01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Єнін про катастрофу літака МАУ: закликаю Іран надати відповіді на запитання доповідачки ООН

Іран повинен надати відповіді на запитання про катастрофу літака «Міжнародних авіаліній України», які виклала у своєму листі спеціальна доповідачка Ради ООН з прав людини з питань позасудових, сумарних або свавільних страт Аньєс Каламар, заявив заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін у коментарі Радіо Свобода.

«Ми неодноразово наголошували на тому, що збиття українського літака в небі над Тегераном є грубим порушенням норм міжнародного права. Зокрема, міжнародного пакту про громадянські та політичні права Чиказької конвенції, Монреальської конвенції. І спеціальна доповідачка в своєму листі також звертає увагу на ці порушення. Я закликаю Іран надати в повній мірі відповіді на запитання, викладені в листі спеціальної доповідачки», – сказав Єнін.

Він наголосив, що вимоги до партнерів по відношенню до Ірану лишаються незмінними.

«Насамперед це взяття в повній мірі на себе відповідальності за збиття літака рейсу PS752; це надання Україні запевнень та гарантій неповторення такого міжнародного протиправного діяння; завершення неупередженого і об’єктивного технічного розслідування; проведення повного відкритого неупередженого кримінального розслідування, з тим, щоб усі винні були притягнуті до відповідальності; надання Україні повного відшкодування за шкоду, заподіяну збиттям літака», – заявив Єнін.

За словами заступника міністра, українська сторона все ще сподівається, що іранська сторона виконає усі взяті на себе міжнародні зобов’язання і слідуватиме саме в цивілізованому дусі.

«У разі подальшого зволікання виконання своїх міжнародних зобов’язань Україна, зрештою, буде змушена вдатися до інших механізмів захисту порушених прав», – додав посадовець.

У відповідь на питання Радіо Свобода про наступний раунд переговорів Єнін сказав: «На сьогодні про конкретні дати не йдеться. Ми з нетерпінням очікуємо технічного  розслідування і публікування відповідного звіту. Це стане своєрідним маркером ставлення іранської сторони до всіх цих питань, що я щойно окреслив».

У своєму звіті спецпредставниця ООН заявила, що невідповідності в офіційних поясненнях Ірану здаються надуманими та оманливими, «щоб створити максимум плутанини і мінімум ясності».

Вона оприлюднила лист із запитаннями на 45 сторінках, який вона направила в Тегеран ще в грудні 2020 року. Каламар наголосила, що досі не отримала відповіді.

Літак Boeing 737-800NG з реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу.

Серед загиблих – громадяни шести країн (Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Великої Британії), в тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Іран, попри повідомлення західних країн із посиланням на свої розвідки, що літак був збитий із комплексу протиповітряної оборони «Тор» російського виробництва зі складу Корпусу вартових Ісламської революції, кілька днів продовжував стверджувати, що причиною катастрофи була технічна проблема з літаком.

Лише вранці 11 січня в Ірані офіційно визнали свою вину за збиття українського літака, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

 

Read More

У мерії Москви пообіцяли не заважати заходам на місці загибелі Нємцова

Єдиною умовою для проведення заходів з боку мерії стало дотримання санітарних норм усіма, хто збирається прийти на місце загибелі Нємцова.

Read More

Росія: проти якутського шамана Габишева порушили нову кримінальну справу

Правозахисник Олексій Прянішніков заявив, що поки не відомо, як саме Габишев застосував насильство до представника влади

Read More

Суд у Криму відновив справу стосовно дружини фігуранта «справи Хізб-ут Тахрір» – адвокат

Севілю Омерову звинувачували в адмінправопорушенні за вихід на одиночний пікет, але суд у Джанкої не знайшов складу злочину і закрив справу.

Read More

Мерія Харкова знову відновила назву проспекту Маршала Жукова

Мерія Харкова планує оскаржити попередні судові рішення про правомірність ухвалення міськрадою рішень про відновлення назви проспекту Маршала Жукова

Read More

Держдепартамент США: арешт опозиціонера Мелії йде врозріз із євроатлантичними прагненнями Тбілісі

Вашингтон вкрай стурбований у зв’язку з арештом лідера найбільшої опозиційної партії Грузії «Єдиний національний рух» Ніки Мелії й інших представників опозиції, заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс.

