AdNewLine

Бізнесмен Ренато Усатий, який посів третє місце в першому турі виборів президента Молдови, заявив 3 листопада, що «за жодних обставин» не підтримає в другому турі кандидатуру чинного глави держави Ігоря Додона.

Таку заяву Усатий зробив після зустрічі з колишньою головою уряду Майєю Санду, яка вийшла разом із Додоном до другого туру.

Усатий наголосив, що «двісті тисяч» його виборців проголосували проти «корупції, хабарництва, сірих схем і кульків із грошима», а Додон, на його думку, «є уособленням» усього перерахованого.

«З ним ми можемо зустрітися тільки в одному місці – в прокуратурі, де я готовий давати свідчення проти нього», – сказав бізнесмен.

Але Усатий не розповів, чи підтримає в другому турі кандидатуру Майї Санду, зазначивши лише, що продовжить переговори з нею.

Перший тур виборів президента Молдови відбувся 1 листопада. Згідно з офіційними результатами, чинний президент країни Ігор Додон, якого оглядачі вважають проросійським, набрав 32,6 відсотка голосів виборців. Майя Санду, яку називають проєвропейським політиком, набрала майже на 4 відсотки більше. За Ренато Усатого віддали свої голоси трохи менш як 17 відсотків виборців.

Другий тур виборів відбудеться 15 листопада. Напередодні четверо кандидатів, які посіли останні місця у виборчих перегонах, заявили про підтримку Санду.
…

Узбекистан платитиме своїм громадянам, які проходитимуть на день 10 тисяч кроків. Відповідний указ підписав президент країни Шавкат Мірзійоєв.

За подолання цієї відстані виплачуватиметься 3 тисячі сумів (0,3 долара США). Рекордсмени отримуватимуть більше, повідомляє узбецька служба Радіо Свобода – Радіо Озодлік.

До 1 березня 2021 року в країні має бути розроблена платформа «Здоровий спосіб життя». Раз на місяць користувач платформи, що пройшов найбільшу відстань у своєму місті, отримає 300 тисяч сумів (28 доларів), у регіоні – 500 тисяч (48 доларів), а лідер по кроках в усій країни отримає 1 мільйон сумів (близько 100 доларів).

Як працюватиме платформа і як фіксуватимуться кроки, поки невідомо. Ініціатори нововведення планують, що гроші на стимулювання ходьби стягуватимуться з виробників шкідливих для здоров’я продуктів.
…

Азербайджан заявив 3 листопада про 91 загиблого і сотні поранених цивільних від часу відновлення боїв із вірменськими етнічними силами в Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній території Азербайджану, яку Баку не контролює вже близько 30 років.

Дані навів офіс генпрокурора Азербайджану, уточнивши, що чмсло поранених під час обстрілів становить понад 400.

Бойові дії підтримуваними Єреваном вірменськими етнічними силами та армією Азербайджану тривають із 27 вересня. Обидві сторони заявляють про втрати, в тому числі серед цивільних. Але перевірити інформацію з інших джерел вкрай важко.

Міністерство оборони Азербайджану 3 листопада звинуватило вірменських військових в обстрілі міста Фізулі та прилеглих сіл у Нагірному Карабасі із застосуванням реактивної системи залпового вогню «Смерч». Раніше в Баку повідомляли, що місто Фізулі було взяте під контроль під час операції азербайджанських сил.

Збройні сили Вірменії назвали неправдивою інформацію про обстріл міста Фізулі. Натомість етнічні вірменські сили в Нагірному Карабасі повідомили про обстріл азербайджанськими військовими з системи «Смерч» міст Шуші і Мартуні. У Баку це заперечують.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває з останніх років існування Радянського Союзу. Регіон, населений переважно вірменами, в 1991 році оголосив про незалежність від Азербайджану, але жодна з країн світу цього не визнала.

Баку і Єреван покладають один на одного відповідальність за нове загострення та зриви гуманітарного перемир’я. Воно оголошувалося вже тричі. Востаннє це відбулося 26 жовтня, коли домовленість була досягнута за посередництва США. Попередні два перемир’я погодили за участю Росії та Франції.
…

У Грузії відбуваються протести опозиції, яка звинувачує владу у фальсифікації результатів парламентських виборів. За даними ЦВК, у новий парламент потрапляють дев’ять партій. Лідирує правляча партія «Грузинська мрія», на другому місці – партія експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі.
…

Застрелений підозрюваний у нападі у Відні був достроково звільнений із в’язниці наприкінці 2019 року, повідомив міністр внутрішніх справ Австрії Карл Нехаммер у коментарі австрійському виданню APA.

