AdNewLine

Парламент Угорщини ухвалив закон, який фактично унеможливлює усиновлення дітей одностатевими парами, повідомляє угорська служба Радіо Свобода

Законодавчий орган, де дві третини має права партія «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана, підримав документ 134 голосами проти 45-ти, п’ятеро депутатів утрималися.

Відповідно до тексту закону, всиновлювати дітей відтепер мають право тільки одружені пари, решта мусить отримувати спеціальний дозвіл міністра з питань сім’ї. Одностатеві шлюби в Угорщині заборонені.

Депутати також внесли зміни в конституцію. Відтепер в ній закріплене визначення сім’ї як союзи батька (чоловіка) і матері (жінки). Таке формулювання виключає альтернативні розуміння сім’ї.

Читайте також: Росія: двоє учасниць Pussy Riot оштрафовані за дії на підтримку ЛГБТ

Хоча є винятки, коли одинокі люди або члени сім’ї можуть усиновити дітей, «головне правило в тому, що лише одружені пари можуть усиновити дитину – тобто чоловік та жінка, які перебувають у шлюбі», – написала в законі міністр юстиції Юдіт Варґа.

«Угорщина захищає інститут подружжя… між чоловіком і жінкою, а також сім’ю як основу для виживання нації», – йдеться в документі.

Досі усиновлення парами геїв чи лесбійок було можливим, якщо один із партнерів подавав заявку як неодружений.

Партія «Фідес» здійснює дедалі більш авторитарну політику в Угорщині. Партія агітує за консервативні християнські цінності та заперечує проблеми ЛГБТ.

Однак нещодавно уряд Орбана сколихнув скандал, коли член Європейського парламенту Йожеф Саєр, один із засновників «Фідесу» та співавтор конституційної поправки, згідно з якою шлюб укладається лише між чоловіком і жінкою, був спійманий бельгійською поліцією при спробі втекти з гей-вечірки в Брюсселі.

Після інциденту 27 листопада 59-річний Саєр, близький співробітник Орбана і чоловік судді Конституційного суду, подав у відставку як з Європарламенту, так і з партії.

У травні парламент заборонив юридичне визначення гендеру, фактично заборонивши трансгендерам та інтерсекс-людям в Угорщині законно змінювати свою стать або стать, призначені при народженні.

Минулого місяця нью-йоркська служба захисту прав Human Rights Watch назвала новий закон «наступом на європейські цінності».
…

Двоє членів тристоронньої президії Боснії і Герцеговини 15 грудня відмовилися зустрічатися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим після його коментарів щодо мирної угоди, яка закінчила війну в Боснії в середині 1990-х, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

Представник мусульманської громади в президії Шефік Джаферович і представник хорватів Желько Комшич у спільній заяві пояснили своє рішення тим, що висловлювання Лаврова 14 грудня суперечать офіційній позиції Боснії.

Наприкінці візиту, який почався 14 грудня, в річницю підписання Дейтонської угоди, Лавров повинен був зустрітися з усіма трьома членами тристороннього президентства країни.

Читайте також: Боснія та Герцеговина: сім боснійських сербів заарештували за ймовірні злочини під час війни

Джаферович і Комшич заявили журналістам, що відмовилися зустрічатися з Лавровим через його коментарі, які «не поважають всіх додатків Дейтонської угоди, які також передбачають повагу до інституцій та символів цієї країни».

14 грудня Лавров заявив на пресконференції в Сараєво після окремої зустрічі з Мілорадом Додіком, членом тристоронньої президії від сербів, що угоду не можна змінювати жодним чином.

Таким чином російський урядовець відповів на коментарі деяких західних дипломатів та боснійських політиків про те, що угоду потрібно оновити, аби Боснія могла продовжувати реформи.

При цьому Додік неодноразово заявляв, що будь-які зміни в Дейтонській структурі стануть причиною для Республіки Сербської (державне утворення на території цієї країни, не плутати з Сербією) відокремитися від Боснії.

Лавров у своєму виступі повторив позицію Додіка про те, що угода повинна залишатися незмінною.

«Я хотів би сказати, що будь-яка спроба зруйнувати (Дейтонську угоду – ред.) може спричинити найсерйозніші ризики та наслідки», – сказав очільник російського МЗС.

Він додав, що у разі внесення змін до угоди «вся система може опинитися під загрозою та стати загрозою стабільності».

Європейський Союз прийняв заявку на членство Боснії у 2016 році, але його уряд не здійснив глибоких структурних реформ, необхідних для поступу в цьому процесі.

Читайте також: 25 років тому: як «Буря» поклала край сепаратизмові

Лавров додав, що Дейтонська угода не «створює перешкод» у відносинах між Боснією та ЄС.

«Ми не втручаємося в цей процес», – сказав він.

Водночас голова російської дипломатії додав, що рівність сербів, хорватів і мусульман, а також двох утворень, що входять до складу Боснії, повинна поважатися.

Мирна угода закінчила війну між боснійськими сербами, хорватами та боснійськими мусульманами, внаслідок якої було вбито близько 100 тисяч людей, а 2 мільйони мусили залишити свої домівки.

Мирна угода, досягнута на американській авіабазі поблизу Дейтона, штат Огайо, США, формалізувала етнічні розбіжності в Боснії шляхом встановлення складної та фрагментованої державної структури.

