01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Болгарія блокує переговори щодо вступу Північної Македонії до ЄС, бо заперечує існування македонської національності й мови

Болгарія погрожує зірвати переговори про шлях до вступу до Європейського союзу сусідньої Північної Македонії, вимагаючи, щоб ця країна офіційно визнала, що її національності і мови не існує.

Як заявило Міністерство закордонних справ Болгарії, воно повідомило Європейську комісію, що Софія заблокує так звані переговорні рамки для Північної Македонії, які мають стати основою для офіційного початку переговорів про вступ цієї країни до Євросоюзу.

Болгарія домагається, щоб Північна Македонія визнала, що її історія, національна ідентичність і мова насправді болгарські. Це, зокрема, припинило б розмови про наявність у Болгарії окремої македонської меншини.

Скоп’є наполягає, що народ Північної Македонії не є частиною болгарського і що македонська мова – окрема південнослов’янська мова, хоч і близько споріднена з болгарською, – а не регіональний діалект болгарської, як твердить Софія.

Тим часом МЗС Болгарії вимагає, щоб вимоги Софії були офіційно внесені як елемент переговорних рамок, щоб таким чином їхнє виконання стало для Скоп’є передумовою подальших переговорів.

Болгарія відкинула рішення Ради ЄС оприлюднити окрему декларацію щодо її вимог поза межами переговорних рамок, бо, мовляв, така декларація не є юридично обов’язковим до виконання документом і не дає Софії гарантії виконання її забаганки.

Останніми двома тижнями посадовці двох країн провели низку переговорів у намаганні подолати розбіжності напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що має відбутися пізніше цього місяця. Спершу цю зустріч планували на 10 листопада, наразі вона відкладена на тиждень.

Суперечка з Болгарією стає ще одним випробуванням для Скоп’є, де 2018 року вже були змушені відмовитися від назви країни (яка спершу називалася Македонія, без означення «Північна»), а перед тим і відмовитися від свого національного прапора, – на догоду Греції, яка від самої незалежності Скоп’є блокувала переговори про зближення свого північного сусіди з ЄС і про його вступ до НАТО. Атени твердили, ніби назва «Македонія» сама по собі становить територіальну претензію до Греції, де Македонією називається традиційний регіон на півночі країни, – мовляв, тільки цей регіон має право на цю назву. Завдяки цим поступкам Скоп’є керівники країн ЄС у березні цього року формально схвалили майбутній початок переговорів про вступ до Євросоюзу Північної Македонії, а також Албанії; також у березні Північна Македонія вступила до НАТО.

Read More

Канада слідом за ЄС розширила свій санкційний список щодо Білорусі

Канада слідом за Європейським союзом оголосила про розширення свого санкційного списку проти чільних посадовців нинішньої влади Білорусі в координації з ЄС.

До розширеного списку тих, щодо кого Канада застосовує фактичне замороження можливих активів і заборону на в’їзд, потрапили 13 осіб – тих самих, кого раніше 6 листопада вніс у свій список Європейський союз. Це, зокрема, керівник президентської адміністрації Ігор Сергєєнко, голова КДБ, а раніше голова Комітету державного контролю Іван Тертель, члени керівництва Слідчого комітету й низки інших правоохоронних структур Білорусі, речниця президента Наталія Ейсмонт, командувач спецпідрозділу «Альфа» Сергій Зубков, голова Конституційного суду Петро Міклашевич тощо.

На відміну від списку ЄС, у канадському цього разу немає Олександра Лукашенка і його сина Віктора – бо вони потрапили під канадські санкції вже раніше, коли Євросоюз іще не пішов був на такий крок.

Загалом нині в санкційному списку Канади щодо Білорусі – 59 осіб, така сама кількість, як і в списку Євросоюзу.

Раніше 6 листопада повідомлення про санкції Європейського союзу щодо Олександра Лукашенка і нової групи високих білоруських посадовців були оприлюднені в Офіційному журналі ЄС і тим самим набули чинності.

До списку підсанкційних у ЄС були додані 15 фізичних осіб. Перший серед них – Олександр Лукашенко, якого в інформації про його особу названо «президентом Білорусі». Також у новому переліку – його син Віктор Лукашенко, який має посаду радника президента з національної безпеки і є членом Ради безпеки Білорусі, а неформально є наглядачем за всіма силовими структурами країни.

Таким чином, на цей час у переліку підсанкційних білоруських нинішніх чи недавніх посадовців, укладеному ЄС, – загалом 59 осіб, разом із тими, хто потрапив під санкції в жовтні, і тими, хто перебуває у списку вже багато років, починаючи ще з 2006-го. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет нових санкцій, на той час проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу 2020 року. У переліку на той час іще не було Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі з самого початку наголошували, що первісний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили тоді Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від первісних списків ЄС, від початку було і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.

