Влада

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав розпорядження про скликання позачергового пленарного засідання парламенту на 12:00 23 лютого, повідомляє апарат Верховної Ради.

«Скликати позачергове пленарне засідання Верховної Ради України дев’ятого скликання на 12:00 23 лютого 2021 року, на якому розглянути закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби з пропозиціями президента України від 18 лютого 2021 року (№4531)», – йдеться в повідомленні.

Президент України Володимир Зеленський у четвер застосував право вето до законопроєкту, який Верховна Рада ухвалила 16 лютого щодо відновлення конкурсів для кандидатів на посади в міністерствах. У документі йдеться, що якщо посада міністра є вакантною, забороняється покладення його обов’язків на заступників міністра. При цьому закон дозволяє першому заступнику та заступникам міністра підписувати розпорядження та давати обов’язкові для виконання доручення державними службовцями та працівниками апарату міністерства та його територіальних органів.

Згідно з документом, якщо посада міністра є вакантною понад 60 днів, одна і та сама особа, яка обіймає посаду першого заступника міністра або заступника міністра, не може виконувати обов’язки міністра понад 30 днів.

В уряді підтримали рішення Володимира Зеленського про вето. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив 19 лютого в Раді, що ухвалений парламентом закон блокує роботу виконувача обов’язків міністра енергетики Юрія Вітренка, якого парламент двічі не зміг призначити повноцінним міністром.

Наприкінці січня Верховна Рада України вдруге не змогла призначити Юрія Вітренка першим віцепрем’єром – міністром енергетики.

Від 21 грудня 2020 року Юрій Вітренко, за рішенням уряду, працює першим заступником міністра енергетики і тимчасовим виконувачем обов’язків міністра.

До липня 2020 року Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна».
…

«Українські Крим та окремі райони Донбасу, окуповані Росією, стали місцями терору та свавілля»
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби п’ять разів порушили режим припинення вогню.

Згідно з повідомленням, сталося це в районі Зайцква, Луганського, Південного та Водяного.

«Від початку поточної доби, 20 лютого, було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню. Так, поблизу Новгородського, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», збройні формування Російської Федерації відкрили прицільний обстріл наших позицій з мінометів 120-го калібру, випустивши при цьому понад тридцять мін. Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойових втрат серед військових ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» бойовики звинувачують ЗСУ в обстрілах вранці околиць окупованої Горлівки, на сайтах угруповання «ЛНР» заявляють про один обстріл захоплених бойовиками територій за минулу добу.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

У п’ятницю, 19 лютого, в підконтрольному Кремлю Центральному районному суді Сімферополя розпочався розгляд по суті кримінальної справи проти колишнього політичного в’язня, кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Про це повідомив адвокат Олексій Ладін.

«У вересні 2019 року в результаті «великого обміну» він (Едем Бекіров – ред.) поїхав в Україну – суддя Олександр Деменок скасував йому запобіжний захід (від слова взагалі), хоча раніше арешт навіть не замінювали на домашній! І ось зараз суддя Деменок починає заочний розгляд кримінальної справи стосовно Едема Бекірова. Сьогодні оголосили обвинувальний висновок. Захист пояснив, що вся справа – фальсифікація», – написав Ладін у фейсбуці.

Він уточнив, що наступне судове засідання у цій справі заплановане на 4 березня. Воно відбудеться у тому ж суді.

Суддя підконтрольного Кремлю Центрального районного суду Сімферополя Сергій Деменок 26 червня 2020 року постановив оголосити кримськотатарського активіста Едема Бекірова у розшук.

Раніше російський суддя в анексованому Криму ухвалив «примусово доставити» Едема Бекірова на засідання 22 травня.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму відвідати матір і родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.

Його підозрювали за статтею про зберігання і передачу вибухових речовин і боєприпасів. Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.

7 вересня 2019 року між Україною і Росією відбувся обмін, в рамках якого в Україну повернулися 35 громадян, в тому числі Едем Бекіров, який після прильоту до Києва почав тривале лікування.

У травні розгляд кримінальної справи в Криму поновили.

 
…

Рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти 19 юридичних і восьми фізичних осіб ґрунтується, зокрема, й на матеріалах, якими володіє Служба безпеки України, заявив голова СБУ Іван Баканов, коментуючи результати засідання РНБО 19 лютого.

«Сьогодні Служба безпеки проводить слідчі дії, щоб задокументувати весь протиправний механізм постачання вугілля з тимчасово окупованої території до Росії й України. Таким чином, ми отримаємо підтвердження фінансування терористичної діяльності «ЛНР». І як результат – підґрунтя для повідомлення підозри представникам компанії», – сказав Баканов.