Чверть століття потому Боснія не може функціонувати як повноцінна держава, а реформи блокуються конкуруючими етнічними лідерами. Країна розділена на два регіони – Республіку Сербську, в якій переважають серби, та мусульмансько-хорватську федерацію, які утримуються разом через слабкий центральний уряд.
…

Кілька затриманих напередодні на «Марші пенсіонерів» у Мінську провели ніч в ізоляторах, їх звинувачують в участі в несанкціонованому мітингу, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

У понеділок на площі Незалежності в Мінську пройшли затримання учасників одинадцятого «Маршу пенсіонерів». Правозахисний центр «Весна» повідомив про понад 100 затриманих при розгоні.

Більшість затриманих були звільнені після складання адмінпротоколів.

Напередодні силовики розігнали «Марш пенсіонерів», що традиційно проходив в Мінську по понеділках. Пенсіонерів садили в транспорт і відвозили у відділки.

Масові акції проти Олександра Лукашенка тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Вірменія та Азербайджан пізно ввечері 14 грудня обмінялися військовополоненими, захопленими під час війни в Нагірному Карабасі та прилеглих районах Азербайджану, повідомляє вірменська служба Радіо Свобода, Радіо Азатутюн.

Вірменській стороні були передано 44 людини, азербайджанській – 12. Міністерство оборони Росії стверджує, що процес обміну утримуваними особами відбувається за посередництва російських миротворців. 14 грудня вірменська та азербайджанська сторони передали одна одній тіла загиблих, які перебували на полі бою поблизу міста Шуша.

На початку грудня в Нагірному Карабасі вперше з моменту підписання угоди про мир між Вірменією і Азербайджаном був порушений режим припинення вогню, це сталося на півдні Карабаху.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях, в регіоні з’явилися російські військові в статусі миротворців. Азербайджан повернув контроль над усіма районами по периметру Нагірного Карабаху, а також частиною власне Нагірного Карабаху разом із містом Шуша. При цьому Вірменії гарантується створення транспортного коридору в Карабах, а Азербайджану – в ексклав Нахічевань.

Конфлікт у Нагірному Карабасі триває з кінця 80-х років. Після розпаду Радянського Союзу в регіоні розпочалися бойові дії. Тоді Баку втратив контроль над більшою частиною колишньої автономної області та кількома сусідніми районами.

Незалежність самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки не визнана жодною країною світу.

Різке загострення конфлікту в регіоні сталося наприкінці вересня, коли азербайджанські військові розпочали наступ із метою повернути території.

 
…

Генеральний прокурор США Вільям Барр подав заяву про свою відставку на тлі напруженості у відносинах із Дональдом Трампом через безпідставні заяви американського президента про фальсифікацію виборів. Це сталося в день, коли колегія виборників підтвердила перемогу демократа Джо Байдена над Трампом.

Трамп повідомив про відставку 14 грудня – після зустрічі з Барром у Білому домі. Президент опублікував заяву про відставку Барра разом із твітом, у якому говорилося, що він мав «дуже приємну зустріч» із Барром, який був одним із найвідданіших союзників президента. Його останнім днем на роботі буде 23 грудня. Трамп сказав, що його відносини з Барром «були дуже хорошими».

На початку грудня Трамп був незадоволений, коли Барр заявив, що Міністерство юстиції не виявило широкомасштабної фальсифікації виборів 3 листопада, яка могла б змінити результат голосування. Трамп також був незадоволений тим, що Міністерство юстиції не оголосило публічно про розслідування щодо сина Джо Байдена Гантера перед виборами.

 
…

Члени Союзу польських скаутів як охоронці Вифлеємського вогню за щорічною традицією привезли і передали «Світло миру» польському президентові Анджею Дуді та його дружині Агаті Корнхаузер-Дуді.

Президент відзначив, що через епідемію COVID-19 скаутів не змогли привітати багато людей, «але з нами є Світло миру, це символ добра, братерства і служби».

Традиція передачі Вифлеємського вогню президентові Польщі членами Союз польських скаутів народилася в 1991 році. Польські скаути дістають «Світло миру» від словацьких скаутів, передача вогню відбувається по черзі то в Польщі, то в Словаччині. Потім Вифлеємський вогонь мандрує далі на схід – в Україну, Литву, Білорусь, Росію, на захід – до Німеччини, а також на північ – до Швеції.

 
…

У корпорації Google пояснили причини масштабного збою, який стався сьогодні, 14 грудня.

Речник Google зазначив, що система аутентифікації сервісів компанії відключилася приблизно на 45 хвилин через проблему внутрішньої квоти пам’яті серверів.

«Сервіси, що вимагають від користувачів входу в систему, зазнавали високих показників помилок протягом цього періоду», – зазначив він та попросив вибачення за збій у користувачів.

Представник Google пообіцяв, що буде проведено ретельну перевірку, щоб запобігти подібним збоям у майбутньому.

Вдень 14 грудня сервіси корпорації Google, серед яких відеосервіс YouTube, пошта Gmail і сервіс збереження даних Docs, мали  проблеми в роботі, користувачі в багатьох країнах світу не мали доступу до послуг.
…

Уряд Нідерландів ухвалив рішення про запровадження у країні локдауну на п’ять тижнів – з 15 грудня до 19 січня. Про це повідомляє агентство Reuters.

