AdNewLine

Турецька влада вирішила зобов’язати з 28 грудня осіб, які прибувають у країну, надавати довідку про негативний тест на коронавірусне захворювання COVID-19, повідомило посольство України в Туреччині.

«Тест має бути зроблений не пізніше, ніж за 72 години на момент пред’явлення. В іншому разі, мандрівники не матимуть права в’їхати в країну», – йдеться в повідомленні.

У середині місяця стало відомо, що з вечора 31 грудня до ранку 4 січня по всій Туреччині буде запроваджена комендантська година із забороною виходу з дому.

Наразі відомо про понад два мільйони випадків захворювання на COVID-19 у Туреччині від початку пандемії, понад 19 тисяч людей померли.
…

У Москві у віці 98 років помер подвійний агент часів Холодної війни Джордж Блейк. Він був учасником нідерландського Опору і агентом британської розвідувальної служби МІ-6, поки не був викритий у 1959 році як радянський шпигун.

Блейк народився в Роттердамі, його ім’я при народженні було Георг Бехар. Він жив в Єгипті і Великій Британії, а після початку Другої світової війни повернувся в Нідерланди, де став кур’єром антинацистського підпілля.

Після цього під час війни він повернувся до Британії, де спочатку вступив на флот, а потім був прийнятий на роботу в Мі-6, у цей час його звали Джордж Блейк.

Під дипломатичним прикриттям він працював у посольстві Великої Британії в Сеулі, в ході Корейської війни потрапив у полон до сил Північної Кореї. Під час 3-річного полону він став комуністом і погодився працювати на КДБ, після чого повернувся до Великої Британії.

Блейк працював подвійним агентом в Берліні, але був викритий, а в 1961 засуджений до 42 років в’язниці. У 1966 він втік з ув’язнення, залишив Британію, дістався до східної Німеччини, а звідти – до Москви.

Там він отримав звання полковника КДБ, викладав в Академії зовнішньої розвідки, займався науковою роботою. Був нагороджений найвищою радянської нагородою – Орденом Леніна й іншими орденами. 

Вважають, що за дев’ять років Блейк викрив близько 40 агентів МІ6 в КДБ, що спричинило значні порушення діяльності МІ6 у Східній Європі.

У 1991 році в інтерв’ю американському телеканалу NBC Блейк заявив, що шкодує про загибель агентів, яких він викрив.
…

Олег Кравченко, якого призначили першим за 12 років послом Білорусі в США, помер у віці 49 років. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Анатолій Глаз, не уточнюючи причин смерті.

Кравченко не встиг почати роботу у Вашингтоні. Він ще перебував на території Білорусі.

Дипломат був одним з головних посадовців, які працювали над відносинами зі Сполученими Штатами. Він працював повіреним у справах Білорусі у Вашингтоні. Майже десятиліття був керівником департаменту МЗС, який відповідає за відносини зі США. У 2017 році Кравченко став заступником міністра.

Його призначили послом Білорусі в США в липні на тлі знаків відновлення відносин між Мінськом та Вашингтоном. Однак після жорстокого розгону протестів, які спалахнули після виборів президента Білорусі в серпні, відносини між країнами стали холоднішими.

Сполучені Штати відкликали свого посла в Мінську у 2008 році, коли президент Олександр Лукашенко наказав скоротити американський дипломатичний штат у країні. Білоруський лідер ухвалив рішення після американських санкцій у відповідь на порушення прав людини та політичні репресії під час виборів президента Білорусі у 2006 році.

У 2019 році США та Білорусі вирішили обмінятися послами вперше з 2008 року.

У грудні 2020 року Сенат США затвердив на посаді американського посла в Білорусі Джулі Фішер.
…

Олександр Лукашенко не збирається робити щеплення від коронавірусної хвороби COVID-19.

«Я вакцинуватися, робити щеплення не буду», – сказав Лукашенко під час візиту до дитячої інфекційної клінічної лікарні Мінська.

Він заявив, що відноситься до категорії скептиків.

За його словами, навесні у Білорусі планують щепити 1,2 мільйона людей, «можливо, і два мільйони, залежно від того, як люди підуть на це».

21 грудня Білорусь стала першою закордонною країною, яка зареєструвала російську вакцину «Спутнік V».

 
…

Цього року різдвяні свята проходять на тлі пандемії COVID-19 і суворих карантинних обмежень
…

Католицький архієпископ 24 грудня повернувся до Білорусі після того, як влада зняла чотиримісячну заборону йому на в’їзд до країни.

