AdNewLine

Президент США Дональд Трамп підписав антидопінговий «закон Родченкова» 4 грудня.

Документ передбачає можливість переслідування з боку Сполучених Штатів будь-якої людини за причетність до допінгової змови на міжнародних змаганнях за участю американських атлетів і поширюється на порушення, вчинені навіть за межами США.

Порушникам закону загрожує до 10 років в’язниці і штраф у розмірі 250 тисяч доларів. Якщо порушення вчинить група осіб, то штраф становитиме один мільйон доларів.

Міжнародне антидопінгове агентство (WADA) критикувало цей документ, вважаючи, що через екстериторіальність він може підірвати міжнародну систему антидопінгового контролю. Однак представник американського антинаркотичного управління при Білому домі Ентоні Джонс заявив, що реакція WADA на російський допінговий скандал підірвала віру в глобальну систему антидопінгового контролю.

Закон названий ім’ям Григорія Родченкова, який очолював антидопінгову лабораторію в Москві. Родченков виявив масштабне, підтримуване російською владою застосування допінгу російськими спортсменами на найбільших змаганнях, включно з Олімпіадою 2014 року в Сочі.
…

У столиці Росії Москві почали вакцинацію від коронавірусу препаратом «Спутнік V» серед груп ризику. Безкоштовні пункти вакцинації працюватимуть на базі міських поліклінік.

Записатися на щеплення можуть співробітники установ освіти, соцзахисту та охорони здоров’я у віці від 18 до 60 років без хронічних захворювань, які не вагітні і не годують грудьми. Як стверджують в мерії, за перші п’ять годин на вакцинацію зареєструвалися п’ять тисяч людей.

У Росії за останню добу зафіксовано 28 782 заражень COVID-19. Це максимум з початку пандемії. Померли за день 508 осіб. Всього від коронавірусу у Росії померли понад 42,5 тисячі пацієнтів.

Багато фахівців піддають офіційні дані про кількість померлих від COVID-19 у Росії під сумнів: по-перше, сама влада визнає, що в них включаються тільки ті випадки, коли коронавірус був визнаний головною причиною смерті, по-друге, так звана надлишкова смертність цього року в порівнянні з минулим у більшості регіонів Росії істотно вище, ніж офіційні цифри померлих від COVID-19.

У серпні Росія повідомила, що першою у світі розробила вакцину від COVID-19.

11 листопада творці російської вакцини «Спутнік V» відзвітували про перші результати третьої фази клінічних випробувань. Вони стверджують, що ефективність становила 92 відсотки.

Згодом Росія подала до Всесвітньої організації охорони здоров’я заявку на сертифікацію вакцини «Спутнік V».

 
…

Болгарія заявляє, що закриє 28 установ для людей з психічними розладами після критики Ради Європи.

Генеральна прокуратура повідомила, що установи закриють до 2027 року через погані умови, включно з жорстокістю до пацієнтів та неправильне використання медикаментів.

2 грудня комітет Ради Європи закликала Болгарію зупинити використання ланцюгів в установах для людей з психологічними розладами, щоб утримувати їх. У Раді Європи назвали це «тотально неприйнятним».

У своєму звіті комітет зазначив, що делегація відвідала кілька установ і отримала повідомлення, що персонал «штовхає, б’є руками і ногами» пацієнтів.
…

Уряду Європейського союзу 4 грудня заявили про готовність схвалити спільний бюджет на 2021 рік. Для цього потрібно, щоб Польща та Угорщина зняли своє вето з семирічного проєкту спільного бюджету (на період з 2021 до 2027 рік).

Бюджет на 2021 рік для всіх учасників ЄС уже розроблений з урахуванням прогнозованих фінансових показників на сім років. Однак Будапешт і Варшава відмовляються схвалити його, оскільки розподіл коштів із цього бюджету пов’язаний із дотриманням верховенства закону в кожній із країн союзу. Угорщина і Польща стали об’єктами уваги з боку інших союзників через заходи із обмеження незалежності судів, тиск на засоби інформації та неурядові організації. Як зазначає агенція Reuters, політика польської та угорської влади може обійтися цим країнам у десятки мільярдів євро зі спільних європейських фондів.

