Новини

Колегія суддів Апеляційного суду Києва перенесла на 2 березня розгляд скарги адвокатів підозрюваного у вбивстві журналіста Павла Шеремета музиканта та ветерана АТО Андрія Антоненка (Riffmaster) на рішення про тримання його під вартою.

Рішення про перенесення ухвалили через витребування з боку захисту у слідчих інформації щодо зросту особи з відео, яке розглядається правоохоронцями як «доказ» у справі щодо Андрія Антоненка.

5 лютого Печерський райсуд Києва продовжив до 4 квітня тримання під вартою Андрія Антоненка.

14 лютого Апеляційний суд Києва залишив чинним запобіжний захід іншій підозрюваній у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко – арешт до 3 квітня. Того ж дня цей суд залишив ще одну фігурантку Яну Дугарь під нічним домашнім арештом до 4 квітня.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, також подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».
…

У річницю початку окупації Росією Криму Міністерство закордонних справ України вказало на репресії щодо кримських татар і українців на півострові.

«Наслідки вчиненого Росією міжнародного злочину трагічні – окупація частини території України, десятки тисяч загиблих і поранених, півтора мільйони внутрішньо переміщених та мільйони українських громадян, змушених жити на тимчасово окупованих територіях в умовах терору та системних порушень прав людини. Росія також ігнорує свої міжнародні зобов’язання як держави-окупанта. Вже сам прояв української ідентичності є тяжким злочином в очах окупантів. Репресій зазнає корінний народ Криму – кримські татари. Переслідування за політичними мотивами на основі сфабрикованих звинувачень стало звичною практикою для російської окупаційної влади. До злочинів окупантів належить проведення незаконного призову до російських збройних сил, системна політики переселення мешканців Росії на тимчасово окуповані українські території з метою зміни їхнього демографічного складу, примусова паспортизація громадян України, прискорена мілітаризація окупованих територій», – мовиться у повідомленні.

МЗС закликав Москву почати виконувати свої зобов’язання як сторони міжнародного збройного конфлікту, припинити вогонь та почати врегульовувати ситуацію на Донбасі.

Відомство закликало міжнародне співтовариство до «подальшого посилення політико-дипломатичного і економічного тиску на Росію для припинення її збройної агресії проти України та звільнення незаконно ув’язнених громадян України».

До цього Велика Британія в річницю початку анексії Росією Криму виступила на підтримку територіальної цілісності України і закликала Росію залишити півострів. США також заявили, що не визнають претензії Кремля на Крим.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі 11 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, від початку доби – один раз (біля Новомихайлівки).

Згідно з повідомленням, сепаратисти стріляли, зокрема, із забороненої із Мінськими угодами зброї.

Минулої доби через обстріли бойовиків зазнав поранення один український військовий, за поточну добу втрат немає, додали у штабі.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових трьох обстрілах за минулу добу. Бойовики угруповання «ДНР» стверджують на своїх ресурсах, що військові ЗСУ обстріляли напередодні околиці окупованого Донецька.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

В Україні 20 лютого у День Героїв Небесної сотні відбудуться заходи для вшанування загиблих учасників Революції гідності. Цього дня у Києві і в багатьох регіонах України проходитимуть поминальні акції.

Так, у столиці України вранці очікується хода гідності і поминальна панахида за жертвами розстрілів на Майдані, а ввечері акція під Офісом президента – в пам’ять про Героїв Небесної сотні і з нагадуванням, як кажуть організатори, що «Україна і досі бореться за ідеали Майдану на фронті».

«Революція 2013–2014 років відбулася ціною понад ста життів. Небесна сотня стала прикладом самопожертви в ім’я вищих ідеалів, одним із яких була гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції та визвольних змагань часів Другої світової війни», – йдеться в повідомленні Українського інституту національної пам’яті.

Останніми днями в Україні на публічному рівні згадують жертв розстрілів на Майдані. У період з 18 до 20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею». Серед загиблих були і більш ніж десяток силовиків.

 
…

Профільний комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції відмовився розглядати постанову про звільнення директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника, оскільки члени комітету вважають її незаконною. А використання іншого комітету – з питань правоохоронної діяльності – для передачі постанови в зал для загального голосування депутатів – порушує процедуру. Про це Радіо Свобода повідомив перший заступник голови цього комітету Ярослав Юрчишин.

За словами Юрчишина, до регламентного комітету надійшла постанова про звільнення Ситника. Там, у свою чергу, звернулись до інших комітетів, зокрема, антикорупційного та правоохоронного, з проханням оцінити цю постанову та надати рекомендацію щодо її передачі на розгляд парламенту. 

«Я вважаю, що така постанова не мала бути зареєстрована, бо вона порушує чинне законодавство. Також наш комітет не був готовий ухвалити завідомо неправове рішення. Єдиний комітет, який взявся оцінювати – правоохоронний. І вони фактично дали йому рекомендацію передати її на розгляд зали», – повідомив Юрчишин.

Читайте також: Посли G7 прокоментували зареєстровану у Раді постанову про звільнення Ситника​

Заступник голови антикорупційного комітету пояснив причини відмови: «Більшість членів комітету погодилися, що це незаконно, це штовхання депутатів на незаконні дії. Навіть ті члени комітету, які вважають, що це великий іміджевий удар для НАБУ – наявність адміністративного протоколу про правопорушення щодо корупції, погоджуються з тим, що це питання повинно вирішуватися тільки відповідно до закону».