Read More

У Білорусі більш ніж на два місяці продовжили досудовий арешт політув’язненої Колесникової

У Білорусі слідство більш ніж на два місяці продовжило термін досудового арешту опозиційної діячки Марії Колесникової, яку правозахисники визнають політичним в’язнем.

Тепер вона має пробути за ґратами принаймні до 8 січня, повідомила пресслужба штабу Віктора Бабарика – ще одного політв’язня, який планував кандидувати на посаду президента Білорусі на виборах 9 серпня і чільною соратницею якого є Колесникова – нині членкиня президії Координаційної ради білоруської опозиції.

Раніше 6 листопада її адвокатка Людмила Козак повідомила, що слідство відмовилося випустити Колесникову під заставу.

Раніше їй так само відмовили в виході з-за ґрат під домашній арешт чи під особисте зобов’язання.

Низку інших білоруських політв’язнів раніше звільнили з-за ґрат під інші обмеження після того, як вони зустрічалися в Слідчому ізоляторі КДБ Білорусі з Олександром Лукашенком. Колесникова тоді відмовилася брати участь у тій зустрічі.

Колесникову разом із кількома колегами схопили в Мінську 7 вересня невідомі в цивільному одязі і в масках, усіх поночі доставили на кордон із Україною і наказали перетнути його. Колеги виконали вимогу; Колесникова порвала свій закордонний паспорт, щоб залишитися в Білорусі. Її повернули до Мінська, де 8 вересня взяли під варту, а згодом оголосили підозру в публічних закликах до захоплення державної влади чи насильницької зміни конституційного ладу.

Нині Колесникова офіційно обвинувачена за кримінальною статтею про «заклики до дій, спрямованих на шкоду зовнішній безпеці Білорусі, її суверенітетові, національній безпеці і обороноздатності».

Read More

Вибори президента США: Джорджія збирається зробити перерахунок голосів

Американський штат Джорджія збирається зробити перерахунок голосів на виборах президента США.

Наразі залишилося порахувати понад чотири тисячі бюлетенів. Спершу в штаті лідирував чинний президент і кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп. Нині ж кандидат від Демократичної партії Джо Байден має перевагу в 1 096 голосів.

«Із такою малою різницею буде перерахунок голосів у Джорджії», – заявив журналістам губернатор штату Бред Раффенсперґер в Атланті.

Трамп мав значну перевагу в Джорджії. Вона почала скорочуватися на тлі підрахунку бюлетенів, які надійшли поштою.

Кандидат може просити про перерахунок голосів у штаті, якщо різниця між кандидатами дорівнює або є меншою, ніж 0,5 відсоткового пункта. Без перемоги в Джорджії, яка приносить 16 голосів виборників, Трамп не зможе перемогти на виборах.

Байден наразі забезпечив собі 253 голоси виборників із 270 необхідних для перемоги. Якщо він переможе в Джорджії, то стане першим кандидатом з Демократичної партії, який зробив це з 1992 року, коли в штаті переміг Білл Клінтон.

Трамп заявляв про махінації на виборах, не надаючи жодних доказів. У відповідь Раффенсперґер наголосив, що Джорджія дозволяла представникам обох кандидатів слідкувати за підрахунком голосів.

 

Read More

Санкції ЄС щодо Лукашенка і нової групи білоруських посадовців набули чинності

У списку підсанкційний осіб також син Олександра Лукашенка – Віктор, який має посаду радника президента, а неформально є наглядачем за силовими структурами

Read More

ВООЗ: слід готуватися до нової пандемії вже зараз

У Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднили тези, якими вважають за потрібне поділитись із людством напередодні 73-ї щорічної сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я ВООЗ.

COVID-19 можна перемогти «наукою, рішеннями та солідарністю», вважають у ВООЗ. І хоча пандемія коронавірусу – це глобальна криза, багато держав та міст успішно запобігли і взяли під контроль передачу інфекції, йдеться в документі.

«Уперше світ об’єднався навколо плану щодо прискорення розробки вакцин, діагностичних та терапевтичних засобів», – зауважили в організації.

Окрім того, ця пандемія є нагадуванням, як важливо зміцнювати галузь охорони здоров’я в кожній країні та краще оберігати населення від надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі здоров’ям, додали у ВООЗ.

Тож людству варто негайно починати готуватись до наступної потенційної пандемії, кажуть в організації.