Білоруський католицький лідер архієпископ Тадеуш Кондрусевич отримав заборону на в’їзд 31 серпня, коли він повертався з поїздки до Польщі.

74-річному духовому лідеру заборонили в’їжджати до Білорусі після його критики силового розгону протестів проти результатів виборів президента, на яких, згідно з офіційними даними, переміг Олександр Лукашенко.

Архієпископу дозволили повернутися після того, як посланець з Ватикану минулого тижня зустрівся з Лукашенком у Мінську.

«Коли я перетнув на кордон, я став на коліна й помолився, я поцілував землю», – заявив Кондрусевич.

Він сказав, що ніхто не може «викинути Батьківщину із серця».

Кондрусевич зумів провести різдвяну службу в головному кафедральному соборі Мінська.

 
…

Пов’язані з Росією хакери могли проникнути в хмарний сервіс компанії Microsoft, зламавши її корпоративного партнера, який керує доступом до хмари, пише The Washington Post із посиланням на анонімні джерела. За повідомленням, була скомпрометована електронна пошта щонайменше однієї приватної компанії.

У самій Microsoft заявили, що не виявили вразливостей або слідів зламу продуктів.

Напередодні ЗМІ повідомили про спроби росіян вторгнутися в електронний ящик американської фірми CrowdStrike Holdings, що займається кібербезпекою. Компанія отримала попередження від Microsoft, яка повідомила, що хакери намагалися прочитати переписку за допомогою хмарної платформи Microsoft Azure.

У середині грудня стало відомо проросійську кібератаку на низку державних і приватних структур США. Напад торкнувся в тому числі Microsoft і її клієнтів.

Злам стався через зараження програмного забезпечення SolarWinds. Її послугами користуються в тому числі підрозділи ЗС США, Міністерства юстиції, Державного департаменту, Агентства національної безпеки, Поштової служби і 425 компаній з американського списку Fortune 500. Загальна кількість користувачів зараженої програми може складати близько 18 тисяч.

Президент США Дональд Трамп відмовився вважати Росію винною в кібератаці, незважаючи на протилежну позицію своїх найближчих підлеглих, включаючи держсекретаря Майка Помпео.

У Кремлі відкинули звинувачення, нагадавши, що раніше президент Росії Володимир Путін пропонував Вашингтону співпрацювати у сфері кібербезпеки.
…

У більш ніж 145 країнах світу – це офіційне державне свято і одне з головних релігійних свят у році
…

У своїй інавгураційній промові Санду звернулася до національних меншин українською, гагаузькою, болгарською та російською мовами
…

Міністр енергетики Білорусі Віктор Каранкевич та голова правління російської компанії «Газпром» Олексій Міллер підписали 24 грудня в російському Санкт-Петербурзі протокол, який визначає процедуру встановлення ціни на природний газ для Білорусі в 2021 році.

Конкретна ціна не розголошується, повідомляє «Інтерфакс». Цього року це 127 доларів за тисячу кубометрів.

Міністерство енергетики Білорусі прокоментувало підписання протоколу, зазначивши, що «рівень цін на газ на 2021 рік, узгоджений сторонами, майже на рівні 2020 року».

Протягом 2020 року білоруська сторона неодноразово заявляла про необхідність суттєво знизити ціну російського природного газу.

25 листопада 2020 року минуло рівно п’ять років, як Україна не імпортує жодного кубометра російського газу. У підземних сховищах України станом на початок опалювального сезону було понад 27 мільярдів кубометрів блакитного палива. Це на 6 мільярдів більше, ніж на початку опалювального сезону 2019/2020 років, і на 10 мільярдів, ніж позаторік.

У Москві стверджують: беручи реверсне блакитне паливо, Україна купує той самий російський газ. У Києві відзначають, що при цьому жодних зобов’язань за газ перед «Газпромом» Україна не має.
…

У Мінську суд дав 15 діб арешту студенту Білоруського державного університету інформатики і радіоелектроніки Яну Солоновичу, пише білоруська служба Радіо Свобода.

Це восьмий арешт студента за останні два місяці. Він проведе 114-ту добу під вартою. За даними TUT.BY, студента судять за події 25 жовтня. У матеріалах зазначено, що того дня Ян брав участь у вуличній ході на проспекті Незалежності, яка не була погоджена міськвиконкомом. Під час масового заходу він нібито з групою громадян висловлював своє невдоволення «тим, що відбувається в Республіці Білорусь».