Якщо рамковий бюджет 2021–2027 років не буде схвалений через позицію Будапешта і Варшави, то і бюджет ЄС на 2021 рік не буде мати законної сили.
…

Росіяни вели зйомку біля офісу компанії, що виробляє турецькі безпілотні літальні апарати
…

Німецька дипломатка та ключова учасниця переговорів про ядерну угоду з Іраном Хельга Шмід стала генеральною секретаркою Організації безпеки та співробітництва в Європі. Вона стала першою жінкою на цій посаді.

59-річна Шмід працювала генеральним секретарем Європейської служби з зовнішніх справ з 2016 року. У 1990-х вона була речницею посольства Німеччини у Вашингтоні.

Штаб-квартира ОБСЄ розташована у Відні. Її мандат включає посередництво під час конфліктів, спостереження за виборами, моніторинг дотримання прав людини та просування принципу свободи преси.

Шмід змінить на посаді генсекретаря ОБСЄ Томаса Гремінгера, який очолював організацію з 2017 року. Вона працюватиме в складний час для інституції, яка намагається врегулювати конфлікти в Білорусі, Україні та Нагірному Карабаху.

 
…

Від початку пандемії COVID-19 у світі заразилися 65 мільйонів людей, 1,5 мільйона – померли станом на 3 грудня.

Протягом останнього тижня щодня фіксували понад 10 тисяч смертей від коронавірусної хвороби, але, як вважають, справжнє число може бути більшим, бо багато випадків не враховують у загальну статистику.

Голова ООН попередив, що соціальний й економічний вплив пандемії – «величезний і зростає», і що будь-яка вакцина не зітре шрамів, які можуть залишатися протягом років.

«Майже через рік пандемії ми стикаємося з людською трагедією та надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я, гуманітарної допомоги й розвитку», – заявив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш світовим лідерам під час спеціального засідання Генеральної асамблеї, присвяченого пандемії, що відбувалося в онлайн режимі.

Поки світ готується до поширення вакцини від COVID-19, Ґутерріш знову закликав вважати вакцини «глобальним суспільним благом» і попросив багаті країни гарантувати, щоб щеплення були доступні і для найуразливіших і найбідніших людей у світі.

Очікується, що США, Європа й деякі інші розвинені країни розпочнуть випуск розроблених на Заході вакцин вже наприкінці грудня.

Однак поставки на ранніх стадіях будуть обмежені, що означає, що кожній країні доведеться розставляти пріоритети на основі факторів ризику.
…

Служба державної безпеки Латвії у четвер 3 грудня затримала кількох журналістів, які співпрацюють з виданнями Sputnik і Baltnews. Про це повідомила низка медіа та самі затримані.

Видання Sputnik і Baltnews пов’язані з російським інформаційним агентством «Росія сьогодні». У шести з журналістів, а також політичного активіста Володимира Ліндермана пройшли обшуки.

Серед затриманих були колишній головний редактор Baltnews Андрій Яковлєв, журналіст Андрій Солопенко, журналістка Baltnews Алла Березовська. Після допитів їх відпустили під підписку про невиїзд. Вони є підозрюваними в кримінальній справі.

Як повідомили в правоохоронних органах Латвії, справу порушено за статтею про порушення режиму санкцій Євросоюзу.

Читайте також: У Кремлі існує «молдовський відділ», пов’язаний із розвідкою – розслідування RISE Moldova

У пресслужбі СГБ виданню Delfi повідомили, що затримання і обшуки були пов’язані з підозрами в порушенні міжнародних санкцій. Слідство у справі, як стверджують в СГБ, почалося в січні.

«Отримана в ході слідства інформація дає підстави підозрювати, що мала місце передача господарських ресурсів особі, проти якого спрямовані санкції ЄС у зв’язку з діями, спрямованими на руйнування територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України», – йдеться в повідомленні. Ім’я цієї особи не називається.