За його словами, окремо Служба безпеки України рекомендувала розширити запроваджені раніше економічні санкції щодо власників авіакомпаній, які здійснювали польоти до Росії, і доповнити санкційний перелік ще п’ятьма компаніями.

Баканов пояснив, що після запровадження перших санкцій наприкінці січня кінцеві бенефіціари молдовської авіакомпанії JET4U S.R.L. і португальської JET4U LDA вживають термінові юридичні заходи, щоб обійти накладені на них обмеження. Зокрема, намагаються змінити обслуговуючі компанії – тобто вводять інших юросіб.

Окрім того, як повідомили в СБУ Баканов поінформував членів РНБО про «інші напрями захисту державної безпеки та протидії гібридній війні».

19 лютого Рада національної безпеки і оборони вирішила застовувати санкції до 19 юридичних та восьми фізичних осіб, зокрема, проти проросійського політика, кума російського президента, народного депутата від ОПЗЖ Віктора Медведчука і його дружини Оксани Марченко, а також цивільної дружини соратника Медведчука Тараса Козака – Наталії Лавренюк.

Як повідомив секретар РНБО Олексій Данілов за підсумками засідання, санкції проти фізичних осіб пов’язані з розслідуванням, яке веде Служба безпеки України за статтею «фінансування тероризму».

Данілов відмовився назвати перелік санкцій, заявивши, що невдовзі буде опублікований указ президента, що вводить в дію рішення РНБО, де буде повний список.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK.

В ОПЗЖ розкритикували рішення РНБО, назвавши його «репресіями».

 
…

Рада національної безпеки та оборони на засіданні 19 лютого ухвалила секретне рішення, яке стосується загострення ситуації на Донбасі. Про це розповів на брифінгу секретар РНБО Олексій Данілов.

Він зазначив, що члени ради заслухали звіти головнокомандувача Збройних сил Руслана Хомчака, начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирила Буданова, голови Служби зовнішньої розвідки генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка про ситуацію в зоні проведення операції Об’єднаних сил.

Ухвалене рішення не розголошується.

За словами Данілова, йдеться про повернення до рішення РНБО від 5 грудня 2019 року, коли розглядали п’ять сценаріїв розвитку подій на Донбасі. Тепер їх мають переглянути.

Він наголосив, що це питання розглядали через збільшенням порушень  режиму припинення вогню з боку бойовиків на Донбасі.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 
…

Рада національної безпеки України на засіданні 19 лютого ухвалила рішення щодо повернення у державну власність частину нафтопроводу.

«Згідно зі статтею сьомою Закону України «Про трубопровідний транспорт», «магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України». Розглянувши це питання, РНБО ухвалила рішення про вжиття невідкладних заходів для повернення державного майна народу України», – повідомили в офісі президента.

Правоохоронцям доручили розслідувати, як державна власність опинилася у приватних руках.

Під час брифінгу секретар РНБО Олексій Данілов підтвердив журналістам, що йдеться про нафтопровід «Самара – Західний напрямок».

Раніше у Службі безпеки заявили, що експертові, який сприяв виведенню з державної власності стратегічного об’єкта нафтогазової інфраструктури, повідомили про підозру через неправомірні дії. Підозру оголосили за статтями «зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням послуг експерта» та «складання та надання суду завідомо неправдивого висновку».

В Офісі генпрокурора уточнили, що виведеною із держвласності виявилася частина трубопроводу «Самара-Західний напрямок», а у зловживанні підозрюється колишній заступник директора ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу». Його імені не називають.
…

Міністерство закордонних справ України наразі не отримувало офіційної інформації від грузинської сторони щодо пом’якшення коронавірусних правил в’їзду для іноземців, зокрема українських громадян. Про це в коментарі Радіо Свобода заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

«Водночас, ми усіляко вітали б рішення уряду Грузії відновити можливості для поїздок наших громадян до цієї країни, зокрема з туристичною метою», – додав речник.

Видання «Європейська правда», посилаючись на власні джерела, повідомило, що Тбілісі готується пом’якшити правила, щоб туристи з України могли в’їхати до Грузії. У матеріалі йдеться також про те, що ця країна зберігала кордони закритими весь минулий рік, утім, це не вберегло грузин від COVID-19. Туристичний сезон був зірвано, пише видання.

МЗС Грузії повідомляло, що з 1 лютого відновлюється регулярне авіасполучення, і пасажири, які прибувають до країни, повинні будуть мати негативний результат ПЛР-тесту, зробленого за останні 72 години. Правило не стосується тих людей, які повністю вакциновані, тобто отримали щеплення від коронавірусу в два етапи.

