В ОПУ назвали точну дату проведення саміту «Кримської платформи»

В Офісі президента України повідомили, що саміт «Кримської платформи» щодо деокупації півострова відбудеться 23 серпня цього року. Як передає сайт ОПУ, про це телеканалу «1+1» заявив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.

«Вже чітко визначено дату проведення Кримського саміту – 23 серпня 2021 року. Офіс Президента працює разом з МЗС для підготовки відповідних запрошень світовим лідерам, відповідної концепції, програми саміту, організаційних моментів», – сказав Жовква.

Він наголосив, що на саміті «Кримської платформи» необхідно ухвалити конкретні рішення щодо деокупації півострова.

«Ми не проводимо саміт заради саміту. Нам не потрібно провести саміт і знову забути цю тему. Тому після саміту має з’явитися, очевидно, декларація, а що ще більш важливо – скоординований міжнародний інструментарій для деокупації Криму та захисту прав українців у Криму», – зазначив заступник керівника Офісу президента.

Ігор Жовква зауважив, що саміт буде пов’язаний з урочистостями з нагоди 30-річчя незалежності України. За його словами, президент Володимир Зеленський під час телефонних розмов з лідерами іноземних держав запрошує їх до участі в цих подіях.

«Сподіваємося на широку міжнародну присутність у ці два дні», – сказав заступник керівника Офісу президента.

Раніше перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар заявляла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова буде ухвалена відповідна декларація.

У МЗС Росії заявляли, що російська сторона готова взяти участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення. Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов переконаний, що створення нового міжнародного майданчика не допоможе «повернути Крим».

читати

На місцевих виборах у неділю в регіонах надзвичайних ситуацій не було – ДСНС

Надзвичайних ситуацій, пожеж чи небезпечних подій на об’єктах, залучених до проведення місцевих виборів в Україні у неділю не сталося, повідомили у Держслужбі з надзвичайних ситуацій.

«Для гарантування пожежної безпеки під час проведення виборів у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській та Чернігівській областях від ДСНС на чергуванні перебувало 4190 осіб та 1240 одиниць техніки», – повідомили в ДСНС.

За даними відомства, з огляду на підрахунок голосів на територіальних виборчих комісіях продовжують чергування представники ДСНС – по дві особи.

У неділю у трьох територіальних громадах відбулися повторні вибори міського голови – у Борисполі та Броварах Київської області та Новгород-Сіверському Чернігівської області.

читати

ЦВК повідомила дані про явку на виборах мерів трьох українських міст

Центральна виборча комісія повідомила дані про явку на виборах мерів трьох українських міст.

На виборах у Броварах (Київщина) явка становила 43,02%, у Борисполі (Київщина) – 30,15%, а в Новгород-Сіверському (Чернігівщина) – 41,48%.

У Броварах повторні вибори призначив суд. Там обирали також депутатів міської ради.

28 жовтня 2020 року мер Борисполя Київської області Анатолій Федорчук помер від ускладень, викликаних коронавірусною інфекцією, 29 жовтня від COVID-19 помер міський голова Новгорода-Сіверського Чернігівської області Олег Бондаренко. Обидва були переобрані на свої посади на місцевих виборах 25 жовтня.

 

читати

У день виборів на Київщині поліція склала 34 адмінпротоколи

У день місцевих виборів у Борисполі та Броварах Київської області поліція склала 34 адміністративні протоколи.

«Станом на 20:00 годину до поліції Київщини надійшло 82 повідомлення, пов’язаних з порушенням виборчого процесу. Поліція провела перевірки, за матеріалами яких складено 34 адміністративних протоколи», – розповіли в поліції Київщини.

Поліцейські склали 28 адмінпротоколів у Броварському районі та 4 на Бориспільщині за публічне розголошення виборцями результатів волевиявлення (стаття 212-22 Кодексу України про адміністративне правопорушення). Стаття передбачає накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 5 100 гривень).

17 січня відбулися вибори мерів в трьох українських містах. За даними Центральної виборчої комісії, у Броварах (Київщина) явка становила 43,02%, у Борисполі (Київщина) – 30,15%, а в Новгород-Сіверському (Чернігівщина) – 41,48%.

У Броварах повторні вибори призначив суд. Там обирали мера та депутатів міської ради.

28 жовтня 2020 року мер Борисполя Київської області Анатолій Федорчук помер від ускладень, викликаних коронавірусною інфекцією, 29 жовтня від COVID-19 помер міський голова Новгорода-Сіверського Чернігівської області Олег Бондаренко. Обидва були переобрані на свої посади на місцевих виборах 25 жовтня.

 

читати

Ткаченко: прем’єр запевнив, що сфери культури зможуть працювати після повернення до адаптивного карантину

Сфери культури зможуть працювати після повернення до адаптивного карантину, повідомив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко у фейсбуці.

