Влада

Американське Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) показало перше відео з марсоходу Perseverance («Наполегливість»).

Кліп триває три хвилини та 25 секунд. Він показує розгортання парашуту та приземлення марсоходу на Червону планету.

«Це вперше, коли ми змогли зняти захід, як приземлення на Марс», – заявив директор Лабораторії реактивного руху NASA Майкл Воткінс.

18 лютого NASA посадило марсохід Perseverance на поверхню Марса. Апарат сів у запланованій точці посадки, кратері Єзеро.

Подорож марсохода тривала понад шість місяців. Ракета-носій Atlas V із апаратом на борту стартувала з майданчика на мисі Канаверал 30 липня 2020 року.

Марсохід Perseverance має більшу обчислювальну потужність, ніж його попередні аналоги, і може самостійно переміщатися по 200 метрів на день.

Основна місія Perseverance – дослідити планету для доведення існування давнього життя. Вчені вважають, що колись на Марсі існували умови, які могли привести до елементарного мікробного життя.

 
…

Україна засуджує тероризм у всіх формах, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у твітері у відповідь на загибель посла Італії в Демократичній Республіці Конго.

«Трагічна новина про жорстокий напад у ДР Конго, який забрав життя посла Італії Луки Аттанасіо та карабінера Вітторіо Яковаччі. Глибо співчуваю їхнім близьким. У цей сумний і трагічний день Україна засуджує тероризм у всіх формах і підтримує Італію», – написав Кулеба.

Зранку 22 лютого в ДР Конго під час нападу на конвой ООН загинули три людини: посол Італії, поліцейський з карабінерів та водій. У національному парку Вірунга повідомили агентству Reuters, що це була спроба викрадення.

Аттанасіо був главою місії Італії у Конго з 2017 року, а послом став у 2019-му.

Десятки озброєних угруповань діють в Вірунга і навколо парку, який розташований вздовж кордонів Конго з Руандою та Угандою. Рейнджери парку неодноразово зазнавали нападів, зокрема минулого місяця тут загинули шестеро людей.

 
…

Група депутатів на чолі з віцеспікером Держдуми Росії Іриною Яровою підготувала поправки, які передбачають запровадження кримінальної відповідальності за образу ветеранів Другої світової війни. А публічне поширення завідомо неправдивих відомостей про ветеранів (тобто наклеп на них) депутати хочуть прирівняти до реабілітації нацизму.

«Ми пропонуємо віднести до однієї з форм реабілітації нацизму публічне поширення завідомо неправдивих відомостей про ветеранів Великої Вітчизняної війни. І встановити кримінальну відповідальність за приниження честі і гідності ветерана Великої Вітчизняної війни та за образу пам’яті захисників вітчизни», – цитують Ярову російські ЗМІ.

Зміни пропонують внести до другого читання в законопроєкт про історичну пам’ять, ухвалений 10 лютого 2021 року.

У чинному російському законодавстві відповідальність за наклеп передбачена статтею 128.1 Кримінального кодексу (у грудні 2020 роки її посилили, додавши до статті позбавлення волі – до 5 років за неправдиве повідомлення про сексуальний злочин). Відповідальність за реабілітацію нацизму передбачена статтею 354.1 (максимальне покарання – до 5 років позбавлення волі, також запроваджене поправками, ухваленими в грудні 2020 року).

Образа з Кримінального кодексу Росії виведена ще в 2011 році, зараз це адміністративне правопорушення.

Ірина Ярова – авторка скандально відомого «пакету Ярової»: законопроєктів, які додали до Кримінального кодексу Росії відповідальність за «неповідомлення» про тероризм і «сприяння» екстремізму, а також зобов’язали операторів зв’язку за пів року зберігати листування абонентів і дані про користувачів інтернету і надавати це все на вимогу спецслужб.

У справі про наклеп на ветерана Ігната Артеменка 20 лютого 2021 року засудили російського опозиціонера Олексія Навального. Як покарання Навальному призначили штраф – 850 тисяч рублів (близько 320 тисяч гривень). Захист політика наполягав, що коментар, яким Навальний супроводжував ролик за участю ветерана, був виключно оціночним і ніяких відомостей не містив, а значить, не може розглядатися як наклеп.