Санкції ЄС були запроваджені проти гендиректора агентства «Росія сьогодні» Дмитра Кисельова. Самі журналісти – позаштатні автори пов’язаних з агентством видань – стверджують, що до їхньої роботи санкції проти Кисельова ніякого відношення не мають. Такої ж думки в МЗС Росії, який звинуватив Латвію в «кричущому нехтуванні свободи ЗМІ».
…

Сполучені Штати відкликали деяких співробітників зі свого посольства в Багдаді на тлі загострення напруги з Іраном та іраксьскими неурядовими збройними угрупованнями. Це 3 грудня підтвердив посол США в Іраку Метью Туллер після того, як про це повідомили цілька медіа.

У відео, опублікованому на сторінці посольства США у Facebook, Туллер заявив, що він та основна група дипломатів та військових радників продовжуватимуть виконувати обов’язки в «найближчому майбутньому».

«Тимчасове скорочення не позначиться на намірах цих відданих співробітників», – сказав він.

Читайте також: Роз’єднані Штати Америки. Барак Обама про політичну культуру і Путіна

Невідомо точно, скільки саме з кількох сотень дипломатів найбільшого посольства США були вивезені.

Скорочення персоналу відбулося в той час, коли президент Дональд Трамп посилює тиск на Іран перед передачею влади обраному президенту Джо Байдену. Той заявляв, що намагатиметься відновити дипломатичні зв’язки з Іраном після того, як почне роботу в Білому домі в січні.

Читайте також: США скоротять чисельність своїх військ в Афганістані та Іраку до 2500 до середини січня

Очікується, що Байден спробує знову приєднатися до ядерної угоди Ірану, яку Трамп припинив у 2018 році, і співпрацювати з союзниками, щоб зробити її умови жорсткішими, якщо Тегеран першим знову почне її дотримуватися.

Напруга в регіоні зросла після вбивства минулого тижня вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде поблизу Тегерана. Іран звинуватив Ізраїль і, опосередковано, Сполучені Штати, підвищуючи ймовірність помсти зі свого боку або з боку своїх угруповань у регіоні.

Американські чиновники також висловлюють занепокоєння з приводу того, що Іран або афілійовані з ним бойовики в Іраку можуть завдати удару в першу річницю американського удару безпілотниками, в результаті якого 3 січня біля аеропорту Багдада загинув високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані та і ще кілька лідерів іраксьских збройних угруповань.

У вересні адміністрація Трампа попередила Ірак, що закриє своє посольство в Багдаді у відповідь на неодноразові ракетні та інші напади на об’єкти інтересів США та їхніх союзників, завдані бойовиками за підтримки Ірану.
…

Обраний президент США Джо Байден заявляє, що попросить американців носити захисні маски протягом його перших 100 днів на посаді. Його адміністрація перебере повноваження в січні на тлі погіршення ситуації з пандемією COVID-19.

«У день інавгурації я попрошу людей протягом 100 днів носити маски … не назавжди, лише 100 днів», – сказав Байден 3 грудня в ефірі CNN у першому після обрання спільному інтерв’ю з обраною віцепрезиденткою Камалою Гарріс.

За словами Байдена, широке використання масок приведе до «значного зниження» в поширенні вірусу.

Обраний президент часто закликав носити маски під час виборчої кампанії.

Однак він визнавав, що президент може не мати законних повноважень видавати загальнонаціональне розпорядження.

В інтерв’ю Байден сказав, що там, він має виконавчу владу, зокрема щодо федеральної власності й міждержавного транспорту, включаючи літаки й автобуси, він видасть наказ, що вимагає носіння масок.

Американські органи охорони здоров’я заявляють, що носіння маски забезпечує певний захист людині, яка її вдягає, і допомагає зменшити передачу вірусу від заражених людей.

Авіакомпанії, аеропорти і більшість громадського транспорту в країні вже вимагають носіння масок.

