01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Львівська облрада вимагає повернути Бандері звання Героя України й оголосила 2021-й роком Коновальця

«Проти Бандери дотепер працює пропаганда Росії», – йдеться у зверненні Львівської облради

Read More

ЄСПЛ визнав помилковим не застосування болгарськими судами санкцій до ультраправого проросійського політика

Європейський суд з прав людини ухвалив, що суди Болгарії помилково відхилили дві справи про дискримінацію, порушених проти ультраправого націоналіста, проросійського політика Волена Сідерова.

Постанова Страсбурзького суду від 16 лютого стала останньою, в якій піддалася ретельній перевірці риторика Сідерова, чия проросійська партія «Атака» викликала суперечки в болгарській політиці.

Суд погодився з позивачами в двох окремих справах: один позов подали двоє болгарських євреїв; інший – двоє болгарських циган, які звинуватили Сідерова в тому, що його риторика порушує їхнє право на недоторканність приватного життя і свободу від дискримінації.

Зокрема, Сідеров заявляв, що масове вбивство євреїв нацистами під час Другої світової війни було «великим обманом». Також у липні 2005 року у своїй промові політик заявив: «Болгарія перш за все. Болгарія – для болгар».

Болгарський суд відхилив попередні позови проти нього, пославшись, серед іншого, на право Сідерова на свободу слова.

До 2019 року партія Сідерова входила до альянсу «Об’єднані патріоти», що є партнером уряду прем’єр-міністра Бойко Борисова. Партія традиційно відстоювала позиції на підтримку Росії і проти Євросоюзу і НАТО.

Відтоді Сідеров працює муніципальним депутатом в столиці Болгарії Софії.

Read More

Держдума Росії ухвалила закон про штрафи за поширення інформації про «іноземних агентів»

Державна дума Росії ухвалила в третьому, остаточному читанні законопроєкт про штрафи за поширення інформації про «іноземних агентів» і їхніх матеріалів без вказівки статусу.

Поправки вносять до Кодексу про адміністративні правопорушення Росії.

За поширення в ЗМІ, а також у матеріалах ЗМІ, розповсюджуваних в інтернеті, інформації про так званих «іноземних агентів» (фізичних осіб, некомерційних організацій і громадських об’єднань) і вироблених ними матеріалів без відповідного маркування передбачені штрафи від 2 до 2,5 тисяч рублів для громадян, від 4 до 5 тисяч рублів для посадових осіб і від 40 до 50 тисяч рублів для юридичних осіб.

Перед другим читанням у законопроєкт внесли уточнення про те, що він стосується саме ЗМІ, а не блогерів і звичайних користувачів інтернету.

Також штрафи будуть загрожувати неурядовим організаціям-«іноагентам», якщо в їхніх матеріалах не буде мітки про те, що вони випущені «іноземним агентом». Для посадових осіб штраф складе 100-300 тисяч рублів, для юросіб – від 300 до 500 тисяч рублів.

Крім цього, як пише російське видання РБК, законопроєкт передбачає збільшення штрафів до 5 мільйонів рублів для юридичних осіб за діяльність НКО-іноагента без реєстрації.

Зміни мають вступити в силу на початку березня нинішнього року. Авторами ініціативи стали члени думської комісії з розслідування втручання в справи Росії ззовні, а також сенатори Андрій Клімов і Олег Мельниченко.

Міжнародні правозахисні групи і західні політики не раз критикували російське законодавство про некомерційні організації і ЗМІ – «іноземних агентів», вказуючи на наслідки для розвитку громадянського суспільства.

Read More

Верховна Рада закликала світ засудити окупацію Криму

Верховна Рада ухвалила  звернення до низки міжнародних інституцій щодо засудження окупації Росією Автономної Республіки Крим, порушення прав і свобод людини на окупованих територіях та звільнення політичних в’язнів – громадян України.

«За» проєкт постанови проголосували 314 депутатів. 

Згідно з текстом проєкту постанови, Верховна Рада України звертається до Організації Об’єднаних Націй, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ОЧЕС, урядів і парламентів держав світу із закликом:

засудити дії Російської Федерації, спрямовані проти територіальної цілісності та суверенітету України, як такі, що суперечать загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;
посилити політико-дипломатичний і санкційний тиск на державу-окупанта до повного припинення нею збройної агресії та відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону;
продовжувати політику невизнання спроби анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополь;
консолідувати міжнародну взаємодію з метою відновлення територіальної цілісності України, у тому числі у рамках української політико-дипломатичної ініціативи «Кримська платформа»;
продовжувати здійснювати тиск на Російську Федерацію як державу, що грубо порушує Статут Організації Об’єднаних Націй».

 

Read More

Білорусь: силовики проводять обшуки в журналістів і правозахисників, є затримані

Білоруські силовики 16 лютого проводять обшуки у щонайменше 25 журналістів і правозахисників по всій країні, що в опозиції назвали кампанією, спрямованою на заглушення незалежних голосів.

За повідомленнями, обшукали, зокрема, офіси правозахисного центру «Весна» в Мінську і штабквартиру Білоруської асоціації журналістів.

