У МЗС розповіли деталі щодо платформи з деокупації Криму

Платформа з деокупації Криму об’єднуватиме всі заходи, які стосуються Криму, на різних рівнях. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реаліі розповіла перша заступниці голови Міністерства закордонних справ України Еміне Джеппар.

«Мета Кримської платформи – це винесення теми Криму на найвищий міжнародний, політичний рівень. Ця платформа буде охоплювати кілька рівнів. Найвищий – це лідери держав, для яких ми готуємо Кримський саміт. Зараз важко говорити, чи можна буде його провести фізично (через пандемію COVID-19 – ред.)», – сказала Джеппар.

За її словами, МЗС планує провести саміт 26 лютого, в День опору Криму російської окупації.

Читайте також: Експрем’єр Японії назвав анексію Криму однією з причин непідписання мирної угоди з Росією

«Наступний рівень – це міністри закордонних справ і міністри оборони. Під цей рівень ми будемо підтягувати різні заходи в рамках НАТО, ЄС, ООН, ОБСЄ, Ради Європи. Це буде екосистема заходів протягом року і це повинні бути системні речі», – каже заступниця міністра.

Напередодні Еміне Джеппар повідомила, що Україна планує запросити Росію до участі в міжнародній платформі з деокупації Криму, але надії на те, що Кремль погодиться, небагато.

 

читати

BBC вибачилася за публікацію мапи України без Криму

Британська загальнонаціональна телерадіомовна організація BBC вибачилася за публікацію неточної карти України в новині про катастрофу в Харківській області літака Ан-26.

При цьому мовець не уточнив, що неточність полягала у тому, що анексований Росією Крим не був позначений територією України. Крім того, була використана транслітерація назви Києва з російської – Kiev замість Kyiv. 

«Попередня версія цієї історії містила мапу, що була неточною. Ми приносимо вибачення за помилку», – йдеться в доповненні до матеріалу.

Раніше на помилку звернуло увагу посольство України у Великій Британії.

«Важко повірити власним очам. Сподіваємося, це була звичайна помилка, яка буе виправлена в найкоротший час», – написали в дипломатичному представництві.

Незабаром редактори BBC видалили зображення мапи без Криму.

У серпні фінська телекомпанія Yle оприлюднила заяву про помилку в своїй публікації, де Кримський півострів був позначений таким же кольором, як і територія Росії. 

Схожі інциденти, коли видання публікують карту, де Крим позначений як частина Росії, стаються регулярно. Українські дипломати звертаються до видань із вимогою виправити помилку.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

читати

Експрем’єр Японії назвав анексію Криму однією з причин непідписання мирної угоди з Росією

Росія та Японія не підписали мирну угоду в тому числі через анексію Криму – про це колишній прем’єр-міністр Японії Абе Сіндзо повідомив у матеріалі видання Nikkei.

За словами Абе, під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним в грудні 2016 року він відчув, що Путін готовий активно домагатися вирішення територіальної суперечки з Японією. Найближе до врегулювання, вважає він, обидві країни були в період до зустрічі в листопаді 2018 року в Сингапурі.

«Було розуміння, що ми нарешті наближаємося до переговорів про укладення угоди», – сказав Абе. Він додав: у певний момент очікував, що матиме повідомити про це рішення народу та розпустити нижню палату парламенту для проведення позачергових виборів.

Читайте також: Йосіхіде Суга став новим прем’єр-міністром Японії

«Але зрештою угода так і не була підписана. Абе цитує зовнішні фактори, а саме – дедалі більш напружені відносини між Вашингтоном і Москвою після анексії Росією Криму», – пише видання на основі інтерв’ю з японським політиком.

Японія багато років оскаржує приналежність чотирьох островів Курильської гряди – Ітурупа, Шикотану, Кунаширу і Хабомаї. Вони були окуповані СРСР наприкінці Другої світової війни. Через територіальні суперечки Росія і Японія досі не підписали мирний договір. У листопаді минулого року після зустрічі японського прем’єра Сіндзо Абе і російського президента Володимира Путіна стало відомо, що Японія готова повернутися до декларації щодо островів 1956 року. У ній СРСР погоджувався передати Японії Хабомаї та Шикотан після підписання мирного договору.

