Влада

Голова окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк втретє не з’явився до Вищого антикорупційного суду України, повідомили в коментарі Радіо Свобода у пресслужбі ВАКС.

«Сьогодні знову він (Павло Вовк – ред.) не прийшов на засідання. Прокурор попросив застосувати до нього привід, а захисниця попросила надати їй час для ознайомлення з клопотанням», – розповіли у ВАКС.

У пресслужбі зазначили, що зараз суддя пішов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення про повторний привід судді.

Як повідомляло Радіо Свобода, раніше Павло Вовк заявив, що перебуває на робочому місці і не переховується від Національного антикорупційного бюро.

Голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка вдруге не змогли доставити до Вищого антикорупційного суду 16 лютого, слідчий суддя  того дня знову ухвалив рішення про те, щоб його доправили до суду.

Павло Вовк раніше назвав незаконним рішення Вищого антикорупційного суду про його примусовий привід на засідання для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

3 лютого у ВАКС повідомили, що суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про примусове доправлення голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

Як повідомила пресслужба ВАКС, 3 лютого у Вищому антикорупційному суді був запланований розгляд клопотання про застосування до Вовка запобіжного заходу у вигляді застави, але він до суду не прийшов і про причини неприбуття не повідомив.

У Національному антикорупційному бюро перед цим повідомили, що детективи НАБУ намагалися вручити голові ОАСК клопотання про відсторонення його від адміністративної посади голови суду, але він відмовився його отримувати, а також вкотре не з’явився за повісткою про виклик до НАБУ.

Для Вовка просять заставу у 3 мільйони гривень. Арештувати його не можна через суддівський імунітет, який не зняла Вища рада правосуддя. НАБУ зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проєктом відповідного клопотання та проханням ініціювати перед ВРП питання про дозвіл на затримання та взяття від варту Вовка.

17 липня 2020-го стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

Також Вовк наголосив, що детективи не вручали йому підозру.

 
…

Верховна Рада України на засіданні 18 лютого призначила суддею Конституційного суду Віктора Кичуна.

Його кандидатуру підтримав 241 народний депутат за необхідних 226.

Парламент 6 листопада не зміг призначити суддів Конституційного суду України за своєю квотою.

Того дня на засіданні встигли розглянути лише кандидатури чотирьох претендентів на одну із двох вакантних посад. У результаті жоден з них не знайшов достатньої підтримки.

Після цього комітет із питань правової політики проголосував за новий конкурс на вакантну посаду судді Конституційного суду України.

Представник президента Володимира Зеленського у Конституційному суді й народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський раніше підтвердив Радіо Свобода, що кандидат на посаду нового судді КСУ від фракції монобільшості – Віктор Кичун – його давній соратник, і це він рекомендував розглянути його як кандидата на вакантну посаду судді Конституційного суду.

В інтерв’ю Радіо Свобода Веніславський заявив, що не бачить конфлікту інтересів у просуванні кандидатури свого соратника, а також висловив переконання, що в разі призначення Кичун буде «одним зі взірцевих суддів Конституційного суду, і ніякі особисті мотиви не будуть впливати на результати його голосування».

 
…

Громадська організація, заснована помічниками депутатів від «Слуги народу», найняла лобістів для партії Зеленського за $50 тисяч на місяць – для налагодження відносин з США та ЄС
…

На своєму засіданні 18 лютого Верховна Рада заслухає звіт генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової «про діяльність прокуратури».

Далі в порядку денному питання призначення судді Конституційного суду. На посаду претендує Віктор Кичун.

Рада також може на своєму засіданні створити тимчасову слідчу комісію про розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства.

У другому читанні парламент планує розглянути законопроєкт про посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян.

Початок пленарного засідання запланований на 10:00.

 
…

Україна і Північна Македонія під час туристичної онлайн-конференції підписали меморандум про співпрацю та взаємодію в сфері туризму. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України.

«За сприяння МЗС України у ході заходу відбулося віртуальне підписання Меморандуму про співпрацю та взаємодію в сфері туризму між Національною туристичною організацією України та Агенцією з розвитку та підтримки туризму Республіки Північна Македонія», – йдеться в повідомленні.

У МЗС зазначили, що меморандум спрямований на розвиток туристичного бізнесу і збільшення кількості туристів України й Північної Македонії, просування нових туристичних продуктів, популяризацію історичної та культурної спадщини, реалізацію спільних проєктів, обмін досвідом у питаннях безпеки, якості й інновацій у сфері туризму.

«Минулого року Північна Македонія посіла третє місце серед країн балканського регіону за обсягом двосторонньої торгівлі з Україною. Незважаючи на вплив пандемії COVID-19, нам вдалося досягти найвищих показників за останні вісім років. Розвиток сфери туризму має посилити подальшу економічну взаємодію», – заявив із цього приводу заступник міністра закордонних справ України Дмитро Сенік.