«Весна» повідомила про затримання трьох правозахисників. Це члени могилівської філії організації Олексій Колчин і Борис Бухель. Дмитра Соловйова затримали в Мінську. У нього вилучили телефон та все обладнання.

Білоруська влада заявляє, що обшуки пов’язані з розслідуванням фінансування протестів з боку «організацій, що позиціонують себе як правозахисні».

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська засудила обшуки.

«Це справжня криза, намагаючись чіплятися за владу, режим репресує тих, хто захищає права людини. Поки це триває, всі білоруси перебувають у небезпеці. Білоруси знають, як вирішити цю кризу», – написала вона у телеграмі.

У Білорусі від серпня тривають масові акції протесту проти Олександра Лукашенка, з вимогою його відставки і проведення чесних виборів. Влада розганяє протестувальників і загалом затримала тисячі людей і змусила Тихановську й інших представників опозиції залишити країну. Декілька протестувальників загинули, а, за даними правозахисників, до декого із затриманих застосовували тортури.

Лукашенко відкидає звинувачення в тому, що вибори президента в серпні були сфальсифіковані на його користь і відмовляється від переговорів з опозицією.

Read More

НАБУ: у 77 справах бюро суди ухвалили остаточне рішення

Суди ухвалили остаточне рішення в 77 провадженнях Національного антикорупційне бюро України, йдеться у звіті бюро.

Згідно з документом, до судів направили 300 обвинувальних актів стосовно 541 обвинуваченого.

Національне антикорупційне бюро України – правоохоронний орган, який розслідує кримінальні корупційні правопорушення, вчинені вищими посадовими особами держави. НАБУ утворене 16 квітня 2015 року указом президента.

Детективи бюро здійснюють досудове розслідування у справах, державне обвинувачення у яких представляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

 

Read More

М’янма: військові лідери заперечують організацію перевороту та обіцяють вибори

Військові командири М’янми виправдали захоплення влади в країні шахрайствами на виборах. Водночас вони заперечують організацію перевороту.

На першій пресконференції з моменту зміни влади речник правлячої ради пообіцяв, що у М’янмі відновлять цивільну владу після нових виборів.

«Наша задача – провести вибори і передати владу партії-переможниці», – заявив бригадний генерал Зав Мін Тун 16 лютого.

Військові не повідомили дату нових виборів, але заявили, що надзвичайний стан у країні триватиме рік.

Протести у М’янмі є найбільшими в країні за останні десять років. 1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

 

Read More

Суд в Азербайджані відхилив апеляцію журналіста, ув’язненого за «зраду»

Апеляційний суд столиці Азербайджану Баку відхилив апеляцію журналіста Полада Асланова, ув’язненого на 16 років за обвинуваченням у державній зраді, яке і він, і правозахисники відкидають як політично мотивоване.

Суд підтримав вирок суду нижчої інстанції. Як повідомила Радіо Свобода його дружина Ґульміра Асланова, наступним кроком буде касаційна скарга до Верховного суду країни.

За її словами, журналіст уже 15 днів тримає голодівку протесту проти проти вироку. Він скаржиться на біль у нирках і шлунку, але не отримує медичної допомоги, заявила вона.

Полад Асланов, головний редактор новинних інтернет-порталів xeberman.com і press-az.com, критично висловлювався про владу країни, в якій, за даними організації «Репортери без кордонів», багато засобів інформації були закриті чи змушені закритися або мусили перебратися за межі країни, провідні незалежні сайти заблоковані, і ще принаймні два журналісти нині перебувають в ув’язненні.

Асланов, зокрема, працював над матеріалом, який мав звинуватити членів Державної служби безпеки Азербайджану в шантажі, в той час, коли він був заарештований у червні 2019 року і відтак звинувачений у державній зраді. В обвинуваченні, що було оголошене в листопаді 2020 року і яке міжнародні організації захисту журналістів називають сфальсифікованим, слідчі стверджують, що Асланов передав таємну інформацію Іранові в обмін на гроші. Асланов відкидає звинувачення, заперечуючи будь-які порушення, заявляє його адвокат.

За «Індексом свободи преси», який укладають «Репортери без кордонів», Азербайджан 2020 року був 168-м зі 180 досліджених країн і територій.

Критики багаторічного авторитарного президента Азербайджану Ільгама Алієва і його уряду стверджують, що влада країни часто прагне змусити замовкнути журналістів, правозахисників т прихильників громадянського суспільства. При цьому багато людей в Азербайджані потрапляють до в’язниць. Алієв заперечує будь-які порушення прав людини.

Read More

Французьке кіберагентство повідомило про викриття хакерської кампанії, ймовірно, з Росії

Французьке агентство кібербезпеки повідомило, що викрило хакерську операцію, спрямовану проти французьких організацій, що мала схожість із іншими кібернападами, які пов’язують зі спецслужбами Росії.

Як мовиться в звіті французького Національного агентства безпеки інформаційних систем, хакери скористалися вразливістю в моніторинговій програмі, яку продає паризька компанія Centreon і яку застосовують сотні клієнтів.

За повідомленням, зламування комп’ютерних систем через цю вразливість тривали з кінця 2017 року і до 2020-го.

