Спостерігачі заявляють, що явка на виборах мера Конотопа перевищила 30%

Спостерігачі руху «Чесно» повідомили, що о 20:00 неділі усі дільниці в Конотопі Сумської області закриті, явка виборців перевищила 30 відсотків.

«Коротко про підсумки: явка на виборах склала 30,8%. Усього у місті Конотоп на виборчих дільницях проголосувало 18, 516 осіб», – йдеться в повідомленні руху «Чесно» у фейсбуці.

Центральна виборча комісія поки даних щодо голосування не озвучила.

Раніше у «Чесно» повідомляди про декілька фактів порушень виборчого законодавства і складені відповідні протоколи.

Повторні вибори мера Конотопа призначили після смерті восени через ускладнення від COVID-19 Олександра Лугового. Сьогодні виборці обирали з-поміж сімох кандидатів. У списку претендентів був і ексмер Артем Семеніхін, який у попередньому голосуванні якраз і поступився нині покійному Луговому, здобувше друге місце.

читати

Німецька служба новин перепросила за карту з «російським» Кримом – посол

Німецька редакція новин Tagesschau перепросила за розміщення в одному зі своїх сюжетів карти, де Крим позначений як територія Росії. Як повідомив у твітері посол України в Німеччині Андрій Мельник, ЗМІ «вже виправив помилку».

«Через звернення журналіста Bild Юліана Рипке і оперативного листа посольства першому німецькому телеканалу ARD редакція новин Tagesschau визнала свою технічну помилку – позначення Криму як частини Росії, виправила її, а також вибачилася», – написав Мельник.

Tagesschau (у перекладі «Щоденні новини» – ред.)– німецька національна та міжнародна телевізійна служба новин, створена мережею громадського телебачення ARD.

читати

У столиці Грузії пікетували будівлю уряду з вимогою скасування карантинних обмежень

У столиці Грузії Тбілісі у неділю вдень розпочалася акція проти обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Як передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», протестувальники зібралися перед будівлею адміністрації уряду Грузії. Серед учасників були представники бізнесу, а також різних політичних сил.

Акція протесту в Тбілісі продовжилася і під час комендантської години, коли протестувальники з плакатами пройшлися центральними вулицями грузинської столиці.

Влада Грузії раніше вирішила, що і після 1 лютого будуть збережені більшість обмежувальних заходів, введених наприкінці листопада через погіршення епідситуації щодо COVID-19.

В країні продовжить діяти «комендантська година». Заборона на пересування в нічний час, з 21:00 до 05:00, продовжена до 1 березня. Як і раніше, будуть закриті гірськолижні курорти, ресторани, бари, фітнес-центри і басейни.

Крім того, в трьох найбільших містах Грузії – Тбілісі, Кутаїсі та Руставі – громадський транспорт не курсуватиме ще щонайменше місяць. На дистанційному навчанні залишаться тисячі школярів і студентів.

читати

У Росії відкрили низку кримінальних справ через протести 23 січня

У Росії слідчі органи повідомили про відкриття низки кримінальних справ після акцій протесту 23 січня.

Так, управління МВС у столиці Росії Москві порушило кримінальну справу про перекриття доріг і тротуарів після акцій. Кримінальну справу порушили за статтею про «Приведення в непридатність транспортних засобів або шляхів сполучення». Про підозрюваних поки не повідомляється. Цю справу розслідує поліція.

Крім того, про порушення кримінальних справах відзвітував Слідчий комітет Росії. За повідомленнями, справи стосуються буцімто застосування насильства до представників влади, хуліганство і порушення санітарно-епідеміологічних норм.

Правозахисники кажуть, що число кримінальних справ по країні після суботніх акцій протесту коливається в межах двох десятків.

Напередодні Слідчий комітет Росії відкрив понад десять кримінальних справ на учасників протестів на підтримку опозиційного політика Олексія Навального, який нині перебуває в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Прихильників політика звинувачують у застосуванні насильства до поліцейських, закликах до масових заворушень, залученні неповнолітніх у протиправну діяльність тощо.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Хоча, за оцінкою штабу Навального, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

У більшості міст Росії через коронавірус заборонені масові заходи. Прихильникам Олексія Навального, які подавали заявки на мітинги 23 січня, влада саме тому офіційно відмовляла в їх проведенні.

читати

Бойовики 4 рази відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години неділі чотири рази порушили режим припинення вогню.