У квітні минулого року 20-річний Куджтім Феджзулай, який мав громадянство Австрії та Північної Македонії, був засуджений до 22 місяців в’язниці, оскільки він намагався поїхати до Сирії та долучитися до екстремістського угруповання «Ісламська держава». Його випустили з в’язниці у грудні відповідно до законодавства про неповнолітніх.

Міністерство внутрішніх справ Північної Македонії повідомило Радіо Свобода, що перебуває в «постійному контакті з австрійською владою, щоб перевірити особу нападника і його можливі зв’язки з іншими людьми».

Увечері 2 листопада невідомі відкрили стрілянину в центрі Відня. Загинули щонайменше чотири людини, ще кілька дістали поранення. Міністерство внутрішніх справ Австрії назвало інцидент терактом.

Один із підозрюваних – Куджтім Феджзулай – був застрелений. Загальна кількість нападників наразі невідома. За даними APA, у зв’язку з нападом у Відні заарештували двох людей.
…

Після нападу з ножем в Ніцці, на півдні Франції, заарештовані ще чотири людини. Про це у вівторок повідомили місцевий телеканал BFM TV та AFP.

У четвер, минулого тижня, нападник з криками «Аллаху Акбар» кинувся з ножем на прихожан в церкві Нотр-Дам. Він убив трьох людей. Це була друга атака у Франції за два тижні, яка, імовірно, має ісламістський слід.

Нападник у Ніцці під час затримання поліцією отримав вогнепальне поранення. Його госпіталізували. Слідство пізніше повідомило, що це 21-річний тунісець Брахім Іссауі, який прибув до Франції місяць тому через італійський острів Лампедуза. Його допит наразі відклали. Як повідомило AFP джерело, близьке до слідства, у тунісця виявився позитивним текст на коронавірус.

За даними Reuters, затриманий залишається в лікарні у критичному стані.

Брахім Іссауі дістався до Європи на човні через Середземне море. Разом з ним на Лампедузу прибули ще близько 400 мігрантів. Як писали італійські ЗМІ, спочатку їх усіх помістили на карантин. 9 жовтня Іссауі опинився у Барі. В Ніццу він приїхав за два дні до нападу у базиліці Нотр-Дам.

У справі відтоді допитали шістьох людей. Раніше повідомлялося про ще одного арештованого – 29-річного тунісця, який прибув на Лампедузу разом з Іссауі.
…

Військово-морські сили Шрі-Ланки і місцеві жителі врятували близько 120 дельфінів-гринд, що застрягли на пляжі.

Вранці 3 листопада гринд вдалося виштовхати назад у воду після нічної рятувальної операції, яка відбулася у місті Панадура, на південь від столиці Коломбо.

Принаймні двоє тварин загинули.

Зграя дельфінів-гринд викинулася на береш у другій половині дня 2 листопада.

Гринди можуть сягати шести метрів у довжину та важити тонну.
…

Президент США Дональд Трамп та його суперник, кандидат від Демократичної партії США Джо Байден 2 листопада провели останні зустрічі з виборцями перед виборами 3 листопада.

Байден почав свій день в Огайо, де підняв головне питання своєї кампанії – те, як Трамп протистоїть пандемії коронавірусу. «Завтра у нас буде можливість покласти край президентству, що розділяє нашу націю», – заявив Байден, назвавши Трампа «слабким» і «ганебним». Він звинуватив чинного президента у відмові боротися з пандемією, внаслідок якої загинули понад 230 тисяч американців і яка коштувала мільйонам американців роботи.

Решту дня Байден провів у Пенсильванії, де колишній віце-президент згуртував членів профспілок і афроамериканських виборців у промисловому місті Піттсбурґ, перш ніж до нього приєдналася співачка Леді Гага на вечірньому мітингу. Його напарниця, сенатор Камала Гарріс, також проводила кампанію в Пенсильванії.

74-річний Трамп почав перший з п’яти мітингів в чотирьох штатах з Північної Кароліни, де відкинув результати загальнонаціональних опитувань громадської думки, які показали, що він відстає у президентській гонці, і висловив попередження про те, яким, за його словами, буде Байден на посаді президента.

«Голосувати за Байдена – це голосувати за надання контролю над урядом глобалізму, комуністам, соціалістам, багатим ліберальним лицемірам, які хочуть змусити замовкнути, піддати цензурі, скасувати і покарати вас», – заявив Трамп.

Незважаючи на те, що загальнонаціональні опитування показують, що Байден лідирує, результати виборів вирішаться у штатах, які поки вагаються, таких як Пенсильванія та Флорида, де опитування показують меншу різницю між кандидатами.