Крім того, згідно з даними Американської асоціації пенсіонерів, 37 штатів і столиця Вашингтон видали розпорядження про носіння масок у громадських місцях.

Рішення штатів різняться, але, як правило, вони вимагають, щоб люди носили маски в закритих громадських приміщеннях і на відкритому повітрі, коли не можуть тримати 2-метрову дистанцію від інших.

Напередодні Всесвітня організація охорони здоров’я оновила рекомендації про використання масок для профілактики поширення COVID-19.
…

Росія докладає всіх зусиль, щоб припинити будь-яку критику своєї окупації, заявив виконувач обов’язків асистента державного секретаря США Філіп Рікер під час наради міністрів ОБСЄ.

«Росія докладає всіх зусиль, щоб припинити будь-яку критику своєї окупації жорстокою та осудною тактикою. Я був стурбований, коли почув історію Сервера Мустафаєва, якого в листопаді засудили до 14 років в’язниці за активність у висвітленні тяжкого становища інших кримських політв’язнів», – сказав Рікер.

За словами дипломата, Мустафаєв – «лише один із понад 90 українців, яких Росія несправедливо ув’язнила за мирну незгоду, та одне із сотень тисяч життів, які зазнали наслідків окупації».

«Хоча жодна країна не постраждала більше, ніж Україна, використання Росією свого опорного пункту в Криму для проєктування влади в Чорному морі, Середземному морі та на Близькому Сході підриває регіональну безпеку та впливає на всіх нас. Ось чому США вітають дипломатичну ініціативу України щодо акцентування міжнародної уваги на стратегічних вимірах російської окупації Криму», – додав Рікер.

 
…

«Наші землі, про які ми мріяли майже 30 років, були звільнені від окупації ціною крові і життів наших мучеників» – міноборони Азербайджану
…

Владна партія «Грузинська мрія» отримала 90 місць у парламенті зі 150. Про це свідчать фінальні результати парламентських виборів.

Другий тур відбувся 21 листопада. Він був бойкотований опозицією. Опозиційні сили вимагали повторити перший тур виборів, який відбувся 31 жовтня. Вони називали голосування незаконним та нечесним.

Голова Центральної виборчої комісії Тамар Жванія оголосила фінальні результати 3 грудня. За її словами, партія «Грузинська мрія», яку заснував мільярдер Бідзіна Іванішвілі, отримала 48,22 відсотка.

Блок «Єдиний національний рух» колишнього президента Міхеїла Саакашвілі здобув 27,18 відсотка (36 депутатів), а «Європейська Грузія» – 3,79 відсотка (п’ять депутатів).

До парламенту потрапили ще шість партій, які набрали необхідний один відсоток.

Перша сесія новообраного парламенту повинна відбутися впродовж 10 днів.

Вибори вперше відбувалися за новою системою, яку підтримали Сполучені Штати Америки та Європейський союз. 120 місць у парламенті зі 150 розподіляють між партіями. Ще 30 депутатських портфелів отримають на виборах в 30 одномандатних округах.

Переможці в 13 округах були визначені в першому турі. Другий тур відбувався в округах, де жоден з кандидатів не отримав понад 50 відсотків голосів під час першого туру.

 
…

3-4 грудня у Генасамблеї Організації Об’єднаних Націй відбудеться Спеціальна сесія, на якій будуть обговорювати боротьбу з коронавірусом.

Учасники сесію планують «проаналізувати реакцію системи ООН на пандемію», зокрема, наскільки ефективним було реагування структур, які займають найвразливішими верстами населення.

Також однією з тем буде розробка вакцини від коронавірусу та шляхи її розповсюдження серед населення.

У світі, станом на 3 грудня, виявили понад 64,5 мільйона інфікованих коронавірусом, померли майже 1,5 мільйона людей, одужали понад 41 мільйон.

 
…

Новим генеральним секретарем ОБСЄ стане німкеня Гельга Шмід. Про це заявив прем’єр-міністр Албанії Еді Рама, відкриваючи міністерську раду ОБСЄ у четвер, повідомляє «Укрінформ». Албанія зараз головує в ОБСЄ.