«Поблизу населеного пункту Піски ворог двічі відкривав вогонь в бік українських позицій, використовуючи зброю різних видів – підствольний гранатомет, великокаліберний кулемет та стрілецьку зброю. Неподалік Водяного, що на Приазов’ї, російсько-окупаційні війська вели вогонь з ручного протитанкового гранатомета і стрілецької зброї. Біля населеного пункту Південне, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь з автоматичного станкового гранатомета, великокаліберного кулемета та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

Інформації про постраждалих через обстріли серед військових ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформації про бойові дії 24 січня немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

читати

В Україні тривають місцеві вибори: у Конотопі обирають мера

У неділю в кількох регіонах України триває голосування на місцевих виборах, в перебігу якого громадяни депутатів міських, селищних та сільських рад, а також їхніх голів.

Як йдеться на сайті Центральної виборчої комісії, виборами охоплені загалом 13 областей.

Зокрема, у Конотопі Сумської області обирають мера.

Як передає рух «Чесно» у фейсбуці, явка станом 13:00 склала 14,35%. Повідломляється про 7 виявлених порушень виборчого законодавства і складені відповідні протоколи.

Повторні вибори мера Конотопа призначили після смерті у жовтні через ускладнення від COVID-19 Олександра Лугового.

Крім того, сьогодні обирають і голів сільських рад – Брошнів-Осадської селищної ради Івано-Франківської області, Мурованської на Львівщині та Уланівської – на Вінничині.

Напередодні у ЦВК заявляли про загрозу зриву виборів Уланівської сільської ради через судове рішення. Втім у відомстві додали, що виборчий процес не може бути скасований, зупинений або перенесений (за винятком введення воєнного чи надзвичайного стану), а тому тамтешня ТВК має вжити заходів, щоб вибори відбулися.

читати

SpaceX запустила у космос ракету з найбільшим корисним навантаженням в історії

Компанія SpaceХ мільярдера Ілона Маска здійснила успішний запуск на орбіту 143 невеликих супутників однією ракетою-носієм.

Зокрема, у неділю компанія привела в стартову готовність важку ракету-носій Falcon 9 для запуску Transporter-1. Запуск здійснили з космодрому у Флориді. Це друга спроба, а перша відбулася в суботу, втім за кілька хвилин до запуску старт скасували.

Місія Transporter-1 особлива тому, що це вперше в історії космонавтики запуск 143 космічних апаратів здійснено за допомогою однієї ракети-носія. Також вперше застосована складна схема виведення супутників на орбіту з різними по часу інтервалами.

Раніше рекорд із виведення на орбіту найбільшої кількості супутників належав індійській місії, яка в лютому 2017 року запустила 104 супутники.

читати

У Кремлі відреагували на протести 23 січня в Росії

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

«Ось зараз будуть багато говорити, що на незаконні акції вийшло багато людей. Ні, вийшло мало людей, багато людей голосують за Путіна», – сказав Пєсков в інтерв’ю, яке цитують у неділю російські ЗМІ.

Він також висловився щодо «палацу Путіна», розслідування, яке разом із арештом опозиціонера Олексія Навального стало причиною протестів. На думку Пєскова, публікація не дає відповіді на запитання, «чому це приписується Путіну».

«Путін нічого там не робить, у Путіна немає палацу в Геленджику. Нам давно вже стало відомо, що готувалися так звані викриття, псевдовикриття та інформаційні атаки на президента. Вони всі мають на меті розкачку ситуації, вони не відповідають дійсності. Це чиста брехня», – заявив Пєсков.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

читати

Число затриманих на протестах 23 січня в Росії наближається до 3500, це новий рекорд

У Росії число затриманих на акціях протесту з вимогою звільнити опозиціонера Олексія Навального наближається до трьох із половиною тисяч, що є найвищим показником у сучасній історії цієї країни.

 За даними видання «ОВД-Инфо», станом на 12:00 за московським часом 24 січня, число затриманих сягнуло 3435.

У Москві були затримані близько 1360 учасників протестів, у Петербурзі – 523. До 100 число затриманих наближається в Новосибірську, Воронежі, Казані та Нижньому Новгороді.

Влада не наводить офіційних цифр затриманих.

Всього протести відбулися більш ніж у 100 містах Росії. Загальне число учасників, за оцінками, склало понад 100 тисяч людей. Наймасштабніші протести зафіксовані в Санкт-Петербурзі та Москві, де на вулиці вийшли десятки тисяч людей. У Москві число протестувальників становило від 20 до 40 тисяч.

За даними «ОВД-Инфо», близько 30 людей повідомили, що були побиті співробітниками поліції. Госпіталізована жінка, яку поліцейський у Петербурзі вдарив ногою в живіт.

Серед затриманих були понад 100 неповнолітніх і десятки журналістів.

Більшу частину затриманих відпустили, склавши адміністративні протоколи щодо них або без протоколів, однак багато інших провели ніч у відділках поліції в очікуванні суду.