«Ми переконались за останній рік, що країни з розвиненою інфраструктурою системи охорони здоров’я змогли діяти швидко, щоб запобігти швидкому поширенню коронавірусу», – додали у ВООЗ.

Щоб допомагати урядам країн боротись за здоров’я, ВООЗ планує такі програми: Кампанія з вакцинації 2030, Десятиліття здорового старіння 2020-3030, а також низка інших ініціатив щодо боротьби з раком шийки матки, туберкульозом, щодо догляду за очима, безпекою харчових продуктів, інтелектуальною власністю та готовністю до грипу.

У ВООЗ повідомили про понад 47 мільйонів випадків зараження, і понад 1,2 мільйона померлих через COVID-19.

73-ї щорічна сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я ВООЗ відбудеться 9 листопада 2020 року в режимі онлайн.

Read More

Вибори у США: Байден вийшов у лідери в Джорджії

Кандидат у президенти США від демократів, колишній віцепрезидент Джо Байден обійшов чинного голову держави Дональда Трампа в одному з ключових штатів – Джорджії, хоча раніше в цьому штаті весь час підрахунків голосів лідирував Трамп.

Розрив між кандидатами зараз незначний: Байден попереду на 917 голосів, згідно з даними американських ЗМІ.

Без 16 голосів колегії виборників із Джорджії Трамп не може досягти загальної кількості в 270 голосів, необхідної для перемоги на виборах.

Якщо Байден виграє в Джорджії, він стане першим кандидатом від Демократичної партії, який зробив це, з часу перемоги Біла Клінтона в 1992 році.

Джорджія є одним із чотирьох ключових штатів, де переможця виборів ще не визначили. Байден із незначною перевагою лідирує в Неваді й Аризоні, в той час як Трамп все ще попереду в Пенсильванії.

Трамп у відповідь на зменшення шансів утримати Білий дім виступив із черговою критикою, стверджуючи без жодних доказів, про шахрайство на виборах у штатах, де результати все ще надходять, і пригрозив судовими процесами по всій країні.

Напередодні ввечері Дональд Трамп вперше за останні два дні виступив із публічною промовою. На брифінгу в Білому домі Трамп знову заявив, що демократи «намагалися вкрасти вибори».

При цьому жодних аргументів президент не навів. Кілька великих телеканалів США перервали трансляцію, коли Трамп почав робити бездоказові заяви про президентські вибори. Соціальні мережі Twitter і Facebook, де транслювався виступ президента, позначили контент як спірний.

Зі свого боку, Джо Байден закликав американців проявити терпіння і вірити у виборчий процес. Колишній віцепрезидент висловив упевненість, що він в кінцевому підсумку стане переможцем.

 

Read More

Вибори у США: суд у Джорджії відхилив позов Трампа щодо підрахунку голосів

Суд у штаті Джорджія відхилив позов передвиборної кампанії президента Дональда Трампа щодо підрахунку голосів, як раніше зробив суд Мічигану. Президент погрожував новими позовами в інших штатах з приводу нібито порушень, доказів про які він однак не навів.

Команда Трампа позивається у штатах, де його суперник, кандидат від Демократичної партії Джо Байден лідирує, або наближається за кількістю голосів до чинного президента, в той час як у низці штатів, зокрема й ключових, ще продовжують підрахунок голосів.

Трамп без будь-яких доказів заявив про широкомасштабні порушення, пов’язані з виборами 3 листопада. Однак офіційні органи ніяких ознак порушень під час процесу голосування або підрахунку голосів не зафіксували.

У Джорджії, як стверджувала кампанія Трампа, 53 бюлетені, що надійшли після виборів, змішалися з тими бюлетенями, які надійшли до 3 листопада. Однак багато штатів дозволяють підрахунок бюлетенів, які були надіслані до 3 листопада, після дня виборів.

 

Суди у Джорджії та Мічигані відхилили позови, заявивши, що немає ніяких доказів, що підтверджують заяви президента.

Американські ЗМІ повідомили про перемогу Байдена у Мічигані, в той час як у Джорджії між кандидатами точиться боротьба.

Представники Трампа також заявили, що мали місце порушення при голосуванні в окрузі Кларк в Неваді, включаючи Лас-Вегас, і пригрозили подати до суду з цього приводу. Трамп зменшив відставання від Байдена, підрахунок голосів продовжується.

Читайте ще: 

Вибори у США: Байден дещо випереджає Трампа, але все ще може змінитися

Read More

Президента Косова взяли під варту у Гаазі

Президента Косова Хашима Тачі взяли під варту в Гаазі, йому інкримінують військові злочини та злочини проти людяності. Про це повідомляє Спеціалізована прокуратура Косова.