«Те, що ми бачили в останні дні, суперечить євроатлантичним сподіванням самої Грузії», – заявив Прайс.

Він додав, що Вашингтон закликає всі сторони «проявити стриманість і уникати будь-яких дій або риторики, які могли б призвести до ескалації напруженості або насильства».

«Ми закликаємо владу Грузії діяти відповідно до її євроатлантичних прагнень і підтверджувати свою прихильність принципам демократії, свободи особистості і верховенства закону, гарантуючи, що судова система вільна від політичної упередженості. США підтримують демократичну, безпечну, процвітаючу Грузію, ми продовжимо працювати з Грузією з метою просування верховенства закону і відповідних інститутів», – зазначив Прайс.

Дії влади Грузії розкритикували також і американські сенатори й конгресмени. Вони закликають розрядити політичну ситуацію в Грузії.

Напередодні поліцейські взяли штурмом офіс, в якому перебував Ніка Мелія. Його затримали за звинуваченням у підбурюванні до насильства під час вуличних протестів у червні 2019 року. Він і його прихильники відкидають таке обвинувачення як політично мотивоване.

У цій справі Мелія мав перебувати під заставою, але 17 лютого суд у Тбілісі ухвалив замінити її на арешт, заявивши, що не була сплачена сума застави – яку йому перед тим призначили повторно.

Уже наступного дня через незгоду з цим рішенням із керівництвом владної партії «Грузинська мрія» подав у відставку прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія, який заявив про загрозу політичної поляризації в країні. Міністерство внутрішніх справ тоді вирішило відкласти виконання арешту.

Але коли 22 лютого парламент голосами владної партії затвердив нового прем’єра, Іраклі Ґарібашвілі, який уже був прем’єр-міністром раніше, він відразу ж назвав Мелію «кримінальником» і повідомив, що тепер його арешт буде здійснений. Мелія ж заявляє, що справжня мета його арешту – «ізолювати його від політичних процесів».

Read More

Росія: прокуратура просить понад 6,5 років ув’язнення для автора відео про «суд» над Путіним

Активіста з Татарстану Каріма Ямадаєва звинуватили у виправданні тероризму в інтернеті і в образі представників влади.

Read More

Ситуація на Донбасі минулої доби: 20 обстрілів, 1 військовий загинув і 2 поранені

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 20 разів порушили режим припинення вогню, в результаті чого один військовослужбовець загинув, ще двоє зазнали поранень.

Згідно з повідомленням, боєць ЗСУ загинув біля Зайцева, де також був поранений військовий через відкриття бойовиками вогню в бік українських позицій з мінометів 82-го калібру та гранатометів різних систем.

«Неподалік Красногорівки противник вів вогонь з мінометів 120-го калібру та станкових протитанкових гранатометів, а біля ПІСКІВ – з великокаліберних кулеметів, стрілецької та снайперської зброї. Внаслідок обстрілу отримав вогнепальне поранення один український захисник», – додали у штабі.

Від початку поточної доби ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил «контрольована українськими воїнами, порушень з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано», повідомляє штаб ООС.

На ресурсах угруповання «ЛНР» українськиї військових звинувачують в трьох обстрілах напередодні. В угурпованні «ДНР» інформації про обстріли за останні години немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

Twitter видалив сотні акаунтів, пов’язаних із Росією, Вірменією й Іраном

Соціальна мережа Twitter повідомила, що видалила 373 акаунти, які, за даними компанії, пов’язані з Росією, Вірменією й Іраном і порушували правила платформи.

За даними компанії, оприлюдненими в блозі 23 лютого, зокрема, видалені 100 акаунтів, пов’язаних із Росією за поширення повідомлень, які підривали довіру до НАТО і були спрямовані проти США і Євросоюзу.

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що Москва планує вивчити підстави для блокування акаунтів.

У блозі Twitter також повідомив, що видалив 35 акаунтів, пов’язаних із Вірменією, додавши, що вони були спрямовані проти Азербайджану.