Мандат Шмід діятиме протягом трьох років.

Чинним генеральним секретарем ОБСЄ є швейцарець Томас Гремінгер.

Окремо Рама зазначив, що наступного року в ОБСЄ головуватиме Швеція, а у 2022-му – Польща.
…

Колишній президент Франції Валері Жискар д’Естен помер 2 грудня у віці 94 років від ускладнень, пов’язаних з COVID-19.

Ліберальний президент був главою держави з 1974 по 1981 рік.

У Європі він встановив тісні відносини з колишнім канцлером Західної Німеччини Гельмутом Шмідтом, і разом вони заклали основи єдиної валюти євро, встановивши Європейську валютну систему.

У Франції д’Естен проводив ліберальну політику, зокрема, легалізував аборти і розлучення за взаємною згодою. Йому також приписують запуск великих інфраструктурних проектів, включаючи створення мережі високошвидкісних поїздів TGV у Франції, а також залучення Франції до ядерної енергетики.

Глава правлячої партії президента Емманюеля Макрона в парламенті Крістоф Кастанер сказав: «Його сучасна і рішуче прогресивна політика… надовго залишиться в його спадщині».

Після поразки на президентських виборах 1981 року Жискар залишався активним політиком, повернувши собі місце в парламенті і очоливши регіональну раду Оверні.

Д’Естен також був членом Європейського парламенту з 1989 по 1993 рік.

У 2004 році, втративши місце у парламенті, Жискар завершив свою активну політичну кар’єру.
…

Угорський політик Йожеф Саєр 3 грудня вийшов з консервативної партії прем’єра Віктора Орбана «Фідес» на тлі скандалу з його участю у «секс-вечірці» (як її називають медіа) в порушення коронавірусних обмежень.

Оголошенню про вихід з партії передувало визнання Саєром того, що він був присутній на приватному заході в Брюсселі 27 листопада. Тоді ж стало відомо, що він залишить Європарламент.

«Дії нашого депутата несумісні з цінностями нашого політичного об’єднання», – наголосив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Також він сказав, що партія не забуде і не відмовиться від результатів 30-річної роботи Саєра, але те, що він зробив, не має виправдання.

Саєр був членом Європейського парламенту з моменту приєднання Угорщини до Європейського союзу у 2004 році. Він був заступником голови Європейської народної партії до 2019 року.

Партія «Фідес» заявляє, що виступає за так звані традиційні християнські цінності й жорстко виступає проти ЛГБТ-спільноти. Сам Саєр був одним із авторів поправок до Конституції Угорщини, яка тепер визнає лише шлюби між чоловіком і жінкою.
…

Новообрана президентка Молдови Мая Санду виступила проти силового вирішення конфлікту в Придністров’ї. Санду також наголосила на важливості проведення дострокових парламентських виборів у країні. «Думаю, всі розуміють, що вибори неминучі, навіть ті, хто боїться втратити своє місце, бачать потребу народу і розуміють, що вони не зможуть нескінченно протистояти бажанню громадян провести дострокові парламентські вибори», – заявила вона в інтерв’ю Молдовській редакції Радіо Свобода.
…

Дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень СБУ і не спрямовані проти угорської національної меншини – керівник МЗС України
…

Понад один мільйон крон, в перерахунку більше ніж 370 тисяч євро, вже зібрали на рахунку для відбудови пам’ятки української народної дерев’яної архітектури в Празі – храму Святого Михаїла, зруйнованого пожежею.

Як заявив мер чеської столиці Зденєк Гржіб, «до збору коштів долучаються як дрібні дарителі, так і ті, хто вкладає десятки тисяч крон».

Збір коштів оголосили на початку листопада.

Храм Святого Архангела Михаїла належав до найцікавіших пам’яток української народної дерев’яної архітектури в Празі. Церква, зведена в 17-му столітті в закарпатському селі Великі Лучки, в 1929 році була перевезена до Праги і встановлена в Саду Кінських на пагорбі Петршін.