 
…

Юлія Навальна, дружина російського опозиціонера Олексія Навального, повернулася до Росії. Інформація з’явилася в телеграмі політика.

Інших подробиць там не повідомили.

10 лютого Юлія Навальна полетіла до Німеччини з «приватним візитом».

17 січня вона повернулася в Москву разом із чоловіком з Німеччини, де Олексій Навальний проходив лікування після отруєння бойовою отруйною речовиною «Новачок». Опозиціонер був затриманий в аеропорту відразу ж після прибуття в Росію, потім суд ухвалив рішення про його арешт. 2 лютого Навальному замінили умовний термін на реальний. Суд постановив відправити його в колонію на два роки і вісім місяців.

1 лютого суд у Москві визнав Юлію Навальну винною в участі в неузгодженій акції і призначив їй штраф в розмірі 20 тисяч рублів.

 
…

Проти координаторки штабу російського опозиційного політика Олексія Навального в Краснодарі Анастасії Панченко порушили адміністративну справу за статтею «пропаганда нетрадиційних сексуальних відносин». Про це повідомила в понеділок у твіттері сама Панченко і підтвердив координатор мережі штабів Навального Леонід Волков.

Останній також опублікував копію протоколу, складеного 17 лютого в Краснодарі з описом двох фото Панченко, які вона зробила 14 лютого під час акції «Любов сильніша за страх». Тоді прихильники Навального вийшли на вулиці з ліхтариками на знак підтримки ув’язненого політика.

Під скріншотом фото з двома дівчатами-учасницями акції, які цілуються, поліцейський пише: «На зазначеному скріншоті двоє осіб, за зовнішніми ознаками – жіночої статі, здійснюють тактильні дотики губами один до одного». Таке ж письмове зауваження із заміною жіночої статі на чоловічу, він пише під скріншотом іншого фото. З документа незрозуміло, чому ці світлини кваліфіковані представником правоохоронних органів як «пропаганда нетрадиційних сексуальних відносин».

Окремих публічних коментарів російських силовиків щодо справи немає.

Поправка про заборону так званої «гей-пропаганди» серед неповнолітніх була ухвалена в Росії в 2013 році. Фізичним особам за порушення такої заборони загрожує штраф.
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш виступив проти «брутальної сили», яку використовують ті, хто стоїть за переворотом у М’янмі, і закликав військових негайно зупинити репресії і звільнити ув’язнених.

«Сьогодні я закликаю військових М’янми негайно припинити репресії. Звільнити ув’язнених. Покласти край насильству. Поважати права людини та волю людей, висловлену на останніх виборах», – сказав Гутерріш у записаному виступі перед Радою ООН з прав людини 22 лютого.

Тим часом, десятки тисяч людей 22 лютого знову вийшли на вулиці по всій М’янмі, попри погрозу військових, які захопили владу в країні, про готовність застосувати летальну зброю проти демонстрантів.

Багато підприємств у Янгоні та інших великих містах зачинені 22 лютого після закликів до загального страйку.

Протягом вихідних трьох протестувальників застрелили, 21 лютого поховали молоду жінку, яка загинула від вогнепального поранення на одному з попередніх протестів.

Вашингтон 21 лютого вкотре попередив хунту про наслідки їхніх дій.

«США продовжать вдаватися до жорстких дій проти тих, хто чинить насильство проти народу М’янми, який вимагає відновлення демократично обраного уряду», – написав у своєму твіттері держсекретар США Ентоні Блінкен.

Масштабні вуличні протести відбуваються відтоді, як 1 лютого військові здійснили переворот і затримали цивільного лідера М’янми Аун Сан Су Чжі.

Кампанія громадянської непокори також перешкоджає багатьом державним операціям, роботі бізнесу і банків.

Хунта 21 лютого виступила із прямою погрозою протестувальникам.