У слідчий ізолятор також відправили ексспікерів парламенту Косова Кадрі Весєлі та Якупа Краснічі, і одного з польових командирів Визвольної армії Косова Реджепа Селимі.

Зазначається, що Тачі та його соратником обвинувачують у незаконних або довільних арештах та затриманнях, жорстокому поводженні, тортурах та вбивствах, насильницьких зникненнях людей та переслідуваннях, які здійснювалися у період з березня 1998 року по вересень 1999 року на території Косова та в Північній Албанії.

5 листопада президент Косова Хашим Тачі подав у відставку на тлі звинувачень у воєнних злочинах.

Спеціалізована прокуратура Косова та Офіс спеціального прокурора були створені відповідно до законодавства Косово за межами країни, щоб допомогти розслідувати можливі звірства під час і після війни за незалежність Косово у 1998-99 роках, і їх операції проходять за підтримки косовської поліції та Місії Європейського Союзу з верховенства права у Косові.

Війна за незалежність Косова від Сербії забрала життя понад 10 тисяч людей, більшість з яких – етнічні албанці з Косова. Більше 1600 осіб залишаються зниклими безвісти. Бої закінчилися після 78-денної повітряної кампанії НАТО проти Сербії.

Read More

США закликає білоруську владу припинити тиск на опозицію та провести нові вибори

Звіт «московського механізму» ОБСЄ довів порушення прав людини та шахрайство на виборах у Білорусі – держсекретар США

Read More

Канцлер Австрії зустрівся з Тихановською і пообіцяв їй «повну підтримку»

Федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц зустрівся з білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на агенцію APA.

За повідомленням, Курц висловив «повну підтримку Австрії» демократичному руху і громадянському суспільству в Білорусі.

«Австрія вітає «невтомні зусилля» Тихановської та білоруського громадянського суспільства», – повідомили у Федеральній канцелярії на запит агентства.

У розмові Курц також висловив підтримку чинному пакету санкцій Євросоюзу проти влади Білорусі.

Читайте також: Закінчився офіційний термін повноважень Лукашенка і що далі: інтерв’ю із Світланою Тихановською

«Правильним і важливим є цілеспрямовані дії проти тих, хто сфальсифікував результати виборів і придушив мирні демонстрації”, – заявила канцлер.

Перед розмовою з Курцем Тихановська зустрілася з представниками парламентських партій, які також висловили солідарність з білоруським опозиційним рухом. Програма візиту Тихановської також передбачала зустрічі з послами ОБСЄ.

У п’ятницю 6 вересня вона має взяти участь у круглому столі з білоруським громадянським суспільством, а також у конференції аналітичного центру.

Тихановська називає себе переможницею президентських виборів, які відбулися в Білорусі влітку, і звинувачує Олександра Лукашенка у фальсифікації.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

Read More

Білорусь: у опозиціонерки Багінської триває «слідчий експеримент»

Близько 19 години 5 листопада в квартиру білоруської опозиціонерки Ніни Багінської увірвалися люди без опізнавальних знаків, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Вони заявили, що мають провести слідчий експеримент і що справа пов’язана з онукою Ніни Багінської, яка живе з нею.

Ніна Багінська стала одним із символів мирних протестів у Білорусі. Вона відвідує майже всі мітинги з великим біло-червоно-білим прапором.

Сусіди розповіли Радіо Свобода, що Багінська викликала міліцію проти невідомих людей. Незабаром до квартири піднялося близько десятка людей у чорному одязі, схожому на одяг людей, які раніше збивали протестуючих.

Читайте також: Білорусь: пенсіонерка із забороненим прапором дратує владу і надихає опозицію

Один з поліцейських, який прибув на дзвінок Багінської, стверджує, що вона вдарила його табуреткою.

За словами сусідів, у квартирі відбувається сварка. Двері квартири відчинені, кілька людей стоять перед входом, кілька на місці. У дворі будинку Багінської стоять дві маршрутки.

Як стало відомо журналістам, на місце подій прямує донька Ніни Багінської.

За інформацією телеграмних каналів, на які посилається білоруська служба, люди без розпізнавальних знаків почали затримувати людей у дворі будинку, де живе Багінська.

 

Read More

Білорусь: обшук у Багінської завершився, її не затримали

Білоруську опозиціонерку Ніну Багінську не затримали – про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на правозахисний центр «Вясна».

За даними правозахисників, обшук у квартирі завершився після 21 години за мінським часом. З квартири нічого не забрали, крім прапора з балкона. Ніну Багінську не затримали.