Кожен кандидат бореться за те, щоб набрати в цілому 270 голосів, необхідних для перемоги в Колегії виборників, яка і визначає переможця.

З Північної Кароліни Трамп відправився у Пенсильванію, Вісконсин та Мічиган – штати, де у 2016 році він переміг з невеликою перевагою, але де цього року результати опитувань показують можливість перемоги демократів. Трамп назвав опитування «фальшивкою» і сказав: «Ми все одно переможемо».

За даними «Проєкту виборів у США», рекордні 97 мільйонів голосів вже були подані поштою або під час дострокового голосування. Ця цифра становить близько 70 відсотків від усієї явки на виборах 2016 року.

Цей безпрецедентний рівень дострокового голосування включає 60 мільйонів бюлетенів, відправлених поштою, підрахунок яких в деяких штатах може зайняти дні або тижні, а це означає, що переможець може не бути оголошений у ніч після виборів, як це часто буває.

Очікується, що більш висока явка виборців і дострокове голосування підуть на користь демократам, в той час як команда Трампа сподівається на масову підтримку з боку виборців безпосередньо у день виборів.

Чинний президент неодноразово бездоказово заявляв, що бюлетені, надіслані поштою, можуть бути фальсифіковані. Нещодавно він наголошував, що тільки результати, доступні в ніч виборів, повинні враховуватися.

Втім американські чиновник, які займаються виборами, відкидають звинувачення у можливості підтасування результатів голосування поштою, заявляючи, що випадки фальсифікації результатів голосування на виборах в США виключно рідкісні. Представники державних органів, що проводять вибори, очікують, що підрахунок цього разу займе більше часу, тому що в деяких штатах, наприклад в Пенсильванії, підрахунок голосів поштою не проводитиметься до дня виборів.
…

Президент Франції Емманюель Макрон назвав «нападом на дружню країну» стрілянину у столиці Австрії Відні, жертвами якої, за попередніми даними австрійських засобів інформації, стали семеро людей.

«Ми, французи, поділяємо шок і горе австрійського народу, враженого сьогодні ввечері нападом в серці їхньої столиці Відня. Після Франції стався напад на дружню країну. Це наша Європа. Наші вороги мають знати, з ким мають справу. Ми не здамося», – написав Макрон увечері 2 листопада у твітері.

Міністр внутрішніх справ Австрії Карл Негаммер назвав терактом стрілянину, що сталася ввечері 2 листопада в центрі Відня і спричинила людські жертви.

«Ми зазнали очевидної терористичної атаки», – сказав Негаммер.

Зараз район інциденту оточений поліцією, операція із затримання злочинців триває. Поліція попросила жителів району не виходити на вулицю і не викладати фото і відео з місця події в соцмережі, а замість цього надсилати їх до правоохоронних органів.
…

Міністр внутрішніх справ Австрії Карл Негаммер назвав терактом стрілянину, що сталася ввечері 2 листопада в центрі Відня і спричинила людські жертви.

«Ми зазнали очевидної терористичної атаки», – сказав Негаммер.

Зараз район інциденту оточений поліцією, операція із затримання нападників триває. Поліція попросила жителів району не виходити на вулицю і не викладати фото і відео з місця події в соцмережі, а замість цього надсилати їх до правоохоронних органів.

За повідомленнями австрійських засобів інформації, нападників було кілька, загинули щонайменше семеро людей, ще четверо були поранені.
…

У Мінську понад тисячу людей пенсійного віку вже вкотре пройшли центром міста, скандуючи «Лукашенку – трибунал». До протесту долучилися медики. Силовики маршу не перешкоджали. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…

У центрі Відня невідомі особи ввечері 2 листопада стріляли біля синагоги, повідомляє Kronen Zeitung.

Очевидці повідомляють про серію пострілів. У результаті інциденту щонайменше сім людей загинули, ще четверо поранені.

Зараз поліція оточила район і проводить операцію із затримання злочинців. Скільки їх було, невідомо, їхні мотиви також поки неочевидні. Поліція не виключає версію теракту.

Kronen Zeitung пише, що, за непідтвердженими даними, один із нападників підірвав себе за допомогою пояса з вибухівкою. За інформацією Kurier, синагога не була метою атаки.

 
…

Військове керівництво спірного регіону Нагірний Карабах повідомляє про ще 11 солдатів, загиблих внаслідок сутичок із азербайджанською армією попри оголошений режим припинення вогню.

Згідно зі списком, який оприлюднила пресслужба контрольованої вірменами «республіки Арцах», серед загиблих – заступник командувача Армії оборони Нагірного Карабаху полковник Артур Саркісян. Загалом кількість загиблих військових анклаву з початку загострення 27 вересня становить 1 177 людей.