Компанія також заявила, що видалила 238 акаунтів з іранськими зв’язками – за різні порушення її політики.

У січні соціальна мережа Twitter повідомила 8 січня, що остаточно заблокувала обліковий запис чинного президента США Дональда Трампа через ризик «підбурювання до насильства».

 

Read More

«Стерненку волю»: акція під Офісом президента у Києві (фоторепортаж)

Учасники акції на підтримку засудженого активіста Сергія Стерненка анонсували безстроковий протест

Read More

Amnesty International відмовилася визнавати Навального в’язнем сумління – ЗМІ

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International скасувала рішення про визнання російського опозиційного політика Олексія Навального в’язнем сумління. Про це у вівторок повідомило російське видання «Медіазона» з посиланням на медіаменеджера із захисту прав у Східній Європі та Центральній Азії Олександра Артем’єва.

Крім того, цю інформацію раніше оприлюднив також американський журналіст Аарон Мате.

Радіо Свобода наразі не змогло підтвердити ці повідомлення з інших джерел.

«Ми більше не будемо використовувати по відношенню до нього словосполучення «в’язень сумління», оскільки наш юридичний і політичний департамент, вивчивши висловлювання Навального середини 2000-х років, дійшов висновку, що вони досягають рівня hate speech. Проте наш заклик негайно звільнити його залишається в силі, оскільки він переслідується винятково з політичних мотивів», – зазначив Артем’єв.

За його словами, у правозахисників «склалося враження, що запити на предмет перевірки висловлювань Навального були частиною скоординованої кампанії з його дискредитації за кордоном». Він додав, що Amnesty International продовжить збір підписів під петицією з вимогою звільнення Навального. Джерело «Медіазони» в організації припустило, що за цією кампанією можуть стояти «люди з RT в різних країнах».

17 січня Amnesty International визнала Навального в’язнем сумління після його затримання і подальшого арешту в Росії.

Read More

Справа Стерненка: поліція заявляє про 17 затриманих після сутичок під Офісом президента

Червоний Хрест повідомляв про понад 10 постраждалих внаслідок сутичок між силовиками та активістами

Read More

Зеленський підписав закон, який усуває колізію під час виборів керівників вишів

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який усуває колізію під час виборів керівників вищих навчальних закладів.

У попередній редакції закону про вищу освіту переможцем вважали особу, яка набрала на виборах ректора більш як 50% голосів виборців, що мають право брати участь у виборах. При цьому в законі не було згадки про другий тур виборів.

Одночасно існує постанова уряду, відповідно до якої у другому турі переможцем виборів вважається кандидат, який одержав на виборах більш як 50% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

В оновленій редакції закону йтиметься: «Обраною керівником закладу вищої освіти вважається особа (кандидатура), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру – більше 50 відсотків голосів осіб, які взяли участь у голосуванні».

Закон доповнює статтю 42 закону положеннями, згідно з якими якщо у виборах керівника вишу взяли участь дві або більше кандидатур і жодна з них не набрала понад 50% голосів, на сьомий день проводиться другий тур виборів поміж двох осіб, які в першому турі набрали найбільшу кількість голосів.

Якщо обрана за конкурсом кандидатура не пройшла спеціальну перевірку, протягом тижня після закінчення спецперевірки оголошується новий конкурс на заміщення посади керівника вишу.

У разі якщо вибори визнані такими, що не відбулися, або жодна з кандидатур не набрала необхідної кількості голосів, протягом тижня з дня встановлення результатів виборів оголошується новий конкурс.

 

Read More

Сенат затвердив Лінду Томас-Ґрінфілд як нового посла США в ООН

Сенат США 23 лютого підтвердив призначення досвідченої дипломатки Лінди Томас-Ґрінфілд послом Вашингтону в ООН.

За неї проголосували 78 сенаторів від обох партій, 20 віддали свої голоси проти.

«Вона візьме на себе роль посла ООН в той час, коли країни світу повинні поглибити свою співпрацю в боротьбі з COVID-19 і боротьбі зі зміною клімату, серед інших найважливіших пріоритетів», – заявив лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер під час дебатів 22 лютого.