За його словами, встановлення прямого діалогу між Національною туристичною організацією України та Агенцією з розвитку та підтримки туризму Північної Македонії дозволить зробити співробітництво в сфері туризму більш системним і взаємовигідним.

Як повідомляло Радіо Свобода, у грудні 2020-го між Україною та Північною Македонією було встановлене регулярне пряме авіасполучення.

У 2019-му Україна та Північна Македонія уклали угоду про безвізовий режим на постійній основі.

 
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував на місяць і 28 днів активістів Ернеста Ібрагімова, Тимура Ялкабова і Олега Федорова за підозрою в «участі в організації Хізб ут-Тахрір».

Таким чином, затримані під час ранкових обшуків кримчани будуть перебувати під арештом в СІЗО до 15 квітня, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За словами адвоката Еміля Курбедінова, під час засідання Ернест Ібрагімов та Олег Федоров наполягали на застосуванні до себе норм четвертої Женевської конвенції, як до громадян України.

«Ернест Ібрагімов від початку, з самого моменту арешту клопотав про надання перекладача, однак ні під час затримання, ні в суді перекладача не надали. Суд виніс рішення – помістити Ібрагімова і Федорова під арешт в СІЗО до 15 квітня 2021 року», – розповів Курбедінов.

Зазначається також, що родичів не пустили до зали суду. Суд мотивував це протиепідемічними заходами.

Рано вранці 17 лютого в декількох районах півострова російські силовики прийшли з обшуками в будинки мусульман, більшість з яких – кримські татари.

За даними МЗС, затримали шістьох людей: активістів і громадянських журналістів, їм інкримінують «організацію діяльності терористичної організації і участь у діяльності такої організації» – ред.).

Російські силовики обшуки і затримання публічно ніяк не коментують.

Українська прокуратура АРК і Севастополя повідомила про відкриття кримінальних проваджень через масові обшуків вранці в Криму.
…

Проєкт постанови про перейменування селища Новгородське Бахмутського району Донецької області на Нью-Йорк внесли до Верховної Ради, свідчать дані на сайті парламенту.

Ініціаторами документу стали народні депутати фракції «Слуга народу» Андрій Клочко і Віталій Безгін, а також депутат фракції «Голос» Роман Лозинський.

У поданні до проєкту постанови вказано, що громада селища ініціювала повернення йому історичної назви – Нью-Йорк, і це рішення підтримав профільний комітет парламенту.

«Український інститут національної пам’яті відзначає, що повернення історичної назви «Нью-Йорк» селищу міського типу Новгородське… заслуговує на всебічну підтримку, оскільки воно ґрунтується на положенні статті 5 закону «Про географічні назви», відповідно до якої перейменування географічних об’єктів здійснюється, зокрема, у випадку «необхідності повернення окремим географічним об’єктам їхніх історичних назв». Також, Інститут вказує на те, що перейменування президією Верховної Ради України 19 жовтня 1951 року смт. Нью-Йорк на смт. Новгородське було продиктоване політико-ідеологічними міркуваннями комуністичної партії», – йдеться в пояснювальній записці до документа.

Коли саме парламент розгляне це питання – наразі невідомо.

 
…

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду залишив позов телеканалу NewsOne (ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ») щодо застосування до нього санкцій без руху для усунення недоліків, повідомила 17 лютого пресслужба суду.

За повідомленням, позов, у якому просять визнати протиправним і нечинним указ президента, що впроваджує рішення РНБО про санкції проти трьох телеканалів, зокрема NewsOne, надійшов до суду 15 лютого.

«Ухвалою від 16 лютого 2021 року … позовну заяву ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків. Рішення мотивоване тим, що кошти, перераховані позивачем на сплату судового збору, не надійшли на відповідний казначейський рахунок, а тому йому необхідно надати докази, що підтверджують надходження коштів про сплату судового збору за подання позовної заяви», – йдеться в повідомленні.

Крім того, додали в суді, позивач не зазначив обґрунтованих і достатніх підстав, «які б підтверджували необхідність і доцільність залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача» – Ради національної безпеки і оборони, Служби безпеки України, Верховної Ради.

Це не перший позов з вимогою скасувати указ президента. У ВС повідомили, що ухвалою від 9 лютого позовну заяву одного громадянина залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Того ж дня відмовлено у відкритті провадження за іншою позовною заявою.

11 лютого суд вирішив відкрити провадження за одним із позовів. Його розгляд призначений на 15 березня.