«Нідерланди закриваються. Ми усвідомлюємо серйозність наших рішень прямо перед Різдвом», – наголосив прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

Відповідно до рішення уряду, з вівторка всі громадські місця, зокрема, садки, тренажерні зали, музеї, зоопарки, кінотеатри, перукарні та салони краси, будуть зачинені до 19 січня, школи – до 18 січня. Продовжать працювати лише супермаркети, банки та аптеки.

Влада рекомендує жителям залишатися вдома. Заборонено збиратися у групи понад дві особи, в тому числі і вдома. На Різдво на три дні зроблять виняток – дозволять збиратися втрьох.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Нідерландах станом на 14 грудня виявили понад 632 тисячі інфікованих коронавірусом. Померли від COVID-19 більш ніж 10 тисяч людей.
…

Генеральна прокуратура Азербайджану 14 грудня повідомила про затримання чотирьох військових за злочини, скоєні під час військових дій в регіоні Нагірного Карабаху.

Серед злочинів, в яких звинувачують затриманих – осквернення тіл загиблих вірменських солдат і руйнування вірменських могил.

Ареші відбулися після того, як правоохоронці дослідили відео, поширені в соцмережах протягом шести тижнів боїв. За заявою генерального прокурора, двоє сержантів, Расад Алієв і Кардасхан Абісов, підозрюються в нарузі над тілами вірменських військових, вбитих в районі Зангілан.

Ще двоє рядових, Арзу Гусейнов та Умід Агаєв, за версією прокуратури, руйнували надгробки на кладовищі села Мадатлі.

«Інші відео ймовірно схожого змісту зараз досліджуються. Такі злочинні дії, здійснені службовцями республіки Азербайджан, є неприйнятними… і особи, які скоювали схожі порушення, будуть протягнуті до відповідальності відповідно до закону», – заявили в офісі генерального прокурора.

У правоохоронному відомстві звернулися до Генеральної прокуратури Вірменії із закликом вдатися до аналогічних кроків та притягнути до відповідальності всіх винних у злочинах проти мирного населення Азербайджану.

Після укладеного за посередництва Москви 9 листопада перемир’я між Вірменією та Азербайджаном Туреччина підписала з Росією меморандум про створення спільного моніторингового центру, який відстежуватиме дотримання умов припинення вогню. Для реалізації угоди Росія ввела на фактичну лінію розмежування майже дві тисячі військових, які мають статус миротворців.
…

Сполучені Штати запровадили санкції проти Туреччини за придбання системи протиракетної оборони у Росії на тлі і без того напружених відносин між Вашингтоном та Анкарою.

Про запровадження санкцій проти оборонного відомства Туреччини 14 грудня оголосив Держдепартамент США.

Санкції передбачають заборону на всі експортні ліцензії США Управлінню оборонної промисловості Туреччини, а також заморожування активів його президента Ісмаїла Деміра, а також віце-президента управління та двох співробітників.

Ще в середині минулого року США заявляли, що придбання Туреччиною систем С-400 може становити загрозу для літаків F-35, оскільки ці дві системи несумісні.

 
…

Двох 34-річних чоловіків з Росії засудили до тюремного ув’язнення на три і 10 років за нападу на футбольного фаната-англічанина на чемпіонаті Європи 2016 року у Франції. Відповідне рішення французький суд ухвалив 14 грудня.

Михайло Івкін отримав трирічний термін, а Павло Коссов – 10-річний за участь у побитті, в результаті якого 55-річний британець Ендрю Бейч отримав черепно-мозкову травму.

Самопочуття Бейча, мешканця Портсмута на південному сході Англії, не дозволило йому бути присутнім на суді, тож в залі суду в місті Екс-ан-Прованс на півдні Франції його представляв син Гаррі.

Читайте також: Смерть українця в Португалії: інспектори опитували Гоменюка російською, а не українською – адвокат

«Пан Бейч настільки постраждав фізично та психологічно, його стан перебуває десь між хворобою Паркінсона та хворобою Альцгеймера, що він не в змозі давати показання навіть за допомогою відеозв’язку», – заявив адвокат потерпілого Олів’є Розато на початку судового розгляду 7 грудня.

Двоє чоловіків були заарештовані в Німеччині в лютому 2018 року, через 20 місяців після того, як Бейч отримав тілесні ушкодження. Вони прямували на матч за участю московського «Спартака» в Іспанії.

З моменту арешту обидва перебувають під вартою у Франції.
…

Голові карельського відділення правозахисного центру «Меморіал» Юрію Дмитрієву присудили премію «За права людини і верховенство права», повідомляє «Міжнародний Меморіал».

Премія заснована міністерствами закордонних справ Франції та Німеччини. Її вручають щорічно з 2016 року за внесок у захист прав людини в своїй країні і на міжнародному рівні.

Історик Юрій Дмитрієв – укладач і видавець Книг пам’яті жертв політичних репресій 1930-1940 років в Карелії. Він також виявив і займався вивченням масового поховання жертв в Сандармоху і Червоному бору.

Читайте також: Лія Ахеджакова: «Сталін – це те саме, що Лукашенко. Не знаю, де гірше»

Зараз дослідник перебуває в СІЗО. Суд визнав його винним в насильницьких діях сексуального характеру щодо неповнолітньої прийомної дочки. Свою вину Дмитрієв не визнав. Соратники історика вважають його справу сфабрикованою. Зараз йде черговий процес у справі Дмитрієва.