«Протестувальники зараз підбурюють людей, особливо емоційних підлітків та молодь, до шляху конфронтації, де вони можуть втратити життя», – йдеться у заяві, оприлюдненій на державному телеканалі MRTV.

США, Канада і Велика Британія запровадили санкції проти генералів, що керують М’янмою.

Очікується, що міністри закордонних справ Європейського союзу зустрінуться 22 лютого, щоб затвердити власні санкції проти військових М’янми.
…

Президент Росії Володимир Путін проведе переговори з Олександром Лукашенком 22 лютого в російському Сочі.

Як повідомляв минулого тижня Кремль, двоє лідерів обговорять, зокрема, економічні відносини, енергетику, безпеку й інтеграцію.

Зустріч пройде у той самий день, коли Європейський союз, як очікується, схвалить нові санкції проти Росії через ув’язнення опозиційного політика Олексія Навального і репресії проти його соратників. Також, можливо, будуть схвалені нові санкції проти Білорусі.

Країни ЄС і США не визнають легітимність президентських виборів у Білорусі, що відбулися в серпні. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстке придушення мирних протестів, які почалися після виборів із вимогою відставки Лукашенка і проведення нових виборів. Проти низки білоруських чиновників запроваджені санкції.

Росія визнала білоруські вибори і обіцяє в разі загострення конфлікту надати Лукашенкові допомогу, включаючи силову.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, яка заявляє про свою перемогу на виборах, закликала ЄС запровадити жорсткіші заходи проти режиму Лукашенка.

Востаннє Путін і Лукашенко зустрічалися віч-на-віч у середині вересня, також у Сочі, коли Білорусь отримала 1,5 мільярда доларів позики для своєї економіки.
…

Міністри закордонних справ ЄС сьогодні, як очікується, схвалять нові санкції проти Росії через ув’язнення опозиційного політика Олексія Навального і репресії проти його соратників.

Провідні дипломати з 27 країн-членів ЄС, які зібралися в Брюсселі, ймовірно, застосують обмеження проти російських посадовців та організацій, зокрема через заморожування активів і заборону на видачу віз, в рамках нещодавно започаткованого санкційного інструменту для покарання порушників прав людини.

Нові санкції проти Росії послідують після тижнів внутрішніх дебатів у ЄС. У жовтні Євросоюз вінс шістьох російських чиновників в «чорний список» через отруєння Навального.

21 лютого Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Росія продовжує ігнорувати рішення Європейського суду з прав людини, який вимагає від уряду Росії звільнити Навального.

Країни-члени ЄС на чолі з Польщею і країнами Балтії закликають до більш жорсткої політики щодо Росії, включаючи додаткові економічні санкції. Напередодні зустрічі в Брюсселі двоє найближчих союзників Навального зустрілися в бельгійській столиці з вісьмома міністрами закордонних справ ЄС та кількома послами ЄС. Один із соратників Навального, Леонід Волков, сказав AFP, що вони «говорили про адресні персональні санкції проти найближчих союзників Путіна і людей, винних у серйозних порушеннях прав людини». Зустріч організував міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Інша група членів ЄС, в тому числі, Франція і Німеччина, виступають за більш цілеспрямований підхід і виключення економічних санкцій. Зазвичай для запровадження санкцій потрібна одностайність всіх членів блоку.

Напередодні зустрічі в Брюсселі міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг заявив в інтерв’ю німецькій газеті Welt am Sonntag, що ЄС має запровадити новф санкції проти Росії у зв’язку зі справою Навального.

Австрійський дипломат сказав, що очікує «широкої підтримки» цільових санкцій серед 27 членів ЄС, але додав, що санкції «повинні бути політично грамотними і юридично досконалими».

Рішення про введення нових заходів проти Росії призведе по суті до того, що міністри закордонних справ доручають дипломатичній службі ЄС скласти список санкцій щодо осіб, винних у засудженні Навального і, можливо, також у замаху на нього.