Грузія призупинила регулярне авіасполучення за всіма напрямками в середині березня 2020 року через пандемію COVID-19. Із Грузії і назад здійснювалися тільки спецрейси, спрямовані на повернення громадян країни на батьківщину. Відновлення регулярних рейсів за низкою напрямків почалося з середини літа.
…

Київський апеляційний суд 19 березня продовжить засідання за скаргою у справі щодо книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса», поданою видавництвом Vivat.

На засіданні 19 лютого відбувалося ознайомлення зі справою, сторони представляли свої позиції.

Об 11:00 19 березня відбудуться дебати, повідомили у суді.

Книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком у травні 2019 року. Її загальний наклад – 35 тисяч примірників.

У вересні 2019 року народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Віктор Медведчук заявив, що просить суд заборонити книжку журналіста й історика Вахтанга Кіпіані про «Справа Василя Стуса», бо та містить «висловлювання, які не відповідають дійсності». Сам журналіст назвав позов тиском на свободу слова.

19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд Києва частково задовольнив позов Медведчука. Суд зобов’язав Кіпіані і видавництво Vivat видалити з книжки із розділів «Кримінальна справа №5. Книга життя і смерті Василя Стуса» та «Чи вбивав адвокат Медведчук поета Василя Стуса» інформацію про особу Медведчука.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.
…

Управління верховного комісара ООН із прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода порахувало загальне число жертв бойових дій на Донбасі з 14 квітня 2014-го до 10 лютого 2020 року.

«За підрахунками УВКПЛ ООН, загальна кількість людських втрат, пов’язаних з конфліктом в Україні (з 14 квітня 2014 року по 31 січня 2021 року), становить 42000-44000: 13100-13300 загиблих (щонайменше 3375 цивільних осіб, приблизно 4150 українських військових та приблизно 5700 членів озброєних груп); та 29500–33500 поранених (7000-9000 цивільних осіб, 9700-10700 українських військових та 12700-13700 членів озброєних груп)», – повідомили в Управлінні верховного комісара ООН із прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода.

Протягом усього періоду конфлікту, з 14 квітня 2014 року по 31 січня 2021 року, на цивільних осіб припадає 25-26 відсотків від загальної кількості осіб, загиблих у зв’язку з конфліктом (3375 з 13100-13300). Таке ж співвідношення стосується і поранень.

«Слід зазначити, що це співвідношення за роки суттєво змінилося: з 33-34 відсотків у 2014 році (одна загибла цивільна особа на двох загиблих українських солдатів або членів озброєних груп), до 4-5 відсотків у 2019–2020 роках: одна цивільна особа, загибла внаслідок артилерійських обстрілів, вогню із СЗЛО (стрілецької зброї й легких озброєнь – ред.) та інцидентів, пов’язаних із мінами на 20-22 українських солдатів або членів збройних груп, загиблих внаслідок артилерійських обстрілів, вогню із СЗЛО та інцидентів, пов’язаних із мінами», – повідомили в ООН.

Як зазначили в ООН, до статистики смертей військових віднесли і випадки, не пов’язані безпосередньо з воєнними діями, зокрема, внаслідок необережного поводження зі зброєю, дорожньо-транспортних пригод, хвороб під час служби в зоні конфлікту, вбивств та самогубств, що становлять близько 30 відсотків від загальної кількості.

Повідомляється також, що у 2019 та 2020 роках до 40 відсотків смертей серед військових у зоні конфлікту спричинені хворобами, вбивствами, самогубствами, дорожньо-транспортними пригодами та іншими причинами, не пов’язаними з бойовими діями. Вони не включені до зазначеного співвідношення.

Бойові дії на сході України розпочалися після того, як Росія незаконно анексувала Крим, а підтримані нею проросійські бойовики почали захоплювати державні установи та штурмувати військові частини на Донбасі.

Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. На Росію ЄС, США й інші країни наклали економічні й політичні санкції.

Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати «хіба що російські добровольці».

 
…

Питання членства України в Європейському союзі має вирішитися до кінця поточного десятиліття. Про це говорили на нараді під головуванням президента Володимира Зеленського щодо стратегії європейської та євроатлантичної інтеграції, передає пресслужба Офісу президента.

На думку учасників наради, «Україна стає країною, де всім затишно й безпечно, а членство у Європейському союзі перестало бути гіпотетичним».