Петрозаводський міський суд 22 липня визнав Дмитрієва винним у сексуальному насильстві над прийомною дочкою і засудив до трьох із половиною років колонії. За іншими пунктами обвинувачення його виправдали. З урахуванням часу, проведеного під вартою, Дмитрієв міг вийти на свободу в листопаді. Пізніше це рішення оскаржили всі сторони процесу.

Читайте також: Росії не вдасться знищити пам’ять про розстріли в Сандармоху – дослідник

У вересні Верховний суд Карелії задовольнив вимогу прокуратури і посилив вирок Дмитрієву до 13 років колонії суворого режиму. Крім того, суд скасував виправдувальний вирок за статтями про виготовлення порнографії, розпусні дії і зберігання зброї й направив їх на новий розгляд в новому складі суду. Карельському історику можуть додати ще десять років колонії.

Правозахисники вважають, що кримінальне переслідування історика є помстою за його діяльність.

Багаторічний голова карельського «Меморіалу» – відомий історик і краєзнавець, який розслідував злочини сталінських часів. Саме він знайшов масове поховання в урочищі Сандармох у Карелії, де наприкінці 30-х років XX століття були поховані тисячі арештантів, розстріляних НКВС. Завдяки Дмитрієву і «Меморіалові» стали відомі імена кількох тисяч розстріляних під час Великого терору.
…

США запідозрили російських хакерів у зламі мереж Міністерства фінансів, торгівлі, Державного департаменту і, ймовірно, ще кількох державних установ в рамках однієї з найскладніших і наймасштабніших кібератак за останні п’ять років. Як повідомляють Reuters, The Washington Post і The New York Times із посиланням на джерела, знайомі з ходом розслідування, злам систем стався ще навесні.

Згідно з повідомленнями, у хакерській атаці підозрюють угруповання Cozy Bear, яке влада США, а також низка компаній у сфері кібербезпеки пов’язують з російськими спецслужбами. Одна з компаній, які вказували на цей зв’язок – американська FireEye, – минулого тижня заявила, що сама зазнала кібератаки.

Як повідомляється, хакери могли підробити оновлення програм з моніторингу мереж американської компанії SolarWinds. Як і FireEye, вона обслуговує американські органи влади. Їх злами можуть бути ланками єдиної операції, стверджують джерела ЗМІ.

Масштаб атаки виявився настільки серйозний, що в суботу, за словами одного з джерел Reuters, відбулося засідання Ради національної безпеки США. Керівник пресслужби цього органу Джон Еліот заявив, що здійснюються «всі необхідні кроки для виявлення та усунення будь-яких можливих проблем, пов’язаних з цією ситуацією».

За словами джерел New York Times, зараз чиновники і експерти намагаються визначити, які ще структури уряду стали жертвами атаки. Видання називає кібератаку «найвитонченішою» з відомих випадків крадіжки даних американського уряду з боку російських спецслужб після 2014-2015 років, коли ті могли отримати доступ до мереж Білого дому, Держдепартаменту та Об’єднаного комітету начальників штабів. Влада США з’ясовують, чи змогли хакери цього разу викрасти секретні дані.

У посольстві Росії в США заявили, що країна не проводить «наступальних» операцій у віртуальному середовищі.

«Напади в інформаційному просторі суперечать зовнішньополітичним принципам нашої країни, її національним інтересам і розумінню того, як вибудовуються відносини між державами», – йдеться в повідомленні посольства Росії у США в фейсбуці.

Влада Росії неодноразово називала звинувачення в причетності до різних кібератак бездоказовими.

Відомі хакерські групи Cozy Bear і Fancy Bear займаються державним кібершпіонажем з середини 2000-х років. Їх жертвами ставали великі компанії, спецслужби, органи влади, а також критики Кремля по всьому світу.

За даними американської компанії CrowdStrike, за Cozy Bear може стояти Федеральна служба безпеки. Розвідка Нідерландів, в свою чергу, вказує на Службу зовнішньої розвідки Росії. Компанії в сфері кібербезпеки і низка спецслужб пов’язують Fancy Bear із Головним розвідувальним управлінням Міноборони Росії. Росія ці зв’язки заперечує.
…

Суд в Ірані засудив до восьми років ув’язнення британсько-іранського антрополога Каміля Ахмаді, який досліджує дитячі шлюби та жіноче образіння. Про це 13 грудня повідомив адвокат науковця Амір Раесіян.

За словами Раесіяна, його клієнт отримав вирок за «співпрацю з ворожим урядом».

«Ми подамо апеляційну скаргу проти цього рішення і не втрачаємо надії», – написав Раесіян у своєму Твітері.

Водночас пов’язане з урядом новинне агентство Tasnim повідомляє, що Революційний суд засудив науковця до дев’яти років і штрафу на суму 727 тисяч доларів. Наразі незрозуміло, з чим пов’язана розбіжність у цифрах.

Читайте також: Тегеран викликав послів Франції й Німеччини після того, як ЄС засудив страту журналіста в Ірані

Невідомо також, чи Ахмаді буде ув’язнений одразу, чи лишатиметься на свободі до розгляду апеляції.

Сам дослідник написав у Твітері, що вже провів під вартою 100 днів минулого року, а під час допитів до нього не допускали адвоката.

Він звинуватив іранську владу в переслідуваннях за його дослідження «найбільш злоякісних традицій щодо дітей у неблагополучних регіонах Ірану, заселених меншинами».