Агентство не навело назв і числа потерпілих, сказавши лише, що це були головно «провайдери інформаційних технологій, особливо вебхостингу».

Також у звіті хакери не визначені прямо, але мовиться, що воно діяли схожим чином, як російська кібершпигунська група, що її часто називають Sandworm і що, як вважають, має зв’язки з російською військовою розвідкою.

Компанія Centreon повідомила, що серед приблизно 600 її корпоративних клієнтів у всьому світі є Міністерство юстиції Франції й низка провідних французьких компаній, таких, як енергетична EDF, оборонна Thales чи нафтогазова Total.

Останнім часом фахівці з кібербезпеки у США намагаються розібратися з масовою кампанією зламувань комп’ютерних мереж за схожою схемою – через вразливість у моніторинговому програмному забезпеченні американської фірми SolarWinds.

За даними спецслужб США, за цими кібершпигунськими операціями, що були виявлені в грудні минулого року і вразили мережі і державних установ, і приватних компаній у США й низці інших країн стоїть, найімовірніше, Росія.

Також раніше цього місяця агентство Reuters писало, що на клієнтів компанії SolarWinds також нападали, ймовірно, китайські хакери.

Read More

Мінські угоди треба зберегти, але модернізувати – Резніков

Росія ще з липня минулого року робить усе, щоб заблокувати переговори в Тристоронній контактній групі – міністр

Read More

Верховний суд повернув позов ZiK «для усунення недоліків»

Верховний суд повідомляє, що позов, в якому телеканал ZiK оскаржує указ президента Володимира Зеленського щодо санкцій проти трьох телеканалів, повернули позивачу для усунення недоліків.

Як повідомили в суді, позов від ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» (телеканал ZiK) до президента України Володимира Зеленського надійшов 12 лютого.

Як зазначили у Верховному суді, позов залишили без руху на десять днів до усунення недоліків.

«Рішення мотивоване тим, що кошти, перераховані позивачем на сплату судового збору, не надійшли на відповідний казначейський рахунок, а тому йому необхідно надати докази, що підтверджують зарахування коштів про сплату судового збору за подання позовної заяви», – пояснили в суді.

Також позивач не надав суду відповідних доказів, які б підтверджували необхідність і доцільність залучення Ради національної безпеки і оборони, Служби безпеки України, Верховної Ради до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, додали у Верховному суді.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака і восьми пов’язаних із ним юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne і ZIK, юридичним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції і назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Рішення щодо санкцій підтримала низка західних союзників України, але були й застереження з-за кордону щодо необхідності дотримання права на висловлювання, і критика з боку кількох міжнародних журналістських організацій, а також із боку Росії.

Київ відповідає, що згадані канали були інструментами пропаганди, а не засобами інформації.

 

Read More

ЄС готує санкції щодо Росії через ув’язнення Навального, їх можуть запровадити в березні

Європейський союз готує рішення про санкції через порушення прав людини у зв’язку з ув’язненням у Росії опозиційного діяча Олексія Навального, але не встигне підготувати їх до розгляду на засіданні Ради ЄС у форматі міністрів закордонних справ 22 лютого. Про це повідомляє редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі.

За його словами, наразі можна чекати на певну політичну домовленість із цього приводу з тим, що офіційне схвалення санкційних заходів буде ймовірне на засіданні Європейської ради (саміті Євросоюзу) в березні.

Європейський союз засудив затримання і ув’язнення Навального після того, як він повернувся до Росії після лікування в Німеччині від отруєння бойовою нервово-паралітичною отрутою класу «новачок», яке, за даними розслідувань, здійснили російські спецслужби. Європейський парламент закликав у зв’язку з цим запровадити санкції щодо ближнього кола президента Росії Володимира Путіна.

Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, який нещодавно побував із візитом у Москві, не виключив нових санкцій проти Росії, яка, на його думку, рухається «авторитарним шляхом».

Агентство Reuters із посиланням на джерела повідомляло, що після рішення російського суду відправити Навального в колонію нові санкції ЄС можуть торкнутися оточення президента Росії Володимира Путіна. Активи наближених до нього людей можуть заморозити, їм можуть заборонити поїздки в ЄС. Саме цього вимагають від західних дипломатів також соратники Навального.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у відповідь заявив, що Росія готова розірвати відносини з Євросоюзом у випадку значного посилення санкцій проти Москви.

Read More

Чехія: поліція припинила розслідування підозрюваного викрадення сина прем’єра країни в Крим

Поліція Чехії припинила розслідування справи про підозрюване викрадення сина прем’єр-міністра країни Андрея Бабіша в Україну, зокрема в окупований Крим. Як повідомив речник міської прокуратури столиці Праги Алеш Цимбала, рішення ухвалили минулого тижня.

За його словами, поліції так і не вдалося допитати Андрея Бабіша-молодшого, який живе в Швейцарії, але вона зібрала достатньо інформації, щоб ухвалити таке рішення, і з ним також погодилася й прокуратура.

