів – тобто, майже 13 річних бюджетів України.

У позовній заяві «Приватбанк» стверджує, що Коломойський та Боголюбов є бенефіціарними власниками або мають контроль у кількох фірмах, зареєстрованих у США. І ці компанії, йдеться в позові, брали участь у відмиванні грошей, які виводились із «Приватбанку».

Загалом йдеться про десятки активів: феросплавні та металургійні заводи, комерційна нерухомість та готелі. Наприклад, завдяки грошам з «Приватбанку» одна із компаній, Optima Ventures, стала найбільшим власником комерційної нерухомості в американському місті Клівленд. Найбільше майна у Коломойського та Боголюбова «Приватбанк» виявив у штатах Огайо, Іллінойс і Техас.

4 серпня 2020 року Федеральне бюро розслідувань повідомило Радіо Свобода, що проводить обшуки в офісах компанії Optima в американських містах Клівленд і Маямі.

Коломойський і Боголюбов заперечують звинувачення і стверджують, що купили об’єкти у США на гроші від сталеливарного бізнесу.

 
…

Два бомбардувальники Сполучених Штатів B-52 втретє здійснили політ над Перською затокою. Про це повідомив керівник Центрального командування США генерал Кеннет Маккензі 30 грудня.

Американські бомбардувальники здійснили 30-годинний виліт із військово-повітряної бази Майнот у Північній Дакоті на Близький Схід.

«США продовжують розміщувати боєздатні можливості в зоні відповідальності Центрального командування США, щоб стримати будь-якого потенційного супротивника і чітко заявити, що ми готові і здатні відповісти на будь-яку агресію, спрямовану проти американців або наших інтересів», – йдеться в заяві Маккензі.

Читайте також: США відкликають частину персоналу з посольства в Багдаді через загострення відносин з Іраном

За його словами, США «не шукають конфлікту, але ніхто не повинен недооцінювати їхню здатність захищати свої сили або рішуче діяти у відповідь на будь-який напад».

ВПС США вже здійснили дві подібні місії за останні 45 днів.

Вильоти вказують на дедалі більшу стурбованість Вашингтону тим, що Іран може вдатися до помсти за вбивство американськими військовими іранського військового командира генерала Касема Солеймані в Іраку в січні 2020 року.

Читайте також: МЗС: Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ

Американські чиновники також висловлюють занепокоєння з приводу того, що Іран або афілійовані з ним бойовики в Іраку можуть завдати удару в першу річницю американського удару безпілотниками, в результаті якого 3 січня біля аеропорту Багдада загинув високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані та і ще кілька лідерів іраксьских збройних угруповань.

У вересні адміністрація Трампа попередила Ірак, що закриє своє посольство в Багдаді у відповідь на неодноразові ракетні та інші напади на об’єкти інтересів США та їхніх союзників, завдані бойовиками за підтримки Ірану.
…

Палата громад британського парламенту схвалила торгову угоду з Євросоюзом. Вона вступає в дію 1 січня 2021 року. Документ ще має розглянути Палата лордів. Підпис на документі поставить королева Великої Британії Єлизавета II.

Раніше 30 грудня керівники ЄС підписали угоду про взаємини між Брюсселем і Лондоном після «Брекзиту».

Після всіх формальностей документ остаточно повинен ратифікувати і Європарламент, він має для цього час до кінця лютого.

Рада ЄС раніше вирішила, що в найближчі два місяці угоду можна застосовувати в тимчасовому режимі.

Угода про торгівлю та співробітництво між Великою Британією і ЄС заснована на нульових тарифах і нульових квотах. Якби її не вдалося підписати, то сторони мали б укладати угоди за правилами Світової організації торгівлі із застосуванням всіх мит і квот. Це загрожувало б втратами для бізнесу і зростанням безробіття.

Влітку 2016 року британці проголосували за вихід з Євросоюзу.

Згідно з домовленостями, Велика Британія залишить блок 31 січня, але залишиться в межах єдиного ринку та митного союзу до кінця 2021 року.
…

Казначейство США 30 грудня оголосило про санкції проти двох венесуельських чиновників, які головували під час винесення вироку шести колишнім нафтовим керівникам, пов’язаним зі Сполученими Штатами, за «політично мотивованими звинуваченнями».

Цей крок заморожує всі активи США та криміналізує операції з венесуельською суддею Лореною Кароліною Корніеллес Руїс та прокурором Рамоном Антоніо Торресом Еспіносою після того, як шестеро пов’язаних із США обвинувачених отримали штрафи та тюремний термін від 8 до 14 років.

Американські чиновники вимагають звільнення підсудних, відомих як «шістка Citgo» за назвою базованої в США дочірньої компанії венесуельської державної нафтової компанії PDVSA.

«Несправедливе затримання та винесення вироку цим шістьом особам США ще більше демонструє, як глибоко корупція та зловживання владою вкорінилися в установах Венесуели», – заявив міністр фінансів Стівен Мнучин, оголошуючи про санкції. 

Читайте також: Прихильники Мадуро повернули під свій контроль парламент Венесуели

У заяві Казначейства йдеться про те, що шістьох підсудних «несправедливо ув’язнили» після того, як їх «заманили до Каракасу під фальшивим приводом».