Томас-Ґрінфілд кілька десятиліть пропрацювала на дипломатичній службі, зокрема у Ліберії, Швейцарії та Пакистані, а також працювала помічником міністра у справах Африки за адміністрації Барака Обами.

Очікується, що вона почне роботу до того, як у березні Сполучені Штати очолять Раду безпеки ООН.

Read More

На Мальті засудили до 15 років в’язниці вбивцю журналістки

На Мальті винесли вирок у справі про вбивство у 2017 році журналістки Дафне Каруани Ґаліції.

Засуджений до 15 років в’язниці Вінсент Маскат несподівано визнав свою провину.

Журналістка займалася розслідуваннями корупції і загинула в 2017 році: машину журналістки підірвали, коли вона була за кермом.

Маскат був одним з трьох спільників, які замінували автомобіль журналістки. Спочатку він не визнавав своєї провини, але пізніше, ймовірно, уклав угоду з генеральним прокурором.

Інші фігуранти, брати Жорж та Альфред Деджорджіо своєї провини не визнали.

За підозрою в причетності до злочину також був заарештований відомий мальтійський бізнесмен Йорґен Фенек.

Дафне Каруана Ґаліція писала про корупцію в урядових структурах. Вона пройшла через десятки поданих проти неї позовів, а незадовго до загибелі її двічі заарештовувавли.

Розслідування її вбивства виявилося довгим. У 2019 кілька міністрів уряду, зокрема й глава кабінету Джозеф Маскат, пішли у відставку через підозру у зв’язках з людьми, причетними до вбивства.

Read More

Зеленський готовий зробити щеплення разом з військовими як верховний головнокомандувач – ОП

Президент України Володимир Зеленський готовий зробити щеплення від COVID-19 разом з українськими військовими як верховний головнокомандувач, повідомив Офіс президента України.

«Вакцинація повинна розпочатися якнайшвидше, щойно регіони отримають перші партії. Але вона має бути добровільною – нікого не потрібно силувати, краще детально проінформувати людей про належну якість препарату», – наголосив Зеленський.

Заступник міністра охорони здоров’я – головний санітарний лікар Віктор Ляшко розповів, що 24 лютого почнеться постачання в регіони перших 500 тисяч доз вакцини від коронавірусу. Передусім вакцинуватимуть лікарів медичних закладів, які надають допомогу коронавірусним хворим, потім – працівників соматичних лікарень, екстреної медичної допомоги, сімейних лікарів тощо.

Ляшко додав, що багато медичних фахівців уже перехворіли на коронавірус, отримавши імунітет на найближчі місяці. На другому етапі передбачена вакцинація військових.

Новина доповнюється….

Read More

Львівська облрада: вирок суду активісту Стерненку – несправедливий і необґрунтований

Депутати Львівської обласної ради під час сесії ухвалили звернення до президента України, генерального прокурора, Верховної Ради та уповноваженої Верховної Ради з прав людини щодо обвинувального вироку у справі одеського активіста і блогера Сергія Стерненка.

Вирок Приморського районного суду Одеси обранці вважають несправедливим і необґрунтованим.

У депутатському зверненні мовиться, що «обвинувальний акт базувався на свідченнях керівника Одеського відділення проросійської партії «Родіна» Сергія Щербича. Це чергова демонстрація того, що судова система в Україні перетворилася на знаряддя тиску та усунення незручних для влади людей, вважають депутати. 

Депутати Львівської облради  вважають, що лише реформа судової системи дозволить відновити справедливість і довіру людей до суддів.

Обранці вимагають забезпечити об’єктивний і неупереджений розгляд справи Сергія Стерненка апеляційною інстанцією, а також негайного напрацювання та впровадження судової реформи в Україні.

Ввечері у Львові на площі Ринок львів’яни зберуться на акцію «Сьогодні – його, а завтра – всіх нас» на підтримку Стерненка і з вимогою справедливого розгляду справи.

23 лютого Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним у справі про викрадення. Його засудили загалом до семи років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.

 

Read More

Британія: Джонсон вважає можливим зняття карантинних обмежень у червні

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон заявив, що «з великим оптимізмом» оцінює ймовірність того, що більшість обмежень, пов’язаних з епідемією коронавірусу, в країні знімуть до 21 червня.