«Обговорили з прем’єр-міністром заяву щодо можливого карантину до кінця 2021 року. Прем’єр запевнив, як тільки Україна знову повернеться до адаптивного карантину (попередньо, з 25 січня), сфери культури, гостинності та креативні індустрії зможуть працювати. Звісно, з дотриманням усіх правил карантину. І дивлячись на статистику захворюваності в країні», – написав Ткаченко.

В Україні з 8 до 24 січня триває посилений карантин. Серед іншого заборонена робота музеїв, кінотеатрів та театрів.

 

читати

Мінветеранів: створення реєстрів ветеранів і захисників України – одне з пріоритетних завдань

Створення реєстру ветеранів і захисників України є одним з пріоритетних завдань, заявила міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Це дуже серйозний технічний проєкт, щоб організувати всі реєстри. І ще одне, що дуже важливо – це забезпечити захист персональних даних. Адже реєстр ветеранів і захисників України – це реєстр відповідної категорії осіб. І ми також, міністерство, над цим працюємо разом з відповідними органами. Я думаю, що все ж таки ми дійдемо до успішного результату. Я собі це поставила як одне з пріоритетних завдань», – сказала Лапутіна в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Вона розповіла, що в конкурсному відборі визначили розробника програмного забезпечення, опрацьоване та затверджене технічне завдання реєстру.

Станом на вересень 2020 року в Україні були зареєстровані близько 460 тисяч учасників бойових дій.

 

 

читати

Вибори на Київщині: поліція задокументувала 24 порушення

На Київщині поліція задокументувала 24 повідомлення про порушення виборчого законодавства під час проведення повторних виборів 17 січня.

«Станом на 12:00 годину до поліції Київщини надійшло 24 повідомлення, пов’язаних із порушенням виборчого процесу. Поліція провела перевірку, за матеріалами якої складено 8 адміністративних протоколів», – йдеться в повідомленні Нацполіції.

Зокрема, як уточнили у поліції, низка повідомлень надійшла про фотографування виборчих бюлетенів й інші неправомірні дії учасників виборів.

«Поліцейські відреагували на всі звернення оперативно і склали відносно порушників 6 адмінпротоколів – за публічне розголошення виборцем, результатів волевиявлення в приміщенні для голосування (ст. 212-22 Кодексу України про адміністративне правопорушення). Ще один із жителів міста Бровари в приміщені ДВК ображав учасників виборчого процесу та ще й прийшов до виборчої дільниці без засобів індивідуального захисту. За такі правопорушення працівники поліції склали відносно чоловіка адміністративні протоколи за ст. 173 та за ст. 44-3 КУпАП», – йдеться в повідомленні.

Крім того, поліцейські перевіряють інформацію про невчасне відкриття виборчої дільниці. Одна з ДВК у місті Бровари не відкрилася о 8-й годині ранку, оскільки члени підготовчого засідання не встигли вчасно реєструвати спостерігачів виборчого процесу, йдеться в повідомленні.

За даними Центральної виборчої комісії, 17 січня у трьох територіальних громадах відбуваються повторні вибори міського голови: Борисполі й Броварах Київської області та Новгород-Сіверську Чернігівської області. Також сьогодні обирають депутатів Броварської міської ради.

 

 

читати

Законопроєкт про статус ветеранів буде ухвалений «найближчим часом» – Лапутіна

«Вже розроблений законопроєкт про захисників і захисниць, як і про учасників Революції гідності, родин загиблих Небесної сотні»

читати

Арестович: переданих бойовиками в’язнів зустрінуть уповноважені органи, а не Медведчук

«Ні родацькі зв’язки, ні статус народного депутата не є підставою для маніпулювання статусом «громадянина України»…» – речник делегації в ТКГ

читати

«Рішення керівників АТО потребують окремого розслідування» – Лапутіна про справу генерала Назарова

Міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода висловила думку, що ухвалені в хаотичній ситуації початку російсько-української війни 2014 року рішення посадовців тодішньої антитерористичної операції потребують окремого й неупередженого розслідування.

Так вона прокоментувала в «Суботньому інтерв’ю» справу генерала Віктора Назарова, на час тих подій начальника штабу АТО, якого визнали винним у недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків, і засудили до 7 років позбавлення волі у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76, збитому російськими гібридними силами в аеропорті Луганська влітку 2014 року.

«Кожен конкретний крок конкретної посадової особи – це крок в конкретних умовах. Ті умови, які складалися, були настільки непередбачуваними, настільки, так би мовити, в ситуації невизначеності, відсутності відповідної комунікації між родами військ… Ситуація, в якій опинилася Україна на той момент, – це ситуація, коли стале управління закінчилося. Тому що влада минула втекла. По-перше, там ще міністром оборони був… Де ще таке, щоб міністром оборони був громадянин тієї країни, яка напала? У нас міністром оборони був громадянин Росії!» – сказала вона.

«І от це все створило певний хаос, що коли люди опинилися на посадах безпосередньо в АТО, ухвалення їхніх рішень потребує окремого якогось розслідування, яке має бути в першу чергу неупередженим. Я не можу давати кваліфікацію жодним діям. Це має робити суд. Але просто для розуміння загальної ситуації: самі рішення не мали взагалі на перших етапах скоординованого порядку – це треба розуміти», – додала Лапутіна.