Читайте також: У МЗС Росії сказали, за яких умов можуть втрутитися у конфлікт між Вірменією та Азербайджаном

Тим часом президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив у своєму твітері, що армія його країни взяла під контроль ще вісім поселень в ході операції в Нагірному Карабасі.

Також міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі кількох цивільних поселень в азербайджанському регіоні Тертер.

Вірменське міністерство оборони, своєю чергою, заявило про артилерійський обстріл азербайджанською стороною позиції вірменьских військових та селища Давіт Бек, внаслідок чого загинув один цивільний і ще двоє дістали поранення. Азербайджанська сторона не коментувала цю заяву, повідомивши тільки про удари по пунктах постійної дислокації та вогневих позиціях вірменських військових, а також про обстріл штабу в напрямку Гирмизи Базару.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.
…

Кілька опозиційних партій Грузії по черзі заявили, що відмовляються від мандатів у парламенті нового скликання на знак незгоди з результатами парламентських виборів, які вони вважають сфальсифікованими. Про це повідомляє грузинська служба Радіо Свобода«Ехо Кавказу».

Партія «Європейська Грузія» відмовилася від парламентських мандатів – за попередніми даними, вона набирала 3,78% і могла отримати п’ять голосів у парламентів. Однак лідер партії Давид Бакрадзе заявив, що політична сила не тільки відмовляється від результатів, а й бойкотуватиме другий тур виборів за мажоритарними округами.

«Ці вибори не були вільними і справедливими, результати не відображають волю грузинських виборців», – сказав він.

Читайте також: Вибори в Грузії: перемагає владна партія, у Саакашвілі заявляють про фальсифікації

Блок «Георгій Вашадзе – Стратегія Агмашенебелі» також відмовилася від місць у парламенті Грузії, повідомив лідер партії Георгій Вашадзе.

«Це були не вибори», – сказав Вашадзе і закликав громадян вийти на акцію протесту 8 листопада.

Ще одні опозиціонери – «Лело» – претендували на 3,15% голосів і чотири мандати. Лідер партії Бадрі Джапарідзе повідомив, що політична сила вимагає нових виборів, «результати яких не викликатимуть сумнівів».

Про долучення до бойкоту повідомив також лідер партії «Ґірчі», яка отримувала чотири мандати, Зураб Джапарідзе.

Схожу заяву зробив також один з лідерів «Єдиного національного руху – Об’єднана опозиція – Сила в єдності» Ніка Мелія.

«Наша вимога – нові вибори у вільному середовищі. Ми доб’ємося цього найближчим часом», – заявив Мелія.

1 листопада опозиційні партії Грузії відмовилися визнавати результати парламентських виборів в країні і анонсували акції протестів з вимогою призначення позачергових виборів.

Згідно з попередніми даними ЦВК Грузії, в результаті підрахунку 99% голосів виборців на парламентських виборах лідирує «Грузинська мрія», яка набрала 48,1%, блок «ЕНД – Сила в єдності» (27,1%). Опозиційна «Європейська Грузія» – 3,7%. Явка склала 56%.

Спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1 листопада заявили, що вибори були «конкурентними», і «загалом основні свободи були дотримані», втім відзначили фактори, які «знизили довіру громадськості до деяких аспектів процесу». У Transparency International заявили, що голосування було «кроком назад у порівнянні з парламентськими виборами 2016 року».
…

Правозахисники повідомляють про щонайменше 310 затриманих на «Марші проти терору» в неділю у Білорусі. Як передає правозахисний центр «Весна», затримання відбулися здебільшого у столиці Мінську, втім про те, що силовики затримували протестувальників, надходили повідомлення і з Гродного, Могильова, Жодішків.

Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих семеро журналістів, а також член основного складу Координаційної ради Денис Готто, колишній юрист Адміністрації президента Олександр Пласковицький, колишній політв’язень Микита Ліхавід, скульптор Генік Лойка та інші.

У Білорусі 1 листопада відбулися «Марші проти терору». У Мінську, зокрема, пройшла хода до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів на околиці міста. Туди у неділю рушили кілька тисяч людей.

Були повідомлення, що поліція стріляла в повітря, вибухали світло-шумові гранати. У МВС Білорусі підтвердили стрілянину, пославшись на «запобігання заворушенням». Попри перешкоди, тисячі людей все ж прорвалися в Куропати. Вони поклали до меморіалу квіти і запалили біля нього свічки.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто прийшов на кладовища й інші пам’ятні місця 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.