15 лютого суд дав іншому телеканалу, що потрапив під санкції (ZiK) 10 днів на усунення недоліків у позові.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Рішення щодо санкцій підтримала низка західних союзників України, але були й застереження з-за кордону щодо необхідності дотримання права на висловлювання, і критика з боку кількох міжнародних журналістських організацій, а також із боку Росії.

Київ відповідає, що згадані канали були інструментами пропаганди, а не засобами інформації.

 
…

В окупованому Росією Криму вночі почалися обшуки в будинках кримських татар, повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у фейсбуці.

«У Криму серія нічних вторгнень ФСБ у будинки кримських татар. У тимчасово окупованому Криму о 4:00 почалися і в ці хвилини ще тривають обшуки в будинках кримських татар», – написав Чубаров в ніч на 17 лютого.

За його словами, відомо про п’ять обшуків – два у Бахчисараї, по одному – у Сімферополі, Білогорську та селі Завітне Советського району.

Після окупації Криму у 2014 році Росія регулярно проводить обшуки в будинках кримських татар, часто звинувачуючи їх у тероризмі.  

 
…

Служба безпеки України проводить слідчі дії з Віктором Шарієм, на якого формально зареєстрована «Партія Шарія». Про це в коментарі Радіо Свобода повідомили у пресслужбі СБУ.

«Сьогодні СБУ проводить слідчі дії із Віктором Шарієм, але про затримання мова не йде. Наразі співробітники спецслужби перевіряють його причетність до протиправної діяльності Анатолія Шарія», – пояснили в СБУ.

У пресслужбі зауважили, що Віктор Шарій – людина, на яку формально зареєстровано партію «Шарія». При цьому він не є ані її керівником, ані засновником, ані членом.

Служба безпеки України викликала на допит 22 лютого блогера Анатолія Шарія.

У СБУ також зазначили, що рішення про оголошення Шарія в розшук ухвалять у випадку його неявки на допит. Додаткові деталі не розголошуються, триває досудове розслідування, зауважили в спецслужбі.

«Зважаючи на останній пост Антологія Шарія, де він читає текст підозри – він її отримав. Тобто підозра дійшла до адресата», – додали в СБУ.

16 лютого Служба безпеки України повідомила, що оголосила про підозру Анатолію Шарію за статтями «державна зрада» і «порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками».

 В СБУ зазначили, що на переконання слідчих, він здійснював протиправну діяльність на шкоду національній безпеці України в інформаційній сфері. Є підстави вважати, що Анатолій Шарій діяв «на замовлення іноземних структур», додали в СБУ

«Починаючи з 2012 року через соціальні мережі, електронні ЗМІ та російські телевізійні канали він сприяв державним та неурядовим структурам РФ у проведенні спеціальних інформаційних операцій. Зокрема, пропагандист займався дискредитацією державної політики України, умисно та цілеспрямовано поширював маніпулятивну, викривлену інформацію щодо урядових ініціатив та подій на сході країни. Метою були загострення і дестабілізація суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації, розпалювання міжетнічних і міжконфесійних конфліктів», – додали в СБУ.

У спецслужбі заявили, що такі «протиправні дії Анатолія Шарія активно використовували російські ЗМІ, зокрема, телеканали основної пропагандистської державної компанії ВДТРК («Россия 24», «Россия 1»), телеканал Міністерства оборони РФ «Звезда» тощо».

СБУ повідомила, що слідчі дії в цьому провадженні тривають.

Сам Шарій заявив у твітері, що «дякує СБУ за оголошення про підозру». «Тепер мені непотрібно щоразу доводити в ЄС, що всі справи щодо мене – суто політика», – написав блогер.

Раніше цього місяця громада українців в Іспанії звернулася до місцевого уряду через діяльність блогера Анатолія Шарія, про це йдеться в заяві спільноти «Українська громада Іспанії за права, честь і гідність українців».

Анатолій та Ольга Шарії дали інтерв’ю іспанським журналістам 10 лютого, в якому заявили, що постійно отримують погрози від українських неонацистів, яким немовби потурає українська влада. Шарій також сказав, що минулого року проти нього в Україні відкрили шість кримінальних проваджень.

За даними «Слідство.Інфо», Шарій став власником вілли в Іспанії у 2019 році.

 
…

Служба безпеки України викликала на допит 22 лютого блогера Анатолія Шарія, повідомили в коментарі Радіо Свобода у пресслужбі СБУ.

«Сьогодні співробітники СБУ оголосили йому (Анатолію Шарію – ред.) підозру – у відповідності до КПК, у визначений законом спосіб. Повідомлення про підозру та повістку про його виклик було надіслано на електронні скриньки, сторінки у соціальних мережах та месенджери. Також – дзвінком на мобільний телефон. Повісткою Анатолія Шарія викликано на допит, який має відбутися 22 лютого», – розповіли у пресслужбі.