Із заявою про викрадення і обмеження особистої свободи свого часу звернувся до поліції сам Бабіш-молодший, написавши про це 2018 року електронного листа з України, а також повторивши ці твердження дещо пізніше в інтерв’ю журналістам, – але далі на контакт із правоохоронцями він не пішов.

Як стверджував тоді прем’єрів син, його викрали, щоб він не міг дати свідчення в гучній справі, яка відома в Чехії як «Лелече гніздо» і стосується його батька-прем’єра. В ній ішлося про підозрювані махінації з коштами, що надходили як дотації Європейського союзу в компанії з бізнес-імперії мільярдера Бабіша-старшого, і його син як формальний посадовець однієї з цих фірм із назвою «Лелече гніздо» спершу був одним із обвинувачених, але потім обвинувачення з нього зняли.

Бабіш-старший, зі свого боку, заперечував синові слова і заявляв, що його подорожі до України, зокрема до Криму й Кривого Рогу, були добровільні, а його заяви спричинила психічна хвороба Бабіша-молодшого, його сина від першого шлюбу, який потерпає від шизофренії.

На початку лютого Бабіш-молодший після більш ніж дворічного мовчання погодився ще на пару інтерв’ю чеським засобам інформації, в яких знову заявив, що підтверджує свої заяви з інтерв’ю 2018 року, коли він говорив про викрадення.

Read More

Харківська міськрада програла черговий суд щодо перейменування проспекту Григоренка на Жукова

Харківська міська рада програла черговий суд щодо свого перейменування проспекту імені дисидента і правозахисника Петра Григоренка на ім’я радянського маршала Георгія Жукова.

Другий апеляційний адміністративний суд у Харкові відмовив Харківській міськраді в задоволенні апеляції на попереднє рішення суду першої інстанції, який скасував таке перейменування, і залишив те рішення без змін.

Ідеться про ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, якою рішення міської ради було визнано протиправним і скасовано і яке міськрада нині оскаржувала. Це була друга спроба міськради надати проспектові Григоренка ім’я Жукова, яке цей проспект мав раніше з радянських часів.

Нинішнє рішення ще може бути оскаржене в касаційному порядку.

Тим часом 11 лютого Верховний суд України відхилив касаційну скаргу Харківської міської ради в аналогічній справі про першу спробу перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова в Харкові. Касаційна інстанція залишила цю скаргу міськради без задоволення, а постанову апеляційного суду від 8 листопада 2019 року без змін.

Тоді Харківський апеляційний адміністративний суд відхилив скаргу міської ради на рішення суду першої інстанції, який визнав незаконним перейменування проспекту імені Петра Григоренка на проспект імені маршала Жукова.

Але 26 лютого 2020 року міська рада Харкова вдруге перейменувала проспект Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова. Це рішення, як згадано вище, теж скасував суд, і нині це підтвердила апеляційна інстанція.

Перед тим Харківська міськрада вперше перейменовувала проспект Григоренка на Жукова в червні 2019 року.

Цей проспект був перейменований на честь генерала і дисидента Петра Григоренка в процесі декомунізації 2016 року рішенням Харківської обласної державної адміністрації. Харківська міськрада, в якій чималий вплив мають проросійські і пострадянські сили, що гуртувалися навколо колишнього міського голови, небіжчика Геннадія Кернеса, намагалася протистояти цьому. Міськрада прагнула повернути проспектові ім’я «маршала-м’ясника» Георгія Жукова, якого вважають одним із найкривавіших полководців часів Другої світової війни і ненависником України, – що, за словами юристів, суперечило законові.

Read More

Китайські інвестори «Мотор Січ» збільшили арбітражний позов до України на 100 млн доларів

Китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» збільшили попередню суму арбітражних вимог до України на 100 мільйонів доларів – із 3,5 до 3,6 мільярда доларів, йдеться у повідомленні інвесторів.

«Зростання суми попередніх вимог зумовлено тим, що початкова група позивачів була розширена шляхом включення ще декількох китайських акціонерів, які також зазнали значних збитків внаслідок дій України в порушення її міжнародних зобов’язань», – йдеться у повідомленні.

Арбітражний спір, ініційований ПАТ «Мотор Січ», розглядатиметься арбітражним трибуналом ad hoc (створеним для конкретного випадку) відповідно до арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.

Наразі сторони справи узгоджують процедурні питання та формують склад арбітражного трибуналу, після чого арбітражним трибуналом буде видано процесуальний наказ, яким визначатиметься графік розгляду справи, повідомляло Міністерство юстиції.

Станом на 5 лютого відомство ще не уклало договору про закупівлю юридичних послуг, проте готується провести відповідні закупівлі.

4 вересня 2020 року китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» направили Міністерству юстиції України повідомлення про інвестиційну суперечку з вимогою про відшкодувати 3,5 мільярда доларів. 5 грудня китайська сторона направила українському уряду звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна «відповідно до угоди між урядом України та урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій».

Інколи рішення подібних суперечок знаходиться під час доарбітражного періоду урегулювання. У Мін’юсті запевнили, що намагались домовитись із китайською стороною, утім, інвестори ПАТ «Мотор Січ» наполягли на арбітражі.