Ян Солонович провину не визнав. За його словами, він не пам’ятає, що було того дня, і він не знав, що захід не санкціоновано.

Яна Солоновича затримали 1 листопада. Суд дав йому 12 діб, але, відсидівши їх, на волю Ян так і не вийшов. Як пізніше з’ясував адвокат, під час розгляду Солонович повідомив, що на знак протесту виходив на вулицю з серпня, і перерахував 15 епізодів.

На думку адвоката Дмитра Пігуля, співробітник, який вів адміністративний процес, мав одразу скласти сім протоколів або один і переслати до суду . Тоді максимум, який студент міг отримати за правопорушення, які визнав, становив би 25 діб плюс 12 діб, які суд призначив йому за ходу 1 листопада, коли його затримали.

 
…

Папа Римський Франциск очолив Різдвяну месу в базиліці Святого Петра у Ватикані, яка цього разу відбувається з обмеженою авдиторією та іншими заходами безпеки через пандемію коронавірусної інфекції.

Святкова служба розпочалася на дві години раніше, ніж зазвичай, о 19:30 за місцевим часом (це 20:30 за Києвом). Це зроблено для того, щоб закінчити її до початку комендантської години о 22:00.

Перед месою Папа Римський звернувся до народу Лівану та керівників Південного Судану, побажавши обом проблемним країнам миру та стабільності та підтвердивши своє бажання відвідати їх.

На початку цього року Ліван сколихнув масштабний вибух у столиці Бейруті, в результаті якого загинули понад 180 людей. Південний Судан намагається реалізувати угоду про уряд національної єдності, підписану в лютому, але насильство між етнічними групами триває.

Ватикан також заявив, що папа Франциск, якому 84 роки, не звертатиметься до натовпу на площі Святого Петра на Різдво з благословеннями Urbi et Orbi з центрального балкона базиліки.

 
…

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп попередив Іран про наслідки через обстріл американського посольства в іракській столиці Багдаді. У своєму Твітері він заявив, що Тегеран нестиме відповідальність, якщо через його дії загине хтось із американських громадян.

«Наше посольство в Багдаді у неділю зазнало ударів кількох ракет. Запуск трьох ракет не вдався. Вгадайте, звідки вони: з Ірану. Зараз ми чуємо балачки про додаткові напади проти американців у Іраку. Ось дружня порада для здоров’я Ірану: якщо один американець загине, я змушу Іран відповісти. Подумайте над цим», – написав Трамп у своєму Твітері.

Цю заяву президент США озвучив після зустрічі високопосадовців щодо захисту інтересів країни в Іраку.

Як повідомляло раніше інформаційне агентство Reuters, у зустрічі взяли участь міністр оборони Кріс Міллер, державний секретар Майк Помпео та радник з національної безпеки Роберт О’Браєн.

Міністр закордонних справ Ірану Мухаммад Джавад Заріф заперечив причетність Ірану до атаки на посольство.

«Створення ризику для власних громадян за кордоном не відверне увагу від катастрофічних провалів у власній країні», – заявив він.

Читайте також: Сторони «ядерної угоди» щодо Ірану чекають на повернення до неї США

Речник МЗС Ірану Саїд Хатібзаде назвав звинувачення президента США «безпідставними». В коментарі, поширеному державною агенцією IRNA, він заявив, що Тегеран вважатиме США відповідальними за будь-які наслідки «немудрих кроків» у поточній ситуації.

Також напередодні Центральне командування збройних сил США заявило, що до нападу на посольство в Іраку «майже напевно» причетні «підтримувані Іраном збройні угруповання».

Увечері 20 грудня посольство Сполучених Штатів у Багдаді зазнало ракетного обстрілу. Будівля посольства зазнала незначних пошкоджень, проте ніхто зі співробітників не постраждав.
…

Велика Британія та Європейський союз лише за сім днів до остаточного виходу острівної країни з ЄС уклали угоду про торгівлю. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила 24 грудня, що об’єднання 27 країн і Велика Британія «стануть пліч-о-пліч для досягнення спільних цілей».

«Це була довга і звивиста дорога. Але ми здобули добру угоду. Це справедлива, збалансована угода, і це правильно і відповідально для обох сторін», – сказав фон дер Ляєн на пресконференції в Брюсселі.