У СБУ також зазначили, що рішення про оголошення Шарія в розшук ухвалять у випадку його неявки на допит. Додаткові деталі не розголошуються, триває досудове розслідування, зауважили в спецслужбі.

«Зважаючи на останній пост Антологія Шарія, де він читає текст підозри – він її отримав. Тобто підозра дійшла до адресата», – додали в СБУ.

16 лютого Служба безпеки України повідомила, що оголосила про підозру Анатолію Шарію за статтями «державна зрада» і «порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками».

«На переконання слідчих, він здійснював протиправну діяльність на шкоду національній безпеці України в інформаційній сфері. Є підстави вважати, що Анатолій Шарій діяв на замовлення іноземних структур», – ідеться в повідомленні.

«Починаючи з 2012 року через соціальні мережі, електронні ЗМІ та російські телевізійні канали він сприяв державним та неурядовим структурам РФ у проведенні спеціальних інформаційних операцій. Зокрема, пропагандист займався дискредитацією державної політики України, умисно та цілеспрямовано поширював маніпулятивну, викривлену інформацію щодо урядових ініціатив та подій на сході країни. Метою були загострення і дестабілізація суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації, розпалювання міжетнічних і міжконфесійних конфліктів», – додали в СБУ.

У спецслужбі заявили, що такі «протиправні дії Анатолія Шарія активно використовували російські ЗМІ, зокрема, телеканали основної пропагандистської державної компанії ВДТРК («Россия 24», «Россия 1»), телеканал Міністерства оборони РФ «Звезда» тощо».

СБУ повідомила, що слідчі дії в цьому провадженні тривають.

Сам Шарій заявив у твітері, що «дякує СБУ за оголошення про підозру». «Тепер мені непотрібно щоразу доводити в ЄС, що всі справи щодо мене – суто політика», – написав блогер.

Раніше цього місяця громада українців в Іспанії звернулася до місцевого уряду через діяльність блогера Анатолія Шарія, про це йдеться в заяві спільноти «Українська громада Іспанії за права, честь і гідність українців».

Анатолій та Ольга Шарії дали інтерв’ю іспанським журналістам 10 лютого, в якому заявили, що постійно отримують погрози від українських неонацистів, яким немовби потурає українська влада. Шарій також сказав, що минулого року проти нього в Україні відкрили шість кримінальних проваджень.

За даними «Слідство.Інфо», Шарій став власником вілли в Іспанії у 2019 році.

 
…

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявив, що перебуває на робочому місці і не переховується від Національного антикорупційного бюро. Про це він написав у фейсбуці.

«Сьогодні, виявляється, мене також хтось десь шукав і знову не знайшов, про що я дізнався з телеграм-каналів, які пропагують «роботу» НАБУ. При цьому я на робочому місці й у жодні схованки не граю», – зазначив Вовк.

За словами судді, НАБУ хотіло знайти не його, а «гучні заголовки».

«Правове свавілля у «справі ОАСК» переконливо свідчить про те, що нам ще дуже далеко до правої держави. І якщо я, будучи суддею, не можу себе від цього захистити, то можу лише поспівчувати тим громадянам, які стикаються з подібними «антикорупційними» органами», – додав Вовк.

Голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка вдруге не змогли доставити до Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя знову ухвалив рішення про те, щоб його доправили до суду.

«Слідчий суддя застосував повторний, це вже третій примусовий привід до голови ОАСК, оскільки і цього разу він (Павло Вовк – ред.) не з’явився на засідання та не був на нього доставлений», – повідомили у ВАКС.

У пресслужбі зазначили, що наступне засідання суду призначили на 18 лютого.

Павло Вовк раніше назвав незаконним рішення Вищого антикорупційного суду про його примусовий привід на засідання для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

3 лютого у ВАКС повідомили, що суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про примусове доправлення голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

Як повідомила пресслужба ВАКС, 3 лютого у Вищому антикорупційному суді був запланований розгляд клопотання про застосування до Вовка запобіжного заходу у вигляді застави, але він до суду не прийшов і про причини неприбуття не повідомив.

У Національному антикорупційному бюро перед цим повідомили, що детективи НАБУ намагалися вручити голові ОАСК клопотання про відсторонення його від адміністративної посади голови суду, але він відмовився його отримувати, а також вкотре не з’явився за повісткою про виклик до НАБУ.

Для Вовка просять заставу у 3 мільйони гривень. Арештувати його не можна через суддівський імунітет, який не зняла Вища рада правосуддя. НАБУ зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проєктом відповідного клопотання та проханням ініціювати перед ВРП питання про дозвіл на затримання та взяття від варту Вовка.

17 липня 2020-го стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

Також Вовк наголосив, що детективи не вручали йому підозру.

 
…