Ця дата вказана в оприлюдненому напередодні графіку поступового виходу з загальнонаціонального карантину, який був введений запроваджений у Британії з грудня у зв’язку з поширенням більш заразного в порівнянні зі звичайним штаму коронавірусу.

Відтоді захворюваність в країні і число смертей знизилися в кілька разів. У країні проходить масова кампанія вакцинації – щеплення отримали вже близько 20 відсотків жителів Британії.

8 березня мають відкритися школи. До кінця березня знімуть заборону на зустрічі людей з різних домогосподарств. 12 квітня має відкритися більшість магазинів і підприємств сфери послуг, 17 травня – готелі та ресторани. До 21 червня планують зняти всі заборони на контакти між людьми, які залишаться в силі до того часу.

Британія одна з перших країн, що представила настільки чіткий план зняття обмежень. Лише в небагатьох державах темпи вакцинації вище, ніж у Великобританії. Одна з них – Ізраїль, де влада теж почали послаблювати карантинні заходи.

 

Read More

Журналісти знайшли секретний гірський курорт президента Узбекистану

Узбецькі державні компанії брали участь у будівництві секретного гірського курорту для президента Шавката Мірзійоєва. Про це повідомляють автори журналістського розслідування узбецької служби Радіо Свобода.

За їхніми даними, будівництво об’єкта з вертолітними майданчиками і маєтком Мірзійоєва почалося у 2017 році і загалом було закінчене наприкінці 2018 го. Комплекс зведений на території Угам-Чаткальского біосферного резервату, частина якого включена в список всесвітньої спадщини UNESCO.

У розслідуванні йдеться і про нове водосховище поблизу курорту, яке, за словами місцевих жителів, порушило систему водопостачання. Деякі сім’ї були змушені переселитися.

Будівництвом, як з’ясували журналісти, завідувала державна компанія «Залізниці Узбекистану». За водосховище відповідала близька до влади структура, яка раніше побудувала Сардобінську дамбу на сході країни. У 2020 році вона частково зруйнувалася. Тоді загинули шість людей, тисячі залишилися без даху над головою.

Журналісти також виявили, що секретний курорт за 100 кілометрів на південний схід від Ташкенту знаходиться в одній з шести безпілотних зон Узбекистану. Запити в адміністрацію Мірзійоєва і пресслужбу «Залізниць Узбекистану» поки залишаються без відповіді.

На відміну від свого попередника на посту президента, авторитарного лідера Іслама Карімова, який дотримувався політики «твердої руки», Шавкат Мірзійоєв неодноразово заявляв про необхідність прозорого управління державою. Він також виступав за поліпшення ситуації з правами людини і боротьбу з корупцією, зазначають автори розслідування.

Read More

У «Слузі народу» не виключають чергового розгляду призначення Вітренка в Раді

Верховна Рада може на найближчому пленарному тижні знову розглянути питання щодо призначення Юрія Вітренка на посаду першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики, заявив перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

«Теоретично – так. Кадрові питання йдуть поза порядком денним. Якщо в понеділок ми на засіданні фракції визначимося, що виносимо знову кандидатуру Юрія Юрійовича, то виноситимемо», – сказав Корнієнко.

За його словами, незважаючи на розширення повноважень виконувачів обов’язків міністра, фракція хотіла б бачити Вітренка також і на посаді першого віцепрем’єра.

Верховна Рада працюватиме в режимі засідань наступного тижня.

Парламент двічі не зміг призначити Вітренка міністром.

Від 21 грудня 2020 року Юрій Вітренко, за рішенням уряду, працює першим заступником міністра енергетики і тимчасовим виконувачем обов’язків міністра.

До липня 2020 року Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз України».

 

 

 

Read More

Зеленський не пропонував Стерненку державної посади – Мендель

Президент Володимир Зеленський не обговорював із активістом Сергієм Стерненком призначення на державні посади, повідомила речниця президента Юлія Мендель у коментарі Радіо Свобода.

«Президент України не пропонував Сергію Стерненку жодних посад, оскільки такі пропозиції не є частиною моделі соціальних ліфтів, які президент вважає найкращою моделлю відбору професіоналів на посади», – йдеться у її коментарі.