На нараді йшлося про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, її оновлення, а також про інтеграцію у ринки ЄС і Єдиний цифровий ринок Євросоюзу.

«Серед цілей – євроінтеграція та досягнення основних критеріїв щодо набуття повноправного членства в НАТО, синхронізація з європейським Зеленим курсом», – пише пресслужба Офісу президента.

Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським союзом у 2014 році після подій Революції гідності. Документ набрав чинності 1 вересня 2017 року.
12 червня 2020 року Північноатлантичний союз оголосив, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей».

 
…

Спрощеним механізмом розмитнення автомобілів на єврономерах зможуть скористатися понад 500 тисяч автовласників, повідомив Офіс президента, коментуючи увхалений парламентом у першому читанні законопроєкт щодо пільгового митного оформлення автомобілів з європейською реєстрацією. 

«Цей законопроєкт є розумним компромісом, який, з одного боку, допоможе захистити власників уже ввезених недорогих автівок, а з іншого – захистить нашу екологію від шкідливих викидів, але головне – дасть змогу нарешті провести державну реєстрацію цих авто й забезпечити необхідну безпеку всіх учасників дорожнього руху», – зазначив з цього приводу президент України Володимир Зеленський.

В Офісі президента додали, що на пільгове митне оформлення авто дається 180 днів із моменту набрання чинності відповідними законами. Під дію законів потраплятимуть усі транспортні засоби з європейською реєстрацією, що вироблені після 1995 року і відповідають екологічним стандартам не нижче Євро-2.

«Процедура проста й зрозуміла, а формула розмитнення не залежить від вартості автівки, до уваги береться її вік, об’єм та тип двигуна. Базова ставка коливатиметься від нуля до 150 євро. А для двох третин випадків вартість розмитнення не перевищуватиме однієї тисячі євро», – так прокоментував законопроєкт міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

Верховна Рада України 18 лютого ухвалила за основу законопроєкт № 4644-д «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України».

Законопроєкт передбачає процедуру доступного розмитнення протягом 180 днів ввезених автомобілів на митну територію України в період до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до документа, спрощена процедура не застосовуватиметься до транспортних засобів, які не відповідають екологічним нормам «Євро-2» та/або мають походження або ввозяться з країни, визнаної державою-агресором.

Восени біля Верховної Ради поновилися акції протесту власників автомобілів на єврономерах, які вимагали пом’якшення умов для розмитнення автомобілі.

Раніше уряд України і Верховна Рада, вже в її нинішньому складі, з більшістю від партії «Слуга народу», кілька разів ухвалювала продовження терміну належного оформлення «євроблях» і відкладала запровадження штрафних санкцій за порушення законодавства в цій галузі.

Попередніми роками через прогалину в законодавстві громадяни України масово користувалися автомобілями на іноземній реєстрації, постійно утримуючи їх у режимі «тимчасового ввезення» і не сплачуючи до бюджету належних платежів. У першу чергу йшлося про старі авто з «єврономерами» – реєстраційними номерами країн Європейського союзу, через що їх неформально назвали «євробляхами».

25 листопада 2018 року в Україні почали діяти закони про розмитнення автомобілів на «єврономерах». Вони, зокрема, встановили новий порядок обчислення акцизу на ввезені автомобілі, який зменшив його величину порівняно з попередніми нормами; ставки мита, податку на додану вартість і збору в Пенсійний фонд лишилися незмінними.

 
…

За його словами, він отримав «18 повідомлень» про те, що 19 лютого проти Володимира Макеєнка, якому офіційно належав «Прямий», будуть запроваджені санкції
…

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №3055 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)». Про це повідомила пресслужба парламенту.

За це рішення проголосували 322 депутати.

«Законом запроваджується особливий механізм запобігання (профілактики) насильства над дітьми для працівників, що з ними контактують, та конкретизовано заходи щодо захисту дітей, які постраждали від сексуального насильства або стали його свідками», – йдеться в повідомленні.

Відповідно до документа, встановлюється відповідальність за вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку.

Також законопроект доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями: «Домагання дитини для сексуальних цілей»; «Свідоме одержання доступу, придбання, володіння, виготовлення або розповсюдження дитячої порнографії»; «Свідоме одержання доступу до дитячої порнографії, володіння нею, її придбання, ввезення, виготовлення, збут або розповсюдження».

Документом доповнено Кримінальний процесуальний кодекс положеннями про те, що кримінальне провадження щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої або неповнолітньої особи має бути здійснюватись невідкладно і розглядатися в суді першочергово. Також передбачено додаткові гарантії врахування найкращих інтересів дитини при проведенні допиту.

 
…