Як стверджує агентство Tasnim, Ахмаді звинуваючуть у співпраці з посольствами європейських країн для пропаганди гомосексуальності, візитах до Ізраїлю, співпраці та комунікації з ворожими медіа та наданні неправдивої інформації спеціального доповідача ООН з прав людини в Ірані.

Читайте також: Компенсація від Ірану за збитий літак: як її отримати?

Ахмаді – етнічний курд, чиї дослідження торкалися чутливих питань у консервативній країні – був заарештований у своєму будинку в Тегерані в серпні 2019 року. В листопаді того ж року його звільнили під заставу.

Окрім вивчення дитячих шлюбів та каліцтва жіночих статевих органів, він також досліджує теми меншин, гендеру та тимчасових шлюбів, що практикуються в шиїтському ісламі.

Ахмаді – один із кількох людей з подвійним громадянством, яких Іран затримував протягом останніх кількох років.

Критики вважають, що Іран самовільно затримує подвійних громадян як заручників, аби домагатися політичних поступок від західних країн.
…

У Білорусі під час недільних акцій протесту 13 грудня силовики затримали понад 280 осіб, повідомляє правозахисний центр «Весна». У списку організації 286 імен, і він оновлюється.

За даними правозахисників, найбільше затримань було в Мінську, також в Смолевичах, Боровлянах і Бресті. Деяких із затриманих вже відпустили. Повідомляється, що щонайменше трьох затриманих у Мінську госпіталізували.

Мінська поліція напередодні також заявляла про понад три сотні затриманих.

У Білорусі 13 грудня пройшов Марш народного обвинувачення. Через масові затримання люди виходили невеликими колонами гуляти в своїх дворах і районах. Того ж дня у центрі Мінська відбувся автопробіг на підтримку Олександра Лукашенка, автомобілі були прикрашені державними символами.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Джон ле Карре, британський письменник, найбільш відомий своїми шпигунськими романами часів Холодної війни, помер у віці 89 років у госпіталі в Корнуеллі, на південному заході Великобританії. Як повідомили його рідні, причиною смерті стала пневмонія.

За свою шістдесятирічну кар’єру письменника колишній офіцер британської розвідки, справжнє ім’я якого було Девід Корнуелл, написав 25 романів і один мемуар, продавши близько 60 мільйонів книг по всьому світу. Деякі з його книг були адаптовані для кіно і телебачення.

Серед найвідоміших книг Ле Карре, який майстерно володів англійською, – «Шпигун, що прийшов з холоду», «Маленька барабанщиця», «Ідеальний шпигун». Його перші три романи були написані ще в 1964 році, коли він був агентом.

Після падіння Берлінської стіни Ле Карре відійшов від теми шпигунства і зацікавився написанням творів про торговців зброєю, російських гангстерів, фінансистів.
…

У Білорусі силовики 13 грудня затримали щонайменше 285 людей, які продовжують протестувати проти фальсифікації президентських виборів і насильства. Оновлені дані про затриманих наводить правозахисна група «Весна».

Більшість людей затримані у Мінську.

Водночас державне агентство «Белта» з посиланням на мінське управління внутрішніх справ повідомило про понад 300 затриманих у білоруській столиці.

Акції протесту в Білорусі набувають форми маршів у районах.

Сили безпеки в балаклавах намагаються розігнати мітинги і затримати учасників, але не встигають розігнати всі акції, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

За даними білоруського видання «Наша нива», 13 грудня по всій країні відбулося понад 120 маршів, у них брали участь від кількох десятків до декількох сотень людей.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Іран викликав німецького і французького послів після того, як Європейський союз засудив страту іранського журналіста, робота якого давала натхнення учасникам масових загальноіранських протестів 2017 року, повідомило іранське державне агентство IRNA 13 грудня.

За повідомленням, Міністерство закордонних справ сказало послам, що Тегеран відкидає заяву ЄС як «неприйнятне втручання у внутрішні справи Ірану».

Рухоллу Зама повісили 12 грудня, що викликало міжнародний осуд.

ЄС «рішуче засудив» страту як «варварський і неприйнятний акт» і вкотре висловив незгоду із застосуванням смертної кари за будь-яких обставин.

Зама визнали винним у «порочності Земній» – це ісламське поняття тяжких гріховних дій у сучасній іранській кримінальній юриспруденції перетворилося на широке позначення політичної незгоди з режимом, від шпигунства до реальних антидержавних дій, яка трактується як намагання скинути цей режим і карається смертю.

Його сайт AmadNews і канал у телеґрамі. який він вів, були одним із важливих джерел інформування людей в Ірані й деінде про протести в цій країні 2017 року, які почалися з економічних міркувань і поширилися на всю країну.

Ці протести стали найбільшим викликом для іранського режиму з часу післявиборчих заворушень 2009 року і заклали підвалини для схожих виступів у листопаді 2019-го. Під час заворушень були вбиті понад 20 людей, іще тисячі були арештовані.

Рухолла Зам жив і працював у Парижі у Франції і був арештований у жовтні 2019 року за неясних обставин. Корпус вартових Ісламської революції, головна опора ісламського режиму Ірану, заявляв, що «спіймав у пастку» активіста внаслідок «складної операції з використанням спецслужбами обману». Де саме відбулася ця спецоперація, не повідомляли.
…

Агентство Reuters, посилаючись на три джерела, повідомляє, що хакери, підтримувані владою іноземної держави, отримали доступ до внутрішнього електронного листування Міністерства фінансів США і федерального агентства, яке займається регулюванням у сфері телекомунікацій, в тому числі інтернету.