 
…

Іноземним прочанам-мусульманам дозволили в Саудівської Аравії здійснювати «умру» (коротке паломництво) через вісім місяців після заборони через пандемію коронавірусу. «Умра» – це паломництво, яке мусульмани можуть здійснити в будь-який час.

Починаючи з 1 листопада, близько 20 тисяч паломників будуть щодня пропускати до Великої мечеті в Мецці для здійснення «умри».

Перед проведенням ритуалу іноземні паломники повинні дотримуватися суворих заходів для запобігання COVID-19, зокрема самоізоляції протягом трьох днів після прибуття в Саудівську Аравію.

У Великій мечеті розташована Кааба, будівля у формі куба, що вважається найбільш священним місцем для ісламу.

Всім паломникам перевірятимуть температуру на вході в мечеть, вони мусять бути в масках, дезинфікувати руки і стежити за вказівниками на підлозі, щоб дотримуватися дистанції.

Читайте також: У Саудівській Аравії завершився хадж із рекордно малим числом учасників

Саудівська Аравія призупинила прийом паломників у березні для стримування пандемії коронавірусу. Торік «умру» здійснили понад 19 мільйонів паломників.
…

За даними підрахунку ЦВК Молдови 99,81% протоколів на президентських виборах 1 листопада прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр і голова Партії дій та солідарності Майя Санду набирає 36,10% голосів виборців проти 32,66% у Ігоря Додона – проросійського чинного президента, засновника Соціалістичної партії.

Новина доповнюється…
…

Колишній співробітник Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден заявив, що він подає заяву на отримання російського громадянства, втім, збирається лишити і американське.

Про цей намір Сноуден повідомив за кілька днів після оголошення, що вони з дружиною Ліндсі Міллз чекають на дитину.

«Після років розлуки з батьками ми з дружиною не бажаємо розлучатися з сином. Тому в цю епоху пандемії та закритих кордонів ми подаємо заявку на подвійне американсько-російське громадянство», – написав Сноуден у твітері.

Сноуден додав, що вони з дружиною «лишаються американцями» та будуть виховувати сина відповідно до американських цінностей, зокрема «свободи думки».

«Я з нетерпінням чекаю дня, коли зможу повернутися до Штатів, щоб уся родина змогла об’єднатися», – написав Сноуден.

Нещодавно Москва пом’якшила закони про громадянство, дозволивши отримати російське громадянство без вимоги відмовлятись від попереднього.

Сноудену в США висунуті звинувачення в шпигунстві, йому загрожує тривалий тюремний термін. Громадська думка у США з питання про Сноудена розділилася: багато активістів та громадські діячі, визнаючи, що він порушив закон, вказують на те, що він порушив важливу проблему невиправданого втручання спецслужб у приватне життя.

Колишній президент Барак Обама відмовився помилувати Сноудена, заявивши, що, можливо, зробив би це, якби той добровільно постав перед американським судом. Президент Дональд Трамп характеризував Сноудена як «зрадника». Але в серпні 2020 року з’явилися повідомлення, що Трамп не виключає можливості помилувати Сноудена.
…

Радник президента США Дональда Трампа з питань пандемії коронавірусу Скотт Атлас вибачився за те, що дав інтерв’ю RT, російській державній телекомпанії, раніше відомій як Russia Today.

«Я недавно дав інтерв’ю RT. Я не знав, що вони зареєстровані як іноземні агенти», – повідомив він 1 листопада у твітері.

«Я шкодую про те, що дав інтерв’ю, і прошу вибачення за те, що дозволив мною скористатися. Я особливо прошу вибачення у спільноти національної безпеки, яка докладає всіх зусиль, щоб нас захистити», – додав чиновник.

Так, в інтерв’ю RT 31 жовтня Атлас захищав політику адміністрації Дональда Трампа щодо пандемії і різко критикував заходи щодо карантинних обмежень.

«США в істериці через це, але справа в тому, що керівництво сфери громадської охорони здоров’я кричуще провалилося… Вони буквально вбивають людей», – сказав Скотт Атлас, апелюючи до фактів самогубства і залежностей, особливо серед людей з низькооплачуваною працею, але конкретних фактів не вказав.

Він сказав, що політика Білого дому щодо протидії коронавірусу «базована на науці» і призвела до зниження рівня смертності серед людей, заражених COVID-19.

Нейрорадіолога Скотта Атласа, який став радником Білого дому в серпні, останнім часом різко критикують, особливо з приводу його позиції про носіння масок. Два тижні тому він опублікував твіт: «Маски працюють? Ні» був вилучений компанією Twitter, а його аккаунт на деякий час заблокований.