США, ЄС, Великобританія і Канада вже ввели низку санкцій проти Росії через анексію Криму в 2014 році і підтримку Москвою сепаратистів на сході України.
…

Іран завершив розслідування катастрофи пасажирського літака «Міжнародних авіаліній України», який збили на початку 2020 року поблизу Тегерана, повідомив голова судових органів Збройних сил Шокролла Бахрамі 20 лютого, повідомило іранське агентство IRNA.

За його словами, справа зараз на стадії підготовки обвинувачень. Суд має початися після попереднього процесу за участі підсудних та сімей жертв.

Українська влада наразі не коментувала заяву Ірану про завершення розслідування.

Вранці 10 лютого Канадська телерадіомовна корпорація CBC News повідомила, що уряд Канади і сили безпеки країни вивчають аудіозапис, на якому людина, ідентифікована джерелами як міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф, обговорює ймовірність того, що збиття українського літака авіакомпанії МАУ в січні 2020 року було навмисним.

Літак Boeing 737-800NG з реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу.

Серед загиблих – громадяни шести країн (Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Великої Британії), в тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Іран, попри повідомлення західних країн із посиланням на свої розвідки, що літак був збитий із комплексу протиповітряної оборони «Тор» російського виробництва зі складу Корпусу вартових Ісламської революції, кілька днів продовжував стверджувати, що причиною катастрофи була технічна проблема з літаком.

Лише вранці 11 січня в Ірані офіційно визнали свою вину за збиття українського літака, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

 
…

Росія отримає відповідь на кібератаку SolarWinds впродовж «тижнів, а не місяці», повідомив радник президента США Джо Байдена з питань національної безпеки Джейк Салліван в ефірі телеканалу CBS.

За його словами, відповідь, ймовірно, включатиме «мікс інструментів бачених і небачених». Він наголосив, що «це будуть не просто санкції».

«Ми в процесі роботи над цим, і ми забезпечимо, щоб Росія зрозуміла, де Сполучені Штати проводять лінію», – сказав Салліван.

Останнім часом фахівці з кібербезпеки у США намагаються розібратися з масовою кампанією зламувань комп’ютерних мереж за схожою схемою – через вразливість у моніторинговому програмному забезпеченні американської фірми SolarWinds.

За даними спецслужб США, за цими кібершпигунськими операціями, що були виявлені в грудні минулого року і вразили мережі і державних установ, і приватних компаній у США й низці інших країн стоїть, найімовірніше, Росія.

Також раніше цього місяця агентство Reuters писало, що на клієнтів компанії SolarWinds також нападали, ймовірно, китайські хакери.

 
…

У кількох містах Іспанії п’ятий день тривають протести з вимогою звільнити репера Пабло Аселя, повідомляють місцеві медіа.

Найбільш гучні вуличні протести тривають у Каталонії, звідки походить Асель – там за кілька днів заарештували понад 50 людей, ще десятки отримали ушкодження в ході протистоянь.

Учасники акцій жбурляли в силовиків пляшки, підпалювали сміттєві баки, зафіксовані випадки пограбування магазинів та пошкодження майна.

Читайте також: На виборах в Каталонії перемагають сепаратисти

В інших містах, зокрема, в Мадриді, протести були більш спокійними. Протестувальники вимагали не тільки звільнити репера, а й скасувати законодавство, яке обмежує свободу висловлювань.

Пабло Аселя (справжнє ім’я – Пабло Рівадулья Дуро) затримали 16 лютого та засудили до дев’яти місяців ув’язнення після того, як він відмовився добровільно з’явитися для відбуття дворічного терміну у в’язниці і забарикадувався в приміщенні університету Ллеїди.

Репер, відомий своїми радикальними лівими поглядами, спершу був засуджений за образу короля Хуана Карлоса та підтримку радикальних угруповань у своїх піснях.
…

Внаслідок вибуху, спрямованого на поліцейську машину, в столиці Афганістану Кабулі 21 лютого загинуло щонайменше двоє людей, принаймні ще п’ятеро поранені, повідомили місцеві правоохоронці.