Є також побоювання, що хакери використовували ті ж самі методи злому щодо інших державних структур США. До яких саме – не повідомляють.

Одне з джерел, знайоме з ситуацією, повідомило: справа настільки серйозна, що в суботу в Білому домі збирали засідання Ради національної безпеки.

За даними Reuters, хакери моніторили електронне листування працівників згаданих відомств протягом кількох місяців.

Яка саме держава могла стояти за атакою – поки що невідомо.

Раніше США звинувачували в організації хакерських атак на свою телекомунікаційну й інформаційну інфраструктуру влади різних країн – в тому числі Росії, але також Ірану, Китаю й Північної Кореї.

Днями стало відомо про те, що одна з провідних світових компаній у сфері кібербезпеки, американська FireEye, зазнала хакерської атаки.

Як пише The Washington Post із посиланням на керівництво фірми, хакери викрали цінні інструменти, які компанія використовує для виявлення вразливостей у комп’ютерних мережах клієнтів. У FireEye вважають, що за атакою можуть стояти люди, які мають підтримку на державному рівні.
…

На 127-й день протестів проти фальсифікації президентських виборів та насильства акції у Білорусі набувають форми маршів у районах.

Сили безпеки в балаклавах намагаються розігнати мітинги та затримати учасників, але не встигають розігнати всі мітинги, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

О 16:45 правозахисний центр «Весна» зібрав імена понад 100 затриманих протестувальників у Бресті, Мінську та Смалявичах.

63-річну Олену Гнаук затримали у Бресті, у Мінську силовики зупинили відомого учасника акцій протесту Яна Гриба, 1936 року народження, але згодом його відпустили.

У Смалявичах правоохоронці затримали клас школярів, але згодом відпустили їх із відділення міліції.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Велика Британія і Європейський союз домовилися продовжити переговори про умови Brexit після завершення встановленого ними крайнього терміну в неділю. Заяву про намір у найближчі дні «пройти що одну милю» 13 грудня оприлюднили британський прем’єр Борис Джонсон і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

«Ми доручили командам продовжити переговори і подивитися, чи можна досягти згоди навіть на цій пізній стадії», – йдеться в заяві.

Урсула фон дер Ляєн додала, що переговори продовжаться в Брюсселі.

При цьому Борис Джонсон у коментарі журналістам заявив, що сторони наразі «ще дуже далекі одне від одного» з деяких ключових питань.

«Але там, де є життя, є надія, ми будемо продовжувати говорити, щоб побачити, що можна зробити. Сполучене Королівство точно не вийде з переговорів», – сказав Джонсон.

У Великій Британії зростає занепокоєння тим, що країна 31 грудня може остаточно вийти з ЄС без угоди.

І прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляли, що «відмова від угоди» тепер є найбільш вірогідним результатом.

Офіційні особи попередили, що можуть виникнути серйозні перебої в торгівлі між Великою Британією і континентальною Європою, а сценарій відмови від угоди може викликати обвал на фінансових ринках.

Серед іншого, сторони зайшли у глухий кут у питанні надання Лондону доступу з нульовими тарифами і квотами на єдиний ринок ЄС.

Британія вийшла з ЄС 31 січня, але відтоді країна торгує з блоком практично на тих же умовах. Перехідний період з ЄС закінчується 31 грудня.

Провал щодо угоди з Великою Британією може створити хаос на кордонах ЄС через мита й інші заходи. Цей сценарій також порушить фінансові ринки і ланцюжки поставок по всій Європі.
…

Німеччина з 16 грудня посилить локдаун, оскільки країна продовжує боротьбу з другою хвилею коронавірусу. Про це заявила 13 грудня канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Вона зазначила, що уряди земель погодили з федеральною владою нові карантинні заходи, які включають закриття більшості магазинів до кінця Нового року.

Протягом узгодженого періоду, який розпочнеться 16 грудня і триватиме до 10 січня, школи також будуть закриті. Працюватимуть лише основні заклади: супермаркети, аптеки та банки.

Німеччина вже шість тижнів перебуває в умовах часткового локдауну, зокрема там зачинені заклади громадського харчування.

Втім, кількість інфікованих коронавірусом та пов’язаних з ним летальних випадків, як і в інших європейських країнах, зростає.

У світі, станом на 13 грудня, виявили понад 71,7 мільйона інфікованих коронавірусом, померли більш ніж 1,6 мільйона людей, одужали майже 47 мільйонів.
…

Міністерство оборони Азербайджану заявляє, що внаслідок загострення у Нагірному Карабасі загинули четверо військових. Зазначається, що це найбільші втрати з моменту оголошення режиму припинення вогню минулого місяця.

У заяві Міноборони від 13 грудня міститься мало подробиць про загиблих, за винятком того, що вони сталися під час «антитерористичної операції» поблизу Гадрут, південного району гірського анклаву.

Тим часом міністерство закордонних справ Вірменії у відповідь звинуватило Азербайджан у «грубих порушеннях» припинення вогню, але не повідомило ніяких подробиць. Днем раніше міністерство оборони Вірменії звинуватило азербайджанські сили у нападі на позиції етнічних вірмен біля Гадрут.