Американські та українські санкції заблокували активність китайського інвестора Skyrizon Aircraft Holdings Limited, який понад три роки тому придбав акції української компанії «Мотор Січ», одного з найбільших виробників авіадвигунів у світі. Спробу китайців та їхнього партнера в Україні Олександра Ярославського провести збори акціонерів та змінити керівництво компанії зупинила СБУ.

Офіційний Пекін обурений запровадженням санкцій.

Read More

Угорщина: Орбан просить продовжити його розширені повноваження 

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан попросив парламент продовжити дію розширених повноважень його уряду для боротьби з коронавірусним захворюванням COVID-19 у країні.

Орбан хоче, щоб мандат продовжили ще на 90 днів, на відміну від попереднього разу в березні, коли він попросив і отримав безстрокові надзвичайні повноваження, що викликало міжнародну критику.

Виступаючи 15 лютого, Орбан закликав законодавців підтримати його прохання. Як очікують, рішення буде позитивним з огляду на те, що в парламенті більшість має права партія Орбана «Фідес».

«Ми хочемо більшого, ніж просто повісити на двері знак «Зачинено». Ми хочемо відновити економіку й усе громадське життя», – сказав Орбан.

Він вкотре розкритикував Європейський союз за повільну вакцинацію в блоці.

Самого Орбана неодноразово критикували лідери ЄС у Брюсселі за його авторитарне управління в країні.

Орбан також захищає рішення свого уряду в односторонньому порядку закуповувати вакцини у Росії та Китаю без схвалення ЄС. Минулого місяця угорські органи охорони здоров’я схвалили вакцини китайської державної компанії Sinopharm, а також російську вакцину Sputnik V. Угорщина стала першою країною ЄС, яка зробила це.

«Найважливішим завданням, яке стоїть перед нашою країною, є намагання отримати якомога більше вакцин. Не пізніше, як це обіцяють з Брюсселя, а швидко», – сказав він.

Служби охорони здоров’я країни 12 лютого почали розподіляти російські вакцини в лікарнях Будапешта.

Станом на 15 лютого в Угорщині було майже 389 тисяч випадків COVID-19 та майже 14 тисяч смертей. На сьогодні понад 310 тисяч людей отримали принаймні одну дозу вакцини.

Європейський парламент 14 травня 2020 року обговорював верховенство права в Угорщині після того, як прем’єр-міністр країни Віктор Орбан отримав надзвичайні повноваження в рамках пакету екстрених заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією коронавірусу. Угорщина не мала свого представника на дебатах після того, як Орбан відмовився особисто взяти участь і запропонував натомість послати міністра юстиції Джудіт Варґу – на що не погодився ЄС.

 

 

Read More

Українська делегація порушить питання численних обстрілів на Донбасі на засіданнях ТКГ 16 і 17 лютого

Українська делегація у Тристоронній контактній групі під час чергового засідання ТКГ порушуватиме питання численних обстрілів на Донбасі, повідомила пресслужба української делегації для участі в ТКГ.

«Окремо буде поставлене питання щодо численних порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань РФ», – йдеться в повідомленні.

У пресслужбі також зазначили, що чергові засідання Тристоронньої контактної групи в режимі відеоконференцій заплановані за таким графіком:

16 лютого відеоконференції робочих груп із безпеки, політичних питань, гуманітарної робочої групи, економічної робочої групи.
17 лютого – відеоконференція загального засідання Тристоронньої контактної групи.

В українській делегації в ТКГ додали, що порядок денний буде таким:

імплементація Мінських угод і підсумків Паризького саміту;
гарантування безпеки в зоні конфлікту, дотримання режиму припинення вогню,
продовження розробки плану спільних кроків;
відновлення роботи КПВВ і відкриття нових в н.п. Золоте і Щастя; обмін утримуваними особами; повний і безумовний доступ міжнародних організацій;
відновлення соціально-економічних зв'язків через лінію розмежування.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню», яка формально чинна й далі, попри численні порушення її російськими гібридними силами.

Ці сили порушують її, як і всі попередні такі домовленості, практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу – і останнім часом дедалі частіше – зазнають поранень чи й гинуть.

Українська сторона, попри всі ці порушення, заявляла, що перемир’я триває далі, бо, мовляв, щоб говорити про його зрив, потрібні принаймні два тижні бойових дій.

Водночас голова української делегації у Тристоронній контактній групі зі врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук нещодавно заявив, що перемир’я у зоні бойових дій на Донбасі «вже просто немає».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 

Read More

ООН: 65 журналістів та правозахисників загинули в Афганістані з 2018 року

Щонайменше 65 журналістів та активістів-правозахисників загинули в Афганістані з 2018 року, повідомила Організація Об’єднаних Націй.

Серед загиблих 32 правозахисники та 33 працівники медіа.

В оприлюдненому 15 лютого звіті йдеться, що в країні в період із січня 2018 до січня 2021 року зріс рівень насилля на тлі активізації нападів бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» на урядові та інші цілі. Водночас у документі прямо не звинувачують талібів у смертях журналістів та правозахисників.