Британський прем’єр-міністр Боріс Джонсон відреагував на укладення угоди фотографією з переможно піднятими руками і додав слова – «угода укладена».

Норми добросовісної конкуренції та права на риболовлю були головною перешкодою для укладення торгової угоди впродовж дев’яти місяців переговорів про торговельні відносини після завершення Brexit.

Згідно з домовленостями, Велика Британія залишить блок 31 січня, але залишиться в межах єдиного ринку та митного союзу до кінця 2021 року.
…

Більшість жителів Росії чули про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, показало опитування «Левада-центру». 61 відсоток опитаних заявили, що «щось про це чули», ще 17 повідомили, що уважно стежать за справою.

Автори дослідження також запитали тих, хто чув про отруєння, яку версію того, що сталося, вони вважають найбільш правдоподібною. 30 відсотків вибрали відповідь, що «ніякого отруєння не було, це інсценування», 19 – сказали, що «це провокація західних спецслужб».

15 відсотків респондентів відповіли, що «це спроба влади усунути політичного опонента». У тому, що це спроба влади усунути опонента, скоріше впевнені ті, хто уважно стежить за справою, виступає проти діяльності президента Володимира Путіна і належить до молодих за віком росіян.

2 вересня в організмі політика знайшли сліди «Новачка», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося. Лабораторії Франції, Швеції та Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) підтвердили наявність отрути «Новачок» в аналізах Навального.

Кремль заперечує причетність до отруєння Навального. Президент Росії Володимир Путін прокоментував розслідування Bellingcat з цього приводу лише на третій день після його виходу – на щорічній пресконференції, заявивши, що якби політика «хотіли отруїти – отруїли б».

14 грудня Bellingcat, The Insider, Der Spiegel і телеканал CNN оприлюднили спільне розслідування, в якому стверджують, що до отруєння Навального були причетні вісім оперативників, пов’язаних з Інститутом криміналістики ФСБ (НДІ №2). Троє з них їздили за політиком в Новосибірськ, а потім до Томська, де він був отруєний 20 серпня 2020 року.

Через тиждень Навальний випустив другу частину розслідування. Він під виглядом помічника секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева подзвонив Костянтину Кудрявцеву, одному з імовірних співробітників ФСБ з групи, яка займалася його отруєнням.

За заявою Навального, Кудрявцев у розмові з ним фактично підтвердив, що політика збиралися убити за допомогою отрути класу «Новачок». Співрозмовник (Навальний стверджує, що це Кудрявцев), зокрема, розповів по телефону, що йому доручили очистити одяг Навального, зокрема білизну, від отрути «Новачок».
…

Президент США Дональд Трамп видав ще 26 указів про помилування, зокрема щодо колишнього очільника своєї виборчої кампанії Пола Манафорта, політичного соратника і радника Роджера Стоуна, а також Чарльза Кушнера, батька Трампового зятя і радника Джареда Кушнера.

Крім того, президент скоротив терміни для трьох осіб. Укази Трамп видав 23 грудня, через день після того, як помилував інших 15 людей, зокрема двох засуджених за неправдиві свідчення у розслідуванні про втручання Росії у вибори в США 2016 року.

Справу проти Манафорта порушили в межах розслідування втручання Росії у вибори президента США. Звинувачення на адресу Манафорта стосуються його роботі на українську Партію регіонів в роки, коли при владі в Україні був Віктор Янукович. Зокрема, йдеться про звинувачення в незаконній лобістській діяльності та спробі приховати доходи, отримані від політичного консультування.

Манафорт був засуджений до понад семи років ув’язнення, але навесні цього року його перевели під домашній арешт через COVID-19 і проблеми зі здоров’ям.

У липні президент США Дональд Трамп пом’якшив вирок своєму давньому політичному соратникові Роджеру Стоуну, заявивши, що він став жертвою «розіграшу Росії».

Стоун, давній друг і радник Трампа, був засуджений до трьох років і чотирьох місяців за те, що брехав Конгрес і перешкоджав розслідуванню Палатою представників справи щодо змови із Росією виборчої кампанії Трампа з метою виграти вибори 2016 року.

Рішення про пом’якшення вироку, про яке було оголошено в заяві Білого дому, ухвалене всього за кілька днів до того, як Стоун мав з’явитися у в’язницю для відбування терміну.