Його досвід у боротьбі з пандемією також критикує наукове співтовариство і представники громадської охорони здоров’я, вказуючи на те, що Атлас не є експертом з інфекційних захворювань. Його заява про носіння масок, хоча і доволі близька поглядам Трампа, все ж суперечить неодноразовим порадам про носіння масок в громадських місцях від доктора Ентоні Фаучі, провідного американського експерта з інфекційних захворювань і головного інфекціоніста Білого дому.

«У мене справжні проблеми з цим хлопцем, – сказав Фаучі в інтерв’ю газеті Washington Post 31 жовтня. – Він розумний хлопець, який говорить про речі, в яких, як я вважаю, у нього немає ніякого реального розуміння, знань чи досвіду».

Відповідаючи на запитання про видалення його твітів, в інтерв’ю RT Атлас сказав, що він не змінив думку про те, що люди повинні носити маску, якщо не можуть соціально дистанціюватися, і якщо вони належать до вразливої категорії.

RT зареєструвався як іноземний агент на виконання американського законодавства в листопаді 2017 року. У повідомленні, опублікованому раніше в тому ж році спецслужбами США, йшлося про те, що RT, який мовить по кабельному телебаченню в Сполучених Штатах, є «керованою із боку держави пропагандистською машиною Росії», яка, в тому числі, сприяла кампанії Кремля щодо втручання в президентські вибори у США в 2016 році.
…

У Молдові ввечері 1 листопада завершилося голосування на президентських виборах. Як свідчать дані телефонного опитування, проведеного спільнотою WatchDog.md та Інститутом державної політики, проросійський чинний президент, засновник Соціалістичної партії Молдови Ігор Додон набрав 40,9% голосів виборців, а його суперниця прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр і голова Партії дій та солідарності Майя Санду – 34,6%. Згідно з телефонним опитуванням, похибка становить 2,5 відсотка.

Ще одне телефонне опитування, проведене компанією Intellect Group разом із асоціацією SPERO, дало Ігорю Додону 28,5%, а Майї Санду – 21,5%.

За даними ЦВК країни, явка виборців склала понад 42%.

Нинішні вибори глави держави у Модові перетворилися на своєрідний матч-реванш важкої кампанії 2016 року. Тоді Додон переміг Санду в другому турі з перевагою менш ніж 5 відсотків. Із червня до листопада 2019 року Санду працювала прем’єр-міністром, доки Додон не змусив її піти з посади – після того, як вона безуспішно чинила опір його зусиллям зі встановлення контролю над Генеральною прокуратурою.

Якщо виборчі органи країни підтвердять, що жоден із кандидатів не перетнув позначку у 50% голосів підтримки від виборців, то 15 листопада відбудеться другий тур голосування.
…

Прем’єр-міністр Румунії Людовик Орбан вважає, що китайський технологічний гігант Huawei «не відповідає умовам», щоб бути частиною побудови мережі 5G в країні.

«Ми оберемо компанію, яка не загрожує національній безпеці та іншим сферам», – сказав Орбан в інтерв’ю Румунській службі Радіо Свобода.

Орбан, який є лідером правоцентристської Національно-ліберальної партії, додав, що країна поважатиме угоду зі США, які переконують союзників, що Huawei може використовувати своє обладнання для шпигунства з боку Китаю. Звинувачення спростували і Huawei, і офіційний Пекін.

Раніше у Посольстві США в Румунії назвали «Huawei – неправильним вибором» для побутови системи 5G. 11 вересня американські дипломати написали румунським ЗМІ повідомлення про те, що «китайські комуністи зневажають свободу, верховенство права, права людини».

Президент США Дональд Трамп і президент Румунії Клаус Йоганніс у серпні 2019 року підписали у Вашингтоні меморандум, в якому наголошується на необхідності перевірки компанії для побудови мережі 5G, «чи вона не перебуває під контролем іншої держави».

Очікується, що парламент Румунії ухвалить законодавство щодо телекомунікаційних технологій після парламентських виборів 6 грудня. Публічний тендер на будівництво мережі 5G повинен відбутися в 2021 році.
…

У неділю, 1 листопада, в Мінську відбувається традиційна демонстрація протесту, «Марш проти терору», який прямує до урочища Куропати, місця масових розстрілів у радянський час.

Похід розпочався з розгону колони на проспекті Незалежності із застосуванням світло-шумових гранат та пострілів у повітря, силовики розпочали затримання учасників протесту.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому підтвердило факти затримання.

Правозахисники з організації «Весна» складають списки затриманих. Станом на 17:30 (за місцевим часом, на годину відрізняється від київського) відомо 76 імен затриманих. Список оновлюється.