Про це також повідомляє телеграм-канал Nexta. Канал також оприлюднив відео, на якому опозиціонерка розповіла, що до неї прийшли люди в цивільному, хоча вона одразу зрозуміла, що перед нею – співробітники правоохоронних органів.

Читайте також: МЗС Великої Британії закликає до повторних виборів президента Білорусі

Раніше 5 листопада стало відомо, що в квартирі білоруської опозиціонерки Ніни Багінської почався обшук.

Ніна Багінська стала одним із символів мирних протестів у Білорусі. Вона відвідує майже всі мітинги з великим біло-червоно-білим прапором.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

 

Read More

Росія: в офісі ФБК та студії Youtube-каналу «Навальний Live» відбулися обшуки

Російські силовики 5 жовтня прийшли з обшуком в офіс «Фонду боротьби з корупцією» (ФБК) в Москві, повідомив директор ФБК Іван Жданов. Обшук також відбувається в студії популярного Youtube-каналу «Навальний Live».

Щодо Жданова порушена кримінальна справа, в межах якої тривають слідчі дії. «5 листопада порушено кримінальну справу за статтею «Невиконання вироку суду, рішення суду або іншого судового акту», – повідомляє Головне управління Федеральної служби судових приставів Росії в Москві.

Жданов розповів, що, за попередньою інформацією, судові пристави прийшли з обшуком у межах виконавчого провадження на 29 мільйонів рублів.

 

Ймовірно, йдеться про борги ФБК перед компанією «Московський школяр», яка постачає продукти до шкіл. У серпні 2020 року ці борги викупив близькиц до російського президента Володимира Путіна бізнесмен Євген Пригожин. Раніше в межах цієї ж справи заарештували рахунки і квартиру засновника ФБК Олексія Навального.

Засновник ФБК Олексій Навальний заявив, що нова хвиля тиску на організацію стала «єдиним правовим наслідком» того, що політика намагалися отруїти отрутою з родини «Новачок».

У липні 2020 року Олексій Навальний оголосив про ліквідацію створеного ним «Фонду боротьби з корупцією». Він пояснив таке рішення позовом від компанії «Московський школяр», яку пов’язують із Пригожиним. У жовтні 2019 року суд зобов’язав Навального, його колегу Любов Соболь і ФБК виплатити майже 88 мільйонів рублів за позовом комбінату харчування, який постачає їжу в московські школи і дитячі сади.

Наприкінці грудня 2019 року «Фонд боротьби з корупцією», Олексій Навальний і Любов Соболь програли суд. Їх зобов’язали заплатити 88 мільйонів рублів комбінату харчування «Московський школяр», який пов’язують з Євгеном Пригожиним.

Наприкінці жовтня 2020 року Арбітражний суд Москви зобов’язав Навального видалити ролик про комбінат «Московський школяр». У відео говорилося, що компанія не дотримується санітарних норм, підробляє документи і поставляє в дитячі сади і школи неякісне харчування. Суд постановив, що Навальний і його підлеглі опублікували відомості, що ганьблять компанію «Московський школяр», і внаслідок цього з нею розірвав контракт один із клієнтів.

У грудні 2019 року співробітники Федеральної служби судових приставів прийшли в офіс «Фонду боротьби з корупцією» та студію Youtube-каналу «Навальний Live». За словами Олексія Навального, обшуки і вилучення техніки формально пов`язані зі справою про невиконання рішення суду видалити з Youtube розслідування ФБК «Він вам не Дімон», присвячене корупційним зв’язкам колишнього прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва.

Влітку 2019 року в ФБК відбулися обшуки у справі про відмивання грошей. Слідчі дії також відбулися в квартирах прихильників опозиційного політика в багатьох містах Росії. За версією слідства, співробітники ФБК незаконно отримали велику суму, після чого нібито перевели її на рахунки фонду. Підозрюваних у справі поки немає. Соратники Навального всі звинувачення на свою адресу відкидають.

Read More

МЗС Великої Британії закликає до повторних виборів президента Білорусі

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб закликав провести в Білорусі нові президентські вибори. Це відбулося після публікації незалежного звіту, який підтвердив, що вибори в серпні були «сфальсифіковані», а режим Олесандра Лукашенка порушує права людини. Про це йдеться в повідомленні МЗС Об’єднаного королівства, оприлюдненого 5 листопада.

Велика Британія очолила дипломатичну кампанію з міжнародного незалежного розслідування звинувачень у фальсифікації президентських виборів в ОБСЄ, а також кампанії щодо насильства, залякування та переслідування білоруською владою мирних демонстрантів.