На її думку, такими справами, як справа генерала Назарова, взагалі не мали б займатися цивільні суди.

Юлія Лапутіна – учасниця бойових дій на Донбасі, контррозвідниця, генерал-майор СБУ. 18 грудня 2020 року Верховна Рада України підтримала її призначення на посаду міністерки у справах ветеранів.

11 грудня 2020 року Дніпровський апеляційний суд відхилив апеляцію генерала Віктора Назарова, якого суд першої інстанції засудив до семи років ув’язнення через службову недбалість, яка призвела до збиття літака Іл-76 і загибелі українських військових 2014 року. Він залишив рішення Павлоградського райсуду області, ухвалене в березні 2017 року, без змін. Віктор Назаров, який не визнає провини, подав на касацію.

23 грудня 2020 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду зупинив виконання рішень першої та другої інстанцій і вирішив витребувати справу в касаційному порядку.

14 червня 2014 року в Луганському аеропорті російські гібридні сили збили літак Іл-76. На борту було 40 бійців 25-ї окремої повітряно-десантної бригади і дев’ять членів екіпажу. Усі вони загинули.

читати

Зеленський: «над Донецьким аеропортом знову замайорить синьо-жовтий прапор України»

Президент України Володимир Зеленський із нагоди неформального дня пам’яті захисників Донецького аеропорту висловив упевненість, що над Донецьким аеропортом знову замайорить синьо-жовтий прапор України.

Подвиг «кіборгів» є символом того, що «ми обов’язково вистоїмо і здобудемо перемогу», заявив він у соцмережах.

«Героїчна оборона Донецького аеропорту остаточно зламала плани Росії щодо захоплення України. Це виглядало як диво, коли наші люди витримували навіть після того, як почав «здаватися» бетон. Але жодного дива – це відображало закономірність. Бо українці довели, що рубіж свободи народів у Європі тепер – по східному кордону нашої держави, і на захід його вже ніхто й ніколи не відтисне», – мовиться в заяві Зеленського.

Дата 16 січня встановилася як неофіційний день вшанування оборонців Донецького аеропорту.

Оборона ДАП тривала 242 дні, з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, коли останні захисники залишили руїни нового терміналу після того, як російські гібридні сили влаштували кілька вибухів, що знищили будівлю. Бої на інших частинах території аеропорту з метою врятувати поранених тривали ще кілька днів. За стійкість, яка в багатьох викликала подив, оборонців аеропорту назвали «кіборгами».

читати

В Україні засудили заяви бойовиків про «посередництво Медведчука» в передачі групи в’язнів

В Україні засудили заяви угруповань «ДНР» і «ЛНР» про «посередництво» проросійського діяча Віктора Медведчука в передачі українській владі групи в’язнів, яких утримують ці угруповання.

Голова української делегації в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу Леонід Кравчук назвав такі заяви й дії порушенням міжнародних домовленостей щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу.

«Ми не можемо не вітати повернення наших громадян на територію, підконтрольну урядові України. Проте я, як голова делегації, хочу зазначити: приватні особи не мають повноважень втручатися в питання міждержавного та міжнародного врегулювання збройних конфліктів. Мені важко пригадати прецедент, коли невизнана юридична особа передає громадян держави певній фізичній особі», – наводить його слова пресова служба делегації.

«Повернення громадян України буде здійснено згідно з нормами міжнародного права та українського законодавства. Усі перемови і процедури щодо повернення утримуваних російською стороною конфлікту громадян України здійснюють уповноважені державні органи України в рамках політичних угод, ухвалених у «нормандському форматі», – заявив Кравчук.

«Тому я розцінюю заяви керівництва маріонеткових квазідержавних утворень і синхронізовані з ними дії пана Медведчука як чергову спробу ухилитися від виконання міжнародних домовленостей на найвищому державному рівні і зобов’язань, які взяла на себе Росія як сторона конфлікту», – наголосив він.

За словами Кравчука, «до врегулювання конфлікту може привести тільки послідовна робота в рамках «нормандського формату», а будь-які спроби ухилитися від виконання домовленостей не матимуть ані успіху, ані підтримки голів держав-партнерів і керівництва міжнародних організацій».

Раніше 16 січня в підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» і «як акт гуманізму й милосердя» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджується, що передача має відбутися «за посередництва Віктора Медведчука», про що вони повідомили його листом попереднього дня, 15 січня.

Угруповання не уточнили, в чому має полягати це «посередництво» і між якими саме сторонами, враховуючи, що передача, за їхніми ж словами, «одностороння», тобто здійснювана не в результаті переговорів із кимось.

Росія і її гібридні сили на окупованій частині Донбасу вже не раз надавали Вікторові Медведчуку, народному депутатові, голові проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» і кумові президента Росії Володимира Путіна, підкреслену роль при обмінах утримуваними чи передачі їх владі України з метою поліпшити сприйняття цього діяча і зміцнити його проросійські позиції в Україні.

читати