Речниця президента додала, що Зеленський «наголошував і наголошує, що покладається на незалежність і справедливість правоохоронної системи у розслідуваннях», не втручається у розслідування і не тисне на правоохоронні органи в будь-якій справі.

Мендель також прокоментувала телефонний дзвінок, який Стерненко мав після оголошення йому вироку із адресатом, підписаним як «Володимир Зеленський».

«Публічні заяви, якими президента намагаються долучити до цієї історії, є політизацією справи. Жодних дзвінків від вказаної засудженої особи (Стерненка – ред.) президент не отримував. Глава держави вважає, що не має бути частиною спроб самопіару будь-якого активіста або політика, його ім’я не має використовуватися в спробах захиститися від судового вироку», – повідомила речниця Зеленського.

Приморський суд Одеси 23 лютого визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним у справі про викрадення. Його засудили загалом до семи років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої.

Після оголошення рішення суду Сергій Стерненко коротко поговорив, за його твердженням, із президентом України Володимиром Зеленським, якому «подякував» за вирок. Його взяли під варту до оскарження вироку.

Read More

У Єревані на акції опозиції проти Пашиняна затримали понад 20 людей

У столиці Вірменії Єревані поліція затримала щонайменше 25 людей, які протестуввали в урядовому кварталі за відставку прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, повідомляє вірменська служба Радіо Свобода.

Повідомляється, що зранку протестувальники планували перешкодити входу прем’єр в будівлю уряду, але кордон поліції оточив кілька будинків у кварталі, найбільш активних демонстрантів почали затримувати.

Ввечері вівторка опозиція планує провести ходу до будівель поліції і генпрокуратури.

Опозиція Вірменії вимагає відставки Нікола Пашиняна після підписання в листопаді 2020 року мирної угоди з Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху, яка завершила 44-денну війну за Нагірний Карабах. За її результатами Вірменія втратила контроль над значною частиною сепаратистського утворення «Нагірно-Карабаська республіка», також відомого як «республіка Арцах», яке в 1990-х роках окупувало не тільки Нагірний Карабах, а й значні прилеглі території в Азербайджані. Тепер усі вони повернені під контроль Баку, також Азербайджан тепер контролює й певну частину власне Нагірного Карабаху.

Противники Пашиняна звинувачують його в зраді національних інтересів. Пашинян, в свою чергу, каже, що підписана з Баку угоду, бо іншого виходу у нього не було.

Read More

Facebook скасує заборону на австралійські новини

Компанія Facebook і влада Австралії уклали угоду, що дозволить відновити «найближчими днями» повноцінну роботу соціальної мережі в цій країні, йдеться в заяві компанії. Канберра запропонувала Facebook внести чотири поправки в закон, що зобов’язує Facebook, Google та інші платформи платити новинним сайтам за їхній контент.

Голова австралійського казначейства Джош Фріденберг заявив, що Facebook вкладе десятки мільйонів доларів у місцеві новинні організації, які намагаються скласти конкуренцію більшим ЗМІ.

Поправки, які уряд планує внести 23 лютого, зокрема, передбачають, що при укладанні угоди влада має враховувати, чи внесла платформа «значний внесок у стабільність австралійської новинної індустрії».

Віцепрезидент Facebook Кемпбелл Браун повідомив, що компанія відновить новинний контент із Австралії протягом декількох днів.

«Після подальших обговорень з урядом Австралії ми досягли згоди, яка дозволить нам підтримувати видавців, яких ми оберемо, включаючи дрібних та місцевих», – прокоментував Кемпбелл.

18 лютого корпорація Facebook заблокувала доступ до новин в однойменній соцмережі для своїх користувачів в Австралії. Рішення Facebook було пов’язане з наміром австралійської влади зобов’язати інтернет-гігантів ділитися доходами від реклами з видавцями ЗМІ, які розміщують новини на їхніх платформах. Помилково обмеження торкнулися і сторінок деяких державних служб та громадських організацій. Влада Австралії у відповідь заявила, що американська компанія чинить неправильно.