У січні 2020 року в Москві відбувся черговий раунд переговорів між президентом Росії Володимиром Путіним і прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе. Після переговорів Кремль заявив, що «поки не фіксує будь-яких змін в позиції Японії».

читати

Зеленський: саміт Україна – ЄС відбудеться 6 жовтня

22-й саміт Україна – Європейський союз має відбутися 6 жовтня. Про це президент України Володимир Зеленський домовився у телефонній розмові з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.

«З нетерпінням чекаємо зустрічі з вами та Урсулою фон дер Ляєн (головою Єврокомісії, – ред.), щоб обговорити важливе партнерство Україна – Європейський Союз», – мовиться у повідомленні Зеленського.

 

Попередній саміт Україна – ЄС відбувся у липні минулого року. За його підсумками були підписані угоди щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ.

 

читати

Секретар РНБО: авіакатастрофа «Ан-26» сталася під час навчально-тренувального польоту

«Причини трагедії стануть предметом ретельного розслідування» – Олексій Данілов

читати

Боррель: сказав Зеленському, що ЄС не є благодійною організацією або банкоматом

Зміна уряду на початку березня і звільнення реформаторів стали тривожними сигналами щодо готовності протистояти корупційним інтересам – представник ЄС

читати

Суд скасував нічний домашній арешт для колишньої депутатки Чорновол – адвокат

Печерський районний суд Києва скасував нічний домашній арешт для колишньої народної депутатки Тетяни Чорновол, повідомила її адвокатка Ірина Кузіна в коментарі «Ґратам». Тепер її запобіжним заходом є особисте зобов’язання.

Клопотання про зміну запобіжного заходу подала прокуратура. Згідно з українським законодавством, підозрюваний не може перебувати під домашнім арештом більш як пів року.

При цьому прокурор просив, щоб суд заборонив Чорновол покидати її село Гора на Київщинні. Суддя це клопотання не задовольнив, пишуть «Ґрати».

10 квітня співробітники ДБР провели обшук у будинку Чорновол. Їй повідомили про підозру в умисному вбивстві людини під час підпалу офісу Партії регіонів у дні Революції гідності в лютому 2014 року. Вона відкидає звинувачення.

16 квітня Печерський районний суд Києва відправив Чорновол під домашній арешт. Згодом запобіжний захід змінили на нічний домашній арешт.

читати

Росію запросять взяти участь у платформі з деокупації Криму – перша заступник голови МЗС України

Росію запросять брати участь у міжнародній платформі з деокупації Криму, але надій на це небагато. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла перша заступниця голови МЗС України Еміне Джеппар.

«Ми запросимо Росію взяти участь у цій платформі. Звичайно, ми розуміємо, бачачи їх страусину позицію все шість років, як вони викручують ситуацію, абсолютно цинічно поводяться щодо України і міжнародного права, тому надій, що Росія візьме участь в цій платформі, небагато», – зазначила заступниця міністра.

За її словами, якщо одним із завдань цієї платформи є відстеження того, що відбувається у Криму, то в МЗС України розуміють, що «мова йде про злочини, які Росія здійснює в Криму».

«Ми переконані, що те, що сталося у 2014 році в Криму і на Донбасі – це порушення того світопорядку, який виник після Другої світової війни. Не тільки Україна зацікавлена у відновленні справедливості. Це тест для західних країн», – наголосила Джеппар.

Президент України Володимир Зеленський під час виступу на загальних дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН закликав до участі в створенні міжнародної платформи з деокупації Криму і підтримки оновленої резолюції щодо ситуації з правами людини на анексованому півострові.

 

 

читати

Криклій: уряд затвердив будівництво нового аеропорту на Закарпатті

Кабінет міністрів вже затвердив фінансування передпроєктних та проєктних робіт – міністр інфраструктури

читати

Депутат просив дві премії та 4-кратне підвищення зарплати для свого помічника, сина Шефіра – «Схеми»

Заступник голови фракції «Слуга народу» Юрій Кісєль просив підвищити зарплату своєму помічникові – сину першого помічника президента Микиті Шефіру – у чотири рази, а також ініціював призначення йому двох премій в перші три місяці роботи – загалом це 40 тисяч гривень. У коментарі журналістам депутат підкреслив, що підбір помічників та розподіл фонду заробітної плати – це його законне право. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) – «Сімейні цінності «слуг народу».