За заявою поліції, вибух стався по обіді поблизу площі Баракі – жвавого перехрестя в четвертому районі Кабула.

Серед загиблих – офіцер, який керував поліцейською машиною, та дитина, яка пербувала поруч. Серед поранених, які опинилися поруч, є жінки та діти.

Ніхто не взяв на себе відповідальність за напад.

Влада раніше вже звинувачувала екстремістське угруповання «Талібан» у подібних нападах, виконавці яких не заявляли про себе. Це відбувається на тлі розчарування в прогресі мирних перемов, спрямованих на закінчення громадянської війни.

Читайте також: «Талібан» закликає США дотримуватися укладеної раніше мирної угоди

Кількість вибухів у Кабулі, зокрема з використанням так званих «липких» бомб, зросла останніми місяцями. Лише 20 лютого в столиці Афганістан пролунало три вибухи, мінімум четверо людей загинули, двоє були поранені.

Тим часом НАТО відклало остаточне рішення щодо виведення військ з Афганістану під час віртуальної зустрічі міністрів оборони Північноатлантичног альянсу 18 лютого.

Зустріч відбулася в той час, як адміністрація президента Джо Байдена переглядає угоду між США і Талібаном, щоб визначити, чи виконують екстремісти свої зобов’язання, включаючи припинення вогню та участь у значних переговорах з урядом Афганістану.
…

Приватний охоронний підрядник та неформальний радник колишнього президента США Дональда Трампа Ерік Прінс порушив збройне ембарго Організації Об’єднаних Націй щодо Лівії – про це йдеться у звіті розслідувачів ООН, цитованому американськими медіа.

Цей конфіденційний документ Ради безпеки потрапив у розпорядження New York Times та Washington Post. В ньому йдеться про те, що Прінс запропонував військову операцію, спрямовану на допомогу лівійському генералу, командувачу Лівійської національної армії Халіфі Хафтару, в квітні 2019 року.

Така операція могла б допомогти Хафтару у його боротьбі проти міжнародно визнаного уряду Лівії.

Читайте також: У Лівії сторони-суперники домовилися про спільний тимчасовий уряд і майбутні вибори

План операції в тому числі передбачав формування загону для вистеження та вбивства лівійських військових командувачів, що протистоять Хафтару, стверджують журналісти New York Times.

Тим часом Washington Post цитує адвоката Прінса, який стверджує, що той нічого не порушив.

«Ерік Прінс не має жодного стосунку до будь-яких операцій у Лівії у 2019 році або будь-коли ще», – йдеться в листі юриста Метью Шварца, який наводить видання.

Прінс – брат колишньої міністерки освіти США Бетсі Девос та засновник військово-охоронної фірми Blackwater, став відомим після того, як співробітники його компанії у 2007 застрелили кількох неозброєних цивільних під час війни в Іраку. Трамп помилував чотирьох засуджених у цій справі.

У Лівії ще з часу скинення 2011 року влади диктатора Муаммара аль-Каддафі внаслідок народного повстання, підтриманого країнами НАТО, з різною інтенсивністю точаться громадянські війни.

Читайте також: У Росії фонд зі зв’язками з «Вагнером» заявив про визволення з полону в Лівії громадянина України

Головними діячами нинішньої війни є, з одного боку, міжнародно визнаний Уряд національної згоди, підтримуваний ООН, який контролює лише частину заходу країни – столицю Тріполі й сусідні території – за підтримки місцевих, переважно ісламістських угруповань. З іншого боку – законно обраний і міжнародно визнаний парламент, на боці якого діє Лівійська національна армія – більша частина колись єдиних збройних сил країни на чолі з головнокомандувачем фельдмаршалом Халіфою Хафтаром; вони контролюють більшу східну частину країни і не визнають Уряду національної згоди.

На боці уряду в Тріполі виступають, зокрема, Туреччина, Італія й Катар; Палата представників – парламент, який базується в місті Тобруці, – і її сили на чолі з Хафтаром мають підтримку Росії, Єгипту й Об’єднаних Арабських Еміратів, і меншою мірою Саудівської Аравії і Франції.