Read More

МОЗ: в Україні зареєстрували вакцину Oxford/AstraZeneca (Covishield)

В Україні зареєстрували вакцину Oxford/AstraZeneca (Covishield) проти COVID-19, повідомило вранці 23 лютого Міністерство охорони здоров’я.

«Вакцина розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською компанією AstraZeneca. Вакцину Oxford/AstraZeneca для екстреного застосування вже схвалила ВООЗ, також дозвіл на її використання дали Велика Британія, Європейський союз й Індія. Вакцина, Oxford/AstraZeneca, що виробляється на потужностях Serum Institute (Індія) має локальну (торговельну) назву Covishield. Відповідно, вакцина Covishield, яка сьогодні прибуває до України, офіційно зареєстрована», – наголосили в МОЗ.

За повідомленням, Oxford/AstraZeneca (Covishield) подали на реєстрацію до Державного експертного центру МОЗ 15 лютого. В Україні діє закон, який спрощує процедуру реєстрації вакцин від COVID-19 і скорочує її до п’яти робочих днів.

У міністерстві додали, що Україна отримала інформацію від глобального механізму COVAX про постачання від 2,2 до 3,7 мільйона доз вакцин Oxford/AstraZeneca у першому-другому кварталі 2021 року. Крім того, вакцина буде закуплена за державні кошти напряму у виробників.

«Україна також уклала додаткові прямі контракти на постачання вакцини від COVID-19, які розроблені за участю компаній AstraZeneca (Британія-Швеція) і NovaVax (США) і виробляються на потужностях Serum Institute (Індія)», – йдеться в повідомленні.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов поїхав до Індії, щоб «проконтролювати відвантаження» першої партії в 500 тисяч вакцин AstraZeneca (CoviShield) з заводу-виробника в індійському місті Пуне.

Як очікують, вакцини мають прибути в Україну вранці 23 лютого.

 

 

 

Read More

ВР збирається на позачергове засідання для розгляду ветованого Зеленським закону

Верховна Рада України у вівторок збереться на позачергове пленарне засідання. Як повідомили раніше в апараті парламенту, спікер Дмитро Разумков підписав відповідне розпорядження.

Засідання має розпочатися о 12:00, на ньому розглядатиметься закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби з пропозиціями президента України від 18 лютого 2021 року (№4531).

Президент України Володимир Зеленський минулого тижня застосував право вето до законопроєкту, який Верховна Рада ухвалила 16 лютого щодо відновлення конкурсів для кандидатів на посади в міністерствах. У документі йдеться про те, що якщо посада міністра є вакантною, забороняється покладення його обов’язків на заступників міністра. При цьому закон дозволяє першому заступнику та заступникам міністра підписувати розпорядження та давати обов’язкові для виконання доручення державними службовцями та працівниками апарату міністерства та його територіальних органів.

Читайте також: Зеленський просить Раду надати виконувачам обов’язків міністра більше повноважень

Згідно з документом, якщо посада міністра є вакантною понад 60 днів, одна і та сама особа, яка обіймає посаду першого заступника міністра або заступника міністра, не може виконувати обов’язки міністра понад 30 днів.

В уряді підтримали рішення Володимира Зеленського про вето. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив 19 лютого в Раді, що ухвалений парламентом закон блокує роботу виконувача обов’язків міністра енергетики Юрія Вітренка, якого парламент двічі не зміг призначити повноцінним міністром.

Наприкінці січня Верховна Рада України вдруге не змогла призначити Юрія Вітренка першим віцепрем’єром – міністром енергетики.

Від 21 грудня 2020 року Юрій Вітренко, за рішенням уряду, працює першим заступником міністра енергетики і тимчасовим виконувачем обов’язків міністра.

До липня 2020 року Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз України».

Read More

Поліція затримала лідера грузинської опозиції

Грузинська поліція взяла штурмом кімнату, в якій перебував лідер опозиційної партії «Єдиний національний рух» Ніка Мелія і затримала його. Як передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», поліція застосувала спецзасоби, в тому числі перцевий газ.

Спецоперація в офісі «Єдиного національного руху» наразі завершена, співробітники поліції покидають будівлю, де розташований офіс партії, там пошкоджені двері та меблі. Кільком прихильникам опозиції знадобилася медична допомога.