«У час, коли діалог та завершення конфлікту шляхом переговорів повинні бути у фокусі, голоси правозахисників та медіа повинні бути почутими більш ніж будь-коли. Натомість їх змушують замовкнути», – заявила спеціальний представник генсекретаря в Афганістані Дебора Лайонс.

У місії заявили, що атаки на журналістів та працівників медіа мали охолоджувальний ефект, спонукаючи багатьох до самоцензури або кинути роботу. Деякі навіть втекли з країни в пошуках безпеки для себе та своїх сімей.

Серед загиблих – журналіст Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Ільяс Даї. У середині листопада 2020 року до його автомобіля прикріпили вибухівку.

Підтримуваний світовою спільнотою уряд Афганістану та бойовики «Талібану» проводять повільні перемови про завершення війни, яка триває в країні десятиліттями. Водночас напади продовжуються. Часто в них звинувачують талібів.

У звіті ООН ідеться, що з початку внутрішньоафганських переговорів у вересні в країні вбили 11 працівників медіа та правозахисників.

 

Read More

Бойовики повідомили, що на Донбасі в авто підірвався один з їхніх ватажків

Вранці 15 лютого у захопленій проросійськими бойовиками Горлівці на Донеччині пролунав вибух саморобного вибухового пристрою під автомобілем, в якому перебував так званий «командир батальйону «Народної міліції ДНР», повідомляють у понеділок сайти сепаратистів, зокрема, «Донецкое агентство новостей».

За повідомленнями бойовиків, «комбат» має осколкові поранення та перебуває в лікарні. В авто він буцімто був із дочкою. Імені чоловіка не вказують, називають за позивним – «Довгий». Російські ж медіа зазначають, що йдеться про Сергія Попова.

Місцеві ватажки бойовиків звинувачують в організації вибуху Збройні сили України і заявляють про помсту за підрив трьох українських військовослужбовців на мінах поблизу Новолуганська цими вихідними.

Радіо Свобода звернулось до пресслужби операції Об’єднаних сил із проханням прокоментувати інформацію про підрив ватажка бойовиків.

«Ми не коментуємо інформацію, яка з того боку з’являється. Що там вони публікують у своїх пабліках. Ну, як ми можемо це перевірити? Поїхати туди подивитися на власні очі?», – сказали у пресслужбі ООС.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України також відмовилось коментувати цю інформацію.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

Росія: засудженого за два теракти в Москві знайшли мертвим у в’язниці

У колонії суворого режиму №27 Приморського краю Росії виявили мертвим ув’язненого, засудженого за вчинення двох терактів у Москві в 1999 році. Як повідомляють російські ЗМІ з посиланням на Слідчий комітет, за цим фактом відкрили справу за статтею «вбивство».

Загиблого ідентифікують як 65-річного Халіда Хугуєва, який відбував 22-річний термін ув’язнення.

Управління Слідчого комітету в Приморському краї заявило 15 лютого, що 65-річного ув’язненого вбив інший в’язень. Імені Хугуєва у повідомленні не згадано.

Хугуєва засудили за організацію терактів у Москві в 1999 році в готелі «Інтурист» і торговому комплексі «Мисливський ряд». Крім нього, був засуджений – за виконання терактів – Магумадзаір Гаджиакаєв.

У готелі «Інтурист» вибух стався в квітні 1999 року. Постраждали 11 людей. Вибух в «Охотному ряду» прогримів 31 серпня того ж року. Постраждали 40 людей, одна з поранених пізніше померла.

Хегеєву спочатку призначили 25 років колонії, Гаджиакаєву – 15. У 2010 році Верховний суд Росії знизив термін для Хугуєва до 22 років колонії, для Гаджиакаєва – до 13 років.

Read More

За викрадення і катування Ігоря Луценка та Юрія Вербицького судитимуть ще двох осіб – ОГП

В Офісі генерального прокурора повідомили, що скерували до Бориспільського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт стосовно двох учасників злочинної організації за підозрою в причетності до викрадення і катування активістів Євромайдану Ігоря Луценка та Юрія Вербицького.

Повідомляється, що двом особам інкримінують створення злочинної організації, умисне вбивство, катування, незаконне позбавлення волі або викрадення людини, незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів.

«Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалося «in absentiа», тобто за відсутності підозрюваних, які переховуються від органів слідства. Встановлено, що вказані особи за попередньою змовою 21 січня 2014 року незаконно викрали з приміщення Олександрівської клінічної лікарні міста Києва учасників акцій протесту Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, катували їх та вбили Юрія Вербицького. Підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», – йдеться в повідомленні.

За даними ОГП, за вчинення злочинів проти Ігоря Луценка та Юрія Вербицького до кримінальної відповідальності притягнуто загалом 15 осіб, стосовно 4 осіб справи розглядаються судами, інших оголошено в розшук.

Учасників Євромайдану Юрія Вербицького та Ігоря Луценка викрали 21 січня 2014 року з Олександрівської лікарні, куди Луценко привіз Вербицького після поранення під час сутичок на вулиці Грушевського. Обох майданівців вивезли за місто, їх катували і покинули в лісі на морозі. 22 січня тіло Вербицького виявили в лісі під Гнідином Бориспільського району Київської області.