Як повідомляла білоруська служба Радіо Свобода, в Мінську перед початком акції знову розпочалися перебої з мобільним інтернетом, закриті кілька станцій метро, на вулицях з’явилася спецтехніка правоохоронних органів. Центр міста був перекритий спецпризначенцями.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто приходить на кладовища сьогодні, 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
…

Опозиційні партії Грузії відмовляються визнавати результати парламентських виборів в країні і планують щодня проводити акції протесту до призначення позачергових виборів, заявив лідер партії «Нова Грузія» Георгій Вашадзе на акції протесту 1 листопада у центрі Тбілісі.

Як пережає Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», опозиція вважає підсумки голосуванн сфальсифікованими на користь владної «Грузинської мрії». Опоненти влади повідомляють про сотні порушень.

«Кожен день перед парламентом нас буде більше і більше. Те, що сталося вчора, – це не вибори, це не демократія і не Європа. Це мародерство, з яким ми не змиримось. Спільними зусиллями ми доб’ємося того, що результати виборів не будуть визнані, в тому числі з міжнародної точки зору», – заявив Вашадзе.

Опозиціонери планують, що кульмінацією щоденних протестів стане акція 8 листопада. Наступної неділі, о 15:00 опозиція обіцяє зібрати біля парламенту «всю Грузію».

Сьогоднішня акція протесту опозиції почалася на проспекті Руставелі о 16:00 за місцевим часом. На ній зібралися кілька тисяч людей. Повідомляється, що протягом трьох годин автомобільний рух в центрі міста був обмежений. Від будівлі парламенту колона протестувальників в центрі Тбілісі попрямувала до резиденції засновника правлячої партії «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі. Учасники акції спробували прорвати кордон поліції, проте в результаті правоохоронці не дали їм можливості наблизитися до бізнес-центру.

Згідно з попередніми даними ЦВК Грузії, в результаті підрахунку 99% голосів виборців на парламентських виборах лідирує «Грузинська мрія», яка набрала 48,1%, блок «ЕНД – Сила в єдності» (27,1%). Опозиційна «Європейська Грузія» – 3,7%. Явка склала 56%.

Спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1 листопада заявили, що вибори були «конкурентними», і «загалом основні свободи були дотримані», втім відзначили фактори, які «знизили довіру громадськості до деяких аспектів процесу». У Transparency International заявили, що голосування було «кроком назад у порівнянні з парламентськими виборами 2016 року».
…

Влада Білорусі оголосила про закриття з 1 листопада наземних прикордонних переходів для іноземних громадян. Причиною цього рішення оголошено епідемію коронавірусної інфекції.

Із заборони є кілька винятків, зокрема, для власників дипломатичних паспортів і тих, хто має в Білорусі посвідку на проживання. Громадянам Росії, яка разом із Білоруссю формує Союзну державу, дозволено проїжджати через Білорусь транзитом, але тільки з ЄС до Росії, а не навпаки.

На іноземців, які прибувають до країни через аеропорт Мінська, обмеження не поширюються.

На відміну від більшості країн Європи, в Білорусі не запроваджувався карантин у зв’язку з поширенням COVID-19, а Олександр Лукашенко неодноразово виступав із твердженнями, що загальнонаціональні обмежувальні заходи непотрібні. Навесні Білорусь кордони не закривала.

У коментарях білоруських чиновників щодо закриття кордонів нічого не говориться про можливий зв’язок цього рішення з протестами, які тривають у країні з початку серпня. Лукашенко раніше стверджував, що Польща і Литва нібито мають агресивні плани, і говорив, що Білорусь «закрила кордон» із цими країнами. Однак фактично кордон залишався відкритим до останнього часу.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають з 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

На 1 листопада в Мінську призначена чергова масова акція противників Лукашенка під назвою «Марш проти терору». Учасники планують із центру Мінська прийти до урочища Куропати, до меморіалу жертв сталінського терору.
…

У Канаді поліція міста Квебек уранці 1 листопада затримала підозрюваного в нападі з ножем. Його жертвами ввечері в суботу стали щонайменше двоє людей, ще п’ятеро зазнали поранень і були доставлені в лікарню в стані «різного ступеня тяжкості», повідомили інформаційні агентства.

Поки немає повідомлень про мотиви вчинку підозрюваного, вік якого, як повідомляється, приблизно 25 років. Затриманого доставлено в госпіталь для обстеження.

Розшук підозрюваного в нападі розпочався після звернення до поліції очевидців події. Вони стверджували, що злочинець був одягнений у «середньовічний одяг» і тримав у руках клинок. Поліція закликала городян залишатися вдома за зачиненими дверима, оскільки розслідування ще триває.