Юрчишин підкреслив, що постанова про звільнення директора НАБУ була розподілена до непрофільного Комітету з питань регламенту з порушенням процедури, адже цей комітет може дати рекомендацію лише з точки зору відповідності регламенту Верховної Ради. Натомість документ, за словами нардепа, одразу мав надійти на розгляд до антикорупційного комітету. 

«На мою думку, було прийняте політичне рішення вести цю постанову через регламентний комітет, але все одно він вирішив перестрахуватися і дочекатися рішення хоча б ще одного комітету, але знову ж таки отримав рішення непрофільного комітету. Ключове, що потрібно ініціаторам постанови – відправити її до парламенту, адже там вони отримають потрібну кількість голосів попри незаконність цього рішення», – заявив народний депутат.

19 лютого в громадській організації «Центр протидії корупції» повідомили, що правоохоронний комітет ВР розглянув постанову про звільнення директора НАБУ, якої не було у порядку денному, і рекомендував регламентному комітету винести її на розгляд парламенту. Це питання на комітеті підняли депутати від «Слуги народу» Максим Бужанський та депутат від ОПЗЖ Ілля Кива. У «ЦПК» вважають таку постанову незаконною, тому що закон «Про Національне антикорупційне бюро» не містить такої підстави для звільнення директора НАБУ, як визнання винною особи у вчиненні адміністративного правопорушення. 

«Фактично це означає, що правоохоронний комітет пропонує Раді розглядати постанову попри її очевидну незаконність. Тепер все залежить від рішення регламентного комітету», – пояснила юристка «ЦПК» Олена Щербан.

Раніше у Верховній Раді зареєстрували постанову про звільнення Артема Ситника з посади голови Національного антикорупційного бюро України. Відповідний документ з’явився на сайті парламенту 7 лютого.

Ініціатори постанови – 216 народних депутатів. Більшість із них зі «Слуги народу», також кілька депутатів від «Європейської солідарності», «Опозиційної платформи – За життя», «Батьківщини», груп «За майбутнє» та «Довіра» і позафракційні. 

Читайте також: Президент відхилив законопроєкт з «тютюновою правкою», яку просував «слуга народу» Холодов​

6 вересня 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо одержання подарунків через невказану в декларації інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині в період 2017-2019 років, і зобов’язав його сплатити 3400 гривень штрафу. Ситник стверджує, що сам заплатив за відпочинок на мисливській базі.

Він заявив, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини через рішення українського суду про адміністративне стягнення з нього штрафу за незазначений у декларації відпочинок у Рівненській області. Він також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помститися йому за «справу з рюкзаками».

У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра та заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Артем Ситник очолює НАБУ з квітня 2015 року.
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що український політв’язень Олексій Стогній, якого окупаційна влада незаконно затримала у листопаді 2016 року, а згодом засудила – у Києві. Про це вона написала у середу ввечері у фейсбуці.

Новина доповнюється…
…

КСУ визнав неконституційною ліквідацію Верховного суду України – рішення

Конституційний суд України визнав неконституційною ліквідацію Верховного суду України в контексті судової реформи 2016 року (ухваленого закону «Про судоустрій і статус суддів» – ред.) , повідомляє пресслужба КСУ 19 лютого, вказуючи, що рішення ухвалене напередодні.

«Конституційний суд України дійшов висновку, що судді Верховного суду України мають продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного суду. Відтак фактична диференціація суддів Верховного суду України та суддів Верховного суду не узгоджується з принципом незмінності суддів, що є складовою конституційної гарантії незалежності суддів», – йдеться в повідомленні.

У КСУ пояснили, що перейменування закріпленого в конституції органу – Верховний суд України – не може відбуватися без переведення суддів Верховного суду України на посади суддів Верховного суду, оскільки немає відмінностей між юридичним статусом судді ВСУ і ВС.

«Вилучення слова «України» – власної назви держави  – з словесної конструкції «Верховний суд України» не може бути підставою для звільнення всіх суддів Верховного суду України або їх переведення до іншого суду, тим більше суду нижчої інстанції», – йдеться в рішенні.

У КСУ стверджують, що Верховна Рада, закріпивши на законодавчому рівні порядок припинення діяльності та ліквідації Верховного суду України, вийшла за межі повноважень, визначених у Конституції.

КСУ рекомендував Верховній Раді «невідкладно» привести положення законодавства України у відповідність до цього рішення, яке назване як «обов’язкове, остаточне і таке, що не може бути оскаржене».

У липні 2016 року тодішній президент України Петро Порошенко підписав закон №1402 «Про судоустрій і статус суддів», яким була фактично запущена судова реформа в Україні. Вона, серед іншого, передбачала ліквідацію вищих спеціалізованих судів (господарський, адміністративний, цивільних та кримінальних справ), натомість єдиним судом касаційної інстанції став Верховний суд, суддів до якого було вирішено набирати через конкурс. Пізніше до КСУ надійшло конституційне подання Верховного суду України щодо відповідності Конституції окремих положень закону про судову реформу.

 
…