Штурм центрального офісу найбільшої опозиційної партії Грузії почався приблизно о 7:30 за тбіліським часом. МВС закликало прихильників опозиції не заважати затриманню Ніки Мелії.

Напередодні ввечері парламент затвердив на пост прем’єр-міністра Грузії Іраклія Ґарібашвілі. Він назвав Ніку Мелію «криміналом» і анонсував виконання рішення суду щодо нього.

Попередник Ґарібашвілі Ґіорґі Ґахарія подав у відставку з посади прем’єра 18 лютого. Він заявив про розбіжності з правлячою командою щодо виконання рішення суду стосовно лідера опозиції Ніки Мелії, який став головою ЄНР наприкінці минулого року. 17 лютого Тбіліський міський суд змінив запобіжний захід щодо Мелії із застави на арешт. Мелію звинувачують в організації та керівництві груповим насильством на акції протесту перед будівлею парламенту в червні 2019 року після візиту російського депутата Сергія Гаврилова. Захист Мелії називає рішення суду політично мотивованим.

Read More

США: Байден вшанував пам’ять 500 тисяч жертв коронавірусу

Президент США Джо Байден заявив, що втрата понад 500 тисяч життів від COVID-19 у Сполучених Штатах, – це віха в нинішній історії країни, що «терзає душу». Він закликав країну об’єднатися проти пандемії.

«Як нація, ми не можемо змиритися з такою жорстокою долею. Хоча ми так довго боролися з цією пандемією, ми не повинні ставати байдужими до горя», – сказав Байден в емоційному зверненні в Білому домі.

Він зазначив, що «за рік від цієї пандемії загинуло більше американців, ніж під час Першої світової війни, Другої світової війни і війни у В’єтнамі разом узятих». Президент також закликав американців проявити рішучість і зупинити політику дезінформації, яка розділяє сім’ї.

Після виступу Байдена у присутності його дружини Джилл та віцепрезидента Камали Гарріс та її чоловіка Дуга Емгоффа відбулася хвилина мовчання перед розставленими 500 свічками.

Раніше над Білим домом та біля федеральних будівель та в посольствах у всьому світі на знак жалоби за втраченими життями були приспущені прапори.

22 лютого кількість смертей у США від COVID-19досягла 500 159, згідно з підрахунками Університету Джонса Гопкінса. Ця цифра становить приблизно п’яту частину загальної кількості померлих – майже 2,5 мільйона. Сполучені Штати, де проживає близько 330 мільйонів людей, або близько 5 відсотків світового населення, за смертністю нині у лідерах. Далі слідують Бразилія і Мексика.

Read More

США та ЄС готові запровадити більше санкцій проти хунти у М’янмі

Посадовці США та Європейського союзу заявляють про готовність запровадити більше санкцій проти хунти у М’янмі на тлі розгону великих продемократичних протестів.

Речник Державного департаменту Нед Прайс заявив, що США можуть запровадити додаткові заходи проти лідерів військового перевороту. Він нагадав, що Вашингтон запровадив санкції на кількох осіб та організацій, пов’язаних з переворотом та що «можуть бути додаткові важелі політики, які ми можемо використати, коли справа доходить до нашої мети – підтримки народу М’янми».

Міністри закордонних справ країн ЄС, які відбулися 22 лютого в Брюсселі, опублікували заяву, що «готові прийняти обмежувальні заходи».

Пізніше керівник зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель цитував заяву, що блок погодився на санкції внаслідок перевороту, але він не уточнив.

За повідомленнями, держави ЄС розглядали санкції, спрямовані на військовий бізнес, але, як повідомляється, виступали проти скасування преференційного статусу М’янми в торгівлі.

Масштабні вуличні протести відбуваються відтоді, як 1 лютого військові здійснили переворот і затримали цивільного лідера М’янми Аун Сан Су Чжі.

США, Канада і Велика Британія запровадили санкції проти генералів, що керують М’янмою.

22 лютого десятки тисяч людей вийшли на вулиці по всій М’янмі, попри погрозу військових, які захопили владу в країні, про готовність застосувати летальну зброю проти демонстрантів.

 

Read More