Напад стався в районі історичного готелю Chateau Frontenac в старій частині Квебека, де також розташована будівля законодавчих зборів провінції Квебек.
…

На парламентських виборах у Грузії лідирує владна партія «Грузинська мрія – Демократична Грузія», свідчать результати екзит-полів.

Хоча чотири екзит-поли показали суттєво різні результати, вони продемонстрували, що «Грузинська мрія» здобула достатньо голосів, щоб подолати позначку у встановлені законом 40,5 відсотка. Це означає, що політична сила зможе самотужки формувати уряд.

Усі чотири екзит-поли були здійснені на замовлення телеканалів. Опитування для Imedi TV показало, що «Грузинська мрія» набирає 55 відсотків, а головна опозиційна партія «Єдиний національний рух» Міхеїла Саакашвілі – 23 відсотки.

Екзит-пол Mtavari Arkhi TV показав 41 відсоток для «Грузинської мрії» та 33 відсотки для «Єдиний національного руху». Телеканали Formula 1 та Rustavi 2 з посиланням на свої екзит-поли дають «Грузинській мрії» 46 та 51 відсоток відповідно.

У вересні опозиційні партії «Єдиний національний рух» й «Сила в єдності» запропонували експрезиденту Грузії, а нині голові виконавчого комітету Нацради реформ України Міхеїлу Саакашвілі стати кандидатом на посаду прем’єр-міністра від їхніх політичних сил. Він погодився.

У грузинському парламенті 150 місць. 120 з них обираються за партійними списками, ще 30 – в одномандатних округах.

На цьогорічних парламентських виборах у Грузії прохідна планка для партій була зменшена з п’яти до одного відсотка.

 
…

У столиці Німеччини Берліні 31 жовтня запрацював новий аеропорт.

«Нарешті ми можемо розпочати службу нашого аеропорту. Нарешті», – сказав керівник летовища Енгельберт Луетке Далдруп.

Дату відкриття аеропорту відкладали шість разів. Спочатку аеропорт «Берлін-Бранденбург» мали відкрити в жовтні 2011 року. Найскладніша ситуація відбулася у 2012 році, коли відкриття довелося скасувати за чотири тижні до запланованої дати через проблеми з пожежною безпекою. Згодом в аеропорту виявляли нові дефекти.

На його будівництво витратили шість мільярдів євро – утричі більше, ніж було заплановано.

Перші пасажири прилетіли на двох літаках компаній Easyjet та Lufthansa.

Біля аеропорту в костюмах пінгвінів протестували активісти. Вони привертали увагу до змін клімату, які спричиняє повітряний транспорт.
…

Французькі правоохоронці затримали підозрюваного в нападі на православного священника в Ліоні.

За словами прокурора, затримана особа відповідає описам свідків. Підозрюваний не мав при собі зброї під час затримання.

Священник є громадянином Греції. Він перебуває в лікарні з пораненнями, які загрожують його життю. Агентство Associated Press пише, що нападник двічі вистрелив священнослужителю в живіт з мисливської рушниці.

Причина нападу наразі не встановлена. Кореспондентка Радіо Свобода в Ліоні повідомляла, що нападник поранив священника грецької православної церкви, коли той закривав церкву на вулиці Пер-Шевріє в Сьомому районі Ліона. Церква Благовіщення Діви Марії перебуває в юрисдикції Константинопольського Вселенського патріархату і діє переважно для вірян-греків за національністю.

У Франції цього тижня був оголошений максимальний рівень терористичної загрози на тлі атак у Ніцці та Авіньйоні, які сталися 29 жовтня.

У Ніцці чоловік напав на базиліку Нотр-Дам, убивши двох людей всередині і одного зовні. Стверджується, що під час нападу він кричав «Аллах акбар», що в перекладі з арабської означає «Господь великий». Мотиви нападника поки не повідомляються, у місті закриті всі церкви, злочин розслідують як теракт.

Через дві години в Авіньйоні на південному сході Франції чоловік з ножем намагався напасти на поліцейських. Він погрожував перехожим і вигукував: «Аллах акбар». Його застрелили поліцейські.

Напади відбулися через два тижні після жорстокого вбивства неподалік Парижа вчителя Самюеля Паті. Викладач обговорював із учнями свободу слова і показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. Підозрюваний у вбивстві – етнічний чеченець із Москви Абдулах Анзоров заявив, що «стратив» педагога за образу пророка.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. Заяви Макрона викликали обурення і протести серед деяких мусульман.

 
…