За досі невстановлених обставин храм був знищений вогнем. Як повідомляють медіа, поліція виключила технічні проблеми як причину пожежі. Як найбільш правдоподібна розглядається версія людського фактору.
…

Комісія ООН із наркотичних засобів 2 грудня вирішила вилучити медичний канабіс зі списку найнебезпечніших наркотиків у світі, таких, як героїн, повідомляє The New York Times. Це рішення може відкрити шлях для розширення досліджень і медичного використання марихуани.

Під час голосування Комісії з наркотичних засобів, яка базується у Відні й включає представників 53 держав-членів, розглянули низку рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо перекласифікації канабісу та його похідних.

При цьому, як пише видання, увага зосереджувалася на ключовій рекомендації щодо вилучення канабісу із Списку IV Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року, де він перебував разом із небезпечними наркотиками, які викликають залежність, такими як героїн.

«Успіхом цього голосування людство завдячуватиме Україні, чиєю позицією сьогодні стало «утриматися». Якби представник України солідарно з пулом Російської Федерації проголосував «проти», історичне рішення не було б ухвалено», – йдеться в повідомленні на сторінці Маршу Свободи, українського руху за легалізацію канабісу.

Згідно з проведеним навесні опитуванням, 39% українців виступають за легалізацію марихуани в медичних цілях для отримання додаткових коштів для підтримки економіки в кризу, 49% респондентів виступають проти.
…

За минулу добу в Росії померли 589 пацієнтів із COVID-19, повідомив оперативний штаб з боротьби із поширенням інфекції. Це новий максимальний показник добової смертності з початку пандемії в Росії.

Всього в Росії померли 41 053 людей, у яких був підтверджений діагноз COVID-19.

Число підтверджених випадків зараження коронавірусом в Росії за добу зросла на 25 345, що стало мінімумом з 25 листопада. Загалом в країні з початку пандемії виявили 2 347 401 хворих.

Наразі, за офіційною статистикою, в Росії хворіють 475 999 осіб.
…

Закрита в рамках заходів боротьби з поширенням COVID-19 Ейфелева вежа у Парижі відновить роботу з середини грудня.

«Раді повідомити про відновлення роботи Ейфелевої вежі з 16 грудня 2020 року», – йдеться в повідомленні на сайті вежі.

Повідомляється, що вежа буде відкрита я з 10:30 до 18:30.

Під час відвідин вежі застосовуватимуться «найсуворіші заходи безпеки», повідомила адміністрація.

Щороку Ейфелева вежа приймає понад шість мільйонів відвідувачів і є однією з найвідвідуваніших туристичних пам’яток світу.

У Франції з 15 грудня в рамках другого етапу пом’якшення карантинних обмежень відновлять роботу музеї та культурні об’єкти.
…

Організація Об’єднаних Націй закликає надати допомогу сотням тисяч моряків, які застрягли в морі, або не можуть повернутися додому через обмеження, викликані пандемією коронавірусу. Резолюція, 1 грудня ухвалена одноголосно всіма членами ООН, не має обов’язкової сили.

У резолюції ООН закликає уряди держав забезпечити зміну морських екіпажів, поїздки та репатріацію.

Близько 400 тисяч з 2 мільйонів моряків у світі застрягли у морі через обмеження на поїздки.

Китай, Філіппіни, Індонезія, Росія та Україна входять в першу п’ятірку країн, що надають моряків для комерційних суден, на які припадає 90 відсотків світової торгівлі.

«Тим не менше, сьогодні сотні тисяч моряків застрягли на борту своїх суден. Через обмеження на пересування і закриття кордонів вони не можуть покинути свої кораблі і повернутися додому після довгих місяців безперервної роботи. Вони фізично і морально виснажені», – заявила на Генеральній Асамблеї дипломат Європейського Союзу Пеггі Віссерс.