Читайте також: Слідчий комітет Білорусі звинуватив творців телеграм-каналу Nexta в організації заворушень

Як повідомляється на веб-сайті МЗС Великобританії, Сполучене Королівство раніше висловлювало занепокоєння виборами та жахливими репресіями, що послідували за ними. У вересні Великобританія запровадила знакові санкції проти Олександра Лукашенко, його сина та високопосадовців уряду Білорусі за нового режиму британських санкцій у відповідь на катування та жорстоке поводження з сотнями затриманих мирних демонстрантів.

«Ми наполягали на проведенні цього незалежного розслідування, і воно виявило фальсифікацію, яка лежить в основі президентських виборів, і підлі дії, вчинені режимом Лукашенко з метою придушення білоруського народу», – заявив Рааб.

Читайте також: Закінчився офіційний термін повноважень Лукашенка і що далі: інтерв’ю із Світланою Тихановською

Він додав, що Мінськ повинен організувати нові «вільні та справедливі вибори, а винні в насильстві проти демонстрантів повинні бути притягнуті до відповідальності».

Незалежне розслідування ОБСЄ дійшло висновку, що, згідно з незаперечними доказами, вибори в Білорусі були сфальсифіковані, а права громадян – в тому числі на мирний протест та свободу слова – порушувалися.

Серед ініціаторів незалежної експертної групи в рамках «московського механізму» – Естонія, Латвія, Литва, Сполучені Штати, Велика Британія, Франція, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Польща, Нідерланди, Канада, Бельгія, Словаччина, Чехія та Румунія. Розслідування ініціювали 17 вересня.

«Московський механізм» дозволяє групам держав-членів ОБСЄ ініціювати місії експертів для повідомлення про серйозні порушення прав людини.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

Read More

Косово: президенту Тачі висунули звинувачення у воєнних злочинах, він подав у відставку

Президент Косова Хашим Тачі подав у відставку на тлі звинувачень у воєнних злочинах.

Тачі очолював Армію визволення Косова (UCK), яка вела партизанську війну за незалежність від Сербії у 90-х роках.

Спеціалізована прокуратура (SPO) звинувачує Тачі та інших підозрюваних у відповідальності за близько 100 вбивств та «примусове зникнення людей, переслідування і тортури».

За даними прокуратури, жертвами злочинів стали сотні косовських албанців, сербів, ромів та представників інших етнічних груп разом з політичними опонентами.

Тачі відкидає свою причетність до будь-яких воєнних злочинів.

Read More

У Росії засудженому у справі про «опудало Путіна» змінили реальний термін на умовний

У Росії Пермський крайовий суд виніс рішення у справі про так зване «опудало Путіна». Засудженому раніше у цій справі Олександру Шабарчіну реальний термін замінили умовним.

У листопаді 2018 року невідомі прикріпили манекен в арештантській робі з фотографією Путіна до ліхтарного стовпа. На лобі манекена було написано «Брехун», на тілі – «Військовий злочинець Пиня В. В.». Пізніше на YouTube-каналі «Гроза Пермі» з’явився відеоролик «Спецназ затримав Путіна», де люди в камуфляжній формі і масках ведуть людину з маскою Путіна центром Пермі, а потім прив’язують опудало до стовпа біля ЦУМу.

18 серпня Ленінський районний суд Пермі виніс вирок. Олександра Шабарчіна і Данила Васильєва визнали винними за частиною другою статті 213 КК РФ (хуліганство за попередньою змовою). Третього обвинуваченого – Олександра Еткіна виправдали у зв’язку з відсутністю складу злочину. Шабарчін отримав два роки колонії, Васильєв – рік умовно.

Після вироку прокуратура вимагала переглянути вирок, як занадто м’який. Адвокати засуджених Шабарчіна і Васильєва теж подали апеляцію – вони наполягали, що у справі немає складу злочину і просили повністю виправдати підзахисних.

На суді прокурор Марія Бикова сказала, що виправдання Олександра Еткіна і м’яке покарання Олександра Шабарчіна і Данила Васільева – «судова помилка, що спотворює саму суть правосуддя». Вона попросила скасувати вирок, а справу передати до Ленінського районного суду на новий розгляд. На думку прокуратури, вина Олександра Еткіна повністю доведена в суді, а дії всіх учасників, спираючись на експертизу Пермського державного національного дослідницького університету (ПГНІУ), були узгоджені і заздалегідь сплановані.

Пермський крайовий суд виніс рішення про заміну реального терміну Олександру Шабарчіну на два роки умовного. Його звільнили з-під варти.