Чарльз Кушнер був засуджений до двох років ув’язнення після того, як у 2004 році визнав провину за 18 пунктами звинуваченнями в ухилянні від сплати податків, фальсифікації свідчень і внесенні незаконних пожертв на кампанію.
…

Президент США Дональд Трамп скористався правом вето щодо законопроєкту про оборонний бюджет на 2021 рік із затвердженим обсягом фінансування 740 мільярдів доларів.

Як сказав Трамп, він ухвалив таке рішення, оскільки документ, на його думку, не передбачає критично важливих заходів для національної безпеки і суперечить зусиллям його адміністрації зробити Америку пріоритетом у питаннях як внутрішньої, так і зовнішньої політики. «Це подарунок Китаю та Росії», – стверджує президент.

Трамп також зазначив, що документ містить положення, «що не поважають наших ветеранів і нашу військову історію». Раніше президент виступив проти передбачених у проєкті бюджету планів перейменувати військові бази, чиї позначення зараз містять імена генералів-конфедератів.

Серед іншого, Дональд Трамп наполягав на скасуванні розділу, який звільняє інтернет-платформи від юридичної відповідальності за контент, що публікується користувачами.

З 1960-х років оборонний бюджет у США ухвалювався щороку, і глава держави ніколи його не блокував. Нинішній склад обох палат Конгресу у грудні схвалив проєкт більшістю голосів і, як очікується, законодавці подолають президентське вето, набравши необхідну більшість у дві третини голосів.

Нинішній проєкт бюджету Пентагону передбачає посилення санкцій проти російських трубопровідних проєктів «Північний потік-2» і «Турецький потік». Україна вважає перший із них загрозою своїй національній безпеці.

 
…

Посол США в Росії Джон Салліван не має сумнівів, що в уряді Росії та службах безпеки цієї країни є ті, хто причетний до безперервних кібератак і кампанії впливу на ухвалювані в США рішення. Про це дипломат сказав в інтерв’ю Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL).

За словами Саллівана, коли в бесідах із журналістами і членами Конгресу його запитували про кібербезпеку, то йшлося переважно про втручання у вибори. Як зазначив посол, значний вплив на вибори в США був здійснений у 2016 році, згодом ситуація повторилася два роки тому і в 2020 році.

«Але це лише частина набагато більшої проблеми, що стоїть перед нами – агресивної кіберактівності з боку елементів всередині російського уряду. Таким чином, ми повинні діяти ефективніше, щоб захистити себе. Нам необхідно продовжувати інформувати Москву і притягати до відповідальності тих, хто намагається нашкодити нашій цифровій інфраструктурі і використовувати її в своїх інтересах», – наголосив Джон Салліван.

Так у розмові з журналістом Радіо Свобода Майком Екелем Салліван прокоментував масштабну кібератаку на урядові установи США, про яку стало відомо раніше в грудні. Держсекретар США Майк Помпео заявив, що атака тривала з весни цього року, і що до неї причетна Росія. Москва це заперечує.

За даними кіберпідрозділів Міністерства внутрішньої безпеки США, злам є серйозною загрозою для федерального уряду і влади штатів і муніципалітетів, а також для критично важливих об’єктів інфраструктури.

Говорячи про нинішній рівень відносин між США і Росією, американський посол відзначив зниження довіри. «Але сам я особисто, і, як мені відомо, багато американців довіряють і вірять у народ Росії, великий народ. Це велика країна, з величезною територією, більш ніж тисячолітньою історією і культурою, що не можна не враховувати», – сказав Салліван.

Американський посол сподівається, що надалі вдасться врегулювати виклики та кадрові труднощі, через які США були змушені припинити роботу своїх консульств у Єкатеринбурзі і Владивостоку, так і в цілому повернути довіру на високому рівні і встановити міцне і взаємовигідне співробітництво.

 
…

Ті ж співробітники ФСБ, які ймовірно причетні до отруєння Навального, літали разом до міст Грозний і Владикавказ – розслідувач
…

США розширили санкції проти влади Білорусі за дії, пов’язані з президентськими виборами 9 серпня.

В опублікованому 23 грудня на сайті американського міністерства фінансів повідомленні йдеться, що список санкцій поповнений однією фізичною особою і чотирма структурами – за роль у фальсифікації результатів голосування і насильство щодо учасників мирних протестів. Зазначені в списку особи несуть відповідальність за підрив демократичних процесів або інститутів в Білорусі, наголошується в повідомленні.