 

читати

МЗС України закликає Бі-Бі-Сі не називати Севастополь і Сімферополь «російськими містами»

«Російська службо Бі-Бі-Сі, не підтримуйте російські фальшиві наративи. Крим окупований»

читати

Росія заявляє про «мови в Україні», щоб відвернути увагу від Навального – мовний омбудсмен Кремінь

Тарас Кремінь обурений відсутністю реакції на заяву Держдуми Росії з боку українських політиків

читати

В СБУ повідомили нові деталі про затримання свого співробітника за підготовку вбивства колеги

У Службі безпеки України повідомили нові деталі про затримання свого співробітника за звинуваченням у підготовці вбивства колеги.

Як сказали на брифінгу начальник слідчого управління Головного слідчого управління СБУ Анатолій Буліч і в. о. начальника відділу Офісу генерального прокурора Андрій Лисокобилка, спецоперацію затримання здійснили 22 січня.

«Вчора Служба безпеки затримала одного з організаторів під час передачі частини коштів. Це була оплата за послуги підготовки злочину. Затримано співробітника Штабу антитерористичного центру при СБУ за готування до вбивства на замовлення іншого співробітника СБУ», – розповів Буліч.

Він повідомив, що збір інформації відбувався тривалий час на етапі досудового розслідування. Слідчі СБУ встановили, що існувала змова кількох осіб, які розробили план вчинення злочину, організатор підшукав виконавця і запропонував за вбивство 50 тисяч доларів.

За його словами, затримання здійснили «рівно в той момент, коли було достатнього доказів планування злочину». У даному випадку СБУ спрацювала на випередження, додав він.

Як наголосив Буліч, це кримінальне провадження, незважаючи на різні інтерпретації у ЗМІ, не є якимись «розбірками» між співробітниками СБУ, а є безпосереднім попередженням вчинення особливо тяжкого злочину.

Він також додав, що так само не відповідають дійсності чутки про те, нібито хтось утік у наручниках із місця затримання.

Лисокобилка, зі свого боку, повідомив, що затриманому наразі оголошено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями Кримінального кодексу України, в яких ідеться про готування до посягання на життя працівника правоохоронного органу за попередньою змовою.

За його словами, передбачене законом покарання за цими статтями – позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Також, повідомив він, 23 січня Шевченківський районний суд Києва обрав підозрюваному запобіжний захід – тримання під вартою без можливості внесення застави.

«На запитання ЗМІ щодо відношення до резонансної справи колишнього першого заступника голови СБУ Дмитра Нескоромного Анатолій Буліч зазначив, що процесуальні норми поки що не дозволяють оприлюднювати цю інформацію. Однак він запевнив, що найближчим часом представники Служби безпеки проведуть окремий брифінг, де нададуть нові матеріали відносно розслідування, зокрема і з цього питання також», – мовиться в повідомленні СБУ.

Інших імен, зокрема, затриманого чи того, на кого, за їхніми словами, готувався замах, посадовці не назвали.

Раніше 23 січня СБУ підтвердила повідомлення про затримання чинного співробітника СБУ, який готував убивство свого колеги, але так само імен не називала.

Але в інтерв’ю українській службі британського мовця BBC у Службі безпеки підтвердили, що йдеться про повідомлення журналіста Юрія Бутусова.

22 січня той, посилаючись на свої неназвані джерела в СБУ, стверджував, що затриманим за підозрою в організації замовного вбивства був полковник СБУ Юрій Расюк, жертвою мав стати бригадний генерал СБУ, начальник головного управління внутрішньої безпеки Андрій Наумов, а замовником нібито був полковник СБУ Дмитро Нескоромний, колишній перший заступник голови СБУ і начальник головного управління боротьби з корупцією.

Журналіст також стверджував, що це було кримінальною «розбіркою» між групами впливу в СБУ в їхній боротьбі за «кришування» тіньового бізнесу.

Також, за його словами, Нескоромного розшукують, йому заборонений виїзд із України.

Деякі засоби інформації також писали, нібито під час спецоперації був затриманий і другий фігурант, але він буцімто зміг утекти вже з кайданками на руках, і ніби втікач і був Нескоромним. Ніяких підтверджень своїм словам вони не наводили.

Служба безпеки України в цій справі вже зверталася до представників ЗМІ з проханням «керуватися офіційними джерелами інформації».

Тим часом у месенджері Telegram 23 січня з’явився канал, названий іменем Дмитра Нескоромного і з його фотографією. Автор цього каналу стверджує, що він дійсно той самий Нескоромний, що він уже перебуває в Німеччині і планує найближчими днями влаштувати пресконференцію «в столиці однієї з держав ЄС» і оприлюднити матеріали, за його словами, про зв’язки чільних представників нинішньої влади України з Росією.

Підтверджень, як і заперечень, правдивості цих тверджень наразі немає.

читати