Новини

У пресслужбі колишнього народного депутата Миколи Мартиненка прокоментували рішення Федерального кримінального суду Швейцарії, про яке напередодні писали «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший).

У пресслужбі заявили, що рішення ще не набрало чинності й повідомили, що вже подали на нього апеляцію.

Про рішення швейцарського суду, яке визнало Миколу Мартиненка та ще одного громадянина України Павла Скаленка винними у відмиванні 2,8 мільйона євро  через швейцарську фінансову систему «в складі злочинного угруповання», напередодні розповіли журналісти програми «Схеми» із посиланням на три джерела, обізнані в процесі. За даними журналістів «Схем», адвокати Мартиненка у Швейцарії повідомили суду, що подають апеляцію на це рішення.

Справа у Швейцарії пов’язана із українською справою щодо колишнього народного депутата та його спільників, яку вели НАБУ й САП і яка нині розглядається у Вищому антикорупційному суді.

Ще на початку 2019 року українські правоохоронці оприлюднили в суді документи, які свідчать про прямий стосунок колишнього народного депутата Миколи Мартиненка до офшорної компанії Bradcrest Investments, що, за даними офіційного слідства, ві декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала «відкати» на українських підрядах «Енергоатому» на загальну суму у 6,5 мільйона євро (еквівалент 70 мільйонів гривень на момент транзакцій).

У відповідь захисники ексдепутата тоді заявили, що він такі документи до банку не подавав.

В українському суді розглядається справа щодо заволодіння ексдепутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком коштами підприємства «Енергоатом» під час закупівлі обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS, а також заволодіння коштами держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».
…

«У нас п’ята колона, багато хто їде в Москву, публічно підтримує окупацію Криму…»
…

Поширенням COVID-19 і недостатньою популярністю окремих ЗМІ пояснила Херсонська облдержадміністрація причини відмови в акредитації багатьох місцевих журналістів на події з участю президента України Володимира Зеленського 26 червня.

«У зв’язку зі збільшенням числа випадків захворювання на COVID-19 та щоденну фіксацію антирекордів інфікувань кількість присутніх представників ЗМІ на заході була обмежена. Ми були вимушені сфокусуватись на медіаканалах, які мають більше поширення та охоплюють більшу аудиторію. Було зроблено акцент на зареєстрованих ЗМІ, тому що це подія високого рівня, яка має бути фахово висвітлена із дотриманням стандартів журналістики та журналістської етики», – ідеться в повідомленні.

Раніше 26 червня в Херсоні місцеві журналісти та засоби інформації, яких не акредитували на зустріч із президентом Володимиром Зеленським, оголосили про бойкот його приїзду. Про це повідомляють самі журналісти в соціальних мережах, а видання, яким не надали акредитації, публікують порожні сторінки під заголовками про приїзд глави держави і нібито надані ним ексклюзивні коментарі. Також про це пишуть «Детектор-медіа» та Інститут масової інформації.

За даними ТРК «Перший регіональний», висвітлювати візит президента запросили лише «лояльні ЗМІ».

Перебування Зеленського в Херсонській області широко висвітлює офіційний сайт глави держави. Він, зокрема, містить матеріали із заголовками «Глава держави ознайомився з реконструкцією аеропорту «Херсон» та отримав у подарунок кримськотатарський прапор», «Володимир Зеленський взяв участь у церемонії підписання угоди про першу морську концесію в Україні», «Велике будівництво»: Президент ознайомився з капітальним ремонтом Чорнобаївського навчально-виховного комплексу на Херсонщині» та «Володимир Зеленський оглянув роботу пункту габаритно-вагового контролю в Херсонській області».
…

Державна митна служба України повідомила про обсяг і ціну медичних масок, проданих за кордон, у тому числі до Китаю та Росії, в січні і лютому 2020 року, безпосередньо перед початком оголошеного в березні карантину. Про це Держмитслужба повідомила у відповіді на запит депутата Верховної Ради України Володимира Ар’єва (фракція «Європейська солідарність»).

Згідно з оприлюдненими даними, за перші два місяці 2020 року Україна продала за кордон понад 500 тонн медичних масок.

«Україна продала Китаю 80 тон масок у січні-лютому. А потім завозила китайські в Україну у березні! Це як? Або дурість, або поклали різницю в кишеню», – написав у коментарі до оприлюднених документів депутат.

Ар’єв також вказав, що до Росії було продано 18 тонн цього товару.

«Китаю продавали по 45 000 $ за тонну, Польщі по 18 700 $, а Росії найдешевше – лише по 3 300 $ або по 25 копійок за маску», – ідеться в повідомленні.

Карантин, пов’язаний з поширенням коронавірусної інфекції в Україні, був оголошений урядом 12 березня. В перший місяць карантинних обмежень в Україні медичні маски були дефіцитним товаром. Ажіотаж спав лише в травні, коли уряд поступово став скасовувати жорсткі обмеження, перейшовши до режиму так званого «адаптивного карантину».
…

Федеральний кримінальний суд Швейцарії 26 червня визнав винним колишнього народного депутата України Миколу Мартиненка у відмиванні близько 2,8 мільйона євро через швейцарську фінансову систему «в складі злочинного угруповання». Також суд визнав винним ще одного громадянина України Павла Скаленка, який разом із ексдепутатом фігурує і в українському кримінальному провадженні НАБУ та САП. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) із посиланням на три джерела, обізнані в процесі. 