Армія оборони Карабаху, яка контролювала Нагорний Карабах до припинення вогню в минулому місяці, повідомила раніше, що троє її бійців були поранені в ході зіткнень 11 грудня.

Російські миротворці, які мають слідкувати за виконанням угоди про припинення вогню, визнали, що були порушення 11 й 12 грудня, але не вказали винних.

Після укладеного за посередництва Москви 9 листопада перемир’я між Вірменією та Азербайджаном Туреччина підписала з Росією меморандум про створення спільного моніторингового центру, який відстежуватиме дотримання умов припинення вогню. Для реалізації угоди Росія ввела на фактичну лінію розмежування майже дві тисячі військових, які мають статус миротворців.

 
…

У Парижі на протестах проти «закону про глобальну безпеку» 12 грудня, під час яких відбулися сутички між протестуючими та поліцейськими силами, затримали понад сотню людей, повідомляють французькі медіа.

За словами міністра внутрішніх справ Франції Жеральда Дармонена, у кількох учасників заходу знайшли гайкові ключі та викрутки.

Інформаційне агентство AFP, посилаючись на міністра, повідомляє про 119 затриманих.

Паризька префектура зазначила, що в акції протесту взяли участь активісти неформального руху «Чорний блок». Поліція заявила, що їм заборонено збиратися в організовані групи та організовувати чергові заворушення у столиці Франції.

Читайте також: Катування і нове «колишнє КДБ»: правозахисники про підсумки 2020 року

За повідомленнями ЗМІ, на одній з вулиць підпалили скутер, проте не було повідомлень про погроми, подібні до тих, що відбулися минулої суботи.

5 грудня під час маршу протесту в 20-му окрузі Парижа було знищено відділення банку в 20 окрузі Парижа, а до цього в результаті заворушень загорівся фасад Банку Франції.

Марші та мітинги проти закону про глобальну безпеку відбулися 12 грудня по всій Франції, зокрема в Монпельє, Страсбурзі, Ліллі, Ліоні, Тулузі та Марселі. Тисячі людей протестували в Ліоні. У Страсбурзі, попри сильний дощ, на вулиці вийшло близько півтори тисячі людей.

На думку активістів, закон про глобальну безпеку, який регулює роботу поліції, призведе до фактичної заборони відео- та фотозйомки правоохоронців, а розслідування випадків насильства з боку поліції стане складнішим.

Читайте також: Французькі журналісти домоглися перегляду обмежень свободи слова

Стаття 24 законопроекту, яка вже була затверджена Національними зборами, передбачає покарання у вигляді в’язниці до року та штраф у розмірі 45 тисяч євро за поширення зображення особи або будь-якого іншого елемента ідентифікації працівника поліції або жандарма, знятого під час виконання службових обов’язків, щоб «завдати шкоди його фізичній або психічній недоторканності». Прихильники закону впевнені, що нові правила не забороняють знімати поліцейських і не обмежують свободу слова.

Представники парламентської більшості пообіцяли переглянути формулювання статті, але слова депутатів не переконали протестувальників.
…

Кілька тисяч прихильників президента США Дональда Трампа зібралися в Вашингтоні 12 грудня на знак протесту проти результатів президентських виборів, на яких переміг демократ Джо Байден.

Вертоліт Трампа пролетів над натовпом тричі, коли чинний президент прямував на футбольний матч у Вест-Пойнті, штат Нью-Йорк.

Мітинг на підтримку Трампа відбувся за два дні до того, як Колегія виборників має офіційно затвердити колишнього віцепрезидента Байдена наступним президентом США.

Читайте також: Джо Байден і програма-мінімум: за 100 днів 100 мільйонів щеплень від COVID-19 і загальне маскування

На мітингу були засуджений за брехню Федеральному бюро розслідувань ексрадник з національної безпеки Майкл Флінн, якого помилував Трамп, та колишній радник Трампа Себастіан Горка.

Трамп відмовився визнати результати виборів, і його кампанія подала десятки судових позовів, спрямованих на скасування результату. Більше 50 рішень судів штату та федерального суду підтвердили перемогу Байдена.

11 грудня Верховний суд відмовився розглядати позов, поданий штатом Техас, який намагався скасувати результати в чотирьох ключових штатах.

Термін президента Трампа закінчиться, коли Байден складе присягу 20 січня.

 
…

Усі країни світу мають оголосити «надзвичайний стан клімату» – про це під час онлайн-саміту з нагоди п’ятої річниці Паризької кліматичної угоди заявив генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріш.

Глобальний надзвичайний стан, на думку Ґутерріша, має тривати, доки не буде досягнута нейтральність вуглецю, а викидити парникових газів в атмосферу не скоротяться до нуля.

У саміті взяли участь лідери з понад 70 країн (серед них не було Сполучених Штатів), які обговорили більш амбітні плани боротьби з глобальним потеплінням.

Читайте також: Глобальні викиди вуглекислого газу скоротилися на 7% через пандемію – науковці

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель пообіцяла виділити понад 600 мільйонів доларів на підтримку глобальних зусиль по боротьбі зі зміною клімату, заявивши, що «всі держави повинні мати можливість фінансувати необхідні інвестиції в захист клімату».

Очільник Китаю Сі Цзіньпін заявив, що його країна скоротить викиди на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року.