Відповідно до отриманих документів з Верховної Ради, заступник голови фракції «Слуга народу» Юрій Кісєль у вересні 2019 року звернувся до Апарату парламенту з поданням встановити зарплату Микиті Шефіру, який є його помічником за трудовим договором на постійній основі, на рівні 6 тисячі гривень.

Потім Кісєль звернувся з проханням підвищити Шефіру зарплату з 1 листопада 2019-го – до 24 тисяч гривень. Тоді ж депутат попросив також виплатити помічнику премію – у розмірі 20 тисяч гривень. І через місяць – повторив прохання щодо премії на ту ж суму.

«Таким чином, виходить, що син головного помічника президента Володимира Зеленського за перші три місяці роботи міг отримати з держбюджету дві премії та чотирикратне підвищення зарплати», – йдеться у матеріалі.

«Схеми» звернулись за коментарем до заступника голови фракції.

У відповідь Юрій Кісєль зазначив: «Статтею 34 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено, що народний депутат самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів Постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов’язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів».

Про роботу сина першого помічника президента Сергія Шефіра – Микити Шефіра – вперше Радіо Свобода повідомило у вересні 2019 року.

Юрій Кісєль – народний депутат з Кривого Рогу. У липні цього року його родина придбала майно президента: Володимир Зеленський продав дружині Кісєля земельну ділянку та нерухомість в Іванковичах на Київщині.

Раніше «Схеми» показали, як низка «слуг народу» обзавелись родичами-помічниками, хоча перед виборами кандидат Зеленський обіцяв, що за нової владі «кумівства не буде».

читати

За депутата Юрченка внесли заставу у повному обсязі – ВАКС

За народного депутата Олександра Юрченка, якому інкримінують отримання неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків, повністю внесли заставу у визначеному судом розмірі в 3 мільйони 1656 гривень. Про це цу коментарі Радіо Свобода 25 вересня заявила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемериc.

«За нього (Олександра Юрченка – ред.) учора у повному обсязі внесли заставу, ми видали відповідну довідку, і наскільки я розумію, він вже скористався цією довідкою, тобто для пред’явлення у місці, де він утримувався і вийшов з нього. Чи він це так зробив, я не знаю, але мав би так зробити», – сказала у коментарі Радіо Свобода речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемериc.

21 вересня Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у понад 3 мільйони гривень для виключеного з владної фракції «Слуга народу» депутата Олександра Юрченка. Депутата тоді взяли під варту в залі суду.

Юрченко під час засідання суду заперечив провину і заявив про наклеп на себе.

17 вересня в НАБУ заявили, що Юрченку повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків ( ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України). Це сталося того ж дня, коли депутата виключили з фракції партії «Слуга народу».

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів. Вона зробила це 17 вересня. Того ж дня Юрченка офіційно виключили з фракції «Слуги народу».

У НАБУ вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. 15 вересня цьому помічникові Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тисяч гривень застави. У ВАКС повідомили Радіо Свобода, що підозрюваний вніс заставу 16 вересня в повному обсязі.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики і житлово-комунальних послуг.

читати

Майже три сотні законодавців зі США та Європи закликають Лукашенка звільнити політичних в’язнів

Майже три сотні законодавців зі США та Європи написали листа до Олександра Лукашенка із закликом звільнити політичних в’язнів.

270 законодавців з 29 країн заявили, що занепокоєні через затримання опозиціонерки Марії Колесникової та двох її колег з опозиційної Координаційної ради.

Вони також критикують затримання Віталія Шклярова, політичного технолога з паспортами Білорусі та США, який одружений на американській дипломатці.

«Оскільки трансатлантичні законодавці міцно відданні збереженню та посиленню свободи, демократії та правам людини в Європі, ми пишемо із глибоким занепокоєнням через несправедливі затримання режимом опозиційної лідерки Марії Колесникової та її колег», – йдеться в листі.

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі. Її заарештували до 8 листопада.

Через два дні в Мінську в цій же справі затримали двох опозиціонерів Максима Знака та Іллю Салея.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

 

читати