Миколі Мартиненку оголосили покарання у вигляді 28 місяців ув’язнення, 12 з яких – «безумовного відбування». Павлу Скаленку – 24 місяці ув’язнення. 

Засідання кримінальної палати Федерального кримінального суду відбулося 26 червня о 14:00 за місцевим часом у місті Беллінцона. 

Як стверджували раніше швейцарські правоохоронці, Микола Мартиненко та Павло Скаленко підозрювались у тому, що відкривали в швейцарських банках рахунки, з яких купували нерухоме майно та активи у Швейцарії та інших країнах – таким чином відмиваючи кошти, отримані незаконним шляхом в Україні та Чехії.

За даними слідства, колишній депутат доручив спільнику – Павлу Скаленку – створити офшорну компанію в Республіці Панама. Її директорами виступали різні громадяни Панами, але всі вони призначили Мартиненка своїм уповноваженим представником.

Відтак, стверджують правоохоронці, за вказівкою Мартиненка його спільник відкривав банківські рахунки у Швейцарії від імені офшорної компанії, зазначаючи в документах бенефіціарним власником активів Миколу Мартиненка.

Сам Мартиненко своєї провини за цими звинуваченнями не визнавав.

Справа у Швейцарії пов’язана із українською справою щодо колишнього народного депутата та його спільників, яку вели НАБУ й САП і яка нині розглядається у Вищому антикорупційному суді.

Ще на початку 2019 року українські правоохоронці оприлюднили в суді документи, які свідчать про прямий стосунок колишнього народного депутата Миколи Мартиненка до офшорної компанії Bradcrest Investments, що, за даними офіційного слідства, ві декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала «відкати» на українських підрядах «Енергоатому» на загальну суму у 6,5 мільйона євро (еквівалент 70 мільйонів гривень на момент транзакцій).

У відповідь захисники ексдепутата тоді заявили, що він такі документи до банку не подавав.

Микола Мартиненко на рішення суду Швейцарії поки не відреагував. Не відповів на прохання про коментар і його помічник. За даними журналістів «Схем», його адвокати у Швейцарії повідомили суду, що заявляють апеляцію на це рішення. 

В українському суді розглядається справа щодо заволодіння ексдепутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком коштами підприємства «Енергоатом» під час закупівлі обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS, а також заволодіння коштами держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

 
…

Державний секретар Міністерства освіти і науки Павло Полянський 26 червня передав новопризначеному тимчасовому виконувачу обов’язків міністра Сергію Шкарлету так звану «Перехідну книгу», в якій йдеться про основну роботу міністерства, а також про подальші стратегічні пріоритети.

«Документ містить… інформацію про результати діяльності у сферах повноважень МОН за вересень 2019 – червень 2020 років. У Перехідній книзі докладно прописані стратегічні пріоритети діяльності МОН із проблематикою, стратегічними цілями, показниками досягнення результатів та основні результати і досягнення команди станом на червень 2020 року. У книзі також можна знайти інформацію про основні досягнення МОН за 100 днів роботи нинішнього уряду», – вказано в повідомленні.

Уряд призначив Сергія Шкарлета тимчасовим виконувачем обов’язків міністра освіти і науки України 25 червня. Через кілька годин після цього оголосив про відставку заступник міністра освіти Єгор Стадний.

Раніше голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявляв Радіо Свобода, що Сергій Шкарлет, якого профільний комітет Верховної Ради з питань освіти та науки не рекомендував призначати очільником МОН, може все одно стати керівником цього міністерства.

«Щодо пана Шкарлета, то ще тривають зараз консультації. Варіант, який може бути: його можуть призначити тимчасовим виконувачем обов’язків. По сценарію з Буславець (Ольга Буславець була призначена т. в. о міністра енергетики після того, як Рада провалила голосування за те, щоб призначити її повноцінним міністром – ред.). Для цього не потрібен взагалі комітет. Це – можливий сценарій, але сьогодні будуть ще тривати консультації. Це самостійно ухвалює Кабмін. Якщо ні, то тоді це зробимо наступного пленарного тижня (винесуть кандидатуру Шкарлета на посаду міністра освіти на голосування у сесійну залу – ред.)», – пояснив Арахамія 19 червня.

18 червня т.в.о. міністра освіти Любомира Мандзій на прохання Радіо Свобода прокоментувати те, чи пропонували їй лишитися у МОН у статусі виконувачки обов’язків або ж у статусі повноцінного міністра, сказала: «Можна, я не буду це коментувати? Я не хочу це коментувати».