Крім згаданих двох головних сторін лівійського конфлікту, в країні діє чимало різноманітних місцевих сил і збройних угруповань, які тією чи іншою мірою контролюють відносно невеликі регіони.
…

Голова Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі зустрівся з Алі Акбаром Салехі, керівником цивільної Організації з атомної енергії Ірану, повідомляють іранські ЗМІ 21 лютого.

Зустріч відбувається незадовго до встановленого Тегераном дедлайну 23 лютого, коли Іран обіцяє скоротити інспекції ООН на своїх ядерних об’єктах, якщо санкції США не будуть послаблені.

Іран заявляв, що припинить реалізацію «добровільних заходів із прозорості» згідно з ядерною угодою 2015 року з основними державами, в тому числі так званий Додатковий протокол, який дозволяє інспекторам МАГАТЕ відвідувати незадекларовані об’єкти в Ірані на першу вимогу. Тегеран заявив, що ці заходи можна скасувати.

Міжнародне агентство з атомної енергії заявило минулого тижня, що візит Ґроссі до Тегерану має на меті знайти «взаємоприйнятне рішення, яке дозволить МАГАТЕ продовжити необхідну діяльність з верифікації в країні».

Читайте також: Іран знову закликав до скасування санкцій США і пообіцяв виконувати ядерну угоду

Іран підкреслив, що не припинить співпрацю з МАГАТЕ та не висилатиме її інспекторів.

Білий дім заявив 19 лютого, що Європейський Союз висунув ідею перемовин між Іраном та шістьма основними державами, які підписали ядерну угоду 2015 року.

Того ж дня Байден заявив, що Вашингтон готується до співпраці з міжнародними партнерами-учасниками цієї угоди.

20 лютого заступник міністра закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що його країна розглядає пропозицію Європейського Союзу провести зустріч між Іраном та іншими сторонами ядерної угоди 2015 року.

«Зараз ми розглядаємо (пропозицію – ред.) і беремо участь у консультаціях з нашими іншими друзями та партнерами, такими як Китай та Росія», – цитують Арагчі іранські ЗМІ.

Він, втім, додав, що для повернення Сполучених Штатів до угоди потрібні не зустрічі, а скасування санкцій.

Читайте також: Щонайменше 40 людей поранені внаслідок землетрусу в Ірані

МАГАТЕ анонсувала пресконференцію за підсумками зустрічі на вечір 21 лютого.

Іран і шість великих держав уклали в 2015 році знакову ядерну угоду, яка закликала до обмеження іранської програми збагачення урану в обмін на скасування міжнародних санкцій, однак у 2018 році Трамп вивів США з угоди.

Білий дім повідомив 19 лютого, що Європейський союз висунув ідею діалогу між Іраном і шістьма державами, які підписали угоду. У той же день президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон готовий відновити співпрацю з міжнародними партнерами, які підписали угоду щодо ядерної програми Ірану.
…

Глава Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі прибув у Тегеран.

Як повідомляють державні ЗМІ Ірану, Гроссі збирається зустрітися з главою цивільної Організації з атомної енергії Ірану та послом Ірану в МАГАТЕ, а також іншими офіційними особами.

Візит Гроссі стався після того, як Іран попередив, що заборонить інспекції МАГАТЕ на своїх ядерних об’єктах з 21 лютого, якщо Сполучені Штати не знімуть санкції, запроваджені адміністрацією президента Дональда Трампа у 2018 році.

Іран і шість великих держав уклали в 2015 році знакову ядерну угоду, яка закликала до обмеження іранської програми збагачення урану в обмін на скасування міжнародних санкцій, однак у 2018 році Трамп вивів США з угоди.

Білий дім повідомив 19 лютого, що Європейський союз висунув ідею діалогу між Іраном і шістьма державами, які підписали угоду. У той же день президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон готовий відновити співпрацю з міжнародними партнерами, які підписали угоду щодо ядерної програми Ірану.
…

США видали ФРН громадянина Німеччини та жителя американського штату Теннессі Фрідріха Карла Б. (Friedrich Karl B.), який у 1945 році служив охоронцем у концентраційному таборі в Ноєнгамме поблизу Меппен (земля Нижня Саксонія).