Нові санкції стосуються білоруського Центрвиборчкому, антитерористичного підрозділу КДБ Білорусі «Альфа», Головного управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому і мінського загону міліції особливого призначення. Також заходи запроваджені щодо першого заступника міністра внутрішніх справ країни Геннадія Казакевича.

Санкції передбачають блокування всієї власності та майнових інтересів зазначених осіб і структур у США. Громадянам США заборонено мати справи з цими особами чи організаціями, якщо інше не передбачене винятками Управління з контролю за іноземними активами фінансового відомства.

«Білоруський народ безупинно прагне до мирного здійснення своїх базових громадянських прав, а держава продовжує відповідати на це жорстоким придушенням», – наголосив міністр фінансів США Стівен Мнучин.

У Білорусі вже понад чотири місяці тривають масові акції проти підсумків президентських виборів, переможцем яких ЦВК країни оголосив Олександра Лукашенка. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, тисячі були затримані і піддані тортурам і знущанню в ізоляторах. Також за час протестів кілька людей у Білорусі загинули.

Учасники виступів називають підсумки голосування сфальсифікованими і закликають владу до діалогу. Вони вимагають відставки Лукашенка, звільнення всіх політв’язнів і проведення нових виборів глави держави.

ЄС, Україна і США не визнають Лукашенка легітимним президентом. Сам Лукашенко заперечує, що переміг нечесно і стверджує, що за протестами стоять «закордонні ляльководи».
…

У Пакистані щонайменше 10 людей загинули та близько 30 отримали поранення внаслідок вибуху на заводі з виробництва льоду у портовому місті Карачі 22 грудня. Зазначається, що внаслідок вибуху завод обвалився, також зазнали пошкоджень сусідні будівлі.

За словами чиновників, на місті завалів 23 грудня продовжують пошуки тих, хто міг вижити.

Як повідомили місцеві чиновники Радіо Свобода, попередньо, на заводі вибухнув паровий котел. Втім, вони додали, що наразі розслідування інциденту продовжується.

В Карачі за останній рік сталося декілька подібних інцидентів. Їх причиною вважають погані заходи безпеки.
…

Державна дума Росії ухвалила у остаточному, третьому читанні закон, що дозволяє блокувати соціальні мережі і сервіси за те, що російська влада вважатиме цензурою російських ЗМІ. Документ був внесений до парламенту 19 листопада та ухвалений у терміновому порядку.

Зокрема, законопроєкт визначає статус «власника інформаційного ресурсу, причетного до «порушень основоположних прав і свобод людини і громадянина Росії». Якщо інтернет-ресурс генпрокуратура Росії визнає «порушником прав та свобод», то Роскомнагляд дозволяє його повне або часткове блокування.

Раніше Роскомнагляд вже критикував соціальні мережі YouTube, Facebook і Twitter за застосування загальних правил модерації до російських видань.

Окремим голосуванням сьогодні ж був ухвалений у третьому читанні закон про штрафи для інтернет-провайдерів і сайтів, які відмовлятимуться видаляти «заборонену у Росії інформацію» на вимогу Роскомнагляду. Іноземні сайти законопрлєкт пропонує штрафувати на суму до однієї п’ятої виручки від річного обороту. У випадку з міжнародними компаніями такі штрафи можуть сягати сотень мільйонів і мільярдів доларів. Як Росія збирається стягувати ці гроші з іноземних компаній – не уточнюється.

 
…

Обрана президентом Мая Санду, яка перемогла Додона на виборах у листопаді, складе присягу 24 грудня
…

Влада Росії оголосила двох співробітників посольства Колумбії в Москві «персонами нон ґрата» після того, як із Боготи вислали двох російських дипломатів, звинувачених, за даними місцевих ЗМІ, у шпигунстві.

Міністерство закордонних справ Росії 23 грудня заявило, що напередодні викликало колумбійського посла, щоб висловити йому протест проти «необґрунтованого рішення» вислати російських дипломатів.

Посла також поінформували про рішення Москви оголосити «персонами нон ґрата» двох співробітників колумбійської дипмісії.

Напередодні влада Колумбії підтвердила повідомлення місцевих ЗМІ про виїзд із країни за наполяганням Боготи двох співробітників посольства Росії.