Подання щодо кандидатури Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти внесли до Верховної Ради 17 червня, але 18 червня профільний комітет Верховної Ради не рекомендував його на посаду міністра освіти.
…

Позачерговий з’їзд партії «Голос» 26 червня позбавив депутатських повноважень Святослава Вакарчук. Про це повідомила пресслужба партії.

«З’їзд ухвалив рішення щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України Святослава Вакарчука в зв’язку з його виходом з парламентської фракції «Голосу», – мовиться у повідомленні.

Сам Вакарчук заявив, що збирається лишатися членом партії настільки довго, наскільки буде приносити їй користь, і «поки партія сприятиме європейському розвитку країни».

Після припинення повноважень Вакарчука, до фракції приєднається наступний кандидат з передвиборчого списку.

Святослав Вакарчук був обраний до парламенту нинішнього скликання по загальнодержавному багатомандатному округу від партії «Голос», №1 у списку.

11 червня народний депутат від партії «Голос» Святослав Вакарчук оголосив про складання мандата.18 червня Верховна Рада не змогла достроково припинити його депутатські повноваження – забракло голосів.

19 червня спікер Дмитро Разумков оголосив, що народний депутат Святослав Вакарчук вийшов зі складу фракції «Голос».
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя припинив провадження за скаргою адвоката Миколи Полозова на недопуск його до захисту голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. Про це адвокат розповів кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Суддя Київського районного суду вирішив, що справа вже передана до суду, не звертаючи уваги на те, що скарга була подана в квітні. Таким чином, вони просто затягнули процес її розгляду. Нам важливо було отримати це рішення. Цілком очевидно, що права підзахисного були порушені і на стадії слідства мій підзахисний не мав адвокатської допомоги», – повідомив адвокат.

За його словами, наступний етап – розгляд справи Чубарова у підконтрольному Кремлю Верховному суді Криму.

 «Я вже подав клопотання про допуск мене в якості адвоката безпосередньо до самого судового процесу. Подивимося, яким буде результат», – сказав Полозов.

22 червня підконтрольний Росії Верховний суд Криму почав розгляд по суді кримінальної справи проти глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

Наприкінці березня 2020 року Слідчий комітет Росії заочно висунув «звинувачення» голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову.

Слідком звинувачує Чубарова в тому, що він навесні 2015 року в ефірі одного з українських телеканалів «висловлював заклики до здійснення екстремістської діяльності проти інтересів Росії», а також до деокупації Криму.

Читайте також: «Російські слідчі працювали нашвидкуруч». Що не так зі «справою Мустафи Джемілєва»​

23 березня стало відомо, що у Криму російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова за статтею російського Кримінального кодексу – «Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством». Йдеться про події 26 лютого 2014 року.

Сам голова Меджлісу Рефат Чубаров в коментарі Крим.Реалії пов’язав порушення «справи» із планами кримських татар щодо організації акції «Марш гідності».
…

Київський апеляційний суд 26 червня розгляне апеляцію сторони захисту щодо застосування до активіста Сергія Стерненка запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, повідомила пресслужба суду.

Згідно з повідомленням, засідання має розпочатися об 11:00.

Повідомляється, що до зали судового засідання журналістів пускатимуть лише за попередньої акредитації, за редакційними посвідченнями і за умови забезпечення засобами індивідуального захисту.

Сам Сергій Стерненко у фейсбуці повідомив, що прибув до будівлі суду заздалегідь. Активіст повідомив про «дуже багато» силовиків біля Київського апеляційного суду.

Раніше повідомлялося, що апеляцію розглядатимуть суддя-доповідач Валерій Лашевич і судді – Микола Ященко та Іван Рибак.

17 червня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив про намір оскаржувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який йому призначив Шевченківський суд за клопотанням прокурора.

Увечері 15 червня суддя Володимир Бугіль задовольнив клопотання прокурорів і обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем прописки на 60 діб. Згодом суд змінив адресу запобіжного заходу активістові Сергієві Стерненку на фактичну адресу його проживання.
…

Президент Франції Емманюель Макрон 26 червня проведе відеоконференцію з президентом Росії Володимиром Путіним. На порядку денному – питання, пов’язані з пандемією коронавірусу і безпекові питання, зокрема щодо України.

Як повідомили у Єлисейському палаці, Макрон вважає, що «необхідно розібратися з усіма складними питаннями» із Росією. Йдеться, в тому числі, про «подальший прогрес в кризовому порядку денному, особливо в Україні».

Повідомляється, що будуть порушені питання, пов’язані із конфліктами в Сирії, Ірані та Лівії, а також «співпраця в галузях охорони здоров’я та довкілля», питання протидії міжнародним кібератакам.

Раніше Макрон закликав Європу переглянути своє стратегічне партнерство з Росією, заявивши, що санкції Європи проти Москви не принесли нічого доброго ані самим європейцям, ні росіянам.

12 червня голова Офісу президента України Андрій Єрмак перебував в Парижі, де мав зустріч із зовнішньополітичним радником президента Франції. Після тих контактів в канцелярії українського президента заявили про важливість «посередництва Франції та Німеччини у нормандському форматі».
…