За словами Пономарьова, в Росії «свідомо, крок за кроком» знищують правозахисний рух
…
У провадженні про вбивство українського журналіста Павла Шеремета «нестикувань практично не існує», заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков в інтерв’ю телеканалу «1+1».
Він заявив, що приблизно півроку тому попросив своїх співробітників зробити табличку з ключовими аргументами обвинувачення та всіма ключовими контраргументами.
«Кажуть: «Зріст не той, тому що експертизи немає». Експертиза є і зріст той, і це питання там описане. Потім кажуть: «Ви знаєте, ця жінка дитину зустрічала в аеропорту». Це теж неправда. Потім кажуть: «А цей чоловік був у бані в іншої людини». На наступний день ця людина приходить і на камеру каже: «Вибачте, я помилився, він був у мене в інший день». І таких речей накопичилася величезна кількість. Реальних, м’яко кажучи, нестикувань практично не існує», – заявив Аваков.
За його словами, слідство встановило факти, доповіло йому, потім доповіли генеральному прокурору.
«Прокуратура сказала: «Підстав достатньо». Ми сказали: «Давайте ще почекаємо експертизу британську». Дочекалися. Підстав достатньо. Висунули (звинувачення – ред.). І раптом журналіст або проста людина каже: «Ну, так, так, так, але мені цього недостатньо». І далі вмикається механізм ЗМІ, публічного обговорення і так далі на фоні того, що немає довіри до правоохоронців і судів», – сказав Аваков.
Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. У грудні 2019 року силовики назвали трьох підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.
Read MoreЗа лютий 2021 року в список «екстремістів і терористів» у Росії внесли 174 людини, повідомляє незалежне російське онлайн-видання «МБХ медиа».
Повідомляється, що це рекордний показник з серпня 2018 року, коли в список внесли на одну людину менше.
Росфінмоніторинг до такого переліку вносить громадян, обвинувачених у порушенні статей Кримінального кодексу Росії, пов’язаних з терористичною або екстремістською діяльністю.
У списку часто опиняються блогери, журналісти, активісти, студенти, членів релігійної організації «Свідки Єгови» та інші.
Тим, хто потрапив у такий список Росфінмоніторингу, блокують всі рахунки та банківські картки, для них діють окремі обмеження юридичного характеру, серед яких неможливість отримання спадку чи оформлення довіреності у нотаріуса.
…
У столиці Пакистану Ісламабаді бойовики застрелили священнослужителя, його сина-підлітка і студента. За даними поліції, сталося це на околиці Ісламабада пізно ввечері 27 лютого, коли муфтій Ікрамур Рехман йшов до свого автомобіля разом із 13-річним сином та учнем семінарії.
Поліція розпочала розслідування. Жодне з угруповань не взяло на себе відповідальності за напад.
Ікрамур Рехман був пов’язаний з партією опозиційного ісламістського політика Маулани Фазлур Рехмана, що виступає проти уряду.
У Пакистані зростає насильство з боку бойовиків. Минулого тижня чотири інструктори ПТУ, які намагаються відстояти права жінок, були застрелені, коли їхали разом в авто. За останні тижні близько десятка військових загинули через напади бойовиків і під час операцій проти них у здебільшого західних прикордонних районах.
…
У Казахстані 28 лютого поліція затримала десятки людей на мітингах, більшість з яких не були офіційно санкціоновані владою. Мітинги пройшли в столиці Нур-Султані, в Алмати, а також в Атирау, Актобе, Жанаозені, Шимкенті та інших містах.
В Алмати і Нур-Султані поліція і спецпризначенці брали людей в оточення і застосовували так званий метод кеттлінгу. Звідти надходять повідомлення про наймасовіші затримання. Кількасот людей зібралися також в Оралі та Уральську, де акція була санкціонована владою.
Вийти на мітинги 28 лютого людей закликали ініціативна група зі створення «Демократичної партії» на чолі з Жанболатом Мамаєм і «Демократичний вибір Казахстану» (заборонений судом в Казахстані, тоді як Європарламент називає його «мирним опозиційним рухом» – ред.) опозиційного політика, що перебуває за кордоном, Мухтара Аблязова. Обоє серед вимог, зокрема, вказали необхідність земельної реформи, і висловились проти продажу землі іноземцям.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 25 лютого запропонував заборонити купівлю та оренду сільгоспугідь іноземцями до закінчення терміну мораторію на продаж землі. Цей мораторій закінчується наприкінці поточного року.
П’ятирічний мораторій був введений в 2016 році після того, як тисячі людей взяли участь в масових мітингах в Казахстані, протестуючи проти плану уряду із залучення іноземних інвестицій в сільське господарство шляхом відкриття ринку сільськогосподарських земель. Протести припинилися після того, як уряд відкликав план.
…