Read More

Від початку доби порушень режиму тиші на Донбасі немає – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що станом на ранок понеділка на Донбасі спостерігається тиша.

«Від початку поточної доби, 15 лютого, обстановка в районі проведення операції Об’єднаних сил контрольована українськими воїнами, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, напередодні бойовики стріляли три рази, і, як повідомлялося, загинули троє військових через підрив невідомого вибухового пристрою.

В угрупованняі «ДНР» звинуватили ЗСУ в обстрілах напередодні околиць окупованого Донецька, в угрупованні «ЛНР» бойовики стверджують, що українська сторона стріляла двічі минулої доби.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

У Росії з ліхтариками протестували проти політрепресій

У Росії на заклик штабу ув’язненого критика Кремля Олексія Навального 14 лютого протестували проти політичних репресій у цій країні ввімкненими ліхтариками мобільних телефонів, кілька людей були затримані.

За повідомленнями російських правозахисників, за акції, в перебігу яких учасники мали ввечері в визначений час увімкнути ліхтарики мобільних телефонів або, як варіант, запалити свічки і викласти з них зображення серця, були затримані 17 осіб у Росії і ще 5 в окупованому нею Криму.

Більшість затриманих врешті відпустили, на декого наклали штрафи, повідомляє російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту.

Акція 14 лютого збіглася з популярним останнім часом «днем закоханих» – це день святого Валентина, коли католицька церква вшановує трьох давньохристиянських святих із цим іменем (православні церкви вшановують двох із них в інші дати). На цей день штаби Навального оголосили акцію «Кохання сильніше за страх».

Як видно з повідомлень в інтернеті, зокрема в соцмережах, тільки в найбільших містах Росії в цих акціях подекуди брали участь одночасно десятки чи й сотні людей, деінде це були лише одиниці.

Крім того, вдень 14 лютого в столиці Москві і другому найбільшому місті Росії Санкт-Петербурзі були влаштовані жіночі «ланцюги солідарності» з політв’язнями, на кшталт аналогічних акцій, які влаштовували в Білорусі. В Москві в ньому взяли участь близько 200 жінок, у Санкт-Петербурзі близько 70.

Раніше в низці міст Росії активісти отримали застереження від прокуратури про неприпустимість «здійснення екстремістської діяльності» і проведення акції на підтримку Навального 14 лютого. Про акції також говорили депутати Держдуми, зокрема, Петро Толстой дорівняв їх до дій нацистських пособників під час Великої Вітчизняної війни.

А «Роскомнагляд» заблокував сайт видання «Спектр» через те, що в його статті називалося точний час акції, коли треба було ввімкнути ліхтарики. Російська влада заявляла, що вважатиме будь-які повідомлення про акції з ліхтариками за заклики до масових заворушень.

Read More

Українська делегація підписала в ОАЕ меморандуми та контракти на 3 млрд доларів – Офіс президента

Українська делегація підписала в Об’єднаних Арабських Еміратах меморандуми та контракти на суму від трьох мільярдів доларів, повідомив Офіс президента.

Серед іншого були підписані меморандуми про взаєморозуміння між Фондом державного майна України та інвестиційним фондом Mubadala. Вони спрямовані на поглиблення співпраці в межах опрацювання перспективних інвестиційних проєктів та участі еміратської сторони в програмі приватизації державної власності в Україні.

Міністерство цифрової трансформації України підписало меморандум з компанією INTELMAX Management Consulting, який передбачає співпрацю щодо створення платформи для обміну інтелектуальною власністю на основі блокчейну Fantom, який забезпечить підвищену безпеку та прозорість. Планується також впровадження блокчейн-технологій у державні процеси та послуги, заявили в Офісі президента.

Також були підписані документи в галузі оборони, в рамках яких, зокрема, обговорювалася можливість побудови спільних заводів за межами України.

Крім того, підписаний меморандум в аграрній сфері, який передбачає створення агрохабу і трейдингової компанії з метою забезпечення продовольчої безпеки.

Розглядається також можливість започаткування українського суверенного фонду для спільних інвестицій.

За даними Офісу президента, 18 українських приватних компаній, серед яких «Інтерпайп», Dragon Capital, ДТЕК, Unit City, EastOne, UMG, Ufuture, Fortior, підписали меморандуми з державним інвестфондом.

Президент України Володимир Зеленський перебуває з офіційним візитом в ОАЕ 14-15 лютого.

 

Read More

Принц Гаррі і Меган Маркл чекають на другу дитину

Британський принц Гаррі і його дружина Меган Маркл чекають на другу дитину, повідомив 14 лютого прессекретар подружжя.

«Ми можемо підтвердити, що Арчі буде старшим братом», – повідомив їхній представник, вказавши, що герцоги Сассекські щасливі в очікуванні другої дитини.

Первісткові пари в травні виповниться два роки.

За словами представника Букінгемського палацу, королева Єлизавета зраділа звістці і висловила привітання.

На початку 2020 року 39-річна Меган Маркл і 36-річний Гаррі оголосили, що перестають виконувати королівські обов’язки і переїжджають в США, нарікаючи на те, що британські ЗМІ плрушують привітність їхнього життя. Нещодавно подружжя придбало маєток у Санта-Барбарі, Каліфорнія.