Колумбійське керівництво не уточнило причин такого рішення, зазначивши лише, що своїми діями російські громадяни порушили Віденську конвенцію про дипломатичні зносини. У Міністерстві закордонних справ Колумбії відзначили також, що Росія у відповідь відсторонила від роботи двох колумбійських дипломатів.

Голова колумбійської міграційної служби Хуан Франсіско Еспіноса сказав, що росіяни залишили країну 8 грудня.

Журнал Semana і газета El Tiempo написали раніше про можливу причетність співробітників російської дипмісії до шпигунства, а саме до збирання секретної військової інформації, а також даних про роботу енергетичної галузі та видобутку мінеральних ресурсів.

 
…

Чеський парламент ухвалив рішення, яким ще на 30 днів, до 22 січня 2021 року, продовжується надзвичайний стан у країні. Такий крок пов’язаний із високим рівнем інфікованості коронавірусною інфекцією COVID-19, який не спадає. 

Зокрема, як повідомляє Міністерство охорони здоров’я Чехії, тільки за 21 грудня в країні захворіли 7860 людей.

«Кількість пацієнтів із позитивним тестом поступово наростає. Тому ми були вимушені реагувати на цю епідеміологічну ситуацію, яка розвивається несприятливо, і перейти до наступного, четвертого ступеню протиепідеміологічної системи», – наголосив міністр охорони здоров’я Ян Блатни.

У зв’язку з цим до вже чинних правил додається низка нових, зокрема, заборона клієнтам будинків для літніх людей виходити за межі приміщення, скасовані феєрверки і громадські акції на Різдвяні свята.

Від 18 грудня влада розпорядилася закрити ресторани, бари, готелі, які відновили роботу три тижні тому. Крім того, заборонено проводити спортивні змагання всередині приміщень. Водночас крамниці залишаються відчиненими.

Діє комендантська година від 23:00 до 5:00. Громадські зібрання обмежені до шести людей всередині приміщень і на вулиці. Раніше було 10 і 50 відповідно.

Обв’язковим залишається носіння масок всередині будівель, а надворі – в разі, якщо неможливо дотримуватися дистанції в два метри між людьми. Від 18 грудня школи в Чехії пішли на канікули до січня.
…

Повідомляють про можливе збирання ними секретної військової інформації та даних про роботу енергетичної галузі й видобутку мінеральних ресурсів
…

Виконувач обов’язків президента Косово Вйоса Османі 22 грудня розпочав консультації з політичними партіями щодо встановлення дати дострокових виборів. Це сталося після того, як Конституційний суд постановив, що парламентські вибори, за результатами яких у червні був сформований новий уряд, є неконституційними.

Консультації триватимуть 23 грудня. Наразі як можливі дати виборів фігурують кінець січня або 7 лютого.

Конституційний суд ухвалив 21 грудня, що вибори уряду на чолі з прем’єр-міністром Авдуллою Хоті були незаконними, оскільки один із членів парламенту, який голосував за уряд, раніше відбував ув’язнення. Саме його голос був вирішальним – уряд здобув підтримку 61 обранця зі 120.

Суд вирішив, що уряд не набрав достатньо голосів, і закликав Османі призначити дату нових виборів. Чинний уряд може продовжувати виконання обов’язків, поки парламент не обере новий.

 
…

Президент Румунії Клаус Йоханніс запропонував сформувати новий уряд Флоріну Кицу, міністру фінансів із уряду, що складає повноваження. Тепер Кицу має створити правоцентристський коаліційний уряд, здатний запобігти економічному спаду, викликаному пандемією COVID-19.

Ліві соціал-демократи, які є наступниками комуністичної партії, стали першою за числом отриманих голосів політичною силою на виборах 6 грудня, але не здобули достатньої кількості голосів для формування більшості в парламенті.

Правоцентристська Національно-ліберальна партія, яка керувала урядом меншості від жовтня 2019 року, уклала союз зі ще двома політичними силами, які пройшли до парламенту.

Лідери трьох партій заявили, що новий парламент зможе затвердити новий кабінет міністрів уже 23 грудня. Коаліція матиме близько 55% депутатських мандатів.

Цього року Румунія з населенням близько 20 мільйонів людей, яка є однією з найбідніших країн Європейського союзу, повідомила про майже 600 тисяч випадків COVID-19 та 15 тисяч смертей. Економіка Румунії цього року скоротиться на 4,2%, свідчать прогнози.

 
…