Резолюція також «закликає держави-члени призначати моряків і інший морський персонал ключовими працівниками». Морська галузь сподівається, що таке визначення дозволить морякам увійти до числа пріоритетних груп для отримання майбутніх вакцин проти вірусу.
…

Автомобіль в’їхав у пішохідну зону в німецькому місті Трірі. Чотири людини загинули, включно з дев’ятимісячною дитиною. За словами мера Вольфрама Ляйбе, до 15 людей отримали травми.

51-річного водія німецькі ЗМІ називають Берндом В. Його затримала поліція.

За даними посадовців, підозрюваний був нетверезим. Водночас немає ознак, що інцидент був політично мотивованим.

Речник місцевої поліції Карл-Петер Йохем заявив, що підозрюваний рухався один кілометр, «збиваючи людей у випадковому порядку на своєму шляху». Потім його зупинив поліцейський автомобіль.

Трір вважають найстарішим містом Німеччини. Його населення становить близько 110 тисяч людей. Воно розташоване поблизу від кордону з Люксембургом.
…

Член Європейського парламенту з Угорщини подав у відставку після участі в «секс-вечірці» в бельгійському Брюсселі під час карантину.

Йожеф Саєр, член партії «Фідес» прем’єра Угорщини Віктора Орбана, заявив, що співпрацює з поліцією.

За даними ЗМІ, 27 листопада поліція увірвалася на вечірку, на якій були присутні дипломати та член Європейського парламенту.

«Я був там. Після того, як поліція запитала про мою особу, оскільки я не мав з собою свого ID, я повідомив, що є членом Європейського парламенту», – розповів Саєр.

1 грудня поліція повідомила, що перехожий бачив чоловіка, який «втікає через канаву», маючи руки в крові. Ймовірно, це був Саєр. Травму він міг отримати, коли намагався залишити місце подій.

Саєр запевняє, що не вживав жодних препаратів. Коментуючи пігулку екстазі, яку знайшли в його рюкзаку, політик запевнив, що нічого не знає про неї.

Він висловив жаль з приводу порушення карантинних обмежень і назвав свій «проступок» «суто особистим».

Саєр був членом Європейського парламенту з моменту приєднання Угорщини до Європейського союзу у 2004 році. Він був заступником голови Європейської народної партії до 2019 року.

 
…

Китайський космічний апарат «Чан’є-5» здійснив успішну посадку на поверхню Місяця. Посадка відбулася о 17:15 за київським часом у районі піку Рюмкера в Океані Бур у західній частині видимої сторони Місяця, повідомляє Reuters.

Метою місії є збирання місячного ґрунту, на це завдання модуль має 48 годин. Потім апарат доправить капсулу з приблизно двома кілограмами ґрунту на орбітальний модуль, який вирушить назад до Землі.

У разі успіху місії Китай стане третьою країною в світі, що доставила ґрунт із Місяця на Землю – після США та СРСР. Остання місія з доставки місячного ґрунту була здійснена в 1976 році.

 
…

На заході Німеччини щонайменше двоє людей загинули і 10 поранені внаслідок наїзду автомобіля на пішоходів. За деякими повідомленнями, загиблих четверо. Інцидент стався в місті Трір, земля Рейнланд-Пфальц.

У повідомленнях не йдеться, чи подію можна кваліфікувати як терористичний напад.

Агентство DPA повідомило з посиланням на місцеву пресу, що 51-річний водій, громадянин Німеччини, заарештований. Влада закликала жителів міста обходити зону події в зв’язку з роботою слідчих.

Поліція звернулася до громадськості з проханням не поширювати чутки і неперевірену інформацію і «спиратися на надійні дані, що публікуються в твітері місцевої поліції».

Голова Федерального відомства з охорони конституції Німеччини Томас Гальденванг на початку листопада заявив телеканалу ARD, що правоохоронним органам Німеччини треба зберігати пильність через «загрози з боку ісламістських екстремістів». Гальденванг наголосив, що рівень терористичної небезпеки зберігається на позначці «високий».

 
…