Read More

COVID-19 у Європі: як різні країни посилюють карантинні заходи (фотогалерея)

Уряди Франції, Німеччини, Італії, Данії, Хорватії, Польщі та інших країн запроваджують нові обмеження

Read More

США завершили вихід із Паризької угоди щодо клімату

Сполучені Штати Америки 4 листопада завершили процес виходу з Паризької угоди щодо клімату. Указ про це влітку 2017 року підписав президент Дональд Трамп. У листопаді 2019 року Вашингтон повідомив ООН про початок процедури виходу.

Вихід із Паризької кліматичної угоди – одна з обіцянок Трампа під час передвиборчої кампанії 2016 року. Тоді нинішній очільник Білого дому заявляв, що участь США в цій угоді економічно невигідна і може призвести до втрати робочих місць, зниження зарплат, закриття фабрик і фінансових втрат американців.

Паризьку хартію щодо клімату в грудні 2015 року підписали 197 країн. Мета документа – не допустити підвищення середньої температури на планеті до 2100 року більш ніж на два градуси Цельсія порівняно з доіндустріальною епохою, яка завершилася в XIX столітті. Документ набрав чинності 4 листопада 2016 року. Жодна країна не може вийти з нього в перші три роки.

США стали першою країною, яка вийшла з угоди. Держдепартамент при цьому заявляв, що не виключає повернення країни до виконання умов Паризької угоди, якщо вийде домовитися про вигідніші умови для Вашингтона.

Read More

Влада Туреччини оштрафувала популярні соцмережі на десятки мільйонів лір

Влада Туреччини оштрафувала на суму по 10 мільйонів лір (близько одного мільйона євро) платформи Facebook, Instagram, Twitter, YouTube та інші популярні сервіси через те, що вони в обумовлений термін не назвали ім’я свого місцевого представника.

Улітку 2020 року турецький парламент ухвалив закон про посилення контролю над соцмережами. Згідно з документом, якщо аудиторія сервісу в Туреччині становить понад один мільйон користувачів на день, він має відкрити філію, очолювати яку повинна людина з турецьким громадянством. Невиконання вимог загрожує штрафами і зменшенням пропускної спроможності інтернету на 90 відсотків.

Компанія Facebook раніше заявила, що не виконуватиме рішення Анкари.

З критикою закону раніше виступали правозахисники. Зокрема, організація «Репортери без кордонів» заявляла, що документ є відповіддю президента Туреччини Реджепа Ердогана на критику в інтернеті.

Read More

Ніч виборів-2020: протести у столиці США Вашингтоні (відео)

У ніч на 4 листопада, після виборів у США, що відбулися 3 листопада, кілька сотень людей вийшли на мирний протест до Білого дому у Вашингтоні, щоб дізнатися, хто стане наступним президентом Сполучених Штатів. ЗМІ повідомляють про трьох затриманих демонстрантів під час невеликої штовханини. Кореспондент «Голосу Америки», який перебував на місці події, стверджує, що ситуація врегульована.

Read More

Жителі Пуерто-Рико проголосували за приєднання до США

Жителі Пуерто-Рико, неінкорпорованої території в Карибському морі, проголосували на референдумі 3 листопада за входження до складу США на правах 51-го штату. За це проголосували 52 відсотки населення за результатами підрахунку 88 відсотків голосів, передає газета Caribbean Business.

На голосування було поставлене запитання: «Чи має Пуерто-Рико бути негайно прийняте до складу США як штат?» Указ про проведення референдуму підписала в травні губернатор території Ванда Васкес Гарсед.

Пуерто-Рико була передана США від Іспанії в 1898 році. Жителі території мають американське громадянство, але не можуть голосувати на президентських виборах і не мають представництва в Конгресі. Референдум про приєднання в 2020 році став п’ятим із 1967 року. Рішення про включення до складу США мають ухвалити американські законодавці.

Read More

У Євросоюзі узгодили санкції особисто проти Лукашенка

Постійні представники країн Євросоюзу в Брюсселі погодили нові санкції проти білоруських високопосадовців, включно з Олександром Лукашенком. Офіційно рішення буде затверджено Радою ЄС у найближчі дні.

За даними кореспондента Радіо Свобода, публікація рішення очікується в офіційному Журналі ЄС у п’ятницю, 6 листопада. У списку, крім Лукашенка, фігурують прізвища ще 14 осіб. У них будуть заморожені активи в Європі, а їм самим заборонять в’їжджати до Євросоюзу.

 

На початку жовтня ЄС запровадив санкції проти більш як 40 білоруських чиновників через фальсифікації на виборах президента і жорсткі розгони акцій протесту. Тоді Лукашенко не був внесений до списку, в Брюсселі пояснили це прагненням зберегти можливість для діалогу з Мінськом.