Сім’ї чоловіків заявляють, що їх заманили до Венесуели та заарештували в листопаді 2017 року за звинуваченнями, обумовленими високим рівнем корупції у Венесуелі.

Венесуела є одним з найбільших світових виробників нафти, і валютні доходи від продажу нафти допомогли зміцнити владу Ніколаса Мадуро в умовах економічного та політичного хаосу.

США та деякі інші країни підтримали твердження опонента Хуана Гуайдо про те, що він є законним президентом Венесуели з початку 2019 року, тоді як Росія, Китай та Куба підтримали Мадуро, незважаючи на ознаки масової фальсифікації виборів.
…

У Баренцевому морі завершили активну стадію пошуків російських рибалок із затонулого судна «Онега» (порт приписки Мурманськ). Воно затонуло 28 грудня.

Із 19 членів екіпажу вдалося врятувати двох. 17 моряків вважають загиблими.

У район катастрофи судна попрямує буксир для моніторингу дна.

За версією МНС Росії, найбільш ймовірна версія події – перекидання при витягуванні риболовецького тралу. Порушено кримінальну справу за статтею про порушення правил безпеки руху та експлуатації морського і водного транспорту.
…

Європейський Союз і Китай після близько семи років переговорів досягли цілісної інвестиційної угоди, які надададуть взаємний доступ до ринків. Про це 30 грудня повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Це повідомлення вона зробила після зустрічі президента Китаю Сі Цзінпіня з лідерами Євросоюзу.

«ЄС має найбільший єдиний ринок у світі. Ми відкриті для бізнесу, але прив’язані до взаємності та рівних правил гри і цінностей», – написала фон дер Ляєн.

За словами Сі Цзінпіня, якого цитує проурядове агентство Xinhua угода надасть і китайським, і європейським інвесторам доступ до більших ринків та кращих бізнес-середовищ.

Поміж іншого, угода лібералізує деякі галузі інвестицій з обох сторін та встановлює рівні умови для запобігання загроз конкуренції через державну допомогу.

ЄС у своїй заяві називає угоду «економічним значенням найвищого значення» і зазначає, що Китай зобов’язався забезпечити «безпрецедентний рівень доступу на ринок для інвесторів ЄС».

Китай, який має найбільший у світі ринок праці, також зобов’язався «ефективно впроваджувати» норми Міжнародної організації праці (МОП), які він вже ратифікував, «і працювати над ратифікацією основних конвенцій МОП, в тому числі про примусову працю».

Угода також включає зобов’язання щодо зміни клімату.

Читайте також: Китай засудив до різних термінів 10 активістів із Гонконга, які хотіли втекти на Тайвань

Але директор аналітичного центру з питань торгівлі ECIPE Хосук Лі-Макіяма, сказав, що інвестиційну угоду, як правило, важче виконувати, ніж торговельну, яка може включати відповідні тарифи.

Лі-Макіяма припустив, що деякі переваги угоди для Пекіна досі незрозумілі.

«Жодна велика держава, не в останню чергу Китай, не дає нічого безкоштовно, тому буде компроміс», – заявив аналітик, додавши, що такий компроміс просто не зазначений в угоді.

За словами представників ЄС, угоду ще потрібно доопрацювати та ратифікувати – процес, який може тривати кілька місяців.
…

Росія заявляє, що розширила список британських громадян, яким заборонено в’їзд в країну у відповідь на «неконструктивне і недружнє» рішення Лондона про санкції проти російських чиновників через отруєння критика Кремля Олексія Навального.

Міністерство закордонних справ Росії оголосило про цей крок 30 грудня, не зазначивши кількості та імен британців, яких було внесено в «чорний список».

Британія разом із Європейським союзом у жовтні ввела заборону на виїзд та заморозила активи щодо шести високопосадовців Росії та державного науково-дослідного центру за «спробу вбивства» Навального, який зараз проходить реабілітацію в Німеччині. Російські чиновники, включаючи президента Володимира Путіна, заперечують свою причетність до отруєння і відмовляються відкривати кримінальне провадження за фактом інциденту.

29 грудня МЗС Росії повідомило про заборону на в’їзд на свою територію керівним співробітникам силових структур Німеччини після того, як ЄС та Великобританія внесли у санкційний список представників російських спецслужб за хакерський напад на парламент Німеччини 2015 року.
…

Парламент Аргентини, країни з одним із найсуворіших в світі законодавством про переривання вагітності, ухвалив закон, що дозволяє аборти до 14-го тижня вагітності.

Закон уже був схвалений на початку місяця Палатою депутатів і отримав підтримку президента Альберто Фернандеса, що означає, що голосування в Сенаті є його останньою перешкодою.

Проти закону виступила католицька церква, яка залишається дуже впливовою в латиноамериканській країні.

Досі аборти дозволялися тільки в разі зґвалтування чи коли здоров’я матері щоось загрожувало.

Читайте також: Конституційний суд Польщі заборонив робити аборти через несумісні з життям дефекти плоду

Аборти повністю заборонені в Сальвадорі, Нікарагуа і Домініканській Республіці, та дозволені тільки за певних обмежених обставин в більшості інших латиноамериканських країн. Тільки Уругвай, Куба, Гаяна і Мексика дозволяють жінкам аборт з різними межами на термін вагітності, протягом якого переривання є законним.
…