Як повідомило в суботу, 20 лютого, агентство dpa, 95-річного чоловіка доставили у міжнародний аеропорт Франкфурта-на-Майні літаком санітарної авіації.

Федеральна поліція передала його Земельному відомству у кримінальних справах (LKA) Гессена. За даними представника LKA, прокуратура вже направила запит на допит колишнього охоронця за звинуваченням у співучасті в убивстві.

У березні 2020 року постанову про видворення Фрідріха Карла Б. з США винесла суддя з імміграційних питань Ребекка Холт.

Відповідно до ухвали американського суду, чоловік «добровільно служив охоронцем у концентраційному таборі, де мало місце переслідування» ув’язнених.

Зазначається, що серед в’язнів були євреї, поляки, росіяни, данці, голландці, латиші, французи, італійці та інші «політичні противники» нацистів.

 
…

Мировий суд Бабушкінського району Москви визнав російського опозиціонера Олексія Навального винним у наклепі на пенсіонера Гната Артеменка, про якого російські державні ЗМІ пишуть як про «ветерана Великої Вітчизняної війни». Про це повідомив кореспондент російської служби Радіо Свобода.

«Суд постановив визнати Навального Олексія Анатолійовича винним у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 128.1 КК РФ («Наклеп»)», – зачитала вирок суддя Віра Акімова.

У вироку наголошується, що вина Навального «підтверджується показаннями свідків, потерпілого і експертизами». За словами судді, Навальний через соцмережі навмисно публікував «відомості, що підривають авторитет потерпілого».

Суд присудив Навальному штраф в розмірі 850 тисяч рублів (близько 320 тисяч), обвинувачення просило 950 тисяч.

Раніше сьогодні Московський міський суд у Росії в суботу залишив в силі рішення Симоновського суду Москви відправити в колонію загального режиму опозиційного політика Олексія Навального, замінивши йому умовний термін на реальний у кримінальній справі 2014 року. При цьому суд врахував у термін відбування покарання час, який Навальний провів під домашнім арештом з 30 грудня 2014 року до 17 лютого 2015 року, а також місяць у СІЗО «Матроська тиша».

Таким чином, опозиціонер перебувати в колонії близько 2 років і 5 місяців, а не 2 роки і 8 місяців, як випливало з рішення Симоновського суду.

 
…

Наступник британського престолу, принц Чарльз, у суботу, 20 лютого, відвідав свого батька принца Філіпа у госпіталі короля Едуарда VII.

Як зазначає кореспондент Sky News, короткий візит принца в суботу вдень був «незвичним, оскільки він раніше не відвідував свого батька в лікарні». Він додав, що під час пандемії члени королівської сім’ї досі не відвідували один одного у лікарнях.

За даними ВВС, принц Чарльз провів у лікарні пів години.

ВВС зазначає, що наразі всі члени королівської родини продовжують виконувати публічні обов’язки. Зокрема, Єлизавета ІІ у четвер посвятила у лицарі високопоставленого королівського радника. А принц Уельський Чарльз в той же день відвідав госпіталь королеви Єлизавети у Бірмінгемі разом з дружиною, герцогинею Корнуольською Каміллою.

99-річного чоловіка королеви Великої Британії Єлизавети ІІ, герцога Единбурзького Філіпа госпіталізували 16 лютого після того, як йому стало зле. 19 лютого стало відомо, що він залишиться у лікарні принаймні до наступного тижня, щоб «обстежитися і відпочити».

Точна причина його госпіталізації не розголошується – відомо лише, що це не пов’язано з коронавірусом. Джерело у Букінгемському палаці повідомляло, що у лікарню герцога, якому у червні виповниться 100 років, привезли автомобілем, а не на «швидкій», і в будівлю він заходив без сторонньої допомоги.
…