У середині жовтня в ЄС заявляли, що готові внести Лукашенка до списку санкцій, якщо ситуація в Білорусі не покращиться.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

Read More

У постраждалому від землетрусу Ізмірі завершили пошуково-рятувальні роботи

У турецькому Ізмірі завершилася пошуково-рятувальна операція на місцях зруйнувань, до яких призвів землетрус. Про це повідомило Управління із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (AFAD).

За останніми даними, загинули внаслідок землетрусу 114 людей, 1035 постраждали, 137 продовжують лікування.

До пошукових робіт залучали 7 880 особового складу, 25 пошуково-рятувальних собак та 1206 транспортних засобів.

Землетрус магнітудою 6,9 на дні Егейського моря, який стався 30 жовтня, найбільше вразив місто Ізмір на заході Туреччини і розташований неподалік грецький острів Самос в Егейському морі.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен.

Read More

США вийшли з Паризької кліматичної угоди

США після трирічної затримки офіційно вийшли з Паризької кліматичної угоди. Про це повідомляє ВВС.

Про намір вийти з угоди президент США Дональд Трамп оголосив ще у 2017 році, але сталося це лише сьогодні, 4 листопада. Правила перешкоджали США вийти з угоди протягом перших трьох років після її ратифікації 4 листопада 2016 року.

США зможуть знову приєднатися до угоди, якщо президент ухвалить таке рішення.

Читайте також: Вихід США з Паризької угоди щодо клімату: що це означає і чому важливо

Президент США Дональд Трамп у червні 2017 року оголосив, що США вийдуть із Паризької угоди про протидію глобальному потеплінню і почнуть переговори про укладення нової угоди.

Трамп різко критикував кліматичну угоду у своїй передвиборчій кампанії, а його адміністрація скасувала екологічні норми, заявляючи, що вони завдають шкоди бізнесу і надають перевагу іншим країнам перед США.

У 2015 році майже 200 країн домовилися в Парижі про заходи, які повинні зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу і утримати підвищення глобальної середньої температури на рівні не вище 2 градусів за Цельсієм в порівнянні з доіндустріальним періодом (до 1760 року) і «намагатися обмежити» їх ще більше – до півтора градуса.

Read More

Легендарного футболіста Марадону оперуватимуть через згусток крові у мозку

Легендарному футболісту, аргентинцю Дієго Марадоні зроблять операцію на головному мозку після того, як у його голові лікарі виявили згусток крові.

Лікар 60-річного футболіста невролог Леопольдо Луке 3 листопада запевнив, що операція «рутинна», а пацієнти, які її перенесли, зазвичай покидають лікарню протягом 24-48 годин. За його словами, проблема, швидше за все, була викликана аварією, хоча Марадона сказав, що не пам’ятає жодного конкретного інциденту. Лікар повідомив, що в 2005 році Марадона переніс операцію на шлунку, щоб скинути 50 кілограмів, це зробило його схильним до анемії.

Марадона, який зловживав наркотиками і алкоголем, раніше також переніс два серцеві напади і заразився гепатитом.

Поряд із бразильцем Пеле, якому минулого місяця виповнилося 80 років, Марадона вважається одним з найвидатніших футболістів всіх часів. Його гол «Рука Бога» у ворота Англії в 1986 році – один з найбільш суперечливих в історії чемпіонатів світу.

 

Read More

ВООЗ заявила про рекордну кількість нових випадків COVID-19 минулого тижня

Минулого тижня у світі зафіксували рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 – понад 3,3 мільйона. Про це мовиться у звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Зазначається, що найбільш помітний приріст хворих – у Європейському регіоні.

За даними ВООЗ, у всьому світі спостерігається зростання смертності від COVID-19.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 4 листопада у світі виявили понад 47,4 мільйона інфікованих коронавірусом. Від COVID-19 померли більш ніж 1,2 мільйона людей, одужали понад 31,6 мільйона.

Read More

Угруповання «Ісламська держава» взяло відповідальність за теракт у Відні

Серія нападів із застосуванням вогнепальної зброї у Відні була організована угрупованням «Ісламська держава». Таку заяву опублікували самі бойовики, повідомляє портал спостереження за екстремістськими групами SITE Intelligence Group.

Увечері 2 листопада у центральній часті Відня озброєний чоловік став стріляти по людях. Нападника ліквідував поліцейський спецпідрозділ.

Поліція, яка вважає, що нападник діяв не один, закликала жителів міста залишатися вдома, оскільки триває пошук інших можливих учасників чи спільників терориста.

У результаті нападу у Відні загинули четверо людей, ще 22 зазнали поранень.

Read More