Паризька кліматична угода, підписана в 2015 році, зобов’язала учасників вжити заходів у спробі обмежити підвищення глобальної температури в рамках 2 градусів за Цельсієм. Однак ООН попередила, що, за очікуваннями, температура Землі в цьому столітті зросте на понад 3 градуси.

Читайте також: Що не так із зимою в Україні? Пояснює екологиня

Сполучені Штати, на частку яких припадає близько 15% глобальних викидів парникових газів, стали першою країною, яка вийшла з угоди. Таке рішення в листопаді ухвалила адміністрація чинного президента США Дональда Трампа, каденція якого добігає кінця. Це сталося за три роки після того, як Трамп заявив про намір залишити угоду.

Обраний президент Джо Байден 12 грудня заявив, що Сполучені Штати знову приєднаються до угоди в перший же день його президентства. Він обійме посаду в січні 2021 року.

У своєму виступі на саміті Гутерріш назвав обіцянку Байдена повернутися до Паризької угоди «дуже важливим сигналом».
…

Кібератака на американську компанію з кібербезпеки FireEye може означати також загрозу для українських інформаційних систем, заявляє Національний координаційний центр кібербезпеки Укарїни.

«Провідна американська компанія FireEye, що спеціалізується на кібербезпеці, за повідомленням її керівника, зазнала потужної кібератаки. Внаслідок атаки були викрадені цифрові інструменти, за допомогою яких фахівці Red Team раніше виявляли уразливості в системах захисту інших компаній і урядів», – повідомляє центр.

Як передає урядове відомство з посиланням на компанію, серед викрадених інструментів як прості скрипти для автоматичного збору даних про ціль, так і фреймворки. Вони, ввважають у НКЦК, можуть бути використані як кіберзброя.

«За даними FireEye характер злому вказує про високу ймовірність причетності до цієї кібератаки спецслужб Російської Федерації. Зважаючи на зростаючу кількість інцидентів, що ми фіксуємо, це сигналізує про збільшення рівня кіберзагрози для українських інформаційних систем, особливо перед новорічними святами та імовірним введенням обмежень через карантинні заходи», – повідомляє установа.

Читайте також: Мінфін США запровадив санкції проти російського НДІ через шкідливу програму Triton

Як додають у центрі, він разом з іншими органами, які відповідають за кібербезпеку, інформують органи державної влади та об’єкти критичної інфраструктури про способи виявлення та протидії викраденим інструментам FireEye.

Днями американська компанія FireEye заявила про атаку, яка, за її припущенням, була організована одним з урядів закордонних держав.
…

В Ірані повідомили про страту опозиційного журналіста Рухолли Зама, робота якого в інтернеті давала натхнення учасникам масових загальноіранських протестів 2017 року.

Його стратили шляхом повішення на світанку, наводить напівофіційне іранське агентство ISNA повідомлення прокуратури Тегерану.

Рухолла Зам був страчений. Рухолла Зам, засновник контрреволюційного інтернет-сайту і телеґрам-каналу AmadNews, був повішений годину тому

Днями стало відомо, що Верховний суд Ірану підтвердив смертний вирок, винесений раніше 47-річному журналістові.

Після повідомлення про його страту правозахисна журналістська організація «Репортери без кордонів» висловила обурення цим, за її словами, «злочином іранської юстиції» і поклала відповідальність на верховного керівника Ірану аятолу Алі Хаменеї як «організатора цієї страти».

Смертний вирок Замові виніс у червні так званий революційний суд – такі суди розглядають звинувачення в низці особливо небезпечних, із погляду ісламського режиму Ірану, злочинів, серед того у зв’язку з діями проти цього режиму. «Репортери без кордонів» назвали той процес «надзвичайно несправедливим».

Зама визнали винним у «порочності Земній» – це ісламське поняття тяжких гріховних дій у сучасній іранській кримінальній юриспруденції перетворилося на широке позначення політичної незгоди з режимом, від шпигунства до реальних антидержавних дій, яка трактується як намагання скинути цей режим і карається смертю.

Його сайт AmadNews і канал у телеґрамі. який він вів, були одним із важливих джерел інформування людей в Ірані й деінде про протести в цій країні 2017 року, які почалися з економічних міркувань і поширилися на всю країну.

Ці протести стали найбільшим викликом для іранського режиму з часу післявиборчих заворушень 2009 року і заклали підвалини для схожих виступів у листопаді 2019-го. Під час заворушень були вбиті понад 20 людей, іще тисячі були арештовані.

Рухолла Зам жив і працював у Парижі у Франції і був арештований у жовтні 2019 року за неясних обставин. Корпус вартових Ісламської революції, головна опора ісламського режиму Ірану, заявляв, що «спіймав у пастку» активіста внаслідок «складної операції з використанням спецслужбами обману». Де саме відбулася ця спецоперація, не повідомляли.

Після затримання Зам з’являвся на іранському телебаченні з виступами розкаяння за свої злодіяння і вибаченнями за них. Спершу в цих виступах він заперечував, що закликав до насильства, але все ж прямо заявляв, що метою його роботи було скинути владу Ірану. Наскільки щирими чи вимушеними були ці його заяви, не відомо, зате відомо, що Іран часто домагається від ув’язнених публічних визнань вини, нерідко під моральним тиском чи й тортурами.

«Репортери без кордонів» називали Рухоллу Зама «дуже суперечливою постаттю і в Ірані, і серед іранської діаспори».
…