Нині пара займається благодійною діяльністю, має кілька контрактів з медіа. У грудні вони запустили свій дебютний подкаст.

Read More

У Косові відбулися парламентські вибори, результат яких може погіршити відносини з Сербією

У Косові відбулися позачергові парламентські вибори, результат яких може погіршити відносини з сусідньою Сербією, про відокремлення від якої Приштина односторонньо заявила 2008 року і з якою нині намагається відновити діалог за посередництва Європейського союзу.

Дільниці закрилися о 19-й годині місцевого часу (20-й за Києвом), перші результати почнуть надходити наступними годинами.

За опитуваннями, на виборах переможе лівацька популістська націоналістична партія «Самовизначення» (Vetëvendosje) – вона може здобути від 40 до 50 відсотків голосів. Але, якщо вона не отримає понад половину мандатів, їй доведеться шукати коаліційного союзника для створення уряду.

Ця партія здобуває підтримку завдяки обіцянкам її лідера Альбіна Курті подолати всюдисущу корупцію і не йти й на найменші компроміси у відносинах із Сербією.

«Косово – незалежна держава, і цієї неділі вона повертається своєму народові як джерелу її суверенітету. Маємо проголосувати з любов’ю до своєї країни», – сказав Курті вранці, голосуючи в столиці Приштині.

Виконувачка обов’язків президентки Косова Вйоса Османі була змушена призначити нинішні позачергові вибори внаслідок рішення Конституційного суду Косова 21 грудня 2020 року. Те рішення, ухвалене за скаргою «Самовизначення», визнало неконституційним результат червневого 2020 року голосування в парламенті за призначення уряду прем’єр-міністра Авдуллаха Хоті. За нього проголосувала мінімально можлива більшість у 61 депутата зі 120, але, як з’ясувалося, один із тих депутатів отримав мандат незаконно, бо був засуджений, але приховав це, коли балотувався до парламенту.

Партія «Самовизначення» перемогла й на попередніх виборах восени 2019 року і створила на початку 2020-го уряд на чолі зі своїм лідером Альбіном Курті. Але вже менш ніж через два місяці, в березні 2020 року, партія «Демократична ліга Косова» Авдуллаха Хоті влаштувала голосування про недовіру до нього. В червні по кількох місяцях політичних сварок був призначений уряд на чолі з Хоті, професором економіки й колишнім міністром фінансів.

Read More

«Укроборонпром» підписав в ОАЕ угоди на мільярд доларів – Офіс президента

Генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв у межах офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Об’єднаних Арабських Еміратів підписав угоди і договори з Tawazun Economic Council і EDGE Group про розширення військово-технічного співробітництва на загальну суму понад один мільярд доларів, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, зокрема, угода з EDGE про військову і технічну співпрацю дасть змогу обмінюватися передовими технологіями і розвивати їх.

«EDGE робить сильний акцент на спільному розвитку і співпраці. Підписання цієї тристоронньої угоди демонструє наш намір співпрацювати з провідними міжнародними компаніями в галузі оборонної промисловості. Ми у захваті від можливостей, які відкриваються для ОАЕ та України щодо співпраці, обміну та отримання взаємної вигоди від військового та технічного потенціалу двох країн», – цитує ОП генерального і керівного директора EDGE Фейсала Аль Баннаї.

Володимир Зеленський перебуває з офіційним візитом в ОАЕ 14-15 лютого.

 

 

Read More

Росія: сотні жінок провели акцію на підтримку політв’язнів

У Москві і Санкт-Петербурзі 14 лютого жінки вишикувалися в ланцюг солідарності на підтримку дружини російського опозиціонера Олексія Навального, Юлії й інших жінок, які потрапили під репресії.

У руках в учасниць акції – біла стрічка, квіти і червоні сердечка з іменами переслідуваних за політичними мотивами.

Учасниці висловили солідарність із художницею Юлією Цвєтковою, політиками Любов’ю Соболь і Юлією Галяміною, художницею й активісткою Льолею Нордик, активістками Марією Альохіною, Люсею Штейн, Анастасією Шевченко, речницею Навального Кірою Ярмиш та іншими жінками.

Вони вимагали звільнити всіх політичних в’язнів, припинити сфабриковані кримінальні й адміністративні справи, припинити тортури на акціях і у відділеннях поліції та насильство на адресу мирних протестувальників.

На акцію солідарності прийшли невідомі в касках НАТО і з іграшковими автоматами. Ймовірно, чоловіки є активістами прокремлівського руху НОД. Вони роздають учасницям акції «долари», у відповідь жінки скандують «Ганьба!», повідомляє «МБХ медіа».

14 лютого також проходить акція «Любов сильніша за страх», анонсована прихильниками Олексія Навального. Раніше МВС, Слідчий комітет Росії і Генпрокуратура попередили про відповідальність за участь у неузгоджених акціях.

Формат жіночих ланцюгів солідарності з’явився в Білорусі під час акцій протесту 2020 року.

 

Read More